Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації (на матеріалах арбітражної практики України)

 

ДЕМЧЕНКО Наталія Сергіївна

ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ОБ’ЄКТІВ ПРИВАТИЗАЦІЇ
(на матеріалах арбітражної практики України)

Спеціальність 12.00.03 — цивільне право, цивільний процес,
сімейне право та міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі цивільного права юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, член-кореспон-дент Академії правових наук України КУЗНЄЦОВА Наталія Семенівна, завідувач кафедри цивільного права юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка


Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспон-дент Академії правових наук України ЛУЦЬ Володимир Васильович, завідувач кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

кандидат юридичних наук, професор
МУСІЯКА Віктор Лаврентійович, Головний консультант Науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України


Провідна установа: Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого,
м. Харків

 

Захист відбудеться “15” листопада 1999 р. о “12” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.06 при Київському університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60).

 

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “14” жовтня 1999 р.

 

 

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук БОДНАР Т.В.

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У процесі перебудови економіки України, реформування відносин власності на засоби виробництва вирішального значення набуває приватизація державного майна. Темпи приватизації з кожним роком підвищуються. Процес малої приватизації наближається до завершення. В останні роки значно активізована приватизація великих підприємств. Так, Державною програмою приватизації на 1998 рік було заплановано до продажу 1600 об’єктів приватизації. У 1999 році передбачається приватизувати понад 1200 великих підприємств та 5500 об’єктів малої приватизації.
Приватизація в Україні – це відчуження належного державі майна у власність фізичних та недержавних юридичних осіб, яке здійснюється шляхом продажу відповідних об’єктів державної власності визначеному законодавством України колу покупців. Правовою формою зміни відносин власності на державне майно у процесі його приватизації є договір купівлі-продажу об’єктів приватизації. У зв’язку з цим, актуальними стали питання, пов’язані з правовим регулюванням договірних відносин купівлі-продажу саме в процесі приватизації.
Практика укладання та виконання договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації виявила чимало правових проблем, пов’язаних як з недоліками в організації цієї роботи, так і з недосконалістю правового регулювання відносин купівлі-продажу в процесі приватизації, на що неодноразово звертала увагу Верховна Рада України у своїх постановах за підсумками розгляду звітів Фонду державного майна України. Про це свідчить також і судова практика. Арбітражними судами України, наприклад, у 1997 році розглянуто 265 справ про визнання недійсними та розірвання договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації. З цієї загальної кількості задоволено 178 вимог про розірвання договорів та 87 заяв про визнання договорів недійсними. Протягом 1998 року було вирішено 432 справи, пов’язані з розглядом розбіжностей при укладанні договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації, їх зміною та розірванням, зобов’язанням укласти договір купівлі-продажу в процесі приватизації, визнанням зазначених договорів недійсними.
Все наведене свідчить про необхідність наукового осмислення проблем договірних відносин в процесі приватизації з метою вдосконалення правового регулювання зазначених відносин. Науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації з цих проблем сприятимуть ефективності приватизаційних процесів в Україні.
Очевидна недостатність наукових розробок із зазначеної проблематики, відсутність теоретичних узагальнень та відповідних практичних рекомендацій негативно впливає на виконання Державної програми приватизації. Державні і суспільні інтереси вимагають концептульного визначення специфіки договірних відносин купівлі-продажу об’єктів приватизації та особливостей їх правового регулювання, оскільки єдиною правовою формою відчуження об’єктів державної власності в порядку приватизації виступає такий цивільно-правовий інститут як договір купівлі-продажу.
Викладене і обумовлює своєчасність та актуальність даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертації є складовою науково-дослідної роботи кафедри цивільного права, пов’язаної з регулюванням та захистом суб’єктивних цивільних прав та обов’язків фізичних та юридичних осіб.
Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом даного дослідження є договірні відносини купівлі-продажу в процесі приватизації в Україні.
Предметом дисертаційного дослідження є цивільно-правові аспекти регулювання вказаних відносин.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в проведенні системного аналізу цивільно-правових аспектів регулювання договірних відносин купівлі-продажу в процесі приватизації в Україні.
Для досягнення поставленої мети основна увага в дисертації приділена вирішенню наступних завдань:
— проведення аналізу суб’єктного складу, об’єкту та змісту договору купівлі-продажу в процесі приватизації;
— вивчення особливостей укладення договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації;
— дослідження питань, пов’язаних з визнанням недійсними договорів купівлі-продажу державного майна в процесі приватизації.
Методологічна основа дослідження. В процесі дисертаційного дослідження застосовувались методи наукового пізнання, сиситемного підходу, порівняльно-правового аналізу, логіко-юридичний, статистичний, історичний.
Науково-теоретичною базою дослідження є теоретичні розробки, праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених-правознавців з питань цивільного права та приватизації. Істотне значення для підготовки дисертації мали наукові дослідження В.В.Безбаха, Д.В.Бобрової, Т.В.Боднар, О.М.Бондаря, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, О.В.Дзери, А.С.Довгерта, О.П.Іваненка, Л.Ф.Кальніченка, А.Г.Калпіна, В.М.Коссака, Н.С.Кузнєцової, Л.Ш.Лозовського, В.В.Луць, А.І.Масляєва, В.О.Мушинського, В.К.Пучинського, Б.А. Райзберга, О.А. Ратновського, О.Н.Садікова, Є.А.Суханова, Я.М.Шевченко, В.С.Щербини, Г.Ф.Шершенєвіча, Т.С.Шкрум та ін.
Нормативно-інформаційними джерелами стали Конституція України, Цивільний кодекс України, Арбітражний процесуальний кодекс України, Закони України “Про приватизацію державного майна”, “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, “Про власність”, “Про місцеве самоврядування”, “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про заставу”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про господарські товариства”, “Про оренду державного і комунального майна”, “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про приватизаційні папери” та інші законодавчі акти, а також Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, накази Фонду державного майна України, інших міністерств і відомств з питань приватизації.
Фактологічна база грунтується на матеріалах з питань приватизації, судової практики (зокрема, арбітражних судів України), нормативно-правових актах Фонду державного майна України, інших міністерств і відомств.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем правового регулювання договірних відносин купівлі-продажу в процесі приватизації в Україні, а також у визначенні і теоретичному обгрунтуванні напрямків удосконалення чинних законодавчих та підзаконних нормативних актів про приватизацію і судової практики їх застосування.
Відповідно до одержаних в процесі дисертційного дослідження результатів автор виносить на захист найважливіші науково-теоретичні положення:
1. Обгрунтовується поняття договору купівлі-продажу об’єктів приватизації як відчуження цілісних майнових комплексів державних підприємств (структурних підрозділів державних підприємств) або іншого державного майна на особливих умовах способом, передбаченим законом, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб,
2. Визначаються особливості договору купівлі-продажу в процесі приватизації, специфічного за своїм суб’єктним складом, характерними рисами об’єкту, за змістом, порядком укладання, підставами та порядком визнання його недійсним.
3. Спростовується положення про те, що інвестиційні фонди та інвестиційні компанії є посередниками у договірних відносинах купівлі-продажу в процесі приватизації, оскільки вони здійснюють придбання об’єктів приватизації від свого імені, за свій рахунок та на своє ім’я;
4. Розкривається правова природа окремих категорій в галузі приватизації:
— інформаційного повідомлення про проведення аукціону, конкурсу з продажу об’єкта приватизації як запрошення органу приватизації робити йому пропозиції про укладення договору купівлі-продажу відповідного об’єкта;
— подання покупцями заяв на участь у конкурсі та їхніх конкурсних пропозицій (внесення учасниками аукціону їхніх пропозицій щодо ціни виставленого на аукціон об’єкта) як оферт до укладення з органом приватизації договору купівлі-продажу виставленого на конкурс (аукціон) об’єкта;
— затвердження органом приватизації протоколу засідання конкурсної комісії з визначення остаточного переможця конкурсу (протоколу аукціону) як акцепту органу приватизації пропозиції переможця конкурсу (аукціону) до укладення договору купівлі-подажу;
— опублікування повідомлення про проведення спеціалізованого аукціону як публічної оферти органу приватизації до укладення з ним договорів купівлі-продажу акцій; подання покупцем заяви на участь у спеціалізованому аукціоні та здійснення ним попередньої оплати акцій як акцепту покупця пропозиції органу приватизації;
— внесення для участі в аукціоні, конкурсі грошових коштів в розмірі 10 відсотків ціни продажу об’єкта приватизації як специфічного способу підтвердження наміру покупця взяти участь в аукціоні, конкурсі та підписати з органом приватизації договір купівлі-продажу відповідного об’єкта у разі визнання цього покупця переможцем аукціону, конкурсу. У зв’язку з цим вказаному платежу слід надати правовий статус конкурсного завдатку, який для переможця аукціону, конкурсу мав би правовий режим завдатку, а для інших учасників аукціону, конкурсу — правовий режим авансу;
5. Обгрунтовується положення про те, що невиконання стороною договору купівлі-продажу об’єкта приватизації своїх договірних зобов’язань не може розглядатися в якості підстави для визнання договору недійсним.
Наукову новизну дослідження складають також сформульовані та теоретично обгрунтовані автором конкретні пропозиції щодо вдосконалення приватизаційного законодавства:
1. врегулювати на законодавчому рівні питання підпорядкування Фонду державного майна України Кабінету Міністрів України та визнання реорганізованих відповідно до Указу Президента “Про єдину систему органів приватизації в Україні” органів приватизації на місцях такими, що вправі виступати продавцями комунального майна;
2. узгодити окремі законодавчі акти України про приватизацію з Конституцією України, законодавством про власність та про місцеве самоврядування у питанні участі територіальних громад у відчуженні об’єктів комунальної власності в процесі приватизації шляхом встановлення в якості одного з принципів здійснення приватизації свободи вступу територіальних громад у зазначені відносини і доповнення п.2 ст.2 Закону України “Про приватизацію державного майна” абзацом наступного змісту: ”самостійності територіальних громад у вирішенні питання щодо вступу у відносини приватизації об’єктів комунальної власності”;
3. привести у відповідність із законодавством України про власність та про приватизацію окремі положення нормативних актів Верховної Ради України щодо правового режиму майна громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, в частині надання йому статусу державної власності та уповноваження ФДМ України здійснювати розпорядження ним в процесі приватизації;
4. викласти норму абз.14 п.2 ст.27 Закону України “Про приватизацію державного майна” в наступній редакції: “Термін дії зазначених зобов’язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, вимог антимонопольного законодавства, заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища, не повинен перевищувати п’яти років, а щодо підприємств-монополістів, підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії, галузевих науково-дослідних інститутів та проектно-конструкторських бюро, інших підприємств і установ, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України, порядок контролю за їх діяльністю затверджується Кабінетом Міністрів України”;
5. з метою запобігання застосуванню в якості однієї з підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації неналежне виконання стороною своїх договірних зобов’язань виключити із п.5 ст.27 Закону України “Про приватизацію державного майна” слів “або визнано недійсним”;
6. привести у відповідність із ст.48 ЦК України, згідно з якою угода, яка не відповідає вимогам закону повинна бути визнана недійсною, приватизаційного законодавства, що надає суду право вибору визнати або не визнати недійсним договір купівлі-продажу, який був укладений з порушеннями закону, шляхом заміни в першому реченні п.2 ст.20 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” словосполучення “можуть бути” на слово “є”;
7. доповнити п.1 ст.20 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” переліком порушень правил оголошення та проведення аукціону, конкурсу, які є істотними;
На захист виносяться також наступні рекомендації по вдосконаленню практики розгляду арбітражними судами спорів, пов’язаних з продажем об’єктів приватизації:
1. внести зміни до п.5.2 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 10.06.96 №01-8/207 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” у зв’язку з тим, що відсутність рішення органу приватизації про затвердження протоколу конкурсної комісії з визначення остаточного переможця є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації за конкурсом;
2. виключити останнє речення з абз.4 п.1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 №02-5/111 “ Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”, оскільки невиконання чи неналежне виконання стороною своїх договірних зобов’язань не може бути підставою для визнання договору недійсним;
3. визнавати недійсними договори купівлі-продажу комунального майна, укладені в порядку приватизації за відсутності відповідних рішень органів місцевого самоврядування;
4. визнавати недійсими договори купівлі-продажу в порядку приватизації будівель або їх окремих частин, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави;
5. визнавати недійсними договори купівлі-продажу в процесі приватизації розташованого на території України майна громадських організацій колишнього СРСР.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній теоретичні положення, висновки, рекомендації, пропозиції одержані автором в результаті опрацювання і грунтовного аналізу близько 250 наукових і нормативно-правових джерел, а також матеріалів близько 170 арбітражних справ з питань приватизації.
Теоретичне та практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані в подальших загально-теоретичних дослідженнях, доопрацюванні законодавства України про приватизацію та нормотворчій діяльності Фонду державного майна України, інших міністерств і відомств з питань регулювання відносин купівлі-продажу в процесі приватизації, в практиці розгляду судами України спорів, пов’язаних з приватизацією державного майна, а також у процесі навчання та перепідготовки юридичних кадрів, у практичній діяльності правотворчих та правозастосовуючих органів, у юридичному всеобучі громадян.
Отримані автором в результаті дисертаційного дослідження пропозиції по вдосконаленню законодавства про приватизацію та судової практики його застосування використані у процесі підготовки законодавчих актів про приватизацію (Лист Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій від 08.09.99 №06-8/12-1467), в роботі Фонду державного майна України та при підготовці ним змін та доповнень до чинного законодавства з питань приватизації (Лист Фонду державного майна України від 07.09.99 №10-25-9329), при розробці проектів роз’яснень Вищого арбітражного суду України щодо практики розгляду спорів про приватизацію державного майна (Лист Вищого арбітражного суду України від 06.09.99 вих. №01-10/415).
Апробація і впровадження результатів дослідження. Одержані в процесі дисертаційного дослідження результати знайшли відображення в шести опублікованих наукових працях дисертанта, а також були предметом обговорення на науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема на науково-практичній конференції “Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи”, яка була організована Академією правових наук України, Інститутом держави і права ім. В.М.Корецького НАН України та Інститутом законодавства Верховної Ради України і відбулась у м. Києві 25 червня 1997 р. Положення дисертації також були використані у доповіді автора на одному з науково-практичних семінарів аспірантів юридичного факультету Київського університету ім. Т.Шевченка, що проводились протягом 1998 –99 р.р.
Структура роботи обумовлена об’єктом дослідження та особливостями авторського підходу до розробки обраної проблеми. Робота складається із вступу, трьох розділів, до яких входять 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи — 184 сторінки. Список використаних джерел нараховує 277 найменувань.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються об’єкт і предмет, мета та основні завдання дослідження, характеризуються методологічна основа і науково-теоретична та нормативно-інформаційна база дисертаційної роботи, її наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження тощо.
У першому розділі “Елементи договору купівлі-продажу в процесі приватизації” особлива увага приділена дослідженню суб’єктного складу, об’єкту та змісту договору купівлі-продажу в процесі приватизації.
Підрозділ перший присвячений проблемам суб’єктного складу договору купівлі-продажу об’єктів приватизації. На основі аналізу законодавчих та інших нормативних актів, а також арбітражної практики з питань приватизації доведено, що договір купівлі-продажу об’єктів приватизації характеризується рядом особливостей щодо його сторін.
Ці особливості полягають у тому, що на боці продавця виступає орган приватизації, який має статус державного органу. У зв’язку з цим, продавець державного майна в порядку його приватизації є не тільки учасником договірних відносин купівлі-продажу цього майна, але й наділений повноваженнями по врегулюванню зазначених відносин.
Крім того, органи приватизації є обмеженими у свободі укладання договорів купівлі-продажу державного та комунального майна у порядку його приватизації. Так, у здійсненні продажу відповідного майна вони обмежені рішеннями його власника. Зокрема, вони не є самостійними у виборі об’єкта продажу та способу його відчуження в порядку приватизації. Орган приватизації обмежений також у виборі контрагента по договору, оскільки коло покупців державного майна у процесі його приватизації обмежене законодавством про приватизацію. До того ж, укладення договору купівлі-продажу об’єкта приватизації для органу приватизації є обов’язковим в силу закону.
Аналіз чинного законодавства України про власність дозволив зробити висновок про те, що обмеження свободи в укладенні договору для органів приватизації не суперечить законам України. Адже, відповідно до ст.225 ЦК України за загальним правилом право продажу майна належить його власнику. Оскільки органи приватизації не є власниками державного чи комунального майна, а лише мають відповідні повноваження по розпорядженню ним у процесі приватизації, вони зобов’язані здійснювати продаж зазначеного майна відповідно до вимог органів державної влади та місцевого самоврядування, які наділені правами власника Конституцією та законами України.
Територіальні громади також обмежені законодавством про приватизацію у свободі укладання договорів, спрямованих на відчуження комунального майна в порядку приватизації. Так, місцеві Ради обмежені вимогами приватизаційного законодавства щодо визначення способу продажу та щодо вибору контрагента по договору. Щодо свободи вступу територіальних громад у відносини купівлі-продажу комунального майна в процесі приватизації слід відмітити, що законодавство про приватизацію не дає однозначної відповіді на зазначене питання. Так, норма п.1 ст.7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” не уточнює чи затвердження переліків об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, є правом, чи обов’язком місцевої Ради.
Водночас, чинне законодавство про місцеве самоврядування передбачає самостійність місцевих територіальних громад щодо вирішення питання про відчуження належного їм майна. Враховуючи викладене, встановлення обмеження свободи територіальних громад щодо вступу у договірні відносини купівлі-продажу в процесі приватизації не відповідало б чинному законодавству про місцеве самоврядування.
У зв’язку з цим, автор дійшов висновку про необхідність уточнення законодавства про приватизацію у питанні участі територіальних громад у договірних відносинах купівлі-продажу комунального майна в процесі приватизації шляхом встановлення в якості одного з принципів здійснення приватизації свободи вступу територіальних громад у зазначені відносини
Поряд із зазначеним в дисертації зроблено висновок про те, що правовий статус Фонду державного майна України є невизначеним і потребує належного врегулювання в Законі України “Про Фонд державного майна України”. Доцільно зазначеним законом передбачити підпорядкування Фонду державного майна України Кабінету Міністрів України.
Питання правового статусу органів приватизації на місцях також потребує подальшого врегулювання на законодавчому рівні.
Так, на підставі проаналізованого законодавства про приватизацію, про власність та місцеве самоврядування, чинного на час створення відповідно до Указу Президента від 19.02.94 №56/94 “Про єдину систему органів приватизації в Україні” єдиної системи органів приватизації, автор дійшов висновку, що реорганізація органів приватизації комунальної власності та зобов’язування Рад делегувати новоствореним державним органам повноважень з продажу комунального майна суперечили законодавству України. Закони України про приватизацію не визнавали створені на підставі Указу Президента України “Про єдину систему органів приватизації в Україні” органи приватизації такими, що вправі виступати продавцями комунального майна.
Зазначена проблема залишається актуальною і насьогодні. Так як, чинний Закон України “Про приватизацію державного майна” ( п.4 ст.2, п.7 ст.7) зберігає принцип відокремленості органів приватизації об’єктів комунальної власності від системи державних органів приватизації об’єктів державної власності, встановлюючи, що продаж комунального майна здійснюють в межах повноважень, визначених радами, органи, створювані відповідними місцевими радами, які є підпорякованими, підзвітними і підконтрольними місцевим радам.
У зв’язку з усім наведеним проблематичним є з’ясування питання, чи є регіональне відділення Фонду державного майна або його представництво у районі, місті належною стороною в договорі купівлі-продажу комунального майна. З однієї сторони, ці органи приватизації здійснюють продаж об’єктів комунальної власності відповідно до повноважень, делегованих їм відповідною місцевою Радою. З іншої сторони, Ради зобов’язані делегувати такі повноваження структурним підрозділам Фонду державного майна, дотримуючись вимог нормативного акту, який є обов’язковим до виконання, але не відповідає законодавству України. Розв’язання зазначеної проблеми стане можливим або у випадку визнання у встановленому порядку Указу Президента “Про єдину систему органів приватизації в Україні” таким, що не відповідає законодавству України, або у разі внесення до законів про приватизацію змін і доповнень щодо визнання органів приватизації, створених відповідно до цього Указу, продавцями комунального майна.
Особливості суб’єктного складу договору купівлі-продажу в процесі приватизації стосуються і його покупців. Ці особливості полягають у тому, що коло покупців об’єктів приватизації обмежене законом, на стороні покупця можуть виступати такі специфічні суб’єкти як колективні утворення громадян для участі в приватизації у вигляді товариств покупців, господарських товариств, організацій орендарів, а також у тому що законодавство передбачає право покупців на звернення до послуг посередників при придбанні об’єктів приватизації.
В дисертації обгрунтовується висновок про те, що інвестиційні фонди та інвестиційні компанії не можна вважати посередниками у договірних відносинах купівлі-продажу в процесі приватизації, оскільки вони здійснюють придбання об’єктів приватизації від свого імені, за свій рахунок та на своє ім’я.
Крім того, приватизаційні папери, придбані інвестиційним фондом не можна вважати дійсними, як і всі укладені фондом угоди, спрямовані на придбання майна в поцесі його приватизації. Оскільки, громадянин, обмінюючи свій приватизаційний папір на інвестиційний сертифікат закритого інвестиційного фонду, передає йому своє право на безоплатне отримання частини державного майна в процесі приватизації. Водночас, Закон України “Про приватизаційні папери” встановлює обмеження обігу приватизаційних паперів. Використання приватизаційних паперів здійснюється тільки шляхом їх обміну на паї, акції, інші документи, що встановлюють та засвідчують право власності на частку державного майна відповідно до номіналу приватизаційного паперу. Продаж або відчуження приватизаційних паперів іншим способом є недійсним. Угоди, укладені з використанням приватизаційних паперів для цілей, не передбачених Законом України “Про приватизаційні папери”, є недійсними.
У першому підрозділі автором обгрунтовується також необхідність приведення у відповідність із чинним приватизаційним законодавством наказу ФДМ України від 20.02.98 №312 “Щодо проведення некомерційних конкурсів” стосовно встановлення обмежень участі довірчих товариств у придбанні об’єктів приватизації за конкурсом.
На підставі аналізу арбітражної практики автор дійшов висновку про те, що арбітражні суди при розгляді спорів, пов’язаних з продажем комунального майна в порядку його приватизації не завжди приймають до уваги рішення відповідних органів місцевого самоврядування щодо продажу такого майна в процесі приватизації, визначення та заміни способу його приватизації. У зв’язку з цим в дисертації зазначено про необхідність вдосконалення практики розгляду арбітражними судами спорів вказаної категорії.
У другому підрозділі характеризується об’єкт договору купівлі-продажу в процесі приватизації. Особливістю вказаного договору є те, що коло його об’єктів обмежене законом. Крім того, законодавчими та іншими нормативними актами про приватизацію передбачені досить специфічні об’єкти договору купівлі-продажу, наприклад, такі як цілісні майнові комплекси державних підприємств та патенти на право оренди приміщень, в яких розташовані приватизовані об’єкти.
Виходячи з того, що приватизацією є відчуження державного майна, дисертантом обгрунтовується положення про те, що норми законів про приватизацію державного майна, які встановлюють обмеження свободи договору для продавця, не повинні поширюватись на відносини з продажу комунального майна, так як комунальна власність відокремлена від державної на підставі Конституції України та законодавства про місцеве самоврядування.
На підставі аналізу законодавства України про власність та про приватизацію, а також міжнародних угод між Україною і Російською Федерацією та Україною і Республікою Бєларусь про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності в дисертації доведено, що майно загальносоюзних громадських організацій бувшого СРСР, розташоване на території України, було віднесене до державної власності та передане Фонду державного майна України для подальшого розпорядження ним в процесі приватизації всупереч законодавству України та вказаним міжнародно-правовим актам. Відтак, зазначене майно не можна відносити до об’єктів купівлі-продажу в порядку приватизації.
В процесі дослідження проблем правового регулювання відносин купівлі-продажу в процесі приватизації автор дійшов до висновку про те, що положення Указу Президента України від 30.12.94 №827/94 “Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні”, які відносять приміщення, що являють собою національну, культурну чи історичну цінність і перебувають під охороною держави, до об’єктів приватизації, суперечать п.2 ст.5 Закону України “Про приватизацію державного майна” та п.3 ст.2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Оскільки, вказані законодавчі норми виключають зазначені приміщення з переліку об’єктів, які підлягають продажу в порядку приватизації. У зв’язку з цим в дисертації пропонується привести у відповідність із законодавством про приватизацію норми зазначеного Указу Президента, а також вдосконалити практику розгляду арбітражними судами справ, пов’язаних із приватизацією зазначених приміщень.
У другому підрозділі проведений аналіз законодавства України про підприємництво та про приватизацію з метою розв’язання такого проблемного питання як можливість віднесення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, вилучених у державних підприємств нежитлових приміщень, які належали їм на праві повного господарського відання. В результаті автором зроблений висновок про те, що вилучення у підприємства належних йому на праві повного господарського відання нежитлових приміщень з подальшим їх продажем в порядку приватизації не відповідає законодавству України. Відповідно, вказані приміщення не можуть бути об’єктами договору купівлі-продажу в процесі приватизації.
В дисертації також проведено характеристику такого об’єкта договору купівлі-продажу як цілісний майновий комплекс державного підприємства.
На підставі проведеного аналізу підзаконних нормативних актів щодо продажу патентів на право оренди приміщень, в яких розташовані придбані об’єкти приватизації, дисертант обгрунтовує висновок про необхідність приведення їх у відповідність із законодавством про приватизацію.
У третьому підрозділі висвітлюється зміст договору купівлі-продажу об’єктів приватизації та визначаються і характеризуються особливості вказаного договору щодо визначення ціни об’єкта продажу, порядку проведення розрахунків за придбаний об’єкт та засобів оплати, передачі об’єкта покупцю, щодо складу зобов’язань сторін, які випливають з умов аукціону, конкурсу, викупу та із специфіки об’єкта продажу, а також щодо відповідальності сторін за неналежне виконання чи невиконання договору.
Крім того, у даному підрозділі сформульовано і науково обгрунтовано ряд висновків і пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання відносин купівлі-продажу об’єктів приватизації, зокрема стосовно визначення моменту переходу до покупця права власності на пакет акцій, придбаний за конкурсом; врахування при визначенні ціни продажу об’єкта приватизації фактичних показників щодо його якості і комплектності; анулювання обмеження терміну дії зобов’язань сторін щодо виконання вимог антимонопольного законодавства, виконання заходів для створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища, інші пропозиції.
В другому розділі “Особливості укладення договорів купівлі-продажу в процесі приватизації” висвітлюються питання, що стосуються порядку укладення договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації при викупі, за конкурсом та шляхом проведення аукціону.
Перший підрозділ другого розділу присвячений особливостям укладення договору купівлі-продажу державного майна при викупі. В ньому обгрунтовуються положення про те, що: пропозицією до укладення договору купівлі-продажу об’єкта приватизації шляхом викупу слід вважати подання органом приватизації проекту зазначеного договору; здійснення публікації переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, подання і розгляд заяви на приватизацію одного з таких об’єктів, прийняття рішення про його приватизацію, здійснення оцінки його вартості є лише заходами по підготовці відповідного державного майна до продажу, по виявленню потенційного покупця; є необхідним заповнення прогалини у приватизаційному законодавстві щодо встановлення порядку і строків погодження сторонами умов договору купівлі-продажу об’єктів приватизації шляхом викупу.
Це можливо шляхом внесення доповнень до ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” або до розділу 3 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об’єктів малої приватизації, затвердженого ФДМУ 30.07.98. Такі доповнення повинні передбачати строк для розгляду проекту договору покупцем і подання ним своїх заперечень і пропозицій щодо умов договору органу приватизації, строк для розгляду органом приватизації таких заперечень і пропозицій покупця та для направлення покупцеві повідомлення про відхилення його пропозицій. Необхідно також передбачити право покупця на звернення до суду з вимогою про розгляд розбіжностей, що виникли при укладанні договору, у разі відхилення органом приватизації пропозицій покупця щодо умов договору, а також у разі відсутності протягом встановленого строку відповіді органу приватизації на заперечення покупця щодо запропонованих у проекті умов договору. Доцільно також встановити правові наслідки ухилення продавця від укладання договору у вигляді зобов’язання його укласти договір у примусовому порядку, а також відшкодування іншій стороні збитків, спричинених безпідставним ухиленням від укладання договору.
У даному підрозділі автор висвітлює і проблеми порядку укладання договорів купівлі-продажу орендованого майна шляхом його викупу. Дисертант науково обгрунтовує: пропозицію по вдосконаленню норми п.9 ст.17 Закону України “Про приватизацію державного майна”, зазначивши, що орендар має право відмовитися в односторонньому порядку від права на викуп майна, орендованого за договором, у якому умови викупу (ціна, порядок, строки, засоби платежу) не визначені; а також рекомендацію по вдосконаленню арбітражної практики з питань приватизації орендованого майна, яка полягає в тому, що арбітражні суди повинні враховувати, що підставою для переходу до покупця права власності на об’єкт оренди є саме договір купівлі-продажу такого об’єкта шляхом викупу, а не договір оренди з правом викупу, оскільки укладання договору купівлі-продажу орендованого майна за наявності в договорі оренди всіх умов викупу законодавство про приватизацію визнає обов’язковим.
Другий підрозділ другого розділу містить аналіз проблем укладення договору купівлі-продажу об’єктів приватизації за конкурсом.
Конкурсом є такий спосіб продажу об’єкта приватизації, який полягає у передачі права власності тому покупцю, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта (у разі продажу пакета акцій — максимальну величину приведеного вартісного обсягу інвестицій) або за рівних умов – найвищу ціну. Інакше кажучи, конкурс передбачає конкуренцію покупців у придбанні об’єкта приватизації щодо його ціни (комерційний конкурс) або щодо інших умов продажу (некомерційний конкурс).
У зв’язку з цим укладання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації за конкурсом має певні особливості, які полягають у тому, що орган приватизації шляхом опублікування інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з продажу об’єкта приватизації запрошує покупців робити їхні пропозиції про укладення з ним договору купівлі-продажу відповідного об’єкта. Пропозиціями покупців до укладення договору купівлі-продажу виставленого на конкурс об’єкта є подання ними заяв на участь у конкурсі та конкурсних пропозицій. Орган приватизації зобов’язаний прийняти пропозицію переможця конкурсу. Акцептом органу приватизації зазначеної пропозиції слід вважати затвердження ним протоколу засідання конкурсної комісії з визначення остаточного переможця. Для того, щоб договір купівлі-продажу об’єкта приватизації за конкурсом вважався укладеним необхідне надання йому передбаченої законодавством письмової нотаріально посвідченої форми та в окремих випадках здійснення його державної реєстрації.
На основі детального аналізу цивільного законодавства України, законодавчих та інших нормативних актів України про приватизацію, а також арбітражної практики з питань укладення договору купівлі-продажу об’єктів приватизації за конкурсом дисертантом запропоновані конкретні заходи щодо вдосконалення правового регулювання зазначених питань та практики його застосування. Зокрема, обгрунтовано необхідність: внесення змін до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” з метою надання правового статусу конкурсного завдатку грошовим коштам, які вносять покупці для участі в конкурсі, а також змін, які виключають можливість проведення конкурсу за наявності конкурсної пропозиції тільки одного покупця; приведення у відповідність із законодавством про приватизацію деяких наказів Фонду державного майна України, якими передбачені в якості додаткових умов участі покупців у конкурсі наявність у них необхідного мінімального розміру основних фондів, досвіду роботи у відповідній галузі, дотримання вимог антимонопольного законодавства, подання інвестиційним фондом (компанією) для участі в некомерційному конкурсі з продажу пакета акцій у розмірі більше ніж 25 відсотків статутного фонду відкритого акціонерного товариства договору купівлі-продажу пакета акцій у розмірі більше ніж 25 відсотків статутного фонду відкритого акціонерного товариства, укладеного під відкладальною умовою, який би набирав чинність після повної сплати вартості пакета акцій.
У третьому підрозділі другого розділу розглядаються особливості укладення договору купівлі-продажу об’єктів приватизації на аукціоні.
У зв’язку з тим, що аукціон є також конкурентним способом продажу, укладання договору купівлі-продажу об’єктів приватизації на аукціоні також здійснюється в особливому порядку. Орган приватизації опубліковує інформаційне повідомлення про об’єкти, які пропонуються до продажу на аукціоні, запрошуючи таким чином покупців вносити їхні пропозиції до укладення з ним договорів купівлі-продажу відповідних об’єктів. Пропозиції до укладення договору купівлі-продажу покупці вносять в особливому порядку в ході проведення аукціону. Затвердження органом приватизації протоколу аукціону є акцептом пропозиції переможця аукціону. Договір купівлі-продажу об’єкта приватизації на аукціоні потребує нотаріального посвідчення та в деяких випадках державної реєстрації.
Особливості укладання договору купівлі-продажу акцій на спеціалізованому аукціоні виявляються в тому, що опублікування повідомлення про проведення спеціалізованого аукціону є публічною офертою органу приватизації до укладення з ним договорів купівлі-продажу акцій. Акцептом покупця пропозиції органу приватизації визнається згода покупця придбати будь-яку кількість акцій за ціною, що складеться за підсумками аукціону, виявлена шляхом подання заяви на участь в аукціоні, а також здійснення попередньої оплати акцій. Функції договору купівлі-продажу акцій шляхом проведення спеціалізованого аукціону виконує зведений протокол про підсумки аукціону разом з додатком у вигляді протоколу про результати аукціону по окремому об’єкту з переліком переможців.
Особливістю продажу на сертифікатних аукціонах полягає в тому, що для оплати за об’єкти, що пропонуються до продажу, застосовуються не грошові кошти, а приватизаційні майнові сертифікати, залишки коштів на приватизаційних депозитних рахунках, що залишились невикористаними після придбання акцій громадянами України на попередньому етапі приватизації, а також за залишки коштів житлових чеків, відкритих у формі безготівкових приватизаційних депозитних рахунків, що залишилися невикористаними після приватизації житла з використанням житлових чеків.
Укладання договору купівлі-продажу пакетів акцій на ПФТС відбувається шляхом подання Представництвом ФДМ України на фондових біржах замовлення на продаж пакетів акцій, подання іншими реєстровими торговцями замовлень на придбання пакетів акцій на торгових сесіях за участю Представництва та проведення торгових сесій з продажу належних державі пакетів акцій. Сторони повинні надати договору купівлі-продажу пакету акцій на ПФТС форму у вигляді контракту на купівлю-продаж цінних паперів.
У третьому розділі “Визнання недійсними та розірвання договорів купівлі-продажу в процесі приватизації” досліджуються питання, пов’язані з визнанням недійсними і розірванням договорів купівлі-продажу державного майна в процесі приватизації.
У першому підрозділі третього розділу увага приділена висвітленню питань про підстави та порядок визнання недійсними і розірвання договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації. Вказані договори визнаються недійсними як з підстав, передбачених цивільним законодавством, так і встановлених законодавством про приватизацію. В даному підрозділі обгрунтовуються зокрема положення про те, що підставою для визнання недійсним договору не може бути невиконання чи неналежне виконання стороною своїх договірних зобов’язань; невиконання вимог щодо змісту інформації про проведення аукціону, конкурсу та терміну її опублікування, включення об’єкта продажу до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства, невизнання покупця як такого згідно із законодавством про приватизацію, інші порушення правил оголошення та проведення аукціону, конкурсу є підставами недійсності договору купівлі-продажу об’єкта приватизації, укладеного шляхом проведення аукціону чи конкурсу.
У зв’язку з цим дисертантом сформульовані пропозиції по вдосконаленню законодавства про приватизацію, яким передбачено в якості підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єктів приватизації неналежне виконання покупцем його договірних зобов’язань, а також надане суду право на його власний розсуд вирішувати питання про застосування в якості підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу порушень законодавства про приватизацію при підготовці та проведенні аукціону, конкурсу.
В дисертації також розроблені і науково обгрунтовані рекомендації щодо вдосконалення практики застосування арбітражними судами законодавства про приватизацію в частині визначення підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним.
В другому підрозділі третього розділу, в якому автор аналізує правові наслідки визнання недійсними договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації, обгрунтовується необхідність правового врегулювання проблеми повернення покупцеві або відшкодування йому вартості приватизаційних майнових сертифікатів, внесених ним в якості плати за придбаний об’єкт приватизації, у випадку визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Крім того, на основі аналізу узагальнень практики розгляду судами та арбітражними судами спорів, пов’язаних з визнанням договорів недійсними, в тому числі договорів купівлі-продажу в процесі приватизації, дисертантом розроблено рекомендації щодо необхідності обов’язкового застосування арбітражними судами наслідків недійсності угоди незалежно від наявності чи відсутності між сторонами спору про повернення одна одній всього одержаного за недійсною угодою.
У висновках дисертації викладені найсуттєвіші результати проведеного дослідження. Автором сформульовані поняття договору купівлі-продажу в процесі приватизації та особливості його сторін, об’єкта, змісту, порядку укладання шляхом викупу, на аукціоні та за конкурсом, визначено специфіку підстав та порядку визнання такого договору недійсним, а також внесені конкретні пропозиції щодо вдосконалення приватизаційного законодавства та судової практики його застосування.

Основні положення дисертації викладені у таких опублікованих працях автора:
Демченко Н.С. Правове забезпечення приватизації шляхом акціонування // Проблеми права: Науково-практичний збірник. Випуск І / За ред. канд. юр. наук, доцента Безуглої Я.І. – Чернігів.: Юрист, 1997. – С.156-169.
Демченко Н.С. Проблеми договірних відносин у процесі приватизації державного майна // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. – 1997. – №3-4. – С.329-333.
Демченко Н. Проблеми вдосконалення законодавства про приватизацію // Право України. – 1997. – №11. – С.69-70.
Демченко Н.С. Проблеми реалізації Конситуції України у процесі приватизації // Матеріали науково-практичної конференції “Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи”. 25 червня 1997р., Київ. – Харків: Право, 1998. – С.126-128.
Боднар Т.В., Демченко Н.С. Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації // Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С.271-293.
Демченко Наталія. Проблеми відчуження в порядку приватизації майна громадських організацій колишнього СРСР, розташованого на території України // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – №8. – С.54-56.

Демченко Н.С. Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації (на матеріалах арбітражної практики України). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 — Цивільне право, цивільний процес, сімейне право та міжнародне приватне право. — Київський університет ім. Т. Шевченка, Київ, 1999.
Містить комплекс теоретичних і практичних питань, пов’язаних з відчуженням державного майна в процесі приватизації. В дисертації досліджуються проблеми договірних відносин купівлі-продажу об’єктів приватизації та їх правового регулювання. Проводиться аналіз суб’єктного складу, об’єкту, змісту договору купівлі-продажу в процесі приватизації, розглядаються проблеми укладення договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації та визнання їх недійсними. В роботі визначаються і обгрунтовуються поняття договору купівлі-продажу в процесі приватизації та його особливості. Розроблено також ряд науково-теоретичних положень стосовно участі у договірних відносинах купівлі-продажу в процесі приватизації фінансових посередників, порядку укладання договору купівлі-продажу об’єктів приватизації при викупі, на аукціоні та за конкурсом, визначення підстав та застосування наслідків визнання недійсним вказаного договору. На основі аналізу законодавчих та інших правових актів з питань приватизації, практики розгляду арбітражними судами спорів, пов’язаних з продажем державного майна в порядку приватизації, сформульовано конкретні пропозиції по вдосконаленню правового регулювання договірних відносин купівлі-продажу в процесі приватизації та практики його застосування.
Ключові слова: аукціон, викуп об’єкта приватизації, викуп орендованого майна, державні органи приватизації, договір купівлі-продажу, конкурс, об’єкт приватизації, приватизація.

Демченко Н.С. Договор купли-продажи объектов приватизации (на материалах арбитражной практики Украины). — Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 — Гражданское право, гражданский процес, семейное право и международное частное право. — Киевский университет им. Т. Шевченко, Киев, 1999.
Содержит комплекс теоретических и практических вопросов, связанных с отчуждением государственного имущества в процессе приватизации. В диссертации исследуются проблемы договорных отношений купли-продажи объектов приватизации и их правового регулирования. Проводится анализ субъектного состава, объекта, содержания договора купли-продажи в процессе приватизации, рассматриваются проблемы заключения договоров купли-продажи объектов приватизации и признания их недействительными. В работе определяются и обосновываются понятие договора купли-продажи в процессе приватизации и его особенности. Договор купли-продажи объектов приватизации определяется как отчуждение целостных имущественных комплексов государственных предприятий (структурных подразделений государственных предприятий) либо другого государственного имущества на особых условиях способом, предусмотренным законом, в пользу физических и негосударственных юридических лиц.
Особенности договора купли-продажи в процессе приватизации заключаются, прежде всего, в специфике его субъектного состава. Так, на стороне продавца выступает орган приватизации, наделенный статусом государственного органа. В связи с этим продавец государственного имущества в порядке его приватизации является не только участником договорных отношений купли-продажи этого имущества, но и наделен полномочиями по регулированию таких отношений. Кроме того, орган приватизации ограничен в свободе заключения договоров купли-продажи государственного и коммунального имущества в порядке его приватизации. В осуществлении продажи соответствующего имущества орган приватизации ограничен решениями собственника такого имущества. В частности, орган приватизации не является самостоятельным в выборе объекта и способа продажи, а также контрагента по договору. Помимо этого, заключение договора купли-продажи объекта приватизации является для органа приватизации обязательным в силу закона.
Особенности субъективного состава договора купли-продажи в процессе приватизации касаются и его покупателей. Эти особенности заключаются в том, что круг покупателей объектов приватизации ограничен законом, на стороне покупателя могут выступать такие специфичные субъекты как коллективные образования граждан для участия в приватизации в виде товариществ, организаций арендаторов, а также в том, что законодательство предусматривает право покупателей воспользоваться услугами посредников в приобретении объектов приватизации.
Особенностью договора купли-продажи в процессе приватизации является также то, что круг его объектов ограничен законом. Кроме того, законодательными и другими нормативными актами о приватизации предусмотрены специфичные объекты договора купли-продажи, например, такие как целостные имущественные комплексы государственных предприятий и патенты на право аренды помещений, в которых размещены приватизированные объекты.
В диссертации определяются и характеризуются также и особенности договора купли-продажи в процессе приватизации, касающиеся определения цены объекта продажи, порядка проведения расчетов за приобретенный объект и средств оплаты, передачи объекта покупателю, состава обязательств сторон, которые предусмотрены условиями аукциона, конкурса, выкупа или вытекают из специфики объекта продажи, а также ответственности сторон за ненадлежащее исполнение или неисполнение договора.
В работе разработан ряд научно-теоретических положений, касающихся участия в договорных отношениях купли-продажи в процессе приватизации финансовых посредников, порядка заключения договора купли-продажи объектов приватизации при выкупе, на аукционе, по конкурсу, определения оснований и применения последствий признания недействительным указанного договора. На основе анализа законодательных и других правовых актов по вопросам приватизации, практики рассмотрения арбитражными судами споров, связанных с продажей государственного имущества в порядке приватизации, сформулированы конкретные предложения по усовершенствованию правового регулирования договорных отношений купли-продажи в процессе приватизации и практики его применения.
Ключевые слова: аукцион, выкуп объекта приватизации, выкуп арендованного имущества, государственные органы приватизации, договор купли-продажи, конкурс, объект приватизации, приватизация.

Demchenko N.S. Sale-and-purchase contract for privatisation objects (based on arbitration proceedings in Ukraine). — Manuscript.

Dissertation for academic candidate’s degree in jurisprudence, speciality 12.00.03 — Civil law, lawsuit, matrimonial law, and private international law. — Kiev T. Shevchenko University, Kiev City, 1999.
The dissertation contains a package of theoretical and practical items related to alienation of state property through a process of privatisation. The author investigates contractual relations, and their legal regulation, in sale-and-purchase of privatisation objects. Analysed were the subject complement, the object, the content of sale-and-purchase contract in reference to privatisation process, as well as were examined the issues of concluding sale-and-purchase contracts for privatisation objects and declaring them invalid. The work determines and substantiates the concept of the sale-and-purchase contract through privatisation process and its peculiarities. A number of scientific and theoretical provisions have been elaborated referring to: financial intermediaries taking part in the sale-and-purchase contract relations in the process of privatisation; the procedure of concluding the sale-and-purchase contract for privatisation objects that are aimed for reaquisition, auctions, or biddings; determination of the grounds for said contract to be declared invalid and application of the consequent procedure. Based on the analysis of legislative and other legal acts concerning the issues of privatisation and the practice of arbitration settlements of disputed sales of the state property through privatisation, the dissertation has formulated concrete proposals as to improvement of legal regulation of sale-and-purchase contractual relations in the process of privatisation as well as its practical application.
Key words: auction, reacquisition of privatisation objects, reacquisition of leased property, state privatisation bodies, sale-and-purchase contract, bidding, privatisation object, privatisation.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking