Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України

 

Сюравчик Валерій Григорович

ЗАПОБІГАННЯ КОРИСЛИВИМ ЗЛОЧИНАМ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2007



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України ДЖУЖА Олександр Миколайович, Київський національний університет внутрішніх справ, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, доцент ФРІС Павло Львович, Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ, професор кафедри кримінального права та кримінології

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник КУЛИК Олександр Георгійович, Державний науково-дослідний інститут МВС України, начальник науково-дослідної лабораторії кримінологічних досліджень

Захист відбудеться “27” вересня 2007 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ-35, пл. Солом’янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ-35, пл. Солом’янська, 1

Автореферат розісланий “___” ___________ 2007 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради

М.В. Лошицький


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Характерною особливістю сучасного етапу розвитку аграрного сектора економіки України є затяжна та загрозлива криза, що виявляється у дестабілізації аграрного виробництва, поглибленні диспропорцій, спаді виробництва, значній кількості низькорентабельних і збиткових підприємств, звуженні ринків продовольства та зростанні споживчих цін. Зміни в аграрному секторі економіки та земельних відносинах, реформування власності в агропромисловому комплексі супроводжуються негативними наслідками, які є підґрунтям, умовами та чинниками, що значною мірою детермінують вчинення корисливих злочинів у цій сфері. Систематичний характер набули розкрадання майна з використанням службового становища, інші злочини, вчинені у процесі розподілу майнових і земельних паїв, зловживання, пов’язані з незаконним використанням та реалізацією сільськогосподарської техніки, нецільове використання бюджетних та позабюджетних коштів, недостачі та розкрадання грошових коштів і матеріальних цінностей.
Злочинність у сфері економічної діяльності взагалі та в аграрному секторі економіки зокрема за своєю специфікою статистично відображається в результатах діяльності правоохоронних органів щодо протидії цьому антисуспільному явищу. Згідно зі статистичними даними Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, у 2000 р. на території України в аграрному секторі економіки виявлено 5959 злочинів. Наступними роками кількість виявлених злочинів мала тенденцію до збільшення в період з 2000–2002 рр. та поступового зменшення до 2006 р. У 2001 р. в аграрному секторі економіки було виявлено 5939 злочинів. 2002 та 2003 рр. характеризувалися найбільшою кількістю виявлених злочинів, відповідно 6327 та 6253. Наступними роками спостерігалася тенденція до зменшення кількості зареєстрованих злочинів: 5382 – у 2004 р., 4329 –2005 р., 3594 – 2006 р. Оцінюючи наведені показники, слід мати на увазі, що злочини у сфері економічної діяльності, під впливом зміни умов господарювання та ринкової кон’юнктури, а також інших чинників, характеризуються постійною зміною способів та форм протиправної діяльності, що зумовлює складність виявлення цієї категорії та їх високу латентність. Зважаючи на це, ситуацію, що пов’язана із суттєвим зменшенням кількості виявлених злочинів в аграрному секторі економіки, слід розцінити як наслідок зниження активності правоохоронних органів у цій галузі господарства.
Дослідження у цьому напрямі свідчать про те, що правоохоронні органи недостатньо володіють методикою та науково обґрунтованими рекомендаціями з організації і здійснення профілактики злочинів та інших правопорушень в аграрному секторі економіки.
Відсутність у юридичній науці прикладних розробок проблеми запобігання злочинам в аграрному секторі економіки, науково обґрунтованих рекомендацій, навчальної та методичної літератури з цих питань обмежує можливість правоохоронних органів у проведенні ефективної протидії злочинності в аграрному секторі економіки.
Проблеми протидії економічній злочинності та корисливим злочинам, учинених в аграрному секторі економіки, зокрема, вплив процесів приватизації, індустріалізації, управління, урбанізації, міграції на вчинення злочинів в аграрному секторі економіки та інші аспекти аграрного сектора розглядаються в роботах Ю.М. Антоняна, У.М. Бабаєва, Ю.Д. Блувштейна, В.В. Бабурина, С.Н. Баліної, Ю.В. Бауліна, А.І. Берлача, В.Т. Білоуса, П.Т. Геги, І.А. Гельфанда, А.П. Гетьмана, В.В. Голіни, К.К. Горяінова, О.М. Джужі, А.Ф. Зелінського, О.Г. Кальмана, І.І. Карпеця, В.В. Коваленка, Я.Ю. Кондратьєва, М.Й. Коржанського, О.Г. Кулика, О.М. Литвака, Є.В. Марценка, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, В.І. Осадчого, М.І. Панова, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Д. Сущенка, В.Я. Тація, В.П. Тихого, П.Л. Фріса, Ю.С. Шемшученка, С.С. Яценка та інших вчених.
Проте, незважаючи на теоретичну та практичну значимість наукових робіт з цієї проблеми, комплексного дослідження питань запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки не проведено, або вивчалися лише окремі положення.
Аналіз кримінального законодавства, наукових джерел, статистичних матеріалів, судово-слідчої практики дає підстави стверджувати, що на сучасному етапі вирішення проблеми запобігання корисливим злочинам, учинюваним в аграрному секторі економіки держави, потребує якісно нових підходів до розуміння всіх аспектів корисливої злочинності.
Указані обставини визначили вибір теми дисертаційного дослідження, її теоретичну та практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертаційного дослідження узгоджується з Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001–2005 pp., затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376, та Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007–2009 pp., затвердженою Кабінетом Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2001–2009 pp. (наказ МВС України від 05 липня 2004 р. № 755), планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2002–2006 рр.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є проведення комплексного кримінологічного і кримінально-правового аналізу корисливих злочинів, що вчиняються в аграрному секторі економіки, з визначенням чинників, що впливають на їх поширення, та розробка на основі цього науково обґрунтованих заходів, спрямованих на запобігання корисливим злочинам, учиненим в аграрному секторі економіки України.
З огляду на поставлену мету, визначені такі основні завдання:
– вивчити сучасний стан аграрного сектора економіки України;
– визначити зміст та співвідношення понять “агропромисловий комплекс” та “аграрний сектор”;
– дослідити особливості кримінально-правової охорони аграрного сектора економіки України;
– розкрити особливості кількісних та якісних показників корисливої злочинності в аграрному секторі економіки України, зокрема її стан і тенденції розвитку;
– обґрунтувати специфіку кримінологічних детермінантів корисливих злочинів, учинених в аграрному секторі економіки;
– з’ясувати відмінності кримінологічної характеристики осіб, які вчиняють корисливі злочини в аграрному секторі економіки, особливо їх криміногенні властивості та якості;
– запропонувати основні напрями та заходи запобігання злочинам в аграрному секторі економіки України;
– розробити проект комплексного цільового плану запобігання злочинам в аграрному секторі економіки України.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають у зв’язку із вчиненням корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України та застосуванням запобіжних заходів щодо них.
Предмет дослідження – система загальних, спеціальних та індивідуальних заходів запобігання корисливим злочинам в агарному секторі економіки України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є основні положення теорії пізнання.
Історико-правовий метод використано при дослідженні історичних етапів виникнення корисливої злочинності в сільському господарстві та еволюції нормативно-правової бази, що регулює відносини у сфері охорони аграрного сектора економіки України.
Логіко-семантичний метод використано з метою розмежування понять і термінів, зокрема “агропромисловий комплекс” та “аграрний сектор”, при аналізі змісту кримінологічних категорій “запобігання злочинам” та “профілактика злочинності” тощо.
Порівняльно-правовий метод застосовано при аналізі чинного національного законодавства та законодавства інших країн щодо запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України.
Використання статистичного методу дозволило дисертанту оцінити кількісні та якісні показники стану корисливої злочинності в аграрному секторі економіки України в сучасний період.
Дисертантом вивчались також окремі наукові праці, присвячені загальним проблемам кримінального права, кримінології, теорії держави та права.
Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони України, інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, чинне кримінальне законодавство, накази та інструкції галузевих міністерств України, які регулюють відносини в аграрному секторі економіки.
Емпіричною базою дослідження є результати вивчення матеріалів 440 кримінальних справ про корисливі злочини, вчинені в аграрному секторі економіки; узагальнені дані опитування 496 працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) МВС України, а також статистичні відомості Департаменту інформаційних технологій МВС України щодо кількості зареєстрованих злочинів корисливої спрямованості, виявлених на підприємствах, в установах, організаціях сільського господарства в регіонах України за 2000–2006 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням проблем запобігання корисливим злочинам, що вчиняються в аграрному секторі економіки України у сучасних умовах. У роботі сформульовано низку нових теоретичних наукових положень та висновків, основними з яких є такі:
уперше:
– на основі результатів аналізу теоретичних підходів та нормативно-правових актів сформульовано авторське визначення поняття “аграрний сектор економіки”;
– обґрунтовано залежність стану і тенденцій розвитку корисливої злочинності в агарному секторі економіки України та соціально-економічної ситуації у країні;
– запропоновано внести зміни до ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем” і ст. 185 КК України “Крадіжка” та доповнити КК України ст. 364-1 “Бездіяльність службової особи”;
– розроблено проект Комплексного цільового плану запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України на період 2007–2009 рр.;
дістали подальшого розвитку:
– визначення ознак та кримінологічної типології осіб, які вчиняють злочини в аграрному секторі економіки;
– систематизація чинників організаційно-управлінського та правового характеру, що зумовлюють та сприяють вчиненню злочинів в аграрному секторі економіки;
– пропозиції щодо практичної реалізації загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів запобігання злочинам в аграрному секторі економіки України;
удосконалено:
– класифікацію кримінологічних детермінант вчинення корисливих злочинів, учинених в аграрному секторі економіки;
– формулювання принципів кримінологічного запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження дозволило сформулювати та висвітлити низку важливих положень, пов’язаних з визначенням правових основ та організаційних засад методологічного та науково-методичного забезпечення діяльності щодо запобігання корисливій злочинності в аграрному секторі економіки. Зокрема, сформульовані положення, висновки, рекомендації та пропозиції використовуються:
– у законотворчому процесі – сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного кримінального законодавства (акт впровадження у законотворчу діяльність від 20 квітня 2005 р. № 276);
– у практичній діяльності – для вдосконалення профілактичної та слідчої діяльності з протидії корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України (акт впровадження в практичну діяльність від 24 лютого 2006 р. № 6/7-869 “Про використання результатів наукового дослідження вчених Київського національного університету внутрішніх справ при підготовці проекту “Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006–2010 роки” на виконання окремого доручення Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2005 р. № 68254/1-05);
– у навчальному процесі при викладанні курсу “Кримінологія” та споріднених спецкурсів, при підготовці підручників, навчальних та методичних посібників, а також при проведенні занять з підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників ДСБЕЗ, дізнання, слідчих (акт впровадження у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 16 січня 2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження обговорені й схвалені на засіданні кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Київського національного університету внутрішніх справ. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на:
– міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції” (м. Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 27–28 березня 2003 р.);
– науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення законності у сфері земельних та аграрних правовідносин” (м. Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ, 19–20 травня 2006 p.);
– науково-теоретичній конференції, присвяченій Дню науки (м. Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 19–20 травня 2006 p.);
– науково-практичній конференції “Проблеми національної та міжнародної безпеки” (м. Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 27 квітня 2007 p.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження дістали відображення у навчальному посібнику “Кримінологія” (у співавторстві – 0,6 д.а.) та семи наукових публікаціях, з яких три опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, чотири – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації зумовлена предметом, метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів (перший і третій розділи складаються з двох підрозділів, другий розділ містить три підрозділи), висновків, списку використаних джерел (260 найменувань) та п’яти додатків. Повний обсяг дисертації становить 248 сторінки, із яких основний текст –191 сторінки, список використаних джерел – 24 сторінки, додатків – 33 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами, планами і темами, визначено об’єкт і предмет, мету і завдання дослідження, його методологічну основу, окреслено наукову новизну та основні положення, що виносяться на захист, визначено практичне значення отриманих результатів, а також вказано форми апробації і впровадження одержаних результатів у практичну діяльність та навчальний процес.
Розділ 1 “Аграрний сектор економіки України та його кримінально-правова охорона” складається з двох підрозділів, в яких здійснено аналіз сучасного стану та особливостей кримінально-правової охорони аграрного сектора економіки.
У підрозділі 1.1. “Поняття та сучасний стан аграрного сектора економіки України” на основі вивчення низки історичних документів проаналізовано етапи формування та становлення аграрного сектора України в період з 20-х років минулого століття до сьогодення.
Принципово важливим інтегральним наслідком реформування аграрного сектора, яке відбулося за роки незалежності України, стало створення багатоукладної системи господарювання та проведення земельної реформи.
Існуюча ситуація потребує якісного удосконалення системи державного управління аграрним сектором на загальнодержавному та регіональному рівнях, пристосування його до нових умов функціонування. Така складна виробничо-економічна система може ефективно функціонувати і стабільно розвиватися лише за наявності адекватних форм управління нею.
На основі аналізу змісту термінів сформульовано визначення агропромислового комплексу як сукупності галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. Основу комплексу становлять послідовні стадії виробництва сільськогосподарської сировини, а тому аграрний сектор економіки (сільське господарство) виступає базисом та об’єднуючим ланцюгом усіх елементів агропромислового комплексу України.
Під поняттям “аграрний сектор” автором пропонується розуміти сукупність галузей господарства, діяльність яких пов’язана з рослинництвом, тваринництвом, птахівництвом, хутровим звірівництвом, бджільництвом, рибальством та іншою діяльністю з вирощування продуктів харчування, сировини для промисловості, їх первинної переробки та подальшої реалізації.
Дослідження дало змогу дійти висновку щодо відсутності глибоко продуманої державної політики і відповідної юридичної бази, наслідком чого є дестабілізація аграрного виробництва, поглиблення диспропорцій у ньому, спад виробництва, значна кількість низькорентабельних і збиткових підприємств, зростання споживчих цін і зниження купівельної спроможності населення. У цих умовах реальною постає загроза продовольчій безпеці держави.
У підрозділі 1.2. “Кримінально-правова охорона аграрного сектора економіки України від корисливих злочинних посягань” проводиться юридичний аналіз злочинів в аграрному секторі економіки, а також досліджуються проблемні питання застосування кримінально-правових норм за вчинення злочинів цієї категорії.
Проведене автором вивчення 440 кримінальних справ про злочини, учинені в аграрному секторі економіки України у 2001 – 2006 рр., дало можливість виділити основні статті КК України, за якими порушувалися справи цієї категорії: крадіжка (ст. 185) – 20,3 %; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191) – 38,5 %; зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) – 13,4 %; службове підроблення (ст. 366) – 12,5 %; службова недбалість (ст. 367) – 7,0 %; одержання хабара (ст. 368) – 5,9 %; шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222) – 1,1 %; порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 210) – 0,7 %; ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212) – 0,2 %.
Юридичний аналіз зазначених кримінально-правових норм та практики їх застосування дав можливість автору запропонувати таку класифікацію корисливих злочинів в аграрному секторі економіки залежно від безпосереднього об’єкта посягання: 1) загальнокримінальні корисливі, до яких можна віднести злочини проти власності, передбачені розділом VI КК України; 2) злочини у сфері господарської діяльності (розділ VII КК України); 3) злочини у сфері службової діяльності (розділ XVII КК України).
Результатом проведеного вивчення складу найбільш розповсюджених корисливих злочинів, що вчинюються в аграрному секторі економіки (ст. 185, 191, 364 КК України), стало формулювання пропозицій щодо внесення змін до кримінального законодавства:
1. Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 р., у 2004 р. податкова соціальна пільга становила 61 грн 50 коп., 2005 р. – 102 грн 50 коп., 2006 р. – 162 грн, 2007 р. – 205 грн. Таке зростання податкової соціальної пільги значною мірою знижує ефективність кримінально-правової охорони власності від злочинних посягань. Положення Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 р., в якому зазначено, що розмір податкової соціальної пільги не впливає на кваліфікацію діяння та розмір покарань, викликає серйозні питання щодо відповідності суспільної небезпеки злочину розміру покарання у вигляді штрафу. Тому автор вважає за доцільне скасувати дію вказаного Закону в частині визначення податкової соціальної пільги стосовно кримінального та адміністративного законодавства і пропонує розробити новий закон, який буде визначати певні розраховані одиниці для встановлення розміру як завданої шкоди, так і штрафу.
2. Пропонується законодавче визначення крадіжки як “таємне викрадення чужого майна на суму, що перевищує три неоподаткованих мінімумів доходів громадян”.
3. Пропонуються зміни до примітки ст. 185 КК України: “Якщо вартість викраденого не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, але наявні кваліфікуючі ознаки, то застосовуються відповідні частини ст. 185, 190, 191 КК України”.
4. Пропонується відповідальність за привласнення передбачити в частині першій, а за розтрату – у ч. 2 ст. 191 КК України із більш суворою санкцією.
5. Пропонується внести зміни до чинного кримінального закону шляхом прийняття нової норми і розміщення її в розділі XVII (Злочини у сфері службової діяльності) – “Бездіяльність службової особи”:
Стаття 364-1. Бездіяльність службової особи.
1. Умисне невиконання службовою особою всупереч інтересам служби дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те ж діяння, вчинене службовою особою, яка посідає відповідальне становище або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачені частинами першої чи другої цієї статті, вчинені службовою особою, яка посідає особливо відповідальне становище, – карається позбавленням волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Розділ 2 “Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України” складається з трьох підрозділів, у яких розглянуто кримінологічний аналіз і детермінанти корисливих злочинів, учинених в аграрному секторі економіки, та характеристику осіб, які вчиняють злочини в цій сфері.
У підрозділі 2.1. “Кримінологічний аналіз корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України” зазначається, що злочини в аграрному секторі економіки є частиною економічної злочинності в Україні, яка, у свою чергу, є складовою корисливої злочинності. Автором на основі аналізу існуючих точок зору щодо поняття економічної злочинності запропоновано визначення економічної злочинності в аграрному секторі економіки як суспільно небезпечного явища, що виявляє себе в сукупності передбачених кримінальним законом діянь, які вчинені працівниками аграрного сектора економіки, посягають на економічні відносини в цій сфері та характеризуються корисливою мотивацією.
Автором підкреслюється суспільна небезпечність злочинів цієї категорії, наслідки яких є дуже вагомими й руйнівними, оскільки вони завдають не поверховий, а глибокий систематичний вплив на аграрний сектор економіки, механізм господарювання та наявну сукупність соціально-економічних відносин, а також все помітніше впливають на криміналізацію економічних відносин у державі загалом. Унаслідок цього спотворюється сутність ринкових реформ в аграрному секторі економіки, руйнується існуюча система соціальних цінностей, віра у справедливість державних інституцій та підприємницьких структур.
Вивчення кримінальних справ про злочини, вчинені в аграрному секторі економіки, а також інших джерел кримінологічної інформації дозволило автору виділити, зважаючи на наведені у кримінологічній літературі класифікації у структурі корисливих злочинів в аграрному секторі економіки, такі групи: 1) розкрадання майна шляхом крадіжки; 2) привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; 3) злочини у сфері службової діяльності; 4) злочини у сфері господарської діяльності. Аналіз статистичних даних дозволив визначити значні зміни у структурі злочинів цієї категорії, що відбулися протягом 2000–2006 рр.: значне збільшення частки злочинів, що були виявлені у сфері службової діяльності (їх питома вага у структурі злочинів в аграрному комплексі економіки зросла більш ніж у 1,5 рази – з 34 до 55 %) та злочинів у сфері господарської діяльності (їх частка зросла у 3 рази – з 3 до 9 %), а також суттєве зменшення питомої ваги злочинів проти власності у структурі корисливих злочинів в аграрному секторі економіки: розкрадання майна шляхом крадіжки – з 20 до 14 %, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – з 40 до 21 %.
Найбільш поширеними зловживаннями в аграрному секторі економіки є такі: розкрадання матеріальних цінностей Держкомрезерву; неефективне, нецільове використання бюджетних та позабюджетних коштів; неповернення іноземних кредитів, отриманих під гарантію Уряду за закуплену сільськогосподарську техніку; недбале зберігання й умисне приховування запасів зерна; розкрадання матеріальних цінностей під час сівби і збирання урожаю та інші зловживання, пов’язані з реформуванням аграрного сектора економіки України.
У підрозділі 2.2. “Кримінологічні детермінанти корисливих злочинів в аграрному секторі економіки” автором висловлюється думка, що, відповідно до змісту кримінологічних чинників, усі причини та передумови, що впливають на зростання рівня корисливої злочинності в аграрному секторі економіки, можуть бути згрупованими в такі блоки: 1) соціально-економічні; 2) морально-психологічні; 3) соціально-політичні; 4) правові; 5) кадрові; 6) організаційно-управлінські.
З метою визначення причин вчинення злочинів в аграрному секторі економіки було проведено опитування 496 працівників ДСБЕЗ МВС України.
Соціально-економічні чинники зумовлені причинами та умовами соціально-політичного характеру, головними з яких є відсутність чіткої аграрної політики та наявні політичні амбіції.
Чинники кадрового характеру обумовлені недостатньою кількістю висококваліфікованих фахівців на сільськогосподарських підприємствах.
До чинників правового характеру автором віднесені: прийняття окремих нормативних актів, які прямо сприяють вуалюванню (тінізації) джерел накопичення капіталів злочинного походження; встановлення надмірно високих податків; відсутність механізму виконання нормативно-правових актів та суперечність між ними; відсутність чіткого правового механізму купівлі-продажу земельних сертифікатів (права на земельну частку – пай) та контролю за цим процесом з боку Державного комітету України по земельних ресурсах і місцевих органів влади тощо.
У підрозділі 2.3. “Характеристика осіб, які вчиняють корисливі злочини в аграрному секторі економіки” зазначається, що кримінологічне вивчення особи корисливого злочинця у цій сфері здійснюється з метою виявлення й оцінки тих її властивостей і рис, що породжують злочинну поведінку, та її профілактики. У цьому вбачається найтісніша єдність трьох компонентів кримінологічних проблем: особи злочинця, причин і механізму злочинної поведінки, профілактики злочинів.
Автором на основі вивчення матеріалів 440 кримінальних справ про злочини, вчинені в аграрному секторі економіки, результатів опитування працівників ДСБЕЗ МВС України, статистичних даних Департаменту інформаційних технологій МВС України досліджені особи, які були притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів в аграрному секторі економіки, що дало можливість виділити характерні соціально-демографічні ознаки осіб цієї категорії.
Найчастіше злочинцями є особи віком від 36 до 50 років – 43,0 % (189), у 36,6 % (161) випадках їм було від 25 до 35 років; у 20,4 % (90) – 51 та більше років.
Більшість злочинців мали вищу освіту – 48,6 % (214); середню спеціальну – 30,7 % (135); середню загальну – 20,7 % (91).
Чоловіки і жінки вчиняють злочини в цій сфері практично однаково часто: жінки – 50,9 % (224), чоловіки – 49,1 % (216).
Стосовно ролі особи у вчиненні злочину, у 49,3 % (217) злочинах особа особисто брала участь у вчиненні злочину; виконувала “технічні” операції кримінального змісту, не маючи уявлення про загальний характер злочинних дій – 28,6 % (126); знала про злочинний характер дій, спосіб вчинення злочину та загальний план злочинної операції – 22,1 % (97).
Злочини у цій сфері вчиняють переважно керівники сільськогосподарських підприємств – 27,7 % (122); керівники підрозділів сільськогосподарських підприємств – 23,6 % (104); матеріально відповідальні особи – 19,8 % (87); робітники фінансово-бухгалтерської сфери – 17,3 % (76); державні службовці – 4,8 % (21); робітники (селяни) – 6,8 % (30).
Характеризуючи стаж роботи на останньому місці вчинення злочину, у 45,0 % (198) випадках злочинці працювали від трьох до п’яти років; понад п’яти років – 43,1 % (190); до трьох років – 11,9 % (52). Звертає увагу те, що у 78,6 % (346) випадках особи мали абсолютно позитивну характеристику; лише у 12,0 % (53) випадках характеризувалися стійкими антисоціальними установками; у 9,3 % (41) – превалюючою негативною поведінкою.
Розділ 3 “Особливості запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України” складається з двох підрозділів.
У підрозділі 3.1. “Теоретичні та організаційно-правові засади запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України” автором сформульовано основні принципи кримінологічного запобігання, які виражають основні ідеї кримінологічної і кримінально-правової політики держави у сфері боротьби зі злочинністю й іншими правопорушеннями, у тому числі й в аграрному секторі економіки: програмної перебудови суспільства; суспільного осуду злочинної поведінки; адекватності методів і засобів запобігання; систематичності й багатоплановості запобіжних заходів; високого рівня розкриття злочинів; вивчення криміногенних ситуацій та їх запобігання.
Запобігання злочинності в аграрному секторі економіки має здійснюватись цілеспрямовано, з огляду на сучасні наукові досягнення, мати плановий характер і враховувати прогностичну інформацію. Наукова організація профілактики злочинності в аграрному секторі економіки припускає всебічне вивчення й облік економічних, демографічних, культурних, географічних, національних і кримінологічних особливостей регіону, можливостей органів влади, правоохоронних органів, громадських організацій і фермерських господарств.
У підрозділі 3.2. “Застосування заходів загального, спеціального та індивідуального запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України” зазначається, що запобігання корисливим злочинам являє собою взаємозалежну систему різноманітних заходів загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів запобігання злочинам, об’єднаних метою усунення причин злочинності й умов, що сприяють вчиненню злочинів.
Автором пропонується створити на урядовому рівні Координаційну раду з питань запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки, до складу якої включити представників: МВС України (Державної служби боротьби з економічною злочинністю, дільничних інспекторів міліції, відділів карного розшуку, Державтоінспекції, підрозділів дорожньо-патрульної служби, слідчих відділів, Державної служби охорони, підрозділів патрульно-постової служби), Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства аграрної політики України, облміськдержадміністрації, сільських (селищних) рад.
Спеціально-кримінологічне запобігання корисливим злочинам відмінне від загальносоціального запобігання саме з огляду на спеціальне призначення для усунення конкретних кримінологічних факторів.
Для успішної реалізації спеціально-попереджувальних заходів з метою посилення боротьби з корисливою та іншою злочинністю в аграрному секторі економіки разом з удосконаленням правового регулювання варто передбачити необхідні заходи для ресурсного та інформаційного забезпечення зазначеної системи заходів (кадри, технічні засоби, організаційні умови), тобто вироблення механізму, покликаного реалізовувати норми закону.
Однією з умов ефективної організації запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки є визначення і глибоке вивчення об’єкта запобігання. Стосовно розробки заходів індивідуального запобігання існує проблема, пов’язана з недостатньою кількістю емпіричних досліджень, які дають матеріал для узагальнення характеристик особи злочинця. Це необхідно для конкретизації індивідуального запобігання, для визначення переліку осіб, які повинні перебувати на профілактичному обліку. При встановленні такого переліку потрібно мати на увазі: вік (вікові групи) осіб, які вчиняють корисливі злочини; їх минулу та сьогоденну поведінку (наявність судимості, вид занять, зайнятість і характер зайнятості у вільний від роботи час); відносини в родині й у колективі тощо.

ВИСНОВКИ

Результати виконаного дисертаційного дослідження дали можливість дійти таких висновків:
1. Сформульовано визначення “аграрного сектора економіки” як сукупність галузей господарства, діяльність яких пов’язана з рослинництвом, тваринництвом, птахівництвом, хутровим звірівництвом, бджільництвом, рибальством та іншою діяльністю з вирощування продуктів харчування, сировини для промисловості, їх первинної переробки та подальшої реалізації.
2. Пропонується така класифікація корисливих злочинів, які вчинюються в аграрному секторі економіки:
1) розкрадання майна шляхом крадіжки;
2) привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
3) злочини у сфері службової діяльності;
4) злочини у сфері господарської діяльності.
3. Пропонується скасувати дію Закону щодо визначення податкової соціальної пільги щодо кримінальної та адміністративної відповідальності.
4. Законодавче визначення крадіжки викласти в такій редакції: “Крадіжка – це таємне викрадення чужого майна на суму, що перевищує три неоподаткованих мінімумів доходів громадян”.
5. Пропонується внести такі зміни до примітки ст. 185 КК України та викласти її у такій редакції: “Якщо вартість викраденого не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, але наявні кваліфікуючі ознаки, то застосовуються відповідні частини ст. 185, 190, 191 КК України”.
6. Загальними ознаками привласнення і розтрати слід вважати:
1) викрадається майно, що повинне бути довірене винному, тобто, як правило, перебувати під його повною матеріальною відповідальністю;
2) суб’єктом є лише та особа, якій майно ввірене;
3) винна особа викрадає майно шляхом зловживання правомочностями стосовно ввіреного їй майна (зловживає наданою їй довірою).
Відповідальність за привласнення передбачити в ч. 1, а за розтрату – у ч. 2 ст. 191 КК України з більш суворою санкцією.
7. Внесено пропозицію щодо прийняття нової кримінально-правової норми “Бездіяльність службової особи” і розміщення її в розділі XVII (Злочини у сфері службової діяльності).
8. Визначено організаційно-управлінські та правові обставини і чинники, які сприяють вчиненню злочинів у цій сфері. Чинниками організаційно-управлінського характеру, що сприяють вчиненню злочинів в аграрному секторі економіки, є такі:
– неналежний контроль з боку держави і громадських організацій за процесом приватизації землі та об’єктів агропромислового комплексу держави;
– неналежна організація бухгалтерського обліку, обліку та контролю за збереженням і використанням товарно-матеріальних цінностей;
– відсутність належної роз’яснювальної роботи з боку відповідних міністерств та відомств і місцевих органів виконавчої влади щодо купівлі-продажу земельних паїв.
Чинниками правового характеру, що сприяють вчиненню злочинів в аграрному секторі економіки, є такі:
– прийняття окремих нормативних актів, що сприяють тінізації капіталів злочинного походження;
– недосконала податкова політика;
– незначна кількість нормативно-правових актів, прийнятих з приводу введення нового Земельного кодексу України;
– відсутність чіткого правового механізму купівлі-продажу земельних сертифікатів та контролю за цим процесом;
– відсутність чіткого визначення правового режиму земель несільськогосподарського призначення у населених пунктах та за їх межами;
– недосконалість чинних природоресурсних кадастрів і ведення окремого кадастрового обліку майна.
9. Визначено принципи кримінологічного запобігання злочинам в аграрному секторі економіки, зокрема: програмної перебудови суспільства; суспільного осуду злочинної поведінки; адекватності методів і засобів запобігання; систематичності й багатоплановості запобіжних заходів; високого рівня розкриття злочинів; вивчення криміногенних ситуацій і їх запобігання.
10. Найбільш перспективними запобіжними заходами спеціально-кримінологічного характеру в аграрному секторі економіки є: створення на урядовому рівні Координаційної ради з питань запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки, до складу якої включити представників: МВС України (ДСБЕЗ, дільничних інспекторів міліції, відділів карного розшуку, слідчих відділів, Державної служби охорони, Державтоінспекції, підрозділів дорожньо-патрульної служби, підрозділів патрульно-постової служби), Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства аграрної політики України, облміськдержадміністрації, сільських (селищних) рад.
На Координаційну раду з питань запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки різних рівнів покладатимуться завдання з:
1) розробки науково обґрунтованої концепції створення в Україні єдиної багаторівневої системи управління щодо запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки;
2) методологічного забезпечення процесу розробки та прийняття відповідних управлінських рішень щодо діагностики і прогнозування негативних явищ та процесів у цій сфері, планування і виконання стратегічних, організаційно-тактичних та оперативно-розшукових заходів;
3) забезпечення безперервності здійснення контролю, перевірки, корегування та оцінки ефективності діяльності відповідних структур та їх працівників, а також оцінки реального стану змін (як бажаних – позитивних, так і небажаних – негативних) у стані кримінологічної обстановки на об’єктах цього виду злочинів.
11. З метою упорядкування та підвищення ефективності профілактичної діяльності в аграрному секторі економіки запропоновано проведення запобіжних заходів відповідно до проекту Комплексного цільового плану запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України на період 2007–2009 рр.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ
НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сюравчик В.Г. Щодо проблем злочинності в агропромисловому секторі України // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2002. –№ 2. – С. 188–193.
2. Сюравчик В.Г. Обставини, що зумовлюють корисливі злочини в аграрному секторі економіки України // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2002. – № 4. – С. 42–49.
3. Сюравчик В.Г. Запобігання корисливим злочинам у аграрному секторі економіки України // Право України. – 2003. – № 6. – С. 53–56.
4. Кримінологія: Навч. посіб. / О.М. Джужа, В.В. Василевич, Ю.Ф. Іванов та ін.; За заг. ред. О.М. Джужі. – К.: Прецедент, 2004. – С. 190–203.
5. Сюравчик В.Г. Попереджувально-профілактична діяльність оперативних служб міліції щодо корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України // Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції: Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 27–28 березня 2003 р.). – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2003. – Ч. 2. – С. 245–248.
6. Сюравчик В.Г. Криміногенна ситуація та проблеми запобігання злочинам в аграрному секторі економіки України // Проблеми забезпечення законності у сфері земельних та аграрних правовідносин: Тези доп. наук.-практ. конф. (м. Львів, 19–20 травня 2006 p.). – Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 58–59.
7. Сюравчик В.Г. Щодо характеристики осіб, які вчиняють корисливі злочини в аграрному секторі економіки України // Наукове забезпечення правоохоронної діяльності: історія, сучасність та міжнародний досвід: Тези загальноуніверситетської підсумкової наук.-теорет. конф., присвяченої Дню науки (м. Київ, 19–20 травня 2006 p.). – К.: Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 43–44.
8. Сюравчик В.Г. Проблеми запобігання криміналізації аграрного сектора економіки України // Проблеми національної та міжнародної безпеки: Тези доп. наук.-практ. конф. (Київ, 27 квітня 2007 р.) / Ред. кол. О.М. Джужа, В.С. Кузьмічов, В.А. Ліпкан та ін. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – С. 83–86.

АНОТАЦІЯ

Сюравчик В.Г. Запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2007.
У дисертації проведено комплексне дослідження заходів запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки. Розглянуто сучасний стан аграрного сектора економіки України, кримінально-правову та кримінологічну характеристику корисливих злочинів, які вчиняються в аграрному секторі економіки, та їх детермінанти.
Запропоновано систему заходів запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки, що являє собою комплекс загальних, спеціальних та індивідуальних заходів соціально-економічного, нормативно-правового й організаційно-управлінського характеру. Проведене дослідження має чітко виражений прикладний аспект. За його результатами розроблено методичні рекомендації та пропозиції, які знайшли своє втілення у “Комплексному цільовому плані заходів щодо запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України на період 2007–2009 років”.
Ключові слова: корисливі злочини в аграрному секторі економіки, аграрний сектор, особа злочинця, детермінанти, запобігання злочинам.

АННОТАЦИЯ
Сюравчик В.Г. Предотвращение корыстных преступлений в аграрном секторе экономики Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2007.
Диссертация посвящена криминологическим проблемам корыстных преступлений в аграрном секторе экономики Украины и их предотвращению.
Рассмотрено современное состояние аграрного сектора экономики Украины, под которым автором предлагается понимать совокупность отраслей хозяйства, деятельность которых связана с разведением скота, птицы, пушным звероводством, пчеловодством, рыболовством, растениеводством и другой деятельностью по выращиванию продуктов питания, сырья для промышленности, их первичной переработки и последующей реализации. Отмечается, что характерной особенностью современного этапа развития аграрного сектора экономики Украины является глубокий экономический кризис, который проявляется в дестабилизации агропромышленного производства, углублении диспропорции в нем, спаде уровня производства, в наличии значительного количества низкорентабельных и убыточных предприятий, росте потребительских цен и снижении покупательной способности населения.
На основе уголовно-правового и криминологического анализа корыстных преступлений, которые совершаются в аграрном секторе экономики, определены и систематизированы их детерминанты, проведен углубленный анализ их влияния на распространение отдельных видов преступлений данной категории. Внесены конкретные предложения по усовершенствованию уголовно-правовой охраны аграрного сектора экономики от корыстных посягательств, а именно: предложено новую редакцию статей, которые устанавливают ответственность за кражу (ст. 185 Уголовного кодекса Украины), присвоение, растрату имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением (ст. 191 Уголовного кодекса Украины); предложено дополнить раздел Уголовного кодекса “Преступления в сфере служебной деятельности” новой статьей 364-1 Уголовного кодекса “Бездеятельность служебного лица”.
Проблемам предотвращения корыстных преступлений в аграрном секторе экономики диссертант уделяет особое внимание. Предложена система мероприятий по предотвращению корыстных преступлений в аграрном секторе экономики, которая представляет собой комплекс общих, специальных и индивидуальных мероприятий социально-экономического, нормативно-правового и организационно-управленческого характера. Проведенное исследование имеет четко выраженный прикладной аспект. По его результатам были разработаны методические рекомендации и предложения, которые нашли свою реализацию в “Комплексном целевом плане мероприятий по предотвращению корыстных преступлений в аграрном секторе экономики Украины на период 2007–2009 годов”.
Ключевые слова: корыстные преступления в аграрном секторе экономики, аграрный сектор, личность преступника, детерминанты, предотвращение преступлений.
SUMMARY

Suravchik V.G. Prevention of mercenary transgressions in agrarian sector of Ukrainian economy. – Manuscript.
Dissertation for obtaining of scientific degree of candidate of legal science on specialty 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal-executive right. – Kiev national university of internal affairs, Kyiv, 2007.
In this dissertation there was prosecuted complex research of preventive steps of criminal transgressions in agrarian economy sector. There was considered contemporary status of Ukrainian agrarian economy sector, criminal-legal and criminality character of mercenary transgressions that are committed in agrarian economy sector, and also their determinants.
There was suggested the system of legislative preventive steps of mercenary transgressions in agrarian economy sector that represent complex of joint, special and individual kinds of activity of socio-economic, normative-juridical, organizational and administrative character. This research has sharply defined application aspect. According to its results there were developed methodical recommendations and suggestions that were embodied in the “Complex principal plan of the steps concerning prevention of mercenary’s transgressions in the agrarian economy sector of Ukraine for the period of 2007–2009 years”.
Key words: mercenary’s transgressions in agrarian economy sector, agrarian sector, person of the criminal, determinants, prevention of the transgressions.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking