Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Інвестиційні договори на будівництво житла (цивільно-правовий аспект)

 

СІЧЕВЛЮК Володимир Антонович

ІНВЕСТИЦІЙНІ ДОГОВОРИ НА БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА (ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2003



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті держави і права імені В. М.Корецького Національної академії наук України.

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
КУЧЕРЕНКО Ірина Миколаївна,
Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України,
старший науковий співробітник

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор,
академік Академії правових наук України
ЛУЦЬ Володимир Васильович,
Академія муніципального управління,
професор кафедри цивільно-правових дисциплін;

кандидат юридичних наук, доцент
ГОПАНЧУК Василь Степанович,
Національна академія внутрішніх справ України,
начальник кафедри цивільного права.

Провідна установа:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра цивільного права.

Захист відбудеться 19 березня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м.Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий 15 лютого 2003 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат юридичних наук Кучеренко І.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування України як незалежної економічно розвинутої держави не-можливе без вирішення соціальних потреб її громадян. Одним із таких завдань нашої держа-ви є вирішення житлової потреби. Вона не є новою для України, але її вирішення залежить не тільки від держави і наявності у неї достатніх коштів на це, але й від самих громадян, які пра-гнуть задовольнити свою житлову потребу за рахунок власних коштів. Одним із способів не-державного фінансування житлового будівництва є залучення до цього процесу приватних інвесторів. Такий напрямок вирішення житлової проблеми наших громадян був закріплений у багатьох нормативних актах, що й зумовило розвиток інвестиційного житлового будівництва, а інвестиційні договори стали однією з підстав виникнення права власності на житло.
Не дивлячись на те, що право на інвестиційне будівництво деклароване цілою низкою норма-тивних актів, жоден з них не регулює договірні відносини, які лежать в основі цього процесу. Тому інвестиційне будівництво житла пов’язане з дуже великим ризиком для інвесторів. Від-сутність встановленого законодавством порядку укладення таких договорів, закріплення прав та обов’язків сторін, процедури реєстрації права власності призводить до негативних наслід-ків для інвесторів, які вкладають кошти в інвестиційне будівництво.
Інвестиційні договори стали також підставою для проведення реконструкції і перебудови вже іс-нуючих об’єктів житлового фонду, з чим, в свою чергу, не завжди згодні особи, які мешкають в таких будинках. Це пов’язане з побоюванням руйнації будинків, а також з безпечністю прожи-вання в них після проведення реконструкції. Особливо гостро це питання стоїть при перебудові горищ, надбудов мансард. В зв’язку з цим виникає питання про необхідність погодження такої реконструкції чи перебудови з власниками квартир чи з об’єднанням співвласників багатокварти-рного будинку, визначення кола осіб, які мають право укладати інвестиційні договори, визначення прав місцевих органів влади і управління в процесі такого будівництва.
Все зазначене вище свідчить про необхідність законодавчого врегулювання інвестиційного будівництва житла, а це неможливо без проведення наукових досліджень договірних відно-син, які виникають в зв’язку з ним. Тому обрана тема дисертаційної роботи є своєчасною і доцільною для науки цивільного права.
Не дивлячись на важливість та актуальність такої теми, інвестиційні договори на будівництво житла не були об’єктом комплексного дослідження правниками нашої країни. Загалом же до-слідження провадились в сфері визначення правової природи інвестиційних договорів, а саме – інвестиційних договорів за участю іноземних інвесторів.
Вихідними даними для розробки теми стали дослідження таких радянських, російських та українських вчених, як Азімов Ч.Н., Аскназій С.І., Брагінський М.І., Брауде І.Л., Вінник О.М., Вітрянський В.В., Дзера О.В., Задихайло Д.В., Йоффе О.С., Коссак В.М., Красавчиков О.А., Крашенінніков П.В., Кучеренко І.М., Кузнєцова Н.С., Луць В.В., Маслов В.Ф., Мічурін Є.О., Пергамент А.І., Підопригора О.А., Пушкін О.А., Саніахметова Н.О., Сєдугін П.І., Сібі-льов М.М., Сімсон О.А., Суханов Є.А., Сухонос В.В., Толстой Ю.К., Харитонов Є.О., Черна-дчук В.Д., Чернадчук Т.О., Чигир В.Ф., Шевченко Я.М. та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослі-дження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, тру-дового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України “Роль і значення цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових відносин у сучасній Україні”.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є аналіз цивільно-правових проблем інвестицій-ного будівництва житла та обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення право-вого регулювання договірних відносин, які виникають в інвестиційному будівництві житла.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні задачі:
– дослідити правову природу договору на інвестиційне будівництво житла;
– визначити поняття та основні види інвестиційних договорів на будівництво житла;
– встановити місце договору на інвестиційне будівництво житла в системі цивільних догово-рів;
– визначити порядок укладення, зміни та припинення договору на інвестиційне будівництво житла;
– здійснити юридичне обґрунтування способів правового регулювання договору на інвести-ційне будівництво житла;
– провести теоретичний аналіз відносин, що виникають при заставі прав інвесторів за дого-ворами на інвестиційне будівництво житла.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають при інвестиційному будівництві житла.
Предметом дослідження є нормативні акти, які регулюють або мають регулювати договір інвестиційного будівництва житла.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі було використано за-гальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Зокрема, за допомогою формально-догматичного методу дослідження було зроблено виділення найважливіших юридичних констру-кцій договору на інвестиційне будівництво житла, дано його загально-правову характеристику, тлумачення його змісту. Історико-правовий метод використовувався при дослідженні генезису нормативних актів України в сфері регулювання інвестиційного будівництва житла. Системно-функціональний метод надав можливість визначити основні засади правового регулювання дого-вору інвестиційного будівництва житла. Порівняльно-правовий метод використовувався при до-слідженні різних підходів до правового регулювання інвестиційного будівництва житла у вітчиз-няному та зарубіжному законодавстві, судовій практиці. Шляхом застосування прийомів формальної логіки (синтез, аналіз, узагальнення, аналогія) виявлені суперечності, які існують в законодавстві України, та вироблені пропозиції щодо законодавчого регулювання договору на інвестиційне будівництво житла.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненому вперше в Україні комплекс-ному дослідженні інвестиційного договору на будівництво житла та обґрунтуванні теоретич-ної позиції, відповідно до якої цей договір визначається як самостійний вид цивільного дого-вору, який потребує спеціального правового регулювання на законодавчому рівні.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується в таких основних положеннях та ви-сновках, що виносяться на захист:
1. Пропонується юридичне визначення інвестиційного договору на будівництво житла як до-говору, на підставі якого одна сторона, інвестор, зобов’язується передати інвестиції реципієн-ту та прийняти у власність житло, а інша сторона, реципієнт, зобов’язується прийняти, вико-ристати або направити інвестиції на будівництво житла та передати інвестору документи, необхідні для реєстрації ним права власності.
2. Обґрунтовується висновок про те, що інвестиційний договір на будівництво житла є само-стійним видом цивільного договору, який не можна віднести до таких цивільних договорів, як: купівлі-продажу, оскільки на підставі інвестиційних договорів на будівництво житла від-бувається не перехід права власності, а первинне виникнення права власності; до підряду, то-му що інвестор не має права на самостійне будівництво житла; до сумісної діяльності (дольо-вої, пайової участі), оскільки за інвестиційним договором не виникає спільної власності на предмет договору.
3. Визначаються критерії класифікації інвестиційних договорів на будівництво житла. В за-лежності від способу створення житла виділяються такі види договорів: направлені на ство-рення нового житла (будівництва багатоквартирного будинку), коли право власності на об’єкт нерухомості виникає вперше; договори, направлені на реконструкцію вже існуючого об’єкта нерухомості (перебудова горища у житловому будинку, проведення капітального ремонту та реконструкції об’єкту нерухомості зі зміною його призначення тощо). В залежності від обов’язків, які покладаються на реципієнта, інвестиційні договори на будівництво житла мо-жна поділити на: договори, в яких реципієнт здійснює акумуляцію коштів інвесторів і само-стійно виконує роботи по будівництву житла; договори, в яких реципієнт зобов’язується лише спрямовувати кошти інвестора підрядчику чи замовнику на будівництво.
4. Пропонується законодавче закріплення виникнення права власності з дня оформлення сві-доцтва на право власності інвестору на житло уповноваженим державним органом, який буде вести реєстр прав на нерухомість.
5. З метою захисту прав інвесторів обґрунтовується необхідність ввести обов’язкову реєстра-цію укладення (розірвання) інвестиційних договорів на будівництво житла державними орга-нами, застави інвесторами майнових прав на одержання у власність житла в реєстрі прав на нерухомість, а також закріплення на законодавчому рівні положення про набуття чинності да-них договорів тільки з дня реєстрації.
6. Доводиться необхідність прийняття спеціального Закону “Про інвестиційне будівництво жит-ла”, який повинен врегулювати: основні засади інвестиційного житлового будівництва, визначити коло осіб, які мають право бути реципієнтами, порядок укладення, зміну, реєстрацію та припи-нення договорів на інвестиційне будівництво житла; права, обов’язки, відповідальність сторін цього договору; способи захисту прав інвесторів; принципи та методи державного контролю за проведенням інвестиційного будівництва.
7. Аргументується висновок про те, що право на укладення інвестиційних договорів на реко-нструкцію (перебудову) жилого будинку повинно мати об’єднання співвласників багатоквар-тирного жилого будинку, а не місцеві органи управління, на балансі яких знаходиться буди-нок, а у випадку, якщо таке об’єднання не створене, власники квартир повинні давати свою згоду на укладення договору місцевими органами управління.
8. Доводиться теза про право інвесторів, які уклали інвестиційні договори на будівництво жи-тла і не набули права власності на нього, укладати договори застави прав на отримання у вла-сність житла.
9. Пропонується закріпити у Законі “Про інвестиційне будівництво житла” відповідальність генерального підрядчика, який провадив будівництво житла, за неякісне будівництво, а також відповідне право інвестора на пред’явлення до нього претензій (позову) щодо якості житла (будинку) незалежно від того, чи був генеральний підрядчик стороною (реципієнтом) інвес-тиційного договору. При цьому строк на пред’явлення претензій (позову) з приводу недоліків необхідно відраховувати з дня отримання інвестором свідоцтва про право власності на об’єкт інвестування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані висновки можуть бути використані в законотворчій діяльності в процесі реформування інвестиційного права України, зокрема шляхом прийняття Закону “Про інвестиційне будівництво житла”, а також при розробці Закону “Про реєстрацію прав на нерухомість”.
Положення дисертації можуть бути використані також з навчально-методичною метою при підготовці фахівців-правознавців при викладенні курсів лекцій “Цивільне право” та “Житло-ве право”, для подальших наукових досліджень договірних цивільних відносин.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюд-нені на двох конференціях: міжнародній науковій конференції “Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем” (17-20 жовтня 2000 р., м. Київ, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України) та науково-практичній конференції “Ста-новлення і розвиток правової системи України” (21 березня 2002 р., м. Київ, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України).
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано три статті у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тези двох доповідей на конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданням дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг рукопису становить 194 сторі-нки друкованого тексту, у тому числі 18 сторінок списку використаних джерел, який охоплює 177 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження дисертації, дається характеристика об’єкта, предмета та методологічної основи дослідження, визначається мета і задачі дослі-дження, формулюється наукова новизна та викладаються основні положення, які виносяться на захист, висвітлюється практичне значення й апробація результатів дослідження, вказують-ся публікації за темою дисертації.
Розділ перший “Поняття та основна характеристика договору на інвестиційне будівни-цтво житла” складається з чотирьох підрозділів.
Вивчаючи і аналізуючи нормативне регулювання інвестиційного будівництва житла у підроз-ділі 1.1. – “Правове регулювання інвестиційного будівництва житла в Україні”, автор робить висновок, що правовою базою для укладення інвестиційних договорів став Закон “Про інвестиційну діяльність”, прийнятий у 1991 р., який визначав загальні правові, економі-чні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, хоча й не виділив при цьому житло як окремий об’єкт інвестування.
Вперше ж інвестування будівництва житла за рахунок недержавних коштів було запроваджене в Україні Указом Президента “Про інвестування будівництва та придбання житла для військо-вослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей” від 1 липня 1993 року, який затвер-див Положення про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України. І хоча вказаний нормативний акт врегульовує правовідносини інвес-тиційного будівництва житла лише однієї категорії громадян, проте з його прийняттям вперше виникла можливість вирішувати житлову проблему шляхом залучення коштів інвесторів, якими могли бути як фізичні, так і юридичні особи.
Дисертантом звертається увага на те, що діючим на той час законодавством України не вста-новлювався порядок одержання інвестором свідоцтва про право власності на отримане ним житло за рахунок внесених ним інвестицій. Лише в 1995 році, з прийняттям Правил держав-ної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізич-них осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному гос-подарству від 13 грудня 1995 р. № 56, інвестиційні договори стали підставою для виникнення права власності на об’єкти нерухомості шляхом отримання свідоцтва про право власності, які видавалися місцевими органами влади. Прийняті пізніше нормативні акти, які врегульовували порядок реєстрації права власності на об’єкти нерухомості на підставі інвестиційних догово-рів, залишили цей порядок незмінним.
Інвестування в житлове будівництво було виділено як один із способів задоволення житлової потреби постановою Верховної Ради України “Про заходи щодо залучення додаткових коштів на житлове будівництво та створення ринку житла” від 22 лютого 1994 р., яка надала право будівельним організаціям з метою залучення додаткових коштів для нарощування обсягів жи-тлового будівництва та створення ринку житла, у разі відсутності у замовників коштів, завер-шувати, за їх згодою, розпочате будівництво жилих будинків за рахунок власних або залуче-них коштів, а також визнавалося за доцільне залучати додаткові кошти на нове будівництво та завершення розпочатого будівництва житла шляхом випуску житлових (цільових) облігацій відповідно до чинного законодавства.
Важливе значення для розширення можливостей будівництва житла інвестиційним способом мало видання Указу Президента “Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд” від 27 червня 1999 р., прийняття 20 квітня 2000 р. Верховною Радою України Закону “Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд”, які передбачили залучення коштів громадян і суб’єктів підприємницької діяльності для кредитування будівництва житла для населення під заставу цього житла.
Підводячи підсумок проаналізованих нормативних актів, автор наголошує, що в Україні вже майже 10 років існує правова можливість укладення інвестиційних договорів на будівництво житла, однак жоден нормативний акт не врегульовує порядок укладення, зміни та припинення таких договорів, їх суттєві умови. Результатом відсутності нормативного регулювання стали численні судові справи, позивачами в яких виступають інвестори, права яких порушені.
Враховуючи специфіку відносин в сфері інвестиційної діяльності стосовно житлового будів-ництва, автором вказується на недоцільність врегулювання в новому ЦК України інвестицій-них договорів на будівництво житла, оскільки в процесі такого будівництва виникають відно-сини, які регулюються не тільки цивільними нормами. Зокрема це стосується порядку визначення кола осіб, які мають право укладати інвестиційні договори на будівництво житла, порядок державного контролю за цим будівництвом, прав та обов’язків місцевих органів вла-ди та управління щодо регулювання інвестиційного будівництва тощо.
Все це дало підставу зробити висновок про необхідність прийняття Закону “Про інвестиційне будівництво житла”.
В ході написання підрозділу 1.2. “Поняття інвестиційного договору на будівництво жит-ла” автор прийшов до висновку, що інвестиційний договір на будівництво житла – це цивіль-ний договір, на підставі якого одна сторона, інвестор, зобов’язується передати інвестиції ре-ципієнту та прийняти у власність житло, а інша сторона, реципієнт, зобов’язується прийняти, використати або направити інвестиції на будівництво житла та передати інвестору документи, необхідні для реєстрації ним права власності.
Інвестиційний договір на будівництво житла є різновидом інвестиційного договору, однак має власний специфічний об’єкт, предмет, особливий суб’єктний склад, специфічний порядок та строк дії договору. Інвестиційні договори на будівництво житла мають на меті, перш за все, будівництво та набуття у власність житла (будинку, квартири), яке використовується для про-живання фізичних осіб, тобто реалізацію ними свого права на житло.
В дисертації здійснюється порівняльний аналіз інвестиційних договорів на будівництво жит-ла з іншими цивільно-правовими договорами. Зокрема на підставі дослідження правової при-роди та найсуттєвіших ознак договорів будівельного підряду, пайової (дольової) участі у буді-вництві, купівлі-продажу, сумісної діяльності автором робиться висновок про те, що інвестиційні договори на будівництво житла не можна віднести до вищезазначених цивільних договорів, інвестиційний договір на будівництво житла є самостійним видом цивільного до-говору, на підставі якого виникає право власності у інвестора на об’єкт інвестування.
На підставі інвестиційного договору на будівництво житла не відбувається переходу права власності, оскільки реципієнт не є власником житла, а тому не може його відчужувати, а інве-стор стає першим власником збудованого житла, і отже, інвестиційні договори на будівництво житла не можна віднести до договорів купівлі-продажу.
Не можна вважати інвестиційні договори на будівництво житла й договорами підрядного ха-рактеру, тому що інвестор не має ніяких самостійних прав на будівництво жилого будинку (права на землю, права на забудову).
Однією з підстав виникнення права власності на житло є договори про сумісну діяльність, різно-видом яких є договори про пайову (дольову) участь у будівництві об’єктів нерухомості. Учасники в процесі виникнення таких договорів набувають право спільної дольової власності на об’єкт бу-дівництва і несуть спільні витрати і збитки. Сторони ж інвестиційного договору на будівництво житла не є учасниками спільної дольової власності на житло і не несуть спільних витрат і збит-ків, які виникають в процесі будівництва.
Окремо автором розглядаються договори на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які на сьогодні набули досить широкого поширення. На підставі таких угод інвестору не передається у власність частина житла, збудованого за рахунок інвестованих ко-штів, а погашення інвестицій провадиться шляхом зменшення податкових зобов’язань плат-ників податків в порядку, встановленому ст. 22.3 Закону України “Про оподаткування прибут-ку підприємств”. Дисертантом доводиться, що вказані угоди не можна назвати інвестиційними, оскільки на підставі таких договорів інвестор не отримує житла у власність, а фактично направляє кошти, які він повинен сплатити до бюджету у вигляді податків, на бу-дівництво об’єктів житла для військовослужбовців. Практично за цими договорами відбува-ється цільова сплата податків, оскільки інвестиції спрямовуються інвесторами не безпосеред-ньо військовослужбовцям, або підрядчику, а направляються на єдиний рахунок Державного казначейства України.
Підрозділ 1.3. “Інвестиційний договір в системі цивільних договорів” присвячений теоре-тико-правовому аналізу юридичної природи інвестиційного договору взагалі і такому його різновиду, як інвестиційний договір на будівництво житла зокрема. В залежності від розподі-лу обов’язків між сторонами договору інвестиційні договори на будівництво житла визнача-ються автором як двосторонні, оскільки кожна із сторін договору має права та несе обов’язки. Так, за інвестиційним договором на будівництво житла інвестор зобов’язаний вно-сити інвестиції в порядку, передбаченому договором, та має право отримати у власність жит-ло після закінчення будівництва, а реципієнт несе обов’язок спрямовувати інвестиції, отри-мані від інвестора, на будівництво житла, або збудувати житло за рахунок інвестицій, наданих інвестором.
Що стосується такої ознаки, як наявність зустрічного задоволення, то автором зазначається, що інвестор, як відповідь на внесення інвестицій, отримує у власність житло. Таким чином, інвестиційні договори на будівництво житла носять відплатний характер, оскільки дії інвес-тора по внесенню інвестицій компенсуються відповідними діями реципієнта по будівництву житла (спрямуванню інвестицій на будівництво житла) та отриманням інвестором житла у власність.
В залежності від моменту виникнення прав та обов’язків досліджувані договори автор аргу-ментовано відносить до консенсуальних. Метою інвестиційних договорів на будівництво жит-ла є отримання інвестором житла у власність. Предметом договору є передання інвестицій на будівництво житла. Порядок внесення інвестицій інвестором визначається договором, а тому інвестиції можуть вноситись як одразу в повному обсязі, так і частково. У зв’язку з цим, якщо розглядати інвестиційні договори на будівництво житла як реальні, виглядає проблематичним визначення моменту вступу інвестиційного договору в силу. Саме тому інвестиційний договір на будівництво житла слід вважати консенсуальним.
Відмінною ознакою інвестиційних договорів є їх формальність, хоча для теорії права і пра-возастосовчої практики питання формальності договорів є проблемним. Вчені-юристи виді-ляють в окрему групу так звані формальні договори, до яких вони відносять договори, які відповідно до закону повинні бути укладені у визначеній законом формі, зокрема такі, що по-требують державної реєстрації та обов’язкового нотаріального посвідчення на підставі зако-ну. Це пов’язано з новелами, що містяться в проекті ЦК України. Так, згідно з п. 3 ст. 642 проекту ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєст-рації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.
Інвестиційні договори на будівництво житла на сьогодні спеціальній державній реєстрації не підлягають. Дисертант, враховуючи специфіку та важливість відносин, що виникають на під-ставі інвестиційних договорів на будівництво житла, висловлює думку про те, що такі дого-вори повинні підлягати обов’язковій державній реєстрації. В такому випадку інвестиційні до-говори на будівництво житла будуть вважатись формальними, а моментом їх укладення повинен вважатися момент їх державної реєстрації.
Що стосується кваліфікації інвестиційних договорів на будівництво житла як таких, що за-сновані на особливих, особисто-довірчих відносинах сторін, то автор відносить вказані дого-вори до фідуціарних угод і робить припущення, що втрата такого характеру взаємовідносин сторін дає можливість одній з них в односторонньому порядку відмовитись від виконання угоди. Стаття 21 Закону України “Про інвестиційну діяльність” надає право інвестору в будь-який момент прийняти рішення про припинення інвестиційної діяльності з відшкодуванням збитків учасникам інвестиційної діяльності. Зважаючи на те, що інвестор передає реципієнту інвестиції і при цьому не забезпечується виконання реципієнтом своїх зобов’язань, тому, на думку дисертанта, слід говорити про наявність у інвестора та реципієнта особливих довірчих відносин.
Досліджуючи інвестиційні договори на будівництво житла за критерієм поділу їх в залежнос-ті від направленості договорів на певний результат (направлені на передачу майна у власність (або інше речове право) або в користування, та на договори на виконання робіт або надання послуг), автор вказує, що, враховуючи види інвестиційних договорів на будівництво житла, їх не можна однозначно віднести до якоїсь однієї групи. Так, договори, в яких реципієнт вико-нує лише функцію спрямовування коштів інвесторів та направлення їх на будівництво житла, можна було б віднести до групи договорів, спрямованих на надання послуг, оскільки реципі-єнт в такому випадку фактично надає послуги інвестору по управлінню коштами, в результаті якого у інвестора виникає право на отримання житла. Більш складною виглядає ситуація з до-говорами, які передбачають не лише здійснення реципієнтом функцій управління інвестиція-ми, а й виконання ним робіт по будівництву житла. В таких договорах присутні ознаки як на-дання послуг, так і виконання робіт.
Підрозділ 1.4. “Види інвестиційних договорів на будівництво житла” присвячений класи-фікації інвестиційних договорів на будівництво житла. Відзначається, що при здійсненні кла-сифікації видів інвестиційних договорів на будівництво житла відправними повинні бути за-гальноприйняті положення щодо класифікації цивільних договорів.
Враховуючи специфіку інвестиційних договорів на будівництво житла, дисертант виділяє ін-ші критерії, характерні саме для цього виду інвестиційних договорів, зокрема виділяється та-кий критерій, як спосіб будівництва житла за інвестиційними договорами на будівництво, а саме: договори, направлені на створення нового житла, наприклад у випадку будівництва но-вого багатоквартирного будинку, коли право власності на об’єкт нерухомості виникає у інвес-тора вперше; договори, які передбачають будівництво житла шляхом добудови додаткових приміщень до вже існуючих житлових будинків; договори, направлені на реконструкцію вже існуючого об’єкта нерухомості, наприклад у випадку перебудови горища у житловому будин-ку, проведення капітального ремонту та реконструкції об’єкту нерухомості.
Виходячи з аналізу нормативних актів, які дають визначення будівництва та реконструкції, автор прийшов до висновку, що будівництво є поняттям більш широким, яке включає в себе також і реконструкцію. Інвестиційні договори на реконструкцію житла можна поділити на такі групи: договори, які передбачають проведення реконструкції житлових приміщень; дого-вори, які передбачають проведення реконструкції нежилих приміщень, внаслідок якої з нежи-лих приміщень створюються жилі приміщення.
Говорячи про інвестиційні договори на реконструкцію нерухомого майна, автор відмічає такі особливості цих договорів в порівнянні з інвестиційними договорами на будівництво нового житла: в більшості випадків на підставі інвестиційних договорів на реконструкцію інвестор не лише вносить інвестиції, а й приймає на себе обов’язок проведення (організацію) робіт з реконструкції; предметом інвестиційних договорів на реконструкцію є нерухоме майно, яке на момент укладення вже існує та має свого власника. За цими договорами інвестиції можуть направлятись інвестором безпосередньо підрядчику, який буде виконувати роботи по реконс-трукції житла, або на придбання необхідних матеріалів у випадках, якщо інвестор буде про-водити реконструкцію власними силами. У підрозділі зазначається, що інвестиційні договори на реконструкцію житла займають особливе місце серед інвестиційних договорів на будівни-цтво житла та потребують спеціального законодавчого врегулювання, для чого пропонується врегулювати відносини з реконструкції житла окремим розділом Закону “Про інвестиційне будівництво житла”.
Другий розділ “Зміст, форма, порядок укладення та припинення інвестиційних догово-рів на будівництво житла” займає в дисертації ключове місце і складається з п’яти підрозді-лів.
У підрозділі 2.1. “Зміст інвестиційного договору на будівництво житла”, виходячи з класично-го розуміння змісту договору, відповідно до якого під змістом договору прийнято вважати сукуп-ність умов, які визначають права та обов’язки сторін в зобов’язанні, що виникає з договору, автор досліджує зміст інвестиційного договору і як правовідношення, і як підставу виникнення прав та обов’язків. В результаті дослідження автором робиться висновок про те, що оскільки при укладе-ні інвестиційних договорів на будівництво житла сторони керуються своїми інтересами, а саме: дії реципієнта по укладенню договору направлені на залучення інвестицій, а дії інвестора спря-мовані на отримання у власність житла, то предметом інвестиційного договору на будівництво житла виступають, по-перше, інвестиції (у вигляді грошей, майна, робіт, послуг), на залучення яких спрямовані дії реципієнта, а по-друге – житло, на отримання якого спрямовані дії інвестора.
Вказується, що істотною умовою інвестиційних договорів на будівництво житла є предмет договору, а саме – інвестиції та житло. Що стосується обсягу інформації про предмет догово-ру, яка повинна визначатись в договорі, то автор зазначає, що інвестиційні договори на будів-ництво житла мають містити відомості стосовно інвестицій – щодо розміру інвестицій, виду, порядку та строків їх внесення, а стосовно житла – дані про місцезнаходження (будівельна адреса) та поверх, на якому повинна розміщуватись квартира (якщо мова йде про квартиру в багатоквартирному будинку), загальна та житлова площа квартири.
Щодо об’єкту договору, то на підставі всебічного аналізу викладених в науковій літературі концепцій щодо розуміння об’єкту правовідношення, дисертант схиляється до точки зору прибічників концепції “об’єкт правовідносин – дії суб’єктів” і на підставі цього вважає за не-обхідне зробити висновок, що об’єктом інвестиційного договору на будівництво житла є від-носини, які виникають між інвестором та реципієнтом, пов’язані з внесенням інвестицій та будівництвом житла за рахунок цих інвестицій.
Наступною умовою інвестиційного договору на будівництво житла є порядок передачі житла у власність інвестору, оскільки вказаний договір є однією з підстав виникнення права власно-сті. В інвестиційному договорі на будівництво житла повинні бути вказані чіткі строки, в які інвестору надаються необхідні документи, та строки, в які підписується акт приймання-передавання житла інвестору. Дисертант обґрунтовує думку про необхідність врегулювати на законодавчому рівні порядок передачі інвесторам житла у власність, оскільки у разі, якщо та-кий порядок не буде визначений законом, ця умова договору буде відноситись не до істотних, а до звичайних. Крім цього, на думку автора, в законодавстві необхідно встановити максима-льні строки оформлення відповідними учасниками інвестиційного договору документів, встановлених законодавством для отримання свідоцтва про право власності, а право визнача-ти, на кого з сторін договору або учасників діяльності з інвестиційного будівництва житла (інвестор, реципієнт, забудовник) покладається обов’язок подавати документи для оформлен-ня права власності уповноваженим державним органам та отримати свідоцтво про право вла-сності, необхідно надати самим сторонам інвестиційного договору.
Враховуючи особливості інвестиційних договорів на будівництво житла, автор виділяє такі права інвесторів будівництва житла: вибрати та закріпити за собою об’єкт інвестування, тобто житло; залучати для реалізації інвестицій інших інвесторів; за згодою реципієнта замінити об’єкт інвес-тування; на отримання документів, які підтверджують внесення інвестицій та виконання інших умов інвестиційного договору; на отримання житла у власність; вимагати відшкодування збитків в разі неналежного виконання реципієнтом своїх обов’язків за інвестиційним договором. Обов’язками ж інвесторів є: своєчасне внесення інвестиції в порядку, передбаченому інвестицій-ним договором; повідомлення реципієнта про зміну адреси чи реквізитів.
Обсяг прав та обов’язків реципієнта в інвестиційних договорах на будівництво житла зале-жить від функцій, які покладаються на реципієнта. Так, реципієнт має право: вимагати від інвестора виконання ним своїх обов’язків за інвестиційним договором, в тому числі по вне-сенню інвестицій; залучати третіх осіб для виконання робіт по будівництву об’єктів житла; вимагати прийняття інвестором у власність житла; на розірвання договору у випадках, коли інвестор не виконує своїх обов’язків по внесенню інвестицій. В договорах, в яких функції бу-дівництва виконує не реципієнт: право затримувати передачу коштів підрядчику у випадку невиконання останнім своїх обов’язків по будівництву житла; право контролювати викорис-тання підрядчиком інвестицій; право контролювати виконання підрядчиком своїх зобов’язань по будівництву об’єктів житла.
Обов’язки реципієнта залежать від того, які функції виконує реципієнт в кожному окремому інвестиційному договорі. Однак дисертант виділяє низку обов’язків реципієнта, характерних для всіх інвестиційних договорів на будівництво житла: використовувати інвестиції, передані йому інвестором виключно на будівництво передбаченого в договорі об’єкту; видавати інвес-тору документи, які підтверджують внесення інвестицій останнім та виконання інших умов інвестиційного договору; надавати інвестору інформацію щодо виконання інвестиційного до-говору, використання інвестицій та будівництва об’єктів інвестування; сприяти прийняттю (забезпечити прийняття в експлуатацію у випадках, коли реципієнт виконує роботи по будів-ництву) об’єкта будівництва в експлуатацію в порядку, передбаченому чинним законодавст-вом України та реєстрації його в органах технічної інвентаризації.
В договорах, в яких інвестор виконує лише функції акумуляції коштів інвесторів, виділяються такі обов’язки: забезпечити оформлення всіх необхідних документів для залучення підрядчи-ка до виконання робіт по будівництву житла та належного виконання ним робіт; спрямовувати кошти інвесторів виключно на будівництво об’єктів житла, передбачених інвестиційним до-говором; забезпечити своєчасне та в повному обсязі отримання коштів підрядчиком; контро-лювати виконання підрядчиком своїх обов’язків по будівництву житла; після закінчення буді-вництва сприяти передачі житла інвестору підрядчиком.
В інвестиційних договорах, які передбачають виконання реципієнтом робіт з будівництва жи-тла, вирізняються такі обов’язки реципієнта: збудувати і передати у власність інвестора об’єкт інвестування, тобто житло, в строки, передбачені договором; після закінчення будівництва видавати інвестору документи, необхідні для оформлення ним права власності на житло, та передати житло інвестору.
Простежуючи генезис законодавчих актів в даній сфері, автор вказує, що у випадку, якщо роз-глядати заставу об’єкта інвестування як майно, на яке право власності виникне у інвестора в майбутньому, виникає питання стосовно звернення стягнення на заставлене майно у разі ви-никнення такої необхідності до закінчення будівництва житла, тобто до моменту, коли об’єкт житла з’явиться в натурі (наприклад у випадку невиконання інвестором зобов’язань по сплаті відсотків за користування кредитом). В такому разі кредитор не зможе звернути стягнення на предмет застави через відсутність такого предмету в натурі. Якщо ж предметом застави бу-дуть виступати майнові права (вимоги), належні інвестору за інвестиційним договором на бу-дівництво житла, кредитор може звернути стягнення на належні інвестору права за інвести-ційним договором, в тому числі в частині вимог до реципієнта щодо відшкодування шкоди у випадку невиконання зобов’язань по забезпеченню отримання інвестором житла у власність.
Враховуючи наведені вище особливості, автор вказує, що доцільніше застосовувати заставу майнових прав, належних інвестору, на підставі інвестиційного договору на будівництво жит-ла, оскільки така позиція дозволяє найбільше захистити інтереси кредитора та мінімізувати ризики неповернення кредиту.
Підрозділ 2.2. “Форма інвестиційних договорів на будівництво житла та реєстрація прав за ними” містить огляд наукової літератури та законодавства щодо проблем дотримання фо-рми договору, оскільки це є однією із найважливіших умов дійсності договору. Автором стве-рджується, що інвестиційні договори на будівництво житла повинні укладатися у письмовій формі. Дисертант критикує встановлений місцевими органами управління порядок видачі свідоцтва про право власності інвесторам, відповідно до якої воно видається тільки у випадку повної сплати інвестицій. Це суперечить ст. 128 ЦК України, відповідно до якої право власно-сті у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Автором зроблено висновок про те, що право власності на житло як об’єкт інвестування ви-никає у інвестора з моменту оформлення уповноваженим державним органом відповідного документу про права власності. Такий підхід відповідає й положенням проекту ЦК України в частині виникнення права власності з моменту реєстрації. Також обґрунтовується висновок про необхідність введення обов’язкової реєстрації інвестиційних договорів на будівництво (реконструкцію) будинків у випадку залучення інших інвесторів особою, якій виділяється зе-мельна ділянка під будівництво. При цьому обов’язковою умовою вступу у дію такого дого-вору повинна стати його реєстрація. Вказане дасть можливість уникнути спорів щодо визна-чення прав власності на окремі об’єкти нерухомості.
Договір є найважливішою підставою, що породжує зобов’язальні відносини, і тому вкрай необ-хідним є дослідження процесу укладення інвестиційного договору на будівництво житла, що й зроблено дисертантом у підрозділі 2.3. “Порядок укладення інвестиційних договорів на буді-вництво житла”.
В підрозділі автором досліджується питання правосуб’єктності як складового елементу зо-бов’язання. Окремо розглядаються питання визначення кола осіб, які мають право на укла-дення договорів для залучення інвесторів для реконструкції жилих приміщень. Підсумком дослідження вказаних питань став висновок про те, що договори на інвестиційне будівництво укладають, з однієї сторони, власники жилого будинку (його приміщень), а з другої – інвесто-ри, а право на укладення інвестиційних договорів на реконструкцію житла повинен мати тільки власник жилого або нежилого приміщення, у тому числі й допоміжного, або особа, якій такі права були передані власником. У тому разі, якщо в будинку державного або комуна-льного житлового фонду є приватизовані жилі приміщення, то для укладення договору на ре-конструкцію приміщень, що знаходяться у спільній частковій власності, необхідна згода усіх співвласників квартир та нежилих приміщень. Після ж приватизації усіх квартир та передачі об’єднанню співвласників багатоквартирного жилого будинку на баланс стороною такого до-говору виступає об’єднання.
Об’єднання повинно мати переважне перед іншими інвесторами право на укладення інвести-ційного договору, пов’язаного з реконструкцією окремих елементів жилого багатоквартирно-го будинку. У випадку відмови об’єднання в реалізації такого права переважне право повинні мати власники жилих або нежилих приміщень багатоквартирного жилого будинку, а вже по-тім інші юридичні або фізичні особи.
В підрозділі 2.4. “Припинення інвестиційних договорів на будівництво житла” детально досліджуються підстави та правові наслідки припинення інвестиційних договорів на будівни-цтво житла. Чинне законодавство України не визначає переліку спеціальних підстав для при-пинення інвестиційного договору, зокрема й інвестиційного договору на будівництво житла. З огляду на ці обставини, автор робить висновок про те, що при вирішенні питання щодо ви-значення підстав для припинення інвестиційного договору на будівництво житла слід керува-тись загальними положеннями цивільного законодавства України про припинення зо-бов’язань. Отже, відповідно до чинного ЦК України, зобов’язання, що виникають із інвестиційних договорів на будівництво житла, припиняються: їх виконанням; зарахуванням; у разі збігу боржника і кредитора в одній особі; угодою сторін; припиняється або змінюється внаслідок зміни плану; неможливістю виконання; смертю громадянина або ліквідацією юри-дичної особи і, крім цього, відповідно до проекту ЦК України - переданням відступного та прощенням боргу. Розглядаються правові наслідки припинення інвестиційних договорів на будівництво житла за кожною із підстав. Окремо розглядається питання односторонньої від-мови від виконання зобов’язань і обґрунтовується висновок про те, що в разі припинення ін-вестиційного договору на будівництво житла з ініціативи інвестора у нього виникає обов’язок відшкодувати збитки реципієнту.
Підрозділ 2.5. “Відповідальність сторін інвестиційного договору на будівництво житла за невиконання зобов’язань” присвячується питанням цивільно-правової відповідальності сторін за договором у разі порушення його умов. Дисертант розглядає відповідальність як са-нкцію за правопорушення, яка викликає для правопорушника певні наслідки у вигляді позба-влення суб’єктивних цивільних прав або покладення нових чи додаткових цивільно-правових обов’язків. Автором пропонується форму відповідальності сторони інвестиційного договору на будівництво житла визначати умовами укладеного між сторонами договору. Проведений аналіз чинного законодавства та практики його застосування дозволив дисертантові запропо-нувати внести зміни до Закону України “Про захист прав споживачів”, де прямо передбачити, що особи, які придбають вперше новозбудовані квартири, мають право пред’явити претензії до генерального підрядчика (підрядчика) з приводу недоліків в придбаному ними житлі, не-залежно від наявності між ними договірних відносин. Крім того, оскільки Закон України “Про захист прав споживачів” поширюється лише на фізичних осіб, в такому випадку зако-номірно постає питання щодо захисту інтересів інвесторів – юридичних осіб.
У висновках дисертації в стислій формі викладено загальні підсумки дослідження в сфері правового регулювання укладення, припинення та дії інвестиційних договорів на будівництво житла, а також щодо становлення законодавства в даній сфері і можливості формування до-сліджуваних зобов’язальних відносин на законодавчому рівні. На підставі теоретичних дослі-джень, судової практики та зроблених на їх основі висновків автором запропоновано визнача-ти інвестиційний договір на будівництво житла як договір, на підставі якого одна сторона – інвестор – зобов’язується передати інвестиції реципієнту та прийняти у власність житло, а інша сторона – реципієнт – зобов’язується прийняти, використати або направити інвестиції на будівництво житла та передати інвестору документи, необхідні для реєстрації ним права вла-сності.
Обґрунтовується низка рекомендацій щодо удосконалення положень вітчизняних нормативно-правових актів в сфері регулювання інвестиційних відносин з будівництва житла, крім цього запропоновано прийняття Закону “Про інвестиційне будівництво житла”. В законі певним чи-ном необхідно передбачити визначення поняття інвестиційного договору на будівництво жит-ла; момент виникнення прав власності на об’єкт нерухомості; правовий статус суб’єктів інве-стиційної діяльності в сфері будівництва житла; встановити форми, способи та межі державного контролю за інвестиційною діяльністю в даній сфері тощо.

Список опублікованих праць:

1. Січевлюк В.А. Визначення суб’єктів інвестиційних договорів на реконструкцію елементів багатоквартирного жилого будинку // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 9. – С.43-45.
2. Січевлюк В.А. Цивільно-правові питання інвестування в нерухомість // Держава і право. – К.: ІДП НАНУ, 2002. – Вип. 12. – С.340-345.
3. Січевлюк В.А. Правове регулювання інвестиційних договорів на будівництво житла з учас-тю громадян // Держава і право. – К.: ІДП НАНУ, 2002. – Вип. 15. – С.291-295.
4. Січевлюк В.А. Цивільно-правові проблеми укладення інвестиційних договорів на реконст-рукцію жилих будинків // Матеріали міжнародної наукової конференції “Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем”. – К.: ІДП НАНУ, – 2000. – С.369-370.
5. Січевлюк В.А. Права об’єднання співвласників багатоквартирного будинку на укладення інвестиційних договорів, пов’язаних з реконструкцією допоміжних приміщень жилого будин-ку // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції “Становлення і розвиток правової системи України”. – К.: ІДП НАНУ, 21 березня 2002. – С.118-119.

Січевлюк В.А. Інвестиційні договори на будівництво житла (цивільно-правовий аспект). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України. – Київ, 2003.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальних теоретичних та практичних про-блем, пов’язаних із регулюванням інвестиційних договорів на будівництво житла. У дисерта-ції досліджуються цивільно-правові засоби регулювання суспільних відносин в даній сфері, проаналізовано правове положення їх учасників; досліджено сутність та правову природу ін-вестиційних договорів на будівництво житла; виявлено специфіку інвестиційних договорів на будівництво житла та їх відмінність від таких цивільно-правових договорів, як купівлі-продажу, підряду, сумісної діяльності (дольової, пайової участі). На підставі цього автором дане власне визначення поняття інвестиційних договорів на будівництво житла, його суттєвих умов, прав та обов’язків сторін, а також відповідальності сторін договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань. Автором розроблені висновки та пропозиції по удоскона-ленню законодавчого регулювання відносин, що виникають в сфері дії інвестиційних догово-рів на будівництво житла, зокрема автором обґрунтовується необхідність прийняття Закону України “Про інвестиційне будівництво житла”.
Ключові слова: інвестиційний договір на будівництво житла, інвестор, реципієнт, інвестиції, об’єкт інвестування, житло, виникнення права власності на житло, цивільно-правова відпові-дальність, застава майнових прав інвестора.

Сичевлюк В.А. Инвестиционные договора на строительство жилья (гражданско-правовой аспект). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное част-ное право. – Институт государства и права имени В.М. Корецкого Национальной академии наук Украины. – Киев, 2003.
Диссертационная работа посвящена исследованию актуальных теоретических и практиче-ских проблем, связанных с применением инвестиционных договоров на строительство жи-лья. В диссертации исследуются гражданско-правовые способы регулирования обществен-ных отношений в данной сфере, проанализировано правовое положение участников инвестиционной деятельности в сфере инвестиционного строительства жилья; исследованы сущность и правовая природа таких отношений; выявлена специфика инвестиционных дого-воров на строительство жилья и их место среди других видов гражданско-правовых догово-ров. На основании указанных исследований автором дано собственное определение понятия инвестиционных договоров на строительство жилья, согласно которому инвестиционным до-говором на строительство жилья является договор, по которому одна сторона, инвестор, обя-зуется передать инвестиции реципиенту и принять в собственность жилье, а другая сторона, реципиент, обязуется принять, использовать или направить инвестиции на строительство жи-лья, а также передать инвестору документы, необходимые ему для регистрации права собст-венности.
Проанализированы действующие правовые нормы, которые определяют правовые последст-вия заключения и действия инвестиционных договоров на строительство жилья, выявлены их недостатки и противоречия. В связи с тем, что на сегодня в Украине не существует законода-тельной регламентации отношений, которые возникают в сфере регулирования инвестицион-ных договоров на строительство жилья, автором обосновывается необходимость принятия Закона Украины “Об инвестиционном строительстве жилья”, в котором предлагается опреде-лять гражданско-правовые основы регулирования отношений в исследуемой сфере. Кроме этого, разработаны выводы и предложения по совершенствованию действующих подзакон-ных нормативно-правовых актов, которые на сегодня являются главным основанием для воз-никновения права собственности на жилье за инвестиционными договорами на строительст-во жилья.
На основании изученной научной литературы и нормативных актов относительно инвестици-онных договоров вообще автором выделяются особенности, характерные именно для инве-стиционных договоров на строительство жилья, на основании чего определяются стороны таких договоров, содержание договоров, ответственность сторон за неисполнение или ненад-лежащее исполнение обязательств по ним. Кроме того, автором определяются критерии клас-сификации инвестиционных договоров на строительство жилья, в частности, в зависимости от способа создания жилья, а также от обязанностей, которые возлагаются на реципиента.
Проблемным на сегодня является вопрос реконструкции и перестройки уже существующих объ-ектов жилого фонда, поскольку с этим не всегда согласны живущие в таких домах лица. Это свя-зано с боязнью разрушения домов и безопасностью проживания в них после проведения рекон-струкции, особенно острым является этот вопрос при перестройке чердаков и надстройки мансард, что, в свою очередь, ведет к многочисленным жалобам и судебным спорам. В связи с этим возникает вопрос о необходимости согласования такой реконструкции или перестройки с собственниками квартир или с объединением сособственников многоквартирного дома, опреде-ления круга лиц, которые имеют право заключать инвестиционные договора, определения прав местных органов власти и управления в процессе такого строительства. Для решения этой про-блемы автором делается вывод, что решение о заключении инвестиционного договора на рекон-струкцию объекта недвижимости должен принимать только собственник жилого или нежилого помещения, а именно: в ЖСК – общее собрание; в доме государственного и коммунального жи-лых фондов, там, где есть приватизированные жилые помещения – сособственники дома; в слу-чае, если в доме создано объединение сособственников многоквартирного жилого дома – общее собрание объединения.
В работе рассматриваются проблемы ответственности сторон инвестиционного договора на строительство жилья за неисполнение обязательств и делается вывод об ответственности ге-нерального подрядчика за качество строительства перед инвестором.
Практическое значение диссертационного исследования состоит в том, что его положения и выводы дают возможность выявить особенности инвестиционных договоров на строительст-во жилья, определить новые тенденции в правовом регламентировании таких договоров.
Ключевые слова: инвестиционный договор на строительство жилья, инвестор, реципиент, инвестиции, объект инвестирования, жилье, возникновение права собственности на жилье, гражданско-правовая ответственность, залог имущественных прав инвестора.

Sichevlyuk V.A. The investment agreements on a housing construction (civil law aspect). – Manuscript.
Thesis for obtaining a scientific degree of the Candidate of Sciences (Law) on the speciality 12.00.03 – Civil Law and Civil Process, Family Law, Private International Law. – V.M. Koretsky Institute of State and Law of the National Ukrainian Academy of Sciences. – Kyiv, 2003.
The thesis is devoted to the research of urgent theoretical and practical problems tied with the regulation of the investment agreements on a housing construction. The author of the thesis investigates civil law methods of regulation of public relations in the above mentioned sphere, analyzes the legal status of their participants; the essence and legal nature of the investment agreements, the peculiarities of the investment agreements on a housing construction and shows their difference from such kinds of the civil law agreements as sales and purchases, contract, joint activities (share participation). On this foundation the author gives his own definition of the concept of the investment agreements on a housing construction, its essential conditions, rights and responsibilities of the parties, for responsibility violations or inadequate fulfillment of the obligations. The author has made the conclusions and proposals on the improvement of legislative regulation of relations arising in the sphere of action of the investment agreements on a housing construction, in particular the author substantiates the necessity of the Law of Ukraine "On an investment housing construction".
Key words: the investment agreement on a housing construction, investor, recipient, investments, object of investment, housing, origin of the property right on housing, civil responsibility, lien of property rights of the investor.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking