Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції

 

ГЕРАСИМЕНКО Олександр Олександрович

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Спеціальність 12.00.04 – Господарське право;
господарсько-процесуальне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Донецьк - 2004


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).
Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент
Новошицький Олександр Миколайович,
Донецький національний університет
МОН України, доцент кафедри
цивільного права та процесу (м. Донецьк)

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник
Замойський Ігор Євгенович,
Донецький університет економіки та права,
професор кафедри державно-правових
дисциплін (м. Донецьк)

кандидат юридичних наук
Полатай Володимир Юрійович,
Національна юридична академія України
ім. Ярослава Мудрого МОН України,
асистент кафедри аграрного права (м. Харків)
Провідна установа - Київський національний університет
імені Тараса Шевченка (м. Київ).

Захист відбудеться “24” червня 2004 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “18” травня 2004 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Грудницька С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основною метою правового регулювання договірних відносин у сфері господарювання є забезпечення всебічного захисту учасників ринку, а також створення сприятливих умов для запобігання невиконання чи неналежного виконання господарських договорів. Велике значення для формування ефективної договірної діяльності суб’єктів господарювання має належна організація реалізації продукції. В останні роки, у зв’язку з реформуванням економічної системи, організації, що забезпечували реалізацію продукції промислових підприємств у мережі Державного постачання СРСР трансформувались у систему організацій, які здійснюють господарську діяльність з метою оптимізації процесів реалізації продукції. Зокрема, функції з реалізації продукції, яка виробляється промисловими підприємствами, стали виконувати посередницькі структури, частина продукції промислових підприємств реалізується шляхом біржової торгівлі.
У Господарському кодексі України закладені основні засади правового регулювання господарсько-торгівельної діяльності, однак вони потребують розвитку у спеціальному законодавстві. До проблем науково-теоретичного характеру, які потребують подальшого вивчення слід віднести наступні: визначення співвідношення поняття комерційного посередництва в юридичному та економічному змістах; диференціація видів комерційного посередництва; удосконалення правового регулювання ліцензування комерційного посередництва та електронної торгівлі; узгодження підходів до визначення поняття посередництва у різних галузях законодавства; дослідження напрямків розвитку господарсько-торгівельної інфраструктури; здійснення правового аналізу порушень договорів з реалізації вугілля, металопродукції, коксу тощо.
Розвиток господарських відносин, у свою чергу, обумовлює підвищення мотивації комплексного вивчення можливих заходів їх оптимізації. Поряд із закріпленими в законодавстві традиційними видами забезпечення виконання договорів, у практичній діяльності суб'єктів господарювання виникли і розвиваються чимало інших видів забезпечення, що обумовлює необхідність їх ретельного аналізу за діючим законодавством, Господарським та Цивільним кодексами України і вироблення обґрунтованих рекомендацій щодо їх ефективного застосування.
Аналізу особливостей організації та правового регулювання посередницьких відносин присвячені наукові праці правознавців й економістів І.А. Бланк, Р.Н. Гулієва, О.С. Глазунової, В. Даненбурга, Л.П. Дашкова, В.В. Луця, Р. Монкрифа, А.І. Сидорова, В. Тейлор, Г. Ф. Чернецької, А.В. Чучковської та інших.
Роботи правознавців О.А. Беляневич, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського стосуються загальних питань правового регулювання договірних відносин. Проведені дослідження підняли розробку цих питань на більш високий рівень, але самостійного комплексного аналізу правового регулювання відносин із забезпечення виконання господарських договорів за окремими їх видами з урахуванням притаманних їм загальних ознак ще не проводилось. Разом з тим практичні потреби свідчать про необхідність наукового дослідження питань систематизації правових засобів забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції та напрямків їх застосування в окремих сферах господарювання.
Вищевикладеним зумовлюється актуальність і доцільність здійснення дослідження за темою дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане за темою науково-дослідної роботи Донецького національного університету МОН України “Господарсько-правове забезпечення стабілізації і розвитку економіки України” (державний реєстраційний номер 0101U005732). В межах вказаної теми автором як співвиконавцем проведений аналіз особливостей господарсько-правового забезпечення виконання договорів з реалізації продукції, виявлені основні проблемні питання і обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у даній сфері суспільних відносин.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка наукових положень та обґрунтування пропозицій по вдосконаленню господарсько-правового забезпечення виконання договорів з реалізації продукції на основі комплексного аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства і практики його застосування.
Відповідно до вказаної мети у процесі дослідження було поставлено і вирішено наступні задачі:
провести комплексний аналіз видів комерційного посередництва та виявити перспективні напрямки організації реалізації продукції;
провести дослідження системи договорів, що опосередковують професійну посередницьку діяльність з реалізації продукції, та визначити фактори підвищення ефективності договірної діяльності суб’єктів господарювання;
дослідити особливості господарських відносин, що виникають у процесі виконання господарських договорів з реалізації продукції, та виявити шляхи удосконалення правового регулювання забезпечення виконання договорів;
сформулювати поняття господарсько-правового забезпечення виконання договорів відносно його специфіки у сфері реалізації продукції, провести дослідження заходів захисту прав суб’єктів господарювання щодо виконання господарських договорів з реалізації продукції та здійснити їх систематизацію;
дослідити окремі види забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції, передбачені діючим законодавством, проаналізувати практику їх застосування і виявити способи підвищення ефективності використання у господарській діяльності окремих видів забезпечення;
провести дослідження мір відповідальності за невиконання чи неналежне виконання господарських договорів і обґрунтувати пропозиції з удосконалення законодавства та правозастосовчої практики.
Об'єктом дослідження є комплекс відносин, що виникають у процесі виконання господарських договорів з реалізації продукції.
Предметом дослідження є господарсько-правове забезпечення виконання договорів з реалізації продукції.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становили сучасні методи пізнання: історичний, формально-логічний, аналітико-синтетичний, порівняльно-правовий. Історичний метод використано при дослідженні етапів розвитку комерційного посередництва, витоків і подальшого розвитку законодавства щодо забезпечення виконання господарських договорів. За допомогою формально-логічного методу проведено аналіз видів договорів з реалізації продукції, а також конкретних видів забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції і мір господарсько-правової відповідальності за їхнє невиконання чи неналежне виконання. Аналіз сучасного стану і змісту правових засобів забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції здійснювався з використанням аналітико-синтетичного методу. З використанням порівняльно-правового методу проаналізовано законодавство щодо видів забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції, а також щодо господарської діяльності, яка здійснюється суб’єктами господарювання у сфері реалізації продукції в Україні і зарубіжних країнах.
Теоретичну основу дослідження, окрім робіт вищевказаних авторів, що стосуються безпосередньо характеристики забезпечення договірних відносин з реалізації продукції, становлять наукові праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених як В. Ансон, С. Вагацума, Вільямс Г. Ласк, О.М. Вінник, В.М. Гайворонський, В.М. Гонгало, Жуліо де ла Морандьер, В.П. Жушман, Г.Л. Знаменський, І.Є. Замойський, М.І. Кулагін, О.С. Іоффе, Х. Кетц, В.В. Комаров, В.В. Лаптєв, В.К. Мамутов, В.С. Мартем’янов, В.Ю. Полатай, Р. Саватьє, Н.О. Саніахметова, К. Цвайгерт, О.О. Чувпило, Г.Ф. Шершеневич, В.С. Щербина й інші.
Емпіричну основу дисертаційного дослідження становлять нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, а також міжнародні акти, які регулюють договірні відносини; матеріали судової практики України з відповідних питань; фактологічні матеріали статистичних збірників і публікацій, інші матеріали, що містяться у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі; методичні й аналітичні розробки автора щодо практики застосування законодавства про забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним господарсько-правовим дослідженням питань правового регулювання забезпечення виконання договорів з реалізації продукції, на основі якого обґрунтовані нові наукові положення і сформульовані пропозиції по вдосконаленню правового регулювання в даній сфері суспільних відносин. Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному.
Вперше:
обґрунтовано використання узагальнюючого терміну договори з реалізації продукції, які розуміються як договори, що опосередковують професійну посередницьку діяльність, а також виробничо-збутову діяльність, спрямовану на просування товарів та послуг від виробників до споживачів;
обґрунтовано використання терміну комерційне посередництво у широкому розумінні з метою уніфікації відносин, що мають однакове економічне підґрунтя, хоча й різний юридичний зміст, а також охоплення в межах уніфікованого терміну існуючих на практиці, але не врегульованих законодавчо різновидів посередницької діяльності;
проведено систематизацію видів забезпечення виконання господарських договорів, до яких віднесені види: засновані на нормативно-правовому акті; засновані на договорі, що опосередковує господарські відносини з реалізації продукції; а також ті, що звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу, за умови, якщо вони не суперечать діючому законодавству;
аргументовано доцільність законодавчого закріплення комерційного притримання як виду забезпечення виконання господарських договорів та сформульовано визначення відповідного поняття як права, що виникає у одного суб’єкта господарювання відносно іншого внаслідок невиконання останнім господарських договорів і є забезпеченням права вимоги по зобов’язаннях, строк виконання яких вже настав;
обґрунтовано принцип вибору правового засобу забезпечення виконання господарських договорів, який полягає в необхідності аналізу всієї сукупності видів забезпечення виконання договорів, мір відповідальності і визначенні способу їх ефективного сполучення з урахуванням суб'єкта, об'єкта і змісту конкретного договору.
Удосконалено:
визначення поняття забезпечення виконання господарських договорів з урахуванням особливостей, притаманних діяльності, спрямованій на реалізацію продукції, як застосування правових засобів забезпечення належного виконання господарських договорів, передбачених господарським законодавством та (або) господарським договором, що опосередковують господарські відносини з реалізації продукції;
порядок застосування державної гарантії як виду забезпечення виконання господарських договорів, а саме, запропоновано передбачити у законодавстві збільшення терміну дії державної гарантії, встановивши його з дня укладення договору до дня повного виконання договірного зобов’язання, у т.ч. обов’язку сплатити неустойку та відшкодувати збитки, залишивши можливість передбачити інше у договорі.
Дістали подальший розвиток:
порядок застосування застави, а саме шляхом конкретизації у законодавстві можливостей реалізації закладеного майна через конкурс, тендер, біржові торги або іншими способами;
правила застосування мір відповідальності, а саме запропоновано використання комплексного підходу при застосуванні штрафних, оперативно-господарських санкцій, а також відшкодуванні збитків.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в роботі висновки та пропозиції з удосконалення національного законодавства і його застосування можуть бути використані в законодавчому процесі і господарській діяльності. Результати дослідження спрямовані на вдосконалення правозастосовчої практики і вирішення колізій у сфері нормативно-правового регламентування господарської діяльності. Положення дисертації можуть застосовуватись у навчальному процесі в межах курсу господарського права, спецкурсу “Забезпечення виконання господарських договорів”, при підготовці підручників і навчальних посібників.
Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації, які мають дискусійний характер, можуть стати основою для подальших наукових досліджень.
Практичне впровадження отриманих наукових результатів здійснювалось шляхом застосування розробок автора під час: вибору видів забезпечення договорів поставки, бартеру, купівлі-продажу, а також низки договорів, що опосередковують професійну посередницьку діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька металургійна компанія” (№ 7/02 – 4 від 24.02.2003 р.); планування та здійснення договірної роботи ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” (№ СКМЗ – 1/67 від 20.02.2003 р.); АТЗТ „Донецьке виробничо-торговельне підприємство “Донбас” (№ 09/160 від 07.02.2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати отримані автором особисто. Внесок здобувача в наукових працях, які підготовлені й опубліковані в співавторстві, полягає у: визначенні особливостей розрахунку збитків від прострочення сплати грошових санкцій, історичному аналізі практичного досвіду сплати грошових санкцій; аналізі особливостей господарської діяльності, що опосередковується договором купівлі-продажу, обгрунтуванні пропозиції щодо більш повної компенсації збитків у разі порушення відповідних господарських договорів; визначенні проблем правового регулювання окремих видів забезпечення виконання господарських договірних зобов’язань з реалізації продукції.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки і основні положення, сформульовані в дисертаційному дослідженні, доповідалися й обговорювалися на науково-практичній конференції „Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю” (м. Донецьк, 2003 р.); республіканському науково-практичному семінарі „Нові Цивільний та Господарський кодекси України і проблеми їх застосування” (м. Харків, 2003 р.); науково-практичній конференції „Проблеми кодифікації законодавства України” (м. Київ, 2003 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 7 наукових публікаціях загальним обсягом 1,6 д.а., з яких особисто автору належить 1,4 д. а.
Структура дисертації обумовлена метою та задачами дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які включають дев’ять підрозділів, висновків. Загальний обсяг дисертації становить 161 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 152 найменувань, включає таблицю та 4 ілюстрації, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Поняття забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції присвячений аналізу понятійного апарату забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції та систематизації заходів захисту прав суб’єктів господарювання із забезпечення виконання господарських договорів.
Дисертант відзначає, що у підприємницькій діяльності важливим є не тільки виробництво товару, але й його економічно ефективна реалізація. За радянських часів реалізація продукції, що вироблена на певному підприємстві, проводилась через систему матеріально-технічного забезпечення. Діяльність з реалізації продукції у діючому господарському законодавстві отримала назву господарсько-торговельної діяльності, поняття якої закріплено у статті 263 Господарського кодексу України.
Сучасні тенденції розвитку системи реалізації продукції характеризуються кількома специфічними особливостями, які полягають в одночасному розвитку таких способів реалізації продукції як комерційне посередництво, виробничо-збутова діяльність підприємств, ярмаркова, аукціонна та біржова торгівля, торгівля з використанням інтернет-магазинів та поштового зв’язку тощо. Основною метою реалізації продукції на сучасному етапі є створення всієї сукупності умов для нормальної роботи споживачів в необхідних об’ємах, номенклатурі та в обумовлені строки. Реалізація продукції шляхом використання прямих зв’язків виробників із споживачами зазвичай застосовується підприємствами в умовах, коли недостатній розвиток системи посередницьких організацій примушує виробників поєднувати функції виробника та продавця з метою отримання максимального прибутку. Разом з тим аналіз господарсько-торговельної діяльності суб’єктів господарювання свідчить, що участь торговельно-збутових організацій в якості додаткової складової є економічно доцільною. У роботі відслідковується та оцінюється тенденція зростання ролі посередницької діяльності.
На основі проведеного аналізу дисертантом зроблено висновок про специфічний характер суб’єктного складу посередницької діяльності. До суб’єктів, зокрема, належать виробники, які реалізують свої товари, оптові та роздрібні торгівці, комерційні агенти, тощо. Ними використовуються такі нові види договорів з реалізації продукції як ф’ючерсні, форвардні, агентські, консигнаційні. Разом з тим аналіз наукової літератури з приводу організації посередництва у господарській діяльності дозволив дисертанту дійти висновку про відсутність однакового тлумачення поняття комерційного посередництва.
Поняття комерційного посередництва, запропоноване у Господарському кодексі України слід вважати синонімом поняття агентських відносин. Поруч з цим до комерційного посередництва в широкому розумінні слід віднести будь-яку професійну посередницьку діяльність, яка пов’язана із пошуком контрагентів, сприянням у просуванні товарів та послуг на ринок (післяпродажне обслуговування; оформлення митних документів, маркетинг, транспортування, проведення переговорів), а також будь-яку іншу правомірну діяльність посередника. Таке тлумачення поняття комерційного посередництва має на меті наступне: уніфікувати відносини, що мають однакове економічне підґрунтя, хоча й різний юридичний зміст; охопити в межах уніфікованого терміну існуючі на практиці, але не врегульовані різновиди посередницької діяльності.
Дисертант відзначає, що особливо важливим є професійний характер діяльності комерційного посередника, яка практично завжди здійснюється за певну плату. Оскільки діяльність щодо комерційного посередництва передбачає підприємницький характер, вона підлягає державній реєстрації, а в установлених законодавством випадках також й вимагає отримання ліцензії. З метою удосконалення правового регулювання відносин у сфері комерційного посередництва у дисертації обґрунтовано пропозиції відносно конкретизації умов схвалення угод, що були укладені комерційним агентом за межами його повноважень. Автор акцентує увагу на необхідності надання права відмови комерційного агента від подальшого здійснення як договору без визначеного строку, так і з визначеним строком.
У дисертації сформульовано узагальнююче поняття договорів з реалізації продукції, під якими запропоновано розуміти договори, які опосередковують професійну посередницьку діяльність, а також виробничо-збутову діяльність, спрямовану на просування товарів та послуг від виробників до споживачів.
Договори, що опосередковують професійну посередницьку діяльність, мають свої специфічні риси, які впливають на засоби забезпечення їх виконання, серед них: професійний характер діяльності, систематичність, наявність додаткових повноважень щодо ознайомлення з бухгалтерськими документами, наявність широкого кола суб’єктів, в інтересах яких здійснюється посередництво. На підставі аналізу ф’ючерсних та форвардних угод суб’єктів господарювання в роботі зроблено висновок щодо неможливості застосування до цих угод вимог ст.632 ЦК України, які передбачають застосування звичайних цін на продукцію. Умови ф’ючерсних та форвардних договорів вимагають фіксацію ціни під час складання угоди, тобто виконання договору в майбутньому безпосередньо залежить від того, чи була ціна однією з істотних умов договору. В протилежному випадку гарантії виконання такого договору суттєво знижуються.
Дисертант відзначає, що в нових економічних умовах забезпечення виконання договорів з реалізації вугілля, металопродукції, продукції важкої промисловості та іншої продукції виробничого споживання суттєво впливає на розвиток економіки в цілому. У зв’язку з цим дисертант підкреслює необхідність подальшого розвитку правового регулювання реалізації продукції, поряд із товарами народного споживання, що підтверджується Указом Президента України “Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції” від 23.02.2001 р. № 113, постановою Кабінету Міністрів України “Про заходи із створення державної системи кодифікації продукції” від 9.01.2002 р. №7, розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про схвалення Програми стимулювання експорту продукції” від 26.10.2001 р. №498-р.
Ґрунтовне дослідження теоретичних питань, пов’язаних із визначенням змісту забезпечення виконання господарських договорів, показало наявність неузгодженості понять „забезпечення виконання договорів” та „забезпечення договорів”. Пропозиція дисертанта полягає у їх тлумаченні як конкретного та загального. При цьому поняття „забезпечення договорів” в роботі розглядається як забезпечення договору в цілому, включаючи такі аспекти цього процесу, як організаційний, контрольний, фінансовий, процесуальний та інші, в залежності від виду зобов’язання. У свою чергу, поняття „забезпечення виконання договору” дисертант пропонує розглядати як процес, що спрямований безпосередньо на виконання договору.
На основі проведеного аналізу особливостей господарської діяльності, яка здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу та спрямована на реалізацію продукції, дисертантом запропоноване визначення поняття забезпечення виконання господарських договорів як застосування правових засобів забезпечення належного виконання господарських договорів, передбачених господарським законодавством та (або) договором з реалізації продукції.
Автор акцентує увагу на необхідності ефективного використання заходів захисту прав щодо забезпечення виконання господарських договорів, тому у дослідженні проаналізовано більш широкий, у порівнянні з запропонованим у чинному законодавстві, перелік правових засобів забезпечення виконання договорів, а саме: неустойка, застава, порука, гарантія, завдаток, притримання, страхування комерційних ризиків, акредитив, резервування права власності тощо. Автором зроблено висновок, що окрім уже зазначених і закріплених у статтях Господарського та Цивільного кодексів України, меті забезпечення виконання договорів можуть слугувати будь-які інші, передбачені законом чи договором правові засоби, що сприяють виконанню господарських договорів. Систематизація розглянутих у дисертації заходів захисту прав щодо забезпечення виконання господарських договорів і мір відповідальності за їх невиконання чи неналежне виконання ґрунтується на змісті статті 199 Господарського кодексу України.
На основі проведеного аналізу у роботі сформульовано поняття забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції, підкреслено, що забезпечення виконання господарських договорів здійснюється або за допомогою заходів захисту прав, або шляхом застосування до суб'єктів господарювання мір відповідальності за невиконання чи неналежне виконання господарських договорів. У свою чергу, заходи захисту передбачають види забезпечення, встановлені законодавством, договорами, що опосередковують господарські відносини з реалізації продукції, а також види забезпечення, які звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу, не заборонені законодавством України.
Розділ 2. Види забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції присвячений дослідженню особливостей застосовуваних у господарській діяльності зобов'язально-правових і речово-правових видів забезпечення виконання господарських договорів: застави, поруки, гарантії, притримання майна, неустойки та інших, на основі якого обґрунтовано пропозиції по вдосконаленню законодавства з урахуванням особливостей діяльності, спрямованої на реалізацію продукції.
Останнім часом заставне законодавство зазнало істотних змін, які вплинули на його використання як виду забезпечення виконання господарських договорів. Наприклад, у зв'язку з оновленням земельного законодавства розширене коло об'єктів застави, внаслідок чого об’єктом застави можуть бути й земельні ділянки. Дисертант, на підставі аналізу діючого законодавства та практичних проблем, вказує на те, що недостатня визначеність положень, закріплених у статті 21 Закону України “Про заставу”, яка передбачає можливість реалізації закладеного майна “іншим, передбаченим договором, способом”, на практиці призводить до невиправданих обмежень прав суб’єктів господарювання у сфері реалізації закладеного майна. Тому у вказаній статті закону доцільно конкретизувати способи реалізації закладеного майна, спеціально обумовивши можливість реалізації за конкурсом, тендером, через біржу.
У дисертації підкреслюється доцільність застосування комплексного підходу до забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції шляхом використання кількох видів забезпечення одночасно. Принципом вибору видів має бути аналіз всієї сукупності видів забезпечення договорів, мір відповідальності і визначення способу їх ефективного сполучення з урахуванням суб'єкта, об'єкта і змісту конкретного договору. Необхідність такого підходу підтверджується аналізом проблем використання застави як виду забезпечення виконання договорів. Так, її істотним недоліком є відсутність у більшості випадків впевненості у швидкому і повному задоволенні вимог кредитора, оскільки звернення стягнення на предмет застави здійснюється найчастіше за рішенням суду. Процедура реалізації, що вимагає значних коштів і часу, передбачає певні обмеження на передачу деяких об'єктів у заставу (наприклад, земельних ділянок, майна, що знаходиться у державній власності); варто брати до уваги й ризик зниження ліквідності закладеного майна, його псування, руйнування (наприклад, внаслідок вилучення предмета застави для державних потреб). Проблеми використання застави обумовлюються й змістом окремих видів господарських договорів, серед яких особливо слід виділити договори контрактації сільськогосподарської продукції та енергозабезпечення. Труднощі виникають також під час забезпечення виконання договорів, що опосередковують професійну посередницьку діяльність внаслідок специфіки суб’єктного складу таких договорів, а також особливих вимог щодо оформлення та укладення консигнаційних, факторингових та інших видів договорів. Разом з тим в роботі зазначається доцільність використання застави з метою забезпечення виконання договору купівлі-продажу.
У роботі, на підставі порівняльного дослідження гарантії і поруки, зроблено висновок, що, незважаючи на існування великої кількості загальних ознак, вказані засоби мають різний зміст, а їх специфічні риси відбито в різних правових масивах. У той же час дані види забезпечення спрямовані на досягнення єдиної мети - забезпечення належного виконання укладених суб'єктами господарювання договорів. У роботі вказано на доцільність використання державної гарантії при укладенні договору енергопостачання, враховуючи особливості діяльності постачальників електроенергії та регулюючу спрямованість діяльності держави.
З метою підвищення ефективності практичного застосування гарантії дисертантом обґрунтована необхідність законодавчого закріплення збільшення строку дії гарантії, у порівнянні із вказаним у законодавстві, встановивши його з дня укладення договору до дня повного виконання договірного зобов’язання, у т.ч. обов’язку сплатити неустойку та відшкодувати збитки, залишивши можливість передбачити інше у договорі.
Здійснений дисертантом аналіз правового регулювання відносин з притримання в зарубіжному законодавстві, показав доцільність визначення в межах українського законодавства поняття „комерційне притримання” як права, що виникає в одного суб’єкта господарювання відносно іншого внаслідок невиконання останнім господарських договорів, і є забезпеченням права вимоги за договорами, строк виконання яких вже настав. Комерційне притримання може стати дієвим видом забезпечення виконання договорів оптової купівлі-продажу та міни (бартеру).
У роботі проаналізовано проблеми забезпечення ефективної договірної діяльності у сфері енергопостачання. До них віднесені наступні: низькі можливості суб’єктів господарювання щодо оплати поставленої продукції; відсутність розвиненої системи додаткового фінансування, що призводить до неможливості надавати відстрочення платежів споживачам, які не мають належної кількості обігових коштів; необхідність розвитку сервісних центрів з метою підвищення рентабельності продукції та надання допомоги малим та середнім підприємствам у вигляді виконання всього комплексу передпродажної підготовки; оптимізація складських операцій з метою підвищення рівня обслуговування споживачів; формування парків автотранспорту посередницьких організацій та виробничо-збутових об’єднань.
Дисертантом на підставі аналізу практики застосування неустойки суб’єктами господарювання зроблено висновок, що неустойка як вид забезпечення виконання господарських договорів часто не виконує належною мірою даної функції. Наявність у кредитора права на неустойку не свідчить про те, що боржник буде в змозі чи виявить бажання її реально сплатити. У разі несплати кредитору буде важко реалізувати своє право й одержати відшкодування понесених збитків. Автор акцентує увагу на необхідності врахування права господарського суду на зменшення, у виняткових випадках, розміру неустойки, що підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов’язання. Наприклад, господарський суд може скористатися зазначеним правом, якщо сплата неустойки у повному розмірі призведе до припинення діяльності суб'єкта господарювання. З метою запобігання вказаних ускладнень, у дисертації запропоновано використання неустойки тільки у сукупності з іншими засобами забезпечення, серед яких особливо виділені порука та гарантія.
Дисертант акцентує увагу на сукупності вимог, яким повинні відповідати види забезпечення, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До них належать: відсутність законодавчого закріплення (у деяких випадках вони можуть бути не передбачені й договором), визначеність за змістом, поширеність у господарській діяльності, тривалість застосування.
У дисертаційній роботі проведено аналіз застосування страхування як виду забезпечення виконання договорів, вироблено рекомендації щодо підвищення ефективності його застосування. По-перше, під час вибору виду страхування слід виходити з конкретного виду зобов’язання, виконання якого необхідно забезпечити. Так, зобов’язання з купівлі-продажу і постачання доцільно забезпечувати страхуванням комерційних ризиків; зобов’язання з контрактації сільськогосподарської продукції – страхуванням ризику зміни цін на світовому ринку. По-друге, в договірній діяльності, яка спрямована на реалізацію продукції, доцільно застосовувати страхування ризиків як кредитора, так і боржника відповідно до волевиявлення сторін.
Особливістю деяких видів забезпечення виконання господарських договорів є те, що переважно вони застосовуються в кредитних відносинах, які супроводжують господарські договори, а тому – безпосередньо впливають на останні. В роботі зазначається, що врахування такої специфіки дозволяє вважати видами забезпечення виконання господарських договорів безакцептне і договірне списання основних сум боргу, процентів та пені з рахунку боржника. Вказані види забезпечення дозволяють здійснити швидке примусове стягнення з боржника належної суми, уникаючи необхідності одержання виконавчого документу. Закріплення в чинному законодавстві договірного списання слід вважати розвитком інституту примусового списання в цілому.
Дисертант зазначає, що важливою складовою забезпечення виконання договорів з реалізації продукції є належна організація договірної діяльності. До факторів, що сприяють належному виконанню договорів, в роботі віднесено наступні: проведення юридичної та фінансової експертизи договорів; систематизація договорів у межах суб’єкта господарювання; наявність відповідальних за оформлення та зберігання договорів; контролювання строків виконання договорів; оформлення результатів виконання договорів та передача необхідних документів відповідним службам.
Специфіка забезпечення виконання договорів з реалізації продукції полягає також у необхідності вирішення таких питань як: визначення типу організації реалізації продукції; забезпечення реалізації принципу реального виконання договорів; чітке визначення розміру та критеріїв підрахування винагороди комерційного посередника; внесення до договору з реалізації продукції додаткових вимог щодо здійснення посередницьких операцій; орієнтація у договорах з реалізації продукції на задоволення диференційованих індивідуальних потреб споживачів; забезпечення максимальної інформаційної прозорості у відносинах постачальника та посередника; врахування особливостей різних видів договорів з реалізації продукції; врахування принципів уніфікації правових систем з метою усунення перешкод у міжнародному обороті товарів.
На підставі проведеного аналізу в дисертації зроблено висновок про те, що суб'єкти господарювання з метою забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції можуть застосовувати будь-які, не заборонені законодавством, види забезпечення, однак не завжди використовують свою можливість забезпечити ефективну господарську діяльність і не враховують повною мірою специфіку застосування існуючих видів забезпечення виконання договорів, якими опосередковується господарсько-торговельна діяльність.
Розділ 3. Відповідальність за порушення господарських договорів з реалізації продукції присвячений розгляду особливостей застосування окремих видів господарсько-правової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання господарських договорів з реалізації продукції, а саме штрафних й оперативно-господарських санкцій та стягнення збитків.
На підставі аналізу правових норм та практики правозастосування дисертантом досліджено особливості стягнення збитків з метою мінімізації негативних наслідків невиконання або неналежного виконання господарських договорів. В роботі пропонується розглядати в якості правового засобу забезпечення не безпосереднє відшкодування збитків, а його можливість, додатково закріплену в договорі, з метою зниження ризику невиконання договору боржником. Розрахунок та доказування суми збитків ускладнює забезпечення виконання господарських договорів. Дисертант акцентує увагу на тому, що вирішення проблеми забезпечення більш повної компенсації збитків від порушення господарських договорів суб’єктами господарювання передбачає врахування наступних факторів: покупцю доцільно включати в договір умови, відповідно до яких збитки, заподіяні невинними діями порушника договору, підлягають відшкодуванню; покупцю слід передбачати в договорі умови поруки, за яких основний боржник і поручитель несуть солідарну відповідальність за виконання зобов'язань, що підвищує ступінь забезпеченості зобов'язання; для визначення підстав стягнення збитків від зменшення обсягів виробництва в договір необхідно включати встановлену заздалегідь суму збитків, яку можна розрахувати за тимчасовою методикою розрахунку збитків.
У роботі підкреслюється, що долю умовно-постійних витрат у плановій собівартості можна взяти з планової калькуляції або розрахувати за фактичними даними. Множення умовно-постійних витрат у плановій собівартості одиниці продукції на кількість цієї продукції, не виготовленої з вини порушника зобов’язань, вказаних в договорі, складає суму збитків, що підлягає стягненню. Збитки, у такому випадку, будуть дорівнювати мінімальній частці умовно-постійних витрат у їхній плановій собівартості. Мінімальний прибуток, що не одержує потерпілий від зменшення випуску продукції на одну гривню, розраховується також на базі повної планової собівартості продукції у промисловості в цілому. За основу слід брати середню загальнодержавну собівартість у промисловості в цілому і середній прибуток, що одержує виробник з кожної гривні планової собівартості. Недотримання суб’єктами господарювання правил калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг призводить до помилок у вигляді стягнення необґрунтовано завищених сум збитків.
Дисертант вказує на недостатню законодавчу урегульованість відносин, у яких порушення прав кредитора не завжди супроводжується негайним виникненням реальних збитків. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про найбільшу доцільність в таких випадках використання неустойки. У зв’язку з відсутністю на даний момент економічних обґрунтувань розмірів неустойки за порушення окремих видів договорів, у законодавстві доцільно встановити єдиний для всіх договорів відсоток неустойки за прострочення їх виконання, що спростить стягнення неустойки і підвищить ефективність її стимулюючої функції.
Суму штрафних санкцій, що підлягають оплаті, порушник договору з реалізації продукції може розраховувати за договором (законом, що закріплює розмір санкцій, якщо інший розмір не вказано в договорі).
Найбільш ефективним для забезпечення виконання договорів з реалізації продукції є використання таких видів оперативно-господарських санкцій як: відстрочення відвантаження продукції внаслідок прострочення виставлення акредитиву платником; відмова від оплати за договором, який виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без погодження іншої сторони; заміна порядку оплати продукції тощо.
Внаслідок проведеного аналізу мір відповідальності за невиконання чи неналежне виконання господарських договорів, в роботі зроблено висновок про необхідність комплексного використання штрафних та оперативно-господарських санкцій, а також стягнення збитків з метою нівелювання негативних наслідків порушення суб’єктами господарювання договірної дисципліни.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в обґрунтуванні напрямків удосконалення господарсько-правового забезпечення виконання договорів з реалізації продукції в нових економічних умовах в Україні. Для вирішення наукової задачі дисертантом обґрунтовані нові наукові положення і пропозиції по вдосконаленню законодавства, що регулює відносини із забезпечення виконання господарських договорів з урахуванням особливостей господарської діяльності, спрямованої на реалізацію продукції.
Головними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є теоретична розробка поняття договорів з реалізації продукції, уточненого поняття забезпечення виконання господарських договорів, поняття комерційного притримання, системи видів забезпечення виконання господарських договорів, принципу вибору виду забезпечення виконання господарських договорів з урахуванням специфіки окремих видів договорів та вироблення на цій основі конкретних пропозицій щодо удосконалення законодавства.
На підставі проведеного дослідження сформульовані наступні основні висновки:
1. Суттєве значення для формування належних умов господарської діяльності має розвиток реалізації продукції. Тенденції цього розвитку полягають у розширенні видів такої діяльності та появі нових договорів, що опосередковують діяльність з реалізації продукції. В дисертації обґрунтовано використання узагальнюючого терміну “господарські договори з реалізації продукції”, які розуміються як договори, що опосередковують професійну посередницьку діяльність, а також виробничо-збутову діяльність, спрямовану на просування товарів та послуг від виробників до споживачів. Класифікацію видів договорів з реалізації продукції можна проводити в залежності від суб’єкта та об’єкта договору. За суб’єктом договору виокремлено договори: торгових фірм, комісійних фірм, комерційних агентів, біржових посередників, виробничо-збутових підприємств та ін. За об’єктом договору визначено договори: консигнації, ф’ючерсні, форвардні, агентські та ін.
2. В сучасній науковій літературі відсутня визначеність щодо поняття комерційного посередництва, тому, виходячи із законодавчих реалій, актуальним є визначення цього поняття у вузькому та широкому розумінні з метою уніфікації відносин, що мають однакове економічне підґрунтя, хоча й різний юридичний зміст, а також охоплення в межах уніфікованого терміну існуючих на практиці, але не врегульованих законодавчо різновидів посередницької діяльності. Поняття комерційного посередництва, запропоноване у Господарському кодексі України, слід вважати поняттям у вузькому змісті. Поруч з цим до комерційного посередництва в широкому розумінні слід віднести будь-яку професійну посередницьку діяльність, яка пов’язана із пошуком контрагентів, сприянням у просуванні товарів та послуг на ринок, а також будь-яку іншу діяльність із здійснення правомірних дій від імені довірителя або від свого імені за рахунок самого посередника, або за рахунок особи, в інтересах якої працює посередник.
3. Забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції передбачає застосування правових засобів забезпечення належного виконання господарських договорів, встановлених господарським законодавством та (або) господарським договором, що опосередковує господарські відносини з реалізації продукції. До видів забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції віднесено: засновані на нормативно-правовому акті; засновані на договорі, що опосередковує господарські відносини з реалізації продукції; а також ті, що звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу, за умови, якщо вони не суперечать діючому законодавству. Принцип вибору полягає в необхідності аналізу всієї сукупності видів забезпечення виконання договорів з реалізації продукції, мір відповідальності і визначенні способу їх ефективного сполучення з урахуванням суб'єкта, об'єкта і змісту конкретного договору. В дисертації обгрунтовано доцільність законодавчого закріплення комерційного притримання як виду забезпечення виконання господарських договорів, яке пропонується здійснити шляхом доповнення ГК України додатковою статтею наступної редакції: “Комерційне притримання - це право притримання майна, що виникає у одного суб’єкта господарювання відносно іншого внаслідок невиконання господарських договірних зобов’язань і є забезпеченням права вимоги по зобов’язаннях, строк виконання яких вже настав”.
4. Для вдосконалення порядку застосування державної гарантії як виду забезпечення виконання господарських договорів запропоновано закріплення у законодавстві збільшеного терміну дії державної гарантії, а саме з дня укладення договору до дня повного виконання договірного зобов’язання, у т.ч. обов’язку сплатити неустойку та відшкодувати збитки, залишивши, разом з тим, можливість для суб’єктів господарювання передбачити інше у договорі. Можливості реалізації закладеного майна через конкурс, тендер, біржові торги або іншими способами, доцільно конкретизувати у законодавстві шляхом встановлення відповідних доповнень до статті 21 Закону України “Про заставу”.
5. Зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення порядку застосування мір відповідальності за невиконання чи неналежне виконання господарських договорів з реалізації продукції шляхом комплексного використання штрафних, оперативно-господарських санкцій, а також відшкодування збитків з метою нівелювання негативних наслідків порушення суб’єктами господарювання договірної дисципліни.
6. Окрім цього, з метою визначення факторів підвищення ефективності договірної діяльності з реалізації продукції, у розвиток положень ГК України внесено пропозиції: до частини 2 статті 298 стосовно конкретизації умов схвалення угод, що були укладені комерційним агентом за межами його повноважень - виключити слова „якщо він не відхилить перед третьою особою дії комерційного агента”; до частини 1 статті 304 щодо необхідності надання права відмови комерційного агента від подальшого здійснення як договору без визначеного строку, так і з визначеним строком - виключити слова „укладеному сторонами без визначення строку його дії”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Новошицький О., Герасименко О. Відповідальність за прострочення сплати грошових санкцій // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – № 2 (5). – С. 7 – 10. (Особистий внесок здобувача: визначення особливостей розрахунку збитків від прострочення сплати грошових санкцій; визначення історичних особливостей сплати грошових санкцій).
2. Новошицький О., Герасименко О. Щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням договору купівлі-продажу // Правничий часопис Донецького університету. – 2001. – № 1 (6). – С. 42 – 45. (Особистий внесок здобувача: аналіз правового регулювання договору купівлі-продажу; пропозиції щодо компенсації збитків у разі порушення зобов'язань за договором купівлі-продажу).
3. Герасименко О.О. Забезпечення виконання договору купівлі-продажу на стадії його складання // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2001. – № 1. – С. 242 – 248.
4. Герасименко О. Притримання як вид забезпечення виконання господарських договірних зобов’язань з реалізації продукції // Юридична Україна. – 2003. – № 8. – С. 20 – 22.
5. Герасименко О. До питання про забезпечення виконання господарських зобов’язань з реалізації продукції // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 9. - С. 63-64.
6. Герасименко А.А., Новошицкий А.Н. Проблемы правового регулирования обеспечения исполнения хозяйственных договорных обязательств по реализации продукции // Матеріали наук.-практ. конф. “Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю”. – Донецьк: ДІВС. - 2003. – С. 12 – 16. (Особистий внесок здобувача: визначення проблем правового регулювання окремих видів забезпечення виконання господарських договірних зобов’язань з реалізації продукції).
7. Герасименко О.О. Банківська гарантія в Цивільному і Господарському кодексах України // Тези допов. і наук. повід. наук.-практ. конф. “Проблеми кодифікації законодавства України”. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2003. – С. 138 –140.

А Н О Т А Ц І Я
Герасименко О.О. Забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04. - Господарське право; господарсько-процесуальне право.- Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню правових засобів забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції та напрямків їх застосування в окремих сферах господарювання. Обґрунтовано використання узагальнюючого терміну “договори з реалізації продукції”. Обґрунтовано використання терміну “комерційне посередництво” та удосконалено визначення поняття “забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції”. Проведено систематизацію видів забезпечення виконання господарських договорів за критерієм підстав їх встановлення. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення комерційного притримання та принцип вибору правового засобу забезпечення виконання господарських договорів. Удосконалено порядок застосування державної гарантії та реалізації закладеного майна. Внесено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України в частині регулювання відносин із забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції.
Ключові слова: суб’єкти господарювання; господарські договори; реалізація продукції; виконання договорів; забезпечення виконання договорів.

А Н Н О Т А Ц И Я
Герасименко О.О. Обеспечение исполнения хозяйственных договоров по реализации продукции. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04. - Хозяйственное право; хозяйственно-процессуальное право. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2004.
Диссертация посвящена исследованию правовых средств обеспечения исполнения хозяйственных договоров по реализации продукции и направлениям их применения в отдельных сферах хозяйствования. В работе исследуются исторические аспекты и современные тенденции формирования отношений в сфере хозяйственно-торговой деятельности, понятие хозяйственного договора по реализации продукции, понятие обеспечения исполнения хозяйственных договоров по реализации продукции, особенности применения отдельных видов обеспечения исполнения хозяйственных договоров.
Первый раздел диссертации посвящен анализу понятийного аппарата обеспечения исполнения хозяйственных договоров по реализации продукции и систематизации средств защиты прав субъектов хозяйствования по обеспечению исполнения хозяйственных договоров. С целью изучения особенностей обеспечения исполнения хозяйственных договоров по реализации продукции в работе исследованы соответствующие отношения, теоретические источники, законодательство и практика применения. Проанализированы специфические черты отношений в сфере реализации продукции, обосновано использование обобщающего термина “договоры по реализации продукции”, которые предложено понимать как договоры, опосредующие профессиональную посредническую деятельность, а также производственно-сбытовую деятельность, направленную на продвижение товаров и услуг от производителей к потребителям. Обоснована целесообразность использования термина коммерческое посредничество в узком и широком смысле с целью унификации отношений, которые имеют одинаковое экономическое основание, хотя и разное юридическое содержание.
Дано определение обеспечения исполнения хозяйственных договоров с учетом особенностей хозяйственной деятельности, направленной на реализацию продукции, которое предложено понимать как применение правовых средств обеспечения надлежащего исполнения хозяйственных договоров, предусмотренных хозяйственным законодательством и (или) договором. Систематизированы виды обеспечения исполнения хозяйственных договоров по критерию оснований их установления. К таким видам отнесены: основанные на нормативном акте; основанные на договоре, которым опосредуется хозяйственно-торговая деятельность; а также те, которые обычно применяются в хозяйственном (деловом) обороте, при условии, если они не противоречат действующему законодательству. Обосновано, что эффективность применения систематизации видов обеспечения исполнения хозяйственных договоров по реализации продукции достигается путем применения принципа выбора видов обеспечения исполнения соответствующих хозяйственных договоров. Указанный принцип состоит в осуществлении выбора вида обеспечения исполнения договоров на основании анализа всей совокупности существующих видов обеспечения договоров, мер ответственности и определения способа их эффективного соединения с учетом субъекта, объекта и содержания конкретного договора.
Во втором разделе работы исследованы особенности применяемых в хозяйственной деятельности обязательственно-правовых и вещно-правовых видов обеспечения исполнения хозяйственных договоров. Проанализированы неустойка, гарантия, поручительство, залог, удержание и иные виды обеспечения исполнения. Обоснована целесообразность законодательного закрепления понятия “коммерческое удержание” как вида обеспечения исполнения хозяйственных договоров по реализации продукции и сформулировано данное понятие как право, которое возникает у одного субъекта хозяйствования относительно другого вследствие неисполнения последним хозяйственных договоров и является обеспечением права требования по обязательствам, срок исполнения которых уже наступил
В работе обоснована необходимость совершенствования правовых отношений по обеспечению исполнения хозяйственных договоров. Сделан вывод, что для совершенствования процесса обеспечения исполнения хозяйственных договоров необходимо усовершенствовать порядок применения государственной гарантии путем закрепления в законодательстве увеличенного срока её действия. Такой срок предложено установить со дня заключения договора до дня его полного исполнения, в т.ч. обязанности уплатить неустойку и возместить убытки, оставив, вместе с тем, возможность для субъектов хозяйствования предусмотреть другие условия применения государственной гарантии в договоре.
В третьем разделе исследуются особенности применения отдельных видов хозяйственно-правовой ответственности за неисполнение или ненадлежащее исполнение хозяйственных договоров по реализации продукции, а именно, применения штрафных и оперативно-хозяйственных санкций, а также взыскания убытков. Предложено рассматривать в качестве правового средства обеспечения исполнения договоров по реализации продукции не непосредственно взыскание убытков, а его возможность, дополнительно закрепленную в договоре, с целью снижения риска неисполнения договора должником. Сделан вывод о необходимости комплексного использования штрафных и оперативно-хозяйственных санкций, а также взыскания убытков с целью нивелирования негативных последствий нарушения субъектами хозяйствования договорной дисциплины.
Ключевые слова: субъекты хозяйствования; хозяйственные договоры; реализация продукции; исполнение договоров; обеспечение исполнения договоров.

 

A N N O T A T I O N
Gerasimenko A.A. Maintenance of contract performance of production’s realization. - Manuscript.
The dissertation on receiving of candidate’s scientific degree in law on a speciality 12.00.04. - Commercial law; the commercial-remedial law. - Institute of economic and legal research of the National academy of sciences of Ukraine, Donetsk, 2004.
The thesis is devoted to research of the legal maintenance facilities of contract performance of production’s realization and directions of it’s using in separate sphere of the commerce. The use of generalising term "contracts of production’s realization” is proved. The use of term "commercial mediation" is grounded and term’s definition "the maintenance of contract performance of production’s realization" is advanced. The kinds’ systematisation of maintenance of commercial contract performance on criterion of the bases of its determination is conducted. The practicability of the legislative fastening of commercial deduction is motivated and principle of the legal facility choice of maintenance of commercial contract performance is proved. The order of the state warranty using and realization pledged property is advanced. The proposals for improvements of acting legislation of the Ukraine in the part, concerned maintenance relationship’s regulation of commercial contract performance are introduced.
Key words: the subjects of commerce; commercial contract; realization of production; performance of the contract; maintenance of the contract’s performance.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking