Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративні правопорушення в митній сфері

 

Продайко Сергій Васильович

АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У МИТНІЙ СФЕРІ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Ірпінь – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної й кримінально-процесуальної діяльності Академії державної податкової служби України Державної податкової адміністрації України.

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Шкарупа Віктор Костянтинович, Національна академія державної податкової служби України, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної й кримінально-процесуальної діяльності

Офіційні опоненти доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Додін Євген Васильович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри морського та митного права

кандидат юридичних наук, доцент Підчибій Василь Петрович, Національна академія державної податкової служби України, доцент кафедри фінансового права

Провідна установа: Одеський національний університет ім. І. Мечникова, кафедра адміністративного та підприємницького права, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться “_28_” січня 2004 р. о _16-00 годині на засіданні вченої ради К 27.855.02 в Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К.Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

Автореферат розісланий “_24_” грудня 2003 р.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Г. Г. Забарний
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проголосивши Декларацію про державний суверенітет, незалежність та самостійність в економічній сфері, Україна тим самим започаткувала свою самостійну митну політику та своє митне законодавство. Його значення при здійсненні зовнішньоекономічних відносин, міжнародного співробітництва та в інших галузях важко недооцінити. Це пояснюється перерозподілом товарних ринків, необхідністю завоювати на них стійке становище, отримати вигоду від ринкових механізмів, наповнити споживчий ринок.
Сучасний процес державотворення в Україні зумовлює живий інтерес до широкого кола питань, пов’язаних із здійсненням цілеспрямованої діяльності різних соціальних суб’єктів щодо зміцнення законності і правопорядку в країні, створення, забезпечення та охорони прав і свобод людини і громадянина, закріплених конституцією.
Правове регулювання адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства, удосконалення правових норм, що регламентують попередження митних правопорушень, зростання ролі митних органів, їх взаємодія з іншими правоохоронними органами вимагає ґрунтовних наукових досліджень. Слід зазначити, що розвиток економічної активності населення України, різке посилення міграційних процесів та гуманітарних зв’язків, міжнародного туризму, у тому числі і його комерційних різновидів, а також розбалансованість економіки, прозорість кордонів, спад виробництва та прогресуюче зростання цін призвели до падіння життєвого рівня населення і, як наслідок, втягнення значної частини громадян у протиправне переміщення товарів через митний кордон України. Внаслідок цього збільшується число правопорушень у митній сфері, змінюється зміст і характер неадекватної поведінки громадян. Як наслідок, сьогодні особливої актуальності набувають питання кваліфікації порушень митних правил і адміністративних правопорушень, що посягають на нормальну діяльність митних органів, проблеми законності притягнення громадян до адміністративної відповідальності. Зміцнення законності в країні, у свою чергу, передбачає підвищення вимог до обґрунтованості й справедливості застосування заходів державного примусу до порушників норм митного законодавства.
На жаль, сьогодні цим важливим проблемам, від вирішення яких залежить подальше удосконалення митного законодавства і практики його застосування, присвячені поодинокі наукові праці, що розкривають окремі історичні аспекти митної справи, розглядаються теоретичні та організаційно-правові основи митної діяльності. Однак автор ні в якому разі не зменшує їх ролі і значення в розробленні актуальних проблем адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства. Відправним моментом дисертаційного дослідження стали наукові праці, присвячені проблемам адміністративної відповідальності за порушення митних правил, правового регулювання діяльності митних органів, організаційно-правовим основам митної справи (С. Алексєєва, В. Котюка, М. Козюбри, В. Копєйчикова, Р. Лівшіца, М. Орзіха, П. Рабіновича, А.Сурілова та ін.), адміністративно-правової науки (В. Авер’янова, М. Ануфрієва, А. Альохіна, Д. Бахраха, О. Бандурки, Ю. Битяка, Л. Воронова, А. Васильєва, І. Голосніченка, Є. Додіна, Л. Коваля, Ю.Козлова, В. Колпакова, Ю. Кравченка, А.Клюшніченка, І. Пахомова, В. Сіренка, О. Шамрая та ін.), історії митної служби, митного права, митного законодавства, організаційно-правових основ митної справи в Україні (А. Бантишева, Д. Бахраха, М. Василини, Б. Габричидзе, Є. Додіна, С. Ківалова, Н. Козиріна, Л. Маркова, К. Сандровського, В. Шкарупи та ін.). Значний внесок у дослідження адміністративних правопорушень у митній сфері в цілому зробив Є.В.Додін. Проте багато аспектів цієї проблеми залишаються вивченими не в повній мірі, цілісного дисертаційного дослідження ще не проводилось. Деякі дослідження проводились досить давно (до прийняття Кодексу України про адміністративні правопорушення, Митного кодексу України, у тому числі більшість з них до прийняття чинної Конституції України, коли ще не було сформульовано і закріплено цілої низки важливих принципових положень у галузі адміністративних правопорушень митного законодавства). Крім того теоретичні і практичні проблеми класифікації адміністративних правопорушень у митній сфері залишились поза увагою вчених адміністративістів.
Викладені положення і служать головним мотивом вибору в якості предмета дисертаційного дослідження актуальних питань класифікації адміністративних митних правопорушень. Значний вплив на визначення питань для наукової розробки зробила багаторічна службова діяльність дисертанта у правоохоронних органах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Цей напрямок досліджень відповідає Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України № 1376 / 2000 від 25 грудня 2000 р.
Наукове дослідження, теоретичне викладення в ньому проблем адміністративних правопорушень у митній сфері є складовою частиною програми правознавчих досліджень на даному етапі розвитку юридичної науки, програми наукових розробок Державної митної служби України. Крім того, дисертаційна робота передбачена програмою наукових досліджень Національної академії ДПС України, Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ та комплексного наукового проекту “Відповідальність за правопорушення” (номер державної реєстрації 0102000477).
Мета і завдання дисертаційного дослідження полягає в тому, що на основі чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації здійснено аналіз змісту та підстав адміністративної відповідальності за митні правопорушення, визначено її особливості, поняття й ознаки правопорушень в митній сфері, їх склад, систему і види, що дозволить зміцнити законність правозастосовчої практики митних органів, вдосконалити їх діяльність та сформулювати пропозиції про внесення змін до чинного законодавства.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
- проаналізувати зміст правової регламентації в законодавчих актах України норм про адміністративні митні правопорушення в аспекті з'ясування ознак їхнього складу: об'єкта посягання, об'єктивної сторони правопорушення, суб'єкта і суб'єктивної сторони протиправної поведінки;
- опрацювати питання адекватності тлумачення у відомчих правових актах матеріальних норм Митного кодексу України, а також легітимність відомчого правотворення в частині їх застосування;
- вивчити ступінь відповідності якісних і кількісних характеристик діючих норм про адміністративну відповідальність за розглянутий вид правопорушень в існуючій практиці митних органів стосовно всіх структурних елементів правової норми: диспозиції, гіпотези, санкції;
- з'ясувати обґрунтованість і доцільність використаного як в чинному Митному кодексі України, так і в Митному кодексі України 2002 р. існуючого способу конструювання відповідних правових норм;
- провести дослідження класифікаційних можливостей юридичних ознак адміністративних правопорушень у митній сфері, встановити найбільш істотні ознаки і використати їх у процесі проведеної в рамках даної роботи класифікації адміністративних правопорушень у сфері митної справи;
- розкрити зміст, характер, підставу, механізм реалізації і межі застосування заходів адміністративного провадження;
- виділити найбільш важливі спільні і відмінні ознаки даної групи процесуальних заходів і диференціювати останні з врахуванням класифікаційної придатності;
- виявити ступінь погодженості адміністративно-процесуальних норм, регламентованих Кодексом України про адміністративні правопорушення, чинним МК України і МК України 2002 р., з’ясувати випадки їх невідповідності і висловити пропозиції по уніфікації зазначених норм;
- проаналізувати стан законності при здійсненні митними органами адміністративних процесуальних дій по виявленню, припиненню та провадженню у справах про адміністративні правопорушення у митній сфері;
- виробити науково аргументовані і підкріплені практикою пропозиції і рекомендації з подальшого удосконалення і систематизації нормативно-правової регламентації адміністративно-процесуальних дій, що застосовуються при здійсненні адміністративних правопорушень у митній сфері.
Об’єктом дисертаційного дослідження виступають правовідносини, що виникають у зв’язку з вчиненням адміністративних правопорушень норм митного законодавства.
Предметом дослідження є правова форма і зміст адміністративно-деліктних і адміністративно-процесуальних аспектів здійснення митної справи в Україні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження, виходячи з поставленої мети і сформульованих завдань, є система взаємодоповнюючих філософських, загальнонаукових та спеціальних методів, направлених на отримання повних об’єктивних і вірогідних результатів з позицій комплексного, системного та структурно-функціонального підходів.
Широкому аналізу в дисертації піддано зміст законодавства, яке регулює адміністративну відповідальність за порушення митних правил, його розвиток та удосконалення. Аналіз законодавчих актів та нормативно-правових документів, практичного матеріалу дозволив обґрунтувати і сформувати певні теоретичні висновки та рекомендації для практики. Застосуванням логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат. Системний та структурно-логічний методи застосовувалися для аналізу взаємовідносин митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій з іншими органами державної влади, визначення тенденцій і перспективи їх розвитку. За допомогою історико-правового методу досліджувалися процеси становлення адміністративної юрисдикції у митній сфері. На основі функціонального методу визначено форми та методи діяльності митних органів, спрямованих на безпосереднє одержання та оцінку доказів у митних розслідуваннях. Компаративний метод, статистичний і документальний аналіз використовувались для вироблення пропозицій щодо удосконалення адміністративного законодавства у митній сфері.
Крім того, використано методи, що застосовуються в конкретних соціологічних дослідженнях. Проблемні питання дисертації розглядалися комплексно і системно, в їх єдності і взаємозв’язку. Для аналізу законодавчих та інших нормативних актів, а також узагальнення практики, формування висновків і пропозицій застосовувались логічний, порівняльний, вибірковий, функціональний методи, методи моделювання та класифікації документів.
Враховуючи, що наукове дослідження має комплексний характер, аналізувалась політична та соціологічна література, публікації преси, а також статистичні матеріали діяльності митних органів України.
Наукова новизна одержаних результатів визначається передусім тим, що дисертація є першим у вітчизняній науці адміністративного та митного права спеціальним комплексним монографічним дослідженням щодо адміністративних правопорушень у митній сфері.
В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі: уперше визначено теоретико-методологічні підстави класифікації адміністративних правопорушень митного законодавства; уперше сформульовано класифікаційні ознаки об’єкта і об’єктивної сторони порушень митних правил; доведено неадекватність тлумачення у відомчих правових актах ряду матеріальних норм Митного кодексу України, а також нелегітимність відомчого правопорушення в частині їхнього застосування; запропоновано новий підхід до класифікації адміністративних правопорушень у митній сфері в залежності від об’єкта протиправних посягань; дістала подальшого розвитку характеристика особливостей суб’єкта і суб’єктивної сторони адміністративних митних правопорушень; обґрунтовано необхідність внесення ряду змін до Митного кодексу України у митній сфері щодо притягнення до адміністративної відповідальності; удосконалено механізм аналізу заходів адміністративно-процесуального провадження у справах про порушення митних правил; дістали подальшого розвитку теоретичні і практичні аспекти здійснення провадження у справах про правопорушення в митній сфері; удосконалено виділення найбільш загальних і відмінних ознак процесуальних заходів і диференціація їх з врахуванням класифікаційної придатності; сформульовані рекомендації, спрямовані на удосконалення митного адміністративного законодавства.
Практичне значення одержаних результатів. Цінність проведеного дослідження полягає в тому, що запропонована дисертантом класифікація адміністративних митних правопорушень за ознаками складу (і іншими критеріями) і класифікація розглянутої групи адміністративно-процесуальних заходів за ознаками безпосередньої мети застосування (і за низкою інших ознак) являють собою одну з перших спроб формування комплексного підходу до об'єднання відповідних правових норм у кодифікованій частині галузевого адміністративного законодавства України.
Внесені автором конкретні пропозиції по подальшому удосконаленню і систематизації законодавства України про боротьбу з адміністративними митними правопорушеннями засновані на результатах проведеного дослідження, враховують потреби правозастосовчої практики. Вони дозволяють підвищити ступінь адекватності тлумачення і застосування норм матеріального і процесуального права. Рекомендації автора будуть сприяти доопрацюванню проектів Кодексу України про адміністративні проступки та Адміністративно-процесуального кодексу України, підготовці проекту Концепції розвитку Держмитслужби України до 2011 року, а також реалізації положень Основних напрямків розвитку Державної митної служби України на 2002-2004 роки.
Висловлені дисертантом рекомендації щодо удосконалення митного законодавства з урахуванням одержаних висновків та узагальнення практики, мають як теоретичне, так і практичне значення для розбудови структури митних органів, удосконалення адміністративно-правових норм митного законодавства України.
Окремі положення проведеного дослідження можуть бути використані для поглибленого вивчення відповідних розділів навчальних дисциплін: “Адміністративне право України”, “Митне право України” та “Провадження у справах про порушення митних правил”, а також для підготовки відповідних навчальних програм та методичних посібників для студентів, курсантів і слухачів у навчальних закладах відповідного профілю.
Положення і висновки дисертації можуть бути також основою для подальшого дослідження адміністративних правопорушень, що здійснюються у митній сфері. Впровадження результатів дослідження сприятиме поліпшенню практичної діяльності відповідних працівників митних органів в застосуванні норм, що встановлюють адміністративну відповідальність та здійснення провадження у справах про порушення митних правил.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що основні результати, викладені в дисертації, статтях і тезах доповідей, отримані здобувачем самостійно. Теоретичні розробки були здійснені на підставі дослідження законодавчих актів, нормативно-правових документів, статистичних даних діяльності митних органів, спеціальної літератури із проблематики дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були обговорені на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної й кримінально-процесуальної діяльності Національної академії ДПС України. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на семи науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, травень 2001 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, травень 2002 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (Дніпропетровськ, листопад 2002 р.), Науково-практичній конференції “Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України” (Ірпінь, грудень 2002 р.), Науково-практичній конференції “Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспективи нового тисячоліття” (Дніпропетровськ, травень 2001 р.), Науково-практичній конференції “Митна політика України на сучасному етапі (Дніпропетровськ, листопад 2001 р.)”.
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 5 наукових праць у виданнях, перелік яких затверджено ВАКом України.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи 173 сторінки. Список використаних джерел складає 162 найменування, викладений на 15 сторінках. Обсяг основного тексту роботи – 158 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, вказується ступінь її наукової розробки, науково-теоретична основа, зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами і планами, визначені об’єкт і предмет, мета і завдання, методи дослідження, практичне і наукове значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, викладені дані про апробацію результатів дослідження та публікації.
Розділ перший “Теоретико-методологічні питання класифікації адміністративних правопорушень у митній сфері” складається з трьох підрозділів і стосується загальнотеоретичних питань класифікації адміністративних порушень митного законодавства.
У першому підрозділі “Проблема підстав класифікації адміністративних митних правопорушень “ аналізуються наукові теорії класифікації правопорушень в адміністративно-правовій літературі як вітчизняних науковців, так і науковців інших країн. Дисертантом підкреслена різноманітність аспектів класифікації адміністративних правопорушень, загострена увага як на позитивній стороні, так і недоліках таких класифікацій.
У дисертації зазначається, що відсутність чіткої класифікації адміністративних правопорушень є суттєвою прогалиною у теорії адміністративного права, що значно ускладнює не тільки попередження та боротьбу з правопорушеннями, але й проведення наукових досліджень, аналіз стану правопорядку та інших складових правової діяльності. У цьому зв’язку актуальним стає виявлення ознак, що визначають сутність та зміст адміністративних митних правопорушень як правового інституту.
Важливість класифікації адміністративних митних правопорушень полягає і в тому, що за її допомогою класифікуються закономірні об’єктивні зв’язки між об’єктами та предметами реальної діяльності шляхом розподілу їх по відповідних рубриках (класах, видах і т.п.), внаслідок чого, в зовні неупорядкованій емпіричній дійсності свідомо виявляється логіка і закономірності, і, тим самим, створюється можливість чіткої орієнтації в розмаїтті досліджуваних об’єктів і явищ.
Класифікація досліджуваних митних адміністративних правопорушень має важливе значення також для правозастосовчої діяльності митних і судових органів. У їхній діяльності, як і раніше, актуальними залишаються питання адекватної класифікації порушень митних правил і адміністративних деліктів, що посягають на нормальну діяльність митних органів, а також розмежування їх один від одного. Неврегульованість таких питань ускладнює як профілактику досліджуваних правопорушень, так і притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
У дисертації всебічно аналізується поняття правопорушення в різних його аспектах, виявляються ознаки, що визначають сутність та зміст як адміністративних правопорушень взагалі, так і порушень адміністративного митного законодавства зокрема. При цьому досліджуються адміністративні порушення митних правил та адміністративні правопорушення, що посягають на нормальну діяльність митних органів. Значну увагу приділено класифікації видів порушень митних правил передбачених як чинним Митним кодексом, так і Митним кодексом, прийнятим Верховною Радою України 11 липня 2002 р., який набирає чинності з 1 січня 2004 р.
Підсумовуючи, дисертант зазначає, що класифікація адміністративних правопорушень у митній сфері сприятиме збагаченню наукового знання в галузі адміністративного та митного права, удосконаленню адміністративно-деліктного законодавства, а також установленню однаковості правозастосовчої діяльності органів адміністративної юстиції при правовій кваліфікації адміністративних правопорушень у митній сфері.
У другому підрозділі “Об’єкт і об’єктивна сторона правопорушення як підстава класифікації адміністративних порушень у митній сфері” зазначається, що класифікація адміністративних правопорушень за ознаками об'єкта складу правопорушення має винятково важливе теоретичне і практичне значення. Така класифікація дозволяє більш точно визначити об`єкт кожного діяння, його місце в загальній системі правовідносин, що охороняються адміністративними санкціями. Вона допомагає структурувати весь масив суспільних відносин, що охороняються в адміністративному порядку, правильно кваліфікувати протиправні діяння, а також обрати оптимальні заходи впливу на правопорушника.
Дисертант, зважаючи на позиції, вчених-адміністративістів та враховуючи зміст родового об’єкта посягання, всі порушення митних правил класифікує на чотири групи: а) правопорушення, що посягають на порядок і умови переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів; б) посягання на встановлений порядок митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон; в) адміністративні правопорушення, що посягають на порядок здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів; г) адміністративні делікти, що посягають на встановлений порядок обкладання митними платежами та їх сплати, надання митних пільг і користування ними.
При класифікації порушень митних правил залежно від характеру їхньої суспільної шкідливості варто враховувати те, що в деяких випадках об'єкт правопорушення може бути комплексним, тобто зв'язаним із посяганням на економічну, екологічну, санітарну й інші види безпеки країни. Так, при переміщенні через митний кордон України товарів з недотриманням установленого порядку застосування засобів зовнішньоекономічної політики (квотування, ліцензування, сертифікації, преференції та ін.) порушення митних правил може завдати одночасно матеріальну, фінансову, моральну, а також фізичну шкоду. У цьому випадку матеріальною шкодою є наповнення українського ринку іноземними товарами на шкоду вітчизняному виробнику чи неправомірний експорт стратегічно важливої сировини.
Аналізуючи погляди науковців у галузі кримінального права Ю.В. Александрова, В.І. Антіпова, М.І Бажанова, М.В. Володька, В.В. Сташиса, вчених-адміністративістів Д.М. Бахраха, С.В.Ківалова, В.К. Шкарупи, автор робить висновок, що оскільки предметом правопорушення може виступати лише певна “річ”, то предмет завжди є речовою (матеріальною) ознакою порушення митних правил. При цьому підкреслюється, що предмет правопорушень не може претендувати на роль самостійної ознаки складу протиправного діяння.
Досліджуючи об’єктивну сторону складу адміністративного митного правопорушення, дисертант зазначає, що вона являє собою його зовнішню характеристику, зовнішній опис вчиненого особою протиправного діяння.
Важливість об’єктивної сторони полягає і в тому, що вона дає можливість відмежувати адміністративне правопорушення від злочину, а також одне порушення митних правил від іншого.
Досліджуючи об’єктивну сторону адміністративного митного правопорушення, дисертант зазначає, що важливе класифікаційне значення має аналіз зазначених адміністративних правопорушень також в аспекті розміру їх суспільно шкідливих наслідків. Ґрунтуючись на дослідженні встановлених законом адміністративних санкцій, адміністративні правопорушення в митній сфері можна розмежувати на три види: малозначні, середньої тяжкості та особливо шкідливі.
Адекватна розміру суспільної шкідливості правопорушення правова оцінка порушення митних правил є умовою правильної адміністративно-правової, а в окремих випадках, також іншої, наприклад, кримінально-правової галузевої кваліфікації протиправного діяння.
Класифікація адміністративних правопорушень у митній сфері за ознаками об’єктивної сторони не може бути повною без вивчення нормативних меж часу здійснення протиправних діянь (бездіяльності) та місця вчинення правопорушення. Отже, об’єктивна сторона визначає: а) у чому конкретно полягає адміністративне порушення митних правил; б) яким чином вчинене зазначене правопорушення; в) у яких умовах місця, часу, обстановки воно скоюється; г) за допомогою яких засобів, знарядь предметів воно вчиняється.
У третьому підрозділі “Класифікація адміністративних правопорушень у митній сфері за ознаками суб’єкта і суб’єктивної сторони правопорушення” дисертант зазначає, що важливе значення для подальшого розвитку адміністративної деліктології й удосконалення юрисдикційної роботи має дослідження суб'єкта даних протиправних діянь. Юридична характеристика суб'єкта, що посягає на суспільні відносини в митній сфері, дозволяє визначити соціально-правову сутність цього виду адміністративних правопорушень. Вивчення і використання класифікаційних характеристик ознак суб'єкта порушень митних правил і адміністративних правопорушень, що посягають на нормальну діяльність митних органів, допомагає також краще усвідомити спільне і відмінне між ними, а також сприяє здійсненню профілактичної роботи митних органів у відношенні досліджуваних адміністративних правопорушень.
Звертається увага на те, що чинне адміністративне і митне законодавство не дають узагальненого визначення суб’єкта адміністративного правопорушення і такого терміна не вживає. Проаналізувавши бачення цієї проблеми вченими-адміністративістами В.Б. Авер’яновим, С.Т. Гончаруком, С.В. Ківаловим, В.К. Колпаковим, викладено авторську точку зору на дану проблему. Підкреслюється, що для правильної класифікації адміністративних правопорушень у митній сфері стосовно суб’єкта посягання важливе значення має дослідження як загальних, так і спеціальних ознак такого суб'єкта, прямо зазначених у нормативній конструкції конкретного складу адміністративного митного правопорушення.
Наявність особливих ознак може мати для суб’єкта правопорушення такі юридичні наслідки: по-перше, вони можуть бути обставинами, що пом’якшують або обтяжують відповідальність; по-друге, особливі суб’єкти не піддаються деяким стягненням, наприклад, депутати Верховної Ради України; по-третє, цілий ряд суб’єктів з особливими ознаками за деякі правопорушення може бути підданий не адміністративним, а дисциплінарним стягненням.
У підсумку підкреслюється, що запропонована класифікація адміністративних правопорушень у митній сфері за ознаками суб’єкта має важливе наукове значення, тому що вона дозволяє дати більш чітку правову характеристику особи, що вчинила правопорушення. З’ясування даних особливостей суб’єкта повинне індивідуалізувати обсяг і межі адміністративної відповідальності правопорушника, диференціювати відповідальність різних категорій громадян, а отже створити умови для індивідуального, справедливого впливу на порушників митних правил.
Для повної класифікації адміністративних правопорушень у митній сфері важливу роль відіграють також ознаки суб’єктивної сторони складу: вина, мотив та мета правопорушення. Встановлення суб’єктивної сторони – це завершальний етап процесу констатації складу правопорушення. Глибоке вивчення суб'єктивної сторони складу порушення митних правил полягає у правильному розумінні (тлумаченні) диспозиції норми відповідної статті Митного кодексу України, а також в об’єктивному та всебічному аналізі умов і обставин протиправного діяння.
Повне і всебічне встановлення ознак, що характеризують суб’єктивну сторону, є необхідною умовою правильної кваліфікації порушення митних правил, визначає ступінь шкідливості вчиненого правопорушення та особи, яка його вчинила, суттєво впливає на вид і мету відповідальності.
Висновки проведеного у цьому розділі дисертаційного дослідження показують, що найбільш оптимальною з погляду реагуючої здатності правових норм є класифікація, здатна виявити правову природу, закономірності виникнення і розвиток досліджуваних адміністративних правопорушень, що дозволяє у свою чергу глибше і всебічно розкрити їх взаємозв'язок і взаємозалежність в рамках загальної теорії адміністративного правопорушення.
Позитивні риси запропонованого варіанта класифікації адміністративних правопорушень у митній сфері за ознаками складу деякою мірою здатні поліпшити профілактику цих правопорушень, а також можуть бути використані в процесі подальшого удосконалення і систематизації адміністративних законодавчих актів та нормативно-правових документів у митній сфері.
У другому розділі “Актуальні проблеми проваджень у справах про адміністративні правопорушення у митній сфері” досліджуються адміністративно-процесуальні заходи, що застосовуються при здійсненні провадження по суті справи. Проведено порівняльний аналіз адміністративно-процесуальних заходів з цивільно-процесуальними діями. При цьому запропоновано власний варіант класифікації досліджуваних адміністративно-процесуальних дій у справах про порушення митного законодавства. Проте така класифікація не безальтернативна. Удосконалення адміністративного і митного законодавства України, а також правозастосовчої діяльності, розвиток адміністративно-правової науки дають можливість виділити і деякі інші придатні для класифікації ознаки. Враховуючи зазначені висновки, найбільш повною і корисною у теоретичному і практичному аспектах буде класифікація адміністративно-процесуальних заходів за ознаками безпосередньої мети їх застосування.
У першому підрозділі “Дії адміністративно-процесуально припинення” аналізуються запобіжні заходи припинення неправомірного діяння (бездіяльності), забезпечення невідворотності адміністративного покарання. Проведене у зв’язку з цим порівняльне дослідження особливостей правової регламентації адміністративно-процесуальних дій дає підстави класифікувати їх на загальні та спеціальні. До загальних особливостей належать примусові властивості адміністративно-процесуальних дій і їх спрямованість на забезпечення виконання порушником своїх процесуальних обов’язків.
Дослідження специфіки соціально-правового статусу осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, дозволяє диференціювати їх на три групи: а) особи, які не підлягають адміністративному затриманню відповідно до закону; б) особи, які підлягають даному заходу процесуального примусу на загальних підставах; в) особи, відносно яких адміністративне затримання допускається у випадках, передбачених законом.
Далі детально аналізується особливості застосування запобіжних заходів при особливих обставинах, зокрема в умовах адміністративно-правових режимів природного і техногенного характеру та надзвичайного стану.
У другому підрозділі “Адміністративно-процесуальні заходи, спрямовані на безпосереднє отримання доказів” аналізуються адміністративно-процесуальні дії, спрямовані на безпосереднє одержання відомостей, необхідних для об’єктивного розгляду справи, відповідно до закону.
Зазначається, що у вирішенні задач будь-якого виду юрисдикційного провадження особливе місце приділяється процесуальному доказуванню, тобто діяльності компетентних органів (їхніх посадових осіб) по всебічному, повному і об’єктивному дослідженню фактичних обставин справи за допомогою доказів.
Зазначається що у справі про адміністративне митне правопорушення доказами є будь-які фактичні відомості (дані), на основі яких у визначеному законодавством порядку встановлюються: наявність чи відсутність правопорушення; винність фізичної чи посадової особи, що притягується до відповідальності; факт здійснення такого правопорушення конкретною особою; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому доказами у справі є складені у відповідному порядку протоколи і інші документи, що засвідчують обставини і факти, що мають відношення до правопорушення. Фактичні дані можуть використовуватися як докази лише при одержанні їх із джерел, передбачених законом.
Особливе місце в практичній діяльності митних органів має складання протоколу про порушення митних правил і його оцінка. Законодавець вказує на його чільне місце серед інших джерел доказів не лише тому, що називає його першим із них, але й тому, що він встановлює низку суттєвих вимог щодо змісту та порядку його оформлення. Протокол про порушення митних правил слід розглядати як комплексне джерело доказів, що містить фактичні дані, взяті з різних джерел. Разом із тим оцінка протоколів має проводитись на підставі загальних принципів оцінки доказів, вимагаючи всебічного і об’єктивного розгляду всіх матеріалів справи.
Підкреслюється, що дослідження вилучення як адміністративно-процесуальної дії проводилися в адміністративно-правовій науці багатьма вченими. Процедура вилучення регламентована ст.265 КУпАП. У випадку здійснення порушення митних правил вилучення здійснюється відповідно до ст.128 чинного МК України (ст.377 МК України 2002 р.). З метою попередження порушень серед посадових осіб митних органів, що здійснюють вилучення, дисертант вважає за доцільне ввести сувору звітність бланків постанов про проведення вилучення.
Указується на те, що важливим джерелом отримання доказів у справах про порушення митних правил, є митні обстеження, які є однією з найбільш використовуваних процесуальних дій, метою яких є виявлення, закріплення та вилучення речових доказів.
Зазначається, що поряд із митним обстеженням велике значення для отримання відповідних доказів має особистий огляд громадян. Дослідження нормативної основи особистого огляду, а також аналіз юридичної літератури з даного питання показує, що митне законодавство регламентує цю міру тільки як форму митного контролю. Проведення огляду як адміністративно-процесуальної дії при провадженні у справі регламентується КУпАП (ст. 264). При цьому передбачено і особистий огляд ( із застереженням у МК України – як виняткової форми митного контролю).
Експертиза – це адміністративно-процесуальна дія, що полягає у дорученні правомочною особою, у провадженні якої є справа про порушення митних правил, експерту чи іншому фахівцю, що має спеціальні знання, у встановленому законом порядку досліджувати суттєві для об’єктивного вирішення справи обставини і дати по них вмотивований висновок. Підставою для призначення експертизи є необхідність одержання роз’яснень із питань, що вимагають спеціальних знань у науці, мистецтві чи техніці. Зазначається, що експертиза є однією з найбільш складних процесуальних дій і являє собою ряд заходів, метою яких є отримання доказів у справах про порушення митних правил.
Проведене дослідження показує, що чинним митним законодавством України передбачено також процедуру взяття (надання) проб і зразків товарів та документації, що здійснюється при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів.
Пред’явлення для впізнання як адміністративно-процесуальна дія, що спрямована на одержання відповідних доказів, регламентована законом (ст.130 чинного МК України, ст.379 МК України 2002 р.). Аналіз змісту, цілей, процесуальних особливостей і механізму правового впливу цього заходу дозволяє сформулювати визначення, що розкриває його сутність. Пред’явлення для впізнання – це адміністративно-процесуальна дія, суть якої полягає в пред’явленні особі, що вчинила адміністративне митне правопорушення, а також свідку окремих предметів, товарів, транспортних засобів чи документів серед однорідних з метою встановлення їх тотожності з об’єктом, який особа, що впізнає, сприймала раніше.
Витребування документів – це передбачена митним законодавством України процесуальна дія, що полягає в адресуванні посадовою особою митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил юридичній особі вимоги про надання документів, необхідних для з’ясування обставин справи та її розгляду. Як показує аналіз практики, ця міра найбільш часто застосовується в митних органах для отримання відповідної інформації.
У підсумку зазначається, що слід позитивно оцінити детальне визначення у новому МК України, правових засад застосування в митній справі різноманітних примусових заходів.
У третьому підрозділі “Факультативні адміністративно-процесуальні дії” аналізуються: а) дії процесуального характеру до яких належать: доручення про здійснення провадження у справі; реєстрація, об’єднання (виділення) матеріалів справ і процесуальне оформлення перекваліфікації адміністративних митних правопорушень; направлення окремих доручень; ознайомлення особи, яка притягується до відповідальності, з матеріалами справи; б) факультативні дії правоохоронного характеру, якими є: пред’явлення митними органами позовів у суд та інші; в) факультативні дії профілактичного характеру: внесення пропозицій про усунення причин і умов що сприяли вчиненню адміністративного митного правопорушення.
Висновки проведеного в даному розділі дисертації дослідження показують, що це дії різноманітні та схожі за характером, цілями, підставами і механізмами застосування. За характером правообмежень дані дії здебільшого зв’язані з примусом. Залежно від конкретних обставин справи деякі адміністративно-процесуальні дії одночасно можна розглядати і як дії примусового заходу, і як спосіб одержання доказів у справі. При класифікації даних адміністративно-процесуальних дій найбільш істотною з теоретичної і практичної точки зору виступає ознака безпосередньої мети їх застосування. Зазначені проблеми у правозастосовчій діяльності органів адміністративної юрисдикції та при класифікації досліджуваних процесуальних дій в основному пов’язані з недоліками їхньої правової регламентації у відповідних нормах як чинного МК України, так і МК України 2002 р. Існуюча в кодифікованому митному законі неврегульованість окремих адміністративно-процесуальних заходів та дій, що застосовуються у зв’язку зі здійсненням адміністративних правопорушень у митній сфері, потребує необхідності їх усунення з урахуванням потреб правозастосовчої діяльності митних органів, особливостей порушень митних правил і тенденцій удосконалення законодавства України про адміністративну відповідальність
Третій розділ “Удосконалення адміністративного законодавства України у митній сфері” складається з двох підрозділів.
У першому підрозділі “Основні напрямки удосконалення і систематизації адміністративно-деліктного законодавства України у митній сфері” зазначається, що боротьба з правопорушеннями у митній сфері - один із найважливіших напрямків діяльності митних органів, реалізація якого є не тільки необхідною умовою забезпечення економічної безпеки України, але і складовою частиною успішного виконання митними органами своєї фіскальної функції. Проте діяльність митних органів у боротьбі з розглянутими адміністративними правопорушеннями, урегульована нормами митного права, на практиці зустрічається з низкою проблем, пов'язаних, насамперед, із недосконалістю кваліфікації окремих порушень митних правил та їх правовою оцінкою відповідно до чинного законодавства. Ці труднощі породжені недосконалістю самого митного законодавства, тим, що воно в ряді випадків містить суперечливі, не завжди переконливі положення. Сьогодні питання, пов’язані із здійсненням митної справи в Україні, регламентують понад 2,5 тис. законодавчих і нормативно-правових актів.
У зв'язку з цим при подальшому удосконаленні та систематизації адміністративного і митного законодавства України, на погляд дисертанта, варто продовжити цю роботу за такими основними напрямками.
1. Необхідно провести доскональну “ревізію” адміністративно-правових норм митного законодавства, що регламентують відповідальність за вчинення досліджуваних правопорушень. Метою такої роботи має стати збереження, а при необхідності більш точне і юридично чітке формулювання тих принципових положень, що були перевірені часом і підтвердили свою доцільність і обґрунтованість з погляду законності і забезпечення процесуальних гарантій прав громадян, посадових і юридичних осіб.
2. Включення в КУпАП нових норм про відповідальність за адміністративні правопорушення в митній сфері. Як зазначалося вище, основна проблема, вирішення якої викликає певні труднощі при притягненні до відповідальності за адміністративні митні правопорушення, пов'язана з їх кваліфікацією. У цьому випадку потрібен досить високий рівень єдиного розуміння ознак складів порушень митних правил, об'єктивна, а іноді і суб'єктивна сторона яких недостатньо чітко просліджується в диспозиції відповідної статті. Це потрібно з двох причин: по-перше, з метою проведення єдиної “каральної” політики митних органів у боротьбі з окремими категоріями правопорушень і, по-друге, тому, що митні органи, є єдиними, під адміністративною юрисдикцією яких перебуває розгляд справ про порушення митних правил.
3. Удосконалення санкцій правових норм про відповідальність за адміністративні правопорушення у митній сфері. Певні труднощі виникають при застосуванні таких стягнень, як штраф, стягнення вартості товарів і транспортних засобів, що є безпосереднім предметом правопорушення, та конфіскації.
4. Обґрунтоване запозичення й уніфікація актів, що складають у сукупності адміністративно-правову галузь. Підкреслюється, що викладені у цьому розділі дисертаційного дослідження висновки і рекомендації повною мірою сприятимуть удосконаленню кодифікованої частини адміністративного законодавства України про відповідальність за адміністративні правопорушення у митній сфері.
У другому підрозділі ”Проблеми адміністративного провадження у справах про адміністративні правопорушення у митній сфері” на основі проведеного дослідження чинного законодавства та практики діяльності вноситься ряд конкретних пропозицій щодо подальшого вдосконалення адміністративного митного законодавства.
У дисертації підкреслюється, що необхідно створити стабільну, узгоджену з Конституцією України, міжнародними правовими актами правову базу для здійснення митними органами України своїх повноважень. Зміни у суспільних відносинах держави, реформування економіки, приєднання України до Європейського співтовариства, ратифікація ряду міжнародних конвенцій і угод з питань митної справи потребують суттєвих змін митного законодавства України, організації і практики здійснення митної справи, подальшої демократизації та лібералізації митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон нашої держави, посилення гарантій захисту прав і законних інтересів громадян і посадових осіб при притягненні їх до відповідальності.

ВИСНОВКИ
У висновках узагальнюються результати проведеного дослідження, сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на подальший розвиток та вдосконалення адміністративного законодавства у митній сфері. Основні з них такі:
1. За сучасних умов зростає роль митних органів України у здійсненні, в межах наданої компетенції, фіскальної, контрольної, а також і правоохоронної функцій. Проте в правозастосовчій практиці боротьби з порушеннями митних правил і адміністративних правопорушень, що посягають на нормальну діяльність митних органів, вони стикаються з труднощами, пов'язаними з неадекватною кваліфікацією даних діянь, не завжди обґрунтованим застосуванням адміністративно-процесуальних дій і недостатньою урегульованістю питань правомірності притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності.
2. У митних органах, як і раніше, актуальною залишається проблема дотримання і зміцнення законності в різноманітних напрямках їхньої діяльності. Такого роду проблеми обумовлені, насамперед, недосконалістю чинного митного законодавства України.
3. Суспільні відносини, що виникають у результаті вчинення адміністративних правопорушень у митній сфері, мають адміністративно-деліктну, а не управлінську правову природу. У цьому зв'язку норми права, що регламентують адміністративну відповідальність за порушення митних правил і за адміністративні правопорушення, що посягають на нормальну діяльність митних органів України, повинні бути передбачені не в кодифікованому акті, який покликаний регулювати відношення у сфері управління митною справою. У даному випадку названі вище правові норми необхідно закріпити не в чинному і не в новому Митному кодексі України, а в єдиному кодифікованому акті про адміністративну відповідальність поряд із подібного роду нормами інших галузей права.
4. Норми про адміністративні правопорушення, у тому числі ті, що вчиняються у митній сфері, які містяться в різноманітних кодифікованих збірниках, незалежно від їх відомчої належності повинні бути об’єднані в єдиному, комплексному кодифікованому адміністративно-правовому акті, покликаному охороняти виконавчу владу в цілому, тобто в Кодексі України про адміністративні проступки. Даний висновок узгоджується з поставленим завданням по розробленнюі і прийняттю основних адміністративних законів держави: Адміністративного й Адміністративно-процесуального кодексів України.
5. Юридично чиста регламентація адміністративних правопорушень у митній сфері і дій адміністративного провадження у справах про них створює можливість грамотно систематизувати відповідні правові норми. Сформована в чинному галузевому кодифікованому адміністративному законодавстві України класифікація адміністративних правопорушень по подвійному критерію (по галузі управління і по об’єкту посягання), на наш погляд, не виправдана ні з теоретичної, ні з практичної точок зору. Регламентацію таких адміністративно-процесуальних дій, як адміністративне затримання, доставлення, складання протоколу про адміністративне правопорушення, проведення вилучення, закріплених у різноманітних адміністративних кодифікованих актах українського законодавства, зокрема, у КУпАП і МК України, також не можна визнати однаковою.
6. Порушення митних правил і адміністративні правопорушення, що посягають на нормальну діяльність митних органів України, передбачені в МК України, мають спільний родовий об’єкт адміністративно-правової охорони. Тому при проведенні роботи з підвищення рівня систематизації і кодифікованості законодавства про боротьбу з адміністративними правопорушеннями, норми права про зазначені делікти в новому Кодексі України про адміністративні проступки необхідно згрупувати за єдиним критерієм – об’єктом посягання.
7. Дослідження адміністративно-процесуальних дій, що застосовуються при вчиненні адміністративних правопорушень у митній сфері, показує, що в ряді випадків ці дії можуть служити вирішенню одночасно декількох задач адміністративного провадження. Водночас, незважаючи на кумулятивний характер мети здійснення дій у процесі провадження у справах про адміністративні правопорушення в митній сфері, автор вважає, що єдиним критерієм їх класифікації в майбутньому Кодексі України про адміністративні проступки повинна виступати ознака безпосередньої мети застосування адміністративно-процесуальних дій при вчиненні адміністративного правопорушення.
8. У результаті проведеної у межах даної дисертаційної роботи дослідження правової форми, змісту, властивостей і класифікаційних ознак адміністративних правопорушень у митній сфері і дій адміністративного провадження у справах по них, автором розпочата спроба розробки й обґрунтування ряду конкретних пропозицій і рекомендацій по подальшому удосконаленню і підвищенню рівня систематизації адміністративно-деліктного й адміністративно-процесуального законодавства України у митній сфері.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ
1. Продайко С.В. Деякі особливості взаємодії підрозділів ОВС на транспорті з державною митною службою, іншими правоохоронними органами, перспективи їх удосконалення // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. - №1. – С. 125 – 129.
2. Продайко С.В. Класифікація адміністративних порушень митних правил за ознаками об'єкта і об'єктивної сторони // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. - №4. – С. 46 – 52.
3. Продайко С.В. До питання кодифікації адміністративних правопорушень що посягають на митні відносини // Митна справа. - 2002. - № 6. - С. 36 – 39.
4. Продайко С.В. Класифікація адміністративних правопорушень у митній сфері за ознаками суб'єкта та суб'єктивною стороною правопорушення // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. – 2003. – № 2. – С. 95 – 105.
5. Продайко С.В. Митне законодавство потребує удосконалення // Вісник прокуратури. – 2003. – № 9. – С. 52 – 58.

АНОТАЦІЇ
Продайко С.В. Адміністративні правопорушення в митній сфері. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. - Академія державної податкової служби України. - Ірпінь, 2003.
Дисертацію присвячено аналізу сутності, змісту та підстав адміністративної відповідальності за митні правопорушення. В роботі аналізується поняття адміністративної відповідальності взагалі та адміністративної відповідальності за митні правопорушення зокрема. Досліджено елементи й ознаки складу адміністративного митного правопорушення, здійснено аналіз визначення системи митних правил, розглянуті її недоліки, які не дозволяють здійснити належну систематизацію митних правопорушень. Значну увагу приділено проблемам побудови чіткої взаємообумовленої системи адміністративних правопорушень в митній сфері, вироблено пропозицій щодо внесення змін до законодавства України у цій частині. В роботі здійснено аналіз запропонованої різними вченими класифікації митних правопорушень, на основі якого, з урахуванням виявлених недоліків та практики діяльності митних органів, внесено пропозицію по встановленню однаковості правозастосовчої діяльності органів адміністративної юстиції при правовій кваліфікації адміністративних правопорушень в митній сфері. Сформульовано ряд пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства та адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів України.
Ключові слова: адміністративні правопорушення, митна сфера, класифікація адміністративних правопорушень, систематизація, система митних правил.

Продайко СВ. Административные правонарушениям в таможенной сфере. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное право и процесс; финансовое право. - Академия государственной налоговой службы Украины. - Ирпень, 2003.
В диссертации впервые в Украине комплексно исследованы проблемы административных правонарушений в таможенной сфере, проведен анализ правовых норм, которые устанавливают ответственность за совершение таможенных правонарушений, изучен механизм их реализации.
Диссертация посвящена анализу сущности административной ответственности за таможенные правонарушения.
Исследуются элементы и признаки состава административного таможенного правонарушения, осуществляется анализ определения системы таможенных правил, рассмотрены её недостатки, которые не позволяют осуществить надлежащую систематизацию таможенных правонарушений.
Значительное внимание уделено проблемам построения четкой взаимообусловленной системы административных таможенных правонарушений, внесению предложений об изменении законодательства Украины в этой части.
В работе осуществлён анализ предложенной разными учеными классификации таможенных правонарушений, на основе которого, с учетом выявленных недостатков и практики деятельности таможенных органов, внесено предложение по установлению одинаковой правоприменительной деятельности органов административной юстиции при правовой квалификации административных правонарушений в таможенной сфере.
Достоинством предложенного диссертантом отечественному правоведению является вариант классификации административных правонарушений в таможенной сфере с признаками состава, который способен улучшить профилактику этих правонарушений и может быть использован в процессе дальнейшего усовершенствования и систематизации административных законодательных актов и нормативно-правовых документов в таможенной сфере.
В диссертации подробно исследуются административно-процессуальные мероприятия, которые применяются при осуществлении внедрения по сути дела. Проведен сравнительный анализ административно-процессуальных мер с процессуальными действиями.
Предложен собственный вариант классификации исследуемых административно-процессуальных действий по делам о нарушении таможенного законодательства.
Значительное место в диссертации уделено анализу действий административно-процессуального прекращения, административно-процессуальным мерам, направленным на непосредственное получение доказательств в таможенной сфере.
Осуществлен сравнительный анализ административного и таможенного законодательства, в ходе которого выявлено ряд противоречий и пробелов нормативно-правового регулирования административной ответственности за таможенные правонарушения, которые влияют на эффективность функционирования таможенной системы в целом.
Сформулировано ряд выводов, предложений и рекомендаций, направленных на усовершенствование организационно-правовых основ административной ответственности за таможенные правонарушения.
Ключевые слова: административные правонарушения, таможенная сфера, классификация административных правонарушений, систематизация, система таможенных правил.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking