Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Інвестиційні договори в Україні: поняття, види, зміст, правове регулювання

 

КАФАРСЬКИЙ Віталій Володимирович

ІНВЕСТИЦІЙНІ ДОГОВОРИ В УКРАЇНІ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ЗМІСТ, ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2006


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі цивільного права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. Василя Сте-фаника.

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор,
академік Академії правових наук України,
Заслужений діяч науки і техніки
Луць Володимир Васильович,
завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Академії муніципального управління (м. Київ)

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Академії правових наук Украї-ни
Спасибо-Фатєєва Інна Валентинівна,
професор кафедри цивільного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)

кандидат юридичних наук, доцент,
Нецька Любов Степанівна,
завідувач кафедри цивільного права і процесу На-ціонального авіаційного університету (м. Київ)

Провідна установа – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра цивільного права (м. Київ)

Захист відбудеться “5 ” липня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 із захисту дисертацій на здобут-тя наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України (01601, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розісланий “ 2 ” червня 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор юридичних наук Кучеренко І.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність соціально-економічного роз-витку України, формування ринкових відносин значною мірою обумовлені належним інвестиційним кліматом, станом та перспек-тивами правового регулювання суспільних відносин у сфері інвес-тиційної діяльності. Як свідчить світовий та вітчизняний досвід, створення інвестиційного ринку, структурна переорієнтація та ін-новаційний розвиток економіки, науково-технічний прогрес немо-жливі без залучення національних та іноземних інвестицій, які є важливим елементом подальшого розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та одним із показників ступеня інтеграції країни у світову економіку.
Поряд з існуючою законодавчою базою інвестиційної діяльнос-ті, яка формується зі спеціальних нормативно-правових актів та актів загального характеру, регулювання конкретних правовідносин у даній сфері здійснюється на основі різноманітних договорів, що за своєю сутністю і змістом об’єднані в категорію інвестиційних договорів. Їх питома вага і значення як ефективного засобу цивіль-но-правового регулювання на практиці в сучасних умовах суттєво зростають, що обумовлює необхідність вивчення, аналізу і виро-блення пропозицій щодо вдосконалення механізму реалізації цього засобу.
Водночас у законодавстві України щодо інвестиційної діяльності відсутні спеціальні правові норми, що регулюють форму інвести-ційного договору, а також саме поняття інвестиційного договору, не визначені його ознаки та види. У даному випадку діє загальний принцип про свободу договору, закріплений Цивільним кодексом України.
Зокрема, це стосується можливості сторін укласти договір, який не встановлено актами цивільного законодавства, але який відповідає за-гальним засадам цивільного законодавства, врегулювати у договорі, що передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, відступити від положень, які визначені в актах цивільного законодавства, і самостійно врегулювати відносини сторін (ст. 6 ЦК України).
Світовий досвід економічного розвитку свідчить про тісний взаємо-зв'язок між розвитком інвестиційного ринку та збалансованістю, гармо-нійністю законодавчої бази щодо забезпечення інвестиційної діяльності. Передусім це стосується стану правового забезпечення інвестиційних відносин, їх належного цивільно-договірного регулювання, спрямовано-го на захист прав та інтересів інвестора, створення сприятливих умов господарської діяльності як для національних, так і для іноземних інве-сторів, детальну регламентацію форм здійснення інвестицій тощо.
Натомість саме цивільно-договірні відносини у сфері інвестиційної діяльності є недостатньо дослідженими у вітчизняній цивілістичній на-уці. В цьому аспекті важливими є також дослідження практичних про-блем реалізації інвестиційного законодавства, укладання, зміни і при-пинення інвестиційних договорів, подолання колізій і прогалин у цивільно-правовому регулюванні інвестиційних відносин. Наукова роз-робка цих проблем є необхідною передумовою створення комплексної системи правового регулювання інвестиційної діяльності.
Дослідженню проблем інвестиційної діяльності, організації, порядку і особливостей здійснення системи договірно-правових відносин у сфері інвестування, відповідальності їх суб’єктів тощо присвячувалося багато праць вчених-юристів та економістів. Вихідними даними для розробки теми стали дослідження таких радянських, російських, українських та зарубіжних вчених у галузі теорії держави і права, цивільного та госпо-дарського права, організаційно-правових та економічних засад інвести-ційної діяльності, як: М.М. Агарков, С.С. Алексєєв, Д.В. Боброва, О.Г. Богатирьов, М.М. Богуславський, М.І. Брагінський, В.М. Бутузов, Ж. Ведель, О.М. Вінник, В.В. Вітрянський, Г.В. Виноградова, Н.Н. Вознесенська, О.В. Дзера, В.Д. Задихайло, О.Р. Кібенко, Л.О. Кокаєва, В.М. Коссак, Н.С. Кузнєцова, І.М. Кучеренко, В.В. Луць, Т.В. Майорова, В.К. Мамутов, Б.В. Муравйов, В.П. Нагребельний, Л.С. Нецька, А.В. Омельченко, О.О. Пересада, В.В. Поєдинок, В.Ю. Полатай, О.С. Семерак, О.Е. Сімсон, В.А. Січевлюк, І.В. Спасибо-Фатєєва, В.М. Стойка, В.Е. Федорчук, О.Ф. Філіповський, О.М. Чабан, В.Д. Чернадчук, О.О. Чувпило, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневич, В.С. Щербина, І.Є. Якубівський та ін.
Проте після прийняття Цивільного і Господарського кодексів Украї-ни, суттєвого оновлення інвестиційного законодавства питання інвести-ційних договорів не були предметом комплексного дослідження, у зв’язку з чим на сьогодні існує необхідність подальших розробок щодо поняття, змісту, класифікації інвестиційних договорів, вдосконалення їх цивільно-правового регулювання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди-сертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної про-грами “Удосконалення цивільно-правового регулювання суспільних відносин в світлі нової Конституції України”, яка розробляється кафед-рою цивільного права та процесу Юридичного інституту Прикарпатсь-кого національного університету імені Василя Стефаника (№ державної реєстрації 0106U003905).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є здійснення компле-ксного аналізу цивільно-правового регулювання інвестиційних догово-рів, визначення їх поняття, змісту і теоретичних засад класифікації, а також вироблення пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення за-конодавства України про інвестиційну діяльність.
Реалізація поставленої в дисертаційній роботі мети обумовила вирі-шення наступних завдань:
– дослідити цивільно-правову природу інвестиційного договору;
– визначити поняття, зміст та істотні умови інвестиційного догово-ру;
– виявити основні ознаки й особливості договірного зобов'я-зання та забезпечення прав і законних інтересів сторін інвестиційного договору;
– розробити критерії класифікації інвестиційних договорів;
– виявити особливості правового регулювання окремих видів інвести-ційних договорів;
– сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення цивільно-правового регулювання інвестиційних договорів в Україні.
Об'єктом дослідження є цивільно-правові відносини, які виникають у сфері інвестиційної діяльності.
Предметом дослідження є особливості правового регулювання інве-стиційних договорів в Україні.
Методи дослідження, що використовувалися у процесі роботи над дисертацією: діалектичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, структурно-функціональний, комплексний метод. За допомогою діалектичного методу досліджувалася правова природа інвестиційних договорів як єдність різних засад і тенденцій. Застосування формально-логічного, порівняльно-правового, структурно-функціонального, ком-плексного методів дослідження дало змогу автору здійснити класифіка-цію інвестиційних договорів, визначити їх сутнісні цивільно-правові характеристики, проаналізувати зміст нормативних актів, які регулюють інвестиційну діяльність в Україні, виявити основні проблеми щодо пра-вової природи інвестиційних договорів, а також обґрунтувати висновки та пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання цієї категорії договорів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українській науці цивільного права після прийняття ЦК та ГК України було проведене комплексне дослідження основних теорети-чних та практичних проблем цивільно-правового регулювання інвести-ційних договорів. У межах здійсненого дослідження одержано резуль-тати, які мають наукову новизну.
1. Обґрунтовано визначення поняття інвестиційного договору, від-повідно до якого інвестиційний договір розглядається як правочин між двома або кількома особами, який встановлює на певний час права і обов'язки у відносинах між сторонами щодо вкладення всіх видів май-нових та інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
2. Удосконалено визначення поняття інвестиції як майна (речі, у то-му числі гроші та цінні папери, майнові права), а також немайнових прав, які мають грошову оцінку, що вкладаються в об’єкти будь-якої діяльності з метою отримання прибутку і (або) досягнення соціального ефекту.
3. Розкрито особливості визначення понять інвестиційних договорів у житловому будівництві, а також договору концесії, про розподіл про-дукції, договору лізингу, оскільки ці договори мають інвестиційний ха-рактер.
4. Вперше запропоновано підстави класифікації інвестиційних дого-ворів залежно від правового статусу суб’єктів інвестиційних правовід-носин, характеру форм власності та специфіки законодавчого регулю-вання цих відносин. Відповідно інвестиційні договори можна класифікувати на інвестиційні договори між фізичними (юридичними) особами та інвестиційні договори за участю держави.
5. Сформульовано висновок про те, що до істотних умов інвестицій-ного договору слід відносити: предмет договору (інвестиції), кількісні та якісні характеристики предмета інвестицій, ціну договору, умови отримання прибутку і (або) досягнення соціального ефекту.
6. Доведено, що договори (угоди) про розподіл продукції є цивільно-правовими договорами інвестиційного характеру, оскільки їх предметом є майнові відносини, а об’єктами виступають об’єкти державної власно-сті, діяльність учасників цих правовідносин завжди супроводжується ліцензуванням, тобто обов’язковим дозвільним порядком здійснення інвестиційної діяльності.
7. Визначено договір концесії як особливий різновид цивільно-правового договору інвестиційного характеру, який укладається між концесієдавцем (державою, органами місцевого самоврядування) і кон-цесіонером (як іноземним, так і національним інвестором) з метою рег-ламентації правовідносин сторін щодо надання концесіонеру особливих прав на володіння об’єктами, що перебувають у державній та комуналь-ній власності і є вилученими зі звичайного комерційного обороту або обмежено оборотоздатними, а також надання концесіонеру прав на за-няття тими видами господарської діяльності, які є монополією держави.
8. Запропоновано внести зміни до Закону України “Про інвестиційну діяльність” в частині розширення кола суб’єктів інвестиційної діяльнос-ті (за рахунок включення до цього кола фізичних осіб – суб’єктів під-приємницької діяльності, фондів фінансування будівництва, фондів операцій з нерухомістю, недержавних пенсійних фондів, інститутів спі-льного інвестування тощо), а також забезпечення захисту прав і закон-них інтересів кожної зі сторін інвестиційного договору.
9. Запропоновано внести доповнення до Закону України “Про угоди про розподіл продукції” в частині необхідності запровадження типової угоди про розподіл продукції та встановлення детальних вимог до її змісту, які б гарантували дотримання інтересів як інвестора, так і дер-жави й територіальних громад.
10. Аргументовано доцільність прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про затвердження Переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки дисертації можуть бути використані в законотворчій діяльнос-ті, в процесі регулювання інвестиційних відносин, удосконалення інвес-тиційного законодавства та у правозастосовчій практиці. Положення дисертації можуть бути використані також з навчально-методичною метою при викладанні навчальних курсів “Цивільне право”, “Інвести-ційне право” та для подальших наукових досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні висновки і положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного універ-ситету ім. Василя Стефаника. Результати дослідження були оприлюдне-ні на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: Регіона-льній міжвузівській науковій конференції молодих учених та аспірантів “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, 19 квітня 2003 р.; тези опубліковані); Всеукраїнській науко-во-практичній конференції “Проблеми кодифікації законодавства Укра-їни” (м. Київ, 14 травня 20003 р.; тези опубліковані); міжрегіональній науково-практичній конференції “Корпоративне право в Україні: стано-влення та розвиток” (м. Івано-Франківськ, 26–27 вересня 2003 р.; тези опубліковані). Результати дисертаційного дослідження і правові висно-вки, зроблені дисертантом, були впроваджені Комітетом Верховної Ра-ди України з питань економічної політики, управління народним госпо-дарством, власності та інвестицій при підготовці змін і доповнень до Законів України “Про угоди про розподіл продукції” та “Про інвести-ційну діяльність” (довідка від 23 січня 2006 р.).
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано 6 статей, у тому числі 3 – у наукових журналах, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тези трьох доповідей на конференціях.
Структура дисертації. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (160 найменувань). Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 190 сторінок друкованого тексту, список використаних джерел – 18 стрінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі автор обґрунтовує актуальність дисертаційної теми, пока-зує ступінь її наукової розробки, визначає мету і дослідницькі завдання, об’єкт, предмет, а також методологічну основу дослідження, наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення, розкриває зв’язок дисертації з науковими програмами та темами, апро-бацію результатів дослідження, структуру роботи.
У першому розділі “Інвестиційний договір як вид цивільно-правового договору” досліджуються законодавчі основи інвестиційних відносин, питання правового регулювання інвестиційних договорів, їх правова природа та класифікація.
У першому підрозділі “Загальна характеристика інвестиційного за-конодавства” визначено систему інвестиційного законодавства як су-купності нормативно-правових актів і норм, що регулюють інвестиційну діяльність, та правовідносини, які формуються на основі цих актів і норм між її суб’єктами.
В системі інвестиційного законодавства автором виокремлюється за-гальна та особлива частини інвестиційного законодавства. Зокрема, за-гальна частина інвестиційного законодавства містить норми, що одна-ковою мірою стосуються усіх суб’єктів інвестиційного права, видів і стадій інвестиційної діяльності, а також галузей народного господарст-ва, в яких здійснюється інвестування та встановлюються інвестиційні договірні відносини. Спеціальна частина інвестиційного законодавства включає нормативні акти, які регулюють особливості здійснення інвес-тиційної діяльності та функціонування її суб’єктів в окремих галузях економіки (промисловості, сільському господарстві, транспорті тощо), сферах інвестиційної діяльності (проектуванні, будівництві, приватиза-ції державного майна, кредитуванні, інноваційній діяльності тощо), за участю окремих суб’єктів (іноземне інвестування) чи на окремих тери-торіях (спеціальних економічних зонах).
На основі аналізу положення інвестиційного законодавства дисер-тант дійшов висновку, що чисельність нормативних актів, які видаються для регулювання інвестиційних відносин, та велика кількість органів, уповноважених видавати такі акти, створює масив несистематизованих та неупорядкованих актів. В основі цього масиву, на думку автора, від-сутній системоутворюючий акт, необхідний для того, щоб: 1) зробити інвестиційне законодавство зручним для практичного застосування; 2) створити стабільну і взаємопов’язану ієрархію актів, за допомогою якої можна було б отримати точні дані щодо вирішення питання в під-законному нормуванні; 3) в ієрархії нормативного регулювання витри-мати вимоги послідовної відповідності актів нижчого рівня актам вищо-го рівня; 4) за рахунок створення загальної частини інвестиційного законодавства забезпечити не тільки єдність правового регулювання, а й зекономити нормотворчий матеріал, у якому принципові положення не потребували б повтору в кожному підрозділі особливої частини інвес-тиційного законодавства. Ці проблеми, на думку дисертанта, мають бу-ти вирішені шляхом прийняття кодифікованого законодавчого акту – Інвестиційного кодексу України.
У другому підрозділі “Поняття, правова природа та класифікація інвестиційних договорів” розкривається зміст поняття інвестиційного договору, досліджується питання його юридичної природи, обґрунтову-ється теза про цивільно-правову природу інвестиційного договору і його самостійність як цивільно-договірного виду. Основною підставою виок-ремлення інвестиційного договору в особливий договірний вид є інвес-тиційна мета, яка охоплює реалізацію інвестиційного проекту та визна-чає спрямованість договірного зобов’язання. За ознакою спрямованості інвестиційний договір можна віднести в широкому розумінні до групи договорів послуг, оскільки діяльність замовника наділена ознаками на-дання послуг.
Дисертантом досліджені особливості інвестиційного договору, до яких віднесено: 1) передумова укладення договору – наявність інвести-ційного проекту; 2) довготривалий характер відносин сторін; 3) обов’язкове здійснення інвестицій у формі вкладення майнових та інтелектуа-льних цінностей в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності; 4) комерційна заінтересованість або досягнення певного соціального ефекту (за умови здійснення державних інвестицій); 5) цільове використання коштів інвестора; 6) спільна (часткова) власність на вкладене майно і на результат інвестиційної діяльності; 7) за інвестиційним дого-вором цінності у вигляді інвестицій, як правило, вкладаються в об'єкти права, а не надаються суб'єктам права, як за іншими подібними цивіль-но-правовими договорами.
За умови виокремлення особливостей інвестиційного договору порі-вняно з іншими договірними формами запропоновано визначення інвес-тиційного договору як правочину між двома або кількома особами, яким встановлюються на певний строк права і обов’язки у відносинах між сторонами щодо вкладання всіх видів майнових та інтелектуальних цін-ностей в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності для отри-мання прибутку або досягнення соціального ефекту.
В даному підрозділі окремо аналізуються розроблені в теорії цивіль-ного права критерії класифікації інвестиційних договорів. На думку ди-сертанта, оскільки інвестиційний договір є видом цивільно-правового договору, його класифікація має ґрунтуватися на видовому поділі циві-льно-правових договорів. В основу класифікації інвестиційного догово-ру на види пропонується покласти його поділ залежно від правового статусу суб’єктів інвестиційної діяльності (сторін договору), характеру їх власності та специфіки правового регулювання їх відносин. За цим критерієм інвестиційні договори можна класифікувати на договори між фізичними/юридичними особами та договори за участю держави.
Інвестиційні договори між фізичними/юридичними особами регу-люють приватно-правові відносини і є цивільно-правовими договорами, які регулюються нормами цивільного законодавства. Зокрема, до таких договорів можна віднести: установчий договір, договір про спільну дія-льність, договір купівлі-продажу цінних паперів, договір банківського обслуговування, договір лізингу, договір франчайзингу, договір підряду, ліцензійний договір. До інвестиційних договорів за участю держави належать: договір на право надрокористування (договір концесії), дого-вір бюджетного кредитування. При цьому варто зауважити: якщо сторо-ною інвестиційного договору виступає держава, то такий договір слід розглядати як інвестиційний договір за участю держави.
Другий розділ “Укладення та зміст інвестиційного договору” складається з трьох підрозділів, у яких розглядаються питання правово-го регулювання статусу учасників інвестиційного договору, змісту та процедури його укладення, прав та обов’язків сторін за цим договором.
У першому підрозділі “Учасники інвестиційних відносин” здійсню-ється аналіз положень чинного законодавства України про інвестиційну діяльність, яке визначає статус суб’єктів інвестиційної діяльності. На думку автора, законодавець умовно поділяє суб’єктів інвестиційної дія-льності на дві категорії: інвесторів та учасників інвестиційної діяльнос-ті, наділяючи при цьому самих суб’єктів інвестиційної діяльності пра-вом самостійно визначити, хто із них є інвестором та якого виду інвестиції заплановано отримати або надати, і відповідно, якими будуть взаємні зобов’язання сторін для досягнення очікуваного результату. Дисертант акцентує увагу на такій прогалині інвестиційного законодав-ства, як відсутність терміну для позначення сторони, яка приймає інвес-тиції. Пропонується сторону, яка приймає (одержує) інвестиції, визна-чити як одержувача інвестицій. Також робиться висновок про необхідність законодавчого уточнення поняття особи-інвестора як суб’єкта інвестиційної діяльності, який вклав власні цінності, тобто вже здійснив вкладення інвестицій, а не планує в майбутньому зайнятися інвестиційною діяльністю.
В другому підрозділі “Укладення інвестиційного договору” на основі вивчення та аналізу законодавства і наукової літератури автор робить висновок про те, що форма інвестиційного договору повинна відповіда-ти загальним правилам про форму договорів. Тому такий договір має бути вчинений у письмовій формі, що не позбавляє сторін можливості за взаємною згодою укласти договір у кваліфікованій письмовій формі, тобто нотаріально посвідчити його.
У дисертації досліджується питання про доцільність розгляду реєст-рації інвестиційного договору як невід’ємного елемента його форми. Автор висловлює позицію, згідно з якою на законодавчому рівні у час-тині реєстрації інвестиційних договорів (контрактів) слід передбачити юридичні наслідки ухилення сторін від обов'язкової державної реєстра-ції договору, а також відмови реєстраційного органу в його державній реєстрації. За загальним правилом, згідно із ст. 210 ЦК України право-чин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених зако-ном. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. У зв’язку з цим зроблено висновок, що ухилення сторін від державної реєстрації інвестиційного договору (контракту) та відмова реєструючого органу в державній реєстрації договору може бути підставою для ви-знання такого договору неукладеним. Аналізуючи способи укладення інвестиційного договору, автор дійшов висновку, що інвестиційний до-говір може бути укладений шляхом вчинення конклюдентних дій.
У третьому підрозділі “Зміст інвестиційного договору” визнача-ються умови інвестиційного договору, аналізується правовий статус сторін за інвестиційними зобов’язаннями. Зокрема, обґрунтовується позиція, що до істотних умов інвестиційного договору належать: 1) предмет договору (інвестиції); 2) кількісні та якісні характеристики предмета інвестицій; 3) ціна договору; 4) умова про одержання прибут-ку (доходу) та/або досягнення соціального ефекту. Окремо наголошу-ється, що предметом інвестиційного договору можуть бути передбачені законодавством форми інвестицій та інвестиційної діяльності: 1) інноваційна діяльність; 2) капітальні вкладення в основні фонди; 3) корпоративна форма; 4) лізинг; 5) придбання не забороненого зако-нами України рухомого та нерухомого майна; 6) створення підприємств, які повністю належать інвестору, чи придбання останнім у власність діючого підприємства; 7) придбання майнових прав. 8) дії, послуги, що надаються (виконуються) учасниками інвестиційної діяльності та спря-мовані на забезпечення вкладення інвестицій. Таким чином, кваліфіку-ючою ознакою інвестиційного договору є специфіка предмета договору, який містить дві складові інвестиційних відносин: матеріальну (інвес-тиція) і юридичну (дії, спрямовані на здійснення інвестування). При цьому предмет інвестиційного договору повинен відповідати кількісним та якісним характеристикам об’єкта інвестицій.
У дисертації звертається увага на відсутність чіткого правового ви-значення соціального ефекту як результату інвестиційної діяльності. Очевидно, що стверджувати про наявність соціального ефекту в суто юридичному розумінні можна лише за умови, коли ті чи інші юридич-ні факти або дії створюють наслідки, спрямовані на досягнення пріоритетів соціальної політики держави. Суб'єкти інвестиційної діяль-ності можуть сприяти досягненню соціального ефекту в разі здійснення інвестицій в об'єкти, які безпосередньо не належать до соціальної сфе-ри, за умови, що подібні інвестиції спрямовуються на забезпечення від-повідного пріоритетного завдання державної соціальної політики.
До звичайних умов інвестиційного договору, на думку дисертанта, можна віднести: умови про строки, порядок передачі інвестицій, визна-чення порядку виконання та прийняття виконання, відповідальність сторін за порушення договірних зобов’язань. Обґрунтовується позиція, що до випадкових умов інвестиційного договору належать узгоджені сторонами інші умови, не передбачені нормативними актами.
В дисертації стверджується, що наслідком суттєвих прогалин зако-нодавчого врегулювання інвестиційних договорів, зокрема в частині визначення прав і обов’язків сторін, є реальна можливість укладення т. зв. несиметричних договорів на користь більш сильного в економіч-ному сенсі контрагента. Необхідність подальшого врегулювання цієї проблеми пов’язана й з тим, що на практиці суб’єкти підприємницької діяльності, які постійно здійснюють інвестиційну діяльність і залучають до цього кошти фізичних та юридичних осіб, використовують ту форму договору, що розроблена безпосередньо таким суб’єктом. Оскільки спе-ціальних вимог до змісту інвестиційного договору Закон України “Про інвестиційну діяльність” не містить, цілком логічним є те, що в договорі стандартної форми, розробленої однією зі сторін, в першу чергу обумо-влюються обов’язки її контрагента і недостатньою мірою захищаються його права, не враховуються можливі заперечення контрагента, не обу-мовлюється відповідальність за шкоду, завдану його майну. Тобто не міститься засобів захисту економічно слабкої сторони договору. В зв’язку з цим у дисертації пропонується встановити більш жорсткі ви-моги до конструкції договірного зобов'язання щодо здійснення інвести-цій. На думку дисертанта, це можна зробити єдиним шляхом – за допо-могою закону встановити симетричні права і обов’язки кожної із сторін, у тому числі “слабкого” контрагента, що дасть можливість саме при укладенні договору посилити відповідальність економічно сильнішої сторони договору.
В третьому розділі “Особливості правового регулювання окре-мих різновидів інвестиційних договорів” аналізуються специфічні риси інвестиційного договору в житловому будівництві, договору про розподіл продукції, договору концесії та договору лізингу.
В першому підрозділі “Інвестиційний договір у житловому будівни-цтві” зазначається, що за інвестиційним договором в будівництві одна сторона (замовник) зобов’язується вкласти інвестиції другої сторони (інвестора) в будівництво об’єкта нерухомості та після завершення буді-вництва передати результат останньому, а інвестор зобов’язується пере-дати інвестиції замовнику та оплатити його послуги.
Аналізуючи зміст інвестиційного договору в будівництві, автор ви-діляє такі його умови: І) істотні: 1) про предмет – послугу по реалізації інвестиційного проекту, тобто здійснення діяльності щодо забезпечення будівництва індивідуально визначеного об’єкта нерухомого майна. Предметом інвестиційного договору в житловому будівництві виступа-ють послуги щодо реалізації інвестиційного проекту та передачі після завершеного будівництвом об’єкта. При цьому діяльність щодо реаліза-ції інвестиційного проекту може включати необхідність надання допо-моги інвестору в підготовці кінцевих характеристик, параметрів об’єкта, проектування квартири, дизайну тощо. До складових діяльності замов-ника входить оформлення проектно-кошторисної документації на об’єкт та залучення необхідних підрядників; 2) про розмір інвестицій. Інвестиції в житловому будівництві – це майно, яке передається інвес-тором замовнику у визначеному розмірі та складі для їх вкладення в запланованих інвестором цілях. При цьому розмір інвестицій можна визначити як вартість інвестиційного проекту – грошовий еквівалент загальної суми витрат інвестора при його реалізації; 3) про об’єкт неру-хомого майна. Особливістю інвестиційного договору є те, що в момент його укладення нерухоме майно не існує як об’єкт цивільних прав (на початковому етапі реалізації інвестиційного проекту він існує тільки на папері і в процесі будівництва може бути дещо видозмінений), тому неможливо точно індивідуалізувати вказаний об’єкт, однак загальні ха-рактеристики об’єкта (адреса, поверх, кількість квартир тощо) в догово-рі повинні бути зафіксовані; 4) про винагороду замовника за проведену роботу. Особливістю винагороди замовника полягає в тому, що, за зага-льним правилом, вона входить у загальний розмір інвестицій, тих ви-трат, яких зазнає інвестор, і окремо не виділяється, хоча сторони мо-жуть визначити інший порядок. Причому факт включення винагороди в загальний склад інвестицій жодним чином не змінює його істотного характеру, оскільки в будь-якому випадку дану умову сторони попере-дньо визначають та закріплюють у договорі; ІІ) звичайні: про строки; порядок передачі інвестицій; якість та її гарантії; порядок оформлення прав власності на об’єкт нерухомого майна.
У другому підрозділі “Договір концесії” досліджується правова при-рода концесійного договору як однієї з форм залучення інвестицій в економіку. В дисертації наголошується, що Закон України “Про конце-сії” прямо не визначає концесійний договір як такий, що передбачає обов’язкове здійснення інвестицій. Однак, якщо взяти до уваги, що ін-вестиція – це майнові та інтелектуальні цінності, які вкладаються в об'-єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої ство-рюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект, і проаналізувати законодавчо визначені принципи концесійної діяльнос-ті, одним з яких є державні ґарантії капіталовкладень концесіонера, то можна ідентифікувати договір концесії як інвестиційний договір.
На думку дисертанта, в Законі України “Про концесії” має бути
сформульована конкретна концепція концесійного договору. З одного боку, він повинен ґрунтуватися на цивільно-правовій основі, з іншого – в законі необхідно відобразити положення, згідно з яким в окремих ви-падках, за наявності суспільної необхідності, концесієдавець має право в односторонньому порядку змінити умови договору та зобов’язати концесіонера продовжити виконання нових умов. Водночас концесіоне-ру слід надати право оскарження в судовому порядку односторонньої зміни договору з боку концесієдавця. Проте оскарженню буде підлягати не сам факт зміни договору, а факт настання обставин, які характеризу-ються як суспільна необхідність. Якщо суд вирішить, що таких обста-вин не існує або що вони недостатньо суттєві, концесієдавець буде зо-бов’язаний скасувати проведену ним зміну умов договору та відшкодувати концесіонеру витрати на виконання його нових обов’язків, якщо останній їх вже здійснив. Дострокове розірвання дого-вору однією зі сторін здійснюється тільки за рішенням суду.
Таким чином, договір концесії можна визначити як особливий різно-вид цивільно-правового договору інвестиційного характеру, який укла-дається між концесієдавцем (державою, органами місцевого самовряду-вання) і концесіонером (як іноземним, так і національним інвестором) з метою регламентації правовідносин сторін щодо надання концесіонеру особливих прав на володіння об’єктами, що перебувають у державній та комунальній власності і є вилученими зі звичайного комерційного обо-роту або обмежено оборотоздатними, а також надання концесіонеру прав на заняття видами господарської діяльності, що є монополією дер-жави. Тобто концесійний договір є правовим документом, яким оформ-ляються відносини між конкретними суб’єктами підприємницької дія-льності з приводу руху матеріальних благ у процесі виконання укладеного між ними концесійного договору.
В третьому підрозділі “Угоди (договори) про розподіл продукції” досліджено правове регулювання угод про розподіл продукції.
В результаті проведеного дослідження дисертант пропонує авторсь-ке визначення договорів про розподіл продукції як цивільно-правових договорів інвестиційного характеру, оскільки їх предметом є майнові відносини, об’єктами виступають об’єкти державної власності, діяль-ність учасників цих правовідносин завжди супроводжується ліцензу-ванням, тобто обов’язковим дозвільним порядком здійснення інвести-ційної діяльності.
Дисертант обґрунтовує необхідність внесення доповнень до Закону України “Про угоди про розподіл продукції” щодо необхідності розроб-ки типової угоди про розподіл продукції та встановлення досить дета-льних вимог до її змісту, що гарантують дотримання інтересів як інвес-тора, так держави та територіальних громад.
Крім того, для створення правового поля, яке б забезпечило реаль-ність здійснення угод про розподіл продукції, необхідним, на думку автора, було б прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо затвердження Переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції, про необхідність чого йдеться у ст. 6 Закону. До того ж необхідним є й затвердження “Переліку ділянок надр, що стано-влять особливу наукову, культурну або природно-заповідну цінність і не можуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продук-ції”, що передбачено тією ж статтею. І хоча термін прийняття Верхов-ною Радою України такого рішення становить 3 місяці з дня набрання чинності цим Законом, проте його й досі немає.
З прийняттям цих документів можна очікувати пожвавлення еконо-міки за рахунок стимулювання реального виробництва, надання певної допомоги регіонам у вирішенні соціально-економічних проблем.
У четвертому підрозділі “Договір лізингу” здійснюється аналіз чин-ного законодавства і наукових поглядів, висловлених в юридичній літе-ратурі щодо правової природи договору лізингу.
Дисертант висловлює позицію про запровадження в ЦК України або в Законі України “Про фінансовий лізинг” норми, яка б закріплювала обов’язковість державної реєстрації договорів лізингу, що буде ґаранті-єю прав власника-лізингодавця.
У дисертації акцентується увага на відсутності дійового механізму своєчасного та повного розрахунку за лізинговими платежами між учас-никами договірних відносин. Законодавець надав повноваження щодо врегулювання сплати лізингових платежів самим сторонам договору, проте на практиці умови договору не виконуються, що призводить до припинення договірних відносин та відповідно недосягнення мети, яку ставили сторони при укладенні договору лізингу. Тому, на думку автора, уникнення таких негативних ситуацій можливе завдяки чіткому законо-давчому врегулюванню питань проведення таких платежів, оскільки Закон України “Про фінансовий лізинг” не містить спеціальних правил про розмір загальної суми орендної плати та конкретних лізингових платежів, порядок, умови і строки їх внесення тощо. Дисертант зазначає, що в таких випадках необхідно керуватися правилом: якщо такі умови не включені сторонами в договір лізингу, вони будуть врегульовані загальними поло-женнями про найм (оренду), що стосується плати за користування майном (ст. 762 ЦК України). Однак, виходячи з того, що лізинг за своєю економі-чною суттю віднесено до прямих інвестицій, в Законі має бути відображено положення про те, що загальна сума лізингових платежів повинна визнача-тися з врахуванням можливості лізингодавця повністю відшкодувати свої інвестиційні витрати та отримання певної винагороди. При цьому під інве-стиційними витратами слід розуміти витрати лізингодавця, пов’язані з на-буттям і користуванням предметом лізингу лізингоодержувачем (у т. ч. вар-тість предмета лізингу, витрати на транспортування та установку облад-нання, витрати на митне оформлення та сплату митних зборів, тарифів, пов’язаних з предметом лізингу; витрати на зберігання предмета лізингу до моменту введення в експлуатацію та страхування від усіх видів ризику, витрати на реєстрацію предмета лізингу та ін.).
У дисертації також зазначається, що після закінчення строку угоди предмет лізингу може переходити у власність лізингоодержувача або повертатися лізингодавцю. Інвестиційна мета лізингу досягається як шляхом переходу предмета лізингу у власність лізингодавця, так і в процесі використання цього предмета лізингоодержувачем, навіть якщо останній не має права набувати його у власність. Ця ознака договору лізингу є основним критерієм розмежування лізингу та інших видів ци-вільних договорів.
У висновках автор виклав основні положення і результати проведе-ного дисертаційного дослідження, що мають теоретичне та практичне значення. Визначені проблеми практичного застосування норм чинного законодавства про інвестиційну діяльність та запропоновані шляхи його вдосконалення. Окреслюється предмет цивільно-правового регулюван-ня інвестиційних відносин. Дається поняття інвестиції, аналізуються визначення поняття інвестиційного договору в науковій літературі, за-конодавстві. Визнається необхідність прийняття спеціального кодифі-кованого акта – Інвестиційного кодексу України, який би врегулював суспільні відносини в інвестиційній сфері. Визначаються критерії кла-сифікації інвестиційних договорів залежно від правового статусу суб’єктів інвестиційних правовідносин, характеру форм власності та специфіки законодавчого регулювання цих відносин.
Проаналізовано особливості інвестиційних договорів у житловому будівництві, договорів концесії, лізингу та угод про розподіл продукції, а також обґрунтовано їх інвестиційний характер. Зроблено висновок про те, що до істотних умов інвестиційного договору належать: предмет договору (інвестиції), кількісні та якісні характеристики предмета інве-стицій, ціна договору, умови про отримання прибутку і (або) досягнення соціального ефекту. Обґрунтовується положення, що договори (угоди) про розподіл продукції є цивільно-правовими договорами інвестиційно-го характеру, оскільки їх предметом є майнові відносини, об’єктами – об’єкти державної власності, а діяльність учасників цих правовідносин завжди супроводжується ліцензуванням, тобто обов’язковим дозвільним порядком здійснення інвестиційної діяльності. Визначаються поняття і зміст договору концесії як особливого різновиду цивільно-правового договору інвестиційного характеру, який укладається між концесієдав-цем (державою, органами місцевого самоврядування) і концесіонером (як іноземним, так і національним інвестором) з метою регламентації правовідносин сторін щодо надання концесіонеру особливих прав на володіння об’єктами, що перебувають у державній та комунальній влас-ності і є вилученими зі звичайного комерційного обороту або обмежено оборотоздатними, а також надання концесіонеру прав на заняття тими видами господарської діяльності, які є монополією держави.
Запропоновано внести зміни до Закону України “Про інвестиційну діяльність” в частині розширення кола суб’єктів інвестиційної діяльнос-ті та забезпечення захисту прав і законних інтересів кожної зі сторін інвестиційного договору, а також доповнення до Закону України “Про угоди про розподіл продукції” в частині необхідності запровадження типової угоди про розподіл продукції та встановлення детальних вимог до її змісту, які б гарантували дотримання інтересів як інвестора, так і держави та територіальних громад.
Розроблено та запропоновано проект Закону України “Про допов-нення Цивільного кодексу України главою “Інвестиційні договори”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВНИХ ПРАЦЬ:

1. Кафарський В.В. Договори у сфері іноземного інвестування // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 8. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН Украї-ни, 2000. – С. 218-222.
2. Кафарський В.В. Правові ознаки інвестиційного договору // Віс-ник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 1. – С. 34-43.
3. Кафарський В.В. Приватизація землі та іноземні інвестиції / Земе-льна реформа: політико-правовий аналіз. – Івано-Франківськ: Плай, 2000. – С. 24-29.
4. Кафарський В.В. Правові аспекти укладання і виконання зовніш-ньоекономічних інвестиційних договорів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 11. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 325-328.
5. Кафарський В.В. Система інвестиційного законодавства // Про-блеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали регіо-нальної міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспіран-тів (м. Івано-Франківськ, 19 квітня 2003 р.). – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – С. 127-134.
6. Кафарський В.В. Правовий статус суб’єктів інвестиційної діяльності як сторін інвестиційного договору // Корпоративне право в Україні: стано-влення та розвиток. Зб. наук. праць (За матеріалами міжрегіональної нау-ково-практичної конференції, м. Івано-Франківськ, 26–27 вересня 2003 р.) / Редкол.: О.Д.Крупчан (голова), В.Д.Басай, В.В.Луць та ін. – К.: НДІ при-ватного права і підприємництва АПрН України, 2004. – С.183-195.

АНОТАЦІЇ

Кафарський В.В. Інвестиційні договори в Україні: поняття, види, зміст, правове регулювання. – Рукопис (190 стор.).
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних на-ук за спеціальністю 12.00.03. – цивільне право і цивільний процес; сі-мейне право; міжнародне приватне право. – Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – Київ, 2006.
У дисертації на основі аналізу наукової літератури, чинного законо-давства України та інших країн досліджуються основні проблеми циві-льно-правового регулювання інвестиційних договорів в Україні. Визна-чено поняття та зміст інвестиційного договору. Аналізується правовий статус його сторін, процедура укладення інвестиційного договору. З’ясовано істотні, звичайні і випадкові умови договору.
У роботі досліджено цивільно-правову природу інвестиційного до-говору, визначено критерії та виділено види інвестиційного договору. Докладно проаналізовано особливості правового регулювання таких різновидів інвестиційних договорів, як інвестиційний договір у житло-вому будівництві, угоди про розподіл продукції, договір концесії, дого-вір фінансового лізингу.
Обґрунтовано низку наукових положень щодо цивільно-договірного регулювання інвестиційних відносин та пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавства України про інвестиційну діяльність.
Ключові слова: інвестиції, інвестиційне законодавство, інвестицій-ний договір, інвестор, одержувач інвестицій, інвестиційний договір у житловому будівництві, угоди про розподіл продукції, договір концесії, договір фінансового лізингу.

Кафарский В.В. Инвестиционные договоры в Украине: понятие, виды, содержание, правовое регулирование. – Рукопись (190 стр.).
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины. – Киев, 2006.
Диссертация посвящена комплексному исследованию гражданско-правового регулирования договорных отношений, возникающих в инве-стиционной сфере. В ней исследуются понятие и содержание инвести-ционного договора, его существенные и обычные условия, классифици-руются его виды. Уточнено правовое содержание понятия инвестиции, дается определение инвестиционного договора как договора между двумя и более лицами, который определяет на конкретный срок права и обязанности в отношениях между сторонами относительно вложения всех видов имущественных и интеллектуальных ценностей в объекты предпринимательской и других видов деятельности с целью получения прибыли или достижения социального эффекта. Характеризуя форму инвестиционного договора, автор предлагает предусмотреть на законо-дательном уровне необходимость обязательной государственной реги-страции инвестиционных договоров.
В диссертации разработаны критерии и выделены конкретные виды инвестиционных договоров. В частности, в зависимости от правового статуса субъектов инвестиционной деятельности автор выделяет в каче-стве самостоятельных инвестиционные договоры между физическими (юридическими) лицами (договор лизинга, договор о совместной дея-тельности) и инвестиционные договоры с участием государства (дого-вор о распределении продукции).
Существенными условиями инвестиционного договора являются: предмет договора (инвестиции), количественные и качественные харак-теристики предмета инвестиций, цена договора, условия получения прибыли и/или достижения социального эффекта.
Значительное место в работе отводится анализу более жестких тре-бований к конструкции договорного обязательства по реализации инве-стиций, в частности предлагается с помощью закона определить т. н. симметричные права и обязанности каждой из сторон, в том числе “сла-бого” контрагента, что даст возможность именно при заключении дого-вора усилить ответственность экономически более сильной стороны договора.
Отдельно анализируется правовая природа таких видов инвестици-онных договоров, как инвестиционный договор в жилищном строитель-стве, договоры о распределении продукции, договор концессии, договор финансового лизинга. Рассматривая правовую природу инвестиционно-го договора в жилищном строительстве, автор пришел к выводу, что согласно инвестиционному договору одна сторона (заказчик) обязуется осуществить вложение инвестиций другой стороны (инвестора) в строи-тельство объекта недвижимости и по окончании работ передать резуль-тат последнему, а инвестор обязуется передать инвестиции заказчику и оплатить его услуги.
В диссертации обосновывается положение, что договоры о распре-делении продукции являются гражданско-правовыми договорами инве-стиционного характера, поскольку их предметом являются имущест-венные отношения, объектами могут выступать объекты государственной собственности, деятельность участников этих право-отношений всегда сопровождается лицензированием, то есть обязатель-ным разрешительным порядком осуществления инвестиционной дея-тельности.
В законодательстве Украины чётко не определена обязанность за-крепления в концессионном договоре осуществления инвестиций, хотя анализ содержания закона позволяет сделать вывод, что этот закон был принят с целью инвестирования капиталовложений в создание новых комплексов, модернизации установок, усовершенствования систем экс-плуатации, управления и контроля в жизненно важных отраслях хозяй-ственной деятельности.
В работе сформулированы предложения по совершенствованию ин-вестиционного законодательства Украины, а также внесению дополне-ний в ГК Украины относительно инвестиционного договора.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционное законодательство, инвестиционный договор, инвестор, инвестиционный договор в жи-лищном строительстве, договоры о распределении продукции, договор концессии, договор финансового лизинга.

Kafarskiy V.V. Investment contracts in Ukraine: concept, types, content, legal regulation. – Manuscript (190 p.).
The thesis for obtaining the scientific degree of the Candidate of Legal Sciences with Specialty 12.00.03. – civil law and civil process, family law, international private law. – The V.M.Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2006.
In the thesis on the basis of the analysis of scientific literature, national legislation of Ukraine and of other countries the main problems of civil-law regulation of investment contracts in Ukraine are investigated, and a new definition of the investment contract concept and content is given, the legal status of the contractors of the investment contract is defined, the procedure of its conclusion is analyzed, and the analysis of essential, typical and occasional conditions of the contract is carried out.
The civil-law nature of the investment contract is investigated, the criteria and types of the investment contract are defined. The peculiarities of the legal regulation of such types of investment contracts as investment contract in housing, treaties on production distribution, concession contract, financial leasing contract are analyzed in details.
A number of scientific concepts on civil-contract regulation of investment relations and suggestions concerning alteration and additions to the Ukrainian legislation in the sphere of investment activity are substantiated.
Key words: investment, investment contract, an investment contract form and content, investor, investments receiver, investment contract in housing, treaties on production distribution, concession contract, financial leasing contract.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking