Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Злочинність у сфері віросповідання та боротьба з нею

 

ПАЛІЙ Максим Валерійович

ЗЛОЧИННІСТЬ У СФЕРІ ВІРОСПОВІДАННЯ ТА БОРОТЬБА З НЕЮ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ - 2002


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому інституті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник -
кандидат юридичних наук, доцент
Фролова Олена Григорівна,
Національний університет внутрішніх справ, докторант.

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук
Музика Анатолій Ананійович,
Київський інститут внутрішніх справ при
Національній академії внутрішніх справ України,
проректор з наукової роботи;

кандидат юридичних наук
Міллер Анатолій Йосипович,
Київський національний університет культури і мистецтв,
доцент кафедри кримінального права та процесу.

Провідна установа -
Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, кафедра кримінального права та кримінології, м.Київ.

Захист відбудеться 27.01. 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права ім.В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительска, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім.В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительска, 4.

Автореферат розісланий 19.12. 2002 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук І.М. Кучеренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З проголошенням незалежності України відбулися ґрунтовні зміни в державній політиці щодо релігії та церкви. Виникла нагальна потреба у переосмисленні проблем, пов'язаних із забезпеченням та охороною свободи віросповідання. Однією з таких проблем є боротьба зі злочинністю у сфері віросповідання. Це тим більш актуально, оскільки суттєво змінилося українське кримінальне законодавство. У Кримінальному кодексі України, прийнятому 5 квітня 2001 року, збільшена кількість статей, що передбачають відповідальність за порушення прав на свободу віросповідання. У зв'язку з розвитком демократичних процесів зростає кількість релігійних організацій та їх членів. Тим часом поширюються безпідставні обмеження свободи віросповідання. Нерідко на регіональному рівні віддаються переваги та встановлюються привілеї за ознакою релігійних переконань. На ґрунті релігійної ворожнечі вчиняються захоплення та утримування культових будівель, хуліганські дії, громадянам і працівникам правоохоронних органів заподіюються тілесні ушкодження тощо. Таким чином, докорінна зміна кількісних та якісних ознак злочинності у сфері віросповідання вимагає їх наукового аналізу і напрацювання на цій основі адекватних заходів протидії як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.
Проблемам боротьби зі злочинами проти конституційних прав та свобод громадян, у тому числі боротьби зі злочинами проти свободи віросповідання, приділяли увагу такі вітчизняні та зарубіжні автори, як Ю.В.Александров, Г.З.Анашкін, П.П.Андрушко, Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, С.Я.Булатов, П.А.Воробей, В.О.Глушков, В.В.Голіна, В.К.Грищук, Н.О.Гуторова, І.М.Даньшин, О.М.Джужа, В.В.Джунь, А.П.Закалюк, В.С.Зеленецький, А.Ф.Зелінський, О.Г.Кальман, О.М.Костенко, М.Й.Коржанський, В.М.Корчева, Т.П.Кудлай, І.П.Лановенко, В.Г.Лихолоб, Г.П.Лупарєв, А.А.Музика, А.Й.Міллер, В.О.Навроцький, Д.В.Рівман, В.В.Скибицький, В.В.Сташис, Є.Л.Стрельцов, А.В.Тарасенко, В.Я.Тацій, І.К.Туркевич, О.Г.Фролова, С.С. Яценко та інші.
Праці зазначених та інших авторів, безсумнівно, мають велике наукове і практичне значення, служать подальшому вдосконаленню законодавства та підвищенню результативності боротьби зі злочинністю. Проте і сьогодні зазначені проблеми залишаються остаточно не розв'язаними. Істотного значення вони набувають в умовах становлення суверенної України. Однак комплексного кримінологічного дослідження злочинності у сфері віросповідання та боротьби з нею в нових соціально-економічних, правових, політичних умовах ще не проводилося.
Зазначені обставини зумовили актуальність обраної теми дисертації та визначили необхідність її детального дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького інституту внутрішніх справ МВС України на 2002 р. згідно з професійною проблематикою та практичним спрямуванням вищих навчальних закладів МВС України, які передбачені Наказом МВС України від 11 травня 2001 року № 356 "Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 років" .
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні кримінологічної характеристики злочинності у сфері віросповідання та розробці заходів боротьби з цим видом злочинності на загальному, спеціальному та індивідуальному рівнях.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі основні завдання:
• дати загальну характеристику злочинам у сфері віросповідання;
• проаналізувати сучасний стан злочинності у сфері віросповідання в Україні;
• розкрити кримінологічну характеристику осіб, які вчиняють злочини у сфері віросповідання;
• дослідити детермінацію злочинності у сфері віросповідання;
• розробити заходи загальної, спеціальної, індивідуальної та віктимологічної профілактики злочинів у сфері віросповідання.
Об'єктом дослідження є злочинність у сфері віросповідання та діяльність відповідних державних органів щодо боротьби з нею.
Предметом дослідження є кримінологічна характеристика злочинності у сфері віросповідання та профілактичні заходи боротьби з нею.
Методи дослідження. У ході дослідження з урахуванням поставленої мети і сформульованих завдань, а також об'єкта та предмета дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Наприклад, завдяки методу дедукції здійснено класифікацію злочинів у сфері віросповідання. Метод індукції використаний для встановлення криміногенних факторів, що обумовлюють злочини у сфері віросповідання. Метод порівняльного правознавства застосовано автором у ході вивчення кримінальної відповідальності за злочини у сфері віросповідання в Україні, Росії та США та заходів боротьби з ними, а також для вивчення стану злочинності у сфері віросповідання в історичному аспекті, що дозволило проаналізувати основні характеристики злочинності у сфері віросповідання в Російській імперії, СРСР та УРСР. Необхідність отримання емпіричної інформації обумовила використання в дослідженні і конкретно-соціологічних методів (анкетування, інтерв'ювання, вивчення кримінальних справ, нормативних актів, звітів та офіційного листування місцевих органів влади тощо). Так, анкетування працівників правоохоронних органів та членів релігійних організацій сприяло встановленню їх позицій стосовно розуміння особливостей боротьби зі злочинністю у сфері віросповідання. Методи інтерв'ювання та особистого спостереження застосовувалися для вивчення осіб, які вчиняють злочини у сфері віросповідання. Математичний метод використаний у кримінологічному прогнозуванні динаміки злочинності у сфері віросповідання.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним дослідженням кримінологічної характеристики злочинності у сфері віросповідання та заходів боротьби з нею на загальному, спеціальному та індивідуальному рівнях.
На основі проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, що запропоновані здобувачем особисто та виносяться на захист:
1. Вперше дано кримінологічну характеристику злочинності у сфері віросповідання в сучасних соціально-економічних, правових та політичних умовах. Встановлено, що більшість зареєстрованих злочинів у сфері віросповідання здійснюється в ході міжконфесійних конфліктів у селах та невеликих населених пунктах Західної України.
2. Запропоновано класифікувати злочини у сфері віросповідання залежно від змісту злочинних діянь, виділивши серед них два види: злочинні утиски свободи віросповідання та перевищення її меж. Це дозволило визначити поняття "злочинність у сфері віросповідання" як сукупність учинених на певній території за певний період часу суспільно небезпечних винних діянь, за які встановлено кримінальну відповідальність та які перевищують межі свободи віросповідання та/або утискають свободу віросповідання.
3. Вперше дано кримінологічну характеристику осіб, які вчиняють злочини у сфері віросповідання, і запропоновано класифікувати цих осіб на два види залежно від змісту злочинних діянь: особи, які утискають свободу віросповідання, та особи, які перевищують межі свободи віросповідання. Встановлено морально-психологічні, соціально-рольові та інші властивості цих осіб.
4. Аргументовано, що утиски свободи віросповідання та перевищення меж цієї свободи взаємодетермінують один одного, тобто поширення одного різновиду злочинності у сфері віросповідання на певній території з часом тягне за собою розповсюдження іншого.
5. Встановлено, що найбільш складні криміногенні ситуації виникають у зв'язку з міжконфесійними конфліктами, які сприяють процесам безпосереднього поєднання перевищень меж свободи віросповідання з утисками свободи віросповідання, що значно підвищує ступінь їх суспільної небезпеки.
6. Запропоновано розширити коло потерпілих у злочинах, передбачених ст. 161 Кримінального кодексу України "Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії", зокрема рекомендовано замінити у диспозиції цієї статті слово "громадяни" на слово "люди", що дозволить підвищити ефективність боротьби зі злочинністю у сфері віросповідання.
7. Обґрунтовано необхідність уведення кримінальної відповідальності за поширення завідомо неправдивої інформації щодо віросповідання або діяльності певної релігійної групи, якщо таке діяння спричинило або могло спричинити тяжкі наслідки.
8. Запропоновано з метою удосконалення та подальшого розвитку загальної профілактики злочинності у сфері віросповідання запровадити в Україні кримінолого-релігієзнавчу експертизу проектів законодавчих актів, які стосуються прав громадян на свободу віросповідання, як різновид кримінологічної експертизи проектів законодавчих актів.
9. Для вдосконалення спеціальної профілактики злочинів у сфері віросповідання запропоновано ввести судову профілактико-релігієзнавчу експертизу діяльності релігійних організацій, науково обґрунтовані висновки якої повинні стати рекомендаціями для прийняття судом рішень про призначення членам цих релігійних організацій, що були визнані в установленому порядку винними у вчиненні злочинів у сфері віросповідання, покарання у виді позбавлення права займатися релігійною діяльністю та про припинення діяльності релігійної організації відповідно до ст.35 Конституції України та п.1-4 ст.16 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
10. Доведено, що особливістю проведення профілактичних бесід під час здійснення індивідуальної профілактики злочинів у сфері віросповідання є опора на ті складові елементи віросповідання об'єкта індивідуальної профілактики, які відповідають чинному законодавству і можуть бути застосовані для переконання у правомірній поведінці.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки, пропозиції і рекомендації, сформульовані в дисертаційному дослідженні, є певним внеском у теорію і практику боротьби зі злочинністю у сфері віросповідання і можуть бути використані:
• в практиці боротьби зі злочинністю у сфері віросповідання під час здійснення заходів загальної, спеціальної та індивідуальної профілактики злочинів у сфері віросповідання;
• у навчальному процесі під час вивчення Особливої частини, а також спецкурсів з кримінології, присвячених проблемам профілактики окремих видів злочинів;
• у науковій діяльності в ході подальшого дослідження злочинності у сфері відносин, пов'язаних з релігією, а також осіб, які вчиняють відповідні злочини.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертації доповідалися на міжнародних та республіканських науково-практичних конференціях: "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості" (п'ять виступів упродовж 1998 - 2000 років, м. Донецьк); "Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності, актуальні для Донецького регіону" (грудень 1998 року, вересень 1999 року, м. Донецьк); Треті Діонісіївські читання: (мовою оригіналу) "Дионисий Ареопагит и проблемы греко-славянской культуры" (лютий 1999 року, м. Донецьк); "Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на сучасному етапі розвитку суспільства" (березень 1999 року, м. Донецьк); "Загальна декларація прав людини як міжнародний стандарт правового становища особистості в Україні" (квітень 1999 року, м. Луганськ); "Засади християнської етики та формування світоглядних основ працівників органів внутрішніх справ" (квітень 1999 року, м. Львів); "Надійне забезпечення законності і правопорядку – основне завдання органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю" (листопад 1999 року, м. Донецьк); "Проблеми правового регулювання діяльності суб'єктів підприємництва" (квітень 2000 року, м. Донецьк); "Релігія і закон: проблеми правового врегулювання державно-церковних відносин" (лютий 2002 року, м. Київ).
Публікації автора. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, знайшли своє відображення в семи наукових статтях, п'ять з яких опубліковано у фахових виданнях, у чотирнадцяти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою, змістом та логікою дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаних джерел, що містить 182 найменування, 10 додатків. Повний обсяг дисертації – 208 сторінок, із них список використаних джерел – 16 сторінок, додатки – 21сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються зв'язок роботи з науковими програмами, мета і завдання дослідження, його теоретична база та науково-практичне значення, вказується новизна одержаних результатів, а також формулюються основні положення, які виносяться на захист.
Перший розділ "Злочини у сфері віросповідання як об'єкт кримінологічного дослідження". У цьому розділі автор на основі аналізу чинного законодавства та наукових джерел формулює поняття злочинності у сфері віросповідання та досліджує історію її виникнення. Розділ складається з двох підрозділів.
У підрозділі 1.1. "Загальна характеристика та види злочинів у сфері віросповідання" автор вказує, що на сферу віросповідання посягають такі передбачені Кримінальним кодексом злочини, як: пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст.178 КК України); незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179 КК України); перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК України); посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181 КК України), порушення рівноправності громадян залежно від ставлення до релігії (ст. 161 КК України), а також, згідно з п.3 ст. 67 КК України, інші злочини, вчинені на ґрунті релігійної ворожнечі, наприклад хуліганські дії, заподіяння тілесних ушкоджень, масові заворушення, насильства щодо працівників правоохоронних органів, оскільки такі дії мають своїм додатковим об'єктом свободу віросповідання громадян і дискредитують інститут свободи віросповідання. Аналізуючи види злочинів у сфері віросповідання, автор доходить висновку, що їх взаємозв'язки дають підстави класифікувати ці злочини за ознакою змісту злочинної дії на: 1) утиски свободи віросповідання і 2) перевищення меж свободи віросповідання. Виходячи з цієї класифікації та аналізу критеріїв визначення видів злочинності, дисертант обґрунтовує думку, що злочини у сфері віросповідання, як об'єкт кримінологічного дослідження, є сукупністю злочинних утисків та перевищень меж свободи віросповідання. Тому автор пропонує під поняттям "злочинність у сфері віросповідання" розуміти сукупність вчинених на певній території за певний період часу суспільно небезпечних винних діянь, за які встановлено кримінальну відповідальність та які перевищують межі свободи віросповідання та/або утискають свободу віросповідання.
У підрозділі 1.2. "Історія виникнення злочинності у сфері віросповідання та боротьби з нею" на підставі аналізу законодавства про релігію у дореволюційний та радянський періоди на території України автор доходить висновку, що в історичному контексті кримінальні закони у сфері віросповідання, що існували у ХIХ-ХХ століттях, у деяких положеннях діаметрально відрізняються від чинного Кримінального кодексу України. Аналізуючи роботи попередніх дослідників, що вивчали злочинність у сфері віросповідання, дисертант доходить висновку, що протягом ХIХ-ХХ століть поняття злочинів у сфері віросповідання та заходів боротьби з ними істотно змінювалися. Наприклад, у Російській імперії існувало покарання за відступництво від православної віри, проповідування неправославної віри, належність до "нетерпимих" віросповідань і таке інше. У СРСР застосовувалося покарання за порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від церкви.
Досліджуючи утиски за часів царської та радянської влади поширеної у Західній Україні греко-католицької церкви, автор доходить висновку, що вони є вагомим фактором сучасного поширення злочинності у сфері віросповідання в цьому регіоні України. Аналізуючи в історичному аспекті законодавство та практику його застосування в боротьбі зі злочинністю у сфері віросповідання, яка відбивалася у статистичних даних про стан цього виду злочинності у ХIХ-ХХ століттях, автор робить висновок про неефективність суто кримінально-правових заходів боротьби з цим видом злочинності на спеціально-кримінологічному рівні та необхідність доповнення їх заходами загальної, індивідуальної та віктимологічної профілактики цієї злочинності.
Другий розділ "Кримінологічна характеристика злочинності у сфері віросповідання" складається з двох підрозділів, що розкривають кримінологічну характеристику злочинності у сфері віросповідання в сучасній Україні.
У підрозділі 2.1. "Рівень, структура, динаміка та географія злочинності у сфері віросповідання" автор, аналізуючи рівень та динаміку злочинності у сфері віросповідання за період 1991 – 2001 роки, визначає, що питома вага злочинів у сфері віросповідання серед інших злочинів збільшилася, що пов'язано із загостренням міжконфесійних конфліктів.
Переважна більшість злочинів у сфері віросповідання вчинялася у селах та інших невеликих населених пунктах Західної України в ході міжконфесійних конфліктів (96,4%). Кількість випадків вчинення на релігійному ґрунті хуліганських дій, свавільних захоплень культових будівель, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна та інших злочинів згідно з результатами проведеного автором дослідження становить відповідно 47,9%, 16,6%, 16,5%, 10,4%, 8,6% у структурі злочинності у сфері віросповідання.
Утиски свободи віросповідання в Україні автор поділяє відповідно до ознак конкретних складів злочинів на такі різновиди, як: надання привілеїв одним релігійним організаціям перед іншими у вигляді прямої чи непрямої матеріальної допомоги від органів місцевої влади; обмеження рівноправності за ознаками релігійних переконань під час реєстрації релігійних об'єднань; порушення права на свободу віросповідання через перешкоджання здійсненню релігійних обрядів; образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями шляхом поширення неправдивої інформації, яка принижує честь та гідність представників окремих релігійних груп та інші.
Автором докладно аналізуються вказані різновиди з використанням матеріалів відповідних документів місцевих органів влади та обґрунтовується висновок, що більшість аналізованих злочинів є штучно латентними.
У підрозділі 2.2. "Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини у сфері віросповідання" аналізуються соціально демографічна, кримінально-правова, морально-психологічна та інші характеристики, що входять до складу кримінологічної характеристики осіб, які вчиняють злочини у сфері віросповідання. Автор зазначає, що найбільшою кримінальною активністю відрізняються особи у віці 25-29 і 30-39 років. У структурі осіб, що вчиняють злочини у сфері віросповідання, частка зазначених осіб відповідно складає: 38,5% і 30,8 %. Абсолютну більшість злочинів у сфері віросповідання вчиняють особи чоловічої статі (99,1 %).
Як правило, злочини у сфері віросповідання вчиняються особами, які мають невисокий освітній рівень. Так, 54,9% притягнутих до кримінальної відповідальності мають незакінчену середню освіту, 27,4% – загальну середню, 9,8% – середню фахову і 7,9% – вищу та незакінчену вищу освіту. Більшість із них займається некваліфікованою працею або не працює (98,5%). Визначено, що серед притягнутих до кримінальної відповідальності не було осіб, які б знаходилися у стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння.
Осіб, що скоюють злочини у сфері віросповідання, автор умовно поділяє залежно від запропонованих ним видів злочинів у сфері віросповідання на два види: осіб, які перевищують межі свободи віросповідання; осіб, які вчиняють утиски свободи віросповідання.
Аналізуючи зазначені види, автор відмічає, що для осіб, які перевищують межі свободи віросповідання (це, зокрема, лідери релігійних груп), характерна здатність також утискати свободу віросповідання, але тільки як наслідок та продовження дій щодо перевищення власної свободи віросповідання. Особи, які перевищують межі свободи віросповідання, згідно з даними проведеного автором інтерв'ювання та особистого спостереження, як правило, мають певний релігійний світогляд, проте не зосереджені на вдосконаленні своїх релігійних переконань, а спрямовують свою діяльність на оточуючий світ, тому вони вважають, що можна задовольнити свої духовні потреби шляхом порушення прав інших віруючих. У таких осіб переважно послаблена раціональна і посилена емоційна діяльність, вони не схильні критично оцінювати себе та віддають перевагу насильницьким формам поведінки. Серед них зустрічаються також особи з ознаками психопатичності, діяльність яких на релігійному ґрунті може бути суспільно небезпечною.
Особи, які утискають свободу віросповідання, є, як правило, службовими особами, вони рідко бувають схожими на тих, що перевищують її межі, оскільки в них більше раціоналізму, але він досить примітивний. Такі люди, переважно, мають щодо релігії політичні, корисливі чи культурологічні інтереси. Вони стають на бік домінуючої конфесії, майже зовсім не цікавлячись її віровченням та сутністю обрядової практики.
Третій розділ "Детермінація злочинності у сфері віросповідання" має два підрозділи, які присвячені аналізу факторів, що безпосередньо призводять до вчинення злочинів у сфері віросповідання, обумовлюють їх вчинення або сприяють цьому.
У підрозділі 3.1. "Причини та умови злочинів у сфері віросповідання", аналізуючи матеріали кримінальних справ, судової, прокурорсько-слідчої, адміністративної та іншої практики, спираючись на результати власних кримінолого-соціологічних досліджень, автор визначає основні причини та умови злочинності у сфері віросповідання.
До соціально-економічних детермінант належать соціально-економічні труднощі становлення України як суверенної демократичної держави. Зазначається, що релігійні організації існують, як правило, за рахунок добровільних пожертвувань громадян. Але потреби цих організацій є значно більшими, ніж сучасні фінансові можливості їх членів. Поява на якійсь території, поряд із раніше існуючими, інших релігійних організацій нерідко сприймається першими не просто як загроза "поширенню істини", а і перешкода їх матеріальному забезпеченню.
До історичних детермінант злочинності у сфері віросповідання автор відносить тривалу ідеологічну монополію на українських теренах спочатку православ'я, а потім атеїстичних ідей.
До політико-правових детермінант злочинності у сфері віросповідання належать втручання державних органів, політичних партій та громадських організацій у внутрішні справи тих чи інших релігійних організацій та невідповідність деяких законодавчих актів конституційному принципу свободи віросповідання. Автор аналізує також інші детермінанти злочинності у сфері віросповідання.
До інших причин та умов, що впливають на вчинення злочинів у сфері віросповідання, автор, зокрема, відносить: діяльність так званих "антикультових" об'єднань громадян, які сприяють формуванню необґрунтованих уявлень про небезпечність переважної більшості нових релігійних течій; укладання договорів про співпрацю між державними структурами та тільки однією з релігійних конфесій; невизначеність критеріїв, які застосовуються службовими особами та представниками засобів масової інформації в оцінці ролі та значення різних конфесій тощо.
Фоновими явищами, що сприяють вчиненню злочинів у сфері віросповідання, виступають: занепад суспільної моралі; політизація релігійного середовища; гносеологічна (пізнавальна) нетерпимість між представниками різних конфесій, що викликана суперечностями в їхніх віровченнях; низька загальна культура спілкування громадян тощо.
Аналізуючи причини та умови злочинності у сфері віросповідання, автор зауважує, що утиски свободи віросповідання та перевищення меж цієї свободи взаємодетермінують один одного, тобто поширення одного різновиду злочинності у сфері віросповідання на певній території тягне за собою, з часом, розповсюдження іншого.
У підрозділі 3.2. "Специфіка криміногенних ситуацій, що детермінують злочинність у сфері віросповідання" визначається роль криміногенних ситуацій у механізмі злочинної поведінки. Дисертант доводить, що найбільш складні криміногенні ситуації виникають у зв'язку з міжконфесійними конфліктами, які сприяють процесам безпосереднього поєднання перевищень меж свободи віросповідання з утисками свободи віросповідання, що значно підвищує ступінь їх суспільної небезпеки. Такі криміногенні ситуації здебільшого призводять до хуліганських дій, масових порушень громадського порядку, заподіяння шкоди здоров'ю, честі та гідності громадян. Наприклад, за даними Департаменту адміністративної служби міліції та Держкомрелігій України, в 2000 році у понад 250 населених пунктах країни виникали міжконфесійні конфлікти, зокрема: у Львівській області – 94, Тернопільській – 53, Івано-Франківській – 45, Чернівецькій – 38, Закарпатській – 19. Одними з найскладніших криміногенних ситуацій є такі, що виникають у зв'язку з конфліктами між релігійними організаціями щодо користування культовими будівлями. У цих випадках вони здебільшого набувають форми групової непокори законним вимогам працівників правоохоронних органів або масових заворушень. На Львівську область, у порівнянні з іншими областями України, припадає максимум невиконаних судових рішень про передачу культових будівель у почергове користування різним релігійним організаціям у зв'язку з опором представників конфесії, які не згодні з таким рішенням. Протягом останніх десяти років на Львівську область припадає і переважна більшість від загальної кількості фактів залучення працівників міліції до забезпечення правопорядку під час виконання вказаних судових рішень, значна частина яких так і залишається невиконаними.
Четвертий розділ "Боротьба зі злочинністю у сфері віросповідання" складається з чотирьох підрозділів, які присвячені розробці заходів боротьби зі злочинністю у сфері віросповідання.
У підрозділі 4.1. "Загальна профілактика злочинів у сфері віросповідання" головний акцент робиться на заходах усунення соціально-економічних, політико-правових та інших детермінант злочинності у сфері віросповідання, забезпечення природної конкуренції релігійних організацій у задоволенні релігійних потреб суспільства як основи свободи віросповідання.
До заходів загальної профілактики злочинів у сфері віросповідання автор також відносить: заохочення соціально-корисної релігійної діяльності (зокрема, через уведення офіційних подяк та державних нагород лідерам релігійних організацій за благодійницьку діяльність та збереження міжконфесійного миру в окремому регіоні України); поширення міжнародних зв'язків релігійних організацій; інформування суспільства про негативну діяльність у сфері віросповідання та відповідальність за її вчинення; неухильне додержання закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо реєстрації релігійних організацій; додержання принципів свободи віросповідання, зокрема, недопустимості привілеїв чи обмежень за ознаками релігійних переконань, рівних прав людей на сповідування релігійних переконань, відправлення релігійних культів і ритуальних обрядів, ведення релігійної діяльності тощо.
З метою удосконалення загальної профілактики злочинності у сфері віросповідання обґрунтовується думка про необхідність уведення в рамках кримінологічної експертизи проектів законодавчих актів спеціальної кримінолого-релігієзнавчої експертизи для надання всебічної експертної оцінки проектам законів, які стосуються відносин, пов'язаних з релігією. Дисертант обґрунтовує, що позиція кримінологів під час здійснення вказаної експертизи повинна спиратися на кримінологічний прогноз злочинності у сфері віросповідання, здійснений на підставі існуючих даних, і доповнюватися аналізом можливого впливу запропонованих змін у законодавстві на результати прогнозу.
Також зазначається, що для підвищення профілактичної ролі кримінально-правових норм щодо захисту потерпілих, у зв'язку з поширенням в Україні міграційних процесів та відповідним зростанням кількості осіб без громадянства, іноземних громадян, які мають різні релігійні переконання та залишаються поза сферою кримінально-правового захисту, необхідно у ст.161 КК України "Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії" замінити слово "громадяни" на слово "люди".
У підрозділі 4.2. "Спеціальна профілактика злочинів у сфері віросповідання" автор вказує на головних суб'єктів такої профілактики – прокуратуру, Держкомрелігій, суд, МВС України та аналізує їх місце у проведенні відповідних заходів.
Дисертант відмічає недостатність сучасних запобіжних заходів спеціальної профілактики та пропонує шляхи їх удосконалення. Зокрема, до головних заходів спеціальної профілактики злочинів у сфері віросповідання автор відносить забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності та покарання за вчинення злочинів у сфері віросповідання, відповідність покарання вчиненому злочину та особі, що його вчинила та інші.
Автором розроблені спеціальні консультативні, аналітичні, експертно-рекомендаційні, застерігаючі та інші форми інформаційного забезпечення боротьби зі злочинністю у сфері віросповідання та виносяться пропозиції щодо порядку їх застосування. Пропонується також ввести судову профілактико-релігієзнавчу експертизу діяльності релігійних організацій, науково обґрунтовані висновки якої повинні стати рекомендаціями для прийняття судом рішень про призначення членам цих релігійних організацій, що були визнані в установленому порядку винними у вчиненні злочинів у сфері віросповідання, покарання у виді позбавлення права займатися релігійною діяльністю та про припинення діяльності релігійної організації відповідно до ст.35 Конституції України та п.1-4 ст.16 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
До складу профілактико-релігієзнавчої експертної комісії автор пропонує залучати кримінологів, психологів та релігієзнавців. Експертиза повинна відповісти на комплекс питань, пов'язаних із віровченням, культовою практикою релігійної групи та їх впливом на поведінку особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Далі більш детально аналізується діяльність правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю у сфері віросповідання. Визначаються шляхи вдосконалення спеціальної профілактичної діяльності. Зокрема, запропоновано на основі організації вивчення міжконфесійних конфліктів спеціально створеними комісіями, проведення опитувань та анкетувань учасників конфліктів, круглих столів, семінарів, конференцій за участю лідерів конфесій та їх представників тощо розробити програму заходів спеціальної профілактики злочинів у сфері віросповідання.
У підрозділі 4.3. "Індивідуальна профілактика злочинів у сфері віросповідання" розглядаються заходи цілеспрямованої індивідуальної профілактичної діяльності, об'єктом якої є особи з кримінальними нахилами для запобігання вчиненню ними злочинів у сфері віросповідання, нейтралізації та ліквідації у них криміногенних якостей. Аналізуючи теорію і практику індивідуальної профілактики злочинів у сфері віросповідання, автор звертає увагу на особливу роль ранньої профілактики.
Визначено заходи індивідуальної профілактики по відношенню до: осіб, які вчинили злочини у сфері віросповідання; осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення на ґрунті релігійної ворожнечі; осіб, які беруть активну участь у міжконфесійних конфліктах; осіб, які здійснюють підготовку до вчинення злочинів у сфері віросповідання тощо.
Автор доводить, що особливістю встановлення психологічного контакту при проведенні профілактичних бесід під час здійснення індивідуальної профілактики злочинів у сфері віросповідання є опора на ті складові елементи віросповідання об'єкта індивідуальної профілактики, які відповідають чинному законодавству і можуть бути застосовані для переконання у правомірній поведінці.
У підрозділі 4.4. "Віктимологічна профілактика злочинів у сфері віросповідання" автор розглядає заходи зниження ризику стати жертвою злочину у сфері віросповідання.
Виходячи з положень сучасної вітчизняної кримінології, дисертант розглядає зв'язок "злочинець – жертва" у віктимологічному плані як тривалу подію, що існує в певному просторі і часі, зміст якої визначає поведінку потерпілих, їх взаємодію з особами, які вчиняють злочини у сфері віросповідання до, під час, а іноді й після вчинення злочину у сфері віросповідання.
Автор визначає заходи віктимологічної профілактики злочинів у сфері віросповідання на загальносоціальному, спеціальному та індивідуальному рівнях. Зокрема, особливостями віктимологічної профілактики злочинів у сфері віросповідання дисертант визнає те, що негативна поведінка представників однієї релігійної організації в одному регіоні України обумовлює віктимність її представників в іншому регіоні, оскільки віруючі там переважно сприймаються лише як члени конкретної релігійної групи, а не як звичайні громадяни. Тому автор пропонує у профілактичній роботі правоохоронних органів залучати спеціалістів Державного комітету України у справах релігій, вчених-кримінологів та релігієзнавців для ведення обліку віктимних релігійних груп, проведення роз'яснень представникам віктимних релігійних груп основ непровокуючої поведінки та особливостей уникнення конфліктів на релігійному ґрунті.
З метою удосконалення віктимологічної профілактики злочинів у сфері віросповідання обґрунтовано необхідність уведення кримінальної відповідальності за поширення завідомо неправдивої інформації щодо віросповідання або діяльності певної релігійної групи, якщо таке діяння спричинило або могло спричинити тяжкі наслідки.
У висновках підведені основні підсумки проведеного дослідження, визначено практичне значення розробленої проблеми, подано конкретні пропозиції. Підкреслюється, що основними особливостями, які характеризують злочинність у сфері віросповідання, є значна відмінність її основних показників у різних регіонах України, обумовленість міжконфесійними конфліктами на ґрунті релігійної ворожнечі, взаємна детермінація злочинних утисків та перевищень меж свободи віросповідання тощо. Також виокремлені інші специфічні та відмінні риси злочинності у сфері віросповідання, які дозволяють відрізняти її від інших видів злочинності. Розкривається практичне значення заходів боротьби зі злочинністю у сфері віросповідання.
Для удосконалення правової бази боротьби зі злочинністю у сфері віросповідання доцільно:
• прийняти новий закон "Про свободу віросповідання", який би повністю відповідав Конституції України та нормам міжнародного права щодо свободи віросповідання;
• розширити у ст.161 Кримінального кодексу України коло потерпілих, включивши до нього іноземних громадян та осіб без громадянства;
• ввести кримінальну відповідальність за поширення завідомо неправдивої інформації щодо віросповідання або діяльності певної релігійної групи, якщо таке діяння спричинило або могло спричинити тяжкі наслідки.
Результати дисертаційного дослідження щодо вдосконалення чинного Кримінального кодексу України та законодавства про релігію були використані у законотворчій діяльності Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, а також Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності.
У практику роботи Департаменту адміністративної служби міліції МВС України впроваджено рекомендований автором постійний обмін з Державним комітетом України у справах релігій статистичною, консультативною та аналітичною інформацією з питань, пов'язаних з профілактикою злочинів та інших правопорушень у сфері віросповідання. Державний комітет України у справах релігій також впровадив у практику своєї роботи розроблені автором спеціальні форми інформаційного забезпечення профілактики злочинів у сфері віросповідання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:
1. Палій М.В. Актуальність кримінологічної характеристики злочинів проти свободи совісті // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків: Університет внутрішніх справ. – 1999. – № 9. – С.134-136.
2. Палій М.В. Кримінологічна оцінка законодавства України про свободу совісті // Право України. – 1999. – №12. – С.91-93.
3. Палій М.В. Фінансові та майнові проблеми релігійної діяльності: кримінологічний аспект // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. – Донецьк: Донецький ін-т внутрішніх справ при Донецькому державному ун-ті. – 2000. – №1. – С.75-85.
4. Палий М.В. Преступления против свободы вероисповедания (изменения в уголовном законодательстве Украины) // Религия и право. – М., 2002. – №1. – С.18-20.
5. Палій М.В. Попередження злочинів проти свободи віросповідання органами внутрішніх справ // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2002. – №1. – С. 149-157.
6. Палій М.В. Правопорушення свободи совісті та особливості їх кримінологічної характеристики // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. – Донецьк: Донецький ін-т внутрішніх справ при Донецькому державному ун-ті. – 1998. – №2. – С.26-30.
7. Палій М.В. Формування світогляду спеціалістів-юристів у контексті забезпечення свободи совісті // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник наукових статей. – Львів: Львівський ін-т внутрішніх справ при НАВС України. – 1999. – №3. – С.108-110.
8. Палій М.В. Кримінологічна оцінка терміна "секта" // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. – Донецьк: Донецький ін-т внутрішніх справ при Донецькому державному ун-ті. – 1999. – №1. – С.253-259.
9. Палий М.В. Криминологический анализ некоторых аспектов оскорбления религиозных чувств // Религия и право. – М., 2001.– №1. – С.10-11.
10. Палій М.В. Кримінологія, кримінальне право та духовність // Збірка доповідей третьої міжнародної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". – Донецьк: Державний інститут штучного інтелекту. – 1998. – С.54-57.
11. Палій М.В. Опасность нарушений свободы совести для личности, общества, церкви и государства // Збірка доповідей четвертої міжнародної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". – Донецьк: Державний інститут штучного інтелекту. – 1998. – С.38-40.
12. Палій М.В. Актуальні аспекти прогнозу злочинності у зв'язку з практикою та перспективами змін законодавства щодо свободи совісті // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 1999. – №2. – С. 202-207.
13. Палій М.В. Загальна криміногенна оцінка духовності // Збірка доповідей п'ятої міжнародної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". – Донецьк: Державний інститут штучного інтелекту. – 1999. – С.80-81.
14. Палій М.В. Конфлікти у православ'ї, їх кримінологічні та морально-релігійні аспекти // Материалы международной научной конференции "Третьи Дионисиевские чтения. Дионисий Ареопагит и проблемы греко-славянской культуры". – Донецк: ДонГУ – ДИСО. – 1999. – С.34-35.
15. Палій М.В. Актуальність кримінологічного забезпечення свободи совісті // Тези доповідей і наукових повідомлень регіональної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на сучасному етапі розвитку суспільства". – Донецьк: Донецький ін-т внутрішніх справ при Донецькому державному ун-ті. – 1999. – С.51-52.
16. Палій М.В. Причини релігійних конфліктів з кримінальними наслідками та шляхи їх усунення // Тези доповідей і наукових повідомлень міжрегіональної науково – практичної конференції "Надійне забезпечення законності і правопорядку – основне завдання органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю". – Донецьк: Донецький ін-т внутрішніх справ при Донецькому державному ун-ті. – 1999. – С.27-30.
17. Палій М.В. Основні перешкоди реалізації свободи світогляду та віросповідання на Україні – необхідність кримінологічного підходу для їх усунення // Збірник аналітичних матеріалів республіканської науково-практичної конференції "Загальна декларація прав людини як міжнародний стандарт правового становища особистості в Україні". - Луганськ: Луганський ін-т внутрішніх справ. – 1999. – С.218-221.
18. Палій М.В. Кримінологічні особливості у взаєминах релігійних конфесій у прикордонних регіонах України // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Спеціальний випуск. – 2000. – С.180-184.
19. Палій М.В. Змагальність християн у доброчинності як профілактика злочинності // Збірка доповідей шостої міжнародної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". - Донецьк: Державний інститут штучного інтелекту. – 2000. – №1. – С.57-59.
20. Палій М.В. Склад релігійного інтересу як модель свободи совісті // Збірка доповідей сьомої міжнародної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". - Донецьк: Державний інститут штучного інтелекту. – 2000. – №2. – С.112-114.
21. Палій М.В. Шляхи подолання міжконфесійних конфліктів: кримінально-правовий, кримінологічний та профілактичний підходи // Релігія і закон: проблеми правового врегулювання державно-церковних відносин: Збірник матеріалів. – К.: "ВіП". – 2002. – С.136-143.

Палій М.В. Злочинність у сфері віросповідання та боротьба з нею. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Інститут держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України. - Київ, 2002.
Дисертація є першим комплексним дослідженням кримінологічної характеристики злочинності у сфері віросповідання та заходів боротьби з нею на загальному, спеціальному та індивідуальному рівнях. Дослідження базується на сучасних досягненнях кримінально-правової теорії, кримінології, соціології та релігієзнавства і проводиться з урахуванням позитивного досвіду відповідної правозастосовної практики України, зарубіжних країн, вітчизняних та міжнародно-правових норм, що регулюють релігійні відносини.
Досліджується історія виникнення злочинності у сфері віросповідання та боротьби з нею, дається кримінологічна характеристика сучасного стану цього виду злочинності та осіб, які вчиняють злочини у сфері віросповідання. Особливе місце посідає виявлення детермінант зазначених злочинів та криміногенних ситуацій, що їх обумовлюють, і розроблення на цій основі адекватних заходів загальної, спеціальної, індивідуальної та віктимологічної профілактики.
Ключові слова: злочини у сфері віросповідання, злочинність у сфері віросповідання, особи, які вчиняють злочини у сфері віросповідання, детермінанти злочинності у сфері віросповідання, профілактика злочинів у сфері віросповідання.

Палий М.В. Преступность в сфере вероисповедания и борьба с ней. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Институт государства и права им. В.М. Корецкого Национальной академии наук Украины.- Киев, 2002.
Диссертация является первым комплексным исследованием криминологической характеристики преступности в сфере вероисповедания и мер борьбы с ней на общем, специальном и индивидуальном уровнях.
В работе впервые дана криминологическая характеристика преступности в сфере вероисповедания в современных социально-экономических, правовых и политических условиях Украины. Установлено, что большинство зарегистрированных преступлений в сфере вероисповедания осуществляется в ходе межконфессиональных конфликтов в селах и небольших населенных пунктах Западной Украины.
Предложено понятие преступности в сфере вероисповедания. В зависимости от содержания преступных действий в сфере вероисповедания, выделено два вида: преступные притеснения свободы вероисповедания и превышения ее пределов. Аргументировано, что притеснения свободы вероисповедания и превышения пределов этой свободы взаимообусловлены.
Дана криминологическая характеристика лиц, совершающих преступления в сфере вероисповедания. Установлены нравственно-психологические, социально-ролевые и другие характеристики этих лиц.
Отмечается, что наиболее сложные криминогенные ситуации возникают в условиях межконфессиональных конфликтов, способствующих объединению превышения пределов свободы вероисповедания с притеснениями свободы вероисповедания, что значительно повышает степень их общественной опасности.
Предложено расширить круг потерпевших в преступлениях, предусмотренных ст. 161 Уголовного кодекса Украины "Нарушение равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности или отношения к религии", в частности, рекомендовано заменить в диспозиции этой статьи слово "граждане" на слово "люди".
Обоснована необходимость введения уголовной ответственности за распространение заведомо ложной информации относительно вероисповедания или деятельности определенной религиозной группы, если такое деяние повлекло или могло повлечь за собой тяжкие последствия.
С целью усовершенствования и дальнейшего развития общей профилактики преступности в сфере вероисповедания предложено ввести в Украине криминолого-религиоведческую экспертизу проектов законодательных актов, которые касаются прав граждан на свободу вероисповедания, как разновидность криминологической экспертизы проектов законодательных актов.
Для усовершенствования специальной профилактики преступлений в сфере вероисповедания предложено ввести судебную профилактико-религиоведческую экспертизу деятельности религиозных организаций, научно обоснованные выводы которой должны стать рекомендациями для принятия судом решений о назначении членам этих религиозных организаций, признанных в установленном порядке виновными в совершении преступлений в сфере вероисповедания, наказания в виде лишения права заниматься религиозной деятельностью и о прекращении деятельности религиозной организации в соответствии со ст.35 Конституции Украины и п.1-4 ст.16 Закона Украины "О свободе совести и религиозных организациях".
Доказано, что особенностью установления психологического контакта при проведении профилактических бесед во время осуществления индивидуальной профилактики преступлений в сфере вероисповедания является использование тех составных элементов вероисповедания объекта индивидуальной профилактики, которые соответствуют действующему законодательству, и могут быть применены для убеждения в правомерном поведении.
Результаты диссертационного исследования относительно усовершенствования действующего Уголовного кодекса Украины и законодательства о религии были использованы в законотворческой деятельности Комитета Верховной Рады Украины по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией, а также Комитета Верховной Рады Украины по вопросам культуры и духовности.
Рекомендованный автором постоянный обмен с Государственным комитетом Украины по делам религий статистической, консультативной и аналитической информацией по вопросам, связанным с профилактикой преступлений и иных правонарушений в сфере вероисповедания внедрен в практику работы Департамента административной службы милиции МВД Украины. Государственный комитет Украины по делам религий также внедрил в практику своей работы разработанные автором специальные формы информационного обеспечения профилактики преступлений в сфере вероисповедания.
Ключевые слова: преступления в сфере вероисповедания, преступность в сфере вероисповедания, лица, совершающие преступления в сфере вероисповедания, детерминанты преступности в сфере вероисповедания, профилактика преступлений в сфере вероисповедания.

Paliy M.V. Criminality in the field of creed and the struggle against it. – Manuscript.
Thesis for a Candidate's Degree in Law Sciences in specialty 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal executive law. Institute of State and Law named after V.M. Koretsky, under the National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2002.
The dissertation is the first complex research of criminological characteristics of crimes in the field of creed and means of the struggle against them on the general, special and individual levels. The research is based on the modern achievements of criminal and legal theory, criminology, sociology and religion studying as well as the positive experience of the definite law-enforcement practice of Ukraine, foreign countries, domestic and international norms regulating religious relations.
The historical background of the crimes against one's creed is being analyzed here; the criminological characteristics of the present-day situation and characteristics of person committing the crimes in that particular criminality have given in the wool. The special attention is paid to the determinations of these crimes as well as working out the situation that define them, ways of general, special, individual and victim prevention.
Key words: the crimes in the field of creed, criminality in the field of creed, persons committing the crimes in the field of creed, determinants of criminality in the field of creed, preventive measures against the crimes in the field of creed.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking