Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Європейське право у галузі оподаткування (загальнотеоретичні та історико-правові аспекти)

 

СЛЕПЕЦЬ Володимир Миколайович

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО У ГАЛУЗІ ОПОДАТКУВАННЯ (загальнотеоретичні та історико-правові аспекти)

Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень

Автореферат
дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків - 2002



Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечнікова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Білий Ігор Леонар-дович, Одеський національний університет ім. І.І. Меч-никова, доцент кафедри загально-правових дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Тимченко Леонід Дмитрович, Академія державної податкової служби України, професор кафедри міжнародного права;

кандидат юридичних наук, доцент Пашутін Вадим Во-лодимирович, Донецький інститут внутрішніх справ, проректор з наукової роботи.

 

Провідна установа: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, кафедра теорії держави і права, Міністерство освіти і науки України (м. Харків)

 

Захист відбудеться “11” липня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ (61080, м.Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий “10” червня 2002 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Є.Кириченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження пояснюється необхідністю вирішення тих задач, що по-стають перед Україною у зв’язку з переходом до ринкової економіки. Такий перехід відбувається в умовах пошуку оптимальної моделі господарювання і створення нової концепції взаємин держави і господарюючих суб’єктів.
Однією з найскладніших проблем тут є подолання стереотипів та ілюзій, зокрема, тих, що полягають у перебільшенні ролі держави, можливостей планово-командної системи (“ручного управління”) або, навпаки, у надмірних сподіваннях на здатність ринку до “саморегулювання”.
У зв’язку з цим корисним є вивчення та аналіз зарубіжного досвіду у різних галузях, але, насамперед, у тих, що дають змогу забезпечити динамічний розвиток і функціонування економіки.
Не менш важливою є проблема міжнародного співробітництва у економічній сфері, без чо-го зараз важко уявити існування будь-якої європейської держави. Але прагнення бути повноцін-ним учасником Європейського співтовариства має бути забезпечене не лише бажанням і певним економічним потенціалом, а й готовністю юридичною: належним рівнем правової культури, пра-восвідомості, законодавства тощо. Повинне існувати чітке уявлення про характер та тенденції роз-витку Європейської спільноти, про ті очікування, котрі існують в ній стосовно потенційних учас-ників.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослі-дження є складовою частиною досліджень провідної фундаментальної наукової школи Одеського національного університету ім. І. І. Мечнікова, який пов'язаний з планом науково-дослідної робо-ти кафедри на 1999-2004 рр. за темою “Державотворчі, правові соціально – політичні процеси в Україні”.
Роль автора дисертації у виконанні цих науково-дослідних робіт полягала в тому, що було проведене вивчення теоретичних та історико-правових аспектів формування і розвитку Європей-ського права, насамперед, у галузі оподаткування, і на цьому підґрунті запропоноване пояснення сутності відповідної системи, чинників її формування та вимог, що ставляться до українського права у зв’язку з необхідністю його гармонізації з правом Європейських співтовариств. Також з’ясовано вплив головних чинників, як позитивного, так і негативного характеру, що мали і мають значення для формування відповідних інститутів у цій галузі.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення і аналізу теоретико-правових засад, процесу та джерел формування Європейського права, насампе-ред, у галузі оподаткування, визначити характер тенденцій, що існують тут, а також, враховуючи цей досвід, запропонувати підхід до вирішення завдань, що виникають у зв’язку з проблемою гар-монізації сучасної правової системи України з нормами Європейського права.
Для досягнення означеної мети вирішувалися наступні задачі:
- визначити методологічну основу розуміння характеру формування і розвитку Євро-пейського права;
- встановити сутність, чинники та визначальні етапи розвитку Європейського права ;
- визначити співвідношення Європейського права з традиціями розвитку права у Єв-ропі;
- визначити поняття Європейського права та Європейського інтеграційного податко-вого права;
- визначити поняття та види джерел Європейського права у галузі оподаткування;
- дослідити склад та зміст джерел Європейського інтеграційного податкового права.
Об'єктом дисертаційного дослідження є формування і вдосконалення системи Європейсь-кого права, насамперед, у галузі оподаткування.
Предметом дисертаційного дослідження є засади, джерела формування та процес станов-лення і розвитку Європейського права, передусім, у галузі оподаткування.
Методи дослідження складаються із сукупності загальнонаукового діалектичного методу і окремих наукових методів - історичного, порівняльного та логічного аналізу.
При цьому автор виходив з того посилання, що право не є надбудовою стосовно матеріаль-но-технічного базису, а виступає як самостійний, важливий елемент цивілізації, (хоча, звичайно, матеріальні умови життя суспільства істотно впливають на характер і особливості правового регу-лювання). Європейське право та його норми, зокрема, ті, що регулюють податкові відносини, роз-глядалися у їхньому розвитку і діалектичному взаємозв’язку.
Що стосується окремих методів дослідження, то історичний метод слугував, головним чи-ном, інструментом з’ясування характеру, закономірностей і тенденцій розвитку Європейського права; метод порівняльного аналізу був використаний при з’ясуванні особливостей традицій Єв-ропейського права та визначенні їхнього місця у правовому полі Європейських співтовариств; ме-тод логічного аналізу дав змогу з’ясувати сутність норм Європейського права, присвячених вирі-шенню питань оподаткування в ЄС.
Сукупність вказаних методів була використана при аналізі джерельної бази дисертаційного дослідження, до якої входили документи пов’язані з виникненням і формуванням Європейського права взагалі, і Європейського права у галузі оподаткування, зокрема. Ці ж методи застосовували-ся при дослідженні стану вивчення проблематики дисертації у фаховій літературі, зокрема, при аналізі праць вітчизняних і зарубіжних правознавців, економістів, істориків політологів та куль-турологів, таких як С.С. Алексєєв, Е. Анерс, Г. Берман, О.В. Братимов, Ю.А. Борко, О.В. Бутори-на, Л.К.Воронова, М.Г. Делягін, О.С. Йоффе, Р. Єринг, Л.М. Ентін, А.Ф. Капустін, Ж. Карбоньє, Д. Келлі, В. Кернз, А.А. Козловський, В.В. Копейчиков, Н.П. Кучерявенко, Дж. Лінч, П. Маланчук, Н.І. Матузов, А.В. Малько, О.В. Мещерякова, Д. Наливайко, Т.В. Наконечна, Н. Не-новськи, П.С. Пацурківський, О.Ф. Скакун, А. Татам, Л.Д. Тимченко, Ю.О. Тихомиров, А. Тойнбі, Г.П. Толстопятенко, С. Хантингтон, Є.О. Харитонов, М. Хиршлер, Л.Февр, Б. Цимерман, Б.Б. Черепахін, З.М. Черніловский, Г.Ф. Шершеневич, Л.С. Явіч - та ін.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській юридичній літе-ратурі зроблено спробу комплексного дослідження Європейського права, як суспільного та цивілі-заційного феномену, взятого у його розвитку, а також сукупності традиції, концепції та норм Єв-ропейського права у галузі оподаткування.
Наукова новизна дослідження конкретизується в наступних положеннях:
1. Право являє собою важливу складову частину цивілізації, яка розвивається по висхідній спіралі, внаслідок чого на кожному новому витку відбувається запозичення надбань попередніх цивілізацій, що зумовлює наступність права. Ця теза є методологічної основою дослідження істо-рії і визначення тенденцій формування сучасного права в цілому і окремих його систем, зокрема Європейського права.
2. Під Європейським правом слід розуміти систему юридичних норм, що складаються у зв'язку з утворенням і функціонуванням Європейських Співтовариств і Європейського Союзу, які діють і застосовуються на основі і відповідно до установчих договорів і загальних принципів пра-ва.
3.У своєму розвитку Європейське право, починаючи від Римського права, пройшло декіль-ка етапів і саме зараз має місце формування нового Європейського права, як суспільного феноме-ну, властивого Європейському Союзу на початку ХХІ століття.
4. За своєю цивілізаційною сутністю Європейське право є правовою системою, що ґрунту-ється на засадах західноєвропейської правової традиції (гілки права).
5. Структурно Європейське право є єдиним правовим масивом, що не має вираженого поді-лу на галузі права, однак з точки зору визначення сфери та методів правового регулювання поді-ляється на право публічне та приватне. Це пов’язано з тим, що поділ на такі галузі як цивільне, адміністративне, карне право тощо може мати місце лише на рівні національних систем права, а на рівні наднаціональному можна вести мову лише про право публічне та приватне, як дві частини загального феномену права.
6. Некоректним є вживання терміну “Європейське податкове право”. Застосування його можливе лише із відповідними застереженнями відносно того, що йдеться про сукупність норм, які регулюють відносини у галузі оподаткування та ін. Вірніше вести мову про “правове регулю-вання податкових відносин в рамках Європейського союзу”, “Європейське право у галузі оподат-кування” тощо. З відповідним застереженням може вживатися термін “Європейське інтеграційне податкове право”.
7. “Європейське інтеграційне податкове право” може бути визначене як система юридич-них норм, що складають частину Європейського права і застосовуються у сфері оподаткування на основі і відповідно до установчих договорів та загальних принципів права Європейських Співто-вариств і Європейського Союзу.
8. Джерела Європейського права взагалі і в галузі оподаткування, зокрема, це ті чинники, що зумовлюють формування Європейського права, як єдиного правового масиву. Вести мову про такі джерела можна як щодо Європейського права взагалі, так і щодо “Європейського інтеграцій-ного податкового права”, як складової частини загального європейського права.
9. Перелік джерел Європейського права, як загальної інтегрованої юридичної категорії ви-глядає таким чином: норми Європейського права в цілому; західноєвропейська традиція права, що ґрунтується на нормах римського права; західноєвропейська правова доктрина;
10. Джерелами “Європейського інтеграційного податкового права” є: правова традиція ре-гулювання податкових відносин у Західній Європі, що ґрунтується на здобутках римського права; концепція оподаткування у західній традиції; норми Європейського інтеграційного права, у пер-шу чергу, ті, що стосуються сфери оподаткування .
11. Основою системи норм Європейського права у галузі оподаткування є установчі дого-вори, зокрема, Договір про ЄС, що містить низку статей, які закріплюють правові принципи регу-лювання податкових відносин. Ці статті є базовими для регламентів, директив і рішень Європей-ського Суду з податкових питань, якими в кінцевому підсумку і визначається правовий масив Єв-ропейського права у галузі оподаткування.
12. При спробі інтегрування до Європейського співтовариства Україна має бути готовою до врахування чинників та тенденцій розвитку Європейського права і особливостей його норм у галузі оподаткування. Зокрема, важливе практичне значення має та обставина, що на формування сучасно-го Європейського права вирішальний вплив справила західна правова традиція, до якої належать держави-засновниці, котрі орієнтуються на однакові або ж споріднені правові цінності, що відо-бражається у кінцевому підсумку і на Європейському інтеграційному податковому праві. Розши-рення Європейського співтовариства за рахунок держав, що належать до східноєвропейської цивілі-зації, може привести у перспективі до поступового зростання впливу східної традиції права. Проте, цей процес ще тільки починається і говорити про зміни поки що рано. Тому держави, які прагнуть вступити до ЄС, мають бути готовими привести своє право у відповідність з концепцією Європей-ського права, що вже склалася на сьогоднішній день. Перед таким вибором щодо розвитку свого по-даткового законодавства стоїть і наша держава.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати, а також теоретичні і практичні висновки дисертанта можуть бути використані в процесі вдосконалення загальної кон-цепції входження України до Європейського правового простору, а також при визначенні засад гармонізації права України з Європейським правом у галузі оподаткування тощо.
Висновки та низка положень дисертаційної роботи були використані викладачами і студе-нтами при вивченні курсів “Теорія держави і права”, “Загальна історія держави і права”, а також спецкурсів “Теоретико – правовий аспект походження права”, “Імплементація норм європейського права”, “Інтеграція України в ЄС” в Одеському національному університеті ім. І. І. Мечнікова.
Деякі із сформульованих у дисертації положень мають дискусійний характер і можуть слу-гувати матеріалом для подальших досліджень в цьому напрямку.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на засіданні кафедри загально – правових дисциплін права Одеського національного університету ім. І. І. Мечнікова.
Результати досліджень були оприлюднені на Міжнародній науково – методичній конфере-нції “Римське право і сучасність”, яка відбулася 21 грудня 2001 року у Одеській національній юридичній академії, міжнародній науковій конференції “Молодість третього тисячоліття: гумані-тарні проблеми та шляхи їх вирішення”, яка відбулася у м. Одесі, а також на щорічній науковій конференції професорсько – викладацького складу і аспірантів Одеського національного універси-тету ім. І. І. Мечнікова 2001 року. Положення дисертації використані при підготовці планів прак-тичних занять за темами “Міжнародне право”, “Міжнародне європейське право” Висновки, отри-мані в результаті дисертаційного дослідження, активно впроваджуються дисертантом у навчаль-ний процес в Одеському національному університеті ім. І. І. Мечнікова при читанні лекцій і про-веденні практичних занять з курсів “Теорія держави і права”, “Міжнародне право”.
Результати дисертаційного дослідження оприлюднені у трьох монографіях, а також трьох статтях, що опубліковані у наукових журналах і збірках наукових робіт, що є фаховими у відпові-дності з рішеннями ВАК України. Статті опубліковані одноособово.
Структура дисертації визначена у відповідності із завданнями, які були поставлені перед автором. Дисертація складається із вступу, 3-х розділів, поділених на 10 підрозділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації складає 182 аркуша, в тому числі 12 ар-кушів списку використаних джерел, який охоплює 169 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У Вступі розкривається сутність і стан проблеми формування Європейського права у галу-зі оподаткування, обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, визначаються його мета та задачі, подається коротка анотація нових наукових положень, практичне значення одержа-них результатів.
У Розділі І. “Принцип наступності як основа розвитку європейського права”, який мі-стить два підрозділи, визначаються поняття і сутність принципу наступності у праві, котрий є ме-тодологічним підґрунтям дисертаційного дослідження.
У підрозділі 1.1. “Поняття наступності права” аналізуються підходи до визначення і ха-рактеристики цієї категорії та пропонується своє бачення проблеми.
Зазначається, що визнання значення принципу наступності права стало результатом подо-лання матеріалістичного монізму у підході до аналізу права, і звернення до альтернативного - “цивілізаційного” - підходу, який останнім часом активно використовується у науках, пов'язаних з дослідженням історичних процесів у суспільстві (у тому числі, в праві), будучи за своєю сутністю антитезою підходу “формаційному”. Обґрунтовується трактування цивілізації як складної катего-рії, котра має розглядатися як етап у історії людства, що характеризується певним рівнем потреб, здібностей, знань, навичок та інтересів людини, технологічним та екологічним способом виробництва, устроєм політичних та суспільних відносин, рівнем духовного розвитку.
У підрозділі 1.2. “Наступність права (правових систем) як результат циклічного розвитку цивілізацій” розглядаються характерні риси наступності права, як елементу цивілізації.
Наголошується на тому, що наступність у праві має об'єктивний характер, що необхідно враховувати при визначенні напрямків розвитку права. Ігнорування цієї обставини гальмує про-гресивний розвиток права, не дозволяє ефективно вести діяльність по вдосконаленню і кодифика-ції законодавства.
Теза про наступність у розвитку права полягає в твердженні, згідно з яким між типами пра-ва немає непрохідної грані. Тому оспорюється припущення, що розвиток права є тільки поро-дженням нового, що в ньому немає нічого від старого. Розвиток права є неможливим без наступ-ності. Вона є його необхідним елементом. Ця об’єктивна закономірність розвитку права існує не-залежно від форми суспільно-економічного ладу, суспільного устрою тощо.
Наступність і сам процес наступності характеризуються у дисертації як ланцюг зв'язків – контактів різних послідовних поколінь. При цьому наголошується, що найважливішою причиною наступності в праві є відносна самостійність його від економічних відносин.
Звертається увага на те, що з поняттям “наступність права” пов’язані такі категорії як “ре-цепція”, “акультурація”, “реставрація”. Проводиться розмежування між ними і обґрунтовується висновок, що “наступність” є родовим поняттям, різновидами якого є рецепція і акультурація. На-ступність характеризує характер розвитку права, як елементу культури, взагалі, у той час як реце-пція і акультурація є окремими видами і проявами наступності.
Принципово важливими для подальшого дослідження є висновок про те, що право є не елементом надбудови до матеріального базису, а являє собою важливу складову частину цивіліза-ції (культури), а також висновок про те, що розвиток як локальних, так і загальносвітової цивілі-зацій відбувається по висхідній спіралі, внаслідок чого на кожному новому витку відбувається за-позичення цінностей, надбань попередніх цивілізацій, що зумовлює наступність права. Положення про наступність права у свою чергу є визначальним для дослідження історії і визначення тенден-цій формування сучасного права в цілому і окремих його систем.
Розділ ІІ. “Поняття та структура європейського права” присвячений дослідженню істо-ричного процесу формування Європейського права та з’ясуванню і теоретичному осмисленню його основних категорій.
У підрозділі 2.1. “Формування Європейського права” зазначається, що утворення само-стійної категорії Європейського права в літературі звичайно пов’язують з ідеєю об’єднання Єв-ропи, котра на різних етапах її розвитку мала різну спрямованість.
Відповідно до рубежів цих змін виділяється кілька етапів розвитку Європейської локальної цивілізації і права, як її складового елементу: 1) початок формування засад Європейського права – право ранньої античності; 2) формування класичного римського права, як універсальної системи Європейського права, що має основою положення грецької філософії і принципи природного права, а “матеріалом” правових норм - місцеве звичаєве право і юридичні рішення, вироблені в країнах, що входять до тодішньої європейської цивілізації або до зони її політичного, культурного та економічного впливу; 3) формування правових систем Середньовіччя, що являють собою су-міш класичного римського та місцевого звичаєвого права. Характерним для права цього часу є виникнення у Західній Європі феодального, канонічного, міського тощо права, а у Східній Європі – поділ права на такі галузі як землеробське, морське, військове право і т.д.; 4) дестабілізація ідеї розвитку єдиного Європейського права у Новий час, коли значною мірою внаслідок поширення ідей націоналізму відбувається формування правових сімей, національні правові системи набува-ють пріоритету і призупиняється формування єдиного Європейського права; 5) поновлення тен-денції до створення загального Європейського права, формування єдиного “інтеграційного” Єв-ропейського права. Ця тенденція намічається після І Світової війни і стає чітко вираженою з 50-х років ХХ ст. – після появи Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, котра фактично стала першим нормативним актом Європейського права.
У підрозділі 2.2. “Поняття Європейського права та “Європейського податкового права” з’ясовується сутність та дається визначення цих категорій.
Зазначається, що поняття “Європейське право” вживається у двох значеннях: широкому та вузькому.
У широкому значенні під Європейським правом розуміють правове регулювання відносин в Європі, які охоплюють організацію та діяльність практично усіх європейських міжнародних орга-нізацій, усю сукупність економічних, соціальних, політичних, наукових та культурних відносин. Отже йдеться про регіональне право, котре є по суті міжнародним правом.
У вузькому значенні Європейське право - це право європейських співтовариств. Європей-ське право у вузькому значенні, як право співтовариств, являє собою окреме, особливе право, що має не лише свої межі, але й власну специфічну природу. Воно є новим правом, що істотно відріз-няється від традиційного міжнародного права. У країнах, що входять до Європейського союзу, Європейське право є предметом повсякденного практичного застосування і стало таким самим важливим і необхідним, що й національне право. При цьому Європейське право активно викори-стовується також у галузі відносин між Європейським союзом та іншими країнами.
На думку дисертанта, при визначенні поняття Європейського права слід враховувати особ-ливий характер права ЄС, що нерідко характеризується виразом sui generis – “власне право”. На цьому підґрунті Європейське право визначається автором як система юридичних норм, що фор-муються у зв'язку з утворенням і функціонуванням Європейських Співтовариств і Європейського Союзу і застосовуються відповідно до установчих договорів і загальних принципів права.
У дисертації зазначається, що при характеристиці “Європейського права у галузі оподатку-вання”, виникає проблема визначення співвідношення цих понять: об’єднання чи розділення їх на дві підсистеми, пов’язана з тим, що податки у державах - членах ЄС регулюються одночасно і правом Європейських Співтовариств, і національним законодавством. Автором обґрунтовується твердження, що система юридичних норм, які формуються у зв'язку з утворенням і функціону-ванням Європейських Співтовариств, не охоплює норми національного податкового права. Це стосується і тих норм, які були прийняті чи змінені в силу зобов'язань держав-членів, що випли-вають з установчих договорів, актів інститутів ЄС чи рішень Європейського Суду. У кожному разі останні утворюють національне податкове законодавство, у той час, як “Європейське право” так само як і “Європейське податкове право” утворюють наднаціональну правову систему нової якос-ті.
У зв’язку з цим наголошується на тому, що більш коректним є вести мову не просто про “Європейське податкове право”, а про “Європейське інтеграційне податкове право”. Вживання те-рміну “Європейське податкове право” можливе, але при тому застереженні, що маються на увазі саме норми інтеграційного характеру.
З врахуванням цього Європейське інтеграційне податкове право визначається як система юридичних норм і принципів, що охоплює сукупність податкових положень установчих договорів і нормативно-правових актів, прийнятих інститутами ЄС; рішень Суду ЄС з податкових питань і доктрини ЄС, яка формується у процесі функціонування Європейських Співтовариств та Євро-пейського Союзу.
Підрозділ 2.3. “Європейська правова система”, присвячений розгляду питання про сутність Європейського права, як правової системи, та встановленню її співвідношення з іншими систе-мами такого роду.
Зазначається, що у самому вузькому значенні поняття “правова система” означає право пе-вної держави і термінологічно вона позначається як “національна правова система”. Разом з тим поняття “правова система” у більш широкому значенні пов’язане з більш значними соціальними утвореннями, ніж держава, і у цьому сенсі може йтися про “європейську правову систему”, як не-від’ємний елемент правової культури європейської цивілізації.
Оцінюючи характерні риси правових сімей, що належать до західноєвропейської гілки (традиції) права, автор звертає увагу на важливу деталь: для романської і германської правових сімей, до яких належать правові системи більшості країн – учасників європейських співтовариств (виняток складає Велика Британія), властивим є поділ загальної системи права на приватне і пуб-лічне право. Крім того, всі європейські сім’ї права більшою чи меншою мірою зазнали впливу римського права. Перший з цих факторів істотно вплинув на структуру Європейського права. Другий фактор, виступаючи як загальна властивість усіх правових сімей, приналежних до західно-європейської гілки (традиції) права, визначає одне з головних джерел формування Європейського права, незалежно від того, про яку галузь останнього йдеться.
Вказані обставини враховані при дослідженні структури Європейського права, проведе-ному у підрозділі 2.4.”Структура Європейського права”.
Автор виходив з того, що під структурою права звичайно мають на увазі стійку єдність елементів правової системи, їх зв’язків, цілісності, зв’язків елементів з цілим (Скакун О.Ф. ). Усі аспекти характеристики структури правової системи найбільш повне відображення знаходять у такій інтегративній класифікації, як поділ права на галузі.
Разом з тим, у дисертації зазначається, що така класифікація означає поділ на галузі права в межах певною країни. Коли ж йдеться про Європейське право, то предметом дослідження ви-ступає не система права якоїсь країни, а наднаціональна правова система. Отже і поділ на галузі має проводитися не в межах класифікацій, що стосуються права якоїсь держави, а на підставах, що прийнятні для усієї локальної правової системи – Європейського права. Тому для того, щоб з’ясувати структуру Європейського права, використовується класичний поділ права на публічне і приватне.
В дисертації звертається увагу на те що, одним з головних принципів європейського спів-робітництва є добровільність участі в об’єднаннях, співтовариствах тощо, рівність учасників від-повідних відносин, вільний розсуд при укладенні угод, конвенцій та ін. Таким чином, наявні ба-гато які з ознак, властивих приватному праву. Ці ознаки виражено мають місце при регулювання тих стосунків, коли держави вступають у договірні правові відносини, діючи при цьому фактично як приватні особи. Тут відносини між державами – учасниками тієї чи іншої угоди у сфері приват-ноправовій мало чим відрізняються від відносин, що виникають при укладенні цивільно-правового договору між державою, котра виступає як приватний суб’єкт, і громадянином чи юри-дичною особою, що є контрагентом по договору. Отже, можна вважати, що становище держави тут є аналогічним її становищу, як суб’єкту цивільного права у відносинах внутрішніх. Разом з тим, у відносинах, де держави делегували свої повноваження органам співтовариства, вони висту-пають як суб’єкти публічного права, оскільки мають підпорядковуватися загальнообов’язковим рішенням цих органів.
На підставі сказаного зроблено висновок що структурно Європейське право варто поділяти на ту частину, де переважають приватноправові принципи (це, насамперед, договірні відносини сторін, у тому числі - багатосторонні), і ту, де переважають принципи публічного права.
У Розділі ІІІ. “Джерела європейського права у галузі оподаткування”, який містить чотири підрозділи, аналізується поняття та дається характеристика джерел “Європейського інтег-раційного податкового права”.
У підрозділі 3.1.”Поняття та види джерел Європейського права” констатується розмаїття позицій щодо визначення поняття “джерело право” і зазначається, що найбільш точним з них з точки зору дослідження теоретичних питань формування загальноєвропейського права є розумін-ня джерел права, як чинників, що його породжують. Отже, під джерелами європейського права маються на увазі чинники, елементи, які створюють у процесі їх взаємодії сукупність (явище, ка-тегорію) нової якості.
У дисертації зазначається, що джерела “Європейського інтеграційного податкового права”, можуть бути підрозділені на дві групи: 1) фактори, що є чинниками формування європейського права в цілому, як явища європейської цивілізації; 2)фактори, що є чинниками формування “Євро-пейського інтеграційного податкового права”, як підсистеми європейського права.
Розглядаючи під таким кутом зору джерела “європейського податкового інтеграційного права”, автор відносить до них такі чинники: 1. Європейська традиція права, що ґрунтується на положеннях римського права, які відображають ідеї природного права; 2. Європейська концепція оподаткування; 3. Міжнародно-правові угоди з питань оподаткування між учасниками Європей-ських співтовариств.
Групуючи їх у джерела європейського права, як загальної інтегрованої юридичної категорії, і джерела європейського податкового (інтеграційного) права, як складової загального європейсь-кого права, дисертант пропонує таку класифікацію: 1) джерела європейського права в цілому: а/ західноєвропейська традиція права (положення природного права, зафіксовані у нормах римського права); б/ західноєвропейська правова доктрина; 2) джерела “європейського податкового інтегра-ційного права”: а/ традиція регулювання податкових відносин у Західній Європі; б/ концепція оподаткування у західній традиції; в/ акти європейського “податкового інтеграційного права” (міжнародні угоді та документи з питань оподаткування).
У підрозділі 3.2. “Європейська правова традиція” дисертант виходить з того, що так само як можна говорити про загальну традицію права, як суспільного феномену, можна вести мову і про традицію тієї чи іншої галузі права. При цьому поняття “традиція права” й “традиція права у певній галузі” співвідносяться як загальне і окреме (спеціальне). Отже так само як традиція “євро-пейського права” своїми глибинними витоками завдячує римському праву, у “європейському по-датковому праві” формування багатьох принципів відбувалося на основі досягнень Стародавнього Риму у цій галузі. З цих позицій далі розглядається перебіг процесу формування основних понять, категорій і принципів оподаткування за римським правом.
Зазначається, що загалом при Флавіях – Антонінах у Римі склалася достатньо ефективна система оподаткування, яка спиралася, насамперед, на досвід елліністичного періоду. Однак, зага-льна криза ІІІ ст. н.е. зумовила необхідність перемін в усіх галузях суспільного життя. Проблеми, що накопичились, дали поштовх реформам, що відбулися наприкінці доби принципату.
У дисертації зазначається, що реформи Діоклетіана відіграли в цілому позитивну роль, не лише в плані історичного соціального та економічного розвитку, але, як для формування в майбу-тньому Європейського права взагалі, так і визначення напрямків правового регулювання оподат-кування, зокрема. На думку автора, можна говорити про певне стратегічне значення реформ Діок-летіана – Костянтина, оскільки саме цими реформами була започаткована та система податків, якою значною мірою послуговуються і до нашого часу.
У підрозділі 3.3. “Концепція оподаткування” досліджується процес формуванню нової єв-ропейської концепції оподаткування.
На думку дисертанта, початок формування наукових уявлень про природу, цілі і систему оподатковування можна віднести до кінця XVIII ст., коли Адам Сміт формулює чотири закони, якими мусить керуватися держава: стягування податків має провадитися у суворій пропорції з до-ходами їх платника; максимально точно встановлюється розмір податку, час сплати і спосіб стягу-вання; забезпечуються максимальні зручності для платника у порядку сплати податків; створюєть-ся система збору податків, яка виключає (чи зводить до мінімуму) додаткові побори і хабарі з боку чиновників, дешева для держави і не обтяжлива для її громадян. На цій основі у ХХ ст. у високо-розвинених країнах формулюється податкова політика, згідно якій переважна частина тягаря пря-мих податків лягає на великі корпорації, а не на людей найманої праці. За рахунок надходжень від прибутку промислових гігантів виплачуються численні соціальні допомоги. Економічний ріст від-бувається у тих країнах, де податкові ставки не створюють нездоланних перешкод для нагрома-дження капіталу.
Пізніше праці Джона Міля розсунули обрії класичної школи і додали їй гуманістичну спрямованість. За Мілем в основі загального добробуту має бути ощадливість, що означає нагро-мадження капіталу. Але швидке нагромадження капіталу породжує зайве нагромадження, що приводить до “стагнації”, тобто до кризи. Виникає парадокс: з одного боку, ощадливість - чеснота, що приводить до нагромадження капіталу, таке нагромадження дає людям роботу, веде до збага-чення всієї країни. З іншого боку, занадто швидке нагромадження капіталу (коли прибуток не об-кладається зовсім чи обкладається дуже низькими податками) веде до зайвого нагромадження ка-піталу, що викликає падіння норми прибутку і кризу надвиробництва.
Цією проблемою після смерті Д. Міля займався Джон Кейнс. Він дійшов висновку, що ви-рішення життєво важливих проблем сучасного ринкового господарства слід шукати не на боці пропозиції ресурсів, а на боці попиту на них. Щоб уникнути шкідливих для економіки наслідків, необхідне втручання держави, яка має проводити активну податкову політику з метою стимулюва-ти ділову активність і оживити виробництво, використовувати засоби фінансового регулювання.
Пізніше представники “неокласичного синтезу”(Д. Хікс, П.Самуельсон) зосередили увагу на проблемі максимально ефективного витрачення податкових надходжень у бюджет з тим, щоб стимулююча роль податків в економіці переважала над їх фіскальною роллю.
Теорії учнів і послідовників Кейнса - Р. Харода, Э. Хансена, С. Харіса і представників “не-класичного синтезу” були покладені в основу економічної політики, що провадилася в більшості країн Заходу з 40-х до кінця 70-х рр. Вирішальне значення надавалося державним витратам як фа-ктору росту “ефективного попиту”. Важливою метою було створення сприятливих можливостей для приватних капіталовкладень. Але головним досягненням індустріальних країн Заходу того пе-ріоду було виголошення соціальної захищеності “маленької людини”. Були запровадженні різно-манітні допомоги, - по безробіттю, через хворобу, по старості, інвалідності, які мали створити умови для гідного життя.
Сучасні неокласики (Д. Мід, А. Берні) не виступають загалом проти податкового регулю-вання економічних процесів. Але вони вважають, що таке регулювання має проводитися непря-мим шляхом. Масовані державні витрати, що вимагають для їхнього покриття високих прямих по-датків на прибуток, призводять, за їхнім переконанням, до економічного застою.
На відміну від неокласиків неоконсерватори (Г. Стайн, А. Леффер, У. Фелкер, М. Фрідман, М. Вейденбаум), які особливої популярності набули на початку 80-х рр., на перше місце висунули не оптимізацію державних витрат, а їхнє безжалісне скорочення. Високе оподатковування, вважа-ють вони, - це зазіхання на свободу особи. Проблема зниження прямих податків стала централь-ною у неоконсерваторів. Велику популярність отримали ідеї А. Леффера, який графічно показав, що наповнюваність скарбниці залежить від того, наскільки правильно встановлений оптимальний розмір податкової ставки. Бюджет страждає не тільки тоді, коли ця ставка занадто мала, але і тоді, коли вона завищена. Гранична ставка оподатковування за Леффером 30% величини доходів. Отже основним гаслом неоконсерваторів стало “дерегулювання” - зменшення державного втручання в економіку поряд зі скороченням державних витрат. І саме їх ідеї стають основою проведення у низці європейських країн економічної політики протягом наступних десятиліть.
Таким чином, успіхи, досягнуті в економічній політиці держав, що входять до складу Євро-пейських співтовариств, у 90-х рр. ХХ ст., пов'язують з рекомендаціями неоконсерваторів і особ-ливо “монетаристів”, які наполягають на невтручанні держави в усі сфери господарського життя, крім кредитно-грошової, і виступають за зниження прямих податків, особливо на корпорації і ті шари населення, що формують стійкий споживчий попит, що визначає, у свою чергу, стабільний попит на гроші. Однак у деяких країнах “монетарна модель” не виправдала надій, що покладалися на неї. Тому розробка нової більш ефективної і соціально спрямованої європейської економічної концепції взагалі і податкової, зокрема ще продовжується.
У дисертації зазначається, що розробка концепцій оподаткування провадилася не лише на Заході. Але, оскільки основою формування європейського права є західна традиція, то саме викла-дені погляди західних науковців склали теоретичне підґрунтя оподаткування в ЄС.
У підрозділі 3.4. “Акти європейського інтеграційного права” досліджується сутність та значення цих документів, як джерела єврейського інтеграційного податкового права.
Зазначається, що місце інтеграційного податкового права у правовій системі ЄС визнача-ється податковою політикою Співтовариств, а також правовою доктриною ЄС, що являє собою сукупність теоретичних уявлень про цілі, принципи і правові форми європейської інтеграції.
Зокрема, звертається увагу на те, що у “Білій книзі” 1985 р. було запропоновано низку за-гальних принципів податкової політики стосовно ПДВ і акцизів, поміж яких поступовість процесу зближення податків держав-учасниць; гармонізація структури податків шляхом прийняття дирек-тив; неприпустимість збільшення кількості податкових ставок і прив'язка їхніх розмірів до визна-ченого валютного курсу в рамках встановленої Комісією “вилки” податкових ставок. Щодо ПДВ ці принципи були конкретизовані у формі таких задач: завершення гармонізації оподатковуваної бази по ПДВ шляхом прийняття пропозицій Комісії; прийняття рішень, що забороняють держа-вам-учасницям збільшувати кількість податкових ставок і різницю податкових ставок (у порівнян-ні з іншими державами-учасницями); підготовка пропозицій по гармонізації податкових ставок і системи податкових знижок по ПДВ, незалежної від окремої держави –учасниці ЄС. Щодо акци-зів, як мету, було визначено завершення гармонізації їхньої структури, зокрема, податкових ставок за принципом “вилки” для кожного виду акцизів.
В галузі прямого оподатковування прийняттю програми ЄС передувала робота групи євро-пейських експертів, об’єднаних у спеціальний комітет на чолі з Рудингом. Цей комітет висунув низку пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності імплементації директив по прямих податках, і, зокрема, Директиви № 90/435 про материнські і дочірні компанії. Комітет Рудинга ре-комендував знизити встановлений поріг участі однієї компанії в капіталі іншої для того, щоб бі-льша кількість компаній держав-учасниць, які здійснюють транскордонні операції, підпадала під дію Директиви і у такий спосіб звільнялася від сплати податку на дивіденди. У рекомендаціях ко-мітету були сформульовані також інші пропозиції, покликані підвищити ефективність правового регулювання прямих податків.
Таким чином, загальним принципом податкової політики і законотворчості стає правило по-ступовості гармонізації та уніфікації податкового законодавства держав-учасниць шляхом прийнят-тя системи директив.
У Висновках за результатами дослідження викладені найбільш важливі наукові і практич-ні результати, одержані в дисертації у процесі дослідження чинників, етапів і перебігу формування Європейського права взагалі і Європейського інтеграційного права у галузі оподаткування, зокре-ма.
Наводяться результати теоретичного узагальнення і пропонується нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у трактуванні Європейського права як правової системи, що ґрунтуєть-ся на засадах західноєвропейської правової традиції і структурно є єдиним правовим масивом, який не має вираженого поділу на галузі права, однак з точки зору визначення сфери правового регулювання поділяється на право публічне та приватне. Європейське інтеграційне податкове право визначається як система юридичних норм і принципів, що охоплює сукупність податкових положень установчих договорів і нормативно-правових актів, прийнятих інститутами ЄС; рішень Суду ЄС з податкових питань і доктрини ЄС, яка формується у процесі функціонування Європей-ських Співтовариств та Європейського Союзу. Пропонується також нове трактування і перелік джерел Європейського права, як загальної інтегрованої юридичної категорії, і джерел Європейсь-кого інтеграційного податкового права, як системи юридичних принципів і норм, що застосову-ються у галузі оподаткування в ЄС.
Сформульовані пропозиції щодо напрямків і характеру гармонізації відповідних галузей права України у зв’язку з прагненням нашої держави увійти до Європейського Союзу. Наголошу-ється на тому, що при спробі України інтегруватися до Європейського співтовариства мають бути враховані чинники та тенденції формування Європейського права та особливості його норм у га-лузі оподаткування, зокрема, та обставина, що, не зважаючи на наявність двох гілок європейсько-го права, кожна з яких має свої істотні особливості, на формування сучасного Європейського пра-ва вирішальний вплив має саме західна правова традиція, що й має бути враховане нашою держа-вою, відносно чого дисертантом зроблені відповідні пропозиції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Cлепець В.М. Податки: Монографія. – Одеса: Астропринт, 1998. – 124 с.
2. Cлепець В.М. Податки та світовий ринок: Монографія. – Одеса: Астропринт. 1999. – 240 с.
3. Cлепець В.М. Міжнародне оподаткування: Монографія. – Одеса: Астропринт. 1999. – 240 с.
4. Cлепець В.М. Етапи формування європейського права // Вісник Одеського інституту вну-трішніх справ. – Одеса. – 2001. – №.3. – С.159-165.
5. Слепець В.М. Досвід правового регулювання оподаткування у стародавньому Римі і су-часність //Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 16. – С. 284-289.
6. Слепець В.М. Сутність Європейського права як правової системи // Вісник Одеського ін-ституту внутрішніх справ. – Одеса. – 2002. – №.2. – С. 114-119.

 

АНОТАЦІЇ

Слепець В.М. Європейське право у галузі оподаткування (загальнотеоретичні та історико-правові аспекти). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2002.
Дисертація містить комплексний аналіз теоретичних та історико-правових аспектів переду-мов, джерел та перебігу формування Європейського права взагалі і у галузі оподаткування зокре-ма. У дисертації обґрунтовано тезу про те, що процес формування і сучасний стан Європейського права у галузі оподаткування відображають дію принципу наступності права, чим зумовлено кон-цепцію, зміст норм і характер джерел останнього. З врахуванням цього методологічного посилан-ня проаналізовано поняття та зміст Європейського права взагалі та Європейського інтеграційного податкового права, зокрема, встановлено їх характерні ознаки та структуру. Досліджені особливо-сті джерел Європейського права у галузі оподаткування, дано їх класифікацію, розглянуто зміст та процес формування і вдосконалення кожного з таких джерел.
Ключові слова: Європейське право, історія Європейського права, Європейське інтегра-ційне податкове право, Європейські співтовариства, західна традиція права, наступність права, правова система.

Слепец В.Н. Европейское право в области налогообложения (общетеоретические и историко-правовые аспекты). - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – На-циональный университет внутренних дел, Харьков, 2002.
Диссертация содержит комплексный анализ теоретических и историко-правовых аспектов предпосылок, источников и процесса формирования Европейского права в целом и в сфере нало-гообложения в частности. В диссертации обоснован тезис о том, что процесс формирования и со-временное состояние Европейского права в сфере налогообложения отображают действие прин-ципа преемственности права, чем обусловлена концепция, содержание норм и характер источни-ков последнего. С учетом этой методологической посылки проанализированы понятия и содержа-ние Европейского права вообще и Европейского интеграционного налогового права, в частности, установлены их характерные признаки и структура. Исследованы особенности источников Евро-пейского права в сфере налогообложения, дана их классификация, рассмотрено содержание, а также процесс формирования и развития каждого из таких источников.
Решение этих проблем возможно путем исследования особенностей Европейского права (права Европейских сообществ), прежде всего, в области налогообложения, где накоплен значи-тельный опыт создания нормативного массива нового качества. Анализ основ, характера и тен-денций развития Европейского права дает материал для формирования представлений об этом фе-номене, а также о требованиях, которые предстают перед Украиной в связи с намерениями интег-рироваться в Европейское сообщество, трансформируя соответствующим образом свою экономи-ку, способы государственного влияния на нее и законодательство в соответствующих областях, прежде всего, в сфере налогообложения, что служит действующим рычагом регулирования эко-номики в современных условиях.
На основании проведенного историко-правового и теоретического анализа указанных во-просов, в диссертации сделан вывод о преобладании западноевропейской правовой традиции в формировании Европейского права в целом и в сфере налогообложение в частности, и обращает-ся внимание на необходимость учета этих обстоятельств при подготовке Украины к интеграции в Европейское сообщество и соответствующей гармонизации законодательства, в отношении чего диссертантом внесены соответствующие предложения.
Ключевые слова: Европейское право, история Европейского права, Европейское инте-грационное налоговое право, Европейские сообщества, западная традиция права, преемственность права, правовая система.

Slepets V.M. European Law in the branch of taxation (theoretical and historical – legal aspects). Manuscript.
The thesis stands for a degree of the candidate in Law, specialty 12.00.01. – theory and history of state and law, history of political and legal doctrines. – National university of internal affairs, Kharkiv, 2002.
The thesis is devoted to the complex analysis of theoretical and historical - legal aspects back-ground, sources and course of formation of the European Law as a whole and in the branch of taxation in particular. The idea that the process of formation and modern state of the European Law in the branch of taxation describe the action of the principle of succession of Law which stipulates the contents of norms and character of sources of the latter, is grounded in the thesis. Taking into account this methodological reference the concept and contents of the European Law as a whole and European Integration taxation Law in particular are analyzed, their characteristics and structure are determined. The peculiarities of the European Law sources in the branch of taxation were researched, their classification was given, the con-tents and formation process of the sources were examined.
Key words: European Law, history of European Law, European Integration taxation Law, Euro-pean Community, Western legal tradition, the succession of law, legal system.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking