Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-правове регулювання діяльності міліції громадської безпеки

 

ГОЛОВІН АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

12.00.07 – теорія управління; адміністративне
право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ - 2004

Дисертацією
є рукопис
Робота виконана на кафедрі адміністративного права Національної академії внутрішніх справ України
Науковий керівник
кандидат юридичних наук, професор
Сущенко Віктор Дмитрович,
Національна академія внутрішніх справ України,
проректор з міжнародних зв’язків

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор
Комзюк Анатолій Трохимович,
Національний університет внутрішніх справ України,
професор кафедри адміністративного права
та адміністративної діяльності ОВС

кандидат юридичних наук, професор
Колпаков Валерій Костянтинович,
Національна академія внутрішніх справ України,
професор кафедри адміністративної діяльності

Провідна установа
Національна академія державної податкової служби України,
кафедра адміністративного права, адміністративної та
кримінально-процесуальної діяльності, ДПС України, м. Ірпінь

Захист відбудеться “29” вересня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціа-лізованої вченої ради Д 26.007.03 в Національній академії внутрішніх справ України (03035, Київ - 35, Солом’янська пл., 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії вну-трішніх справ України (03035, Київ - 35, Солом’янська пл., 1).

Автореферат розісланий “19” серпня 2004 року.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Є.Д. Лук’янчиков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Швидка зміна характеру громадських відносин в українському суспільстві, непослідовність і недостатня ефективність реалі-зації положень Концепції адміністративної реформи, певні труднощі розв’язання питань удосконалення національної правової системи, зокрема щодо правового статусу, функцій і структури органів виконавчої влади, зумовлює необхідність здійснення подальших наукових досліджень.
Здійснювані державою та її органами великомасштабні комплексні за-ходи з протидії злочинності й іншим правопорушенням є ще недостатніми для ефективного впливу на зміцнення правопорядку в суспільстві. Закони, які приймаються, поки що не забезпечують вирішення сьогоденних потреб реґулювання та охорони суспільних відносин, забезпечення надійної гро-мадської безпеки.
Очевидним є факт, що чинна структура системи органів внутрішніх справ недостатньою мірою вирішує проблеми впровадження нових прин-ципів її діяльності. Пояснюється це, по-перше, надмірною централізацією системи органів внутрішніх справ. По-друге, діяльність органів внутрішніх справ ні організаційно, ні функціонально ще не перебудована відповідно до принципів правової держави. По-третє, незважаючи на прийняті закони, ще недостатньо чітко визначено адміністративно-правовий статус органів вну-трішніх справ (міліції).
У суспільстві реалізація приписів нормативно-правових актів, вико-нання управлінських рішень безпосередньо здійснюються на місцевому рівні. Саме тому, на погляд автора, одним із перспективних шляхів поліп-шення діяльності системи органів внутрішніх справ є оновлення статусу пiдроздiлiв мiлiцiї громадської безпеки, більш чітке визначення їх компете-нції, форм і методів взаємодії з іншими правоохоронними органами та громадськістю.
Питання правового реґулювання організації та діяльності мiлiцiї гро-мадської безпеки постійно досліджувалися вченими як України, так і інших країн. Зокрема, дисертантом вивчено й використано праці: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, О.К. Безсмертного, К.С. Бєльського, Ю.П. Битяка, І.І. Веремеєнка, П.А. Вороб’я, І.П. Голо-снiченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додiна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкiна, А.П. Закалюка, Д.Д. Iльїна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, А.П. Клюшни-ченка, Л.М. Колодкiна, Ф.Є. Колонтаєвського, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьева, В.В. Копєйчикова, О.П. Коренєва, Ю.Ф. Кравченка, Є.Б. Кубка, В.В. Лазарева, О.І. Луньова, М.І. Мельника, Л.Л. Попова, А.О. Се-ліванова, В.Д. Сорокіна, В.Д. Сущенка, Ю.О. Тихомирова, А.П. Шергiна та ін.
Разом із тим, треба зазначити, що проблеми адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки у вітчизня-ній науці комплексно не досліджувались. А відсутність відповідної монографічної літератури свідчить як про складність цих питань, так і про недостатню увагу до них із боку вчених-правознавців. Беззаперечна науко-ва значущість теоретичного розроблення проблематики в цій сфері та її актуальність зумовлюють потребу в проведенні поглибленого дослідження цілісного механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки.
Актуальність дисертаційної роботи зумовлюється також і тією обста-виною, що в цей час здійснюються заходи з реформування окремих систем управління, модернізації державної служби та пошуку оптимальної струк-тури органів внутрішніх справ України.
Дисертацію виконано з урахуванням сучасних розробок суспільних наук. Її нормативною базою стали чинні в Україні основоположні (основні) кон-ституційні й адміністративно-правові акти. При підготуванні дисертації автором використано публікації з питань методики управління органами внутрішніх справ. Оскільки дослідження має комплексний характер, поряд із юридичною вивчалася політична та соціологічна література, публікації в пресі, статистичні матеріали й результати конкретних соціологічних дослі-джень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження перебуває в безпосередньому зв’язку з держав-ними планами й програмами науково-дослідної роботи та відповідає планам наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України ("Пріоритетні напрями фундаментальних і прикладних досліджень навча-льних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років", затверджені наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635), Національної академії внутрішніх справ України ("Основні напря-ми наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 1995-2000 роки") та Плану науково-дослідної роботи Луганської акаде-мії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України (п. 4.37). Актуальність цього напряму досліджень обґрунтовано в Концепції адмініст-ративної реформи в Україні (затвердженій указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810), у Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період до 2005 року (схваленій рішенням колеґії МВС України від 18 грудня 2000 р. № 9км/1) тощо.
Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення правового ре-ґулювання організації та діяльності пiдроздiлiв мiлiцiї громадської безпеки з забезпечення охорони громадського порядку й громадської безпеки шля-хом внесення конкретних пропозицій і надання рекомендацій. Для досягнення цієї мети дисертантом вирішувалися такі завдання:
1) визначити місце мiлiцiї громадської безпеки в системі державної виконавчої влади та місцевого самоврядування;
2) дати оцінку соціальної ролі мiлiцiї громадської безпеки в Україні та проаналізувати правові норми, які закріплюють її адміністративно-правовий статус, завдання i функції;
3) здійснити аналіз обов’язків i прав мiлiцiї громадської безпеки з то-чки зору їх збалансованості й забезпечення конституційних принципів верховенства права та законності, захисту прав людини й громадянина;
4) узагальнити досвід місцевої (муніципальної) мiлiцiї (поліції) та роз-робити варіант проекту Положення про відділ (управління) мiлiцiї, який утримується за рахунок коштів відповідного органу місцевого самовряду-вання;
5) дослідити механізм адміністративно-правового реґулювання діяль-ності міліції громадської безпеки;
6) розкрити й співвіднести поняття громадського порядку, правопо-рядку, особистої та громадської безпеки як об’єктів правоохоронної діяльності міліції громадської безпеки;
7) розробити сучасну модель механізму адміністративно-правового ре-ґулювання діяльності міліції громадської безпеки;
8) визначити роль адміністративно-правового статусу працівника мі-ліції громадської безпеки у формуванні іміджу й авторитету органів внутрішніх справ;
9) внести пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правової ба-зи організації та діяльності мiлiцiї громадської безпеки, реорганізації її структури й управління з урахуванням розвитку місцевого самоврядування в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері організації та діяльності пiдроздiлiв мiлiцiї громадської безпеки.
Предмет дослідження становить сукупність нормативно-правових ак-тів, інших складових механізму адміністративно-правового реґулювання, які визначають організаційно-правові засади діяльності пiдроздiлiв мiлiцiї громадської безпеки з урахуванням положень Концепції адміністративної реформи в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного до-слідження є сучасні загальнонаукові методи та прийоми пізнання, наукові концепції державного управління, адміністративного права та процесу, со-ціології тощо. У роботі використано діалектичний, структурно-функціональний, системно-структурний, порівняльно-правовий, історич-ний та інші методи наукового пізнання, які дозволили врахувати всі взаємопов’язані питання, об’єктивно оцінити ефективність правоохоронної діяльності мiлiцiї громадської безпеки та реалізувати можливості порівня-льно-правового, конкретно-соціологічного, історичного та логічного аналізів.
Діалектичний метод використано під час дослідження змісту складо-вих механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки (р. 2 п. 2.2). На підставі системно-структурного методу визначено місце міліції громадської безпеки в системі органів внутрішніх справ, а за допомогою структурно-функціонального методу з’ясовано ком-петенцію та особливості адміністративно-правового статусу її підрозділів (р. 1 п. 1.1, п. 1.2). Порівняльно-правовий метод дав можливість проаналі-зувати організацію діяльності місцевої (муніципальної) міліції (поліції), а історичний метод – уточнити особливості її функціонування в інших краї-нах (р. 1 п. 1.3). Соціологічні методи (спостереження, анкетування, iнтерв’ю-вання тощо) застосовано при збиранні й аналізі інформації, виробленні пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки.
Емпіричну базу дослідження склали опитування 829 практичних пра-цівників міліції громадської безпеки, у тому числі анкетуванням (395) та інтерв’юванням (434) щодо проблемних питань удосконалення правового реґулювання діяльності її підрозділів. Крім того, дисертантом використо-вувалися інформаційні, статистичні й аналітичні матеріали МВС України щодо адміністративної діяльності міліції громадської безпеки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на рівні наукового розроблення комплексно вивчається проблема адмініст-ративно-правового статусу міліції громадської безпеки. На підставі проведеного дослідження дисертантом сформульовано ряд понять, поло-жень, пропозицій і висновків, які стосуються теоретичних, правових та організаційних питань удосконалення правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки як цілісної системи підрозділів у структурі ор-ганів внутрішніх справ з урахуванням специфіки реалізації повноважень місцевого самоврядування щодо зміцнення правопорядку. До основних із них можна віднести насамперед такі:
уперше:
- розроблено сучасну концепцію механізму правового реґулювання ді-яльності міліції громадської безпеки за умов спеціальних адміністративних режимів і визначено ґарантії його забезпечення;
- сформульовано поняття правопорядку як об’єкта правоохорони та визначено його вплив на дієвість механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки;
- доведено залежність стану громадського та правового порядку від балансу інтересів держави й органів місцевого самоврядування в організа-ції діяльності міліції громадської безпеки;
- розроблено варіант проекту Положення про управління (відділ) міс-цевої міліції в структурі органів внутрішніх справ України (на підставі аналізу організації діяльності місцевої (муніципальної) міліції (поліції) кра-їн Європи та з урахуванням національних особливостей);
удосконалено:
- правове реґулювання діяльності міліції громадської безпеки шляхом внесення пропозицій щодо змін і доповнень чинного законодавства, пода-льшої систематизації та уніфікації відомчих нормативних актів;
- систему складових механізму правового реґулювання діяльності мі-ліції громадської безпеки за умов функціонування адміністративно-правових режимів;
- адміністративно-правовий статус працівника міліції громадської без-пеки як головного чинника у формуванні позитивного іміджу та підвищення авторитету органів внутрішніх справ;
набули подальшого розвитку:
- система пріоритетних напрямів діяльності міліції з урахуванням су-часних загроз громадській безпеці, реалізації положень програмних засобів щодо встановлення дійсно партнерських відносин міліції з населенням та активізації участі громадян в охороні громадського порядку;
- дослідження співвідношення правопорядку з порядком громадським, особистою та громадською безпекою, що дозволило з’ясувати їх значення для ефективності діяльності місцевої міліції;
- теоретичні засади призначення міліції громадської безпеки як суб’єкта забезпечення охорони прав, свобод та обов’язків громадян, на-дання управлінських послуг населенню;
- вивчення особливостей формування сучасного правового статусу мі-ліції громадської безпеки та визначення меж і оптимального обсягу компетенції її підрозділів.
Практичне значення одержаних результатів зумовлюється актуа-льністю і новизною комплексу пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, реалізація яких сприятиме створенню в Україні принципово нової правоохоронної системи, що відповідатиме вимогам правової, демок-ратичної, соціальної держави, посиленню охорони прав i свобод громадян, підвищенню ефективності місцевого самоврядування та діяльності мiлiцiї громадської безпеки. Значну частину матеріалів дослідження присвячено питанням правозастосовчої діяльності, а окремі пропозиції в теперішній час вже застосовуються в практичній діяльності органів внутрішніх справ (акт упровадження в практичну діяльність УМВС України в Луганській області від 15 січня 2004 р.) та органів місцевого самоврядування (акт упровадження в діяльність Луганської міської ради від 21 січня 2004 р.).
Теоретичні положення дослідження можуть використовуватися в нор-мотворчiй і науково-дослідній роботі, для обґрунтування організаційно-структурних перетворень у системі органів внутрішніх справ. Матеріали дисертації доцільно використовувати у навчальному процесі, а саме при підготуванні лекційних курсів, підручників, навчальних посібників, про-грам і методичних розробок для навчання студентів, курсантів i слухачів вищих юридичних закладів освіти, підвищення квалiфiкацiї працівників правоохоронних органів, правового виховання населення.
Прикладне значення роботи полягає і в тому, що окремі її положення можуть бути використані в подальшій діяльності з удосконалення адмініс-тративно-правового статусу підрозділів міліції громадської безпеки. Викладені в дисертації висновки та рекомендації враховано в пропозиціях МВС України стосовно підготування проекту Закону України "Про внесен-ня змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції" та інших законодавчих і підзаконних актів.
Апробація результатів дисертації та розгляд підсумків дослідження проблеми в цілому, його окремих питань, а також отримані узагальнення і висновки доповідалися на міжнародній, двох національних і трьох міжву-зівських конференціях: "Адміністративно-правові та кримінологічні аспекти діяльності органів внутрішніх справ прикордонних районів" (м. Луганськ, 26-27 травня 2000 р.); "Адміністративне право: сучасний стан і напрями реформування" (м. Суми, 26-27 травня 2000 р.); "Захист прав, свобод та законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності" (м. Донецьк, 27 квітня 2001 р.); "Актуальні проблеми профілакти-ки правопорушень підрозділами міліції громадської безпеки" (м. Івано-Франківськ, 24-25 травня 2002 р.); "Участь громадськості в охороні громад-ського порядку" (м. Одеса, 28-29 листопада 2003 р.); "Проблеми за-безпечення особистої безпеки працівників ОВС та представників громадських формувань під час охорони громадського порядку" (м. Донецьк, 26 березня 2004 р.). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр адміністративного права та адміністративної діяльності Національної ака-демії внутрішніх справ України та Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України.
Положення дисертаційного дослідження використовуються в навчаль-ному процесі при проведенні занять у Луганській академії внутрішніх справ імені 10 річчя незалежності України (акт упровадження від 25 грудня 2003 р.) та Одеському юридичному інституті Національного університету внутрішніх справ (акт упровадження від 20 вересня 2003 р.).
Публікації. Основні положення та висновки, сформульовані в дисер-тації, знайшли відображення в дев’яти публікаціях: чотирьох статтях у фахових наукових виданнях, п’яти тезах доповідей, опублікованих у збір-никах наукових праць за результатами конференцій.
Структура роботи зумовлена її метою та завданнями. Вона складаєть-ся зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку літератури (287 найменувань) і двох додатків. Повний обсяг дисертації ста-новить 212 сторінок, з яких 180 – основний зміст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, ак-центується увага на його актуальності, указується на зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і завдання, об’єкт, предмет, методологічні основи дослідження, розкривається наукова новизна, висвітлюються теоретична й емпірична основи, практичне значен-ня одержаних результатів, подаються відомості про їх апробацію та впровадження.
Перший розділ "Міліція громадської безпеки в системі органів внутрішніх справ" складається з трьох підрозділів, у яких на підставі ана-лізу положень теорії права, адміністративного права, нормативної бази й історичного та зарубіжного досвіду досліджуються питання визначення місця міліції громадської безпеки в системі органів внутрішніх справ Укра-їни, компетенції її підрозділів та особливостей функціонування їх на місцевому рівні.
У першому підрозділі "Міліція громадської безпеки: адміністративно-правовий статус і місце в системі органів внутрішніх справ" досліджено правове становище, завдання, функції та структуру міліції громадської без-пеки, визначено її місце в системі органів внутрішніх справ.
Зроблено висновок, що організація діяльності міліції громадської без-пеки як управлінської системи являє собою процес утворення такого її стану, який у сучасних умовах і конкретній ситуації є найбільш доцільним та ефективним щодо належної охорони правопорядку та забезпечення гро-мадської безпеки.
На підставі аналізу загальних ознак органів виконавчої влади та з ура-хуванням консолідації їх діяльності з органами місцевого самоврядування визначено поняття, обсяг і зміст компетенції міліції громадської безпеки. Підкреслено, що встановлення компетенції доцільно здійснювати, оптима-льно поєднуючи такі засоби, як: централізація (здійснення окремих функцій виключно центральним відомством); децентралізація (передача частини функцій нижчим за рівнем і місцевим органам); деконцентрація (розподіл між галузевими підрозділами не тільки функцій загального управління, але й безпосередньо спеціальних); делеґування (узгоджений взаємний перерозподіл повноважень між органами різних рівнів) і субсиді-арність (взаємодія органів, служб і підрозділів).
Для належного здійснення міліцією громадської безпеки наданої ком-петенції визначено ґарантії її реалізації. Головними серед них у дисертації названо: забезпечення законодавчих засад діяльності; комплексне застосу-вання організаційних, кадрових, економічних і матеріально-технічних засобів; запровадження досконалих процедур діяльності органів, які фор-мують режим реалізації повноважень міліції громадської безпеки; постійне врахування факторів, які впливають на стан правопорядку; прогнозування стану громадської безпеки, ефективності залучення необхідної кількості населення до охорони громадського порядку; запровадження й ефективне використання процедур державного та громадського контролю, розгляду спорів щодо компетенції міліції громадської безпеки.
Доведено, що міліції громадської безпеки як цілісному структурному підрозділу (а не блоку служб) у системі органів внутрішніх справ властиві завдання щодо забезпечення особистої та громадської безпеки, захисту прав і свобод громадян, охорони правопорядку та надання консультативних юридичних послуг населенню. Такий підхід дасть змогу: по-перше, оптимі-зувати чисельність управлінського апарату; по-друге, ліквідувати суперечності в діяльності окремих міліцейських підрозділів, що існують унаслідок штучно створених зайвих управлінських структур; по-третє, за-безпечити баланс повноважень державних органів та органів місцевого самоврядування в питаннях охорони правопорядку; по-четверте, підвищити ефективність взаємодії між службами та використати потенціал громадсь-ких формувань для охорони громадського порядку; по-п’яте, зміцнити підрозділи місцевої міліції кваліфікованими кадрами, котрі утримувати-муться за рахунок місцевих бюджетів.
У другому підрозділі "Міліція громадської безпеки як суб’єкт забезпе-чення охорони прав, свобод та обов’язків громадян" розкривається методологічне значення конституційного принципу верховенства права для вдосконалення правоохоронної діяльності за умов адміністративної рефор-ми в Україні, указується на необхідність переоцінки змісту так званої "поліцейської частини" адміністративного права.
Реалізації принципу верховенства права в діяльності міліції громадсь-кої безпеки сприятиме запровадження в Україні адміністративної юстиції як форми судового захисту прав і свобод громадян у сфері виконавчої вла-ди, розвиток громадського контролю за діяльністю міліції, а також розподіл повноважень державних органів і місцевого самоврядування у сфері забез-печення дотримання прав і свобод громадян.
Виходячи з загальних положень Основного Закону України про підпо-рядкування діяльності держави ствердженню та забезпеченню прав і свобод людини та положень ст. 5 Закону України "Про міліцію", у дисерта-ції здійснено аналіз співвідношення та збалансованості прав (обов’язків) громадян у взаємовідносинах із міліцією громадської безпеки. Доведено, що соціальна роль міліції в державі зумовлюється її цільовим призначен-ням, покладеними на неї завданнями й функціями, формами й методами діяльності, які закріплені та вреґульовані законодавством. Тому в цьому напрямі діяльності міліція найбільш показово виступає як суб’єкт забезпе-чення безпеки, вона покликана виконувати функцію правоохоронного обслуговування населення. Підкреслено, що забезпечення закріплених і ґарантованих у розділі другому Конституції України прав, свобод та обов’язків людини й громадянина – реальний шлях до побудови правової держави, усвідомлення її абсолютної цінності.
Обґрунтовано, що забезпечення прав, свобод та обов’язків людини й громадянина багато в чому залежить від чіткої організації та ефективної діяльності міліції громадської безпеки. Ураховуючи, що в центрі уваги со-ціальних інститутів повинна бути людина з усією сукупністю її прав і свобод, треба прагнути до того, щоб ця теза не залишилася простою декла-рацією, особливо, коли мова йде про правоохоронну практику на місцевому рівні.
Зокрема, зроблено висновок, що реалізації принципу верховенства пра-ва, удосконаленню правового реґулювання підстав, класифікації та порядку застосування спеціальних засобів сприятиме не тільки Закон України "Про зброю", проект якого знаходиться на розгляді Верховної Ради України, а й Закон України "Про спеціальні засоби".
Третій підрозділ "Місцева (муніципальна) міліція (поліція): порівняль-ний аналіз організації діяльності" містить матеріал щодо порядку організації діяльності місцевої міліції в країнах близького та далекого зару-біжжя.
Доводиться, що в сучасних умовах постає нагальна потреба в теорети-чному обґрунтуванні та практичній організації діяльності підрозділів місцевої міліції. Чинним законодавством установлено, що відповідальність за стан громадського порядку покладено на органи місцевого самовряду-вання, але необхідними для вирішення цього завдання фінансовими ресурсами розпоряджаються інші інстанції. Тому на підставі історико-правового та порівняльного методів у дисертації розглянуто моделі органі-зації діяльності підрозділів міліції громадської безпеки на місцевому рівні, повноваження органів місцевого самоврядування стосовно забезпечення охорони громадського порядку, прав і свобод громадян. Зроблено висно-вок, що практично всі такі підрозділи розрізняються за порядком утворення, джерелами та способами фінансування, здійсненням кадрової політики, формами й методами службової діяльності, правовим статусом, показниками несення служби, за характером взаємовідносин з іншими ор-ганізаціями тощо.
Місцева міліція не без підстав розглядається як засіб максимального на-ближення працівників міліції до населення, що дозволить вирішити проблему інформаційного вакууму навколо органів внутрішніх справ. Під-розділи місцевої міліції набагато більшою мірою піддані соціальному контролю через те, що вони підзвітні органам місцевого самоврядування, тобто представникам територіальної громади.
Аналіз організаційно-правових засад, стратегії й тактики поліцейської діяльності за кордоном свідчить, що окремі їх положення доцільно застосо-вувати в процесі реформування національних органів правопорядку. Але в Україні процеси децентралізації в організації діяльності міліції громадської безпеки (муніципалізації) не можна здійснювати, механічно запозичуючи хвалену зарубіжну теорію та практику, а слід ураховувати еволюційний розвиток національної цивілізації.
Вивчення досвіду зарубіжних країн щодо децентралізації управління у сфері охорони правопорядку дало змогу внести пропозиції про порядок формування місцевої міліції в Україні, що сприятиме прискоренню реалі-зації положень Указу Президента України "Про утворення місцевої міліції" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї-ни щодо місцевої міліції".
Другий розділ "Механізм адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки" складається з трьох підрозділів. На підставі аналізу положень теорії права, чинного адміністративного за-конодавства та практики його реалізації, вивчення спеціальної літератури сформульовано поняття та розроблено модель механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки, наведено характеристику складових, визначено ґарантії його забезпечення, дослі-джено співвідношення правопорядку, громадського порядку та громадської безпеки, обґрунтовано вплив правопорядку на дієвість такого механізму.
У першому підрозділі "Поняття механізму правового реґулювання ді-яльності міліції громадської безпеки" дисертантом доведено, що першочергового значення набувають механізми, спрямовані на вдоскона-лення правоохоронної діяльності та забезпечення громадського порядку й громадської безпеки. При цьому адміністративно-правове реґулювання дія-льності міліції громадської безпеки виявляється в різних формах, що свідчить про його рухливість і динамічне реаґування на зміни, що відбува-ються у сфері правопорядку. Тому певної актуальності набуває дослідження механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції гро-мадської безпеки, під яким слід розуміти цілісну систему правових засобів, за допомогою котрих здійснюється імперативно-нормативне впорядкуван-ня організації та функціонування її підрозділів і об’єктів управління, вплив на суспільні відносини у сфері охорони правопорядку з метою виконання суб’єктами встановлених обов’язків, забезпечення громадської безпеки, за-хисту прав і свобод громадян в умовах спеціальних адміністративно-правових режимів.
Далі автор стверджує, що функціонування механізму адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки значною мірою залежить від спеціальних адміністративно-правових режимів, які утворюють його підсистему та яскраво свідчать про особливості цього ме-ханізму. Під останнім слід визначити встановлену законодавством сукупність заходів, засобів, процедур, правил діяльності, дій чи поведінки осіб щодо порядку реалізації ними своїх прав у певних ситуаціях, нагляд за дотриманням яких покладено на спеціальні органи з метою зміцнення пра-вопорядку, забезпечення громадської й особистої безпеки.
На погляд дисертанта, спеціальної уваги потребує питання про систе-му правових принципів, що зумовлено специфікою правового реґулювання й охорони суспільних відносин, забезпечення якої здійснює міліція громад-ської безпеки. Тому важливим є визначення сучасних принципів адміністративного права в умовах його реформування, співвідношення їх із принципами державного управління й організації діяльності міліції.
У другому підрозділі "Характеристика складових механізму правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки" на підставі аналізу по-няття й особливостей механізму правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки визначено складові такого механізму, наведено їх за-гальну характеристику.
До складових механізму адміністративно-правового реґулювання ді-яльності міліції громадської безпеки автор пропонує віднести: норми адміністративного законодавства, у тому числі відомчих нормативних ак-тів; адміністративно-правові відносини управлінського та правоохоронного характеру; практичну діяльність апаратів, служб та окремих працівників і правозастосовчі акти. Зроблено висновок, що на дієвість цього механізму істотно впливають загальні та галузеві принципи права, правосвідомість і правова культура працівників, адміністративно-правові режими. З ураху-ванням того, що функціонування більшості таких режимів забезпечують підрозділи міліції громадської безпеки, запропоновано віднести до складо-вих механізму правову активність її працівників, яка істотно впливає на стан правопорядку та є орієнтиром у процесі побудови та закріплення по-зицій інститутів правової держави.
Правову активність працівників пропонується визначити як ініціатив-ну діяльність у сфері правопорядку, їх прагнення керуватися виключно правовими приписами та, безумовно, моральними нормами. При цьому вона повинна поєднуватися з психологічною готовністю до застосування правових норм, стійкою впевненістю кожного працівника міліції у високо-му призначенні права. Ця категорія в процесі свого функціонування повинна також орієнтуватися на поєднання з загальнолюдськими цінностя-ми. За наявності високого рівня правової активності працівників міліції громадської безпеки відбудеться встановлення належної реґламентації ме-ханізму правового реґулювання з боку органів влади, підвищення якості охорони правопорядку, авторитету цих компетентних підрозділів, форму-вання дійсно партнерських відносин між міліцією та населенням.
Підкреслено, що результативність правоохоронної діяльності, форму-вання позитивного іміджу міліції громадської безпеки пов’язані не лише з професійною підготовкою працівників міліції, але й з властивою їм право-вою культурою, правосвідомістю, правовим вихованням, відповідальним ставленням до виконання своїх службових обов’язків.
У третьому підрозділі "Правопорядок як об’єкт правоохорони та його вплив на дієвість механізму правового реґулювання діяльності міліції гро-мадської безпеки" з’ясовуються сутність і зміст правопорядку, його співвідношення з громадським порядком, громадською й особистою безпе-кою. Обґрунтовується вплив правопорядку на дієвість механізму правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки.
Дисертант уважає, що в сучасних умовах загальновизнане заідеологі-зоване поняття громадського порядку стає явно розмитим, знецінюється, і тому втрачається його сутнісне значення. Таке становище у сфері громад-ського порядку може бути виправлене шляхом розроблення та реалізації на державному рівні комплексної програми духовно-морального оздоровлен-ня суспільства на основі економічного зростання, досягнення політичної стабільності, підвищення рівня правової культури та правосвідомості гро-мадян. Ураховуючи, що право реґулює не всі, а тільки суспільно значущі відносини, охороняє певні цінності держави, слід визнати істотно застарі-лим поняття громадського порядку як об’єкта правоохоронної діяльності міліції. Очевидно, щоб стати об’єктом правоохоронної діяльності, суспільні відносини повинні бути впорядковані, а для цього вони мають одержати від-повідну правову реґламентацію, стати правовідносинами. Моральні, внутрішньоапаратні та деякі інші суспільні відносини поняттям правопо-рядку не охоплюються, а тому в сучасних умовах як об’єкт правоохоронної діяльності міліції громадської безпеки потребує уточнення саме поняття правопорядку.
Дещо уточнене автором поняття правопорядку, природно, не запере-чує організації порядку громадського, який не можна сьогодні розглядати як об’єкт правоохоронної діяльності підрозділів міліції громадської безпе-ки. Останні, як державні правоохоронні структури, повинні охороняти те, що чітко реґламентовано правовими нормами. Тим більше, що соціальні норми, на відміну від правових, мають свої реґулятори й санкції, мораль у суспільстві з часом змінюється, не збігається у різних верств населення, а звичаї та традиції постійно напрацьовуються. Тому в процесі державного управління треба враховувати й використовувати систему виховання, осві-ти та культури.
Зазначено, що категорії, які досліджуються, становлять інтерес з при-воду утворення місцевої міліції в Україні, функціонування якої має бути реґламентовано не тільки законодавчими актами, але й правом місцевого самоврядування. Це вимагає подальшого розвитку місцевого самовряду-вання, у тому числі в частині визначення компетенції та змісту діяльності місцевої міліції з охорони правопорядку, порядку місцевого самоврядуван-ня та громадського порядку в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Третій розділ "Удосконалення правового забезпечення діяльності міліції громадської безпеки" складається з двох підрозділів і містить об-ґрунтування напрямів удосконалення діяльності служб міліції громадської безпеки, аналіз змісту адміністративно-правового статусу їх працівників з метою визначення його як головного чинника у формуванні позитивного іміджу та підвищенні авторитету органів внутрішніх справ.
У першому підрозділі "Напрями реформування правового забезпечен-ня діяльності підрозділів міліції громадської безпеки" визначаються шляхи вдосконалення правового реґулювання та діяльності підрозділів міліції громадської безпеки.
За допомогою порівняльно-правового й історико-правового методів дослідження закономірностей розвитку окремих інститутів українського адміністративного права визначено місце в ньому поліцеїстики, адже про-тотипом сучасної адміністративно-правової науки було вчення про поліцейське право. У сучасних умовах до останнього, на думку дисертанта, слід віднести правові інститути правопорядку й громадської безпеки, про-вадження в справах про адміністративні правопорушення, ліцензійно-дозвільної системи, спеціальних адміністративно-правових режимів та інші.
У процесі здійснення правового реґулювання та визначення основних напрямків практичної діяльності міліції громадської безпеки запропонова-но враховувати стан правопорядку в країні, умови економічного, соціального та політичного характеру, які на нього істотно впливають. Аналіз зміни організаційних структур і діяльності правоохоронної системи ще раз підтверджує, що проблеми забезпечення охорони правопорядку й надалі будуть предметом наукових досліджень.
Розвиток законодавства України, яке реґулює діяльність міліції гро-мадської безпеки, повинен іти шляхом створення нових нормативних актів, які б поліпшували виконання нею функцій, а також внесення змін до вже існуючих нормативно-правових актів. У дисертації визнано за доцільне законодавчо закріпити основи організаційної побудови, фінансування та матеріально-технічного забезпечення підрозділів і служб міліції різного рівня, конкретизувати підстави та порядок використання ними заходів примусового впливу на правопорушників. На реалізацію вказаних пропо-зицій підготовлено варіант проекту Положення про управління (відділ) місцевої міліції, яке передбачає порядок утворення, підпорядкованість і під-контрольність, напрями діяльності й обсяг компетенції, особливості проходження служби працівниками місцевої міліції, їх соціального захисту та відповідальності. Зазначене враховано в проекті Положення про місцеву міліцію, яке розробляється Міністерством внутрішніх справ України.
Поряд із цим, відзначено важливість більш чіткого вреґулювання дія-льності міліції з забезпечення охорони правопорядку та громадської безпеки під час проведення масових заходів, за умов введення надзвичай-ного стану, із попередження терористичних актів, а також визначення особливостей правового статусу підрозділів міліції, які утримуються за рахунок коштів органів місцевого самоврядування.
Підкреслюється, що в процесі практичної діяльності з охорони право-порядку та забезпечення громадського порядку слід використовувати традиційні та шукати нові форми й методи несення служби на постах і ма-ршрутах. Так, під час проведення громадських, культурно-видовищних, спортивних та інших масових заходів запропоновано активніше реалізову-вати принципи господарського розрахунку на основі договірних відносин міліції громадської безпеки з комерційними організаціями. У дисертації внесено пропозиції щодо розроблення відповідних методик з урахуванням ви-ду заходів, необхідної кількості учасників, арсеналу спеціальних засобів, місцевих умов і можливостей тощо.
Автор доводить доцільність розроблення та затвердження на держав-ному рівні Концепції охорони правопорядку (правоохоронної діяльності), яка могла б розвинути й конкретизувати правові засади (у тому числі на відомчому рівні) і практичну діяльність міліції громадської безпеки. Крім того, при реформуванні системи правоохоронних органів належало б виок-ремити міліцейське (поліцейське) відомство, у структурі якого необхідно створити самостійний Департамент міліції громадської безпеки.
До вдосконалення правоохоронної діяльності міліції громадської без-пеки пропонується віднести розширення самостійності територіальних підрозділів, комплексний підхід до забезпечення правопорядку за оптима-льної оперативної готовності підрозділів міліції громадської безпеки.
У другому підрозділі "Адміністративно-правовий статус працівника міліції громадської безпеки та його місце у формуванні іміджу й автори-тету органів внутрішніх справ" здійснено аналіз розвитку складових адміністративно-правового статусу працівника міліції громадської безпеки, співвідношення його з соціально-правовим захистом, доведено необхід-ність створення компетентного високопрофесійного та високоморального апарату, що сприятиме підвищенню престижу правоохоронної служби, від-родженню ідей службового патріотизму, вірності Вітчизні з дотриманням професійної етики.
Головним чинником необхідності посилення соціального захисту ви-значено професійний ризик, із яким постійно стикаються працівники міліції громадської безпеки, виконуючи службові обов’язки. Унесено про-позиції щодо надання їм додаткових ґарантій прав і соціального захисту, у тому числі на місцевому рівні. Обґрунтування цих заходів зроблено на під-ставі аналізу конституційно закріплених політичних та економічних прав громадян, якими працівники міліції вимушено не користуються.
Акцентовано увагу на необхідності пріоритету загальних юридичних прав, свобод та обов’язків громадян перед спеціальними правами працівни-ків міліції. Зроблено висновок, що зміна таких пріоритетів можлива лише з урахуванням специфіки професійної діяльності за умов поліпшення статусу правоохоронця на підставі законів і рішень органів місцевого самовряду-вання.
Обґрунтовано значення адміністративно-правового статусу та рівня захисту працівників місцевої міліції для підвищення ефективності їх пра-воохоронної діяльності, що сприятиме формуванню позитивного іміджу міліції, авторитету органів внутрішніх справ.
У висновках викладено основні результати дисертаційного дослі-дження, до яких відносяться такі.
1. Міліція громадської безпеки повинна виступати цілісною структу-рою (а не блоком служб) у системі органів внутрішніх справ України. Її підрозділи на місцевому рівні з урахуванням зарубіжного досвіду та націо-нальних особливостей доцільно підпорядкувати територіальним органам внутрішніх справ і надати контрольні повноваження органам місцевого самоврядування. Тому в процесі реформування системи правоохоронних органів важливим є виокремлення міліцейського (поліцейського) відом-ства, у структурі якого функціонуватиме самостійний Департамент міліції (поліції) громадської безпеки, статус якого має визначатися на рівні Прези-дента чи Кабінету Міністрів України. До цього Департаменту буде входити й місцева міліція, яку складатимуть органи, установи та підрозділи міліції громадської безпеки, що утворюються та діють у межах районів, міст або селищ.
2. Компетенція міліції громадської безпеки визначається державою, передбачає повноваження щодо охорони правопорядку, забезпечення гро-мадської безпеки, виконання актів органів місцевого самоврядування, у тому числі з надання допомоги та консультативних юридичних послуг на-селенню. Автору вдалося розробити механізм реалізації компетенції міліції громадської безпеки, який передбачає заходи забезпечення законодавчих засад її діяльності, комплексне застосування організаційних, кадрових, економічних, юридичних, психологічних та інших засобів, запровадження досконалих процедур діяльності, використання потенціалу державного та громадського контролю тощо.
3. Модель механізму адміністративно-правового реґулювання діяльно-сті міліції громадської безпеки слід визначити як цілісну систему правових засобів, за допомогою яких здійснюється імперативно-нормативне впоряд-кування організації та функціонування її підрозділів і об’єктів управління, вплив на суспільні відносини у сфері охорони правопорядку з метою захис-ту прав і свобод громадян, виконання суб’єктами встановлених обов’язків, забезпечення громадської безпеки в умовах різних адміністративно-правових режимів.
4. Велике значення для ефективного функціонування механізму адмі-ністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки в сучасних умовах має правопорядок, під яким слід розуміти систему чітко унормованих правом правил поведінки, забезпечення дотримання котрих покладено на певні органи під загрозою відповідальності за їх порушення.
5. Необхідно передбачити подальший розвиток комплексу прав орга-нів місцевого самоврядування в частині визначення компетенції та змісту діяльності місцевої міліції як з охорони правопорядку, установленого по-рядку місцевого самоврядування, так і з підтримання громадського порядку в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Тому функ-ціонування місцевої міліції має бути реґламентовано не тільки законодавчими актами, але й правом на рівні місцевого самоврядування.
6. Доцільно законодавчо закріпити основи організаційної побудови, фінансування та матеріально-технічного забезпечення підрозділів і служб міліції громадської безпеки різного підпорядкування, конкретизувати під-стави та порядок використання ними заходів примусового впливу на правопорушників. З цією метою автором розроблено пропозиції щодо вне-сення змін і доповнень до Бюджетного кодексу України, Законів України "Про міліцію", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві дер-жавні адміністрації", Кодексу України про адміністративні правопо-рушення тощо, окремі з яких уже реалізовано в чинному законодавстві. Кінцевим продуктом систематизації існуючої нормативно-правової бази діяльності міліції громадської безпеки, на погляд дисертанта, має стати єдиний Міліцейський (Поліцейський) кодекс України.
7. Серед головних чинників підвищення авторитету органів внутрі-шніх справ, формування позитивного іміджу міліції, про що піклується Президент, Верховна Рада, МВС України, великого значення набуває вдос-коналення адміністративної діяльності міліції, що, у свою чергу, потребує оновлення адміністративно-правового статусу та посилення соціального захисту працівників міліції громадської безпеки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Головин А.П. Проблемы принципов централизации и децентрали-зации в сфере охраны правопорядка // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - 2000. - № 2. - С. 236-240.
2. Головин А.П. Баланс интересов органов государства и местного само-управления в сфере организации деятельности милиции // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - 2000. - № 3. - С. 59-73.
3. Головин А.П. Административно-правовые основы украинской по-лицеистики // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10 річчя незалежності України. - 2002. - № 2. - С. 144-154.
4. Головін А.П. Об’єкти правоохоронної діяльності міліції громадської безпеки потребують уточнення // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10 річчя незалежності України. - 2004. - № 2. - С. 100-107.
5. Головин А.П. О некоторых направлениях совершенствования дея-тельности милиции общественной безопасности // Сборник материалов межвузовской научно-практической конференции. - Луганск, 1996. - С. 179-181.
6. Головин А.П. К вопросу о полномочиях органов местного самоуправ-ления в сфере организации деятельности милиции //Научные труды международной научно-практической конференции ученых Московского государственного университета им. М.В. Ломоносова, Московского авто-мобильно-дорожного института (Технического университета) и Луганского сельскохозяйственного института (28-29 мая 1998 года). – Москва – Лу-ганск: Издательства МГУ - МАДИ (ТУ) - ЛСХИ, 1998. - С. 68-70.
7. Головін А.П. Діяльність міліції щодо забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина // Всеобщая декларация прав чело-века как международный стандарт правового положения личности в Украине: Сборник материалов научно-практической конференции. – Лу-ганск: РИО ЛИВД, 1999. - С. 240-246.
8. Головин А.П. Реализация принципа верховенства права в деятельно-сти милиции // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності. - Донецьк: ДІВС, 2001. - С. 95-99.
9. Головін А.П. Співвідношення принципів централізації та децентра-лізації в організації діяльності міліції громадської безпеки // Актуальні проблеми профілактики правопорушень підрозділами міліції громадської безпеки: Матеріали науково-практичної конференції. - К.: Видавництво Національної академії внутрішніх справ України, 2003. - С. 74-78.

АНОТАЦІЇ

Головін А.П. Адміністративно-правове реґулювання діяльності міліції громадської безпеки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і про-цес; фінансове право; інформаційне право. - Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено питанням удосконалення адміністративно-правового реґулювання діяльності міліції громадської безпеки в умовах реформування системи Міністерства внутрішніх справ України. Уточнено поняття та зміст адміністративно-правового статусу міліції громадської безпеки, розроблено модель механізму адміністративно-правового реґулю-вання її діяльності та наведено характеристику складових такого механізму. Визначено місце міліції громадської безпеки в системі органів внутрішніх справ і порядок організації діяльності місцевої міліції з ураху-ванням зарубіжного досвіду та національних особливостей. Унесено пропозиції до чинного законодавства України щодо напрямків удоскона-лення функціонування міліції громадської безпеки, оновлення адміністративно-правового статусу працівників її підрозділів і його впливу на формування іміджу й авторитету органів внутрішніх справ.
Ключові слова: міліція, статус, компетенція, правопорядок, громадсь-ка безпека, місцева міліція, адміністративно-правовий режим, механізм адміністративно-правового реґулювання.

Головин А.П. Административно-правовое регулирование деятель-ности милиции общественной безопасности. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Националь-ная академия внутренних дел Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена вопросам совершенствования административ-но-правового регулирования деятельности милиции общественной без-опасности в условиях реформирования системы Министерства внутренних дел Украины. Уточнено понятие и содержание административно-правового статуса милиции общественной безопасности, разработана модель меха-низма административно-правового регулирования ее деятельности и приведена характеристика элементов этого механизма.
Под указанным механизмом предлагается понимать целостную систе-му правовых средств, с помощью которых осуществляется нормативное упорядочение организации и функционирования подразделений милиции общественной безопасности и объектов управления, влияние на общест-венные отношения в сфере охраны правопорядка с целью выполнения субъектами установленных обязанностей, обеспечения общественной безо-пасности, защиты прав и свобод граждан в условиях специальных административно-правовых режимов. К элементам механизма администра-тивно-правового регулирования деятельности милиции общественной безопасности относятся: нормы административного законодательства, в том числе ведомственных нормативных актов; административно-правовые отношения управленческого и правоохранительного характера; практика деятельности аппаратов, служб и отдельных работников, а также право-применительные акты. Указано, что в рамках действия общих и отраслевых принципов права на эффективность механизма влияют состояние правопо-рядка, правосознание, правовая культура и правовая активность работ-ников милиции, административно-правовые режимы.
Отмечается, что важную роль для надлежащего функционирования указанного механизма в современных условиях играет правопорядок, под которым следует понимать систему четко нормированных правом правил поведения, обеспечение соблюдения которых возложено на соответствую-щие органы под угрозой ответственности за их нарушения. В процессе реформирования системы правоохранительных органов предлагается выде-лить милицейское ведомство, в структуре которого создать самосто-ятельный Департамент милиции общественной безопасности.
Определены место милиции общественной безопасности в системе ор-ганов внутренних дел и порядок организации деятельности местной милиции с учетом зарубежного опыта и национальных особенностей. Предлагается дальнейшее развитие прав органов местного самоуправления в части определения компетенции и содержания деятельности местной ми-лиции как по охране общественного порядка, установленного порядка местного самоуправления, так и по поддержанию общественного порядка в границах соответствующей административно-территориальной единицы.
Предложено внести в действующее законодательство Украины изме-нения и дополнения, направленные на совершенствование порядка организации и деятельности подразделений милиции общественной безо-пасности. Определен административно-правовой статус работника милиции общественной безопасности как обусловленная реально сущест-вующими общественными отношениями совокупность его специальных юридических обязанностей, прав и законных интересов, связанная с зада-чами и функциями повседневной служебной деятельности. Сделан вывод, что основными факторами престижа милицейской службы, формирования позитивного имиджа милиции, повышения авторитета органов внутренних дел должны стать обновление административно-правового статуса и уси-ление социальной защиты работников милиции общественной без-опасности.
Ключевые слова: милиция, статус, компетенция, правопорядок, об-щественная безопасность, местная милиция, административно-правовой режим, механизм административно-правового регулирования.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking