Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Комплексна діагностика і фармакотерапевтична корекція афективних розладів внаслідок вживання опіоїдів та психостимуляторів

 

САМОЙЛОВА ОЛЕНА СТЕПАНІВНА

КОМПЛЕКСНА ДІАГНОСТИКА І ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА КОРЕКЦІЯ АФЕКТИВНИХ РОЗЛАДІВ ВНАСЛІДОК ВЖИВАННЯ ОПІОЇДІВ ТА ПСИХОСТИМУЛЯТОРІВ

14.01.17- наркологія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН Украї-ни.

Науковий керівник: доктор медичних наук, ЛІНСЬКИЙ Ігор Володимирович,
Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України,
завідувач відділу профілактики та лікування наркоманій.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор СОСІН Іван Кузьмич,
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України, завідувач кафедри наркології;

доктор медичних наук, професор БІТЕНСЬКИЙ Валерій
Семенович, Одеський державний медичний університет
МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії та медичної
психології;

П р о в і д н а у с т а н о в а:
Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та нарко-логії МОЗ України.

Захист дисертації відбудеться "_22___" __вересня____2006 р. о _10-й_____годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті неврології, пси-хіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

 

Автореферат розісланий "_18_____" __серпня_______________2006 р.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук, ст.н.с. Л.І. Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Протягом останніх п'ятнадцяти років в Україні триває стрімке поширення наркоманій (Волошин П.В. та співавт., 2001; Бі-тенський В.С., Мельник Е.В, 2001; Юрьєва Л.Н., 2002; Сосін І.К., 2005). Най-більш поширеним видом наркоманії в Україні залишаються опіоманії. Кількість осіб, залежних від опіоїдів, за даними МОЗ України на 1.01.2006 р., сягає 73239, а за розрахунками фахівців АМН України вона перевищує 130 тисяч (Лінський І.В., Мінко О.І., Первомайський Е.Б., 2005). Швидко зростає залежність від ефедриноподібних психостимуляторів кустарного виготов-лення (далі в тексті - психостимулятори) (Волошина Н.П. та співавт., 2000; Сосін І.К. та співавт., 2001; Григорова І.А., 2002; Гавенко В.Л., 2004; Бачері-ков А.М., 2005). За даними МОЗ України з 1999 по 2004 рік кількість залежних від психостимуляторів збільшилась в 6,54 рази: з 272 до 1779 осіб відповідно (Волошин П.В., Мінко О.І., Лінський І.В., 2004; Напрєєнко О.К., Процик В.О., 2004; Дяченко Л.І., 2005).
Облігатною складовою клініки залежності від будь-яких психоактив-них речовин є афективна патологія (Кутько І.І. та співавт., 2001; Бітенський В.С., Аймедов К.В., 2002; Марута Н.О., Мінко О.І., 2003; Влох І.Й., Михняк С.І., 2003; Абрамов В.А., 2004; Михайлов Б.В., Мартиненко А.О., 2006; Fernandez L., Cassagne-Pinel C., 2001; Baker T.B., 2004). Афективні розлади, з одного боку, створюють додаткову мотивацію для вживання психоактивної речовини, а з іншого – є одними з обов’язкових наслідків наркотизації (Мер-цалов В.С., 2001; Воробйова Т.М., 2002; Деменко В.Д., 2003; Берченко О.Г., 2005; Міщенко Т.С., Козьолкіна С.О., 2006; Balfour D.J., Ridley D.L., 2000).
В клініці наркоманій зустрічається весь спектр відомих афективних розладів: від гострої ейфорії на висоті інтоксикації до вітальної туги в струк-турі синдрому відміни (Підкоритов В.С., Кутько І.І., 2003; Дубенко А.Є. та співавт., 2004; Дзяк Л.А., 2005; Сосін І.К. та співавт., 2005; Bovasso G., 2001; Dodge R. та співавт., 2005). Висока лабільність емоційного статусу у хворих на наркоманію істотно ускладнює оцінку наявної у них афективної патології існуючими психодіагностичними методами (Сердюк О.І., 2001; Голубков О.З., 2003; Рімша С.В. та співавт., 2004; Кришталь В.В.,2005; Dannon P. та співавт., 2004). Крім того, на структуру афективних розладів впливає не тіль-ки поточний стан, не тільки вид наркотику, але й конституційні риси (Михайлов Б.В. та співавт., 2000; Тайцлін В.І., 2001; Перцев Г.Д., 2002; Су-хоруков В.І., 2003; Казакова С.Є. та співавт., 2003; Воробйова Т.М., 2004).
Таким чином, афективна патологія при залежності від психоактивних речовин є складним і недостатньо вивченим клінічним феноменом, що ускладнює вибір оптимальної терапевтичної тактики. Для визначення спіль-них і специфічних рис афективної патології, що виникає внаслідок наркома-ній, і для розробки відповідної диференційованої терапії бажано було обрати якісно відмінні за своїми фармакологічними властивостями психоактивні ре-човини – об’єкти залежності. З цієї точки зору опіоїди (депресанти ЦНС) та ефедриноподібні сполуки (стимулятори ЦНС) постають найбільш придатни-ми для порівняльного аналізу. Сукупність перелічених вище обставин визна-чила мету і завдання цього дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у відповідності з планом науково-дослідних робіт відділу про-філактики та лікування наркоманій Інституту неврології, психіатрії та нарко-логії Академії медичних наук України, які проводились у руслі реалізації На-ціональної програми протидії зловживанню наркотичними речовинами та їх незаконному обігу, а саме: 1/ "Розробка методів корекції афективних розладів при психічних та поведінкових розладах внаслідок вживання психоактивних речовин" (№ держреєстрації 0101U000116, шифр АМН 7.01) та 2/ "Розробити методи стабілізації терапевтичних ремісій у хворих з залежністю від психо-активних речовин на основі комплексного вивчення якості їх особистого життя і стану мікросоціального оточення" (№ держреєстрації 0104U002282, шифр АМН.ТР.5.04).
Мета дослідження – підвищення ефективності фармакотерапевтичної корекції афективних розладів у хворих, залежних від опіоїдів, і у хворих, за-лежних від психостимуляторів, на основі результатів комплексного динаміч-ного психодіагностичного дослідження.
Відповідно до мети були поставлені та вирішені наступні задачі:
1. Визначити особливості родинного анамнезу та показників соціаль-ної адаптації у хворих, залежних від опіоїдів, і у хворих, залежних від психо-стимуляторів.
2. Встановити особливості рис особистості та типів темпераменту у хворих, залежних від опіоїдів, і у хворих, залежних від психостимуляторів.
3. Комплексно вивчити афективний статус осіб, залежних від опіоїдів, і осіб, залежних від психостимуляторів, на момент госпіталізації і сформува-ти однорідні, за сукупностями психодіагностичних ознак, групи хворих.
4. Вивчити динаміку зворотного розвитку афективних розладів у хво-рих, залежних від опіоїдів і психостимуляторів, під впливом комплексної психофармакотерапії.
5. Оцінити відставлену ефективність комплексної психофармакотера-пії у хворих, залежних від опіоїдів, і хворих, залежних від психостимулято-рів, за результатами катамнестичного спостереження.
Об'єкт дослідження: психічні та поведінкові розлади внаслідок вжи-вання психоактивних речовин.
Предмет дослідження: афективні розлади у осіб, залежних від опіоїдів та психостимуляторів.
Методи дослідження: клініко-психопатологічний, психодіагностичний (опитувальник Айзенка, опитувальник Derogatis, шкала HADS, шкала Hamilton-21, шкала Yang), математичної статистики та кластерного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше представлена порі-вняльна, комплексна клініко-психопатологічна та психодіагностична характе-ристика афективних розладів у хворих, залежних від опіоїдів, і хворих, залеж-них від ефедриноподібних психостимуляторів. Вперше встановлена залеж-ність характеру і динаміки зазначених афективних розладів від рис особистос-ті, типу темпераменту, особливостей родинного анамнезу та показників соціа-льної адаптації. Визначено вплив особливостей афективних розладів в момент госпіталізації на ефективність лікування і стійкість терапевтичної ремісії. Роз-роблені оптимальні диференційовані схеми корекції афективних розладів у хворих, залежних від опіоїдів, і хворих, залежних від психостимуляторів.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено оптималь-ний комплекс психодіагностичного дослідження для виявлення афективних розладів у хворих, залежних від психоактивних речовин. Розроблено методи корекції афективних розладів у хворих, залежних від опіоїдів, і у хворих, за-лежних від психостимуляторів, на основі результатів комплексного, динамі-чного клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження. Шляхом катамнестичного спостереження доведена ефективність запропоно-ваних методів діагностики та лікування, що дозволяє рекомендувати їх ши-роке впровадження в медичну практику.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним на-уковим дослідженням здобувача. Всі ідеї, що складають суть дисертації, на-лежать автору. Автором здійснений патентно-інформаційний пошук, визна-чена мета і задачі дослідження, розроблено дизайн дослідження й освоєні всі методи дослідження, що використовувались під час виконання роботи. Авто-ром самостійно обстежені всі хворі і проаналізовані їхні результати. Само-стійно виконана статистична обробка отриманих даних. Самостійно розроб-лено комплекс психодіагностичного дослідження для виявлення афективних розладів у хворих, залежних від психоактивних речовин, а також методи ко-рекції афективних розладів у хворих, залежних від опіоїдів, і у хворих, зале-жних від психостимуляторів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були представлені на: XII Всесвітньому психіатричному конгресі, Йокогама, Японія, 24-29 серпня, 2002 р.; XIII Всесвітньому психіатричному конгресі, Каїр, Єгипет, 10-15 вересня, 2005 р.; ІІ Національному Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України "Психоневрологія ХХІ століття", Харків, 11-14 червня 2002 р.; Пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Сучасні технології профілактики та ліку-вання нервових, психічних розладів та розладів внаслідок вживання психоак-тивних речовин", Луганськ, 20-22 вересня 2005 р.; ІV-VІI Українських науко-во-практичних конференціях з міжнародною участю "Довженківські читан-ня", Харків, 2003-2006 рр.; Обласних конференціях Харківського наукового товариства невропатологів, психіатрів та наркологів (2001-2005 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, у тому числі 7 наукових робіт у наукових професійних виданнях (згідно пе-реліку ВАК), з них 3 наукові роботи без співавторів. Подано заявку на вина-хід "Спосіб прогнозування тривалості терапевтичних ремісій у хворих зале-жних від опіоїдів".
Структура та обсяг роботи. Основний зміст роботи викладено на 134 сторінках друкованого тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду літе-ратури, п'яти розділів власних досліджень, висновків, ілюстрована 37 рисун-ками і 28 таблицями. Перелік використаних літературних джерел містить 242 найменування, із них 149 кирилицею, а 93 латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження: Дослідження проводились протя-гом 2001-2006 рр. в стаціонарі 1-го наркологічного відділення Міської кліні-чної наркологічної лікарні м. Харкова № 9, що є клінічною базою відділу профілактики і лікування наркоманій Інституту неврології, психіатрії та нар-кології Академії медичних наук України (ІНПН АМНУ).
Обстежено 200 хворих (всі чоловічої статі), з яких 94 хворих із синд-ромом залежності від опіоїдів (І група порівняння - шифр діагнозу F11.2 за МКХ-10) і 106 хворих із синдромом залежності від психостимуляторів (ІІ група порівняння - шифр F.15.2 за МКХ-10). Особи, залежні від опіоїдів, вживали переважно ацетильований екстракт із макової соломки, а залежні від психостимуляторів - виготовлений із фенілпропаноламіну (сировина – офіці-нальні препарати "Ефект", "Колдакт") розчин, що містив у собі меткатінон. Середній вік залежних від опіоїдів 26,88 ? 0,63 роки, а залежних від психо-стимуляторів 25,55 ? 0,48 роки.
Програма дисертаційної роботи передбачала оцінку поточного психіч-ного стану хворих та його динаміки протягом лікування шляхом комплексно-го клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження із оброб-кою одержаних результатів методами математичної статистики. Вивчення анамнезу, скарг пацієнтів, поведінкових проявів наявної психопатології здій-снювалось в межах клініко-психопатологічного метода за діагностичними критеріями МКХ-10 (Чуркін А.А., Мартюшов А.Н., 2000). Опитувальник Ай-зенка (EPQ) (Васерман Л.І., Щєлкова О.Ю., 2003) використовувався для оці-нки базових властивостей особистості (екстраверсії – інтроверсії та нейроти-зму) та визначення на цій основі типу темпераменту. Опитувальник Derogatis (SCL–90R) (Derogatis L.R та співавт., 1976) застосовувався для багатовимір-ного визначення структури психопатологічної симптоматики за шкалами: соматизації (SOM), обсесивності–компульсивності (O-C), міжособистісної сенситивності (INT), депресії (DEP), тривожності (ANX), ворожості (HOS), фобічної тривожності (PHOB), паранояльних тенденцій (PAR), психотизму (PSY), а також за додатковою шкалою (ADD) та шкалою загального індексу тяжкості психічного стану (GSI). Для всебічної оцінки власно афективного статусу використовувалися: суб'єктивна шкала тривоги і депресії (Hospital Anxiety Depression Scale (HADS)), об'єктивна шкала депресії Hamilton-21 (Hospital Depression Rating Scale (HDRS)) та шкала манії Yang (Hamilton M., 1960; Guelfi G.D., 1993). Для визначення однорідних (за сукупністю одержа-них психодіагностичних ознак) груп хворих, результати комплексного дослі-дження оброблялись методом кластерного аналізу (Єнюков І.С., 1989). Для визначення середніх величин, дисперсії, взаємозалежностей, вірогідності відмінностей в групах порівняння використовувалися методи математичної статистики, а саме, методи дисперсійного та кореляційного аналізу (Лапач С. Н. та співав., 2000) з застосуванням програмних пакетів: "Statistica 6.0" та об-числювальних таблиць "Excel" з пакету "MS Office 2003".
Результати досліджень та їх обговорення.
Дослідженнями родинного анамнезу та показників соціальної адаптації встановлено, що серед батьків осіб, залежних від психоактивних речовин, ча-стота наркозахворювань (алкоголізму та наркоманії) в 15,06 разів більше, ніж в популяції (23,50 % проти 1,56 % при p<0,01). При цьому, батьки залежних від опіоїдів були уражені наркохворобами достовірно частіше (в 3,16 рази при p<0,01) ніж батьки залежних від психостимуляторів (29,79 % проти 9,43 % відповідно). Водночас, хворі, залежні від опіоїдів, достовірно частіше (в 2,09 рази при p<0,05) походять із неповних родин ніж хворі, залежні від психости-муляторів, а якщо розглядати ті родини, які стали неповними не внаслідок смерті одного із батьків, а саме через власний розпад, то це співвідношення стає ще більшим (2,37 рази при p<0,05 ). Аналіз показників соціальної адапта-ції свідчить про низький рівень освіти і зайнятості осіб, залежних від психоак-тивних речовин, при чому вірогідних різниць поміж хворими, що були залеж-ними від різних психоактивних речовин виявити не вдалося.
Показано, що холеричний тип темпераменту зустрічається серед осіб, залежних від психоактивних речовин, в 2,80 рази частіше, ніж в загальній популяції (62,48 % проти 22,33 % при p<0,01) і тому може розглядатися як фактор ризику формування наркоманії, при цьому тип темпераменту не впливає на вибір конкретної психоактивної речовини (опіоїда чи психости-мулятора) - різниця в розподілах хворих, залежних від цих психоактивних речовин за типами темпераменту (так само як і за середніми значеннями екс-траверсії-інтраверсії та нейротизму), не вірогідна (p=0,74).
В результаті комплексного дослідження афективного статусу, викона-ного в момент госпіталізації, встановлено, що хворих на опіоманію достові-рно відрізняє від хворих, залежних від психостимуляторів, більш високі рів-ні: депресії за шкалою Hamilton-21, а також соматизації, міжособистісної се-нситивності і загальної тяжкості психічного стану за опитувальником Derogatis, що пояснюється важкістю синдрому відміни опіоїдів, з одного бо-ку, і нейротоксичною дією психостимуляторів (яка веде до емоційного сплощення) – з іншого (табл. 1).
Таблиця 1
Результати комплексного психодіагностичного дослідження осіб, залежних від психостимуляторів, та осіб, залежних від опіоїдів (перший день госпіталізації)
Шкала Середні значення 1) психодіагностичних параметрів, бали
В групах хворих з різними типами темпераменту Разом

Холерики Сангвініки Меланхоліки Флегматики
Залежні від опіоїдів (n=94)
Шкала HADS Тривога 14,95 ± 0,62 3)4)5) 12,27 ± 0,48 5) 12,09 ± 0,60 5) 10,17 ± 0,10 3) 13,68 ± 0,46
Депресія 15,22 ± 0,60 4)5) 17,27 ± 0,64 5) 18,18 ± 0,64 20,00 ± 0,09 3) 16,35 ± 0,48
Шкала Hamilton 41,98 ± 1,26 4) 36,50 ± 1,80 4)5) 46,55 ± 0,64 3) 45,00 ± 0,57 3) 41,43 ± 1,05
Шкала Yang 18,07 ± 1,49 4)5) 17,73 ± 1,74 4)5) 5,64 ± 0,65 3) 5,17 ± 0,35 3) 15,71 ± 1,20
Опитувальник Derogatis Шкала SOM 3,84 ± 0,02 3)4)5) 3,53 ± 0,02 4)5) 3,05 ± 0,06 3) 1,69 ± 0,12 3)4) 3,54 ± 0,06
Шкала O-C 3,51 ± 0,09 5) 3,31 ± 0,16 5) 3,44 ± 0,09 5) 2,22 ± 0,30 3)4) 3,37 ± 0,08
Шк. INT 2,78 ± 0,05 2,34 ± 0,09 4)5) 2,92 ± 0,07 3) 2,91 ± 0,04 3) 2,70 ± 0,08
Шкала DEP 3,16 ± 0,12 5) 2,95 ± 0,19 3,29 ± 0,28 5) 1,41 ± 0,55 4) 3,01 ± 0,10
Шкала ANX 3,57 ± 0,05 5) 3,65 ± 0,10 5) 3,66 ± 0,05 5) 0,37 ± 0,16 3)4) 3,40 ± 0,09
Шкала HOS 2,06 ± 0,14 4)5) 1,46 ± 0,16 4)5) 0,73 ± 0,10 3) 0,81 ± 0,08 3) 1,69 ± 0,12
Шк. PHOB 2,33 ± 0,16 5) 2,14 ± 0,26 5) 1,87 ± 0,28 5) 0,52 ± 0,09 3)4) 2,12 ± 0,13
Шкала PAR 2,45 ± 0,12 4)5) 2,12 ± 0,15 1,91 ± 0,03 2,08 ± 0,03 2,29 ± 0,09
Шкала PSY 2,73 ± 0,16 2,90 ± 0,25 3,01 ± 0,34 2,12 ± 0,59 2,77 ± 0,12
Шкала ADD 2,74 ± 0,18 3,06 ± 0,18 2,58 ± 0,35 2,79 ± 0,23 2,80 ± 0,12
Індекс GSI 2,98 ± 0,04 5) 2,99 ± 0,06 5) 3,06 ± 0,06 5) 1,26 ± 0,09 3)4) 2,88 ± 0,06
Залежні від психостимуляторів (n=106)
Шкала HADS Тривога 15,84 ± 0,66 5) 13,85 ± 0,72 13,50 ± 0,70 12,00 ± 0,63 15,08 ± 0,49
Депресія 16,03 ± 0,62 3)4)5) 11,88 ± 0,63 2) 11,33 ± 0,65 2) 11,00 ± 0,37 2) 14,56 ± 0,48
Шкала Hamilton 34,40 ± 1,94 2)3)5) 22,50 ± 1,80 2)4) 31,33 ± 2,23 2)3)5) 22,25 ± 1,43 2) 30,85 ± 1,45 2)
Шкала Yang 17,44 ± 1,71 4)5) 11,04 ± 1,71 5) 11,00 ± 1,26 2)5) 3,00 ± 0,37 2)3) 14,96 ± 1,24
Опитувальник Derogatis Шкала SOM 1,56 ± 0,03 2) 3) 4) 5) 0,91 ± 0,04 2)4)5) 0,49 ± 0,01 2)3)5) 0,38 ± 0,02 2)3)4) 1,30 ± 0,04 2)
Шкала O-C 3,45 ± 0,09 3)5) 2,60 ± 0,21 3,03 ± 0,32 2,45 ± 0,19 3,18 ± 0,09
Шк. INT 2,30 ± 0,08 2) 2,02 ± 0,08 2) 2,09 ± 0,11 2) 2,00 ± 0,06 2) 2,21 ± 0,06 2)
Шкала DEP 3,61 ± 0,07 2)3) 2,36 ± 0,21 2,36 ± 0,44 1,98 ± 0,64 3,17 ± 0,10
Шкала ANX 3,42 ± 0,14 3) 2,03 ± 0,43 2)4) 4,28 ± 0,32 3) 3,25 ± 0,31 2) 3,12 ± 0,16
Шкала HOS 1,73 ± 0,16 3)4)5) 0,88 ± 0,15 5) 0,70 ± 0,10 0,38 ± 0,07 2)3) 1,41 ± 0,12
Шк. PHOB 2,08 ± 0,14 5) 1,27 ± 0,29 2,19 ± 0,48 5) 0,46 ± 0,04 4) 1,83 ± 0,13
Шкала PAR 2,50 ± 0,13 3)4)5 1,19 ± 0,18 2) 1,28 ± 0,18 2) 0,71 ± 0,15 2) 2,04 ± 0,12
Шкала PSY 3,01 ± 0,11 3) 1,62 ± 0,30 2) 2,65 ± 0,29 2,50 ± 0,15 2,63 ± 0,12
Шкала ADD 2,88 ± 0,10 2,12 ± 0,33 4) 3,24 ± 0,16 3) 2,96 ± 0,31 2,71 ± 0,11
Індекс GSI 2,75 ± 0,06 2)3)5) 1,66 ± 0,13 2)4) 2,34 ± 0,13 2)3) 1,91 ± 0,09 2) 2,43 ± 0,07 2)
Примітки:
1) - середні значення подано у форматі "M ± m"; 2) - різниця із залежними від опіоїдів вірогідна (p < 0,05); 3) - різниця із сангвініками вірогідна (p < 0,05); 4) - різниця із мелан-холіками вірогідна (p < 0,05); 5) - різниця із флегматиками вірогідна (p < 0,05).

Показано, що на характер депресії в стані відміни істотно впливає тип темпераменту: у холериків, незалежно від виду наркотику, домінує тривога, а у флегматиків характер депресії істотно залежить від виду наркотику (при опіоманії – тужливий, при залежності від психостимуляторів – тривожний); сангвініки і меланхоліки займають проміжне положення, при цьому сангвіні-ки - ближче до холериків, а меланхоліки – до флегматиків.
В результаті кореляційного скринінгу всіх психодіагностичних даних встановлено, що окремі психодіагностичні характеристики сильно корелю-ють поміж собою. Оскільки дійсно додаткову інформацію несуть лише взає-монезалежні показники, сильнокорельовані ознаки були вилучені із масиву даних. Після цього із 15 психодіагностичних ознак (табл.1) для подальшого багатофакторного аналізу залишилось лише сім, а саме: рівень тривоги та де-пресії за суб'єктивною шкалою HADS, рівень депресії за об'єктивною шка-лою Hamilton, рівень манії за шкалою Yang, а також рівні міжособистісної сенситивності, ворожості та паранояльності за шкалами опитувальника Derogatis. Кореляційні зв’язки поміж цими психодіагностичними ознаками мали складний, мозаїчний характер. Наприклад, у залежних від опіоїдів рі-вень манії за шкалою Yang цілком очікувано негативно корелював з рівнем депресії за шкалами HADS і Hamilton (r=–0,4 i r=–0,6 відповідно при p<0,05), в той час як у залежних від психостимуляторів спостерігався парадоксальний позитивний кореляційний зв’язок поміж зазначеними показниками (r=+0,4 i r=+0,4 відповідно при p<0,05).
Ця мозаїчність і парадоксальність зв’язків поміж показниками афекти-вного стану у хворих, залежних від психоактивних речовин, могла бути адек-ватно описана лише в межах комплексного, багатовимірного підходу. В ре-зультаті кластерного аналізу багатовимірних даних (сім психодіагностичних ознак, згадані вище) всі обстежені хворі розділились на п’ять груп-кластерів із якісно відмінними спектрами афективних розладів, що зменшувались за загальним ступенем тяжкості у ряді A?B?C?D?E (рис.1). При цьому, дві групи-кластери (A і C) включали до себе як осіб, залежних від опіоїдів, так і залежних від психостимуляторів, а інші три - лише осіб, залежних або від психостимуляторів (групи-кластери B і E), або від опіоїдів (група-кластер D). Хворі групи-кластеру А характеризувалися високою емоційною нестабіль-ністю з дисфоріями, психопатоподібною поведінкою і схильністю до агресії.
Рис. 1 Кластерна структура обстеженої популяції хворих, залежних від
опіоїдів і залежних від психостимуляторів

В групі-кластері В хворим була притаманна значна емоційна нестабільність і психопатоподібна поведінка, але в цій поведінці домінували пасивно-оборонні реакції. Хворі групи-кластеру С клінічно демонстрували стабільну депресію. На відміну від хворих груп-кластерів А і В у цих пацієнтів тло на-строю було постійно зниженим. В афективному статусі хворих групи-кластеру D домінували ознаки гіпоманії: благодушність, іронічність, мило-стиве відношенням до оточуючих та поблажлива поведінка у поєднанні із непослідовністю думок і руховим розгальмуванням. Нарешті, психічний ста-тус хворих групи-кластеру E характеризувався ригідною астено-анергічною депресією, апатією, як правило, у поєднанні з важкою неврологічною (паркі-нсоноподібною) симптоматикою.
Дослідженнями динаміки наявних афективних розладів під впливом комплексної психофармакотерапії показано, що середні рівні тривоги і де-пресії у хворих, залежних від психостимуляторів, протягом лікування не-впинно зменшуються, в той час як у хворих, залежних від опіоїдів, їхні зміни мають двофазний характер: спочатку зростають (з 1 по 6 день), а потім зме-ншуються. Це пояснюються тим, що синдром відміни опіоїдів (який досягає свого максимуму саме на 4-6 день припинення наркотизації) переноситься набагато тяжче, ніж синдром відміни психостимуляторів.
Ефективність корекції афективних розладів оцінювалася за ступенем їхнього зворотного розвитку протягом періоду спостереження, а саме, як різ-ницю поміж початковими і фінальними рівнями тривоги та депресії. Встано-влено, що хворі на опіоманію, у порівнянні з особами, залежними від психо-стимуляторів, при інших рівних умовах, демонструють протягом лікування більш інтенсивний зворотний розвиток депресії (наприклад, за шкалою Hamilton на 21,97 ? 0,99 бали і на 13,60 ? 0,95 бали відповідно, при p<0,05). При цьому високий вихідний рівень психопатизації у хворих, залежних від опіоїдів, достовірно знижує ефективність лікування депресії (темпи її зворо-тного розвитку оціненого за шкалою Hamilton під впливом терапії в групі-кластері А менші , ніж в групі-кластері С (17,45 ? 1,93 бали і 25,21 ? 0,84 бали відповідно, при p<0,05)), в той час як у хворих, залежних від психости-муляторів, подібної закономірності не існує. Також встановлено, що підви-щенню ефективності лікування депресії у хворих на опіоманію вірогідно сприяє призначення рисполепту (p<0,01) і ципрамілу (p<0,05), а підвищенню ефективності лікування депресії у хворих залежних від психостимуляторів вірогідно сприяє призначення клопіксолу (p<0,05), зопіклону (p<0,01), піра-цетаму (p<0,01) і також ципрамілу (p<0,01).
Разом із тим показано (рис.2), що протягом перших двох тижнів ком-плексного лікування амітриптилін (який на відміну від селективних інгібіто-рів зворотного захоплення серотоніну, справляє не тільки власно антидепре-сивну, але і седативну дію) у хворих на опіоманію демонструє істотну тера-певтичну перевагу над ципрамілом, що пов'язано з високим рівнем тривоги на висоті синдрому відміни опіоїдів і чого немає при синдромі відміни пси-хостимуляторів. Але потім, починаючи з 30-го дня комплексного лікування, ципраміл у хворих на опіоманію є більш ефективним не тільки у порівнянні з фоновою терапією, але і у порівнянні з амітриптиліном; водночас, у хворих, залежних від психостимуляторів, таких розходжень в ефективності комплек-сної терапії з застосуванням ципрамілу або амітриптиліну немає.
Оскільки інформація, яку надають про себе хворі на наркоманію, рідко буває надійною, в якості показника відставленої ефективності комплексної психофармакотерапії був взятий хоча і непрямий, але об’єктивний критерій, а саме, період між першою і другою госпіталізацією до стаціонару протягом періоду спостереження.



Примітки:
* - відмінність від хворих, що одержували ципраміл і амітриптілін вірогідна (p<0,05);
** - відмінність від хворих, що одержувала амітриптілін вірогідна (p<0,05);
*** - відмінність від хворих, що одержувала ципраміл вірогідна (p<0,05).

Рис. 2 Динаміка середніх показників тривоги (за шкалою HADS) у хворих, залежних від опіоїдів (А), і хворих, залежних від психостимуляторів (Б) під впливом різних видів комплексного лікування

Встановлено, що у хворих, залежних від психостимуляторів, тривалість міжгоспітального періоду вірогідно менша, ніж у хворих, залежних від опіої-дів, що свідчить про відносно більший темп перебігу залежності від психо-стимуляторів (табл. 2).
Таблиця 2
Середня тривалість міжгоспітального періоду протягом катамнестичного спостереження
у осіб, залежних від опіоїдів і від психостимуляторів
Група-кластер / вид
комплексного лікування Середня тривалість міжгоспітального періоду 1), діб
Залежні від опіоїдів (n=56) Залежні від психостимуляторів (n=50)
Диференціація за групами-кластерами
Група-кластер A 112,82 ? 25,12 125,00 ? 43,00
Група-кластер B - 153,25 ? 84,19
Група-кластер C 286,31 ? 42,08 2) 232,64 ? 108,35
Група-кластер D 292,33 ? 80,95 -
Група-кластер E - 164,92 ? 75,50
Диференціація за видом комплексного лікування
Без антидепресантів 167,72 ? 26,13 161,36 ? 68,06
З амітриптіліном 227,81 ? 66,08 169,20 ? 63,87
З ципрамілом 420,27 ? 80,34 3) 170,33 ? 83,68
Разом 252,50 ? 33,40 167,30 ? 40,50 4)
Примітка: 1) - середні значення подано у форматі "M ± m"; 2) - різниця з групою-кластером А віро-гідна (p < 0,05); 3) - різниця з групою лікування без застосування антидепресантів віро-гідна (p < 0,05); 4) - різниця із залежними від опіоїдів вірогідна (p < 0,01).

Разом із тим, виявлена достовірна тенденція до збільшення тривалості міжгоспітального періоду у хворих, залежних від опіоїдів, в ряду груп-кластерів A > C > D, тобто в порядку зменшення тяжкості наявних афекти-вних розладів і ступеню психопатизації хворих. Окрім того, у хворих на опі-оманію, які одержували ципраміл, міжгоспітальний період був в 2,51 рази довшим, ніж у тих, хто не одержував ніяких антидепресантів, і в 1,85 рази довшим, ніж у тих, хто одержував амітриптилін (табл. 2).
Водночас, у осіб, залежних від психостимуляторів, призначення анти-депресантів у складі комплексної терапії, істотно не впливає на тривалість міжгоспітальних періодів протягом катамнестичного спостереження, що сві-дчить про відносно меншу питому вагу афективних розладів у виникненні рецидивів у цієї категорії хворих.
ВИСНОВКИ

1. У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі комплексної діагностики афективних розладів у хворих, залежних від опіоїдів та психостимуляторів, для їх фармакотерапевтичної корекції.
2. Частота наркологічної обтяженості в родинах хворих, залежних від опіоїдів, в 3,16 рази більше (29,79 % проти 9,43 % при p<0,01), ніж в родинах хворих, залежних від психостимуляторів; що свідчить про істотну питому ва-гу спадкової компоненти у розвитку залежності від психоактивних речовин, насамперед, у розвитку опіоманій.
3. Хворі, залежні від опіоїдів, походять із неповних родин в 2,09 рази частіше, ніж хворі, залежні від психостимуляторів (27,66 % проти 13,21 % при p<0,05). Це свідчить про те, що можливість легального придбання преку-рсорів психоактивних речовин підвищує ризик наркотизації ними осіб, що походять із так званих "благополучних" сімей, оскільки сировину для психо-стимуляторів (на відміну від макової соломки) можна купувати в аптеках.
4. Холеричний темперамент зустрічається серед хворих, залежних від психоактивних речовин, в 2,80 рази частіше, ніж в загальній популяції (62,48 % проти 22,33 % при p<0,01) і може розглядатися як фактор ризику форму-вання наркоманії. При цьому тип темпераменту не впливає на вибір опіоїда чи психостимулятора (різниця в розподілах хворих, залежних від цих психо-активних речовин за типами темпераменту невірогідна (p=0,74)).
5. Хворих на опіоманію достовірно відрізняє від осіб, залежних від психостимуляторів, більш високі рівні: депресії (41,43 ± 1,05 бали і 30,85 ± 1,45 бали відповідно при p<0,05) за шкалою Hamilton-21, а також соматизації (3,54 ± 0,06 бали і 1,30 ± 0,04 бали відповідно при p<0,01), міжособистісної сенситивності (2,70 ± 0,08 бали і 2,21 ± 0,06 бали відповідно при p<0,05) і за-гальної тяжкості психічного стану (2,88 ± 0,06 бали і 2,43 ± 0,07 бали відпо-відно при p<0,05) за опитувальником Derogatis, що пояснюється відносною важкістю синдрому відміни опіоїдів, з одного боку, і нейротоксичною дією психостимуляторів (яка веде до емоційного сплощення) – з іншого.
6. На характер депресії в стані відміни у осіб, залежних від психоакти-вних речовин, істотно впливає тип темпераменту: у холериків, незалежно від виду наркотику, домінує тривога, а у флегматиків характер депресії істотно залежить від виду наркотику (при опіоманії – тужливий, при залежності від психостимуляторів – тривожний). Сангвініки і меланхоліки займають промі-жне положення, при цьому сангвініки - ближче до холериків, а меланхоліки – до флегматиків.
7. Складний і мінливий характер афективних розладів у хворих, залеж-них від психоактивних речовин, вимагає для об’єктивізації емоційного стану таких пацієнтів одночасного використання як мінімум двох протилежних за своєю спрямованістю психодіагностичних методик (наприклад, пари шкал HADS–Yang, або Hamilton–Yang). При цьому, на дійсну депресію вказувати-муть лише конгруентні результати - "висока депресія - низька манія".
8. Серед п’яти груп-кластерів (в порядку зменшення сукупної тяжкості афективних розладів: A?B?C?D?E), виділених в результаті багатофактор-ного кластерного аналізу даних комплексного психодіагностичного дослі-дження, дві (A і C) включають до себе як осіб, залежних від опіоїдів, так і осіб, залежних від психостимуляторів, а інші три - лише осіб, залежних або від психостимуляторів (B і E), або осіб, залежних від опіоїдів (D). Це свід-чить про можливість формування як подібних, так і сугубо специфічних, для кожної психоактивної речовини, спектрів афективних розладів.
9. Динаміка тривоги і депресії протягом детоксикації у осіб, залежних від психостимуляторів, є монотонно убутною, а у хворих на опіоманію вона має двофазний характер: із стадією зростання і стадією зменшення, що пояс-нюється відносно більшою суб’єктивною тяжкістю синдрому відміни опіої-дів, який набуває свого максимального розвитку на 4-6 день з моменту при-пинення вживання наркотику (госпіталізації). При цьому, на висоті синдрому відміни варіабельність ступенів виразності афективних розладів зменшуєть-ся, що особливо помітно у осіб, залежних від опіоїдів, і свідчить про нівеля-цію індивідуальних особливостей у стражданні.
10. Хворі на опіоманію, у порівнянні з хворими, залежними від психо-стимуляторів, при інших рівних умовах, демонструють протягом лікування більш інтенсивний зворотний розвиток депресії як за шкалою HADS (7,74 + 0,40 бали і 5,71 + 0,39 бали відповідно при p<0,05), так і за шкалою Hamilton-21 (21,97 + 0,99 бали і 13,60 + 0,95 бали відповідно при p<0,05). При цьому, у хворих, залежних від опіоїдів, з високим вихідним рівнем психопатизації (група-кластер А) ефективність лікування як тривоги, так і депресії є досто-вірно (p<0,05) нижчою, ніж у хворих з низьким вихідним рівнем психопати-зації (група-кластер С), в той час як у хворих, залежних від психостимулято-рів, відповідної закономірності не існує.
11. Середня тривалість міжгоспітальних періодів у хворих, залежних від психостимуляторів, в 1,51 рази менша, ніж у хворих, залежних від опіої-дів (167,3 ? 40,5 діб проти 252,5 ? 33,4 діб відповідно при p<0,01), що свід-чить про відносно більшу прогредієнтність залежності від психостимуляторів у порівнянні з залежністю від опіоїдів.
12. Призначення ципрамілу або амітриптиліну хворим, залежним від опіоїдів, збільшує середню тривалість міжгоспітальних періодів, у порівнянні з фоновою комплексною терапією в 2,51 рази (420,27 ? 80,34 діб проти 167,72 ? 26,13 діб при p < 0,05) і в 1,85 рази (227,81 ? 66,08 діб проти 167,72 ? 26,13 діб при p > 0,05) відповідно. Водночас, у осіб, залежних від психо-стимуляторів, призначення антидепресантів у складі комплексної терапії, іс-тотно не впливає на тривалість міжгоспітальних періодів протягом катамнес-тичного спостереження, що свідчить про відносно меншу питому вагу афек-тивних розладів у виникненні рецидивів у цієї категорії хворих.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Самойлова Е.С. Характеристика аффективных расстройств у боль-ных с зависимостью от психоактивных веществ//Український вісник психо-неврології.-2005.-Т.13, вип.2(43).-С.42-44.
2. Самойлова Е.С. Кластерный анализ популяции больных, зависимых от опиоидов и психостимуляторов кустарного изготовления по результатам комплексного психодиагностического исследования//Український медичний альманах.-2005.-Том 8, №4 (додаток).-С.223-224.
3. Самойлова О. С. Родинна обтяженість як передумова формування афективних розладів у хворих на наркоманію//Український вісник психонев-рології.-2006.-Т.14, вип.1(46).-С.119-122.
4. Лінський І.В., Мінко О.І., Самойлова О.С. Структура афективних розладів у хворих із залежністю від опіоїдів та хворих із залежністю від пси-хостимуляторів за результатами багатовимірного психодіагностичного дослі-дження//Архів психіатрії.-2004.-Т.10, №4(39).-С. 89-91. (Особистий внесок Самойлової О.С. – набір матеріалу, аналіз результатів дослідження).
5. Минко А.И., Линский И.В., Суслова Л.В., Маркозова Л.М, Самойло-ва А.В., Самойлова Е.С. Современные взгляды на лечение аффективных рас-стройств в клинике зависимости от психоактивных веществ//Архів психіат-рії.-2003.-Т.9, №1(32).-С.96-99. (Особистий внесок Самойлової О.С.- дослі-дження клінічної ефективності проведеної психотропної терапії).
6. Реминяк В.И., Линский И.В., Реминяк И.В, Самойлова Е.С. О пер-спективах использования ципрамила в комплексной терапии наркома-нии//Український медичний часопис.-2001.-№2(22)- III/IV.-С.60-63. (Особис-тий внесок Самойлової О.С – підбір та обробка даних літературних джерел).
7. Лінський І.В., Мінко О.І., Самойлова О.С. Місце рисполепту в ліку-ванні залежності від опіоїдів//Український вісник психоневрології.-2003.-Том 11, вип.3 (36).-С.79-83. (Особистий внесок Самойлової О.С – дослідження те-рапевтичної дії рисполепту, аналіз отриманих результатів).
8. Минко А.И., Линский И.В., Самойлова Е.С. Эффективность ципра-лекса при купировании аффективных расстройств у больных опиоманией //Довженківські читання: теорія і практика наркології: Матеріали VІ-ї Украї-нської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 87-й річниці з дня народження заслуженого лікаря України, народного лікаря СРСР О.Р. Довженка (5-6 квітня 2005 року).-Харків, 2005.-С.183-186. (Осо-бистий внесок Самойлової О.С – дослідження терапевтичної дії ципралексу, аналіз отриманих результатів).
9. Linsky I.V., Minko A.I., Marcozova L.M., Samoylova E.S. The antide-pressants in treatment of opiomania//XIIth World Congress of Psychiatry, Yoko-hama, Japan (August 24-29, 2002). (Особистий внесок Самойлової О.С – дослі-дження терапевтичної дії антидепресантів, аналіз отриманих результатів).
10. Linsky I.V., Samoylova E.S.. Affective disorders in patients with de-pendence on psychostimulants and opioids//XIIIth World Congress of Psychiatry, Cairo, Egypt (September, 10-15, 2005). (Особистий внесок Самойлової О.С. – набір матеріалу, аналіз результатів дослідження).

АНОТАЦІЯ
Самойлова О.С. Комплексна діагностика і фармакотерапевтична коре-кція афективних розладів внаслідок вживання опіоїдів та психостимуляторів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.17 – наркологія. – Інститут неврології, психіатрії та нар-кології АМН України, Харків, 2006.
У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової за-дачі комплексної діагностики афективних розладів у хворих, залежних від опіоїдів та психостимуляторів кустарного виготовлення, для їх подальшої фармакотерапевтичної корекції. Визначено, що спадкова обтяженість є од-ним із факторів ризику у формуванні афективних розладів у хворих із залеж-ністю від психоактивних речовин, і насамперед, у розвитку опіоманій.
У роботі проведено дослідження впливу особистісних характеристик на характер, структуру і ступінь виразності афективних розладів. Доведено, що на формування конкретного спектру афективних розладів в стані відміни у осіб із залежністю від психоактивних речовин істотно впливає вид психо-активної речовини, тип темпераменту, а також тривалість періоду наркотиза-ції.
Доведена перевага терапії з застосуванням антидепресантів над терапі-єю без застосування цих препаратів. Встановлено, що динаміка зворотного розвитку депресії істотно залежить від виду антидепресантів, що використо-вувались. Розроблені пропозиції щодо оптимізації лікування афективних роз-ладів. Здійснено впровадження отриманих результатів шляхом доповідей та публікацій.
Ключові слова: опіоїди, психостимулятори, залежність, афективні роз-лади, діагностика, корекція, прогноз.

АННОТАЦИЯ
Самойлова Е.С. Комплексная диагностика и фармакотерапевтическая коррекция аффективных расстройств вследствие употребления опиоидов и психостимуляторов. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских на-ук по специальности 14.01.17 – наркология. – Институт неврологии, психиат-рии и наркологии АМН Украины, Харьков, 2006.
В диссертации на основании комплексного динамического клинико-психопатологического и психодиагностического исследования дано теорети-ческое обобщение и новое решение научной задачи комплексной диагности-ки аффективных расстройств у больных с зависимостью от опиоидов и пси-хостимуляторов кустарного изготовления (далее - психостимуляторы) с це-лью оптимизации их дальнейшей фармакотерапевтической коррекции. Пред-ставлены результаты обследования 94 пациентов-мужчин с зависимостью от опиоидов и 106 пациентов-мужчин с зависимостью от психостимуляторов (диагностика проводилась по критериям МКБ–10).
В результате изучения наследственных факторов и показателей соци-альной адаптации у больных с зависимостью от психоактивных веществ ус-тановлено существенное значение наследственной отягощенности в развитии наркозаболеваний и, прежде всего, в развитии опиоманий. Исследовано влияние личностных характеристик на характер, структуру и степень выра-женности аффективных расстройств, доказано, что на формирование кон-кретного спектра аффективных расстройств у зависимых от опиоидов и пси-хостимуляторов лиц влияет вид психоактивного вещества, тип темперамента, а также длительность периода наркотизации.
Изучена структура аффективных расстройств у больных с зависимо-стью от психоактивных веществ на начальных стадиях формирования син-дрома отмены посредством комплексного многомерного психодиагностиче-ского исследования. Доказано, что аффективные расстройства у больных, за-висимых от опиоидов, и у больных, зависимых от психостимуляторов, на момент их госпитализации в стационар можно адекватно описать относи-тельно стабильными комбинациями психодиагностических характеристик.
В результате кластерного анализа все обследованные больные, (незави-симо от вида употребляемого психоактивного вещества), были разделены на 5 групп-кластеров со следующими характерными вариантами аффективных расстройств: группа-кластер А - высокая эмоциональная нестабильность с частыми дисфориями, психопатоподобным поведением и склонностью к аг-рессии (20 больных, зависимых от опиоидов, и 20 - зависимых от психости-муляторов); группа-кластер В – значительная эмоциональная нестабильность и психопатоподобное поведение с преобладанием пассивно-оборонительных реакций (16 зависимых от психостимуляторов); группа-кластер С – стабиль-ная депрессия с постоянно сниженным фоном настроения (68 зависимых от опиоидов и 43 зависимых от психостимуляторов); группа-кластер D – гипо-мания с благодушием, ироничностью, снисходительным отношениям к ок-ружающим, непоследовательностью мышления и двигательной растормо-женностью (6 зависимых от опиоидов); группа-кластер E – ригидная астено-анергическая депрессия, апатия, в сочетании с тяжелой неврологической (паркинсоноподобной) симптоматикой (27 зависимых от психостимулято-ров).
Из пяти полученных групп-кластеров два (А и С) включали в себя больных, употребляющих как психостимуляторы, так и опиоиды, что свиде-тельствует о том, что вид употребляемого наркотика не оказывает решающе-го воздействия на формирование аффективных расстройств. Их спектр явля-ется результатом действия многих относительно равноправных факторов.
Использованная формальная процедура кластеризации позволила ре-шить важную клиническую задачу - сформировать однородные (по вариан-там аффективных расстройств) группы больных, в которых можно проводить дифференцированную терапию.
В диссертации разработаны предложения по оптимальной коррекции аффективных расстройств, проведено изучение динамики их обратного раз-вития в результате проведенного лечения и дана катамнестическая оценка отдаленной эффективности комплексной психофармакотерапии у больных с зависимостью от опиоидов и психостимуляторов. Осуществлено внедрение полученных результатов путем докладов и публикаций.
Ключевые слова: опиоиды, психостимуляторы, зависимость, аффек-тивные расстройства, диагностика, коррекция, прогноз.

ANNOTATION
Samoylova E.S. Complex diagnosis and pharmacotherapeutic correction of affective disorders owing to the use of opiates and psychostimulants. – Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical science degree in specialty 14.01.17 – narcology. - Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of AMS of Ukraine, Kharkov, 2006.
The dissertation contains the theoretic generalization of results of complex diagnosis of affective disorders in patients with use of opioids and ephedronelike psychostimulants of handicraft manufacturing (then – psychostimulants) in order to further pharmacotherapeutic correction.
The hereditary charge as one of risk factors of formation of affective disor-ders in patients with dependence from psychoactive substances (first of all, in de-velopment of opiomania) is determined.
The research of influence of personal characteristics on character, on struc-ture and on degree of expressiveness of affective disorders is carried out in this work. It is proved, that a type of psychoactive substances, type of temperament, and also duration of drug intake period is influence essentially on formation of concrete spectrum of affective disorders in persons with dependence from psy-choactive substances during withdrawal syndrome.
Advantage of therapy with using of antidepressants above therapy without using of these medicines is proved. It is established, that dynamics of back devel-opments of depression essentially depends on a type of used antidepressants. Propositions concerning optimization of treatment of affective disorders are devel-oped.
Introduction of the received results by means of reports and publications are carried out.
Key words: opioids, psychostimulants, dependence, affective disorders, di-agnostics, correction, prognosis.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking