Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Забезпечення застосування колізійної норми: кваліфікація, зворотне відсилання, обхід закону в міжнародному приватному праві

 

БАЛДИНЮК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КОЛІЗІЙНОЇ НОРМИ: КВАЛІФІКАЦІЯ, ЗВОРОТНЕ ВІДСИЛАННЯ, ОБХІД ЗАКОНУ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Спеціальність 12.00.03. – цивільний право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

КИЇВ – 2008


Дисертацією є рукопис

 

Робота виконана на кафедрі міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
КИСІЛЬ Василь Іванович,
Інститут міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка,
професор кафедри міжнародного приватного та митного права

 

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,
академік Академії правових наук України,
КУЗНЄЦОВА Наталія Семенівна,
професор кафедри цивільного права
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка;

 

кандидат юридичних наук
ГАЛУЩЕНКО Герман Валерійович,
завідувач міжнародно-правового відділу
Секретаріату Президента України

 

Захист відбудеться 07 квітня 2008 року о 14-00 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

 

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного Університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розіслано 7 березня 2008 року.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради М.М. Гнатовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Після прийняття Закону України „Про міжнародне приватне право” гостро постала потреба в проведенні дослідження таких правових категорій, як кваліфікація, зворотне відсилання та обхід закону, узагальнення практики застосування відповідних положень закону, виявлення проблемних питань та їх наукового і практичного розв’язання.
Питання застосування колізійної норми: конфлікт кваліфікацій, обхід закону та зворотне відсилання мають понад столітній вік. Однак, і досі вони викликають неоднозначні наукові оцінки, а практичні підходи до їх регулювання в різних правових системах відрізняються один від одного.
Разом з тим, сучасна наука міжнародного приватного права (далі – МПрП), зокрема й українська, відчуває гострий дефіцит в наукових розробках фундаментальних питань застосування колізійної норми. Ці питання хіба що коротко піддавалися висвітленню в науці, наприклад, у працях А.І. Абдулліна, Л.П. Ануфриєвої, Е.І. Аметистова, Т. Ассера, Е. Бартена, Г. Батіфоля, Н. Бентвича, Т. Беті, Дж. Біля, Дж. Бузаті, М.М. Богуславського, О.М. Васильєва, Дж. Вестлейка, М. Вольфа, Л.Н. Галенської, С.О. Голунського, А. Дайсі, Р. Давида, Ф. Діспаньє, Г.К. Дмитрієвої, А.С. Довгерта, О.Н. Жильцова, Ж. Жавільє, В.П. Звєкова, І.В. Зуба, С.О. Іванова, Д.О. Керимова, Е.В. Кабатової, В.Я. Калакури, Б.М. Криволапова, С. Клауверта, К.О. Кольяра, В.І. Кисіля, І.Я. Кисельова, З. Кучери, Х. Коха, Л. Лене, М. Лаббе, І. Лусуарна, У. Магнуса, Г.К. Матвєєва, Н.І. Маришевої, О.І. Мінакова, О.О. Мережка, Д.К. Мосс, О.І. Муранова, Т.Н. Нешатаєвої, В.П. Пастухова, В. Пулета, О.Н. Садікова, Л.О. Сироватської, Б.С. Стичинського, М.С. Строговича, Г.С. Фединяк, Л.С. Фединяк, Г.Ю. Федосєєвої, С.Б. Чеховича, Дж. Чоусі, Г.Ф. Шершеневича та інших вчених.
Слід зазначити, що в указаних роботах аналіз питань кваліфікації, зворотного відсилання, обходу закону не досягав того рівня вимог, які ці проблемні питання насправді ставлять. Таким чином, як за радянських часів, так і після набуття Україною незалежності в науці українського МПрП правове забезпечення застосування колізійної норми – питання кваліфікації, зворотного відсилання, обходу закону – комплексно та окремо ґрунтовно не досліджувалися.
З огляду на коло питань дослідження, актуальність теми можна визначити за трьома напрямками:
1) науковий – системний аналіз доктрини в різні історичні періоди та обґрунтування наукових шляхів вирішення проблемних питань, що виникають із конфлікту кваліфікацій, зворотного відсилання, обходу закону;
2) практичний – дослідження та узагальнення судової практики з відповідними висновками;
3) законотворчий – аналіз іноземних законодавчих актів та вивчення міжнародно-правових актів; критична оцінка положень українського законодавства та пропозиції щодо його вдосконалення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України" і планової теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України" (ТЗ НДР № 01БФ048-01), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного і митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є проведення комплексного системного аналізу наукових та практичних (судових) проблем забезпечення застосування колізійної норми в МПрП, вивчення процесів кодифікації МПрП та надання відповідних рекомендацій для вдосконалення правового регулювання механізмів, що забезпечують застосування колізійної норми. Завданнями дисертаційної роботи є дослідження понять та правової природи кваліфікації, зворотного відсилання та обходу закону в МПрП і узагальнення підходів законодавства різних країн щодо регулювання цих питань; а також виявлення тенденцій розвитку відповідних кодифікаційних процесів.
Предмет та об’єкт дослідження. Предметом дослідження є нормативні акти, міжнародно-правові документи, правові інститути і правові явища, що пов’язані з забезпеченням застосування колізійної норми в МПрП, доктринальні положення вітчизняної та зарубіжної науки, рішення судових установ тощо. Об’єктом дослідження є питання забезпечення застосування колізійної норми, а саме: конфлікт кваліфікацій, обхід закону, зворотне відсилання в МПрП.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження підготовлено за допомогою сукупності методів: історичного – для оптимального з’ясування суті та природи таких явищ, як кваліфікація, зворотне відсилання та обхід закону в МПрП; порівняльно-правового – для дослідження різноманітних правових систем як у сенсі концептуальних підходів, так і в аспекті регулювання конкретних правовідносин; логічного – для виведення класифікацій, особливостей, характерних рис понять, їх розмежування; діалектичного – для проведення аналізу всіх можливих точок зору на об’єкт дослідження; системно-функціонального – для віднайдення та відмежування для аналізу окремих складових явища, що досліджується в роботі; формально-юридичного – для аналізу юридичного змісту нормативних актів; соціологічного – для аналізу сутності та особливостей соціальних явищ та змісту і значення їх нормативного регулювання.
Наукова новизна. В даній роботі вперше у вітчизняній науці системно узагальнено та проаналізовано теоретичні й практичні проблеми забезпечення застосування колізійної норми в МПрП, зокрема питання кваліфікації, відсилання та обходу закону в МПрП. Основні наукові положення дослідження, що виносяться на захист як особистий внесок дисертанта, полягають у наступному:
Вперше:
виявлено розбіжності та встановлено основні відмінності між термінами «кваліфікація» та «тлумачення» в МПрП;
запропоновано та обґрунтовано такі терміни, як «фактична кваліфікація», «нормативна кваліфікація» та «кваліфікаційне тлумачення»;
виявлено, що прийняття за основу проведення кваліфікації за lex causae спричинює виникнення питання про зворотне відсилання або відсилання до права третьої країни;
виявлено, що у разі якщо допускати можливість зворотного відсилання, то в аспекті питання про конфлікт кваліфікацій задля послідовності слід визнати, що кваліфікація в МПрП повинна здійснюватися, серед іншого, за lex causae;
встановлено розмежування між положенням про обхід закону і застереженням про публічний порядок, а також між концепцією «імперативних норм» і положенням про обхід закону;
запропоновано авторське поняття обходу закону в МПрП, а також визначення предмету та об’єкту обходу закону в МПрП;
обґрунтовано доцільність внесення змін до Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема до п. 6 ст. 1 та до ст. 7 (щодо кваліфікації), до ст. 6 та до ст. 9 (щодо зворотного відсилання), а також до ст. 1, ст. 10, ст. 12 (щодо обходу закону).
Удосконалено:
обґрунтування тези, що вирішувати питання зворотного відсилання у МПрП слід через аналіз механізму дії колізійної норми, її функції, призначення та її природу.
дослідження основних причин існування теорії обходу закону в МПрП.
Здобуло подальшого розвитку:
особливості вирішення конфлікту кваліфікацій у міжнародному комерційному арбітражі;
відображене в авторському підході вирішення конфлікту кваліфікацій, за яким слід поєднати декілька правил кваліфікації в МПрП;
обґрунтування твердження, що відсилання колізійною нормою до іноземного права слід розуміти як відсилання до його матеріальних норм;
особливості можливого прояву обходу закону в МПрП, якщо правовідносини розглядаються в міжнародному комерційному арбітражі;
теза, що теорія «обходу закону» в МПрП має забезпечувати ефективну дію колізійної норми.
Наукове та практичне значення одержаних результатів. Наукове та практичне значення дисертації полягає в її спрямованості на усунення прогалин у науці МПрП та законодавстві, яке регулює міжнародні приватноправові відносини, вирішення існуючих проблемних питань.
Положення дисертаційного дослідження можуть бути використані як оригінальна інформація та аналітична основа подальших наукових досліджень в сфері забезпечення застосування колізійної норми в МПрП – кваліфікація, відсилання, положення про обхід закону. Елементи здійснених автором міждисциплінарних студій та запропонованих ним узагальнень можуть мати значення з точки зору теорії та методології наукових досліджень в сфері МПрП. Матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному процесі під час підготовки підручників, курсів лекцій, навчальних посібниках, у викладенні відповідних спецкурсів з дисциплін „Міжнародне приватне право”, „Порівняльне цивільне (сімейне і спадкове) право” та „Міжнародне сімейне право”.
На практиці результати дослідження можуть бути використані у судовій практиці, правотворчій діяльності, при вирішенні питань приєднання до міжнародно-правових документів у сфері регулювання відносин, ускладнених іноземним елементом.
Апробація результатів дослідження. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного приватного і митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах, зокрема на Конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», присвяченій 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин, що відбулась у жовтні 2004 р. у м. Києві, Другій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку», що відбулась у березні 2004 р. у м. Києві.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та в тезах двох наукових доповідей.
Структура і обсяг дисертаційної роботи обумовлені метою і завданням роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, п’ятнадцяти підрозділів, чотирьох пунктів, висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 193 сторінки, в тому числі 22 сторінки – список використаних джерел із 322 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі до дисертації розкривається актуальність теми, мета, предмет, методи дослідження, викладається наукова новизна, практичне значення отриманих результатів, апробація результатів дисертації, публікації.
У розділі 1 “Кваліфікація в міжнародному приватному праві” досліджується питання кваліфікації в МПрП як одного із засобів забезпечення застосування колізійної норми.
Підрозділ 1.1 “Поняття та передумови виникнення питання про кваліфікацію” складається із двох пунктів. В пункті 1.1.1 «Про співвідношення понять “кваліфікації” та “тлумачення”» виявлено, що в доктрині існує дискусія щодо розуміння дій з кваліфікації та тлумачення колізійної норми. Поняття кваліфікації та тлумачення запропоновано розрізняти за такими ознаками:
а) Причина: до кваліфікації звертаємося, коли маємо життєву ситуацію, фактичні обставини і, в деяких випадках, норму права; до тлумачення – коли маємо конкретну норму права.
б) Призначення: пошук компетентної норми права та/або визначення мети, цілі норми права – це кваліфікація; визначення понять, якими оперує вже обрана норма права, – це тлумачення.
в) Механізм дії: кваліфікація визначає правову природу фактичних обставин, підводить їх під норми певного інституту, віднаходить необхідну норму та визначає її мету, цілі і таким чином «зводить» життєву ситуацію з компетентною нормою; тлумачення «розкриває» застосовувану норму з огляду на її зміст, поняття слів, речень, групи слів, термінів якими вона оперує тощо.
г) Наслідки: в результаті кваліфікації віднаходимо компетентну норму та переходимо до тлумачення; а в результаті тлумачення застосовуємо відповідну норму.
В пункті 1.1.2 “Суть питання про кваліфікацій в міжнародному приватному праві” встановлено передумови, що породжують питання про кваліфікацію та, з урахуванням положень попереднього пункту, запропоновано визначення понять кваліфікації та тлумачення в МПрП.
Передумови виникнення конфлікту кваліфікацій виявляються в суб’єктивних та об’єктивних причинах. До перших відносяться менталітет; доктрина та розуміння права провідними науковцями; соціальні, політичні, економічні та інші чинники, які притаманні лише певному правопорядку. Об’єктивні причини полягають у різній юридичній природі та меті інститутів, понять, норм; існування жорстких, широких колізійних норм (на нашу думку, чим більший об’єм колізійної норми, тим більше постає питання про кваліфікацію за lex causae; і навпаки, коли здійснюється диференціація колізійних норм не лише за загальними питаннями і інститутами, а й з окремих питань цих інститутів, то не виникає питання щодо здійснення кваліфікації за lex causae).
Кваліфікація в МПрП – це юридична оцінка правової норми, яка спрямована на з’ясування мети правової норми, визначення її фактичного складу, який покладено в її основу законодавцем, і, таким чином, призначена для віднесення фактичних обставин чи їх певного елементу до сфери дії відповідного правового інституту, норми. Тлумаченням в МПрП (наскільки це пов’язано з визначенням застосовуваного права) варто розуміти процес мислення, що спрямований на з’ясування змісту норми, шляхом встановлення значення і змісту визначених, використовуваних нею термінів.
Але при цьому кваліфікація та тлумачення тісно пов’язані; часто зустрічаємо, що кваліфікація здійснюється через тлумачення понять, дій сторін, тощо з метою встановлення фактичного складу норми. Говорячи про кваліфікацію в МПрП, слід розуміти і кваліфікацію, і тлумачення як дві різні, але невід’ємні одна від одної дії.
У підрозділі 1.2 “Доктрина, судова практика та законодавство: шляхи вирішення питання про кваліфікацію в міжнародному приватному праві”, проведено аналіз доктрини, судової практики та законодавства різних країн.
Виявлено та досліджено ситуації, з якими доктрина пов’язує існування конфлікту кваліфікацій; це:
а) коли за іноземним правом кваліфікація відрізняється від кваліфікації за законом суду;
б) коли відносини, що мають місце за законом іншої країни не мають відповідного правового інституту в країні суду, або іноземний правовий інститут не відомий праву країни суду;
в) коли іноземному праву не відомий той інститут, яким оперує закон суду та відповідно до якого суддя здійснив кваліфікацію і застосував колізійну норму, яка відіслала до іноземного права.
г) з урахуванням положень підпункту в), коли в іноземному законі відсутня відповідна колізійна норма.
В роботі зазначається, що пошук конфлікту кваліфікацій у випадках, визначених в підпунктах в) та г), притаманний прихильникам зворотного відсилання. Притримуючись послідовності, пропонується здійснювати пошук конфлікту кваліфікацій лише у випадках, зазначених в підпунктах а) та б); інші випадки відкинути.
Встановлені різні наукові підходи до вирішення конфлікту кваліфікацій в МПрП. Так, Ф. Кан, Е. Бартен, І. Лусуарн, А. Батіфоль, П. Лагард, Дж. Сторі, А. Дайсі, В. Пулет та інші виступали за вирішення конфлікту кваліфікацій за “законом суду”; Ф.Діспаньє, Р.Вандер Ельст, М.Вольф та інші – за “lex causae”; Е.Рабель, Ф.Риго та інші – за допомогою “автономної кваліфікації”.
Кожний із основних підходів має свої недоліки та переваги. Лише «автономній кваліфікації» вдається досягти більше «переваг» за рахунок наявності незначних, не правових недоліків, але в принципі, і «автономна кваліфікація» навряд чи може подолати конфлікт кваліфікацій і привести до винесення схожих, єдиних рішень судовими інстанціями різних країн з одного і того ж питанню; “автономна кваліфікація” є зручним інструментом, за допомогою якого можна заповнювати прогалини у кваліфікації.
При здійсненні кваліфікації за lex causae може виникати проблема відсилання, бо проведення кваліфікації в рамках іноземного права має передувати застосуванню відповідної іноземної колізійної норми (наприклад, справа № 468/1996 МКА при ТПП Російської Федерації та інші).
Питання кваліфікації постає і при реалізації lex voluntatis. Якщо сторони проявили свою волю щодо вибору застосовуваного права, то слід спочатку провести кваліфікацію, а потім звернутися до іноземного закону, на який вказує автономія волі (якщо в результаті кваліфікації такий закон дійсно є застосовуваним). Якщо такий крок пропускаємо, а відразу звертаємося до застосовуваного права, то: 1) маємо методичну помилку у вирішенні колізії в МПрП, 2) можемо мати скритий обхід закону в МПрП, який так і не виявимо.
Сьогодні домінує кваліфікація за законом суду, яка і знаходить своє відображення в більшості національних кодифікаційних актів. Але простежується тенденція закріплення загальних кваліфікаційних критеріїв в конвенціях, міжнародних договорах, типових міжнародних документах з окремих питань. У цьому вбачаємо часткову реалізацію підходу Е. Рабеля, Ф. Ріго та інших щодо закріплення загальних міжнародних принципів кваліфікації та, відповідно, здійснення «автономної кваліфікації».
Підхід, який втілює здійснення «автономної кваліфікації» з використанням, зокрема, загальних кваліфікаційних критеріїв, що закріплені в міжнародних актах, є більш широко відображеним у практиці міжнародних комерційних арбітражів, які взагалі не витримують певної послідовної лінії з питання вибору права, за яким здійснюється кваліфікація в МПрП. При цьому, існують справи Міжнародного комерційного арбітражного суду (далі – МКАС) при ТПП України, в яких: а) кваліфікація здійснюється за застосовуваним законом (такий підхід є домінуючим в практиці арбітражу, попри його хибність), б) має місце «автономна кваліфікація» та кваліфікація лише з урахуванням матеріалів справи і намірів сторін, в) кваліфікація здійснюється за законом суду (цей підхід тісно переплітається з першим, бо майже завжди застосовуваним правом є право України, де і відбувається арбітраж). Зважаючи на те, що відповідно до текстів своїх рішень арбітраж спочатку вказує на застосовувану колізійну норму, а після здійснює кваліфікацію, то робимо такі висновок: або арбітраж не вірно розуміє кваліфікацію в МПрП, або здійснює кваліфікацію за законом суду, але так структурує зміст свого рішення, що розміщує питання кваліфікації після питання про встановлення застосовуваного права.
У висновку до розділу 1 (підрозділ 1.3) викладено матеріал, який підбиває підсумки дослідження, проведеного у відповідному розділі дисертації, та формулює низку пропозицій. З урахуванням здійсненого аналізу понять «кваліфікація» та «тлумачення» запропоновано запровадити допоміжні дефініції, а саме: «фактична кваліфікація», «нормативна кваліфікація» та «кваліфікаційне тлумачення», які входять до загального поняття кваліфікації в МПрП.
Метою такої пропозиції є: 1) вирішення питання про визначення місця кваліфікації та тлумачення колізійної норми, 2) уточнення розуміння процесу кваліфікації колізійної норми при наукових дослідженнях та під час практичного застосування норми про кваліфікацію.
Запропоновано визначати кваліфікацію в МПрП як дії щодо:
а) встановлення фактичних обставин відносин, ускладнених іноземним елементом, їх віднесення до правового інституту, систематизації та пошуку компетентної норми МПрП (фактична кваліфікація);
б) визначення правової мети інституту права, норми МПрП і фактичного складу, який покладено законодавцем в її основу, за наявності якого така норма має застосовуватися до відносин, ускладнених іноземним елементом (нормативна кваліфікація);
г) розкриття змісту застосовуваної норми МПрП, тлумачення термінів, якими оперує застосовувана норма МПрП (кваліфікаційне тлумачення).
Вказані дії мають здійснюватися послідовно для досягнення мети кваліфікації. Метою кваліфікації є визначення права (в тому числі, положень міжнародних договорів України), що підлягає застосуванню до відносин, ускладнених іноземним елементом.
Під час дослідження доходимо висновку, що єдиного правильного шляху серед запропонованих підходів знайти не можливо. Тому пропонується прийняти кваліфікацію за lex fori (з одним винятком) за основне правило та запровадити допоміжний підхід.
При цьому, суддя має вирішити колізійне питання та застосувати той правопорядок, до якого відішле його колізійна норма; саме таке відсилання приписує законодавець, а якщо він приписує через колізійну норму таке відсилання, то й вкладає ту юридичну природу термінів, понять, якими оперує колізійна норма, які йому самому відомі та які відображаються в його національному матеріальному праві (в тому числі в уніфікованих матеріальних і колізійних нормах).
В основному правилі кваліфікації за lex fori запропоновано зробити виняток: дозволяється брати до уваги, але не застосовувати, правила іноземного закону. Ситуації, коли вступає в дію вказаний виняток: а) кваліфікація за іноземним правом відрізняється від кваліфікації за законом суду, б) коли відносини, що відбуваються за законом іншої країни, не мають відповідного правового інституту в країні суду, або іноземний правовий інститут не відомий праву країни суду.
Беручи до уваги розвиток lex mercatoria («транснаціонального торгового права») та можливість існування обходу закону в МПрП, запропоновано запровадити допоміжний підхід до кваліфікації, що полягає в «автономній кваліфікації».
У розділі 2 “Зворотне відсилання (відсилання до права третьої країни) в міжнародному приватному праві” досліджуються проблемні питання відсилання в МПрП, а саме зворотне відсилання.
У підрозділі 2.1. “Суть поняття “зворотне відсилання” (“відсилання до права третьої країни”) в міжнародному приватному праві” йде мова про поняття зворотного відсилання в МПрП. Зворотне відсилання виникає у разі, коли після застосування колізійної норми закону суду, яка відсилає до іноземного закону, маємо зворотне відсилання до закону суду при застосуванні вже іноземної колізійної норми.
Суть проблеми зворотного відсилання можна сформулювати так: коли колізійна норма приписує застосування іноземного закону, то виникає питання про те, чи національна колізійна норма відсилає до внутрішнього матеріального права іноземного закону, чи передбачає відсилання до всього іноземного правопорядку, тобто, як до внутрішнього матеріального іноземного закону, так і до його колізійних норм.
У підрозділі 2.2. “Еволюція розвитку доктрини та судової практики МПрП щодо зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни” досліджується доктрина та судова практика від часу виникнення питання про зворотне відсилання. Проаналізовано та здійснено систематизацію випадків, коли має місце зворотне відсилання в МПрП.
Ці випадки базуються на тій позиції, що необхідно врахувати положення іноземної колізійної норми при відсиланні до такого іноземного права колізійною нормою закону суду. Тому встановлено основну причину виникнення зворотного відсилання: переконання, що національна колізійна норма відсилає як до колізійних норм іноземного закону, так і до матеріальних норм.
Досліджуючи еволюцію доктринальних міркувань, виявлено розгалуженість поглядів на вирішення питання про зворотне відсилання в МПрП. Так, в радянській доктрині зворотне відсилання більшістю вчених сприймалося (І. Перетерський, В. Корецький, Л. Лунц). У західній доктрині МПрП проти зворотного відсилання виступали Дж. Чішер, Т. Беті, Дж. Біль, Ф. Кан, Е. Зайтлман, А. Лене, М. Лаббе, Л. Лорен, А. Пілет, Дж. Бузаті та інші, тоді як на його захист висловлювалися А. Дайсі, Дж. Вестлейк, Н. Бентвич, А. Чоусі, У. Нойман, Т. Ассер.
Більшість науковців відкидають можливість зворотного відсилання, як таке, що суперечить природі МПрП, та як таке, що взагалі не заслуговує увагу, оскільки є простим непорозумінням.
Дослідження судової практики виявило, що судді сприймали доктринальні позиції та спиралися на них у вирішенні спорів. Щоправда, суддям необхідно було детальніше обґрунтовувати свої рішення. Тому останні відшукували аргументацію по-різному. Одні посилалися на ідею суверенітету, закладену в колізійній нормі; другі вказували на поняття публічного порядку; треті просто відносили колізійну норму до «абсолютних» норм; четверті «переносили себе» на місце іноземного суду і приймали рішення так, як це зробив би такий іноземний суд тощо.
У підрозділі 2.3. “Кодифікаційні процеси міжнародного приватного права з питань зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни” досліджуються джерела МПрП різних країн.
Питання про зворотне відсилання по-різному вирішується в законодавстві окремих країн. Так, є країни, законодавство яких передбачає прийняття зворотного відсилання в повній мірі (Австрія, Польща, Фінляндія); або країни, закони яких в цілому приймають зворотне відсилання, але, разом з тим, вводять певні застереження (Німеччина, Італія, Мексика, Португалія, Чехія, Швейцарія, Швеція); або країни, за правом яких приймається зворотне відсилання тільки до власного права (Угорщина, Венесуела, В’єтнам, Іспанія, Іран, Ліхтенштейн, Румунія, Японія); або країни, закони яких в цілому відкидають зворотне відсилання і разом з тим вводять випадки, коли воно може прийматися (Україна); або країни, закони яких цілком не приймають зворотне відсилання (Бразилія, Греція, Єгипет, Перу).
У підрозділі 2.4. “Вирішення питання про відсилання в світлі сучасних доктринальних наступів на традиційне міжнародне приватне право” аналізуються сучасні вчення МПрП з огляду на проблемні питання про відсилання в МПрП.
Виявлено, що в сучасній науці поширюється думка, за якою а) слід переглянути радикально ключові положення правового регулювання МПрП, б) відмовитися від традиційних базисних принципів класичного МПрП як конфліктного права (здебільшого йде мова про відмову від колізійного методу).
Вчені «нової хвилі» В. Кук (теорія місцевого інтересу), Д. Каверс (теорія урядового інтересу), І. Бакстер (доктрина порівняльної оцінки порушених інтересів), А. Еренцвейг (теорія закону суду), А. Мірєн, Д. Траутман, Р. Вейнтрауб (теорія функціонального аналізу), Ф. Францескакіс (доктрина норм безпосереднього застосування), В. Звєков, Е. Кабатова, А. Анічкін (теорія гнучких колізійних принципів, зокрема, принципу найбільш тісного зв’язку), Р. Лефлар, Б. Карі та інші через свої теорії прямо або опосередковано мають на увазі, що питання зворотного відсилання має саме по собі зникнути, слід лише привести до дії «нові» підходи у регулюванні відносин, ускладнених іноземним елементом.
На наш погляд, це не вирішує питання про зворотне відсилання. При цьому, доводи вчених «нової течії» не виглядають переконливими, і є більше спробами «переступити» через колізійний метод врегулювання відносин, ускладнених іноземним елементом, з тієї метою, щоб просто відкинути «одним махом» питання застосування колізійної норми, в тому числі і питання про зворотне відсилання.
У висновку до розділу 2 (підрозділ 2.5) викладено підсумовуючий матеріал і окремі авторські висновки та пропозиції, що є результатом проведення дослідження в цьому розділі.
Вирішення питання про зворотного відсилання запропоновано ставити в залежність від правильного розуміння призначення, функцій та природи колізійної норми в МПрП. Зазначається, що відсилання колізійної норми до іноземного права слід розуміти як відсилання до матеріальних норм такої іноземної країни, оскільки:
а) за наміром законодавця та за природою колізійної норми, головна ознака функції колізійної норми – це відсилання до компетентного правопорядку,
б) колізійна норма вирішує питання зіткнення колідуючих законів окремих держав та відсилає до права, яке має безпосередньо регулювати правовідносини – матеріальне право,
в) колізійна норма не вирішує колізію колізійних норм,
г) при відсиланні односторонньої колізійної норми до закону суду не виникає конфлікту колізійних норм (зворотного відсилання),
д) неправильне розуміння призначення колізійної норми і, відповідно, прихильне ставлення до зворотного відсилання породжує необхідність здійснювати кваліфікації за іноземним законом,
е) іноземні колізійні норми покликані виконувати ту ж функцію, що і норми країни суду; вони є нормами для вирішення конфлікту законів, який виникає у суді, що засідає на території іноземної країни, а не нормами для вирішення конфлікту колізійних норм.
Виявлено, що зворотне відсилання як таке, що виникло на відносно ранній стадії формування науки, законодавства та практики через неправильне розуміння призначення колізійної норми в МПрП, якому згодом було приділено надзвичайно багато уваги науковцями без належних на це підстав, загострене специфічним підходом до вирішення справ англійськими судами, використано в судочинстві як юридико-технічний механізм для винесення «справедливого» рішення (більше притаманно судовим інстанціям США), є простою помилкою при винесенні рішення судовою інстанцією, яка перетворила процес «відсилання» в МПрП в заручники наукових дискусій і в предмет маніпулювання при судочинстві.
У розділі 3 “Обхід закону в міжнародному приватному праві” йде мова про ще одну гостру проблему колізійно-правового методу регулювання – обхід закону.
У підрозділі 3.1. “Сутність проблеми обходу закону в міжнародному приватному праві” при вивченні природи цього явища в МПрП виявлено, що обхід закону має свою специфіку, яка обумовлюється: 1) особливими відносинами, 2) наявністю колізії законів (права), 3) можливістю оперувати методом правового регулювання у МПрП.
В доктрині бракує певного єдиного визначення поняття обходу закону в МПрП. Існує плутанина щодо предмету, об’єкту дій, які мають на меті обійти закон. Однією з головних причин появи теорії “обходу закону” в МПрП стало існування прогалин в співвідношенні всіх фактичних обставин з правопорядком, який є застосовуваним. Ще більш гостро поставало питання, коли фактор, що складав колізійну прив’язку, умисно вносився до фактичного складу зацікавленою стороною.
За традиційною теорією проблема обходу закону в МПрП полягає у використанні зацікавленими особами функцій колізійного регулювання на свій власний розсуд з метою: 1) спровокувати застосування до своїх правовідносин матеріальних норм бажаного правопорядку і, таким чином, 2) уникнути дії небажаних норм іншого правопорядку, що «обходиться»; і це досягається шляхом умисного, здебільшого, штучного створення відповідних підстав для застосування бажаних матеріальних норм відповідного бажаного правопорядку. Теорія «обходу закону» покликана протидіяти таким діям учасників цивільно-правового обороту.
Підрозділ 3.2. “Практичні шляхи вирішення проблеми обходу закону в міжнародному приватному праві” складається із двох пунктів.
У пункті 3.2.1. “Міжнародне арбітрування” зазначено, що воно відрізняється своєю непередбачуваністю щодо вибору застосовуваного права. З огляду на розгалуженість підходів в різних МКАС виявлено, що механізм міжнародного арбітрування, особливо в аспекті теорії делокалізації, надає можливість оминути національне судочинство, а разом з тим і приписи публічного порядку (як в позитивному, так і в негативному сенсі) та норми МПрП, зокрема щодо рамок здійснення автономії волі, які встановлюються національним законодавством особи-учасниці.
Виявлено, що положення про обхід закону в Законі України «Про міжнародне приватне право» формально випадає із сфери можливого застосування МКАС при ТПП України (як і інших МКАС).
Для його застосування арбітражу необхідно буде: а) ввійти в застосовуване українське право (хоча б в сферу дії колізійного права), б) спираючись на матеріали справи та на статтю про імперативні норми, застосувати положення про обхід закону. Але незрозуміло, як це реалізувати, якщо: 1) відносини на предмет обходу закону в тому сенсі, як визначено в українському законі, мають перевірятися до моменту застосування певного правопорядку; і, звідси, 2) на якій підставі тоді арбітр визначить, що українське право є застосовуваним – за волею сторін чи на власний розсуд, – та звернеться до припису про імперативні норми (який також не є конфліктною нормою і входить до частини імперативних приписів українського внутрішнього законодавства).
У пункті 3.2.2. “Внутрішнє судочинство” аналізується досить розгалужена внутрішня судова практика з питань обходу закону в МПрП. В основному, до обходу закону включаються: а) дії як щодо створення певного об’єму відносин з метою застосування бажаної конфліктної норми (йде мова про обхід норм МПрП), так і щодо уникнення застосування імперативних приписів, що містяться у внутрішньому законодавстві (домінуючою позицією є та, що вказує на обхід закону саме в частині матеріального внутрішнього права); б) дії з обходу іноземного закону.
Результатом розгляду питання про «обхід закону» є, здебільшого, а) прийняття рішення про невизнання результату, який отримує зацікавлена особа при здійснення «обходу закону»; або б) визнання недійсною самої дії, що спрямована на отримання бажаного результату при обході закону.
Підрозділ 3.3. “Міжнародна уніфікація та кодифікаційні процеси” присвячено аналізу сучасного законодавства та міжнародних документів в сфері обходу закону в МПрП.
Виявлено, що сучасні національні кодифікації й міжнародні уніфікації з МПрП в більшості ігнорують питання про обхід закону та, як уявляється, таким чином перекладають улагодження проблеми обходу закону на суддів, паралельно, «озброюючи» останніх традиційними механізмами обмежень зловживання правом на волевиявлення та захисту соціальних, публічних, економічних тощо інтересів – імперативні норми, публічний порядок.
Деякі законодавства, не маючи спеціальних положень про обхід закону, вводять норми, які враховують певні ситуації, що можуть виникнути при обході закону (Швейцарія, Австрія).
У підрозділі 3.4. “Доктрина та наукові висновки” викладено основні теоретичні підходи до обходу закону в МПрП.
Більшістю вчених в основу дослідження питань обходу закону покладено виявлення “наміру” сторін. Важливість аргументу “наміру” сторін була прийнята голландськими вченими у XVII ст. та французькими – у XVIII ст. Так, Л. Рено, Б. Оді вказували на важливість саме наміру сторін в досліджені проблеми обходу закону. Пізніше такий підхід був розкритикований, оскільки вважалося, що суддя не повинен входити в сферу “особистого, суб’єктивного”. Так, бельгійські вчені М. Везер та В. Ельст запропонували теорію симуляції (штучного створення) зовнішнього елементу.
Виявлені також інші методи боротьби з обходом закону, які віднайшли своє відображення в: 1) теорії зловживання правом (Дж. Моурі), 2) теорії незаконного виникнення (І. Лусуарн, П. Боурель, в деякій мірі Ж. Нібойет та Г. Батіфоль), 3) теорії справедливості і правосуддя (П. Армінжон).
Фактично, науковці вказують на боротьбу з обходом закону або через пошук наміру учасників, або шляхом відшукування штучної прив’язки; практично, в поєднанні ці два елементи і лежать в основі теорії “обходу закону”.
Виявлено, що більшість вчених прагнуть запобігти саме униканню приписів закону суду, а не визначити критерії або запобігти штучному створенню підстав для застосування іноземного закону.
Більшість сучасних російських вчених (зокрема, А. Муранов), радянських вчених та вчених царської Росії (М. Брун, Н. Іванов, Т.Яблочков, Л. Шалланд, А. Мандельштам, А. Макаров тв інші) пропонують відкинути теорію “обходу закону” в МПрП та не включати її до арсеналу механізмів регулювання відносин, ускладнених іноземним елементом. Так, А. Муранов називає колізійну концепцію “обходу закону” “дитячою хворобою” МПрП та покладає роль запобігання обходу закону в МПрП на імперативні норми та застереження про публічний порядок.
На сьогодні в доктрині не має єдиною думки щодо шляхів виходу із ситуації, яка обумовлюється обходом закону в МПрП.
У підрозділі 3.5. “Співвідношення положення про обхід закону та застереження про публічний порядок у міжнародному приватному праві” аналізується можливість запобігання діям щодо обходу закону за допомогою застереження про публічний порядок і проводиться порівняльний аналіз між останнім та положенням про обхід закону в МПрП.
Деякі вчені стверджують: 1) що обхід закону є особливий випадок ordre pubic (Е. Бартен, Ж. Нібойет, Дж. Моурі, інші), 2) що ordre public сам по собі зможе протидіяти обходу закону (А. Муранов, А. Дайсі, Р. Філлімор, Дж. Чішер). До цього, існує ряд вчених, які вказували на тісний зв’язок публічного порядку та обходу закону (О. Мандельштам, А. Гойхбарг).
Проведено розрізнення між положенням про обхід закону і застереження про публічний порядок:
1) момент залучення: при обході закону – до моменту колізійного відсилання, чи в момент відсилання, чи після відсилання (залежить від ситуації); при застереженні про публічний порядок – лише після колізійного відсилання;
2) причина: звернення до положення про обхід закону провокують учасники відносин і його застосування залежить від дій учасників пов’язаних з їх наміром; звернення до застереження про публічний порядок спричинено невідповідністю соціальних, економічних, політичних та інших засад;
3) мета: при обході закону маємо за мету визначити дійсність прив’язки шляхом визнання недійсної угоди або інших дій, направлених на обхід об’єктивно застосовуваних колізійних приписів; при публічному порядку – визначити можливість застосування іноземного закону;
4) механізм юридичної дії: при зверненні до положень про обхід закону створюємо правові підстави для подальшого застосування відповідної колізійної норми, яка обходиться сторонами, шляхом визнання недійсною відповідну угоду чи/або дію; при зверненні до положень про публічний порядок віднаходимо підставу для незастосування іноземного закону шляхом аналізу, порівняння її застосування та мети основ національного правопорядку;
5) наслідки: при застосуванні положення про обхід закону маємо правові підстави відшукування відповідного об’єктивно належного колізійного припису та його застосування; при застосуванні положення про публічний порядок маємо підстави для а) відшукування правопорядку, що має найбільш тісний зв’язок (за українським правом), б) застосування закону суду;
Таким чином, встановлено, що застереження про публічний порядок та положення про обхід закону в МПрП не перетинаються, не заважають функціонуванню один одного і мають кожен своє призначення. З огляду на це, застереження про публічний порядок не є тим механізмом, що повинен протидіяти обходу закону в МПрП.
У підрозділі 3.6. “Положення про обхід закону та дія імперативних (надімперативних норм)” йде мова про взаємодію положення про обхід закону та концепції імперативних норм в МПрП.
В сучасній доктрині існує гостра дискусія щодо місця концепції імперативних норм в МПрП. Серед вчених, що висловлювали свої міркування з цього приводу, можна назвати А. Муранова, В. Звєкова, Е. Кабатову та інших.
Автором запропоновано розрізнення між концепцією «імперативних норм» та положенням про обхід закону за такими ознаками:
1) Причина/підстави застосування. За концепцією «імперативних норм» для застосування надімперативних норм достатньо факту наявності правовідносин, ускладнених іноземним елементом. Застосування ж положення про обхід закону спричинено наявністю обходу закону.
2) Призначення. За положенням про обхід закону суддя має не відшукувати якісь норми, які мають бути надімперативними, а перевіряти дійсність зв’язку прив’язки з правопорядком, до якого відсилає вибір сторін за реалізації автономії волі або за застосуванням колізійного припису. Концепція ж «імперативних норм» приписує судді відшукати імперативні приписи відповідного закону.
3) Мета. При застосуванні положення про обхід закону маємо за мету забезпечити дію відповідного колізійного припису разом з тією матеріальною нормою, до якої він відсилає. В разі ж застосування положення про імперативні норми – забезпечити дію норм матеріального права відповідного закону.
4) Наслідок. За концепцією «імперативних норм» віднайдені суддею надімперативні норми застосовуються одразу. При застосуванні положення про обхід закону суддя застосовує колізійні норми МПрП.
5) Механізм дії. Положення про обхід закону втілює механізм забезпечення застосування колізійних приписів, а концепція «імперативних норм» – застосування норм матеріального права.
Виявлено, що концепція «імперативних норм» не є оптимальним варіантом вирішення проблеми обходу закону в МПрП, в тому числі, але не виключно, зловживанням правом, що надає принцип lex voluntatis. Негнучкий, прямий, незрозумілий (з огляду на круг норм) механізм концепції «імперативних норм» не зможе протистояти в повній мірі гнучким, умисним, обхідним, спланованим діям учасників, спрямованим на застосування саме бажаного правопорядку.
У висновку до розділу 3 (підрозділ 3.7) викладено підсумовуючий матеріал і окремі авторські пропозиції, що є результатом проведення дослідження в цьому розділі.
В ході аналізу виявлено, що дії по обходу закону в МПрП виникли через специфіку метода регулювання відносин, ускладнених іноземним елементом.
Концепція «імперативних норм» та застереження про публічний порядок спрямовані на захист відповідного правопорядку в його матеріальній частині; тоді як положення про обхід закону має бути єдиним прямим механізмом забезпечення дії саме колізійної норми; воно стоїть на її захисті.
Теорія «обходу закону» (а при запровадженні її в законодавство – положення про обхід закону) покликана забезпечити ефективне застосування (дію) колізійної норми, попереджуючи ситуації, коли колізійна норма відсилає до правопорядку, який не має відношення до правовідносин та/або коли сторони обходять застосування певної колізійної норми.
Пропонуємо оновити розуміння дій по обходу закону в МПрП, та розуміти під цим такі дії:
а) дії з порушення норм МПрП з умислом або без нього;
б) дії з умисного створення фактичних обставин (об’єму) через прихований намір, волю (удавані дії);
в) дії щодо помилкової кваліфікації.
Предметом положення про обхід закону в МПрП слід розуміти визнання недійсними вказаних щойно дій.
З огляду на те, що слід розуміти під діями з обходу закону в МПрП, пропонуємо вважати, що в МПрП тим положенням (нормою), на яке направлені дії осіб з обходу закону в МПрП, є колізійний припис (норма); тобто, об’єктом є колізійна норма.
Враховуючи нові тенденції у МПрП, розуміння дій з обходу закону, його предмет, об’єкт, сформулюємо авторське поняття «обходу закону» в МПрП як соціально-правовий феномен, який несе в собі відображення дій осіб (особи) з порушення приписів МПрП з умислом або без нього; з умисного створення фактичних обставин (об’єму) через прихований намір, волю (удавані дії); з помилкової кваліфікації створених фактичних обставин, об’єктом яких є колізійна норма.
У Висновках підсумовуються результати проведеного дослідження та містяться рекомендації щодо внесення змін до українського законодавства та викладені загальні висновки по кожному із розділів.

Список праць, опублікованих за темою дисертації
Балдинюк В.В. Співвідношення положення про обхід закону та застереження про публічний порядок у міжнародному приватному праві // Підприємництво, господарство і право. – Березень 2007. – С. 16–19.
Балдинюк В.В. Питання обходу закону в кодифікаційних актах з міжнародного приватного права // Підприємництво, господарство і право. – травень 2007. – С. 28–30.
Балдинюк В.В. О "квалификации" в международном частном праве // Митна справа. – 2001. – №4. – С. 87–94.
Балдинюк В.В. Положення про обхід закону та дія імперативних (надімперативних) норм. – Український часопис міжнародного права. – 2005. – №1. – С. 101–106.
Балдинюк В.В. Вирішення питання про зворотне відсилання в міжнародному приватному праві в сучасних кодифікаціях внутрішнього законодавства. – Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2006. – Випуск 64 (частина ІІ). – С. 88–89.
Балдинюк В.В. Кваліфікація в міжнародному приватному праві. – Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2006. – Випуск 43 (частина ІІ). – С. 107–108.

АНОТАЦІЇ
Балдинюк В.В. Забезпечення застосування колізійної норми: кваліфікація, зворотне відсилання, обхід закону в міжнародному приватному праві. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03. – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із питаннями загальної частини МПрП.
В роботі вперше в українській юридичній науці системно узагальнено проаналізовано теоретичні та практичні проблеми забезпечення застосування колізійної норми в МПрП. Досліджуються такі механізми забезпечення колізійного регулювання як кваліфікація, відсилання та обхід закону в МПрП.
Виявляються такі проблемні питання як конфлікт кваліфікацій, зворотне відсилання, обхід закону в МПрП та виводяться відповідні теоретично обґрунтовані висновки, в яких запропоновані шляхи розв’язання цих проблемних питань. Окрім цього, у висновках запропоновано практичні рекомендації для удосконалення законодавства, яке регулює відносини, ускладнені іноземним елементом.
Ключові слова: міжнародне приватне право, колізійні норми, кваліфікація, зворотне відсилання, обхід закону, імперативні норми.

Балдынюк В.В. Обеспечение применения коллизионной нормы: квалификация, обратная отсылка, обход закона в международном частном праве. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03. – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, г. Киев, 2008.
Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических проблем, связанных с вопросами общей части МЧП.
В работе впервые в украинской юридической науке системно всеобще проанализированы теоретические и практические проблемы обеспечения применения коллизионных норм в МЧП. Исследуются такие механизмы обеспечения коллизионного регулирования как квалификация, отсылка и обход закона в МЧП.
Раскрываются такие проблемные вопросы как конфликт квалификаций, обратная отсылка, обход закона в МЧП и выводятся соответствующие теоретически обоснованные выводы, в которых предложено пути разрешения указанных проблем. Кроме этого, в выводах предложены практические рекомендации для усовершенствования законодательства, которое регулирует отношения, осложненные иностранным элементом.
Так, в работе впервые: 1) определены разногласия и установлены основные отличия между понятиями «квалификация» и «толкование» в международном частном праве (далее: МЧП); 2) обоснованы и предложены такие понятия как «фактическая квалификация», «нормативная квалификация» и «квалификационное толкование»; 3) определено, что в случае, если принять за основу правило квалификации по lex causae, то возникает вопрос об обратной отсылке или отсылке к праву третьей страны; 4) определено, что в случае, если допускать возможность обратной отсылки, то в аспекте вопроса о конфликте квалификаций следует признать, что квалификация в МЧП должна осуществляться, среди прочего, по lex causae; 5) предложено авторское понятие обхода закона в МЧП, а также определение предмета и объекта обхода закона в МЧП; 6) обосновано целесообразность внесения изменений в некоторые положения Закона Украины «О международном частном праве».
В работе также получило последующее развитие исследование: особенностей разрешения конфликта квалификаций в международном коммерческом арбитраже; положение, что отсылку коллизионной нормой к иностранному праву следует понимать как отсылку к его материальным нормам; особенности возможного проявления обхода закона в МЧП, если правоотношения рассматриваются в международном коммерческом арбитраже; тезис, что теория «обхода закона» в МЧП должна обеспечивать эффективное действие коллизионной нормы.

Объединение в одном исследовании проблемных вопросов применения коллизионной нормы – конфликта квалификаций, обратной отсылки, обход закона обуславливается тем, что таким образом достигается правильное, соответствующее применение коллизионной нормы через те механизмы, с помощью которых она вводится в действие. Это способствует одинаковому, правильному применению коллизионной нормы и является обеспечением ее действия.
Ключевые слова: международное частное право, коллизионные нормы, квалификация, обратная отсылка, обход закона, императивные нормы.

Baldinuk V.V. Providing of application of collision norm: qualification, reverse dispatch, round of law in an international private law. - Manuscript.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of legal sciences after speciality 12.00.03. – Civil law and civil procedure; family law; international private law. – Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2008.
The dissertation is devoted to research of the theoretical and practical problems connected with questions of general part of international private law.
In work for the first time in the Ukrainian jurisprudence are systematically analysed theoretical and practical problems of maintenance of application collision norms in international private law. Such mechanisms of maintenance of conflict regulation as qualification, sending and detour of the law in international private law are researched.
Such problem questions as the conflict of qualifications, return sending, detour of the law in international private law reveal and substantiated conclusions corresponding theoretically in which it is offered to a way of the sanction showed up earlier problems are deduced Besides in conclusions practical recommendations for improvement of the legislation which adjusts the legal relations complicated by a foreign element.
Keywords: private international law, conflict of laws, qualification, return sending, detour of the law, peremptory rules.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking