Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Злочинна необережність: концепція, механізм і шляхи протидії

 

Нежурбіда Сергій Ігорович

ЗЛОЧИННА НЕОБЕРЕЖНІСТЬ: КОНЦЕПЦІЯ, МЕХАНІЗМ І ШЛЯХИ ПРОТИДІЇ

Спеціальність: 12.00.08. –
кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2001



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі кримінального права і процесу юридичного факультету Черніве-цького національного університету імені Юрія Федьковича.

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор КОСТЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, Інститут держави і права імені В.М.Корецького НАН України, завідуючий відділом

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор ГЛУШКОВ ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, на-чальник Центру координації і організації наукових досліджень ВЗО та НДУ МВС Укра-їни;
кандидат юридичних наук, доцент АНДРУШКО ПЕТРО ПЕТРОВИЧ, Київський на-ціональний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри кримінального пра-ва і кримінології.

Провідна установа: Одеська національна юридична академія Міністерства освіти і науки України, кафедра кримінального права, кафедра кримінології і кримінально-виконавчого права, м. Одеса

Захист відбудеться 28 грудня 2001 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права імені В.М.Корецького НАН України за адресою: 01001, м.Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України за адресою: 01001, м.Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий 27 листопада 2001р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат юридичних наук Кучеренко І.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В даний час в Україні відбуваються корінні економічні, соціальні та політичні перетворення, спрямовані на побудову демократичної, правової держави. Ці процеси протікають непослідовно, суперечливо, що разом з негативною спадщиною минулого іс-тотно впливає на всі сторони соціальної дійсності.
Злочинність завжди займала одне з перших місць серед найбільш гострих проблем, які три-вожать громадську думку.
На сучасному етапі доля необережної злочинності в загальній кількості злочинів, що вчиня-ються в країні, зростає, маючи при цьому більш високу латентність (особливо злочинних пору-шень правил техніки безпеки на виробництві, екологічних злочинів). Сумарно число загибелі лю-дей і спричинення їм тілесних ушкоджень у результаті скоєння злочинів з необережності складає значну частку всіх випадків таких наслідків для потерпілих від злочину.
Спостерігається велика розповсюдженість необережних злочинів при експлуатації транспор-тних засобів. За рівнем травматизму на виробництві зі смертельними наслідками пропорційно кі-лькості населення Україна займає одне з найперших місць серед індустріально розвинених країн. Велику небезпеку для життя і здоров'я українців мають необережні екологічні злочини. Не випад-ково багато з них відносяться до числа злочинів міжнародного характеру. Трагедія на Чорнобиль-ській АЕС, алопеція в Чернівцях - реальне тому підтвердження.
Велика частина території України відноситься до зони екологічного лиха. Населення змуше-не користуватись питною водою, що не відповідає гігієнічним вимогам. Більше половини жителів країни постійно знаходиться під шкідливим впливом забрудненого повітря, води, грунту, шумових і електромагнітних джерел.
Великі економічні збитки наносять пожежі, які виникають внаслідок необережного пово-дження з вогнем. Розповсюдженість пияцтва і наркоманії серед необережних злочинців відповідає розміру показника для злочинності в цілому.
У продовж багатьох років кримінологічні дослідження необережної злочинності та її профі-лактики відставали від досліджень аналогічних питань, які стосуються боротьби з умисною зло-чинністю. В 60-х роках навіть говорилось про "незначне" кримінологічне значення злочинів, що вчиняються з необережності. Це, однак, неправильно ні для тих років, ні, тим більше, для сучас-ного періоду.
Неухильно збільшуються матеріальні, фізичні та моральні збитки, що заподіюються необереж-ними злочинами. За даними кримінологів, більше ніж у трьох п'ятих усіх випадків смерті потерпілих від злочинів вона наступила в результаті злочинної необережності.
Водночас сучасне життя висуває нові проблеми у сфері необережної злочинності, які потре-бують вирішення, зокрема необхідність активізації наукових досліджень з цієї проблематики, ви-кликане, по-перше, важливістю і масштабністю завдань по охороні життя і здоров'я громадян в Україні.
По-друге, загострилися проблеми злочинної необережності, які потребують нагального розв’язання у зв'язку з важливістю і масштабністю завдань по охороні життя і здоров'я громадян в Україні відповідно до ст.3 Конституції України.
По-третє, існують особливості в генезисі та мотивації злочинів, що вчиняються з необереж-ності, в сучасних умовах суспільного розвитку.
По-четверте, існує специфіка рівня і структури необережної злочинності, її причин і динамі-ки.
Комплексного предметного аналізу злочинної необережності майже не проводилось. Дослі-дження окремих аспектів злочинної необережності проведено такими науковцями України, як В.О.Глушков, О.М.Джужа, О.М.Костенко, І.П.Лановенко, І.М.Даньшин, В.М.Мисливий, Ф.А.Лопушанський, С.В.Гончаренко, В.А.Комаха, А.М.Кандибова, Ю.Л.Заросинський, Б.І.Вихристенко, Н.Б.Чабан, П.П.Андрушко, В.В.Василевич, Є.М.Моісеєв, О.Я.Свєтлов. Отже стає нагальною проблема дослідження концепції необережної злочинності, її механізму та шляхів про-тидії. Особливого значення воно набуває на сучасному етапі реформування кримінального зако-нодавства України.
Викладені обставини, потреба в удосконаленні норм чинного кримінального законодавства, яке регулює вчинення злочинів з необережності, а також відсутність належного предметного до-слідження даної проблеми, роблять тему дослідження актуальною й обумовлюють її вибір.
Зазначені праці сучасних учених, а також чимало інших праць учених минулого, сучасні розробки науковців з проблем злочинної необережності послужили науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження проблем злочинної необережності, що виникли в нових умо-вах.
Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов’язана з науково-дослідною роботою Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України “Теоретичні проблеми кримінальної відповідальності”, яка вико-нувалась у відділі проблем кримінального права, кримінології та судоустрою в 1998-2000 рр., а також з Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001-2005 рр. і в своїй частині спрямована на дослідження концепції злочинної необережності, її механізму, шляхів протидії.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є всебічна теоре-тична розробка концепції злочинної необережності, аналіз специфіки механізму вчинення злочи-нів з необережності, судової практики, статистики, визначення основних шляхів протидії розвитку злочинної необережності. На підставі аналізу чинного кримінального законодавства і судової практики даються рекомендації, пропозиції щодо внесення необхідних змін до кримінального за-конодавства України, яке регулює вчинення злочинів з необережності, пропозиції щодо протидії злочинам, які вчиняються з необережності.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження зроблена спроба вирішити такі задачі: дати загальну характеристику необережності як форми вини і висвітлити соціально-етичні підстави кримінальної відповідальності за необережність; простежити історію вчення про необ-ережну вину; проаналізувати злочинні самовпевненість і недбалість як види злочинної необереж-ності, дати їх кримінологічну характеристику; визначити феноменологію злочинів, що вчиняють-ся з необережності; виявити причини і умови вчинення злочинів з необережності; дати розгорну-тий аналіз механізму злочинної поведінки при вчиненні злочинів з необережності - охарактеризу-вати особистість злочинця, що вчиняє злочин з необережності; розкрити проблему мотивації пове-дінки особи при вчиненні злочинів з необережності; сформулювати основи методики протидії злочинам, що вчиняються з необережності.
Об’єктом дослідження є необережна злочинність як соціальне явище.
Предметом дослідження в дисертаційній роботі є кримінально-правові норми, що визнача-ють поняття злочинної необережності, механізм вчинення злочинів з необережності, концептуаль-ні засади протидії необережній злочинності.
Методи дослідження. У ході дослідження використано наступні наукові методи: історичний, застосовуючи який досліджувалась історія розвитку вчення про необережну вину і роль у ньому законодавства; формально-логічний, завдяки якому аналізувались теоретичні та практичні поло-ження про злочинну необережність; порівняльно-правовий, за допомогою якого визначалась спе-цифіка злочинів, що вчиняються з необережності на відміну від умисних злочинів; метод систем-но-структурного аналізу, за допомогою якого проводилось дослідження законодавчого визначення ознак злочинної необережності в Кримінальному кодексі України; метод догматичного аналізу кримінально-правових норм, завдяки якому було здійснено тлумачення кримінально-правових норм, що стосуються злочинної необережності; соціологічні і статистичні методи, за допомогою яких автором проведений аналіз практики застосування законодавства, що стосується злочинної необережності.
Кожен із методів у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднанні з інши-ми. Висновки і положення, які містяться в роботі, ґрунтуються на аналізі норм кримінального за-конодавства, досягненнях кримінально-правової та кримінологічної наук.
Наукова новизна одержаних результатів. У ході дисертаційного дослідження автором роз-роблено окремі базові для дослідження злочинної необережності питання – визначення її поняття, видів, особливостей механізму вчинення злочинів з необережності, протидії злочинам з необереж-ності, сформульовано ряд нових наукових положень.
На захист виносяться такі положення:
1. Пропозиція, відповідно до якої необхідно удосконалити поняття необережності в кримі-нальному праві, вказавши, що при злочинній самовпевненості особа усвідомлює суспільно небез-печний характер свого діяння, а при злочинній недбалості не усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, хоча повинна була і могла це усвідомлювати. При відсутності вказаних ознак суспільно небезпечне діяння є або вчиненим неосудною особою, яка не досягла віку кримі-нальної відповідальності, або казусом. Воно не може бути визнано винним діянням, оскільки вина неможлива без усвідомлення особою свого діяння або без повинності і можливості такого усвідо-млення, якщо його не було.
2. Для пояснення механізму вчинення злочинів з необережності, пропонується розглядати такі злочини як специфічну форму прояву так званого комплексу “сваволі і ілюзій”. Відповідно до цього підходу в необережному злочині комплекс сваволі і ілюзій проявляється у формі наміру за-довольнити свої потреби таким чином, що це небезпечно випадковим нанесенням шкоди життю, здоров’ю, інтересам інших людей.
3. В роботі вперше здійснюється спроба сформулювати визначення протилежного злочинній необережності стану так званої “правової обережності”, яка, за висновком автора, формується у особи під впливом правової культури.
4. Використовуючи для пояснення механізму вчинення злочинів з необережності і поняття ком-плексу сваволі і ілюзій, дисертант пропонує розглядати мотив злочину, що вчиняється з необережнос-ті, як такий, що полягає у спонуканні задовольнити ті чи інші власні потреби способом, небезпечним випадковим нанесенням шкоди іншим людям.
В дисертації обґрунтовується доцільність визначення особистості злочинця, що вчиняє зло-чини з необережності, як такої, якій притаманною є відсутність обережності в результаті дефор-мації цієї особистості комплексом сваволі і ілюзій.
5. З метою диференційованого підходу у протидії необережній злочинності, обґрунтовується доцільність виділення в кримінології чотирьох груп необережних злочинів: побутової необереж-ності, технічної необережності, професійної необережності, службової необережності.
6. В дисертації обґрунтовується положення про те, що правова культура громадян є визнача-льним фактором у протидії необережній злочинності.
7. Визначаються специфічні умови, що сприяють вчиненню необережних злочинів, пов'яза-них з порушенням правил дорожнього руху, а саме: недосконалість підготовки водіїв; невідповід-ність між темпами росту інтенсивності руху транспорту і психологічною підготовкою водіїв, між масою автотранспортних засобів, що збільшується, та станом доріг і вулиць, технічними можли-востями їх будівництва й реконструкції; відсутність механізму реалізації заходів щодо безпеки ру-ху на загальнодержавному рівні; недоліки в роботі Державтоінспекції; відсутність на державному рівні економічного механізму стимулювання безпеки дорожнього руху; та інше;
8. Пропонується розширити поняття профілактики автотранспортних злочинів, відповідно до якого профілактикою злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху й експлуатації транс-портних засобів визнається сукупність попереджувально-контроль-них заходів по відношенню до учасників дорожнього руху, осіб, причетних до нього, і засобів, що забезпечують їх безпеку.
При цьому найефективнішими заходами слід вважати реалізацію соціальних заходів, спря-мованих на підвищення рівня правової культури громадян; поліпшення науково-методичного за-безпечення профілактичної діяльності; зміни санкцій статей Кримінального кодексу України в бік підвищення їх суворості за вчинення злочинів з необережності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані висновки мо-жуть бути використані у законотворчій діяльності в процесі реформування кримінального права України для визначення й уточнення змісту поняття злочинної необережності; розширенні і по-глибленні кримінологічних знань про злочинну необережність, її детермінацію, можливість шля-хів її запобігання, а також особу необережного злочинця. Положення дисертації можуть бути ви-користані також з навчально-методичною метою при підготовці фахівців-правознавців криміналь-но-правової спеціалізації, при підготовці відповідних підручників і навчальних посібників з курсу “Кримінологія”, спецкурсу “Злочинна необережність”, викладанні відповідних навчальних дисци-плін, в науково-дослідницькій роботі студентів, правового виховання населення, для уточнення кримінальної політики, стратегії і тактики держави.
Апробація результатів дисертації. Окремі питання дисертації доповідались на VII регіона-льній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” 13-14 лютого 2001р. у м.Львів.
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано чотири статті у збірни-ках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України.
Структура дисертаційного дослідження визначена метою і завданням дослідження. Дисер-тація складається зі вступу, чотирьох розділів, чотирнадцять підрозділів, висновку, списку вико-ристаних джерел. Загальний обсяг дослідження – 178 сторінок, список використаних джерел містить 451 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження дисертації, дається характеристика об’єкта, предмета і методологічної основи дослідження, визначається мета і задачі дослідження, фор-мулюється наукова новизна та викладаються основні положення, які виносяться на захист, висвітлю-ється практичне значення й апробація результатів дослідження, вказуються публікації за темою дисер-тації.
У розділі першому “Необережність як форма вини в кримінальному праві” увага приді-лена дослідженню історії інституту необережної вини, необережної вини як форми вини, визна-ченню підстав кримінальної відповідальності за необережність. Розділ складається з 4-х підрозді-лів.
Його відкриває підрозділ 1.1. “Історія інституту необережної вини”, в якому досліджено ви-никнення і розвиток інституту необережної вини, за результатами якого автором відзначено, що завжди і в усіх країнах розподіл між умисною і необережною виною відбувався на матеріалах практики, пов’язаної зі злочином проти життя; теоретичні проблеми вини поставили в центр уваги і вчених, і законодавця питання, насамперед, про психічне відношення правопорушника до свого злочинного діяння, про злочинну волю в цілому.
Підрозділ 1.2. “Загальна характеристика необережності як форми вини і підстави криміна-льної відповідальності за необережність” присвячено розгляду необережності (самовпевненості або недбалості), яка характеризується негативною ознакою, коли винна особа усвідомлює, що зло-чинний наслідок може наступити, але легковажно розраховує, що завдяки певним факторам уда-сться уникнути шкідливого наслідку або не усвідомлює і не передбачає хід причинного зв’язку, хоча могла і зобов’язана була це усвідомлювати і передбачити.
Аналізуючи необережність, дисертант відзначає, що в законі не дається визначення загально-го поняття необережності як форми вини, а її зміст і сутність розкриваються лише шляхом визна-чення конкретних видів необережності – самовпевненості та недбалості, не вказуючи на ставлення винної особи до самої дії. Обумовлюється це і тим, що для необережної вини характерний специфіч-ний, відмінний від умислу, психологічний механізм, особлива форма зв’язку свідомості і волі суб’єкта із суспільно небезпечними наслідками.
Відсутність вказівки на усвідомлення винним самої суспільної небезпечності дії, зауважує дисертант, є прогалиною закону. Виходячи з цього, автором запропоновано доповнити законодав-че визначення необережності і сформулювати його в ст.25 Кримінального кодексу України насту-пним чином:
"(1) Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.
(2) Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа усвідомлювала суспільну не-безпечність свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала можливість настання суспільно не-безпечних наслідків, але легковажно розраховувала на їх відвернення.
(3) Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не усвідомлювала суспільну небезпеч-ність свого діяння (дії або бездіяльності) і не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинна була і могла їх усвідомлювати і передбачати".
Актуальною у підрозділі є спроба автора вирішити питання про види необережних злочинів і запропоновано виділити в кримінології чотири основні групи необережних злочинів: побутову не-обережність, технічну необережність, професійну необережність, службову необережність.
У підрозділі 1.3. ”Характеристика злочинної самовпевненості як виду необережності” при дослідженні злочинної самовпевненості дисертант поділяє точку зору тих авторів, які вважають, що при характеристиці інтелектуальної сторони психічної діяльності суб’єкта при самовпевненос-ті повинен розглядатись стан свідомості винного по відношенню до самої дії, як це робиться, на-приклад, при визначенні умислу, оскільки основна об’єктивна властивість дії – суспільна небез-пека. Відсутність у законі характеристики стану свідомості по відношенню до діяння при само-впевненості ускладнює відмежування самовпевненості від умислу, так як передбачення особою шкідливих наслідків притаманне як умисній формі вини, так і необережності у вигляді самовпев-неності. Автором зроблено висновок, що злочинну самовпевненість і непрямий умисел зближує інтелектуальна ознака, яка міститься в передбаченні можливості настання суспільно небезпечних наслідків і саме правильне розуміння характеру передбачення дає можливість розкрити стан сві-домості винної особи по відношенню до самої дії.
Так само і при злочинній недбалості, як визначає автор, у підрозділі 1.4. “Характеристика злочинної недбалості як виду необережності”, належить характеризувати ознаки, які визначають ставлення особи до дії, що найбільш повно виражає інтелектуальну сторону психічної діяльності винної особи в злочинній недбалості і підкреслює ту обставину, що при необережності, як і в будь-якому випадку злочину, необхідне усвідомлення вчинення певної дії (дії або бездіяльності), що є об’єктивною підставою кримінальної відповідальності і без чого кримінальна відповідальність була б безпідставною.
На думку автора вчинення дії, що являє собою при злочинній недбалості порушення правил обережності, є в більшості наслідків усвідомленим і вольовим актом людської поведінки, яка зав-жди мотивована і цілеспрямована. Однак, у її мотивації не будуть злочинні наслідки, так як в мо-мент вчинення дії особа не передбачає ці наслідки. Характеризуючи також види необережності, потрібно мати на увазі, що якщо при самовпевненості завжди має місце свідоме (усвідомлене) по-рушення правил обережності, то при злочинній недбалості ступінь усвідомлення порушення пра-вил обережності може бути різним, а іноді сама дія винної особи може бути і зовсім неусвідомле-на, але вона була обумовлена свідомою поведінкою особи, що передувала цьому.
У другому розділі “Кримінологічна характеристика необережних злочинів” автором до-сліджується феноменологія злочинів, що вчиняються з необережності, визначаються причини і умови необережних злочинів. Розділ складається з 2-х підрозділів.
У підрозділі 2.1. “Феноменологія злочинів, що вчиняються з необережності”, на підставі аналізу наявних у літературі точок зору з питань щодо терміну “феноменологія злочинів” відда-ється перевага тільки широкому значенню цього поняття, яке дає можливість охарактеризувати злочин як явище. Феноменологія повинна включати сукупність статистично значимих показників про злочини, що відбивають їх кількісно-якісний і структурний стан. Вона має слугувати у першу чергу визначенню конкретних заходів протидії злочинам.
Виходячи з такої позиції, автор розкриває всі елементи феноменології злочинів, що вчиня-ються з необережності. Порівнюючи динаміку останніх з іншими умисними злочинами, дисертант відзначає, що вона залишається несприятливою.
Автор відзначає, що дійсні розміри злочинної необережності набагато більші, ніж офіційно зареєстровані, тому що злочини з необережності високолатентні.
Серед обставин, що сприяють латентності злочинної необережності, виділяються основні: недоліки статистичного обліку злочинної необережності, недооцінка правоохоронними органами її суспільної небезпеки, небажання громадян звертатися до правоохоронних органів з заявою про вчинення у відношенні них злочину з необережності.
У підрозділі 2.2. “Причини й умови необережних злочинів”, аналізуючи етіологію необере-жної злочинності, дисертант приходить до висновку, що вона досить виражено проявляється у сфері так званих автотранспортних злочинів. Потребує уваги і розгляд, враховуючи специфіку, причин і умов злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху й експлуатації транспортних засобів. Автором робиться висновок, що недоліки культури водіїв, допуск до керування автотран-спортом осіб у нетверезому стані, в стані перевтоми, хворобливому стані, випуск в експлуатацію технічно несправних машин, порушення правил індивідуальними власниками автотранспортних засобів – головні причини й умови вчинення як автотранспортних злочинів, так і інших злочинів з необережності.
На думку автора, значне місце серед умов, що сприяють вчиненню необережних злочинів, займають тимчасові індивідуальні фактори, які відносяться до фізіологічних властивостей і стану особи винного безпосередньо до або під час вчинення необережної злочинної дії.
Особливістю необережних злочинів є їх ситуативність, що зумовлюється цілим рядом специфіч-них умов, які сприяють їх вчиненню. Серед таких умов нерідко важливу роль відіграє поведінка по-терпілого (особливо це стосується транспортних злочинів), збіг випадкових обставин, дія стихійних сил, складних погодних умов і т.д.
Окремо у підрозділі досліджуються і конкретизуються соціально-психологічні умови, що сприяють вчиненню злочинів з необережності: соціальна недисциплінованість, неупорядкованість деяких нових суспільних відносин, зневажання інтересів оточуючих, систематичне порушення правил обережності.
Враховуючи наведені вище причини й умови вчинення злочинів з необережності, дисертант пропонує розглядати як першопричину цих злочинів відсутність правової культури у винної осо-би. Це дало б змогу для початку теоретичної розробки нової і перспективної культурологічної концепції необережної злочинності.
Третій розділ “Механізм злочинної поведінки при вчиненні злочинів з необережності” присвячений дослідженню процесу формування особистості злочинця, що вчиняє злочин з необ-ережності, з’ясовується мотивація поведінки особи при вчиненні злочинів з необережності. Розділ складається з 2-х підрозділів.
Підрозділ 3.1. “Особистість злочинця, що вчиняє злочин з необережності” присвячено спір-ним загальнотеоретичним проблемам поняття “особистість злочинця”. Особистість злочинця, що вчиняє злочин з необережності, повинна розкриватись через структуру особистості, у якій мусять вирізнятися основні соціальні параметри і характеристики, до яких дисертант відносить соціаль-но-рольові, моральні, психологічні, вікові, психофізичні властивості й ознаки.
Зокрема, дослідження показало значне “омолодження” суб’єктів необережних злочинів. Ві-кова характеристика свідчить про найбільшу криміногенність осіб віком 18-24 роки.
Значний інтерес викликає вивчення проблеми ролі особи у вчиненні найпоширеніших зло-чинах з необережності - злочинних порушень правил дорожнього руху й експлуатації транспорт-них засобів. Аналізуючи теоретичний матеріал, дисертантом зроблено висновок, що особи, які вчинили автотранспортні злочини, володіють декотрими негативними особистими якостями, які властиві багатьом категоріям злочинів. Ігнорування правил обережності, егоїзм, черствість, намаган-ня уникнути загальноприйнятих норм моралі, що зобов’язують надавати допомогу людям, які її по-требують, – усе це свідчить про відсутність громадянської культури у структурі особистості необере-жних злочинців і вказує на необхідність розробки культурологічної концепції необережної злочиннос-ті.
Крім того, на думку автора, це свідчить про те, що досить велике число винних у злочинно-му порушенні правил дорожнього руху й експлуатації транспортних засобів, і взагалі у вчиненні злочинів з необережності, залишаються безкарними.
У підрозділі 3.2. “Мотивація поведінки особи при вчиненні злочинів з необережності”, ба-зуючись на досягненнях сучасної психології, дисертант аналізує всі етапи злочинної поведінки при необережності.
При цьому відзначається, що злочин, який вчиняється з необережності можна охарактеризу-вати як специфічну форму прояву волі та свідомості, що знаходяться в стані свавілля та ілюзій.
При детальному розгляді проблеми мотиву вчинення злочину з необережності, як зазначає автор, треба відзначити, що першочергову роль у поведінці особи необережного злочинця відіграє воля. Кожна осудна людина спроможна задовольнити свої потреби обережно і без наміру на зло-діяння. Для структури ж особистості необережного злочинця характерно те, що її воля і свідо-мість позбавлені модусу обережності.
Аналізуючи з економічної точки зору ситуацію, що склалась на даний час в Україні, дисер-тантом зроблено висновок, що в нашій державі відбуваються такі соціальні процеси, які сприяють формуванню у людей комплексу свавілля та ілюзій.
Четвертий розділ “Протидія необережним злочинам” присвячений дослідженню основ методики попередження необережних злочинів, проблем профілактики автотранспортних злочи-нів. Розділ складається з 2-х підрозділів.
У підрозділі 4.1. “Основи методики попередження необережних злочинів” розглядається су-часний стан попередження необережних злочинів.
Дисертант підтримує точку зору тих кримінологів, які всю сукупність попереджувальних заходів поділяють на заходи: 1) економічні; 2) політичні; 3) соціальні; 4) організаційно-управлінські; 5) культурно-виховні; 6) правові; 7) інші.
Автор вважає, що, незважаючи на кризові явища в суспільстві, можливості для попереджен-ня необережних злочинів є, хоча дослідження комплексної проблеми попередження необережних злочинів як специфічного різновиду соціальної діяльності потребує розгляду деяких більш загаль-них методологічних, соціально-економічних і морально-психологічних питань.
Різноманітність видів злочинів, що вчиняються з необережності, зумовлює необхідність ди-ференціації заходів попередження. Але всі вони повинні бути пов’язаними з новим мисленням, сучасною концепцією поступального розвитку нашого суспільства в умовах радикальної перебу-дови всіх сфер життєдіяльності, прискорення науково-технічного, соціального прогресу і форму-вання правової держави. Важливо при цьому враховувати різні форми прояву групового й індиві-дуального егоїзму, кар’єризм, професійну некомпетентність, низьку технологічну, виробничу, економічну, правову культури та багато інших негативних явищ, що лежать в основі злочинної недбалості і самовпевненості.
У підрозділі 4.2. “Проблеми профілактики автотранспортних злочинів” розглядається су-часний стан профілактики автотранспортних злочинів.
Автор вважає, що значна розповсюдженість автотранспортних злочинів, специфіка їх при-чин, умов, ситуацій, особи, злочинця і зумовлена цим особливість профілактики викликають до-цільність окремого кримінологічного аналізу вказаних злочинів.
Автором пропонується модель профілактичної діяльності з урахуванням таких комплексних проблем: скорочення державної підготовки водіїв, розширення підготовки їх на комерційній ос-нові і менш вимогливий підхід до її якості; зниження Державтоінспекцією вимог до фахового рів-ня підготовки водії; ускладнення самого процесу дорожнього руху й ефект “зниження” пропускної спроможності доріг у зв’язку з збільшенням кількості транспортних засобів; відсутність перед-рейсових і післярейсових медичних оглядів водійського складу; протиріччя, що заглиблюються між диспозитивністю поведінки водія і підготовленістю техніки, самого водія до цієї поведінки та ін.
Із загального кола попереджувальних заходів автор виділяє, насамперед, організаційні й ор-ганізаційно-правові. На основі комплексного підходу до проблеми попередження кримінально ка-раних порушень правил безпеки руху й експлуатації транспортних засобів запропоноване таке визначення профілактики: “Профілактика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху й експлуатації транспортних засобів – це сукупність попереджувально-контрольних заходів по відношенню до учасників дорожнього руху, осіб, причетних до нього, і засобів, що забезпечують їх безпеку.
Отже, тільки комплексне вивчення організаційних, нормативних і профілактичних аспектів проблеми автотранспортних злочинів дає можливість систематизувати, і в певній мірі контролю-вати питання їх вчинення, провести комплексну характеристику профілактичних заходів, які по-винні враховувати перехідний стан економіки нашої країни.
Водночас при розробці питань удосконалення боротьби з автотранспортними злочинами ав-тором, крім аналізу традиційних засобів, запропоновані нові методи попереджувальної роботи.

ВИСНОВКИ

Встановлення вини (умисної або необережної) або невинності (випадку) - дуже складний психологічний процес, який потребує всебічного, комплексного розслідування. Існують особливо-сті при визначенні сфери кримінально караної необережності, характеру і умов цієї форми вини, так як для необережної вини характерний специфічний, відмінний від умислу, психологічний ме-ханізм, особлива форма зв'язку свідомості і волі суб'єкта із суспільно небезпечними наслідками. Суб'єктивний критерій є найважливішою характеристикою злочинної необережності і не може бу-ти усунутий із її законодавчого визначення.
При характеристиці інтелектуального боку психічної діяльності суб'єкта при самовпевненос-ті в законі вказується лише на передбачення можливості настання суспільно-небезпечних наслід-ків і не дається характеристика стану свідомості винного по відношенню до самої дії, як це ро-биться, наприклад, при визначенні умислу. В законі необхідна характеристика стану свідомості винної особи по відношенню до основної об'єктивної властивості дії – суспільної небезпеки. Важ-ливим удосконаленням законодавчого визначення злочинної недбалості є внесення в нього прямої вказівки на суб'єктивний критерій.
Необережні злочини необхідно виділити в чотири основні групи: побутову необережність, технічну необережність, професійну необережність, службову необережність.
Актуалізація проблеми злочинів, що вчиняються з необережності, для кримінології пов'язана з істотною інтенсифікацією різних видів необережної злочинної поведінки, зростанням її ймовір-ності в різних сферах професіональної та побутової діяльності, зростанням шкоди, що спричиня-ється. Необережна злочинна поведінка проявляється в будь-якій сфері людської діяльності. Феноме-нологію злочинів з необережності слід розглядати як сукупність статистично значимих показників про злочини з необережності, що відбивають їх кількісно-якісний і структурний стан. Динаміка злочинів з необережності у порівнянні з умисними злочинами несприятлива. Дійсні розміри злочинної необере-жності набагато більші, ніж офіційно зареєстровані.
Етіологія необережної злочинності досить виражено проявляється у сфері так званих авто-транспортних злочинів. Недоліки культури водіїв, допуск до керування автотранспортом осіб у нетверезому стані, в стані перевтоми, хворобливому стані, випуск в експлуатацію технічно не-справних машин, порушення правил індивідуальними власниками автотранспортних засобів – го-ловні причини й умови вчинення як автотранспортних злочинів, так і інших злочинів з необереж-ності.
Соціальна недисциплінованість, неупорядкованість деяких нових суспільних відносин, зне-важання інтересів оточуючих, систематичне порушення правил обережності – першопричина вчинення злочинів з необережності.
Особистість злочинця, що вчиняє злочин з необережності, повинна розкриватись через стру-ктуру особистості, у якій повинні вирізнятися основні соціальні параметри і характеристики – со-ціально-рольові, моральні, психологічні, вікові, психо-фізичні властивості й ознаки. Ігнорування правил обережності, егоїзм, черствість, намагання уникнути загальноприйнятих норм моралі, що зобов’язують надавати допомогу людям, які її потребують свідчить про відсутність громадянської культури у структурі особистості необережних злочинців і вказує на необхідність розробки куль-турологічної концепції необережної злочинності. Злочин, який вчиняється з необережності можна характеризувати як специфічну форму прояву волі та свідомості, що знаходяться в стані свавілля та ілюзій. Воля і свідомість необережного злочинця позбавлені модусу обережності. З економічної точки, в Україні відбуваються такі соціальні процеси, які сприяють формуванню у людей комплексу свавілля та ілюзій.
Сукупність попереджувальних заходів злочинної необережності необхідно поділяти на еко-номічні, політичні, соціальні, організаційно-управлінські, культурно-виховні, правові, інші. Про-блема попередження необережних злочинів як специфічний різновид соціальної діяльності потре-бує розгляду більш загальних методологічних, соціально-економічних і морально-психологічних питань. Різноманітність видів злочинів, що вчиняються з необережності, зумовлює необхідність диференціації заходів попередження. Важливо при цьому враховувати різні форми прояву групо-вого й індивідуального егоїзму, кар’єризм, професійну некомпетентність, низьку технологічну, виробничу, економічну, правову культури та багато інших негативних явищ, що лежать в основі злочинної недбалості і самовпевненості.

Список опублікованих праць:

1. Нежурбіда С.І. Мотивація поведінки особи при вчиненні необережних злочинів // Нау-ковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 70: Правознавство. – Чернів-ці: ЧДУ, 1999. – С.96-98.
2. Нежурбіда С.І. Причини та умови вчинення злочинів з необережності // Науковий віс-ник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 75. Правознавство. – Чернівці: “Рута”, 2000. – С.101-102.
3. Нежурбіда С.І. Особливості профілактики автотранспортних злочинів. Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 7. – К:. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України; Спілка юристів України, 2000. – С.387-392.
4. Нежурбіда С.І. Проблеми вдосконалення законодавчого визначення злочинної необере-жності // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 105. Право-знавство. – Чернівці: “Рута”, 2001. – С.96-98.

Нежурбіда С.І. Злочинна необережність: концепція, механізм і шляхи протидії. – Руко-пис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.08. – кримінальне право; кримінологія; кримінально-виконавче право. Інститут держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України, Київ, 2001.
Дисертацію присвячено актуальним проблемам злочинної необережності. Досліджуються виникнення і розвиток інституту необережної вини, її кримінально-правова та кримінологічна ха-рактеристики, особистість необережного злочинця; визначаються причини та умови вчинення злочинів з необережності, особливості механізму необережної злочинної поведінки. Пропонується удосконалити законодавче визначення необережності, виділити основні групи необережних зло-чинів, розглядати їх як специфічну форму прояву комплексу “сваволі та ілюзій”, як першопричину їх вчинення відсутність правової культури. Запропоновано заходи протидії злочинам, що вчиня-ються з необережності, і розглянуті методи їх профілактики, висловлюються пропозиції, дані ре-комендації щодо активізації та вдосконалення діяльності по їх попередженню.
Ключові слова: необережність, самонадіяність, недбалість, необережна вина, автотранспор-тний злочин.

Нежурбида С.И. Преступная неосторожность: концепция, механизм и пути противодей-ствия. – Рукопись.
Диссертация на получение научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08. – криминальное право и криминология; уголовно-исполнительное право. Институт госу-дарства и права имени В.М. Корецкого. Киев, 2001.
Диссертация посвящена актуальным проблемам преступной неосторожности. Автором ут-верждается, что с размежевания умышленного и неосторожного убийств началось учение о неос-торожной вине в целом. Определено, что для неосторожной вины характерен специфический, от-личный от умысла психологический механизм, особенная форма связи сознания и воли субъекта с общественно-опасными последствиями.
Предложено усовершенствовать определение неосторожности путем внесения изменений в его законодательное определение, подчеркнув, что при преступной самонадеянности лицо осозна-ет общественно-опасный характер своего действия, а при преступной небрежности не осознает общественно-опасный характер своего действия, хотя должно было и могло его осознавать. От-сутствие указанных признаков, по мнению автора, позволяет утверждать, что общественно-опасное действие является совершенным невменяемым лицом, достигшим возраста уголовной от-ветственности, или казусом. Обосновывается невозможность признания такого действия винов-ным, поскольку вина невозможна без осознания лицом своего действия или без обязанности и возможности такого осознания, если его не было. Обосновано положение о том, что субъективный критерий является самой важной характеристикой преступной неосторожности и не может быть устранен из законодательного определения. Обоснована необходимость деления неосторожных преступлений на четыре основные группы: бытовую неосторожность, техническую неосторож-ность, профессиональную неосторожность, служебную неосторожность.
Раскрываются все элементы феноменологии преступлений, совершаемых по неосторожно-сти, выделяются все обстоятельства, содействующие латентности преступной неосторожности. Обосновано проявление этиологии неосторожной преступности в сфере автотранспортных пре-ступлений. Выделяются основные причины и условия совершения автотранспортных преступле-ний. Предложено рассматривать в качестве первопричины преступлений, совершаемых по неос-торожности – отсутствие правовой культуры у людей.
Для объяснения механизма совершения преступлений по неосторожности, автором предла-гается рассматривать такие преступления как специфическую форму проявления так называемого комплекса “своеволия и иллюзий”, формой проявления которого в неосторожном преступлении является намерение удовлетворить свои потребности образом, опасным случайным нанесением вреда жизни, здоровью, интересам других людей. Воля и сознания лишены модуса осторожности.
Автором делается попытка сформулировать определение противоположного преступной неосторожности состояния так называемой “правовой осторожности”, которая формируется у ли-ца под влиянием правовой культуры.
Обоснована точка зрения, что личность преступника, совершающего преступление по неос-торожности, должна раскрываться через структуру личности, в которой должны выделяться ос-новные социальные параметры и характеристики, к которым относятся социально-ролевые, мо-ральные, психологические, возрастные, психо-физические особенности и признаки. Зафиксирова-но “омоложение” неосторожных преступлений. Обосновывается целесообразность утверждения о характерности отсутствия у личности преступника, который совершает преступление по неосторож-ности, осторожности в результате деформации этой личности комплексом своеволия и иллюзий.
Автором поддержано деление мероприятий по предупреждению преступной неосторожности на экономические, политические, социальные, организационно-управленческие, культурно-воспитательные, правовые и др.
В диссертации обосновывается положение о том, что правовая культура граждан является определяющим фактором в противодействии преступной неосторожности. В результате вывода об отсутствии гражданской культуры в структуре личности неосторожного преступника предложена разработка культурологической концепции неосторожной преступности.
Обосновывается целесообразность отдельного криминологического исследования авто-транспортных преступлений. Предлагается расширить понятие профилактики автотранспортних преступлений, в соответствии с которым профилактикой преступных нарушений правил безопас-ности дорожного движения и эксплуатации транспортных средств признавалась бы совокупность предупредительно-контрольных мер по отношению к участникам дорожного движения, лицам, имеющим к нему отношение, и средствам, которые обеспечивают их безопасность. Предлагается модель профилактической деятельности с учетом многих комплексных проблем. Определяются специфические условия, которые способствуют совершению неосторожных преступлений, свя-занных с нарушением правил дорожного движения. Предложены новые методы предупредитель-ной работы.
Ключевые слова: неосторожность, самонадеянность, небрежность, неосторожная вина, ав-тотранспортное преступление.

Nezhurbida S.I. Criminal сareless: conception, mechanism and ways of counteraction. – Manuscript.
Thesis for a Candidate’s Degree in Law Sciences in speciality 12.00.08. – criminal law and crimi-nology; criminal-executive law. Institute of State and Law named after V.M.Koretsky, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.
The thesis is dedicated to actual problems of criminal carelessness. The beginnings and develop-ment of the institution of careless guilt, it’s legal-criminal and criminological descriptions, personality of careless criminal are researched; causes and conditions of perpetration of careless crimes, peculiarities of mechanism of criminal careless behavior are determined. The perfection of legislative definition of care-lessness and division into main groups of careless crimes, consideration them as specific form of display of the complex of “willfulness and illusion”, consideration the only first cause of their perpetration as ab-sence of legal culture are proposed. The measures of counteraction to crimes, which are committed on carelessness, are proposed and the methods of their precautions are considered, the proposals are ex-pressed, recommendations about activization and perfection of activities on their prevention are given.
Key words: carelessness, negligence, self-sufficiency, careless guilt, autotransport crime.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking