Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Інформаційна безпека держави: Кримський регіон

 

КОЗУБСЬКИЙ ВАЛЕНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ: КРИМСЬКИЙ РЕГІОН

Спеціальність 23.00.02 – Політичні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Сімферополь – 2005

 

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі політичних наук Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

Науковий керівник – кандидат технічних наук, доцент,
Старіш Олександр Григорович,
професор кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету “Острозька академія”;

Офіційні опоненти – доктор політичних наук, професор,
Артюх Павло Ілліч,
професор кафедри філософських та соціальних наук Севастопольського національного технічного університету;

– кандидат політичних наук, доцент,
Кудлай Андрій Анатолійович, завідувач кафедри загальної та прикладної політології Таврійського екологічного інституту;

Провідна установа – Південноукраїнський державний університет ім. К. Д. Ушинського, кафедра політичних наук, м. Одеса.

Захист відбудеться “20” січня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К52.051.07 у Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського за адресою: 95038, Сімферополь, вул. Київська, 116 а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (95007, Сімферополь, просп. Вернадського, 4).
Автореферат розісланий “13” грудня 2005 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Ніколко М. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.
Наростання процесу глобалізації інформаційних і телекомунікаційних мереж створило певні проблеми не тільки на державному рівні, але і відповідну напругу в потенційно конфліктогенних регіонах країни. Такі проблеми є тим більш суттєвими тому, що Україна перебуває на шляху переходу від однієї суспільно-політичної формації до принципово іншої, а політичні інститути в країнах перехідного типу зазнають радикальної трансформації як за суттю покладених на них державних функцій, так і щодо технологій управління. Для України, яка тільки формується як самостійна незалежна держава одним із таких проблемних регіонів є Крим.
Сучасні соціально-політичні процеси відбуваються на тлі інтернаціоналізації взаємовідносин практично всіх країн світу. Система глобальних інформаційних телекомунікацій та їх інформаційно-змістова насиченість, висока відкритість інформації, прагнення політичної еліти держав, що намагаються за рахунок інтеграційних процесів вийти із скрутного економічного становища, спричинили до утворення великої кількості міжурядових, міждержавних інституцій.
Таким шляхом вирішили йти і країни Причорноморського басейну: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Румунія, Росія, Туреччина й Україна. У геополітичному і геоекономічному плані Причорномор’я є сферою уваги-тяжіння багатьох, безпосередньо не пов’язаних з Чорноморським басейном, країн, саме тих, які мають тут істотні економічні і транспортні інтереси. Сьогодні заяви про вступ до Організації ЧЕС подали Іран, Македонія, Югославія й Узбекистан. У статусі спостерігачів до ОЧЕС приєдналися Австрія, Італія, Ізраїль, Єгипет, Словаччина, Туніс, Польща, а заяви про вступ як спостерігачів подали Боснія і Герцеговина, Казахстан, Кіпр, Йорданія, Словенія і Хорватія. Таким чином, географія Організації значно розширилася і простягається від Балкан до Центральної Азії і від Балтії до Арабського Сходу.
Ключову роль у процесі інтеграції, насамперед економік країн-партнерів Організації ЧЕС, може відігравати єдиний інформаційний простір. Ідея створення єдиного інформаційного простору Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, що поєднує національні інформаційні простори з перспективою наступної інтеграції в міжсередовищний інформаційний простір, викликала потребу розробки та реалізації такого проекту.
Дискусії щодо проблем глобальної інформаційної безпеки виявили наявність певного діапазону новітніх загроз, витоки яких знаходяться поза межами національних країн і за своїми параметрами переважають можливості протидії суверенних держав. Природно, що саме питання інформаційної уразливості держави, це і є зворотна сторона інтеграційних процесів. Для країн перехідного типу – це ключове питання існування стабільності. Тим більш, що істотні прояви інформаційних чинників безпеки кардинально змінили оцінку доктрини інформаційної безпеки в цілому і позиції більшості країн світу, які усвідомили потенціал інформаційних загроз і необхідність створення відповідного механізму контролю над процесами інформаційного впливу.
В цьому контексті неперевершену уваги для України набуває саме кримський регіон. Регіон який волею долі особливо на початковому етапі формування і становлення незалежної України був певною мірою “гарячою точкою” країни.
Відсутність на початковому етапі процесу державотворення теоретичних робіт привернула увагу українських фахівців до закордонних досліджень. Відповідно, це мало як позитивні, так і негативні наслідки – автоматичне перенесення на українське підґрунтя західних підходів не могло забезпечити якісний прорив у зазначеній сфері. Такі складності викликані тим, що Україна ще зовсім недавно мала принципово інші вектори як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Діаметральна протилежність того, що створювалось вчора і того, що створюється сьогодні додає цим процесам відповідну хворобливість, тим більш у потенційно конфліктних регіонах держави.
Різні аспекти проблем національної безпеки, включаючи проблеми виявлення формату й методології дослідження, створення й функціонування систем безпеки в контексті глобалізації засобів масової комунікації цивілізації, розглядалися в наукових працях вітчизняних і закордонних дослідників:
– в Україні різним аспектам зазначених питань присвячені дослідження С. Пирожкова, В. Горбуліна, Є. Камінського, Б. Канцелярука, О. Білоруса, Ф. Рудича, Б. Парахонського, І. Бінько, Г. Перепелиці, О. Гончаренко, М. Ожевана, О. Зернецької, О. Бодрука, О. Старіша, А. Гуцала, В. Мохора, Є. Макаренко й інших;
– у західній науці представляли предмет колишніх і сучасних досліджень роботи С. Брауна, С. Хофмана, Д. Гудбі, Д. Істона, К. Дойча, Д. Кауфмана, Б. Баді, І. Валлерстайна, Д. Белла, Т. Паркінсона, Дж. Ная й У. Оуенса й інших;
– у Росії роботи з питань, у тому числі інформаційної складової національної безпеки, присвятили: С. Расторгуєв, В. Губаєв, Г. Смолян, В. Цигичко, О. Дугін, О. Мітрофанов, Л. Шелепін, Д. Тренін, В. Лісічкін, В. Лачінов, О. Поляків, Ю. Тіхонравов та інші.
Разом з тим, не вистачає досліджень щодо виявлення й впливу факторів, які виявилися після остаточного формування ойкумени, на розвиток інформаційних складових структур безпеки національного, регіонального й глобального рівнів, відсутня загальновизнана база моделювання процесів розвитку міжнародних відносин крізь призму внутрішньодержавної регіональної інформаційної політики. Особливості ж тих або інших конфліктогенних як внутрішньодержавних, так і міждержавних регіонів часом бувають настільки специфічними, що вимагають самостійного дослідження, як певного феномена.
Актуальність даного дослідження полягає і в тому, що для оптимізації російсько-українського фактора й процесу повернення депортованих необхідно постійно вивчати не тільки вже накопичений досвід, але постійно відслідковувати й аналізувати стан регіонального інформаційного простору з метою попередження й прогнозування потенційних конфліктів. Адже кримський регіон є певним чином унікальною геополітичною одиницею, на території якої паралельно відбуваються два взаємно суперечливих процеси: повернення депортованих та їхня інтеграція в українське суспільство й дезінтеграція на рівні свідомості з Російською Федерацією. Відповідно, з огляду на геополітичні реалії й конфліктний потенціал кримського регіону, дослідження інформаційного простору набуває принципового значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження пов’язане з виконанням положень Закону України “Про національну програму інформатизації”, роботою Державного комітету телебачення й радіомовлення України, Республіканського комітету з інформації Ради міністрів Автономної Республіки Крим і виконано на кафедрі політичних наук Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в рамках комплексної теми “Політичні процеси та інститути: регіональний аспект” (державна реєстрація теми № 0101U00575).
Мета дисертаційного дослідження.
Метою дисертаційного дослідження є повний багатоаспектний і докладний аналіз стану інформаційного простору кримського регіону, як суттєвої складової загальнонаціонального інформаційного простору, періоду становлення України як незалежної самостійної держави. Своєрідність проблематики і мета роботи передбачають вирішення таких завдань:
– визначити та проаналізувати системи та засоби інформаційного впливу зовнішніх чинників в контексті україно-російських відносин та повернення репатріантів;
– виявити контексту залежність суспільство – інформаційний простір кримського населення крізь сприйняття нації як інформаційного середовища;
– визначити та проаналізувати роль, місце та завдання ідеологічних факторів впливу на суспільну думку;
– проаналізувати ступінь інформаційного впливу державних та поза державних інформаційних установ;
– проаналізувати місце та роль сучасних засобів масової комунікації в процесі інформаційного впливу на суспільну думку кримського регіону;
– розробити структуру регіонального інформаційного центру з урахуванням наявних можливостей і інфраструктури Національного космічного агентства України, розташованих у Криму.
Об’єкт дослідження.
Об’єктом дослідження є інформаційний простір кримського регіону на протязі періоду незалежності України 1992–2004 років.
Предмет дослідження.
Предметом дослідження є тенденції трансформації інформаційної складової безпеки держави в контексті загальнодержавної інформаційної політики на прикладі кримського регіону.
Методи дослідження.
Методи дослідження ґрунтуються на засадах системного та структурно-функціонального аналізу з використанням методів моделювання, які виявляють стан інформаційної уразливості держави.
Наукова новизна одержаних результатів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у:
– виявлені місця і ролі кримського регіону в контексті регіональної і загальнодержавної інформаційної політики України;
– здійсненні комплексного аналізу кримської інформаційної складової національного інформаційного простору України;
– якісно іншому підході до розуміння інтеграційних процесів крізь утворення єдиного інформаційного простору Причорноморського регіону;
– новизні введених у науковий обіг матеріалів, за допомогою яких здійснено спостереження за інформаційним впливом закордонних і вітчизняних чинників на суспільну думку;
– розробці інфраструктури регіонального інформаційного центру з урахуванням наявних можливостей і інфраструктури Національного космічного агентства України, розташованих у Криму.
Наукове та практичне значення отриманих результатів.
Наукове та практичне значення отриманих результатів визначається п’ятьма доповідними і аналітичними записками, підготовленими дисертантом за період 1996–2004 роки на ім’я голови Національної ради з телебачення і радіомовлення, голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України з використанням висновків дисертаційного матеріалу, які були використані в діяльності у якості заступника голови Робочої групи Ради міністрів Криму з питань Організації Чорноморського Економічного Співробітництва та під час проведення Круглих столів з питань інформаційної політики України, на семінарах і прес-конференціях у форматі Міжнародних телекінофорумів “Разом” в період 2000–2004 років.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в роботі:
– Ради національної безпеки і оборони України;
– Комітетів Верховної Ради України з питань національної безпеки, у закордонних справах, законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації;
– Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
– Національній Раді з телебачення та радіомовлення України.
Апробація результатів роботи.
Основні положення та висновки роботи апробовано на міжнародних наукових конференціях і науково-практичних семінарах: “Дипломатия Великой Победы: итоги исследований и уроки для формирования новой системы международных отношений” (Ялта, 2005), “Полиэтническая среда: культура, политика, образование” (Луганськ, 2004), “Структура представления знаний о мире, обществе, человеке: в поисках новых смыслов” (Луганськ, 2003), “Інформаційне суспільство в Україні – стан, проблеми, перспективи” (Київ, 2000), “Черноморская компьютерная инициатива” (Одеса, 1998), “Библиотеки и ассоциации в изменяющемся мире: новые технологи и новые формы сотрудничества” (Судак, 1998), “Місце засобів масової інформації у процесі державної розбудови українського суспільства” (Ялта, 1998), “Сучасні інформаційні технології в регіональних органах влади та управління” (Київ, 1998), та представлені в науковому проекті “Концепція ПРІНЦ країн-партнерів ЧЕС”.
Публікації.
Основний зміст дисертації викладено у авторський монографії і чотирнадцяти наукових публікаціях загальним обсягом двадцять чотири авторських аркуша, опублікованих у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, матеріалах і тезах конференцій, п’яти наукових статтях фахових видань, які написані здобувачем одноосібно, восьми матеріалах наукових конференцій, науковому проекті “Концепція Причорноморського Регіонального Інформаційного Центру країн-партнерів ЧЕС” – Державне свідоцтво ПА № 1581 від 08.12.1998 року.
Особистий внесок здобувача є достатнім.
Дисертаційне дослідження здійснено В. О. Козубським особисто. Дисертація спрямована на дослідження інформаційного простору кримського регіону як суттєвої складової національного інформаційного простору України в період становлення самостійної держави та в контексті особливостей міжнародних відносин країн Причорномор’я. Всі наукові праці виконано дисертантом одноосібно.
У розробленій в співавторстві і запропонованій Концепції Причорноморського Регіонального Інформаційного Центру країн-партнерів Організації ЧЕС, як основи утворення єдиного інформаційного простору держав Чорноморського басейну в контексті геополітичного положення України, дисертантові належить ідеологія системи та структури адміністративного управління ОЧЕС.
Структура та обсяг дисертації.
Текст дисертації містить вступ, чотири основних розділи і висновки. Обсяг дисертації становить 181 сторінку друкованого тексту, в списках посилань 180 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано наукову і політичну актуальність теми, визначено головні завдання і конкретна мета, об’єкт та предмет дисертаційної роботи, розкривається її наукова новизна, теоретичне і практичне значення, аналізуються використані документи та література, дана загальна характеристика дослідження.
У першому розділі: “Інформаційна безпека держави – онтологічні і гносеологічні коріння” порушуються методологічні аспекти дослідження проблеми національної безпеки у загальному контексті національних інтересів і пріоритетів держави і досліджується стан інформаційного простору кримського регіону періоду становлення незалежності України.
Розглянуто принципи і технології функціонування системи Echelon, що без перебільшення торкається й національних інтересів України: фактично Echelon порушує конституційні права й свободи громадянина, зачіпає інтереси державних і суспільних інституцій і є відкритою загрозою національній безпеці держави.
У цьому контексті й з урахуванням украй низького рівня розвитку інформаційної інфраструктури, з урахуванням використання комп’ютерного обладнання й програмного забезпечення імпортного виробництва більш ніж проблематичним виглядає розгляд Верховною Радою України питання про надання е-підписам юридичної сили.
Відповідно до запропонованих засад структуровані і систематизовані інформаційні простори і середовища циркуляції інформації. Висновки, які зробив автор, спираючись на аналіз чинників безпеки держави, зводяться до наступного:
– найважливішим фактором сучасної політики й міжнародних відносин стала радикальна трансформація подання знань про світ, викликана наростаючим процесом глобалізації, і, як наслідок, значення й функцій національної держави. Фактично тотальна інформатизація ойкумени – штучне створення базису ноосфери призвела до істотного обмеження цієї функції;
– інформаційна складова національної безпеки держави – це не тільки захист комп’ютерних систем і телекомунікаційних мереж країни – особистого випадку системи національної безпеки, але й цілий комплекс проблем, які пов’язані з гуманітарною складовою національної безпеки як окремого індивіда, так і проблеми управління суспільною свідомістю нації;
– середовище перебування цивілізації є природним інформаційним середовищем. Дослідження процесів як глобального, так і регіонального розвитку людства доцільно вести саме на цій основі, розглядаючи середовище існування людства крізь призму ноосферної парадигми інформації, тобто нації як інформаційного середовища;
– проблему інформаційної безпеки держави варто розглядати в більш широкому розумінні – інформаційної уразливості системи.
У другому розділі: “Національний інформаційний простір як середовище інформаційних операцій” проведено аналіз традиційних уявлень і технологій дослідження систем і робиться спроба комплексного аналізу методологічних засад виявлення критеріїв стану і трансформації середовища безпеки як відповідної системи, запропоновано і розглянуто технологію взаємозв’язку різних типів інформаційних просторів і середовищ циркуляції інформаційних потоків.
Виявлено, що для проведення досліджень інформаційного впливу як на окремо взятого індивіда-комунікатора, так і на соціум, і на цивілізацію в цілому, необхідно визначити сферу відповідних досліджень. У цьому контексті доцільно сфери досліджень представити у вигляді наступної тріади семіосфера – мінісеміосфера – індісеміосфера, де:
– семіосфера – система знаків цивілізації;
– мінісеміосфера – система знаків соціуму;
– індісеміосфера – система знаків індивіда.
Відзначено при цьому, що інформація в цьому випадку це не тільки те, що вже відомо, але й те, що ще можна довідатися.
На запропонованих засадах структуровано інформаційні простори біосфери та середовища циркуляції інформації і на цій підставі розглянуто кримську реальність і стереотипи її сприйняття інформаційними установами України. Виявлено чотири базових стереотипи, які були впроваджені засобами масової комунікації і притаманні громадській думці на протязі періоду незалежності: стереотип перший: Крим – регіон міжетнічних напруг; стереотип другий: Крим – регіон сепаратизму; стереотип третій: Крим – економічно неспроможний регіон; стереотип четвертий: Крим – криміногенний регіон.
Зазначено, що виявлені стереотипи – лише частина, нехай і основна частина фактично нав’язаних ЗМК суспільній думці. Однак уже на підставі зазначених тенденцій можна зробити низку висновків.
І загальноукраїнським, і республіканським засобам масової інформації варто усвідомити, що історично сформовану й об’єктивно існуючу кримську своєрідність не можна скасувати або безкарно ігнорувати. Тільки її урахування може дозволити здійснювати ефективну державну й насамперед інформаційну політику стосовно Криму; Крим є складовою частиною України, і ставитися до нього треба як до українського регіону, проблеми якого є проблемами України, а успіхи – її успіхами, імідж регіону – відповідні штрихи на портреті держави; інтеграція Криму в інформаційне поле України є державним завданням, яке можна порівняти хіба що із завданням збереження територіальної цілісності держави. Розглянуто питання щодо спеціальних інформаційних операцій та їх впливу на становище національної безпеки.
На підставі матеріалів розділу зроблено наступні висновки:
– стереотипи свідомо й/або неусвідомлено насаджувані державними засобами масової комунікації можна віднести до базових інформаційних матриць;
– незбалансованість державної інформаційної політики сприяє регіональній поляризації країни;
– процеси глобалізації й насамперед інформаційно-телекомунікаційне нарощування міці ойкумени, радикально трансформують середовище перебування й, як наслідок, потребують принципово нові технології управління. Аналіз проведеної державою інформаційної політики – будь то замовчування значимих подій або ангажоване інформаційне нагнітання – фактично дозволяє виявляти рівень політичного й соціально-економічного стану суспільства і його політичної системи.
У третьому розділі: “Проблеми регіональної інформаційної політики в Криму” визначено, що невід’ємною функцією кожної держави як суспільного утворення є забезпечення національної безпеки, що покликано гарантувати сприятливі умови для життя й продуктивної діяльності громадян, державних інститутів, захищати життєво важливі інтереси людини, суспільства й держави від зовнішніх і внутрішніх погроз. Оцінка загального стану системи національної безпеки є основою для розробки стратегічної державної політики й розробки конкретних заходів щодо мети втілення її в життя.
Аналіз чинного законодавства показує, що, незважаючи на його роль у встановленні основ правової бази інформаційних відносин у нашій країні, на сьогодні воно гальмує не тільки становлення цивілізованих інформаційних відносин, але й процес забезпечення інформаційної безпеки, і тому має потребу в досить терміновій і істотній доробці.
Показано, що інформаційний підхід є основою критеріїв виміру політико-соціальної стабільності регіону. І для реалізації такої політики потрібне створення нового іміджу Кримського півострова як території політичного й соціального миру, території верховенства права, території стабільності економічної й правової політики, благополуччя й екологічної чистоти. У рамках загального завдання необхідно зробити основний наголос на геополітичне розташування Криму як транзитного регіону на шляхах Схід – Захід і Північ – Південь. Курортні й туристичні можливості півострова сьогодні, як ніколи, вимагають посилення інформаційного впливу на потенційних туристів та інвесторів, протиставляючи об’єктивну інформацію про Крим явній і завуальованій контрпропаганді закордонних засобів масової інформації.
Відповідно, системам управління необхідно перейти від несистемного відношення до структури інформаційного середовища до методологічно вивіреного системного впливу, тобто формувати систему інформаційного середовища регіону у форматі не тільки як таку, що самостабілізується, але і як, таку, що самоорганізується. Отже, для динамічної кореляції інформаційних потоків формування суспільної свідомості, необхідно безупинно досліджувати інформаційне середовище, з метою досягнення сформованих системою управління тактичних і стратегічних цілей.
Виявлені в розділі особливості розуміння інформаційної безпеки дозволили зробити наступні висновки:
– проблеми, пов’язані з інформаційною безпекою, для різних категорій суб’єктів істотно відрізняються;
– закрити національний інформаційний простір від зовнішнього інформаційного впливу адміністративними заходами неможливо;
– інформаційний простір держави потрібно оберігати так само, як наземний, повітряний і водний;
– інформаційна безпека довільної системи не зводиться винятково до захисту відомостей і даних. Суб’єкт інформаційних відносин може зазнати шкоди не тільки від несанкціонованого доступу, але й від виходу (або виводу) з ладу інформаційної системи. Відповідно, для більшості відкритих організацій захист інформації стоїть за важливістю аж ніяк не на першому місці;
– винятково швидкий розвиток інформаційних технологій приводить до того, що законодавча база практично завжди відстає від потреб практики, і це створює в суспільстві певну напругу;
– Кримський регіон має досить високий потенціал для реалізації державних програм інформатизації.
У четвертому розділі: “Причорноморський Регіональний Інформаційний Центр як базовий елемент системи безпеки країн-партнерів Організації Чорноморського Економічного Співробітництва” розглянуто місце і потенційна роль України в Причорноморському регіоні.
Визначено, що довільна держава є складовою частиною світового співтовариства, де вже все розподілено, включаючи місця. І наявність і/або відсутність інформаційних телекомунікацій і технологій строго фіксує координатну прив’язку конкретної держави до світової системи координат. Відповідно, потрібно не тільки визначити місце, але й постійно коректувати його координати у світовому інформаційному просторі. Коректувати через власну інформаційну політику. І от тільки тут доцільно говорити про технології корекції – про спеціальні інформаційні операції. Причому ці операції повинні мати два базових вектори: внутрішній, спрямований на власний соціум (населення країни – через реалізацію державної інформаційної політики регіональними органами влади й управління) і зовнішній, спрямований насамперед на політичні системи країн як партнерів, так і конкурентів (боротьба за “місце під сонцем”). Відповідно, і технології проведення спеціальних інформаційних операцій будуть мати свої специфіку й особливості.
Світовий досвід показує, що саме інтеграційні процеси – найбільш реальний шлях вирішення не тільки зовнішніх, але й внутрішніх проблем держав. Підписавши в Стамбулі 25 червня 1992 року на вищому рівні Декларацію про створення Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС), цим шляхом вирішили йти й країни Причорноморського регіону: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Румунія, Росія, Туреччина й Україна.
Імовірно, ключову роль у технології інтегрування, насамперед економік країн-партнерів ОЧЕС, буде відігравати єдиний інформаційний простір. Саме ідея створення єдиного інформаційного простору ОЧЕС, що поєднує власні інформаційні простори з перспективою наступної інтеграції в міжсередовищний інформаційний простір, і послужила вихідним імпульсом у генеруванні Концепції ПРІНЦ.
Аналіз можливостей використання наявних в Україні космічних засобів та технологій дозволяє стверджувати, що існує реальна матеріально-технічна й наукова база для створення єдиної інформаційної інфраструктури Організації Чорноморського Економічного Співробітництва із центром у Криму.
Перераховані вище факти дозволили синтезувати й висунути пакет власних ініціатив як для представників країн-партнерів, так і представників країн-спостерігачів Організації Чорноморського Економічного Співробітництва:
– створити Штаб-квартиру Ради міністрів закордонних справ Організації Чорноморського Економічного Співробітництва – постійно діючий виконавчий орган управління ОЧЕС – і визначити місцем її знаходження місто Ялту. Відзначимо при цьому, що Штаб-квартира Парламентської Асамблеї Організації ЧЕС знаходиться в Туреччині – м. Стамбул – і що основний вектор діяльності ОЧЕС, швидше за все, буде перебувати на осі Київ-Анкара. А всесвітня популярність Ялти – після Ялтинської, лютого 1945 року, конференції – робить її шанси в боротьбі за право стати Штаб-квартирою РМЗС ОЧЕС досить високими.
– створити при Штаб-квартирі Організації ЧЕС на базі Національного Центру Управління й Випробувань Космічних Засобів НКАУ Причорноморський Регіональний Інформаційний Центр – ПРІНЦ.
– заснувати друкований орган (газету й/або журнал), редакція якого буде перебувати при Штаб-квартирі Ради міністрів закордонних справ ОЧЕС, видаваний на державних мовах країн-партнерів ОЧЕС, включаючи її електронну версію й подання в Internet.
– розробити Концепцію Кільцевої системи спеціальних економічних зон країн-партнерів ОЧЕС і типовий проект ВЕЗ для Кільцевої Системи ВЕЗ.
Виходячи з аналізу розглянутих у розділі матеріалів і враховуючи сучасний стан міжнародних відносин і ситуацію в Причорноморському регіоні в контексті проблем національної безпеки держави, зроблено наступні висновки:
– інтеграційні процеси, що охопили країни другого-третього світу, різко прискорилися до кінця ХХ століття;
– однією з домінуючих світових тенденцією в розміщенні населення й продуктивних сил у післявоєнний період є субурбанізація й, пізніше, реурбанізація;
– особливе місце як у політиці, так і в економіці країн Причорномор’я займає їхній комунікаційний потенціал, який можна визначити як природний і потенційно “несподіваний”;
– світовий досвід показує, що саме інтеграційні процеси – найбільш реальний шлях вирішення не тільки зовнішніх, але й внутрішніх проблем держав;
– власні ініціативи є природним шляхом гармонічної інтеграції країн у регіональне й, імовірно, світове співтовариство.

ВИСНОВКИ

На початку третього тисячоліття в процесі розвитку людської цивілізації відбулися радикальні трансформації, які протягом наступного часу визначатимуть ключові напрями розвитку людства. Внаслідок наростання глобалізації формується і принципово новий формат світопорядку: як національні, так і регіональні і тим більш глобальні міжнародні процеси постають досить невизначеними і носять суперечливий характер, постійно виникають нові виклики і загрози глобальній стабільності. Головні напрями розвитку країн пов’язані з формуванням загальноцивілізаційного інформаційного простору – простору інформаційної уразливості і національної безпеки держав всіх країн світу.
Фактично завершилась ера Ялтинсько-Хельсінгських домовленостей, значно знизилася значимість Організації Об’єднаних Націй. Інтернаціоналізація економічних і, як наслідок, політичних сфер буття людства призвела до появи нових могутніх і потужних міжнародних інституцій, які незважаючи на існуючі норми міжнародного права суттєвою мірою перебирають на себе вирішення долі будь-якої держави – практично руйнується традиційно визнане сприйняття національної держави як незалежної самостійної одиниці регіонального та глобального рівнів. Відповідно відбувається зміщення акцентів у значимості місця і ролі силових та несилових технологій досягнення цілей: в той час як тільки двадцять країн світу займається розробкою ядерної зброї, понад сто країн світу розробляє зброю інформаційну. Значно зросла і цей процес набуває глобального формату значимість засобів масової комунікації, як ключового фактору при застосуванні несилових методів вирішення конфліктних ситуацій: неперевершену у цих технологіях роль відіграють повідомлення світових ЗМК про будь-які загальносвітові події.
У сучасних умовах багатовекторність або нейтралітет країни вже не можуть бути певним захистом від яких би то не було дій акторів міжнародних відносин, так саме як і визнання нейтралітету залежить не від рішення самих країн, але впливових регіональних і глобальних наддержавних утворень. І, як свідчить практика, сучасні регіональні й глобальні системи безпеки в останні роки виявилися неспроможними якісно й ефективно реагувати на новітні виклики сучасності.
Відповідно:
– у контексті формування загальцивілізаційного інформаційного простору й поширення новітніх інформаційних технологій, традиційне сприйняття поняття “національна безпека” є досить обмеженим і тому має потребу в переосмисленні й новому тлумаченні;
– сьогодні саме інформаційний вимір формату й інструментарію оцінки й континуального сканування й прогностичної трансформації стану національної безпеки держави є найбільш об’єктивним критерієм;
– сприйняття феномена інформації фахівцями гуманітарних і природничих наук істотно відрізняється, відповідно, існує певна невідповідність між такими поняттями як дані, відомості й саме інформація;
– інформаційний вимір національної безпеки держави – це не тільки захист комп’ютерних систем і телекомунікаційних мереж держави – частини системи національної безпеки, але й цілий комплекс проблем, які пов’язані з гуманітарною складовою національної безпеки – інформаційною уразливістю як окремого індивіда, так і проблеми керування суспільною свідомістю націй;
– дослідження проблеми існування, трансформації й колапсу довільної системи через аналіз інформаційного впливу й реакцію на нього системи сьогодні є найбільш узагальненим методологічним підходом до виявлення й попередження відповідних проблем;
– дослідження як складових, так і в цілому проблем національної безпеки держави доцільно здійснювати крізь призму структури інформаційних просторів біосфери, середовищ циркуляції інформації на засадах відповідної класифікації загальних ресурсів цивілізації.
Функціонування системи Echelon зачіпає й національні інтереси України: фактично Echelon порушує конституційні права й свободи громадянина, зачіпає інтереси державних і суспільних установ і є відкритою загрозою національної безпеки держави. У цьому контексті й з урахуванням украй низького рівня розвитку інформаційної інфраструктури України та використання комп’ютерного устаткування й програмного забезпечення імпортного виробництва більш ніж проблематичним виглядає розгляд Верховною Радою України питання про надання електронним підписам юридичної сили. Контроль системою Echelon інформаційних потоків, у яких будуть представлені підписи державних чиновників, являє собою неминучу загрозу національної безпеки України. Відповідно:
– державна політика в сфері інформаційної безпеки країни, повинна формуватися й реалізовуватися з урахуванням етноконфесійних особливостей конкретного регіону;
– розроблена й запропонована модель інформаційної інфраструктури Причорноморського регіону дозволить не тільки підняти рейтинг держави в регіоні, але й формувати позитивний імідж у сприйнятті світовим співтовариством як космічної держави демократичного устрою.
У сучасних умовах радикальної трансформації регіональних і глобальних структур безпеки Україна має реальні можливості активізувати свої зусилля на міждержавному рівні, де проблеми безпеки тісно пов’язані з рішенням економічних питань за допомогою створення транзитних транспортних коридорів.
Існуючий в Україні як космічній державі інтелектуальний і технічний потенціал, дає всі підстави:
– розробляти і впроваджувати вітчизняні програми інформатизації;
– формувати і суттєво впливати не тільки на національний, але і регіональний інформаційний простір;
– здійснювати не тільки захист національного інформаційного простору, але й проводити інформаційну експансію за його межи, з метою формування в очах міжнародного суспільства іміджу гідної європейської держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Козубский В. А. Информационная безопасность государства: Крымский регион.— Симферополь: Таврия, 2005.— С. 200 (15,1 д. а.).

Статті в наукових збірниках і журналах:

2. Козубский В. А. Система управления в формате информационной среды регионального уровня // Вестник СевГТУ.— Политология № 62.— Севастополь, 2005.— С. 153 – 156.
3. Козубский В. А. Проблемы информационной уязвимости государства на примере крымского региона // Актуальні проблеми міжнародних відносин.— Вип. 48.— Част. ІІ.— К., ІМВ, 2004.— С. 127–135.
4. Козубский В. А. Информационная безопасность государства: региональное измерение // Актуальні проблеми міжнародних відносин.— Вип. 45.— Част. ІІ.— К., ІМВ, 2004.— С. 61–64.
5. Козубский В. А. Матричный подход как метод исследования информационного пространства // Актуальні проблеми міжнародних відносин.— Вип. 42.— Част. І.— К., ІМВ, 2003.— С. 67–72.
6. Козубский В. А. Некоторые аспекты региональной информационной политики масс-медийного рынка в Крыму // Актуальні проблеми міжнародних відносин.— Вип. 36.— Част. ІІ.— К., ІМВ, 2002.— С. 89–95.

Авторське свідоцтво:

7. Козубський В. О., Старіш О. Г. Науковий проект “Концепція ПРІНЦ країн-партнерів ЧЕС”.— Авторське свідоцтво ПА № 1581 від 08.12.1998 р.

АНОТАЦІЇ

Козубський В. О. Інформаційна безпека держави: Кримський регіон.— Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 — Політичні інститути та процеси.— Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського.— Сімферополь, 2005.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблеми інформаційної уразливості держави на прикладі кримського регіону в контексті геополітичного положення півдня України з урахуванням багатонаціонального й транзитного статусу регіону в структурі держави.
У форматі якісно принципово відмінного від традиційних розуміння інтеграційних процесів розглянуто питання про єдиний інформаційний простір Причорноморського регіону в цілому. Вперше в науковий обіг введені раніше закриті матеріали радянського військово-промислового комплексу й, насамперед матеріали, які пов’язані з дослідженням ближнього космосу в частині спостереження й контролю над інформаційними потоками засобів масових комунікацій. Проведено комплексний аналіз мас-медійного ринку в Криму, виявлені ключові аспекти інформаційного тиску й формування регіональної складової інформаційного простору, включаючи внутрішні й зовнішні чинники.
Розроблено науковий проект Причорноморського Регіонального інформаційного Центру країн-партнерів Організації Чорноморського Економічного Співробітництва в контексті національної програми інформатизації й програми конверсії з використанням матеріально-технічної бази Національного центру управління й випробування космічних засобів Національного космічного агентства України розташованого в Криму.
Ключові слова: інформаційна безпека, інформаційна уразливість держави, регіональна політика, міжнародні відносини, засоби масових комунікацій, Кримський регіон, Причорномор’я.

Козубский В. А. Информационная безопасность государства: Крымский регион.— Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 — Политические институты и процессы.— Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского.— Симферополь, 2005.
Диссертация посвящена комплексному исследованию проблемы информационной безопасности государства на примере крымского региона в контексте геополитического положения юга Украины с учетом многонационального и транзитного статуса региона в структуре государства.
Исследованы и проанализированы возможности применения новейших информационных технологий и средств влияния высокоразвитыми странами на менее технологически развитые страны мира. Показано, что научно-техническое отставание постсоветских государств привело к изменениям региональных и, как следствие, глобальных балансов силы, обусловило новые сферы потенциальной конфронтации между традиционными и новыми центрами противостояния. Сделало возможным достижение преимуществ в информационных технологиях и средствах манипулирования общественным сознанием для широкомасштабной информационной экспансии с применением неограниченных международным правом видов информационного оружия. Вместе с тем, к новым информационным видам оружия проявляют интерес и политические группировки, и террористические, и криминальные организации.
Показано, что отсутствие на начальном этапе создания государства системных теоретических работ привлекло внимание украинских ученых к зарубежным исследованиям по проблемам национальной безопасности в целом. В свою очередь, это привело как к положительным, так и отрицательным последствиям: неадекватность автоматического перенесения на украинскую почву западных подходов обусловлена тем, что западные разработки основываются на четко определенных критериях, отвечающих реалиям западного общества – развитой системе демократического правления, устоявшимся традициям, относительно равноправному участию как партнеров в интеграционных процессах.
С этих позиций выявлены и исследованы место и роль крымского региона в контексте внутренней и внешней политики Украины. Проведен комплексный анализ крымской информационной составляющей информационного пространства государства.
В формате качественно принципиально отличного от традиционных понимания интеграционных процессов рассмотрен вопрос о едином информационном пространстве Причерноморского региона в целом. Впервые в научный оборот введены ранее закрытые материалы советского военно-промышленного комплекса и, прежде всего материалы, связанные с исследованием ближнего космоса в части наблюдения и контроля над информационными потоками средств массовых коммуникаций. Проведен комплексный анализ масс-медийного рынка в Крыму, выявлены ключевые аспекты внешнего информационного давления и формирования региональной составляющей информационного пространства, включая внутренние и внешние факторы.
Показано, что и сегодня для Украины актуальной остается проблема конверсии, особенно в части реализации имеющегося научного и интеллектуального потенциала в сфере космических технологий и средств коммуникации. С целью реализации указанного потенциала, разработан научный проект Причерноморского Регионального информационного Центра стран-партнеров Организации Черноморского Экономического Сотрудничества в контексте национальной программы информатизации и программы конверсии с использованием материально-технической базы Национального центра управления и испытания космических средств Национального космического агентства Украины расположенного в Крыму. Данный научный проект разработан с учетом реальных возможностей Украины, как космического государства и стран Причерноморья.
Сформулированы рекомендации и конкретные предложения для государственных учреждений и ведомств, занимающихся проблемами, в том числе и информационной безопасности государства, и внешней политикой Украины в Причерноморском регионе.
Ключевые слова: информационная безопасность, информационная уязвимость государства, региональная политика, международные отношения, средства массовых коммуникаций, Крымский регион, Причерноморье.

Kozubskiy V. A. Information Vulnerability of the State: Crimean Region.— Manuscript.
Dissertation for the degree of the Candidate of Political Sciences in major 23.00.02 — Political institutes and processes.— The Tavrida National University.— Simferopol, 2005.
The dissertation is devoted to a complex study of the problem of information vulnerability of the state on the example of the Crimean Region in the context of geopolitical situation in the south of Ukraine with taking into account a multinational and transit status of the region within a structure of the state.
The place and role of the Crimean Region in the context of the Ukrainian home and foreign policy were determined and studied from such positions. A complex analysis of the Crimean information component of the information space of the state has been conducted.
A problem of a unified information space of the Black Sea Region in whole was discussed in the format of another understanding of integration processes, which differs from the traditional understanding. It was the first time when closed materials of the Soviet military-industrial complex were brought into scientific circulation, and for one thing, materials connected with the researches of the near space in the part of observation and control over information flows of means of mass communication. It was made a complex analysis of the mass media market in the Crimea. Key aspects of the information pressure and regional component of the information space, including both internal and external factors, have been detected.
It was worked out a project of the Black Sea Regional Information Centre of countries-partners of the Organization of the Black Sea Economic Cooperation in the context of the national programme for informatization and the conversion programme with the use of the material-technical base of the National Centre for control and test of cosmic means at the Ukrainian National Space Agency situated in the Crimea.
There have been formulated the recommendations for state establishments dealing with such problems including the state information safety, and the foreign police of Ukraine in the Black Sea Region.
Key words: information vulnerability of the state, regional policy, international relations, means of mass communication, the Crimea Region, the Black Sea Region.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking