Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Злочинність у сфері підприємницької діяльності та її попередження

 

Смирнов Андрій Анатолійович

Злочинність у сфері підприємницької діяльності та її попередження

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2002



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі кримінального права та кримінології; кримінально-виконавчого права Донецького інституту внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Філонов Володимир Петрович, Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, перший проректор

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Глушков Валерій Олександрович, Центр організації, координації науково-дослідних робіт вищих закладів освіти та науково-дослідних установ МВС України, начальник

кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України Мельник Микола Іванович, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, заступник керівника

Провідна установа Одеська національна юридична академія, МОіН, м. Одеса

Захист відбудеться “26” червня 2002 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1).

Автореферат розіслано “26” квітня 2002 р.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Є.Д. Лук’янчиков
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25 грудня 2000 року, та попередній Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., затвердженій Указом Президента України від 17 вересня 1996 року, відзначається, що загострення криміногенної обстановки в країні потребує прийняття широкомасштабних комплексних заходів, спрямованих на правове забезпечення правоохоронної діяльності, удосконалення системи профілактики правопорушень. До першочергових завдань протидії злочинам відноситься вдосконалення форм і методів боротьби з економічною злочинністю. Ухилення від сплати податків, розкрадання, хабарництво, корупція вразили всі галузі народного господарства і створили підґрунтя організованої злочинності - “тіньову економіку”. Найбільше зростання рівня злочинності спостерігається на тих ділянках, які зайняті задоволенням життєвих потреб населення. Це, насамперед, торгівля, транспорт, сфера кредитно-фінансової і підприємницької діяльності.
Для правильного розуміння і практичної оцінки подій, що відбуваються в нашому суспільстві, важливе значення має розробка концептуальних засад соціально-економічного розвитку. Реформа, яка відбувається, передбачає перехід до ринкових відносин, які повинні здійснюватися на основі зміни правової системи держави. Президентом України неодноразово вказувалося на необхідність виявлення в сферах підприємницької, зовнішньоекономічної, фінансово-банківської діяльності порушень законів, внесення пропозицій щодо усунення прогалин у законодавстві, які використовуються правопорушниками для різноманітних зловживань.
Підприємницька діяльність, особливо у галузях виробництва товарів народного споживання і сільськогосподарської продукції, а також надання послуг, покликана забезпечити нагальні потреби громадян, як це робиться у розвинутих країнах. Однак кризовий стан економіки України й обумовлені ним негативні соціальні явища ускладнили криміногенну ситуацію та негативно вплинули на розвиток підприємницької діяльності. Цьому сприяли і непослідовність у проведенні економічних реформ, і їх недостатнє правове забезпечення. У сфері підприємництва сформувались і продовжують наростати негативні тенденції, які гальмують економічний розвиток України, підривають принципи соціальної справедливості. Набули значного поширення протиправні діяння, які виходять за межі держави і набувають міжнародного характеру. Шляхом розкрадання сировини, матеріалів, обладнання та вивозу їх за кордон державі завдаються величезні матеріальні збитки, створюються сприятливі умови для хабарництва, приховування прибутків від оподатковування тощо. У підприємництво проникли особи з кримінальним минулим, практично на 50-60 % економіка України стала “тіньовою”.
Складна криміногенна обстановка потребує розробки комплексу науково обґрунтованих заходів, спрямованих на забезпечення нормального функціонування підприємництва та протидію злочинам, які вчиняються в цій сфері. Це зумовлює актуальність теми пропонованого дисертаційного дослідження.
Проблемам попередження злочинності в економіці останнім часом приділяється велика увага. Вони розглядаються в докторських і кандидатських дисертаціях, монографіях, відповідних розділах підручників і навчальних посібників, наукових статтях. Значний внесок у дослідження цих злочинів зробили Ф.Г. Бурчак, І.П. Лановенко, П.С. Матишевський, А.О. Пінаєв, Г.М. Самілик, В.В. Сташис, Є.Л. Стрельцов, В.Я. Тацій, С.В. Трофімов та інші українські вчені. Серед російських дослідників слід відзначити О.Л. Белахова, М.О. Бєляєва, Г.І. Вольфмана, Н.Ф. Кузнєцову, К.С. Лейкіну, В.М. Леонтьєва, М.Д. Лисого, Ю.І. Ляпунова, Л.К. Малахова, А.В. Наумова, П.Т. Некипєлова, І.Г. Сапожникова, Т.Л. Сергєєву, А.Н. Тройніна, О.М. Яковлева тощо.
В умовах переходу до ринкових відносин останнім часом проблемам економічної злочинності присвячені дослідження П.П. Андрушка, Л.П. Брич, В.М. Вересова, П.Т. Геги, І.П. Голосніченка, В.М. Гринчака, А.Є. Гутника О.О. Дудорова, Г.М. Кузьменка. Я.М. Кураш, І.І. Кучерова, В.В. Лисенка, В.Р. Мойсика, В.В. Молодика, М.С. Мищука, В.О. Навроцького, Ю.В. Опалінського, В.М. Поповича, Ю.М. Сухова та деяких інших.
Наукові дослідження цих проблем на стикові кримінального права й кримінології здійснили Ю.М. Антонян, О.М. Бандурка, Б.В. Волженкін, В.В. Голіна, Л.М. Давиденко, І.М.Даньшин, Г.В. Дашкова, А.І. Долгова, А.П. Закалюк, В.С. Зеленецький, А.Ф. Зелінський, І.І.Карпець, Ю.Г. Козлов, М.Й. Коржанський, О.М. Костенко, В.М. Кудрявцев, А.Н. Ларков, В.Г. Лихолоб, П.І. Орлов, М.І. Панов, Е.Ф. Побігайло, І.І. Рогов, В.П. Філонов, В.І. Шакун та інші вчені.
Роботи вказаних авторів мають велике наукове і практичне значення. Водночас, на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки чимало висловлених ними положень певною мірою втратили свою актуальність через кардинальні зміни в законодавстві та суспільних відносинах, які воно регулює. Це потребує уточнення раніше сформульованих висновків.
Тільки протягом останніх кількох років робляться спроби монографічного дослідження злочинності у сфері підприємництва в Україні. Кримінологія ще не має у своєму розпорядженні даних узагальненого характеру, які б давали повне уявлення про детермінанти, способи вчинення злочинів у цій сфері та заходи щодо їх попередження. Недостатньо вивчена діяльність правоохоронних органів у боротьбі з цим видом злочинності. Викладене вище обумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що тема дослідження віднесена до переліку науково-дослідних робіт Донецького інституту внутрішніх справ МВС України і затверджена Вченою Радою цього ж навчального закладу (протокол №5 від 31.01.1998р.).
Обраний напрямок дослідження базується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року, та попередньої Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 року. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри на 1996-2000 роки та перспективних планів науково-дослідної діяльності Донецького інституту внутрішніх справ МВС України.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення способів, причин і умов вчинення злочинів у сфері підприємницької діяльності та розроблення заходів щодо їх нейтралізації чи усунення органами внутрішніх справ і державною податковою адміністрацією. З урахуванням цього автором були поставлені такі основні завдання:
- зібрати й узагальнити відповідний емпіричний матеріал щодо діяльності суб’єктів підприємництва і кримінальних проявів у цій сфері;
- здійснити комплексний аналіз підприємницької діяльності в умовах формування ринкових відносин в Україні;
- визначити основні види злочинів, що вчиняються в цій сфері;
- окреслити комплекс причин та умов злочинів, які характерні підприємницькій сфері;
- виділити головні напрями попередження злочинності у підприємницькій діяльності, насамперед, органами внутрішніх справ і державної податкової служби;
- внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства та інших нормативних актів, які регулюють відносини у цій сфері діяльності.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері підприємництва в умовах кризового стану економіки України, правове регулювання та організаційне забезпечення діяльності суб’єктів цих правовідносин, а також дотримання законності і правопорядку в даній сфері.
Предметом дослідження є криміногенні чинники, що впливають на стан економіки і підприємництва; злочинність у сфері підприємницької діяльності, її кримінально-правові та кримінологічні характеристики; система протиправних детермінант та заходи попередження злочинів у даній сфері.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять закони і категорії матеріалістичної діалектики.
У ході дослідження, використовуючи системно-структурний та аналітичний методи з’ясовано зміст та структурні компоненти злочинності у сфері підприємницької діяльності, складові причинного комплексу та елементи системи заходів протидії злочинам у даній сфері. За допомогою історико-правового методу простежено розвиток та вдосконалення різних форм злочинних проявів у підприємництві на певних історичних етапах, а також здійснено спостереження за ефективністю запобіжного впливу правоохоронних органів у даній сфері.
Порівняльно-правовий та статистичний методи використовувалися при аналізі тенденцій слідчо-судової та попереджувальної практики, визначенні кількісних та якісних показників злочинності у підприємницькій сфері та заходів правового і організаційно-управлінського впливу.
Також були проаналізовані статистичні дані та аналітичні матеріали Міністерства економіки України та Державного комітету статистики України, які характеризують економічну діяльність суб’єктів підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України про роботу правоохоронних органів України, спрямовану на виявлення і попередження злочинів у цій сфері за період з 1990 по 1999 рік, а також статистичні відомості Міністерства юстиції України стосовно особи злочинця. Вивчено понад 400 кримінальних справ і матеріалів цієї категорії злочинів, проведено опитування 150 працівників Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України і Державної податкової міліції України, а також 97 підприємців різних рівнів.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації визначається насамперед тим, що це одне з перших досліджень в Україні, у якому зроблена спроба комплексно дослідити кримінологічні та кримінально-правові аспекти злочинності у сфері підприємництва, а також внести пропозиції щодо вдосконалення форм і методів боротьби з нею на сучасному етапі. Конкретний внесок дисертанта у розробку наукових результатів полягає в тому, що в ході дослідження були досягнуті певні результати, сформульовані основні положення, які мають значення для науки й практики.
Найбільш істотними з них є такі:
1. Досліджено стан, динаміку і структуру злочинності у сфері підприємництва та її детермінацію в умовах становлення ринкової економіки.
2. Отримали подальший розвиток організаційно-правові заходи удосконалення профілактичного впливу на особу, яка вчиняє злочини у сфері підприємництва, та мікросередовище, що формує і визначає її поведінку. До таких автор відносить заходи нормативно-правового, організаційно-управлінського, морально-психологічного та кадрового характеру.
3. Зазначено спеціальні заходи щодо виявлення та нейтралізації злочинів, які вчиняються організованими злочинними угрупованнями у сфері підприємництва. Основні з них вбачаються у визначенні напрямків злочинної діяльності організованих угруповань у підприємництві, правильній оцінці кримінологічної ситуації у даній сфері та суттєвої нейтралізації її на загальнодержавному та спеціальному рівнях.
4. Отримала подальшого розвитку позиція щодо необхідності детальної регламентації норми кримінального закону, яка передбачає відповідальність посадової особи комерційної структури. Зокрема в кримінальному законі пропонується розмежувати поняття посадової особи сфери підприємницької діяльності і державної сфери.
5. Запропоновано внести до Кримінального кодексу України положення, які передбачали б підвищену відповідальність посадових осіб державних установ і комерційних структур за злочини у сфері підприємництва, чітко розмежувати відповідальність посадових осіб за використання свого службового становища від відповідальності приватних осіб.
6. Визначено основні напрямки діяльності правоохоронних органів щодо попередження і припинення злочинів у сфері підприємницької діяльності.
Такими є:
а) забезпечення контролю Державної податкової адміністрації і Державної служби боротьби з економічними злочинами за порядком створення суб’єктів підприємництва, їх фінансовою і господарською діяльністю та звітністю у взаємодії з іншими контролюючими органами;
б) перекриття каналів незаконного одержання та використання суб’єктами підприємницької діяльності кредитів і матеріальних ресурсів;
в) виявлення та припинення корупційних дій з боку посадових осіб, покликаних забезпечувати нормальну роботу підприємницьких структур;
г) закріплення нормативного страхування зовнішньоекономічних контрактів та повернення банківських кредитів з метою запобігання вивозу вітчизняного капіталу за кордон;
д) удосконалення чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, та кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за правопорушення в зазначеній сфері.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в проведенні аналізу ефективності роботи правоохоронних органів щодо попередження злочинів, які вчиняються у сфері підприємництва. Наведені положення поглиблюють кримінологічну характеристику економічних злочинів і цим самим сприяють підвищенню ефективності боротьби з ними. Автором внесено практичні рекомендації, що спрямовані на вдосконалення чинного законодавства, впровадження спеціальних цільових заходів для виявлення детермінант злочинів у підприємницькій діяльності та їх усунення чи нейтралізації.
Деякі результати дисертаційного дослідження впроваджено в діяльність Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України (акт №5/612 від 25.07.2000р.), Державної податкової адміністрації України (акт №14211 від 26.07.2000р.) та Головного управління державної служби України (акт №70/5894 від 29.11.2000р.).
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані:
а) у практичній діяльності органами Державної податкової служби і Державної служби боротьби з економічною злочинністю;
б) у підготовці рекомендацій щодо попередження злочинів у сфері підприємницької діяльності, та щодо деяких засобів оптимізації роботи оперативних і слідчих підрозділів;
в) у науково-дослідній діяльності - для подальшого теоретичного розроблення проблеми боротьби зі злочинами, що вчиняються в сфері підприємництва;
г) у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, при читанні курсів Загальної й Особливої частин кримінального права та кримінології, у науково-дослідній роботі викладачів, ад’юнктів, курсантів і слухачів;
д) у правоохоронній діяльності - у методичних розробках для підвищення рівня професійної правосвідомості працівників правоохоронних органів, податкової адміністрації та правової культури населення.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені у виступах автора на міжрегіональній науково-практичній конференції “Надійне забезпечення законності і правопорядку - основне завдання органів внутрішніх справ в боротьбі зі злочинністю” (Донецьк, 24.11.1999р.), та науково-практичній конференції “Боротьба з економічною злочинністю” (Донецьк, 19.01.1998р.), а також у виступах на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Донецького інституту внутрішніх справ та при проведені навчальних занять з курсу кримінології.
Публікації. Основні положення і висновки викладені автором у 7 наукових статтях, чотири з яких у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Відповідно до мети та завдань дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (203 найменування) і додатків (59 сторінок). Загальний обсяг дисертації становить 253 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета і завдання, методологія і методика дослідження, наукова новизна, основні положення, характеризується теоретична і практична значущість результатів дисертаційної роботи та їх апробація.
Розділ 1 "Аналіз деформації соціальних відносин у сфері підприємництва" присвячений детальній характеристиці економічного стану України в сучасних умовах переходу до ринкових відносин, а також чинників, які негативно впливають на нього. Перший розділ містить два підрозділи.
У підрозділі 1.1 "Вплив криміногенних чинників на сучасний стан економіки України" охарактеризовано сучасний стан економіки основними показниками економічного розвитку за 1999 рік порівняно з 1998 роком, а також розглянута динаміка попередніх п’яти років.
Україна має значний потенціал корисних копалин: залізна руда, марганець, сірка, навіть золота. Розвідані запаси нафти складають 234,8 млн. тон (у 1999 році добувалося 4,2 млн. тон нафти на рік). Запаси кам’яного вугілля складають 100 млрд. тон (у 1999 році видобуток вугілля склав 75,9 млн. тон). За різноманітністю корисних копалин та щільності родовищ Україна належить до країн світу, які найбільш забезпечені мінеральними ресурсами: добувається 5 % світового обсягу мінеральних ресурсів, але з них тільки 12 % надходить у виробництво, інше йде у відвали (у західних країнах у виробництво надходить близько 60 %). В країні розроблено близько 90 видів покладів корисних копалин, існує 8 тис. родовищ. Україна має майже третину (28,6 %) чорноземів світу.
Незважаючи на те, що ситуація в економіці почала стабілізуватися, кримінальні чинники у сфері підприємництва продовжують негативно впливати на загальний стан економіки та породжують комплекс негативних соціальних явищ, у тому числі зростання загальної злочинності. Тому з метою забезпечення режиму законності у сфері підприємницької діяльності важливим засобом подолання злочинності має бути надійний контроль з боку держави за ходом приватизації. Правоохоронні органи повинні припиняти розкрадання державного і колективного майна при акціонуванні та приватизації основних державних фондів, посилити боротьбу з корупцією. Однак, на думку автора, тільки успішне проведення ринкових реформ стане тим підґрунтям, яке сприятиме викоріненню криміногенних факторів економічної злочинності, в тому числі у сфері підприємництва.
У підрозділі 1.2 “Характеристика соціальних деформацій у підприємницькій діяльності” відзначається, що криза, у якій знаходиться економіка України, породила цілий комплекс негативних соціальних наслідків, у тому числі криміногенного характеру. У державі відбулося значне зростання економічних злочинів, у тому числі й у сфері підприємницькій діяльності.
Економічна ситуація значною мірою погіршилась через непослідовність, нерішучість у проведенні реформ у суспільстві, що в свою чергу негативно вплинуло і на підприємництво України.
Зростання загальної злочинності, несприятливі зміни в її структурі в бік організованих форм вкрай загострили криміногенну ситуацію у сфері підприємництва. Органи державної влади та управління і, передусім, правоохоронні органи виявилися непідготовленими ні в законодавчому, ні в організаційному плані до нейтралізації факторів, які обумовлюють вчинення злочинів підприємцями, а також посадовими особами держапарату, які пов’язані з функціонуванням приватного сектору економіки.
Основне місце в перевірці роботи підприємців займають контрольно-ревізійні органи і податкові інспекції. До їх завдань входить здійснення контролю за станом і достовірністю обліку, розмірами прибутків, своєчасністю та у повному обсязі сплатою податків тощо. Проведене опитування 150 співробітників правоохоронних органів показує, що 25,3 % з них переконані в необхідності посилення контролю, спрямованого на запобігання порушень у сфері підприємницької діяльності; 21,3 % – вважають контроль достатнім; інші – відповісти вагалися.
Спочатку підприємці реєструвались переважно у сферах побутового обслуговування населення, виробництва товарів широкого вжитку, громадського харчування, торгівлі, заготівлі і переробки вторинної сировини. Але їх розвиток стримувався відсутністю відповідних економічних умов. Наприклад, у будівельних підприємствах постійно відчувається дефіцит будматеріалів. Проведеним опитуванням встановлено, що 40,3 % підприємців вбачають вирішення цієї проблеми в матеріальному постачанні за допомогою держави. Тому сьогодні підприємці стали орієнтуватися на посередницьку діяльність замість виробничої.
У розділі 2 “Кримінально-правова та кримінологічна характеристики злочинів, вчинених у сфері підприємництва” здійснюється кримінально-правовий аналіз злочинів, що посягають на сферу підприємницької діяльності, даються пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства. Також розкривається кримінологічна характеристика зазначених злочинів і осіб, що їх вчиняють, та їх детермінант у сфері підприємництва. Другий розділ поділяється на три підрозділи.
У підрозділі 2.1 “Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері підприємництва” дається поняття, класифікація та загальна характеристика злочинів у сфері підприємницької діяльності.
Враховуючи провідну роль родового та специфіку видових об’єктів злочинів у сфері підприємництва, пропонується класифікувати ці злочини на три групи: 1) злочини, пов’язані з порушенням правил підприємницької діяльності; 2) злочини, пов’язані з порушенням фінансового механізму; 3) злочини, пов’язані з комерційною таємницею.
Ґрунтовний кримінально-правовий аналіз конкретних складів злочинів у сфері підприємництва згідно з новим кримінальним законодавством дає підстави зробити висновок, що нове кримінальне законодавство: 1) у термінологічному аспекті надає більший пріоритет поняттю “господарська діяльність” порівняно з поняттям “підприємницька діяльність”, що іноді створює певні труднощі у розумінні та тлумаченні положень окремих диспозицій; 2) декриміналізує деякі діяння, склад яких був закріплений у попередньому кримінальному законодавстві, зокрема порушення правил про валютні операції, спекуляцію, порушення правил торгівлі, незаконну торгівельну діяльність тощо; 3) частково змінює в бік удосконалення редакцію переважної більшості кримінально-правових норм, щодо яких здійснюється рецепція з попереднього кримінального законодавства; 4) криміналізує та встановлює нові види злочинів у сфері підприємництва, зокрема легалізацію (відмивання) грошових коштів та майна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209), незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221), порушення антимонопольного законодавства (ст. 230) тощо; 5) додає до розділу про злочини у сфері господарської (підприємницької) діяльності такі норми, які в попередньому кримінальному законодавстві містяться в інших розділах, при цьому враховуються особливості їх родового та видових об’єктів, зокрема, контрабанда (ст. 201), незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208), порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 210) тощо.
У дослідженні наголошується на необхідності постійного удосконалення кримінального законодавства, в тому числі й у підприємницькій сфері економіки.
У підрозділі 2.2 “Кримінологічна характеристика злочинів у сфері підприємництва та осіб, що їх вчиняють” зазначається, що у сфері підприємницької діяльності набули поширення найтиповіші злочини, які знайшли місце в економіці держави. Найпоширенішими серед них являються: порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202); зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203); незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204); фіктивне підприємництво (ст. 205); протидія законній господарській діяльності (ст. 206); ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207); незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208); легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209); ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212); незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216); фіктивне банкрутство (ст. 218); доведення до банкрутства (ст. 219); приховування стійкої фінансової неспроможності (ст. 220); незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222); порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 223); обман покупців та замовників (ст. 225); фальсифікація засобів вимірювання (ст. 226); випуск або реалізація недоброякісної продукції (ст. 227); змова про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування (ст. 228); незаконне використання товарного знака (ст. 229); порушення антимонопольного законодавства (ст. 230); незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (ст. 231); розголошення комерційної таємниці (ст. 232); незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233). Значна кількість цих злочинів вчиняється організованими групами, повторно, у великих розмірах. При цьому існує тенденція до зростання таких злочинів.
Аналізується стан, структура і динаміка злочинів у сфері підприємницької діяльності. Відмічається зростання їх кількості у 1990 - 1998 роках, тільки в 1999 році спостерігається незначний їх спад. Пояснити такі зміни злочинності не просто, оскільки латентність вказаних злочинів настільки велика, що статистика значною мірою відображає активність боротьби з ними, але не їх реальну кількість. Відсутність необхідної судово-слідчої практики і рішень Пленуму Верховного суду України щодо застосування новацій у законодавстві призводить до того, що навіть у разі заподіяння великих збитків економічним інтересам громадян і державі прийняти справедливе юридичне рішення дуже складно.
Зазначається, що у структурі організованої злочинності спостерігаються тенденції зростання злочинів, що вчинюються в сфері підприємництва. Так, лідери організованих злочинних угруповань вступають у зв’язок з псевдопідприємцями з метою відмивання брудних коштів, широко проникають у комерційні і фінансово-банківські структури; беруть під контроль цілі галузі промислового виробництва, торгівлі і побутового обслуговування населення. Для легалізації тіньових капіталів створюються фіктивні комерційні структури.
Разом з тим, за результатами проведеного опитування 97 підприємців, встановлено, що 58,8 % з них вважають діяльність правоохоронних органів задовільною, а 34,0 % взагалі вагалися дати оцінку такої діяльності. Це свідчить про необхідність активізації роботи у протидії злочинності в сфері підприємництва.
Проведене анкетування свідчить, що більшість опитаних як підприємців, так і співробітників Державної служби боротьби з економічною злочинністю і Державної податкової служби вважають, що активність боротьби зі злочинністю у цій сфері залежить від конкретної ситуації, а третина правоохоронців та чверть підприємців відповіли, що така боротьба взагалі не ведеться. За цих обставин важко розраховувати на взаємодію підприємців і правоохоронців у подоланні негативних явищ у сфері протиправного бізнесу.
Даючи кримінологічну характеристику особі злочинця, що вчиняє злочини в сфері підприємництва, слід вказати на те, що дві третини засуджених за економічні злочини мають середню або вищу освіту. Серед осіб, які вчинили злочини в сфері підприємництва: 48 % - рядові працівники, 42 % - службовці, 10 % - підприємці. Наявність великого відсотка рядових працівників пояснюється тим, що ця категорія учасників підприємницької діяльності виконує обов’язки, безпосередньо пов’язані з реалізацією продукції й матеріалів та обслуговуванням населення. Але варто зазначити, що вчинення проаналізованих злочинів часто пов’язано з виконанням адміністративно-господарських чи організаційно-розпорядчих функцій. А це прерогатива посадових осіб. Саме вони нерідко спонукають до протиправних дій рядових працівників, перекладаючи кримінальну відповідальність на них.
Автором вказується на необхідність розмежування поняття посадової особи стосовно юридичних осіб державної сфери і посадових осіб сфери підприємницької діяльності, а також посилити відповідальність посадових осіб державних установ і комерційних структур за корупційні діяння у сфері підприємництва.
Аналіз кримінологічної ситуації в сфері підприємницької діяльності передбачає розгляд тих її елементів, що мають принципове значення для організації діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю в цій сфері. Насамперед, це знання про стан і структуру злочинності та фактори, що її обумовлюють (організаційно-господарського, правового і кадрового характеру, а також недоліки правозастосовчої діяльності контролюючих і правоохоронних органів). Для більш повного пізнання кримінологічної ситуації, правоохоронним органам з метою ефективного впливу на неї варто виділити характерні способи вчинення злочинів і осіб, які їх скоїли.
Такий аналіз кримінологічної ситуації у сфері підприємництва доречно розпочати із стану економіки України, ролі “тіньового” сектору та його взаємозв’язку зі злочинністю.
За даними офіційної статистики, у позабанковому обігу знаходиться приблизно 230 трлн. грн. (близько 40 % усієї грошової маси). При цьому слід відзначити, що значна кількість тіньових товарно-грошових операцій здійснюється в Україні з використанням валюти інших держав, у першу чергу доларів США.
Тіньовий сектор, за оцінками експертів Українського центру економічних і політичних досліджень, сягає 50 % економіки України. Тіньова економіка продовжує суттєво впливати на стан соціально-економічної ситуації в державі. У підприємництві з’явилися нові схеми протиправної діяльності в енергетиці, агропромисловому комплексі, на ринку зерна, нафти, спирту, горілчаної продукції, що дає можливість вимивати кошти з прибуткових галузей, отримувати надприбутки певним колам осіб.
Тому тіньова економіка може бути подолана чи хоча б звужена лише в результаті здійснення кардинальних ринкових реформ, які б охоплювали усі сфери суспільного життя.
Підвищення ефективності боротьби з економічною злочинністю в стратегічно важливих галузях економіки передбачає оцінку криміногенної ситуації в підприємництві, яка безпосередньо впливає на економічну і політичну стабільність у державі. Виникає нагальна потреба підготовки працівників правоохоронних органів низових ланок служб по боротьбі з економічною злочинністю з урахуванням якісно нових методик попередження тяжких посадових злочинів, у тому числі й хабарництва.
Отже, суспільство повинно мобілізувати всі прогресивні сили на забезпечення максимально високого економічного ефекту приватизації найважливіших об’єктів, не допустити, щоб стратегічно важливі галузі й підприємства опинилися під контролем кримінальних або закордонних сил, зорієнтованих на політику, що не збігається з національними інтересами України.
Іншим напрямком виведення бізнесу з тіні є радикальна зміна податкової системи. Сьогодні в Україні прямі і непрямі податки становлять 80 копійок від заробленої гривні. Світовий досвід свідчить, що вони не повинні перевищувати 30 - 35 %.
Тільки в разі оздоровлення соціально-економічної ситуації в Україні, удосконалення чинного законодавства, стабілізації інфляційних процесів, підвищення ефективності профілактичної роботи правоохоронних органів, можна сподіватися на оздоровлення криміногенної ситуації у сфері підприємництва.
У підрозділі 2.3 “Детермінанти злочинів у сфері підприємництва” автор висловлює думку, що детермінанти злочинів у сфері підприємницької діяльності можна класифікувати на чотири групи: організаційно-господарського, кадрового, правового і правозастосовчого характеру.
Детермінанти організаційно-господарського характеру головним чином виявляються в недоліках виробничо-господарської діяльності, забезпечення сировиною, матеріалами, транспортом та приміщеннями.
Так, проведене соціологічне опитування підприємців показало, що п’ятдесят відсотків із них відчувають потребу в приміщеннях, транспорті і в можливості законного придбання сировини та матеріалів.
Детермінанти кадрового характеру виявляються у проникненні у сферу підприємництва осіб з кримінальним минулим, тих хто нажив протиправним шляхом великі капітали з метою наступної їх легалізації, а також осіб із низьким фаховим рівнем підготовки керівної ланки підприємницьких структур.
Проведені нами дослідження показали, що:
- 38 відсотків організаторів злочинних груп – засновники підприємницьких структур;
- 30 відсотків – керівники підприємницьких структур;
- 22 відсотки – раніше судимі;
До детермінант правозастосовчого характеру можна віднести слабку регламентацію фінансової звітності підприємництва, недостатній контроль за їхньою діяльністю з боку органів державної влади й управління, а також низький рівень професійної підготовки працівників податкових органів і служб боротьби з економічною злочинністю. Крім того, сюди можна віднести корумпованість певної частини посадових осіб, покликаних контролювати підприємницьку діяльність.
До детермінант правового характеру треба віднести серйозні недоліки в правовому регулюванні підприємницької діяльності. Це, насамперед, недосконалість Закону “Про підприємництво”, інших підзаконних нормативних актів, що регулюють функціонування підприємницьких структур, а також податкового, фінансового, господарського та інших галузей законодавства. Тільки за неповних дев’ять років Закон “Про підприємництво” більше тридцяти раз змінювався та доповнювався, і інколи ці доповнення і зміни приймались на користь комерційних структур з антисуспільними установками. У цьому плані потребує вдосконалення і кримінальне законодавство.
Недосконалість Закону України “Про підприємництво”, інших підзаконних нормативних актів, що регулюють функціонування підприємницьких структур, а також недосконалість податкової, фінансової, господарської та інших галузей законодавства, сприятиме зловживанням у зазначеній сфері, що потребує вдосконалення законодавства загалом і кримінального законодавства зокрема з метою протидії таким зловживанням. У чинному Кримінальному кодексі є необхідність посилення відповідальності посадових осіб державних установ і комерційних структур за злочини у сфері підприємництва, що сприяють “тінізації” економіки. Також існує потреба більш детального розмежування відповідальності державних службовців та інших посадових осіб за використання свого службового становища, та розмежування відповідальності рядових працівників цих державних установ і комерційних структур.
Виходячи з аналізу криміногенної обстановки в сфері підприємницької діяльності, можна відзначити, що спостерігаються несприятливі тенденції в динаміці цієї злочинності на найближчий період. Це обумовлюється глибокою соціально-економічною кризою в нашому суспільстві.
Враховуючи сказане, доцільно вжити таких антикризових заходів:
1) удосконалити загальнонаціональні програми боротьби з організованою злочинністю і корупцією, які знайшли б законодавчу підтримку і фінансувалися б за окремим рядком державного бюджету;
2) створити на постійній основі спеціальні парламентсько-урядові групи з питань дослідження проблем “тіньової” економіки й організованої злочинності. Розробити методики визначення параметрів “тіньової” економіки. Врахувати її показники при формуванні планів-прогнозів розвитку України на найближчу перспективу;
3) сформувати модель і програму конкретних заходів поступового виведення господарчої діяльності з неофіційного сектора, що не має кримінального характеру. Ця модель повинна базуватися на заходах економічного характеру, пов’язаних з оптимізацією податкової політики, валютно-фінансового регулювання з одночасним посиленням боротьби з економічними злочинами;
4) провести реорганізацію існуючих правоохоронних органів та створити нові структури по протидії проникненню і функціонуванню криміналітету в підприємницькій сфері.
Розділ 3 “Основні напрями попередження злочинів у сфері підприємництва” висвітлює сучасні теоретичні підходи до визначення попереджувальної діяльності, її об’єкту та суб’єктів, пропонуються основні напрями, заходи та засоби здійснення такої діяльності. Розділ включає два підрозділи.
У підрозділі 3.1 “Загально-соціальні та правові заходи попередження злочинів у сфері підприємництва” здійснюється теоретичний аналіз історичної зміни поняття “попереджувальної діяльності” під впливом соціальних умов, визначаються об’єкт та суб’єкти попередження злочинів і конкретизуються складові безпосереднього об’єкта попереджувальної діяльності в підприємницькій сфері.
Виходячи із вимог Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, автор пропонує суб’єктам попереджувальної діяльності, з метою врегулювання економічних відносин у підприємницькій сфері, підготувати і внести пропозиції до законів та інших нормативно-правових актів щодо підвищення ефективності боротьби з “тіньовою” економікою. При цьому необхідно проаналізувати причини поглиблення “тіньової” економіки та умови, які цьому сприяють. Правоохоронним органам у взаємодії з контролюючими та фінансовими органами необхідно узгоджувати профілактичні заходи у підприємництві, особливо у сфері приватизації, зовнішньоекономічній та фінансово-банківській сферах.
У сучасних умовах реформування економіки зазначеним службам запропоновано підготувати питання про посилення відповідальності посадових осіб, які мають значний вплив на передумови зростання кримінального проникнення в підприємницьку сферу економіки, та внести відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України.
У ході дослідження автор приходить до висновку, що основним методом подолання криміногенних факторів у сфері підприємництва є рішуче здійснення радикальних соціально-економічних реформ з метою переходу до цивілізованих ринкових відносин. Водночас дисертант зазначає, що важлива роль належить адміністративним і кримінально-правовим засобам впливу на негативні явища в цій сфері економіки.
У підрозділі 3.2 “Спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинів у сфері підприємництва” здійснюється аналіз головних напрямків у профілактичній роботі суб’єктів спеціального призначення: Державної служби боротьби з економічними злочинами та Державної податкової служби України, які мають свою обумовлену структуру, функціональну побудову, законодавче регулювання і матеріально-технічне забезпечення.
Автор підкреслює, що багаторівнева боротьба з економічною злочинністю повинна вестися лише спільними зусиллями всіх правоохоронних органів, робота яких спрямована на захист інтересів держави і людини. Проте переведення певних економічних відносин із розряду кримінальних у легітимне русло повинно відбуватися законодавчим шляхом, у тому числі з урахуванням науково обґрунтованих висновків, рекомендацій і прогнозів, із застосуванням спеціальних заходів. Назріла необхідність найшвидшої адміністративної реформи, скорочення апарату чиновників та інших суб’єктів управління.
Основним методом подолання криміногенних факторів у сфері підприємництва є рішуче здійснення радикальних соціально-економічних реформ з метою переходу до цивілізованих ринкових відносин. Водночас важлива роль належить адміністративним і кримінально-правовим та спеціально-кримінологічним засобам впливу на негативні явища в цій сфері економіки.
- Підсумовуючи розгляд розділу, дисертант зазначає, що головними напрямками діяльності правоохоронних органів щодо попередження і припинення злочинів у сфері підприємництва слід вважати:
- здійснення контролю за фінансовою і господарською діяльністю в підприємництві у взаємодії з іншими контролюючими органами, насамперед, з органами Державної податкової служби;
- виявлення та припинення корупційних дій з боку посадових осіб, зобов’язаних забезпечувати нормальну роботу підприємницьких структур;
- перекриття каналів одержання підприємцями незаконним шляхом приміщень, транспортних засобів тощо;
- посилення відповідальності посадових осіб, які створюють передумови для економічної злочинності, особливо в підприємництві;
- підвищення захисту внутрішнього ринку від недоброякісних товарів, особливо тих, що ввозяться в Україну;
- посилення охорони рибних та інших сировинних запасів, а також боротьби з браконьєрством;
- вживання заходів щодо виявлення та припинення зловживань у використанні торгових ліцензій;
- посилення боротьби з контрабандою;
- посилення правового регулювання банківської діяльності;
- усунення недоліків під час реєстрації платників податків та інших обов’язкових платежів;
- посилення контролю за додержанням податкового законодавства;
- вдосконалення системи правового регулювання ввозу в Україну підакцизних товарів;
- розроблення та здійснення комплексу заходів попередження корисливої злочинності в аграрному секторі економіки у процесі приватизації;
- посилення контролю за здійсненням інвестуванням та за реалізацією бартерних контрактів.
У висновках викладені основні теоретичні підсумкові положення та практичні рекомендації.
Здійснивши всебічний комплексний аналіз соціально-економічних процесів в Україні можна розкрити сутність криміногенних чинників та їх вплив на сучасний економічний стан, що сприятиме встановленню факторів та з’ясуванню механізму дії деструктивних, руйнівних процесів, їх взаємозв’язку, а також простежити негативний вплив на стан економіки і соціальних відносин в країні.
Визначено соціальні деформації безпосередньо у сфері підприємницької діяльності, пов’язані з етапами її відродження, формування, створення власного соціального об’єднання підприємців.
Надані пропозиції щодо посилення персональної відповідальності керівників місцевих органів виконавчої влади за рішення, які спричиняють шкоду підприємницькій діяльності, реєстрації суб’єктів господарської діяльності, ліцензування певних видів цієї діяльності.
Зазначено заходи щодо покращення фінансово-господарської діяльності, контролю за цінами і проходження товарів, робіт, послуг, надання кредитів, удосконалення орендних відносин та оподаткування, а також функції контролю за діяльністю підприємців державними органами.
Здійснено системний кримінально-правовий аналіз злочинів, вчинених у сфері підприємництва, автором запропонована конструктивна схема за класифікаційними ознаками основних трьох груп злочинів (пов’язаних з порушенням правил підприємницької діяльності, фінансового механізму, комерційної таємниці) з відповідними коментарями та пропозиціями щодо удосконалення законодавчої бази стосовно кримінальної відповідальності за дані види злочинів.
Загострено питання наявності в Україні елементів “тіньової економіки”, її прояву в різних галузях народного господарства, а також тенденцій формування певних соціальних груп протиправної спрямованості, які є представниками організованих злочинних угруповань у відносинах, що склалися в даній сфері.
Акцентовано увагу на недоліках в управлінні економічними процесами з боку державних структур, у тому числі нормативно-правовій регламентації і прорахунках в розбудові соціальних відносин в перехідний період.
Керуючись вимогами “Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки”, намічені головні напрями оздоровлення криміногенної ситуації, що склалася у сфері підприємницької діяльності, визначаються суб’єкти профілактики та їх основні завдання, а також шляхи удосконалення діяльності правоохоронних органів. Показані можливості використання громадського впливу на економічну злочинність. Так, одним із основних методів подолання криміногенних факторів у сфері підприємництва пропонується рішуче здійснення радикальних соціально-економічних реформ з метою переходу до цивілізованих ринкових відносин.

Основні положення дисертації викладено в таких наукових публікаціях:
1. Смирнов А.А. Вплив “тіньової економіки” на економічне становище в Україні // Науково-практична конф. “Боротьба з економичною злочинністю”. - Донецьк: ДІВС, 1998. - С. 46-49.
2. Смирнов А.А. Институт преюдиции за хозяйственные правонарушения // Міжрегіональна науково-практична конф. “Надійне забезпечення законності і правопорядку - основне завдання органів внутрішніх справ в боротьбі зі злочинністю” / Під. ред. О.Г. Фролової. – Донецьк: ДІВС, 1999. – С. 37-41.
3. Смирнов А.А. Адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність у сфері господарської та підприємницької діяльності // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. ст. № 1 / ДІВС МВС України. - Донецьк, 1999. – С. 189-202.
4. Смирнов А.А. Відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Вип. 5. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий дім “Юридична книга”, 2000. – С. 293-300.
5. Смирнов А.А. Альтернатива правових санкцій інституту преюдиції у сфері господарських відносин // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Вип. 6. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий дім “Юридична книга”, 2000. – С. 284-289.
6. Смирнов А.А. Кримінологічна характеристика злочинів у галузі господарської діяльності // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К.: НАВС України, 2000. – № 3. – С. 284-289.
7. Смирнов А.А. Загальна характеристика деяких видів злочинів в сфері підприємництва та осіб, що їх вчиняють // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. ст. № 3 / ДІВС МВС України. – Донецьк, 2000. – С. 74-86.

АНОТАЦІЯ:
Смирнов А.А. “Злочинність у сфері підприємницької діяльності та її попередження”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена теоретичним і практичним проблемам боротьби зі злочинами в сфері економіки.
У період переходу до ринкової економіки все актуальнішою стає проблема розробки чіткого механізму керування сферою підприємництва з боку держави. Чинне діюче законодавство, що регулює підприємницьку діяльність, суперечливе і неповне. Насамперед, це стосується системи оподатковування, що не стимулює виробництво товарів народного споживання. Підприємці штучно ставляться в невигідні умови роботи порівняно з державними підприємствами. Стихійність ринку неминуче породжує криміногенні наслідки, тому держава, поряд з економічним впливом на ціноутворення, не повинна ігнорувати і методи правового регулювання.
Сприятливі умови для пожвавлення трудової, ділової і підприємницької активності, стимулювання виробництва і підвищення конкурентноздатності наших товарів, підвищення продуктивності праці на основі науково-технічного прогресу і нових стимулів до праці, пов’язаних із приватизацією і реформою заробітної плати і доходів у цілому - усе це може сприяти нормалізації економіки країни.
Ключові слова: підприємницька діяльність, корупція, економічне становище, злочини в сфері підприємництва, законодавець.

Смирнов А.А. “Преступность в сфере предпринимательской деятельности и ее предупреждение”. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2002.
Комплексная программа профилактики преступности на 2001-2005 года, утвержденная Указом Президента Украины от 25 декабря 2000 года и ранее действующая Комплексная целевая программа борьбы с преступностью на 1996-2000 гг., утвержденная Указом Президента Украины от 17 сентября 1996 года отмечают, что обострение криминогенной ситуации в стране требует принятия широкомасштабных комплексных мероприятий, направленных на правовое обеспечение правоохранительной деятельности и усовершенствование системы профилактики правонарушений. К первоочередным задачам противодействия преступлениям относится усовершенствование форм и методов борьбы с экономической преступностью. Уклонение от уплаты налогов, разворовывание, взяточничество, коррупция поразили все области народного хозяйства и создали основу для организованной преступности – “теневой экономики”. Значительный рост преступных проявлений наблюдается на тех участках, которые заняты удовлетворением жизненных потребностей населения. Это, прежде всего, торговля, транспорт, сфера кредитно-финансовой и предпринимательской деятельности.
В период перехода к рыночной экономике все более острой становится проблема разработки четкого механизма управления сферой предпринимательства со стороны государства. Она, как и любая иная форма хозяйствования, не должна оставаться вне сферы государственного влияния. Для этого есть надежные экономические инструменты - налогообложение, кредитная политика, система договоров, госзаказ и тому подобное. Но все эти рычаги влияния должны быть четко отображены в соответствующих правовых актах. Ныне действующее законодательство, регулирующее предпринимательскую деятельность, противоречиво и неполно. Прежде всего, это касается системы налогообложения, которое не стимулирует производство товаров народного потребления. Предприниматели искусственно ставятся в невыгодные условия работы по сравнению с государственными предприятиями.
Для правильного понимания и практической оценки событий, которые происходят в нашем обществе, важное значение имеет разработка концептуальных основ социально-экономического развития. Реформа, которая проходит, предусматривает переход к рыночным отношениям, что должно осуществляться на основе изменения правовой системы государства. Президентом Украины неоднократно указывалось на необходимость выявления в сферах предпринимательской, внешнеэкономической, финансово-банковской деятельности нарушений законов, внесения предложений относительно устранения пробелов в законодательстве, которые используются правонарушителями для разнообразных злоупотреблений.
Кризисное состояние экономики Украины и обусловленные этим негативные социальные явления усложнили криминогенную ситуацию и отрицательно повлияли на развитие предпринимательской деятельности. Этому способствовало непоследовательность в проведении экономических реформ и их правовое обеспечение. В сфере предпринимательства сформировались и продолжают нарастать отрицательные тенденции, которые тормозят экономическое развитие Украины, подрывают принципы социальной справедливости. Получили значительное распространение противоправные действия, которые выходят за пределы государства и приобретают международный характер. Путем разворовывания сырья, материалов, оснащения и их последующего вывоза за границу государству наносится огромный материальный ущерб, создаются благоприятные условия для взяточничества, сокрытие прибыли от налогообложения и т.п. В предпринимательство проникли лица с криминальным прошлым, практически на 50-60 % экономика Украины стала “теневой”. Сложная криминогенная обстановка нуждается в разработке комплекса научно обоснованных мероприятий, направленных на обеспечение нормального функционирования предпринимательства и противодействия преступлениям, которые совершаются в этой сфере.
Для выхода из кризиса важное значение имеет правильное определение приоритетов экономической политики. Основным ее приоритетом, исходя из нынешней ситуации, должна стать не только финансовая стабилизация на основе монетарных методов, но и создание благоприятного инвестиционного климата (если не последуют инвестиции, выход из кризиса будет невозможным). Благоприятные условия для оживления трудовой, деловой и предпринимательской активности, стимулирование производства и повышение конкурентоспособности отечественных товаров, повышение производительности труда на основе научно-технического прогресса и новых стимулов к труду, связанных с приватизацией и реформой заработной платы и доходов в целом, - все это может способствовать нормализации экономики страны.
По результатам нашего исследования, среди лиц, осужденных за корыстные преступления в предпринимательской сфере, свыше 19 % являются должностными или материально-ответственными лицами. Они являются участниками каждой третьей из выявленных преступных групп. До 70 % были ранее судимые за аналогичные действия.
Назрела необходимость пересмотра составов преступлений в сфере предпринимательства, что нашло свое место в новом Уголовном кодексе Украины. Предлагается также пересмотреть понятие должностного лица в предпринимательстве, которое используется в государственных и общественных структурах.
Обосновывается необходимость введения в уголовный закон такого состава преступления, как подкуп должностного лица.
Руководствуясь требованиями Комплексной программы профилактики преступности на 2001-2005 года, автором отмечены основные направления оздоровления криминогенной ситуации, что сложилась в сфере предпринимательства, определены субъекты и методы их деятельности, а также пути совершенствования деятельности правоохранительных органов. Показаны возможности использования общественного влияния на экономическую преступность. Одним из основных методов устранения криминологических факторов в сфере предпринимательства предлагается решительное осуществление радикальных социально-экономических реформ в целях перехода к цивилизованным рыночным отношениям.
Ключевые слова: предпринимательская деятельность, коррупция, экономическое положение, преступления в сфере предпринимательства, законодатель.

Smirnov A.A. “Criminality in the sphere of business and their prevention”. – Manuscript.
Candidate dissertation on juridical sciences on specialty 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal-executive law. – The National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 2002.
Dissertation is devoted to the theoretical and practical problems of the struggle against the crimes in the sphere of economics.
The problem of working and mechanism of business management by the state is of great actuality in the removing period. The modern legislation regulation the sphere of business is out of perfectness. It concerns the system of taxation that doesn’t stimulate the production of goods. Employers find themselves in a difficult situation comparing with the state employers.
The market disorder is causing to illegal sequences. So a state has to use the methods of legal regulations with the economic influence of pricing.
There are the following ways to stimulate economic development of the country: creating the fruitful conditions for labour and business activity, supporting the production practice and value of our goods, rising the labour productivity based on the scientific a technical progress, as well as on the private ownership and reforms of salaries and incomes.
The need of a new criminal and business codes is really objective in Ukraine.
Key words: business activity, corruption, economic situation, a lawmaker, the crimes in the sphere of business.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking