Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Європейська модель конституційної юстиції: теоретико-правові проблеми становлення та розвитку

 

АЛЄКСЄЄНКО Ігор Григорович

ЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮСТИЦІЇ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

Спеціальність: 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2001


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України.

Науковий керівник –
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
БОБРОВНИК Світлана Василівна,
провідний науковий співробітник Інституту дер-жави і права ім. В.М. Корецького НАН України

Офіційні опонен-ти:
доктор юридичних наук, професор
КОЗЮБРА Микола Іванович,
суддя Конституційного Суду України

кандидат юридичних наук, доцент
ГУСАРЄВ Станіслав Дмитрович,
начальник кафедри теорії держави і права Націо-нальної академії внутрішніх справ України (м. Київ)

Провідна устано-ва –
Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, кафедра теорії держави і права (м. Харків)

Захист відбудеться 6 липня 2001 р. о 16 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України (м. Київ, вул. Трьохсвятительсь-ка, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий 6 червня 2001 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради І.Б. УСЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертації. Нинішній етап реформування політичної та правової систем України пов’язується з необхідністю утвердження демократичних інститутів, які гарантували б розвиток держави як соціальної, демократичної та правової. Засобом забезпечення реальності демократичних перетворень і є досліджуваний у роботі інститут конституційної юстиції як гаран-тії діяльності всіх суб’єктів суспільних відносин у межах права та у відповідності до Конституції держави.
Необхідно зазначити, що теорія конституційної юстиції в сучасній науці знаходиться на етапі становлення. Не дивлячись на наявність певних спроб представників галузевих юридичних наук проаналізувати деякі питання функціонування цього політико-правового явища, необхідно конс-татувати той факт, що основні проблеми діяльності органів конституційної юстиції України були вивчені лише фрагментарно. В основному ці проблеми досліджені в працях суддів Конституцій-ного Суду України.
Разом з тим, варто підкреслити, що як національна юридична наука, так і практика конститу-ційного контролю України не існує ізольовано від діяльності інших держав світу. Саме тому над-звичайно важливим є дослідження різноманітних аспектів діяльності конституційної юстиції єв-ропейських держав з метою визначення їх позитивного досвіду та можливості його поширення на процес розвитку та вдосконалення органів конституційного контролю нашої держави. Таким чином, значущість теми дисертації зумовлена як необхідністю порівняльного вивчення різнома-нітних аспектів діяльності органів конституційної юстиції європейських країн, так і потребою визначення найбільш оптимальних шляхів підвищення ролі органів конституційного контролю в механізмі держави та в системі гарантій прав людини.
Актуальність відповідних досліджень для національної науки і практики помітно зросла у зв’язку з прийняттям в Україні Конституції 1996 р., яка передбачила введення в нашій країні конституційного правосуддя. Становлення відносно нового правового інституту, який не має поки що сталих традицій та політичних засобів підтримки, супроводжується відповідними труднощами. Отже, зазначену проблему варто вирішувати з урахуванням використання досві-ду здійснення конституційного правосуддя в зарубіжних країнах. Такий підхід до справи, як свідчить практика, сприятиме подальшому конституційно-правовому розвитку української державності.
Оскільки Україна традиційно належить до континентальної системи права, для вдосконалення вітчизняної правової системи найбільш цікавим і цінним є досвід тих держав, що належать до аналогічної правової системи і мають конституційне правосуддя такої ж моделі, що й українське. При цьому найбільш важливим виявляється досвід країн, що подолали авторитарні форми прав-ління, і де конституційне правосуддя пройшло випробування часом, реалізується достатньо стабі-льно й ефективно, забезпечуючи гарантії функціонування демократичних режимів.
В силу цього, зазначені критерії властиві конституційному правосуддю країн, де судовий кон-ституційний контроль здійснюється, як і на Україні, судами що не належать до структури судів загальної юрисдикції (Австрія, Німеччина, Італія). Саме їх досвід і став основним об’єктом дано-го дослідження. Окрім того, у роботі узагальнено досвід Франції, де конституційний контроль здійснюється органом квазісудового характеру — Конституційною Радою.
Отже, потреба дослідження інституту конституційної юстиції має багатоаспектний характер. Вона зумовлюється як практичними, так і теоретичними причинами. Теоретичне значення має дослідження теорії конституційної юстиції, місця цього інституту в механізмі держави та його значення в процесі побудови соціальної держави. Практичний характер має визначення впливу на процес становлення конституційної юстиції змін у всіх сферах життєдіяльності суспільства, до-слідження шляхів вдосконалення органів конституційної юстиції, аналіз проблеми верховенства Конституції як акта вищої юридичної сили, вивчення можливостей конституційної юстиції як за-собу захисту прав людини та підвищення рівня викладання теоретичних проблем юстиції у спе-ціалізованих вузах.
Проте, теоретичні проблеми процесу становлення та розвитку органів конституційної юстиції в сучасній вітчизняній науці досліджені не на належному рівні.
Так, у радянський період основна частина робіт, переважно незначних за обсягом, була орієн-тована лише на соціально-політичний аналіз і пов’язана з більш-менш помірною критикою цього інституту.
У 90-ті роки разом із широким застосуванням інституту конституційної юстиції в країнах Схі-дної Європи його дослідження юридичною наукою отримує новий імпульс. Для цього періоду характерна значна кількість монографій, навчальних посібників, спеціальних розділів у підруч-никах, наукових статей в основному російських і європейських авторів, серед яких роботи С.А. Авак’яна, С.В. Боботова, М.В. Вітрука, В.О. Кряжкова, Л.В. Лазарєва, В.В. Маклакова, Ж.І. Овсепян, Б.М. Топорніна, В.О. Туманова, Г. Шварца, Х. Штайнбергера, Ю.Л. Шульженка, В.Є. Чиркіна, Л. Фаворо. Вони мали як загальнотеоретичний, так і спеціальний характер. Ці ро-боти дали можливість співставити досвід держав різноманітних правових систем із національ-ною правовою дійсністю та обґрунтувати вибір оптимальної моделі конституційної юстиції, ви-ходячи з особливостей правової культури суспільства.
Водночас широкий простір для пошуків, які залишили попередні дослідження, свідчить про недостатній рівень вивчення проблем теорії конституційної юстиції. Причина цього, вочевидь, полягає у відносній новизні даного інституту для правової системи України. Проте, є сподівання, що велика правова практика, необхідність порівняльного дослідження проблем конституційної юстиції та наявність дискусійних питань у діяльності Конституційного Суду зацікавлять і україн-ських правознавців. До того ж сучасний процес усвідомлення необхідності забезпечення верхо-венства Конституції зумовив певну активізацію досліджень проблем конституційної юстиції, в тому числі і загальнотеоретичного її аспекту. Саме вони аналізуються в працях В.Д. Бабкіна, П.Б. Євграфова, М.І. Козюбри, П.Ф. Мартиненка, О.М. Мироненка, Г.О. Мурашина, Є.В. Назаренко, В.Ф. Опришка, В.Ф. Погорілка, М.Д. Савенка, А.О. Селіванова, І.А. Тимченка, Ю.М. Тодики, В.П. Пехого, В.В. Цвєткова, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, Н.Г. Шукліної, М.В. Черкеса, Л.П. Юзькова та ін. Певний вклад в процес осмислення конституційної юстиції внесли дисертаційні дослідження М.В. Тесленка та М.С. Кельмана, хоча і не зі всіма положення-ми їх робіт ми можемо погодитись.
Незадовільний стан розроблення проблеми конституційної юстиції і зумовлює актуальність обраної автором теми дослідження та впливає на вибір об’єкта і предмета дослідження.
Об’єктом дослідження є інститут конституційної юстиції як правова категорія, що характери-зується певними ознаками, особливостями та своєрідним призначенням.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні проблеми процесу становлення та розвитку європейської моделі конституційної юстиції.
Мета і завдання дослідження. Виходячи зі стану наукового опрацювання проблеми, метою дослідження є загальнотеоретичний аналіз закономірностей і особливостей процесу становлення, розвитку, організації і функціонування органів конституційної юстиції, зокрема, її європейської моделі, а також здійснення порівняльного аналізу діяльності органів конституційної юстиції Авс-трії, Італії, ФРН та Франції та визначення можливостей застосування принципів європейської моделі юстиції в процесі вдосконалення конституційного правосуддя в Україні.
Відповідно до мети дослідження, автор поставив перед собою наступні завдання:
з’ясувати політико-правову природу конституційної юстиції європейської моделі;
проаналізувати процес становлення конституційної юстиції в європейських країнах та його особливості;
визначити місце і роль судового конституційного контролю в механізмі сучасної держави;
з’ясувати сутність судового конституційного контролю, визначити його специфіку у сфері пра-вотворчості;
дати характеристику структурних елементів органів конституційної юстиції європейської мо-делі на прикладі конституційних судів деяких держав;
виявити особливості реалізації основних положень європейської моделі конституційної юсти-ції в конституційному правосудді України;
сформулювати й обґрунтувати пропозиції по удосконаленню національного законодавства в сфері конституційного правосуддя.
Методи дослідження склала система загальнофілософських, загальнонаукових та спеціаль-нонаукових методів, що забезпечили об’єктивний та всебічний аналіз досліджуваного предмету. В роботі використано системний метод, метод порівняльного аналізу, історичний та логічний ме-тоди, що надало можливість виявити загальні та особливі риси інститутів конституційної юстиції в різноманітних європейських державах. На основі методу прогнозування та структурно-функціонального підходу визначені рекомендації вдосконалення конституційної юстиції в Украї-ні.
Наукова новизна роботи полягає в спробі вперше, в умовах незалежної України, у рамках за-кінченого наукового юридичного дослідження, проведеного з використанням сучасних досягнень історії і філософії, із загальнотеоретичних позицій проаналізувати європейську модель конститу-ційної юстиції. На підставі формально-юридичного та порівняльного аналізу конституцій та ін-шого законодавства ряду європейських держав запропонований комплексний підхід до вивчення загальних закономірностей і специфічних особливостей конституційного правосуддя як за кордо-ном, так і на Україні.
Наукову новизну даної дисертації й особистий внесок автора в дослідження проблеми станов-лять наступні висновки, положення і рекомендації:
• інститут конституційної юстиції європейської моделі, містить ознаки, властиві кожному із рі-зновидів влад і в сучасній правовій державі може мати характер самостійної четвертої гілки вла-ди — контрольної;
• органи конституційної юстиції європейської моделі мають основні ознаки державного орга-ну, входять у механізм здійснення державної влади і є одними з вищих конституційних органів, оскільки їх діяльність спрямована на дотримання верховенства Конституції, на конституційно-правове регулювання процесу формування політичної єдності, загального політичного керівниц-тва, і що їх рішення обов’язкові для всіх державних органів, включаючи законодавчі;
• особливістю судового конституційного контролю є поєднання двох відносно самостійних рі-зновидів діяльності: контролю і правосуддя, причому, обидві вони у своїй єдності породжують нову якість організаційно-правової форми здійснення державної влади;
• правотворча діяльність у сфері судового конституційного контролю реалізується в особливій процесуальній формі, що в основному збігається із спеціальним різновидом судового процесу — конституційним судочинством;
• основною відмінністю судового конституційного процесу від правотворчого є те, що в його рамках не лише створюється право, а і, як правило, вирішується певний конфлікт (колізія) між уже діючими приписами;
• у сфері судового конституційного контролю регулятивні функції органу конституційної юс-тиції зміщені на другий план, оскільки основним є завдання забезпечення верховенства Консти-туції, тобто реалізація охоронної функції;
• в конституційному правосудді України закладена необхідність реалізації основних теоре-тичних засад конституційної юстиції європейської моделі та позитивного досвіду організації та діяльності органів конституційного контролю.
Теоретичне і практичне значення дослідження. Теоретичні засади дисертації розкривають витоки і передумови виникнення та формування європейської моделі конституційної юстиції, до-зволяють оцінити ступінь реалізації її основних засад і пов’язаних із цим проблем як наукового, так і практичного характеру при вдосконаленні конституційного правосуддя України.
Основні засади, висновки, пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані в практиці діяльності Конституційного Суду України, в подальших наукових дослідженнях, у пра-вотворчій роботі, при підготовці підручників і навчальних посібників, у процесі викладання нор-мативних курсів теорії держави і права, конституційного права України, конституційного права зарубіжних країн і спецкурсів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з плановою тематикою науково-дослідної роботи відділу теорії держави та права Інсти-туту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, є складовою частиною загальної теми “Теоретико-правові проблеми законності” (номер державної реєстрації 0101U001010).
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана та обговорена у відділі теорії дер-жави та права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Положення дисерта-ційного дослідження викладені в монографії “Європейська модель конституційної юстиції (порі-вняльно-правова ретроспектива)”. — Дніпропетровськ: Наука й освіта, 1998 (14 авт. арк.) та в тринадцяти інших наукових працях, серед яких чотири статті у фахових виданнях.
Окремі результати дисертації доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференці-ях “Україна-Німеччина: економічне та інтелектуальне співробітництво” (Дніпропетровськ, 1998, тези опубліковані); “Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу націона-льних культур”: (Дніпропетровськ, 1998, тези опубліковані); науково-практичних конференціях: “Українсько-російські культурні зв’язки: історія і сучасність”. (Дніпропетровськ, 1997, тези опуб-ліковані); “Актуальні проблеми правовідносин в Україні в умовах реформування законодавства” (Дніпропетровськ, 1999, тези опубліковані); “Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” (Запоріжжя, 2000, тези опубліковані); “Про-блеми права на зламі тисячоліть’’ (Дніпропетровськ, 2001, тези опубліковані);
Окрім того, основні результати дисертаційного дослідження апробувалися у науково-освітній сфері у процесі викладання нормативних курсів “Теорія держави і права”, “Конституційне право зарубіжних країн” та спеціалізованого курсу “Конституційна юстиція”.
Структура і обсяг дисертації. Специфіка мети та завдань дослідження визначили послідов-ність викладу матеріалу і структуру дисертації. Вона складається із вступу, двох розділів, які ма-ють сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 202 сторінки, в тому числі список використаних джерел — 19 сторінок (196 посиланнь).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються його мета і завдання, методологічні підходи, наукова новизна, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, а також надаються відомості про апробацію результатів дисертації, структуру і обсяг дисертації.
Розділ І “Судовий конституційний контроль у механізмі державної влади: загальнотеорети-чні аспекти” присвячено вивченню правової природи юстиції, характеристиці судового консти-туційного контролю з позицій загальної теорії держави та права. Визначені особливості і законо-мірності історії становлення європейської моделі конституційної юстиції, проаналізовано джерела судового конституційного права і процесу, місце та роль даного інституту в механізмі сучасної держави.
Зазначається, що тривалий період політичної нестабільності як у внутрішньо-, так і в зовніш-ньополітичному житті держав Західної Європи першої половини ХХ століття, необхідність пра-вового захисту конституцій стали причиною формування оригінальної моделі конституційного контролю, заснованої на засадах концепції відомого конституціоналіста Ганса Кельзена, що з ча-сом отримала назву “австрійської” або “європейської” моделі конституційного контролю.
Ця концепція дістала практичну підтримку і дотепер залишається як актуальною, так і дуже ефективною. Поступово вона була сприйнята більшістю держав Європи, а так само державами колишнього СРСР. На сьогодні її сутність полягає в тому, що конституційний контроль здійсню-ється не судами загальної юрисдикції, а спеціалізованими органами — конституційними судами, особливість яких полягає в тому, що, перевіряючи об’єкти контролю на відповідність конституції, на основі судового конституційного контролю, використовуючи відповідну судову конституційну юрисдикцію і конституційне судочинство вони становлять конституційну юстицію, тобто консти-туційне правосуддя. Тобто необхідним, стрижневим елементом конституційної юстиції був і за-лишається конституційний контроль, який здійснюється спеціалізованим органом по перевірці нормативних актів з точки зору їх конституційності. В цьому сенсі можна говорити про рівнозна-чність понять “судовий конституційний контроль”, “конституційна юстиція” і “конституційне правосуддя”.
Виходячи із розмаїття суб’єктів конституційно-контрольної діяльності, причому тих, що нале-жать виключно до найвищого рівня державної ієрархії (належність до неї парламентів, президен-тів), автор вважає, що політико-правова природа конституційного контролю виявляється насам-перед у контексті питання про його місце в державному механізмі. Це зумовлюється надзвичайною важливістю питань, що складають зміст функцій конституційного контролю; а та-кож високим політичним престижем і значущістю судового конституційного контролю. В умовах розвинених демократій він реалізується через органи конституційної юстиції, у вигляді судової (квазісудової) форм. З урахуванням цих обставин правовою основою судового конституційного контролю є принцип поділу влади як наріжний принцип устрою й організації держави. Він є не лише причиною, що викликає до життя судовий конституційний контроль, але й основою сутнос-ті останнього, що визначає його особливе місце і роль у механізмі державної влади.
Аналізуючи судовий конституційний контроль як форму конституційної юстиції, поряд із зага-льним контролем держави й іншими формами конституційного контролю, автором визначаються його специфічні особливості, що мають загальнотеоретичний характер. Так, судовий конститу-ційний контроль:
є різновидом інституту соціального, державного контролю, здійснюваного постійно діючими органами держави;
характеризується наявністю державно-владних повноважень контрольного, правоохоронного та судового характеру;
є формою професіоналізованого державного контролю (вищою серед спеціалізованих форм контрольної діяльності);
є контрольною, правоохоронною діяльністю, заснованою на самостійності юрисдикційних за-собів і форм, та здійснюваною на підставі особливої судово-процесуальної форми відправлення правосуддя з питань конституційного контролю;
є особливий, спеціалізований механізм охорони нормативного акта найвищої юридичної сили — конституції держави;
регламентується системою норм законодавства, яку складають норми Конституції і конститу-ційних законів;
поширюється не лише на сферу управління, але насамперед охоплює сферу нормотворчості.
В дисертації визначається специфіка правотворчості у сфері судового конституційного контро-лю, що виявляється в наступних її рисах: а) вона здійснюється органами, що належать до право-охоронної системи; б) правотворчость реалізується в особливій процесуальній формі, яка просто-рово збігається зі спеціальним різновидом судового процесу – конституційним судочинством, відмінності якого, від законодавчого процесу полягають у тому, що в його рамках не лише фор-мується право, а і, як правило, вирішується відповідний конфлікт між основними сторонами; в) націлена на виявлення протиріч у правовому регулюванні фактичних суспільних відносин; г) правотворчість, здійснювана органами судового конституційного контролю, як і інші види но-рмотворчої діяльності, безперечно, може бути пов’язана зі скасуванням нормативних актів (хоча не завжди самим органом судового конституційного контролю або нагляду); д) як і інші види правотворчості, вона може бути пов’язана з виявленням потреб у новому правовому регулюванні; е) правотворчість у сфері конституційного контролю обмежена змістом заявленого в суді клопо-тання (звернення); ж) нормотворчість у процесі конституційного правосуддя пов’язана з його цілями та завданнями. Саме тому регулятивні цілі в сфері судового конституційного контролю відсунуті на другий план, а на перший висунуто завдання забезпечення верховенства Конституції.
У ході дослідження проблеми на теоретичному рівні відзначається, що інститут конституцій-ної юстиції являє собою нову якість організаційно-правової форми здійснення державної влади як єдиного цілого, і стає незалежною арбітражною гілкою влади у державі.
Розділ ІІ “Загальна характеристика структурних елементів органів конституційної юстиції європейської моделі” ґрунтується на методах та висновках загальної теорії держави і права сто-совно загальнородових ознак державного органу, що мають важливе методологічне значення для дослідження і розуміння інституту конституційної юстиції.
Як відомо, однією із основних характеристик державного органу є порядок його формування. Поняттям “порядок формування конституційного суду” охоплюються дії органів, що беруть участь у формуванні суду; процедура, тобто послідовність дій зазначених органів; норми кворуму в процесі формування складу суду; вимоги, висунуті до кандидатів на посади суддів Конститу-ційного суду (Ради); організаційно-правові форми діяльності та ін. Ці питання, як правило, урегу-льовані в конституціях і законах про конституційні суди, тобто вирішуються на найвищому рівні нормативної регламентації.
Залежно від конкретних соціальних умов і рівня правової культури, в кожній країні встанов-люється власна процедура, але, як правило, у ній бере участь парламент. У розділі виділяється декілька засобів комплектування органів конституційного контролю та докладно розглядаються особливості і специфіка процедур їх формування: а) процедура, при якій у формуванні Конститу-ційних Судів беруть участь усі гілки влади — законодавча, виконавча і судова (Італія, Україна); б) порядок, при якому призначення членів органів конституційної юстиції здійснюється органами двох гілок влади — законодавчої і виконавчої (Австрія, Франція); в) процедура, в межах якої пи-тання комплектування Конституційного Суду знаходяться у віданні лише органу законодавчої влади (ФРН).
Оскільки механізм формування конституційного суду передбачає чітко визначені критерії і ви-моги до кандидатів у члени органів конституційного правосуддя, то ця проблема досліджується в двох основних аспектах: по-перше, в контексті питань про компетентність кандидата в члени Конституційного Суду (Ради) (це вимога щодо високого рівня юридичної освіти і тривалого ста-жу фахової діяльності); по-друге, — у частині засад, що стосуються несумісності мандата судді з іншим мандатом.
В законодавстві аналізованих країн з урахуванням характеру внутрішньої організації виділя-ються три різновиди органів конституційного правосуддя:
1) Конституційні суди, що мають просту організацію своєї внутрішньої структури, організа-ційно-правовою формою роботи яких є загальні засідання членів Конституційного суду (у повно-му складі, або в складі, визначеному законом, у тому числі щодо окремих категорій справ). До цієї групи ми відносимо Італію і Австрію.
2) Конституційні суди, що мають складну внутрішню структуру, які реалізують свої функції не лише через загальні або пленарні засідання, але і в інших організаційно-правових формах (ФРН, Україна).
3) Конституційна Рада Франції, що займає проміжне положення не лише між виділеними нами двома моделями організаційно-правової форми діяльності органів конституційного правосуддя, але й має певну середину між судами й органами адміністративного нагляду, що характеризує її як квазісудове утворення.
Окрім специфіки внутрішнього устрою, структуру Конституційних Судів характеризує інсти-тут доповідача Конституційного Суду, якому, залежно від його статусу, надається важливе значен-ня не лише в процесі, але і як основній ланці його структурної організації.
Як свідчить європейський досвід, особливо важливого значення для функціонування органів конституційної юстиції як незалежної, автономної гілки влади має правовий статус членів органів судового конституційного правосуддя та гарантії цього статусу.
Центральна ідея правового статусу члена Конституційного Суду (Ради) — його незалежність при виконанні функцій конституційного контролю. У цілому вона визначає зміст всіх складових цього правового статусу. В зарубіжному законодавстві спеціально виділені на рівні загальних по-ложень ті, що вочевидь можна розглядати як настанови-принципи, — норми про незалежність органів конституційного правосуддя і суддів Конституційних судів.
Гарантії незалежності, закладені в основу механізму формування Конституційних Судів (Ради) у цілому, доповнюються нормами про незалежність, недоторканність і незмінюваність членів Конституційних Судів, що наявні, як у Конституціях, так і в спеціальному законодавстві про кон-ституційне правосуддя аналізованих країн, що детально і вичерпно визначають підстави для втрати повноважень судді Конституційного Суду. У розділі докладно вивчається матеріальна, економічна і соціальна незалежність членів Конституційного Суду (Ради) як у період перебування в складі органу конституційного контролю, так і після припинення служби в ньому, що, на думку автора, є однією з основних гарантій їх незалежності. Статус судді Конституційного Суду пови-нен відрізнятися від статусу суддів загальних судів, що, на жаль, не враховано національним за-конодавством, оскільки статус судді Конституційного Суду має свої особливості, зумовлені міс-цем, роллю і призначенням Конституційного Суду в механізмі влади і у судовій системі.
У розділі визначаються і детально аналізуються важливі матеріально-правові повноваження органів конституційного правосуддя як зарубіжних країн, так і України у сфері правової охорони Конституції, а саме: визнання неконституційними законів, що були прийняті парламентом (конт-роль за конституційністю); розгляд конфліктів між вищими органами держави з приводу їх ком-петенції; розгляд спорів між органами федерації та її суб’єктами або між органами центральної влади та автономії з питань їх повноважень; захист конституційних прав і свобод людини; оста-точне рішення питань, які стосуються перевірки результатів виборів у вищі державні органи; зві-льнення з посад вищих посадових осіб держави у зв’язку з порушеннями ними положень Кон-ституції; встановлення антиконституційного характеру діяльності політичних партій.
На думку автора, юрисдикція Конституційного Суду України дещо вужча порівняно з юрисди-кцією органів конституційного правосуддя зарубіжних країн. Відповідно, автором пропонуються рекомендації щодо її розширення, зокрема: стосовно надання права здійснювати контроль за про-веденням виборів і референдумів (як, наприклад, у Франції), притягнення до відповідальності не лише за порушення Конституції, але й інших законів вищих осіб держави (як в Італії, Австрії та Німеччині), прийняття звернень від судів загальної юрисдикції у випадку виникнення спору про конституційність закону, який застосовується у конкретній справі.
Автор зазначає, що конституційне судочинство в процесі розгляду та розв’язання справ, пов’язаних з охороною Конституції, має значну відокремленість у порівнянні із судочинством у судах загальної юрисдикції. Істотні розбіжності щодо різновидів справ, що вирішуються Консти-туційним судом, визначають і розбіжності процедур їх розгляду, через що відсутні єдині правила процесу конституційного судочинства, загальні для усіх видів справ.
Конституційне судочинство складається із стадій, що послідовно змінюють одна одну. Стадія конституційного судочинства охоплює відносно замкнений комплекс дій Конституційного Суду і учасників судового конституційного процесу, що перебігають у часі і спрямовані на вирішення конкретної правової ситуації. Розкриваючи зміст процесуальних дій на кожній із стадій, запропо-новані рекомендації з вдосконалення національного законодавства у зазначеній галузі, зокрема, пропонується відрегулювати права і статус судді-доповідача, встановити обов’язкові терміни ви-конання процесуальних вимог судді Конституційного Суду, обґрунтовується питання про надання заяві, прийнятій до розгляду, призупиняючої дії.
Дослідження конституційного судочинства надає можливість зробити висновок про те, що специфіка і відокремленість судового конституційного процесу грунтується на:
конституційно-правовому засобі регулювання даного провадження;
своєрідному характері та позиції сторін, що звертаються до Суду, які можуть кваліфікуватися подвійно: як заявник клопотання і одночасно, з урахуванням найближчих, або віддалених юри-дичних наслідків такого звернення (скасування закону, управлінського, правозастосовчого акту, або навіть можливу зміну Конституції) — як суб’єкт права законодавчої (конституційної) ініціа-тиви;
предметі розгляду, тобто організації провадження по забезпеченню верховенства Конституції, (саме Конституційний Суд наділений виключним правом тлумачити зміст конституційних норм і визначати вміщені в них правила остаточними і обов’язковими для всіх органів державної вла-ди).
У висновках дисертації підводяться підсумки дослідження, основні теоретичні висновки, за-сади, що дали змогу обґрунтувати, а також сфрмулювати як пропозиції, так і практичні рекомен-дації по удосконаленню національного законодавства про конституційне правосуддя. Зокрема, йдеться про наступне:
1. Сьогодні інститут конституційного правосуддя набув універсального характеру — він при-таманний переважній більшості сучасних держав як у країнах “зрілої” демократії, так і в країнах, що лише починають створення демократичної державності. Загальновизнаною стала ідея право-вої держави, однією з істотних рис якої є верховенство права і його головного джерела — консти-туції.
2 Органи конституційної юстиції європейської моделі є одними з вищих конституційних орга-нів, оскільки їх рішення торкаються не деталей врегульованих законом умов життя, а дотримання верховенства конституції, сфери конституційно-правового регулювання процесу формування по-літичної єдності, загального політичного керівництва, що є обов’язковими для всіх державних органів, включаючи законодавчі.
3. Визначаючи роль і місце органів конституційної юстиції європейської моделі в механізмі державної влади, на основі проведеного аналізу та вищеперерахованих ознак можна стверджува-ти, що:
конституційна юстиція як основна організаційно-правова форма реалізації судового конститу-ційного контролю, як і інші гілки влади, має ознаки, властиві кожній із гілок влади: по-перше, вона реалізується в тих же організаційно-правових формах, що й інші гілки влади, тобто через нормотворчість, правозастосування, за допомогою тлумачення, а також через правоохоронні фо-рми; по-друге, регламентується особливою системою законодавства, що складається з норм Кон-ституції та конституційних законів;
відокремленість органів конституційної юстиції як самостійної влади й особливої організацій-но-правової форми державної діяльності виявляється, а) в особливому механізмі формування, що регулюється нормами Конституції; б) у змісті специфічних повноважень органів, що здійснюють конституційний контроль як самостійний напрям державно-владної діяльності; в) у суверенному, незалежному характері спеціалізованих органів конституційної юстиції стосовно законодавчої, виконавчої і судової влади.
4. Підсумовуючи результати розгляду органів конституційної юстиції європейської моделі, ав-тор дійшов висновку, що яскравим прикладом розвитку європейської моделі конституційної юс-тиції є Федеральний Конституційний суд ФРН. Він має ряд особливостей, що можуть бути взяті за зразок для організації конституційного правосуддя держав, які звільнилися від тоталітаризму, як-то: раціональність побудови, юрисдикція, чіткий поділ повноважень його структурних елемен-тів, високий ступінь професіоналізму членів Конституційного суду. Все це забезпечує високу щільність контрольної мережі: жодний державний акт сумнівної якості “проскочити” через неї не може.
5. Виходячи із положень сформованої законодавчої бази інституту конституційного правосуддя в Україні, а також діючої практики, очевидно те, що в цілому в національній правовій системі знайшов свій відбиток ряд основних принципових засад та особливостей європейської моделі конституційної юстиції.
Практично це виявилося в наступному:
функція конституційного контролю сконцентрована в особливій інстанції, створеній спеціаль-но з цією метою і незалежній від системи загального судочинства — Конституційному Суді Укра-їни;
наявність у органа конституційного правосуддя держави необхідних для здійснення діяльності по охороні Конституції повноважень і гарантій;
орган конституційного контролю України — Конституційний Суд займає самостійне місце в державному механізмі, оскільки є вищим конституційним органом конституційного контролю. Фактично ж Конституційний Суд, володіючи специфічними, лише йому властивими повнова-женнями у сфері судового конституційного контролю, спроможний, як і інші гілки влади, вплива-ти на прийняття важливих для держави рішень і повинен визнаватися четвертою гілкою влади.

Основні положення дисертації викладено в наступних публікаціях:

1. Європейська модель конституційної юстиції (порівняльно-правова ретроспектива). – Дніп-ропетровськ: Наука і освіта, 1998. – 230 c. (14 авт. арк.)
2. Організаційно-правова форма судового конституційного контролю: правова природа, спе-цифіка, місце і роль у механізмі державної влади // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – № 4. – С.37-46.
3. Федеральний Конституційний Суд у системі державної влади Німеччини // Вісник ДГУ: Правознавство. – 1999. – № 5. – С.110-122.
4. Загальні положення європейської теорії конституційної юстиції як концептуальний фунда-мент вітчизняного конституційного правосуддя // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 2. – С.20-33.
5. Загальнотеоретичні аспекти тлумачення Конституції та законів органами конституційної юстиції // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 4. – С.12-18.
6. Становлення і розвиток інституту конституційної юстиції (порівняльно-правова ретроспек-тива) // Держава і право: Збірник наукових праць. – Вип.8. – К.: Юрид.книга, 2000 . – С.54-61.
7. Східна Європа: революція в конституційному праві // Матеріали та тези доповідей Всеукра-їнської наукової конференції “ХХ століття – століття революцій”. – Дніпропетровськ, 1997. – С.138-140.
8. Досвід становлення конституційної юстиції в Україні і Росії на сучасному етапі: порівняль-ний аналіз // Тези доповідей та повідомлень Міжрегіональної науково-практичної конференції “Українсько-російські культурні зв’язки: історія і сучасність”. – Дніпропетровськ, 1997. – С.41-42.
9. Використання досвіду організації Федерального Конституційного Суду ФРН у створенні ор-ганів конституційного правосуддя України // Матеріали та тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Україна-Німеччина: економічне та інтелектуальне співробітництво (ХІХ-ХХ ст.)”:
У 2-х т. – Дніпропетровськ, 1998. – Т.2. – С.71-76.
10. Конституционный Совет Франции и контроль за конституционностью // V Міжнародна конференція “Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”: Зб. наук. праць: В 2-х т. – Дніпропетровськ, 1998. – Т. 1. – Ч. 2. – С. 3-7.
11. Основи конституційного судочинства України та європейський досвід // Матеріали науко-вої конференції “Актуальні проблеми правовідносин в Україні в умовах реформування законо-давства”. – Дніпропетровськ, 1999. – С. 110-114.
12. Контрольно-наглядові органи у механізмі забезпечення конституційної законності (загаль-но-теоретичний аспект) // Органи внутрішніх справ на початку третього тисячоліття: проблеми протидії злочинності. Науково-практична конференція. – Дніпропетровськ: ДЮИ МВС України, 2000.
13. Правова охорона Конституції: Україна та закордонний досвід // Становлення правової дер-жави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання. Науково-практична конференція. – Запоріжжя: ЗІДМУ, 2000.

Алєксєєнко І.Г. Європейська модель конституційної юстиції: теоретико-правові пробле-ми становлення та розвитку. — Рукопис (202 стор.).
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 — теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. Інститут дер-жави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 2001 p.
Дисертація присвячена теоретичному аналізу судового конституційного контролю, закономір-ностей і особливостей розвитку, організації і функціонування органів конституційної юстиції єв-ропейської моделі в зарубіжних країнах.
У роботі проведений комплексний аналіз джерел судового конституційного права і процесу як зарубіжних країн, так і України, на підставі яких здійснена наукова розробка теоретичних поло-жень, а також практичних пропозицій і рекомендацій по вдосконаленню національного законо-давства про конституційне правосуддя.
Аналіз нормативних актів дозволив виробити ряд рекомендацій щодо удосконалення націона-льної законодавчої бази конституційної юстиції відносно внутрішньої структури органів, гаран-тій суддів Конституційного суду їх матеріального і соціального забезпечення, розширення сфери юрисдикції.
Ключові слова: судовий конституційний контроль, політико-правова природа, європейська модель конституційної юстиції, Конституція, Конституційний Суд (Рада), конституційне правосу-ддя, конституційна юрисдикція, конституційне судочинство.

Алексеенко И.Г. Европейская модель конституционной юстиции: теоретико-правовые проблемы становления и развития. – Рукопись (202 стр).
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 — теория и история государства и права; история политических и правовых учений. Ин-ститут государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киев, 2001 г.
Диссертация посвящена теоретическому анализу судебного конституционного контроля, зако-номерностям и особенностям возникновения и становления конституционной юстиции европей-ской модели в зарубежных странах, показан теоретический вклад австрийского юриста Г. Кельзена в развитие концепции конституционной юстиции, исследованы причины ее распро-странения в современном мире, положение органов конституционной юстиции европейской мо-дели в механизме государственной власти в зарубежных странах, а также возможности примене-ния положений европейской модели в процессе организации конституционного правосудия на Украине.
В работе проводится комплексный анализ источников судебного конституционного права и процесса как зарубежных стран, так и Украины, на основании которых произведена научная раз-работка теоретических положений, а также практических предложений и рекомендаций по со-вершенствованию национального законодательства о конституционном правосудии.
Рассматривая институт конституционной юстиции как организационно-правовую форму реа-лизации судебного конституционного контроля и как ветвь власти, обосновывается вывод о том, что данный институт представляет собой соединение двух относительно самостоятельных разно-видностей деятельности: это одновременно и форма контроля и специализированная форма пра-восудия. Причем, обе эти формы в своем соединении порождают новое качество организацион-но-правовой формы осуществления государственной власти как единого целого, что позволяет конституционной юстиции стать независимой арбитражной ветвью власти в государстве.
Основываясь на выводах общей теории государства и права касательно общеродовых при-знаков государственного органа, на основе анализа источников судебного конституционного права и процесса рассматриваются структурные элементы органов конституционной юстиции европейской модели на примере конституционных судов упомянутых стран, подробно иссле-дуются как общие закономерности, так и особенности порядка образования, организационно-правовых форм деятельности юрисдикции Конституционных Судов (Совета), правовой статус судей и их гарантий. Анализ судебного конституционного процесса предоставляет возможность определить его специфические черты и показать его роль как самостоятельной и независимой разновидности судопроизводства.
Подчеркивается, что органы конституционной юстиции европейской модели имеют все ос-новные признаки, характеризующие государственный орган, входят в механизм осуществления государственной власти и есть одним из высших конституционных органов, поскольку их реше-ние не только конкретизируют регулируемые законом условия жизни, но и обеспечивают верхо-венство Конституции и есть обязательными для всех государственных органов, включая законо-дательные.
Осуществленный анализ нормативных актов предоставил возможность определить основной круг проблем, связанных с осуществлением контроля за конституционностью, предложить пути их разрешения, сделать ряд рекомендаций по совершенствованию национальной законодатель-ной базы, в частности, относительно гарантий судей Конституционного Суда их материального и социального обеспечения, расширения сферы юрисдикции, определения правового статуса су-дьи-докладчика.
Ключевые слова: судебный конституционный контроль, политико-правовая природа, евро-пейская модель конституционной юстиции, конституция, Конституционный Суд (Совет), консти-туционное правосудие, конституционная юрисдикция, конституционное судопроизводство.

Alekseyenko I.G. European model of constitutional justice: theoretical and legal problems of formation and development. – Manuscript (202 pages).
Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Sciences (Law on the speciality 12.00.01 – Theory and history of state and law; history of political and legal doctrines. V.M.Koretsky Institute of state and law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.
The Thesis is devoted to theoretical analysis of court constitutional control, regularities and features of development, organization and functioning of european modal in foreign countries.
The Thesis includes the complex analysis of court constitutional law and process sources both of for-eign countries and of Ukraine, on base of which the author undertakes the scientific elaboration of the theoretical statesmens and, also, practical propositions and recommendations for improvement of na-tional legislation about constitutional justice.
The undertaking analysis of normative acts allowed to elaborate some recommendations for im-provement of constitutional justice legislation base in relation to intrinsic structure of organs, guaranties of constitutional court judges, their financial and social security, the expansion of jurisdiction sphere.
Key words: court constitutional control, political and legal nature, european model of constitutional justice, Constitution, Constitutional Court (Counsel), constitutional justice, constitutional jurisdiction, constitutional judiciary.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking