Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Застосування права в галузі охорони довкілля в Україні та США (порівняльний аналіз)

 

ТУСТАНОВСЬКА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ ТА США (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)

Спеціальність 12.00.06 - земельне право; аграрне право;
екологічне право; природоресурсове право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Львів - 1998



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі трудового, аграрного та екологічного права Львівського державного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Кравченко Світлана Миколаївна
професор кафедри міжнародного права факультету міжнародних відносин Львівського державного університету імені Івана Франка
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, старший науковий співробітник
Малишева Наталія Рафаелівна
провідний науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України

кандидат юридичних наук, доцент
Бобкова Антоніна Григорівна
завідувач кафедри господарського права Донецького державного університету

Провідна установа: Одеська державна юридична академія, кафедра аграрного, екологі-чного та природоресурсового права

Захист відбудеться “28” грудня 1998 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради з юридичних наук К 35.051.03 у Львівському державному університеті ім. І.Франка за адресою: 290001, м.Львів, вул. Січових стрільців, 14 (зал засідань юридичного факультету, ауд.409).
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського державного університету ім. І.Франка (290005, м.Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 28 листопада 1998 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, В.М.Коссак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Вирішення екологічних проблем, які гостро постали перед укра-їнською державою та мають глобальний характер, передбачає аналіз, оцінку, врахування та використання правових досягнень, нагромаджених світовим співтовариством, зокрема в галузі охорони довкілля.
Однією із засад Конституції України є встановлення обов`язку держави щодо забезпечення екологі-чної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планета-рного масштабу, збереження генофонду українського народу (ст.16 ).
Конституційні засади охорони довкілля потребують свого правового забезпечення, ефективної реалі-зації правових принципів і норм у цій сфері. В умовах майже сформованої нової системи екологічного зако-нодавства України надзвичайно велику роль відіграє аналіз та вдосконалення процесів його застосування. В цій сфері особливий інтерес викликає досвід США - одного із світових лідерів у вирішенні екологічних про-блем.
Тривалий час у сфері екологічних відносин в Україні не надавалось достатньої уваги порівняльному правознавству. Особливо це стосується порівняння різних суспільно-історичних типів права. Тим часом, са-ме порівняльне право дає можливість глибше пізнати та покращити своє національне право.
Сполучені Штати мають давні традиції розвитку права навколишнього середовища. У цій державі створено ефективний механізм його застосування. Разом з тим в ньому наявні і деякі недоліки, аналіз яких сприятиме їх уникненню в Україні. Висвітлення позитивного досвіду США у сфері застосування екологіч-ного права має значення для вдосконалення як всього українського законодавства в галузі охорони довкілля, так і безпосередньо процесів його застосування в Україні.
Правозастосовча діяльність у сфері охорони довкілля органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпеки України), а також судів - одних з осно-вних її суб`єктів, потребує вдосконалення. Зокрема, це стосується практично відсутніх у нас участі у ній та вплив на неї громадськості. Такого вдосконалення не можна досягнути без науково обгрунтованих рекомен-дацій, розроблених на підставі аналізу системи українського екологічного законодавства та правозастосовчої практики, специфіки правової системи України, її правових традицій з урахуванням кращих досягнень аме-риканської юриспруденції і спрямованих на досягнення високого рівня правозастосовчої діяльності в Украї-ні.
Усе вище вказане і визначає актуальність даного дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дисертаційного дослідження полягають у тому, щоб:
- провести порівняльно-правовий аналіз законодавства України та США в галузі охорони довкілля;
визначити поняття, основні риси та коло суб`єктів застосування права в галузі охорони довкілля в Україні та США;
- проаналізувати та порівняти правозастосовчу діяльність головних природоохоронних органів обох країн - Мінекобезпеки України та Агентства з охорони навколишнього середовища США;
- дослідити правозастосовчу діяльність судів в Україні і в США у сфері охорони довкілля;
- спираючись на аналіз відповідного американського досвіду, виявити шляхи посилення участі гро-мадськості в правозастосовчих процесах, пов`язаних з охороною довкілля, в Україні;
- з`ясувати характер основних перешкод на шляху до ефективної правозастосовчої діяльності в галузі охорони довкілля в Україні;
- сформулювати рекомендації щодо вдосконалення українського екологічного законодавства та практики його застосування.
Об`єктами дисертаційного дослідження є теоретичні джерела, законодавство в галузі охорони до-вкілля України та США. Емпіричною базою дослідження є правозастосовча практика органів Мінекобезпе-ки України, Агентства з охорони навколишнього середовища США, матеріали судової та прокурорської практики.
Методологічні основи дисертації. У дисертації використовувались порівняльно-правовий, форма-льно-логічний, структурно-функціональний, комплексний методи дослідження, метод системного аналізу. Висновки та положення, що висуваються в дисертаційному дослідженні, базуються на конституційних заса-дах, аналізі передусім екологічного, а частково і деяких інших галузей права України і Сполучених Штатів Америки, досягненнях вітчизняної (включаючи кращі здобутки радянського правознавства) і американської еколого-правової науки, практичному досвіді застосування законодавства в галузі охорони довкілля.
Науково-теоретичну базу дисертації становлять:
- дослідження з екологічного права: українських науковців - В.І.Андрейцева, А.Г.Бобкової, Т.Р.Захарченко, А.П.Гетьмана, В.В.Костицького, С.М.Кравченко, Н.Р.Малишевої, В.Л.Мунтяна, В.К.Попова, Б.Г.Розовського, Н.І.Титової, Ю.С.Шемшученка; російських вчених - Т.С.Бакуніної, В.М.Беляєва, С.О.Боголюбова, М.М.Брінчука, М.І.Васильєвої, В.І.Волкова, А.К.Голіченкова, О.Л.Дубовик, І.О.Краснової, О.С.Колбасова, Г.А.Ларіонова, Є.Н.Лисицина, В.В.Петрова, А.Г.Тарнавського; американсь-ких вчених та практиків - Стівена Аллена, Адама Бабича, Джозефа Блока, Джона Бонайна, Шерил Вассер-ман, Джефрі Габа, Теодора Гаррета, Кевіна Гайнора, Раймонда Доугана, Наталі Дюваль, Пітера Єгера, Май-кла Екслайна, Томаса Келлі, Лаури Лейк, Міло Масона, Лерой Паддок, Ніколаса Робінса, Джозефа Сакса, Паула Сміта, С’юзан Сміт, Мартіна Спітзера, Вільяма Футрелла, Девіда Ходаса, Річарда Шварца та ін.;
- положення з теорії права, викладені у працях С.С. Алексеєва, М.В.Вітрука, Н.Н.Вопленко, В.В.Глазиріна, І.Я.Дюрягіна, В.Н.Карташова, В.В.Лазарєва, П.О.Недбайла, М.Ф.Орзіха, П.М.Рабіновича, Ю.С.Решетова, Г.Г.Шмельової, В.А.Юсупова, Харолда Бермана, Харрі Мо, Роберта Саммерса, Верн Фол-лей;
- дослідження з порівняльного права (М.Анселя, Р. Давіда, А. Кісса).
Нормативною базою дисертації є Конституція України, Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища“, інші нормативно-правові акти України, а також законодавство в галузі охорони довкілля Сполучених Штатів Америки і деяких інших країн.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше в еколого-правовій літературі здійсне-но порівняльний аналіз застосування права в галузі охорони довкілля в Україні і в США, розкрито правоза-стосовчу діяльність основних органів управління спеціальної компетенції (Мінекобезпеки України та Агент-ства з охорони навколишнього середовища США), а також українських і американських судів в галузі охо-рони довкілля, визначено шляхи розширення участі громадськості у правозастосовчих процесах. Вперше це проведено на основі екологічної концепції, закріпленої в новій Конституції України. Все це дало можливість сформулювати низку пропозицій щодо вдосконалення екологічного законодавства України та практики йо-го застосування.
Практичне значення дисертації полягає:
- у розробці та представленні до Верховної Ради України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Генеральної прокуратури України пропозицій щодо вдосконалення українського законодавства, у коментарях автора, зроблених до проекту Закону України “Про відходи“;
- у використанні результатів дослідження в консультуванні працівників правоохоронних та природо-охоронних органів, працівників екологічних служб та керівників промислових підприємств м. Львова з пи-тань застосування екологічного законодавства;
- у практичній діяльності автора в Центрі громадської екологічної адвокатури, наданні консультацій громадянам та громадським організаціям з питань реалізації їх екологічних прав та представлення їх інтере-сів в судових органах;
- у безпосередній участі автора в організації низки семінарів з застосування екологічного законодав-ства, що проводились благодійним фондом “Екоправо-Львів“ спільно з Правничою Ініціативою для Центра-льної та Східної Європи Американської асоціації юристів для суддів та прокурорів Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької областей, працівників Державного управління екологічної безпеки у Львівській області.
Положення, висновки та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані у зако-нотворчій роботі, у правозастосовчій діяльності судів, прокуратури, природоохоронних органів, у діяльності громадських організацій екологічного спрямування, при підготовці навчально-методичної літератури, в уч-бовому процесі.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації відображені у дев`яти публікаціях. Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри трудового, аграрного та екологічно-го права юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.
Положення роботи використовуються в процесі проведення лекційних та семінарських занять з кур-су “Екологічне право“ та спецкурсу “Відповідальність за екологічні правопорушення” на юридичному фа-культеті Львівського державного університету імені Івана Франка.
Автор роботи брала участь в обговоренні проекту міжнародної Конвенції “Про доступ громадськості до інформації, участь у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля“.
Результати дослідження доповідалися на численних міжнародних конференціях та семінарах, зокре-ма: “Проблеми правового регулювання охорони довкілля“ (Київ, 19-30 вересня 1994 р.); “Проблеми земель-ного, екологічного права і законодавства у сучасних умовах“ (Москва, 13-16 березня 1995 р.); I регіональній конференції юристів-екологів “Правові механізми захисту екологічних прав громадян“ (Гута, Івано-Франківській обл., 11-16 червня 1995р.); “Сучасні правові проблеми територій, що підлягають особливій охороні та відшкодування шкоди, завданої природним ресурсам“ (Москва, 24-26 жовтня 1995 р.); “Екологіч-не право та громадськи інтереси“ (Юджин, Орегон, США, березень 1996 р.); II регіональній конференції юристів-екологів “Можливості захисту екологічних прав громадян у країнах з перехідною економікою“ (Бу-дапешт, Угорщина, 27-29 червня 1996 р.); “У напрямку до сталого розвитку в Європі - взаємодія громадсь-кості у сфері охорони довкілля“ (Брюссель, Бельгія, 25-28 жовтня 1996 р.); III регіональній конференції юри-стів-екологів “Правові механізми захисту екологічних прав громадян“ (Голеркани, Молдова, 26-28 травня 1997р.); IV регіональній міжнародній конференції юристів-екологів “Правові механізми захисту екологічних прав громадян“ (Вроцлав, Польща, 11-13 червня 1998р.) та на національних конференціях, семінарах, круг-лих столах, зокрема на: 1-й регіональній науковій конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні“ (Львів, лютий 1995 р.); III всеукраїнської конференції “Стан кодифікаційного процесу в Україні: системність, пріоритети, уніфікація“ (Львів, грудень 1995 р.); “Перспективи розвитку екологічного законодавства та його застосування“ (Київ, 21 грудня 1995 р.); III регіональній науковій конференції “Про-блеми державотворення і захисту прав людини в Україні“ (Львів, лютий 1997 р.); IV регіональній науковій конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні“ (Львів, лютий 1998 р.) та інших.
Структура дисертації визначена з урахуванням мети та завдань дослідження. Вона складається із вступу, чотирьох розділів (9 підрозділів), висновків та списку використаних джерел (295 найменувань). Зага-льний обсяг роботи - 180 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність, наукова новизна роботи, розкривається її об`єкт, виклада-ються мета, основні завдання, методологічні засаді дисертаційного дослідження, отримані теоретичні і прак-тичні результати, наводиться інформація про їх апробацію.
Перший розділ “Розвиток наукових досліджень застосування права в галузі охорони довкілля в Україні та в США (огляд літератури)” присвячено аналізу стану теоретичної розробки проблем застосу-вання права в еколого-правових відносинах в Україні та в США. Розглянуто роботи С.С.Алексєєва, М.В.Вітрука, І.Я.Дюрягіна, В.В.Лазарєва, П.О.Недбайла, М.Ф.Орзіха, А.С.Піголкіна, П.М.Рабіновича, Ю.С.Решетова, Г.Г.Шмельової, Л.С.Явича, які розкривають загальні проблеми застосування права, а також дослідження О.Л.Дубовик, С.М.Кравченко та інших вчених, що стосуються окремих аспектів правозастосу-вання в галузі охорони довкілля. Серед американських правознавців, які зробили помітний внесок у вивчен-ня природи, основних рис і перспектив розвитку застосування права в галузі охорони довкілля відзначено Джона Бонайна, Мака Гаріті, Міло Масона Лерой Паддок, Паула Сміта, Мартіна Спітзера.
З огляду на управлінський за своїм соціальним змістом характер правозастосовчої діяльності в дисе-ртації проаналізовано наукову літературу з проблем управління в галузі охорони навколишнього природного середовища (Г.В.Атаманчук, В.М.Беляєв, А.К.Голіченков, А.Е.Лунєв, Н.Р.Малишева, М.А.Міндзаєв, О.В.Сурілов, Б.Г.Розовський, Ю.С.Шемшученко). Цей аналіз свідчить, що правозастосовча діяльність орга-нів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, залишилася поза увагою вітчизняних вчених. Натомість американські дослідники грунтовно вивчають і популяризують діяльність подібного органу в США - Агентства з охорони навколишнього середовища (Раймон Доуган, На-талі Дюваль, Джейл Нортон та ін.).
В українській та російській літературі чи не найактивніше обговорювалась тема юридичної відпові-дальності за екологічні правопорушення (В.І.Андрейцев, Т.С.Бакуніна, С.О.Боголюбов, М.М.Брінчук, М.І.Васильєва, А.П.Гетьман, А.К.Голіченков, О.Л.Дубовик, Т.Р.Захарченко, О.С.Колбасов, В.В.Костицький, С.М.Кравченко, І.О.Краснова, Н.Р.Малишева, В.Л.Мунтян, В.О.Навроцький, В.В.Петров, В.К.Попов, Н.Т.Розгельдєєв, А.Г.Тарнавський, Н.І.Титова, Ю.СШемшученко.). Ця тема популярна і серед американсь-ких авторів (Кетлін Бреслін, Ненсі Войсін, Кевін Гайнор, Наталі Дюваль, Роберт Куєнх, Лаура Лейк, Стівен Мадонна, С`юзан Сміт, Джудсон Старр, Девід Ходас).
Окремі роботи українських вчених присвячені діяльності у сфері охорони довкілля, в тому числі правозастосовчій місцевих рад (Н.Р.Малишева, В.В.Костицький, Ю.С.Шемшученко). Проте роль органів правосуддя, зокрема судів, висвітлена в еколого-правовій науці здебільшого при розгляді питань відповіда-льності. Особливо це стосується питань судового захисту екологічних прав громадян, які в сучасний період набувають найбільшої актуальності. Залишається без належного наукового обгрунтування у вітчизняному правознавстві і участь громадськості в правозастосовчих процесах в галузі охорони довкілля, в той час як в американській еколого-правовій літературі ця проблема посідає пріоритетне місце.
Заслуговує, на думку автора, усіляких зусиль вітчизняних правознавців-екологів грунтовне вивчення позитивного американського досвіду у сфері правової охорони довкілля (щодо окремих об`єктів природи це зробили В.І.Волков, М.Ю.Галятин, деякі питання права навколишнього середовища США викладені в робо-тах Т.Р.Захарченко. Посилання на досвід Сполучених Штатів у сфері, що розглядається, можна знайти у ро-ботах М.М. Брінчука, С.М.Кравченко, Г.А.Ларіонова, А.Г.Тарнавського, А.А.Траніна, та інших). Особливо треба відзначити монографію І.О.Краснової “Екологічне право і управління у США“ (М.: Байкальская Ака-демия, 1992. - 238 с.), де автор аналізує структуру і шляхи формування права навколишнього середовища США, ефективність державного управління на всіх рівнях державної влади та ін.
Характеризуючи в цілому існуючий рівень розвитку вітчизняної науково-правової думки, можна прийти до висновку, що на даний час не існує окремих досліджень, присвячених застосуванню права в галу-зі охорони довкілля в Україні і США. Це намагався зробити автор у своєї роботі.
У другому розділі “Поняття та суб`єкти застосування права в галузі охорони довкілля в Україні та США“ досліджуються та порівнюються поняття застосування права в українській та американській пра-вовій концепції, прослідковується їх еволюція, визначається коло суб`єктів застосування права в галузі охо-рони довкілля, проводиться порівняльно-правовий аналіз законодавства, що регулює екологічні відносини в Україні та США, .
Підходи до проблеми застосування права в Україні і в США суттєво різняться. В українській теорії права домінує тенденція виявлення характерних ознак правозастосування, місця застосування права у сис-темі суспільних відносин, співвідношення з формами реалізації права (виконанням, використанням та до-триманням), стадій застосування тощо. Американські юристи розглядають категорію правозастосування здебільшого в її прикладному, практичному контексті. Кожний з цих підходів має свої переваги. Їх не слід протиставляти, вони мають взаємодіяти, доповнювати та збагачувати один одного.
З врахуванням теоретичного доробку вітчизняних вчених (С.С.Алексєєва, В.В.Лазарєва, П.О.Недбайла, П.М.Рабіновича, Г.Г.Шмельової) в дисертації сформульовано визначення застосування права в галузі охорони довкілля як владної організаційної діяльності спеціально уповноважених осіб щодо забез-печення реалізації еколого-правових норм персоніфікованими суб`єктами, що здійснюється у встановлених процедурно-процесуальних формах. При цьому застосування права не можна зводити лише до видання ак-тів застосування права; це більш складне явище, що включає матеріально-правові, процесуальні, організа-ційні, психологічні та інші зв`язки і відносини.
Проведений аналіз дозволив виявити спільні ознаки категорій “застосування екологічного права“ в українській правовій концепції та “Environmental Law Enforcement“ в американському праві та дав можли-вість їх порівняння.
Оскільки поняття правозастосування та правореалізації діалектично пов`язані (автор поділяє погляд про необхідність дослідження застосування права як окремої правової категорії), у дисертації розглядається їх співвідношення в Україні та США.
Підставами застосування права в галузі охорони довкілля як в Україні, так і в США є: 1) неможли-вість у певних випадках використання суб`єктами екологічних відносин своїх прав поза діяльністю компете-нтних органів; 2) порушення законодавства в галузі охорони довкілля, яке вимагає притягнення суб’єктів до юридичної відповідальності. Специфіка екологічних відносин полягає у тому, що здійснювати право спеціа-льного користування природними ресурсами (наприклад, право водокористування) можна лише з відповід-ного дозволу компетентного органу; будь-яка діяльність, що негативно впливає на стан довкілля, можлива лише після проведення державної екологічної експертизи (оцінки впливу на навколишнє середовище у США) чи видачі дозволів на викиди, скиди, поводження з відходами. Тому застосування права займає важ-ливе місце як на стадії виникнення правовідносин, так і на стадії притягнення до відповідальності за екологі-чне правопорушення.
Правозастосування перебуває у тісному взаємозв`язку з правотворчістю. Ефективному застосуванню підлягають лише повні, ясні та недвозначні правові норми. Водночас у процесі правозастосування виявля-ються як недосконалість правових норм, так і прогалини у законодавстві, що стимулює процеси правотвор-чості. Тому значне місце в роботі займає порівняння нормативно-правових актів, що регулюють екологічні відносини в Україні та США.
Правове регулювання екологічних суспільних відносин в Україні та США здійснюється шляхом прийняття законів та інших нормативно-правових актів. У США, крім того, продовжують діяти доктрини так званого “загального“ або прецедентного права (Сommon Law).
Оновлення та бурхливий розвиток екологічного законодавства припадає в Україні на 90-ті, а у США - на 70-ті роки, починаючи відповідно з прийняття Закону України “Про охорону навколишнього природ-ного середовища” (1991) та Закону США “Про національну екологічну політику“ (“NEPA“, 1969). Основу екологічного законодавства США складають федеральні закони (у США існують також закони штатів, що регулюють екологічні відносини), які не мають автономної інкорпорованої форми та включаються у Звід законів США.
Якщо для українського екологічного законодавства характерна велика кількість комплексних норма-тивно-правових актів (що, на думку автора, є позитивним явищем), то американські закони в галузі охорони довкілля, за невеликим виключенням, охоплюють конкретні сфери взаємодії суспільства та природи (напри-клад, Закон про охорону зникаючих видів (“ESA“), 1973 р.).
Особливістю застосування екологічного права є широке коло його суб`єктів, які мають різну компе-тенцію, у тому числі щодо здійснення правозастосовчої діяльності. В Україні це органи Міністерства охоро-ни навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, інші міністерства та відомства, суди та інші правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування та місцевої адміністрації; у США - Агентство з охорони навколишнього середовища (Environmental Protection Agence, ЕРА) природоохоронні агентства штатів, різноманітні органи виконавчої влади, суди. В дисертації проводиться класифікація даних суб`єктів відповідно до видів правозастосовчої діяльності. Основними такими суб`єктами за обсягом їх компетенції у сфері, що розглядається є органи Мінекобезпеки, ЕРА, та суди, тому обмежений обсяг роботи дозволяє зу-пинитися лише на аналізі правозастосовчої діяльності саме цих органів.
Значну увагу у роботі приділено проблемі віднесення громадян до кола суб`єктів застосування права. На відміну від теорії права навколишнього середовища США, яка у певних випадках відносить громадян до суб`єктів правозастосування, юридична доктрина України не дозволяє цього зробити. Проте до таких суб`єктів можна віднести громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища (інсти-тут не відомий законодавству і практиці США), оскільки вони мають деякі владні повноваження та здійс-нюють основні стадії правозастосовчої діяльності. В інших окремих ситуаціях громадяни України можуть приймати участь у правозастосовчих процесах.
У третьому розділі - “Правозастосовча діяльність органів Міністерства охорони навколишньо-го природного середовища та ядерної безпеки України та Агентства з охорони навколишнього середо-вища США“ дається загальна характеристика правового статусу та діяльності даних органів, досліджуються їх функції, пов`язані із правозастосуванням.
В Україні (у 1991 р.) і США (у 1970 р.) були створені центральні спеціалізовані органи виконавчої влади, які зосередили основні функції управління у сфері охорони довкілля - Міністерство охорони навко-лишнього природного середовища України (реорганізоване в 1995 році в Міністерство охорони навколиш-нього природного середовища та ядерної безпеки ) та Агентство з охорони навколишнього середовища США. Правовий статус цих органів характеризується: 1) комплексним управлінням в галузі охорони довкіл-ля; 2) невіднесенням їх до кола господарських міністерств та відомств; 3) відмежуванням функцій державно-го екологічного контролю від керівництва експлуатацією природних ресурсів. Проте в законодавстві Украї-ни більш послідовно, ніж в законодавстві США, втілено принцип єдиного керівництва охороною довкілля, який обумовлений єдністю і взаємопов`язаністю екологічних систем та принцип надвідомчого характеру рішень органів Мінекобезпеки (хоча дублювання окремих функцій управління з іншими міністерствами і відомствами ще має місце).
У вітчизняному правознавстві обгрунтовано вважається, що правозастосовча діяльність має держав-но-управлінську природу. Але не будь-яку управлінську діяльність можна розглядати як правозастосовчу. Законодавчі акти, що закріплюють компетенцію органів Мінекобезпеки України та Агентства з охорони на-вколишнього середовища США, наділяють їх управлінськими функціями, які класифікуються у роботи на координаційну, регулятивну, дозвільну, контрольну, еколого-просвітну, науково-організаційну, інформацій-ну. Оскільки ж правозастосовча діяльность характеризується виникненням, зміною чи припиненням право-відносин, встановленням для персоніфікованих суб`єктів прав і обов`язків внаслідок такої діяльності, то фу-нкціями, пов`язаними із правозастосуванням, слід вважати лише дозвільну та контрольну.
Дозвільну функцію органів Мінекобезпеки України можна розуміти у широкому та вузькому зна-ченнях. У першому до неї належить організація проведення державної екологічної експертизи, правовими наслідками якої є її висновки і рішення про можливість (неможливість) реалізації проекту, що здійснює не-гативний вплив на навколишнє природне середовище. У другому значенні - безпосереднє надання органами Мінекобезпеки дозволів на викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, по-водження з відходами та спеціальне природокористування. Дозвільна функція Агентства з охорони навко-лишнього середовища США полягає лише у наданні дозволів на здійснення діяльності, що впливає на стан довкілля, оскільки обов`язок проведення оцінки впливу на навколишнє середовище (аналог екологічної екс-пертизи в Україні) покладається на господарське міністерство чи відомство (що, на нашу думку, не є доціль-ним), ЕРА ж виконує лише функцію офіційного експерта проекту.
У роботі аналізується процес надання дозволів на здійснення діяльності, що впливає на стан довкілля в Україні і в США (на викиди, скиди забруднюючих речовин, поводження з відходами) органами Мінеко-безпеки та ЕРА, який в обох країнах досить подібний, що дозволило сформулювати (базуючись на позитив-ному американському досвіді) численні пропозиції щодо покрашення правозастосовчої діяльності органів Мінекобезпеки у даній сфері.
Важливим інститутом у практиці проведення оцінки впливу на навколишнє середовище та надання дозволів на здійснення діяльності, що впливає на стан довкілля у США, є участь у даних процесах громадсь-кості. Цей інститут ретельно розглядається у дослідженні, що дозволило запропонувати розробити Поло-ження про участь громадськості у прийнятті рішень, що впливають на стан довкілля. Прийняття такого акту сприятиме також імплементації в українське законодавство положень міжнародної конвенції “Про доступ громадськості до інформації, участь у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля“, підписаної Україною у червні 1998 р.
У розділі досліджується правозастосовча діяльність органів Мінекобезпеки України та Агентства з охорони навколишнього середовища США при здійсненні ними контрольної функції, даються поняття еко-логічного контролю в Україні та США. Зазначається, що екологічний контроль не зводиться до застосування еколого-правових норм, його зміст набагато ширший.
Спільним для України та США є те, що основні природоохоронні органи цих держав мають у своєму складі спеціальні підрозділи, головним завданням яких є застосування еколого-правових норм - Державна екологічна інспекція (в Україні) та служба застосування права та моніторингу (у США). Основними форма-ми їх діяльності є здійснення перевірок (інспекцій) дотримання та виконання екологічного законодавства і накладення санкцій за правопорушення.
Правозастосовчі заходи органів Мінекобезпеки України поділяються на попереджувальні, заходи адміністративного стягнення та компенсаційні; Агентства з охорони навколишнього середовища - на попе-реджувальні та заходи адміністративного впливу; у роботі проводиться їх аналіз та порівняння.
Четвертий розділ “Правозастосовча діяльність судів України та США в галузі охорони довкіл-ля“ присвячений дослідженню питань судового захисту екологічних прав громадян, розгляду судами циві-льних та кримінальних справ, пов`язаних із охороною довкілля.
Питання охорони навколишнього природного середовища давно вже є елементами української та американської судової практики. Проте в Україні, незважаючи на тенденцію зростання екологічних право-порушень, питома вага екологічних судових справ, на відміну від США, залишається дуже незначною. При-чини, на нашу думку, криються у пасивності громадян, які не вірять у можливості судового захисту їх прав, недостатньому знанні ними норм екологічного законодавства, у небажанні працівників природоохоронних органів доводити справу до суду (частково у зв`язку із недостатнім штатом юристів у таких структурах), у закритті провадження цієї категорії справ органами прокуратури за формальними ознаками, у заздалегідь визнаній неспроможності підприємств компенсувати матеріальні збитки, заподіяні екологічними правопо-рушеннями, у недостатній інформації про екологічні правопорушення та ін.
В останні роки характер судових справ в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні поступово зазнає змін. Тому автор умовно поділяє практику застосування законодавства в галузі охорони довкілля судами України (загальної юрисдикції та арбітражними) на традиційну (розгляд справ що-до відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення екологічного законодавства, розгляд кримінальних справ) та нетрадиційну (пов`язану із захистом екологічних прав громадян), що лише починає формуватися.
У дисертацій проводиться порівняльний аналіз судових механізмів, в Україні та США щодо:
1) захисту права громадян на безпечне для життя та здоров`я довкілля (визначаються юридичні кри-терії цього права, основними з яких є нормативи екологічної безпеки, його обсяг та можливості судового за-хисту в Україні; законодавство США хоч безпосередньо не закріплює цього права, проте надає значні мож-ливості громадянам контролювати діяльність, яка може спричинити екологічну небезпеку, шляхом подання до суду так званих громадських правозастосовчих позовів - (citizen enforcement suits);
2) права громадян на подання до суду позовів про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров`ю та майну внаслідок негативного впливу на довкілля (аналізуються фактори, які необхідно враховувати судам України при розгляді таких спорів, розглядаються доктринальні положення деліктного права США, які є юридичними підставами подання таких видів позовів - “усунення перешкод“, “пріоритет публічного права“, “недопущення перетину меж власності“, “сувора відповідальність“ та ін.);
3) права громадян на відшкодування моральної шкоди, спричиненої екологічним правопорушенням (законодавство України, не дивлячись на певні недоліки та прогалини, що критикуються автором, видається тут більш прогресивним, ніж у США, оскільки в останньому випадку громадяни не мають можливості вима-гати відшкодування “емоційних розладів” (“моральної шкоди” за українською термінологію), якщо вони не зможуть довести, що такі розлади призвели до погіршення їх здоров`я);
4) захисту права громадян на вільний доступ до інформації про стан довкілля (на відміну від США судова практика захисту цього права в Україні ще не сформувалась, обгрунтовується необхідність внесення змін в законодавче регулювання екологічних інформаційних відносин);
5) права громадян на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності державних органів, визнання недійсними їх актів, що порушують екологічні права (суди в Україні можуть розглядати дану категорію по-зовів як в адміністративному, так і у позовному провадженні, наводиться практика розгляду таких спорів в Україні та в США).
Практика розгляду в судах України цивільних справ, пов`язаних із відшкодуванням шкоди, завданої державі внаслідок порушення екологічного законодавства, стала вже традиційною. Ця тематика достатньо висвітлена у вітчизняній еколого-правовій літературі. Тому поряд із розглядом особливостей цієї категорії спорів, аналізом недоліків правозастосовчої діяльності судів при їх розгляді, зумовлених низкою об`єктивних та суб`єктивних факторів (недосконалість існуючих методик та такс, складність доведення при-чинового зв`язку між фактом забруднення та діяльністю певного суб`єкта та ін.), велика увага приділяється відповідному досвіду Сполучених Штатів.
Розглядаючи цивільні справи про відшкодування шкоди, спричиненої навколишньому середовищу, суди США накладають на винну особу цивільні штрафи (які зараховуються до державного бюджету), а та-кож, як правило, виносять судові накази, які передбачають настання певних негативних наслідків для право-порушника (“паралельні наслідки“), як, наприклад, позбавлення права укладати угоди із федеральним уря-дом, закриття підприємства та ін. (на відміну від української практики, де суди, маючи повноваження вино-сити окремі ухвали у разі виявлених порушень, досить часто нехтують цим). Штрафи в США мають як ком-пенсаційний, так і каральний характер.
Суди США при визначенні суми штрафу беруть до уваги: 1) величину отриманої відповідачем еко-номічної вигоди від вчинення екологічного правопорушення, яка не може бути більшою від накладеного штрафу – “компонент вигоди”; 2) характер скоєного правопорушення -"компонент тяжкості"; 3) суб`єктивну сторону правопорушення, зокрема, форму вини правопорушника (умисел чи необережність); 4) попереднє дотримання чи недотримання (виконання чи невиконання) законодавства; 5) фінансові можливості правопо-рушника сплатити штраф; 6) ступінь співпраці (взаємодії) правопорушника із правоохоронними та приро-доохоронними органами. Більшість екологічних законів США вміщують ще й положення про те, що, сума штрафу повинна компенсувати негативні наслідки, які сталися чи можуть статися внаслідок правопорушен-ня.
У США існують Правила оцінки шкоди, завданої природним ресурсам, які базуються на декількох критеріях - "відновлювальних заходів", “споживчої вартості“, “неспоживчої вартості“ (їх зміст розкривається в роботі). На відміну від суддів України, які повинні чітко дотримуватись існуючих методик і такс, судді США, вирішуючи справу, самостійно визначають, які із критеріїв треба застосувати до кожного конкретно-го випадку.
Вивчаючи практику застосування судами кримінальних санкцій за екологічні злочини в Україні та в США, автор приходить до висновку, що на відміну від Сполучених Штатів в Україні не докладається доста-тніх зусиль у боротьбі з екологічними злочинами, багато з яких залишаються латентними.
Адекватна судова практика у кримінальних справах в галузі охорони довкілля, що відповідає наяв-ному в державі стану екологічної злочинності, правильність винесених судом вироків перебуває у залежнос-ті від таких факторів як: 1) нормативно-правова основа кримінальної відповідальності за екологічні злочини (автор проводить аналіз та критичну оцінку КК України, проекту КК України, екологічних законів США щодо регламентації відповідальності за екологічні злочини); 2) використання судами процесуальних механі-змів у процесі розгляду екологічних кримінальних справ (відзначаються недоліки в їх використанні, які при-таманні як Україні так і США); 3) організація попереднього слідства (в Україні, на відміну від США саме неналежне розслідування екологічних кримінальних справ є однією з основних причин їх латентності); 4) еколого-правова свідомість працівників правоохоронних органів тощо.
У роботі висунуті пропозиції щодо вдосконалення діяльності судів при розгляді ними справ, пов`язаних з охороною довкілля.

Висновки

Дисертаційне дослідження завершують висновки, що супроводжуються практичними пропозиціями щодо вдосконалення екологічного законодавства і правозастосовчої практики в Україні з урахуванням кра-щого світового досвіду, зокрема американського, а також постановкою деяких наукових проблем, що потре-бують глибокого дослідження. Основними висновками є наступні:
1. В Україні створено в цілому досить розвинену систему екологічного законодавства. Хоч процес розвитку цієї системи не зупинився, існує необхідність ії подальшого вдосконалення. Тому на перший план виступає проблема ефективного застосування еколого-правових норм, що є одним з основних інструментів у досягненні належного балансу між суспільством і природою. При цьому заслуговує на увагу вивчення та творче запозичення великого досвіду Сполучених Штатів Америки в цій сфері.
2. Близьким до поняття “застосування права в галузі охорони довкілля” в Україні є поняття “Environmental Law Enforcement“ в американській правовій доктрині; в обох випадках це: а) процес щодо забезпечення реалізації еколого-правових норм; б) владна діяльність в галузі охорони довкілля компетент-них суб`єктів, в першу чергу, державних органів; в) діяльність, що спрямована на вирішення конкретної життєвої ситуації.
3. Правозастосовча діяльність в Україні і в США характеризується великим колом її суб`єктів, серед яких особливе місце належить органам Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Агентства з охорони навколишнього середовища США, а також судам. Амери-канська еколого-правова доктрина відносить до суб`єктів застосування права і громадян (у передбачених законом випадках); за українською теорією громадяни, не наділені владними повноваженнями, не можуть бути суб`єктами правозастосування, але законодавство України надає їм певні можливості брати участь у правозастосовчих процесах.
4. Для підвищення ефективності правозастосовчої практики органів Мінекобезпеки України при на-данні дозволів на здійснення діяльності, що впливає на стан довкілля, необхідно вирішити низку проблем, зокрема: ліквідувати існуючі прогалини у законодавстві (прийняти нормативи екологічної безпеки; розроби-ти порядок надання дозволів на використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення; розробити порядок та інструкцію щодо поводження з відходами, що не є радіоактивними та отруйними речовинами); надати право органам Мінекобезпеки України у процесі надання дозволів вимагати не лише інформацію, що передбачена відповідною інструкцією, але й інші відомості, якщо вони є необхід-ними для вироблення умов дозволу; запровадити при наданні дозволів ретельний аналіз попередження за-бруднення на всіх стадіях виробничого процесу та посилити контроль за досягненням проміжних термінів дозволених величин забруднення; врегулювати в галузевому законодавстві коло суб`єктів, процедуру, тер-міни оскарження рішень про надання дозволів на здійснення діяльності, що впливає на стан довкілля.
5. Покращенню інспекційної діяльності органів Мінекобезпеки України сприятиме: прийняття ін-струкції про проведення інспекцій (в якій визначити їх порядок, періодичність, процедуру проведення); роз-повсюдження практики проведення комплексних інспекцій із залученням юристів; встановлення обов`язку органів державної реєстрації підприємств надсилати до органів Мінекобезпеки України перелік новостворе-них підприємств із зазначенням їх статутних завдань; проведення тренінгових програм для державних ін-спекторів з охорони навколишнього природного середовища; збільшення штату юрисконсультів.
6. Активному залученню громадськості до правозастосовчих процесів в Україні сприятиме: введення обов`язку органів Мінекобезпеки України публікувати в засобах масової інформації перелік проектів, що надійшли на державну екологічну експертизу; розробка Положення про участь громадськості у прийнятті рішень, що впливають на стан довкілля (із визначенням у ньому процедури повідомлень громадськості про можливість реалізації проектів, що здійснюють вплив на довкілля, обов`язку уповноважених суб`єктів нада-вати коментарі до всіх зауважень громадськості, що надійшли у процесі обговорення проекту, імперативнос-ті та порядку проведення громадських слухань в процесі екологічної експертизи тощо); посилення еколого-правової освіти громадян.
7. Ефективність судового розгляду екологічних цивільних та кримінальних справ може бути забез-печена: вдосконаленням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в ре-зультаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; розробкою методики від-шкодування шкоди, заподіяної надрам; впровадженням у практику Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законо-давства; винесенням у необхідних випадках ухвал щодо забезпечення позовів шляхом заборони будь-якої діяльності, що негативно впливає на стан довкілля до вирішення спору; застосуванням до осіб, які вчинили екологічні злочини не лише основних, але й додаткових заходів покарання; підвищенням якості розсліду-вання кримінальних справ в галузі охорони довкілля; вдосконаленням системи відповідальності за екологіч-ні правопорушення, зокрема впровадженням санкцій за екологічні правопорушення у галузеве екологічне законодавство України, доповненням переліку суб`єктів адміністративної відповідальності юридичними особами.
8. Для усунення перешкод на шляху судового захисту екологічних прав громадян та їх об`єднань слід надати першим і другим право звертатися до суду із позовами про припинення екологічно небезпечної діяльності; закріпити в галузевому екологічному законодавстві право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої екологічним правопорушенням; дати роз`яснення судам про зацікавленість у справі громадян чи громадських організацій при їх зверненні із позовами про відшкодування шкоди, завданої довкіллю, оскі-льки такі правопорушення посягають на їх право на екологічно безпечне довкілля; розробити методику від-шкодування шкоди, заподіяної здоров`ю громадян внаслідок негативного впливу на довкілля; звільнити від державного мита громадян та громадські організації, які звертаються до суду із справами, пов`язаними з охороною довкілля, діючи в громадських інтересах.

Положення дисертації відображені у публікаціях:

1. Тустановська І. Застосування екологічного законодавства у США // Право України. - 1998. - № 2. - С. 102-105;
2. Тустановська І.В. Застосування екологічного законодавства органами Мінекобезпеки України // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. статей викладачів юридично-го факультету. - Випуск 2. - Івано-Франківськ: Плай, 1998. - С.116-126.
3.Тустановська І. Юридична природа штрафів за екологічні правопорушення у США // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали III регіональної наукової конференції. - Львів. - 1997. - С.209-215;
4. Dmytro Skrylnikov, Iryna Tustanovska. Doors to Democracy. Current Trends and Practices in Public Participation in Environmental Decisionmaking in the Newly Independent States. - Chapter 5: Ukraine. - Regional Environmental Center, Hungary, June, 1998. - P.135-165;
5. Тустановська І. Куди звертатися для вирішення екологічних проблем / Екологічні права громадян: як їх захистити за допомогою закону. - К.: “Эхо-Восток“, 1997. - С.115-124.
6. Тустановська І. Право громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище та його судовий захист // Майбутне правової системи України. Міжнародна науково-практична конференція моло-дих юристів. К. - 1996. - С.47-48;
7. Irina Tustanovska. Use your public rights // Policy Matters. - N 3. - December 1996. P.3-5;
8. Тустановська І. Порівняльний аналіз кодифікації екологічного законодавства України та США // Стан кодифікаційного процесу в Україні: системніть, пріоритети, уніфікація. - III Всеукраїська конференція. - К. - 1995. - С.83-84;
9. Тустановська І. Правове регулювання участі громадських організацій у сфері захисту права грома-дян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище в Україні та США (порівняльний аналіз) // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали І регіональної наукової конферен-ції. - Львів. - 1995. - С.97-99.

АНОТАЦІЯ

Тустановська І.В. Застосування права в галузі охорони довкілля в Україні та США (порівняльний аналіз). - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 - зе-мельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсове право. - Львівський державний універси-тет імені Івана Франка, Львів, 1998.
У дисертації досліджуються та порівнюються поняття застосування права в галузі охорони довкілля в українській та американській правовій концепції, визначається коло його суб`єктів, аналізується правоза-стосовча діяльність органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпе-ки України та Агентства з охорони навколишнього середовища США, розкривається роль судових органів України та США у сфері охорони довкілля, підкреслюється необхідність активного залучення громадськості у правозастосовчі процеси. Формулюються численні пропозиції щодо вдосконалення українського екологі-чного законодавства та практики його застосування з врахуванням американського досвіду у цій сфері.
Ключові слова: застосування права, правозастосовча діяльність, охорона довкілля, екологічне зако-нодавство, екологічні права громадян.

АННОТАЦИЯ

Тустановская И.В. Применение права в области охраны окружающей среды в Украине и США (сравнительный анализ). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право. - Львовский государствен-ный университет имени Ивана Франко, Львов, 1998.
В диссертации исследуются и сравниваются понятия применения права в области охраны окру-жающей среды в украинской и американской правовой концепции, определяется круг его субъектов, анали-зируется правоприменительная деятельность органов Министерства охраны окружающей природной среды и ядерной безопасности Украины и Агенства по охране окружающей среды США, раскрывается роль су-дебных органов Украины и США в сфере охраны окружающей среды, подчеркивается необходимость ак-тивного вовлечения общественности в правоприменительные процессы. Формулируются многочисленные предложения по совершенствованию экологического законодательства Украины и практики его применения с учетом американского опыта в данной сфере.
Ключевые слова: применение права, правоприменительная деятельность, охрана окружающей при-родной среды, экологическое законодательство, экологические права граждан.

ANNOTATION

Tustanovska I.V. Environmental Enforcement in Ukraine and the USA (the Comparative Analysis). - Manuscript.
Dissertation for the academic degree of Candidate of Legal Sciences with specialisation in 12.00.06 - Land Law; Agrarian Law; Environmental Law; Natural Resource Law. - Ivan Franko Lviv State University, Lviv, 1998.
The dissertation study and compare the notions of environmental law enforcement in Ukrainian and American legal concepts, determines its subjects, analyse environmental enforcement practice of the Ministry of Environmental Protection and Nuclear Safety of the Ukraine and Environment Protection Agency of the USA, describes the role of the judicial bodies of Ukraine and the USA in the sphere of environmental protection, underlines the importance of active public involvement in law enforcement activities. As the conclusion the thesis brings many suggestions concerning the improvement of Ukrainian environmental legislation and its enforcement taking into consideration the American experience gained in this sphere.
Key words: law enforcement, law enforcement activity, environmental protection, environmental legislation, environmental citizen`s rights.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking