Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності

 

СТОЙКА Василь Михайлович

ЗАХИСТ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 12.00.04 – Господарське право;
господарське процесуальне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Донецьк – 2003

 

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень
Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент
Зельдіна Олена Романівна,
Інститут економіко-правових досліджень НАН України,
старший науковий співробітник (м. Донецьк)

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Розовський Борис Григорович,
Луганська філія Інституту
економіко-правових досліджень НАН України,
завідувач відділу економіко-правових
проблем екології регіону (м. Луганськ)

кандидат юридичних наук
Полатай Володимир Юрійович,
Національна юридична академія України
ім. Ярослава Мудрого МОН України,
асистент кафедри аграрного права (м. Харків)
Провідна установа - Донецький національний університет
МОН України (м. Донецьк).

Захист відбудеться “22 ” квітня 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “ 20 “ березня 2003 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Граніш В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливу роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку країни грає інвестиційна діяльність, постійне вкладення коштів в економіку, у створення і модернізацію основних фондів усіх галузей господарства, їх технічне переозброєння, створення нової техніки і нових технологій. Масштаби й ефективність інвестиційної діяльності багато у чому визначаються станом господарського законодавства у цілому і спеціального законодавства, що регламентує цей вид діяльності. Від спеціального законодавства залежить створення сприятливих умов, що забезпечують зацікавленість потенційних інвесторів у вкладенні коштів у розвиток економіки, особливо у капітальних вкладеннях із тривалими термінами їх окупності. Інвестиційна діяльність для суб'єкта підприємництва може бути привабливою тільки у тому випадку, якщо він буде впевнений у можливості захисту своїх законних прав і інтересів у процесі здійснення інвестиційної діяльності.
Чинне українське законодавство передбачає засоби захисту прав інвесторів, але реальний захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності не може обмежуватися прийняттям норм права. Необхідно також забезпечити практичну можливість реалізації правових норм, а це свідчить не тільки про важливість закріплення у законодавстві норм про захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності, але і необхідність розробки дієвого механізму їх реалізації. У даний час законодавство України про інвестиційну діяльність, що, зокрема, стосується захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, має прогалини, протиріччя, не містить механізму реалізації, вимагає істотного удосконалення.
Захист прав і інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності, передбачений не тільки українським законодавством, але і законодавством різних країн світу, а також міжнародними угодами, що свідчить про важливість і актуальність питання забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів інвестиційного процесу. Необхідність удосконалення українського законодавства в області захисту прав і законних інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності з урахуванням проблем, що виникають у процесі правозастосування і досвіду зарубіжних країн, обумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою "Економіко-правове забезпечення розвитку виробничо-територіальних систем", підтема "г" "Правове регулювання в системі спеціального режиму господарювання" (державний реєстраційний номер 0100U004746), в рамках якої здобувачем в якості співвиконавця проаналізовані теоретичні і практичні аспекти захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування загального підходу і напрямків удосконалення законодавства про захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності і практики його реалізації.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі було поставлено і вирішено такі основні задачі:
визначено засоби захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, закріплені чинним законодавством України;
проаналізовано засоби захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, встановлені зарубіжним законодавством і міжнародними нормами права;
визначено напрямки підвищення ефективності захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності в Україні;
проаналізовано практику застосування в Україні закріплених законодавчо засобів захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності;
узагальнено судову практику захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності і досліджено процес виконання судових рішень,
на основі аналізу чинного законодавства і спеціальної наукової літератури визначено поняття "захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності", уточнено поняття "суб'єкти інвестиційної діяльності";
визначено основні напрямки усунення неузгодженостей і прогалин у чинному законодавстві України про захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності.
Об'єктом дослідження є система захисту прав і інтересів суб'єктів господарської діяльності.
Предметом дослідження є забезпечення захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності.
Методологія, методи й інформаційне забезпечення дослідження. У процесі дослідження використовувалися наступні методи наукового пізнання: системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий, аналізу і синтезу, статистичний, історичний.
Дисертацію виконано на підставі аналізу господарського, господарсько-процесуального законодавства України, господарської та судової практики з вказаної проблематики.
У роботі досліджені окремі законодавчі акти Російської Федерації, Молдови, Німеччини, Великобританії, Сполучених Штатів Америки, а також ряд міжнародних угод, присвячених питанням захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності.
Аналіз чинного законодавства, що регулює питання захисту прав суб’єктів інвестиційної діяльності, здійснений автором на підставі формально-логічного методу. За допомогою аналізу та синтезу були сформульовані засоби захисту прав суб’єктів инвестиційної діяльності, а також проблеми їх практичного застосування. На підставі історичного аналізу законодавства про інвестиційну діяльність та практики його застосування виявлені шляхи розвитку наукових знань у даній сфері. Аналіз різних підходів до терміну “захист прав суб’єктів инвестиційної діяльності”, висловлених вченими, здійснений на підставі порівняльно-правового методу. Через призму статистичного методу досліджено динаміку надходження інвестиційних внесків в економіку України залежно від встановленої законодавством можливості захисту прав та інтересів суб’єктів інвестиційної діяльності.
Інформаційну базу дисертаційної роботи складають:
матеріали Конституційного Суду України з розгляду питань про застосування гарантій держави в разі зміни законодавства;
матеріали судової практики в Україні та зарубіжних країнах з питань захисту прав суб’єктів інвестиційної діяльності;
узагальнення практики Донецької обласної державної адміністрації з питань залучення інвестицій у спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку Донецької області.
Теоретичну основу проведеного дослідження склали наукові праці: Абової Т.Є., Алексєєва С.С., Вінник О.М., Зельдіної О.Р., Знаменського Г.Л., Лаптєва В.В, Мамутова В.К., Омельченко А.В., Саніахметової Н.О., Скакун О.Ф., Розовського Б.Г., Чувпила О.О., Щербини В.С., а також учених-економістів: Р.І.Зименкова, В.П.Письмака, О.С.Чмир, В.Ф. Януковича й інших.
Наукова новизна дослідження. У роботі досліджено особливості захисту прав і законних інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності. Основні результати дослідження полягають у тому, що:
вперше:
дано поняття захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності як сукупності встановлених законодавством засобів відновлення порушених чи оспорюваних прав суб'єктів інвестиційної діяльності і застосування санкцій у відношенні порушників охоронюваних законом прав і інтересів;
обґрунтовано необхідність більш широкого використання такого засобу захисту прав інвесторів, як поручительство (гарантія);
удосконалено:
на основі аналізу суперечливого розвитку законодавства про інвестиційну діяльність у 1991-2001 рр. обґрунтовано необхідність стабільно однакового підходу до захисту прав іноземних і вітчизняних інвесторів;
уточнено поняття "суб'єкти інвестиційної діяльності", у якому передбачено, що суб'єктами інвестиційної діяльності, крім громадян України, іноземних громадян, можуть бути також особи без громадянства. Акцентовано увагу на тому, що інвестори - це суб'єкти інвестиційної діяльності, що вклали власні, позикові чи залучені майнові й інтелектуальні цінності в об'єкти інвестування;
на основі аналізу законодавства виділено і розглянуто п'ять основних засобів захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, а саме: недопущення націоналізації і реквізиції; відшкодування збитків, нанесених інвесторам внаслідок дій чи бездій або неналежного виконання державними органами України чи їхніми посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо інвестора; гарантії держави від зміни законодавства; страхування інвестицій; вирішення спірних питань у судовому порядку;
визначено механізм практичної реалізації законодавчо закріплених засобів захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, що встановлює порядок і особливості практичного застосування засобів захисту;
обґрунтовано необхідність недопущення ситуацій, при яких органи виконавчої влади вважають за можливе не виконувати судові рішення і пропозиції по застосуванню жорстких санкцій до посадових осіб, що не виконують судових рішень;
знайшло подальший розвиток:
виявлено особливості захисту прав інвесторів в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності: обґрунтована необхідність збереження пільг у випадку дострокової ліквідації спеціальних економічних зон (СЕЗ) чи територій пріоритетного розвитку (ТПР) і при зміні законодавства про СЕЗ чи ТПР;
обґрунтовано пропозиції по удосконаленню Закону України "Про інвестиційну діяльність" у частині регулювання засобів захисту прав і законних інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності;
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що висновки і пропозиції, що викладені у дисертації можуть бути використані у законотворчому процесі.
Положення роботи використані у локальній нормотворчості Донецької обласної державної адміністрації (довідка від 20.02.2002 р.), також основні положення дисертації знайшли відображення у навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні практичних занять у Донецькій державній академії управління МОН України з курсів "Господарське право", "Інвестиційне право" (довідка від 18.02.2002 р.). Ряд положень і висновків, сформульованих у дисертації, можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи отримані самостійно автором на основі аналізу законодавства, наукової літератури і практики застосування способів захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися й обговорювалися на Круглому столі "Проблеми вдосконалення господарського законодавства України" (м. Київ, 17-18 квітня 2001 р.), на засіданні вченої ради Інституту економіко-правових досліджень НАН України.
Матеріали дисертаційної роботи використовувалися при читанні автором лекцій за курсом "Господарське право"; "Інвестиційне право" у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України.
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 6 друкованих праць загальним обсягом 2,3 друк. арк., з них особисто автору належить 2,1 друк. арк.
Структура й обсяг дисертації обумовлені метою і задачами дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, викладена на 156 сторінках комп'ютерного тексту, містить 3 рисунки, таблицю, список використаних джерел із 151 найменування, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Захист прав інвесторів у контексті загальної проблеми захисту прав господарюючих суб'єктів. Цей розділ присвячений аналізу розвитку українського законодавства про інвестиційну діяльність, правового положення суб'єктів інвестиційної діяльності і визначенню понятійного апарата, використованого у роботі, зокрема таких понять, як суб'єкт інвестиційної діяльності, захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності. На його підставі зроблений висновок, що можливість захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності є однією з найважливіших для інвесторів у процесі здійснення інвестиційної діяльності.
Проведений аналіз законодавства про інвестиційну діяльність дозволяє стверджувати, що поняття "суб'єкт інвестиційної діяльності" має потребу у доробці і корегуванні. Необхідно законодавчо визначити, що "суб'єктами інвестиційної діяльності (інвесторами й учасниками) можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи України й іноземних держав, а також держави.
Інвестори - це суб'єкти інвестиційної діяльності, що вклали власні, позикові чи залучені майнові й інтелектуальні цінності в об'єкти інвестування.
Інвестори можуть виступати у ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Учасниками інвестиційної діяльності є суб'єкти, що забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці чи замовлень на основі доручення інвестора".
Сприятливий інвестиційний клімат неможливий без наявності реального законодавчого захисту прав інвестора.
Тому особливе місце в інвестиційному законодавстві приділяється гарантіям при здійсненні інвестиційної діяльності.
Одним із найважливіших факторів, що стимулюють приплив інвестицій в Україну, є не тільки наявність ефективного і стабільного законодавства, що регулює інвестиційну діяльність, але і можливість вчасно і безперешкодно захистити права інвестора. Тому необхідно з'ясувати, що розуміється під захистом прав інвесторів.
Згідно ст. 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" під захистом інвестицій розуміється комплекс організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на створення умов, що сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілей внесення інвестицій, ефективної діяльності об'єктів інвестування і реінвестування, захисту законних прав і інтересів інвесторів, у тому числі права на одержання прибутку (доходу) від інвестицій.
Таким чином, необхідно відзначити, що законодавство про інвестиційну діяльність передбачає термін "захист інвестицій" і дає його визначення, але не визначає термін "захист прав інвестора", а це не ідентичні поняття.
У науковій літературі існують різні підходи до поняття "захист прав". На думку Т.Е.Абової захист господарських прав - це така діяльність по застосуванню норм права, що спрямована на відновлення права, здійснення інтересів, надання відповідного впливу на правопорушника, у тому числі застосування до нього заходів відповідальності. Як відзначає О.Ф.Скакун, захист прав - це відновлення порушеного правового статусу, притягнення порушників до юридичної відповідальності. Питанню захисту прав і інтересів суб'єктів, що господарюють, приділена увага у підручнику "Господарське право" за редакцією Мамутова В.К., де вказується на те, що інститут захисту прав і інтересів суб'єктів господарювання має комплексний характер, оскільки форми, засоби, порядок правового захисту забезпечується нормами як матеріального, так і процесуального права. При цьому захист як суспільних, так і приватних інтересів забезпечується державою публічно-правовими засобами.
Аналізуючи наукові визначення терміну "захист прав", а також чинне законодавство України можна зробити висновок, що захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності - це сукупність засобів, установлених законодавством, метою яких є відновлення порушених прав суб'єктів інвестиційної діяльності і застосування санкцій у відношенні порушників охоронюваних законом прав і інтересів. Обгрунтовується доцільність внесення у чинне законодавство України про інвестиційну діяльність поняття "захист прав інвесторів".
У роботі проаналізований процес розвитку українського законодавства про інвестиційну діяльність, який можна поділити на кілька етапів:
1 етап - у 1991 році був прийнятий Закон України "Про економічну самостійність в Україні", що послужив поштовхом для прийняття ряду господарських нормативно-правових актів, таких, як Закони: "Про підприємництво", "Про господарчі товариства", "Про власність" і інші. У тому числі був прийнятий Закон "Про інвестиційну діяльність".
2 етап - 1992-1995 рр. У 1992-1993 роках для залучення іноземних інвестицій був прийнятий ряд законодавчих актів, що регулюють діяльність іноземних інвесторів в Україні, серед них можна виділити такі, як: Закон України "Про іноземні інвестиції", Декрет Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій", Закон України "Про іноземні інвестиції", прийнятий у 1992 році, надавав значні пільги підприємствам з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу.
З 1 січня 1995 р. набрав сили Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", у ст. 7.1. якого було встановлено, що від податку на прибуток звільняються тільки ті підприємства з іноземними інвестиціями, що були зареєстровані до 1 січня 1995 р.
3 етап - 1996-1999 рр. Початком третього етапу розвитку законодавства про інвестиційну діяльність можна вважати прийняття Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р.. Закон цілком скасував пільги для іноземних інвесторів і ввів для них національний режим інвестування, тобто зрівняв їх у правах з національними інвесторами.
У 1998-1999 роках розвиток одержало законодавство про створення спеціальних (вільних) економічних зон. У цей період був прийнятий ряд законів про спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку.
У 1998 році Постановою Верховної Ради України були внесені зміни до Постанови "Про порядок запровадження в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування". Іноземним інвестиціям, що були здійснені до прийняття Закону України "Про режим іноземного інвестування" 1996 р., були повернуті права на пільги, що існували раніше. Тим самим набрали чинності гарантії держави від зміни законодавства.
4 етап - 2000 р. - по теперішній час. У лютому 2000 р. був прийнятий Закон України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна, коштів вітчизняного походження", що скасував пільги й установив національний режим інвестиційної діяльності на території України для іноземних інвесторів незалежно від часу внесення інвестицій.
У грудні 2001 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін у деякі Закони України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)", у якому в черговий раз скасовуються пільги іноземним інвесторам, що зареєстрували інвестицію в період чинності Закону України "Про іноземні інвестиції" 1992 року.
У даному розділі проаналізований процес розвитку українського законодавства про інвестиційну діяльність, що дало можливість зробити висновки про необхідність удосконалювання законодавства про інвестиційну діяльність та усунення наявних прогалин.
Розділ 2. Господарсько-правовий механізм захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності. Цей розділ присвячений аналізу закріплених українським законодавством засобів захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, розглядається зарубіжний досвід захисту прав і законних інтересів інвесторів. Оскільки останнім часом в Україні одержали розвиток спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку, то в даному розділі приділяється увага специфіці захисту прав інвесторів в умовах спеціальних режимів інвестиційної діяльності.
Аналізуючи засоби захисту прав інвесторів, установлені законодавством України і міжнародними договорами, можна виділити,зокрема, наступні (рис.1).
Перший засіб - це недопущення націоналізації і реквізиції. Аналіз законодавства України про націоналізацію і реквізицію інвестицій дозволяє стверджувати, що у законодавстві є ряд прогалин, які необхідно усунути, а саме: законодавчо не визначений порядок націоналізації та реквізиції і не зазначений конкретний підзаконний нормативно-правовий акт, на підставі якого може бути здійснена націоналізація або реквізиція інвестицій; не встановлений конкретний орган, що має повноваження прийняти рішення про реквізицію або націоналізацію; не визначені умови компенсації, що дає можливість чиновникам самостійно приймати рішення про розміри, терміни і порядок компенсації, а це не завжди відповідає вимогам закону.
Тому щоб уникнути порушень законодавства необхідно Кабінету Міністрів України розробити порядок відшкодування компенсації, установити розміри компенсації, терміни компенсації й інші питання, що неминуче будуть виникати при націоналізації чи реквізиції інвестицій як іноземних, так і вітчизняних.
Другий засіб захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності - це відшкодування збитків, нанесених інвесторам унаслідок дій, чи бездій, неналежного виконання державними органами України або їхніми посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо інвестора.
Законодавець установив необхідність відшкодування збитків, нанесених інвестору у результаті неправомірних дій посадових осіб, але при цьому не передбачив дисциплінарну відповідальність посадових осіб, що своїми діями чи бездіями або неналежним виконанням обов'язків допустили нанесення збитків інвестору, що спричинило за собою необхідність їх відшкодування. Також, що немаловажно, законодавець не установив джерела відшкодування збитків. Тому незрозуміло, з яких коштів буде виплачуватися таке відшкодування, що тягне декларативність даної правової норми.
У Законі України "Про режим іноземного інвестування" передбачено, що компенсація, що виплачується іноземному інвестору, повинна бути швидкою, адекватною й ефективною. На наш погляд, дана правова норма повинна бути більш чіткою і необхідно передбачити конкретний термін і розміри відшкодування збитків, інакше ця норма буде носити декларативний характер.
Особливий інтерес із правової і наукової точки зору представляє третій засіб захисту прав інвесторів, а саме гарантія держави від зміни законодавства.

 

Рис. 1. Засоби захисту прав інвесторів

Так, ще Закон України "Про іноземні інвестиції" від 13.03.92 р. містив розділ про державні гарантії захисту іноземних інвестицій, у статті 9 Закону визначалися гарантії від зміни законодавства. Такі гарантії були передбачені й іншими нормативно-правовими актами про інвестиційну діяльність, у тому числі діючими в даний час.
Необхідність практичного застосування цієї правової норми виникла у зв'язку з прийняттям нової редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 01.07.97 р., який не передбачає податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями, що мало місце в попередній редакції Закону. Це дало підстави податковим органам жадати від спільних підприємств з іноземними інвестиціями виплати податку на прибуток, а спільним підприємствам можливість вимагати застосування на практиці державних гарантій від зміни законодавства.
Часті зміни законодавства про інвестиції, а також норм податкового й іншого законодавства, що регламентує діяльність суб'єктів підприємництва, ускладнює його практичне застосування, наслідком чого стало звертання інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями до податкових, митних органів, а у випадку незадоволеності їхніх вимог - з позовами у суди про застосування до них гарантій від зміни законодавства, у тому числі податкового і митного, яке діяло на момент реєстрації іноземних інвестицій. У результаті виникла парадоксальна ситуація, коли податкові і митні органи відмовлялися виконати судові рішення.
Інвестори бояться вкладати кошти в економіку України, тому що законодавець приймає нові закони, що скасовують дію попередніх, або вводять обмеження, що не дозволяють скористатися діючими правовими нормами. При цьому на практиці не застосовуються ті засоби захисту прав інвесторів, що встановлені законодавством.
Інвестор може цілком позбавитися своїх капіталовкладень- понести значні збитки при здійсненні підприємницької діяльності через зміни в податковій або валютній системі, невиконання зобов'язань іншою стороною, з якою він укладає угоди, й у випадку інших подій, що не залежать безпосередньо від волевиявлення інвестора.
Одним із засобів захисту прав інвесторів у таких ситуаціях є страхування.
Відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиції можуть, а у випадках, передбачених законодавством, повинні бути застраховані. Закон України "Про страхування" розглядає страхування інвестицій як вид добровільного страхування.
Страхові організації займають особливе місце в забезпеченні інвестиційного процесу. З одного боку, вони самі здатні виконувати функції інвесторів, мобілізуючи значну частину фінансових коштів юридичних і фізичних осіб і направляти їх на інвестування різних проектів. З іншого боку, за допомогою страхування можна забезпечити стимулювання інвестиційної активності вітчизняних і іноземних власників капіталу шляхом здійснення страхових операцій, що гарантують інвесторам повернення вкладених коштів, а в ряді випадків і відшкодування неодержаного доходу при настанні різних несприятливих подій, що призвели до втрати усіх чи частини вкладених сум .
Система страхування інвестицій державою виникла у США у зв'язку зі здійсненням "плану Маршала" у Європі у 1948 р. Потім вона трансформувалася у систему страхування інвестицій у країнах, що розвиваються.
Внутрішньодержавна система страхування інвестицій у даний час перенесена вже на міжнародний рівень шляхом укладання двосторонніх і багатосторонніх угод, а також створення Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій.
Існуючі системи державного і приватного страхування інвестицій на національному, регіональному і міжнародному рівнях забезпечують нормативне функціонування міжнародного інвестиційного процесу. Вони також сприяють припливу інвестицій, забезпечуючи тим самим соціально-економічний розвиток держави.
Наступним засобом захисту прав інвесторів є можливість вирішення спірних питань у судовому порядку.
Розглядаючи порядок врегулювання спорів, що виникають у процесі здійснення інвестиційної діяльності, необхідно звернутися до практики вирішення таких спорів господарськими судами України, яка свідчить, що реально склалася ситуація, у якій певна група інвесторів і підприємств, заснованих за участю іноземного капіталу, фактично не могла здійснити захист своїх охоронюваних законом інтересів. Мається на увазі невизнання державними органами ст. 31 Декрету КМ України (у даний момент утратив силу), що надавала право підприємствам з іноземними інвестиціями, при введенні нових обов'язкових платежів у бюджет, не здійснювати їх протягом п'яти років.
З ініціативи ряду підприємств з іноземними інвестиціями незаконність дій зазначених органів була визнана в судовому порядку. Прийняття рішень з цих питань не представляло труднощів для судів, з погляду оцінки норм чинного законодавства, але прийняті судові рішення не виконувалися державними органами. Таким чином, виник конфлікт між судовою владою й органами державної влади і управління, що відбувся через недосконалість діючої правової норми і низьку правову культуру суспільства. Аналогічна правова ситуація повторилася у 1998-2000 роках у ході прийняття судовими органами рішень про практичне застосування гарантії від зміни законодавства. У зв'язку з цим необхідно законодавчо закріпити тверді санкції у відношенні тих посадових осіб, що не виконують судові рішення.
Необхідність захисту прав інвесторів передбачена не тільки українським законодавством, але і законодавством зарубіжних країн, що розвивалося й удосконалювалося протягом десятиліть, що свідчить про необхідність вивчення і використання наявного зарубіжного досвіду в даній області. У світовій практиці захист інтересів інвесторів забезпечується за допомогою: а) прийняття відповідного національного законодавства; б) регулювання нормами багатосторонніх договорів, учасником яких є країна, що приймає іноземні інвестиції; в) регулювання положеннями двосторонніх міждержавних угод про заохочення і взаємний захист капіталовкладень, ратифікованих приймаючою стороною; г) регулювання відповідними статтями угод про конкретні інвестиційні проекти між державою й іноземним інвестором.
Інтерес представляє досвід США в області захисту прав інвесторів. Основні зусилля США у цій області спрямовані на створення ліберальної міжнародної інвестиційної системи для американських інвесторів і захисту їхньої власності як у США, так і за кордоном. Такий механізм в основному був сформований у 70-і роки і постійно удосконалювався.
Американські інвестори зацікавлені у наявності сприятливих правових і економічних умов для ведення господарської діяльності і збереження своїх капіталів на зарубіжних ринках. Вважаючи недостатніми гарантії, надані внутрішнім законодавством країн, що розвиваються, і пост-соціалістичних, американські компанії наполягають на закріпленні основних умов здійснення капіталовкладень і пов'язаної з ними діяльності в міжнародних угодах. Відповідно до Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами й іноземними особами, що була ратифікована Україною 16.03.2000 р., для вирішення інвестиційних спорів засновується міжнародний Центр по врегулюванню інвестиційних спорів. Метою Центра є забезпечення вирішення за допомогою примирення й арбітражу інвестиційних спорів між договірними державами й особами інших договірних держав відповідно до положень даної Конвенції.
На сьогоднішній день особливу актуальність набрало питання захисту прав інвесторів в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності.
Починаючи з 1998 року в Україні активізувався процес по створенню спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Одним із ключових для інвесторів, що здійснюють діяльність у СЕЗ і ТПР України, є проблема збереження пільг у випадку дострокової ліквідації СЕЗ чи ТПР і при зміні законодавства про СЕЗ чи ТПР. У законодавстві про СЕЗ і ТПР необхідно визначити, що інвестор користується пільгами, передбаченими у Законі про СЕЗ чи ТПР, протягом усього терміну дії контракту між суб'єктом підприємництва і місцевим органом самоврядування, навіть у випадку дострокової ліквідації СЕЗ і ТПР чи зміни законодавства про СЕЗ і ТПР.
Розділ 3. Удосконалення правового механізму захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності. У цьому розділі аналізується практика розгляду інвестиційних спорів у судових інстанціях України і зарубіжних країн, а також визначаються основні напрямки удосконалення законодавства про захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності.
Питання захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності є актуальними як для України, так і для зарубіжних країн. Однак виникає маса проблем у процесі застосування на практиці законодавства про захист прав інвесторів. Українським законодавством установлена можливість судового захисту суб'єктів інвестиційної діяльності, але не визначені особливості звернення і врегулювання інвестиційних спорів, а також відсутній реальний механізм виконання судових рішень. Мають місце випадки, коли норми одного чинного нормативного акта суперечать нормам іншого, що надає можливість різночитань і неналежного виконання законодавства. Немає реальних заходів матеріальної і дисциплінарної відповідальності посадових осіб державних органів за неправомірні дії, що призвели до збитків суб'єктів інвестиційної діяльності.
Аналіз українського законодавства і практики правозастосування показує, що необхідно законодавчо установити реальну, а не декларативну відповідальність посадових осіб за невиконання чи неналежне виконання судових рішень. Конституцією України встановлено, що Україна є правовою державою, тому держава повинна реально забезпечити виконання судових рішень. Доцільно закріпити в Господарсько-процесуальному кодексі (ГПК) України, що у випадках можливого нанесення збитку інвестору, суддя може застосувати негайне виконання судового рішення,
Аналіз зарубіжного законодавства дозволяє говорити ще про один засіб захисту прав інвесторів - поручительство. Інститут поручительства (гарантії) передбачений законодавством України як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. Однак на практиці він залишається непрацюючим. З огляду на світовий досвід і специфіку українського законодавства, для надання інвесторам найбільш різноманітних правових можливостей захисту своїх прав, необхідно закріпити такий засіб захисту прав інвесторів, як поручительство (гарантія), безпосередньо у Законі України "Про інвестиційну діяльність". Для того, щоб даний засіб мав реальні можливості на існування, Кабінет Міністрів України повинний розробити механізм практичної реалізації даного засобу захисту прав інвесторів.
Усе викладене свідчить, що законодавство, яке регулює питання захисту прав інвесторів необхідно удосконалювати, а законодавець, у свою чергу, повинний гарантувати стабільність діючого законодавства і можливість практичного застосування закріплених у діючих нормативно-правових актах способів захисту прав і законних інтересів інвесторів.

ВИСНОВКИ

У висновках викладені основні результати дисертаційного дослідження.
1. Аналіз законодавства України, що регулює інвестиційну діяльність, дозволяє зробити висновок, що поняття "суб'єкт інвестиційної діяльності" має потребу у корегуванні, тому що чинні норми права не цілком окреслюють коло суб'єктів інвестиційної діяльності, що значно звужує коло потенційних інвесторів. Тому у Закон України "Про інвестиційну діяльність" необхідно внести відповідні зміни, обґрунтовані у дисертації.
2. Чинне законодавство України не визначає поняття "захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності", а визначає термін "захист інвестицій". У дисертації показано, що це не ідентичні поняття. Тому необхідно визначити законодавчо, що розуміється під захистом прав суб'єктів інвестиційної діяльності, таке визначення представлено у дисертаційній роботі.
3. У законодавстві про інвестиційну діяльність чітко не виділені засоби захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, що негативно позначається на практиці правозастосування. Тому автором сформульовані засоби захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, які необхідно відтворити у законодавстві.
4. Аналіз чинного українського законодавства показує, що непогодженість норм права, що встановлюють механізм реалізації кожного із засобів захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, перешкоджає їхньому практичному застосуванню, тому пропонуються правові норми, що передбачають порядок використання наданих законодавцем засобів захисту законних прав суб'єктів інвестиційної діяльності, яким необхідно доповнити Закон України "Про інвестиційну діяльність".
5. Розвиток в Україні одержали спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку. Для рішення практичних проблем, що виникають у процесі реалізації даних режимів у законодавстві про СЕЗ і ТПР, необхідно визначити, що інвестор користується пільгами протягом усього терміну дії контракту між суб'єктом підприємництва і місцевим органом самоврядування навіть у випадку дострокової ліквідації СЕЗ чи ТПР чи зміни законодавства про СЕЗ чи ТПР.
6. Українське законодавство передбачає ряд заходів, спрямованих на усунення дискримінації вітчизняного інвестора, у частині наданих пільг в оподатковуванні й інших обов'язкових платежах. Разом з цим деякі з законодавчо закріплених засобів захисту прав інвесторів спрямовані на захист прав і інтересів іноземних, а не вітчизняних інвесторів. Для усунення такої невиправданої дискримінації запропоновано передбачити реально, а не декларативно однаковий підхід до захисту прав і законних інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності, як вітчизняних, так і іноземних, що буде сприяти поліпшенню інвестиційного клімату в Україні.
На сьогоднішній день економіка України має потребу в припливі інвестицій, тому для залучення інвесторів держава повинна створити сприятливий інвестиційний клімат, забезпечити стабільність діючого законодавства, гарантувати інвесторам можливість реального захисту наданих їм по законодавству України прав. Тільки при здійсненні перелічених заходів можна сподіватися на можливість збільшення інвестиційного потоку в економіку української держави.

 

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стойка В. Развитие инвестиционного законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право.- 2001.- № 12.- С. 3-5.
2. Стойка В.М. Особенности развития законодательства об инвестиционной деятельности // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право.- 2001.- № 1.- С. 225-228.
3. Стойка В. Правовые проблемы защиты прав инвесторов // Предпринимательство, хозяйство и право.- 2002 .- № 3.- С. 5-7.
4. Зельдина Е.Р., Стойка В.М. Проблемы защиты прав инвесторов в условиях специального режима инвестиционной деятельности // Економіка та право.- 2002.- № 1.- С.72-76. (Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні необхідності збереження пільг у випадку дострокової ліквідації СЕЗ чи ТПР та при зміні законодавства про СЕЗ чи ТПР).
5. Стойка В. Страхування і порука як способи захисту прав інвесторів // Правничий часопис Донецького університету.- 2002.- № 1(7).- С. 36-39.
6. Стойка В.М. Совершенствование законодательства об инвестиционной деятельности // Тези виступів учасників Круглого столу. “Проблеми вдосконалення господарського законодавства України“.- К.: АПрН України, ІЕПД НАН України.- 2001.- С. 131-134.

А Н О Т А Ц І Я

Стойка В.М. Захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - Господарське право; господарське процесуальне право.- Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності. В роботі дана загальна характеристика українського законодавства про інвестиційну діяльність. У результаті проведеного аналізу виявлена необхідність уточнення поняття "суб'єкт інвестиційної діяльності" і доповнення законодавства поняттям "захист прав інвесторів". Дано класифікацію способів захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, передбачених чинним українським законодавством, якими є: недопущення націоналізації чи реквізиції; відшкодування збитків, заподіяних унаслідок незаконних дій чи бездій держави та її органів, гарантії інвесторам від зміни законодавства; страхування інвестицій; судовий захист прав інвесторів. Обгрунтовується необхідність на законодавчому рівні змінити зміст зазначених способів захисту прав інвесторів. У роботі проаналізоване законодавство США, Німеччини, Великобританії, Російської Федерації, Молдови. Проведений аналіз дозволив внести ряд пропозицій по удосконаленню чинного законодавства з питань захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності, запропоновано нову главу у Закон України “Про інвестиційну діяльність”, яка присвячена питанням захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності.
Ключові слова: господарське право, захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності, способи захисту прав інвесторів, спеціальний режим інвестиційної діяльності, удосконалення законодавства.

A N N O T A T I O N

Stojka V.M. Protection of the Investment Subjects’ Rights.- Manuscript
Thesis for the Candidate’s Degree of Law in speciality 12.00.04 – Economic Law; Economic Procedure Law; - Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2003.
The thesis is devoted to research of protection of the investment activity subjects. In the work the general characteristic of the Ukrainian investment legislation is presented. In result of the analysis it has been concluded that it is necessary to specify the concept “a subject of the investment activity” and to add to the legislation the concept “protection of the investor’s rights”. The classification of the protection ways of the investment activity subjects’ rights stipulated by the current Ukrainian legislation is given, they are: neither nationalization nor requisition is admitted; compensation of damages caused by illegal actions or inaction of the government or public bodies; guarantees for the investors’ in the case of the legislation change; the investments insurance, protection of the investorsi rights by the court. The necessity is grounded to change the content of ways used for protection of the investors’ rights at the legislative level. In the work the legislations of USA, France, Russia, Moldova are analyzed. The analysis made by the author has allowed to present some proposals on improvement of the current legislation concerning the protection of the investment activity subjects’ rights; a new chapter to the Ukrainian law “On the Investment Activity” is offered that is devoted to the issues of protection of the investment activity subjects’ rights.
Key words: еconomic law; protection of the investment activity subjects’ rights, ways of protection of the investors’ rights, a special mode of the investment activity, improvement of the legislation.

А Н Н О Т А Ц И Я

Стойка В.М. Защита прав субъектов инвестиционной деятельности.- Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 – Хозяйственное право; хозяйственное процессуальное право.- Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2003.
Диссертация посвящена исследованию защиты прав субъектов инвестиционной деятельности. В работе дана общая характеристика украинского законодательства об инвестиционной деятельности. В результате проведенного анализа выявлена необходимость уточнения понятия “субъект инвестиционной деятельности” и дополнения законодательства Украины понятием “защита прав субъектов инвестиционной деятельности”. Законодательство Украины устанавливает более разнообразные способы защиты прав иностранных инвесторов по сравнению с отечественными инвесторами, для устранения такой дискриминации отечественного инвестора автор обосновывает необходимость стабильно одинакового подхода к защите прав иностранных и отечественных инвесторов. Дана классификация способов защиты прав субъектов инвестиционной деятельности, предусмотренных действующим украинским законодательством, каковыми являются: недопущение национализации или реквизиции; возмещение убытков, причиненных вследствие незаконных действий или бездействий государства и его органов; гарантии инвесторам от изменения законодательства; страхование инвестиций; судебная защита прав инвесторов. Обосновывается необходимость на законодательном уровне изменить содержание указанных способов защиты прав инвесторов, что даст возможность реально, а не декларативно воспользоваться предоставляемыми законодателем правами.
В работе проанализировано законодательство США, Германии, Великобритании, Российской Федерации, Молдовы в части защиты прав субъектов инвестиционной деятельности и выявлены нормы права, которые могут быть использованы украинским законодателем в процессе регламентации вопросов защиты прав и законных интересов субъектов инвестиционной деятельности. Анализ зарубежного законодательства позволяет говорить еще об одном способе защиты прав субъектов инвестиционной деятельности - это поручительство (гарантия). Институт поручительства (гарантии) предусмотрен законодательством Украины как способ обеспечения исполнения обязательств, однако для предоставления субъектам инвестиционной деятельности наиболее разнообразных правовых возможностей защиты своих прав и законных интересов необходимо законодательно закрепить такой способ защиты прав субъектов инвестиционной деятельности, как поручительство (гарантия).
В Украине, начиная с 1998 года, активизировался процесс придания территориальным образованиям статуса специальных экономических зон и территорий приоритетного развития, что предполагает установление специального режима инвестиционной деятельности. В работе проанализирован специальный режим инвестиционной деятельности в Украине и определены основные особенности защиты прав субъектов инвестиционной деятельности в условиях специального режима инвестиционной деятельности. Предложены изменения и дополнения в законодательные акты Украины, с целью гарантировать субъектам инвестиционной деятельности сохранение льготных режимов в случае изменения законодательства или досрочной ликвидации специального инвестиционного режима.
Автор изучил опыт разрешения споров, возникающих в процессе осуществления инвестиционной деятельности в судебных инстанциях Украины и зарубежных стран, что позволило выявить нестыковки действующего законодательства Украины и имеющиеся пробелы. По результатам исследования обосновываются предложения по устранению пробелов и несоответствий действующих правовых норм, а также необходимость недопущения ситуаций, при которых органы исполнительной власти считают возможным не исполнять судебные решения и предложено применять жесткие санкции к должностным лицам, не исполняющим судебные решения.
Практическое значение работы заключается в том, что сформулирован ряд предложений по совершенствованию действующего законодательства Украины по вопросам защиты прав субъектов инвестиционной деятельности, предложена новая глава в Закон Украины “Об инвестиционной деятельности”, посвященная вопросам защиты прав субъектов инвестиционной деятельности, положения работы использованы в локальном нормотворчестве Донецкой областной государственной администрации и учебном процессе Донецкой государственной академии управления МОН Украины.
Ключевые слова: хозяйственное право, защита прав субъектов инвестиционной деятельности, способы защиты прав инвесторов, специальный режим инвестиционной деятельности, совершенствование законодательства.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: Диспозитивність прокурорівсімейного поляриметричного Дізнання прикордонної Дільничний податкового міліції нацистівземств Конституційного біженців Донбасу міліції адміністративних ОВС виконавчої внутрішніхсправ профілактиці неповнолітніх попередження службовців області транспортних самоврядування місцевого громадських правоохоронних транспортної громадськістю відмовапредставництво позбавлення вкладу довірчого довічного доручення зберігання агентський кредитування земельної приватизації купівлі морського страхування реклами найму житла нерухомого оренди майна перевезення повітряним давальницької перестрахування чартерупозички фінансових професійну продукції спільну ренти страхування системі житлом факторингу лізингу медичних конституційного Договірна матеріальна подружжя Договірне економічних музичний дилінгу підрядних автомобільним послуг франчайзингу Дозвільна провадження Докази Доказування господарському посадових докази правозастосовчій пізнання Доктрина розподілу Документаційне самоврядування місцевого Польщі Достатність Доступність правосуддя Досудове територіальної курсантів слов’ян Європейського морем Литовського Екологічна лісокористування детінізації сільськогосподарської власності людини Економічні сучасної Експертиза цивільному контрабанду Експлікація Екстрадиція Електрохімічне Емоційний Емфітевзис юриста адвоката слідчого адміністративної державотворчі правосвідомості податкова гуманітарного зайнятості Конвенції юстиції Європейська хартія соціальна оподаткування Європейське право гуманізм торгівлею Європейські Союзу внутрішніх Єфремівська шахрайства Жінка злочинність адвокатурою договорів господарських екологічної законності примусу колізійної статусу засудженої обвинуваченому податковою підозрою досудових митних внутрішніх надзвичайних обвинуваченого реабілітації аварія поліція призначення досудового міліції Закон форм представництво Законність справедливість обґрунтованість профілактики страхування вибори оплату імперії регламент Законодавча процес техніка інституції процес Закриття Заміна Заочний Запобігання нафтогазовому неповнолітніх корисливим насильницьким відмиванню незаконному податковою наркотизму шахрайству Заповіт гласності диспозитивності примусу державного дисципліни індивідуалізації кредитних Застава майнових забезпечення адміністративного процесуального колізійних юрисдикції довкілля сімейних Затримання профспілок Захисник доказування конкуренції репутації конкуренції жертв майнових немайнових патентного військовослужбовців адмiнiстративнi інтелектуальної меншин потерпілого інвестиційної державної потерпілого комп'ютерну профспілками честі прикордонної податкової безпеки транспорті Збитки громадськістю Звернення Звичаєве


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking