Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів

 

МАГДА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ, СВОБОД ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ОБОВ’ЯЗКІВ ГРОМАДЯН В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2008


Дисертація є рукописом.
Робота виконана на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор Тищенко Микола Маркович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, декан факультету підготовки кадрів для Пенсійного фонду України.

Офіційні опоненти:
- доктор юридичних наук, професор Негодченко Олександр Володимирович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, ректор ;

- кандидат юридичних наук, доцент Кузніченко Сергій Олександрович, Кримський юридичний інститут Одеського університету внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та процесу.

Захист відбудеться 29 жовтня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий 26 вересня 2008 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розбудови незалежної Української держави першочерговим завданням є належна реалізація та захист прав і свобод людини і громадянина, реальне втілення в життя конституційних приписів, які окреслюють правове становище особи, особливо у її відносинах із державними інституціями. З огляду на це, особливого значення набувають проблеми забезпечення прав і свобод людини і громадянина в ситуаціях, коли життєдіяльність громадян, їх життя і здоров’я стають під загрозу внаслідок впливу негативних факторів природного, техногенного або соціально-політичного характеру, для нівелювання яких державою застосовується досить широкий спектр адміністративно-правових заходів, необхідних для подолання наслідків тієї чи іншої надзвичайної ситуації та відновлення нормального стану суспільних відносин.
Поглиблене дослідження адміністративно-правового механізму впливу на ситуації надзвичайного характеру не тільки дає змогу підвищити дієвість та ефективність управлінської діяльності в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів, а й дозволяє визначити шляхи вдосконалення правового становища громадян у ході реалізації таких режимів, окреслити шляхи підвищення їх правової захищеності, визначити оптимальні параметри їх взаємовідносин з відповідними державним органами.
При цьому не можна не звернути увагу на те, що в сучасній вітчизняній правовій науці проблеми забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів практично не досліджували. Тому, особливої актуальності набуває питання вдосконалення й розвитку законодавства та розробки адміністративно-правових механізмів, спрямованих на забезпечення прав та свобод людини і громадянина в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів.
Окремі аспекти правового регулювання в сфері дії надзвичайних адміністративно-правових режимів досліджувались у працях таких вітчизняних вчених, як В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, А. В. Басов, Ю. П. Битяк, О. Г. Братель, А. С. Васильєв, І. П. Голосніченко, В. В. Зуй, С.В. Ківалов, Т.О. Коломоєць, М.В. Корнієнко, А. Т. Комзюк, О. О. Крестьянінов, С. О. Кузніченко, С. В. Пєтков, В. М. Плішкін, М. М. Тищенко та ін. Не можна також не відзначити внесок зарубіжних науковців у розробку проблем правового регулювання надзвичайних адміністративно-правових режимів. Зокрема, це праці С. С. Алексєєва, Д. М. Бахраха, Д.М. Власова, А.В. Грязнова, В.В. Гущина, С. В. Лебедя, Б. М. Порфир’єва, С.В. Пчелінцева, В.Б. Рушайла, С. Д. Хазанова та ін. Праці зазначених авторів слугують науковим підґрунтям для подальших досліджень у цій сфері. Однак проблему забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів на дисертаційному рівні не було досліджено. Вищевказаним і обумовлено вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження є складовою частиною наукових планів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і відповідає цільовій комплексній програмі «Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» на 2006 – 2010 рр. № 0106u002285.
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, протокол № 10 від 21.04.2006 р.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є вироблення теоретичних засад, необхідних для осмислення правового становища громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, розроблення й обґрунтування пропозицій та рекомендацій, спрямованих на забезпечення прав і свобод та реалізації обов’язків громадян, визначення шляхів удосконалення законодавства в цій сфері.
Виходячи з поставленої мети, у дисертації вирішено такі завдання:
- здійснено системне дослідження сутності надзвичайних адміністративно-правових режимів, визначено їх місце в системі адміністративно-правових режимів, роль та значення для належного регулювання суспільних відносин;
- окреслено стан правового регулювання реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні;
- проаналізовано міжнародно-правові аспекти регламентації надзвичайних адміністративно-правових режимів, їх значення для правового регулювання національного законодавства;
- здійснено загальну характеристику прав, свобод і обов’язків громадян;
- визначено сутність та призначення обмежень громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, проаналізовано механізм їх реалізації з точки зору забезпечення прав і свобод громадян;
- визначено особливості забезпечення прав і свобод громадян у ході адміністративно-юрисдикційної діяльності в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів;
- охарактеризовано обов’язки громадян та особливості їх реалізації в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів;
- систематизовано гарантії забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів та шляхи вдосконалення їх дієвості та ефективності;
- вироблено на основі аналізу чинного законодавства та практики його застосування пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, пов’язані з реалізацією надзвичайних адміністративно-правових режимів та забезпеченням прав, свобод і обов’язків громадян у сфері їх дії.
Предмет дисертаційного дослідження становлять теоретико-методологічні та організаційно-правові засади забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод і спеціальні методи пізнання. Діалектичний метод використано при визначенні сутності надзвичайних адміністративно-правових режимів, обмежень прав і свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів. Системно-структурний метод застосовувався при встановленні системи надзвичайних адміністративно-правових режимів та класифікації останніх. Структурно-функціональний метод прислужився для виявлення характерних ознак надзвичайних адміністративно-правових режимів. За допомогою порівняльно-правового методу уточнено визначення понять «режим», «адміністративний режим», «адміністративно-правовий режим», «надзвичайний адміністративно-правовий режим», розроблено механізм їх застосування, вивчено закордонний досвід застосування обмежень прав і свобод громадян. Методи класифікації та групування було використано для класифікації обмежувальних заходів в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, заходів адміністративного примусу у ході адміністративно-юрисдикційної діяльності в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів та при класифікації гарантій забезпечення прав і свобод громадян у досліджуваних умовах. За допомогою логіко-семантичного методу проаналізовано та поглиблено понятійно-термінологічний апарат.
Названі методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв’язку та взаємозалежності, що забезпечило повноту дослідження і коректність отриманих наукових результатів.
Нормативну основу дисертаційного дослідження складають: Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, нормативно-правові акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також проекти деяких законодавчих актів.
Загальнотеоретичну базу дисертації забезпечили праці вчених у галузі теорії держави і права, адміністративного права та процесу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням проблем забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, зокрема:
- уперше у вітчизняній правовій науці подано загальну характеристику обмежень прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, вироблено авторські визначення понять «безпека», «цілі обмежень прав і свобод громадян», «обмеження прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів»;
- уперше проаналізовано діяльність адміністративно-юрисдикційних органів у сфері забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів;
- уперше окреслено проблемні питання реалізації відповідних обов’язків громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів;
- уперше розроблено низку конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів;
- поглиблено порівняльно-правовий аналіз міжнародно-правових аспектів правового регулювання реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні;
- подальшого розвитку дістало дослідження сутності, змісту та особливостей надзвичайних адміністративно-правових режимів з урахуванням цілей їх введення, специфіки правового регулювання;
- подальшого розвитку дістала характеристика гарантій забезпечення прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів;
- уточнено визначення прав, свобод та обов’язків громадян, сформульовано авторську позицію щодо окремих понять.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені в роботі висновки та пропозиції становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані: а) у сфері науково-дослідної діяльності ? для подальшої розробки проблем правового регулювання реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів та забезпечення прав і свобод громадян в сфері їх дії; б) у правотворчості – для вдосконалення чинного законодавства, яке регламентує правове становище громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів; в) у правозастосовчій діяльності –для підвищення ефективності практичної діяльності суб’єктів реалізації відповідних надзвичайних адміністративно-правових режимів, удосконалення застосування адміністративного законодавства щодо реалізації та захисту прав і свобод громадян та їх обов’язків; г) у навчальному процесі матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватися при читанні лекцій та під час проведення практичних занять з дисципліни «Адміністративне право України», при підготовці відповідних підручників та навчальних посібників.
Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, представлена і обговорена на засіданнях кафедри, схвалена нею і рекомендована до захисту.
Окремі положення дисертації оприлюднені у вигляді виступів і доповідей на науково-практичних конференціях: «Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства» (м. Харків, 26?27 червня 2006 р.); «Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення» (м. Сімферополь – Ялта, 7?8 грудня 2006 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки та практики» (м. Харків, 2007 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки» (м. Харків, 2008 р.).
Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, що поєднують 8 підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи, списку використаної літератури (311 найменувань) та додатка. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 224 сторінки, з них основного тексту 188 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкриваються сутність і сучасний стан вивчення наукової проблеми, обраної автором для дослідження, обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, визначаються мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, його методологічна й теоретична основи, формулюються положення, які характеризують наукову новизну роботи, теоретичне та практичне значення зроблених висновків, апробацію результатів дослідження.
Розділ перший «Характеристика інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів» складається з трьох підрозділів.
Підрозділ 1.1. «Правова природа надзвичайних адміністративно-правових режимів, їх місце в системі адміністративно-правових режимів» присвячено правовій характеристиці поняття та елементів, які складають зміст надзвичайних адміністративно-правових режимів, ознак, що дозволяють визначити їх місце в загальній системі адміністративно-правових режимів.
Досліджено підходи щодо розуміння змісту понять «режим», «правовий режим», «адміністративно-правовий режим». Зміст адміністративно-правових режимів розкрито з урахуванням наявності низки елементів, що його складають, зокрема, мети його встановлення, правових принципів, об’єктів та методів правового регулювання, «режимних правил», спеціальних державних органів, відповідальності за порушення «режимних норм», визначення просторово-часових меж дії адміністративно-правових режимів. Наголошено, що при аналізі адміністративно-правових режимів недостатньо акцентувати увагу на застосуванні адміністративно-правових засобів регулювання. Слід також мати на увазі, що реалізація того чи іншого адміністративно-правового режиму пов’язана з досягненням визначених цілей, досить часто обумовлена наявністю певних обставин або специфікою відповідної сфери суспільних відносин. Разом з цим, реалізація адміністративно-правових режимів обумовлює і чітку визначеність та порядок дій суб’єктів правовідносин, котрі виникають у зв’язку з їх введенням чи реалізацією. Визначено місце надзвичайних адміністративно-правових режимів в системі адміністративно-правових режимів, досліджено їх особливості та зроблено їх класифікацію.
Надзвичайні адміністративно-правові режими дисертантом визначено як обмежені певними просторово-часовими рамками, специфічні режими правового регулювання, які мають особливий порядок введення і пов’язані з особливостями управлінської діяльності та наявністю у відповідних суб’єктів їх здійснення особливих повноважень, застосуванням певних обмежень конституційних прав і свобод громадян та покладанням на них додаткових обов’язків, метою яких є відновлення та підтримання належного стану суспільних відносин, забезпечення безпеки суспільства в цілому та окремих громадян при наявності екстраординарних ситуацій соціально-політичного та природно-техногенного характеру.
У підрозділі 1.2. «Міжнародно-правові акти в сфері застосування надзвичайних режимів» зазначено, що ступінь правової регламентації питань, пов’язаних з забезпеченням прав і свобод громадян, які опинилися в зоні дії надзвичайних режимів, слід пов’язувати з положеннями міжнародно-правових документів, прийнятих світовою спільнотою. Особливого значення це набуває в контексті конституційного положення про те, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства нашої держави. Незважаючи на відсутність окремого міжнародно-правового акта стосовно введення та реалізації надзвичайних режимів, підкреслюється, що основою забезпечення прав і свобод громадян у таких ситуаціях слугують положення низки міжнародних документів, насамперед Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 р., Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 р., Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р., Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р., Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 р., Декларації про захист жінок і дітей в надзвичайних обставинах і в період збройних конфліктів від 14 грудня 1974 р., Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 грудня 1950 р. тощо. З урахуванням специфіки окремих надзвичайних режимів проаналізовано положення міжнародно-правових актів, які регулюють питання ядерної безпеки, попередження надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ядерними аваріями, ліквідацією їх наслідків, захисту населення і територій від надзвичайних екологічних ситуацій, у випадках виникнення збройних конфліктів.
Підрозділ 1.3. «Правові засади регулювання реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні» присвячено аналізу нормативно-правових актів, якими регулюються питання реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів. Правове регулювання в сфері введення та реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів має декілька рівнів, які включають в себе Конституцію України, закони України та відповідні підзаконні нормативні акти. Наголошено, що з огляду на відсутність у законодавстві України окремого нормативно-правового акта, який би регламентував права і свободи громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, особливого значення набувають положення Конституції України щодо прав, свобод і обов’язків людини і громадянина та можливостей їх обмеження. Питання правової регламентації введення, реалізації та припинення дії адміністративно-правових режимів на рівні законів та підзаконних актів досліджено з урахуванням видів таких режимів. При цьому зосереджується увага на питаннях забезпечення прав і свобод громадян, які опинилися в зоні дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. На думку автора, важливим фактором забезпечення прав і свобод громадян, дієвим чинником удосконалення нормативно-правового регулювання в цій сфері повинно стати обмеження відомчої нормотворчості, особливо у питаннях правового становища громадян.
Другий розділ «Особливості забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів» складається з п’яти підрозділів.
У підрозділі 2.1. «Права, свободи та обов’язки громадян: загальна характеристика» увагу зосереджено на аналізі прав, свобод та обов’язків громадян, оскільки їх осмислення та чітке визначення має першорядне значення для належного правового регулювання в кожній із сфер суспільного життя. Особливого звучання це набуває в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, оскільки саме ці умови найбільшою мірою ставлять під загрозу не тільки саме існування людини, але й її можливості, пов’язані з задоволенням різних життєво важливих потреб. Усвідомлення сутності прав і свобод громадян має важливе значення для визначення та відповідного законодавчого закріплення їх певних обмежень, які не тільки можливі, а й у відповідних випадках об’єктивно необхідні. Перш за все, це має відношення до належного правового регулювання взаємовідносин громадян з органами держави в умовах надзвичайних ситуацій, оскільки перш ніж обмежити певне право, необхідно мати чітке уявлення про значущість того чи іншого права і свободи в житті людини, усвідомлювати відповідні правові параметри його реалізації та можливі наслідки встановлення обмежень. Доведено, що категорії прав і свобод є синонімічними по своїй суті. Важливою категорією, яка також обумовлює правове становище особи, є категорія законних інтересів, що визначаються автором як пов’язані з правовими поглядами і рівнем правової культури особи й засновані на правових приписах уявлення індивіда про заздалегідь мислимий результат своєї діяльності з реалізації суб’єктивних прав або юридичних обов’язків, які опосередковують прагнення до соціальних благ. Відповідно, юридичні обов’язки являють собою засновану на загальнолюдських цінностях, встановлену та гарантовану державою необхідність певної поведінки, пов’язаної з досягненням балансу інтересів як кожного члена суспільства, так і інтересів держави та суспільства в цілому. Загалом чітке визначення прав, свобод, законних інтересів та обов’язків громадян слугує важливим фактором формування та деталізації правових статусів інших суб’єктів правовідносин, які виникають в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів, є запорукою злагодженості та ефективної дії державного механізму у забезпеченні прав і свобод громадян.
У підрозділі 2.2. «Обмеження прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів: сутність та механізм здійснення» підкреслюється, що складні ситуації, які обумовлюють необхідність введення і реалізацію надзвичайних адміністративно-правових режимів, необхідність нівелювання їх негативних наслідків потребують відповідних зусиль держави, які в свою чергу об’єктивно обумовлюють необхідність застосування певних обмежень прав і свобод громадян. Без таких обмежень діяльність держави з приведення обстановки, яка склалася в результаті тих чи інших надзвичайних обставин у належний стан, значно ускладнюється. Загалом проблема обмежень прав і свобод громадян є однією із важливих сторін взаємовідносин держави та громадян, яка значною мірою обумовлює реальність проголошених прав і свобод. Зазначається, що категорії «правове обмеження», «обмеження права» та «обмеження прав людини» дуже близькі за змістом, але ототожнювати їх не доцільно. Ці категорії співвідносяться як загальне та особливе. Якщо правові обмеження являють собою категорію більш широкого порядку і можуть бути визначені як сукупність елементів механізму правового регулювання, то обмеження права є категорією більш суб’єктивною і дозволяє конкретизувати певне обмеження як з позицій обсягу відповідного права, так і з позицій особливостей певного суб’єкта – носія конкретного права. Ще більш деталізованим є поняття обмеження прав людини. Досліджуються цілі обмеження прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, які визначаються як забезпечений відповідними правовими засобами та пов’язаний з певним звуженням обсягу суб’єктивних прав заздалегідь визначений результат зусиль держави в особі її органів, обумовлений необхідністю нормалізації суспільних відносин та обстановки, що склалася внаслідок виникнення ситуацій надзвичайного характеру. Ієрархія цілей обмеження прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів передбачає наявність головної мети, загальних цілей, а також конкретних цілей обмеження прав і свобод громадян. Головною метою обмежень прав громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів виступає забезпечення безпеки суспільства і держави, а також безпеки інших людей, які опинилися в зоні дії таких режимів. Щодо загальних цілей, то вони обумовлюються специфікою того чи іншого виду надзвичайного адміністративно-правового режиму. Конкретними є цілі, досягнення яких пов’язується з конкретним результатом дії того чи іншого обмеження стосовно конкретної людини чи групи людей або до конкретних обставин. Виділяються та аналізуються принципи обмеження прав громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, до яких, зокрема, віднесені принцип законності введення та застосування обмежень; домірності обмежень прав і свобод громадян; збалансованості інтересів особи, держави та суспільства при встановленні і застосуванні обмежень; рівності дії обмежень стосовно тих, на кого вони поширюються; тимчасовості та часової визначеності обмежень; неприпустимості обмеження дії правових презумпцій; забезпечення відповідних процесуальних можливостей; інформаційного забезпечення застосування обмежень; підконтрольності застосування обмежень; правової захищеності громадян при застосуванні обмежень; відшкодування шкоди, заподіяної громадянам у зв’язку з реалізацією обмежень їх прав та свобод. Питання застосування відповідних обмежень досліджено у контексті характеристики правових заходів, які реалізуються в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів і певною мірою пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян. Формулюється поняття обмежень прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, яке, на думку автора, являє собою об’єктивно обумовлену інтересами суспільства, держави та громадян, опосередковану досягненням відповідних цілей та засновану на законі реакцію держави на обставини надзвичайного характеру, яка знаходить вираження у відповідній діяльності державних органів, пов’язана зі звуженням правових можливостей особи на певний чітко визначений період, необхідний для нормалізації обстановки та подолання наслідків надзвичайної ситуації.
У підрозділі 2.3. «Забезпечення прав і свобод громадян та адміністративно-юрисдикційна діяльність в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів» наголошено, що підтримка правопорядку при наявності обставин надзвичайного характеру виступає одним із найважливіших чинників нівелювання негативних наслідків становища, що склалося, і значною мірою обумовлює дієвість та ефективність дій органів держави, спрямованих на нормалізацію відповідної ситуації, в тому числі і з урахуванням необхідності реалізації досить широкого кола обмежень, які застосовуються при впровадженні в життя заходів того чи іншого надзвичайного адміністративно-правового режиму. У випадку відхилення від нормальних умов життєдіяльності, що притаманно ситуаціям, пов’язаним із введенням надзвичайних адміністративно-правових режимів, питання встановлення та реалізації адміністративної відповідальності за порушення загальнообов’язкових правил і норм набувають особливого значення. Це пов’язано не тільки з забезпеченням прав осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, а й забезпеченням прав і свобод широкого кола громадян, яким те чи інше правопорушення може завдати шкоди. Взагалі, встановлення відповідальності за ті чи інші дії або бездіяльність, особливо в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів, є вагомою гарантією не тільки забезпечення прав громадян, але й фактором належного функціонування органів держави, забезпечення правопорядку. Звернуто увагу на недостатню урегульованість питань адміністративної відповідальності за правопорушення, які можуть бути скоєні в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. Наголошено, що застосування адміністративної відповідальності повинно пов’язуватись не тільки з невиконанням певних вимог посадових осіб органів, які здійснюють функцію управління в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, а й з невиконанням відповідних правил, що встановлюються з урахуванням конкретної обстановки. Перш за все, це стосується забезпечення реалізації відповідних заходів того чи іншого правового режиму. З огляду на це, обґрунтовано необхідність доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею, яка передбачає відповідальність за невиконання заходів правового режиму, що запроваджується в умовах дії воєнного чи надзвичайного стану, та обов’язків, пов’язаних з їх реалізацією. Доведено доцільність застосування заходів, спрямованих на недопущення подальшої протиправної поведінки осіб, які скоїли адміністративне правопорушення. Найбільш дієвим у цьому плані заходом було б видворення особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, пов’язане з невиконанням заходів відповідного правового режиму, чи правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, і яка не проживає на території, де введено надзвичайний стан або оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації, за межі цієї території. Розглянуто питання про коло суб’єктів здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів та їх компетенція щодо питань про адміністративні правопорушення. Доведено потребу вдосконалення правового регулювання притягнення до дисциплінарної відповідальності в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, зокрема необхідність враховувати обставини, що пом’якшують чи обтяжують таку відповідальність, а також виключають можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів.
У підрозділі 2.4. «Реалізація обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів» підкреслено значущість виконання відповідних обов’язків в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. На думку дисертанта, саме завдяки виконанню обов’язків, визначених законодавцем, значною мірою нівелюється негативний вплив існуючих обставин надзвичайного характеру на життя і здоров’я громадян, забезпечується оперативність та ефективність застосування необхідних адміністративних засобів, ліквідуються наявні та потенційні загрози суспільним відносинам. Однак очевидно, що категорія обов’язків має відношення не тільки до конкретної особи, а й до органів держави, їх посадових осіб, які здійснюють діяльність на території дії того чи іншого надзвичайного адміністративно-правового режиму. Виконання покладених на них обов’язків не тільки слугує подоланню руйнівних наслідків надзвичайної ситуації, а й є вагомим фактором забезпечення прав і свобод громадян. Виділено три групи обов’язків громадян, яких вони повинні дотримуватися в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. Першу групу складають обов’язки, пов’язані з забезпеченням громадського порядку та належного порядку управління в зоні дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. До другої групи віднесені обов’язки, які безпосередньо пов’язані з реалізацією відповідних заходів щодо усунення шкідливих наслідків та нормалізації ситуації, що склалася на території дії відповідного надзвичайного режиму. Третя група ? це обов’язки, пов’язані з забезпеченням особистої безпеки громадян, екологічної безпеки та санітарно-епідеміологічної безпеки. Належна реалізація певних обов’язків пов’язується з необхідністю чіткого інформування громадян про їх наявність та відповідні процедури реалізації. Запропоновано на законодавчому рівні окремо закріпити перелік обов’язків громадян, які необхідно виконувати в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, зокрема: обов’язок не порушувати громадський порядок та заходи правового режиму; обов’язок дотримуватися відповідних заходів особистої безпеки, вимог екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки; обов’язок вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту, використовувати їх особисто та вимагати їх використання іншими особами, якщо це необхідно для захисту життя і здоров’я громадян. Окремо слід виділити обов’язки посадових та службових осіб сприяти громадянам у реалізації покладених на них обов’язків та забезпечити належне інформування про такі обов’язки і процедури їх реалізації.
Підрозділ 2.5. «Гарантії забезпечення прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів» присвячено характеристиці юридичних гарантій забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. Підкреслено, що кожна з них певною мірою впливає на рівень правової захищеності громадян, але окремі відіграють особливу роль у механізмі забезпечення прав і свобод осіб, які опинилися в зоні дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. Насамперед це такі гарантії: правова допомога; інформаційне забезпечення громадян; право на звернення; контроль та нагляд за додержанням прав і свобод громадян.
Аналізуючи роль та значення отримання належної правової допомоги в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів, дисертант наголошує на необхідності чіткого визначення і закріплення на законодавчому рівні кола суб’єктів надання правової допомоги, в тому числі і з урахуванням особливості дії того чи іншого надзвичайного адміністративно-правового режиму, чітким визначенням їх прав і обов’язків. При цьому, найперше слід враховувати можливості такого інституту громадянського суспільства як адвокатура, яка має найбільш потужний потенціал із забезпечення прав і свобод громадян. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення діяльності адвокатури та фахівців у галузі права щодо надання правової допомоги громадянам, удосконалення організації її надання в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. Не менш важливим є визначення та закріплення в законодавстві обов’язків державних органів, які здійснюють відповідні повноваження в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів із забезпечення громадян необхідною правовою допомогою.
Важливою гарантією забезпечення прав громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів є також і їх належне інформування про реальний стан речей в зоні дії того чи іншого надзвичайного режиму, про дії і рішення органів, які здійснюють відповідні управлінські функції. Реалізація громадянами права на інформацію в умовах досліджуваних режимів насамперед, пов’язана з реалізацією уповноваженими органами заходів цих правових режимів, ефективністю їх застосування. Наголошено на актуальності питань відповідальності за поширення завідомо неправдивої інформації, що може призвести до дестабілізації обстановки в зоні дії надзвичайного адміністративно-правового режиму. Запропоновано встановити підвищену адміністративну відповідальність за поширення такої неправдивої інформації. Поряд з цим, конкретні дії чи бездіяльність посадових осіб, пов’язані з порушенням права громадян на інформацію, можуть призвести не тільки до нанесення шкоди певній особі, а й стати фактором ускладнення обстановки в зоні дії відповідного надзвичайного режиму, її дестабілізації. Особливо це стосується випадків надання інформації, що не відповідає дійсності, несвоєчасного надання, навмисного приховування інформації, перешкоджання поширенню певної інформації. Враховуючи ці обставини, запропоновано доповнити ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення частиною третьою, яка б передбачала підвищену відповідальність посадових осіб за порушення права на інформацію в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. Право на інформацію тісно пов’язане з іншою важливою гарантією ? реалізацією права на звернення, адже саме звернення слугує процесуальним засобом отримання певної інформації, який в Законі України «Про інформацію» отримав назву інформаційного запиту. В умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів звернення громадян не тільки не втрачають свого значення, а навпаки, набувають особливої значущості, оскільки належна реакція на них та їх вирішення по суті прямо пов’язані з реалізацією таких прав людини і громадянина, як право на життя, на охорону здоров’я, на свободу та особисту недоторканність та інших прав, пов’язаних з забезпеченням життєдіяльності людини в ситуаціях екстраординарного характеру. У таких ситуаціях, коли для реалізації та захисту прав і свобод громадян фактор часу має вирішальне значення, строки реакції на звернення громадян мають бути більш короткими, що й варто відобразити у Законі України «Про звернення громадян». Підкреслено значущість права на звернення і особливо права на оскарження як важливого засобу соціального контролю. Наряду з контролем, який здійснюється безпосередньо громадянами, не менш важливим є і контроль з боку відповідних державних і недержавних інституцій, який виступає як одна із важливих та дієвих гарантій забезпечення прав і свобод громадян. В умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів належна реалізація контролю є важливим чинником подолання кризових ситуацій, забезпечення нормальної життєдіяльності громадян та ритмічної і ефективної роботи державних органів, підприємств, організацій та установ. Зазначено фактори, що ускладнюють реалізацію контролю в таких умовах та необхідність реалізації певних організаційних заходів, спрямованих на забезпечення належної контрольної діяльності. Акцентується увага на питаннях здійснення контролю з боку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Запропоновано законодавчо закріпити положення про те, що при введенні режиму надзвичайного стану, режиму воєнного стану та визнання певної території зоною надзвичайної екологічної ситуації на відповідній території обов’язково повинні діяти представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Законодавчого закріплення потребує і правове становище його представників та питання організації їх роботи.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення, нове вирішення наукового завдання, що полягає у виробленні теоретичних засад, необхідних для осмислення правового становища громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, розроблення й обґрунтування пропозицій та рекомендацій, спрямованих на забезпечення прав і свобод та реалізації обов’язків громадян, визначення шляхів удосконалення законодавства в цій сфері. Серед висновків слід відзначити наступні.
1. Введення та реалізація надзвичайних адміністративно-правових режимів являє собою об’єктивну необхідність, пов’язану з забезпеченням життєдіяльності суспільства і окремих його членів, додержанням відповідних параметрів функціонування державного механізму, нівелюванням шкідливих наслідків екстремальних ситуацій природно-техногенного та соціально-політичного характеру. Надзвичайні адміністративно-правові режими – це обмежені певними просторово-часовими рамками, специфічні режими правового регулювання, які мають особливий порядок введення і пов’язані з особливостями управлінської діяльності та наявністю у відповідних суб’єктів їх здійснення особливих повноважень, застосуванням певних обмежень конституційних прав і свобод громадян та покладанням на них додаткових обов’язків, метою яких є відновлення та підтримка належного стану суспільних відносин, забезпечення безпеки суспільства в цілому та окремих громадян при наявності екстраординарних ситуацій соціально-політичного та природно-техногенного характеру.
2. Досягнення цілей встановлення та реалізації кожного із надзвичайних адміністративно-правових режимів, перш за все, обумовлено рівнем їх правової регламентації. При цьому, першорядне значення для подальшого розвитку законодавства про надзвичайні адміністративно-правові режими, його вдосконалення має рівень відповідності цього законодавства міжнародно-правовим актам, які регламентують як загальні положення щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, так і положення, що безпосередньо відносяться до їх забезпечення при наявності тієї чи іншої ситуації екстремального характеру.
3. Важливим фактором забезпечення прав і свобод громадян, дієвим чинником вдосконалення нормативно-правового регулювання в цій сфері повинно стати обмеження відомчої нормотворчості і, перш за все, у питаннях правового становища громадян.
4. Обмеження, які застосовуються в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, можна визначити як об’єктивно обумовлену інтересами суспільства, держави та громадян, опосередковану досягненням відповідних цілей та засновану на законі реакцію держави на обставини надзвичайного характеру, яка знаходить вираження у відповідній діяльності державних органів, пов’язана зі звуженням правових можливостей особи на певний чітко визначений період, необхідний для нормалізації обстановки та подолання наслідків надзвичайної ситуації.
5. Застосування адміністративної відповідальності повинне пов’язуватись не тільки з невиконанням певних вимог посадових осіб органів, що здійснюють функцію управління в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, а й з невиконанням відповідних правил, які встановлюються з урахуванням конкретної обстановки. З огляду на це, необхідно передбачити адміністративну відповідальність за невиконання заходів правового режиму.
6. Дієвим фактором забезпечення законності реалізації заходів правових режимів воєнного та надзвичайного стану слід визнати встановлення адміністративної відповідальності представників державних органів, які відповідно до закону забезпечують реалізацію таких заходів. Повноваження щодо складання протоколів про подібні правопорушення доцільно надати Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (або відповідним працівникам його секретаріату чи його представникам у зоні дії того чи іншого надзвичайного режиму), а також представникам військового командування, відповідним посадовим особам органів внутрішніх справ.
7. В умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів особливого значення набуває виконання відповідних обов’язків. Необхідно на законодавчому рівні окремо закріпити перелік відповідних обов’язків громадян та посадових і службових осіб щодо забезпечення їх реалізації.
8. Щодо системи гарантій забезпечення прав і свобод громадян, то основну увагу закцентовано на тих з них, які у відповідних умовах набувають особливого значення для громадян. Серед таких гарантій виділяється право на правову допомогу, належне інформування про реальний стан речей в зоні дії того чи іншого надзвичайного режиму, про відповідні дії і рішення органів, які здійснюють управлінські функції, а також право на звернення та здійснення контрольної та наглядової діяльності.
9. З огляду на значущість належного гарантування прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, необхідне подальше вдосконалення законодавчого регулювання в сфері отримання правової допомоги, зокрема, щодо діяльності адвокатури в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів, можливості надання такої допомоги фахівцями-юристами військових частин, які перебувають у зоні дії режиму воєнного стану, покладення певних обов’язків з організації надання правової допомоги на відповідні державні органи, а також стосовно реалізації права на інформацію та права на звернення.
10. Право на інформацію в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів набуває особливого значення в ході реалізації уповноваженими органами відповідних заходів. Разом з цим, оскільки певна інформація може викликати і негативні наслідки, доцільно є встановити адміністративну відповідальність за поширення завідомо неправдивої інформації, яка може призвести до дестабілізації обстановки в зоні дії відповідного надзвичайного адміністративно-правового режиму. Пропонується встановлення підвищеної адміністративної відповідальності за поширення такої неправдивої інформації. Окремо слід передбачити можливість підвищеної відповідальності посадових осіб за порушення права на інформацію в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів.
11. З метою забезпечення належної реалізації права на звернення доцільно закріпити в Законі України «Про звернення громадян» положення про те, що в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів звернення громадян розглядаються і вирішуються в термін не більше десяти днів від дня їх отримання, а ті, які не потребують додаткового вивчення, ? невідкладно, але не пізніше трьох днів від дня їх отримання.
12. В умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів слід посилити контроль за додержанням прав і свобод громадян з боку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в тому числі і по відношенню до органів військового командування та відповідних посадових осіб. Доцільно законодавчо визначити обов’язковість діяльності представництв Уповноваженого на території, де діє відповідний надзвичайний адміністративно-правовий режим, та встановлення підвищеної адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в умовах дії зазначених режимів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ РОБІТ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Магда С. О. До питання про забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії режиму воєнного стану / С. О. Магда // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – 2007. – Вип. 88. – С. 75?80.
2. Магда С. О. Реалізація права на правову допомогу в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 37. – С. 263?268.
3. Магда С. О. Окремі аспекти інформаційного забезпечення в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 39. – С. 227–231.
4. Магда С. О. Про цілі обмеження прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць. – 2007. – № 3 (34). – С. 152–158.
5. Магда С. О. Міжнародно-правові засади забезпечення прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства: тези доп. та наук. повідомлень учасників всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. М. І. Панова. ? Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – С. 111–114.
6. Магда С. О. До питання про притягнення до адміністративної відповідальності в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Ч. 2 / Голов. ред. колег. О. М. Бандурка. – Сімф.: Кримський юрид. ін-т Харківського нац. ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 255–256.
7. Магда С. О. До питання про адміністративно-юрисдикційну діяльність в умовах дії режиму воєнного стану / С. О. Магда // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: тези доп. та наук. повідомлень всеук. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. М. І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, Акад. правов. наук України, 2007. – С. 291–293.
8. Магда С. О. До питання про обов’язки громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Сучасні проблеми юридичної науки: тези доп. та наук. повідомлень всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. А. П. Гетьмана. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 155?157.

 

АНОТАЦІЇ
Магда С.О. Забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2008.
Дисертацію присвячено аналізу проблем правового регулювання в сфері забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів. Визначено сутність надзвичайних адміністративно-правових режимів, міжнародно-правові засади їх застосування, аналізується правове регулювання реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні. Здійснено загальну характеристику прав, свобод та обов’язків громадян. Встановлено сутність та здійснюється характеристика обмежень прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, визначаються особливості здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності та реалізації відповідних обов’язків громадян, досліджуються проблеми гарантування прав і свобод громадян в ході реалізації цих режимів. З урахуванням необхідності належного забезпечення прав і свобод громадян, обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів.
Ключові слова: надзвичайний адміністративно-правовий режим, права, свободи, обов’язки громадян, обмеження прав і свобод, адміністративна відповідальність, гарантії забезпечення прав і свобод.

Магда С.А. Обеспечение прав, свобод и реализации обязанностей граждан в условиях чрезвычайних административно-правовых режимов. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. – Харьков, 2008.
Диссертация посвящена анализу проблем правового регулирования в сфере обеспечения прав и свобод граждан в условиях чрезвычайных административно-правовых режимов. В работе рассматриваются теоретико-правовые вопросы, касающиеся сущности чрезвычайных административно-правовых режимов и их места в системе административно-правовых режимов. Формулируется авторское определение понятия чрезвычайных административно-правовых режимов. Анализируются положения международно-правовых актов, касающиеся обеспечения прав и свобод граждан в ситуациях чрезвычайного характера. Подчёркивается, что осмысление и чёткое определение прав, свобод и обязанностей граждан имеет первоочередное значение для надлежащего правового регулирования соответствующих правовых отношений. Анализируются цели ограничения прав и свобод граждан в условиях действия чрезвычайных административно-правовых режимов, а сами ограничения, что используются в условиях такого рода режимов, определяются как объктивно обусловленная интересами общества, государства и граждан, опосредованная достижением соответствующих целей и основанная на законе реакция государства на обстоятельства чрезвычайного характера, которая находит своё выражение в соответствующих действиях государственных органов, связанных с сужением правовых возможностей личности на чётко опеределённый период, необходимый для нормализации обстановки и преодоление последствий чрезвычайной ситуации. С учётом реализации соответствующих ограничений анализируется административно-юрисдикционная деятельность, связанная с необходимостью поддержания правопорядка в условиях действия чрезвычайных административно-правовых режимов. Рассматриваются вопросы оптимизации системы субъектов административно-юрисдикционных полномочий, формируются предложения по совершенствованию правового регулирования в сфере административно-юрисдикционной деятельности. Подчёркивается значимость выполнения соответствующих обязанностей для преодоления разрушительных последствий той или иной чрезвычайной ситуации, её нормализации и обеспечения прав и свобод граждан. Категория обязанностей рассматривается не только по отношению к гражданам, а и по отношению к органам государства, должностным лицам, которые осуществляют деятельность на територии действия чрезвычайного административно-правового режима. При анализе системы юридических гарантий обеспечения прав и свобод граждан особое внимание уделяется таким гарантиям, как правовая помощь, информационное обеспечение граждан, право на обращение, контроль и надзор за соблюдением прав и свобод граждан. Сформулированы предложения по совершенствованию законодательства и практики его применения.
Ключевые слова: чрезвычайный административно-правовой режим, права, свободы, обязанности граждан, ограничения прав и свобод, административная ответственность, гарантии обеспечения прав и свобод.

Magda S.A. Ensuring of rights and freedoms and realization of citizens duties in extraordinary administrative law regime situations. – Manuscript.
Thesis for a Candidate’s degree in Law. Speciality 12.00.07 – administrative law and process; financial law; information law. – Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine. – Kharkiv, 2008.
The thesis is devoted to the analysis of the problem of legal regulation in the sphere of rights and freedoms’ ensuring and citizens’ duties realization in extraordinary administrative law regime situations. The thesis ascertains the essence of extraordinary administrative law regimes, international law principles of their use, analyses the legal regulation of extraordinary administrative law regimes in Ukraine. It gives the general characteristics of rights, freedoms and duties of citizens. The work escertains the essence and characterizes the restrictions of citizens’ rights and freedoms’ in extraordinary administrative law regime situations, determines the peculiarities of administrative jurisdiction activities and realization of proper duties of citizens’, examines the problems of citizens’ rights and freedoms’ ensurance in the course of realization of such regimes. Taking into account necessity of proper ensurance of citizens’ rights and freedoms, the propositions as to the perfection of Ukrainian legislation in force in the sphere of extraordinary administrative law regime’s realization are suggested.
Key words: extraordinary administrative law regime, rights, freedoms, citizens’ duties, restriction of rights and freedoms, administrative liability, guarantees of rights and freedoms ensurance.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking