Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Забезпечення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі

 

НЕЖИВЕЦЬ Олена Миколаївна

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ–2005


Дисертацією
є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ України

Науковий керівник
кандидат юридичних наук, доцент Корчинський Володимир Олексійович, Національна академія внутрішніх справ України, професор
кафедри кримінології та юридичної соціології

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук НАН України Михайленко Петро Петрович, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри теорії кримінального права

кандидат юридичних наук, доцент Фаренюк Сергій Якович, Київський юри-дичний інститут МВС України, начальник кафедри кримінального права та кримінології

Провідна установа – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН Укра-їни, відділ проблем кримінального права, кримінології та судоустрою (м. Київ).

Захист відбудеться “27” квітня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізова-ної вченої ради Д 26.007.03 в Національній академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрі-шніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1)

Автореферат розісланий “17” березня 2005 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Є.Д.Лук’янчиков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах демократизації та гуманізації суспільства державна політика України має бути спрямована на забезпечення прав і свобод людини, а її законодавство приведено відповідно до міжнародних норм, стан-дартів і направлене на диференціацію виконання покарань та індивідуальний підхід як до засуджених, так і до осіб, які звільнились з місць позбавлення волі.
Прийняття Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України потребує розробки нових підходів до соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, і підтримки щодо їх ресоціалізації держа-вними органами місцевої влади та самоврядування, громадських, суспільних, релігійних, благодійних організацій та комерційних структур. За даними Дер-жавного департаменту України з питань виконання покарань (далі – ДДУПВП), щорічно з установ виконання покарань (далі – УВП) звільняється в середньому від 60 до 80 тисяч осіб, яких необхідно працевлаштувати. Більшість з них по-требує житлової, медичної, психологічної та соціальної допомоги.
У зв’язку з економічною нестабільністю, низьким рівнем життя та безро-біттям, постає гостра необхідність у розв’язанні проблеми забезпечення соціа-льної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Тому актуальність обраної теми дослідження зумовлена: потребою теоретичного ви-значення та практичного обґрунтування соціальних та трудових проблем реабі-літації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, які виникли через соціально-економічні та політичні зміни, що сталися на Україні за роки незалежності; не-обхідністю вивчення соціально-демографічної, кримінологічної, кримінально-правової та постпенітенціарної характеристики звільнених та розробкою на цій основі ефективних заходів попередження нових злочинів серед звільнених, і особливо серед молоді та неповнолітніх; необхідністю удосконалення чинного законодавства, яке регулює соціальну та трудову реабілітацію звільнених, щодо вирішення питань з їх працевлаштування, надання соціальної, медичної та пси-хологічної допомоги.
Проблеми соціальної адаптації, ресоціалізації та трудової зайнятості засу-джених до позбавлення волі висвітлено в наукових працях таких вчених, як: Ю.М. Антонян, О.М. Бандурка, Ю.В. Баулін, О.В. Бец, П.А. Воробей, В.О. Глушков, В.І. Горобцов, В.І. Гуськов, О.М. Джужа, Л.А. Жук, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, О.І. Зубков, Р.А. Калюжний, В.О. Корчинський, М.Й. Коржанський, І.Г. Константинов, В.А. Льовочкін, С.Ю. Лукашевич, М.П. Мелентьєв, М.І. Мельник, О.С. Міхлін, П.П. Михайленко, В.С. Наливайко, О.Б. Пташинський, Г.О. Радов, Р.А. Сабітов, О.П. Сєвєров, В.П. Севостьянов, В.М. Синьов, А.Х. Степанюк, С.О. Стефанов, М.О. Стручков, В.В. Суліцький, В.П. Тихий, В.М. Трубніков, С.Я. Фаренюк, О.В. Філімонов, В.І. Шакун, І.В. Шмаров, А.О. Яровий, С.С. Яценко та інших.
Разом з тим, незважаючи на значний внесок зазначених науковців у роз-робку цієї проблеми, можна стверджувати, що питання забезпечення заходів соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, залишаються до сих пір недослідженими, через що і визначається актуальність цього дисертаційного дослідження, яке спрямоване на визначення та обґрунту-вання нових наукових і практичних засад забезпечення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі; організації їх трудового та побутового влаштування, організації медичної, психологічної та соціальної допомоги, від чого залежить успішність реабілітації та адаптації їх до умов життя на волі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослі-дження виконано в рамках тематики пріоритетних дисертаційних досліджень на період 2002–2005 рр., затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635; плану наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України, який розроблено відповідно до Комплексної програми боротьби із злочинністю на 2001–2005 рр. і затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 р., №1376/2000 р. та програмою науково-дослідної роботи Дер-жавного департаменту України з питань виконання покарань від 11 липня 2000 року №5/1-18.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій стосовно забезпечення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
Відповідно до поставленої мети автором вирішувались такі завдання:
- на основі нових теоретико-методологічних критеріїв визначення сут-ності понять ресоціалізація, реабілітація та соціальна адаптація, їх загальна ха-рактеристика та взаємозв’язок;
- встановлення трудових та кваліфікаційних засад застосування реабілі-таційного впливу на осіб, які звільняються з місць позбавлення волі;
- оцінка сучасного стану соціальної та трудової реабілітації осіб, звіль-нених на волю;
- дослідження соціально-демографічної, кримінально-правової, психо-логічної, пенітенціарної та постпенітенціарної характеристики осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
- вивчення сучасного стану професійно-технічного, загальноосвітнього навчання звільнених та розробка пропозицій щодо його удосконалення в умо-вах трансформації ринкової економіки;
- аналіз та розробка системи заходів соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
- розробка пропозицій з удосконалення нормативної та законодавчої ба-зи щодо соціальної та трудової реабілітації звільнених осіб;
- здійснення низки заходів щодо удосконалення системи контролю та нагляду за окремими категоріями звільнених з місць позбавлення волі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі та застосування заходів підвищення її ефективності.
Предметом дослідження виступає механізм соціальної та трудової реабі-літації осіб, звільнених з місць позбавлення волі та його специфічні елементи.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставлених задач і мети до-слідження: статистичний аналіз – при вивченні та узагальненні соціально-демографічної, кримінально-правової та постпенітенціарної характеристики осіб, звільнених з місць позбавлення волі; порівняльний – при вивченні трудо-вих та кваліфікаційних можливостей та якостей засуджених та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, їх загальноосвітнього та професійно-технічного рівня; структурно-функціональний – при визначенні загальної характеристики та осо-бливих рис осіб, звільнених з місць позбавлення волі; експертних оцінок – при обґрунтуванні основних напрямів подальшого удосконалення соціальної та трудової реабілітації звільнених осіб.
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали, статистичні дані та оперативні звіти ДДУПВП та Управління дільничних інспекторів міліції Депа-ртаменту громадської безпеки (далі – УДІМ ДГБ) МВС України, а також тери-торіальних органів внутрішніх справ і установ виконання покарань.
Репрезентативність дослідження, перевірка достовірності та об’єктивності отриманих результатів і висновків забезпечені вивченням особо-вих справ та анкетуванням 410 осіб, які в установах виконання покарань прохо-дили підготовку до звільнення, 325 осіб, які були звільнені з місць позбавлення волі й знаходились під адміністративним наглядом ОВС, інтерв’юванням 185 дільничних інспекторів міліції та 210 співробітників виправних колоній Жито-мирської, Київської, Львівської, Чернігівської, Черкаської областей.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисерта-ція є першим комплексним, науковим дослідженням заходів забезпечення соці-альної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що до-зволило виявити закономірності і тенденції трудового та побутового влашту-вання; обґрунтувати основні напрями удосконалення чинного законодавства та дати низку пропозицій щодо нагляду та контролю за звільненими.
Зокрема, можна відокремити такі головні положення дослідження, які мі-стять наукову новизну:
- вивчено соціально-правову природу реабілітації та визначено її понят-тя, види і взаємозв’язок з ресоціалізацією та соціальною адаптацією. Автором зроблена спроба запропонувати поняття реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, до якого належить постпенітенціарний період щодо надання звільненому соціальної, трудової, медичної та психологічної допомоги та за-безпечення житлом з метою пристосування до умов життя на волі. Реабілітацію осіб, звільнених з місць позбавлення волі, автор підрозділяє на соціальну та трудову, обґрунтовується, що ресоціалізація є багатогранне поняття і охоплює пенітенціарний та постпенітенціарний період реабілітації;
- запропоновано автором поняття постпенітенціарного впливу, до якого належить трудове та побутове влаштування звільнених, налагодження соціаль-них та сімейних зв’язків, надання інших видів допомоги, а в окремих випадках встановлення та здійснення адміністративного нагляду та контролю;
- визначено трудові та кваліфікаційні заходи реабілітаційного впливу на осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за допомогою яких розроблені осно-вні напрямки з удосконалення організації загальноосвітнього і професійного навчання, обґрунтовано перелік конкретних спеціальностей, що користуються попитом на сучасному ринку праці, отримання яких можливо в установах вико-нання покарань, для чого пропонується ст. 126 Кримінально-виконавчого коде-ксу України доповнити положенням, що поряд з професійно-технічним навчан-ням на виробництві “для засуджених, які не мають спеціальності, організується обов’язкове професійно-технічне навчання”;
- виявлено соціально-демографічну, кримінально-правову, пенітенціар-ну та постпенітенціарну характеристику осіб, звільнених на волю, що уможли-вило автору вперше визначити поняття “особи, що звільняється з місць позбав-лення волі”, до яких необхідно віднести особу, яка відбула покарання і пройш-ла процес виправлення та ресоціалізації в УВП і потребує, після звільнення, державної підтримки та допомоги в працевлаштуванні, створенні житлово-побутових умов, переорієнтації, перепідготовки;
- розроблено пропозиції з удосконалення чинного законодавства щодо забезпечення соціальної та трудової реабілітації звільнених з місць позбавлення волі та допомоги державних органів, громадських, приватних, благодійних, ре-лігійних організацій по здійсненню в постпенітенціарний період реабілітаційної роботи зі звільненими та створення єдиної системи постпенітенціарної опіки, для чого пропонується фінансування соціальної та трудової реабілітації звіль-нених за рахунок державних коштів;
- з метою відновлення соціально-корисних зв’язків осіб, звільнених з місць позбавлення волі, автором визначено сукупність системи державних та загально-громадських заходів, спрямованих на трудове та побутове влаштуван-ня звільнених, надання їм медичної, психологічної та соціальної допомоги, орі-єнтації на навчання, для чого пропонується створення системи патронату, аль-тернативних недержавних центрів соціальної реабілітації, служби пробації та постпенітенціарної опіки.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження були використані Департаментом громадської безпеки МВС України та ДДУПВП при розробці Протокольного рішення спільної наради Управління ді-льничних інспекторів міліції ДГБ МВС України та ДДУПВП “Про стан органі-зації взаємодії підрозділів кримінально-виконавчої інспекції та територіальних ОВС щодо контролю за особами, засудженими до покарань, не пов’язаних з по-збавленням волі” (акт впровадження ДГБ МВС України від 23.09.2004 р.); при розробці спільного наказу ДДУПВП та МВС України, Міністерства праці і со-ціальної політики України від 12 грудня 2000р. № 250/1562/342 “Про порядок взаємодії органів та установ виконання покарань територіальних органів внут-рішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звіль-нені від відбування покарання, допомоги в трудовому та побутовому влашту-ванні, соціальній адаптації” (акт впровадження ДДУПВП від 16.09.2004 р.).
Висновки та пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути вико-ристані:
- у науково-дослідній галузі – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблеми розвитку державної політики щодо соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
- у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить вдосконалити управлінську діяльність державних органів щодо за-безпечення соціальної та трудової реабілітації звільнених;
- в навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження вико-ристовуються в навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України при проведенні занять з дисциплін кримінально-виконавчого права та кримінології, а також при підготовці відповідних навчальних посібників та ме-тодичних рекомендацій (акт впровадження НАВСУ від 21.09.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною нау-ковою працею, де ряд наукових положень, висновків і рекомендацій, які вино-сяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікова-них у співавторстві, в дисертації використовуються лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, теоретичні висновки, практичні пропозиції і рекомендації, що містяться в роботі, викладені в наукових публікаціях, доповідалися й обговорювалися на 4 конференціях, зо-крема: Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми під-готовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції” (Київ, НАВСУ, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (Київ, Міністерство праці та соціальної політики, Державний центр зайнятості Украї-ни, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2000 р.; Пер-шій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Недержавна система без-пеки підприємництва як складова національної безпеки України” (Київ, НАН України, 2003 р.); IX Міжнародній науково-практичній конференції “Інформа-ційні технології в економіці, праві, менеджменті і бізнесі” (Київ, Європейський університет, 2004 р.); засіданнях “круглого столу” з питань реформування кри-мінально-виконавчої системи за участю науковців і практиків України (Київ, ДДУПВП, 25 квітня 2001 р.).
Публікації. Основні положення проведеного дослідження, теоретичні та практичні результати, висновки та пропозиції висвітлено в 11 публікаціях, у тому числі у 7 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях та в тезах 4 доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох роз-ділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг тек-сту дисертації становить 189 сторінок, містить 10 таблиць, 2 малюнки, 15 дода-тків. Список використаних джерел із 185 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, визначе-ні мета та завдання, формулюється наукова новизна, розкривається теоретичне та практичне значення, наведені дані про апробацію та структуру роботи.
У першому розділі “Теоретичні засади соціальної та трудової реабілі-тації осіб, звільнених з місць позбавлення волі” розкрито соціально-правову природу ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, сутність соці-альної та трудової реабілітації як складової системи ресоціалізації, трудові та кваліфікаційні засади реабілітаційного впливу на осіб, які звільняються з місць позбавлення з урахуванням трансформації суспільства, історичних і політичних особливостей розвитку країни.
Підрозіл 1.1. “Соціально-правова природа ресоціалізації осіб, звіль-нених з місць позбавлення волі” присвячений науковому аналізу концепцій розвитку та розгляду різних точок зору вчених на питання ресоціалізації та її взаємозв’язку з реабілітацією, адаптацією, соціалізацією та десоціалізацією.
Доведено, що “ресоціалізація” є комплексним поняттям, яке охоплює пе-нітенціарний і постпенітенціарний період впливу на особу і є одним із етапів соціалізації. Ресоціалізація і соціальна адаптація розглядаються як одне явище, однак ресоціалізація є ширше поняття, оскільки охоплює кілька видів адаптації (адаптація в установах виконання покарань; адаптація після звільнення від від-бування покарання тощо).
Розглядаючи різні точки зору, дисертант дає своє визначення ресоціаліза-ції засуджених як процесу відновлення у злочинця загальноприйнятих норм по-ведінки суспільства на основі застосування до нього комплексу правових, орга-нізаційних, психолого-педагогічних, виховних та інших заходів впливу з метою недопущення вчинення повторних протиправних діянь та повернення його до самостійного загальноприйнятого нормативного життя в суспільстві.
Процес ресоціалізації здійснюється протягом кількох етапів: винесення вироку і визначення покарання засудженому; адаптація до умов виконання по-карання; виправлення; підготовка засудженого до звільнення і соціальна адап-тація до умов життя на волі. Перший етап можна назвати допенітенціарним, другий, третій, четвертий – пенітенціарними, п’ятий етап – постпенітенціарним.
Новим критерієм до визначення ресоціалізації є те, що пропонується і розглядається така її структура: ресоціалізація в місцях позбавлення волі; ресо-ціалізація при підготовці засудженого до звільнення; ресоціалізація після звіль-нення; ресоціалізація осіб з психічними аномаліями, інвалідів І та ІІ групи, а та-кож хворих на туберкульоз; ресоціалізація звільнених неповнолітніх.
У підрозділі 1.2. “Соціальна та трудова реабілітація осіб, звільнених з місць позбавлення волі, як складова системи ресоціалізації” досліджуються зміст та сутність поняття “реабілітація”, розглядаються характерні риси, види та ознаки. Необхідність аналізу поняття реабілітації осіб, звільнених з місць по-збавлення волі, виникає через істотну деформацію особи засудженого під час відбування покарання, що потребує відновлення, реабілітації цієї особи до умов життя на волі.
Виходячи із аналізу реабілітації як соціально-правової категорії, автором дається визначення поняття “реабілітація осіб, звільнених з місць позбавлення волі” як процесу надання постпенітенціарної допомоги, яка реалізується у ви-гляді соціально-правових, психологічних, медичних заходів, спрямованих на пристосування до умов життя у суспільстві. Із загального процесу реабілітації звільнених дисертантом обгрунтовується відокремлення двох видів – соціальна та трудова реабілітація. Соціальна реабілітація осіб, звільнених з місць позбав-лення волі, означає відновлення у особи суспільно корисних зв’язків, навичок, звичок та надання цій особі комплексу заходів з соціальної, правової, психоло-гічної, медичної допомоги та забезпечення житлом з метою їх пристосування після звільнення на волю. Трудова реабілітація передбачає комплекс заходів, які охоплюють навчання за конкретною спеціальністю в УВП, працевлашту-вання звільнених, а при необхідності їх професійне навчання.
Однією із форм соціальної та трудової реабілітації є постпенітенціарний вплив, який являє собою комплекс заходів правового, соціального, психологіч-ного, медичного, трудового та адміністративного нагляду й контролю за надан-ням допомоги цій категорії осіб у працевлаштуванні, налагодженні ними соціа-льних та сімейних зв’язків з метою недопущення вчинення ними повторних злочинів.
У підрозділі 1.3. “Трудові та кваліфікаційні засади реабілітаційного впливу на осіб, які звільняються з місць позбавлення волі”, розкриваючи питання щодо трудових та кваліфікаційних якостей осіб, звільнених з місць по-збавлення волі, автор дійшов висновку, що однією з головних причин низьких трудових та кваліфікаційних можливостей звільнених є недостатній рівень їх професійної підготовки та використання в УВП не за спеціальністю, яку вони мали до засудження, у зв’язку з чим пропонується Міністерству освіти і науки України та ДДУПВП відновити систему професійно-технічного навчання в УВП і розробити нові програми за робочими спеціальностями, які відповідали б сучасним вимогам ринку праці.
Встановлено, що трудові та кваліфікаційні можливості та якості осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, залежать від таких факторів, як сімей-ний стан, стаж роботи, рівень освіти, стан здоров’я та кількість судимостей. Найбільш високі показники в роботі спостерігаються у засуджених із строком покарання від 2 до 5 років, від 6 до 15 років, у більшості засуджених немає за-цікавленості в праці, спостерігається байдужість до вимог режиму. За даними опитування, 85,2 % звільнених не бажають працювати за спеціальністю, набу-тою в УВП, а під час відбування покарання 46,5 % засуджених не було забезпе-чено роботою.
Вивчення групи осіб з психічними аномаліями, інвалідів, хворих на тубе-ркульоз, показало, що більшість з них після звільнення з місць позбавлення волі не можуть знайти роботу, не мають житла, не отримують нормальної медичної та психологічної допомоги, у зв’язку з цим держава має надавати кошти для будівництва реабілітаційних центрів адаптації для осіб, хворих на туберкульоз, інвалідів, пенсіонерів та осіб з психічними аномаліями.
У другому розділі “Загальна характеристика осіб, звільнених з місць позбавлення волі” виявлено основні тенденції, які характеризують соціально-демографічну та кримінально-правову характеристику осіб, звільнених з місць позбавлення волі, досліджується їх пенітенціарна та постпенітенціарна харак-теристика.
У підрозділі 2.1. “Соціально-демографічна характеристика осіб, зві-льнених з місць позбавлення волі” значна увага приділяється “особі злочин-ця” як соціально-правовій категорії і визначається комплекс ознак, що характе-ризують її властивості, зв’язки, відносини, моральний і духовний світ, які пере-бувають у тісному взаємозв’язку з індивідуальними та життєвими умовами та здібностями.
При аналізі особи звільненого, автор дійшов висновку, що ця особа має загальну соціально-демографічну характеристику та властивості: стать, вік, освіту, сімейний стан, працездатність, а також специфічні ознаки: склад злочи-ну, кількість судимостей, термін покарання, співучасть у злочині, сукупність яких визначає структуру ознак особи звільненого.
Дисертантом визначено поняття “особи, яка звільняється з місць позбав-лення волі”, до якої відносять особу, яка відбула покарання, у вигляді позбав-лення волі на певний строк, пройшла процес виправлення і ресоціалізації в УВП і потребує після звільнення на волю державної підтримки та допомоги у працевлаштуванні, професійній переорієнтації та перепідготовці, створенні на-лежних житлово-побутових умов.
Розглядаючи соціально-демографічні ознаки осіб, звільнених з місць по-збавлення волі, встановлено, що середній вік у чоловіків становить 32,1 роки, у жінок – 34,7 років. Серед звільнюваних вищу освіту мали – 1,3 %, середню спеціальну і неповну вищу освіту – 13,7; середню загальну – 48,1; неповну се-редню – 30,4; початкову освіту – 5,3. Більшість звільнених – 62,2 % не перебу-вали в шлюбі, 25,7 % – перебували у шлюбі й сім’я збереглася, 12,1 % – пере-бували в шлюбі, сім’я розпалася. Головною причиною того, що молоді люди не бажають створювати сім’ю, є відсутність житла та роботи. Все це потребує ко-ординації заходів для їх соціального та трудового влаштування та створення умов для навчання, у зв’язку з чим автором пропонується в УВП організувати підготовку спеціалістів за робітничими спеціальностями з урахуванням можли-вості подальшого працевлаштування, що забезпечить їх конкурентноздатність на ринку праці.
У підрозділі 2.2. “Кримінально-правова характеристика осіб, звіль-нених з місць позбавлення волі” досліджується кримінально-правова харак-теристика злочинів, вчинених особами, звільненими з місць позбавлення волі, аналізуються злочини неповнолітніх, виявляються головні причини злочинів, які вчинюються звільненими.
Результати проведеного дослідження показали, що найбільш поширеними злочинами, які вчиняють звільнені особи це є злочини проти власності, які у 1970 р. становили – 39,6 %, 1979 – 39,8; 2000 – 59,5; у 2003 р. – 58,6 % із зага-льної кількості, і пов’язані із роздержавленням, приватизацією, корупцією, ор-ганізованою злочинністю, ухиленням від сплати податків, незаконними опера-ціями з валютними і фінансовими ресурсами. На другому місці є злочини проти життя, здоров’я, волі, честі та гідності особи.
Під час аналізу кримінально-правової характеристики осіб, звільнених з місць позбавлення волі, особлива увага приділяється злочинам, які знову вчи-нюють звільнені на волю. Результати проведеного дослідження показали, що протягом десяти років після звільнення в місця позбавлення волі повертається кожний другий звільнений. Виявлено, що головними причинами цих злочинів є соціально-економічні чинники, а саме: відсутність джерел для існування; не-можливість працевлаштування за спеціальністю; відсутність житла; втрата зв’язків з сім’єю, батьками та родичами; алкоголізм, наркоманія, токсикоманія; звичка жити за рахунок інших; нездатність пристосуватися до життя на волі.

У підрозділі 2.3. “Пенітенціарна та постпенітенціарна характеристи-ка засуджених та осіб, які звільняються з місць позбавлення волі” аналізу-ється особа злочинця яка вчинила злочин та відбуває покарання, і тих осіб, що відбули покарання і звільнились на волю, а також досліджується пенітенціарна та постпенітенціарна злочинність, її структура та причини.
Аналіз пенітенціарної злочинності в УВП показав, що в 1994 р. в місцях позбавлення волі було вчинено 1950 злочинів; 1995 р. – 530; 2000 р. – 412; 2002 р. – 407; 2003 р. – 377; 2004 р. – 385 злочинів, що свідчить про скорочення пе-нітенціарної злочинності. Головними видами пенітенціарної злочинності є: злі-сна непокора вимогам адміністрації УВП, втеча з місць позбавлення волі або з під варти, що свідчить про недостатню індивідуально-профілактичну та соціа-льно-психологічну роботу з різними категоріями засуджених.
Результати дослідження засуджених і осіб, які відбули покарання і звіль-нилися на волю показали, що вони характеризуються за такими ознаками, як: вік до 30 років, низький рівень інтелекту і освіти, слабкі сімейні зв’язки, підви-щена збудженість, імпульсивність, цинізм, підтримка і виконання правил і тра-дицій тюремної субкультури, егоцентризм, негативне ставлення до оточуючих.
Дисертантом виявлено, що основними причинами пенітенціарної злочин-ності є вплив кримінальної субкультури, недоліки в діяльності УВП на рівні колективу та недостатня індивідуально-профілактична робота з засудженими. У зв’язку з цим пропонуються заходи удосконалення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими: по-перше, виявляти, попереджувати й ліквідовувати конфліктні ситуації серед засуджених; по-друге, переборювати вплив кримінальної субкультури, для чого слід розробити нову систему орієн-тацій соціальних та духовних цінностей для засуджених; по-третє, покращити підготовку кадрів для кримінально-виконавчої системи в цілому і забезпечити УВП кадрами, компетентними в боротьбі з пенітенціарною злочинністю.
Особливу увагу в постпенітенціарний період необхідно приділити адміні-стративному нагляду, підготовці звільнених за робочими спеціальностями, за-безпеченості їх житлом, роботою, наданню медичної, психологічної та соціаль-ної допомоги, а також соціальному середовищу, в яке потрапляє звільнений пі-сля відбування покарання – в сім’ю, родину, до родичів, знайомих.
У третьому розділі “Шляхи подальшого удосконалення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі” аналізується сучасний стан соціальної та трудової реабілітації звільнених осіб, сформульо-вано та обґрунтовано організаційно-правові засади забезпечення соціальної і трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, визначено й за-пропоновано основні напрями і шляхи удосконалення нормативної та законо-давчої бази, контролю та нагляду за особами, звільненими з УВП.

Підрозділ 3.1. “Сучасний стан соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі” присвячений аналізу нормативно-правової бази, що регулює соціальну та трудову реабілітацію звільнених та розробці нових правових і соціальних норм з її удосконалення.
Встановлено, що система працевлаштування через центри зайнятості на-селення не розв’язує всіх нагальних проблем з наступних причин: небажання осіб, які звільнились з місць позбавлення волі, звертатися за допомогою до центрів зайнятості; відсутність впевненості в одержанні роботи через центри зайнятості і небажання керівників підприємств, організацій, установ приймати на роботу осіб з кримінальним минулим.
Під час розгляду сучасного стану з трудового та побутового влаштування звільнених автором пропонуються такі заходи соціального захисту: здійснення професійної підготовки з спеціальностей відповідно до вимог сучасного ринку праці; встановлення допомоги по безробіттю в розмірі мінімальної заробітної плати; надання особам, які не працевлаштувались, інвалідам І-ІІ групи, хворим на туберкульоз медичної допомоги; забезпечення навчання після звільнення неповнолітніх в гімназіях, ліцеях, профтехучилищах, коледжах та інших навча-льних закладах освіти.
Поряд з державною системою сприяння реабілітації необхідно враховува-ти досвід інших країн і особливо системи патронату в Росії, для чого створити службу пробації, співробітники якої займалися б не тільки засудженими до аль-тернативних покарань, а й особами, звільненими з місць позбавлення волі.
З метою упорядкування законодавчої бази з правового регулювання соці-альної та трудової реабілітації звільнених від відбування покарань необхідно розробити і прийняти такі нормативно-правові акти: Закон України “Про служ-бу пробації”; “Положення про центри сприяння ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі”; доповнення Закону України “Про зайнятість населен-ня” розділом “Гарантії зайнятості окремих категорій громадян, що потребують соціального захисту держави”.
У підрозділі 3.2. “Характеристика системи заходів соціальної та тру-дової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі” розглядаються проблеми, характерні для звільнених; труднощі, що постають при їх розв’язанні; надаються практичні рекомендації щодо удосконалення системи заходів соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
Дисертантом виявлено, що в постпенітенціарний період реабілітації зві-льненим з місць позбавлення волі доводиться розв’язувати низку питань, до яких автор відносить такі етапи: працевлаштування; отримання паспортів; ре-єстрація (прописка) за колишнім або новим місцем проживання; встановлення і відновлення взаємовідносин з сім’єю та родичами, знайомими; забезпечення житлом; отримання медичної та психологічної допомоги; створення репутації за місцем проживання, в трудовому колективі; встановлення відносин з право-охоронними органами та в центрах реабілітації та адаптації. Автор пропонує за рік до звільнення на волю налагодити зв’язки з центрами зайнятості населення та центрами соціальної адаптації і готувати відповідно на курсах професійно-технічного навчання на виробництві звільняємих відносно галузевої структури тієї місцевості де він бажає проживати і працевлаштуватися.
Дослідження, проведене автором, дало підстави стверджувати, що голо-вними проблемами, поставленими перед звільненими є: проблема працевлаш-тування, житлова проблема, проблема зі здоров’ям, сімейні стосунки та взаємо-відносини з близькими та родичами, проблеми соціальної адаптації в сучасних умовах життя, взаємовідносини в колективі та в суспільстві. Аналіз звернень з питань працевлаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі, показав, що вони звертались до батьків, родичів та знайомих, в правоохоронні органи, в центри зайнятості.
У значної кількості засуджених, які не мають повної загальної, середньої і професійної освіти, сформовано негативне ставлення до навчання, чим зумов-люється необхідність застосування системи морального і матеріального стиму-лювання їх до процесу навчання, для чого в ст.130 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачити наступні заохочення: додаткові посилки, переда-чі, побачення з рідними та близькими, телефонні розмови, дострокове зняття стягнення, збільшення тривалості прогулянок тощо.
У підрозділі 3.3. “Удосконалення нормативної та законодавчої бази соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення во-лі” дисертантом вноситься низка пропозицій щодо удосконалення законодав-чих та відомчих нормативних актів з реабілітації осіб, звільнених з місць позба-влення волі, для чого пропонуються конкретні заходи, спрямовані на удоскона-лення чинного законодавства.
Аналізуючи сучасну нормативно-правову базу з соціальної і трудової ре-абілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, автор дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам вітчизняного, міжнародного законодавства, і тому пропонується створення Державного центру сприяння ресоціалізації, який має бути державним органом, функціонувати в системі Міністерства юстиції Украї-ни та фінансуватися за рахунок бюджетних коштів. Поряд з державною систе-мою реабілітації необхідно також створити недержавні центри сприяння реабі-літації за рахунок приватних підприємств, благодійних, громадських, релігій-них організацій та внесків окремих громадян.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі на 2004 – 2005 роки” необхідно розробити та прийняти “По-ложення про сприяння реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі”, в якому визначити права і обов’язки звільнених осіб, їх правовий статус та соціа-льний захист. Заслуговує також уваги створення в структурі органів внутрі-шніх справ служби постпенітенціарної опіки, яка має забезпечити нагляд та контроль за звільненими на волю.
У підрозділі 3.4. “Удосконалення контролю та нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі” проведено аналіз стану правового ре-гулювання питань нагляду та контролю за звільненими особами, який здійсню-ється дільничними інспекторами міліції, оперуповноваженими карного розшу-ку, начальниками міських та районних відділів внутрішніх справ, які мають встановлювати нагляд і забезпечити контроль за своєчасним прибуттям до об-раного місця проживання звільнених осіб, проконтролювати своєчасність ре-єстрації та допомогти звільненим у їхньому трудовому та побутовому влашту-ванні.
На підставі результатів аналізу сучасного стану контролю та нагляду за особами, які звільнились на волю, автором пропонуються заходи щодо удоско-налення цього процесу, зокрема:
- в Законі України “Про адміністративний нагляд за особами, звільне-ними з місць позбавлення волі” необхідно визначити термін, протягом якого звільнений перестав бути небезпечним для суспільства. До сьогодні відповідь на це питання дає тільки судова практика, яка може достроково, в середньому через шість місяців припинити адміністративний нагляд та контроль, якщо під-наглядний за цей час не вчинював правопорушень та позитивно зарекомендував себе за місцем проживання, роботи або навчання;
- з метою покращення контролю та нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, пропонується поряд з індивідуально-профілактичною та соціально-психологічною роботою використовувати нові види соціального контролю в формі наставництва, патронату та постпенітенціарної опіки, діяль-ність яких повинна бути підзвітна центрам соціальної реабілітації.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють дійти висновків теоре-тичного і науково-практичного спрямування, головними з яких є наступні:
1. “Ресоціалізація” – це складна соціально-правова категорія, яка охоп-лює різні сторони оновлення соціальних зв’язків як під час відбування покаран-ня, так і після звільнення з місць позбавлення волі, тому її необхідно підрозді-ляти на пенітенціарну і постпенітенціарну. Пенітенціарна ресоціалізація являє собою пристосування засудженого до умов позбавлення волі та вироблення у нього законослухняної поведінки в установі, де він відбуває покарання за вчи-нений ним злочин. До постпенітенціарної ресоціалізації необхідно віднести комплекс заходів з трудового та побутового влаштування і встановлення зв’язків у звільненого з метою його подальшої соціальної реабілітації після зві-льнення на волю.
Дисертант до поняття “ресоціалізації засуджених” відносить процес становлення особи як соціального члена суспільства, що здійснюється на ос-нові застосування до неї комплексу правових, організаційних, психологічних, ви-ховних та інших заходів впливу на різних етапах кримінальної відповідальності з метою недопущення здійснення протиправних діянь та повернення його до самостійного загальноприйнятого суспільно-нормального життя в суспільст-ві.
2. З урахуванням результатів вивчення реабілітації як соціально-правової категорії автором дається поняття соціальної та трудової реабілітації осіб, зві-льнених з місць позбавлення волі. До соціальної реабілітації автор відносить процес підготовки осіб, у яких закінчується термін відбування покарання в установах виконання покарань, шляхом надання їм постпенітенціарної допомо-ги, яка реалізується у вигляді комплексу заходів соціального, правового, вихов-ного та кримінологічного характеру, направленого на відновлення, а за необ-хідності набуття цими особами особистих якостей, які дозволяють їм вести за-конослухняний спосіб життя. Трудова реабілітація передбачає допомогу орга-нів державної влади та управління, центрів зайнятості населення у працевлаш-туванні звільненого, та наданні йому допомоги в одержанні професії.
3. Важливе місце в соціальній та трудовій реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, належить постпенітенціарному впливу, до якого автор відносить систему заходів соціального, трудового, адміністративного конт-ролю та нагляду за звільненими, надання їм допомоги в отриманні місця про-живання та працевлаштування, налагодженні соціальних та сімейних зв’язків, виховання в них чесності і правомірної поведінки, організація контролю за їх-ньою поведінкою, а в необхідних випадках – застосування до них заходів адміні-стративного нагляду і контролю.
4. Встановлено, що головними причинами пенітенціарної злочинності є вплив кримінальної субкультури, недоліки та упущення в діяльності УВП на рівні колективу, недостатня індивідуально-профілактична робота з засуджени-ми, в зв’язку з чим пропонується низка пропозицій з удосконалення індивідуа-льно-профілактичної роботи з засудженими: виявляти, попереджувати та лікві-довувати конфліктні ситуації серед засуджених; вести боротьбу з впливом кри-мінальної субкультури; проводити індивідуально-профілактичну роботу з ліде-рами угруповань та вивчати їх соціальне оточення; покращувати підготовку ка-дрів для кримінально-виконавчої системи.
5. У Законі України “Про соціальну адаптацію осіб, які відбували пока-рання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” необхідно передбачити конкретну державну допомогу звільненим на волю у таких на-прямах: установити юридичну відповідальність за відмову в прийомі на роботу звільненого, який був направлений центрами зайнятості або місцевими органа-ми влади; визначити спеціальні підприємства, які повинні надавати місця в гу-ртожитках для побутового та трудового влаштування звільнених; звільнити підприємства на 3 – 5 років від платежів за трудові ресурси пропорційно кіль-кості наданих робочих місць; організувати регіональні центри соціальної реа-білітації та адаптації, при яких за рахунок місцевих бюджетів та комерційних структур створити умови для малого підприємництва, спеціалізовані цехи з будівництва, ремонту автомобілів, житла, побутових послуг, сільськогоспо-дарських робіт, швейного виробництва, рибальського господарства, в яких би звільнені працювали та проживали в гуртожитках, тощо.
6. Установлено, що в УВП низький загальноосвітній та професійний рі-вень засуджених, що потребує розробки нових державних програм з загально-освітнього та професійно-технічного навчання, а також певних заходів для їх матеріального та морального стимулювання. Бажано також, щоб засуджені в місцях позбавлення волі працювали за спеціальністю, яку мали до засудження, а при її відсутності здобували кваліфікацію в УВП, за якою могли працевлаш-туватися після звільнення на волю. Необхідно також вивчити професійно-кваліфікаційний рівень підготовки засуджених і на цій основі сформувати галу-зеву структуру та відновити систему професійно-технічного навчання в уста-новах виконання покарань.
7. З метою упорядкування чинного законодавства по правовому регулю-ванні соціальної та трудової реабілітації звільнених пропонується: в Законі України “Про зайнятість населення” передбачити надання пільг для соціально незахищених верств населення, і насамперед працевлаштувати громадян, які відбули покарання і звільнились на волю, для чого доповнити цей закон поло-женням про те, “що особи, звільнені з місць позбавлення волі, повинні бути першочергово влаштовані на робочі місця за їхньою спеціальністю. Якщо осо-би, звільнені з місць позбавлення волі, не можуть бути працевлаштовані за на-правленням центрів зайнятості населення, то їх необхідно направляти на на-вчання для здобуття нової професії”; Закон України “Про соціальну адапта-цію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” доповнити положенням “що затрати на соціальну та трудо-ву реабілітацію осіб, звільнених з місць позбавлення волі, необхідно виділити з державного та місцевого бюджетів”.
8. З метою подальшого удосконалення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, пропонується :
– по-перше, в структурі Державного департаменту України з питань ви-конання покарань створити відділ по підготовці звільняємих на волю осіб, а в складі Міністерства праці та соціальної політики – спеціальний підрозділ, який би забезпечував координацію та організаційно-методичне керівництво діяльно-сті закладів та установ, що займаються питаннями соціальної підтримки та за-хисту осіб, які звільнились з місць позбавлення волі;
– по-друге, в регіонах за допомогою міських державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетних та позабю-джетних коштів, суспільних, благодійних та релігійних організацій створити притулки, будинки нічного та тимчасового перебування осіб, які не мають жит-ла, будинки-інтернати для осіб похилого віку та інвалідів І-ІІ груп, а також для осіб, які втратили соціальні зв’язки з сім’єю і не мають постійного місця про-живання;
– по-третє, в проекті Податкового кодексу України розробити механізм пільгового оподаткування тих підприємств, установ та організацій різних форм власності та видів господарювання, які будуть брати на роботу осіб, які звіль-нились з місць позбавлення волі;
– по-четверте, особливу увагу необхідно приділити молоді та неповноліт-нім, які звільнились з місць позбавлення волі. Пропонується забезпечити їх психологічними, юридичними, соціально-економічними, інформаційними по-слугами, а також створити спеціалізовані служби соціального захисту молоді на базі УВП і в центрах соціальної адаптації молоді.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Неживець О.М. Правове регулювання оплати праці засуджених в пені-тенціарних установах України // Науковий вісник Національної академії внут-рішніх справ України. – 2002. – № 1. – С. 74–77.
2. Неживець О.М. Організація та ефективність використання праці засу-джених до позбавлення волі в умовах реформування кримінально-виконавчої системи. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – № 4. – С. 103–107.
3. Неживець О.М. Соціальна адаптація та реабілітація осіб, звільнених з місць позбавлення волі // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 4. – С. 259–263.
4. Неживець О.М. Ресоціалізація та реабілітація засуджених і осіб, звіль-нених з місць позбавлення волі // Держава і право. – 2003. – Вип. 22. – С. 541–547.
5. Неживець О.М. Характерні ознаки трудових та кваліфікаційних мож-ливостей та якостей осіб, які звільнились з місць позбавлення волі // Держава і право. – 2004. – Вип.23. – С. 525–530.
6. Неживець О.М. Особливості адаптації та реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 3. – С. 233–238.
7. Неживець О.М. Вплив нормативно-правових та кримінологічних захо-дів, щодо забезпечення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі // Держава і право. – 2004. – Вип. 24. – С. 496–502.
8. Неживець О.М. Моральне та матеріальне стимулювання праці засу-джених в пенітенціарних установах України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. (19–20 вересня 2000 р.) – К.: Рада по вивченню проду-ктивних сил НАН України. – 2000. – С. 168–172.
9. Неживець О.М. Нагляд та контроль оперативних служб міліції за осо-бами, звільненими з місць позбавлення волі, та його вплив на їх реабілітацію // Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції: Тези доповіді міжнар. наук.-практ. конф. – К.: НАВСУ, 2003. –С. 224–226.
10. Неживець О.М. Використання недержавної системи безпеки підпри-ємництва в забезпеченні соціальної та трудової реабілітації засуджених і осіб, які звільнились з місць позбавлення волі // Недержавна система безпеки під-приємництва як складова національної безпеки України: Зб. наук. праць: Мате-ріали I Всеукраїнської наук.-практ. конф. – К.: Європейський університет, 2003. – С.238–250.
11. Неживець О.М., Жук І.Л. Інноваційні форми навчання в пенітенціар-них установах України та їх вплив на соціальну та трудову реабілітацію коли-шніх в’язнів // Інноваційні технології в економіці, праві, менеджменті і бізнесі: Матеріали VIII міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Європейський університет, 2003. – Ч. 2 – С.463–465 (особистий внесок – розроблені напрями удосконален-ня професійно-технічного навчання в пенітенціарних установах України).

АНОТАЦІЯ

Неживець О.М. Забезпечення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню, узагальненню та розв’язанню соціаль-но-правових проблем соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі. В роботі розглядаються теоретичні основи реабілітації, ресоціалізації та соціальної адаптації, аналізуються ці поняття, їх тотожність та відмінність, дається соціально-демографічна, кримінально-правова, пенітенціа-рна та постпенітенціарна характеристика осіб, звільнених з місць позбавлення волі, їх трудові та кваліфікаційні можливості та якості. Автором визначено та розглянуто теоретичні і практичні проблеми соціальної та трудової реабілітації звільнених осіб, аналізується їх сучасний стан та даються пропозиції щодо їх вирішення. Особлива увага в роботі приділяється питанням професійної орієн-тації та професійно-технічної підготовки в установах виконання покарань за спеціальностями, які користуються попитом на ринку праці. В дисертації сфор-мульовано пропозиції щодо подальшого удосконалення нормативної та законо-давчої бази, системи контролю та нагляду за особами, звільненими з місць по-збавлення волі.
Ключові слова: реабілітація, ресоціалізація, соціальна та трудова реабі-літація, соціалізація, постпенітенціарний вплив, установа виконання покарань, особа, звільнена з місць позбавлення волі, постпенітенціарний контроль.

АННОТАЦИЯ

Неживец Е.Н. Обеспечение социальной и трудовой реабилитации лиц, освобожденных из мест лишения свободы. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Национальная академия внутренних дел Украины, Ки-ев, 2005.
Диссертация посвящена исследованию и анализу социально-правовых проблем социальной и трудовой реабилитации лиц, освобожденных из мест лишения свободы. В работе рассматриваются теоретические основы реабили-тации, ресоциализации и социальной адаптации, анализируются их сущность, сходство и различия, дается социально-демографическая и криминально-правовая, пенитенциарная и постпенитенциарная характеристика лиц, освобо-жденных из мест лишения свободы; их трудовые, квалификационные возмож-ности трудоустройства после освобождения. Автором определены и рассмотре-ны теоретические и практические проблемы социальной и трудовой реабилита-ции освобожденных лиц, анализируется современное состояние и даются реко-мендации по их трудовому и бытовому устройству.
Исходя из анализа реабилитации, как социально-правовой категории в диссертации даются понятия социальной и трудовой реабилитации, постпени-тенциарного воздействия, необходимости установления контроля за некоторой категорией освобождённых, рассматриваются трудовые и квалификационные основы реабилитационного воздействия на лиц, освобождённых из мест лише-ния свободы, указывается на необходимость их профессиональной подготовки по тем специальностям по которым возможно трудоустроиться после освобож-дения.
В диссертации выявлены основные тенденции, характеризующие осво-бождённых из мест лишения свободы, их пол, возраст, образование, семейное положение, состояние здоровья, трудоспособность, а также их специфические черты и особенности – состав преступления, соучастие, срок наказания, число судимостей, которые необходимо учитывать при социальной и трудовой реаби-литации освобождённых.
На основе анализа нормативно-правовой базы, которая регулирует соци-альную и трудовую реабилитацию освобождённых разработано ряд предложе-ний по усовершенствованию законодательных и ведомственных нормативных актов по социальной и трудовой реабилитации лиц, освобождённых из мест лишения свободы, в связи с чем автором предлагается целый ряд дополнений в Уголовно-исполнительный кодекс и законы Украины, которые должны регули-ровать процессы социальной и трудовой реабилитации освобождённых из мест лишения свободы.
С целью усовершенствования законодательной базы по социальной и трудовой реабилитации освобождённых, предлагается создать службу проба-ции, которая вместе с Государственным центром реабилитации должны зани-маться индивидуальной профилактической работой с освобождёнными лицами, а также оказывать им социальную и трудовую помощь.
Сформулированы и обоснованы основные направления по усовершенст-вованию социальной и трудовой реабилитации лиц, освобождённых из мест лишения свободы по надзору и контролю за освобождёнными, внедрению но-вых форм ресоциализации: постпенитенциарной опеки, патроната, наставниче-ства, создания негосударственной системы социальной реабилитации, которые нашли своё применение в практической деятельности Государственного депар-тамента Украины по вопросам исполнения наказаний и Управления участковых инспекторов милиции Департамента общественной безопасности МВД Украи-ны.
В диссертации разработаны отдельные положения по конкретной помощи освобождённым с мест лишения свободы со стороны центров занятости насе-ления и местных органов власти, указывается на необходимость региональных центров социальной адаптации за счёт местных бюджетов, а также помощи со стороны общественных, благотворительных, коммерческих и религиозных ор-ганизаций.
Ключевые слова: реабилитация, ресоциализация, социальная и трудовая реабилитация, социализация, постпенитенциарное воздействие, учреждение по исполнению наказаний, лицо освобожденное из мест лишения свободы, пост-пенитенциарный контроль.

 

SUMMARY

Nezhivets O. Provision of social and labour rehabilitation of persons re-leased from the institutions of confinement. – Manuscript.
Thesis for Candidate of Law Science in speciality 12.00.08 – Criminal law and criminology, criminal-executive law – National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 2005.
The thesis is dedicated to study and analysis of the social legal problems of so-cial and labour rehabilitation of persons released from the institutions of confinement. The theoretical principles of rehabilitation, resocialization and social adaptation are considered in this work, the notions, its similarity and differences are analysed, the social-demographic, criminal-legal, penitentiary and postpenitentiary characteristics of the persons, released from the places of confinement, their labour and qualification abilities and qualities are given here. The author defined and considered the theoreti-cal and practical problems of social and labour rehabilitation of persons released, analyses their nowadays situation and gives propositions to its solution. The special attention is paid to the problems of professional orientation and professional technical training in the institutions of realization of sentences by the specialities, which are in demand on the labour market. The propositions for the further improvement of by-laws and legal base, the system of control and observance of persons, released from the institutions of confinement, are given in the thesis.
Key words: rehabilitation, resocialization, social adaptation, socialization, penitentiary influence, postpenitentional influence, institution of realization of sen-tences, person, released from the institutions of confinement, postpenitetiary control.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking