Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Захист прав національних меншин в Україні

 

АЛМАШІ МИРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ

ЗАХИСТ ПРАВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.02 – конституційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2004



Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі конституційного права Національної академії внутрішніх справ України

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Бисага Юрій Михайлович,
завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Академії правових наук України
Погорілко Віктор Федорович,
заступник директора Інституту держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України

кандидат юридичних наук, доцент
Лисенков Сергій Леонідович,
проректор Академії адвокатури України
Провідна установа:
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Захист відбудеться 22 вересня 2004 року о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.009.01 у Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1.

Автореферат розіслано 20 серпня 2004 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.Б. Горова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Із здобуттям незалежності України відбулися суттєві позитивні зміни у формуванні системи захисту прав національних меншин, зокрема: сформована належна законодавча база для розвитку національних меншин та забезпечення відповідних їх прав; на конституційному рівні визнано існування національних меншин в Україні та закріплені окремі положення в Конституції України, спрямовані на захист і забезпечення прав національних меншин; створено та офіційно зареєстровано численні громадські організації національних меншин, які діють на різних рівнях: всеукраїнському, регіональному та місцевому; ратифіковані численні міжнародні угоди, спрямовані на захист прав національних меншин в Україні.
У сучасних умовах національного відродження в Україні різних національних спільнот, еволюції концепції національних меншин, розвитку правового статусу національних меншин за законодавством України та за міжнародним правом, важливе практичне та теоретичне значення має дослідження захисту прав національних меншин в Україні.
Проблеми захисту прав національних меншин серед учених-юристів України досліджували О.М. Биков, В.П. Колісник, В.О. Нікітюк, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, Ю.І. Римаренко, Л.І. Рябошапко, М.М. Товт та інші. Вагомий внесок у дослідження захисту прав національних меншин здійснили російські учені А.Х.Абашидзе, Ф.Р. Апанідзе, Л.М. Карапетян, О.А. Лукашова, С.С. Юр’єв. Серед інших зарубіжних авторів, які досліджували захист прав національних меншин, слід виділити праці Ф. Гекмана, Ф.Ермакори, Ф. Капоторті, А. Хонора, Г.К. Шеу та ін.
Проте, незважаючи на широке визнання прав та свобод національних меншин, необхідності їх захисту, ця проблема є малодослідженою. Зокрема, у вітчизняній науці конституційного права до останнього часу не існувало фундаментальних досліджень захисту прав національних меншин в Україні. Науковці досліджують лише певні аспекти та складові захисту прав національних меншин в Україні, наприклад, захист мовних прав національних меншин в Україні. Тому проблема захисту прав національних меншин в Україні потребує комплексного наукового дослідження.
Дослідження захисту прав національних меншин в Україні також пов’язане, по-перше, з необхідністю створення теоретичних основ захисту прав національних меншин в Україні; по-друге, з потребою вдосконалення чинного законодавства у сфері захисту прав національних меншин відповідно до Конституції України і новітніх тенденцій розвитку захисту прав національних меншин за міжнародним правом та законодавством окремих зарубіжних країн; по-третє, з необхідністю вдосконалення інституційної та нормативної систем захисту прав національних меншин в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний із планом науково-дослідної роботи кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету на 2001–2005 рр. Тема дослідження пов’язана із комплексною темою “Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи у ХХ-ХХІ ст.ст.”, яка розробляється науковцями Ужгородського національного університету та зареєстрована у державному реєстрі за № 0198U007793, одним з виконавців якої був дисертант.
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз захисту прав національних меншин в Україні, з’ясування основних проблем у цій сфері, визначення основних перспектив розвитку захисту прав національних меншин в Україні.
Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання наступних задач дослідження:
– визначити поняття “національна меншина”;
– визначити поняття “захист прав національних меншин в Україні”;
– визначити основні етапи еволюції захисту прав національних меншин в Україні та за міжнародним правом;
– з’ясувати основні проблеми та перспективи розвитку захисту прав національних меншин в Україні;
– cформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері захисту прав національних меншин.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері захисту прав національних меншин в Україні.
Предметом дослідження є правові норми та принципи, які регулюють відносини у сфері захисту прав національних меншин в Україні.
Методи дослідження. В основу методології дослідження покладені загальнотеоретичні принципи та підходи щодо аналізу захисту прав національних меншин в Україні. Методологічними засадами дисертації є принципи та методи, які забезпечують достовірність знання та вирішення поставлених мети та задач. Серед загальнонаукових методів використовувалися діалектичний та аксіологічний методи. Використання методів аналізу, синтезу, багатофакторності, моделювання і прогнозування дали можливість розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства про національні меншини в Україні. За допомогою системного та структурного методів дослідження визначено систему захисту прав національних меншин в Україні. Використання порівняльного та ретроспективного підходів дало змогу простежити еволюцію захисту прав національних меншин в Україні, здійснити аналіз політико-правової думки щодо захисту прав національних меншин в Україні.
Спеціальні юридичні методи, зокрема формально-догматичний, дали змогу проаналізувати законодавство про національні меншини в Україні та виробити пропозиції щодо його вдосконалення. Порівняльно-правовий та прогностичний методи дали змогу здійснити аналіз правового регулювання захисту прав національних меншин в Україні, а також визначити основні перспективи розвитку законодавства України у сфері захисту прав національних меншин, враховуючи позитивний досвід зарубіжних країн у цій сфері. Історико-правовий метод дав змогу визначити основні етапи становлення і розвитку захисту прав національних меншин в Україні та за міжнародним правом, а також здійснити наукову характеристику реального стану захисту прав національних меншин на різних етапах.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і засобами їх розв’язання. Запропонована автором концепція становлення та розвитку захисту прав національних меншин в Україні полягає у багатоетапності і багатофакторності формування їх правового статусу та системи захисту їх прав, системності їх індивідуальних і колективних прав, органічного взаємозв’язку інституційної та нормативної систем захисту прав національних меншин в Україні. У межах проведеного дослідження отримано результати, що мають наукову новизну:
1. Визначено поняття “національна меншина”: національна меншина – це спільнота, що складається з осіб, які є громадянами даної держави, не належать до титульної національної спільноти чи корінних народів даної держави, та самоідентифікують себе як представники певної національної меншини. А національна меншина в Україні – це спільнота, що складається з осіб, які є громадянами України, не належать до української національної спільноти чи корінних народів України та самоідентифікують себе як представники певної національної меншини.
2. Визначено еволюцію захисту прав національних меншин в Україні та за міжнародним правом. Виділено окремі етапи еволюції захисту прав національних меншин в Україні та за міжнародним правом. Захист прав національних меншин в Україні розвивається протягом тривалого часу. Можна виділити кілька етапів еволюції захисту прав національних меншин в Україні: 1) етап до 1917 р.; 2) етап 1917 – 1920 рр.; 3) етап 1921 – 1932 рр.; 4) етап 1933 – 1940 рр.; 5) етап 1941 – 1945 рр.; 6) етап 1946 – 1953 рр.; 7) етап 1953 – 1970 рр.; 8) етап 1971 – 1986 рр.; 9) етап 1987 – 24 серпня 1991 рр.; 10) етап від 24 серпня 1991 р., який триває і нині. Захист прав національних меншин за міжнародним правом пройшов значну еволюцію. Можна виділити кілька етапів еволюції захисту прав національних меншин за міжнародним правом: 1) етап до утворення Ліги Націй; 2) етап Ліги Націй; 3) етап 1945 – 1966 рр.; 4) етап 1966 р. – 1992 р.; 5) етап від 1992 р., який триває і нині.
3. Визначено поняття захист прав національних меншин в Україні. Захист прав національних меншин в Україні – це система принципів, норм, інституцій та заходів, спрямованих на забезпечення належної реалізації, запобігання порушенню і відновлення порушених прав національних меншин в Україні. Захист прав національних меншин в Україні складається із двох частин: захист прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним правом та захист прав національних меншин в Україні за міжнародним правом, які в свою чергу складаються із інституційної та нормативної систем захисту прав національних меншин.
4. Визначено основні проблеми та перспективи розвитку захисту прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним і міжнародним правом. Зокрема, проблема забезпечення права на недискримінацію за національною ознакою циган, реституції майна національним меншинам та інші актуальні проблеми інституційної та нормативної систем захисту прав національних меншин в Україні. Визначені основні перспективи розвитку чинного законодавства України у сфері захисту прав національних меншин, зокрема відображення у відповідних нормативно-правових актах України основних положень актів рекомендаційного характеру Ради Європи та ОБСЄ щодо захисту прав національних меншин.
5. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері захисту прав національних меншин. Зокрема, автор брав участь у розробці проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про національні меншини в Україні”, який підготовлений і внесений на розгляд до Верховної Ради України народними депутатами України І.Ф.Гайдошем та О.Б.Фельдманом.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки дисертації збільшують можливості для подальшого теоретичного дослідження в юридичній науці актуальних проблем національних меншин в Україні. Зокрема, щодо дослідження захисту окремих прав або груп прав національних меншин в Україні; особливостей захисту прав національних меншин окремими міжнародними організаціями регіонального характеру; захисту прав національних меншин в Україні органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та неурядовими організаціями; компаративного аналізу інституційної та нормативної систем захисту прав національних меншин в Україні та в окремих зарубіжних країнах. Рекомендації зазначені у дисертації, можуть бути використані у процесі вдосконалення законодавства України про національні меншини, у практичній діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій та інших суб’єктів щодо захисту прав національних меншин в Україні, а також у процесі викладання в юридичних та інших навчальних закладах.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно здійснював комплексний науковий аналіз захисту прав національних меншин в Україні, а також самостійно написав дисертацію. Всі фахові публікації автора підготовлені особисто, без участі співавторів. Усі доповіді автора на конференціях підготовлені самостійно, без участі інших осіб.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані автором у виступах на 7 науково-практичних конференціях: всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми державотворення та захист прав людини в контексті конституційної реформи в Україні” (м. Острог, 23 квітня 2003 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми кодифікації законодавства України” (м. Київ, 14 травня 2003 р., тези доповіді опубліковані), міжнародній науково-практичній конференції “Правовий статус національних меншин” (м. Ужгород, 28 травня 2003 р., текст доповіді опублікований), всеукраїнській науково-практичній конференції “Право на інформацію в Україні: проблеми теорії та практики” (м. Ужгород, 8 жовтня 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Реформування політико-правової системи України в контексті європейського вибору” (м. Ужгород, 10-11 листопада 2003 р., текст доповіді опублікований), всеукраїнській науково-практичній конференції присвяченій Міжнародному дню прав людини (м. Ужгород, 10 грудня 2003 р.), підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу юридичного факультету Ужгородського національного університету (м. Ужгород, 25 лютого 2004 р.).
Структура дисертації. Мета і задачі дисертаційного дослідження визначили структуру дисертації, яка складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку, в якому наведено проект Закону України “Про захист прав національних меншин в Україні”. Загальний обсяг дисертації становить 232 сторінки, список використаних джерел – 252 посилання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність і ступінь дослідженості теми, зазначається зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначені мета та завдання, об’єкт та предмет дисертаційного дослідження, охарактеризована його методологічна основа, розкривається наукова новизна роботи і практичне значення отриманих результатів, зазначено відомості про апробацію результатів дисертаційного дослідження, структуру і обсяг дисертації.
Перший розділ “Еволюція концепції національної меншини” присвячений дослідженню концепції національних меншин, в тому числі розглянуто поняття “національна меншина”, його співвідношення із поняттями “етнічна меншина” та “корінний народ”; розвитку політико-правової думки щодо захисту прав національних меншин від античних часів до сучасності, еволюції захисту прав національних меншин в Україні, а також еволюції захисту прав національних меншин за міжнародним правом.
Концепція національних меншин, зазначає автор, пов’язана із концепцією прав людини. А захист прав національних меншин є невід’ємною складовою системи захисту прав людини.
Національним меншинам як спільнотам належать також і природні права, основними з яких є: право на існування, право на недопущення примусової асиміляції національної меншини, право використовувати рідну мову та інші.
Дисертант зазначає, що поняття “національна меншина”, “етнічна меншина” та “корінний народ” не є тотожними, вони характеризують різні національні спільноти, які повинні мати окремий правовий статус.
Аналізуючи розвиток політико-правової думки щодо захисту прав національних меншин, дисертант зазначає, що ідеї мислителів різних епох свідчать про те, що проблема національних меншин та захист їх прав, займають важливе місце у політико-правовій думці. Плюралізм щодо захисту прав національних меншин має важливе значення, оскільки на основі аналізу різних ідей у цій сфері, можна сформувати найбільш оптимальну систему захисту прав національних меншин у тій чи іншій країні та за міжнародним правом.
Автор виділяє окремі етапи еволюції захисту прав національних меншин в Україні, які охоплюють період часу від існування античних міст-держав Північного Причорномор’я до сьогодні. Дисертант характеризує основні положення захисту прав національних меншин у рамках різних державних утворень, що існували на території сучасної України.
Автор зазначає, що у період втрати української державності, коли територія сучасної України входила до складу кількох державних утворень, не можна говорити про деякі національні спільноти, які сьогодні є національними меншинами в Україні, як про національні меншини у той час, наприклад, про поляків Галичини у 17 ст. та про росіян Слобожанщини у 19 ст.
Дисертант виділяє окремі етапи еволюції захисту прав національних меншин за міжнародним правом. Він зазначає, що захист прав релігійних меншин сприяв поширенню правового режиму захисту прав на деякі інші меншини, у тому числі національні меншини, а також нормативному закріпленню їх спеціальних прав.
Автор зазначає, що система захисту прав національних меншин за міжнародним правом набуває своїх основних рис на початку 19 століття, а істотний розвиток захисту прав національних меншин відбувся у другій половині 19 століття. За часів до утворення Ліги Націй не існувало цілісної міжнародно-правової системи захисту прав національних меншин, існували тільки окремі випадки правового регулювання, закріплені у двосторонніх або багатосторонніх договорах. А в рамках Ліги Націй захист прав національних меншин не мав універсального або регіонального характеру, він стосувався тільки прав громадян окремих країн-членів Ліги Націй, пов’язаних зобов’язаннями відповідно до багатосторонніх або двосторонніх договорів. Сучасна система захисту прав національних меншин за міжнародним правом була сформована після створення Організації Об’єднаних Націй, яка значну увагу приділила забезпеченню належного захисту прав національних меншин за міжнародним правом.
Дисертант наголошує, що забезпечення існування та захисту прав національних меншин є важливими чинниками збереження людської цивілізації, багатоманітності національних культур, толерантного співіснування різних національних спільнот, утвердження миру та міжнаціональної злагоди на Землі.
У другому розділі “Захист прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним правом” визначається поняття “захист прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним правом”, визначаються окремі складові його інституційної та нормативної систем; досліджується інституційна система захисту прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним правом, аналізується діяльність компетентних органів державної влади, органів місцевого самоврядування інших уповноважених суб’єктів у сфері захисту прав національних меншин, основна увага приділена практичному захисту їх прав, а також виробленню пропозицій щодо вдосконалення їх діяльності у цій сфері; досліджується нормативна система захисту прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним правом, аналізується захист за окремими групами їх прав, визначається сучасний стан їх захисту, основні проблеми та перспективи розвитку; досліджуються особливості захисту прав національних меншин на регіональному рівні в Україні за внутрішньодержавним правом, на прикладі Закарпатської області.
Автор зазначає, що захист прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним правом – це сукупність інституційних та нормативних гарантій, інституцій, норм та принципів внутрішньодержавного права України спрямованих на забезпечення належної реалізації, запобігання порушенню і відновлення порушених прав національних меншин в Україні.
Дисертант зазначає, що інституційна та нормативна системи захисту прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним правом не є ідеальними, у них наявні певні недоліки, однак, обидві ці системи захисту прав національних меншин в Україні продовжують розвиватися: протягом останніх десяти років усунуто багато колізій у національному законодавстві України; прийняті відповідні нормативно-правові акти, спрямовані на забезпечення та захист прав національних меншин; у новій Конституції України містяться норми, що регламентують окремі аспекти правового статусу національних меншин. Еволюція правового статусу національних меншин в Україні переконливо свідчить про розвиток інституційної та нормативної системи захисту прав національних меншин в Україні та їх приведення у відповідність із міжнародно-правовими стандартами захисту прав національних меншин.
Автор наголошує, що існує позитивний досвід захисту прав національних меншин в окремих регіонах України, зокрема, Одеській, Харківській, Закарпатській областях, Автономній Республіці Крим, які характерні своїм багатонаціональним складом. Даний досвід можна екстраполювати й на інші регіони України при вирішенні проблем захисту прав національних меншин на регіональному рівні.
Дисертант зазначає, що необхідно надалі розвивати інституційну та нормативну системи захисту прав національних меншин за внутрішньодержавним правом з метою належного захисту прав національних меншин в Україні.
У третьому розділі “Захист прав національних меншин в Україні за міжнародним правом” визначається поняття “захист прав національних меншин в Україні за міжнародним правом”, визначаються окремі складові його інституційної та нормативної систем; досліджується інституційна система захисту прав національних меншин в Україні за міжнародним правом, аналізується діяльність компетентних міжнародних організацій універсального та регіонального характеру, двосторонніх змішаних міжурядових комісій та інших уповноважених суб’єктів у сфері захисту прав національних меншин, основна увага приділена практичному захисту їх прав, а також виробленню пропозицій щодо вдосконалення їх діяльності у цій сфері; досліджується нормативна система захисту прав національних меншин в Україні за міжнародним правом, аналізується захист за окремими групами їх прав, визначається сучасний стан їх захисту, основні проблеми та перспективи розвитку. Дисертантом проаналізовано діяльність універсальних і регіональних міжнародних організацій, у тому числі міжнародних судових органів, у сфері захисту прав національних меншин за міжнародним правом.
Автор зазначає, що існує потреба надалі розвивати інституційну та нормативну системи захисту прав національних меншин за міжнародним правом з метою належного захисту національних меншин, запобігання і вирішення міжнаціональних конфліктів виключно мирними засобами. Основними перспективами їх розвитку є: вдосконалення системи захисту прав національних меншин за міжнародним правом; створення спеціалізованого міжнародного суду з питань захисту прав національних меншин; підвищення ролі міжнародних неурядових організацій у сфері захисту прав національних меншин; уніфікація національних стандартів із міжнародними щодо захисту прав національних меншин; впровадження у відповідні нормативно-правові акти України основні положення актів рекомендаційного характеру Ради Європи та ОБСЄ щодо захисту прав національних меншин.
Дисертант зазначає, що проблема належного захисту прав національних меншин є актуальною, і потребує вирішення, оскільки її неналежне розв’язання є потенційним джерелом міжнаціональних конфліктів, які іноді переростають у відкрите збройне протистояння, із залученням окремих держав і набувають характерних рис міжнародних конфліктів.
Автор зазначає, що з метою вдосконалення існуючої системи захисту прав національних меншин потрібно створити нові змішані міжурядові комісії з питань забезпечення та захисту прав національних меншин, особливо українсько-російську, українсько-ізраїльську, українсько-білоруську, українсько-молдовську. В Україні необхідно розвивати транскордонне співробітництво у сфері захисту прав національних меншин, потенціал якого нині не використовується належним чином.
Дисертант наголошує, що подальший розвиток законодавства України про національні меншини відповідно до міжнародно-правових стандартів стане важливим чинником розвитку України як правової і демократичної держави.
Перспективним напрямком розвитку законодавства України про національні меншини, зазначає дисертант, є імплементація у національне законодавство України положень, розроблених у рамках ОБСЄ, зокрема Гаазьких, Ословських та Лундських рекомендацій.
У висновках дисертації сформульовано та узагальнено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав національних меншин, вдосконалення інституційної та нормативної систем захисту їх прав.
Автор зазначає, що сучасній Україні притаманні міжнаціональний мир та злагода, вони є ознакою внутрішньої міжнаціональної стабільності, толерантного співжиття різних національних спільнот, важливим фактором, що сприяє подальшій євроінтеграції України.
Дисертант зазначає, що перспективами розвитку захисту прав національних меншин в Україні є: проведення розмежування між національними меншинами та корінними народами України; визначення їх окремого правового статусу; вдосконалення системи захисту прав національних меншин в Україні; уніфікація національних стандартів із міжнародними щодо захисту прав національних меншин, впровадження у відповідні нормативно-правові акти України основних положень актів рекомендаційного характеру Ради Європи щодо захисту прав національних меншин; подальший прогресивний розвиток правового статусу національних меншин в Україні; підвищення прозорості у діяльності органів, що здійснюють захист прав національних меншин; вдосконалення судового механізму захисту індивідуальних та колективних прав національних меншин в Україні.
У результаті дисертаційного дослідження запропоновані пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав національних меншин, які сформульовані у висновках. Основними з них є:
1. Прийняти Закон України “Про національні меншини в Україні” у новій редакції, на основі відповідного законопроекту, внесеного до Верховної Ради України народними депутатами України І.Ф.Гайдошем та О.Б.Фельдманом.
2. Прийняти Закон України “Про національно-культурну автономію”, на основі якого впровадити якісно новий інститут національно-культурної автономії національних меншин, із врахуванням досвіду зарубіжних країн, зокрема, Російської Федерації.
3. Вдосконалити законодавчий захист прав депортованих осіб та їх нащадків, які повернулися в Україну, зокрема прийняти Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”.
4. Закріпити у законодавстві України повноваження громадських організацій національних меншин України щодо захисту колективних прав національних меншин на національному та міжнародному рівнях.
5. Прийняти Закон України “Про реституцію майна”, в окремому розділі якого необхідно закріпити механізм повернення майна, а при неможливості такого – механізм виплати компенсації за майно, вилучене органами державної влади у роки СРСР без достатніх на те законних підстав, яке належало релігійним організаціям, неурядовим організаціям національних меншин та окремим особам із числа національних меншин, у тому числі і раніше депортованим особам.
6. Розробити та прийняти двосторонні міжнародні договори про співробітництво у сфері забезпечення та захисту національних меншин, особливо з державами, в яких проживає численна українська діаспора і які є “материнськими державами” для відповідних національних меншин України, зокрема з Російською Федерацією, Республікою Бєларусь, Республікою Молдова, Державою Ізраїль.
7. Нормативно закріпити положення, згідно якого звільнити від податків та інших обов’язкових платежів благодійну, гуманітарну та технічну допомогу, яка надходить із-за кордону для національних меншин в Україні та їх неурядових організацій.
Автор зазначає, що сучасний стан захисту прав національних меншин в Україні можна охарактеризувати позитивно, однак існує ще цілий ряд проблем, які слід вирішити у найближчому майбутньому. Виважена державна політика у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин сприяє зміцненню міжнаціонального миру та злагоди в Україні.
Дисертант наголошує, що Україна здійснила величезний поступ у формуванні та вдосконаленні системи захисту прав національних меншин, що обумовлює реальні перспективи розвитку інституційної та нормативної систем захисту прав національних меншин в Україні, як за внутрішньодержавним, так і за міжнародним правом.
Основні положення дисертації викладено в таких наукових публікаціях:
1. Алмаші М.М. Концепція національної меншини // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 20. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – С. 205 – 209.
2. Алмаші М.М. Захист прав національних меншин в Україні за внутрішньодержавним правом // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 21. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – С. 159 – 163.
3. Алмаші М.М. Захист прав національних меншин в Україні за міжнародним правом // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2003. – С. 269 – 273.
4. Алмаші М.М. Захист інформаційних прав національних меншин в Україні // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 22. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – С. 175 – 178.
5. Алмаші М.М. Захист прав національних меншин у рамках Ради Європи // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 23. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – С. 143 – 148.

Алмаші М.М. Захист прав національних меншин в Україні. – Рукопис (232 стор.).
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02. – конституційне право. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2004.
У дисертації досліджуються концепція національної меншини, розвиток політико-правової думки щодо захисту прав національних меншин, еволюція захисту прав національних меншин в Україні та за міжнародним правом, захист прав національних меншин за внутрішньодержавним та міжнародним правом. Здійснено аналіз нормативно-правових актів України, актів міжнародного права, практики діяльності уповноважених суб’єктів у сфері захисту прав національних меншин. Значне місце в дослідженні посідає аналіз основних проблем та перспектив розвитку захисту прав національних меншин в Україні.
Здійснено аналіз інституційної та нормативної систем захисту прав національних меншин в Україні, як за внутрішньодержавним правом України, так і за міжнародним правом. Вироблено практичні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері захисту прав національних меншин.

Алмаши М.М. Защита прав национальных меньшинств в Украине. – Рукопись (232 стр.).
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02. – конституционное право. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена научному анализу защиты прав национальных меньшинств в Украине, выяснению основных проблем в этой сфере, определению основных перспектив развития защиты прав национальных меньшинств в Украине. На основе теоретического анализа научной литературы, международных и внутригосударственных нормативных актов, обобщения практики деятельности различных уполномоченных субъектов в сфере защиты прав национальных меньшинств, дается комплексная научная характеристика защиты прав национальных меньшинств в Украине.
В диссертации исследуются концепция национального меньшинства, развитие политико-правовой мысли относительно защиты прав национальных меньшинств, эволюция защиты прав национальных меньшинств в Украине и за международным правом, защита прав национальных меньшинств за внутригосударственным и международным правом. Осуществлен анализ нормативно-правовых актов Украины, актов международного права, практики деятельности уполномоченных органов государственной власти и органов местного самоуправления Украины, неправительственных организаций, международных организаций универсального и регионального уровней и других уполномоченных субъектов в сфере защиты прав национальных меньшинств. Значительное место в исследовании занимает анализ основных проблем и перспектив развития защиты прав национальных меньшинств в Украине.
Осуществлен анализ институционной и нормативной систем защиты прав национальных меньшинств в Украине, как за внутригосударственным правом Украины, так и за международным правом. Украина осуществила большой прогресс в формировании и усовершенствовании системы защиты прав национальных меньшинств, что определяет реальные перспективы развития институционной и нормативной систем защиты прав национальных меньшинств в Украине, как за внутригосударственным, так и за международным правом.
Современную ситуацию относительно защиты прав национальных меньшинств в Украине можно охарактеризовать позитивно, однако в этой сфере есть еще целый ряд проблем, которые нужно решить в ближайшем будущем. Осуществляемая государственная политика в сфере межнациональных отношений и защиты прав национальных меньшинств способствует укреплению межнационального мира и согласия в Украине.
Институционная и нормативная системы защиты прав национальных меньшинств в Украине не идеальные, они имеют некоторые недостатки, однако, обе эти системы защиты прав национальных меньшинств в Украине продолжают развиваться: на протяжении последних десяти лет устранено множество коллизий в национальном законодательстве Украины; принятые соответствующие нормативно-правовые акты, направленные на обеспечение и защиту прав национальных меньшинств; в новой Конституции Украины есть нормы, которые регламентируют некоторые аспекты правового статуса национальных меньшинств. Эволюция правового статуса национальных меньшинств в Украине убедительно свидетельствует о развитии институционной и нормативной систем защиты прав национальных меньшинств и об их приведении в соответствие с международно-правовыми стандартами защиты прав национальных меньшинств.
Осуществлена характеристика особенностей защиты прав национальных меньшинств на региональном уровне в Украине за внутригосударственным правом, на примере Закарпатской области. Значительное внимание уделено анализу трансграничного сотрудничества, в том числе в рамках разных еврорегионов, в сфере защиты прав национальных меньшинств в Украине. Позитивный опыт защиты прав национальных меньшинств в отдельных многонациональных регионах Украины, в частности, Одесской, Харьковской, Закарпатской областях, Автономной республики Крым, можно экстраполировать и на другие регионы Украины при решении проблем относительно защиты прав национальных меньшинств на региональном уровне.
Определены следующие перспективы развития прав национальных меньшинств в Украине: проведение различия между национальными меньшинствами и коренными народами Украины; определение их отдельного правового статуса; усовершенствование системы защиты прав национальных меньшинств в Украине; унификация национальных стандартов с международными относительно защиты прав национальных меньшинств, включение в соответствующие нормативно-правовые акты Украины основных положений актов рекомендательного характера Совета Европы, относительно защиты прав национальных меньшинств; продолжение прогрессивного развития правового статуса национальных меньшинств в Украине; повышение открытости в деятельности органов, которые осуществляют защиту прав национальных меньшинств; усовершенствование судебного механизма защиты индивидуальных и коллективных прав национальных меньшинств в Украине.
Сформулировано практические предложения относительно усовершенствования действующего законодательства Украины в сфере защиты прав национальных меньшинств. Обоснованная необходимость принятия Закона Украины “О национальных меньшинствах в Украине” в новой редакции, на основе соответствующего законопроекта, внесенного в Верховную Раду Украины народными депутатами Украины И.Ф.Гайдошем и О.Б.Фельдманом, в разработке которого принимал участие диссертант.
Ключевые слова: национальные меньшинства, защита прав национальных меньшинств, права национальных меньшинств, институционная система защиты прав национальных меньшинств, нормативная система защиты прав национальных меньшинств, концепция национального меньшинства.

Almashi M.M. Defence of the rights of national minorities in Ukraine. – Manuscript (232 p.).
The dissertation for obtaining a scientific degree of Candidate of the Law Sciences on the speciality 12.00.02 – Constitutional Law. – The National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 2004.
The dissertation is devoted to the scientific analysis of defence of the rights of national minorities in Ukraine, definition of the basic problems and perspectives in this sphere. On the basis of the theoretical analysis of the scientific literature, international and internal state normative acts, generalisation of practice of activities of the various authorised subjects in this sphere, the complex scientific characteristic of defence of the rights of national minorities in Ukraine is given.
The analysis of institutional and normative systems of defence of the rights of national minorities in Ukraine, both by internal state law of Ukraine and by international law, is carried out. The practical offers concerning improvement of the legislation of Ukraine in sphere of defence of the rights of national minority are formulated.
The key word: national minorities, defence of the rights of national minorities, rights of national minorities, institutional system of defence of the rights of national minorities, normative system of defence of the rights of national minorities, conception of national minority.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking