Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративний примус в діяльності органів державної податкової служби України

 

Мацелик Тетяна Олександрівна

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Ірпінь –- 2005

Дисертація є рукописом.
Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії державної податкової служби України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Шкарупа Віктор Костянтинович,
Національна академія
державної податкової служби України,
начальник кафедри адміністративного права
та адміністративної діяльності.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Додін Євген Васильович,
Одеська національна юридична академія,
завідувач кафедри морського та митного права

кандидат юридичних наук, професор
Гіжевський Володимир Казімірович,
Університет економіки та права „КРОК”,
проректор

Провідна установа: Харківський національний університет внутрішніх справ
України, кафедра адміністративного права
та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

Захист відбудеться „30” листопада 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.02 в Національній академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 53.

Автореферат розісланий “28” жовтня 2005 року.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради М.В. Коваль

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демократизація суспільних відносин у процесі державотворення в Україні та прагнення нашої держави до інтегрування в сучасні цивілізаційні процеси у ролі повноправного учасника-партнера вимагає кардинальних змін у взаємовідносинах особи та держави. Здійснення в Україні адміністративної реформи, одним із аспектів якої є вдосконалення механізму застосування заходів державного, в тому числі адміністративного примусу в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності органів, наділених адміністративно-юрисдикційними повноваженнями, також пов’язана із цими змінами. Такими органами, яким надано право здійснювати адміністративно-юрисдикційну діяльність у сфері оподаткування є органи державної податкової служби України. Їх взаємовідносини з платниками податків мають ґрунтуватися на принципах партнерства, основним методом регулювання цих відносин має бути метод переконання та заохочення, однак це не виключає застосування до недобросовісних платників податків адміністративно-примусових заходів та актуалізує проблему їх дослідження.
Адміністративний примус у системі методів державного управління завжди займав чільне місце. Він і сьогодні зберігає своє значення і серед усіх видів державного примусу має найбільшу питому вагу, оскільки йому притаманні висока мобільність і здатність адаптуватися до конкретних умов і потреб держави. Заходи адміністративного примусу використовуються для обслуговування багатьох комплексних галузей права, в тому числі й податкового. Проте деякі вітчизняні вчені-юристи висловлюють пропозиції щодо виокремлення самостійних різновидів державно-правового примусу, залежно від галузі права, яку б він обслуговував. Але більшість правників - адміністративістів вважає недоцільним використання зазначеного критерію для розподілу державно-правового примусу, оскільки аналіз відповідних примусових заходів свідчить, що незважаючи на специфічні властивості, які зумовлюються сферою їх застосування, вони зберігають і загальні ознаки адміністративного примусу.
Загальні проблеми адміністративного примусу досить ґрунтовно розглядалася в адміністративно-правовій літературі та дисертаційних дослідженнях провідних учених-адміністративістів – В. Авер?янова, Д. Бахраха О. Бандурки, Ю. Битяка,
І. Голосніченка, Є. Додіна, Л. Коваля, Т. Коломоєць, В.Колпакова, А.Комзюка, М.Кучерявенка, Д.Лук?янця, Р. Мельника, Л.Савченко, В. Шкарупи та інших.
Дослідження ж проблем застосування органами державної податкової служби заходів адміністративного примусу знайшло лише фрагментарне висвітлення у роботах А.Головача, А. Роздайбіди, М.Мацелика, однак комплексного, ґрунтовного дослідження зазначеної проблеми до цього часу не проводилося.

Визначення місця адміністративного примусу в Податковому праві, класифікація його засобів та особливості застосування у сфері податкових правовідносин має не лише теоретичне, а також і практичне значення. А це ще раз підкреслює актуальність проблеми дослідження адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998 р. № 810/98. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії державної податкової служби України – „Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування ” (номер державної реєстрації 0105U000657), де автор роботи є одним із виконавців, тема роботи затверджена Вченою радою академії.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі досягнень науки адміністративного та фінансового права, чинного законодавства України, а також узагальнень практики його застосування здійснити аналіз теоретичних засад та правового регулювання питань, пов’язаних із місцем адміністративного примусу в податковому праві України, застосуванням його заходів посадовими та службовими особами органів державної податкової служби України, що дозволить чітко планувати та здійснювати діяльність, а також сформулювати на цій основі відповідні пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання та практики примусовозастосовчої роботи органів державної податкової служби України.
Досягти поставленої мети автор дисертаційного дослідження має намір шляхом вирішення таких основних завдань:
– проаналізувати сутнісні ознаки та місце адміністративного примусу в податковому праві України;
– розкрити поняття та зміст компетенції органів державної податкової служби України, а також окреслити обсяг їх повноважень щодо застосування заходів адміністративного примусу;
– дослідити види та специфіку застосування заходів адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби України;
– визначити особливості юридичної відповідальності за проступки, вчинені у сфері оподаткування, що мають ознаки адміністративного правопорушення;
– дослідити процедуру застосування заходів адміністративного примусу в податковому законодавстві;
– проаналізувати порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів державної податкової служби України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що існують у сфері адміністративно-примусової діяльності органів державної податкової служби України.
Предметом дослідження є теоретично-наукові джерела, нормативно-правова база та процедури застосування заходів адміністративного примусу органами державної податкової служби України.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження стала сукупність загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, метод системного аналізу тощо) та спеціальних (документальний, порівняльно-правовий тощо) методів та прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.
Системно-структурний метод було використано як інструмент для з’ясування характеру і сутності адміністративно-правового примусу у податковому праві України, виявлення видів його заходів та їх взаємозв’язку: при дослідженні інституту адміністративного примусу необхідним є застосування системно-структурного підходу, вивчення системи заходів адміністративного примусу в цілому, так і окремих частин. Системний підхід у цьому випадку є одним із інструментів дослідження об’єкта як складного явища, що містить елементи, взаємозв’язок між якими забезпечує їх цілісність (підрозділ 1.1, 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою логіко-семантичного методу визначено окремі основні категорії та поняття (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1). Порівняльно-правовий метод дозволив виявити переваги та вади правового регулювання та практики застосування тих чи інших видів заходів адміністративного примусу органами державної податкової служби України (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Синтез як прийом наукового пізнання використовувався для узагальнення даних, отриманих у результаті аналізу властивостей та складових елементів застосування заходів адміністративного примусу (підрозділ 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1). Метод статистичного аналізу дозволив відстежити в динаміці застосування заходів юридичної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування, що мають ознаки адміністративного проступку, їх процесуальне оформлення та особливості процедури оскарження (2.3,3.2). Компаративний, а також метод документального аналізу використовувалися для вироблення рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики застосування заходів адміністративного примусу у сфері оподаткування (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2).
Репрезентативність висновків досягнута за рахунок дослідження матеріалів практики застосування заходів адміністративного примусу за останні роки. Так, автором була досліджена правозастосовна діяльність органів державної податкової служби України, керівні роз’яснення Вищого Господарського суду України; проведено вибіркове опитування слухачів факультету підготовки та перепідготовки
працівників податкової міліції Національної академії державної податкової служби України.
Науково-теоретичну базу дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного, фінансового та податкового права.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в дисертації вперше у вітчизняній науці комплексно досліджено питання застосування адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби України. На основі проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків, рекомендацій і пропозицій, які відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
дістало подальшого розвитку:
– специфікація адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби. Доведено, що поряд із загальноприйнятими заходами адміністративного примусу органи державної податкової служби застосовують притаманні лише сфері оподаткування заходи, а саме: надсилання податкових повідомлень і податкових вимог, застосування податкової застави та адміністративного арешту активів, для яких передбачена окрема процедура застосування;
– класифікація заходів адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби;
запропоновано:
– авторське визначення органу державної податкової служби України як суб’єкта застосування заходів адміністративного примусу, наділеного контрольною та правоохоронною функціями;
сформульовано пропозиції щодо вдосконалення:
– системи заходів адміністративного попередження та встановлено, їх характерну особливість для сфери оподаткування – можливість їх одночасного з іншими заходами адміністративного примусу застосування до платників податків ;
– системи заходів адміністративного припинення та визначено, що їх застосування здійснюється як в інтересах суспільства в цілому, так і в інтересах самого платника податків, оскільки дозволяє запобігти діям чи подіям, що можуть погіршити його стан;
уперше:
– систематизовано заходи відповідальності за вчинення податкових правопорушень. До них віднесено адміністративні стягнення, фінансові санкції, штрафні санкції, пеню, адміністративно-господарські санкції;
– запропоновано науково-теоретичну конструкцію понять „справляння”, „стягнення” податків, як співвідношення загального і конкретного, зроблено висновок, що ці поняття є категоріями науки адміністративного права, а саме – адміністративною процедурою;
– визначено особливості процедури оскарження рішень дій та бездіяльності органів державної податкової служби, їх посадових та службових осіб, а саме: можливість виправлення помилки при розгляді первинної скарги органом, що приймав рішення; можливість застосування податкового компромісу, тобто часткового задоволення скарги платника податків під його зобов’язання погодитися на виконання залишку податкових зобов’язань, нарахованих податковим органом.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в правотворчій діяльності при підготовці та вдосконаленні чинних нормативно-правових актів, з питань застосування заходів адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби України, шляхом внесення в них змін та доповнень.
Деякі результати дослідження можуть бути корисними як для науковців, що працюють у сфері адміністративного, фінансового та податкового права, так і для практичних працівників органів державної податкової служби України.
Результати проведеного дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін та курсів „Адміністративне право України”, „Адміністративна діяльність органів ДПС України”, „Адміністративна відповідальність”, „Організація стягнення податкового боргу” для студентів, курсантів та слухачів у Національній академії державної податкової служби України (акт впровадження від 30 червня 2005 року). Окремі його положення використовуються у практичній діяльності органів державної податкової служби України (акт впровадження від 4 липня 2005 року № 09-0016с/1848).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійно проведених досліджень. Наукові ідеї та розробки, що належать співавтору однієї з опублікованих праць Мацелик М.О., у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на п’яти науково-практичних конференціях: „Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 20–21 листопада 2003 року), „Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції” (Дніпропетровськ, 26 березня 2004 року), „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (м. Ірпінь, 16 квітня 2004 року), “Економічна безпека України: проблеми, шляхи вирішення реалії” (м. Київ, 23 квітня 2005 року), Всеукраїнська наукова конференція „Другі юридичні читання” (м. Київ, 18 травня 2005 року).
Публікації автора. Основні положення і висновки дисертації викладені у семи друкованих працях, три з яких опубліковані в фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 185 сторінок, з них список використаних джерел 18 сторінок. Список використаних джерел складається з 170 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, формулюються мета і завдання дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх апробації.
Розділ 1 "Адміністративно-примусова діяльність органів державної податкової служби України" складається з двох підрозділів, в яких аналізуються компетенція, адміністративно-правові повноваження і функції органів державної податкової служби України щодо їх адміністративно-примусової діяльності та визначається позиція автора щодо місця адміністративного примусу в податковому праві України.
У підрозділі 1.1 „Сутність, ознаки та класифікація заходів адміністративного примусу в податковому праві України” на підставі аналізу праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, що працюють у галузі адміністративного, фінансового та податкового права, дисертантом обґрунтовується місце податкового права у системі права України й формулюється висновок про те, що воно є комплексною, своєрідною галуззю права, яка обслуговується нормами фінансового та адміністративного права. Саме нормами адміністративного права визначається певна частина засад застосування адміністративного примусу у сфері оподаткування.
У дисертації розглядається адміністративний примус, який, поряд з кримінальним та цивільно-правовим, є невід’ємною складовою державно-правового примусу та має всі суттєві ознаки останнього. Разом з тим він має свої специфічні властивості, що визначають його сутність та відносну самостійність у системі державно-правового примусу. Дисертантом проаналізовано примусові заходи, які застосовуються посадовими особами органів державної податкової служби, а також засади їх застосування, робиться висновок, що примусовим заходам, застосовуваним у сфері оподаткування, притаманні ознаки адміністративного примусу, а саме: офіційний державно-владний характер, який проявляється у процесі реалізації функцій державного управління у сфері оподаткування; застосування уповноваженими органами виконавчої влади
(податковими та іншими контролюючими органами) у сфері позаслужбових адміністративних відносин; розмаїття суб'єктів, щодо яких здійснюється їх застосування (фізичні та юридичні особи – платники податків); особливості підстав застосування, серед яких можуть бути як протиправні діяння, так і діяння, які такими не визначаються; спрощеність, оперативність, економність процедури застосування; різноманітність примусових заходів у сфері оподаткування. На основі цього автор стверджує, що примусові заходи, які застосовуються органи державної податкової служби України, незважаючи на специфіку деяких із них, є заходами саме адміністративного примусу. Особливість адміністративного примусу в податковому праві полягає в тому, що поряд із загальноприйнятими заходами адміністративного примусу органи державної податкової служби застосовують заходи, притаманні лише сфері оподаткування, серед них – надіслання податкових повідомлень, податкових вимог, застосування податкової застави та адміністративного арешту активів, для яких передбачено окрема процедура застосування, що, з одного боку, ускладнює роботу посадових осіб, що їх застосовують, а з іншого – її упорядковує. Наведено перелік адміністративно-примусових заходів, що використовуються у податковому праві, проаналізовано можливості кожного з них, запропоновано їх класифікацію.
У підрозділі 1.2 "Органи державної податкової служби України як суб’єкти застосування заходів адміністративного примусу" досліджується організаційно-правовий статус органів державної податкової служби України.
Дисертантом відмічено, що органи державної податкової служби є невід’ємною складовою системи спеціальних державних органів — органів державного управління та покликані активно втілювати у життя основні завдання та функції держави. Зроблено висновок, що органи державної податкової служби України водночас виступають і правоохоронними, і контролюючими органами, а також зауважено, що це – самостійні органи виконавчої влади, які мають свою систему. Системна природа органів державної податкової служби засвідчується: офіційно закріпленим статусом органів податкової служби; організаційно-правовим відокремленням у системі органів виконавчої влади; формально закріпленою внутрішньою будовою; виконанням особливого виду державної діяльності; чітко визначеною компетенцією органів податкової служби; формально закріпленим розподілом функцій між внутрішніми структурними одиницями.
У дисертації підкреслюється, що визначальним фактором діяльності органів державної податкової служби України є їх завдання, функції та компетенція. Автором зазначається, що законодавство встановлює завдання відносно усієї системи цих органів, функції – щодо окремих їх ланок, а компетенцію – стосовно всіх органів з деякими особливостями для окремих ланок. Функції органу виконавчої влади є провідним напрямом їх діяльності і реалізуються шляхом здійснення повноважень останнього. Саме для здійснення своїх завдань та функцій органи державної податкової служби як органи виконавчої влади наділені повноваженнями застосування заходів державного, зокрема, адміністративного примусу, які суттєво розширилися після утворення у їх складі спеціалізованого підрозділу — податкової міліції. Це засвідчується повноваженнями посадових осіб податкової міліції, якими вони наділені щодо застосування заходів припинення спеціального характеру — застосування фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї тощо.
Дисертантом зазначається, що від імені органів державної податкової служби діяльність щодо застосування заходів адміністративного примусу здійснюють посадові та службові особи відповідних підрозділів органів державної податкової служби. Але відсутність у чинному законодавстві чіткого визначення понять посадової та службової особи цих органів при досить активному їх використанні ускладнює цю діяльність. З метою удосконалення засад застосування заходів адміністративного примусу органами державної податкової служби України автор вбачає за доцільне визначити в законодавстві поняття посадової та службової особи, розмежувати їх за суттєвими ознаками. Дисертантом запропоновано власне визначення поняття органу державної податкової служби.
Розділ 2 „Адміністративне попередження, припинення та адміністративна відповідальність у сфері забезпечення справляння податків” складається з трьох підрозділів, в яких наводиться характеристика окремих складових адміністративного примусу в податковому праві та визначається їх специфіка.
У підрозділі 2.1 „Заходи адміністративного попередження та особливості їх застосування у сфері справляння податків” досліджуються особливості застосування зазначених у сфері оподаткування.
У дисертації зауважується, що заходи адміністративного попередження належать до числа найпоширеніших серед усіх інших заходів адміністративного примусу, застосування яких передбачено нормами податкового законодавства. Вони створюють необхідні умови для неухильного додержання законів у сфері оподаткування, виявлення і припинення податкових правопорушень, запобігають можливим шкідливим наслідкам від їх вчинення, що сприяє утриманню в належному стані законності та правопорядку у сфері оподаткування. Метою їх застосування є захист інтересів державної економічної безпеки та недопущення вчинення правопорушень, тобто ці заходи мають чітку профілактичну спрямованість. Вони в установлених законом випадках навіть при відсутності правопорушень передбачають застосування певних обмежень до платників податків, у чому і проявляється їх примусовий характер.
Дисертантом наголошено, що застосування адміністративно-попереджувальних заходів у сфері оподаткування має свої особливості, які зумовлені імперативним характером правовідносин у цій сфері. На основі аналізу ознак адміністративно-попереджувальних заходів дисертантом запропоновано оригінальне визначення заходів адміністративного попередження, які застосовуються органами державної податкової служби України як сукупності заходів впливу посадових та службових осіб цих органів, що дозволяють забезпечувати своєчасне та повне надходження податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів всіх рівнів, виявляти і не допускати правопорушень податкової дисципліни. Встановлено, що характерною особливістю адміністративно-попереджувальних заходів у сфері оподаткування є можливість одночасного з іншими заходами адміністративного примусу їх застосування до платників податків. Зроблено висновок, що застосування органами державної податкової служби згаданих заходів сприяє попередженню та виявленню правопорушень, а в деяких випадках і злочинів у сфері оподаткування забезпечує повне та своєчасне поповнення державної казни. Автор дійшла висновку, що багато проблем з практики використання зазначених заходів походить від неузгодженості відповідних нормативно-правових актів, що потребує свого законодавчого вирішення.
У підрозділі 2.2 „Особливості застосування заходів адміністративного припинення у сфері справляння податків” йдеться про заходи адміністративного припинення у сфері оподаткування, метою застосування яких є швидке та ефективне припинення протиправної поведінки, а також недопущення настання її шкідливих наслідків. Зокрема, зазначено, що адміністративне припинення може здійснюватися як в інтересах суспільства, так і в інтересах самого платника податків, оскільки воно дозволяє попередити дії чи події, які можуть погіршити його фінансово-господарський стан. Підкреслюється, що заходи адміністративного припинення застосовуються у випадку, коли необхідно зупинити протиправні діяння у сфері оподаткування. У деяких випадках вони виконують також функцію процесуального забезпечення справляння податків, тобто їх використовують з метою примусового стягнення невиконаних податкових зобов’язань та притягнення платника податків – правопорушника до юридичної відповідальності.
Дисертант зауважує, що органи державної податкової служби України мають право застосовувати як загальноприйняті заходи адміністративного припинення, що застосовуються й іншими органами виконавчої влади, так і ті, право на застосування яких мають лише посадові особи органів державної податкової служби України, оскільки це безпосередньо пов’язане із забезпеченням справляння податків. До таких заходів віднесено надіслання першої та другої податкових вимог; податкова застава; адміністративний арешт активів тощо.
У дисертації підкреслюється, що заходи адміністративного припинення, які застосовуються органами державної податкової служби України, досить неоднорідні за своїми характеристиками. Для виявлення їх сутності та змісту, а також встановлення існуючих взаємозв’язків між окремими заходами й точного орієнтування в їх різноманітності автором здійснюється їх аналіз та класифікація. На підставі узагальнення отриманих результатів, автор стверджує, що потенціал деяких заходів адміністративного припинення, що застосовуються у сфері оподаткування, потребує коригування як за рахунок поглибленого доктринального дослідження, так і за рахунок вдосконалення нормативних засад.
У підрозділі 2.3 „Специфіка застосування відповідальності за вчинені податкові правопорушення: адміністративно-правовий аспект” досліджуються особливості відповідальності у сфері оподаткування за правопорушення, що мають ознаки адміністративного проступку. Автор підтримує позицію, тих юристів, які заходи відповідальності у сфері оподаткування визнають одним із найбільш дієвих засобів системи адміністративного примусу. У правовій доктрині цю групу адміністративно-примусових заходів ототожнюють і, відповідно, називають адміністративними стягненнями, однак аналіз чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що ця назва не повною мірою відповідає реальному стану справ, оскільки у чинних у сфері оподаткування нормативно-правових актах вживаються до застосовуваних примусових заходів різні правові терміни (“заходи відповідальності”, “заходи примусового впливу”, “санкції”).
У дисертації заходи відповідальності як складова адміністративного примусу в податковому праві визначаються як комплексне утворення, якому властиві: публічний характер; зв’язок із правопорушеннями; закріплення в адміністративно-правових та фінансових санкціях; поєднання карального, виховного, превентивного та компенсаційного елементів мети застосування; ретроспективний характер спрямування; детальна регламентація процедури застосування; специфіка статусу суб’єктів застосування та ін. Аналізуючи загальні підходи до юридичної природи адміністративної та фінансово-правової відповідальності у податковому праві, їх ознаки та підстави настання, дисертант робить висновок, що фінансово-правова відповідальність так само як і адміністративна відповідальність є різновидом адміністративного примусу. Специфічною ознакою відповідальності у сфері оподаткування є те, що її мірами у згаданій сфері є адміністративні стягнення, фінансові санкції, штрафні санкції, пеня та адміністративно-господарські санкції. При цьому сутність категорії „санкція” залишається незмінною, однак підкреслюється особливість форм реалізації останніх. Досліджуються підстави настання відповідальності за податкові правопорушення. Підтримується позиція щодо триєдності підстави відповідальності, а саме фактичної, юридичної та процесуальної.
Автор зазначає, що підставою для застосування заходів відповідальності є: діяння, яке містить склад податкового правопорушення (фактична складова), норми адміністративного та податкового законодавства, які передбачають відповідальність за його вчинення (юридична складова), постанова (рішення) відповідного органу про застосування мір відповідальності (процесуальна складова). Для удосконалення засад застосування відповідних примусових заходів у податковому праві автором пропонується визначитись із термінологічним апаратом, привести до єдиної форми
процес застосування заходів відповідальності за правопорушення, що мають ознаки адміністративного проступку, та зосередити їх в єдиному нормативно-правовому акті.
Розділ 3 „Процесуально-процедурні засади застосування адміністративного примусу органами державної податкової служби України” складається з двох підрозділів, які визначають процесуально-процедурний порядок застосування заходів адміністративного примусу та порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної податкової служби, їх посадових та службових осіб за результатами застосування цих заходів.
Підрозділ 3.1 „Процесуально-процедурний порядок застосування заходів адміністративного примусу органами державної податкової служби України” присвячений характеристиці особливостей порядку застосування заходів адміністративного примусу.
Дисертант зауважує, що діяльність органів державної податкової служби щодо застосування заходів адміністративного примусу є невід’ємною частиною адміністративного процесу, у зв’язку з чим розглядається його зміст, структура та співвідношення з адміністративною процедурою крізь призму правової теорії, оскільки єдиної позиції щодо визначення цих понять у правовій науці немає до нині. Однією з особливостей адміністративно-примусової діяльності органів державної податкової служби є те, що вона здійснюється у процесі справляння податків. Термін „справляння податків” визначається як діяльність уповноважених на те органів щодо застосування заходів адміністративно-правового впливу з метою забезпечення вчасного та повного надходження грошових коштів до державних фондів. Автор вважає, що справляння податків включає добровільну сплату податків, зборів (обов’язкових платежів) та примусове справляння податків, зборів (обов’язкових платежів) – стягнення, що і передбачає застосування адміністративно-примусових заходів в межах адміністративно-процесуальних норм, які регулюють діяльність органів державної податкової служби у цьому напрямі.
У підрозділі 3.2. „Порядок оскарження рішень дій або бездіяльності органів державної податкової служби України” автором досліджено процесуальний порядок, стадії та особливості процедури розгляду і вирішення скарг платників податків на рішення, дії або бездіяльність посадових та службових осіб органів державної податкової служби. З'ясовано, що сутність конституційного права на звернення до органів державної влади полягає в гарантованій державою можливості кожній людині безпосередньо звертатися до владних інстанцій, суб'єктів управління з індивідуальними або колективними зверненнями щодо відновлення порушеного права, критики недоліків у їх роботі та захисту передбачених нормативно-правовими актами законних інтересів. Підкреслено, що мета подання скарги полягає в захисті і відновленні порушених прав та законних інтересів платника податків. Це пояснюється тим, що останній самостійно не може забезпечити собі такий захист, оскільки не має державно-владних повноважень, якими наділені органи державної податкової служби як органи виконавчої влади. Тому скарга є способом захисту і відновлення порушених суб'єктивних прав платника податків та реально існуючою можливістю активно декларувати свою позицію, формулювати свою думку з тих чи інших питань у сфері оподаткування, критикувати недоліки і пропонувати шляхи їх усунення, а також ініціювати розгляд різних питань, пов'язаних з реалізацією прав і виконанням покладених на них обов'язків.
Дисертантом визначено видові особливості процедури оскарження у сфері оподаткування. Вони полягають у тому, що крім загальноприйнятих, ( адміністративний, який передбачає розгляд справ вищестоящим органом, та судовий порядок оскарження) у податковому законодавстві виокремлено порядок перегляду рішень особою, яка це рішення приймала, що дозволяє посадовій особі органів державної податкової служби виправити власну помилку, а платнику податків відстояти свої права та законні інтереси. Причому застосування податкового компромісу, який полягає у задоволенні частини скарги платника податків під зобов’язання останнього погодитися із залишком податкових зобов’язань, нарахованих податковим органом, також визначено особливістю процедури оскарження у сфері оподаткування. Недоцільним визнано наведення у Порядку розгляду скарг громадян органами державної податкової служби України переліку рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, оскільки цим фактично допущено звуження змісту, а також це суперечить конституційному праву громадян (ст. 55 Конституції України) оскаржувати будь-які рішення державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Автор доводить необхідність усунення можливості погіршення стану скаржника при розгляді заяв платників податків і законодавчого закріплення принципу недопустимості прийняття менш сприятливого, ніж оскаржуване платником податків рішення.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертаційного дослідження викладені одержані автором найвагоміші наукові та практичні результати, сформульовані висновки та пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу органами державної податкової служби України.
1. Органи державної податкової служби України – це правоохоронні органи виконавчої влади, які складаються із підрозділів та служб, створених для здійснення контролю та забезпечення справляння податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів з правом застосування до порушників податкового законодавства заходів адміністративного примусу.
2. У своїй діяльності органи державної податкової служби застосовують загальновизнані заходи адміністративного примусу, які використовуються в інших сферах суспільного життя, а також заходи, що притаманні лише сфері оподаткування та мають ознаки адміністративного примусу.
3. Різновидом адміністративного примусу є заходи відповідальності за проступки у сфері оподаткування, що мають ознаки адміністративного правопорушення. У податковому законодавстві такими заходами є фінансові (штрафні) санкції, штрафи, пеня, адміністративні стягнення та адміністративно-господарські санкції. У законодавстві спостерігається “розмивання” єдиного правового поля податкових правопорушень та, відповідно, цілісності самої категорії відповідальності. Тому, доцільно чітко закріпити положення, відповідно до яких питання відповідальності у сфері оподаткування регулювалися б КУпАП та Податковим кодексом України.
4. Особливість процедури адміністративного оскарження рішень дій та бездіяльності органів державної податкової служби, полягає у тому, що крім загальноприйнятого адміністративного порядку оскарження, який передбачає розгляд справ вищестоящим органом, у податковому законодавстві виокремлено порядок перегляду рішень особою, яка це рішення приймала, що дозволяє посадовій особі органів державної податкової служби виправити власну помилку, а платнику податків відстояти свої права та законні інтереси.
5. Запропоновано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання, а також практики застосування заходів адміністративного примусу органами державної податкової служби України, зокрема:
– внести доповнення до статті 234-2 КУпАП, а саме закріпити право органів державної податкової служби розглядати та виносити рішення по справах про адміністративні правопорушення передбачені статтями 156, 164-5, 163-1, 163-2, 163-3, 163-4;
– необхідно законодавчо закріпити визначення поняття процесу справляння податків як основний вид правозастосовної діяльності органів державної податкової служби України, що полягає у забезпеченні вчасного та повного надходження податкових зобов’язань до державних фондів коштів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Мацелик Т. Деякі питання адміністративного примусу щодо забезпечення справляння податків // Науковий вісник Національної Академії ДПС України. – 2004. – 2(24). – С. 162–166.
2. Мацелик Т. Застосування податковою міліцією заходів адміністративного припинення // Науковий вісник Національної Академії ДПС України. – 2004. – 3 (19). – С. 215–219.
3. Мацелик Т. Заходи процесуально-правового забезпечення справляння податків // Науковий вісник Національної академії ДПС України. – 2005. – 1 (22). – С. 157–161.
4. Мацелик М., Мацелик Т. Підстави адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства України // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2003. – С. 150.
5 Мацелик Т. Заходи адміністративного припинення як спосіб забезпечення справляння податків // Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України. – 2004. – С. 237–238.
6. Мацелик Т. Податкова застава за українським та російським законодавством // Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та європейського союзу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – С. 289–290.
7. Мацелик Т. Органи ДПС України як суб’єкти застосування заходів адміністративного примусу // Другі юридичні читання : Матеріали всеукраїнської наукової конференції. – Київ, 2005. – С. 215–216.

АНОТАЦІЯ

Мацелик Т.О. Адміністративний примус в діяльності органів державної податкової служби України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2005.
Дисертацію присвячено аналізу теоретико-методологічних засад, підстав та процесуально-процедурних засад застосування адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби України.
У роботі досліджено місце адміністративного примусу в податковому праві України. Визначено повноваження органів державної податкової служби України щодо застосування адміністративно-примусових заходів у сфері оподаткування. Проаналізовано концептуальні підходи щодо розуміння сутності засобів адміністративного примусу, здійснено їх класифікацію та виділено специфіку їх застосування у сфері оподаткування.
Досліджено процесуально-процедурні засади застосування заходів адміністративного примусу та особливості оскарження рішень дій та бездіяльності посадових та службових осіб органів державної служби України.
На основі проведеного дослідження сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення організаційно-правових засад застосування заходів адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби України.
Ключові слова: адміністративний примус, заходи адміністративного примусу, органи державної податкової служби, специфіка, процесуально-процедурні засади, оскарження.

АННОТАЦИЯ

Мацелык Т.А. Административное принуждение в деятельности органов государственной налоговой службы Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07. – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальная академия государственной налоговой службы Украины. – Ирпень, 2005.
Диссертация посвящена анализу теоретико-методологических основ, оснований, а также процессуально - процедурных основ применения административного принуждения в деятельности органов государственной налоговой службы Украины.
Работа является одной из первых попыток комплексно, с использованием современных методов познания, исследовать проблемные вопросы административного принуждения в налоговом законодательстве. В результате проведенного исследования обосновано существование административного принуждения в налоговом законодательстве Украины.
Рассмотрены органы государственной налоговой службы Украины как субъекты применения мер административного принуждения. Сформулировано авторское определение органов государственной налоговой службы Украины как правоохранительных органов исполнительной власти, которые состоят из подразделений и служб, созданных для решения задач по контролю и обеспечению взыскания налогов и других обязательных платежей с правом применения мер административного принуждения.
Детально освещены, с выделением специфики, составляющие административного принуждения в сфере налогообложения, а именно: меры административного предупреждения, меры административного пресечения и меры ответственности за противоправные действия, которые имеют признаки административного правонарушения. Специфика применения мер административного принуждения состоит в том, что органы государственной налоговой службы Украины имеют право применять как общепризнанные меры административного принуждения, так и меры, которые используются только в сфере налогообложения.
Делается вывод, что большое количество нормативно-правовых актов, предусматривающих ответственность за налоговые правонарушения, которые имеют признаки административных проступков, усложняет выработку единого подхода к ответственности, поэтому целесообразно заменить их единым нормативно-правовым актом, а также установить четкий порядок применения мер ответственности в сфере налогообложения, что послужит началом стандартизации ответственности в упомянутой сфере.
В работе особое внимание уделено процессуально-процедурному порядку применения мер административного принуждения, характерных именно для сферы налогообложения. Отмечается, что деятельность органов государственной налоговой службы по применению мер административного принуждения является неотъемлемой частью административного процесса, в связи с этим рассматривается его содержание, структура и соотношение с административной процедурой.
Обоснована научно-теоретическая конструкция понятий “исправление налогов”, “взыскание налогов”, как соотношение общего и конкретного. Отмечено особенности обжалования в сфере налогообложения, которые состоят в том, что, кроме общепринятых административного и судового порядков обжалования решений, действий и бездеятельности органов государственной налоговой службы, также выделен порядок пересмотра решения лицом принимающим его.
Сформулирован ряд выводов, предложений и рекомендаций, направленных на усовершенствование теоретико-правовых основ и практики применения мер административного принуждения органами государственной налоговой службы Украины.

Ключевые слова: административное принуждение, меры административного принуждения, специфика, органы государственной налоговой службы Украины, процессуально-правовые основы, обжалование

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking