Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та його відбування за злочини у сфері господарської діяльності

 

ЗОЛОТАРЬОВ Анатолій Іванович

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ ЗА ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2008

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

 

Науковий керівник –
доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Гуторова Наталія Олександрівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, директор Кримського юридичного інституту.

 

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Музика Анатолій Ананійович,
Державний науково-дослідний інститут МВС України, головний науковий співробітник;

 

кандидат юридичних наук, професор Андрушко Петро Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри кримінального права і кримінології.

 

 

Захист відбудеться 18 лютого 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

 

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

 

 

Автореферат розісланий „17” січня 2008 р.

 

 

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.П.Сиза

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Надзвичайно важливим соціально-політичним завданням для України як країни з перехідною трансформаційною економікою є вироблення дієвої та ефективної системи державної протидії економічній злочинності, зокрема, злочинам у сфері господарської діяльності. Загальна криміногенна ситуація у вітчизняній економіці, зростання протягом останніх років питомої ваги таких злочинів свідчить, що сьогодні для України ця проблема стала особливо значущою. Вона є досить важким тягарем минулого й одночасно викликом майбутньому нашої країни. Це обумовлює необхідність удосконалення й подальшого розвитку підходів держави до протидії даному негативному соціальному явищу.
Найсуворішими засобами боротьби зі злочинністю є установлення законодавцем і реалізація правозастосовними органами держави кримінально-правових заборон за вчинення суспільно небезпечних діянь. Однак, реформування вітчизняного кримінального законодавства, яке відбулося на початку ХХІ ст., його суттєва гуманізація позначилися й на головних напрямках кримінально-правової політики в Україні. Чинний Кримінальний кодекс України (далі – КК) закріпив значне різноманіття кримінально-правових наслідків вчинення злочинних діянь. Одні з них передбачають реалізацію кримінальної відповідальності за вчинений особою злочин (покарання, звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання), сутністю інших є лише загроза кримінальної відповідальності без її реального настання (звільнення від кримінальної відповідальності). Отже, покарання за злочин не розглядається як єдина, абсолютна мета при здійсненні правосуддя. Якщо цілі кримінального права можуть досягатися поза застосуванням покарання, держава в багатьох випадках погоджується з можливістю повністю або частково відмовитися від нього. Це положення стосується всіх без винятку видів злочинів, в тому числі й злочинів у сфері господарської діяльності. Судова практика свідчить, що значний відсоток рішень судів, які виносяться щодо осіб, які вчиняють такі злочини, передбачають звільнення їх від відбування покарання, звільнення від покарання або від кримінальної відповідальності. Існування в розділі VII Особливої частини КК спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності особи, що ухилялася від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ч. 4 ст. 212 КК) або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ч. 4 ст. 212-1 КК) підтверджують, що держава визнає за доцільне протидіяти заподіянню шкоди економічним відносинам не тільки шляхом репресивного впливу на правопорушників, а й через кримінально-правове заохочення останніх до соціально корисної поведінки.
Це актуалізує необхідність вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо застосування відповідних положень КК та їх можливого удосконалення. Окрім того, дисертант виходить з гіпотези, що специфіка форм правового реагування на злочини обумовлюються зокрема тим, за злочини якого виду вони застосовуються, у зв’язку із чим звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання й звільнення від відбування покарання мають характерні особливості при здійсненні їх щодо осіб, які вчинили злочини у сфері господарської діяльності.
Питання правового регулювання й застосування звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування саме за злочини у сфері господарської діяльності дотепер не виступали предметом самостійного наукового дослідження. У різні часи в науці кримінального права до проблем кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності (господарські злочини, злочини у сфері економіки) зверталися П. П. Андрушко, В. І. Борисов, Л. П. Брич, Б. В. Волженкін, Н. О. Гуторова, О. О. Дудоров, О. Г. Кальман, М. Й. Коржанський, Я. М. Кураш, П. С. Матишевський, М. І. Мельник, В. О. Навроцький, О. І. Перепелиця, В. М. Попович, В. В. Сташис, Є. Л. Стрєльцов, В. Я. Тацій, М. І. Хавронюк та інші дослідники.
Враховуючи мету дисертаційного дослідження, у ньому використовувалися також роботи вітчизняних і зарубіжних учених, в яких розкриваються загальні й окремі питання кримінальної відповідальності, покарання та звільнення від них. Це, зокрема, роботи Л.В. Багрія-Шахматова, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, Г.Б. Віттенберга, Л.В. Головка, Т.Т. Дубініна, О.О. Житного, І.Е. Звечаровського, С.Г. Келіної, Л.М. Кривоченко, Н.Ф. Кузнецової, В.А. Ломака, А.А.Музики, В.В. Скибицького, Ю.М. Ткачевського, С.С. Яценка та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 05.07.2004 р. (протокол № 7). Робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ, Головними напрямками наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр. (п. 1.4.), Пріоритетними напрямками наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затвердженими наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р., ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр. затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/ 2000 (а саме п. 3, що передбачає опрацювання механізму повернення в Україну вивезених за кордон капіталів некримінального походження, п. 5, який передбачає вироблення пропозицій про внесення змін до законодавства щодо створення інституту правового компромісу стосовно осіб, які добровільно сприяли виявленню, розслідуванню та припиненню злочинних діянь, учинених ними особисто або іншими особами, п. 31, в якому визначено потребу підготовки змін до законодавства, спрямованих на боротьбу з „тіньовою” економікою), а також Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формулювання науково обґрунтованих висновків щодо місця й значення звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та від його відбування серед правових засобів протидії злочинам у сфері господарської діяльності, встановлення особливостей їх здійснення, вироблення рекомендацій щодо удосконалення вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність та практики його застосування. З урахуванням даної мети дисертантом поставлено наступні завдання:
1) визначити місце звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та від його відбування серед заходів протидії злочинам у сфері господарської діяльності; 2) виявити цілі кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності та можливості їх досягнення при здійсненні звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та його відбування за них; 3) здійснити дослідження передумов, підстав і умов звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності згідно з нормами Загальної й Особливої частин КК; 4) проаналізувати особливості звільнення від покарання у зв’язку із втратою суспільної небезпеки особи (ч. 4 ст. 74) та звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК), якщо вони здійснюються стосовно осіб, визнаних винними у злочинах у сфері господарської діяльності; 5) виявити в цій частині недоліки вітчизняного кримінального законодавства та практики його застосування й запропонувати шляхи їх подолання.
Об’єктом дослідження є звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та від його відбування за КК України.
Предметом дослідження є види звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та від його відбування, які здійснюються стосовно осіб, що вчиняють злочини у сфері господарської діяльності.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої в роботі мети та завдань дослідження, його об’єкта і предмета. Ними стали філософський (діалектичний), загальнонаукові й спеціальнонаукові методи. Діалектичний метод дозволив розглядати проблеми звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання і його відбування шляхом дослідження більш загальних категорій кримінального права. Порівняльно-правовий метод було використано для порівняння відповідних положень національного законодавства з іноземним, а історичний та порівняльно-історичний – для дослідження різних етапів розвитку нормативно-правових актів про звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання, від його відбування, тенденцій їхнього розвитку. Формально-логічний (догматичний) метод дозволив проаналізувати норми про звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та його відбування з точки зору дотримання правил законодавчої техніки при їх конструюванні, а приписи про кримінальну відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності – в аспекті можливості здійснення зазначених вище кримінально-правових заходів у випадку вчинення діянь, передбачених цими нормами. Соціологічні методи використовувалися при дослідженні практики застосування норм КК, які передбачають можливість застосування зазначених форм кримінально-правового впливу на осіб, що вчинили злочини у сфері господарської діяльності.
Науково-теоретичним підґрунтям роботи послужили праці вітчизняних та зарубіжних авторів, присвячені як загальним проблемам кримінального права, так і проблемам злочинів у сфері господарської діяльності, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, а також роботи із загальної теорії права, історії держави й права України, кримінально-процесуального права. Досліджено кримінальне законодавство низки зарубіжних країн, вітчизняне кримінальне законодавство минулих років, постанови Пленуму Верховного Суду України.
Нормативну базу роботи становлять Конституція України, чинне кримінальне законодавство України, нормативні акти інших галузей права.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та його відбування за злочини у сфері господарської діяльності. На основі проведеного дослідження сформульовано нові, на думку дисертанта, наукові положення, зокрема:
1. У роботі вперше з’ясовано цілі кримінальної відповідальності й покарання за злочини у сфері господарської діяльності та визначено можливості їх досягнення шляхом звільнення від кримінальної відповідальності, а також звільнення від покарання чи від його відбування.
2. Наведено додаткові аргументи щодо нетотожності між цілями кримінальної відповідальності й метою покарання.
3. Обґрунтовано вперше, що досягненню цілей кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності повинні підпорядковуватися будь-які форми кримінально-правового впливу на осіб, що їх вчиняють. У зв’язку з цим удосконалено шляхи узгодження з такою вимогою чинного кримінального та господарського законодавства в частині заборони на заняття посад, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємстві, в установі чи організації особами, які мають судимість за будь-який корисливий злочин, або злочин, передбачений ст.ст. 199–235 КК України.
4. Дістав подальшого розвитку кримінально-правовий аналіз ч. 4 ст. 212 та ч. 4 ст. 212-1 КК з точки зору законодавчої техніки формулювання й ефективності практичного застосування норм, що містяться у них, розроблено й обґрунтовано зміни до їх чинної редакції.
5. Наведено додаткові аргументи на користь доцільності застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим до осіб, які вчинили злочин, у тому числі у сфері господарської діяльності, проти інтересів юридичної особи, суспільства або держави. З цією метою пропонується доповнити ст. 46 КК вказівкою на можливість примирення також з законним представником суб’єкта, якому заподіяно шкоду.
6. Вперше вироблено науково обґрунтовані рекомендації щодо здійснення звільнення від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК саме за злочини у сфері господарської діяльності. Внесено пропозицію виключити із ч. 4 ст. 74 КК вказівку на „сумлінне ставлення до праці”, оскільки вона необґрунтовано перешкоджає застосуванню цього виду звільнення до осіб, які навчаються, не працюють у зв’язку з досягненням пенсійного віку або втратою працездатності за хворобою, а також самозайнятих осіб, у тому числі й приватних підприємців.
7. Уперше прослідковано історичний генезис у вітчизняному законодавстві норм про звільнення від покарання та звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності (господарські злочини) й виявлено економічні й політичні причини їх створення та застосування державою до осіб, що вчинили кримінальні правопорушення в сфері економіки.
8. Дістала подальшого обґрунтування ідея про доцільність збільшення кількості спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності, зокрема за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК), легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК) та шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК) за умови певних видів позитивної пост кримінальної поведінки особи.
9. Досліджено вперше особливості застосування передбачених Загальною частиною КК видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені розділом VII Особливої частини КК. На підставі цього вироблено науково обґрунтовані рекомендації щодо практичного застосування цих норм.
10. Удосконалено теоретичні і практичні положення щодо змісту підстав застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо осіб, які засуджені за злочини у сфері господарської діяльності. Наведені додаткові аргументи на користь включення до складу обов’язків, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, обов’язку відшкодувати завдані злочином збитки. Обґрунтовано необхідність і доцільність такого обов’язку щодо осіб, які вчинили злочини у сфері господарської діяльності.
11. Дістала подальшого розвитку концепція здійснення „податкової амністії” в Україні, здійснено її кримінально-правовий аналіз та запропоновано способи її узгодження з чинним кримінальним законодавством.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки й рекомендації можуть бути використані: у науково-дослідницькій сфері – для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та від його відбування за злочини у сфері господарської діяльності; у правотворчості – внесені в дисертації пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правових норм, при використанні їх в процесі подальшого вдосконалення вітчизняного кримінального законодавства, дозволять підвищити ефективність здійснення звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання, від його відбування; у правозастосуванні – для вдосконалення практики здійснення звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та звільнення від відбування покарання за злочини у сфері господарської діяльності; у навчальному процесі – під час викладання Загальної й Особливої частин кримінального права, спецкурсів з кримінального права, підготовці підручників і навчальних посібників; у правовиховній сфері – для підвищення рівня правової культури населення, зокрема, осіб, що займаються господарською, у т.ч. підприємницькою діяльністю.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Положення, які виносяться на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувалися. У статті „Деякі особливості застосування загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності”, написаній у співавторстві з Гуторовою Н.О. (Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 162-165), особисто здобувачем було здійснено аналіз кримінально-правових аспектів застосування в справах про злочини в сфері господарської діяльності звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 45-48 КК. У тезах доповіді на тему „Особливості звільнення від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 Кримінального кодексу України за злочини у сфері господарської діяльності” (Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України: Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції (Київ. 25 травня 2007) р. – С. 28-30, співавтор – Гуторова Н.О.) автором проаналізовано критерії утрати суспільної небезпечності особою, що вчинила злочин у сфері господарської діяльності.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення поданого до захисту дослідження було обговорено на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ, викладені у наукових публікаціях автора, доповідалися ним на міжнародній науково-практичній конференції „Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення” (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, 22 жовтня 2004 р), науково-практичному семінарі „Проблеми попередження службових злочинів у сфері господарської діяльності” (м. Харків, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, Інститут вивчення проблем злочинності АПрН України, 9 листопада 2004 р.), міжвузівській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України” (м. Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 25 травня 2007 р.).
Публікації. За результатами дослідження дисертантом підготовлено й опубліковано 4 статті у фахових наукових виданнях України (одна з них у співавторстві), а також 3 тези доповідей.
Структура роботи обумовлена метою та предметом дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (255 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінки, з яких основного тексту – 198 сторінок, список використаних джерел – 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, ступінь її наукового розроблення. Визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання, методологічна основа дисертаційного дослідження, його наукова новизна, наводяться дані про його апробацію. Розкривається практичне значення одержаних результатів.
Розділ 1 „Звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та його відбування в системі заходів протидії злочинам у сфері господарської діяльності” складається з двох підрозділів.
У підрозділі 1.1. „Цілі кримінальної відповідальності й покарання за злочини у сфері господарської діяльності та правові засоби їх досягнення” розглядаються теоретичні проблеми цілей кримінальної відповідальності, проводиться їх зіставлення з метою покарання, визначаються правові засоби досягнення таких цілей. Враховуючи, що покарання є лише однією з форм реалізації кримінальної відповідальності, їх цілі зіставлені як ціле (мета кримінальної відповідальності) й частина (мета покарання).
Зміст цілей кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності у роботі досліджується через призму функцій цієї відповідальності. На підставі аналізу наукових концепцій щодо змісту функцій кримінальної відповідальності (функція захисту правопорядку, каральна, функція виправлення й перевиховання особи, яка вчинила злочин, функція спеціальної й загальної превенції правопорушень, сигналізаційна, регулятивна, відновлювальна функції) зроблено висновки, що метою кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності може бути названо кримінальну кару особи, що вчинила злочин, передбачений розділом VII Особливої частини КК, спеціальне попередження злочинів (передусім, у сфері господарської діяльності), загальне попередження злочинів, юридичне виправлення особи та її ресоціалізація, відновлення суспільних відносин у господарській сфері, компенсація завданої шкоди.
Розглядається, які саме засоби, передбачені чинним кримінальним законодавством, дозволяють досягати цілей кримінальної відповідальності й покарання за злочини у сфері господарської діяльності.
Зроблено висновок, що звільнення від кримінальної відповідальності застосовується не у зв’язку із досягненням мети покарання (про що нерідко стверджується в літературі), оскільки цілі одного й другого заходу можуть досягатися самостійно, різними методами, на різних стадіях розвитку кримінально-правових відносин. Їх реалізація принципово можлива двома шляхами: перший – через реалізацію кримінальної відповідальності у передбаченій законом формі. Він є досить витратним для держави, потребує значно більше часу. Другий є менш вартісним із соціальної й матеріальної точок зору – поза реалізацією кримінальної відповідальності, через звільнення від неї.
Підрозділ 1.2 „Історико-правовий і порівняльно-правовий аспекти звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та його відбування за злочини у сфері господарської діяльності” розпочато оглядом норм про звільнення від кримінальної відповідальності й від покарання, які могли застосовуватися до осіб, які вчинили кримінально карані посягання на економічні відносини. З цією метою було піддано огляду кримінальне законодавство ХІХ–ХХ ст.ст., яке діяло на території сучасної України. Було з’ясовано, що у дореволюційному законодавстві правовими підставами до звільнення виступали давність, примирення, помилування, а під час становлення радянського кримінального права найбільш поширеною формою правової регламентації звільнення від кримінальної відповідальності й від покарання за економічні злочини були амністії.
У цьому ж підрозділі аналізуються деякі положення іноземного кримінального законодавства ХХ та ХХІ ст. низки держав – Аргентини, Республіки Польща, Болгарії, Республіки Сан-Марино, ФРН, Естонії, Іспанії, Азербайджану, Киргизької республіки, Російської Федерації, Узбекистану, Республіки Таджикистан, Республіки Білорусь. У переважній більшості випадків, відзначених у порівняльно-правовому дослідженні, звільнення від кримінальної відповідальності або покарання за ці злочини передбачене як обов’язкове й безумовне (остаточне), більшість його видів пов’язані із випадками дійового каяття: відверненням шкоди, відшкодуванням збитків, допомогою у розкритті вчиненого особисто або іншими особами злочину. При цьому порівняно з вітчизняним законодавством таке звільнення використовується більш активно.
Найбільш типовими цілями застосування звільнення від кримінальної відповідальності або від покарання у випадках вчинення економічних злочинів у іноземному законодавстві було відзначено заохочення до відшкодування завданих збитків, стимулювання до попередження шкідливих наслідків злочинів, до з’явлення із зізнанням, участі у діяльності з розкриття злочинів.
Розділ 2 „Звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності” містить чотири підрозділи. Підрозділ 2.1. „Поняття, підстави й умови звільнення від кримінальної відповідальності та його види, що можуть застосовуватися при вчиненні злочинів у сфері господарської діяльності” містить загальну кримінально-правову характеристику інституту звільнення від кримінальної відповідальності. Автор підтримує думку, що застосування загальних видів цього звільнення стосовно злочинів у сфері господарської діяльності залежить від узгодженості положень розділу VII Особливої частини КК із приписами Загальної частини КК про звільнення від кримінальної відповідальності.
Докладно проаналізовані підстави, умови й передумови звільнення від кримінальної відповідальності. До останніх, на думку автора, належить не вчинення особою злочину взагалі, а вчинення особою конкретного злочину (певної тяжкості, певного виду). Сформульовані в деяких нормах цього інституту вимоги до поведінки звільнюваного суб’єкта, яких йому необхідно дотримуватися після ухвалення рішення про звільнення від кримінальної відповідальності, недотримання яких тягне недійсність звільнення, розглядаються як умови такого звільнення. Дисертант обґрунтовує, що умовні види звільнення від кримінальної відповідальності є більш дієвими в контексті досягнення цілей запобігання (загального та спеціального) злочинам, в т.ч. й у сфері господарської діяльності.
У підрозділі 2.2. „Звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності за нормами Загальної частини КК” здійснено аналіз підстав, умов та особливостей застосування звільнення від кримінальної відповідальності за ст.ст. 45-49 КК щодо осіб, які вчинили злочини, передбачені розділом VII Особливої частини КК.
Розглядаючи особливості звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності у зв’язку з дійовим каяттям (за ст. 45 КК) дисертант доходить висновків, що щире розкаяння можливе у випадках, коли вчинений особою злочин, на її думку, суперечить нормам суспільної моралі. Зважаючи на те, що до певних кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності українське суспільство ставиться досить толерантно, розкаяння особи в таких вчинках малоймовірне, оскільки виключається внутрішня свідома моральна переоцінка нею скоєного, засудження суб’єктом своєї незаконної поведінки. Справжнє розкаяння виключене й у випадках виправдання особою, що вчинила злочин у сфері господарської діяльності, своєї протиправної поведінки, її незгоди з чинним господарським та кримінальним законодавством. Усунення заподіяної шкоди від злочинів у сфері господарської діяльності як ознаку дійового каяття в дисертації пропонується розглядати не лише як дії обвинуваченого, що ліквідують негативні наслідки вчиненого злочину, але й добровільну передачу (видачу) ним таких предметів представникам влади. Таким чином, не виключається можливість застосування ст. 45 КК щодо випадків вчинення деяких передбачених розділом VII Особливої частини КК злочинів із формальним складом. Автор наводить додаткові аргументи на користь висновку щодо необхідності передбачити у ст. 45 КК не лише добровільне активне сприяння розкриттю злочинів, а й сприяння його розслідуванню.
Зазначається, що застосування ст. 46 КК можливе не в кожному випадку вчинення невеликої тяжкості злочину у сфері господарської діяльності, навіть якщо його вчинено вперше. Така можливість обумовлюється наступними обставинами: 1) безпосередній об’єкт (основний чи додатковий) злочину, кваліфікованого за статтею розділу VII Особливої частини КК, включає в себе інтереси конкретної фізичної особи, яка визнається у відповідній кримінальній справі потерпілим; 2) волевиявлення потерпілого щодо вибачення обвинуваченого у злочині насправді можна розцінювати як юридично значущі дії, він може приймати рішення про вибачення винного.
Звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності у зв’язку із передачею особи на поруки (ст. 47 КК), згідно з буквою закону, можливе лише стосовно суб’єкта, що належить до колективу, який має певний офіційний статус. Оскільки ж у сучасних економічних умовах значна кількість громадян, залучених у сферу господарських відносин, маючи статус „фізична особа – суб’єкт господарської діяльності”, не є членами колективів певних підприємств чи установ, то ці особи можуть позбавлятися права на застосування ст. 47 КК. У роботі обґрунтовується, що колективом – суб’єктом поручительства згідно зі ст. 47 КК можуть виступати не лише об’єднання громадян, залучених до спільної виробничої (наукової, управлінської тощо) діяльності, але й зареєстровані в установленому законом порядку політичні партії та інші громадські організації.
Стверджується, що передача на поруки у випадках особливих службових чи трудових відносин між колективом та особою, що вчинила злочин (вона належить до числа керівників підприємства, установи, організації, або їх структурних підрозділів, є їх власником чи співвласником) є недоцільною: належного виховного впливу залежний від такої особи колектив справити на неї не спроможний.
Розглянувши зміст категорії „зміна обстановки” у ст. 48 КК, враховуючи особливість описання багатьох злочинів у сфері господарської діяльності шляхом використання бланкетних або описово-бланкетних диспозицій та мінливості сучасного регулятивного законодавства у царині господарської діяльності, автор дійшов висновку, що суттєві зміни у цьому законодавстві є різновидом змін обстановки. Такими змінами, зокрема, обґрунтовується можливість визнавати зміну суми неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, яке впливає на кваліфікацію злочину.
Підрозділ 2.3. має назву „Звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності за нормами Особливої частини КК”. Основна увага в ньому приділена кримінально-правовому аналізу та питанням застосування заохочувальних норм, сформульованих у ч. 4 ст. 212 та ч. 4 ст. 212-1 КК.
Відзначається, що латентний характер податкових злочинів вимагає розроблення ефективних організаційних і правових засобів, спрямованих на підвищення результативності їх розкриття. Тому відсутність у ч. 4 ст. 212 КК (а також у ч. 4 ст. 212-1 КК) вимоги про активне сприяння особою розкриттю вчиненого нею злочину є недоліками зазначених норм.
Звертається увага, що визначений у ч. 4 ст. 212 (ч. 4 ст. 212-1) КК момент, який визначає своєчасність посткримінальної поведінки – „до притягнення до кримінальної відповідальності” може тлумачитися неоднозначно. Аналізуючи кримінально-правовий та кримінально-процесуальний аспекти притягнення до кримінальної відповідальності, наукові позиції з цього питання та Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 р. № 1–15/99, дисертант доходить висновків, що граничний термін, у якому поведінка особи визнається підставою звільнення її від кримінальної відповідальності, бачиться таким, що містить низку недоліків як теоретичного, так і практичного характеру. Наводяться аргументи про необхідність уточнення змісту заохочувальних норм у ч. 4 ст. 212 та ч. 4 ст. 212-1 КК шляхом заміни вказівки про „притягнення до кримінальної відповідальності” на “порушення кримінальної справи”.
Розглядається зміст правових категорій „шкода” та „відшкодування шкоди”. На підставі аналізу понять „фінансові санкції”, „пеня” піддано критиці обґрунтованість віднесення їх законодавцем у ч. 4 ст. 212 та ч. 4 ст. 212-1 КК до шкоди, завданої державі. Пропонується внесення до зазначених норм редакційних змін: після слів „а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою” додати через кому слова „сплатила фінансові санкції та пеню”. Розглядається можливість включення до відшкодування шкоди як елементу підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності компенсацію особою сум судових витрат, здійснених у кримінальній справі.
Наприкінці підрозділу оцінено перспективи розширення кількості приписів про звільнення від кримінальної відповідальності у розділі VII Особливої частини КК. Екстраполюючи основні засади спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності на приписи цього розділу дисертант: 1) підтримує пропозицію про можливість передбачення звільнення від кримінальної відповідальності особи, винної в ухиленні від повернення виручки в іноземній валюті за умов добровільного повернення нею в Україну предмета цього злочину, повідомлення про вчинений злочин, відшкодування завданих державі збитків; 2) як логічне завершення побудови цілісного комплексу норм про боротьбу з відмиванням злочинних капіталів пропонує розглянути можливість введення в КК норми, яка б дозволяла на законних підставах залучати до співробітництва з правоохоронними органами осіб, причетних до легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, для чого використати обов’язкове, повне й безумовне звільнення від кримінальної відповідальності за умови добровільної заяви особою правоохоронним органам до порушення кримінальної справи про вчинену нею легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом, а також активного сприяння нею розкриттю цього злочину; 3) звертає увагу на можливість закріплення звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами за умови повернення особою до бюджету коштів, від сплати яких вона незаконно ухилилася шляхом незаконного отриманих податкових пільг, а також відшкодування завданих у зв'язку із цим державі збитків.
У підрозділі 2.4 „Податкова амністія” як вид звільнення від кримінальної відповідальності” розглядається роль звільнення від кримінальної відповідальності в організації правових механізмів протидії тіньовій економіці, а саме проблема так званої „податкової („фінансової”, „економічної”) амністії”. На думку дисертанта, зазначене поняття може вживатися у значенні дозволу громадянам відкрито (легально) використовувати кошти, з яких ними не було сплачено податки, або які було незаконно вивезено з країни, з гарантуванням звільнення таких правопорушників від юридичної (у т.ч. й кримінальної) відповідальності.
Оскільки ідея проведення „податкової амністії” безпосередньо стосується правових наслідків злочину, оголошенню цього заходу повинне передувати узгодження його із чинним кримінальним законодавством, яке може бути здійснене, на думку дисертанта, одним з наступних способів: 1) внесенням змін до КК (наприклад, у ч. 1 ст. 44 КК до слів “Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування”, додати “а також у інших випадках, передбачених законодавством”); 2) ухваленням одночасно із рішенням про детінізацію економіки закону про амністію осіб, які ухиляються від сплати податків за умови легалізації ними об’єктів оподаткування, а також осіб, що незаконно вивезли або перевели кошти за межі України – за умови повернення в Україну таких коштів. Така амністія повинна мати умовний характер: звільнення від кримінальної відповідальності слід передбачити лише для осіб, які вчинять зазначені в законі дії у певні строки (щонайменше один рік з дня набуття відповідним законом чинності). У разі ухвалення державою рішення про “податкову амністію” у ньому обов’язково повинні чітко розмежовуватися доходи, отримані некримінальним способом і доходи, отримані шляхом скоєння злочинів, з урахуванням характеру цих злочинів.
Розділ 3 роботи „Звільнення від покарання та від його відбування за злочини у сфері господарської діяльності” містить два підрозділи.
Підрозділ 3.1. „Загальна характеристика звільнення від покарання та його відбування за кримінальним правом України” містить аналіз найбільш важливих положень вітчизняного кримінального законодавства, теорії кримінального права та судової практики, що стосуються змісту інституту звільнення від покарання та його відбування.
Звертається увага на проблему неможливості застосування санкцій, що містяться у кількох статтях розділу VII Особливої частини КК до деяких категорій засуджених, причиною чого є заборона застосування щодо них будь-якого з видів покарання, зазначених у цих санкціях. У дисертації пропонуються шляхи вирішення зазначеної проблеми: 1) повне скасування обмежень на застосування будь-яких видів покарання до тих чи інших категорій засуджених; 2) послідовний перегляд всіх санкцій в чинному КК й введення до кожної з них таких видів покарань, які можуть застосовуватися до будь-якого класу засуджених за відповідною статтею; 3) доповнення КК новим видом звільнення від покарання, обумовленого неможливістю призначення особі будь-якого покарання, передбаченого санкцією статті.
У підрозділі 3.2. „Особливості звільнення від покарання та звільнення від відбування покарання за злочини у сфері господарської діяльності” розглядаються види звільнення від покарання та його відбування, здійснення яких обумовлене видом злочину та особливістю особи злочинця. Основну увагу приділено кримінально-правовій характеристиці та особливостям здійснення звільнення від покарання за злочини у сфері господарської діяльності на підставі ч. 4 ст. 74 КК (у зв’язку із відпадінням суспільної небезпечності особи) та звільнення від відбування покарання за такі злочини з випробуванням (ст.ст. 75-78 КК).
Розглядається зміст критеріїв, через призму яких суд повинен оцінювати факт утрати особою суспільної небезпечності: бездоганна поведінка особи та її сумлінне ставлення до праці. На підставі проведеного аналізу запропонована зміна тексту ч. 4 ст. 74 КК шляхом вилучення з норми вказівки на „сумлінне ставлення до праці”, що обумовить можливість її застосування до осіб, які навчаються, само занятих осіб тощо.
Зміст передумови звільнення від відбування покарання з випробуванням (призначення особі покарання певного виду та у певних межах) дозволив зробити висновок, що вона існує при засудженні особи за будь-який злочин невеликої або середньої тяжкості (яких у розділі „Злочини у сфері господарської діяльності” майже 4/5 від загальної кількості).
Підставу звільнення від відбування покарання з випробуванням у ч. 1 ст. 75 КК в роботі визначено як можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання.
Оскільки однією з цілей кримінальної відповідальності дисертант вважає відшкодування заподіяної злочином шкоди, відновлення порушених прав і законних інтересів, в роботі стверджується, що на досягнення цієї мети повинні бути зорієнтовані й усі форми реалізації кримінальної відповідальності. Тому для здійснення звільнення від відбування покарання важливе значення має відшкодування збитків (кримінально-правова реституція) винною особою. Особливо велике значення ця обставина має щодо економічних злочинів. Відшкодування збитків, на думку автора, є одним з найбільш корисних видів посткримінальної поведінки, оскільки відновлює повністю або частково суспільні відносини, що існували до вчинення злочину. При цьому інтенсивність впливу цієї обставини залежить від наступного: повністю відшкодовано збиток чи частково; відшкодовано його до того, як про злочин стало відомо правоохоронним органам, під час досудового слідства чи розгляду справи судом; якими є мотиви відшкодування: розкаяння, жаль, страх, прагнення полегшити свою участь; чи пов’язане відшкодування збитків з іншими обставинами, що позитивно характеризують суб’єкта (щире розкаяння, сприяння розкриттю злочину, з’явлення із зізнанням, зразкова поведінка, сумлінне ставлення до праці тощо). Ухилення особи від відшкодування збитку повинне тягти для неї негативні, невигідні наслідки, адже це свідчить про стійку анти суспільну установку суб’єкта, небажання ставати на шлях виправлення. У роботі стверджується, що при умовному звільненні від відбування покарання слід більше уваги приділяти питанню відшкодування збитків від злочинів.
У Висновках зазначено, що дослідження дозволило здійснити теоретичне узагальнення й наукове вирішення проблем звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування за злочини у сфері господарської діяльності. Сформульовано основні підсумки проведеного дослідження, викладено його найсуттєвіші результати.
Висловлено пропозиції щодо внесення змін до КК, деяких законодавчих актів та постанов Пленуму Верховного Суду України. Запропоновано викласти ч. 4 ст. 212 КК в новій редакції: „Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою чи другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до порушення кримінальної справи щодо неї сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), активно сприяла розкриттю вчиненого нею злочину, а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою, сплатила фінансові санкції та пеню”. Ч. 4 ст. 212-1 КК пропонується викласти таким чином: „Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою чи другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до порушення кримінальної справи щодо неї сплатила страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, активно сприяла розкриттю вчиненого нею злочину, а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою, сплатила фінансові санкції та пеню”.

Список праць, опублікованих автором за темою дисертації:
1. Золотарьов А.І. Звільнення від кримінальної відповідальності й від покарання за злочини у сфері господарської діяльності: порівняльно-правовий аспект // Вісник Нац. ун-ту внутр. справ. – 2004. - № 28. – С. 40-47.
2. Золотарьов А.І. Деякі кримінально-правові аспекти „податкової амністії” // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 26. – К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького, 2004. –С. 483-488.
3. Гуторова Н., Золотарьов А. Деякі особливості застосування загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 12. –С. 162-165.
4. Золотарьов А.І. Кримінально-правове заохочення у боротьбі зі злочинністю в сфері господарської діяльності // Право і безпека. -2005. – Т.4, № 2. – С. 75-79.
5. Золотарьов А.І. Вдосконалення кримінального законодавства щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом: заохочувальні норми // Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ, 22 жовтня 2004 р). – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004.– С. 122-124.
6. Золотарьов А.І. Окремі питання реалізації кримінальної відповідальності службових осіб за злочини у сфері господарської діяльності//Проблеми запобігання службовим злочинам у сфері господарської діяльності: Матеріали науково-практичного семінару (м. Харків, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, Інститут вивчення проблем злочинності АПрН України 9 листопада 2004 р.). –Київ-Харків: Юрінком Інтер, 2005. –С. 45-48.
7. Гуторова Н.О., Золотарьов А.І. Особливості звільнення від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 Кримінального кодексу України за злочини у сфері господарської діяльності // Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України: Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції (Київ. 25 травня 2007) р. – С. 28-30.

 

АНОТАЦІЇ
Золотарьов А.І. Звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та його відбування за злочини у сфері господарської діяльності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.
У дисертації проведено комплексне наукове дослідження проблем звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання та його відбування за злочини у сфері господарської діяльності. Визначено цілі кримінальної відповідальності та покарання за такі злочини, оцінено можливості їх досягнення шляхом застосування зазначених заходів кримінально-правового впливу. Проведено історико-правове та порівняльно-правове дослідження норм про звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання за злочини економічного характеру. Виявлено специфіку здійснення звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям, примиренням винного з потерпілим, зміною обстановки, передачею на поруки щодо осіб, які вчинили злочин, передбачений розділом VII КК України. Проаналізовано зміст спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ч. 4 ст. 212, ч. 4 ст. 212-1 КК, сформульовано рекомендації щодо їх тлумачення й застосування, а також подальшого вдосконалення. Розглянуто кримінально-правові аспекти заходів з детінізації економіки („податкової амністії”). Здійснено аналіз проблем звільнення від покарання та його відбування осіб, засуджених за злочини у сфері господарської діяльності.
Ключові слова: кримінальна відповідальність, злочини у сфері господарської діяльності, цілі покарання, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування.

Золотарев А.И. Освобождение от уголовной ответственности, от наказания и его отбывания за преступления в сфере хозяйственной деятельности. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2007.
В диссертации проведено комплексное научное исследование проблем освобождения от уголовной ответственности, от наказания и его отбывания за преступления в сфере хозяйственной деятельности.
Формулируются цели уголовной ответственности и наказания за преступления в сфере хозяйственной деятельности, оцениваются возможности их достижения путем освобождения лица от уголовной ответственности, от наказания либо от его отбывания. Осуществлено историко-правовое и сравнительно-правовое исследование уголовно-правовых норм об освобождении от уголовной ответственности, а также освобождения от наказания или его отбывания за преступления экономического характера.
Определены особенности осуществления освобождения от уголовной ответственности в связи с действенным раскаянием (ст. 45 УК), примирением виновного с потерпевшим (ст. 46 УК), передачей на поруки (ст. 47 УК), изменением обстановки (ст. 48 УК), окончанием сроков давности (ст. 49 УК) в отношении лиц, совершивших преступления, предусмотренные разделом VII Особенной части УК Украины. Проанализировано содержание норм о специальных видах освобождения от уголовной ответственности, предусмотренных данным разделом (ч. 4 ст. 212, ч. 4 ст. 212-1 УК), сформулированы научно обоснованные рекомендации о толковании и применении указанных поощрительных норм, а также предложения о внесении в них изменений с целью их усовершенствования. Оцениваются возможности расширения количества поощрительных норм, освобождающих от уголовной ответственности, в статьях раздела VII УК. Рассмотрены уголовно-правовые аспекты проведения т.н. “налоговой амнистии” (“экономической амнистии”, “амнистии капиталов”) в комплексе правовых мер, направленных на детенизацию экономики Украины, сформулированы рекомендации о ее согласовании с действующим уголовным законодательством.
Осуществлен уголовно-правовой анализ особенностей освобождения от наказания по ч. 4 ст. 74 УК и освобождения от отбывания наказания с испытанием лиц, осужденных за совершение преступлений в сфере хозяйственной деятельности.
Ключевые слова: уголовная ответственность, преступления в сфере хозяйственной деятельности, цели наказания, освобождение от уголовной ответственности, освобождение от наказания и его отбывания.

Zolotarev A. I. Release from the criminal liability, from the punishment and its serving for crimes at sphere of economical activity. - Manuscript.
Thesis for a candidate’s degree by specialty 12.00.08 - Criminal Law and Criminology, Criminal Executive Law. – Kyiv National Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2007.
The complex scientific research of the problem of release from the criminal liability, from the punishment and its serving for crimes at sphere of economical activity was conducted. The aims of criminal liability and punishment for that kind of crimes were determined, the capability of its achievement using application of criminal law authority was valued. Historical-legal and comparative analysis of legal regulations at releasing from the criminal liability and from the punishment for economic crimes was carried out. Specific character of releasing from the criminal liability of persons who committed crimes that provided at VII part of Criminal Code of Ukraine on the grounds of effective repentance, reconciliation between guilty person and victim, changing of conditions, bail was discovered.
The matter of special kinds of release from the criminal liability provided by p. 4 article 212, p. 4 article 212-1 of Criminal Code of Ukraine was analyzed. Proposals for theirs’ interpretation, application and further improvement were formulated. Also the criminal aspects of legislative enactment in legalization of shadow economic (taxation amnesty) were considered. There was conducted analysis of problems concerning release from the punishment and its serving that people who were convicted for crimes at sphere of economical activity.
Key words: criminal liability, crimes at sphere of economical activity, aims of punishment, release from the criminal liability, release from the punishment and its serving.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking