Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Захисна функція профспілок, форми її реалізації

 

Цесарський Фелікс Анатолійович

ЗАХИСНА ФУНКЦІЯ ПРОФСПІЛОК, ФОРМИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2004

 

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі трудового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат юридичних наук, професор Жигалкін Павло Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри трудового права, член–кореспондент Академії правових наук України.

Офіційні опоненти:
– доктор юридичних наук, професор Ротань Володимир Гаврилович, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, завідувач кафедри цивільного та трудового права;
– кандидат юридичних наук, доцент Гоц Василь Якович, Національний університет внутрішніх справ України, начальник кафедри трудового, екологічного та аграрного права.

Провідна установа – Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, відділ проблем цивільного, трудового та підприємницького права, м. Київ.

Захист відбудеться 22 грудня 2004 р. 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий 18 листопада 2004 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Рум’янцев В.О.

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток цивілізованих ринкових відносин в Україні неможливий без створення та функціонування системи правового захисту інтересів учасників трудових відносин. Відповідно до ст. 13 Конституції України від 28 червня 1996 року держава забезпечує соціальну спрямованість економіки. В цих умовах актуальним є розроблення та прийняття нормативних актів, направлених на підвищення рівня захисту трудових прав і соціально–економічних інтересів працюючих. Чинне законодавство про профспілки створило правові основи й умови для здійснення ними захисної функції. Проте на практиці деякі профспілки не завжди використовують ці можливості і діють в інтересах роботодавців, а не працівників. Однією з причин пасивного ставлення профспілок до захисту трудових прав працівників є і нечіткість окремих норм законодавства, та різне їх тлумачення.
Аналіз українського профспілкового руху та судової практики за останні роки свідчить про те, що проблема реального здійснення профспілками захисної функції є вельми актуальною. Окремі питання, пов’язані із захисною функцією профспілок досліджували такі вчені, як М.Г.Александров, К.С.Батигін, В.М.Догадов, С.О.Іванов, Р.З.Лівшиць, Г.К.Москаленко, О.С.Пашков, В.М.Скобєлкін, О.В.Смирнов, В.І.Смолярчук, І.О.Снігірьова, В.М.Толкунова, А.І.Цепін, В.А.Чибисов, а також вітчизняні дослідники Н.Б.Болотіна, В.С.Венедиктов, Г.С.Гончарова, П.І.Жигалкін, Р.І.Кондратьєв, А.Р.Мацюк, Л.І.Лазор, П.Д.Пилипенко, В.І.Прокопенко, О.І.Процевський, В.Г.Ротань, З.К.Симорот, Н.М.Хуторян, Г.І.Чанишева та багато інших.
Необхідність здійснення профспілками захисної функції обумовлена наявністю протиріч між інтересами роботодавців та працівників, між їх потребами та можливістю задоволення. Незважаючи на деяку активізацію профспілок по захисту прав та інтересів працівників, профспілкам України не вдається повною мірою виконувати своє призначення. У зв’язку з цим дослідження діяльності профспілок по виконанню своєї основної функції, якою є функція захисту, уявляється не тільки актуальним, але й перспективним і дає можливість нинішнім профспілкам уникнути помилок минулого.
В умовах зміни політичної та економічної систем суспільства значення захисної функції профспілок зростає. Змінюється й ідеологія відносин між державою та громадянами. Держава вже не втручається в виробничі процеси. Безробіття, зниження матеріального рівня деяких працівників створюють підґрунтя для соціального протистояння та конфліктів. А тому роль профспілок у захисті трудових прав громадян об’єктивно підвищується. Профспілки мають виявляти підвищену турботу щодо громадян, які потрапляють в складні життєві умови. Захисна діяльність профспілок стає мірилом їх соціальної цінності.
Вищезазначене зумовлює необхідність комплексного дослідження захисної функції профспілок з метою теоретичного обгрунтування пропозицій для підвищення рівня захисту прав трудящих.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної цільової програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого “Проблеми удосконалення юридичних гарантій реалізації трудових та соціальних прав в умовах ринкової економіки” на 2001–2005 роки (номер державної реєстрації 0186.0.070864).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення сутності захисної функції профспілок та розробка пропозицій, спрямованих на ефективну її реалізацію.
Для досягнення поставленої мети в роботі ставилися такі основні завдання:
– визначити поняття та основні функції профспілок за сучасних умов;
– дослідити співвідношення між представницькою та захисною функціями профспілок;
– сформулювати поняття захисної функції профспілок, проаналізувати форми її реалізації;
– з’ясувати етапи розвитку законодавства про профспілки з позиції історизму;
– здійснити аналіз усіх форм реалізації захисної функції профспілок в регулюванні індивідуально–трудових та колективних відносин;
– визначити можливості для підвищення ефективності здійснення профспілками захисної функції;
– розробити обґрунтовані науково–практичні рекомендації по удосконаленню трудового законодавства, пов’язаного зі здійсненням профспілками захисної функції в нових соціально–економічних умовах.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації трудових прав та їх захисту.
Предметом дослідження є захисна функція профспілок і її прояви у правозастосувальній діяльності профспілок, а також система нормативних актів і судова практика, пов’язана з реалізацією профспілками захисної функції.
Методи дослідження. Дослідження побудовано на засадах методологічного плюралізму, тобто на використанні ряду наукових методів і підходів тією мірою, якою вони адекватні об’єкту, предмету та завданням дисертаційного дослідження. При написанні роботи застосовувались як загальнонаукові методи, так і спеціальні правові методи дослідження. Зокрема, діалектичний та історичний методи застосовувались для визначення сутності захисної функції профспілок та розкриття генезису законодавства про профспілки; системний – для дослідження форм реалізації захисної функції профспілок; логіко–юридичний метод відіграв значну роль у процесі створення нових правових норм і приписів щодо реалізації профспілками захисної функції та удосконалення існуючих; соціологічний – при узагальненні судової практики про поновлення на роботі працівників, звільнених без згоди профспілкового органу. У роботі над проблемами, що увійшли до кола дисертаційного дослідження, широко застосовувався порівняльно–правовий метод, зокрема, при вивченні прогресивного досвіду правового регулювання захисної функції профспілок країн із ринковою економікою, а також країн, які здійснюють перехід до ринку (постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи, держав–учасниць СНД).
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням захисної функції профспілок та основних форм її реалізації в умовах ринкової економіки.
У межах здійсненого автором дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:
1. Визначено поняття захисної функції профспілок як правової категорії, що становить юридичний обов’язок всіх профспілкових органів та виявлено її співвідношення із функцією представництва, яка створює належні передумови для реалізації захисної функції та не може існувати у відриві від неї.
2. Вперше в науці трудового права проаналізовано форми реалізації захисної функції профспілок.
3. У дисертації з позиції роздержавлення профспілок зроблено висновок, що у сучасних умовах основною функцією профспілок слід вважати захисну, а представницька функція є допоміжною у захисті прав найманих працівників.
4. Доведено, що профспілки мають значну перевагу у захисті трудових прав порівняно з іншими представниками працівників.
5. В роботі дістало подальшого розвитку питання щодо участі профспілок у припиненні трудових відносин.
6. Вперше сформульовано поняття та сфера профспілкового контролю, порядок його здійснення.
7. Виявлено дев’ять етапів розвитку законодавства про профспілки, обумовлених змінами соціально–економічних та політичних умов у суспільстві, визначена правова характеристика цих етапів.
8. Розроблені рекомендації щодо форм взаємодії між роботодавцями та профспілками в умовах їх плюралізму.
9. Вперше виявлені спільні риси та проведено розмежування між профспілками та іншими представницькими органами.
10. Зроблено висновок про відмирання “мобілізаційної” моделі захисної функції та обгрунтовано, що основну роль при реалізації захисної функції профспілок повинна відігравати колдоговірна (переговорна) модель з використанням процедури розгляду колективних трудових спорів (конфліктів), а в крайніх випадках страйків.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні висновки та рекомендації дисертації спрямовані на поглиблення знань про сутність захисної функції профспілок та форм її реалізації. Окремі висновки та пропозиції, сформульовані автором, можуть бути використані у процесі нормотворчої діяльності, при підготовці нового Трудового кодексу України, при внесенні змін і доповнень до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, інших нормативних актів, а також в процесі правозастосовчої практики профспілок, при розробці локальних актів роботодавцями та виборними органами первинних профспілкових організацій.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій з курсу “Трудове право України”, в навчальному процесі при читанні лекцій.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі трудового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати дисертаційного дослідження доповідались автором на першій обласній конференції молодих науковців “Тобі Харківщино–пошук молодих” (м. Харків, 19–20 березня 2002 р.), науково–теоретичній конференції “Проблеми реформування трудового та соціального законодавства України” (м. Харків, 26–27 листопада 2002 р.), що відбулась у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, другій науково–практичній конференції “Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України” (м. Київ, 12 березня 2004 р.), науково–практичній конференції “Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи” (м. Запоріжжя, 25–26 червня 2004 р.).
Теоретичні висновки використовуються автором у процесі викладання навчального курсу “Трудове право України”, зокрема, при проведенні практичних занять за темами “Суб’єкти трудового права”, “Колективний договір”, “Трудовий договір”, “Трудові спори”.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у п’яти наукових статтях у фахових виданнях та двох тезах конференцій.
Структура дисертації визначена метою та завданням дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (223 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, з яких основного тексту – 178 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовуються актуальність обраної теми, мета і завдання дослідження, розкриваються сутність і стан наукової проблеми, теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи.
Розділ 1 “Місце та роль профспілок у системі захисту трудових та інших соціально–економічних прав найманих працівників” містить три підрозділи.
У підрозділі 1.1. “Функції профспілок за сучасних умов” відмічається, що розпад Радянського Союзу, проголошення України незалежною державою, заборона Комуністичної партії, яка мала конституційне право партійного керівництва профспілками, демократизація суспільства кардинально змінили методи роботи, форми діяльності, а головне, функції профспілок.
Дисертант розглядає сутність та функції профспілок, спираючись на дослідження, які проводилися представниками науки трудового права в різні періоди (К.С.Батигін, Н.Б.Болотіна, В.М.Догадов, І.О.Снігірьова, А.І.Цепін, Г.І.Чанишева, В.А.Чибисов).
Під функціями профспілок, на думку автора, слід розуміти основні, головні напрямки їхньої діяльності по вирішенню завдань, які стоять перед ними відповідно до наданих їм прав.
Значне місце приділено в дисертації аналізу критеріїв класифікації функцій профспілок. З’ясовано, що визначення функцій профспілок нерозривно пов’язано з поняттям представництва. Наведені погляди вчених, які мали місце в науковій літературі щодо суті профспілкового представництва. Дисертант доводить, що представництво профспілок має особливий характер. Воно грунтується на законі і є законним представництвом, яке не потребує якогось спеціального доручення і оформлення і носить публічно–правовий характер.
Таким чином, у сучасний період функціями профспілок є захисна і представницька. Причому, основною функцією профспілок слід вважати захисну, а представницька функція є допоміжною у захисті прав найманих працівників, вона створює належні передумови для реалізації захисної функції.
У підрозділі 1.2. “Поняття та форми реалізації захисної функції профспілок” досліджується сутність захисної функції профспілок та аналізуються форми її реалізації через виявлення місця та ролі профспілок в суспільстві.
На думку автора, місце і роль профспілок в суспільстві найперше визначається їх здатністю відстоювати права та інтереси найманих працівників у відносинах з роботодавцями. Основні завдання профспілок пов’язані зі здійсненням їх головної функції – захисту трудових та соціально–економічних прав найманих працівників. Аналізуючи погляди вчених щодо правової природи захисної функції профспілок, автор вважає, що пріоритет захисної функції профспілок обумовлений в нинішніх умовах як радикальною економічною реформою, так і суспільно–політичною ситуацією в країні. Визнання захисної функції профспілок головною, основною передбачає, що всі інші напрями їх діяльності повинні мати підпорядкований характер і не суперечити їй.
Звертаючись до різних точок зору вчених (М.Г.Александров, Р.І.Кондратьєв, В.І.Прокопенко, З.К.Симорот, В.Ф.Цвих) щодо поняття захисної функції профспілок, на думку дисертанта, під захисною функцією профспілок, слід розуміти комплексну діяльність профспілок на будь–якому організаційному рівні, спрямовану на попередження порушення трудових та соціально–економічних прав трудящих, їх захист та відновлення. Підкреслюючи широке розуміння змісту захисної функції профспілок, автор вважає, що вона об’єднує правові і неправові засоби захисту трудових прав та соціально–економічних інтересів найманих працівників.
Дисертант, досліджуючи питання про форми реалізації захисної функції профспілок, виділяє такі чотири організаційно–правові форми реалізації захисної функції профспілок: участь профспілок у відносинах соціального партнерства, включаючи відносини по встановленню умов праці на підприємствах; у застосуванні встановлених умов праці на підприємстві, у вирішенні трудових спорів, і здійснення профспілкового контролю за дотриманням законодавства про працю і правил охорони праці.
У підрозділі 1.3. “Етапи розвитку законодавства про профспілки” з’ясовується історія та етапи розвитку законодавства про профспілки.
Історія розвитку законодавства про профспілки, на думку дисертанта, визначена з урахуванням тих нормативних актів, які приймалися на конкретному етапі розвитку суспільства і які стосувалися безпосередньо повноважень профспілок та обсягу наданих їм прав. Автор виділяє дев’ять етапів, які по різному визначали компетенцію профспілок у сфері регулювання трудових відносин. Перший етап (1906–1917 роки); Другий етап (1917–1922 роки); Третій етап (1922–1933 роки); Четвертий етап (1933–1955 роки); П’ятий етап (1955–1958 роки); Шостий етап (1958–1965 роки); Сьомий етап (1965–1970 роки); Восьмий етап (1970–1990 роки), Дев’ятий етап почався з 1991 року.
Основні тенденції розвитку та удосконалення законодавства про профспілки, їх права та гарантії діяльності полягають в тому, що: по–перше, воно здійснюється відповідно до існуючих суспільних відносин; по–друге, у відмові від невластивих профспілкам як громадській організації повноважень; по–третє, в збереженні, закріпленні та розширенні прав, які дозволяють профспілкам відстоювати трудові, соціально–економічні права та інтереси працівників.
Розділ 2 “Форми реалізації захисної функції профспілок у регулюванні індивідуально–трудових відносин” складається з двох підрозділів.
У підрозділі 2.1. “Участь профспілок у припиненні трудових відносин як один з важливіших напрямів діяльності в охороні права на працю” розглядається питання про вимоги до кворуму, за наявності яких профкоми мають право вирішувати питання про дачу згоди на звільнення або про відмову в дачі такої згоди.
На думку дисертанта, з метою забезпечення єдності та посилення ролі профспілок при захисті від незаконного звільнення слід внести зміни до п.2.13 Примірного положення про первинну профспілкову організацію – організаційну ланку членської організації Федерації профспілок України і викласти цей пункт у такій редакції: “Засідання профкому вважається правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як 2/3 членів профкому”.
Автором критично оцінюється внесене доповнення 13 грудня 2001 року до ч.6 ст.39 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, відповідно до якого у разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на його звільнення, роботодавець має право звільнити працівника з роботи. Відмічається, що це доповнення нівелює взагалі правову природу надання такої згоди первинною профспілковою організацією на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Адже поняття “обґрунтована відмова” в законодавстві не закріплено, а тому воно є оціночним поняттям. На думку дисертанта, таке ставлення законодавця не є виправданим, адже воля профспілок у таких випадках про ненадання згоди є вираженою. При формуванні рішення профспілки про ненадання згоди може бути усунено згодом в будь–який час і доповнено рішення відповідним обґрунтуванням.
Аналізуючи точки зору вчених (П.Д.Пилипенко, О.І.Процевський) щодо дачі згоди профспілок на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця дисертант відмічає, що реалізація їх ідеї може призвести до того, що в одних колективних договорах буде встановлене положення про неможливість розірвання трудового договору без згоди профспілки, а в інших ні, і це може спричинити негативні наслідки та порушення прав працівників. Пропозиції вчених, на думку автора, не можуть бути реалізовані на практиці щонайменше з двох причин. По–перше, колективні договори на 20% підприємств не укладаються. По–друге, як відомо, колективний договір повинен передбачати норми, які підвищують гарантії прав працівників, а не навпаки – погіршують їх порівняно з чинним законодавством про працю.
Дисертант погоджується з тими авторами, які вважають, що відмовлятись взагалі від подвійного контролю (зі сторони профспілок та суду) за законністю звільнення буде передчасним і безумовно понизить захист права на працю найманого працівника.
На думку автора, участь профспілкового органу у звільненні працівників з ініціативи роботодавця, слід розглядати як важливу форму захисту працівників від необгрунтованого звільнення. В умовах переходу України до ринкової економіки, підвищення відповідальності працюючих за результати праці та рівень дисципліни, звільнення за винні дії (прогул; систематичне порушення трудової дисципліни; поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння тощо) повинно відбуватись без згоди профспілки. При допущенні грубих порушень трудової дисципліни і порушенні своїх професійних обов’язків такі працівники не повинні розраховувати на підтримку з боку профспілок. Разом з тим, при звільненні працівників за наявності винних дій профспілки мають здійснювати захисну функцію в інших формах (наприклад, шляхом звернення до роботодавців з проханням врахувати пом’якшуючі обставини при здійсненні дисциплінарного проступку, підтриманні інтересів працівника у судових органах, в роботі комісій по соціальному страхуванню).
З урахуванням вищевикладеного запропоновано ч.1 ст.43 Кодексу законів про працю України викласти в такій редакції: “Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2, 5 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник”.
Ці підстави не є за своєю природою дисциплінарними і потребують уважного розгляду при звільненні. А участь профспілок буде важливою гарантією для забезпечення законності при припиненні трудових відносин за цими підставами.
У підрозділі 2.2. “Поняття та сфера профспілкового контролю, порядок його здійснення” сформульовано поняття профспілкового контролю, як однієї з форм реалізації захисної функції профспілок, спрямовану на охорону, попередження та відновлення трудових і соціально–економічних прав працівників у разі їх порушення.
Дисертант відмічає, що незважаючи на те, що на початку 90–х років XX ст. профспілки були позбавлені права здійснювати державний нагляд і контроль за охороною праці та трудовим законодавством, в той же час в нових умовах професійні спілки в цій сфері можуть досягнути чимало. Активна співпраця з державними органами, спільні дії з одного боку, а також прояв принципової позиції в відстоюванні і захисту прав працівників з другого боку – ось той діапазон засобів впливу і на роботодавців, і на органи регіонального, місцевого самоврядування, і на органи центральної та місцевої виконавчої влади.
На думку автора, профспілки та їх об’єднання через уповноважених представників мають право проводити перевірки додержання законодавства про працю.
Дисертант погоджується з В.О.Васильєвим, який вважає, що профспілковий контроль охоплює також виконання колективних договорів, угод, дотримання законодавства про зайнятість, про працю, про охорону праці.
Основними завданнями профспілок у сфері здійснення контролю за виконанням колективних договорів і угод має бути: підвищення ефективності колективних договорів та угод усіх рівнів, розширення сфери їх застосування, посилення інституційних форм соціального партнерства, вдосконалення відносин з органами виконавчої влади та організаціями роботодавців з метою більш повного захисту прав і інтересів найманих працівників та попередження порушень трудових прав.
Профспілки та їх об’єднання здійснюють контроль за виконанням не лише колективних договорів, а й угод: Генеральних, галузевих та регіональних. В процесі вироблення та укладання Генеральних, галузевих і регіональних угод відбувається визнання державою децентралізації профспілкового руху в країні та зменшення монопольного впливу ФПУ на формування соціально–трудових відносин.
При розгляді питання щодо участі профспілок, їх об’єднань у вирішенні проблем зайнятості населення, автор вважає, що однією з можливих форм впливу профспілок на процеси, що відбуваються на ринку праці і забезпечення гарантій найменш захищеним верствам населення та контролю за дотриманням законодавства є їх активна взаємодія з державними органами, які здійснюють ці функції (наприклад, Державна служба зайнятості). Таким чином, перед профспілками України відкривається можливість через службу зайнятості впливати на вирішення питань безробіття та вести відповідну профілактику.
Звертаючись до профспілкового контролю за дотриманням законодавства про працю, дисертант відмічає, що такий контроль здійснюється правовою інспекцією праці профспілки, об’єднанням профспілок. Основною метою правової інспекції праці є здійснення перевірок і громадського контролю за додержанням законодавства про працю, представництва та захисту трудових, соціально–економічних прав членів профспілок. Ця інспекція працює на громадських засадах. Але значення роботи цієї інспекції не зменшилось. Діяльність інспекції сприяє усуненню значної кількості порушень у сфері трудових відносин, що підтверджують дані про обсяги перевірок.
У зв’язку з припиненням з 1 січня 1999 року фінансування технічної інспекції праці за рахунок коштів соціального страхування вона була практично ліквідована в абсолютній більшості профоб’єднань, що, безумовно, негативно відбилось на здійсненні контролю з боку профспілок за додержанням законодавства про охорону праці. Зважаючи на це, особливого значення набуває діяльність виборних органів первинних профспілкових організацій у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці безпосередньо на підприємствах, установах і організаціях. Їх права і повноваження за додержанням законодавства про охорону праці регламентовані в Типовому положенні про комісію з охорони праці профспілкового комітету підприємства.
Однією з найбільш дієвих форм впливу профспілок на роботодавців є здійснення профспілками контролю за своєчасним і об’єктивним розслідуванням та достовірним обліком нещасних випадків на виробництві. Безпосередня участь їх представників в роботі комісій з розслідування кожного такого випадку незалежно від його наслідків – є обов’язковою. Профспілкам потрібно активізувати участь у роботі комісії по розслідуванні нещасних випадків, особливо зі смертельними наслідками. Слід посилити співпрацю роботодавців та профспілок у соціальній сфері, поліпшенні умов праці і підвищити відповідальність роботодавців за неповідомлення відповідних профспілкових органів про нещасні випадки зі смертельними наслідками.
Розділ 3 “Форми реалізації захисної функції профспілок в регулюванні колективних відносин” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 3.1. “Профспілки як суб’єкти колективно–договірного процесу” відмічається, що в сучасних умовах можна виділити три актуальні проблеми, пов’язані зі здійсненням профспілками колективно–договірного регулювання: 1) фактори, які обумовлюють надання профспілкам права на здійснення колективно–договірного регулювання; 2) існування поряд з профспілками інших представників працівників, які володіють правами по укладенню колективного договору; 3) множинність профспілкових організацій.
Дисертант, звертаючись до питання про коло представляємих профспілкою осіб, відмічає, що на відміну від визначеного порядку наділення повноваженнями профспілок на представництво членів профспілки, наділення профспілок на представництво не членів профспілки в законодавстві не визначено. Представництво профспілкою інтересів працівників, які не є його членами, актуально в тих випадках, коли на підприємстві, в установі та організації (галузі, регіоні) діє одна профспілка, а працівники – не члени профспілки складають меншість. В таких випадках, щоб бути представленим на колективних переговорах, працівники можуть обрати один з трьох варіантів: а) створити нову профспілку або вступити в уже діючу; б) створити інші представницькі організації трудящих; в) наділити правом представництва діючу профспілку. Останній варіант зручний тим, що працівник не пов’язує себе членством в профспілці, отримуючи тим не менше перевагу у вигляді поширення на нього дії колективного договору, угоди.
Відповідно до законодавства поряд з профспілками можуть створюватися інші представницькі органи працівників. Автор їх створення вважає необхідним і доцільним. Вони будуть стимулювати і спонукати професійні спілки більш активно і дієво брати участь в колективно–договірному процесі.
На думку дисертанта, подібне “альтернативне” представництво має тимчасовий характер і пов’язано, головним чином, з труднощами перехідного періоду, пошуком нових рішень. Надання права на здійснення колективно–договірного регулювання іншим, не профспілковим, представникам можна розглядати як своєрідний експеримент. Основним учасником переговорного процесу були і залишаються професійні спілки. Вважаємо, що фактичний складений порядок речей і повинен бути закріплений в законодавстві. А тому пропонуємо ч.1 ст.3 Закону України “Про колективні договори і угоди” викласти в новій редакції: “Колективний договір укладається між роботодавцем і представником працівників – первинною профспілковою організацією (організаціями), а в разі відсутності профспілок –представниками, вільно обраними на загальних зборах та уповноваженими ними”.
Основним напрямом діяльності професійних спілок є участь в колективно–договірному процесі і встановленні умов праці за погодженням з роботодавцем (роботодавцями). Інші представницькі організації трудящих (ради трудових колективів, робітничі ради, ради персоналу тощо), якщо буде визнана необхідність їх створення, можуть зосередитися на реалізації інших форм соціального партнерства, наприклад, брати участь в управлінні підприємством, установою, організацією шляхом проведення консультацій з роботодавцем перед прийняттям управлінського рішення, мати свого представника в колегіальних органах управління тощо.
Автор, розглядаючи проблему, пов’язану з множинністю профспілкових організацій та органів аналізує зарубіжний досвід вирішення цієї проблеми та відзначає, що український законодавець обрав найбільш демократичний шлях взаємодії соціальних партнерів, направлений на створення спільного представницького органу. Роботодавець має право відмовитися від ведення переговорів з однією з кількох профспілок. Він веде переговори тільки з єдиним представницьким органом профспілки.
Дисертант зазначає, що створення і діяльність спільного представницького органу пов’язана з організаційними труднощами, необхідністю узгодження позицій тощо. Обраний законодавцем підхід, направлений на створення єдиного представницького органу є виправдано, оскільки дозволить забезпечити менш конфліктне і більш упорядковане проведення колективних переговорів.
Розглядаючи проблему галузевого, регіонального представництва на рівні галузі, регіону чи держави, автор погоджується з рекомендаціями МОП, що на галузевому та інших рівнях варто створювати єдину комісію з переговорів, яка включатиме усі зацікавлені профспілки в тому числі малочисельні.
У підрозділі 3.2. “Правові підстави і форми участі профспілок у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів)” відмічається, що профспілки не є самостійною стороною колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні і можуть представляти інтереси працівників лише після надання їм певних повноважень. Залишаючись громадською організацією, вони виступають представниками найманих працівників, суб’єктом, який має передбачені Законом для цього повноваження.
При розгляді різних елементів правового статусу професійних спілок, пов’язаних зі здійсненням ними права на участь у вирішенні колективних трудових спорах (конфліктах), дисертант наводить чинники, які можуть зробити профспілку вразливою в гострому конфлікті. Мова йде про ті ситуації, коли роботодавець намагається тиснути на неї з метою зміни позиції останньої в ході колективних переговорів або в примирних комісіях. Тиск можливий і з боку держави. Положення ч.4 ст.34 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” щодо заборони здійснювати фінансовий контроль органами виконавчої влади та місцевого самоврядування є гарантією незалежності профспілок і невтручання при здійсненні ними захисної функції. Принцип непідконтрольності профспілок державі полягає в тому, що її органи не вправі вказувати профспілкам, видавати будь–які розпорядження про те, як їм витрачати свої кошти, за рахунок яких джерел їх поповнювати, яким чином здійснювати свою діяльність, в тому числі і комерційну тощо.
Автор звертаючись до питання, пов’язаного із податковим контролем, відмічає колізію між формулюванням коментованого закону (“... контроль за коштами профспілок... не здійснюється”) і положеннями Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про податкову службу в Україні”. Вимогу податкових органів про надання балансових звітів профспілкових організацій не можна оцінювати як втручання у фінансову діяльність профспілок, оскільки тільки виходячи з фінансових результатів діяльності і балансу юридичної особи податкові органи мають можливість контролювати сплату податків, а також розглядати підстави, за якими юридична особа не може бути платником того чи іншого податку.
Здатність профспілки реально брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту), а у випадку необхідності – виконувати процедури, пов’язані з прийняттям рішення про страйк та його оголошенням, залежить від матеріально–технічних умов діяльності профспілки. На думку дисертанта, роботодавець зобов’язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації і за умов відсутності колективного договору. Якщо в організації діють декілька профспілок, то вказані умови повинні надаватися усім профспілкам, які створені відповідно до законодавства із врахуванням принципу пропорційного представництва.
У підрозділі 3.3. “Роль профспілок у реалізації працівниками права на страйк” розглядається питання про співвідношення права працівника добровільно прийняти рішення про участь або неучасть у страйку та його обов’язок як члена відповідної профспілки виконувати рішення профспілкових органів.
На думку дисертанта, позиція профспілок, з цього питання повинна бути однозначна. Вона полягає в тому, що кожний працівник добровільно вступає в профспілку і приймає на себе обов’язок підпорядковуватися статуту, виконувати рішення органів профспілки з різних питань. Що стосується страйку, то кожен член професійної спілки має право самостійно зробити свій вибір і не брати участь у страйку. Сутність даної проблеми – в колізії правових статусів працівника і члена профспілки. Працівник користується правом вільно і добровільно вирішувати питання про участь у страйку. Член профспілки поряд з правами і обов’язками, передбачених законом, несе додаткові обов’язки, пов’язані з членством в громадській організації.
Профспілкова дисципліна безумовно повинна поєднуватися з дотриманням прав і свобод працівників, які є членами профспілки, і демократичними принципами організації та діяльності даної громадської організації.
При прийнятті рішення про оголошення страйку перш за все необхідно забезпечити дотримання демократичної процедури прийняття колегіального рішення. На цьому етапі в кожного працівника (члена профспілки) є право самостійно оцінювати необхідність проведення страйку і відповідним чином проголосувати. Свобода вибору залишається за індивідуумом.
Колегіальний спосіб прийняття рішення про оголошення страйку обраний для максимального врахування думки рядових членів. Страйк – колективна акція. Це більшою мірою і визначає її ефективність, дієвість.
Якщо працівники з будь–якої причини не готові до організованих колективних дій, проведення страйку втрачає сенс. У зв’язку з цим навряд чи потрібно робити акцент на необхідності за будь–яких умов виконати рішення про оголошення страйку, на обов’язковості підпорядкування рядових членів профспілки думці більшості тощо. Страйк все–таки не є самоціллю, якщо він проводиться для вирішення колективного трудового спору в інтересах працівників.
Той факт, що частина працівників голосує проти проведення страйку або змінює свою думку після зборів (конференції), може свідчити про те, що розбіжності з роботодавцем не так і важливі для всіх працівників, як це вважалося раніше. Можливо в такій ситуації потрібно відмовитися від проведення страйку. Профспілки повинні знайти певний баланс між колективними інтересами (і намаганням відстояти їх за будь–яких умов) та повагою особистої свободи своїх членів, їх права вибору засобів вирішення конфлікту. Не можна не брати до уваги тієї обставини, що колективні інтереси в кінцевому результаті складаються з сукупності особистих, а професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально–економічних прав та інтересів членів профспілки. Навряд чи допустимо примушувати працівника підпорядковуватися рішенню профспілкової конференції про проведення страйку, щоб відстояти інтереси, які він не вважає для себе значимими. В кінцевому результаті профспілка повинна діяти заради задоволення потреб своїх членів, а не навпаки.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності захисної функції профспілок, аналізу форм її реалізації для вдосконалення норм трудового права і надання відповідних рекомендацій щодо розробки нового Трудового кодексу України, Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” та інших нормативних актів.
Головними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки:
1. Профспілки є наймасовішою громадською організацією, яка об’єднує значну кількість працюючих. Ця організація займає важливе місце серед інших громадських організацій тому, що вона об’єднує людей праці, а праця є основною умовою для існування суспільства. При загальному падінні чисельності профспілок зберігається досить високий показник охоплення працівників профспілковим членством.
2. У сучасних умовах функціями профспілок є захисна і представницька. Причому, основною функцією профспілок слід вважати захисну, а представницька функція є допоміжною у захисті прав найманих працівників, вона створює належні передумови для реалізації захисної функції. Визнання захисної функції профспілок головною, основною передбачає, що всі інші напрями їх діяльності повинні мати підпорядкований характер і не суперечити їй.
3. Під захисною функцією профспілок, слід розуміти комплексну діяльність профспілок на будь–якому організаційному рівні, спрямовану на попередження порушення трудових та соціально–економічних прав трудящих, їх захист та відновлення.
4. З метою створення більш сприятливих умов для здійснення захисної функції зроблений висновок про необхідність надання профспілкам права законодавчої ініціативи на рівні Федерації профспілок України і внести відповідні доповнення до Закони України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” і до ст.93 Конституції України.
5. Участь профспілкового органу у звільненні працівників з ініціативи роботодавця розглядається як важлива форма захисту працівників від необгрунтованого звільнення.
6. Зроблено висновок, що у захисті трудових прав працівників, профспілки мають значні переваги перед іншими представниками трудящих. По–перше, профспілки побудовані за певною системою – від первинних організацій до об’єднання профспілок України. По–друге, профспілки накопичили значний досвід у сфері захисту трудових прав та інтересів працюючих. По–третє, у своїй діяльності вони використовують зарубіжний досвід. Профспілки є сильнішими у матеріально–фінансовому положенні, адже вони мають членські внески, свої видавництва, створюють підприємства тощо. Інші представники трудящих цього не мають зовсім. Профспілки періодично проходять навчання методам роботи, беруть участь у з’їздах, міжнародних форумах, що є важливою умовою, наприклад, для здійснення захисту прав працівників внаслідок незаконних звільнень.
7. Запропоновано змінити редакцію п.1 ст.3 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”: “...профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація...” на “професійна спілка, уповноважена на представництво згідно з її статутом чи інша уповноважена найманими працівниками організація”.
8. У проекті Закону України “Про соціальне партнерство” слід зазначити, що у своїй діяльності по захисту трудових прав та інших соціально–економічних інтересів, профспілки повинні перш за все використовувати соціальний діалог та інші форми соціального партнерства (наприклад, взаємне врахування інтересів сторін), утримуватись від застосування радикальних форм боротьби за підвищення матеріального рівня трудящих.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Цесарський Ф.А. Етапи розвитку захисної функції профспілок // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – X.: Вид-во ХарРІ УАДУ “Магістр”, 2002. – №3 (14). – С. 71-75.
2. Цесарський Ф.А. Деякі проблеми реалізації захисної функції профспілок // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – №4 (31). – С. 186-191.
3. Цесарський Ф.А. Участь профспілок у припиненні трудових відносин // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Збірник наукових праць. – X.: Вид-во “Право” Академії правових наук України. – 2003. – Випуск 6. – С. 190-196.
4. Цесарський Ф.А. Завдання профспілок в колективно–договірному регулюванні соціально–трудових відносин // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2003. – №5. – С. 211-215.
5. Цесарський Ф.А. До питання про захисну функцію профспілок // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2004. – №2. – С. 203-207.
6. Цесарський Ф.А. Роль профспілок у становленні соціального партнерства в Україні // Сучасні проблеми права, державної безпеки життєдіяльності людини, формування громадянського суспільства: Матеріали секції №9 першої обласної конференції молодих науковців “Тобі, Харківщино, пошук молодих” (м. Харків, 19-20 берез. 2002 р.) / За ред. М.І. Панова. – X.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С. 44-49.
7. Цесарський Ф.А. Фактори, які впливають на участь профспілок у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) // Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції; м. Запоріжжя, 25-26 червня 2004 р. / За заг. ред. проф. В.С. Венедиктова. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 228-231.

Анотація
Цесарський Ф.А. Захисна функція профспілок, форми її реалізації. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2004.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню захисної функції профспілок та форм її реалізації в умовах ринкової економіки. Визначено поняття захисної функції профспілок. Вперше в науці трудового права проаналізовано форми реалізації захисної функції профспілок. Виявлено етапи розвитку законодавства про профспілки, обумовлених змінами соціально–економічних та політичних умов у суспільстві, визначена правова характеристика цих етапів. Розроблені рекомендації щодо форм взаємодії між роботодавцями та профспілками в умовах їх плюралізму. Вперше виявлені спільні риси та проведено розмежування між профспілками та іншими представницькими органами, доведена перевага профспілок у захисті трудових прав. З’ясовано питання про зв’язок між кількістю членів профспілок, яких об’єднує профспілка, і обсягом повноважень по представництву їх інтересів. Внесені пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює форми здійснення профспілками захисної функції.
Ключові слова: профспілка, наймані працівники, функції профспілок, захисна функція, форми реалізації захисної функції профспілок.

Аннотация
Цесарский Ф.А. Защитная функция профсоюзов, формы ее реализации. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 – трудовое право; право социального обеспечения. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. Харьков, 2004.
Диссертация посвящена комплексному исследованию защитной функции профсоюзов и форм ее реализации в условиях рыночной экономике. Определено, что в современных условиях функциями профсоюзов являются защитная и представительная. При этом, основной функцией профсоюзов, следует считать защитную, а представительная функция является вспомогательной по защите прав наемных работников, она создает надлежащие условия для реализации защитной функции. Сформулировано понятие защитной функции профсоюзов как комплексной деятельности профсоюзов на каком–либо организационном уровне, направленную на предупреждение нарушений трудовых и социально–экономических прав трудящих, их защиту и восстановление. Выявлены девять этапов развития законодательства о профсоюзах, обусловленных изменениями социально–экономических и политических условий в обществе, определена правовая характеристика этих этапов. Профсоюзный контроль определяется, как одна из форм реализации защитной функции профсоюзов, направленная на охрану, предупреждения та восстановления трудовых и социально–экономических прав работников в случае их нарушения. Разработаны рекомендации применительно к формам взаимодействия между работодателями и профсоюзами в условиях их плюрализма. Впервые выявлены общие черты и проведено разграничение между профсоюзами и иными представительными органами. Сформулированы рекомендации применительно к определению профсоюзов представительными органами. Обосновано, что профсоюзы имеют значительное преимущество по защите трудовых прав наемных работников в отличие от иных представителей работников. Исследован вопрос о связи между количеством членов профсоюзов, которых объединяет профсоюз, и объемом полномочий по представительству их интересов. Внесены предложения по усовершенствованию действующего законодательства, которое регулирует формы осуществления профсоюзами защитной функции.
Ключевые слова: профсоюз, наемные работники, функции профсоюзов, защитная функция, формы реализации защитной функции профсоюзов.

Annotation
Tsesarskyy F.A. Protective function of trade unions, forms of its realization. – Manuscript.
Thesis for Candidate’s Degree in Law Sciences, speciality 12.00.05 – Labour Law; Social Security Law. – The National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise. Kharkiv, 2004.
The thesis is dedicated to complex research of protective function of trade unions and forms of its realization in circumstances of market economy. For the first time in the science of Labour Law forms of realization of protective function of trade unions are analyzed. Stages of development of legislation on trade unions conditioned by changes of socially economical and political conditions in society are shown. Law description of these stages is determined. Recommendation concerning forms of interaction between employers and trade unions in conditions of their pluralism. For the first time general features are determined and distinctions between trade unions and other representative bodies are found, advantage of trade unions during protection of labour rights is proved. Connection between quantity of members of trade unions, which are united by the trade union, and amount of authorities of representation of their interests is found out. Improvement of legislation in force, which regulates forms of fulfillment of protective function by trade unions, is proposed.
Key words: trade union, employees, functions of trade unions, protective function, forms of realization of protective function of trade union.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking