Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Забезпечення виконання господарських зобов’язань у сфері банківського кредитування

 

АНДРОСОВ Сергій Михайлович

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У СФЕРІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

Спеціальність: 12.00.04 - господарське право,
господарсько-процесуальне право

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Донецьк – 2008


Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі економічної безпеки Луганського державного університету внутрі-шніх справ імені Е.О. Дідоренка (м. Луганськ).
Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент АПрН України,
Заслужений діяч науки і техніки України
Знаменський Георгій Львович,
Інститут економіко-правових досліджень
Національної академії наук України,
завідувач відділу проблем
господарського права (м. Донецьк)
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,
Заслужений юрист України
Розовський Борис Григорович,
завідувач відділу економіко-правових
проблем екології регіону Луганської
філії Інституту економіко-правових
досліджень НАН України (м. Луганськ)

кандидат юридичних наук, доцент
Федорчук Даніїл Едуардович,
доцент кафедри цивільного права
і процесу Донецького національного
університету МОН України (м. Донецьк)

Захист відбудеться “25” квітня 2008 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий “24” березня 2008 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Грудницька С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Істотним та невід’ємним елементом сучасного господарювання в Україні є відносини, що виникають у сфері банківського кредитування. Враховуючи перехід нашої економіки до соціально орієнтованих ринкових відносин, реформування всього механізму кредитування підвищує актуальність зобов’язальних кредитно-банківських відносин, значна частина яких належить до господарсько-договірних зобов’язань. Статистичні дані свідчать про превалювання в кредитному портфелі України кредитів, наданих саме суб’єктам господарювання.
Водночас високий ступінь ризику банківського кредитування, а також недосконалість чинно-го законодавства щодо забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань потребує нагального наукового обґрунтування шляхів його вдосконалення.
Існує чимало робіт, автори яких безпосередньо досліджували проблеми забезпечувальних правовідносин. Однак в них не акцентувалася увага на сфері банківського кредитування й харак-теризувалися загальні питання історичного генезису забезпечувальних правовідносин, розкрива-лись питання їх юридичної природи, понятійно-категоріального апарату, а також практичні аспек-ти впровадження зазначеного стимулюючого механізму.
Актуальність обраної теми наукового дослідження обумовлена також тим, що у вітчизняній науці немає комплексного господарсько-правового дослідження інституту забезпечення господар-ських кредитно-банківських зобов’язань. Здебільшого в значній кількості вищезазначених вітчиз-няних та зарубіжних наукових досліджень приділено увагу цивільно-правовим аспектам загальної проблематики забезпечувального права. Це простежується, зокрема, й у російській правовій докт-рині.
Разом з тим саме господарське право за допомогою притаманних йому та теоретично обґрун-тованих інструментів забезпечення належного виконання кредитних зобов’язань може виступити у ролі універсального заходу стимулювання правомірного розвитку кредитування учасників вітчи-зняної економіки. Тому аналіз теоретичних і практичних аспектів забезпечення ефективного (без-перебійного) функціонування механізму кредитування суб’єктів становить одну із важливіших проблем науки господарського права.
З вишезазначеного випливає, що комплексне господарсько-правове дослідження засобів забезпечення належного виконання кредитно-банківських господарських зобов’язань та оптимізації моделі правового регулювання в цій сфері є актуальним і необхідним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2005-2010 роки, рекомендованим відділення-ми Академії правових наук України (ухвалені загальними зборами відділень Академії правових наук України, постанова № 2/04-2 від 18.06.2004 р.). Дисертаційна робота виконана відповідно до розділу 2.5 “Пріоритетних напрямів наукових досліджень, які потребують першочергового роз-роблення і впровадження в практичну діяльність ОВС на період 2004-2009 рр.” (Наказ МВС України від 05.07.2004 р. № 755) за темою “Аналіз і розроблення заходів по боротьбі зі злочин-ністю у сфері економіки”, в яких дисертант брав участь як співвиконавець. В рамках цього на-прямку дисертантом була досліджена система правопорушень у сфері банківського кредитування та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення виконання господарсь-ких зобов’язань у цій сфері.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення наукових положень щодо підвищення ефективності функціонування механізму правового забезпечення виконання господар-ських зобов’язань у сфері банківського кредитування та підготовка пропозицій з удосконалення кредитно-банківського законодавства України.
Для досягнення цієї мети основну увагу приділено вирішенню таких завдань:
виявлення сутності, правової природи та особливостей господарських правовідносин, що ви-никають у сфері банківського кредитування;
визначення поняття господарського правопорушення у сфері банківського кредитування, ви-ділення його специфічних ознак та детермінант, аналіз ступеня його взаємозв’язку з іншими пра-вопорушеннями у сфері банківського кредитування;
дослідження сучасної системи засобів забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань;
аналіз ефективності впровадження певних правових засобів стимулювання належного вико-нання господарських зобов’язань, що виникають у сфері банківського кредитування;
виявлення механізму підвищення ефективності захисту господарських зобов’язань, що вини-кають у сфері банківського кредитування та розроблення організаційно-правових засобів безпеки їх функціонування;
дослідження сучасного стану українського законодавства, що регулює забезпечення виконан-ня господарських зобов’язань, а також обґрунтування пропозицій щодо його вдосконалення.
Об’єктом дослідження є комплекс відносин, що виникають у сфері банківського кредитуван-ня суб’єктів господарювання.
Предметом дослідження є правове забезпечення виконання господарських зобов’язань у сфері банківського кредитування.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові (систем-ний, діалектичний, історичний) і спеціальні (порівняльно-правовий, формально-юридичний) мето-ди наукового пізнання. За допомогою системного методу узагальненні явища і процеси при здійс-ненні правового регулювання відносин із виконання господарських зобов’язань у сфері банківсь-кого кредитування. Діалектичний метод використано при дослідженні інституту забезпечення ви-конання господарських кредитно-банківських зобов’язань, його ролі й місця в системі легітимного функціонування кредитування суб’єктів господарювання. Використання історичного методу до-зволило дослідити природу детермінант вчинення господарських кредитно-банківських правопо-рушень, а також розвиток існуючого механізму підвищення безпеки функціонування господарсь-ких зобов’язань, законотворчу еволюцію щодо його правового регулювання. Порівняльно-правовий метод застосовано при дослідженні та співставленні з українським законодавством зару-біжного правового регулювання забезпечення виконання кредитно-банківських зобов’язань. За до-помогою формально-юридичного методу наукового дослідження було проведено аналіз змісту правових норм чинного законодавства України.
Науково-теоретичну базу проведеного дослідження склали наукові здобутки провідних правознавців та економістів України, Росії та інших зарубіжних країн, а саме: В.А. Бєлова, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, Г. Гегенхаймера, Б.М. Гонгало, О.В. Дзери, Е.Дж. Долана, Г.Л. Знаменського, О.С. Іоффе, Б. Кляйнера, К.Д. Кэмпбелла, Р.Дж. Кэпмбелла, О.І. Лаврушина, А.В. Латинцева, О.Е. Лейста, Л.А. Лунца, В.К. Мамутова, В.С. Мартем’янова, Н.С. Малєіна, В.А. Ойгензихта, А.І. Ольшаного, О.П. Орлюк, Є.А. Павлодського, О.А. Підопригори, О.П. Подцерковного, В.М. Поповича, І. Пуле, Б.Г. Розовського, С.Р. Пітера, А. Рубанова, Н.О. Саніахметової, С.В. Сарбаш, А.О. Селіванова, Р. Сміта, Є.О. Суханова, Г.А. Тосуняна, В.М. Усоскіна, Р.О. Халфіної, Н. Хорна, В.С. Щербини та інших дослідників.
Емпіричну основу дослідження складали нормативно-правові акти України, близького та да-льнього зарубіжжя, а також міжнародні акти (Уніфіковані правила, стандартні положення), які ре-гулюють договірні відносини суб’єктів господарювання; матеріали судової практики України з відповідних питань; фактологічні матеріали статистичних збірників і публікацій; спеціальна нау-кова література, у якій досліджуються проблеми належного виконання кредитно-банківських зо-бов’язань.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є комплексним дослідженням системи засобів забезпечення належного виконання господарських зобов’язань у сфері банківського креди-тування. Наукова новизна полягає в розробленні теоретичних положень, а також у висновках і пропозиціях, головними з яких є наступні.
Уперше:
на теоретичному рівні дослідження визначено поняття господарських правовідносин у сфері банківського кредитування як особливу правову форму кредитно-банківських відносин, що органі-чно поєднує приватні (особисті) інтереси суб’єктів банківського кредитування з публічними інте-ресами суспільства, з метою сприяння та досягнення суспільного блага;
виявлено та класифіковано фактори, що сприяють здійсненню господарських правопорушень у сфері банківського кредитування, поділивши їх на загальні та спеціальні. Визначено, що загальні детермінанти господарських кредитно-банківських правопорушень, які виникають через розлад системи господарювання України, носять об’єктивний характер, тоді як спеціальні мають чітко виражену суб’єктивну природу. Обґрунтовано причинний взаємозв’язок господарського кредитно-банківскього правопорушення з іншими галузевими протиправними діями у сфері банківського кредитування;
виявлено господарсько-правові особливості функціонування заставних правовідносин у сфері банківського кредитування. Визначена пріоритетність норм господарського права в їх регулюванні;
визначено державну гарантію як характерний господарсько-правовий засіб забезпечення належного виконання господарського кредитно-банківського зобов’язання та її специфічні риси, до яких віднесено: стратегічна значимість кредитів, забезпечених державною гарантією, вертикальний характер відносин державного гарантування та специфіка його суб’єктного складу, бюджетне покриття гарантійної компенсації.
Розроблено пропозиції щодо удосконалення:
нормативно врегульованого переліку правових режимів рухомого майна боржника, а саме: запропоновано передбачити можливість обтяження рухомого майна боржника, що належить йому на праві оперативного управління;
механізму безпеки господарських кредитно-банківських зобов’язань, зокрема, запропоновано органічно поєднувати в процесі оцінки безпеки потенційного кредитного зобов’язання традиційні фінансово-економічні методи оцінки кредитного ризику з нетрадиційними розвідувальними захо-дами виявлення його істинного суб’єктивного відношення до кредиту;
положень норм чинного господарського законодавства, що регламентують забезпечення на-лежного виконання господарського кредитно-банківського законодавства за допомогою державної гарантії, зокрема, розширення кола суб’єктів, котрим може бути надана державна гарантія.
Дістали подальший розвиток положення щодо:
надання банківській установі спеціального господарського статусу, а саме: підкреслено її специфічні господарські особливості, зокрема, наявність спеціальної банківської ліцензії, законо-давче обмеження у виборі організаційно-правової форми банку, рівень законодавчо встановленого коефіціенту “адекватності капіталу” та рівню уставного капіталу;
віднесення до істотних умов господарсько-правового договору застави визначення вартості заставленого майна, а в деяких випадках проведення його незалежної експертної оцінки;
необхідність залучення служби безпеки банку вже на початку моніторингу кредитного прое-кту. Ця служба повинна зробити свої висновки щодо боржника та здійснювати подальший конт-роль наданого кредиту.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовано ряд конкретних пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства, які можуть бути використані в законотворчому процесі. Зроблено окремі пропозиції по внесенню змін у Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, інші подзаконні нормативно-правові акти.
Прикладний характер дослідження дозволяє використовувати його результати безпосередньо в процесі здійснення фінансового моніторингу кредитування суб’єктів господарювання, а також при підготовці методичних рекомендацій кредитних установ щодо організації кредитно-моніторингової роботи.
Практичні результати дисертаційного дослідження використовуються Благодійним фондом сприяння освіти і підвищення кваліфікації у правовідносинах з кредитно-фінансовими установами (довідка № 36 від 27.12.2007 р.).
Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані при підготовці навчальної та учбово-методичної літератури, у навчальному процесі, а також у науково-дослідній роботі, що пов’язана з розв’язанням проблем правового регулювання кредитування суб’єктів господарювання. Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Луганського державного університету внутрішніх справ при викладанні дисциплін “Фінансове право”, “Господарське право”, “Банківське право” (довідка б/н від 19.06.2007 р.).
Окремі положення і висновки, сформульовані в дисертації, мають дискусійний характер, обумовлюють перспективний вихід на подальші пошуки і розгортання наступних досліджень.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації теоретичні положення, а також висновки й подані пропозиції базуються на особистому аналізі й критичному осмисленні вітчизняних і закордонних наукових та нормативно-правових джерел, матеріалів договірної та судової практики. Дисертація виконана автором самостійно. Особистий внесок в публікації, що підготовлені в співавторстві з О.А. Бурбело, надається в списку праць, опублікованих за темою дисертації.
Висновки, сформульовані у дисертації, ґрунтуються на матеріалах, зібраних і проаналізованих автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи було апробовано у виступах на: Регіональному круглому столі “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування” (Хмельницький, 2003); науково-практичній конференції “Шлях України до економічної безпеки” (Харків, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи подолання” (Київ, 2005).
Публікації. За темою дисертації автором підготовлено 9 публікацій, з яких 6 – у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, загальним обсягом 3,7 д.а., з яких особисто здобувачу належать 2,2 д.а.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань і предмета дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків. Загальний обсяг дисертації складає 164 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 286 найменувань та додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність та ступінь дослідження про-блеми, визначаються мета та завдання дослідження, його методологічна й теоретична основи, роз-криваються практичне та теоретичне значення роботи, її новизна, характеризуються положення, що виносяться на захист.
Розділ 1. Загальна характеристика зобов’язань, що виникають у сфері банківського кредитування складається з трьох підрозділів, де детально характеризується поняття господарсь-ких зобов’язань, що виникають у сфері банківського кредитування, а також здійснюється аналіз господарських кредитно-банківських правопорушень та системи засобів забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань.
У підрозділі 1.1. “Особливості господарських правовідносин, що виникають у сфері банків-ського кредитування” досліджується сутність господарських кредитно-банківських правовідно-син. Перш за все, з’ясовано, що в них органічно поєднуються приватні та публічні інтереси заради сприяння досягненню суспільного блага. Господарські кредитно-банківські правовідносини пови-нні максимально сприяти ув’язуванню публічних інтересів суспільства з особистими інтересами суб’єктів банківського кредитування, що спрямовані на матеріальне задоволення власних потреб.
Суб’єктами господарських правовідносин, що складаються у сфері банківського кредитуван-ня, виступають виключно суб’єкти господарювання, – кредитор (банківська установа) та позича-льник (різноманітні суб’єкти господарювання). Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють сферу банківського кредитування, автор доходить висновку, що кредитор є суб’єктом господарського права зі спеціальним статусом. До специфічних рис банківської устано-ви автор відносить законодавчо встановлюваний мінімальний розмір її статутного капіталу, обме-ження щодо вибору засновниками організаційно-правової форми банку, необхідність дотримання банківською установою (зокрема і власниками істотної участі) законодавчо встановленої межі адекватності капіталу тощо.
До специфічних рис господарських правовідносин, що виникають у сфері банківського кре-дитування, дисертант також відносить дієвий характер юридичних фактів, що знаходить свій про-яв в активних діях учасників сфери банківського кредитування, а також відсутність різкого проти-ставлення прав одного учасника банківського кредитування обов’язкам іншого.
У підрозділі 1.2. “Поняття та види правопорушень, що скоюються у сфері банківського кредитування” зроблено спробу щодо визначення та комплексного загальнотеоретичного аналізу різноманітних правопорушень, що посягають на сферу банківського кредитування. Проаналізува-вши низку протиправних посягань на кредитно-фінансову сферу (дисциплінарні, адміністративні, фінансові проступки, кредитно-банківські злочини, цивільні правопорушення) автор доходить ви-сновку, що більшість їх, так чи інакше, тісно пов’язана з порушенням господарського кредитно-банківського зобов’язання.
Дисертант акцентує увагу на тому, що термін “кредитно-банківське правопорушення” досить часто розглядається в юридичній науці як категорія кримінального чи цивільного права. У дослі-дженні автор головну увагу приділяє аналізу саме господарського кредитно-банківського право-порушення, наголошуючи на тому, що господарське кредитно-банківське правопорушення відпо-відає загалом родовому поняттю “правопорушення”, має низку специфічних ознак, до яких автор відносить: особливе середовище здійснення правопорушення (господарська діяльність у сфері ба-нківського кредитування, що має форму господарського зобов’язання), суб’єктний склад, факуль-тативність вини тощо.
Проаналізувавши різноманітні протиправні посягання на сферу банківського кредитування та юридичну природу господарського кредитно-банківського правопорушення дисертант доходить висновку про їх тісний взаємозв’язок, відображений у специфічній взаємообумовленості цих про-типравних діянь. Факт здійснення конкретного галузевого різновиду протиправного посягання у сфері банківського кредитування може бути причиною скоєння господарського правопорушення. Факт спричинення господарського кредитно-банківського правопорушення, паралізуючи в цілому кредитне зобов'язання, часто є причиною скоєння інших видів протиправних діянь, що посягають на сферу банківського кредитування.
У підрозділі 1.3. “Поняття засобів забезпечення виконання господарських зобов’язань, що виникають у сфері банківського кредитування” проаналізовано загальну структуру забезпечува-льних правовідносин у сфері кредитування суб’єктів господарювання, визначено поняття “забез-печення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань”. Обґрунтовано необхідність сполучення господарсько-правових засобів зі всіма правозабезпечувальними заходами (методи переконання, примусу й заохочення).

Під засобами забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань за-пропоновано розуміти передбачені законом або господарським кредитним договором спеціальні засоби, що стимулюють належне та реальне виконання боржником покладених на нього зо-бов’язань, а також забезпечують задоволення законних вимог кредитора у разі невиконання (нена-лежного виконання) своїх обов’язків боржником.
Дисертант вважає неприпустимим залучення до сфери забезпечення виконання господарсь-ких кредитно-банківських зобов’язань всіх передбачених чинним законодавством забезпечуваль-них засобів. Аналіз сучасного механізму кредитування суб’єктів господарювання, а також резуль-тати проведеного автором анкетування практичних співробітників банку, що мають безпосереднє відношення до кредитного процесу, свідчать про найбільше поширення таких передбачених дію-чим законодавством засобів забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань, як застава, гарантія та порука платоспроможних суб’єктів господарю-вання. Окрему увагу приділено аналізу застосування господарських санкцій, страхування, а також державної гарантії у сфері забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань.
Автор акцентує увагу на специфіці застосування забезпечувальних засобів у сфері господа-рювання. Особливість вибраної тут методології забезпечення виконання кредитно-банківських зо-бов’язань обумовлюється необхідністю сполучення господарсько-правових засобів зі всіма право-забезпечувальними заходами (методи переконання, примусу й заохочення). Указана інтерпретація забезпечувальних засобів, цілеспрямовано впливаючи на свідомість учасників сфери банківського кредитування, стимулює їх належну поведінку та формує її відповідну мотивацію. Особливу увагу приділено класифікації існуючих засобів забезпечення виконання господарських зобов’язань, що виникають у сфері банківського кредитування.
Розділ 2. Аналіз упровадження правових засобів забезпечення виконання господарських зобов’язань, що виникають у сфері банківського кредитування складається з чотирьох підроз-ділів і присвячений дослідженню проблем правового регулювання та специфіки застосування су-часних засобів забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань.
Підрозділ 2.1. “Аналіз факторів, що сприяють здійсненню господарських правопорушень у сфері банківського кредитування” розкриває питання теоретичного аналізу детермінації погроз, що виникають у сфері кредитування суб’єктів господарювання.
Якісно проведений аналіз детермінант господарських кредитно-банківських правопорушень може значно підвищити ефективність вирішення комплексу завдань, які пов’язані з забезпеченням належного виконання кредитування суб’єктів господарювання. Одним з превентивних заходів скоєння різноманітних кредитно-банківських правопорушень є поінформованість про фактори, що стимулюють протиправну активність у сфері банківського кредитування. Усю сукупність детермі-нант неналежного виконання господарського кредитно-банківського зобов’язання автор поділяє на “загальні” та “спеціальні” фактори (детермінанти).
Під “загальними детермінантами” пропонується розуміти внутрішні проблеми функціону-вання господарської системи, що обумовлюють скоєння різноманітних господарських кредитно-банківських правопорушень. Зокрема, вказується на те, що об’єктивна природа загальних детермі-нант господарських кредитно-банківських правопорушень обумовлена розладом базових інститу-тів системи господарювання України, до яких належить, безумовно, й інститут банківського кре-дитування суб’єктів господарювання. До цих детермінант автор відносить загострення кризових економічних явищ; нестабільність політичної обстановки; погіршення економічної кон’юнктури ринку; ослаблення державного контролю за сферою банківського кредитування.
На відміну від загальних, “спеціальні детермінанти”, мають більш-менш суб’єктивну приро-ду та являють собою специфічні чинники, що обумовлюють скоєння протиправних вольових актів учасниками господарського кредитно-банківського зобов’язання. До них пропонується відносити неналежну організацію кредитного моніторингу; прогалини побудови (використання) системи за-безпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань; скоєння кри-мінальних злочинів, дисциплінарних, адміністративних, фінансових проступків, що посягають на сферу банківського кредитування; проблеми правового регулювання сфери кредитування суб’єктів господарювання тощо.
У підрозділі 2.2. “Застава як засіб забезпечення належного виконання господарського кре-дитно-банківського зобов’язання” розглядаються господарсько-правові аспекти застосування ін-ституту заставного забезпечення та проблеми неузгодженості норм господарського та цивільного законодавства, що регламентують функціонування заставного механізму. Зокрема, вказується на існування різних підходів законодавця у цивільному та господарському законодавстві при визна-ченні терміна “застава” та декларативний характер цивільно-правової позиції щодо опису предме-та застави у статті 584 Цивільного кодексу України.
Функціонування механізму заставного забезпечення у сфері кредитування суб’єктів господа-рювання характеризується певною господарсько-правовою специфікою, що обумовлено, на думку дисертанта, специфічним об’єктом забезпечення (господарським кредитно-банківським зо-бов’язанням) та особовим складом його учасників. Автор проаналізував особливості функціону-вання та специфіку правового регулювання заставних відносин з участю таких заставодавців: дер-жавне комерційне, казенне, комунальне підприємство, акціонерне товариство та інші суб’єкти го-сподарювання.
Підрозділ 2.3. “Державна гарантія як засіб забезпечення належного виконання господарсь-кого кредитно-банківського зобов’язання” присвячено дослідженню специфіки функціонування інституту державної гарантії.

У дисертації подається авторське визначення поняття “державна гарантія”. Державну гаран-тію автор розуміє як специфічний засіб забезпечення виконання господарського зобов’язання, за яким держава (гарант) бере на себе обов’язок задоволення вимог кредитора принципала (бенефіці-ара) шляхом виплати останньому грошової суми у випадках, розмірах та способах, що передбачені письмовим підтвердженням про видачу державної гарантії (гарантійною угодою).
Автор визнає державну гарантію як найбільш характерний господарсько-правовий засіб за-безпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань. Такий висно-вок пояснюється низкою специфічних рис державної гарантії, до яких автор відносить стратегічну важливість кредитно-банківських зобов’язань, що забезпечуються державною гарантією; чітко ви-ражений вертикальний характер відносин, що пов’язані з функціонуванням інституту державної гарантії; необхідність ратифікації Верховною Радою України кредитних проектів, що забезпечу-ються державною гарантією; компенсацію гарантійних зобов'язань за рахунок бюджетних коштів; надання державної гарантії на умовах платності, що обумовлено частиною 2 статті 17 Бюджетного Кодексу України тощо.
У підрозділі 2.4. “Інші сучасні засоби забезпечення належного виконання господарського кредитно-банківського зобов’язання” досліджені колізійні проблеми функціонування забезпечу-вальних правовідносин.
Автор акцентує увагу на проблемах упровадження в банківську практику низки забезпечува-льних засобів, а саме господарських санкцій, страхування, поруки, банківської гарантії. Проаналі-зовано їх забезпечувальну сутність, проблеми правового регламентування та перспективи упрова-дження в сучасну практику банківського кредитування суб’єктів господарювання.
На думку дисертанта, серед господарських санкцій, що забезпечують виконання кредитно-банківських зобов’язань, особливе місце займає неустойка. Дисертант пропонує відрізняти її за-безпечувальну та компенсаційну функції. Аналізуючи специфіку застосування поруки у сфері за-безпечення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань, автор акцентує увагу на особливості її суб’єктного складу. Відповідно до діючого господарського законодавства поручи-телем у господарському кредитно-банківському зобов'язанні є виключно платоспроможний суб'єкт господарювання, в той час, як поручителем у сфері цивільних зобов'язань може виступати будь-яка особа (декілька осіб), у тому числі і фізична.
Розділ 3. Підвищення ефективності захисту господарських зобов’язань, що виникають у сфері банківського кредитування від протиправних посягань складається з двох підрозділів, де проаналізовано організаційні та правові засоби підвищення безпеки господарських кредитно-банківських зобов’язань, а також шляхи удосконалення сучасного законодавства, що регулює за-безпечення їх належного виконання.
Підрозділ 3.1. “Додаткові засоби підвищення безпеки господарських кредитно-банківських зобов’язань” присвячено характеристиці застосування певних заходів підвищення безпеки креди-тування суб’єктів господарювання для мінімізації кредитно-банківського ризику.
Дисертантом визнається тісний взаємозв’язок безпеки кредитування суб’єктів господарю-вання, загроз та ризику неналежного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань. Автор акцентує увагу на такому:
- загроза небезпеці господарського кредитно-банківського зобов'язання тісно переплітається з детермінантами господарських кредитно-банківських правопорушень;
- загроза небезпеці господарського кредитно-банківського зобов'язання значно підвищує ступінь вірогідності настання ризику неналежного виконання господарського кредитно-банківського зобов'язання;
- у разі реального виникнення конкретної загрози небезпеці банківського кредитування учасники господарського кредитно-банківського зобов'язання повинні негайно вживати конкретні заходи, спрямовані на їх нейтралізацію або на відшкодування реально завданих збитків.
Правовий аспект підвищення безпеки функціонування господарських кредитно-банківських зобов'язань знаходить прояв у їх відповідності положенням чинного законодавства. Організаційний аспект становить собою методику організації захисту господарських кредитно-банківських зобов'язань від кредитних ризиків, що реалізується відповідно до правових критеріїв.
На підставі проведеного аналізу автор доходить висновку, що суб’єкти банківського креди-тування для забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань повинні застосовувати будь-які, не заборонені законодавством, забезпечувальні засоби з урахуванням спе-цифіки господарського кредитно-банківського зобов’язання та організаційно-правових особливос-тей функціонування суб’єктів господарювання.
Дисертант вказує на особливу актуальність проведення співробітниками служби безпеки ба-нківської установи комплексу розвідувальних дій, що спрямовані на виявлення істинного юридич-но-суб’єктивного ставлення позичальника до виконання майбутнього кредитного зобов’язання.
Дисертант вказує на те, що відсутність взаємодії між моніторинговими підрозділами банків-ської установи обумовлює формальний характер системи ризик-менеджменту. Ураховуючи поло-ження чинного законодавства щодо необхідності залучення до системи ризик-менеджменту управлінської, ідентифікаційної та супроводжувальної (моніторингової) систем, автор наполягає на необхідності інтеграції дій таких функціональних та структурних підрозділів банку як наглядо-ва рада, правління банку, ревізійна комісія, профільні департаменти, служба безпеки та підрозділи ризик-менеджменту. Автор визначає доцільність розподілу функцій і повноважень з ризик-менеджменту між цими службами банку та важливість їх комплектації висококваліфікованими кадрами.
У підрозділі 3.2. “Удосконалення правового регулювання господарських відносин, що виникають у сфері банківського кредитування” обгрунтована необхідність та запропоновано конкретні зміни до чинного законодавства, що регулює застосування в господарській діяльності певних заходів забезпечення кредитно-банківських зобов’язань.
Дисертант акцентує увагу на тому, що застосування учасниками банківського кредитування системи забезпечувальних заходів не гарантує повної безпеки належного розвитку господарських кредитно-банківських зобов'язань. Це обумовлено низкою проблем чинного законодавства, що за-безпечує належне виконання господарських кредитно-банківських зобов'язань, а саме:
- відсутність спеціального господарського нормативно-правового акта, що регулює відноси-ни у сфері банківського кредитування, що обумовлює проблематичність уживання загальноправо-вого принципу пріоритету спеціального закону перед законом загальним – lex specialis derogate generali. Проблему співвідношення загального (цивільне право) і спеціального (господарське пра-во) у сфері правового регулювання кредитування суб'єктів господарювання може бути вирішено шляхом застосування норм господарського законодавства. У такому випадку учасники господар-ського кредитно-банківського зобов'язання, передусім, будуть керуватися господарсько-правовими нормами і лише у виняткових ситуаціях залучати положення цивільного законодавст-ва;
- наявність “правового вакууму” у сфері забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов'язань, зокрема, звертається увага на відсутність правового врегулювання обтяження застави рухомого майна, що належить державним казенним і комунальним підприємствам на праві оперативного управління. На думку автора, непередбаченість у диспозиції частини 1 статті 5 Закону України від 18.11.2003 № 1255-IV “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження заставних прав на вказаний різновид рухомого майна (відповідно до цієї статті обтяженню підлягає лише майно, що належить боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання), істотно збільшує вірогідність кредитного ризику;
- надмірна нормативно-правова урегульованість відносин щодо забезпечення належного ви-конання господарських кредитно-банківських зобов’язань (велика кількість чинних нормативно-правових актів);
- декларативність окремих правових норм, що знаходить свій прояв в їх неконкретних правовстановлювальних властивостях. Так, автор акцентує увагу на декларативному підході законодавця у визначенні в частині 1 статті 584 Цивільного кодексу України необхідності “опису предмета застави”;
- неякісне законодавче формулювання дефініцій, зокрема, “державної гарантії”, “застави”, “майново-господарського зобов'язання” та ін. Зокрема, при законодавчому визначенні терміна “державна гарантія” у статті 199 Господарського кодексу України за принципалом закріплюється статус виключно “суб'єкта господарювання, що належить до державного сектора економіки”. На думку автора, вказана специфіка принципала досить сумнівна. Дисертант на підставі аналізу практики вітчизняного и зарубіжного державного гарантування фінансових проектів різноманітних суб’єктів господарювання (скажімо, і суб’єктів господарювання, що не належать до державного сектору економіки, а також фізичних осіб – суб’єктів господарювання), а також деяких законодавчих ініціатив доводить - де-факто склалася ситуація, коли надання державної гарантії позичальникам-резидентам, що не відносяться до державного сектору економіки, можливо, тоді як де-юре це виключено;
- нестабільність законодавства, його постійні зміни;
- введення в дію нормативно-правових актів без фундаментальних досліджень і попереднього врахування реального економічного стану ринку кредитно-банківських послуг і банківської сфери загалом.
Аналізуючи проблему вдосконалення національного законодавства, що забезпечує належне виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань, дисертант визначає такі умови якості правового регулювання:
- умова справедливості, яка знаходить свій прояв у врахуванні нормами права інтересів учасників банківського кредитування, а не лише у формальному визначенні їх прав і обов'язків. У цьому аспекті законодавець повинен професійно йти на компроміс між публічним і особистими інтересами учасників банківського кредитування;
- умова доцільності, яка характеризується тим, що положення правових норм, які закріплені в законах і підзаконних актах, повинні бути доцільними з погляду учасників господарських кредитно-банківських зобов'язань;
- умова стабільності й узгодженості приватних і публічних інтересів, яка досягається шляхом реалізації законодавцем професійного кодифікування норм права. Це виключає внутрішню супе-речність останніх, їх помилки, прогалини (правовий вакуум) і неточності, що сприяють підвищен-ню стабільності й надійності системи правового регулювання господарських кредитно-банківських правовідносин. Автор зазначає, що чинні правові норми повинні в чіткій (зрозумілій) і злагодженій (несуперечливій) формі встановлювати права й обов'язки учасників господарського кредитно-банківського зобов'язання як один до одного (урахування приватного інтересу), так і до кредитно-банківської системи загалом (поєднання приватного й суспільного інтересу).

ВИСНОВКИ

Результатом дослідження є теоретичне узагальнення й викладення наукових та практичних результатів, що полягають в обґрунтуванні напрямів удосконалення господарсько-правового за-безпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань. Дисертант об-ґрунтував та сформулював конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства з урахуванням особливостей господарської діяльності у сфері банківського кредитування.

У дослідженні дисертант дійшов таких висновків:
1. Суттєве значення для формування належних умов господарської діяльності має легітимний розвиток кредитно-банківської сфери. Її сучасний стан характеризується реформуванням правового регулювання господарських кредитно-банківських зобов’язань. У дисертації обґрунтовано використання узагальнюючого терміна “господарські правовідносини у сфері банківського кредитування” як особливої правової форми кредитно-банківських відносин, що ор-ганічно поєднує приватні (особисті) інтереси суб’єктів банківського кредитування з публічними інтересами суспільства для сприяння та досягнення суспільного блага.
2. У сучасній науковій літературі немає науково визначеної позиції щодо тлумачення поняття господарського правопорушення, що скоюється у сфері банківського кредитування, а також хара-ктеру його взаємозв’язку з іншими протиправними діяннями у цієї сфері господарської діяльності. Під господарським кредитно-банківським правопорушенням, на думку автора, слід розуміти протиправний вольовий акт суб'єкта господарювання (поведінка активного або пасивного характеру), що ущемлює або ускладнює передбачений господарським зобов'язанням механізм реалізації юридичних можливостей (суб'єктивних прав і обов'язків) суб'єктів господарювання - учасників банківського кредитування, за скоєння якого передбачена певна система економічних санкцій. Зроблено висновок, що низка протиправних діянь у сфері банківського кредитування (ад-міністративні, дисциплінарні проступки, кримінальні злочини тощо), які скоюються паралельно, до чи після здійснення господарського кредитно-банківського правопорушення, знаходиться з ним у тісному причинному взаємозв’язку.
3. Інститут забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань пови-нен характеризуватися впровадженням комплексного впливу на свідомість суб’єктів господарсь-кого кредитно-банківського зобов’язання за допомогою методів переконання, примушення і за-охочення, а також впровадження системи організаційно-правових заходів для стимулювання їх належної поведінки та формування відповідної її мотивації.
4. Сучасна практика банківського кредитування суб’єктів господарювання свідчить про най-більше поширення такого забезпечувального засобу, як застава. ЇЇ застосування повинно здійсню-ватися за умови врахування господарсько-правової специфіки конкретного виду суб’єкта господа-рювання – заставодавця. Особливу увагу необхідно приділяти організаційним питанням взаємодії банків з компаніями, що профілюються на оцінці заставного майна. У цьому аспекті співробітникам банківської установи необхідно періодично проводити тестування компетентності акредитованих банком оціночних компаній (не менше ніж раз на рік), контролювати їх неупердженість щодо складання звітів про оцінку застави, безпосердньо приймати участь у процесі укладання договору про оцінку заставного майна між оціночною компанією та заставодавцем для ініціювання включення в оціночне завдання усіх необхідних для банків аспектів, зокрема, ліквідаційної вартості заставленого майна.
5. Державна гарантія є найбільш характерним господарсько-правовим засобом забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань, що обумовлено її госпо-дарсько-правовою специфікою. Аналіз положень локального господарського законодавства, а та-кож практики залучення суб’єктами господарювання кредитів під державні гарантії дозволяє зро-бити висновок щодо необхідності розширення кола її суб’єктів за рахунок надання можливості отримання державної гарантії як суб’єктам господарювання, що відносяться до державного секто-ру економіки, так і іншим суб’єктам господарювання-резидентам.
6. Під безпекою кредитування суб’єктів господарювання розуміється стан захищеності гос-подарських кредитно-банківських зобов’язань від зовнішніх та внутрішніх загроз. Ефективність підвищення безпеки кредитування суб’єктів господарювання безпосередньо залежить від точності визначення кредитоздатності боржника (необхідно враховувати як об’єктивний (фінансово-господарський стан) так і суб’єктивний (готовність, бажання повернення кредиту) складові креди-тоздатності), аналізу ефективності перспектив кредитного проекту, належної організації банком внутрішнього моніторингу кредитних зобов’язань, застосування інноваційних засобів управління кредитним ризиком (систем ризик-менеджменту, автоматизації операцій по наданню та врахуван-ню гарантійних операцій) тощо.
7. Для подальшого розвитку положень господарського законодавства у сфері правового регу-лювання забезпечення належного виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань внесено такі пропозиції до чинного законодавства:
- взяти до уваги неврахування цивільним законодавством специфіки господарських зо-бов’язань та доповнити розділ IV Господарського кодексу України окремою главою “Забезпечення виконання господарських зобов’язань”;
- прийняти господарський нормативно-правовий акт (Інструкцію або Положення Національ-ного банку України “Про кредитування”) для регулювання сфери банківського кредитування суб’єктів господарювання;
- з метою надання можливості обтяження заставного майна суб’єкта господарювання, що належить йому на праві оперативного управління, доповнити диспозицію частини 1 статті 5 Закону України від 18.11.2003 № 1255-IV “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” таким формулюванням: “а також на правах оперативного управління за умови попереднього узгодження такого обтяження органом, що обмежує розпорядження майном боржника”;
- для усунення суперечності правових норм, що регулють надання в заставу іноземної валюти, удосконалити диспозицію п/п “г” п. 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93№ 15-93, шляхом її викладення в такій редакції: “використовування іноземної валюти на території України як засобу платежу або предмета застави, за винятком надання нерезидентам України як предмета застави іноземної валюти, розміщеної на банківських рахунках резидентів України”;
- з метою конкретизації правової регламентації опису предмета заставного майна, в диспозиції частини 1 статті 584 Цивільного кодексу України формулювання “дається опис предмету застави” подати в такій редакції: “дається опис предмета застави й указується його оцінка”;
- враховуючи необхідність розширення кола суб’єктів державної гарантії, диспозицію частини 2 статті 199 Господарського кодексу України викласти в такій редакції: “зобов'язання суб'єктів господарювання – резидентів можуть бути забезпечені державною гарантією у випадках і способом, передбаченим законом”. Паралельно з цим у локальних господарсько-правових актах, що регулюють цей забезпечувальний засіб, на нашу думку, доцільно трансформувати формулювання принципала і, відповідно, замінити “юридичну особу - резидент” на “суб'єкт господарювання - резидент”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Андросов С.М. Специфические особенности института государственной гарантии как спосо-ба обеспечения исполнения хозяйственных кредитно-банковских обязательств // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 11. – С. 77-79.
2. Бурбело О.А., Андросов С.М. О необходимости создания консультационных центров оцен-ки кредитоспособности субъектов хозяйствования в Украине // Підприємництво, господарство і пра-во. – 2003. – № 3. – С. 131-133. (Особистий внесок здобувача полягає у визначенні поняття креди-тоздатність).
3. Андросов С.М. Особенности хозяйственных правонарушений, совершаемых в сфере банков-ского кредитования // Економіка та право. –2005. – № 3. – С. 136-141.
4. Андросов С.М. Особенности хозяйственных правоотношений, возникающих в сфере банков-ского кредитования // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України. –2005. – Вип.3. – С. 60-74.
5. Бурбело О.А., Андросов С.М. Проблемы правового регулирования и контроля рынка фи-нансовых услуг // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України. –2003. – Вип. 2. – С. 12-18. (Особистий внесок здобувача полягає в уточненні правового статусу потенційного клієнту банку).
6. Бурбело О.А., Андросов С.М. Проблемы совершенствования банковского законодательства // Економіка, менеджмент, підприємництво: Зб. наук. праць. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2002. – № 8. – С.6-13. (Особистий внесок здобувача полягає у визначенні проблем неузгодженості законо-давства, що регулює сферу фінансових послуг).
7. Андросов С.М. Проблемы правового регулирования залогового обеспечения хозяйственных обязательств, возникающих в сфере банковского кредитования // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи подолання: Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 7 грудня 2005 р. – К.: Нац. акад. управління, Центр перспективних соціальних досліджень, 2005.– С. 286-290.
8. Андросов С.М. Аналіз факторів, сприяючих здійсненню банківських злочинів // Шлях Укра-їни до економічної безпеки: Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 16-17 квітня 2004 р. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ МВС України, 2004. – С. 91-93.
9. Андросов С.М. Современное состояние сектора противоборства кредитно-финансовой пре-ступности // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування: Зб. тез доповідей учасників Регіонального круглого столу, Хмельниць-кий, 21-22 лютого 2003 р. – Хмельницький: ХІУП, 2002. – С. 131-134.

А Н О Т А Ц І Я
Андросов С.М. Забезпечення виконання господарських зобов’язань у сфері банківського кре-дитування. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - господарське право, господарсько-процесуальне право. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню правових засобів забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань. Обґрунтовано використання узагальнюючого терміну “господарські правовідносини у сфері банківського кредитування”. Обґрунтовано використання терміну “господарське правопорушення, що скоюється у сфері банківського креди-тування ” та удосконалено визначення понять “застава” та “державна гарантія”. Проведено систематизацію видів забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань та правопорушень у сфері банківського кредитування, а також детермінант господарського кредитно-банківського правопорушення. Обґрунтовано доцільність подальшого розвитку формування нормативно-правової бази щодо регулювання бюро кредитних історій. Удосконалено порядок застосування застави та державної гарантії. Внесено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України в частині регулювання відносин із забезпечення виконання господарських кредитно-банківських зобов’язань.
Ключові слова: господарські правовідносини, господарські зобов’язання, забезпечення зо-бов’язань, банківське кредитування, господарське правопорушення, застава, державна гарантія.

А Н Н О Т А Ц И Я
Андросов С.М. Обеспечение исполнения хозяйственных обязательств, возникающих в сфере банковского кредитования. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 – хозяйственное право, хозяйственно-процессуальное право. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2008.
Диссертация посвящена разработке теоретических и практических вопросов обеспечения исполнения хозяйственных обязательств в сфере банковского кредитования. В работе исследуются современные тенденции формирования отношений в сфере обеспечения надлежащего исполнеия хозяйственных кредитно-банковских обязательств, особенности применения отдельных видов обеспечительных мер.
Первый раздел диссертации посвящен анализу понятийного аппарата обеспечения исполнения хозяйственных обязательств, возникающих в сфере банковского кредитования и систематизации обеспечивающих их мер. С целью изучения особенностей обеспечения исполнения хозяйственных обязательств в сфере банковского кредитовнаия в работе исследованы соответствующие отношения, теоретические источники, законодательство и практика применения. Проанализирована специфика хозяйственного кредитно-банковского правонарушения, в качестве которого предложено понимать противоправный волевой акт субъекта хозяйствования (поведение активного или пассивного характера), ущемляющий либо усложняющий (значительно затрудняющий) предусмотренный хозяйственным обязательством механизм реализации юридических возможностей (субъективных прав и обязанностей) хозяйствующих субъектов – участников банковского кредитования, за совершение которого предусмотрена определенная система экономических санкций. Исследована причинная взаимосвязь хозяйственного кредитно-банковского правонарушения с иными противоправными деяниями в сфере банковского кредитования.
Во втором разделе проанализированы причинно-следственные связи, порождающие совершение хозяйственных кредитно-банковских правонарушений. Комплексное исследование противоправных посягательств в сфере банковского кредитования позволяет выявить и классифицировать факторы, способствующие их совершению на основополагающие и специфические. Основополагающие факторы, способствующие совершению хозяйственных кредитно-банковских правонарушений, обусловлены такими проблемами хозяйственной деятельности, как существенная ограниченность объективной информации для принятия решений; неэффективность национальной системы бухгалтерского учета и отчетности; ослабление государственного контроля за осуществлением кредитных операций. К числу специфических факторов, предложено относить ненадлежащую организацию кредитного мониторинга; неэффективную организацию механизма обеспечения исполнения хозяйственного кредитно-банковского обязательства; совершение уголовных преступлений, дисциплинарных, административных, финансовых и иных проступков, посягающих на кредитно-банковский сектор; неэффективность налоговой политики; несовершенство действующего законодательства.
Исследованы особенности применения средств обеспечения исполнения кредитно-банковского обязательства с учетом его хозяйственно-правовой специфики.
В третьем разделе пронализирована система повышения безопасности кредитования субъектов хозяйствования. Обосновано, что в качестве основного направления повышения безопасности хозяйственных кредитно-банковских обязательств следует рассматривать совершение их субъектами конкретных действий, позволяющих предотвратить риск неблагоприятных последствий реализации кредитных правоотношений. Сделан вывод, что факт применения обеспечительных мер не гарантирует кредитору полной безопасности развития хозяйственных кредитно-банковских обязательств. Это обусловлено рядом проблем, присущих действующему кредитно-банковскому законодательству. Для дальнейшего развития положений хозяйственного законодательства, в сфере правового регулирования обеспечения исполнения хозяйственных кредитно-банковских обязательств, предложено дополнить раздел IV Хозяйствен-ного кодекса Украины отдельной главой “Обеспечение исполнения хозяйственных обязательств”, принять специальный хозяйственный нормативно-правовой акт для регулирования сферы банков-ского кредитования субъектов хозяйствования.
Результаты работы могут быть использованы в правотворческой и правоприменительной практике.
Ключевые слова: хозяйственные правоотношения, хозяйственные обязательства, обеспечение обязательств, банковское кредитование, хозяйственное правонарушение, залог, государственная гарантия.

A N N O T A T I O N
Androsov S.M. Providing of implementation of economic obligations arising up in the sphere of bank crediting. - Manuscript.
The dissertation on getting the candidate degree in juridical sciences speciality 12.00.04 - Commercial law; the commercial-remedial law. - Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2008.
Dissertation is devoted to the research of legal ways of implementation providing in economic bank and credit obligations. The use of common term “economic law relations in the bank and credit spheres” is grounded. The use of term “economic offence committed in the sphere of bank crediting” is also grounded and the definition of the concept of “mortage” and “state guarantee” is improved.The systematization of implementation providing types of economic bank and credit obligations and the determinant of economic and credit offenceare made. The expediency of further development in law and normative base to regulate bureau of credit histories is grounded. The order of use of mortgage and state guarantee is improved. The propositions to improve an existant legislature of Ukraine in the part regulating the relations to provide economic bank and credit obligation implementation are made.
Keywords: economic law relations, economic obligations, providing obligations, bank crediting, economic offence, mortage, state guarantee.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking