Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Інноваційні технології в державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону

 

Кузнецов Андрій Олегович

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Харків – 2006



Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Науковий керівник – доктор філософських наук, професор
КОРЖЕНКО Володимир Васильович,
Харківський регіональний інститут
державного управління Національної
академії державного управління
при Президентові України,
заступник директора з наукової роботи
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник
БУБЕНКО Павло Трохимович,
Північно-Східний науковий центр НАН України,
директор;
кандидат наук з державного управління
РАЙНІН Ігор Львович,
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,
доцент кафедри міжнародної економіки
Провідна установа – Гуманітарний університет “Запорізький інститут
державного та муніципального управління”,
кафедра державного управління та менеджменту,
м. Запоріжжя

Захист відбудеться “17” лютого 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1-й поверх).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75.
Автореферат розісланий “16” січня 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кінець ХХ століття став відправною точкою розвитку нового типу управління – управління, що базується на соціальних новаціях. У зв’язку з цим, набуває актуальності науково-прикладне завдання щодо впровадження інноваційних соціальних технологій у діяльність органів державного управління, оскільки складність, багатовекторність розвитку його об’єктів спонукає до пошуку нових, більш ефективних інноваційних підходів.
Досвід розвинутих країн світу свідчить, що більшість нагальних потреб пересічний громадянин задовольняє в системі регіональних і муніципальних утворень. Відтак, суттєво зростає роль органів регіонального управління, актуалізуються питання процедурної забезпеченості їхньої діяльності. Розгалужена структура суб’єктів регіонального управління, їхня зовнішня і внутрішня інтегрованість призводить до появи багатьох проблем, що потребують відповідного розв’язання, узгодження, координації, врегулювання і нормативно-правового забезпечення.
Завдання щодо розробки і впровадження інноваційних соціальних технологій у діяльність органів регіонального управління є принципово новим напрямом наукових досліджень. Його розв’язання спрямоване на вдосконалення механізму державного регулювання регіонального розвитку, організаційне упорядкування управлінської діяльності, раціональне використання соціально-економічного потенціалу територій, створення інноваційного середовища в системі органів регіонального управління тощо.
Стан наукової розробки проблеми. Процес прискорення соціально-економічних змін вимагає від дослідників пошуку адекватних чинників сприяння суспільній динаміці. Відтак, проблеми ефективного використання потенціалу інновації, наукового обґрунтування її ролі в суспільних і економічних трансформаціях набувають особливої актуальності та значущості. Інноваційну тематику активно досліджують Л. Антонюк, П. Бубенко, В. Василенко, В. Геєць, А. Гальчинський, Д. Бессант, П. Друкер, Д. Кокурін, Н. Круглова, Ю. Морозов, Р. Нельсон, К. Павітт, С. Покропивний, М. Портер, Б. Санто, В. Семиноженко, В. Соловйов, Б. Твісс, Д. Тідд, Е. Уткін, Р. Фатхутдінов, Р. Фостер, К. Фрімен, Й. Шумпетер, В. Яковенко, А. Яковлев, Ф. Янсен та ін.
Можна виокремити принаймні кілька пріоритетних напрямків досліджень у теорії регіонального управління. Йдеться про особливості формування територіальних утворень, специфіку їхнього функціонування і розвитку, принципи відтворення ресурсного потенціалу регіону тощо. Змістовному аналізу теоретико-методологічних аспектів регіонального управління сприяють дослідження Е. Алаєва, О. Амосова, О. Байдалової, В. Бутова, Б. Буркінського, В. Воротіна, Ю. Гладкій, О. Грінберга, Б. Герасимова, Г. Гутмана, М. Долішнього, В. Ігнатова, В. Керецмана, Ф. Кожуріна, М. Комарова, В. Котилка, О. Крайник, В. Лексіна, М. Лендела, С. Максименка, М. Медведєва, О. Осауленка, І. Райніна, С. Романюка, В. Симоненка, Д. Стеченка, О. Топчієва, С. Харчикова, В. Ходачека, Ю. Чернецького, О. Чистобаєва, О. Швецова, Б. Штульберга та ін.
У якості основи щодо концептуального осмислення державно-управлінських механізмів взято ідеї Г. Антонюка, Г. Атаманчука, В. Афанасьєва, В. Бакуменка, І. Бестужева-Лади, Д. Богині, Е. Ведунга, Л. Дідківської, Л. Дядченка, Л. Зайцевої, В. Захарченка, В. Іванова, В. Князєва, А. Комарової, В. Корженка, В. Куценка, Ю. Лебединського, Т. Максимової, М. Маркова, А. Маковецького, Н. Мельтюхової, С. Мочерного, Н. Нижник, Г. Одінцової, Т. Парсонса, В. Патрушева, М. Скоромнюка, Ю. Сурміна, В. Цвєткова та ін.
Водночас, за наявності великої кількості ідей, думок, пропозицій і узагальнень, що висловлені в науковій літературі з питань регіонального управління, потребує вирішення завдання застосування інноваційних соціальних технологій у державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону в умовах трансформаційного суспільства. Об’єктивна необхідність пошуку нових ефективних методів і форм інноваційного управління зумовлює вибір теми наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідних тем, що розроблялись у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за комплексним науковим проектом “Державне управління та місцеве самоврядування”, зокрема, по кафедрі державного управління та менеджменту за темами “Розробка методики підвищення ефективності діяльності місцевих державних адміністрацій” (державний реєстраційний номер 0103U000842) і “Вдосконалення структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади” (державний реєстраційний номер 0105U002743); а також по кафедрі економічної теорії і фінансів за темою “Основні напрямки підвищення ефективності діяльності органів державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0104U000088).
Конкретно дисертантом проведено узагальнення сучасних методів оцінки державних програм, проаналізовано структурні елементи механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону та запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності регіонального управління.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування напрямків і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону шляхом упровадження інноваційних соціальних технологій.
Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
– узагальнити сутнісні ознаки й уточнити зміст понять “регіон”, “соціально-економічний розвиток регіону” та “державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону”;
– провести етимологічний аналіз та обґрунтувати зміст поняття “механізм” з позицій сфери науки державного управління;
– проаналізувати структурні елементи механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону та виявити основні недоліки в його функціонуванні;
– здійснити теоретичне обґрунтування напрямків використання інноваційних соціальних технологій у державному регулюванні складних соціально-економічних явищ і процесів на регіональному рівні;
– розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону шляхом упровадження інноваційних соціальних технологій;
– обґрунтувати методичні підходи до впровадження інноваційних соціальних технологій у діяльність органів регіонального управління.
Об’єкт дослідження – процес державного регулювання регіонального розвитку.
Предмет дослідження – інновації в державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону.
Методи дослідження. У дисертації використано такі загальнонаукові методи дослідження:
– за допомогою логічного, діалектичного, етимологічного аналізу та методу порівняння поглиблюється понятійний апарат і формується теоретичне підґрунтя дослідження (підрозділи 1.1 – 1.3);
– на основі системного аналізу, методів спостереження й експертної оцінки провадиться дослідження елементів і виявляються недоліки у функціонуванні механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону (підрозділ 2.1);
– застосування методу аналізу і синтезу дозволяє з'ясувати і обґрунтувати напрямки використання інноваційних соціальних технологій у державному регулюванні складних соціально-економічних явищ і процесів на регіональному рівні (підрозділ 2.2);
– методи системного аналізу і моделювання застосовуються при розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону (підрозділи 3.1 – 3.2).
У дисертації використовуються напрацювання теорії державного управління, окремі наукові ідеї з філософії, соціології, економіки, регіоналістики, менеджменту та соціального управління.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані в дисертаційній роботі наукові положення та висновки відрізняються від існуючих наукових здобутків тим, що на відміну від організаційного, фінансово-економічного, нормативно-правового тощо механізмів державного управління, які є предметом дослідження більшості сучасних фахівців, у дисертації аналізується комплексний механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону та новітні (інноваційні) технології його вдосконалення. Наукова новизна дисертаційного дослідження розкривається в таких положеннях:
уперше:
– обґрунтовано інноваційні складові технології “Хартія соціального партнерства”, в основу якої покладено не лише принцип суспільного діалогу між суб’єктами регіонального розвитку (органи регіонального управління, підприємства й організації, громадські об'єднання, засоби масової інформації та ін.), а й сучасні стандарти управлінських послуг та ціннісні орієнтири територіальної громади;
– запропоновано механізм упровадження інноваційних технологій у діяльність органів регіонального управління, що реалізується поетапно, проходячи стадії експертної оцінки, пілотного застосування, адаптації та включає організаційні, матеріально-ресурсні та нормативно-правові чинники;
удосконалено:
– класифікацію механізмів управління, що здійснюється, на відміну від існуючих підходів, за такими ознаками: змістом (спосіб розв'язання суперечностей; форма організаційного зв'язку), принципом структурної побудови (організаційні, нормативно-процесуальні, комплексні), рівнем керованого впливу (внутрішні, зовнішні) та факторами впливу (економічні, політичні, соціальні, правові та ін.);
– системні ознаки регіону шляхом їхнього обґрунтованого доповнення; зокрема, до загальновизнаних суттєвих ознак додаються такі: вмотивованість, цілеорієнтованість, збалансованість, інтегрованість і динамічність регіональної системи, – що дозволяє більш точно і всебічно враховувати специфічні особливості функціонування і розвитку регіону як складної соціально-економічної системи;
– технологію вияву і фіксації соціально-економічних потреб регіону з використанням методу аналізу ієрархій, яка надає можливість встановлювати пріоритети серед існуючих соціально-економічних потреб суб’єктів регіонального розвитку (так званих акторів) і прогнозувати імовірнісні сценарії розвитку регіональної системи;
дістало подальший розвиток:
– концептуальні положення щодо соціально-економічного розвитку регіону, які стосуються його якісних, закономірних змін (об’єктивні й суб’єктивні складові змін, нові форми зв’язків між соціально-економічними потребами і засобами їхнього задоволення тощо);
– поняття механізм управління, що визначається як сукупність елементів, поєднаних на основі дії суспільних закономірностей через низку суб’єктно-об’єктних впливів, які, у свою чергу, породжені необхідністю, з одного боку, збереження цілісності соціальної системи у просторі й часі, а з іншого – забезпечення її ефективного функціонування і розвитку;
– теоретичне обґрунтування інноваційної технології в державному управлінні, що виникає з появою нових соціальних потреб і виступає своєрідним засобом їхнього задоволення, а також за своїми властивостями є суспільно корисною і має відповідний соціальний попит.
Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні якісно нових підходів щодо вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону, розробці практичних рекомендацій стосовно використання інноваційних соціальних технологій у системі державного управління і місцевого самоврядування. Зокрема, інноваційна технологія вияву і фіксації соціально-економічних потреб спрямована на підвищення якості підготовки програм економічного і соціального розвитку, а інноваційна технологія соціального партнерства може сприяти залученню додаткових ресурсів для вирішення нагальних проблем територіальної громади. Практична реалізація пропозицій стосовно впровадження інноваційних соціальних технологій дозволить створити відповідне (інноваційне) середовище в системі державного управління і місцевого самоврядування, задіяти організаційні важелі щодо розвитку публічного сектору.
Запропоновані в дисертації положення, висновки і рекомендації мають практичне значення та адресну спрямованість. Вони прийняті до впровадження Харківською обласною радою (довідка про впровадження №01–28/1304 від 29.12.2005 р.) та Сумською обласною радою (довідка про впровадження №01–23/189 від 05.09.2005 р.), а також використовуються в навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні дисциплін “Інноваційний менеджмент” та ”Організаційно-правові засади державного управління”.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою та містить отримані особисто автором результати у сфері науки державного управління. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать В. Корженку і О. Кузнецовій, у співавторстві з якими опубліковано окремі наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені, обговорені та схвалені на науково-практичних конференціях “Теорія і практика державно-управлінських перетворень на територіальному рівні” (м. Харків, 2003 ), “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м. Київ, 2004), “Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації” (м. Одеса, 2004), “Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону” (м. Луганськ, 2004), “Перспективні розробки науки і техніки” (м. Бєлгород, 2004), “Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні” (м. Харків, 2004), “Державна влада і місцеве самоврядування в Росії: історія та сучасність” (м. Санкт-Петербург, 2005), “Практика підготовки менеджерів: досвід та проблеми” (м. Калуга, 2005), Міжнародних наукових конгресах “Державне управління і місцеве самоврядування” (м. Харків, 2002 – 2005), а також на “Школі молодого вченого” (м. Феодосія, 2003 – 2004).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в 19 наукових працях: 2 монографіях (окремі підрозділи; авторських – 1,15 друк.арк.); 8 статтях у фахових виданнях з державного управління (2,48 друк.арк.); 8 тезах доповідей (1,12 друк.арк.) і одній депонованій статті (0,6 друк.арк.). Загальний обсяг публікацій – 5,35 друк.арк., з яких 5,12 друк.арк. належать особисто автору.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 13 додатків. Повний обсяг дисертації – 230 сторінок. Загальна кількість ілюстрацій – 19, таблиць – 4. Список використаних джерел налічує 207 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан її наукової розробки, розкривається зв’язок дослідження з науковими проектами, програмами і планами, формулюється мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію та публікацію.
Перший розділ – “Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону: теоретико-методологічний аналіз” – присвячено дослідженню регіону як регульованої, розвиваючої соціально-економічної системи, з’ясуванню змістовних характеристик поняття механізм в окремих науках та державному управлінні, виявленню відмінності між державним управлінням і державним регулюванням на регіональному рівні.
Розкриття сутнісних особливостей, закономірностей і властивостей, що притаманні соціально-економічному розвитку регіону, можливе лише через теоретичне узагальнення таких явищ, як регіон, соціально-економічний розвиток регіону та державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону.
На основі аналізу теоретичних підходів, дістало подальшого розвитку визначення поняття “регіон”. Пропонується розглядати його як соціально-економічну систему, що характеризується: спільними природними, соціально-економічними, національно-культурними, та іншими умовами; наявністю законодавчо-визначених просторових кордонів, взаємопов’язаної соціальної інфраструктури, органів управління (самоврядування); яка за своїми звичайними властивостями мотивована, цілеорієнтована, збалансована, інтегрована, динамічна і здатна до самовідтворення. Уявлення про регіон як складну соціально-економічну систему дозволяє по-іншому сприймати роль і місце регіональних органів влади в процесі державного регулювання, враховувати об’єктивну природу і специфічні особливості розвитку соціальних явищ і процесів, що відбуваються в межах регіональної системи.
Розв’язання проблем соціально-економічного розвитку регіону змушує до пошуку нових, науково-обґрунтованих підходів і методів державного регулювання. Виходячи з цього, пропонується розглядати соціально-економічний розвиток регіону через низку якісних, закономірних змін у функціонуванні регіональної системи, що мають об’єктивно-суб’єктивний характер і викликані виникненням нових форм зв’язків між соціально-економічними потребами і засобами їхнього задоволення. Зазначене можна конкретизувати в таких положеннях:
– якісні зміни стосуються не тільки кількісних параметрів, що свідчать про динаміку в розвитку окремих елементів системи, а й докорінних перетворень у структурі регіональної системи;
– закономірні зміни, що відбуваються в межах регіональної системи, зачіпають внутрішню сутність процесів, визначають спрямованість і розкривають природу взаємодії окремих елементів регіональної системи між собою та із зовнішнім середовищем;
– об’єктивно-суб’єктивний характер змін у функціонуванні регіональної системи дозволяє розкрити двоєдину природу розвитку, оскільки йдеться про гармонійне поєднання організаційних впливів і процесів самоорганізації, де під самоорганізацією розуміється встановлення “порядку” (синергетика) в межах регіональної системи за рахунок погоджених дій елементів при відсутності організуючих впливів, що впорядковують структуру і впливають на функції її окремих підсистем і елементів;
– нові форми зв’язків між соціально-економічними потребами і засобами їх задоволення характеризують головне протиріччя, що спонукає регіональну систему до розвитку.
У державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону провідне місце займає механізм, який виступає своєрідною структурою, організуючою і спрямовуючою державно-управлінські впливи. Це дозволяє дійти висновку щодо загальних характеристик механізму як системи: він складається із внутрішньо організованої сукупності елементів, що мають спільну природу; відрізняється чіткою внутрішньою організацією і передбачуваністю впливів; має причину і мету свого існування, а також взаємозв’язок між метою, внутрішньою логікою (структурною побудовою) і результатом; утворюється з метою впливу на існуючі зв’язки між окремими предметами та явищами; може вважатись динамічною системою, що змінює свої властивості у просторі і часі.
Відтак, механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону – це сукупність елементів, що поєднуються на підставі суб’єктно-об’єктних впливів, які породжено дією об’єктивних закономірностей суспільного розвитку та суб’єктивних (раціонально осмислених) розв’язань щодо його регулювання, з метою забезпечення сталого, комплексного, динамічного і збалансованого розвитку регіональної системи. Він спрямовується на забезпечення:
– комплексного використання потенціалу регіону як складної соціально-економічної системи;
– сталості розвитку регіональної системи, що знаходить свій прояв у здатності системи зберігати задані параметри розвитку;
– збалансованості розвитку, що характеризується пропорційним розвитком елементів, які складають структуру соціально-економічної системи регіону;
– динамічності розвитку, яка досягається за рахунок позитивної динаміки соціально-економічних показників;
– соціальної спрямованості розвитку регіональної системи, тобто націленості кожної із підсистем на постійне підвищення добробуту населення;
– правового простору, рівності умов щодо поведінки суб’єктів господарювання;
– конкурентного середовища, яке характеризується рівними умовами щодо розвитку власного господарського потенціалу;
– інноваційної складової розвитку регіональної системи, яка базується на використанні передових (інноваційних) технологій не тільки у виробничому процесі, а й управлінні.
У дисертації виділено основні елементи, які складають структуру комплексного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Доведено, що при розгляді в якості об’єкта регулювання процес соціально-економічного розвитку регіону, доцільно враховувати такі функції, як прогнозування, планування, організацію, мотивацію та моніторинг.
У другому розділі дисертації – “Сучасні практики державного регулювання регіонального розвитку” – проаналізовано механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону, виокремлено проблеми і сформульовано напрямки щодо його вдосконалення; виявлено роль і місце інноваційних технологій у цьому процесі.
Наступним логічним етапом дослідження стає аналіз структури комплексного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Отримані результати аналізу дозволяють зробити ґрунтовні висновки щодо сучасного стану в Україні як окремих елементів, так і комплексного механізму в цілому, виявити недоліки і сформувати напрямки щодо їхнього усунення.
На сьогодні можна стверджувати, що механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону не є досконалим, існують певні недоліки в його складових. Зокрема, виявлено, що в програмних документах не враховані можливі сценарії розвитку регіональної системи; не застосовується системний підхід у прогнозуванні плануванні напрямків регіонального розвитку; не з’ясовуються сутнісні параметри, що характеризують процес соціально-економічного розвитку регіону.
Встановлено, що дієвим засобом удосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону можуть стати інноваційні соціальні технології. Слід зазначити, що специфіка соціальних технологій полягає у відповідній організації управлінських впливів, формуванні соціально вагомих цілей та досягненні суспільних результатів завдяки відтворенню та упорядкуванню зв’язків у межах соціально-економічної системи. Також можна наполягати на тому, що підґрунтям до формування інноваційних соціальних технологій, перш за все, виступають інноваційні знання, які втілюють у собі якісно новий рівень використання ресурсів (соціальних, природних, управлінських, духовних, виробничих тощо) (рис. 1).
Розробка і впровадження інноваційних технологій у діяльність приватних організацій та систему державного управління мають певні відмінності, і базуються на сутнісній несхожості цих процесів (рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Комплексні ознаки інноваційної соціальної технології
Зв'язок інновації з суспільними потребами характеризується відповідними алгоритмами дій:
приватний сектор – суспільні потреби породжують нову ідею, яка проходячи стадії розробки і виробництва, попадає на ринок у вигляді нової (інноваційної) продукції через відповідні канали збуту (парна модель інновації Ротуелла);
система державного управління – під впливом суспільних потреб формується нова цінність, що має бути втілена у відповідній управлінській послузі, яка, в свою чергу, має бути обміняна на лояльність з боку її споживачів.
Принципова відмінність інноваційних процесів у приватному секторі і системі державного управління полягає саме в тому, що в першому випадку нова цінність обмінюється на гроші, а в другому – на лояльність з боку громадян, одночасно формуючі нові стандарти управлінської діяльності і забезпечуючи постійний розвиток системи державного управління.

Приватний сектор

 

 

 

 

Система державного управління

 

 

 

 

Рис. 2. Схема реалізації інноваційних процесів у приватному секторі і системі державного управління

Проведений аналіз зв’язку технології із соціальними потребами й управлінськими послугами надає можливість зробити окремі узагальнення щодо застосування інноваційних технологій у державному регулюванні соціальних процесів:
– по-перше, існує логічний взаємозв’язок між потребою, технологією та управлінською послугою, що розкривається через ланцюжок взаємодії з приводу виникнення і впровадження в діяльність органу державного управління певної інноваційної соціальної технології;
– по-друге, інноваційні технології державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону є спробою вирішення протиріччя між ринком і соціальною сферою;
– по-третє, інноваційні соціальні технології являють собою важливий елемент у механізмі державного управління, який виступає у якості проміжної ланки між наукою і практикою.
Третій розділ дисертації – “Інноваційна складова в державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону” – містить аналіз основних положень щодо вдосконалення комплексного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону шляхом упровадження інноваційних соціальних технологій.
Потреба в інноваційних соціальних технологіях формується під впливом протиріччя між реальною і бажаною ситуацією, тобто інноваційна технологія розглядається як реалізована потреба щодо якісної зміни. Феномен нової технології складається із факторів, що вступають між собою у функціональний взаємозв’язок, внаслідок чого створюється інновація. Інноваційні технології вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону можна виокремити за загальними функціями, кожна з яких пов’язана з певними новаціями задля підвищення дієвості та ефективності функціонування цього механізму.
У дисертації розглянуто інноваційну технологію вияву і фіксації соціально-економічних потреб регіону, доведено доцільність її застосування на етапі реалізації функції прогнозування. В якості наукового підходу, який покладено в основу даної технології, обрано метод аналізу ієрархій (МАІ), що запропонований американським математиком Т. Сааті. Сутність цього методу полягає в декомпозиції ієрархій шляхом встановлення оптимальних співвідношень між цілями, структурою, акторами (суб’єктами дії) та можливими сценаріями розвитку. Такий метод аналізу природно вписується в запропоновану інноваційну технологію, оскільки дозволяє встановити пріоритети між існуючими соціально-економічними потребами суб’єктів регіонального розвитку, спрогнозувати імовірнісні сценарії і запропонувати оптимальні співвідношення між ними.
На відміну від існуючих підходів до використання МАІ, у розробленій інноваційній технології вияву і фіксації соціально-економічних потреб:
– застосовується метод аналізу ієрархій, що побудований на попарному порівнянні між собою факторів впливу, акторів і їх мотивів. У попередніх розробках така послідовність не простежується, не проводиться порівняльний аналіз між цілями, потребами і сценаріями, а тільки вводиться калібрована таблиця, завдяки якій встановлюються коефіцієнти ваги для кожної із характеристик регіонального середовища;
– пропонується складати ієрархію, яка базується на потребах акторів (суб’єктів регіонального розвитку), а не цілях розвитку регіону;
– вводиться логічна схема взаємозв’язків, а саме: фактори ? актори ? їхні потреби ? сценарії ? зведений сценарій, – що зовсім по-іншому розставляє пріоритети в побудові ієрархії.
Доведено, що найбільш універсальною інноваційною соціальною технологією, яка дозволить реалізувати власний потенціал кожної території в процесі соціально-економічного розвитку, може стати технологія “Хартія соціального партнерства”. За наведеною схемою взаємодії кожен громадянин розглядається як клієнт і споживач, а послуги органів місцевого управління переорієнтуються саме на задоволення потреб кожного громадянина.
Така технологія реалізується шляхом розробки і прийняття територіальною громадою відповідної Хартії, в якій закріплено стандарти управлінських послуг і запропоновано ціннісні орієнтири, до яких мають можливість приєднатись усі суб’єкти місцевого розвитку. У результаті подібної взаємодії вирішуються найгостріші соціальні проблеми території при мінімальних бюджетних витратах, формується відповідальність бізнесу перед соціальним оточенням і підвищується довіра населення до представницьких органів влади.
Дієвим інструментом підвищення ефективності реалізації програм соціального й економічного розвитку може стати інноваційна технологія моніторингу. У практиці регіонального управління ще не існує єдиної та загальновизнаної методики проведення моніторингу виконання програм соціально-економічного розвитку. Технологія моніторингу може зробити вимірюваними такі складні явища, як рівень розвитку міста, якість життя населення, інвестиційна привабливість. Її можна вважати могутнім інструментом аналізу впливів та відносин в системі державного управління, наприклад, при оцінці управлінських рішень, а також діяльності муніципальних служб і підприємств, при експертизі місцевих нормативних актів. Застосування інноваційної технології моніторингу й оцінки програм у системі державного управління не викликає складності, якщо орган управління практикує моніторинг соціально-економічного розвитку території в цілому.
Запропоновані інноваційні технології вдосконалення, а саме і технологія вияву і фіксації соціально-економічних потреб, технологія соціального партнерства і моніторингу, – можуть стати дієвим засобом на шляху підвищення якості державного регулювання соціальних систем і процесів. У дисертації показано, що для практичної реалізації заходів по впровадженню запропонованих інноваційних технологій, виявлено такі невирішені завдання:
– по-перше, відсутній механізм упровадження інноваційних (соціальних) технологій;
– по-друге, немає загальновизнаних підходів щодо встановлення критеріїв інноваційності для соціальних технологій;
– -по-третє, не сформульовано загальні принципи побудови інноваційного середовища в системі державного управління та місцевого самоврядування.
Доведено, що при встановленні інноваційної складової соціальної технології доцільно враховувати її соціальні, економічні, організаційні, інформаційні, екологічні і політичні ефекти.

ВИСНОВКИ

У сукупності одержані результати дослідження дозволяють розв’язати нове науково-прикладне завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління, а саме: запропоновано низку теоретичних узагальнень і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону шляхом впровадження інноваційних соціальних технологій. Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки.
1. Для України завдання щодо модернізації основних форм і методів державного управління набуває найбільшої актуальності саме на регіональному рівні. Йдеться про розробку нових науково-обґрунтованих технологій щодо ефективного використання організаційних ресурсів регіональної системи, удосконалення методів соціального прогнозування, впровадження моніторингу виконання соціальних програм і проектів, а також підвищення довіри населення до органів регіонального управління.
2. При формуванні й реалізації державної політики регіонального розвитку повинні бути враховані не тільки природні, соціально-економічні, національно-культурні, а й такі властивості регіональної системи, як цілеорієнтованість, вмотивованість, інтегрованість, та динамічність, що дозволяє враховувати об’єктивно-суб’єктивну природу процесів, що відбуваються на регіональному рівні.
3. Державне регулювання може вважатись ефективним лише за умов його відповідності процесу соціально-економічного розвитку регіону і за своєю логікою реалізовуватись у такій послідовності: здійснення наукової експертизи щодо можливостей соціально-економічного розвитку регіону; окреслення сфери державного впливу, тобто вибір тих процесів, які мають бути врегульовані; розробки раціонально обґрунтованих рішень, що мають достатнє організаційно-ресурсне забезпечення та ін.
4. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону відбувається через дію комплексного механізму, який може бути сформовано як сукупність взаємообумовлених впливів з метою забезпечення сталого, динамічного і збалансованого розвитку регіональної системи та реалізовано через функції прогнозування, планування, організації, мотивації і моніторингу.
5. Дієвим засобом удосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону можуть стати інноваційні соціальні технології, що дозволяють раціоналізувати управлінські практики та забезпечити модернізаційну здатність регіональної системи.
6. Інноваційна управлінська технологія – це організаційна новація, система внутрішньо узгоджених елементів і процесів, науково вивірена послідовність дій, які спрямовуються на досягнення бажаного результату за умов раціонального використання наявних ресурсів. Відтак, виникнення інноваційного середовища в системі державного управління стає реальним на основі запровадження єдиного алгоритму адміністративно-правових, організаційно-функціональних, організаційно-технічних і соціально-психологічних чинників, що скореговані стосовно наявних потреб суспільного розвитку.
7. Використання інноваційно-технологічного підходу в регулюванні складних соціально-економічних систем (регіон) зумовлено такими обставинами: переважною випадковістю “поведінки” об’єкта управління; необхідністю використання обмежених ресурсів (природних, економічних, соціальних тощо); прискоренням глобалізаційних змін, які вимагають застосування новітніх (інноваційних) підходів стосовно регуляторної діяльності (зміна типів соціального управління з директивного на самоуправління і саморегулювання); вимогами щодо розв’язання протиріччя між науковою творчістю і нормативно-процесуальною практикою; потребами розробки критеріїв оцінки соціальних фактів, формування цивілізованих соціальних цінностей і стандартів тощо.
8. Існує логічний зв'язок між потребою, технологією і управлінською послугою. Цей зв'язок розкривається через ланцюжок взаємодії з приводу надання органом державного управління певної управлінської послуги. Соціальні і економічні потреби формують відповідні вимоги до засобів свого задоволення, таким чином, виступаючи вихідною умовою для розробки і впровадження в діяльність суб’єкта управління відповідної інновації. Інноваційна технологія набуває значення необхідного елемента управління, що забезпечує удосконалення існуючих механізмів державного впливу, підвищення ефективності і якості управлінської діяльності.
9. Інноваційні технології державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону є дієвим засобом для вирішення протиріччя між ринком і соціальною сферою. Необхідність державного регулювання соціально-економічних процесів виникає внаслідок неможливості ринку самостійно генерувати соціальні вектори розвитку та забезпечувати взаємозв’язок потреб населення з ефективним розподілом матеріально-грошових ресурсів.

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кузнецов А.О. Оцінка програм соціально-економічного розвитку регіону // Механізми підвищення ефективності діяльності органів державного управління на регіональному рівні: [Моногр.] / Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов, А.О. Дєгтяр та ін.; За заг. ред. проф. Г.І. Мостового. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – С. 108 – 123.
2. Кузнецов А.О. Основні напрями і заходи з підвищення ефективності діяльності місцевих державних адміністрацій // Територіальне управління: проблеми, рішення, перспективи: [Моногр.] / В.В. Корженко, Г.С. Одінцова, Н.М. Мельтюхова та ін.; За заг. ред. проф. В.В. Корженка. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – С. 132 – 136.
3. Кузнецов А.О. Інновації – міф чи реальність сьогодення? // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – № 1 (19). – С. 161 – 169.
4. Кузнецов А.О. Адоптація інноваційних технологій у державному управлінні // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць: У 2-х ч. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – № 2 (20). – Ч. 1. – С. 36 – 41.
5. Кузнецов А.О. Сутність соціально-економічного розвитку: теоретико-методологічний аспект // Вісник державної служби України. – 2004. – № 1. – С. 45 – 46.
6. Кузнецов А.О. Поняття регіону в державному управлінні // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – № 3 (22). – С. 39 – 46.
7. Кузнецов А.О. Державне регулювання соціально-економічного розвитку: досвід застосування технології індикативного планування // Статистика України. – 2005. – № 1 (28). – С. 66 – 69.
8. Кузнецов А.О. Інноваційно-технологічний підхід в державному регулюванні соціальних систем і процесів // Державне управління: теорія і практика (електронне наукове фахове видання). – 2005. – № 1. – http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Nadupu/2005–1.
9. Кузнецов А.О. Недоліки у процесі формування й реалізації регіональних програм соціально-економічного розвитку // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – № 3 (26). – С. 62 – 67.
10. Кузнецов А.О. Інноваційні технології вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць: У 2-х ч. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – № 2 (25). – Ч. 2. – С. 368 – 372.
11. Механізм державного управління: етимологія поняття / Кузнецов А.О.; Харків. регіон. ін-т держ. упр. НАДУ – Харків, 2005. – 17 с. – Бібліогр.: 14 назв. – Укр. – Деп. в ДНТБ України 21.06.05. – № 38. – Ук 2005.
12. Кузнецов А.О., Кузнецова О.О. Оцінка програм соціально-економічного розвитку як ефективний механізм соціального управління // Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону: Матеріали Регіонального науково-практичного семінару, 8 жовтня 2004 р. / За. заг. ред. д.е.н. проф. Г.В. Саєнка. – Луганськ: ДУ НДІСТВ, 2004. – С. 214 –217.
13. Кузнецов А.О. Сучасні аспекти соціально-економічного розвитку регіону // Теорія та практика державного управління. – Вип. 7: Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні: Матеріали наук.-практ. конф. Харків, 27 листопада 2003 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – С. 26 – 28.
14. Кузнецов А.О. Державне регулювання в системі суб’єктно-об’єктних відносин // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: Матеріали щорічної наук.-практ. конф., 24 листопада 2004 року: У 2 т. –– Одеса: Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2004. – Т. 2. – С. 76 – 78.
15. Кузнецов А.О. Эффективность оценки социальных программ и проектов // Материалы научно-практической конференции “Перспективные разработки науки и техники”. Т. 1 Экономические науки. – Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. – С. 51 – 52.
16. Кузнецов А.О. Індикативне планування: технологія управління стійким розвитком // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнародною участю, Київ, 28 травня 2004 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – Т. 2. – С. 243 – 245.
17. Корженко В.В., Кузнецов А.О. Інноваційні технології в державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні: Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 30 листопада 2004 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 7 – 10.
18. Кузнецов А.О. Государственное регулирование социально-экономического развития региона: специфика инструментов и механизмов // II Международный научный форум: Государственная власть и местное самоуправление в России: история и современность. – СПб.: Изд-во СЗАГС, 2005. – С. 34 – 36.
19. Кузнецов А.О. Инновационные технологии: менеджмент XXI века // Практика подготовки менеджеров: опыт и проблемы: Сборник докладов международной научно-практической конференции: В 2 ч.– Калуга: ИД “Эйдос”, 2005. –– Ч. I. – С. 66 – 68.

АНОТАЦІЯ

Кузнецов А.О. Інноваційні технології в державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону. ? Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 ? механізми державного управління. ? Харківський регіональний інститут державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України. ? Харків, 2006.
Дисертацію присвячено питанням удосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону шляхом упровадження інноваційних соціальних технологій.
Дістають подальшого розвитку змістовні характеристики понять “регіон”, “соціально-економічний розвиток регіону”, “державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону”, “інноваційна соціальна технологія”. Проведено етимологічний аналіз та обґрунтовано визначення механізму державного управління. Розроблено практичні рекомендації щодо застосування низки інноваційних соціальних технологій, які спрямовано на вдосконалення процесів соціального прогнозування, реалізацію принципів соціального партнерства і застосування адміністративного моніторингу виконання державних програм і проектів.
Ключові слова: регіон, регіональна система, соціально-економічний розвиток регіону, державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону, механізм державного управління, інноваційна соціальна технологія, механізм упровадження інноваційних технологій, критерій інноваційності.

АННОТАЦИЯ

Кузнецов А.О. Инновационные технологии в государственном регулировании социально-экономического развития региона. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Харьков, 2006.
Диссертация посвящена вопросам усовершенствования механизма государственного регулирования социально-экономического развития региона путем использования инновационных социальных технологий. Инновационные социальные технологии рассматриваются как способ удовлетворения вновь возникающих потребностей региональной системы. Защищается положение о том, что такие технологии по своим характеристикам наиболее эффективны, общественно полезны и социально востребованы.
Получают дальнейшее развитие содержательные характеристики понятий “регион”, “социально-экономическое развитие региона”, “инновационная социальная технология”. Проводится этимологический анализ и обосновывается значение (смысл) понятия механизм с позиций науки государственного управления.
Разработаны практические рекомендации по использованию инновационных социальных технологий, которые направлены на усовершенствование процессов социального прогнозирования, реализацию принципов социального партнерства, а также проведение административного мониторинга социальных программ и проектов. В частности, предложена технология выявления и фиксации социально-экономических потребностей, которая основана на методе анализа иерархий (МАИ). Сущность предлагаемой инновационной технологии заключается в нахождении оптимальных соотношений между целями, структурой, акторами (субъектами) и возможными сценариями регионального развития. Доказано, что реализация принципов социального партнерства возможно путем разработки и принятия органами государственного или местного самоуправления соответствующей Хартии социального партнерства, в которой закрепляются стандарты управленческих услуг и ценностные ориентиры территориального образования.
Разработана инновационная технология мониторинга, которая может быть использована при оценке качества региональных программ и проектов, определении эффективности использования ресурсов, а также экспертизе местных нормативно-правовых актов.
Предложены критерии для определения инновационной составляющей социальной технологии по ряду эффектов (социальный, экономический, организационный, информационный, политический и экологический). Разработан механизм внедрения социальных новаций в работу органов государственного управления и местного самоуправления.
Ключевые слова: регион, региональная система, социально-экономическое развитие региона, механизм государственного управления, инновационная социальная технология, механизм внедрения инновационных технологий, критерий инноваций.

ANNOTATION

Kuznetsov A.O. Innovation technologies in public regulation of social and economic development of region. – Manuscript.
Dissertation for getting a scientific of candidate of sciences in public administration following the speciality 25.00.02 – mechanisms of public administration. – Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. – Kharkiv, 2006.
The dissertation is devoted to questions of improvement of mechanisms of state regulation of socio economic development of region through use of innovative social technologies.
Further development of definition of concepts of region, socio economic development of region, innovative social technology has been researched. The etymological analysis has been done and the meaning of concept of mechanism from positions of a science of public administration has been proved.
Practical recommendations for use innovative social technologies, directed on improvement of processes of social forecasting has been developed, realization of principles of social partnership and realization of administrative monitoring of the social programs and projects has been described.
The criteria for definition innovative social technology as a line of effects (social, economic, organizational, information, political and ecological) are offered. The mechanism of introduction of social innovations in work of bodies of public administration and local self-government is developed.
Key words: Region, regional system, socio economic development of region, mechanism, complex mechanism of regulation, technology, innovation social technology, mechanism of introduction innovation of technologies, criterion of innovation.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking