Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень серед неповнолітніх (адміністративно-управлінське дослідження)

 

ПОВОЛОЦЬКА Світлана Геннадіївна

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПО ПРОФІЛАКТИЦІ ПРАВОПОРУШЕНЬ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ
(АДМІНІСТРАТИВНО-УПРАВЛІНСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Спеціальність: 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; ін-формаційне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2005


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор,
академік Академії правових наук України
БАНДУРКА Олександр Маркович,
Верховна Рада України, народний депутат.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
НЕГОДЧЕНКО Олександр Володимирович,
Юридична академія МВС України, ректор;

кандидат юридичних наук
СТАРОДУБЦЕВ Андрій Андрійович,
Інститут підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, професор кафедри оперативно-розшукової
діяльності.

Провідна установа: Національна академія внутрішніх справ України, кафедра адміністра-тивної діяльності, Міністерство внутрішніх справ України (м.Київ).

Захист відбудеться “21” жовтня 2005 р. о 9°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий “19” вересня 2005 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Каткова Т.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Питання, пов’язані із здійсненням профілактики правопорушень серед неповнолітніх, вже багато років турбують громадськість, вчених-юристів та правоохоронців-практиків багатьох країн світу. Найбільш актуально вони постають у країнах, що розвиваються, та у країнах з перехідною економікою, до яких належить і Україна. Трансформаційні процеси, пов’язані з реформуванням багатьох сфер суспільного життя взагалі й державних органів зокрема (оновленням галузей законодавства, що регулюють відносини в різних сферах, зміною та удоско-наленням системи та правового статусу органів державної влади і місцевого самоврядування то-що), супроводжуються загостренням багатьох соціальних проблем, які негативно впливають також на формування особистості неповнолітніх і сприяють вчиненню ними правопорушень.
Окремі проблеми профілактики правопорушень серед неповнолітніх у різні часи вже були предметом дослідження багатьох вітчизняних вчених, зокрема: Р.М. Абизова, Г.А. Аванесова, А.І. Алексєєва, О.Б. Андрєєвої, М.М. Бабаєва, О.М. Бандурки, В.В. Голіни, Л.М. Давиденка, І.М. Даньшина, Г.М. Міньковського, В.М. Трубникова, В.І. Шакуна та ін. Не ставлячи під сумнів безспірну теоретичну та практичну значущість результатів їх праць, слід відзначити, що в них до-сліджувались переважно проблеми кримінологічного характеру, а організаційно-правові питання діяльності органів внутрішніх справ України як суб’єктів профілактики правопорушень серед не-повнолітніх розглядалися лише фрагментарно. За таких умов виникає потреба у глибокому ком-плексному дослідженні питань, пов’язаних з організацією та здійсненням органами внутрішніх справ України профілактичної діяльності серед неповнолітніх, зокрема, організаційно-правового забезпечення цієї діяльності, а також визначенні основних напрямків її покращення.
Таким чином, потреби правоохоронної практики у науково обґрунтованих рекомендаціях щодо профілактики правопорушень неповнолітніх обумовлюють актуальність дослідження правових та організаційних засад здійснення цієї діяльності органами внутрішніх справ України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослі-дження обрана відповідно до п. 6.3 Головних напрямків наукових досліджень Національного уні-верситету внутрішніх справ на 2001–2005 рр. та відповідає Пріоритетним напрямкам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у прак-тичну діяльність ОВС, на період 2004–2009 рр. (п. 2.9). Робота спрямована також на виконання основних положень Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на ос-нові аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність та орга-нізаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України у сфері профілактики пра-вопорушень серед неповнолітніх, а також шляхи її удосконалення.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі основні завдання:
- охарактеризувати сучасну систему профілактики правопорушень серед неповнолітніх та визна-чити її елементи;
- проаналізувати систему суб’єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх та визна-чити місце і роль у ній органів внутрішніх справ;
- подати характеристику системи правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх;
- визначити поняття, зміст та особливості правового статусу неповнолітніх громадян України;
- з’ясувати причини та умови вчинення неповнолітніми правопорушень;
- класифікувати основні форми і методи діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілакти-ки правопорушень серед неповнолітніх;
- з’ясувати правові засади та форми взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики правопорушень серед неповнолітніх;
- визначити можливості використання в Україні досвіду діяльності зарубіжних країн у сфері про-філактики правопорушень серед неповнолітніх;
- сформулювати пропозиції щодо удосконалення діяльності органів внутрішніх справ у сфері про-філактики правопорушень серед неповнолітніх.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що формуються у сфері діяльності органів вну-трішніх справ України щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні та організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України у сфері профілактики правопорушень серед неповно-літніх.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування зумовлене системним підходом, що дає можливість дослі-джувати проблеми організації та здійснення органами внутрішніх справ профілактики правопору-шень серед неповнолітніх у єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логі-ко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено поня-тійний апарат, визначено сутність і особливості профілактики та системи профілактики правопо-рушень серед неповнолітніх, правового статусу неповнолітніх за сучасних умов (підрозділи 1.1, 1.4). Методи групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано при до-слідженні причин вчинення неповнолітніми правопорушень, системи профілактики правопору-шень серед неповнолітніх та її суб’єктів (підрозділ 1.5), організаційних форм та методів діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, а також форм взаємодії цих органів з іншими суб’єктами профілактики (підрозділи 2.1, 2.3). За допомогою до-кументального аналізу, спеціально-юридичного методів з’ясовувалась специфіка діяльності орга-нів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, організаційно-правові засади цієї діяльності (розділ 2). Застосування соціологічного методу дослідження у формі анкетування дозволило визначити основні причини та умови вчинення неповнолітніми правопо-рушень, а також фактори, які негативно позначаються на ефективності профілактичної діяльності працівників органів внутрішніх справ, зокрема, працівників кримінальної міліції у справах непов-нолітніх (підрозділ 1.4, 2.1). Статистичний метод дослідження дозволив дослідити стан, структуру та динаміку окремих правопорушень, вчинених неповнолітніми (підрозділ 2.3). Структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення організаційно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопо-рушень серед неповнолітніх (підрозділ 2.4).
Науково-теоретичне підґрунтя дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, соціології, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, кри-мінології та інших галузевих правових наук, у тому числі й зарубіжних вчених, присвячені пи-танням профілактики правопорушень серед неповнолітніх, організації профілактичної діяльно-сті органів внутрішніх справ і захисту прав та інтересів неповнолітніх. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, чинних законодавчих та інших норма-тивно-правових актів, що визначають правові засади діяльності органів внутрішніх справ України у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, а також норми міжнарод-но-правових актів. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять також узагаль-нення практичної діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, аналіз наукових публікацій, довідкових видань, даних офіційної статис-тики МВС України щодо правопорушень неповнолітніх за період з 1994–2004 рр., результати анкетування 123 неповнолітніх правопорушників (м. Харків, м. Полтава, м. Охтирка) та 111 працівників кримінальної міліції у справах неповнолітніх м. Харкова, Харківської області, м. Полтава та Полтавської області.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень організаційно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у сфе-рі профілактики правопорушень неповнолітніх. В результаті проведеного дослідження сформу-льовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Осно-вні з них такі:
- удосконалено ряд положень теорії профілактики правопорушень серед неповнолітніх, зокрема, обґрунтовано висновок про те, що профілактика правопорушень серед неповнолітніх є різнови-дом соціально-управлінської діяльності;
- дістало подальший розвиток визначення системи профілактики правопорушень серед неповно-літніх та видів її суб’єктів, зокрема, з’ясовано місце і роль серед них органів внутрішніх справ;
- подальшого розвитку набули теоретичні положення, що характеризують правовий статус непо-внолітніх громадян України, а також особливості його нормативного закріплення;
- поліпшено характеристику основних причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми;
- вперше з точки зору аналізу механізму правового регулювання, правових засобів визначено особливості правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ України у сфері про-філактики правопорушень серед неповнолітніх;
- удосконалено характеристику основних форм та методів діяльності органів внутрішніх справ України у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх;
- подальший розвиток одержало визначення правових засад та форм взаємодії органів внутрішніх справ України з іншими суб’єктами профілактики правопорушень серед неповнолітніх;
- на основі аналізу досвіду зарубіжних країн у сфері профілактики правопорушень серед непов-нолітніх з’ясовано можливості його використання в Україні;
- сформульовано і обґрунтовано авторські пропозиції щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, зокрема, щодо внесення змін та доповнень до Закону України “Про органи і слу-жби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”, а також розробки конце-пції діяльності органів внутрішніх справ України у сфері профілактики правопорушень серед не-повнолітніх.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науко-во-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для пода-льшої розробки питань, пов’язаних з діяльністю органів внутрішніх справ України у сфері про-філактики правопорушень серед неповнолітніх;
- у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема, до Закону України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”;
- у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити профі-лактичну діяльність органів внутрішніх справ серед неповнолітніх, зокрема, кримінальної міліції у справах неповнолітніх;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись при підготовці підручників та навчальних посібників з курсів “Управління в органах внутрішніх справ”, “Адміністративна діяль-ність органів внутрішніх справ”, у викладанні відповідних навчальних дисциплін.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, усі сформульовані в ньому положен-ня і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У співавторстві опубліковано науково-практичний посібник “Взаимодействие милиции и населения: к итогам харьковского экс-перимента” (дисертантом визначені основні напрямки спільної діяльності міліції та громадськості у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх), статтю “Профілактика бродяжництва – важливий напрямок попередження злочинів та правопорушень серед неповнолітніх” (здобувачем розроблено теоретичні питання профілактики бродяжництва неповнолітніх та пов’язаних із ним правопорушень, визначено основні причини неефективності розв’язання проблем бродяжництва неповнолітніх і пріоритетні напрямки покращення профілактики бродяжництва та правопорушень неповнолітніх), статтю “Проблеми профілактики правопорушень серед неповнолітніх на Півден-ній залізниці” (дисертантом визначено особливості здійснення органами внутрішніх справ діяль-ності щодо профілактики правопорушень неповнолітніх на залізниці; форми та методи цієї діяль-ності; основні причини, які знижують ефективність профілактичної діяльності органів внутрішніх справ у цій сфері та надано пропозиції щодо її покращення), статтю “Детермінанти вчинення пра-вопорушень неповнолітніми на Південній залізниці” (дисертантом визначено комплекс найбільш значущих детермінант правопорушень неповнолітніх на залізниці). Розробки та ідеї, які належать співавторам, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи, окремі її аспекти, одержані узагальнення і результати було оприлюднено на наукових та науково-практичних конференціях, семінарах, у тому числі й міжнародних: “Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми” (м. Донецьк, 2002); “Актуальні проблеми профілактики злочинності та правопорушень серед неповнолітніх” (м. Львів, 2002); “Впровадження в Україні моделі поліцейської діяльності, ґрунтованої на підтримці громадськості: результати проведення експерименту, можливості і перспективи” (м. Харків, 2003); “Проблеми злочинності в Україні: роль правоохоронних органів та громадськості у їх запобіганні” (м. Харків, 2003); “Ювенальна юстиція: практика судочинства, форми взаємодії держави та громадськості в реагуванні на право-порушення неповнолітніх” (м. Харків, 2003); “Основні риси сучасної злочинності неповнолітніх: стан та шляхи її попередження” (м. Харків, 2003); “Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та перспективи розвитку” (м. Харків, 2003). Окремі результати, отримані дисер-тантом, були впроваджені у практичну діяльність органів внутрішніх справ України під час реалі-зації трирічного україно-британського проекту “Запровадження в Україні моделі поліцейської дія-льності, ґрунтованої на підтримці громадськості” у рамках програми з попередження правопору-шень серед неповнолітніх. Даний проект був розроблений та втілений у життя Національним уні-верситетом внутрішніх справ та Центром ім. Лорда Скармана Лестерського університету Велико-британії.
Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення у десяти наукових стат-тях, сім з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, а також у науково-практичному посіб-нику “Взаимодействие милиции и населения: к итогам харьковского эксперимента”.
Структура дисертації. Відповідно до мети і завдань дослідження дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок. Список використаних джерел складається із 183 найменувань і займає 15 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержання, апро-бація результатів дисертації та публікації.
Розділ 1 “Теоретико-правові засади профілактики правопорушень серед неповнолітніх”, який містить п’ять підрозділів, присвячено загальнотеоретичним проблемам профілактики правопо-рушень серед неповнолітніх.
У першому підрозділі “Система профілактики правопорушень серед неповнолітніх” аналізу-ються сутність та система профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Здійснено аналіз по-няття “профілактика правопорушень” та з’ясовано його співвідношення з такими категоріями, як “попередження”, “запобігання”, “превенція”, “протидія” тощо. Надано визначення поняття “про-філактика правопорушень серед неповнолітніх”. У підрозділі зазначено, що як різновид соціально-го управління профілактика правопорушень серед неповнолітніх становить розгалужену багаторі-вневу систему, яка складається з окремих взаємообумовлених елементів, що створюють певну їх цілісність на основі загальної мети і координації цієї діяльності. Підкреслено, що система профі-лактики правопорушень серед неповнолітніх нетотожна системі її суб’єктів. На думку дисертанта, ототожнення цих понять призводить до зміщення акцентів з “профілактики” як виду управлінської діяльності на сукупність суб’єктів, які здійснюють цей вид діяльності. До основних елементів сис-теми профілактики правопорушень серед неповнолітніх віднесено: суб’єкти, об’єкти, види, форми, напрямки, цілі та принципи профілактичної діяльності. У роботі здійснено детальну характерис-тику зазначених елементів.
У другому підрозділі “Суб’єкти профілактики правопорушень серед неповнолітніх” зазнача-ється, що завдання профілактики правопорушень серед неповнолітніх вирішує широке коло суб’єктів: державні й недержавні, спеціалізовані й неспеціалізовані. До них належать: органи дер-жавної влади та місцевого самоврядування і створені при них органи; державні підприємства, установи, організації (заклади освіти, охорони здоров’я тощо); об’єднання громадян; громадяни. Кожен з цих суб’єктів, відповідно до приписів правових норм, має своє функціональне призначен-ня, обсяг прав та обов’язків, форми і методи діяльності, компетенцію. Одні суб’єкти керують, спрямовують та координують профілактичну діяльність серед неповнолітніх, інші – безпосередньо організують та здійснюють профілактичні заходи. Усі суб’єкти профілактики правопорушень се-ред неповнолітніх системно пов’язані між собою. Важливою системоутворюючою ознакою суб’єктів профілактики є відповідальність суб’єкта за досягнення цілей профілактичної діяльності та її результати.
Провідну роль у здійсненні профілактики правопорушень серед неповнолітніх відіграють ор-гани внутрішніх справ України. Зазначено, що в органах внутрішніх справ профілактичну функ-цію здійснюють усі структурні підрозділи та служби у межах своїх повноважень, використовуючи при цьому властиві тільки їм форми та методи діяльності. У структурі органів внутрішніх справ виділено дві основні групи суб’єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх. До пер-шої групи віднесено ті служби та підрозділи, які здійснюють профілактичну роботу серед непов-нолітніх поряд з виконанням більш широких службових обов’язків (слідчі підрозділи, кримінальна міліція, міліція громадської безпеки та ін.). Друга група – служби та підрозділи, які безпосередньо здійснюють профілактичну роботу серед неповнолітніх (кримінальна міліція у справах неповнолі-тніх, приймальники розподільники для неповнолітніх). Визначено основні цілі, завдання, принципи та функції діяльності служб та підрозділів органів внутрішніх справ, які здійснюють профілактику правопорушень серед неповнолітніх, зокрема, дільничних інспекторів міліції, патрульно-постової служби, слідчих підрозділів, кримінального розшуку, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, приймальників-розподільників для неповнолітніх тощо.
У третьому підрозділі “Правові засади діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілак-тики правопорушень серед неповнолітніх” зазначається, що практична реалізація цієї діяльності подекуди пов’язана з обмеженням прав і свобод неповнолітніх, торкається їх інтересів, інтересів інших осіб, держави в цілому. У зв’язку з цим автор підкреслює актуальність і важливість належ-ного правового регулювання цієї діяльності. Однією з початкових, вихідних ланок правового ре-гулювання зазначеної діяльності органів внутрішніх справ є юридичні норми, які складають нор-мативно-правову основу, серцевину механізму правового регулювання. У підрозділі визначаються також інші складові системи правового регулювання, до яких крім правових норм належать пра-вовідносини та акти реалізації прав і обов’язків. Дисертантом розглянуто джерела, в яких закріп-люються норми права, що регулюють діяльність органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх. У результаті їх аналізу дисертантом зроблено висновок про те, що хоча останнім часом і спостерігається тенденція до переорієнтації профілактичної діяльнос-ті органів внутрішніх справ серед неповнолітніх з репресивної на охоронно-захисну, приведення її у відповідність до міжнародно-правових актів і таких загальноприйнятих принципів діяльності суб’єктів профілактики, як законність, гуманізм, пріоритет виховально-профілактичних заходів над репресивними, охорона прав і свобод неповнолітніх, усе ж у цій сфері залишилося ще чимало проблем. Звернено увагу на необхідність узгодження та приведення положень нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України та поміж собою; систематизації відомчих нормативно-правових актів, що регламентують діяльність зазначених органів у сфері профілакти-ки правопорушень серед неповнолітніх; внесення змін до нормативно-правових актів з метою чіт-кого визначення форм та методів профілактичної діяльності органів внутрішніх справ, зокрема, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, механізму взаємодії служб та підрозділів органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики правопорушень серед неповнолітніх, ство-рення системи захисту прав та свобод неповнолітніх, відносно яких органи внутрішніх справ здій-снюють профілактичну діяльність.
У четвертому підрозділі “Поняття та зміст правового статусу неповнолітніх громадян України” проаналізовано поняття, основні елементи та особливості правового статусу неповноліт-ніх громадян України. Визначено, що важливим “опорним” інститутом набуття правового статусу неповнолітнім є правосуб’єктність – здатність мати права, виконувати обов’язки, нести відповіда-льність. Здійснено аналіз основних елементів правосуб’єктності неповнолітніх – правоздатності та дієздатності. Особливу увагу приділено аналізу дієздатності неповнолітніх, що регулюється нор-мами різних галузей права, зокрема, цивільного, адміністративного, кримінального тощо. Здійсне-ний аналіз дозволив визначити поняття правового статусу неповнолітніх як сукупності прав, сво-бод та обов’язків фізичних осіб, які за віком ще не досягли повної дієздатності, реалізація яких ре-гулюється нормами міжнародного, цивільного, адміністративного, сімейного, трудового та інших галузей права і гарантується державою. У підрозділі здійснено аналіз стану нормативного закріп-лення правового статусу неповнолітніх громадян в Україні, визначено існуючі проблеми у цій сфері, вироблено пропозиції щодо їх вирішення.
У п’ятому підрозділі “Характеристика причин та умов, які сприяють вчиненню неповноліт-німи правопорушень” здійснено аналіз понять “причини” і “умови” та їх співвідношення з такими категоріями як “фактори”, “детермінанти”, “обставини”. У роботі висловлено сумнів щодо прави-льності формального розмежування причин та умов правопорушень, оскільки кожне явище, у то-му числі й правопорушення, вчинене неповнолітнім, є наслідком сукупності багатьох причин і умов, які можуть мінятись місцями, і встановити, чим буде дане явище – причиною чи умовою якоїсь події, можна залежно від сполучення обставин конкретного правопорушення. Дисертантом охарактеризовано причини та умови вчинення неповнолітніми правопорушень, наведено результа-ти анкетування неповнолітніх правопорушників і частково – результати опитування співробітни-ків кримінальної міліції у справах неповнолітніх у частині, що стосується дослідження основних причин та умов вчинення неповнолітніми правопорушень. Дисертантом зроблено висновок, що причини та умови вчинення неповнолітніми правопорушень загалом тотожні тим, що обумовлю-ють правопорушення дорослих, але вони мають певну специфіку, пов’язану із віковими, психоло-гічними, статевими особливостями. Причини та умови вчинення неповнолітніми правопорушень безпосередньо пов’язані із несприятливими умовами формування та розвитку особи неповноліт-нього правопорушника; недоліками виховання дітей сім’ями та навчальними закладами; поганою організацією їх дозвілля; недоліками в діяльності суб’єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх.
Розділ 2 “Організація діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики право-порушень серед неповнолітніх та напрямки її удосконалення” складається з чотирьох підроз-ділів.
У першому підрозділі “Форми та методи діяльності ОВС у сфері профілактики правопору-шень серед неповнолітніх” під формами діяльності органів внутрішніх справ розуміється сукуп-ність однорідних за своєю правовою природою та характером груп дій, які здійснюються з метою виявлення і усунення причин та умов вчинення неповнолітніми правопорушень, а також здійснен-ня корекції поведінки неповнолітніх, які належать до “групи ризику”. Вибір конкретної форми ді-яльності або їх сполучення залежить від багатьох факторів: видів профілактики (загальна або ін-дивідуальна); детермінант правопорушень (об’єктивних та суб’єктивних), об’єктів та суб’єктів профілактики тощо. Автор поділяє форми діяльності органів внутрішніх справ щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх на організаційні (ті, що не спричиняють правових наслідків) і правові (ті, що спричиняють юридичні наслідки).
Вплив органів внутрішніх справ як суб’єктів профілактики правопорушень на об’єкт профіла-ктики здійснюється за допомогою різних методів. Залежно від напрямку і характеру профілактич-ної діяльності виділяють методи загальної та індивідуальної профілактики. На практиці провести розподіл між методами загальної та індивідуальної профілактики дуже важко, оскільки вони взає-мозалежні й взаємопов’язані між собою і використовуються у практичній діяльності комплексно. У підрозділі значну увагу приділено аналізу методів загальної та індивідуальної профілактики, на-ведено результати опитування співробітників кримінальної міліції у справах неповнолітніх у тій частині, що стосується виявлення факторів, які негативно впливають на ефективність застосування ними методів загальної та індивідуальної профілактики.
У другому підрозділі “Питання взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики правопорушень серед неповнолітніх” підкреслюється, що взаємодія у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх являє собою спільну участь і зв’язок окремих осіб, органів і підрозділів у процесі цієї діяльності, що здійснюється на основі вирішення спільних завдань, розподілу компетенції, функцій, повноважень, взаємних обов’язків. Визначено ознаки такої взаємодії й підкреслено, що відповідно до становища суб’єктів профілактики право-порушень серед неповнолітніх в ієрархії системи управління, взаємодія може бути вертикальною (суб’єкти перебувають на різних рівнях ієрархії), горизонтальною (суб’єкти перебувають на одно-му рівні ієрархії) або змішаною, яка поєднує у собі елементи двох попередніх. Залежно від участі у спільній профілактичній діяльності суб’єктів однієї або різних систем виділено внутрішню (суб’єкти однієї системи) і зовнішню (суб’єкти різних систем) взаємодії. Дисертант вважає, що під взаємодією органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики правопорушень серед неповнолітніх слід розуміти узгоджену за часом, місцем, способом, цілями спільну діяльність цих органів та інших суб’єктів профілактики, спрямовану на вирішення завдань держави у сфері про-філактики правопорушень серед неповнолітніх та їх соціального і правового захисту.
Зазначено, що організація органами внутрішніх справ зовнішньої взаємодії у сфері профілак-тики правопорушень серед неповнолітніх за своїми формами та методами є близькою до організа-ції внутрішньої взаємодії, але її зміст зумовлений особливостями суб’єктів зовнішньої взаємодії, їх завданнями, можливостями та компетенцією. Значну увагу приділено аналізу правових засад та сучасного стану взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики, зокрема, органами прокуратури, службами у справах неповнолітніх, притулками для неповнолітніх, орга-нами охорони здоров’я, ЗМІ та громадськістю. Зроблено висновок, що далеко не всі питання взає-модії суб’єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх врегульовані нормативно, об-ґрунтовані та підтверджені практикою. Досвід взаємодії суб’єктів профілактики правопорушень ще незначний і суперечливий, оскільки процес оновлення і структурного формування самих суб’єктів профілактики ще продовжується.
Третій підрозділ “Зарубіжний досвід профілактики правопорушень серед неповнолітніх” при-свячено аналізу досвіду зарубіжних країн щодо профілактики правопорушень серед неповноліт-ніх, зокрема, США та Великобританії, які мають вагомі напрацювання у цій сфері. Зазначено, що у цих країнах існують різноманітні класифікації теоретичних підходів до превентивної діяльності. Зважаючи на те, що у цих країнах існує багато теорій щодо причин правопорушень, єдиної теорії профілактики протиправної поведінки неповнолітніх немає. У Великобританії та США профілак-тика правопорушень здійснюється у трьох основних формах: ситуаційна, соціальна, превенція за допомогою громадськості. Звернено увагу на те, що у цих країнах виділяють структурний, психо-логічний, ситуаційний підходи до здійснення профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Таким чином, проводиться різниця між концепціями, орієнтованими на заходи загальної профіла-ктики (структурний підхід), і теоріями, що обґрунтовують необхідність спеціальних заходів про-філактики (психологічний та ситуаційний підхід). При цьому особливу увагу британські та амери-канські вчені приділяють заходам спеціальної профілактики, які здійснюються на трьох рівнях: первинний рівень профілактики, спрямований на усунення негативних факторів зовнішнього сере-довища; вторинний рівень профілактики, який має за мету попередити криміналізацію потенцій-них правопорушників і пов’язаний із впливом на нестійких осіб, у тому числі неповнолітніх “гру-пи ризику”; третинний рівень профілактики, спрямований на попередження рецидиву з боку осіб, що вже вчиняли правопорушення. З’ясовано особливості здійснення первинної, вторинної, тре-тинної профілактики правопорушень серед неповнолітніх, розглянуто заходи, що вживаються на цих рівнях. У підрозділі наведено приклади запровадження в Україні досвіду інших держав щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх, яке здійснювалось у рамках реалізації україно-британського проекту “Запровадження моделі поліцейської діяльності, ґрунтованої на підтримці громадськості” за напрямком спільної діяльності міліції та громадськості з попередження правопо-рушень серед неповнолітніх.
Четвертий підрозділ “Основні напрямки удосконалення діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх” присвячено розгляду основних питань організаційно-правового удосконалення діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Зазначено, що удосконалення зазначеної діяльності органів внутрішніх справ має здійснюватись у напрямках покращення організаційно-структурної побудо-ви, форм та методів діяльності служб та підрозділів органів внутрішніх справ, які безпосередньо здійснюють профілактичну роботу серед неповнолітніх, комплектування і навчання кадрів, право-вого регулювання їх діяльності тощо. На базі аналізу сучасного стану справ у цій сфері та досвіду інших країн виділено такі приоритетні напрямки удосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх, як: раціоналізація системи управ-ління профілактикою правопорушень серед неповнолітніх; розмежування і забезпечення оптима-льного співвідношення функцій спеціальних служб з профілактики правопорушень серед непов-нолітніх органів внутрішніх справ (кримінальної міліції у справах неповнолітніх та приймальни-ків-розподільників) та інших служб і підрозділів органів внутрішніх справ, підвищення координа-ції їх дій та взаємодії з іншими суб’єктами профілактики правопорушень серед неповнолітніх; під-вищення професійного рівня співробітників органів внутрішніх справ, які безпосередньо здійс-нюють профілактику правопорушень серед неповнолітніх, шляхом забезпечення їх спеціалізації та кваліфікаційної підготовки та перепідготовки, укріплення дисципліни, розвитку та заохочення їх творчої ініціативи при здійсненні цієї діяльності; удосконалення правового регулювання діяльнос-ті спеціалізованих служб та підрозділів органів внутрішніх справ, які займаються профілактикою правопорушень серед неповнолітніх. Дисертантом запропоновано комплекс організаційно-правових заходів реалізації окреслених напрямків.
ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних га-лузях юриспруденції, автором здійснено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення науково-го завдання, що виявляється у визначенні сутності та організаційно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ України у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх та основних на-прямків її удосконалення. Дисертантом сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
1. Профілактику правопорушень серед неповнолітніх визначено як соціально-управлінську ді-яльність суб’єктів профілактики, що здійснюється в умовах тісної взаємодії та координації їх дія-льності, спрямовану на виявлення і усунення (нейтралізацію) причин та умов вчинення неповнолі-тніми правопорушень, а також здійснення позитивного впливу на поведінку неповнолітніх шля-хом формування у них правосвідомості, соціально-корисних навичок та інтересів.
2. Профілактична діяльність серед неповнолітніх як різновид соціального управління стано-вить собою багаторівневу систему, яка складається із сукупності елементів, що перебувають у вза-ємодії і взаємозалежності між собою та складають певну цілісність. До основних елементів цієї системи пропонується віднести: об’єкт, суб’єкт, види, форми, цілі та принципи профілактичної діяльності.
3. Профілактику правопорушень серед неповнолітніх здійснює велике коло суб’єктів, кожен з яких має своє функціональне призначення, обсяг прав та обов’язків, форми й методи діяльності, компетенцію. Усі суб’єкти системно пов’язані між собою. Пропонується розглядати систему суб’єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх у широкому (загальна система суб’єктів) та у вузькому (спеціалізована система суб’єктів) значеннях.
4. У системі спеціалізованих суб’єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх ор-гани внутрішніх справ займають одне з провідних місць, оскільки саме на них покладений безпо-середній обов’язок здійснення профілактики злочинів та інших правопорушень. Органи внутрі-шніх справ становлять собою окрему підсистему суб’єктів профілактики правопорушень серед не-повнолітніх.
5. Аналіз правових засад діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопо-рушень серед неповнолітніх свідчить про те, що правове регулювання зазначеної діяльності ще не в повній мірі відповідає сучасним потребам. Негативно позначається на стані правового регулю-вання зазначеної діяльності неузгодженість положень різних нормативно-правових актів; відсут-ність їх систематизації; не упорядкованість правом питань щодо визначення форм та методів дія-льності органів внутрішніх, механізму взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики правопорушень серед неповнолітніх тощо.
6. Аналіз чинного законодавства у частині, що торкається закріплення та гарантування право-вого статусу неповнолітніх громадян України, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні немає комплексного підходу до визначення правового статусу цієї категорії громадян. У різних галузях права – цивільному, сімейному, адміністративному, кримінальному, трутовому – містяться норми, які лише частково регулюють правовий статус неповнолітніх як учасників тих чи інших суспіль-них відносин. Відсутність комплексного визначення правового статусу неповнолітніх, механізму захисту їх прав та свобод сприяє порушенню їх прав під час здійснення профілактики відповідни-ми суб’єктами, а також перешкоджає вжиттю ними ефективних заходів профілактики.
7. Причини та умови вчинення неповнолітніми правопорушень виявляються переважно у нега-тивних сторонах взаємодії соціального мікросередовища і особистих якостей індивіда. Формуван-ня негативних рис особи неповнолітнього правопорушника відбувається на базі природних задат-ків у відповідності з фізіологічним і психічним розвитком індивіда під впливом таких соціальних факторів, як несприятливі соціально-економічні умови, культурне оточення, сім’я, дошкільні за-клади, школи, колектив за місцем роботи або навчання.
8. Діяльність органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолі-тніх передбачає застосування різноманітних форм та методів. Основними з них є методи переко-нання, виховання, заохочення, допомоги неповнолітньому, впливу на його мікросередовище, хоча у профілактичних цілях органи внутрішніх справ використовують і примусові заходи впливу.
9. Взаємодія органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики правопорушень се-ред неповнолітніх становить собою узгоджену за часом, місцем, способом, цілями спільну діяль-ність, спрямовану на вирішення завдань держави у сфері профілактики правопорушень серед не-повнолітніх, соціального та правового захисту неповнолітніх. Багатоплановість завдань, динаміка і багатоваріантність конкретних умов, у яких діють ті чи інші суб’єкти профілактики правопору-шень серед неповнолітніх обумовлюють різні форми такої взаємодії. Найбільш поширеними з них є: обмін інформацією; проведення спільних нарад, занять, інструктажів; спільне планування про-філактичних заходів; узгоджене планування заходів; спільне виконання окремих заходів; надання допомоги суб’єктам у виконанні ними профілактичних заходів; створення спеціальних груп із співробітників різних служб для вирішення конкретних профілактичних завдань.
10. За результатами аналізу досвіду зарубіжних країн у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх зроблено висновок, що рішучі заходи, спрямовані на профілактику правопо-рушень серед неповнолітніх, не призведуть до кардинального поліпшення ситуації доти, доки зу-силля відповідних служб та підрозділів органів внутрішніх справ не отримають широкої підтрим-ки з боку громадськості, а це у свою чергу потребує удосконалення існуючих і впровадження но-вих організаційно-правових форм і методів партнерських відносин, підвищення ступеня довіри населення, зростання авторитету працівників органів внутрішніх справ. У напрямку залучення громадськості до профілактичної діяльності серед неповнолітніх корисним може бути зарубіжний досвід щодо створення консультативних комітетів, координаційних рад шкіл, втілення певних профілактичних програм, які повинні реалізуватись спільними зусиллями органів внутрішніх справ та громадськості.
11. З метою підвищення ефективності діяльності спеціалізованих підрозділів органів внутрі-шніх справ щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх пропонується:
- внести зміни та доповнення до Закону України “Про органи і служби у справах неповноліт-ніх та спеціальні установи для неповнолітніх” та узгодити між собою положення ст. 5 цього Зако-ну і ст. 11 Закону України „Про міліцію” у частині, що стосується визначення віку неповнолітніх, які залишилися без опіки та піклування і можуть бути затримані міліцією;
- провести систематизацію відомчих нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ у цій сфері;
- розробити та прийняти Концепцію діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, яка передбачала б принципи, цілі, завдання, правові засади діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, перелік служб та підрозділів органів внутрішніх справ, що здійснюють таку профілактику, їх фун-кції, права та обов’язки у цій сфері, форми і методи їх діяльності, форми взаємодії, детальне ви-значення порядку обміну інформацією між ними та механізм координації профілактичної діяльно-сті;
- створити на базі служб у справах неповнолітніх координаційні центри, які б об’єднували зусилля усіх суб’єктів профілактики, узгоджували їх дії, проводили єдину соціальну політику щодо неповнолі-тніх;
- впровадити комп’ютерну систему обліку інформації про неповнолітніх, що перебувають на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх, і заходи, які були застосовані до неповнолі-тнього;
- розробити та впровадити методику типової діагностики особи неповнолітнього правопорушника, для того щоб правильно обрати заходи профілактики, визначити їх тривалість та критерії, що дозволять оцінити їх ефективність;
- розробити та впровадити у практичну діяльність критерії оцінки ефективності профілактичної діяльності служб та підрозділів органів внутрішніх справ для підвищення ефективності профілакти-чної діяльності органів внутрішніх справ серед неповнолітніх, усунення фактів формалізму в цій сфері;
- створити (можливо на базі кримінальної міліції у справах неповнолітніх) службу профілак-тики правопорушень серед неповнолітніх, яка б здійснювала суто профілактичні функції;
- запровадити ведення органами внутрішніх справ статистичної звітності не лише виявлених злочинів та адміністративних правопорушень, вчинених неповнолітніми, а й ведення звітності що-до попереджених злочинів та адміністративних правопорушень неповнолітніх.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ:
1. Поволоцька С.Г. До питання про дослідження злочинності неповнолітніх // Право України. – № 11. – 2002. – С. 120–124.
2. Поволоцька С.Г. Деякі аспекти профілактики злочинів та інших правопорушень серед не-повнолітніх // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 22. – С. 22–29.
3. Поволоцька С.Г. Проблеми профілактики правопорушень неповнолітніх органами внутрі-шніх справ // Вісник Запорізького інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 4.– С. 133–141.
4. Поволоцька С.Г. Правове регулювання профілактичної діяльності ОВС серед неповнолітніх // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 30. – С. 196–202.
5. Поволоцька С.Г., Радько Б.М. Профілактика бродяжництва – важливий напрямок попере-дження злочинів та правопорушень серед неповнолітніх // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 2. – С. 133–139.
6. Поволоцька С.Г., Сергатий М.О., Ващенко І.В., Мельников В.О. Проблеми профілактики право-порушень серед неповнолітніх на Південній залізниці // Вісник Запорізького інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 3. – С. 179–189.
7. Поволоцька С.Г., Ващенко І.В., Рудой К.Я., Мельников В.О. Детермінанти вчинення право-порушень неповнолітніми на Південній залізниці // Актуальні проблеми держави та права: Зб. на-ук. праць. – Вип. 22. – Одеса: Юридична література, 2004. – С. 925–938.
8. Поволоцька С.Г. Ювенальна юстиція в Україні: Передумови створення та перспективи розвитку // Питання боротьби зі злочинністю: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Харків: Право, 2004. – С. 23–26.
9. Поволоцька С.Г. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: з досвіду Велико-британії // Проблеми злочинності в Україні: роль правоохоронних органів та громадськості у їх запобіганні: Матеріали круглого столу. – Харків: НУВС, 2003. – С. 58–66.
10. Поволоцька С.Г. Застосування статистичного методу у дослідженні злочинності неповнолі-тніх // Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – Харків: Видавництво Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 87–91.
11. Взаимодействие милиции и населения: к итогам харьковского эксперимента: Научно-практич. пособие / Бандурка А.М., Ярмиш А.Н., Соболев В.А., Поволоцкая С.Г. и др. – Харьков: Нац. ун-т внутр. дел, 2003. – 288 с.
АНОТАЦІЇ
Поволоцька С.Г. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень серед неповнолітніх (адміністративно-управлінське дослідження). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне пра-во. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2005.
Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням здійснення органами внутрішніх справ України профілактики правопорушень серед неповнолітніх. У роботі визначено теоретико-правові засади профілактики правопорушень серед неповнолітніх, система її суб’єктів, місце і роль в ній органів внутрішніх справ. Основну увагу приділено характеристиці організаційно-правових засад профілактичної діяльності органів внутрішніх справ у зазначеній сфері, зокрема, охарактеризовано її форми та методи, форми взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики, проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо профілактики правопо-рушень серед неповнолітніх, визначено можливості його використання в Україні.
Сформульовано основні напрямки удосконалення організаційно-правових засад діяльності ор-ганів внутрішніх справ України у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх.
Ключові слова: органи внутрішніх справ, діяльність, профілактика, неповнолітні, правопо-рушення, причини і умови, форми і методи, взаємодія, удосконалення.

Поволоцкая С.Г. Деятельность органов внутренних дел по профилактике правонарушений среди несовершеннолетних (административно-управленческое исследование). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информаци-онное право. – Национальный университет внутренних дел, Украина, Харьков, 2005.
Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам осуществления органами внутренних дел профилактики правонарушений среди несовершеннолетних. В работе раскрываю-тся теоретико-правовые основы профилактики правонарушений: исследовано понятие, сущность и значение профилактики правонарушений среди несовершеннолетних, ее система и элементы этой системы; рассмотрена система субъектов профилактики правонарушений среди несовершеннолет-них и определено место органов внутренних дел в ней; охарактеризована система правового регу-лирования деятельности органов внутренних дел в сфере профилактики правонарушений среди несовершеннолетних; определено понятие, содержание и особенности правового статуса несовер-шеннолетних граждан Украины; исследованы основные причины и условия совершения несовер-шеннолетними правонарушений. Основное внимание в диссертации уделено рассмотрению орга-низационно-правовых основ деятельности органов внутренних дел в сфере профилактики право-нарушений среди несовершеннолетних. Рассмотрены современные формы и методы деятельности органов внутренних дел в этой сфере. Осуществлен анализ взаимодействия органов внутренних дел с другими субъектами профилактики, определены основные проблемы в этой сфере. Проана-лизирован опыт зарубежных стран в сфере профилактики правонарушений среди несовершенно-летних. Осуществлен анализ норм права, которые регламентируют деятельность органов внутрен-них в сфере профилактики правонарушений среди несовершеннолетних. Опираясь на результаты проведенного анализа, диссертант обосновывает необходимость согласования между собой поло-жений некоторых нормативно-правовых актов, которые регламентируют деятельность органов внутренних дел в сфере профилактики правонарушений среди несовершеннолетних; внесение из-менений и дополнений в нормативно-правовые акты с целью более четкого определения форм и методов деятельности органов внутренних дел в этой сфере, механизма взаимодействия служб и подразделений органов внутренних дел с другими субъектами профилактики.
На основании анализа действующего Украины, регламентирующего деятельность органов внутренних дел по профилактике правонарушений среди несовершеннолетних, опыта зарубежных стран в этой сфере, а также теоретического осмысления научных трудов разработаны предложе-ния по совершенствованию организационно-правовых основ деятельности органов внутренних дел по профилактике правонарушений среди несовершеннолетних.
Ключевые слова: органы внутренних дел, деятельность, профилактика, несовершеннолетние, правонарушения, причины и условия, формы и методы, взаимодействие, совершенствование.

Povolotska S.G. Activity of the Bodies of Internal Affairs on Prevention Misdemeanors Committed by Juveniles (administrative and managment research). – Manuscript.
Thesis for a candidate’s degree by specialty 12.00.07 – theory of management; administrative law and process; financial law; informational law. – National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv, 2005.
Thesis is devoted to theoretical and practical problems of realizing by the bodies of internal affairs of Ukraine prevention of misdemeanors committed by juveniles. Theoretical and legal grounds of prevention misdemeanors committed by juveniles, the system of its subjects, place and role of the bodies of internal affairs in it are defined in this work. The main attention in this thesis is paid to the characteristics of organizational and legal grounds of preventive activity of the bodies of internal affairs in the stated field, namely, forms and methods of preventive activity, forms of cooperation between the bodies of internal affairs and other preventive subjects are characterized; experience of different foreign countries in the field of prevention misdemeanors committed by juveniles is analyzed; possibilities of its use in Ukraine are determined.
The main ways of improving organizational and legal grounds of the bodies of internal affairs of Ukraine activity in the field of prevention misdemeanors committed by juveniles are formulated.
Key words: bodies of internal affairs, activity, prevention, juveniles, misdemeanors, reasons and conditions, forms and methods, cooperation, improvement.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking