Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Інтегративна ідеологія та її роль в системі адміністративного реформування

 

СМАГІН Ігор Іванович

ІНТЕГРАТИВНА ІДЕОЛОГІЯ ТА ЇЇ РОЛЬ У СИСТЕМІ АДМІНІСТРАТИВНОГО РЕФОРМУВАННЯ

25.00.01 – теорія та історія державного управління

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

КИЇВ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політології Української Академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор
ПІРЕН Марія Іванівна,
Українська Академія державного управління
при Президентові України,
професор кафедри політології.

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор
ВАРЗАР Іван Михайлович,
Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова, професор кафедри політології і соціології;
кандидат наук з державного управління
ОЛУЙКО Віталій Миколайович,
Хмельницький інститут регіонального управління і права,
ректор.

Провідна установа: Інститут держави і права ім. В.Корецького НАН України.

Захист відбудеться “_14 ” листопада 2002 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Українській Академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м.Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української Академії державного управління при Президентові України (03057, м.Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий “13 ” жовтня 2002 року.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради В.К.Майборода
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сучасному етапі адміністративного реформування в Україні актуальність дослідження ідеологічної сфери державного управління обумовлена необхідністю формування інтегративної ідеології як своєрідного мобілізаційного фактора процесів державотворення та становлення громадянського суспільства.
Уведене в обіг російськими науковцями поняття “інтегративна ідеологія” у вітчизняному суспільствознавстві залишається малодослідженим загалом, а в українській науці державного управління вивчення ідеологічних засад адміністративного реформування тільки розпочинається. Після тривалого періоду деідеологізації вітчизняні науковці та політики виявляють посилений інтерес до ідеологій, оскільки кожний народ, кожна нація, кожна держава, щоб зберегти себе, повинні мати певну систему ідей та цінностей, що відображають глибинні основи їхнього життя. Це посилення інтересу кількісно фіксується науковими публікаціями, політичними заявами та офіційними виступами керівництва державою.
Інтегративна ідеологія – це той чинник, використання якого дає можливість ефективніше реформувати систему державного управління, оскільки чітко будуть означені цілі і завдання для механізму держави. Ігнорування інтегративної ідеології в процесі реформ ще не означає її відсутності де-факто, оскільки вона “опредметнена” в правових нормах та програмних державних документах. Правова, соціальна, демократична держава і громадянське суспільство складають опредметнену мету трансформації, до якої спонукають ідеї та принципи, що закріплені в законодавстві держави та в стратегічних програмах. Тому вивчення сутності інтегративної ідеології, ідеологеми якої офіційно визначені і існують, можливо здійснити шляхом аналізу чинного законодавства та відповідних державних програм, концепцій, заходів.
Інтегративна ідеологія – це основа адміністративного реформування і, одночасно, його мета, оскільки органи оновленого державного управління будуть впроваджувати в життя ті ідеологеми, що закріплені в політико-правових актах держави.
Ідеологія як явище суспільного життя та сформований індивідуальною, груповою, національною свідомістю ментальний конструкт продукує своєрідне суспільне ідеологічне поле, в межах якого, зокрема, функціонує система державного управління. Це ідеологічне поле одночасно є середовищем для процесу адміністративного реформування в сучасній Україні, та, з іншого боку, зміни в системі державного управління спричиняють адекватні впливи на сферу ідеологій.
Визначення ідеологічних засад адміністративного реформування дає можливість здійснювати цілеспрямований вплив на відповідні реформаційні процеси в державному управлінні, посиливши тим самим їх ефективність.
У процесі дослідження ідеологій загалом, а інтегративної ідеології зокрема, дослідник одразу стикається з проблемами понятійно-термінологічного, концептуально-методологічного характеру та з конституційною забороною (ст. 15) обов’язкових ідеологій.
У сучасній західній науковій літературі проблеми визначення, класифікації ідеологій та їх місце в суспільному і державному житті досліджені в працях Л.Бараданта, І.Боббіо, Б.Веккіо, Ф.Воткінса, Є.Гідденса, Д.Інгерсола, О.Лемберга, Н.Лумана, Д.Макленнона, Р.Макрідіса, С.Московичі, П.Окоіна, Дж.Паломбара, Дж.Племінеца, М.Ріджея, М.Рокича, Л.Саржента, Дж.Сатторі, М.Селігера, Л.Фойєра, Ф.Фюре та ін.
На теренах колишнього СРСР проблеми формування інтегративних ідеологій виникли в процесі державотворення та після ейфорії “деідеологізації”, яка завершила падіння тоталітарної системи. Починаючи з “круглих столів”, на сторінках газет та журналів українські вчені О.Валевський, Є. Головаха, С.Здіорук, В.Кремінь, І.Курас, М.Міщенко, Б.Парахонський, М.Попович; російські дослідники Г.Водолазов, К.Гаджиєв, А.Галкін, М.Горшков, М.Ільїн, Б.Капустін, А.Кара-Мурза, Ю.Красін, В.Кувалдін, Т.Олексієва, І.Пантін, П.Федосов та ін. широко обговорювали проблеми інтегративних ідеологій. Проблемні аспекти консолідуючої ідеології в українському суспільстві та визначення її певних елементів знайшли відображення в роботах вітчизняних суспільствознавців: А.Білоуса, О.Валевського, І.Варзара, О.Забужко, С.Здіорука, Г.Касьянова, В.Кізіми, В.Кременя, І.Кресіної, В.Медведчука, М.Михальченка, Б.Парахонського, М.Пірен, І.Попової, В.Ребкала, Ф.Рудича, П.Ситника, В.Скуратівського, С.Телешуна, Б.Харахаша та інших.
Необхідність подібної ідеології в Україні задекларована не тільки суспільствознавцями. Про потребу в державницькій ідеології неодноразово у своїх виступах наголошував Президент України Л.Д.Кучма та урядовці.
Оскільки не сформована вітчизняна концепція інтегративної ідеології, тому і не розроблений механізм її впровадження, і, як наслідок, на шляху реформ і суспільних перетворень Україна залишається без відповідного ідеологічного забезпечення.
Ідеологічна проблематика безпосередньо стосується державної служби, оскільки інтегративна ідеологія в певній мірі впроваджується управлінцями всіх рівнів. Шляхи взаємодії управлінської свідомості та інтегративної ідеології і є тим аспектом, вивчення та кваліфіковане врахування якого дасть можливість підвищити ефективність державної служби, оскільки поліпшення управління повинно йти не лише через зовнішні обмеження щодо службовця, а й через його внутрішнє спонукання, усвідомлення себе державним службовцем.
Інститут державної служби має бути носієм певних суспільних цінностей, керуючись якими, державні службовці продукують позитивні наслідки своєї діяльності і тим самим викликають довіру і схвалення членів суспільства до ідеології, яку реалізовують, та до держави в цілому. Політико-ідеологічна діяльність держави повинна бути зосередженою на формуванні державницької свідомості представників тих суспільних інституцій, котрі безпосередньо покликані стояти на сторожі територіальної цілісності і суверенітету України, її національної безпеки і громадянських прав кожного члена суспільства як вищих загальносуспільних цінностей. Ось чому дослідження інтегративної ідеології в системі ідеологічних засад адміністративного реформування в сучасній Україні є вельми актуальним і необхідним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження координується комплексним науковим проектом “Державне управління і місцеве самоврядування” (ДР-ОК №200U004103) Української Академії державного управління при Президентові України і є складовою комплексної наукової теми “Державна політика: аналіз і механізм впровадження”, що розробляється науковцями кафедри політології Української Академії державного управління при Президентові України.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є визначення ролі та місця інтегративної ідеології в системі ідеологічних засад адміністративного реформування в Україні.
Основними дослідницькими завданнями, що уможливлюють реалізацію мети, є:
- визначення понять “ідеологія”, “інтегративна ідеологія”, “ідеологія державотворення”, “державницька ідеологія”, “ідеологія функціонування держави”, “українська національна ідея”;
- обгрунтування можливості та необхідності формування інтегративної ідеології як консолідуючого чинника сучасного українського суспільства та держави в процесі адміністративного реформування;
- виокремлення складових суспільного ідеологічного поля, які впливають на процес адміністративного реформування в Україні та побудова структурно-функціональної схеми інтегративної ідеології;
- розкриття особливостей ціннісного наповнення інтегративної ідеології;
- з’ясування взаємозв’язку інтегративної ідеології з управлінською ідеологією та ідеологією адміністративної реформи;
- аналіз чинних нормативно-правових актів з метою виокремлення інтегруючих суспільство та державу ідеологем;
- виявлення та обгрунтування суспільної потреби в інтегративній ідеології шляхом вивчення громадської думки управлінців;
- визначення шляхів формування інтегративної ідеології в процесі адміністративного реформування в Україні.
Об’єктом дослідження є система ідеологічних засад адміністративного реформування в Україні.
Предметом дослідження є інтегративна ідеологія як ключовий елемент всієї ідеологічної системи.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що системний аналіз проблем ідеологічної сфери сучасного українського суспільства дасть можливість визначити сутність, роль та місце інтегративної ідеології в системі адміністративного реформування.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження став системний підхід, сутність якого стосовно проблематики державного управління та вивчення суспільства викладена в працях науковців Української Академії державного управління при Президентові України В.Бакуменка, В.Князєва, М.Логунової, В.Лугового, О.Машкова, П.Надолішного, Н.Нижник, М.Пірен, В.Ребкала,В.Скуратівського та ін.
Вивчення проблематики інтегративної ідеології в контексті державного управління проводилось нами комплексно, з використанням наукових досягнень в царині філософії, політології, соціології, теорії та історії держави і права, державному управлінні, менеджменті, юридичній деонтології, етиці, загальній та соціальній психології, психології управління, історії тощо.
Системність аналізу виявилась у комплексному дослідженні інтегративної ідеології як складної системи з узгодженим функціонуванням усіх її складових. Виявлено вплив властивостей окремих частин системи на її поведінку в цілому, визначено оптимальний режим її функціонування у взаємодії зі сферою державно-управлінських відносин. Окрім того, інтегративна ідеологія, будучи системою, в свою чергу, є підсистемою більш складного утворення, яке ми визначили як суспільне ідеологічне поле.
Відповідно до предмета дослідження нами використовувались методи як загальнонаукові, так і спеціальнонаукові (політологічні, соціологічні): абстрагування, аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, єдність історичного та логічного, метод опитування, політологічний аналіз тощо.
Теоретичний аналіз філософської, політологічної, юридичної, управлінської літератури, порівняльний метод з поєднанням історичного і логічного дали можливість дослідити сутність понять “ідеологія”, “інтегративна ідеологія”, “національна ідея”, проблеми ціннісного наповнення інтегративної ідеології тощо. На основі структурно-функціонального аналізу визначені складові суспільного ідеологічного поля, досліджено взаємозв’язок інтегративної та управлінської ідеології. В процесі дослідження чинного законодавства зроблено висновок про реальне впровадження державою офіційних ідеологем інтегративної ідеології, які потребують науково обгрунтованої систематизації та поширення.
В експериментальній частині дисертації нами застосовувались методи соціологічного опитування та політологічного аналізу правових джерел.
Наукова новизна дослідження полягає в розробці концепції інтегративної ідеології як сутнісного чинника державного управління загалом та адміністративного реформування зокрема. В межах даного дослідження визначені точки дотику філософії, політології, соціології, теорії та історії держави і права, державного управління, менеджменту, юридичної деонтології, етики, загальної та соціальної психології, психології управління, історії, етнодержавознавства з наукою державного управління в контексті ідеологічних проблем адміністративного реформування в Україні.
У дисертації вперше в проблематику вітчизняної науки державного управління:
- введено поняття інтегративної ідеології з визначенням її сутності, місця в межах суспільного ідеологічного поля та ролі в процесі адміністративного реформування;
- досліджено взаємовплив інтегративної і управлінської ідеології у вітчизняному державному управлінні та запропоновано структурно-функціональну схему інтегративної ідеології;
- здійснено політологічний аналіз чинного вітчизняного законодавства та ряду нормативних актів з метою виокремлення ідеологем інтегративної ідеології;
- обгрунтовано взаємозв’язок між управлінською деонтологією, управлінською ідеологією та інтегративною ідеологією в державному управлінні;
Подальший розвиток дістали підходи:
- щодо застосування структурно-функціонального аналізу до вивчення проблем державного управління;
- щодо обгрунтування юридичної можливості та суспільної необхідності існування інтегративної ідеології як консолідуючого чинника сучасного українського суспільства в умовах адміністративного реформування.
Удосконалено:
- змістовне наповнення понять “ідеологія”, “інтегративна ідеологія”, “українська національна ідея”, “ідеологія адміністративної реформи”, “державна ідеологія”, “державницька ідеологія”, “ідеологія державотворення”, “впровадження ідеології”;
- шляхи впровадження та поширення цінностей інтегративної ідеології в умовах перехідного українського суспільства.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в наступному:
- пропонується доповнення у розділ III Концепції адміністративної реформи в Україні після слів “Потрібно виробити нову управлінську ідеологію…” такого змісту: “Управлінська ідеологія повинна вироблятись під впливом інтегративної ідеології, визначеної концептуально на загальнодержавному рівні, виходячи з положень, ідей Конституції України та чинного законодавства. Слід приділити увагу становленню та розвиткові управлінської деонтології як нової галузі наукового знання”;
- результати дослідження використовувались автором в процесі викладання дисциплін “Теорія держави і права” та “Державне будівництво і місцеве самоврядування” в Коростенському відділенні Міжрегіональної академії управління персоналом (довідка №9 від 4 квітня 2002 р.);
- теоретичні положення, висновки та рекомендації дослідження можуть бути використані для викладання ряду відповідних навчальних дисциплін, наприклад, спецкурсів “Ідеологічні чинники державної служби в Україні”, “Управлінська деонтологія”, “Концептуальні засади політичних наук: теорія і історія”.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи виносились на обговорення Всеукраїнського теоретичного семінару “Українська національна ідея: реалії і перспективи розвитку” (Львів, 15-16 квітня 1999 р.); науково-практичної конференції за міжнародною участю “Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні” (Київ. 27-28 травня 1999 р.; третьої Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми національного виховання в системі неперервної освіти”(Чернівці, 17-19 листопада 1999 р.); 5-ї Міжнародної науково-практичної конференції “Духовність і проблеми розвитку особистості” (Житомир, 23-25 листопада 1999 р.); Всеукраїнської науково-практичної конференції “Українська еліта та її роль в державотворенні” (Київ, УАДУ, 2000 р.); науково-практичної конференції “Актуальні проблеми правової реформи в сучасній Україні” (Киів, МАУП, 18 травня 2000р.), третьої Міжнародної церковно-світської конференції до 2000-ліття Різдва Христового (Тернопіль, 3-5 листопада 1998 р.).
Публікації. Результати наукових досліджень знайшли відображення в 10 наукових працях, з яких 7 у фахових виданнях.
Структура дисертації визначається послідовністю реалізації визначених завдань та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Загальний обсяг дисертації становить 173 сторінки (зі списком використаних джерел та додатками А і Б 219 сторінок). У списку використаних джерел 247 найменувань, у тому числі 20 іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У “Вступі” обгрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, його науково-теоретична та практична значимість, характеризується ступінь дослідженості проблеми, формулюються основні концептуальні положення, які виносяться дисертантом на захист, вказується зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами Української Академії державного управління при Президентові України, визначається мета та основні завдання роботи, розкриваються елементи наукової новизни дослідження, його практичне та теоретичне значення, наводиться апробація результатів, в яких викладено основний зміст дослідження.
У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади дослідження інтегративної ідеології” - здійснено понятійний аналіз терміну “ідеологія”; визначено сутність та структуру суспільного ідеологічного поля, в межах якого проходить процес адміністративного реформування; окреслені методологічні засади дослідження інтегративної ідеології.
Аналіз історіографії ідеологічної проблематики, починаючи з праць де Трасі і закінчуючи поглядами на проблеми ідеологій постмодернізму, структуралізму, комунікативної філософії, герменевтики тощо, привів нас до висновку, що універсального визначення ідеології не існує, оскільки ідеологія перебуває на різних рівнях, в різноманітних типах, формах та видах, а ідеологічні явища багатоманітні та багатофункціональні.
Щоб сконструювати загальне робоче визначення ідеології, нами взято до уваги, що більшість складних явищ суспільного життя визначається двома шляхами: через зовнішні ознаки, що найбільш характерні для нього, або через основну сутнісну функцію самого явища.
На нашу думку, за зовнішніми ознаками
- ідеологія - це сукупність або система ідей, що циркулює в суспільстві, явище суспільного життя, ментальний конструкт, що народжений свідомістю (індивідуальною, груповою, національною тощо);
- ідеологія - це інтелектуальний продукт, вироблений ідеократією, що “матеріалізується” в політичних програмах, на сторінках наукових, публіцистичних творів, в ЗМІ, у мовленнєвій риториці тощо.
З точки зору функціональності, ідеологія - це суспільний інтегратор і координатор у відцентрово спрямованій свідомості окремих соціальних груп. Як держава виступає інтегратором і координатором суспільного буття, так ідеологія є координатором та інтегратором свідомісного та світоглядного полів, що взаємодіють і взаємозалежать від потреб, інтересів та цінностей людського життя.
Доведено, що суспільне ідеологічне поле є складною системою, структурні елементи якої знаходяться у певній ієрархії та взаємодії. “Середовищем”, де під впливом масової свідомості та громадської думки виникає суспільна ідеологія, є поле суспільної психіки. В свою чергу, суспільна ідеологія – це багаторівневе утворення, що перетинається з ідеологічним полем глобальних цивілізаційних цінностей.
Відзначається, що перший за обсягом рівень суспільного ідеологічного поля займає інтегративна ідеологія, яка поєднує в собі загальнолюдські, суспільні, державні цінності, виступаючи носієм ідеологем суспільного і державного ладу.
Другий рівень суспільного поля складають ідеології, котрі поділяються за сферами людської діяльності та їх новоутворення (політичні, релігійні, професійні тощо).
Третій рівень представлений локальними ідеологіями (ідеологія фірми, ідеологія рекламної кампанії тощо).
Зауважено, що на сучасному етапі ідеологія адміністративної реформи формується під впливом ідеологем інтегративної та професійно-управлінської ідеологій. І тому, за умов системної невизначеності останніх, вести мову про формування ідеології адміністративної реформи досить складно. Ось чому є важливим дослідження інтегративної та управлінської ідеологій, які мають безпосереднє відношення до процесу адміністративного реформування в Україні.
Політичні ідеології, що впроваджуються лідерами політико-управлінської еліти в сучасній Україні, акцентуються на раціональному спектрі політичних ідеологій і, в свою чергу, повинні лягти в основу інтегративної ідеології, яка складається не лише з ідеологем партій, але й з цінностей та ідей, що поширені в суспільстві.
Ефективною, на нашу думку, методологічною основою дослідження ідеологічної проблематики загалом, а інтегративної ідеології зокрема, визначається поєднання системного підходу з методами “структурації”, введеними в науковий обіг соціологом Ентоні Гідденсом.
Спираючись на підхід М.Слюсаревського до вивчення свідомості, ми дихотомію ідеології і суспільної психології визнаємо хибною, оскільки вони співвідносяться між собою не як частини цілого, а як частина і ціле. Тому змінюється сама парадигма розгляду ідеології. Ідеологія постає не як щось відокремлене від суспільної психології (хоч і пов’язане з нею), а як її рівень та компонент. Погоджуючи підходи М.Слюсаревського та І.Попової, яка вводить в обіг поняття “буденна ідеологія” на означення соціальних уявлень та когнітивних компонентів буденної свідомості (beliefs), ми робимо висновок про те, що буденна ідеологія є структурним компонентом ідеологічного поля суспільної психіки.
У другому розділі – “Інтегративна ідеологія - світоглядна основа адміністративного реформування” - визначена сутність інтегративної ідеології, означено її місце в межах суспільного ідеологічного поля та досліджена роль в процесі реформування вітчизняної системи державного управління. Здійснено аналіз поняття “українська національна ідея” в контексті ціннісного виміру адміністративного реформування. Визначено шляхи впровадження та поширення інтегративної ідеології.
Державна ідеологія – це ідеологія, що визнана єдино вірною в державі і яка не дозволяє існування опозиційних ідеологій. Поняття “ідеологія державотворення”, на нашу думку, означає сукупність ідей, цінностей, принципів, та на відміну від поняття “філософія державотворення” - певної мотивації, риторики стосовно організації української держави. Президент України Л.Д.Кучма наголосив, що не державна ідеологія, а ідеологія державотворення покликана згуртувати українську націю, визначити ієрархію вищих національних інтересів та завдань.
Державницька ідеологія - це сутнісна характеристика основної спрямованості будь-якої ідеології суспільного ідеологічного поля на підтримку цінностей національної державності. Держава як особлива форма організації суспільства, що побудована на певних ідеях та засадах при формуванні своїх структур та в ході їхнього функціонування, при визначенні найближчих та перспективних завдань свого розвитку не може не виходити з певних ідеологічних концепцій. Саме вони і складають “ідеологію функціонування держави”. Ця ідеологія є системою ідеологем, що витікають з Конституції України та чинного законодавства і які держава зобов’язана підтримувати та впроваджувати через свої органи в процесі функціонування з метою збереження цілісності суспільства та його інтегрованості. Ідеологія функціонування держави є ідеологією офіційною. Ця ідеологія може стати обов’язковою ідеологією, якщо її ідеологеми будуть впроваджуватись шляхом державного примусу (як у тоталітарних державах), і тоді вона перетворюється в державну ідеологію.
Ідеологія функціонування правової демократичної держави формується на основі державницької ідеології суб’єктів громадянського суспільства, які через механізми демократії формують державні органи та впливають на державну політику. Саме таку державницьку ідеологію ми можемо визначити як інтегративну.
Необхідність інтегративної ідеології в українській державі перехідного типу визначається тим, що саме при переході від однієї моделі суспільного устрою до іншої визначальною є роль держави, котра формує засади для виникнення громадянського суспільства, для реформування держави в правову і соціальну та інтегрує суспільство, що в процесі становлення та перетворення в громадянське стає плюралістичним.
Становлення громадянського суспільства супроводжується поліідеологічністю, але процес державного керівництва суспільними справами повинен проходити в межах певної інтегративної ідеології.
Визначається, що інтегративна ідеологія, з одного боку, - це державницька ідеологія суб’єктів суспільно-політичного життя, оскільки ідея державності на даному історичному етапі є провідною для нашого суспільства. З іншого боку, ця ідеологія підсилюється впливом держави і отримує риси ідеології функціонування держави. Інтегративна ідеологія охоплює сферу взаємодії держави і суспільства, і ця сфера є сутнісним стрижнем життєспроможності політичної нації. Саме тут виникає певна проблема: в процесі переходу суспільства від однієї якості до іншої держава є “суспільним поводирем” і постійно трансформується відповідно до визначених ідей. Тому необхідне ідеологічне забезпечення “переходу”, і державу як інституцію не можна виводити за межі ідеологічного поля.
Зауважується, що інтегративна ідеологія не повинна встановлювати межі для існування інших ідеологій, бо це призведе до поділу їх на головні і другорядні. Інтегративна ідеологія грунтується не на продукуванні нових ідей і нав’язуванні їх суспільству, а в підтримці тих концептуальних ідей, які є підгрунтям більшості політичних, економічних, професійних ідеологій, що функціонують в суспільстві. Чому не всіх? Тому що завжди є деструктивні ідеології, які не інтегрують, а розпорошують суспільство.
Інтегративна ідеологія стає ініціатором формування спільного політико-правового простору держави і культурно-морального єднання населення, відродження почуття громадянськості. Вона виступає духовним забезпеченням єднання, що протистоїть сепаратизмові. Політична нація – це спільнота, що виробляє і втілює певні норми суспільного співіснування. На досягнення такої спільноти і повинна бути спрямована інтегративна ідеологія. Суспільною силою, що виступає носієм нової інтегративної ідеології, можуть стати всі групи, які визнають право інших на самобутність за умови визнання такого ж рівного права за ними.
Зроблено висновок про те, що інтегративна ідеологія не означає обов’язкова. Конституція України (ст.15) забороняє визнання будь-якої ідеології обов’язковою. Роз’яснюючи це положення, Oфіційний коментар Конституції наголошує, що ідеологічні настанови не можуть офіційно проголошуватись державою обов’язковими для вивчення, сповідання і пропагування під загрозою тих чи інших санкцій. Тобто, з правової точки зору, під заборону підпадає не ідеологія, а певний механізм її впровадження.
Таким чином, легітимізована інтегративна ідеологія має бути об’єднавчою ідеологією українського перехідного суспільства, комплексом певних ідей та цінностей, що підтримуються більшістю членів суспільства та дають змогу інтегрувати його, не заперечуючи багатоманітності, в тому числі й ідеологічної. Інтегративна ідеологія - державна лише в тому розумінні, наскільки держава керується ії цінностями в процесі функціонування, а в Україні - і державотворення. Реформаційні ідеї повинні бути зрозумілі масам і надихати їх на взаємну з владою роботу. В іншому випадку, острах влади перед декларуванням ідей офіційних реформ сприймається як “консервація” власних корпоративних ідей та цінностей, що відмінні від суспільних, оскільки у будь-якої владної дії є ідея, що надихала на реалізацію цієї дії. Тому, доки не буде систематизованої та офіційно задекларованої і загальновизнаної інтегративної ідеології, дії влади і життя народу можуть залишатись різноспрямованими векторами.
Проаналізувавши сучасні наукові підходи, ми прийшли до висновку, що поняття “українська національна ідея” в найбільш поширеному розумінні – це своєрідна ідеологія, що концентрується навколо ідеї державності української політичної нації. Національна ідея як ідеологія державотворення є стрижнем інтегративної ідеології, але не тотожна їй, оскільки сучасна інтегративна ідеологія обіймає більший комплекс ідей і за обсягом ширше поняття “національна ідея”. Система цінностей сучасного українського суспільства - це певна ієрархічна структура, чільне місце в якій займають цінності особистісні. При формуванні інтегративної ідеології необхідно шукати опертя в діалектичному поєднанні цінностей особистісних, національних, загальнолюдських.
Зазначено, що політико-управлінська еліта України, здійснюючи адміністративну реформу з метою створення ефективної системи державного управління, повинна враховувати ідеологічні чинники реформування та забезпечити реформу ідеологічно. Для цього, на нашу думку, необхідно:
- визначити мету суспільної і державної трансформації;
- систематизувати існуючі інтегруючі ідеологеми та на науковій основі, узгоджуючи пошук з метою суспільної трансформації, розробити нові;
- розробити технологію поширення ідеологем інтегративної ідеології через визначені вище засоби в умовах плюралістичного суспільства та правової держави.
У третьому розділі – “Функціональна роль інтегративної ідеології в системі адміністративного реформування” - досліджена корпоративна управлінська ідеологія державних службовців у її взаємодії з інтегративною ідеологією. Впроваджено в науку державного управління поняття “управлінська деонтологія” та визначено її місце як своєрідного свідомісного запобіжника між ідеологією корпоративною та інтегративною в державному управлінні.
Визначено, що корпоративна управлінська свідомість виробляє відповідну управлінську ідеологію, яка спрямована на обгрунтування та захист корпоративних інтересів і протиспрямована впливу інтегративної ідеології. Єдиним, на нашу думку, запобіжником, що стримує вплив корпоративної ідеології, є нормативні та деонтологічні чинники професійної свідомості. Якщо нормативні запобіжники продукуються законодавством та етичними кодексами, то деонтологічні чинники свідомості, в більшій мірі ніж кодекси, регулюються ідеологічними складовими інтегративної ідеології.
Доведено, що деонтологічна складова професійної етики державного службовця формується під впливом професійної спрямованості, психологічних, моральних та ідеологічних чинників. Ідеї, що є складовими ідеологій усіх рівнів та які впливають на управлінця, в т.ч. і з боку інтегративної ідеології, формують особистісну ідеологічну систему управлінця, котра визначає мотивацію вчинка (виконання обов’язку).
Проведено соціологічне опитування державних службовців і викладачів суспільних дисциплін на предмет необхідності та змісту інтегративної ідеології, визначення ідеологічних чинників державної служби. Результати опитування в діаграмах та таблицях наведено у додатках А і Б до дисертації. Соціологічне дослідження підтвердило припущення про те, що в процесі реалізації адміністративної реформи не можна недооцінювати ідеологічну компоненту, зважаючи на ментальність та управлінські вітчизняні традиції. Ідейні переконання значно впливають на прийняття управлінцями управлінських рішень. Відповідно, поняття “політична нейтральність державної служби” необхідно виважити на предмет змісту та обсягу, оскільки державні службовці – це особи, які одночасно є провідниками інтегративної ідеології, працюють в межах інтегративної ідеології та знаходяться під впливом ідеологій інших рівнів, продукують і одночасно знаходяться під впливом управлінської корпоративної ідеології, мають певні політичні та професійно-ідеологічні переконання за будь-якого зовнішнього тиску офіційної політичної нейтральності.
Виходячи з припущення, що хоча інтегративна ідеологія офіційно і не визначена, але її ідеологеми повинні бути офіційно проголошені та закріплені в нормативно-правових актах, урядових програмах і виступах керівників держави, нами, із застосуванням комп’ютерної бази даних “Ліга”, здійснено політологічний аналіз чинного законодавства, щодо виявлення консолідуючих цінностей, принципів та ідей. Зазначено, що державний лад України побудовано на ідеях державності, розвитку етнічної української нації і національних меншин, розвитку національної мови, європейських орієнтирів в розбудові держави. Суспільний лад грунтується на принципах та ідеях народного суверенітету, етнічної багатоманітності, формування титульної етнічної нації, формування української політичної нації, плюралізму, демократизму, законності, соціальної справедливості, неприпустимості втручання у сферу приватного життя фізичної особи, свободи власності, свободи підприємництва, свободи договору, судового захисту за порушення прав.
Дослідження блоку господарського законодавства розкриває такі цінності, принципи та ідеї, котрі повинні консолідувати суспільство: добробут сімейний та особистий, плюралізм власності в умовах ринкових відносин, підприємницька ініціатива – засіб для виходу з кризи, законність в роботі, поєднання економічної свободи з державним регулюванням економіки.
Основними цінностями та ідеями, що закріплені в блоці соціального законодавства можна визначити добробут, переорієнтацію соціальної політики на сім’ю, ідею самореалізації особи в умовах державної підримки найбільш вразливих верств населення, захист материнства, дитинства. Складовими інтегративної ідеології в духовній сфері є гуманізм, патріотизм, національно-культурна традиційність, поєднання національних та загальнолюдських цінностей, законність та правопорядок, ідея формування гармонійно розвинутої особистості.
Також здійснено політологічний аналіз офіційних виступів глави держави і урядовців з метою виокремлення офіційних ідеологем інтегративної ідеології українського суспільства. Саме в таких виступах ідеологеми інтегративної ідеології виконують суспільно-орієнтаційну та мобілізаційну функції. Цей аналіз дав можливість визначити рейтинг тих принципів та ідей, що, на їх думку, зможуть консолідувати наше суспільство: законність (правопорядок), демократія, добробут, соціальна справедливість.
Зазначено, що основоположна проблема дієвості будь-якої інтегративної ідеології полягає не стільки у визначенні ідеологем, скільки у визначенні шляхів реалізації цих ідей. Тому необхідно, в першу чергу, приділити основну увагу принципам, правилам, процедурам щодо досягнення вже задекларованих ідей гуманізму, людиноцентризму, добробуту, справедливості тощо і надати їм з боку держави статусу недоторканості, який забезпечити силою державного механізму.
Держава у нормативних актах та програмних документах визначила способи ідеологічного впливу через громадянське, родинно-сімейне, військово-патріотичне, трудове виховання, здоровий спосіб життя, превентивне виховання, соціалізацію особистості, створення позитивного інформаційного простору.
Доведено, що за умов обмеженості державних ресурсів, ключовою ланкою в системі поширення ідеології, виступає система освіти.
Недієздатність офіційно задекларованих інтегруючих ідеологем полягає в їх несистемності. Системність може з’явитися лише тоді, коли буде вироблена модель трансформації українського суспільства. Ідеологічне забезпечення адміністративної реформи, в першу чергу, полягає у визначенні мети суспільної і державної трансформації. Нова перспектива народжує стимулюючі ідеї, які, в свою чергу, надихають на реалізацію цієї перспективи.
У “Висновках” на основі проведеного дослідження зроблено ряд узагальнень та рекомендацій, що мають теоретичне і практичне значення.
1. “Ідеологія” – це термін, універсального визначення якого не існує, але він найбільш вживаний на означення кількох понять:
- системи ідей (явище суспільного життя), що циркулюють в суспільстві;
- інтелектуального продукту, виробленого ідеократією.
- координатора та інтегратора (з точки зору функціональності) свідомісного та світоглядного полів, що взаємодіють і взаємозалежать від потреб, інтересів та цінностей людського життя.
Інтегративна ідеологія - це об’єднуюча ідеологія українського перехідного суспільства, системи офіційно визначених державою в документах нормативного та програмного характеру ідей та цінностей, що визнаються більшістю членів суспільства і дають змогу інтегрувати його, не заперечуючи багатоманітності, в тому числі й ідеологічної. Інтегративна ідеологія - державна лише в тому розумінні, наскільки держава керується ії цінностями.
Ідеологія державотворення є сукупністю ідей, цінностей, принципів, та на відміну від поняття “філософія державотворення” - певної мотивації, риторики стосовно організації української держави.
Державницька ідеологія - це сутнісна характеристика основної спрямованості будь-якої ідеології суспільного ідеологічного поля на підтримку цінностей національної державності.
Ідеологія функціонування держави є системою ідеологем, що витікають з Конституції України та чинного законодавства, і які зобов’язана підтримувати та впроваджувати держава через свої органи в процесі функціонування з метою збереження цілісності суспільства та його інтегрованості.
Українська національна ідея, в найбільш поширеному розумінні – це своєрідна ідеологія, що концентрується навколо ідеї державності української політичної нації. Національна ідея як ідеологія є стрижнем інтегративної ідеології, але не тотожна їй, оскільки сучасна інтегративна ідеологія обіймає більший комплекс ідей і за обсягом ширше поняття “національна ідея”.
2. Доведено, що інтегративна ідеологія, з одного боку, - це державницька ідеологія суб’єктів суспільно-політичного життя, з іншого боку, ця ідеологія підсилюється впливом держави і отримує риси ідеології функціонування держави. Інтегративна ідеологія охоплює сферу взаємодії держави і суспільства, і ця сфера є сутнісним стрижнем життєспроможності політичної нації. Необхідність інтегративної державницької ідеології в державі перехідного типу під час адміністративного реформування визначається потребою в консолідації суспільства, що трансформується. Інтегративна ідеологія грунтується не на продукуванні нових ідей і нав’язуванні їх суспільству, а в підтримці тих концептуальних ідей, котрі є підгрунтям більшості ідеологій, що функціонують в суспільстві. Оскільки обов’язковими визнаються ідеології, які впроваджуються шляхом примусу, то інтегративна ідеологія, що реалізується іншими способами має конституційне право на існування.
3. Визначено структурні рівні суспільного ідеологічного поля (інтегративна ідеологія, ідеології за сферами людської діяльності, локальні ідеології, буденна ідеологія), запропонована структурно-функціональна схема інтегративної ідеології у її взаємодії з суспільством та державою (рис.1) і обгрунтована юридична можливість існування офіційної інтегративної ідеології в межах конституційних вимог статті 15 Основного Закону України. Досліджено, що у полі інтегративної ідеології існує корпоративна ідеологія державних службовців, визначення і вивчення якої є важливим для успіху реформування системи державного управління в Україні.
4. Доведено, що у процесі адміністративного реформування цінності інтегративної ідеології не потрібно придумувати – їх потрібно вичленити з нормативно-правових актів, програмних документів та, в певній мірі, з програм центристських політичних партій і систематизувати у відповідності з моделлю суспільної і державної трансформації. Система цінностей сучасного українського суспільства - це певна ієрархічна структура, чільне місце в якій займають цінності особистісні. І саме в них необхідно шукати опертя при формуванні інтегративної ідеології.
5. Реформа державної служби в контексті адміністративної реформи повинна враховувати, що державні службовці – це особи, які одночасно: є провідниками інтегративної ідеології, працюють в межах інтегративної ідеології та знаходяться під впливом суб’єктно-об’єктних та локальних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Рис.1. Схема взаємодії інтегративної ідеології з суспільством та державою
ідеологій, продукують і одночасно знаходяться під впливом управлінської корпоративної ідеології, мають та сповідують певні політичні та професійно-ідеологічні переконання за будь-якого зовнішнього тиску офіційної політичної нейтральності. Якщо інтегративна ідеологія не є системою, в межах якої працює службовець, то корпорація держслужбовців продукує і впроваджує власну корпоративну управлінську ідеологію, котру шляхом популістської риторики репрезентує суспільству як ідеологію реформ. На сучасномуетапі ідеологія адміністративної реформи формується під впливом ідеологем інтегративної та професійно-управлінської ідеологій. І тому, за умов системної невизначеності останніх, вести мову про формування ефективної ідеології адміністративної реформи досить складно.
6. Зміни в системі державного управління повинні супроводжуватись відповідною корекцією ідейно-ціннісних вимірів суспільного та державного життя в нормативно-правових актах. Здійснений політологічний аналіз чинного законодавства довів, що існуючі в нормативно-правових актах інтегративні ідеологеми являють собою певну еклектику ліберально-демократичного (індивідуальний добробут, ідея ринку, ідея приватної власності тощо), соціал-реформістського (свобода, справедливість, солідарність, законність, правопорядок тощо), національно-демократичного (національна ідея, національна традиційність, патріотизм, національна злагода, державність) спрямування. З офіційних виступів Президента України, урядовців, аналізу передвиборчих програм кандидатів у Президенти України та програм політичних партій і блоків визначається рейтинг найбільш поширених принципів і цінностей, що перевтілюються в об’єднувальні ідеї, а саме: законність (правопорядок), демократія, добробут, соціальна справедливість.
7. Соціологічне опитування, проведене нами серед управлінців, підтвердило необхідність інтегративної ідеології в перехідному суспільстві та визначило її суттєвий вплив на процес адміністративного реформування в Україні. Виходячи з результатів опитування, основними ідеями і цінностями в системі державної служби повинні стати: законність, забезпечення економічного добробуту, справедливість, патріотизм, громадянськість, відданість державі - це поєднання загальнолюдських та національних цінностей, що заперечує абсолютизацію або загальнолюдського, або національного.Ідеологічна спрямованість більшості опитаних управлінців визначається ними як національно-демократична та соціал-демократична, а серед 5-ти найбільш поширених об’єднуючих ідей: добробут, законність і правопорядок, патріотизм, справедливість, свобода.
8. Впровадження інтегративної ідеології – це її офіційна легітимізація шляхом проголошення керівництвом держави та закріпленням її складових в нормативно-правових актах і державних програмах. Поширення інтегративної ідеології – це популяризація офіційно легітимізованих її складових, чи ідеології в цілому через засоби освіти, культури, літератури, мистецтва, засоби масової інформації, родинне виховання, системи державної та муніціпальної служби, військової служби тощо. Політичні партії та громадські організації є частковими поширювачами певних об’єктивних для суспільства інтегративних ідеологем і повноправними суб’єктами до цього переліку не входять. Визначено, що за умов обмеженості державних ресурсів, ключовою ланкою в системі поширення ідеології виступає система освіти. Система освіти – це той чинник, через який відбувається прилучення до інтегративної ідеології в межах плюралістичного суспільства. Система освіти сама є елементом в системі прилучення до ідеології з одного боку, з іншого – вона опосередковано посилює інші елементи системи, готуючи для них кадри. Опитування визначило, що починати відбір та підготовку майбутніх управлінських кадрів необхідно ще з шкільного віку. Саме тоді під впливом інтегративної ідеології та ідеології освіти, про формування якої зараз дискутують фахівці психолого-педагогічного спрямування, відбувається становлення високоосвіченої та патріотично налаштованої молоді.
Теоретичні узагальнення дали можливість надати такі практичні рекомендації.
1. У термінологічний словник Концепції адміністративної реформи в Україні пропонуємо включити наступне визначення: інтегративна ідеологія - це об’єднавча ідеологія українського суспільства, система офіційно визначених державою в документах нормативного та програмного характеру ідей та цінностей, що визнаються більшістю членів суспільства і дають змогу інтегрувати його, не заперечуючи багатоманітності, в тому числі й ідеологічної. Інтегративна ідеологія - державна лише в тому розумінні, наскільки держава керується ії цінностями.
2. З метою протидії негативним проявам корпоративної управлінської свідомості, необхідно забезпечити розвиток управлінської деонтології як нової галузі наукового знання та відповідної навчальної дисципліни.
3. В процесі адміністративного реформування пропонуємо нормативно передбачити для галузей освіти та сім’ї і молоді можливість впровадження основних цінностей інтегративної ідеології не лише через систему шкільної, а й через позашкільну та компенсаторну освіту. Формою такої роботи можуть стати молодіжні ради, клуби, об’єднання.
Синтезуючи все викладене вище відзначимо, що дане дисертаційне дослідження, наскільки дозволив авторський підхід, окреслило та визначило місце і роль інтегративної ідеології українського перехідного суспільства в системі адміністративного реформування та вказало на необхідність подальшого вивчення ідеологічної проблематики наукою державного управління.

Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Пірен М.І., Смагін І.І. Національна ідея – стрижнева основа інтегративної ідеології в Українській державі // Вісн. УАДУ.-1999.-№2.- С.117-123.
2. Смагін І.І. Проблеми ідеології в контексті адміністративної реформи // Вісн. УАДУ.-2001.-№1.-С.276-284.
3. Смагін І.І. Ідеологічне забезпечення адміністративної реформи // Зб. наук. праць УАДУ. Вип. 2.-Ч.1.-К.:УАДУ, 1999.-С.210-212.
4. Смагін І.І. Ідеологічне поле державної служби // Зб. наук. праць УАДУ. Вип.2.- Ч.2.-К., 2000.-С.219-223.
5. Смагін І.І. Політична еліта та її роль в ідеологічному забезпеченні адміністративної реформи // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Політична еліта та її роль в державотворенні”(18-19 травня 2000 р., Київ) //Зб. наук. праць УАДУ.- Вип.1’2. -К., 2000.-С.66-71.
6. Смагін І.І. Православ`я і молодь України в контексті формування інтегративної ідеології // Третя міжнародна церковно-світська конференція до 2000-ліття Різдва Христового “Україна на порозі третього тисячоліття: духовність, наука, освіта, культура” (3-5 листопада 1998 р., Тернопіль ).- Львів-Тернопіль, 1998.- С.156-157.
7. Смагін І.І. Спеціалізована позашкільна освіта як чинник формування управлінської елітарності на цінностях інтегративної ідеології // Зб. наук. праць УАДУ. - Вип. 1 “А”.-К.:УАДУ, 2001.-С.77-81.
8. Смагін І.І. Суб`єктивні чинники державної служби: проблеми визначення та змісту // Сб. науч. трудов МАУП.-Приложение 8(13) к научному журналу “Персонал” “Актуальные проблемы правовой реформы в современной Украине”. –К.,2000.-№4(58).- С.47-50.
9. Смагін І.І. Управлінська деонтологія в контексті реформування державного управління // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб.наук.пр. /За заг. ред. В.М.Князєва.-К.:Вид-во УАДУ,2000.-С.179-184.
10. Смагін І.І. Управлінська деонтологія як аспект адміністративної реформи // “Проблеми національного виховання в системі неперервної освіти” Матеріали 3-ї міжнародної науково-практичної конференції (17-19 листопада 1999 р., Чернівці). – Чернівці, 1999.-С.258-259.
Анотації
Смагін І.І. Інтегративна ідеологія та її роль в системі адміністративного реформування.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного управління.- Українська Академія державного управління при Президентові України, Київ, 2002
Дисертація присвячена комплексному аналізові поняття та сутності інтегративної ідеології, визначення її місця в системі ідеологічних засад адміністративного реформування.
На основі системного підходу визначено структуру суспільного ідеологічного поля та місце в ньому інтегративної ідеології. Побудована структурно-функціональна схема інтегративної ідеології українського перехідного суспільства, визначено ціннісний зміст інтегративної ідеології та сутність поняття “українська національна ідея”.
У дослідженні результати соціологічного опитування державних службовців та результати політологічного аналізу чинного законодавства і офіційних промов глави держави та урядовців на предмет виокремлення інтегруючих ідеологем.
Визначено шляхи впровадження та поширення інтегративної ідеології, розроблено рекомендації щодо застосування результатів дослідження в теорії та практиці адміністративного реформування.
Ключові слова: адміністративне реформування, державна ідеологія, державне управління, ідеологія, інтегративна ідеологія, офіційна ідеологія, поширення ідеології, українська національна ідея

Смагин И.И. Интегративная идеология и её роль в системе административного реформирования.- Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.01 – теория и история государственного управления.- Украинская Академия государственного управления при Президенте Украины, Киев, 2002
Диссертация посвящена комплексному анализу понятия и сущности интегративной идеологии, определения её места в системе идеологических факторов административного реформирования.
Введено в проблематику отечественного государственного управления понятие интегративной идеологии как объединительной идеологии украинского переходного общества, системы официально определённых государством в документах нормативного и программного характера идей и ценностей, которые признаются большинством членов общества и дают возможность интегрировать его, не отрицая плюрализма, в том числе и идеологического.
На основе систематизации подходов отечественных исследователей к изучению идеологической проблематики автором предложена структура общественного идеологического поля. Общественное идеологическое поле является сложной системой, структурные элементы которой находятся в определённой иерархии и взаимодействии. “Средой”, в которой возникает общественная идеология, является поле общественной психики, где под влиянием массового сознания и общественного мнения формируется общественная идеология. В свою очередь, общественная идеология – это многоуравневая конструкция, которая пересекается с идеологическим полем глобальных цивилизационных ценностей. Первый по объёму уровень общественного идеологического поля занимает интегративная идеология, которая совмещает в себе ценности общечеловеческие, общественные и государственные, выступая носителем идеологем общественного и государственного строя. Второй уровень идеологического поля составляют идеологии классифицированные по сферам человеческой деятельности и их новообразования (политические, религиозные, профессиональные и т.д.). третий уровень представлен локальными идеологиями как, например, идеологией административной реформы, идеологией налоговой реформы и т.п. В поле интегративной идеологии существует корпоративная идеология государственных служащих, определение и исследование которой является необходимым для успеха административной реформы.
Построена структурно-функциональная схема интегративной идеологии в её взаимодействии с обществом и государством; обоснована юридическая возможность существования официальной интегративной идеологии в рамках конституционных требований статьи 15 Конституции Украины.
Уточнено содержание понятия “украинская национальная идея” как своеобразной идеологии, которая формируется на основе идеи государственности украинской политической нации. Национальная идея как идеология является основой интегративной идеологии, но не тождественна ей, поскольку современная интегративная идеология охватывает больший комплекс идей и по объёму шире понятия “национальная идея”.
Определена необходимость вычленения ценностей интегративной идеологии из нормативно-правовых актов, программных документов и, в определённом смысле, из программ центристских политических партий.
На основе политологического анализа действующего законодательства и официальных выступлений главы государства, глав правительства определена совокупность объединительных идеологем, которые официально провозглашены государством, но не сформированы в систему, а представляют несистематизированную совокупность идей национально-демократического, социал-демократического и либерально-демократического направлений.
В работе доказано и социологическим опросом, проведённым автором среди государственных служащих и преподавателей общественных дисциплин, подтверждено, что государственные служащие – это работники, которые одновременно являются проводниками интегративной идеологии, работают в границах интегративной идеологии и находятся под влиянием субъектно-объектных и локальных идеологий, производят и одновременно находятся под влиянием управленческой корпоративной идеологии, имеют определённые профессионально-идеологические убеждения при любом давлении официальной нейтральности государственной службы.
Определено, что система образования – это тот ключевой фактор, через который происходит приобщение к интегративной идеологии в рамках плюралистического общества. Система образования сама является элементом в системе приобщения к идеологии с одной стороны, с другой – она подпитывает остальные элементы системы, готовя кадры профессиональных распространителей идеологии.
Теоретические обобщения, сформулированные в третьей части исследования, дают возможность предложить практические рекомендации по развитию управленческой деонтологии как новой отрасли научного знания и соответственной учебной дисциплины.
Автором предложены дополнения к Концепции административной реформы в Украине, в частности, в III разделе после слов “Необходимо выработать новую управленческую идеологию…” предлагается добавить: “ Управленческая идеология должна вырабатываться под влиянием интегративной идеологии, определённой концептуально на общегосударственном уровне, исходя из положений и идей Конституции Украины, действующего законодательства. Необходимо уделить внимание становлению и развитию управленческой деонтологии как новой отрасли научного знания и практического “предохранителя” против негативных проявлений управленческого корпоративизма”.
Материалы диссертационного исследования могут быть положены в основу учебных спецкурсов “Идеологические факторы государственной службы в Украине”, “Управленческая деонтология”.
Ключевые слова: административное реформирование, государственная идеология, государственное управление, идеология, интегративная идеология, официальная идеология, распространение идеологии, украинская национальная идея.

Smagin I.I. Integrative ideology and it’s role in the system of the Administrative Reform.- Manuscript.
The Thesis for the Candidate of Science’s Degree in Public Administration. Specialization 25.00.01 – Theory and History of Public Administration.- Ukrainian Academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine, Kyiv, 2002.
The thesis is devoted to the complex analysis of the ideological conception and nature of integrative ideology, determination of its place in the system of the ideological factors of the Administrative Reform.
On the basis of system point of view the structure of social ideological sphere and place of integrative ideology in it have been determined. The structure-functional scheme of integrative ideology of Ukrainian transitional society has been formed, the value content of integrative ideology and substance of the concept “Ukrainian national idea” have been determined.
The results of sociological questioning of office emploees and the results of the politological analysis of the valid legislation and official speeches of the President and governmental emploees for the purpose of laying integrating ideologems on have been generalized in this work.
The ways of inculcation and spreading of the integrative ideology have been determined, recommendations as for application of the results of the research in theory and practice of the Administrative Reform have been worked out.
Key words: administrative reform, state ideology, public administration, ideology, integrative ideology, official ideology, spreading of ideology, Ukrainian national idea.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking