Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Змішані договори в цивільному праві України

 

ЛІДОВЕЦЬ РУСЛАН АНАТОЛІЙОВИЧ

ЗМІШАНІ ДОГОВОРИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Спеціальність: 12.00.03- цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Автореферат
дисертації на здобуття
наукового ступеня кандидата юридичних наук

Львів – 2005



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі спеціальних юридичних дисциплін Національного університету “Острозька академія”, Кабінет Міністрів України
Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України
Луць Володимир Васильович, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Академії муніципального управління
Офіційні опоненти – доктор юридичних наук, професор
Кисіль Василь Іванович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародного приватного і митного права;
– кандидат юридичних наук, професор
Шишка Роман Богданович, Національний університет внутрішніх справ (м. Харків), професор кафедри цивільно-правових дисциплін.

Провідна установа – Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України (м. Київ)

Захист відбудеться 10 лютого 2005 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 14).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).
Автореферат розісланий 5 січня 2005 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.А. Луць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Тенденція до підвищення ролі договору в сучасних умовах пов‘язана з корінним реформуванням економічної системи країни. Ключове значення для такого реформування мало визнання приватної власності і поступовий зріст її значення в ринковій економіці, звуження до необхідних меж державного регулювання господарських відносин, встановлення свободи вибору контрагентів тощо.
Новий Цивільний кодекс України визнав підвищену роль договору. Це знайшло своє формальне відображення в тому, що тільки у Книзі п’ятій із загальної кількості 710 статей, що регулюють окремі види зобов’язань, 508 присвячено окремим видам договорів. Лише одне це приблизно в два з половиною рази переважає кількість спеціальних “договірних” статей у Цивільному кодексі УРСР 1963 р.
Цивільний кодекс закріпив цілком нові для вітчизняного законодавства договірні конструкції. Тепер контрагентам не потрібно займатися винахідництвом, щоб, наприклад, оформити договір транспортної експедиції чи комерційної концесії, контракт на управління майном чи договір ренти – можливість укладення відповідних договорів безпосередньо передбачена в кодексі. Крім того, у Цивільному і Господарському кодексах розширено й перелік уже відомих договорів. Одним із найсуттєвіших нововведень стало пряме закріплення можливості укладати змішані договори. За таких обставин надзвичайно актуальною стає проблема аналізу норм нового цивільного законодавства, сутності правовідносин, що виникають при укладенні названих договорів. Згадані новели цивільного законодавства зумовили підвищення інтересу до проблем договірного права, що останнім часом стали предметом численних наукових досліджень (О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць, М.В. Сібільов та ін.).
Окремі питання договірного права були розглянуті в останніх дисертаційних дослідженнях, присвячених, зокрема, відкриттю та обслуговуванню банківських рахунків (І.М. Жуков, 1998), управлінню чужим майном (М.М. Слюсаревський, 1999), ліцензійним договорам (В.М. Крижна, 1999), господарським договорам (О.А. Беляневич, 1999), консигнації (В.А. Васильєва, 2000), факторингу (Я.О. Чапічадзе, 2000), договорам оренди транспортних засобів (Е.В. Вакулович, 2002), договорам франчайзингу (Г.В. Цірат, 2003), цивільно-правовому договору як підставі виникнення права власності юридичної особи (І.Р. Калаур, 2004), договорам комісії і агентським договорам (Р.В. Колосов, 2004), ризиковим (алеаторним) договорам (І.С. Тімуш, 2004). Проте їх дослідження торкалися переважно окремих видів договорів. Як один з проявів свободи договору, змішані договори згадуються в дисертаційному дослідженні А.В. Луць (“Свобода договору в цивільному праві України”, 2001). Однак більшість питань, пов’язаних із правовим регулюванням, юридичною природою та використанням змішаних договорів, залишаються поза увагою науковців.
Таким чином, відсутність комплексних досліджень із порушених у роботі проблем обумовлюють актуальність та необхідність дисертаційної роботи. Зважаючи на вищесказане, у цьому дисертаційному дослідженні значну увагу приділено розробці загальнотеоретичних проблем змішаних договорів, аналізу практики їх використання, а також обґрунтуванню на основі цього пропозицій щодо удосконалення вітчизняного законодавства в галузі регулювання змішаних договорів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить у науково-дослідну проблематику кафедри спеціальних юридичних дисциплін Національного університету “Острозька академія” (протокол № 6 від 22 січня 2004 р.), та затверджена вченою радою Національного університету “Острозька академія” (протокол № 7 від 26 лютого 2004 р.)
Метою дисертаційного дослідження є з’ясування змісту змішаного договору, виявлення ознак та правової природи цих договорів, а також визначення засобів удосконалення правового регулювання у цій сфері.
Для досягнення поставленої мети основна увага в дисертації зосереджена на вирішенні таких завдань:
- уточнити поняття цивільно-правового договору в контексті Цивільного кодексу України та провести класифікацію договорів;
- виявити юридичну природу змішаного договору в цивільному праві України;
- дослідити порядок укладення змішаних договорів та визначення їх форми;
- встановити умови змішаних договорів;
- дослідити способи забезпечення зобов’язань за змішаними договорами;
- з’ясувати особливості виконання змішаних договорів;
- виявити особливості відповідальності за змішаними договорами;
- сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства з досліджених питань.
Об’єктом дисертаційного дослідження є правові відносини, що складаються при укладенні, виконанні та невиконанні змішаних договорів.
Предметом дослідження є цивільно-правові положення та закономірності регулювання відносин, що складаються при укладенні, виконанні та невиконанні змішаних договорів.
Методологічну основу дисертаційної роботи складають філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Діалектичний метод супроводжував увесь процес дисертаційного дослідження і дозволив розглянути тенденції розвитку інституту змішаного договору в цивільних правовідносинах. Методи аналізу і синтезу використовувалися у зв’язку з формулюванням поняття цивільно-правового та поняття змішаного договору.
В роботі використано також і інші методи, зокрема: історико-правовий (при дослідженні генезису змішаного договору); формально-юридичний та метод тлумачення (при аналізі змісту актів цивільного законодавства та практики його застосування); порівняльно-правовий (при порівнянні цивільного законодавства України з законодавством інших держав) та інші.
Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-юристів з питань теорії держави та права, цивільного права дореволюційного, радянського та сучасного періодів: М.М. Агаркова, Т.В. Боднар, Л.А. Бабаляна, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, Ф.І. Гавзе, О.І Гелевея, М.В. Гордона, О.В. Дзери, Б.Д. Завидова, О.С.Йоффе, І.С. Канзафарової, А. Кашаніна, В.М. Коссака, І. Краська, Н.С. Кузнєцової, О.О. Красавчикова, Л.А. Лунца, В.В. Луця, А.В. Луць, А.А Мережка, І.Б. Новицького, Н.І. Овчиннікова, В.А.Ойгензіхта, В.Г. Олюхи, І.А. Покровського, Б.І. Пугінського, Н.В. Рабінович, М.Г. Розенберга, З.В. Ромовської, О.Н. Садікова, С.В. Сарбаш, М.В. Сібільова, А.О. Собчака, І. Спасибо-Фатєєвої, Є.А. Суханова, А.Н. Танаги, В.С. Толстого, Г.Ф. Шершеневича, Р.О. Халфіної та інших.
Емпіричною базою дослідження є матеріали судової практики Верховного Суду України, Вищого господарського суду України та Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації щодо спорів, пов’язаних із використанням змішаних договорів.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вона є першим у вітчизняному правознавстві монографічним дослідженням проблем правового регулювання відносин, що виникають із змішаних договорів. Наукова новизна отриманих результатів конкретизується в таких основних положеннях, що виносяться на захист:
вперше:
- виявлено юридичну природу змішаного договору;
- підкреслено недоцільність вживання термінів “інтегрований”, “конгломерований” та “комплексний” для позначення змішаного договору;
- обґрунтовано, що у результаті укладення змішаного договору утворюється єдине зобов’язання;
- запропоновано доповнити статтю 628 Цивільного кодексу України, третьою частиною такого змісту “Змішаний договір є підставою виникнення єдиного зобов’язання. У разі недосягнення згоди щодо істотних умов, необхідних для одного з елементів змішаного договору або визнання недійсним відповідного елементу змішаного договору, неукладеним або недійсним визнається змішаний договір в цілому”.
- виявлено пріоритетність норм імперативного характеру при застосуванні норм до змішаного договору;
- встановлено специфіку змішаних договорів, яка проявляється в тому, що всі умови таких договорів є істотними;
- запропоновані специфічні умови застосування статті 217 Цивільного кодексу України щодо змішаних договорів;
- зроблені пропозиції щодо використання конструкції змішаного договору як способу забезпечення виконання зобов’язань, зокрема при купівлі-продажу з відкладальною умовою; щодо використання в юридичній практиці без змін визначення цивільно-правового договору, передбаченого статтею 626 ЦК України; щодо врахування, при застосуванні цивільно-правової відповідальності за порушення зобов’язань, що виникають із змішаних договорів, їх особливостей як складних договорів.
Теоретичне та практичне значення дослідження. Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані в подальших дослідженнях, доопрацюванні та вдосконаленні законодавства України з питань договірних зобов’язань, зокрема, нового Цивільного кодексу, при підготовці підручників і навчальних посібників, методичних рекомендацій, читанні лекційних курсів і проведенні практичних занять з дисциплін “Цивільне право” та “Підприємницьке право“, у практичній діяльності судів, господарських судів України, правозастосувальній практиці з питань договірного права.
Окремі положення, сформульовані в дисертації, можуть стати основою для подальших наукових досліджень проблем змішаних договорів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати проведеного наукового дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри спеціальних юридичних дисциплін правничого факультету Національного університету “Острозька академія”.
Основні результати дисертаційного дослідження використовуються в лекціях і практичних заняттях з курсів “Цивільне право” та “Зобов’язальне право”, що проводяться автором у навчальному процесі Національного університету “Острозька академія”. Окремі питання дисертації доповідались на конференціях: Регіональна міжвузівська наукова конференція молодих вчених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” 16 квітня 2004 року (м. Івано-Франківськ), всеукраїнські науково-практичні конференції “Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” 20 квітня 2002 року, 23 квітня 2003 року, 21 травня 2004 року (м. Острог).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 статей, у тому числі 6 – у фахових наукових виданнях, що входять до затверджених ВАК України переліків наукових видань.
Структура роботи зумовлена логікою та предметом дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють 7 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 203 сторінки. Список використаних джерел нараховує 251 найменування на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, ступінь її наукової розробки, визначаються предмет, об’єкт, мета і завдання дослідження, методологічна основа, обґрунтовується його наукова новизна, викладені основні положення, які виносяться на захист, розкриваються теоретичне і практичне значення роботи, наводяться відомості щодо апробації і публікації результатів дослідження.
Перший розділ “Загальна характеристика змішаних договорів” складається з двох підрозділів. У підрозділі 1.1 “ Поняття та класифікація договорів ” розкриваються зміст поняття договору, його розвиток та аналізуються критерії класифікації договорів. Чітке визначення поняття договору необхідне для правильного розуміння суті змішаного договору. Чи є змішаний договір одним договором, чи це є два або більше договорів? Відповісти на це запитання без з’ясування поняття договору неможливо. Переважаючою в науці є точка зору, згідно з якою цивільно-правовий договір розуміється як підстава виникнення зобов’язання (юридичний факт), як саме зобов’язання, що виникає з цієї підстави, і, нарешті, як форма, яку це зобов’язання отримує (документ). Існує позиція, яка заперечує зведення розуміння договору лише до юридичного факту, а передбачає надання йому більшого значення у зв’язку з тим, що договір не лише є підставою виникнення зобов’язання, а й у більшості випадків визначає його зміст, права і обов’язки сторін, перетворюючись, тим самим, в акт індивідуального правового регулювання. Особливо це актуально сьогодні, коли істотно зросла свобода договору, яка дозволяє укладати договори, не передбачені законом, надаючи їм ознак джерел права. Незважаючи на свою переконливість, ця точка зору, на жаль, не отримала належного теоретичного обґрунтування. Так само невдалими виявилися спроби поєднати в одному визначенні поняття договору, згадане його багатозначне розуміння. Детальний аналіз усіх термінів і понять, що вживаються у визначеннях поняття цивільно-правового договору, а також розгляд і врахування усіх точок зору щодо його розуміння, приводять до висновку, що найбільш вдалим є визначення договору, відповідно до якого під ним розуміється домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Розмаїття відносин, врегульованих цивільним правом, а також існування в сучасному світі безлічі правових систем, а отже, існування в різних країнах неоднакових доктринальних і законодавчих підходів щодо визначення договорів зумовлює різноманітність їх класифікацій. Більшість класифікацій правочинів поширюється на договори як їх різновид. Найбільш дискусійною і в той же час найбільш значимою є класифікація договорів за типами (видами). Беручи за основу правову мету (спрямованість) договорів, усі види і типи договорів, передбачені в ЦК України, можна згрупувати таким чином (типи договорів є ширшими підрозділами класифікації (наприклад, купівля-продаж, дарування) і включають у себе більш дрібні – види, які наводяться в дужках):
1. Договори про передачу майна у власність, повне господарське відання або оперативне управління: купівля-продаж (роздрібна купівля-продаж, поставка, контрактація с/г продукції, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, міна); дарування; рента; довічне утримання (догляд).
2. Договори про передачу майна у тимчасове користування: найм (оренда) (прокат, найм (оренда) земельної ділянки, найм будівлі або іншої капітальної споруди, найм (оренда) транспортного засобу, лізинг, найм (оренда) житла); позичка (безоплатне користування майном).
3. Договори про виконання робіт: підряд (побутовий підряд, будівельний підряд, підряд на проектні та пошукові роботи); виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
4. Договори про надання послуг: перевезення; транспортне експедирування; зберігання (зберігання на товарному складі, спеціальні види зберігання (9 видів); страхування; доручення; комісія; управління майном; позика (кредит, банківський вклад); банківський рахунок; факторинг; комерційна концесія (франчайзинг).
5. Договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (4 види).
6. Договори про спільну діяльність: просте товариство.
Запропонована класифікація договорів дозволяє повною мірою відобразити внутрішню організацію системи договорів, які ієрархічно поділяються на групи, типи та види, є диференційовані, але водночас взаємопов’язані. В цілому, всі типи договорів виділені в окремі глави, а види в параграфи. Єдиним винятком є найм (оренда) житла, який виділений окремою главою. Саме наведена класифікація має найбільше теоретичне і практичне значення при розгляді питання про змішані договори, оскільки вони можуть формуватися із вказаних типів.
Підрозділ 1.2. “Поняття змішаного договору” присвячено розкриттю та формулюванню поняття змішаного договору. Передумовою, завдяки якій стало можливим виникнення змішаного договору, є право сторін укладати як договори, передбачені законом, так і договори, які законом не передбачені, але йому не суперечать. Це право – один з елементів, що складають зміст свободи договору. З метою спрощення товарообороту, економії часу сторін при укладенні договору, а також захисту інтересів слабшої сторони в договорі, держава, поряд із загальним регулюванням договірних відносин, створила різні моделі, що відображають специфіку окремих різновидів договорів, які складаються в цивільному обороті. Отже, договір вважається таким, що передбачений законом, якщо Цивільний кодекс або інший нормативний акт виділяє його в окремий тип (вид) і надає йому відповідну правову регламентацію. Однак набір поіменованих договорів будь-якої країни завжди відстає від потреб обороту. Тому поява договорів, не передбачених законом в цілому і змішаних зокрема, є об’єктивною необхідністю суспільного розвитку. Для змішаного договору характерне поєднання елементів (умов), притаманних іншим типам або видам договорів. Виділення типів проводиться на основі економічних і юридичних ознак, це так званий комбінований критерій. У разі, коли договори подібні як за матеріальними відносинами, що лежать в їх основі, так і за істотними умовами, об’єктивно необхідними для виникнення зобов’язання, вони співвідносяться один з одним не як тип, а як різновиди одного і того ж договірного типу. Коли укладений договір опосередковує два чи декілька різнорідних відносин та об’єднує умови, об’єктивно необхідні для формування зобов’язань різних типів, він стає змішаним договором (концепція О.С. Йоффе). Відтак, змішаним є договір, у якому поєднуються елементи договорів різних типів, що передбачені законодавством, і, разом з тим, не можна вважати змішаним договір, який поєднує різні види одного типу договору. Обов’язки, передбачені законом щодо різних типових договорів, можуть покладатися змішаним договором частково на одну сторону, частково – на іншу або поєднуватися на одній стороні. В юридичній літературі для позначення змішаного договору використовуються терміни “інтегрований”, “конгломерований”, “комплексний”. Конгломеровані та інтегровані договори є різновидами змішаних договорів і відрізняються тим, що конгломерований породжує два або декілька зобов’язань, а інтегрований – одне зобов’язання. Однак дослідження показало, що змішаний договір може породжувати лише одне зобов’язання, тому вживання згаданих термінів для його позначення є невдалим. Комплексним є договір, умови якого базуються на нормах та інститутах різних галузей права (наприклад, цивільного і адміністративного, трудового тощо). Комплексний договір породжує два і більше різних зобов’язань, які мають єдину господарську мету і групуються навколо одного з них, яке є основним.
Другий розділ “Укладення та визначення змісту змішаних договорів” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2.1. “Укладення змішаних договорів. Форма договорів” наголошується на важливості такої стадії договірної роботи, як погодження умов майбутнього договору. Саме на цій стадії закладається фундамент майбутніх договірних відносин між сторонами, визначаються “правила гри”, а також передбачаються засоби, що забезпечують їх дотримання. Специфіка укладення змішаного договору може проявлятися тоді, коли він оформляється не одним документом, а шляхом обміну листами, телеграмами тощо, і тоді виникає питання, чи вважати такий договір змішаним. Якщо істотні умови договору були передбачені сторонами в різних документах і вони є елементами різних договорів, у разі, коли вони спричиняють виникнення єдиного зобов’язання, такий договір слід вважати змішаним. При виборі форми змішаного договору необхідно враховувати вимоги цивільного законодавства як загальні, до всіх договорів, так і спеціальні, для окремих їх видів. Однак, оскільки будь-який змішаний договір містить елементи різних договорів, можлива ситуація, коли закон буде встановлювати різні вимоги щодо окремих елементів змішаного договору. Незважаючи на те, що змішаний договір є складним за своїм змістом, він усе ж є одним договором і становить єдине зобов’язання, а тому враховуючи, що спеціальні норми щодо форми договорів, як правило, є імперативні, їх слід поширювати на договір в цілому. Виходячи з цього правила, визначаються правові наслідки недотримання вимог щодо форми змішаного договору. Сторони, поєднуючи в договорі умови різних цивільно-правових договорів, пов'язують здійснення своїх прав та обов'язків, передбачених одним з цих договорів, зі здійсненням прав та обов'язків, передбачених іншим договором. Тому у разі визнання неукладеним однієї з частин змішаного договору, через недотримання форми, неукладеним слід вважати увесь договір.
Підрозділ 2.2 “Умови змішаних договорів” присвячено характеристиці умов договорів у цілому, і змішаних договорів зокрема. Ключове значення мають істотні умови договору, які диференціюються на три групи умов, а саме: умови, що визначені законом як істотні (до них слід включити і умову про предмет); умови, які хоча в законі і не визнані істотними, але є такими через їх необхідність для договорів даного виду (типу); умови, стосовно яких згода повинна бути досягнута через те, що одна зі сторін наполягає на їх включенні до договору. Ці умови формують договори в цілому та їх окремі типи (види) зокрема, вони є необхідними і достатніми для того, щоб договір вважався здатним породжувати права та обов'язки його сторін. У контексті розгляду умов змішаних договорів значення набуває з’ясування поняття “елементів різних договорів”. Очевидно, що під елементами договорів маються на увазі умови договорів різних типів. Оскільки ці умови мають бути характерними для певних договорів, то слід розуміти, що вони (умови) повинні бути такими, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Проте враховуючи те, що об’єднання в договорі цих умов відбувається виключно за бажанням сторін, вони стають такими, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. В цьому, на наш погляд, полягає особливість змішаних договорів – у них усі істотні умови є такими, щодо яких за заявою сторін має бути досягнуто згоди, тобто є виключно ініціативні, хоча основою їх є умови, передбачені законом.
Основною метою укладення змішаного договору є досягнення єдиної кінцевої мети без подрібнення правового регулювання шляхом укладення декількох договорів. Поєднання різних елементів у змішаному договорі не може мати механічний характер, воно повинно бути органічним, взаємодоповнюючим, мати специфічну мету договору. Умови, які взаємо виключають одна одну, не можуть бути присутніми у змішаному договорі.
Ще одним моментом, який слід враховувати при застосуванні правил про недійсність правочинів до змішаних договорів, є ст. 217 ЦК України, яка вказує, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Частини змішаного договору, що є елементами різних договорів, належать до істотних умов, і тому не можна припускати, що договір був би укладений і без включення до нього однієї з цих частин. Таким чином, наведена норма в більшості випадків не може бути застосована до змішаного договору. Якщо в такому договорі визнається недійсним якийсь із його елементів, що належить до істотних умов, то недійсним повинен визнаватись договір у цілому.
При розгляді умов змішаних договорів постало також питання, чи вважати змішаним договір, який містить елементи одного і того самого типу договору, але обов’язки за цими елементами розподіляються між обома договірними сторонами. Якщо виходити із буквального тлумачення ч. 2 ст. 628 ЦК, то змішаний договір може містити елементи саме різних договорів, а не одного типу. Суть змішаного договору зводиться до того, що в ньому поєднуються елементи саме різних типів договорів, і це зумовлює відповідне правило про застосування до такого договору положень актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у ньому.
У підрозділі 2.3 “Способи забезпечення зобов’язань за змішаними договорами” дається характеристика способів забезпечення зобов’язань за змішаними договорами і розкриваються особливості використання різних способів забезпечення. Оскільки, як правило, способи забезпечення зобов’язань мають похідний характер від основного зобов’язання, їх прив’язка до нього має бути чіткою та однозначною. Особливо це актуально для змішаних договорів, які є досить складними. Наприклад, встановлюючи заставу як спосіб забезпечення зобов’язання за змішаним договором, сторони повинні чітко зафіксувати в договорі застави умови, які відносяться до забезпеченого заставою зобов’язання. Від кола цих умов буде залежати, в якій частині порушення змішаного договору буде тягнути за собою звернення стягнення на предмет застави.
Поряд із способами забезпечення зобов’язань, що прямо закріплені в законі (неустойка, порука, гарантія, завдаток, застава, притримання), договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення. Саме конструкція змішаного договору дозволяє використовувати деякі способи забезпечення виконання зобов’язань, не передбачені законом, такі як “зворотний” договір купівлі-продажу і купівля-продаж із відкладальною умовою. Зміст “зворотного” договору купівлі-продажу полягає в тому, що банк купує у продавця (фактичного позичальника) якесь майно й одночасно зобов’язується продати це ж майно через певний час за певну ціну. Юридично цей договір є сукупністю двох договорів купівлі-продажу, які, як правило, оформляються у вигляді єдиного документа. Різняться ці договори тільки ціною (ціна договору зворотного продажу вища) і строками виконання (перший договір виконується безпосередньо після укладення, а другий – через визначений термін). Правова конструкція договору зворотного продажу майна з відкладальною умовою передбачає одночасне укладення таких договорів: 1) кредитного договору; 2) договору купівлі-продажу майна; 3) договору (попереднього договору) “зворотного” продажу майна з відкладальною умовою, а нею є факт повернення позичальником банківського кредиту з відсотками у встановлений строк. Використання купівлі-продажу з відкладальною умовою є найбільш ефективним засобом захисту інтересів кредитора за грошовими зобов’язаннями порівняно з іншими способами, прямо передбаченими в ЦК.
Розділ третій – “Виконання і відповідальність сторін за змішаними договорами” складається із двох підрозділів. У підрозділі 3.1 “Особливості виконання змішаних договорів” зосереджено увагу на принципах та особливостях виконання змішаних договорів. Виконання договору полягає у вчиненні боржником на користь кредитора певних дій або в утриманні від певних дій, що становлять предмет зобов’язання. Договір може передбачати декілька предметів зобов’язання, з яких виконане воно повинно бути лише одним. У такому випадку йдеться про альтернативне зобов’язання, тобто зобов’язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Альтернативні зобов’язання не можна ототожнювати із зобов’язаннями, що виникають із змішаних договорів, оскільки в перших боржник має можливість вибрати один з декількох обов’язків, а в других – він повинен виконати всі обов’язки, передбачені змішаним договором. Проте не слід виключати випадки, коли у змішаному договорі може бути також включене альтернативне зобов’язання.
Як показує практика, потреба у використанні конструкції змішаного договору може виникати саме на стадії виконання договору. В одних випадках це зумовлюється необхідністю нейтралізації наслідків неналежного виконання чи невиконання договору. В інших випадках використання змішаного договору є вигідним з точки зору оптимізації оподаткування відповідних операцій. Як правило, для запобігання невигідних наслідків невиконання чи неналежного виконання договору він з самого початку оформляється як змішаний. При цьому початок дії одного з його елементів ставиться в залежність від певної (відкладальної) обставини – неналежне виконання чи невиконання іншого елемента договору. Проте можливі ситуації, коли вже на стадії виконання в договір з тих же мотивів вносяться зміни, які перетворюють його на змішаний. Ще однією особливістю виконання змішаних договорів є те, що іноді окремі зобов’язання, передбачені змішаним договором, можуть не виконуватися, і це не буде порушенням договору, наприклад, договір “страхування-абандона”.
У підрозділі 3.2 “Відповідальність за змішаними договорами” дається характеристика форм цивільно-правової відповідальності та особливостей її застосування до змішаних договорів. Традиційно до форм цивільно-правової відповідальності відноситься відшкодування збитків і сплата неустойки. Однак, проаналізувавши норми Цивільного кодексу України, можна стверджувати, що до форм відповідальності також належить втрата завдатку. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення зобов’язань, що виникають із змішаних договорів, тісно пов’язані з їх правовою природою. Щоб правильно застосувати норми закону щодо того чи іншого елемента договору, необхідно чітко визначити, елементи яких саме договорів поєднані в ньому, а також момент, у який розпочинаються і закінчуються відносини, що стосуються різних частин договору. Зробити це іноді досить складно з огляду на тісне переплетення в договорі різних елементів. Крім того, потрібно правильно визначити, порушення яких норм, якого виду договору є підставою відповідальності, оскільки відповідальність за порушення різних видів договорів має свої особливості, бо від цього може залежати вид, розмір та порядок притягнення до відповідальності.
У деяких випадках саме така конструкція, як змішаний договір, дозволяє ефективно врегулювати певні відносини. Так, найбільш прийнятним договором, який регулює відносини між акціонерним товариством і виконавчим органом, а також управителем, повинен стати в умовах ринкової економіки змішаний цивільно-правовий договір, а управителі (в тому числі і директори) за цим договором повинні мати статус підприємця.
Щодо правових наслідків, які можна застосовувати за порушення зобов’язання, що виникають із змішаних договорів, необхідно враховувати ту обставину, що, незважаючи на поєднання у змішаному договорі елементів різних договорів, він все ж є одним договором, і тому в результаті порушення навіть однієї умови є підстава для припинення зобов’язання внаслідок розірвання договору. Елементи змішаного договору не є самостійними, і тому невиконання або неналежне виконання хоча б одного з них є порушенням зобов’язання в цілому.

ВИСНОВКИ
У висновках дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у дослідженні змішаного договору і формулюванні на цій основі висновків та пропозицій щодо удосконалення законодавства України у даній сфері. Основні висновки, що відображають погляди дисертанта на цю проблему, можна виразити в таких положеннях:
1. Змішаним є договір, у якому поєднуються елементи договорів різних типів, що передбачені законодавством, і, разом з тим, не можна вважати змішаним договір, який поєднує різні види одного типу договору.
2. Недоцільне вживання для позначення змішаного договору термінів “інтегрований” та “конгломерований”, оскільки вони невдало відображають суть цього поняття. Неправильним також є використання для позначення змішаного договору терміна “комплексний” договір, оскільки комплексний договір – це договір, умови якого базуються на нормах та інститутах різних галузей права (наприклад, цивільного і адміністративного, трудового тощо). Комплексний договір породжує два і більше різних зобов’язань, які мають єдину господарську мету і групуються навколо одного з них, яке є основним.
3. В результаті укладення змішаного договору утворюється єдине зобов’язання (у широкому розумінні), яке спрямоване на досягнення єдиної мети, оскільки сторони, поєднуючи умови різних цивільно-правових договорів, пов'язують здійснення своїх прав і обов'язків, передбачених одним із цих договорів, зі здійсненням прав і обов'язків, передбачених іншим договором. У зв’язку з цим пропонується доповнити Цивільний кодекс України, зокрема статтю 628 ЦК, третьою частиною такого змісту “Змішаний договір є підставою виникнення єдиного зобов’язання. У разі недосягнення згоди щодо істотних умов, необхідних для одного з елементів змішаного договору або визнання недійсним відповідного елементу змішаного договору, неукладеним або недійсним визнається змішаний договір в цілому”.
4. Вирішуючи питання порядку укладення та форми конкретного змішаного договору, пріоритет повинен надаватися спеціальним нормам, що мають, як правило, імперативний характер і повинні застосовуватись до всього договору. При цьому недотримання правил, установлених лише для одного з елементів змішаного договору, тягне за собою визнання неукладеним змішаного договору в цілому, оскільки останній встановлює єдину сукупність прав та обов’язків.
5. Особливістю змішаних договорів є те, що в них усі умови є істотні і такими, щодо яких за заявою сторін має бути досягнуто згоди, оскільки об’єднання в договорі цих умов відбувається виключно за бажанням сторін, тобто вони є тільки ініціативні, хоча основою їх є умови, передбачені законом.
6. Оскільки в змішаному договорі поєднання різних елементів повинно мати специфічну мету, то він може бути визнаний недійсним не лише при порушенні вимог цивільно-правових норм, але й при логічній несумісності окремих його умов, що відносяться до різних типів договорів, незалежно від впливу такої несумісності на кінцевий правовий результат. При цьому норма статті 217 ЦК України, яка припускає, що недійсність окремої частини правочину може не призводити до недійсності іншої його частини і правочину в цілому, в даному випадку застосована бути не може, оскільки визнання недійсним істотної умови договору призводить до недійсності його в цілому. Це ж правило має застосовуватись і щодо визнання змішаного договору неукладеним, якщо не досягнуто згоди щодо умов, які стосуються одного з його елементів.
7. Конструкція змішаного договору дозволяє використовувати його як ефективний спосіб забезпечення виконання зобов’язань, зокрема при купівлі-продажу з відкладальною умовою.
8. Серед усіх проаналізованих формулювань поняття договору найбільшим вдалим є визначення договору, відповідно до якого під ним розуміється домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, передбачене статтею 626 ЦК України і яке слід використовувати без змін.
9. З огляду на питання щодо змішаних договорів найбільше значення має класифікація договорів за типами та видами, яку доцільно проводити на основі комбінованого критерію.
10. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення зобов’язань, що виникають із змішаних договорів, насамперед пов’язані із правовою природою цих договорів (їх складним характером), а також з тим, що цивільне законодавство передбачає особливості відповідальності за порушення різних типів договорів, які потрібно враховувати.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Лідовець Р.А. Окремі питання використання змішаних договорів // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. Випуск ХІII. – Івано-Франківськ, 2004. – С. 89 – 93
2. Лідовець Р.А. Окремі питання відповідальності за порушення зобов’язань, що виникають із змішаних договорів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 24. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – С. 304 – 309.
3. Лідовець Р.А. Основні джерела Європейського договірного права // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 48. Частина ІІ. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2004.– С. 50 – 52.
4. Лідовець Р.А. Особливості виконання змішаного договору // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 53 – 56.
5. Лідовець Р.А. Форма змішаних договорів // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 7. – С. 24 – 27.
6. Лідовець Р.А. Право сторін на укладення договору, не передбаченого законом, як один з елементів свободи договору // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. Випуск ХІ. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 97 – 103.
7. Лідовець Р.А. Недійсність змішаних договорів // Наукові записки. Серія “Право”. – Острог, 2004. – Вип. 5. – С. 199 – 203.
8. Лідовець Р.А. Поняття договору в цивільному праві України // Наукові записки. Серія “Право”. – Острог, 2003. – Вип. 4. – С. 192 – 201.
АНОТАЦІЯ
Лідовець Р.А. Змішані договори в цивільному праві України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03. – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.
Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, першим в Україні дослідженням проблем правового регулювання змішаних договорів. У дисертації, на основі аналізу чинного законодавства України у даній сфері, поглядів вчених-цивілістів, узагальнення та аналізу практики застосування норм права, які регулюють змішані договори, вперше в українській правовій науці дається теоретичний аналіз змішаного договору, досліджуються проблеми у функціонуванні договірних зобов’язань, що виникають на його основі, порядок укладення змішаних договорів та визначення їх форми, умови змішаних договорів, способи забезпечення зобов’язань за змішаними договорами, особливості їх виконання та відповідальності за змішаними договорами.
Результатом дослідження стало формування ряду наукових висновків і пропозицій щодо удосконалення чинного цивільного законодавства.
Ключові слова: договір, змішаний договір, зобов’язання, умови змішаних договорів, виконання змішаних договорів.
АННОТАЦИЯ
Лидовец Р.А. Смешанные договоры в гражданском праве Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2005.
Диссертация посвящена исследованию смешанных договоров в гражданском праве Украины. На основании анализа действующего гражданского законодательства Украины и законодательства зарубежных стран в данной сфере, взглядов ученых-цивилистов, обобщения и анализа практики применения норм права, которые регулируют смешанные договоры, впервые в украинской правовой науке делается теоретический анализ смешанного договора, исследуются проблемы в функционировании договорных обязательств, которые возникают на его основании. Также разработанные научно-теоретические и практические рекомендации относительно использования смешанного договора, реализации его сторонами своих прав и выполнения обязанностей. Исследуется порядок заключения смешанных договоров и определение их формы, условия смешанных договоров, способы обеспечения обязательств по смешанным договорам, особенности их выполнения и особенности ответственности по смешанным договорам.
В диссертации обосновывается, что в результате заключения смешанного договора получается единое обязательство (в широком понимании), которое направленно на достижение единой цели, поскольку стороны, объединяя условия разных гражданско-правовых договоров, связывают осуществление своих прав и обязанностей, предусмотренных одним из настоящих договоров, с осуществлением прав и обязанностей, предусмотренных другим договором. В связи с этим предлагается дополнить Гражданский кодекс Украины, в частности статью 628 ЦК, третьей частью следующего содержания “Смешанный договор есть основанием возникновения единого обязательства. В случае недостижения согласия относительно важных условий, необходимых для одного из элементов смешанного договора или признания недействительным соответствующего элемента смешанного договора, незаключенным или недействительным признается смешанный договор в целом”.
Диссертант делает вывод о том, что решая вопросы порядка заключения и формы конкретного смешанного договора, приоритет должен предоставляться специальным нормам, которые имеют, как правило, императивный характер и должны применяться ко всему договору. При этом несоблюдение правил, установленных лишь для одного из элементов смешанного договора, тянет за собою признание незаключенным смешанного договора в целом, поскольку последний устанавливает единую совокупность прав и обязанностей.
Особенностью смешанных договоров есть то, что в них все существенные условия являются такими, относительно которых по заявлению сторон должно быть достигнуто соглашение, поскольку объединение в договоре этих условий происходит исключительно по желанию сторон, то есть они являются исключительно инициативные, хотя основой их есть условия, предусмотренные законом.
Поскольку в смешанном договоре объединение разных элементов должно иметь специфическую цель, то он может быть признан недействительным не только при нарушении требований гражданско-правовых норм, но и при логической несовместимости отдельных его условий, которые относятся к разным типам договоров, независимо от влияния такой несовместимости на конечный правовой результат. При этом норма статьи 217 ЦК Украины, которая предполагает, что недействительность отдельной части сделки может не приводить к недействительности другой его части и сделки в целом, в данном случае примененная быть не может, поскольку признание недействительным существенного условия договора приводит к недействительности его в целом. Это же правило может применяться и относительно признания смешанного договора незаключенным, если не достигнуто соглашение относительно условий, которые касаются одного из его элементов.
Диссертантом изучаются особенности гражданско-правовой ответственности за нарушение договорных обязательств, которые возникают из смешанных договоров. Автор указывает, что эти особенности, в первую очередь, связаны с правовой природой этих договоров, а также с тем, что гражданское законодательство предусматривает особенности ответственности за нарушение разных видов договоров, которые необходимо учитывать.
Результатом исследования стало формирование ряда научных выводов и предложений относительно усовершенствования действующего гражданского законодательства.
Ключевые слова: договор, смешанный договор, обязательство, условия смешанных договоров, исполнение смешанных договоров, ответственность по смешанным договорам.
SUMMARY
Lidovets R.A. The mixed contracts in the Civil Law of Ukraine. – Manuscript.
This dissertation is for a candidate’s degree of Law in specialty 12.00.03. – Civil Law and Civil Process; Family Law; International Private Law. – Ivan Franko Lviv National University, Lviv, 2005.
The dissertation is an independent and completed scientific work, it is the first research of problems of legal regulation of the mixed contracts in Ukraine. On the basis of the analysis of the current legislation of Ukraine in the given sphere, the views of scientists, the generalization and the analysis of practical application of norms of the Law, which adjust the mixed contracts, the dissertation for the first time in the Ukrainian legal science suggests the theoretical analysis of the mixed contract and investigates the problems in functioning treaty obligations which arise on its basis. The order of concluding the mixed contracts and definition of their form, terms of the mixed contracts, ways of obligations security under the mixed contracts, features of their fulfillment and responsibilities under the mixed contracts are investigated.
The result of the research is the formulation of some scientific conclusions and offers concerning the improvement of the standing civil legislation.
Key words: contract, mixed contract, obligation, conditions of the mixed contracts, fulfillment of the mixed contracts.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking