Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Ідея соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса і Дж. Локка

 

ЯКОБ Марія Михайлівна

ІДЕЯ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ У ФІЛОСОФСЬКИХ КОНЦЕПЦІЯХ Т. ГОББСА І ДЖ. ЛОККА

Спеціальність 09.00.05 – історія філософії

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Київ – 2003

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор
Ярошовець Володимир Іванович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор
Ільїн Володимир Васильович,
Київський національний торговельно-економічний університет,
професор кафедри філософських та соціальних дисциплін;

кандидат філософських наук, доцент
Буяшенко Вікторія Василівна,
Академія праці та соціальних відносин,
доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.

 

Провідна установа: Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, м. Київ.

 

Захист відбудеться “22” грудня 2003 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12.

 

Автореферат розісланий “20” листопада 2003 р.

 

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Діденко В. Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Тема соціально-правової держави є особливо актуальною в сучасних умовах. При переході від авторитарно-тоталітарних до демократичних режимів, як свідчить досвід, виникає небезпека позбавитись певних здобутків соціальної політики, які були притаманні соціалістичним країнам. У цих обставинах політичні сили молодих демократій намагаються не втратити свій вплив на соціальні процеси. Разом із тим, постають кардинальні наукові та соціально-філософські питання, пов’язані із визначенням сутності соціально-правової держави, її складових, її екзистенційно-гуманістичної спрямованості, її місця в сучасному геополітичному, цивілізаційному просторі.
Соціально-філософський і політико-правовий концепт соціально-правової держави є однією з найактуальніших тем теоретичних і практичних пошуків сьогодення. Адже ідея соціальної держави виступає своєрідним замінником ідеологеми соціалістичної державності, а соціально-правова держава постає як конкретна практика сучасних західних демократій, які багато в чому заступили собою місце суспільно-політичного ідеалу у свідомості пострадянського суспільства. Так чи інакше, концепція соціально-правової державності є такою, що активно розробляється та досліджується як західною, так і вітчизняною політичною філософією. Для України ця актуальність підкреслена ще й тим, що перша стаття Конституції визначає нашу країну як демократичну, соціальну, правову, – отже, теоретична концептуалізація цих політико-правових визначень є нагальною проблемою.
Сьогодні філософсько-історичний феномен соціально-правової держави має стати предметом міждисциплінарних досліджень, оскільки знаходиться в колі зору цілої низки наукових дисциплін – соціальної філософії, філософії права, теорії держави і права, політології, історії політичних і правових вчень, соціології та історії філософії. Безумовно, наявними та впливовими є при цьому й і економічні, етичні, психологічні складові.
У рамках цих теоретичних пошуків окремим напрямком постає історико-філософський зріз. Слід зазначити, що філософсько-політичні конструкції правової й соціальної держави мають достатньо багату традицію та тісно пов’язані з історичним розвитком ліберальної політичної філософії та ідеології, адже теорії природного права, прав людини, правової та соціально-правової держави виступали і виступають засадничими конструкціями ліберального світогляду. Певні етапи розвитку та форми цього світогляду (класичний лібералізм, неолібералізм, соціальний лібералізм тощо) корегують з відповідними варіаціями цих теоретичних побудов.
Отже, теорію соціально-правової держави не можна представити адекватно, не врахувавши її ідейно-політичних та філософсько-наукових джерел. Що стосується ідейно-політичних витоків, то концепція соціально-правової державності є синтезом ідей декількох напрямків філософсько-політичної думки – до її формування долучились і класичний лібералізм, і його неоліберальне відгалуження, і соціал-демократична ідеологія, і навіть деякі консервативні напрямки, перш за все – соціальна доктрина католицької церкви. Слід зазначити, що теоретичні розробки правової державності набули вже досить розвинених форм у західній соціально-політичній філософії XVII–XVIII ст., натомість теорія соціальної, або соціально-правової держави набула розголосу лише в другій половині ХІХ ст. Поняття соціальної держави та соціальних прав з’являється у середині ХІХ – на початку ХХ століття, перш за все в німецькій літературі (Лоренц фон Штейн, Людвіг Штейн, Г. Радбрух); певний внесок у розробку цієї теми належить також російській та українській соціальній філософії та філософії права (Вол. Соловйов, П. Новгородцев, Б. Кістяковський, С. Гессен та ін.).
Разом з тим очевидно, що певні складові теоретичної конструкції соціальної державності визрівали й формувались значно раніше, ніж виник сам цей термін. Філософське розуміння соціальної справедливості, теорії свободи і рівності в контексті демократичних засад політико-правової організації суспільства – все це підводило до поняття соціальних прав особистості. Нарешті, фундаментальна ідея суспільного договору також виступала тією основою, на якій в межах західної ментальності формувався в ХІХ–ХХ ст. концепт соціально-правової держави. І тут важливо прослідкувати, як в традиційних західних філософсько-політичних системах Нового часу, на перший погляд, достатньо обмежених своєю епохою та обставинами виникнення й існування, виникають і розробляються відповідні ідеї, які пізніше набудуть осучасненої та модифікованої форми. В цьому контексті особливу цікавість мають філософсько-політичні системи Т. Гоббса та Дж. Локка.
Джон Локк є відомим засновником ліберально-демократичної традиції в західній політичній думці. Вплив його політичної теорії величезний. Його твори є тим ґрунтом, на якому зросли теорії природних прав, конституціоналізму і толерантності. Цей вплив можна помітити і в американській конституції, і у маніфестах часів французької революції, а пізніше, і в розвитку сучасного лібералізму. Його теорія власності залишається природною відправною точкою сучасних суперечок з цього питання (наприклад, між Дж. Роулзом і Р. Нозіком), а наголос на ролі праці як джерела вартості і прав на власність дав поштовх появі пізніших економічних теорій Адама Сміта і Карла Маркса (трудова теорія власності).
Праці Томаса Гоббса залишаються не тільки “одним з ключових описів постренесансної європейської держави”, як зазначається в “Енциклопедії політичної думки” Д. Міллера, а постають як перше систематичне дослідження політичного механізму з точки зору його владної природи, тобто як перший концептуальний аналіз природи влади, яка знаходиться в основі будь-якого політичного механізму як такого. Т. Гоббс є тим мислителем, інтерес до якого не тільки не зникає – як можна було б очікувати в силу його авторитаристських уподобань – в епоху “перемоги ліберальної демократії” (Ф. Фукуяма), а постійно зростає, навіть такою мірою, що на Заході говорять про гоббсівський ренесанс у політичній думці ХХ ст.
Отже, соціально-політичні ідеї Т. Гоббса і Дж. Локка виявляються напрочуд актуальними в контексті розвитку сучасних політичних систем, в тому числі в країнах нових демократій. Їх теоретичні побудови постають ключовою ланкою у формуванні низки засадничих ідей сучасної політичної філософії, в тому числі – у генезисі ідей правової та соціально-правової держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація здійснена в межах Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України”, науково-дослідна робота філософського факультету № 01БФ041-01 “Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть”.
Ступінь наукової розробки теми. Проблема соціально-правової держави може бути досліджена в різноманітних напрямках та аспектах. Вона має різнобічні кореляти в історико-філософській спадщині, які дають широку теоретико-методологічну палітру в сучасних дослідженнях. Переважно в сучасній вітчизняній філософії аналізується природа власне правової держави, проблеми її становлення та функціонування в трансформаційних суспільствах. Цьому присвячені дослідження В.П. Андрущенка, В.Д. Бабкіна, В.В.Буяшенко, Л.В. Губерського, В.Г. Кременя, М.І. Михальченка, М.М. Мокляка, А.О. Сіленка, В.А.Скуратівського, В.І. Тимошенко, В.М. Ткаченка, Ю.С. Шемшученка та ін. Дослідженню методологічних засад формування правової держави велику увагу приділяли російські філософи та правознавці: Б.Г. Капустін, В.Г. Козлов, В.В. Кудрявцев, В.О. Лекторський, К.Х. Момджян, В.С. Нерсесянц, В.С. Стьопін, М.К. Топорнін, В.Є.Чіркін та ін.
Феномен соціально-правової держави зовсім недавно став об’єктом дослідження українських науковців. Можна навіть сказати, що політико-правова легалізація цього поняття дещо випередила його теоретичне осмислення, не кажучи вже про практичну апробацію. Загалом теоретичний і практичний аспекти соціальної державності вивчаються під кутом зору західного, переважно європейського досвіду, а також західних філософсько-правових та політико-філософських концепцій.
В сучасний період особливо актуалізується проблема соціально-правової держави в її історико-філософській ретроспективі, оскільки постає можливість дослідити внесок класичних філософських шкіл, течій, напрямів у формування ідейно-методологічних засад, тенденцій становлення та перспектив розвитку соціально-правової держави.
Якщо на Заході існує велика кількість літератури, присвяченої філософським системам Т. Гоббса (К. Браун, М. Ґолдсміт, Т. Наґель, Д. Рафаель, К. Скіннер, Г. Уоррендер, Дж. Уоткінс) і Дж. Локка (Дж. Ґуг, Дж. Данн, Дж. Йолтоні, Дж. Колеман, Р. Кокс, М. Кренстон, К. Макферсон, Дж. Паррі, А. Райан, Дж. Туллі), то в російській та українській історії філософії ці постаті – зі всією їх хрестоматійністю – залишаються недостатньо дослідженими. Їх хрестоматійний образ почав формуватись в науково-популярних нарисах (зокрема, в серії “ЖЗЛ”) ще з дореволюційних та пореволюційних часів (праці Б.Ф. Литвинової, А.А. Ческіса, Є.М. Вейцмана та ін.). Щодо наукових монографічних досліджень, то Дж. Локку було присвячене, зокрема, ще дореволюційне дослідження В. Серебреннікова, а серед радянських істориків філософії – роботи І.С. Нарського, а також українського дослідника Г.А. Заїченка. Політична філософія Т. Гоббса також ставала предметом докладних досліджень у вітчизняній історико-філософській науці. У радянські часи з’явились праці Б. Меєровського, І.С. Нарського, В.В. Соколова, Е.Ю. Соловйова та ін., які ґрунтувались переважно на марксистській методології. Йому присвячено кілька кандидатських дисертацій (В. Кучкин, І. Немченко, Х. Канбер). Зазначимо, що й Т. Гоббс, і Дж. Локк посідають належне місце в підручниках з історії філософії (серед українських відмітимо підручник з історії Нової філософії В.І. Гусєва, підручник з історії соціальної філософії В.П. Андрущенка, підручник “Історія філософії” за редакцією В.І. Ярошовця) та історії політичної думки (починаючи з дореволюційного фундаментального дослідження Б.М. Чичеріна). Певною мірою дослідження філософської спадщини Томаса Гоббса та Джона Локка здійснювалося у філософських розробках І.В. Бичка, А.К. Бичко, І.В. Бойченка, В.С. Горського, В.В.Ільїна, В.М. Нічик, Я.В.Любивого, В.В. Ляха, Н.П. Поліщук, В.Г. Табачковського, В.І. Шинкарука, В.І. Ярошовця, Т.І. Ящук та ін.
Останнім часом в українській історико-філософській науці пожвавішав інтерес до історії модерної філософії. У 2000 р. у Дніпропетровську відбулася велика наукова конференція, присвячена ювілею Дж. Локка, матеріали якої видані у двох наукових часописах. Чільну увагу цим постатям приділяє часопис дослідників Модерної філософії “Sententiae”, в якому, зокрема, з’явились статті Р. Димерця, Р. Харькової, О. Льовкіної. Відзначимо й вихід українською мовою основних праць видатних мислителів – “Левіафана” Т. Гоббса (2000 р.) та “Двох трактатів про врядування” Дж. Локка (2001 р.).
Метою дисертаційної роботи є теоретична реконструкція основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса і Дж. Локка.
Відповідно до мети в дисертації ставляться такі основні завдання:
розглянути історичні передумови та здійснити історико-філософський аналіз генезису ідей соціально-правової держави на ранніх стадіях формування цієї концепції (в англійському соціальному емпіризмі ХVII–XVIII ст.);
реконструювати гоббсівську та локківську варіації теорії суспільного договору з точки зору сучасного історичного та історико-філософського досвіду побудови соціально-правової державності;
показати співвідношення концепції верховного суверенітету та філософем свободи та прав людини в філософії Т. Гоббса і Дж. Локка;
висвітлити шляхом компаративістського аналізу особливості соціально-філософських концепцій Т. Гоббса і Дж. Локка з точки зору їх ставлення до ідеалів свободи, справедливості, рівності, загального блага, а також їх власний внесок у формулювання відповідних ідей;
виявити місце Т. Гоббса і Дж. Локка в еволюції англійської та західноєвропейської філософсько-політичної думки та їх вплив на коло сучасного філософсько-політичного дискурсу;
розкрити зв’язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса і Дж. Локка та сучасними політико-правовими інститутами західної соціальної демократії, показати основні напрямки впливу їх ідей на формування західної політико-правової системи.
Об’єктом дисертаційної роботи є історико-філософський контекст генезису ідеї соціально-правової держави.
Предметом дослідження є соціальна філософія Т. Гоббса і Дж. Локка з точки зору її місця в становленні ідеї соціально-правової держави.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних філософів та істориків філософії в галузі методології історико-філософських досліджень (О. Богомолова, І. Бичка, П. Гайденко, В. Горського, З. Каменського, Ю. Кушакова, Н. Мотрошилової, Т. Ойзермана, О. Руткевича, В. Шинкарука та ін.), розробки проблем історії новоєвропейської соціальної філософії (В. Андрущенка, В. Гусєва, Г. Заїченка, Б. Меєровського, І. Нарського, В. Соколова, Е. Соловйова та ін.), а також теоретичних та методологічних аспектів концепції соціально-правової держави (В.П. Андрущенка, В.Д. Бабкіна, Л.В. Губерського, В.Г. Кременя, М.І. Михальченка, М.М. Мокляка, А.О. Сіленка, В.І. Тимошенко, В.М. Ткаченка, Ю.С. Шемшученка та ін.).
Головним методологічним інструментарієм дисертації є фундаментальні дослідницькі засади наукового аналізу – принципи об’єктивності, системності, цілісності, єдності історичного і логічного. В якості провідного елементу методологічної основи дисертаційної роботи було використано також порівняльно-історичний метод, методи структурно-функціонального та системного аналізу, а також методи контекстологічного та ситуаційного аналізу наукового тексту. Долучався також метод компаративного аналізу для з’ясування відмінностей між соціально-філософськими побудовами Т. Гоббса і Дж. Локка.
Наукова новизна дослідження. В результаті здійсненого дослідження розкриті історичні передумови створення концепції соціально-правової держави в європейській (англійській) соціально-політичній думці Нового часу та здійснена теоретична реконструкція особливостей становлення ідеї соціально-правової держави у філософії Т.Гоббса та Дж.Локка на основі фундаментальних принципів рівності, справедливості, свободи.
Наукова новизна отриманих результатів розкривається в наступних положеннях, що виносяться на захист:
показано з точки зору історико-філософської ретроспективи, що на тлі соціально-економічних та політичних змін в Європі XVII–XVIIІ ст. в англійському соціально-філософському емпіризмі виникали певні ідеї, які виступають корелятами сучасних теоретичних конструкцій соціально-правової державності;
розроблено концептуальне бачення ідеї соціально-правової держави, яке полягає у синтезі засад свободи, справедливості, рівності, загального блага і грунтується на теорії суспільного договору та верховного суверенітету.
відтворено місце теорій суспільного договору Т. Гоббса і Дж. Локка в становленні концепту соціально-правової державності;
доведена значущість концепції верховного суверенітету як засадничої ідеї, що уможливлює рефлексію щодо свободи та прав людини у філософії Т. Гоббса і Дж. Локка;
систематизовані спільні риси та відмінності соціально-філософських концепцій Т. Гоббса і Дж. Локка в контексті їх ставлення до ідеалів свободи, справедливості, рівності, загального блага;
обгрунтовано, що соціально-філософські ідеї Т. Гоббса і Дж. Локка відіграли провідну роль в еволюції західно-європейської філософсько-політичної думки і виявлено зв’язок між цими ідеями та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.
Наукове та практичне значення дисертації. В роботі досліджується історичне місце соціально-філософських теорій основних представників англійського емпіризму ХVII-XVIII ст. на тлі сучасних теоретичних та практичних пошуків нових соціально-політичних парадигм. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці нормативних курсів та спецкурсів з історії філософії, соціальної філософії, філософії історії, філософії права, історії політичних та правових вчень.
Апробація теми та результатів дослідження здійснена при обговоренні на кафедрі історії філософії та аспірантських семінарах філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у виступах на Днях науки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на Міжнародній науково-теоретичній конференції “Філософія Джона Локка і сучасність” (Дніпропетровськ, 2001).
Результати дисертаційного дослідження висвітлені в 6 наукових публікаціях, загальним обсягом 2,4 др. арк., у тому числі в 3 статтях, надрукованих у фахових виданнях, загальним обсягом 1,5 др. арк.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів (шести підрозділів), висновків (загальний обсяг основного тексту - 153 стор.) та списку використаної літератури ( 103 позиції на 22 стор.).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, аналізується ступінь розробленості проблеми, формулюються мета і завдання роботи, визначається її теоретична та методологічна основа, новизна й науково-практична та теоретична значущість, а також положення, що виносяться на захист.
В першому розділі “Розвиток ідей свободи та прав людини у соціально-політичній філософії Т.Гоббса і Дж.Локка” розглядається розвиток ідей свободи та прав людини у соціально-політичній філософії Гоббса і Локка. Для цього необхідне розкриття генезису основних складових понять соціально-правової держави і показ основних форм цього культурно-історичного феномену. Важливим є також включення системи соціально- політичної філософії Т.Гоббса і Дж.Локка в контекст суспільного розвитку та історії ідей, дослідження їх на тлі відповідних історичних подій та їх особистої участі в них. Принципово важливим є проведення компаративіського аналізу двох варіацій теорії суспільного договору та двох концепцій поняття свободи у Т.Гоббса і ДжЛокка. Предметом дослідження виступає також “потрійна формула” громадянських прав Дж. Локка (право на життя, свободу і власність), яка виступає основою формування парадигми правової державності.
У першому підрозділі “Ідея соціально-правової держави: генезис основних складових поняття та форми культурно-історичного феномену” авторка зупиняється на логіко-філософському аналізі категорії “соціально-правова держава”, виходячи з того, що предметна реконструкція політико-філософських концепцій Томаса Гоббса та Джона Локка під кутом зору їх ідейного фундаторства відносно ідеологеми соціально-правової державності повинна ґрунтуватись на ретельному аналізі відповідної категорії, яка інтегрує весь попередній теоретико-пізнавальний процес і суспільну практику. Робиться висновок, що існуючі визначення, як правило, містять у собі значне історично-ідеологічне навантаження, яке дуже часто не стільки уточнює, скільки розмиває логіку поняття “соціально-правова держава”.
Останніми роками ідея правової держави сприймається як зразок сучасної політичної системи. До принципів правової держави відносяться, зокрема, такі: панування права у всіх сферах суспільного життя та зверхність закону; підкорення держави, всіх її органів, громадських організацій, посадових осіб і громадян закону; непохитність свободи особистості, її прав та інтересів, честі та гідності, захист і гарантії цих прав; взаємна відповідальність держави та особистості; поділ влади; існування ефективних форм контролю і нагляду за здійсненням закону, в першу чергу незалежної судової влади.
Категорія “соціальна держава” ще не здобула належної соціально-філософської інтерпретації, історично виваженої та логічно несуперечливої. Судячи з літератури, очевидним є намагання прив’язати феномен соціальної державності до того чи іншого способу вирішення питання соціальної справедливості. Поширеною є конкретизація економічних функцій соціальної держави. Мова йде про межі та форми державного впливу на економіку, які характеризують цей історичний феномен. Природним – і найпоширенішим – є більш-менш детальне означення соціальних функцій, наповнення конкретним змістом власне категорії “соціальна”. Комплекс соціально-економічних характеристик може інтегруватись у характеристиках соціальної держави як держави, котра перерозподіляє. Межі та форми участі держави у перерозподілі соціальних благ також варіативні в залежності від тяжіння до тієї чи іншої моделі. Суттєвим видається політичне характеризування соціальної держави як держави соціальної демократії, соціальної солідарності та взаємної відповідальності. Розгортаються також етично-ментальні характеристики (“соціальна етика”).
У другому підрозділі “Т.Гоббс і Дж.Локк як теоретики природного права і суспільного договору” наголошується, що історично концепція правової держави була пов’язана з теорією суспільного договору, серед авторів якої чільне місце посідають Т.Гоббс і Дж.Локк. Гоббс створив цілком нову інтерпретацію договірної теорії, використавши її для апології сильної і навіть тиранічної держави. Його теорія природного стану, на відміну від попередніх, виходить не з того, чим люди були колись у давнину, а намагається пояснити те, чим вони можуть стати потенційно, якщо виключити втручання в їх життя авторитарної державної влади. Тому, хоча Гоббс і використовує термінологію договірної теорії, він сформулював її нову модифікацію, що стоїть, на думку низки дослідників, поза основною течією політичної думки.
Основним внеском Гоббса у довгостроковій перспективі визнається, виходячи з цього, не розробка теорії суспільного договору, а чітке викладення принципів суверенітету і відносин між суверенною владою і правом. На відміну від так званих суспільних тварин (мурашок, бджіл тощо), яким притаманне погодження прагнень, говорить Гоббс, людське суспільство характеризується єдністю волі. Ця єдність дозволяє говорити про громадянське суспільство або державу як про одну особу, в якій втілюється загальна воля. На підставі згоди багатьох людей, що діють під впливом страху, ця спільна воля постає як воля всіх. Таким чином, Гоббс бачить у спільній волі певну абстрактну конструкцію, що відрізняється від простої сукупності індивідуальних воль і цим сильно нагадує її наступне трактування Руссо, який багато чим завдячує англійському мислителю.
Центральним поняттям у політичному вченні Дж.Локка – як і у Т.Гоббса – є положення про природний стан людини. Але він повністю заперечує тезу Гоббса про те, що в природному стані всі мають право на все. Локк радикально її переосмислює – не з вимог виживання випливають “статті” природного закону, а, навпаки, природний закон є підвалиною дійсної особистої вигоди, в тому числі й дій, спрямованих на самозбереження. Зазначена теза зумовлює оригінальну, власне локківську концепцію природного стану. Дж.Локк вказує, будучи об’єктивним, що природний стан має деякі переваги, проте незручності, які він породжує, несумісні із принципами громадянського суспільства.
І для Гоббса, і для Локка суспільство нероздільно пов’язане із продуктивною діяльністю індивіда. Суспільство – це той чинник, який реалізує свободу та діяльність як окремого індивіда, так і їх спільності. Для англійських мислителів, наприклад, у Локка суспільство – це конгломерат індивідуальних існувань та діяльності. Для Дж.Локка суспільство та держава невід’ємні сутності. Саме у цих формах людського об’єднання реалізуються такі поняття, як суспільний договір, природний стан людини та всі форми свобод та діяльності індивіда. Факт об’єднання в суспільство, за твердженнями англійських філософів, диктувався залізною необхідністю, тому що при такому стані нікому не гарантувалася безпека і користування плодами своєї праці. Тому вчення Дж.Локка та Т.Гоббса про природний стан та суспільний договір межували з реальністю і на їх час були досить прогресивними.
У третьому підрозділі “Формування концепції верховного суверенітету, поняття свободи і прав людини у Т.Гоббса і Дж.Локка” наголошується, що важливою частиною теорії суспільного договору була ідея народного суверенітету, згідно якої джерелом та кінцевим володарем всякої влади є народ. Під суверенітетом розумілася сукупність всіх прав, що належать народові і що дає йому владу в суспільстві та державі. Народ укладає договір по суті сам із собою, але цим самим він конституює державу, переносячи на неї силу та право кожної людини, відмовляючись від всіх або частини права на користь цілого.
Зазначається, що в сучасних теоріях правової та соціально-правової державності не завжди приділяється достатньо уваги обґрунтуванню принципу державного суверенітету як висхідного, засадничого моменту будь-якої державознавчої концепції. Наголос на обмеженні держави правом, на обстоюванні прав і свобод людини всупереч державному абсолютизму та свавіллю, інколи здатен затьмарити саму ідею державності, саму необхідність соціального примусу, який має здійснювати держава. Такий акцент може призвести до цілковитого ототожнення ідеї державності з ідеєю невиправданого насильства, до знецінення переваг правового виду регуляції суспільних відносин і апологетизації бездержавного суспільного ладу, що є очевидною соціальною утопією.
Верховний суверенітет, про який пише Гоббс, – це перш за все верховна влада, тобто певне відношення панування і примусу, абсолютність якого за визначенням виключає будь-які обмеження. При цьому характерно, що від початку не є важливим, хто є суб’єктом (носієм) цієї влади. Це, так би мовити, певна ідеальна сила (яка, проте, мислиться Гоббсом суто матеріально – як тіло), певний прообраз особистості – адже, власне, тільки особистість (людина) має волю і розум, а суверенітет – це саме і є втілення вольового розуму або розумної волі. Безумовно, таке розуміння влади невідворотно тягне за собою визнання монархії найбільш адекватною формою держави (“правити повинен один”), проте зовсім не виключає і колективних форм управління – якщо тільки в них буде діяти принцип об’єднання різних воль в одну єдину волю (механізмом такого об’єднання Гоббс визнає принцип більшості).
Формування філософсько-правових ідей, на яких будується сучасне уявлення про правову і соціальну державу, відбувалось зовсім не однозначно. Головною ідею, яка втілювала нове розуміння людини та її відносин з державою та суспільством, що формується на порозі Нового часу, стала ідея свободи.
Зазначається, що в XVII–XVIII ст. в західній політико-правовій думці складаються принаймні три розуміння свободи – абсолютистське (гоббсівське), ліберальне (локківське) та тоталітарне (руссоїстське). Важливо підкреслити в зв’язку з цим, що жодна з цих концепцій свободи не може претендувати на одноосібність при визначенні домінанти наступного політичного розвитку, і якщо й сьогодні здається, що такою домінантою був класичний лібералізм, то одночасно все більше ознак вказують на інтегративний характер західного політичного світогляду, в якому ідеї прав людини дивним чином сплелися з ідеями державного порядку та народного волевиявлення.
Робиться висновок, що права людини, як їх розуміла і обґрунтовувала новоєвропейська думка, це ті права існування, котрі випливають з природного стану людей. У точному сенсі слова це навіть не права, оскільки вони є не окремими можливостями реалізації волі, а незаперечними вимогами людської природи. Ці права є природними законами, які відображають те, яким є людське буття у відповідності до сутності людини. Тобто у правах людини реалізується не вимога волі, хоч би як справедлива, і не людський інтерес, хоч би як виправданий, а сама людська суть. Тому ці права є невід’ємними, оскільки людина їх має вже тому, що вона – людина; і не може їх втратити, не втрачаючи людської подоби й самого імені людини.
У другому розділі “Конструювання філософем соціальної рівності та справедливості у філософських концепціях Т.Гоббса і Дж.Локка” досліджується конструювання філософем соціальної рівності та справедливості в англійській соціально-політичній філософії XVII–XVIII століть. Зокрема, відштовхуючись від розгляду ідей держави “загального блага” в англійських утопічних рухах XVII століття та їх історичної долі, аналізується постановка та розв’язання проблеми соціальної рівності та справедливості в концепціях Т. Гоббса і Дж. Локка. Нарешті, важливим аспектом дисертаційного завдання було дослідження трансформації соціально-правових принципів філософії Т. Гоббса і Дж. Локка в політичних реаліях та ідеологемах західної державності.
У першому підрозділі “Компаративістський аналіз соціально-політичних поглядів Т.Гоббса і Дж.Локка в контексті становлення парадигми соціально-правової держави” зазначається, що Гоббс стояв біля основ англійського судочинства і як філософ зробив великий внесок у демократизм систем прав, яка функціонує в Британії і по цей час. По-своєму Т.Гоббс зробив теоретичний внесок у справі становлення соціально-правової держави, досягнення якої є метою багатьох європейських систем права. Скрізь англійський філософ наполягає, що основою всякого судочинства є природне право. У Дж.Локка закон пов’язаний із суспільним життям не так імперативно. Він теж розрізняє закони справедливі та несправедливі. Тоді як у Гоббса громадяни передають практично всі свої права суверену, у Локка частина цих прав залишається у громадян.
Дж.Локк не тільки розумів оптимальну структуру держави, але й багато уваги присвятив членам цієї держави, тобто громадянам. (Цього ми не бачимо у Т.Гоббса, який всю увагу присвятив побудові самої держави.) Дж.Локк не тільки вважає, що щастя необхідне кожній людині, але й що це щастя може бути здобутим людиною тільки як соціалізованою істотою, тобто тільки в державі. Мало того, Локк поділяє блага на загальноприйняті та суто індивідуальні, він вважає, що людина може втішатися тільки таким благом, яке викликає у неї бажання. Як бачимо, етика Дж.Локка проникнута гуманізмом.
Якщо взяти розуміння свободи у Т.Гоббса, то вона у нього являється, можна сказати, в суспільному плані, тобто виключно виходячи з примату держави. Дж.Локк вирішує проблему свободи, виходячи з інтересів та потреб окремого індивіда. З порівняльного аналізу концепцій природного і громадянського стану Гоббса і Локка робиться висновок, що “реалізм” Гоббса, який призводить до заперечення самостійної реальності права як “прав людини”, ґрунтується на цілком утопічній передумові – судженні про необмежену свободу людини. В той же час “утопізм” Локка, який робить можливим самостійне буття права, що обмежує державу, ґрунтується на цілком реалістичній засаді заперечення необмеженої свободи людини і визнання лише обмеженої свободи. Це обмеження стосується свободи вбивства себе та інших і свободи завдавати шкоди іншим, яка зачіпала б особистість і власність іншої людини
У другому підрозділі “Постановка та розв’язання проблеми соціальної рівності та справедливості в концепціях Т.Гоббса і Дж.Локка” зазначається, що у своїх теоріях Гоббс і Локк нерідко зверталися до принципу справедливості, який у побудовах соціально-політичних теорій зустрічається досить часто. Справедливість – це поняття, що мусить бути невід’ємним від людських прав. Поняття справедливості тотожнє із суттю людини, і ідеальні побудування англійських філософів часто призвертають увагу читача до морально-етичних категорій.
Поняття соціальної справедливості необхідно має соціально-політичне значення і в теорії Гоббса, і в теорії Локка. Часто воно межує із категорією блага, але не співпадає з цією категорією. Так, наприклад, Т.Гоббс вважав, що його держава (Левіафан) мусить втілювати собою принципи безпеки та справедливості. Усі рядові громадяни, так би мовити, мусять на собі відчувати необхідно справедливий вплив держави. Справедливість характеризує сукупність та співвідношення явищ, із точки зору розподілу благ будь-якого сутнісного порядку між людьми як членами суспільства.
Гоббс надавав поняттю справедливості статусу соціально-політичного принципу, і вважав, що тільки монархічна форма правління може бути дійсно справедливою і досконалою для громадян. І Гоббс, і Локк вважали принцип справедливості соціально-детермінованим явищем, головним фактором якого були закони і обмеження, що їх давала держава. У своєму “Левіафані” Томас Гоббс розглядав функцію справедливості не тільки в її негативному значенні – як покарання за скоєний злочин, покарання внаслідок порушення соціальної норми, звичаю, вимог (ретрибутивна функція справедливості), але й розумів як правильний розподіл державою соціальних благ між людьми. Дж.Локк також вважав поняття справедливості одним із основоположних у теорії та практиці державного управління. Проте, індивід у державі Локка не так сильно детермінований з боку держави, як у Гоббса. Справедливість англійських філософів має у своєму значенні реальну рівність прав – політичних, юридичних, – рівність перед законом, рівність економічних прав, рівність прав на свободу та на самовиявлення. У міру розвитку продуктивних сил справедливість все більше перетворюється із формального фактора у фактор реальний.
У підрозділі підкреслюється, що Дж.Локк вбачає основний сенс існування політичної влади у регулюванні та збереженні власності заради суспільного блага. Саме суспільний добробут, а не гарантія життя як такого, на відміну від Гоббса, стає домінантою локківської максими стосовно політичного тіла, і це цілком випливає з різних акцентів в розумінні природного стану людей, адже у Локка цей стан зовсім не обов’язково є перманентною війною. Вже у природному стані люди, за Локком, набувають власності, утворюючи її своєю працею, тобто привласнюючи природні ресурси остільки, оскільки їх не привласнив хтось інший, і надаючи їм споживчої вартості.
У третьому підрозділі “Трансформація ідеї та принципів соціально-правової держави в сучасній політичній філософії” зазначається, що відмінність концепції соціальної держави від традиційно-ліберального проекту держави правової полягає, безумовно, в акцентуації соціально-економічної проблематики і питань дистрибутивної справедливості, так чи інакше пов’язаних зі сферою матеріальних цінностей. Тому природним у цьому контексті є зміщення уваги із суто юридично-правової сфери на визначення переваг та особливостей соціально-ринкової економіки і відповідних досягнень найбільш розвинених в цьому відношенні країн. Але феномен соціально-правової держави – а саме таким він постає в історичних здобутках ХХ століття, – не може не містити в собі нового сходження у площині політико-правових відносин. Збагачення первісного правового змісту новим соціальним контекстом не могло не відобразитись і на самих правових конструкціях, точніше – не могло не набути відповідної політико-правової форми, органічної для даної філософсько-світоглядної традиції.
На відміну від соціальної неправової, соціально-правова держава ґрунтується на здобутках теорії природного права, громадянського суспільства та демократії. Відповідні концептуальні зміни відбувались у двох напрямках: теоретичного обґрунтування та практичного запровадження низки соціально-економічних прав, які склали нову групу у загальних кодифікаціях прав людини, а також розробки ідеї соціальної демократії, яка інколи постає, щоправда, своєрідною альтернативою ідеї соціальної держави, але насправді є її логічним розвитком. Історично більш ранньою та органічною щодо основного концепту є тематика соціально-економічних прав.
Підкреслюється, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття формується нове, “позитивне” розуміння свободи, яке передбачає обов’язок держави обмежувати економічну свободу, забезпечувати соціально орієнтовану політику, вирівнювати соціальну нерівність, впливати на розподільчі процеси. Досвід ХІХ ст. довів, що відсторонених начал рівності і свободи недостатньо для встановлення гармонії суспільних форм; для цього потрібні більш міцні підвалини суспільного життя: необхідно дружнє спілкування, братство, зречення приватних інтересів і підкорення їх вищим моральним цілям. Уже тоді стає зрозумілим, що політичні права сумнівні, якщо вони не забезпечені соціальними (одночасно підкреслюється, що якщо не забезпечені політичні права, то соціальні стають предметом демагогії).
В сучасній політичній науці соціальна держава розглядається як тип організації державного і громадського життя, заснованого на пріоритеті соціальних цінностей, насамперед права людини на “гідне життя”. Безсумнівним сьогодні є відносний характер групи соціальних прав. У західній літературі група соціально-економічних прав часто позначається як “мнимі”, “позитивні”, “програмові” права, котрі розглядаються як такі, що не мають праводомагання до держави і не є предметом судового захисту, на відміну від “негативних”, “юридичних” прав, які мають абсолютний характер і передбачають безумовний захист держави. В той же час, в багатьох країнах формується окрема галузь соціального права, діють соціальні кодекси, в яких зведені докупи (кодифіковані) різні галузі соціальних пільг і соціального забезпечення.
Робиться висновок, що якщо в поняттi правової держави пiдкреслюється захист свобод i прав iндивiдiв, то поняття соцiальної держави наголошує на забезпеченнi їх гiдного iснування. Ця мета досягається за допомогою солiдарної ринкової економiки (тобто створення сприятливих умов включення до ринкових вiдносин усiх верств населення); соцiальної демократiї (тобто поєднання громадянського самоврядування з представницькою демократiєю) та соцiальної етики (тобто орiєнтацiї на досягнення згоди, взаємодiї на пiдставi визнання автономного права кожної людини захищати свою гiднiсть). З огляду на це, соцiальна правова держава виявляється найбiльш справедливою сучасною формою взаємоорганiзацiї громадянського суспiльства i полiтичної органiзацiї, до якої прагнуть цивiлiзованi країни.
ВИСНОВКИ
У Висновках формулюються основні положення, які виносяться на захист, а саме:
На тлі соціально-економічних та політичних змін в Європі XVII–XVIIІ ст. формувались ідеї суспільного договору, природного права, соціальної справедливості, які, незважаючи на їх специфічну історичну форму, виступають корелятами сучасних теоретичних конструкцій соціально-правової державності. Тому соціально-філософська проблематика набуває емпіричного характеру, а актуалізація соціально-правових відносин є своєрідним субстанційним принципом нового “демократизму”.
Теорії суспільного договору Т. Гоббса і Дж. Локка, попри суттєві розбіжності між ними, в цілому можна розглядати як ранні етапи становлення концепту правової, а в подальшому – і соціально-правової державності.
Засадничою ідеєю цих теорій виступає концепція верховного суверенітету (особливо у Т. Гоббса), яка визначає рефлексію щодо свободи та прав людини у філософії англійських емпіриків.
Соціально-філософські концепції Т. Гоббса і Дж. Локка в контексті їх ставлення до ідеалів свободи, справедливості, рівності, загального блага мають як спільні риси, так і відмінності, які значною мірою визначають відмінності їх соціально-політичного світогляду.
Соціально-філософські ідеї Т. Гоббса і Дж. Локка відіграли провідну роль в еволюції західно-європейської філософсько-політичної думки та залишаються актуальними в сучасних дискусіях навколо теорій справедливості, лібералізму, комунітаризму та ін.
У цьому контексті прослідковується виразний зв’язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса і Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
Статті у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України:
Якоб М.М. Демократичні ідеї у творчості Т. Гоббса та їх значення для трансформаційного суспільства (методологічний аспект) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - К., 2002.- Вип. 42–45. – С.195–198.(0,5 др. а.).
Якоб М.М. Т. Гоббс та Дж. Локк як фундатори принципів соціально-правової держави. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - К., 2003. – Вип.50. – С.87–94. (0,5 др.а.).
Якоб М. М. Парадигма державності: контроверза принципу природного права та теорії суспільного договору у філософії Томаса Гоббса // Філософські обрії. – 2003. – № 9. – С.16–29. (0,5др.а.)
Статті в інших наукових збірках та матеріалах конференцій:
Якоб М.М. Витоки ідеї соціально-правової держави в філософському вченні Дж. Локка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія .– К., 2001. - Вип.36. – С.81. (0,2 др.а.)
Якоб М. М. Концепція соціально-правової держави в політичній філософії Дж. Локка. // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ. РВВДНУ, 2001. – С.42–47. ( 0,5 др.а.)
Якоб М.М. Параметри ідеї соціально-правової держави версія Гоббса і Локка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – К., 2002. - Вип.42–45-. – С.177–178. (0,2 др.а.)
Анотація
Якоб М.М. Ідея соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса і Дж. Локка. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософії – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ 2003.
Дисертація присвячена теоретичній реконструкції основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса і Дж. Локка. Предметом дослідження визначено соціальну філософію Т. Гоббса і Дж. Локка з точки зору її місця в становленні ідеї соціально-правової держави, об’єктом дослідження – історико-філософський контекст генезису ідеї соціально-правової держави.
Відтворено місце теорій суспільного договору Т. Гоббса і Дж. Локка в становленні концепту соціально-правової державності. Доведена значущусть концепції верховного суверенітету як засадничої ідеї, що уможливлює рефлексію щодо свободи та прав людини у філософії Т. Гоббса і Дж. Локка; систематизовані спільні риси та відмінності соціально-філософських концепцій Т. Гоббса і Дж. Локка в контексті їх ставлення до ідеалів свободи, справедливості, рівності, загального блага; виявлено зв’язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса і Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.
Ключові слова: соціально-правова держава, теорії суспільного договору, природний стан, природне право, державний суверенітет, права людини, свобода, соціальна справедливість, соціальна рівність.
Аннотация
Якоб М.М. Идея социально-правового государства у философских концепциях Т. Гоббса и Дж. Локка. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.05 – история философии. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка. – Киев, 2003.
Диссертация посвящена теоретической реконструкции основных факторов и составляющих идеи социально-правового государства в философских концепциях Т. Гоббса и Дж. Локка. Предметом исследования является социальная философия Т. Гоббса и Дж. Локка с точки зрения ее места в становлении идеи социально-правового государства, а объектом исследования – историко-философский контекст генезиса идеи социально-правового государства.
Отображено место теорий общественого договора Т. Гоббса и Дж. Локка в формировании концепта социально-правового государства. Обоснована значимость концепции верховного суверенитета как основоположной идеи, которая делает возможной рефлексию по отношению к свободе и правам человека в философии Т. Гоббса и Дж. Локка; систематизированы общие черты и отличия социально-философских концепций Т. Гоббса и Дж. Локка в контексте их отношения к идеалам свободы, справедливости, равенства, общего блага; определена связь между философско-политическими идеями Т. Гоббса и Дж. Локка и современными институтами парламентаризма, социальной демократии и правового государства.
В первом разделе анализируется развитие идей свободы и прав человека в социально-политической философии Т.Гоббса и Локка, для чего раскрывается генезис основных связывающих понятий социально-правового государства и показываются основные формы этого культурно-исторического феномена. Важным является также включение системы социально-политической философии Т.Гоббса и Дж.Локка в контекст общественного развития и истории идей, с исследованием их на фоне соответствующих исторических событий и их собственного участия в них. Принципиально важным является проведение компаративного анализа двух вариаций теории общественного договора и двух концепций понятия свободы у Т. Гоббса и Дж. Локка. Предметом исследования также выступает “тройственная формула” гражданских прав Дж. Локка (право на жизнь, свободу, собственность), которая выступает основой формирования парадигмы правового государства.
Во втором разделе исследуется конструирование философем социального равенства и справедливости в английской социально-политической философии XVII–XVIII веков. На основе рассмотрения идей государства “общего блага” в английских утопических движениях XVII века и их исторической судьбы, анализируется постановка и развитие проблемы социального равенства и справедливости в концепциях Т.Гоббса и Дж.Локка. Важным аспектом диссертационного задания было исследование трансформации социально-правовых принципов философии Т. Гоббса и Дж. Локка в политических реалиях западного государства.
Ключевые слова: социально-правовое государство, теория общественного договора, естественное состояние, естественное право, государственный суверенитет, права человека, свобода, социальная справедливость, социальное равенство.
ANNOTATION
Jakob M.M. The Idea of the Social-Legal State in the Philosophical Concepts of Th. Hobbes and J. Locke. Manuscript.
The dissertation for the degree of Candidate of Philosophy (speciality is 09.00.05 – history of philosophy). Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2003.
The dissertation is devoted to the reconstruction of the Th. Hobbes’ and J.Locke’s social philosophy. The special emphasis is made on their elaboration of the main component ideas of the future social legal-state concept. The subject matter of the research is defined as the Th. Hobbes’ and J.Locke’s social philosophy from the point of view of its place in the social-legal state idea formation. The object of the research is the historical-philosophic context of the social-legal state idea genesis.
The place of the Th. Hobbes’ and J.Locke’s social agreement theory is re-established in the formation of the social-legal statehood concept. The meaningfulness of the supreme sovereignty concept as the profound idea is proved. This idea makes possible to reflex the freedom and human rights in the philosophy of Th. Hobbes and J.Locke: common features and differences of the Th. Hobbes’ and J.Locke’s social-philosophic concepts in the context of their attitude to the ideas of freedom, justice, equality, common weal are systematized; the connection between the Th. Hobbes’ and J.Locke’s philosophic-political ideas and contemporary institutes of parliamentarism, social democracy and legal state are exposed.
Key words: social-legal state, theories of the social agreement, natural state, natural law, state sovereignty, the human rights, freedom, social justice, social equality.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking