Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Договір переробки давальницької сировини

 

Бабіч Ія Володимирівна

Договір переробки давальницької сировини

12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

КИЇВ – 2006

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Шишка Роман Богданович,
Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри цивільно-правових дисциплін
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Фурса Світлана Ярославівна,
Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародного права

кандидат юридичних наук, доцент
Васильєва Валентина Антонівна,
Юридичний інститут Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, завідувач кафедри цивільного права та процесу.

Провідна установа: Одеська національна юридична академія,
кафедра цивільного права, Міністерство освіти і науки України (м. Одеса).

Захист відбудеться “22” червня 2006 p. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.500.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва АПрН України за адресою: 01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеках Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України (01042, м. Київ, вул. М.Раєвського, 23а), Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий “22” травня 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Безух О.В.

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження договору переробки давальницької сировини зумовлена сталим застосуванням такої договірної конструкції у світі порівняно з вітчизняною практикою, неврегульованістю суспільних відносин у цій сфері, а також недостатнім аналізом теорії і практики давальницьких правовідносин у вітчизняній юридичній літературі. У науковій літературі питання врегулювання цих правовідносин також недостатньо висвітлено. Дослідженню правової природи договору переробки давальницької сировини за радянських часів не приділялося значної уваги, бо цей договір не мав широкого загальногосподарського планового поширення. Свої думки з приводу правової природи цього договору висловлювали такі дослідники як Л.С. Шамис, Р.Я. Хан, О.Н. Садіков, О.С. Йоффе, Г.С. Амерханов, І.Л. Брауде, М.І. Брагінський та ін.
В юридичній літературі немає єдності думок щодо правової природи договору переробки давальницької сировини. Його класифікують як форму інвестування переробного підприємства, як договір поставки, як договір міни чи бартеру, як договір підряду чи різновид підряду, як змішаний договір. Унаслідок цього виникають різні підходи до визначення змісту цього договору, прав і обов’язків сторін за договором, що, в свою чергу, призводить до різнобою правозастосовної практики. Такі обставини спонукають до детального аналізу наведених точок зору у порівнянні з нормами Цивільного кодексу України і практикою суспільних відносин у сфері переробки давальницької сировини і, на підставі цього, висловлення власної позиції з цього питання.
Значний інтерес викликає зовнішньоекономічний договір переробки давальницької сировини, поширення та використання якого в Україні здійснюється в рамках міжнародного розподілу праці. Це явище потребує пильної уваги, якщо розглядати його в аспектах тенденції до глобалізації сучасної міжнародної економіки, кардинального поглиблення міжнародного розподілу праці та інтеграції національних економік у світовий ринок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з п.10 Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002 – 2005 рр., затвердженої Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р.; п.1.4 Основних напрямів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001 – 2005 рр., затверджених вченою радою Національного університету внутрішніх справ 5 січня 2001р. (протокол № 4). Робота спрямована також на реалізацію положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу (затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. №1072).
Мета і завдання дослідження. Метою цього наукового дослідження є визначення механізму правового регулювання та правової природи відносин за договором переробки давальницької сировини, а також отримання науково обґрунтованих і вірогідних висновків і пропозицій, які можуть бути використані як у теоретичних дослідженнях, так і на практиці. Для досягнення цієї мети в дисертації поставлені для розв’язання такі завдання:
– дослідження виникнення та розвитку суспільних відносин з переробки давальницької сировини, визначення їх правової природи;
– дослідження ґенези договору переробки давальницької сировини, його поняття, предмета та правової природи;
– системний аналіз законодавства України, що регулює відносини за досліджуваним договором, і визначення його загальних особливостей;
– визначення предмета та місця договору переробки давальницької сировини у системі цивільно-правових договорів України;
– дослідження категорії “давальницька сировина”, що є визначальною для договору переробки давальницької сировини;
– визначення правового становища сторін договору переробки давальницької сировини;
– аналіз змісту договору переробки давальницької сировини;
– дослідження наслідків невиконання або неналежного виконання договору переробки давальницької сировини;
– аналіз особливостей зовнішньоекономічного договору переробки давальницької сировини;
– розробка пропозицій, рекомендацій і доповнень до чинного законодавства, спрямованих на удосконалення правового регулювання договору переробки давальницької сировини та правозастосовної практики.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у матеріальній сфері виробництва як наслідок реалізації суб’єктами цивільного обороту своїх матеріальних інтересів.
Предметом дослідження є зобов’язальні правовідносини, які виникають на підставі договору переробки давальницької сировини.
Методи дослідження складають сукупність теоретико-методологічних засобів та прийомів пізнання суспільних явищ і процесів. Зокрема, в ході дослідження було використано діалектичний метод пізнання економічних і правових явищ. Суспільні відносини з переробки давальницької сировини було розглянуто з урахуванням динаміки цих відносин у часі, що свідчить про використання історичного методу. У роботі використано формально-логічний метод, за допомогою якого досліджувалося законодавство про договір переробки давальницької сировини, визначалися основні поняття та категорії. Порівняльно-правовий метод, у тому числі у поєднанні з іншими методами, дав можливість порівняти договір переробки давальницької сировини з іншими цивільно-правовими договорами під час визначення його місця в системі цивільно-правових договорів. Висновки про можливість застосування в деяких випадках до відносин, які виникають у договорі переробки давальницької сировини, норм інших, суміжних з ним, договорів були одержані з використанням методу моделювання. У ході вивчення судової і підприємницької практики, збору і аналізу спірних ситуацій та їх подальшого узагальнення застосовувалися соціологічний та емпіричний методи дослідження. Сформульовані висновки і пропозиції стали результатом системно-структурного аналізу.
Теоретичну базу дослідження становлять праці таких учених-юристів України та Російської Федерації: Ч. Н. Азімова, С. С. Алексєєва, М. І. Брагінського, В. В. Вітрянського, К. А. Граве, В. П. Грибанова, С. М. Братуся, І. Л. Брауде, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, М. Д. Єгорова, О. С. Йоффе, А. Ю. Кабалкіна, Н. І. Клейн, О. О. Красавчикова, І. Ю. Красько, Н. С. Кузнецової, Л. А. Лунца, В. В. Луця, В. К. Мамутова, І. Б. Новицького, В. А. Ойгензихта, О. А. Пушкіна, О. Н. Садікова, А. О. Собчака, А. М. Статівки, Є. О. Суханова, Ю. К. Толстого, Я. М. Шевченко, Л. С. Шаміса, Р. Я. Хана, Р. Б. Шишки та ін. Крім того, використані праці вчених інших держав, зокрема М. Гербача, У. Мобіуса, І. Саса, У. Швартинга.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях, що виносяться на захист.
1. Уперше розвинуто положення про те, що давальницька сировина є визначальною і основною кваліфікуючою ознакою договору переробки давальницької сировини. Давальницька сировина у правовому сенсі має такі особливості: право власності на цю сировину на всіх етапах переробки чи обробки належить замовнику; вона є споживаною, подільною річчю, визначеною родовими ознаками, яка безпосередньо та істотно використовується у виготовленні готової продукції; як правило, поставляється замовником. Давальницька сировина за договором переробки давальницької сировини з метою виготовлення готової продукції може піддаватися переробленню, обробленню, збагаченню чи використанню.
2. Розроблено теоретично і запропоновано на нормативному рівні поняття “давальницька сировина”, що визначається як вихідна сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, передані виконавцеві замовником у натурі без оплати їх вартості для безпосереднього використання у виробництві готової продукції, що належить та повертається замовнику, які визначають основні (ідентифікаційні) властивості готової продукції або характер процесу (процесів) її виробництва.
3. Удосконалено теоретично і запропоновано на нормативному рівні авторське поняття договору переробки давальницької сировини як домовленості, згідно з якою одна сторона (замовник) зобов’язується надати давальницьку сировину другій стороні (виконавцю), а виконавець зобов’язується переробити надану давальницьку сировину у готову продукцію і передати останню замовнику, який зобов’язується прийняти її та сплатити за її переробку.
4. Набуло подальшого розвитку теоретичне положення про те, що договір переробки давальницької сировини є новим самостійним договором підрядного типу у системі цивільно-правових договорів. Кваліфікуючими ознаками договору переробки давальницької сировини є особливий суб’єктний склад, предмет договору, умова обов’язкової попередньої поставки сировини для вироблення готової продукції.
5. Подальшого розвитку набула теорія предмета договору. Вперше предмет договору визначається не тільки як обов’язкова істотна умова договору-правочину, яка виражає його правову мету, але і як умова, що в кожному договорі повинна закріплюватися шляхом зазначення певних дій з об’єктами цивільних прав. Відповідно, предметом договору переробки давальницької сировини вважається виконання робіт із виготовлення готової продукції з давальницької сировини.
6. Набуло розвитку положення, згідно з яким виготовлення готової продукції виконавцем за договором переробки давальницької сировини у правовому сенсі є виконання робіт, а не надання послуг.
7. Розвинуто тезу про те, що в разі виникнення конкуренції норм про поставку та норм про підряд (порядок надання сировини, порядок приймання виконаної роботи) у регулюванні відносин за договором переробки давальницької сировини, слід застосовувати норми про договір підряду, якщо договором або законом не передбачено інше. Наявність відносин поставки є, за своєю природою, необхідним допоміжним елементом, що забезпечує організацію та виконання основних підрядних обов’язків сторін за договором.
Сторонами у договорі переробки давальницької сировини може бути встановлена можливість застосування норм про поставку в регулюванні поведінки сторін, пов’язаною з передачею майна, якщо це не суперечить договору підряду та не врегульовано самим договором.
8. Автор удосконалив визначення та правовий зміст поняття толлінгу як операції з безмитного ввозу давальницької сировини та безмитного вивозу продукції, отриманої внаслідок переробки, обробки, збагачення чи використання давальницької сировини.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані як у доктрині цивільного права, так і для подальшого удосконалення Цивільного кодексу, а також іншого законодавства України, а також у підприємницький практиці суб’єктів, пов’язаній з переробкою давальницької сировини та виготовленням з неї готової продукції.
Основні положення роботи можуть бути використані при підготовці підручників і навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів, а також при викладанні таких навчальних курсів: “Цивільне право” та “Підприємницьке право”, “Договірні відносини”.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію підготовлено і обговорено на кафедрі правових основ підприємницької діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ. Одержані результати доповідалися автором на науково-практичних конференціях, зокрема: науково-практичній конференції “Проблеми цивільного права України” (пам’яті професора О.А.Пушкіна) (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, 21 травня 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (м. Ірпінь, Національна академія державної податкової служби України, 16 квітня 2004 р.); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, 23 квітня 2004 р.); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, 25 травня 2005 р.); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми цивільного права та процесу” (пам’яті професора О.А.Пушкіна) (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, Харківський економіко-правовий університет, 21 травня 2005 р.).
Основні теоретичні положення, обґрунтовані в дисертаційному дослідженні, були використані та використовуються дисертантом під час проведення практичних занять і семінарів у Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження відображено у 5 наукових статтях, опублікованих у збірниках, що входять до списку фахових видань ВАК України, а також у тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Відповідно до мети, логіки дослідження дисертація складається з вступу, двох розділів, які об’єднують 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 204 стор. Список використаних літературних джерел складається із 215 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної теми, визначається її зв’язок з науковими програмами, планами, визначаються мета і завдання, об’єкт і предмет наукового дослідження, методи дослідження, висвітлюється наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація, а також вказуються публікації за темою дослідження
Розділ 1 “Загальна характеристика договору переробки давальницької сировини” містить п’ять підрозділів, у яких автор зосереджується на розв’язанні проблем дослідження генези суспільних відносин з переробки давальницької сировини, а також визначені передумови виникнення та розвитку договору переробки давальницької сировини, досліджено його поняття, природа, характер і місце в системі договорів та співвідношення з іншими цивільно-правовими договорами.
Підрозділ 1.1. “Розвиток і становлення суспільних відносин з переробки давальницької сировини в Україні та світі. Толлінг як вид суспільних відносин з переробки давальницької сировини” присвячено дослідженню умов виникнення та розвитку суспільних відносин з переробки давальницької сировини. У процесі розвитку зазначених відносин виділяється три історичні періоди: доіндустріальний, радянський та сучасний (міжнародний). Виникнення суспільних відносин з переробки давальницької сировини зумовлене суспільним розподілом праці. У радянський період вони були поширенішими у сільському господарстві, характеризувалися своєрідною економічною свободою, оскільки не були частиною адміністративно-планового господарства. Правове регулювання відносин переробки давальницької сировини мало приватно-правовий характер. Сучасний (міжнародний) період: досліджувані суспільні відносини в середині країни виникли та набули поширення під час кризових явищ в економіці України в 90-х роках.
Застосування цього договору у сфері зовнішньоекономічної діяльності обумовлено світовим поділом праці, розвитком транспорту та різним рівнем оплати праці у світі. Такі специфічні операції у зовнішьоекономічній діяльності отримали загальну назву “толлінг”. В результаті проведеного аналізу встановлено, що толлінг є операцією з безмитного ввозу давальницької сировини та безмитного вивозу продукції, отриманої внаслідок її переробки, збагачення чи використання.
На підставі проведеного аналізу використання толлінгу у світі, автор дійшов висновку, що толлінг в Україні на сьогоднішній час має позитивний вплив на економіку країни і набуває стратегічного значення, як одна з форм нарощування промислового експорту країни.
У підрозділі 1.2. “Правова характеристика виробничої діяльності з переробки давальницької сировини” обґрунтовується позиція, згідно з якою діяльність виконавця з переробки давальницької сировини у правовому значенні є виконанням робіт. Необхідність доведення майже очевидного обумовлена наявністю суперечностей трактування такої діяльності як послуг або робіт як у юридичній літературі, так і в законодавчих актах. Для доведення своєї точки зору автор досліджує та виділяє загальні критерії розмежування правових категорій “робота” та “послуга”, за якими, відповідно, проводиться аналіз правової природи діяльності виконавця з переробки давальницької сировини. Відповідно, пропонується внести зміни до законодавчих актів з урахуванням доведеного.
У підрозділі 1.3. “Предмет договору переробки давальницької сировини” досліджується поняття предмета договору взагалі та предмета договору переробки давальницької сировини зокрема. Поняття “предмет договору” є далеко не однозначним поняттям у теорії цивільного права. Розглядаючи три пануючі у науці точки зору на предмет договору як об’єкта цивільних прав (речей), як дій, як дій так і об’єктів цивільних прав (речей), дисертант встановила, що предметом договору є завжди певні дії з об’єктами цивільних прав.
Предмет договору виражає правову мету правочину, яка виражає його сутність – головну, внутрішню відносно стійку сторону предмета. Відповідно, автор співвідносить предмет договору з умовами договору як категорії “сутність” та “зміст”. Крім того, за предметом договору у науці цивільного права проводиться поділ договорів за типами та видами, тому це повинна бути така характеристика договору, яка максимально точно проводили розмежування договорів різних видів та типів. Запропоноване автором теоретичне визначення предмета договору відповідає поставленим вимогам. На відміну від цього до поняття “предмет виконання” входить об’єкт зобов’язання (об’єкт цивільних прав, річ) та пов’язаний з ним обов’язок конкретних зобов’язальних правовідносин. Предмет виконання є одиничним складовим поняттям предмета договору, який індивідуалізує предмет договору.
Предмет досліджуваного договору автор визначає як виконання робіт з виготовлення готової продукції з давальницької сировини, що дає змогу віднести цей договір до типу договорів на виконання робіт. Поставка сировини та готової продукції є допоміжною метою договору переробки давальницької сировини, тому до предмета договору не входить, але є, як правило, його обов’язковим елементом та безпосередньо впливає на його характер.
У підрозділі 1.4. “Поняття, загальна правова характеристика та види договору переробки давальницької сировини” досліджується поняття договору переробки давальницької сировини скрізь призму правових категорій: “цивільно-правовий договір” – “договір підряду” – “договір переробки давальницької сировини”. Розроблене дисертантом авторське визначення досліджуваного договору пропонується включити до ЦК України до глави 61, присвяченій договору підряду. Також, у підрозділі проводиться відмежування договору переробки давальницької сировини від інших договорів (договору поставки продукції за виробничою кооперацією, побутового підряду, договору кооперованого підряду).
Автор доходить висновку, що договір переробки давальницької сировини є двостороннім, консенсуальним, оплатним, підприємницьким. Залежно від сторін договору та характеру сировини автор виділяє декілька видів договору переробки давальницької сировини: залежно від сторін договору – договір переробки давальницької сировини між суб’єктами підприємницької діяльності, договір побутової переробки давальницької сировини (для побутових потреб громадян) та зовнішньоекономічний договір переробки давальницької сировини; залежно від характеру сировини – договір переробки сільськогосподарської давальницької сировини, договір переробки промислової давальницької сировини.
Дисертант відстоює положення, згідно з яким “підприємницький договір” є категорією, яка є інформативнішою та має більше смислове навантаження та функціональність у порівнянні з категорією “господарський договір”.
Для уніфікації використання назви досліджуваного договору на практиці та у законодавстві вважаємо найбільш вдалим та стислим застосування назви “договір переробки давальницької сировини”.
У підрозділі 1.5. “Місце договору переробки давальницької сировини в системі цивільно-правових зобов’язань” автор аналізує різні точки зору з приводу кваліфікації договору переробки давальницької сировини та послідовно критично розглядає кожну з них. Таким чином, дисертант по черзі доводить, що договір переробки давальницької сировини не є інвестиційним договором, не є договором міни чи бартеру, не є договором поставки та договором підряду у чистому вигляді. Автор відносить досліджуваний договір до договорів підрядного типу. Договір переробки давальницької сировини містить у собі, окрім елементів договору підряду, елементи договорів міни та поставки і є змішаним.
Цей договір має такі специфічні особливості: можливість оплати за договором сировиною, готовою продукцією, або грошима, або з поєднанням усіх вказаних форм; давальницька сировина на всіх етапах переробки, як і готова продукція, належать замовникові і не переходить у власність підприємства; як правило, обов’язок поставки сировини лежить на замовникові, а поставки готової продукції – на виконавцеві; давальницька сировина є річчю, визначеною родовими ознаками, що є однією з особливостей договору поставки; поставка давальницької сировини завжди передує виготовленню готової продукції. У світлі вказаних особливостей автор підтверджує тезу, що цей договір є змішаним, що, в свою чергу, може свідчити про процес формування нового договору. У подальшому він або сформується у новий самостійний договірний вид, або за об’єктивними умовами втратить свою актуальність і не буде використовуватись.
Дисертант послідовно досліджує та визначає умови, за яких змішаний договір набуває самостійності. Автор доходить висновку, що про формування нового договору можна говорити за умов наявності у договорі єдиного предмета договору, який може поєднувати як елементи різних договірних типів, так і елементи, характерні тільки для цього договору; наявності стійкого застосування подібних договорів у договірній практиці господарюючих суб’єктів та за умови існування спеціального нормативно-правового регулювання відносин за таким договором.
Застосовуючи досліджені умови до аналізу договору переробки давальницької сировини, дисертант доходить висновку, що досліджуваний договір в системі цивільно-правових договорів є новим самостійним видом договору підрядного типу, який потребує закріплення у законодавстві.
Автор доходить висновку, що вирішальну індивідуалізуючу особливість досліджуваному договору надають особливості правового характеру, що притаманні категорії “давальницька сировина”. Розглядаючи ці особливості, дисертант вказує на неврегульованість у законодавстві цього поняття, що призводить до непорозумінь на практиці. Дисертант досліджує та пропонує розроблене ним визначення давальницької сировини закріпити у ЦК України.
Розділ 2. “Сторони, зміст, порядок укладення та виконання, наслідки невиконання або неналежного виконання договору переробки давальницької сировини” складається з чотирьох підрозділів. Він присвячений дослідженню умов договору переробки давальницької сировини, порядку укладення та виконання, його суб’єктному складу. У цьому розділі договір переробки давальницької сировини досліджується як правовідносини, де автор аналізує зміст суб’єктивних прав і юридичних обов’язків сторін. Також визначаються випадки невиконання або неналежного виконання договору переробки давальницької сировини та можливі правові наслідки для сторін у разі настання таких випадків.
У підрозділі 2.1. “Сторони та умови договору переробки давальницької сировини” автор досліджує суб’єктний склад аналізованого договору та загальне правове становище його сторін. Виконавцем за договором є суб’єкт підприємницької діяльності, у складі якого є відповідне профільне переробне підприємство як цілісний майновий комплекс. Автор обстоює точку зору, згідно з якою підприємство слід розуміти як об’єкт права.
Розглядаючи умови договору взагалі, та виходячи з аналізу діючого законодавства та наукових праць вчених-цивілістів, зроблено висновок, що поділ умов договору на істотні, звичайні та випадкові має загальнонауковий, теоретичний характер. Для конкретного договору на рівні індивідуального становища суб’єктів всі умови будуть істотними, тобто мати безпосередній вплив на факт його укладення.
Визначення істотних умов договору переробки давальницької сировини здійснюється через аналіз істотних умов договору підряду, договору поставки та договору міни, а також шляхом порівняння умов зазначених у ЦК та ГК України. Для договору переробки давальницької сировини істотними є умови про предмет договору, про порядок та строки поставки, умови про норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також умова про відповідальність виконавця за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Умова про предмет договору переробки давальницької сировини містить у собі умови про кількість, номенклатуру, асортимент давальницької сировини чи готової продукції. До звичайних умов відносяться умови щодо якості сировини чи готової продукції, а також вказівка на конкретний спосіб виготовлення продукції.
За договором побутової переробки давальницької сировини замовником є фізична особа, що здійснює переробку сировини для домашнього чи сімейного споживання. У цьому разі умови поставки не входять до умов договору. Регулювання відносин підпорядковується нормам про побутовий підряд, передбачивши у законодавстві особливості оплати за цим договором.
Якщо сторони договору переробки давальницької сировини передбачають розраховуватися у натуральній формі (сировиною, готовою продукцією чи у поєднанні із грошовими розрахунками), то для правильного її обчислення та забезпечення повного розрахунку у тексті договору доцільно зазначати вартість давальницької сировини та готової продукції за одиницю або в цілому.
У підрозділі 2.2. “Порядок укладення та форма договору переробки давальницької сировини” автор виходить з того, що укладення договору – це урегульований законом процес досягнення домовленості сторін. У договорі переробки давальницької сировини цей процес підпорядкований загальному порядку укладення цивільно-правових договорів. Форма договору повинна бути письмовою, що зумовлено публічними інтересами (оподаткування, контроль та облік) та приватним порядком. Певні особливості має порядок укладення договору побутової переробки давальницької сировини, який може укладатися на підставі публічної оферти та оформлятися квитанцією.
Додаткові вимоги висуваються законодавством України до форми зовнішньоекономічного договору переробки давальницької сировини. Обов’язковими вимогами до форми такого договору є зазначення назви, номера договору, дати та місця його укладення, преамбули, місцезнаходження (місце проживання), почтові та платіжні реквізити сторін, пакування та маркування, зазначення загальної вартості сировини і готової продукції, умови поставки тощо.
Підрозділ 2.3. “Права та обов’язки сторін за договором переробки давальницької сировини” присвячено дослідженню договору переробки давальницької сировини як правовідносин, де автор аналізує зміст суб’єктивних прав і юридичних обов’язків сторін цього договору. При цьому автор виходить із того, що договір переробки давальницької сировини має спільну природу з договором підряду і є його субінститутом. Зокрема, спільним є виконання робіт за договором, тому обов’язки виконавця стосовно переробки давальницької сировини та виготовлення готової продукції подібні до обов’язків підрядника за договором підряду. На замовника за досліджуваним договором, як правило, покладається обов’язок своєчасної поставки давальницької сировини, а на виконавця, відповідно, – обов’язок своєчасної поставки готової продукції.
Основними обов’язками замовника є забезпечення своєчасної поставки обумовленої кількості сировини виконавцю, оплата виконавцю робіт з переробки давальницької сировини, прийняття виробленої готової продукції. Основними обов’язками виконавця є прийняття наданої замовником сировини на переробку, виготовлення готової продукції з давальницької сировини, повернення залишків сировини та відходів від її переробки, своєчасна передача готової продукції замовнику, упаковка та маркування готової продукції, поставка готової продукції замовникові.
Особливістю договору переробки давальницької сировини є те, що виконавець, в свою чергу, зацікавлений у належній якості сировини, що поставляється, та (або) готової продукції у разі розрахунків за роботу сировиною або продукцією.
Коли оплата за переробку та виготовлення готової продукції здійснюється цією продукцією або сировиною, то момент оплати фактично передує прийманню роботи замовником. Тобто в разі натуральної оплати наявна попередня оплата робіт за договором. Автор пропонує доповнити чинний ЦК України положеннями, які б усунули прогалини щодо якості давальницької сировини і готової продукції та оплати за договором.
Дисертант обґрунтовує думку, що при виникненні конкуренції норм про поставку та норм про підряд (порядок надання сировини, порядок приймання виконаної роботи), виходячи із загальної природи договору, правильними буде застосовувати норми про договір підряду, якщо договором або законом не передбачено інше.
Звертається увага на те, що особливістю договору переробки давальницької сировини є обмеження або повна неможливість надання вказівок та контролювання замовником роботи, яку здійснює виконавець. Це обумовлено взагалі специфікою виробничих процесів в умовах виробничих підприємств, а також тим, що сам виробничий процес отримання готової продукції з сировини або окремі його частини можуть бути комерційною таємницею виконавця.
У підрозділі 2.4. “Наслідки невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договором переробки давальницької сировини” дисертант доходить висновку, що цивільне право передбачає достатній ряд заходів впливу на порушників зобов’язань. Наслідками порушення договірних зобов’язань є заходи оперативного впливу, заходи примусу до належного виконання та заходи цивільно-правової відповідальності. Заходи оперативного впливу та заходи примусу до належного виконання зобов’язання є особливими формами реагування на порушення зобов’язань за договором. Вказані наслідки можуть застосовуватися як окремо так і у поєднанні один з одним.
Автор виходить з погляду на цивільно-правову відповідальність як не вичерпного переліку заходів, які є негативним майновим обтяженням для порушника, забезпеченим державним примусом, а також обов’язково є додатковим або новим негативним обов’язком по відношенню до інших обов’язків за договором. Заходами цивільно-правової відповідальності за договором переробки давальницької сировини є відшкодування збитків та стягнення неустойки (штрафу, пені).
Для договору переробки давальницької сировини характерне те, що за порушення умов договору про поставку сировини або готової продукції договором можуть бути передбачені заходи відповідальності або впливу, характерні для договору поставки. Автор зазначає, що фактичне обмеження можливості втручання замовника у хід роботи за договором переробки давальницької сировини для перевірки підвищує значущість акта приймання готової продукції.
Виходячи з того, що договір переробки давальницької сировини є підприємницьким, порушення зобов’язань сторонами за цим договором можуть тягнути застосування заходів відповідальності без усвідомлення вини за сам факт порушення зобов’язання. Для запобігання несення підвищеної відповідальності за законом без вини порушника, сторонам договору переробки давальницької сировини рекомендується детально врегульовувати у договорі наслідки порушення зобов’язань або неналежного його виконання.
ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на підставі аналізу чинного законодавства України, практики його застосування, теоретичного осмислення низки наукових праць, автор сформулював ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання відносин, які виникають у сфері переробки давальницької сировини, а саме:
1. Маючи витоки з часів натурального обміну, суспільні відносини з переробки давальницької сировини в своєму історичному розвитку пройшли три періоди: 1) доіндустріальний; 2) радянський; 3) сучасний (міжнародний). Було виявлено особливості, притаманні відносинам з переробки давальницької сировини на всіх етапах розвитку. Особливостями є економічна свобода цих відносин, можливість розрахунку за договором у натуральній формі або у поєднанні з грошовою. Відносини з переробки давальницької сировини відіграють важливу роль в економіці у часи кризових явищ.
2. У зовнішньоекономічній діяльності договір переробки давальницької сировини є вищою формою кооперації праці та коштів. Застосування транснаціональної переробки давальницької сировини обумовлено процесом міжнародного поділу праці та збільшенням мобільності економічного життя планети.
Операції з безмитного ввозу іноземної давальницької сировини для переробки та вивозу готової продукції за кордон отримали назву “толлінг”. Такі операції мають взаємовигідний економічний характер та відіграють значну роль у сучасному процесі економічного розвитку України.
3. Незважаючи на негативні наслідки використання давальницьких схем виробництва, слід відзначити взаємовигідний економічний характер таких відносин як в Україні, так і в зовнішньоекономічній діяльності. Зовнішньоекономічна переробка давальницької сировини, як одна з форм нарощування промислового експорту України, набуває стратегічного значення.
4. Поняття “давальництво” ширше за поняття “толлінг”. Поняття “переробка давальницької сировини” є загальним поняттям, а поняття “толлінг” є частковим по відношенню до загального і входить до поняття “переробка давальницької сировини”.
5. Особливістю відносин з переробки давальницької сировини є те, що однією із сторін у давальницьких відносинах, як правило, є юридична особа, що має у своєму складі такий об’єкт права як відповідне профільне підприємство, що здійснює переробку тієї чи іншої давальницької сировини у готову продукцію.
6. Безпосередня переробка давальницької сировини виконавцем у правовому сенсі являє собою виконання робіт. Про це свідчить матеріальність результату дій виконавця, який відокремлений від дій виконавця у часі і може бути спожитий у будь-який інший момент після завершення цих дій, а також спрямованість інтересу замовника на результат дій (передача результату), а не на самі дії.
7. Предмет договору виражає його правову мету шляхом зазначення у договорі необхідних дій з об’єктами цивільних прав. Предметом договору переробки давальницької сировини є виконання робіт з виготовлення готової продукції з давальницької сировини.
8. Договір переробки давальницької сировини є новим самостійним договором підрядного типу у системі цивільно-правових договорів, передбачених Цивільним кодексом України.
Для уніфікації використання назви досліджуваного договору на практиці та у законодавстві вважаємо найбільш вдалим та стислим застосування назви “договір переробки давальницької сировини”.
9. Цей договір є двостороннім, оплатним, консенсуальним. Відноситься до категорії підприємницьких договорів. Має декілька видів: 1) залежно від сторін договору: а) договір переробки давальницької сировини між суб’єктами підприємницької діяльності; б) договір переробки давальницької сировини між фізичною особою та суб’єктом підприємницької діяльності для задоволення побутових потреб громадян (договір побутової переробки давальницької сировини); в) зовнішньоекономічний договір переробки давальницької сировини; 2) залежно від характеру сировини: а) договір переробки сільськогосподарської давальницької сировини; б) договір переробки промислової давальницької сировини.
10. Основною ідентифікуючою ознакою договору переробки давальницької сировини є сама давальницька сировина. Давальницька сировина є специфічним самостійним правовим поняттям, особливості якого (право власності на цю сировину на всіх етапах переробки чи обробки належить замовнику; вона є споживаною, подільною річчю, визначеною родовими ознаками, яка безпосередньо та істотно використовується у виготовленні готової продукції; як правило, поставляється замовником; може піддаватися переробленню, обробленню, збагаченню чи використанню) є основними факторами, що впливають на відокремлення договору переробки давальницької сировини від інших договорів на виконання робіт.
11. Виходячи з вимог сьогодення, обґрунтовано положення, згідно з яким нині існує потреба у закріпленні договору переробки давальницької сировини та основних положень щодо його врегулювання у окремому параграфі 4 глави 61 ЦК України, присвяченій підряду.
Параграф до глави 61 Цивільного кодексу України пропонуємо викласти у такій редакції:
§ 4 Переробка давальницької сировини.
Стаття _(1)_. Договір переробки давальницької сировини
1. За договором переробки давальницької сировини одна сторона (замовник) зобов’язується надати давальницьку сировину другій стороні (виконавцю), а виконавець зобов’язується переробити надану давальницьку сировину в готову продукцію та передати останню замовнику, який зобов’язується прийняти її та сплатити за її переробку.
Поставка сировини для переробки повинна випереджати строки виконання робіт з виготовлення готової продукції.
2. Виконавцем за договором переробки давальницької сировини є особа, яка має підприємств, як цілісний майновий комплекс.
Стаття_(2)_ . Давальницька сировина
1. Давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, передані виконавцеві замовником в натурі без оплати їх вартості для безпосереднього використання у виробництві готової продукції, що належить та повертається замовнику, які визначають основні (ідентифікаційні) властивості готової продукції або характер процесу (процесів) її виробництва.
2. Давальницька сировина за договором переробки давальницької сировини для виготовлення готової продукції може піддаватися переробленню, обробленню, збагаченню чи використанню.
Стаття_(3)_. Поставка давальницької сировини та готової продукції
1. За договором переробки давальницької сировини поставка сировини для переробки є обов’язком замовника, а поставка готової продукції – обов’язком виконавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. До якості давальницької сировини та готової продукції за договором переробки давальницької сировини застосовуються положення про якість матеріалів, що передаються за договором підряду, та якість робіт, виконаних підрядником відповідно, якщо інше не встановлено договором або законом.
3. До умов поставок давальницької сировини та готової продукції за договором переробки давальницької сировини можуть застосовуватися положення про поставку товарів, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття_(4)_.Розрахунки за договором переробки давальницької сировини
1. Оплата робіт виконавця за договором переробки давальницької сировини за погодженням сторін можлива грошима, частиною давальницької сировини чи частиною готової продукції або з використанням усіх цих форм, якщо інше не встановлено законом.
12. До договору переробки давальницької сировини для побутових потреб громадян, що є також різновидом договору побутового замовлення, застосовується конструкція публічного договору.
За договором побутової переробки давальницької сировини умови поставки не входять до умов згадуваного договору. Правове регулювання такого договору здійснюється за допомогою норм про побутовий підряд, за винятком можливої натуральної оплати за цим договором, що пропонується передбачити загальними положеннями про договір переробки давальницької сировини.
13. Поділ умов договору на істотні, звичайні та випадкові має загальнонауковий, теоретичний характер; для конкретного договору на рівні індивідуального становища суб’єктів всі умови будуть істотними, тобто мати безпосередній вплив на факт його укладення.
14. Для договору переробки давальницької сировини на теоретичному рівні істотними є умови про предмет договору, про порядок та строки поставки, умови про норми витрат давальницької сировини, строки повернення її залишку та основних відходів. Умова про предмет договору переробки давальницької сировини містить у собі інформацію про кількість, номенклатуру, асортимент давальницької сировини чи готової продукції, вартість сировини. Вказівка на вартість сировини та готової продукції є звичайною умовою договору, ознакою об’єкта правовідносин, що слугує для правильного обчислення та забезпечення повноти розрахунку. Звичайними є умови про якість сировини чи готової продукції, а також умова про конкретний спосіб виготовлення продукції. Всі інші умови є випадковими.
15. Порядок укладення договору переробки давальницької сировини підпорядкований загальному порядку укладення цивільно-правових договорів. Форма договору переробки давальницької сировини повинна бути письмовою.
Особливістю договору побутової переробки давальницької сировини є те, що цей договір може укладатися на підставі публічної оферти.
Загальні особливості укладення зовнішньоекономічного договору переробки давальницької сировини передбачені законодавством про зовнішньоекономічну діяльність. Конкретні вимоги передбачені спеціальним законодавством про зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною.
16. Порядок виконання договору переробки давальницької сировини, виходячи з типологічної приналежності цього договору, підпорядкований нормам про договір підряду.
17. Особливістю договору переробки давальницької сировини як підрядного договору є обмеження або повна неможливість надання вказівок та контролювання замовником роботи, яку здійснює виконавець. Це зумовлено взагалі специфікою виробничих процесів в умовах виробничих підприємств, а також тим, що сам виробничий процес отримання готової продукції з сировини або окремі його частини можуть бути комерційною таємницею виконавця.
18. Наявність у договорі переробки давальницької сировини відносин з поставки є за своєю природою допоміжним елементом, що забезпечує організацію та виконання основних підрядних обов’язків сторін за договором. У разі виникнення конкуренції норм про поставку та норм про підряд (порядок надання сировини, порядок приймання виконаної роботи) слід застосовувати норми про договір підряду, якщо договором або законом не передбачено інше.
19. Сторонами договору переробки давальницької сировини може бути зазначена можливість застосування норм про поставку у нормуванні поведінки сторін, пов’язаної з передачею майна, якщо це не суперечить положенням законодавства щодо договору підряду та не врегульовано самим договором.
20. У загальному випадку правові наслідки порушення договору переробки давальницької сировини передбачаються договором, загальними положеннями про правові наслідки порушення зобов’язань, загальними положеннями про відповідальність за порушення зобов’язання та положеннями про порушення договору підряду. Особливістю цивільно-правової відповідальності за договором переробки давальницької сировини як підприємницького договору є можливість застосування заходів відповідальності до порушника без уваги до факту його вини.
21. Для належного регулювання виявлених в результаті дослідження розбіжностей в законодавстві обґрунтована необхідність внесення таких змін до законодавства України:
1) Доповнити ст. 873 ЦК України (Розмір плати за договором побутового підряду) частиною 3 такого змісту: За договором побутової переробки давальницької сировини оплата за виконану роботу може бути передбачена у натуральній формі (давальницькою сировиною, готовою продукцією), грошима або поєднанням вказаних форм.
2) Змінити назву ст. 858 ЦК України “Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи”, яка не відповідає фактично викладеному у ній змісту, на назву “Наслідки неналежної якості роботи виконаної підрядником”.
3) Внести зміни до ч.5 ст. 715 (Договір міни) ЦК України та викласти її у такій редакції:
До договору, в якому замість розрахунків за товари, роботи, послуги передбачається виконання робіт, надання послуг, передача виключних прав, застосовуються положення, встановлені частиною 2 статті 628 цього Кодексу.
4) Внести зміни до Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.01 № 47, де замінити слова “послуги з переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини” на “роботи з переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини”.
22. Вважаємо необхідним переглянути положення Господарського кодексу України щодо вимог до установчих документів суб’єктів господарювання, виходячи з концепції загальної, а не спеціальної правоздатності юридичних осіб; переглянути положення ст. 180 щодо істотних умов договору; ч.2 ст.189 відносно можливості вказувати у договорі ціну в іноземній валюті та привести їх у відповідність з положеннями Цивільного кодексу України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Бабіч І. В. Давальницькі договори на Україні. Критерії визнання давальницького договору // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – №25. – С. 370– 376.
2. Бабіч І. В. Переробка давальницької сировини виконавцем – робота чи послуга? // Право і безпека. – 2005. – №3. – С. 67– 75.
3. Бабіч І. В. Критика кваліфікації договору переробки давальницької сировини як договору міни (бартеру) // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – №30. – С .356– 361.
4. Бабіч І. В. Правова природа договору переробки давальницької сировини // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2005. – №2. – С. 256– 263.
5. Бабіч І. В. Проблема визначення поняття “предмет договору” у цивільному праві та цивільному законодавстві України // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №12. – С. 29– 32.
6. Бабіч І. В. Проблеми правового регулювання зовнішньоекономічного договору на переробку давальницької сировини (договір толлінгу) // Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь: Національна академія ДПС України. – 2004, С. 19– 20.
7. Бабіч І. В. Щодо проблеми визначення поняття давальницької сировини // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Зб. наук. пр. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. Справ, 2004. – С. 207– 208.
8. Бабіч І. В. Поняття договору переробки давальницької сировини // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Зб. наук. пр. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – С. 247– 250.
9. Бабіч І. В. Особливості суб’єктного складу договору переробки давальницької сировини // Актуальні проблеми цивільного права та процесу: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора Олександра Анатолійовича Пушкіна, Харків, 21 травня 2005 року. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2005. – С. 16– 19.
АНОТАЦІЇ
Бабіч І. В. Договір переробки давальницької сировини. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України. – Київ, 2006.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню відносин, які виникають за договором переробки давальницької сировини. Визначено поняття, правова природа договору переробки давальницької сировини, а також його місце в системі цивільно-правових договорів. Розглянуто правову природу та зміст діяльності виконавця з переробки давальницької сировини.
Особлива увага приділяється дослідженню предмету договору, умовам договору переробки давальницької сировини. Визначено правову характеристику суб’єктного складу аналізованого договору. Наголошено на особливостях давальницької сировини та підрядному характері договору. Проведено аналіз змісту договору переробки давальницької сировини як правовідносин і визначено наслідки невиконання або неналежного виконання обов’язків сторін за договором.
Автором обгрунтовано і запропоновано наукові теоретичні та практичні рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення законодавчого врегулювання відносин за договором переробки давальницької сировини.
Ключові слова: виконання робіт, давальницькі відносини, давальницькі умови, толлінг, давальницька сировина, підряд, переробка давальницької сировини, договір переробки давальницької сировини, предмет договору, змішаний договір, цивільне право України.

Бабич И. В. Договор переработки давальческого сырья. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 –гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Научно-исследовательский институт частного права и предпринимательства Академии правовых наук Украины. – Украина, Киев, 2006.
Диссертация посвящена комплексному исследованию отношений, возникающих между заказчиком и переработчиком давальческого сырья, которые приобретают в форму договора переработки давальческого сырья.
В работе рассматриваются с учетом исторического аспекта социально-правовые, экономические и организационные предпосылки возникновения отношений по переработке давальческого сырья как внутри страны, так и в международной практике (толлинг), предлагается авторское определение толлинга, договора переработки давальческого сырья, определяется его юридическая природа. Автор анализирует характер отношений, возникающих в договоре между его сторонами, а также рассматривает существенные условия договора переработки давальческого сырья и содержание субъективных прав и юридических обязанностей его субъектов. Диссертантом обосновывается положение о том, что договор переработки давальческого сырья является самостоятельным видом договора подряда с определёнными, присущими только ему квалифицирующими признаками, которые выражаются, в частности, в особенностях субъектного состава, предмета, порядка оплаты, порядка исполнения, объекта договора.
Автор обращает внимание на то, что договор переработки давальческого сырья кроме отношений по переработке давальческого сырья, как правило, регулирует отношения по поставке давальческого сырья и готовой продукции, что сближает его с договором поставки. Возможность оплаты по договору сырьём, готовой продукцией, деньгами и с объединением всех указанных форм выделяют в исследуемом договоре элементы договора мены.
В диссертации исследуется понятие и особенности правовой категории “давальческое сырье”, которая является основным идентифицирующим признаком договора переработки давальческого сырья. Давальческим сырьем может быть различное сырьё, материалы, полуфабрикаты, комплектующие изделия, энергоносители, переданные исполнителю заказчиком в натуре, без оплаты их стоимости для непосредственного использования в производстве готовой продукции, которые определяют основные (идентифицирующие) свойства готовой продукции или характер процесса (процессов) её производства. Под понятием “переработка давальческого сырья” понимают кроме непосредственной переработкой возможность обработки, обогащения, полного или основательного использования предоставленного заказчиком сырья.
Рассматривая теорию предмета договора, автор приходит к выводу о том, что предмет гражданско-правового договора выражает его правовую цель путем обозначения необходимых действий с объектами гражданских прав.
Ключевые слова: выполнение работ, давальческие отношения, давальческие условия, толлинг, давальческое сырьё, подряд, переработка давальческого сырья, договор переработки давальческого сырья, предмет договора, смешанный договор, гражданское право Украины.

Babich I. V. The Contract for Processing on a “give and take” basis. – Manuscript.
Dissertation for a candidate of law degree. The speciality 12.00.03 – civil law and civil process; family law; international private law. – Kyiv, 2006.
Dissertation is devoted to complex research of relations which have place in the contract for processing on a “give and take” basis. Theoretical and practical problems arising up in the field of the processing raw materials on a “give and take” basis are researched by the author.
A concept, legal nature of the contract for processing on a “give and take” basis and also its place among similar civil legal contracts are defined. Legal nature and legal content of work of this contract’s executor are considered too. Author investigates the forming process of a new kind of contract in legal system of civil contracts.
Special attention is paid to the object of a contract, clauses of the contract for processing on a “give and take” basis and its peculiarities. Legal description of parties to an analyzed contract is given. The analysis of content (rights and obligations of the parties to a contract) of the contract for processing on a “give and take” basis as the legal relationship is worked out. Also the responsibility of parties to a contract in case of breach their obligations is examined.
Grounded scientific and practical recommendations and suggestions concerning perfection of legislative regulation of relations in the contract for processing on a “give and take” basis are developed and offered by the author.
Key words: work, relations of raw materials processing, raw materials given on “give and take” basis, contract for work, contract for processing on a “give and take” basis, civil law of Ukraine.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking