Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Колізії у законодавстві України та шляхи їх переборення

 

ПОГРЕБНЯК СТАНІСЛАВ ПЕТРОВИЧ

КОЛІЗІЇ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПЕРЕБОРЕННЯ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2001

Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор,
академік Академії правових наук України
Цвік Марко Веніамінович,
Національна юридична академія України
імені Ярослава Мудрого,
професор кафедри теорії держави і права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Академії правових наук України
Козюбра Микола Іванович,
суддя Конституційного Суду України;
кандидат юридичних наук, доцент
Бурлай Євген Володимирович,
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доцент кафедри порівняльного правознавства

Провідна установа Львівський національний університет ім. Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра теорії та історії держави і права

Захист відбудеться 2 липня 2001 р. о 9 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77).

Автореферат розісланий "26"травня 2001 р
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Д. Гончаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Узятий Україною курс на побудову правової держави поставив вимогу кардинального реформування всіх сфер суспільного і державного життя. Суперечливі підходи до вирішення суспільно значущих проблем в економічній, політичній, культурній та ідеологічній сферах життя не могли не відбитися на законодавстві.
Між тим, одним із принципів розвитку й удосконалення системи нормативно-правових актів є принцип системності й узгодженості. Немає сумнівів, що він не може бути втілений у життя без подолання колізійності законодавства. Тому зменшення колізійності, безумовно, стає важливим завданням здійснення правової реформи в Україні на сучасному етапі.
На жаль, суперечності між нормативно-правовими приписами властиві сьогодні всім рівням системи законодавства. Причиною цього можуть бути порушення процедури прийняття нормативно-правових актів, вторгнення суб’єкта правоутворення в сферу компетенції інших суб’єктів, ігнорування правил законодавчої техніки тощо. Аналіз суперечностей показує, що здебільшого вони пов'язані з недооцінкою вимог правового режиму запобігання й усунення юридичних колізій.
Недосконалість, у тому числі й суперечливість законодавства, негативно позначається на роботі всіх гілок влади, значно ускладнює вирішення завдань, що стоять перед ними, суттєво знижує здатність законодавства ефективно регулювати суспільні відносини, послаблює режим законності, негативно впливає на рівень правопорядку в країні, заважає реалізації прав і свобод людини та громадянина. Тому цілком природним є прагнення держави створити систему інститутів і методів, здатних забезпечити попередження, подолання й усунення колізій у законодавстві.
Зазначені проблеми не можна вирішити без всебічного теоретичного осмислення й аналізу. На підставі такого аналізу необхідно виробити потрібні практиці науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правотворчої і правозастосовчої діяльності.
У сьогоднішніх умовах першорядного значення набуває питання про забезпечення відповідності всіх нормативно-правових актів Конституції України, а підзаконних актів — законам. Проте виявляється, що не завжди зрозумілі критерії, за якими можна оцінювати ступінь такої відповідності.
Певні завдання в досліджуваній сфері постають і у зв’язку з активізацію взаємодії міжнародної і національної правових систем. Питання про співвідношення міжнародного й українського права та забезпечення їх гармонізації набувають сьогодні принципово важливого практичного значення для розвитку правової системи України.
Поміж тим, незважаючи на те що окремі аспекти проблеми колізій у законодавстві привертали увагу фахівців як у рамках загальної теорії права, так і стосовно галузевих юридичних наук, дотепер в Україні було відсутнє її комплексне дослідження. Усе це обумовлює необхідність загальнотеоретичного аналізу широкого кола питань щодо змісту, видів, шляхів виявлення та подолання колізій у законодавстві.
Теоретична база дослідження. Дисертант спирався на результати теоретичних досліджень представників вітчизняної і зарубіжної науки, які працюють в галузі теорії держави і права, конституційного права, міжнародного публічного та приватного права, кримінального права та інших юридичних наук, зокрема: С. Алексеєва, М. Баймаханова, С. Бобровник, М. Богуславського, М. Буроменського, Є. Бурлая, О. Буякова, М. Власенка, В. Денисова, Р. Дворкіна, П. Євграфова, А. Зайця, В. Звєкова, Ж. Зіллера, М. Козюбри, В. Кудрявцева, Ю. Ліфшиця, І. Лукашука, Л. Лунца, В. Малкова, М. Марченка, М. Матузова, А. Міцкевича, З. Незнамової, В. Опришка, М. Панова, А. Піголкіна, С. Полєніної, П. Рабіновича, І. Самощенка, І. Сенякіна, М. Сильченка, В. Сирих, В. Тація, А. Тіллє, Ю. Тихомірова, Ю. Тодики, Л. Фуллера, Т. Хартлі, Р. Циппеліуса, С. Шевчука, Ю. Шемшученка, М. Цвіка, О. Черданцева, Б. Яцеленка.
Емпіричну базу дослідження складають Конституція України, поточне національне законодавство, у тому числі міжнародні договори України, та практика його застосування, рішення Конституційного Суду України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок базується на планах наукових досліджень Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого і виконаний в межах цільової комплексної програми “Розвиток демократичних процесів в правовій державі” № 0186.0.070866.
Мета і задачі дослідження. Метою є забезпечення внеску у вдосконалення теоретичних знань про колізії у законодавстві, його види, сприяння вирішенню деяких спірних теоретичних питань, вироблення рекомендацій щодо попередження, подолання й усунення колізій.
Для досягнення означеної мети дослідження автор ставить перед собою такі задачі:
— визначити поняття колізій у законодавстві;
— проаналізувати підстави для відмежування колізій у законодавстві від інших дефектів законодавства, колізій у праві, конкуренції норм, уявних колізій тощо;
— докладно дослідити вже відомі науці критерії для класифікації колізій у законодавстві та встановити нові критерії;
— окремо дослідити кожний вид колізій в українському законодавстві (темпоральні, ієрархічні та змістовні), пов’язавши їх з проблемами дії нормативних актів у часі, ієрархічною структурою законодавства та поділом норм на загальні та спеціальні, подолати застарілі погляди, що базувались на законодавстві минулих часів;
— зробити висновки щодо шляхів попередження, подолання та усунення колізій у законодавстві;
— запропонувати комплекс заходів, спрямованих на зменшення колізійності законодавства.
Об’єктом дослідження є стан сучасного українського законодавства як засобу надання формальної означеності правовим нормам, виявлення його можливої дефектності.
Предметом дослідження є колізії, що виникають за наявності неузгодженостей у законодавстві, їх види та процес їх попередження, подолання та усунення.
Методологічна основа дослідження. В основу методології дослідження покладено комплексний підхід до аналізу колізій у законодавстві України. Для дослідження використовувався діалектичний метод і традиційні для сучасної юриспруденції методи — системний, формально-логічний, герменевтичний, історико-правовий, порівняльно-правовий, соціологічний та інші.
Дисертант прагнув вести дослідження через розгляд проблемних питань, спираючись на принцип верховенства права, що втілюється у принципі верховенства Конституції, закріплених нею принципів пріоритету невід’ємних та невідчужених прав і свобод людини, а також верховенства правового закону в системі нормативно-правових актів.
У зв’язку з тим, що вирішення завдань попередження, виявлення, подолання та усунення колізій може бути досягнуте лише на основі більш загальних правових положень, автор обґрунтовує своє розуміння таких фундаментальних правових проблем, як праворозуміння, законодавство, правовий закон, поняття й види правових норм, дія нормативно-правових актів, ієрархічна структура законодавства, тлумачення норм права тощо.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є самостійною, завершеною працею, першим у Україні загальнотеоретичним дослідженням щодо поняття колізій у законодавстві, їх класифікації та шляхів їх виявлення, попередження, подолання й усунення.
Особистим внеском здобувача у дослідженні обраної теми є такі положення дисертації:
1) уточнюються критерії відмежування колізій у законодавстві від інших юридичних явищ — дефектів законодавства, юридичних колізій, колізій у праві, конкуренції норм, уявних колізій тощо; на цих критеріях базується авторське визначення поняття “колізії у законодавстві”;
2) уточнюється і розвивається підхід, згідно з яким колізії між нормами національних законодавств різних держав, які є предметом дослідження міжнародного приватного права, не відносяться до колізій у законодавстві України;
3) акцентується увага на тому, що внаслідок різної природи окремих видів колізій для більш чіткого з'ясування їх суті та шляхів попередження і подолання доцільним є окреме ґрунтовне дослідження кожного з видів колізій (темпоральних, ієрархічних і змістовних);
4) обґрунтовується практичне значення введення в науковий обіг теоретичного поняття “колізійний склад”;
5) конкретизуються передумови успішного подолання кожного з видів колізій. Ними є запровадження у системі права і законодавства відповідних колізійних норм або правоположень і встановлення чітких відомостей про показники дії нормативно-правового акта в часі, про ієрархічну структуру законодавства, про загальні і спеціальні норми як додаткової інформації для правильного застосування колізійних правил;
6) уточнюється загальний ієрархічний принцип, згідно з яким у випадку суперечності між актами різної юридичної сили застосуванню підлягає тільки такий акт більш високої юридичної сили, що прийнятий у межах компетенції відповідного органу;
7) висувається пропозиція про запозичення з права Європейського Союзу таких підстав для визнання актів недійсними, як “порушення процесуальних вимог” і “зловживання повноваженнями при затвердженні актів”;
8) удосконалюється обґрунтування того, що колізії між нормами національного законодавства і нормами ратифікованих міжнародних договорів є різновидом ієрархічних колізій;
9) обґрунтовується необхідність комплексу заходів, в тому числі сформульованих вперше, реалізація яких дозволить значно знизити кількість проблем, що виникають при попередженні та подоланні колізій;
10) у зв’язку з розглядом питання про способи подолання колізій вперше здійснено аналіз нової колізійної норми, закріпленої в податковому законодавстві, про пріоритет прав платників податків за наявності конфлікту їх інтересів з контролюючими органами; обґрунтовується необхідність субсидіарного застосування цього правила у випадку, коли є сумніви щодо оцінки колізійної ситуації; висловлювається пропозиція про поширення подібного правила на інші галузі публічного права.
Теоретичне і практичне значення дисертації. Результати дослідження спрямовані на поглиблення наукових знань про колізії у законодавстві України, шляхи їх попередження, подолання та усунення, створення для цього необхідної теоретичної бази. Висновки і рекомендації, що містяться у дисертації, можуть бути використані вченими, представниками законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, органів місцевого самоврядування, особами, які займаються юридичною практикою, для удосконалення законодавства, його гармонізації з міжнародним правом, для поліпшення якості правозастосовчої діяльності.
Теоретичні положення дисертації можуть сприяти удосконаленню навчального процесу при викладанні курсів теорії держави і права, конституційного права, інших галузевих учбових дисциплін, а також при підготовці відповідних навчальних видань.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Основні положення дисертації обговорювались на наукових конференціях молодих вчених “Актуальні проблеми юридичної науки” (травень 2000 р., м. Харків), та “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні” (грудень 2000 р., м. Харків), що проводилися Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого, на Міжнародній науково-практичній конференції “50 років Конвенції про захист прав людини та основних свобод і проблеми формування правової держави в Україні” (жовтень 2000 р., м. Харків), на ХІ Харківських політологічних читаннях (березень 2001 р.).
Окремі результати дослідження використовувалися автором в навчальному процесі при проведенні занять із загальної теорії держави і права, при складанні тестів з навчального курсу “Загальна теорія держави і права”.
Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення в 5-ти статтях, три з яких містяться у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 3-х тезах доповідей.
Структура і обсяг дисертації. Відповідно до мети, завдань, об’єкта і предмета дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, вісьмох підрозділів, висновків (обсяг 174 с.) та переліку використаних джерел (287 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається предмет та об'єкт, мета та задачі дослідження, характеризуються його методологічна, теоретична та емпірична бази, формулюються основні положення, які визначають наукову новизну дисертації, розкривається наукова новизна, практичне значення роботи, висвітлюється стан апробації результатів дослідження, наводяться відомості про публікацію результатів дисертації, структуру і обсяг роботи.
Розділ І “Колізії у законодавстві” складається з двох підрозділів.
Підрозділ 1.1 присвячений дослідженню поняття законодавства. Відзначається, що на сьогодні відсутнє чітке нормативно закріплене визначення поняття “законодавство”, а пошук такого визначення є не тільки важливою теоретичною, але й суто практичною проблемою.
На підставі аналізу історичного аспекту проблеми, основних підходів, що склалися в науці, сучасної правотворчої та правозастосовчої практики, рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміну “законодавство” від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98 автор доходить висновку, що розуміння законодавства винятково як сукупності законів є найбільш науково коректним. Але повною мірою таке розуміння може бути реалізоване лише в перспективі. Сьогодні ж під терміном “законодавство” прийнято розуміти як закони, так і підзаконні нормативні акти, що ґрунтуються на них, а також відповідні акти СРСР та Української РСР, які не втратили силу. Відзначається, що такий підхід не суперечить чинній Конституції України.
Що до терміну “закон”, то широке його трактування (як законодавство в широкому розумінні), яке зустрічається навіть в актах офіційного тлумачення права, є абсолютно неприпустимим. Автор підтримує пропозицію, згідно з якою оптимальним виходом з цієї ситуації було б легальне визначення термінів “закон” і “законодавство”.
Автор погоджується з тим, що законодавство є високоорганізованою, цілісною, органічною системою, яка повинна мати такі інтегруючі ознаки як гнучкість, гармонійність і несуперечність усіх елементів. Відзначається, що між нормативно-правовими приписами існують координаційні та субординаційні зв’язки. Перші виражають просторову упорядкованість, узгодженість елементів, їх взаємодію по горизонталі (наприклад, зв'язки між нормами Загальної й Особливої частин кодексу). Відносини субординації регулюють вертикальну узгодженість компонентів системи законодавства, їх взаємодію, що виявляється у формі підпорядкування (прикладом є, зокрема, взаємозв'язок між нормами Конституції та поточного законодавства).
У той же час чинному законодавству, як і будь-якій іншій системі, властива певна неузгодженість, подолання якої відбувається за допомогою системозберігаючого механізму законодавства. Системозберігаючий механізм містить, зокрема, правила подолання колізій.
Підрозділ 1.2 вміщує аналіз поняття колізій у законодавстві та його відмежування від інших юридичних явищ.
Відзначається, що залежно від причин неузгодженості в літературі традиційно ведеться мова про існування в сфері правового регулювання двох видів суперечностей: матеріальних і формальних.
Матеріальні, або діалектичні суперечності в праві пов'язані насамперед із таким зовнішнім фактором як динаміка суспільних відносин і мають об'єктивну природу. До них можна віднести, зокрема, неузгодженості правових розпоряджень і суспільних відносин, які вони покликані регулювати, а також суперечності між нормами права і моральними, релігійними, звичаєвими нормами. Такі суперечності через складність поставленої проблеми та її специфіку є предметом самостійного наукового дослідження.
Термін “юридична колізія” іноді використовується в широкому значенні, позначаючи суперечності обох видів (як матеріальні, так і формальні). У цьому випадку юридична колізія визначається в літературі як суперечність між існуючими правовими актами й інститутами, правопорядком та намірами і діями щодо їх зміни, визнання або відторгнення.
Частіше термін “юридична колізія” вживається у вузькому значенні — як винятково внутрішня або формальна (формально-логічна) суперечність усередині правової системи. У такому значенні він тотожний терміну “колізії в праві”. До останніх відносять, зокрема, колізії правових норм, колізії між нормами права й актами тлумачення, а також колізії між окремими актами тлумачення, суперечності між законодавством та іншими джерелами права. Варто погодитися, що колізії в законодавстві є лише частиною можливих юридичних колізій.
Водночас колізії в законодавстві є одним з видів логіко-структурних дефектів (деформацій) у праві. Прикладами інших видів таких дефектів є, зокрема, зайве дублювання, прогалини в праві, нераціональне розташування правових норм; логічна недосконалість правових конструкцій. При цьому лише деякі види колізій у законодавстві (часові та ієрархічні) є логіко-структурними дефектами. Колізії, що не є дефектами, можна називати доброякісними (тобто нешкідливими) колізіями: це, наприклад, більшість змістовних колізій.
Автором сформульовано такі ознаки колізій у законодавстві:
1) колізії в законодавстві — це відносини, що виникають тільки між нормами права, закріпленими в законодавстві. Вони не можуть виникати між нормами, вираженими в інших джерелах права, між нормою права й актом її тлумачення, а також між актами тлумачення;
2) колізії — це відносини між нормами, що виникають із приводу регулювання одних фактичних обставин;
3) колізії у законодавстві виникають тільки у випадку регулювання фактичних відносин принаймні двома нормами права;
4) колізії існують за наявності двох або більш реально чи формально чинних норм. Норми нечинного юридичного акта (тобто скасованого як фактично, так і формально, який при цьому не має переживаючої дії, або такого, що не має зворотної сили) не можуть вступати в колізію з чинними нормами;
5) автор підтримує визначення колізій як відносин між неузгодженими нормами. При цьому формою неузгодженості може бути як розбіжність (невідповідність), так і суперечність.
Як логічний висновок пропонується визначення колізії у законодавстві як різновиду юридичних колізій, що виникає за наявності розбіжності або суперечності між реально або формально чинними нормами права, які закріплені в законодавстві та регулюють одні фактичні відносини.
Колізії у законодавстві необхідно відрізняти від уявних колізій (квазіколізій), тобто колізій, які існують лише в уявленні конкретної особи, яка реалізує правову норму.
Автором розглянуто також питання про співвідношення між поняттям “колізія” та “конкуренція норм”. Він погоджується з тими спеціалістами, які пояснюють співіснування обох понять головним чином специфікою термінології загальної теорії права, низки галузевих наук, де використовується термін “колізія”, і теорії кримінального права, що віддає перевагу терміну “конкуренція кримінально-правових норм”.
У розділі ІІ “Види колізій”, що складається з трьох підрозділів, аналізуються особливості основних видів колізій, властивих законодавству України.
Розділ починається з викладу поглядів, що склалися в науці щодо класифікації колізій у законодавстві. Визнається, що вивчення колізій доцільно здійснювати виходячи з їх поділу на колізії темпоральні, ієрархічні та змістовні.
Пропонується виділяти також колізії прості і складні (колізійний склад). Проста колізія має місце у випадку, коли ми констатуємо, що норми знаходяться в колізії або темпоральній, або ієрархічній, або змістовній. Нерідко між нормами одночасно наявні декілька видів колізій: наприклад, темпоральна та змістовна; ієрархічна та змістовна. У такому випадку можна говорити про колізійний склад або збіг колізій. Ця класифікація необхідна для правильного подолання колізії. Адже вироблені теорією правила подолання простих колізій і колізійних складів відрізняються.
Підрозділ 2.1 присвячений дослідженню темпоральних колізій. Темпоральна (часова) колізія є колізією, що виникає внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Успішне подолання і попередження темпоральних колізій неможливе без ґрунтовного вивчення проблеми дії закону в часі. У зв’язку з цим докладно проаналізовано чотири показники, що характеризують часову дію нормативного акта: момент набуття актом чинності; напрям темпоральної дії акта; момент, підстави та порядок призупинення дії нормативного акта; момент, підстави та порядок припинення (скасування) його дії.
З метою зменшення кількості помилок при подоланні темпоральних колізій автором запропоновано комплекс заходів, реалізація яких дозволить значно знизити рівень колізійності та кількість проблем, що виникають при подоланні колізій, зокрема:
на виконання вимог Конституції якнайшвидше прийняти закон про порядок набуття чинності нормативними актами;
поширити дію норми про те, що акти набувають чинності не раніше дня їхнього офіційного опублікування, на постанови Кабінету Міністрів України та відомчі акти, що визначають права та обов’язки юридичних осіб. Ця пропозиція обґрунтовується тим, що через складність суспільних відносин, що є об'єктом правового регулювання, на практиці досить проблематично розібратися з тим, чиї ж права й обов'язки (фізичних чи юридичних осіб) визначає той або інший нормативний акт. Дуже часто нормативні акти (особливо із сфери приватного права) регулюють відносини, учасниками яких, з одного боку, є громадяни, а з іншого боку – юридичні особи. У багатьох правовідносинах, що виникають на підставі актів публічного права, тісно переплетені інтереси різних суб'єктів;
зменшити кількість офіційних видань, з публікацією в яких нормативного акта пов'язується набуття ним чинності. Незручність сьогоднішньої ситуації полягає в тому, що для того, щоб особа мала уявлення про момент вступу в силу актів їй необхідно бути передплатником одразу чотирьох офіційних видань або постійно відслідковувати всі ці видання;
законодавчо закріпити правила відшукання більш пізнього акта, встановивши як критерій дату затвердження, а не дату офіційного опублікування чи набуття актом чинності. Коли дати затвердження актів збігаються, у такому випадку більш пізнім актом повинен вважатися акт, що має більший порядковий номер. При цьому ми виходимо з презумпції, що при затвердженні більш пізнього нормативного акта правотворчий орган бере до уваги існування раніше затвердженого ним акта. Отже, затверджуючи новий акт, орган бажає врегулювати відносини по-іншому. В той же час момент набрання чинності актом залежить не тільки від самого правотворчого органу, але і від інших осіб;
відмовитися (крім виняткових випадків) від поширеної на сьогодні практики надання нормативним актам зворотної сили, оскільки це підриває довіру суспільства до права, створює невпевненість особи в майбутньому;
зміст поняття “закон, що пом'якшує або скасовує відповідальність” повинен бути з’ясований не тільки в окремих, а в усіх галузевих юридичних науках, оскільки без цього неможливе правильне застосування положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну силу закону;
при прийнятті законів, що пом'якшують або скасовують відповідальність, в обов’язковому порядку поширювати його зворотну силу на юридичних осіб, що дозволить забезпечити рівне ставлення до всіх суб’єктів права;
уточнити текст ч. 1 ст. 58 Конституції України, поширивши її дію на юридичних осіб, і дозволивши законодавцю надавати зворотної сили будь-яким сприятливим для фізичних та юридичних осіб законам, а не тільки тим, що пом'якшують або скасовують відповідальність;
законодавчо встановити для кожної галузі законодавства основний напрям дії закону в часі (негайна дія або переживаюча дія). Для нормативних актів приватного права бажаною є переживаюча дія (це дозволяє враховувати інтереси осіб, що вступили в правовідносини до видання нового нормативного акта), а для актів публічного права — негайна (тому що держава, як правило, зацікавлена в можливості швидкої заміни старої норми новою);
оскільки застосування прийому фактичної заміни одним нормативним актом іншого є причиною виникнення більшості темпоральних колізій, необхідно використовувати пряме скасування акта, вдаючись до фактичної заміни лише у виняткових випадках.
Аналізуючи темпоральні колізії, автор спочатку розглядає загальний колізійний темпоральний принцип (наступний закон з того ж питання скасовує дію попередніх — lex posterior derogat priori), а потім — правила, що встановлюють винятки з нього (наприклад, темпоральні норми про надання закону переживаючої дії) і конкретизують його (темпоральні норми про зворотну силу).
У підрозділі 2.2 розглядаються ієрархічні колізії, специфіка яких полягає в тому, що на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми, що знаходяться на різних щаблях в ієрархічній (вертикальній) структурі законодавства і тому мають різну юридичну силу.
Підкреслюється, що подолання ієрархічних (субординаційних) колізій неможливе без з'ясування ієрархічної (вертикальної) структури законодавства України. Остання досліджується на підставі вивчення й осмислення досягнень радянських учених-юристів, відповідного досвіду інших держав, сучасного українського законодавства. Ієрархічна структура системи законодавства визначається юридичною силою нормативних актів. Остання, в свою чергу, залежить від місця, що займають органи — видавники цих актів у механізмі держави. Додатковою ознакою, що визначає місце акта в ієрархічній структурі законодавства, є специфічний зміст самого джерела права, що відрізняє його від інших актів, прийнятих тим самим правотворчим органом.
Автором аналізується загальний колізійний принцип, який використовується для подолання ієрархічних колізій (у випадку суперечності застосовуються норми, що мають більш високу юридичну силу — lex superior derogat legi interior). Його прояв у системі українського законодавства можна знайти як у прямій, так і в непрямій формах. Запропоновано уточнити загальний ієрархічний принцип, зазначивши, що у випадку суперечності застосуванню підлягає тільки такий акт більш високої юридичної сили, що прийнятий у межах компетенції відповідного органу. Справедливість цієї пропозиції підтверджується практикою Конституційного Суду України (рішення від 2 березня 1999 р. № 2-рп/991 та від 10 лютого 2000 р. № 2-рп/2000 ).
У підрозділі розглянуто окремі актуальні питання, вирішення яких сприятиме зміцненню ієрархічних зв'язків у системі законодавства.
Перш за все це проблема верховенства Конституції та законів. На підставі вивчення наукової літератури та аналізу відповідної практики Конституційного Суду України наведено критерії конституційності і законності нормативних актів. Розглянуто досвід Європейського Союзу, зокрема такі підстави для визнання актів недійсними, як “порушення процесуальних вимог” і “зловживання повноваженнями при затвердженні актів”.
Досліджено співвідношення між міжнародним правом і законодавством України. Для цього автор аналізує питання про статус у правопорядку України норм міжнародного права (норм міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надається Верховною Радою України, іншими державними органами, норм, закріплених у міжнародних звичаях, у рішеннях міжнародних судів, у міжнародному “м'якому праві”).
Колізії між нормами національного законодавства і нормами ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів, що віднесені до різновиду ієрархічних колізій, повинні вирішуватися на користь міжнародних договорів (крім колізій з нормами Конституції України). Відзначено, що цей різновид ієрархічних колізій не є логіко-структурним дефектом законодавства. На думку автора, для попередження суперечностей між нормами Конституції і міжнародного договору доцільно використовувати інститут попереднього конституційного контролю.
Підрозділ 2.3 присвячений питанню про змістовні колізії. Останні являють собою конфліктні відносини між нормами, що виникають у результаті часткового збігу обсягів їх регулювання, обумовленого специфікою суспільних відносин.
Автор вважає неможливим розгляд цього питання без попереднього ґрунтовного аналізу поділу норм права в залежності від обсягу (сфери) дії на загальні, спеціальні та виняткові. Перші, як відомо, поширюються на рід відносин у цілому. Другі діють тільки в межах визначеного виду відносин і встановлюють для нього деякі особливості у порівнянні із загальним правилом. Виняткові (які є особливим різновидом спеціальних) встановлюють зовсім інший порядок, ніж загальні норми. В підрозділі наводяться характерні ознаки спеціальних норм права, що досліджені у науковій літературі, відзначається, що поділ норм на загальні і спеціальні (виняткові) є досить умовним (оскільки одна норма може бути одночасно і загальною, і спеціальною в залежності від того, з якою нормою відбувається її порівняння).
При конкуренції загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом: спеціальний або винятковий закон скасовує дію загального (lex specialis derogat legi generalis).
Автор приєднується до думки, що крім конкуренції між загальними і спеціальними нормами можлива ще й конкуренція між спеціальними нормами, і констатує, що положення, розроблені в науці для подолання колізії спеціальних норм, досить неоднозначні. У зв’язку з цим пропонується законодавчо закріпити правила подолання колізій між спеціальними нормами.
У цьому підрозділі розглядаються й так звані складні випадки. При збігу темпоральної та змістовної колізій, що виникає внаслідок більш пізнього введення в дію загальної норми, пріоритет віддається спеціальній нормі, хоча її і прийнято раніше.
А у випадку збігу ієрархічної і змістовної колізій, коли загальна і спеціальна (виняткова) норми містяться в актах, що мають різну юридичну силу, перевага повинна віддаватися спеціальній (винятковій) нормі, навіть якщо вона має меншу юридичну силу. Однак якщо нижчий орган не уповноважений видавати спеціальні (виняткові) норми і тим самим вирішувати питання по-іншому, мусить діяти загальна норма вищої юридичної сили.
Розділ ІІІ “Шляхи попередження, подолання та усунення колізій” складається з трьох підрозділів, в яких розглядаються способи зменшення колізійності.
У підрозділі 3.1 увагу зосереджено на шляхах попередження колізій. Попередженням колізій у законодавстві можна вважати заходи, що дозволяють запобігати їх появі ще на стадії підготовки, прийняття і введення в дію нормативних актів до набуття ними чинності. На думку автора, це є найбільш оптимальним варіантом. Адже в цьому випадку система законодавства взагалі не деформується.
Обґрунтовується необхідність запровадження комплексу заходів, що сприяють попередженню всіх видів колізій, зокрема:
— формування єдиного концептуального праворозуміння на засадах визнання принципу верховенства права і базованих на ньому принципів верховенства Конституції і закону;
— подолання правового нігілізму;
— посилення ролі науки у законотворчому процесі;
— суворе дотримання правил законодавчої техніки;
— інформатизація законотворчого процесу.
Поряд із загальними також пропонуються заходи для попередження окремих видів колізій. Так, для попередження змістовних колізій доцільно розміщувати загальні і спеціальні норми в одному нормативному акті, законодавчо фіксувати зв'язки між загальними і спеціальними нормами. Для попередження темпоральних колізій треба не допускати необґрунтованого дублювання нормативних приписів у різних нормативних актах.
Підрозділ 3.2 присвячений шляхам усунення колізій, під яким традиційно розуміють зняття колізій взагалі. Розглядаючи питання про розмежування шляхів усунення та подолання колізій, автор погоджується з точкою зору, що затвердження колізійних норм, тлумачення закону і застосування правоположень є способами подолання колізій, у той час як нормотворчість — це спосіб їх усунення.
У підрозділі перелічуються основні техніко-юридичні прийоми, що надають нормотворчості здатність усувати колізії, наголошується на особливому значенні для усунення колізій такого способу систематизації законодавства як кодифікація, результатом якої повинно бути створення правотворчим шляхом єдиного, логічно цільного, внутрішньо узгодженого нормативного акта.
Автор пропонує скоректувати поширений погляд, що усунення колізій завжди повинно відбуватися на законодавчому рівні, нагадуючи, що особливим різновидом прямого скасування нормативного акта іншим органом є скасування актів органами судової влади, що також призводить до усунення колізій.
У підрозділі 3.3 характеризуються основні способи подолання колізій у законодавстві, тобто їх переборення у конкретному випадку в процесі правозастосування: видання колізійних норм, тлумачення закону і застосування правоположень. Вони утворюють колізійний механізм, що повинен включати всі перелічені вище способи і давати можливість у конкретному випадку зменшити шкідливий вплив прорахунків і недбалості законодавця.
Перевага колізійних норм перед іншими способами подолання колізій, яка полягає в тому, що вони закріплені у формально визначених колізійних приписах, робить їх найоптимальнішим способом подолання колізійну законодавстві. Колізійні норми є різновидом спеціалізованих правових норм, що встановлюють правила вибору правової норми, яка підлягає застосуванню при наявності розбіжності або суперечності між реально або формально чинними нормами права, які закріплені в законодавстві та регулюють однакові фактичні обставини.
В процесі теоретичного аналізу звернено увагу на нову колізійну норму, закріплену в податковому законодавстві, про пріоритет прав платників податків за наявності конфлікту інтересів з контролюючими органами. Автор вважає, що, керуючись принципом верховенства права, аналогічне правило доцільно поширити і на інші галузі публічного права. При цьому обґрунтовується, що зазначене правило повинне мати субсидіарне застосування у випадку, коли є сумніви щодо оцінки колізійної ситуації.
Багато з колізійних правил на сьогодні є правоположеннями, тобто стійкими типовими рішеннями щодо застосування юридичних норм, які реально набувають рис загальних правил. Внаслідок того що колізійні правила проіснували як правоположення протягом багатьох століть та за своєю чіткістю не поступаються правовим нормам, їх доцільно закріпити саме у вигляді спеціальних колізійних норм в Законі “Про нормативно-правові акти в Україні”.
Тлумачення може бути засобом подолання колізії в тому випадку, якщо вибір між конфліктуючими нормами неможливо зробити на підставі колізійних норм і правоположень або їх недостатньо (наприклад, при колізії спеціальних норм). Запропоновані варіанти тлумачення надалі (після їхнього визнання на практиці і кількаразового одноманітного застосування) можуть набувати характеру правоположень.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у дослідженні поняття колізій у законодавстві, критеріїв їх класифікації, шляхів попередження, подолання та усунення колізій. Все це є необхідним для зменшення колізійності законодавства України.
З тих висновків, що зроблені в дисертації, найбільш загальними і важливими є такі:
1. Аналіз розбіжностей щодо терміну “законодавство” привів дисертанта до висновку про доцільність сьогоднішнього розуміння його як системи законів і підзаконних нормативних актів, що ґрунтуються на них, у тому числі відповідних актів СРСР та Української РСР, які не втратили силу.
2. Під колізією у законодавстві розуміється різновид юридичних колізій, що виникає за наявності розбіжності або суперечності між реально або формально чинними нормами права, які закріплені в законодавстві та регулюють одні фактичні відносини.
3. Аналіз темпоральних, ієрархічних та змістовних колізій, який передує висновкам про варіанти їх подолання, треба пов’язувати відповідно з ґрунтовним дослідженням питань про дію нормативного акта в часі; про ієрархічну структуру законодавства; про загальні і спеціальні норми. В той же час враховується можливість так званого збігу колізій, що суттєво впливає на правила їх подолання.
4. Найбільш сприятливі умови попередження колізій створюються тоді, коли у суб’єктів правотворчості та правозастосування існує чітке, логічно обґрунтоване єдине концептуальне праворозуміння, здатне забезпечити верховенство права і правового закону; вживаються заходи щодо подолання правового нігілізму; у правотворчому процесі активно використовуються наукові досягнення, суворо виконуються правила законодавчої техніки.
5. Шляхами подолання колізій у законодавстві є застосування колізійних норм, використання колізійних правоположень, тлумачення закону, а шляхами усунення колізій — правотворчість та діяльність судів щодо скасування нормативно-правових актів.
6. Попередження, подолання та усунення усіх видів колізій відкриває шлях до підвищення ефективності законодавства, зростання його значення в реформуванні українського суспільства, більш надійного забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Список опублікованих праць за темою дисертації:
1. Погребняк С. Про підходи до поняття колізій в юридичній науці // Вісник Академії правових наук України.— 1999.— № 4.— С. 204—211.
2. Погребняк С. Роль принципу верховенства закону для подолання ієрархічних колізій // Вісник Академії правових наук України.— 2000.— № 4.— С. 247—259.
3. Погребняк С.П. Обратное действие законов // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій.— Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000.— Вип. 41.— С. 13—18.
4. Погребняк С.П. О порядке вступления в силу законов // Актуальні проблеми юридичної науки: Тези доп. та наук. повідомлень наук. конф. молодих вчених та аспірантів / За ред. проф. М. І. Панова.— Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000.— С. 8—9.
5. Погребняк С.П. Вплив колізій у законодавстві на стан прав людини і громадянина // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (до 50-ї річниці Конвенції про захист прав і основних свобод): Тези доп. та наук. повідомлень Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених / За ред. проф. М. І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000.— С. 3—5.
6. Погребняк С.П. Критерії конституційності та законності нормативних актів і подолання юридичних конфліктів // Конфлікти в суспільствах, що трансформуються: Збірник наукових статей (за матеріалами XI Харківських політологічних читань) / Упорядники: А. П. Гетьман, О. В. Ставицька.— Харків: Право, 2001.— С. 110—111.
7. Погребняк С. Про проблеми уявних колізій // Юридичний вісник України.— 1999.— № 10 за 11—17 березня.— С. 5.
8. Погребняк С. Конфликт интересов и правила преодоления коллизий // Бухгалтер.— 2001.— № 8—9 (ч. 1).— С. 31—34.

АНОТАЦІЇ

Погребняк С.П. Колізії у законодавстві України та шляхи їх переборення.— Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 — теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень.— Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, Харків, 2001.
Дисертацію присвячено теоретичному дослідженню колізій у законодавстві, їх співвідношення з іншими юридичними явищами, видів колізій та процесу їх попередження, подолання та усунення. Різновиди колізій пов’язано з проблемами дії нормативно-правових актів у часі, ієрархічною структурою законодавства, поділом норм права на загальні та спеціальні. Проаналізовано шляхи попередження, подолання та усунення колізій. Сформульовані пропозиції щодо зменшення колізійності.
Ключові слова: колізії у законодавстві, види колізій, дефекти законодавства, шляхи попередження, подолання та усунення колізій, дія нормативно-правових актів у часі, ієрархічна структура законодавства, загальні та спеціальні норми права.

Погребняк С.П. Коллизии в законодательстве Украины и пути их преодоления.— Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 — теория и история государства и права; история политических и правовых учений.— Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого, Харьков, 2001.
Диссертация посвящена исследованию коллизий в законодательстве, их соотношения с иными юридическими явлениями, видов коллизий и процесса их предупреждения, преодоления та устранения.
Отмечается, что в зависимости от причин несогласованности в литературе традиционно ведется речь о существовании в сфере правового регулирования двух видов разногласий: материальных и формальных. Термин “юридическая коллизия” иногда используется в широком значении, обозначая разногласия обоих видов (как материальные, так и формальные).
Чаще термин “юридическая коллизия” употребляется в узком смысле — как исключительно внутреннее или формальное (формально-логическое) противоречие внутри правовой системы. В таком значении он тождествен термину “коллизии в праве”. К последним относят, в частности, коллизии правовых норм, коллизии между нормами права и актами толкования, а также коллизии между отдельными актами толкования, разногласия между законодательством и другими источниками права. Следует согласиться, что коллизии в законодательстве являются лишь частью возможных юридических коллизий.
В то же время автор исходит того, что некоторые виды коллизий в законодательстве (темпоральные и иерархические) являются видом логико-структурных дефектов (деформаций) в праве. Коллизии, которые не являются дефектами, можно назвать доброкачественными (то есть безвредными) коллизиями: это, например, большинство содержательных коллизий.
Автором предлагается определение коллизии в законодательстве как разновидности юридических коллизий, которая возникает при наличии расхождения или противоречия между реально или формально действующими нормами права, закрепленными в законодательстве и регулирующими одни и те же фактические отношения.
В работе обосновывается, что коллизии между нормами национальных законодательств разных государств, которые являются предметом исследования международного частного права, не относятся к коллизиям в законодательстве Украины.
Формулируются предпосылки успешного преодоления любого из видов коллизий: наличие в системе права и законодательства соответствующих коллизионных норм или правоположений и четкие сведения о показателях действия нормативно-правового акта во времени, об иерархической структуре законодательства, об общих и специальных нормах как дополнительной информации для правильного применения коллизионных правил.
Предлагается уточнить общий иерархический принцип, установив, что в случае разногласия применению подлежит только такой акт более высокой юридической силы, который принят в пределах компетенции соответствующего органа.
Обосновывается, что коллизии между нормами национального законодательства Украины и нормами ратифицированных международных договоров являются разновидностью иерархических коллизий.
Вносятся предложения относительно комплекса мероприятий, реализация которых позволит значительно снизить уровень коллизионности или количество проблем при преодолении коллизий.
Обосновывается, что наиболее благоприятные условия для предупреждения всех видов коллизий создаются тогда, когда у субъектов правотворчества и правоприменения существует единое концептуальное правопонимание, которое в состоянии обеспечить верховенство права и правового закона; принимаются меры по преодолению правового нигилизма; в правотворческом процессе активно используются научные достижения, строго выполняются правила законодательной техники. Кроме общих предлагаются меры по предупреждению отдельных видов коллизий.
Проанализирована закрепленная в налоговом законодательстве новая коллизионная норма о приоритете прав налогоплательщиков при конфликте их интересов с контролирующими органами, обосновано субсидиарное применение этого правила в случае, если имеются сомнения относительно оценки коллизионной ситуации; предложено распространить действие подобного правила и на другие области публичного права.
Ключевые слова: коллизии в законодательстве, виды коллизий, дефекты законодательства, пути предупреждения, преодоления та устранения коллизий, действие нормативно-правовых актов во времени, иерархическая структура законодательства, общие и специальные нормы права.

Pogrebniak S. Conflicts of laws in the legislation of Ukraine and the ways of their elimination.— The Manuscript.
The thesis for a candidate’s of law degree in the field 12.00.01 – Theory and history of the State and law; history of the political and legal studies. – National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Mudry, Kharkiv, 2001.
The dissertation is devoted to research of conflicts of laws (collisions) arising from differences in the legislation, of kinds of conflicts of laws and processes of their prevention, overcoming and elimination. Their classification, interaction with other legal phenomena is given on the basis of the theoretical analysis of the literature and legal acts. The ways of the prevention, overcoming and elimination of conflicts of laws are analyzed. The offers concerning reduction of conflicts of laws are formulated.
Keywords: Conflicts of laws in the legislation, kinds of conflicts of laws, defects of the legislation, ways of the prevention, overcoming and elimination of conflicts of laws, action of the legal acts in time, hierarchical structure of the legislation, general and special norms of law.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking