Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Запобігання злочинам, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України

 

Левченко Юрій Олександрович

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ У НАФТОГАЗОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, МВС України

 

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор ДЖУЖА Олександр Миколайович, Київський національний університет внутрішніх справ, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор БОГАТИРЬОВ Іван Григорович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник КУЛИК Олександр Георгійович, Державний науково-дослідний інститут МВС України, провідний науковий співробітник

 

Захист відбудеться “20” листопада 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ-35, пл. Солом’янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ-35, пл. Солом’янська, 1

Автореферат розісланий “18” жовтня 2008 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради

М.В. Лошицький


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Становлення України як правової демократичної держави з ринковою економікою супроводжується нерозвиненістю та невідповідністю стану нафтогазової галузі європейським вимогам, недосконалістю нормативно-правового забезпечення її функціонування, недостатністю забезпечення країни енергоносіями, високим рівнем спрацювання і старіння основних фондів галузі, а також відсутністю чіткої державної енергетичної політики. Кризові процеси на цьому фоні значною мірою підсилюють криміналізацію ринку паливно-енергетичних ресурсів, що у сукупності становлять реальну загрозу енергетичній безпеці держави.
Відповідні державні органи намагаються посилити контроль та організаційно-правовий стримуючий вплив на зростаючий рівень “тінізації” та криміналізації нафтогазового комплексу. Зокрема, конкретизація завдань та результати роботи з попередження і викриття правопорушень на об’єктах нафтогазового комплексу обговорюються на міжвідомчих нарадах Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства палива та енергетики, правління Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та інших заінтересованих державних органів й установ з визначенням, прийняттям та реалізацією відповідних спільних рішень.
За ініціативи кримінологів, з 1997 р. дані про стан злочинності в паливно-енергетичному комплексі України і, зокрема, його нафтогазовій галузі почали виокремлюватися у статистиці Міністерства внутрішніх справ України. Динаміка зареєстрованих злочинів в установах й організаціях нафтопереробної і газової промисловості характеризується з 1997 р. (289) поступовим зростанням до максимального значення у 2000 р. (582) і тенденцією до зниження з мінімальним значенням у 2007 р. (237).
При відносно незначній частці такої групи злочинів у загальній структурі злочинності їх суспільна небезпечність є досить високою, а збитки внаслідок їх вчинення у 2006?2007 рр. становили понад 11 млн. грн. Реальні ж витрати, зважаючи на високу латентність таких посягань та наявність непрямих збитків (наприклад, екологічного характеру при пошкодженні магістральних трубопроводів тощо), на кілька порядків вищі.
Дослідження зазначених видів злочинів свідчить про те, що правоохоронні органи ще недостатньо володіють методикою та рекомендаціями з організації і здійснення профілактики кримінально-караних діянь та інших правопорушень у нафтогазовому комплексі України.
Відсутність у юридичній науці прикладних розробок проблем запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі, науково обґрунтованих рекомендацій, навчальної та методичної літератури з цих питань обмежувала правові можливості правоохоронних органів щодо підвищення ефективності протидії злочинності в нафтогазовому комплексі.
Теоретичним і практичним підґрунтям дослідження зазначених проблем стали роботи відомих вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі кримінології та профілактики злочинів, зокрема Ю.М. Антоняна, У.М. Бабаєва, С.Н. Баліної, Ю.В. Бауліна, В.Т. Білоуса, І.Г. Богатирьова, П.А. Вороб’я, В.К. Грищука, І.А. Гельфанда, А.П. Гетьмана, В.В. Голіни, О.М. Джужі, А.Ф. Зелінського, О.Г. Кальмана, І.І. Карпеця, В.В. Коваленка, Я.Ю. Кондратьєва, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, О.Г. Кулика, О.М. Литвака, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, М.І. Панова, А.В. Савченка, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, В.П. Тихого, П.Л. Фріса, Ю.С. Шемшученка, В.І. Шакуна, С.С. Яценка та ін. Вказані науковці зробили вагомий внесок у теорію і практику боротьби зі злочинами у сфері економіки, але важливі питання специфіки запобігання злочинам, що вчиняються в нафтогазовій галузі, розглядалися фрагментарно і переважно в межах загальних видів злочинів економічної спрямованості.
Окремі правові аспекти (кримінальні, адміністративні, цивільні характеристики), пов’язані з правопорушеннями у нафтогазовій сфері, частково досліджувалися в роботах О.М. Котовенка “Кримінальна відповідальність за пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопроводів”; Н.М. Ковалко “Фінансово-правове регулювання спеціальних режимів розрахункових відносин (на прикладі паливно-енергетичного комплексу України)”; Ю.А. Слюсаренка “Правовий статус юридичних осіб нафтогазового комплексу України” тощо.
Водночас при всій значущості перелічених та інших наукових праць на сьогодні усе ж таки відсутні комплексні кримінологічні дослідження питань запобігання злочинам, що вчиняються в нафтогазовому комплексі України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дослідження узгоджується з Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007–2009 pp. (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767). Дисертація виконана відповідно до основних напрямів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 5 липня 2004 р. № 755), планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2006–2008 рр. Тема зареєстрована координаційним бюро з проблем кримінології Академії правових наук України.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний кримінологічний і кримінально-правовий аналіз злочинів, що вчиняються в нафтогазовій галузі України, розроблення на цій основі науково обґрунтованих заходів, спрямованих на їх запобігання.
Відповідно до поставленої мети, у дисертації визначено такі головні завдання:
? дослідити сучасний стан правового забезпечення функціонування нафтогазового комплексу України, зокрема, проаналізувати нормативно-правову базу різнобічної діяльності в цій сфері;
? виокремити особливості кримінально-правової охорони об’єктів нафтогазового комплексу України;
? класифікувати та охарактеризувати злочини, що вчиняються в нафтогазовій галузі, з узагальненням деяких механізмів та способів їх учинення;
? з’ясувати кримінологічно значимі властивості осіб, які вчиняють злочини на об’єктах нафтогазового комплексу України;
? визначити головні криміногенні детермінанти злочинів, учинених у нафтогазовому комплексі України;
? сформулювати основні напрями запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України з пропозиціями щодо проекту відповідних комплексних заходів на подальші роки.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку із вчиненням злочинів у нафтогазовому комплексі України.
Предмет дослідження – запобігання злочинам, що вчиняються в нафтогазовому комплексі України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є основні положення теорії пізнання соціальних і правових явищ відповідно до специфіки функціонування нафтогазового комплексу України.
Історико-правовий метод використано при дослідженні становлення та розвитку нафтогазової галузі, етапів виникнення злочинності на її об’єктах та еволюції нормативно-правової бази, що регулює відносини у сфері охорони нафтогазового комплексу України.
Порівняльно-правовий метод застосовано при аналізі чинного національного законодавства щодо запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України з урахуванням законодавства інших країн.
Метод соціологічного опитування використано для з’ясування ефективності правозастосовної діяльності та визначення детермінант злочинів, що вчиняються в нафтогазовому комплексі.
За допомогою методу аналізу та синтезу визначено систему суб’єктів спеціального запобігання злочинам, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України.
Методи класифікації і групування використовувались у характеристиці видів злочинних посягань та заходів запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі.
Опрацювання статистичних методів дозволило дисертанту оцінити кількісні та якісні показники стану злочинності в нафтогазовому комплексі України в сучасний період.
Дисертантом вивчались також окремі наукові праці з фундаментальних проблем теорії держави та права, кримінального права, кримінології, соціології тощо.
Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони України, інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, накази й інструкції галузевих міністерств України, що регулюють відносини в нафтогазовому комплексі України.
Емпіричною базою дослідження є результати вивчення матеріалів 220 кримінальних справ про злочини, вчинені в нафтогазовому комплексі України; узагальнені дані опитування 267 працівників органів внутрішніх справ, статистичні відомості Міністерства внутрішніх справ України щодо кількості зареєстрованих злочинів, виявлених на підприємствах, в установах й організаціях нафтопереробної та газової промисловості в регіонах України за 2000–2007 рр., офіційні звіти та довідки Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших надзвичайно актуальним комплексним дослідженням проблем запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України. У роботі сформульовано низку нових теоретичних наукових положень та висновків, основними з яких є такі:
уперше:
– обґрунтовано об’єктивну залежність стану й тенденцій злочинності в нафтогазовому комплексі України від соціально-економічної ситуації у країні;
– запропоновано внести зміни до диспозиції ст. 292 КК України “Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів” з метою встановлення кримінальної відповідальності лише за умисні діяння;
? обґрунтовано диференціацію кримінальної відповідальності за вчинення злочинів цієї категорії і, відповідно, доповнення розділу ХІ Особливої частини КК України “Злочини проти безпеки руху й експлуатації транспорту” статтею 292-1 “Порушення правил безпеки при будівництві, експлуатації та ремонті магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів” та запропоновано її авторську редакцію;
? розроблено методичні рекомендації “Про виявлення та розслідування злочинів, пов’язаних з розкраданням нафтогазопродуктів шляхом несанкціонованого врізання в магістральні нафтопровади” та пропозиції щодо проекту Комплексного цільового плану запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України;
удосконалено:
– класифікацію криміногенних детермінант злочинів у нафтогазовому комплексі України за соціально-економічними, правовими та організаційно-управлінськими критеріями;
– визначення принципів запобігання правопорушенням у сфері діяльності нафтогазового комплексу України;
дістало подальший розвиток:
– складові кримінологічної класифікації (соціально-демографічна та кримінально-правова характеристика) осіб, які вчиняють злочини в нафтогазовому комплексі України, з урахуванням специфіки об’єкта та предмета злочинного посягання;
– систематизація чинників організаційно-управлінського та правового характеру, що зумовлюють і сприяють вчиненню злочинів у нафтогазовому комплексі України, з обґрунтуванням на цій базі практичної реалізації загальних та спеціальних заходів запобігання таким злочинам.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження дозволило сформулювати та запропонувати низку важливих науково обґрунтованих положень, пов’язаних з визначенням правових та організаційних засад методологічного й науково-методичного забезпечення діяльності щодо запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України. Основні положення, висновки та рекомендації дисертації використано:
? у законотворчій діяльності – сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства (акт впровадження у законотворчу діяльність від 07 листопада 2005 р. № 06 19/15?1623);
? у практичній діяльності – для вдосконалення профілактичної та слідчої діяльності з протидії злочинам і розслідування кримінальних справ щодо злочинних виявів у нафтогазовому комплексі (акт впровадження у практичну діяльність від 18 квітня 2006 р. № 13/3?540, методичні рекомендації та довідка Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України від 04 грудня 2006 р. № 5/8541);
? у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Кримінологія” та “Профілактика злочинів” і споріднених спецкурсів, при підготовці підручників, навчальних та методичних посібників, а також при проведенні занять у системі підвищення кваліфікації працівників, дізнання, слідчих, оперативних служб, підрозділів громадської безпеки (акт впровадження в навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 23 квітня 2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, теоретичні висновки й результати якої отримані на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, міжкафедральних семінарах у Київському національному університеті внутрішніх справ. Результати дослідження оприлюднено на: міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы борьбы с преступностью и подготовки кадров для органов внутренних дел” (г. Минск, Академия Министерства внутренних дел Республики Беларусь, 27 января 2006 г.); науково-практичній конференції “Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції” (м. Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 21–22 квітня 2006 p.); науково-практичній конференції “Проблеми національної та Міжнародної безпеки” (м. Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 27 квітня 2007 p.).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опубліковано в семи наукових працях, з яких чотири – у фахових виданнях, затверджених ВАК України, три – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації зумовлена предметом, метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів (перший і третій розділи складаються із двох підрозділів, другий розділ містить три підрозділи), висновків, списку використаних джерел (222 найменування) та восьми додатків на 72 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 293 сторінки, загальний обсяг –199 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв’язок з науковими програмами, планами й темами, а також мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, викладаються наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, зазначаються форми апробації і впровадження одержаних результатів у законотворчу та практичну діяльність і навчальний процес.
Розділ 1 “Становлення та розвиток нафтогазового комплексу України” складається із двох підрозділів.
У підрозділі 1.1. “Історія розвитку та сучасний стан нафтогазового комплексу України” висвітлено аспекти становлення та розвитку нафтогазового комплексу України як однієї з найважливіших складових економіки нашої держави.
Автором з урахуванням правових засад функціонування сформульовано визначення нафтогазового комплексу України як технологічно складної територіально розгалуженої системи з видобування, переробки, транспортування та реалізації нафтогазових ресурсів, що поєднують у собі газову й нафтопереробну промисловість у структурі паливно-енергетичного комплексу України. Важливою ознакою нафтогазового комплексу є якісна однорідність його структурних складових, а саме: підприємств, об’єднань та інших господарських одиниць, які характеризуються спільністю виконуваних функцій в системі суспільного розподілу праці та продукції, що виробляється (нафта, газ та нафтопродукти).
Дисертантом, з огляду на кримінологічні фактори, визначено зміст функціональних ознак нафтогазового комплексу України:
? нафтогазовий комплекс України, є невід’ємною складовою частиною загальнодержавного господарського комплексу, що охоплює значну кількість підприємств, установ й організацій усіх форм власності, які на різних етапах послідовно виконують взаємопов’язані технологічні функції від видобування до передачі газу й нафтопродуктів на досить значні відстані, у тому числі експортування за кордон;
? функціонування нафтогазового комплексу забезпечується відповідним апаратом управління, кожна ланка якого має відносну самостійність і виконує специфічні завдання, у тому числі щодо захисту нафтогазового комплексу від протиправних посягань;
? об’єкти нафтогазового комплексу України розміщені на територіях, що мають важливе економічне, екологічне, історичне й культурне значення. Зокрема, магістральні трубопроводи є невід’ємною частиною нашої екосистеми, оскільки неминуче вносять в її інфраструктуру істотні корективи, втручаються у середовище звичного існування унікальних ландшафтів, ендемічних представників флори та найрідкісніших видів фауни.
Дослідження підтвердило відсутність нині чіткої єдиної державної політики й відповідної стратегії розвитку транспортних мереж і комунікацій, процесів їх експлуатації щодо транспортування нафти й газу по території країни.
З метою усунення зазначених недоліків запропоновано, з урахуванням міжнародного досвіду, поліпшити правові засади інтеграції економіки України у світову економіку на рівноправній і взаємовигідній основі.
У підрозділі 1.2. “Правове регулювання функціонування нафтогазового комплексу України” виокремлено та проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері паливно-енергетичного комплексу України, як загальної правової засади для окремої складової ? нафтогазового комплексу України.
Автором на основі аналізу нормативно-правових актів, що регулюють функціонування нафтогазового комплексу, визначено головні недоліки правового регулювання, що певною мірою виступають і детермінантами вчинення злочинів у нафтогазовому комплексі України, а саме:
? нестабільність та невизначеність податкового законодавства в цій галузі;
? відсутність дієвих правових стимулів до інвестування і розширення виробництва, об’єктів нафтогазового комплексу України;
? неурегульованість і певні колізії законодавчих норм щодо діяльності корпоратизованих підприємств нафтогазового комплексу України та відсутність чітких правових засад дієвого механізму притягнення до відповідальності осіб, насамперед посадових, у разі вчинення ними правопорушень або недотримання вимог відомчих нормативних актів;
? недостатня конкретизація на законодавчому рівні питань, пов’язаних із приватизацією та можливою реприватизацією об’єктів нафтогазового комплексу України;
? потенційне існування тіньової приватизації (відчуження) об’єктів нафтогазового комплексу України, у тому числі через механізми банкрутства, звернення стягнення на майно підприємств за виконавчими документами, що іноді супроводжується актами рейдерства;
? недостатнє використання превентивного потенціалу адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки й охорони праці на об’єктах галузі;
? недосконалість засад і механізмів стимулювання енергозбереження в нафтогазовому комплексі України загалом та серед споживачів продукції галузі зокрема;
? брак уніфікованості нормативів та порядку стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища та розміщення відходів;
? низька ефективність державного екологічного контролю і нагляду, недостатність та неповнота визначення компетенції відповідних органів у нафтогазовому комплексі.
Розділ 2 “Кримінально-правова та кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України” складається із трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. “Кримінально-правова характеристика злочинів, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України” проведено юридичний аналіз злочинів, що найбільш характерні для вчинення в нафтогазовому комплексі України, а також досліджуються окремі проблемні питання застосування кримінально-правових норм з урахуванням специфіки вчинення злочинів цієї категорії.
Автором уточнено умови віднесення суспільно небезпечних діянь до злочинів, що вчиняються в нафтогазовому комплексі України. Уважається, що такими злочинами є не будь-які суспільно небезпечні діяння, котрі вчиняють особи, які задіяні в цій сфері господарської діяльності, а лише ті злочини, що посягають на нормальне функціонування нафтогазового комплексу як системи.
Юридичний аналіз відповідних кримінально-правових норм та практики їх застосування надав можливість автору запропонувати, залежно від безпосереднього об’єкта посягання, більш упорядковану в чинному Кримінальному кодексі України класифікацію злочинів у нафтогазовому комплексі: злочини проти власності; злочини у сфері господарської діяльності; злочини проти довкілля; злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; злочини у сфері службової діяльності (розділи VI, VII, VIII, ХІ, ХVІІ КК України).
Проведене дослідження виявило обмеженість наукових розробок щодо специфічних особливостей кримінально-правової оцінки злочинів, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України. Це надасть можливість у правозастосовній практиці відрізняти за кваліфікацією такі злочини від аналогічних злочинів, учинених в інших сферах господарської діяльності. Автор зосередив увагу на аналізі специфічних і відносно поширених злочинів саме в нафтогазовому комплексі України ? вчинення пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, яке найчастіше пов’язано з крадіжками нафтогазопродуктів.
Розглядаючи питання обґрунтованості криміналізації цього суспільно небезпечного діяння, дисертант проаналізував критерії криміналізації пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, а саме: суспільну небезпечність діяння, що зумовлена елементами складу злочину – способом учинення злочину, знаряддям та засобами, за допомогою яких його вчинено, час, місце, обстановку його вчинення, наслідки (основні та альтернативні, додаткові), а також суб’єктивні ознаки, зокрема, за формою та ступенем вини особи, яка вчинила злочин, й особливостями мотивації протиправної поведінки.
Порівняльний аналіз складу злочину, закріпленого у ст. 292 КК України та аналогічних кримінально-правових нормах у зарубіжному законодавстві (15 країн СНД та західної Європи), дозволив дійти висновку, що особливістю чинного українського кримінального законодавства, на відміну від аналогічних норм зарубіжного законодавства та ст. 781 КК України 1960 р., є те, що у ст. 292 КК України законодавець чітко не визначив ознаки суб’єктивної сторони злочину. Тобто тлумачення диспозиції ст. 292 КК України допускає наявність вини як у формі умислу, так і необережності. Йдеться про фактичне розширення меж криміналізації цього діяння, наприклад, щодо необережного пошкодження трубопроводу під час його експлуатації або ремонту.
Автором запропоновано за вчинення злочину цієї категорії встановлення більш диференційованої відповідальності шляхом доповнення розділу ХІ Особливої частини КК України “Злочини проти безпеки руху й експлуатації транспорту” окремою ст. 292-1 “Порушення правил безпеки при будівництві, експлуатації та ремонті магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів” та внесення відповідних коректив до існуючої редакції ст. 292 КК України з метою передбачення кримінальної відповідальності лише за умисне пошкодження або руйнування магістральних трубопроводів.
У підрозділі 2.2. “Стан і тенденції злочинності, в нафтогазовому комплексі України. Кримінологічна характеристика злочинців” проведено аналіз матеріалів статистичної звітності та конкретних кримінальних справ, що дозволило автору встановити кількісні та якісні характеристики злочинів, які вчиняються в нафтогазовому комплексі України. Кримінально-правова статистика не виокремлює категорій злочинів, що вчиняються у нафтогазовому комплексі. Тому певні кількісні показники досліджувались шляхом вивчення кримінальних справ (220) та опитування компетентних працівників органів внутрішніх справ (267). Встановлено, що у 62,5 % (167) випадків за матеріалами працівників, які брали участь в опитуванні, було порушено кримінальні справи про злочини в нафтогазовому комплексі України, відмовлено в порушенні кримінальних справ у 37,5 % (100) випадків.
Ці злочини (167) було кваліфіковано переважно за такими статтями КК України: ч. 4, 5 ст. 185 – 19,2 % (32); ст. 190 – 3,6 % (6); ст. 191 – 15,6 % (26); ст. 222 – 1,2 % (3); ст. 292 – 24,0 % (40); ст. 364 ? 34,8 % (58); ст. 366 – 1,2 % (2). Питома вага таких злочинів, залежно від етапу технологічного процесу(розвідка, видобуток зберігання), коливається в межах до 5 % водночас більше половини злочинів у галузі фіксується при транспортуванні нафтогазової продукції (понад 55 %) і саме на цьому етапі вчинюються пошкодження нафтогазових магістралей переважно засобами незаконного врізання в них.
Так, у 2004?2007 рр. за матеріалами 578 кримінальних справ, порушених за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 292 КК України, було засуджено лише 32 особи (5,5 %).
У результаті проведеного дослідження виділено характерні соціально-демографічні ознаки осіб, які вчинили злочини: переважно це особи чоловічої статі віком від 30 до 50 років – 75,0 %, які мають загальну середню або професійно-технічну освіту – 83,3 %, більшість з них є працездатними, але не працюють і не навчаються – 58,3 %, раніше судимі – 25,0 %. Крім того, майже третина виявлених осіб, які вчинили злочини економічної спрямованості в нафтогазовому комплексі, діяли у складі групи (2003 р. – 49 злочинів із 149, у 2004 р. – 27 із 129, у 2005 р. – 45 із 118, у 2006 р. – 19 із 93), а у 2007 р.? 22 із 127.
Серед особливостей виявлено те, що злочини цієї категорії не вчиняли особи у стані алкогольного, наркотичного, токсичного та психотропного сп’яніння. Це підтверджує умисний характер таких злочинів, коли досягнення злочинного результату повністю залежить від цілеспрямованої, заздалегідь підготовленої, вольової діяльності правопорушника.
У підрозділі 2.3. “Детермінанти вчинення злочинів у нафтогазовому комплексі України” обґрунтовується важливість згрупування кримінологічних чинників, які впливають на рівень злочинності в нафтогазовому комплексі, у такі блоки:
? соціально-економічні (зумовлені причинами та умовами соціально-політичного характеру, зокрема, недосконалістю економічних механізмів регулювання багатьох процесів у нафтогазовому комплексі);
? правових (відсутність та неузгодженість нормативно-правових актів, що регулюють відносини в нафтогазовому комплексі України; неповнота законодавчого забезпечення діяльності суб’єктів паливно-енергетичного комплексу України, у тому числі щодо ліцензування окремих її складових тощо);
? організаційно-управлінські (недосконалість організаційних принципів побудови системи регулювання та регуляторних процедур нафтогазового комплексу; невизначеність стратегічних напрямів розвитку нафтогазового комплексу та неналежний державний контроль щодо надрокористування та процедури відведення земель для потреб нафтогазового комплексу; неналежна організація бухгалтерського обліку та контролю за збереженням і використанням товарно-матеріальних цінностей; неефективність взаємодії правоохоронних органів щодо запобігання злочинів у вищезазначеній сфері.
Ці положення підтверджуються і результатами експертного опитування 267 працівників правоохоронних органів. На їх думку, що головними причинами вчинення злочинів у нафтогазовому комплексі України є такі: корумпованість представників органів виконавчої влади – 79,0 % (211); нестабільність державної політики в нафтогазовому комплексі – 74,2 % (198); проблеми матеріально-технічного забезпечення підприємств галузі – 65,5 % (175); неналежний контроль за діяльністю підприємств у нафтогазовій промисловості – 55,0 % (147); проникнення на підприємства нафтогазової промисловості осіб з корисливими намірами, у тому числі раніше судимих осіб – 52,8 % (141); недоліки правового регулювання діяльністю підприємств у нафтогазовій промисловості – 51,3 % (137); недостатність спеціальних знань і необхідних навичок роботи працівників нафтогазового комплексу – 44,9 % (120); незадовільна організація бухгалтерського обліку – 33,0 % (88); упущення в роботі ревізійних комісій щодо вивчення стану діяльності підприємств галузі – 27,7 % (74); проблеми зі збутом виготовленої продукції – 15,4 % (41); збитковість нафтогазового виробництва, ненадходження дотацій, високий рівень зношеності основних фондів – 10,5 % (28).
Розділ 3 “Основні напрями запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України” складається із двох підрозділів.
У підрозділі 3.1. “Заходи загального запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України” розглянуто основні напрями та проблемні питання запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України. На підставі аналізу позицій науковців для визначення діяльності, спрямованої на превенцію злочинних посягань у нафтовій та газовій галузях, запропоновано застосовувати термін “запобігання злочинам, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України”, під яким слід розуміти різновид соціально-профілактичної діяльності, функціональний зміст та мета якої полягає у перешкоджанні впливу детермінантів злочинності та їх виявів у технологічно складній територіально розгалуженій системі видобування, переробки, транспортування та реалізації нафтогазових ресурсів.
Вивчення запобіжної діяльності у сфері нафтогазового комплексу України дозволило окреслити комплексність та цілісність системи запобігання, що можна виразити у двох формах (принципах):
– множинність суб’єктів запобігання, до яких слід, з урахуванням різного рівня компетенції, віднести: Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки і оборони України, Міністерство палива та енергетики України, Національну акціонерну компанію “Нафтогаз України”, Національну комісію регулювання електроенергетики України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Антимонопольний комітет України, Міністерство внутрішніх справ України, Службу безпеки України та ін.;
– різноманітність і комплексність заходів, спрямованих на досягнення цілей щодо запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі: правових, процесуальних, організаційних, адміністративно-управлінських, інформаційних, технічних тощо.
Проведене дослідження дає підстави для висновку про нагальну необхідність забезпечення в державі системності в запобіжній діяльності з чітким визначенням об’єктів впливу, суб’єктів профілактики та конкретних відповідних заходів.
Об’єктами запобіжної діяльності в нафтогазовому комплексі України виступають злочинні вияви, які мають місце на етапі видобування, переробки, транспортування та реалізації нафтогазових ресурсів, їх детермінанти в газовій та нафтопереробній промисловості, особа злочинця та умови її формування.
Серед суб’єктів запобіжної діяльності в нафтогазовому комплексі України автор, відповідно до їх повноважень, виділяє:
а) органи та організації, які визначають запобіжні заходи та керують, спрямовують і координують їх реалізацію (Верховна Рада України, Президент України, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України);
б) органи та організації, які безпосередньо здійснюють профілактичні заходи (Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, прокуратура, суд, спеціально створені громадські формування та ін.);
в) суб’єкти з частковими організаційними та практичними функціями здійснення запобіжних заходів – Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Антимонопольний комітет України, адміністрації підприємств нафтогазової галузі, установ, організацій тощо.
У підрозділі 3.2. “Спеціальні заходи запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України” проаналізовано запобіжну діяльність у сфері нафтогазового комплексу України, що дозволило автору визначити найбільш пріоритетні заходи спеціального запобігання, зокрема:
? здійснення дієвих заходів щодо протидії зловживанням у державному секторі нафтогазового комплексу, передусім на об’єктах Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, її дочірніх компаніях, філіях, представництв та підприємств;
– забезпечення належного контролю за повнотою обліку та якістю документування злочинів на об’єктах нафтогазового комплексу, своєчасне подання слідчим органам, прокуратурі матеріалів перевірок для прийняття рішень згідно з чинним законодавством;
– вжиття заходів, спрямованих на виявлення порушень законності щодо користування земельними угіддями підприємствами нафтогазовидобувної галузі, а також цільового використання магістральних нафтопроводів і майна підприємств, що здійснюють транспортування нафтопродуктів;
– посилення можливостей використання технічних засобів, за допомогою яких здійснюється розробка родовищ, а також проведення перевірки техніко-економічних показників підприємства й стану виконання особливих умов дозволів (ліцензій), забезпечення закупівлі обладнання, витратних матеріалів для лабораторій з дослідження якості пально-мастильних матеріалів. Зміцнення штатної чисельності відповідних таких лабораторій, що слугуватиме більш оперативному і якісному реагуванню правоохоронних органів за фактами вироблення та реалізації недоброякісної або фальсифікованої продукції;
– активізація протидії крадіжкам нафти та газового конденсату з трубопроводів, виявлення і припинення діяльності незаконних нафтопереробних міні-заводів, створенням для такої роботи цільових мобільних оперативних груп з досвідчених працівників міліції;
? проведення оперативно-розшукових заходів з викриття, розкриття та сприяння розслідуванню розкрадань сировини і готової продукції на підприємствах, пов’язаних із видобуванням, переробкою, транспортуванням і зберіганням нафтопродуктів, документування протиправних дій, передусім, організованих злочинних угруповань;
– забезпечення контролю за обігом, правильним і законним використанням бланків супровідних документів автотранспорту, що перевозить нафтогазову сировину до підприємств переробки нафти та газового конденсату для подальшого використання під час запобіжної діяльності;
– проведення перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють експортно-імпортні операції з нафтою та продуктами їх переробки, з питань надходження пально-мастильних матеріалів, встановлення і дотримання цін та розрахунків, викриття фактів унесення свідомо неправдивих відомостей до митних документів для пільгового оформлення операцій з нафтопродуктами та подальшого відшкодування податку на додану вартість;
– здійснення перевірки автозаправних станцій щодо відповідності нафтопродуктів сертифікатам якості.
ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні розуміння сутності злочинності в нафтогазовій сфері, її стану, тенденцій, детермінант та специфічних особливостей, поняття та ознаки запобіжної діяльності в нафтогазовому комплексі, системи суб’єктів й основних напрямів її здійснення та шляхів подальшого удосконалення. Зокрема:
Нафтогазовий комплекс України являє собою технологічно складну територіально розгалужену систему видобування, переробки, транспортування та реалізації нафтогазових ресурсів, і як невід’ємна частина народногосподарського сектору держави складається із значної кількості взаємопов’язаних на різних циклах й етапах цільової діяльності підприємств, установ й організацій усіх форм власності. Функціонування зазначеного комплексу забезпечується відповідним організаційно-управлінським апаратом, кожна ланка якого має відносну юридичну самостійність і виконує визначені функції.
Для сучасного стану правового забезпечення функціонування нафтогазового комплексу України характерні такі детермінанти: нестабільність та невизначеність законодавства, що регулює діяльність галузі; потенційне існування тіньової приватизації (відчуження) об’єктів нафтогазового комплексу України, у тому числі через механізми банкрутства, звернення стягнення на майно підприємств за виконавчими документами; недостатнє використання превентивного потенціалу інститутів адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення у зазначеній сфері та охорони праці на її об’єктах; недосконалість механізмів стимулювання енергозбереження в нафтогазовому комплексі; послаблення державного екологічного контролю і нагляду за забрудненням навколишнього середовища та розміщення відходів; неповнота визначення та незбалансованість компетенції відповідних державних органів щодо запобігання правопорушенням у нафтогазовому комплексі.
Приведено визначення злочинності в нафтогазовому комплексі України як сукупності злочинів, що вчиняються на підприємствах, в установах й організаціях нафтопереробної і газової промисловості під час розвідки, видобування, зберігання, переробки, транспортування, постачання та реалізації газу, нафтопродуктів та газового конденсату.
Залежно від безпосереднього об’єкта посягання, злочини в нафтогазовому комплексі можливо класифікувати за такими групами: злочини проти власності; злочини у сфері господарської діяльності; злочини проти довкілля; злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; злочини у сфері службової діяльності.
Оскільки законодавець у ст. 292 КК України не визначив ознаки суб’єктивної сторони злочину, пропонується доповнити розділ ХІ Особливої частини КК України “Злочини проти безпеки руху й експлуатації транспорту” ст. 292-1 “Порушення правил безпеки при будівництві, експлуатації та ремонті магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів” та внести відповідні корективи до існуючої редакції ст. 292 КК України з метою чіткого встановлення можливості вчинення такого злочину лише умисно, шляхом пошкодження або руйнування магістральних трубопроводів.
Виділяються соціально-демографічні ознаки осіб, які вчинили злочини в нафтогазовій галузі. Знання відповідних характеристик має суттевє значення для організації індивідуальної профілактики, зокрема, відносно осіб, які мають наміри або готуються до вчинення злочинів у нафтогазовому комплексі.
Комплексність та цілісність системи запобігання злочинам у галузі виявляється у двох формах: множинності суб’єктів запобігання, які, залежно від змісту та обсягу функцій, поділяються на правоохоронні, контролюючі, судові органи, а також у різноманітності заходів, спрямованих на досягнення цілей запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі.
Для визначення діяльності, спрямованої на превенцію злочинних посягань у нафтогазовій галузі, запропоновано застосовувати термін “запобігання злочинам, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України”, під яким слід розуміти різновид соціально-профілактичної діяльності, функціональний зміст та мета якої полягає у перешкоджанні, усуненні або послабленні впливу детермінантів злочинності та її виявів у технологічно складній територіально розгалуженій системі видобування, переробки, транспортування та реалізації нафтогазових ресурсів.
З урахуванням завершення в IV кварталі поточного року виконання розробленого за участю дисертанта і затвердженого МВС України Комплексного плану запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі на період 2007?2008 рр., ініціюється, з огляду на реальну ситуацію, розроблення на державному рівні нового відповідного міжвідомчого плану запобіжних заходів з диференціюванням суб’єктів їх виконання.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ
ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Левченко Ю. О. Криміногенна ситуація у нафтогазовому комплексі України / Ю. О. Левченко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) : наук.-практ. журн. – К., 2005. – № 11. – С. 116–122.
2. Левченко Ю. О. Механізм вчинення крадіжок нафтогазопродуктів: кримінологічні аспекти / Ю. О. Левченко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – К., 2006. – № 2. – С. 193–200.
3. Левченко Ю. О. Спеціально-кримінологічне запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі органами внутрішніх справ України / Ю. О. Левченко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – Д., 2007. – № 1. – С. 225–230.
4. Левченко Ю. О. Кримінально-правова характеристика злочинів, що пов’язані з транспортуванням нафто-, газопродуктів / Ю. О. Левченко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – К., 2008. – № 3. – С. 140–146.
5. Левченко Ю. О. Злочинність у нафтогазовому комплексі України / Ю. О. Левченко // Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції : матеріали наук.-практ. конф. – Ч. ІІ. – К. : Київ. нац. ун-т внут. справ, 2006. – С. 171–173.
6. Левченко Ю. О. Преступность в нефтегазовом комплексе Украины / Ю. А. Левченко // Проблемы борьбы с преступностью и подготовки кадров для органов внутренних дел : материалы Междунар. науч.-практ. конф., посвященной Дню белорусской науки, Минск, 27 янв. 2006 г.– Минск. ? С. 69–71.
7. Левченко Ю. О. Роль правоохоронних органів у запобіганні злочинів в нафтогазовому комплексі України / Ю. О. Левченко // Проблеми Національної та Міжнародної безпеки : зб. ст. наук.-практ. конф. (Київ, 27 квіт. 2007 р.). – К. : Київ. нац. ун-т внут. справ 2007. – С. 24–29.
АНОТАЦІЯ
Левченко Ю.О. Запобігання злочинам, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2008.
У дисертації проведено комплексне дослідження заходів запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України. Розглянуто сучасний стан та правове регулювання нафтогазового комплексу України, кримінально-правову та кримінологічну характеристику корисливих злочинів, які вчиняються у нафтогазовому комплексі, та їх детермінанти.
Запропоновано систему заходів запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України, що являє собою комплекс загальних та спеціальних заходів соціально-економічного, нормативно-правового й організаційно-управлінського характеру. Проведене дослідження має чітко виражений прикладний аспект. За його результатами розроблено методичні рекомендації та пропозиції, які відображено у планах або програмах запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі, як на всеукраїнському, так і регіональному рівнях.
Ключові слова: злочини в нафтогазовому комплексі України, особа злочинця, детермінанти, запобігання злочинам.
АННОТАЦИЯ
Левченко Ю.О. Предотвращение преступлений, совершаемых в нефтегазовом комплексе Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Киевский национальный университет внутренних дел. ? Киев, 2008.
В диссертации проведено комплексное исследование мер предупреждения преступлений в нефтегазовом комплексе Украины.
Автором рассмотрено современное состояние нефтегазового комплекса Украины, под которым следует понимать технологически сложную территориально разрозненную систему добычи, переработки, транспортировки и реализации нефтегазовых ресурсов, которые объединяют в себе газовую и нефтеперерабатывающую промышленность.
Отмечается, что характерными особенностями современного этапа развития нефтегазового комплекса Украины является угроза возможного экономического кризиса, что обычно сопровождается активизацией криминалитета; качественной однородностью структурных составляющих комплекса (предприятия, объединения и другие хозяйственные структуры разных форм собственности), которые выполняют разные взаимосвязанные функций в системе общественного отношения в целях создания определенного продукта (нефть, газ и нефтепродукты).
Научная новизна полученных результатов определяется тем, что по характеру и содержанию рассмотренных вопросов диссертация является первым в украинской криминологической науке комплексным монографическим исследованием проблем предотвращения преступлений в нефтегазовом комплексе Украины. В результате проведенного исследования сформулирован ряд новых научных положений и выводов: усовершенствована криминологическая характеристика современного состояния и тенденций преступности в нефтегазовом комплексе Украины; криминологическая классификация лиц, которые совершают преступления в нефтегазовом комплексе, определены и систематизированы детерминанты преступлений в нефтегазовом комплексе Украины и проведен углубленный анализ их влияния на распространение отдельных видов преступлений.
По мнению автора, в соответствии с содержанием криминологических признаков, причины и условия, которые влияют на увеличение уровня преступности в нефтегазовом комплексе, могут быть сгруппированы по таким блокам: социально-экономические, правовые и организационно-управленческие. Основными из них являются: несовершенство нормативно-правовых актов, которые регулируют отношения в нефтегазовом комплексе; недостаточный уровень организации построения системы регулирования процессов в нефтегазовом комплексе; отсутствие налаженного взаимодействия правоохранительных и хозяйственных органов в решении проблем предотвращения преступления в данной сфере.
Автором предложены изменения и дополнения к Уголовному кодексу Украины, в частности установление дифференцированной ответственности за совершение преступлений данной категории путем дополнения раздела ХІ Особенной части Уголовного кодекса Украины «Преступления против безопасности движения и эксплуатации транспорта» ст. 292-1 «Нарушение правил безопасности при строительстве, эксплуатации и ремонте магистральных нефте-, газо- и нефтепродуктопроводов». Кроме того, предложено внести соответствующие коррективы в действующую редакцию ст. 292 Украины с целью четкого установления возможности совершения такого преступления только умышленно, путем повреждения или уничтожения магистральных трубопроводов.
Исследование практики применения уголовно-правовой нормы, которая устанавливает ответственность за нарушение правил безопасности при строительстве, эксплуатации и ремонте магистральных нефте-, газо- и нефтепродуктопроводов, дало возможность автору сделать вывод о низкой эффективности деятельности правоохранительных органов в данной сфере. По материалам 578 уголовных дел, возбужденных по факту совершения преступления, предусмотренного ст. 292 Уголовного кодекса Украины, за период 2004?2007 годов было осуждено лишь 32 лица (5,5 %). Автором акцентировано внимание на групповом характере совершения преступлений, предусмотренных ст. 292 Уголовного кодекса Украины (среди зарегистрированных преступлений и 91,7 % ? среди осужденных лиц), а также практическое отсутствие преступлений данной категории, совершенных в состоянии алкогольного, токсического и наркотического опьянения, что объясняется умышленным характером этих преступлений, где достигаемый преступный результат полностью зависит от целенаправленной, заранее подготовленной волевой деятельности правонарушителя.
С целью упорядочения предупредительной деятельности в нефтегазовом комплексе, придания целенаправленности в обеспечении комплексного подхода к решению задач выявления и нейтрализации факторов, способствующих существованию преступности, автором предложена разработка на правительственном уровне межведомственного комплексного плана профилактики преступлений в нефтегазовом комплексе на период до 2010 года.
Ключевые слова: преступления в нефтегазовом комплексе Украины, личность преступника, детерминанты, предотвращение преступлений.
SUMMARY
Levchenko Y.O. Prevention of crimes that is committed in the Ukrainian oil-and-gas complex. – Manuscript.
Dissertation for obtaining a scientific degree of candidate of legal science on specialty 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal-executive law. – Kyiv National University of Internal Affairs, Kyiv, 2008.
In the dissertation complex research of the crime preventing measures in Ukrainian oil-and-gas and their avoidance was conducted. Current state and legal regulation of oil-and-gas complex of Ukraine, criminal and criminological characteristics of vendible crimes that are committed in the oil-and-gas complex were researched.
Crime preventive system in the sphere of oil-and-gas complex of Ukraine that presents complex of general and special measures of socially-economical, normative-legal and management-organisational character was suggested. Conducted research has exactly determined application-orientated aspect. On the basis of its results there were developed method recommendations and suggestions that were fulfilled in crime prevention plans and programs in oil-and-gas complex both at the regional and Ukrainian level.
Key words: crimes in the sphere of oil-and-gas complex of Ukraine, criminal, determiners, crime prevention.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking