Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Конституційна відповідальність політичних партій в Україні

 

ПОЛЕВИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

КОНСТИТУЦІЙНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ

12.00.02 – конституційне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2004



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Національної ака-демії Служби безпеки України.

Науковий керівник – кандидат юридичних наук, професор
Картавцев Валерій Степанович,
Національна академія Служби безпеки України (м. Київ), в. о. ректора

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Фрицький Олег Федорович,
Юридична академія МВС України (м. Дніпропетровськ), професор кафедри конституцій-ного права;

кандидат юридичних наук, доцент
Євграфов Павло Борисович,
Конституційний Суд України (м. Київ), суддя
Провідна установа – Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, кафедра конституційного права (м. Харків)

 

Захист відбудеться 24 вересня 2004 року о 15 год. 00 хв. на засіданні спеціалі-зованої вченої ради Д 26.236.03 в Інституті держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвяти-тельська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий 20 серпня 2004 року

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Усенко І. Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Кінець двадцятого століття був доленос-ним періодом української історії. Проголошення незалежності, прийняття нової Конституції України 1996 року стали етапними подіями, що визначили майбут-нє Українського народу.
Основним політико-правовим документом України є Конституція. Її діє-вість визначається існуванням тривалих політичних традицій, звичаїв, ефектив-ністю механізмів конституційного контролю та конституційної відповідальнос-ті. Конституційна відповідальність при цьому розуміється, з одного боку, як механізм застосування негативних санкцій до порушників відносин, пов'язаних з процесом здійснення влади Українським народом, а з іншої – як елемент пра-вового статусу суб’єкта конституційних відносин, що спонукає до позитивної, конструктивної діяльності та реалізації функцій, виконання яких очікує від су-б'єкта суспільство.
Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження зумовлена, по-перше, системоутворюючим характером інституту конституційної відповідаль-ності як елементу системи захисту конституційних відносин, по-друге, важли-вою роллю, що відіграють політичні партії в демократичній державі.
Політичні партії раніше не розглядалися як суб’єкт цього виду відпові-дальності, що зумовлено низкою об’єктивних причин. Так, історія розвитку ба-гатопартійності на українських теренах охоплює до двадцяти років на початку двадцятого століття та ледь більше десятиріччя новітнього періоду. Доволі три-валий досвід існування Комуністичної партії є, скоріше, негативним з погляду демократії та багатопартійності. Таким чином, в Україні склалося так, що пра-вове регулювання діяльності політичних партій та інститут їх конституційної відповідальності практично не мають історичних традицій, досвіду, необхідних для нормального функціонування політичної системи.
Крім цього, безпосередньо проблематику діяльності партій досліджує політологія, яка розглядає останніх суб'єктами політики, а не публічного права. Партії, насамперед, є політичним інститутом. Їх головне завдання – сприяти вираженню політичної волі громадян за допомогою виборів. Проте, на думку автора, широке коло питань діяльності партій вимагає вирішення правовими за-собами, адекватними ролі партій у демократичному суспільстві.
Конституційна відповідальність партій повинна стати ефективним меха-нізмом переведення гострих політичних конфліктів у правову площину, що дасть змогу уникнути проявів політичного екстремізму та насильства. У такому випадку цей інститут виступатиме гарантією демократичного розвитку полі-тичної системи України. Зазначене свідчить на користь детальної інституціона-лізації діяльності партій, що включає в себе правову регламентацію їх консти-туційної відповідальності.
Проблема конституційної відповідальності не достатньо розроблена віт-чизняною правовою наукою. Наявні роботи стосуються, як правило, вивчення загальних питань, а комплексного студіювання проблеми конституційної відпо-відальності політичних партій до цього часу в Україні взагалі не було. Тому ви-никла об’єктивна потреба у дослідженні природи, сутності, змісту, механізму та місця конституційної відповідальності політичних партій у політико-правовій системі суспільства, що зумовлює актуальність та своєчасність дисертаційної роботи.
Теоретично-інформаційну базу дисертації становлять праці вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, це роботи О. Агєєвої, М. Коноха, Р. Косолапова, В. Маркова, О. Плахотного та інших щодо родової соціально-філософської категорії “відповідальність”.
Такі автори, як С. Алєксєєв, Б. Базилєв, С. Братусь, В. Кудрявцев, О. Лейст, Ф. Лопушанський, Д. Лук'янець, М. Малєін, В. Оксамитний, І. Самощенко та М. Фарукшин, розглядають проблеми юридичної відповідальності.
У працях О. Бантишева, С. Дьякова, В. Картавцева, С. Кєліної, В. Лучіна, В. Навроцького, О. Трайніна, Є. Фесенко та інших аналізуються окремі питання складу правопорушення.
Наукові розробки С. Авак’яна, Н. Бобрової, Т. Зражевської, Н. Колосової, О. Краснікової, М. Краснова, Л. Кривенко, О. Кутафіна, В. Лучіна, О. Майданик, В. Мелащенка, О. Мельник, Л. Наливайко, В. Погорілка, Ю. Тодики, В. Федоренка, О. Фрицького, А. Червяцової, Т. Шона стосуються власне інсти-туту конституційної відповідальності.
Одночасно дисертантом опрацьовано дослідження вчених радянської доби В. Даніленка, І. Ільїнського, М. Марченка, а також українських науковців О. Батанова, А. Білоуса, Н. Гаєвої, А. Григор’єва, В. Кампо, М. Коваля, В. Кушніренка, М. Примуша, М. Рябця, Т. Слинько та інших, присвячені різно-манітним аспектам діяльності політичних партій.
У Російській Федерації цій проблемі приділено значну увагу у роботах Ю. Вєдєнєєва, В. Євдокімова, В. Коломийцева, В. Лапаєвої, Ю. Юдіна.
Об’єктом дисертаційного дослідження є інститут конституційної відпо-відальності.
Предметом дослідження є субінститут конституційної відповідальності політичних партій в Україні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тація виконана відповідно до п. 3.2 плану науково-дослідної роботи центру на-укових досліджень Національної академії Служби безпеки України на 2002 рік.
Метою дисертаційного дослідження є з’ясування сутності, підстав та видів конституційної відповідальності політичних партій, вироблення рекомен-дацій з удосконалення відповідного правового субінституту.
Для досягнення мети автор ставить перед собою такі завдання:
запропонувати власне визначення поняття конституційної відповідально-сті політичних партій та розкрити його зміст;
показати органічну єдність позитивного та негативного аспекту консти-туційної відповідальності політичних партій;
визначити роль конституційної відповідальності політичних партій як од-нієї з гарантій існування конституційного ладу;
дослідити генезис субінституту конституційної відповідальності політич-них партій у світовій та вітчизняній державно-правовій практиці;
розкрити зміст, мету та види конституційної відповідальності політичних партій;
визначити підстави конституційної відповідальності політичних партій;
внести пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у частині застосування субінституту конституційної відповідальності політичних партій.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є наукова те-орія пізнання та вироблена на її основі система загальнонаукових та спеціаль-них методів, які забезпечили всебічний аналіз досліджуваного предмета.
Шляхом використання аналізу та синтезу правові явища та категорії роз-кладаються на складові частини, які піддаються детальному дослідженню (окремо розглядаються предмет конституційної відповідальності політичних партій, її підстави, суб’єкти, склад конституційного правопорушення, механізм реалізації конституційної відповідальності політичних партій тощо); на основі цих складових формулюється поняття конституційної відповідальності партій.
Застосування формально-догматичного методу дало змогу простудіювати деякі поняття та категорії як такі, що не вимагають доведення. Їх використання стало запорукою подальших узагальнень.
Завдяки методу юридичного узагальнення сформовано нове поняття кон-ституційної відповідальності партій, запропоновано механізм її реалізації тощо.
Використання методу тлумачення нормативно-правового матеріалу дало змогу знайти прогалини у чинному законодавстві, визначити шляхи дальшого розвитку субінституту конституційної відповідальності партій.
Із застосуванням порівняльного та історичного методів проаналізовано та співставлено зарубіжний і вітчизняний досвід конституційної відповідальності партій. Отримані висновки використовуються при розробці механізму реаліза-ції цього субінституту.
Системно-структурний та системно-функціональний методи використо-вуються під час комплексного дослідження великих систем (правової системи України, системи галузі конституційного права України). Конституційна відпо-відальність політичних партій розглядається як невід'ємна частина вказаних си-стем у взаємодії з іншими їх елементами.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що субінсти-тут конституційної відповідальності політичних партій вперше став предметом наукового дослідження в Україні.
1. Автором вперше запропоновано визначення конституційної відповіда-льності політичних партій як передбаченого конституційно-правовими норма-ми виду юридичної відповідальності, що є правовим зв’язком між політичною партією та суспільством, при якому політична партія (суб’єкт відповідальності) будує поведінку відповідно до свого конституційного статусу, а інші суб’єкти відносин, пов'язаних із здійсненням влади Українським народом (інстанції від-повідальності), контролюють, оцінюють таку поведінку та (або) її результати, а у випадку негативної оцінки можуть застосувати санкції за встановленою про-цедурою.
2. Доведено органічну єдність позитивного (усвідомлення наслідків обра-ного варіанта поведінки, реалізація функцій, виконання обов’язків, дотримання заборон, передбачених конституційно-правовим статусом) та негативного (за-стосування покарання у випадку порушення партією конституційно-правових норм) аспектів конституційної відповідальності політичних партій.
3. У роботі дістало подальший розвиток теоретичне положення про кон-ституційну відповідальність як елемент конституційно-правового статусу полі-тичної партії. Звідси стверджується, що конституційна відповідальність вини-кає з моменту здобуття партією відповідного конституційно-правового статусу (реєстрації). Підставою застосування санкцій конституційної відповідальності є невиконання політичною партією покладених на неї конституційних обов’язків або вчинення конституційного правопорушення (конституційного делікту).
4. У дисертації продовжено дослідження конституційного делікту як під-стави конституційної відповідальності. Зазначається, що конституційним делік-том, вчиненим політичною партією, є винне протиправне діяння, яке завдає шкоди цінностям та інтересам, пов'язаним із процесом здійснення влади Украї-нським народом, та за яке нормами конституційного законодавства передбаче-но застосування санкцій конституційної відповідальності.
5. Автором вперше в Україні розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки конституційного правопорушення, котре може бути вчинено політичною парті-єю. Оскільки партія є колективним суб'єктом, то це надає певних особливостей суб'єктивній стороні правопорушення, яка розглядається як психічна діяльність уповноважених осіб політичної партії, котрі діють від імені та в інтересах пар-тії, у момент підготовки та вчинення суспільно небезпечного діяння. Вина полі-тичної партії визначається як психічне ставлення її уповноважених осіб (особи), які діють від імені та в інтересах партії, до своїх дій (бездіяльності) та наслідків, що ними спричинені. Особливістю мети такого діяння є його спрямованість на досягнення результату, значимого для партії як цілісного суб'єкта.
6. З урахуванням сучасних умов становлення конституційного права, ви-борчої системи України сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до низки законів та підзаконних нормативно-правових актів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висно-вки і пропозиції дисертації формують цілісне уявлення про сутність, ознаки, види, призначення та механізм конституційної відповідальності політичних партій в Україні.
Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення зако-нодавства та нормативно-правових актів, у подальших галузевих наукових до-слідженнях, під час підготовки підручників і навчальних посібників, викладан-ня конституційного права України, конституційного права зарубіжних країн тощо.
Апробація результатів дисертації. Окремі результати дослідження ого-лошувалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та прак-тика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (22–23 березня 2001 року, м. Київ, тези опубліковано); Нау-ково-практичній конференції за міжнародною участю “Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” (30 травня 2001 року, м. Київ, тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції “Парламентаризм в Україні: теорія і практика” 26 червня 2001 року, м. Київ, те-зи опубліковано); ХІІ Харківських політологічних читаннях “Українська дер-жавність: становлення, досвід, проблеми” (16–18 грудня 2001 року, м. Харків, тези опубліковано); Науково-практичній конференції “Боротьба з корупцією: міжнародний досвід і його актуальність для України” (12 грудня 2002 року, м. Київ, тези опубліковано).
Структура і обсяг дисертації зумовлені особливостями дослідження проблеми конституційної відповідальності політичних партій. Робота склада-ється зі вступу, двох розділів, які мають сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
Повний обсяг дисертації становить 202 сторінки, у тому числі список ви-користаних джерел – 20 сторінок (229 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються мета й завдання, методи, об'єкт і предмет дослідження, наукова новизна та прак-тична значимість результатів, надаються відомості про апробацію результатів та публікацію основних положень дисертації, її структуру і обсяг.
Розділ І – “Теоретичні питання конституційної відповідальності” присвя-чений дослідженню родового інституту конституційної відповідальності полі-тичних партій.
Розглядаючи предмет конституційної відповідальності, автор окреслює межі дії цього правого інституту. Зазначається, що він не виходить за рамки предмета конституційного права і охоплює суспільні відносини, пов'язані з про-цесом здійснення влади Українським народом. Саме виходячи з особливостей предмета, дисертант розмежовує конституційну відповідальність з іншими вида-ми юридичної, а також з політичною відповідальністю.
Визначаючи поняття конституційної відповідальності, автор порівнює два існуючі підходи: перший – щодо розуміння відповідальності лише як застосу-вання покарання до винних; другий – щодо відповідальності, яка має також по-зитивний аспект.
Дисертант робить висновок, що будь-яка, а тим більше, правова відповіда-льність передбачає можливість застосування каральних санкцій за неналежну поведінку відповідального суб`єкта. Стверджується також, що в конституційно-му праві, разом із отриманням певного обсягу повноважень, суб'єкт одночасно наділяється відповідним обсягом відповідальності, яка є елементом його право-вого статусу. Чим більше повноважень – тим більша відповідальність.
Це дозволяє здобувачеві стверджувати, що правовий зв'язок конституцій-ної відповідальності виникає з моменту отримання суб'єктом відповідного пра-вового статусу. Структуру конституційної відповідальності автор бачить так: спеціальний конституційний статус суб’єкта – реалізація передбачених статусом функцій, виконання обов’язків, дотримання заборон - усвідомлення наслідків обраної моделі поведінки за умови існування свободи волі та можливості вибору (суб’єктивна сторона діяння) - оцінка цієї поведінки іншими суб'єктами - засто-сування санкцій у випадку порушення конституційних норм. Позитивний аспект конституційної відповідальності полягає у реалізації суб'єктом функцій, вико-нанні обов'язків, дотриманні заборон, а також в усвідомленні наслідків обраної моделі поведінки за умови існування свободи волі та можливості вибору; нега-тивний – у застосуванні санкцій у разі порушення конституційних норм.
У процесі подальшого дослідження автор робить висновок, що конститу-ційна відповідальність - це передбачений конституційно-правовими нормами вид юридичної відповідальності, який є зв'язком між суб'єктом суспільних відно-син, пов'язаних із процесом здійснення влади Українським народом, та суспільс-твом, при якому суб'єкт відповідальності, усвідомлюючи наслідки своїх діянь, будує поведінку відповідно до свого статусу (реалізовує функції, виконує обов’язки та дотримується заборон), а інші суб’єкти оцінюють, контролюють цю поведінку та (або) її результати, а у випадку її негативної оцінки застосовують санкції за встановленою процедурою.
Центральною частиною змісту цього визначення дисертант вважає право-вий зв’язок між різними суб’єктами конституційних відносин. Саме через роз-криття сутності цього зв’язку приходимо до розуміння позитивної складової конституційної відповідальності.
Стверджується, що з моменту отримання спеціального конституційного статусу суб’єкт суспільних відносин, пов'язаних із процесом здійснення влади, здобуває обов’язок діяти в інтересах Українського народу як єдиного джерела цієї влади. Такий правопорядок відповідає духові Конституції України. Для його дотримання створюються спеціальні органи конституційного контролю.
Таким чином, зв’язок, що виникає у суб’єктів конституційної відповідаль-ності, має двовекторний характер. Один вектор спрямований до джерела отри-мання конституційних повноважень (Українського народу), другий – до спеціа-льних державних органів, що мають право застосовувати каральні санкції до по-рушників конституційних норм. Сутність негативної конституційної відповіда-льності полягає у застосуванні санкцій до порушників конституційного механіз-му здійснення влади в Україні.
У ході дослідження автор зазначає, що конституційна відповідальність, поряд із загальними, має характерні особливості, зумовлені специфікою предме-та та методу конституційного права. До них належать:
політичний характер конституційної відповідальності;
спрямованість цього виду відповідальності на досягнення політичної ста-більності та прогнозованості, що становить важливу передумову функціонуван-ня й розвитку політичної системи України (конституційна відповідальність пар-тій повинна стати ефективним механізмом переведення гострих політичних кон-фліктів у правову площину);
значну питому вагу позитивної складової конституційної відповідальності;
закріплення на рівні конституційного законодавства особливого механізму застосування негативної конституційної відповідальності, що зумовлено спеціа-льним правовим статусом її суб’єктів (Президент України, Верховна Рада Украї-ни, політична партія);
особливості складу конституційного правопорушення (його об’єктом є цінності та інтереси суспільства, держави, громадян, пов’язані із конституційно закріпленим порядком здійснення влади в Україні; об’єктивна сторона може бути виражена не тільки у прямому порушенні конституційних норм, але й у невиконанні покладених на суб’єкта обов'язків; суб’єктом цього виду відпові-дальності, крім громадян та посадових осіб, можуть виступати об’єднання гро-мадян та колективні державні органи, органи місцевого самоврядування; суб’єктивна сторона характеризується особливостями вини колективних суб'єк-тів).
Конституційна відповідальність у широкому її розумінні є важливою но-рмативно-правовою гарантією конституційного ладу. Вона відіграє подвійну роль: по-перше – спонукає до позитивного, сумлінного, творчого ставлення до виконання функцій, покладених на суб’єкта його конституційним статусом; по-друге – є засобом покарання винних та відновлення порушених конституційних правовідносин.
З такого погляду моментом виникнення конституційної відповідальності є факт здобуття статусу суб’єкта конституційних правовідносин, підставою за-стосування санкцій конституційної відповідальності є конституційне правопо-рушення (делікт) або невиконання суб’єктом покладених на нього конституцій-них обов’язків.
Під конституційним деліктом автор розуміє винне протиправне діяння, вчинене суб'єктом конституційних відносин, яке завдає шкоди цінностям й ін-тересам, пов'язаним із процесом здійснення влади Українським народом, та за яке нормами конституційного законодавства передбачено застосування санкцій конституційної відповідальності
Розділ ІІ – “Субінститут конституційної відповідальності політичних партій в Україні” присвячений дослідженню підстав, ознак, механізму реаліза-ції субінституту конституційної відповідальності політичних партій в Україні, визначенню його поняття.
Він починається з розгляду конституційно-правового статусу політичних партій в Україні, оскільки конституційну відповідальність здобувач розглядає як один з елементів цього статусу. Конституційно-правовий статус політич-ної партії визначається як система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов'язків, відповідальності партії, відпо-відно до яких вона реалізовує покладені на неї функції та виступає суб'єктом конституційних правовідносин.
Конкретизуючи суб'єкт відповідальності, автор переходить до визначення поняття “політична партія”. Основними характерними ознаками, які відрізня-ють політичні партії від інших об'єднань громадян, є те, що:
1. Політична партія – це організація, яка об’єднує індивідів на основі спі-льності їх політичних поглядів, ідей, переконань.
2. Мета діяльності партії – здійснення впливу на прийняття владних рі-шень на місцевому чи загальнонаціональному рівні.
3. Політична партія – це об’єднання, яке діє на постійній основі, має фор-малізовану організаційну структуру.
Звідси стверджується, що політична партія – це об'єднання громадян, створене для участі в політичному процесі з метою здобуття та здійснення вла-ди конституційними засобами, діє на постійній основі та має політичну програ-му.
Характерною тенденцією сьогодення є процес зростаючої регламентації діяльності політичних партій або, іншими словами, їх “правова інституціоналі-зація”. На думку дисертанта, інституціоналізація є гарантією, а не перешкодою реалізації права на свободу об'єднання у політичні партії. Її мета – ввести дія-льність політичних партій (насамперед пов’язану з їх участю у формуванні та діяльності органів влади) у рамки права.
Зазначається, що конституційне регулювання – це лише одна із форм пра-вової інституціоналізації політичних партій, оскільки навіть у країнах, консти-туції яких містять положення про політичні партії, існує низка інших нормати-вно-правових актів, що визначають їх статус.
Звичайно, будь-яке правове регулювання діяльності партій, у тому числі і конституційне, є, певною мірою, обмеженням свободи об'єднання. Тим більше, це твердження буде вірним стосовно застосування конституційної відповідаль-ності політичних партій. Проте автор дотримується погляду, відповідно до яко-го свобода об’єднань не може бути абсолютною. Закріплення конституційно-правового статусу покликано ввести діяльність політичних партій у правові ра-мки (це видається вкрай необхідним з огляду на їх роль у політичному житті суспільства), попередити зловживання свободою на шкоду демократії як режи-му, що захищає цю свободу.
Здобувач вважає, що закріплення правового статусу політичних партій України, визначення порядку їх реєстрації, взаємних прав та обов’язків партії і держави, органів та меж державного контролю тощо полегшує реалізацію права громадян на свободу об'єднання.
Далі автор, виходячи із загальних ознак поняття “конституційна відпові-дальність” та специфіки правового статусу і місця політичних партій у суспіль-стві, визначає конституційну відповідальність політичних партій як перед-бачений конституційно-правовими нормами вид юридичної відповідальності, що є правовим зв’язком між політичною партією та суспільством, при якому політична партія будує поведінку відповідно до свого конституційного статусу, а інші суб’єкти відносин, пов'язаних із здійсненням влади Українським наро-дом, контролюють, оцінюють таку поведінку та (або) її результати, а у випадку негативної оцінки застосовують санкції за встановленою процедурою.
Змістом конституційної відповідальності партій є правовий зв'язок між політичною партією та іншими суб'єктами конституційних правовідносин. Сут-нісною характеристикою - те, що це окреме правове явище, яке входить до складу конституційного статусу партій та спрямоване на реалізацію покладених на них функцій та виконання спеціальних конституційних обов'язків (участь у виборах, створення місцевих осередків, дотримання правил передвиборної бо-ротьби тощо). Моментом виникнення конституційної відповідальності у її ши-рокому розумінні є юридичний факт здобуття групою громадян спеціального конституційно-правового статусу політичної партії (реєстрація Міністерством юстиції України), а підставою застосування санкцій - невиконання партією по-кладених на неї обов'язків або вчинення конституційного делікту.
У своєму позитивному аспекті конституційна відповідальність стимулює реалізацію партіями їх функцій, виконання покладених на них конституційних обов’язків, дотримання заборон; у негативному - повинна стати ефективним ін-струментом припинення протиправної діяльності партій. Отже, є передумови, щоб конституційна відповідальність стала ефективним засобом впливу на полі-тичні партії у напрямку введення їх діяльності у конституційні рамки. Крім то-го, чітке закріплення повноважень державних органів, які здійснюють контроль за діяльністю партій, покликано поставити перепону на шляху тотального кон-тролю чи незаконного впливу на партії.
Автором широко аналізується світовий та вітчизняний досвід конститу-ційної відповідальності партій. Особливу увагу приділено забороні діяльності Комуністичної партії України у серпні 1991 року. У роботі знайшли відобра-ження документи Конституційного Суду України стосовно справи про заборо-ну КПУ, а також матеріали щодо анулювання реєстраційних свідоцтв низки по-літичних партій у 2003 році.
В окремому підрозділі дисертантом детально розглядаються визначені за-коном підстави застосування санкцій конституційної відповідальності. Такими підставами є факт вчинення політичною партією діяння, що містить ознаки конституційного правопорушення (делікту) або невиконання нею визначених законом обов'язків. Конституційним правопорушенням (деліктом) є винне протиправне діяння, вчинене суб'єктом конституційних відносин, яке завдає шкоди цінностям та інтересам, пов'язаним із процесом здійснення влади Украї-нським народом, та за яке нормами конституційного законодавства передбаче-но застосування санкцій конституційної відповідальності.
Окремі елементи складу конституційного правопорушення мають особ-ливості, які обумовлені специфікою партії, як колективного суб'єкта.
Відповідно до ст. 37 Конституції України та ст. 5 Закону України “Про політичні партії” підставами застосування до партій санкцій конституційної відповідальності є діяння, спрямовані на: ліквідацію незалежності України; зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; порушення суверенітету і територіальної цілісності України; підрив безпеки держави; незаконне захоп-лення державної влади; пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетніч-ної, расової чи релігійної ворожнечі; посягання на права і свободи людини; по-сягання на здоров’я населення; створення воєнізованих формувань.
Проведений аналіз ст. 24 Закону України “Про політичні партії в Україні” дає змогу визнати окремими підставами застосування санкцій (анулювання ре-єстраційного свідоцтва політичних партій) невиконання обов'язків щодо утво-рення місцевих осередків партії протягом шести місяців після її реєстрації; а також щодо висування кандидатів на виборах Президента України й народних депутатів України не рідше разу на десять років та подання недостовірних ві-домостей у реєстраційних документах.
Вказаний перелік доповнюють положення, передбачені ст. 51 Закону України “Про вибори народних депутатів України”. Протиправними визнають-ся: підкуп виборців або членів виборчих комісій партією (блоком), а також на їх прохання або за їх дорученням – іншою особою; надання виборцям або членам виборчих комісій грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотереї, інших матеріальних цінностей органі-зацією, засновником, власником або членом керівного органу якої є партія (блок), чи уповноваженою особою партії (блоку); використання при фінансу-ванні передвиборчої агітації інших коштів, крім коштів свого виборчого фонду; витрата партією (блоком) коштів у розмірі, більшому від установленої законом граничної суми витрат виборчого фонду партії (блоку).
Зважаючи на неповноту зазначеного переліку, серед форм протиправної діяльності політичних партій слід окремо передбачити порушення правил пе-редвиборної агітації, обман виборців та повторне порушення законодавства про вибори.
В окремому підрозділі дисертантом розглядається механізм конституцій-ної відповідальності політичних партій. Під цим поняттям розуміється сукуп-ність елементів, які дають змогу трансформувати “нормативність” субінституту конституційної відповідальності партій у впорядкованість суспільних відносин, що встановлюють та забезпечують конституційний правопорядок
Особливу увагу приділено повноваженням органів, які відповідно до за-конодавства здійснюють контроль за конституційністю діяльності партій в Україні. Такими органами є Міністерство юстиції України, органи прокуратури України та Центральна виборча комісія. Рішення про анулювання реєстрацій-ного свідоцтва партій приймає Верховний Суд України. Автор наводить матері-али практики найвищого судового органу України, які стосуються анулювання реєстраційних свідоцтв низки політичних партій у 2003 році.
Підкреслюється, що основним об'єктом уваги контролюючих органів по-винна бути діяльність партій та виборчих блоків під час виборів. Адже саме за-вдяки демократичному інституту виборів, пропорційній виборчій системі в Україні партії отримують легітимний допуск до державної влади.
Окремо розглядаються санкції, які можуть застосовуватися до політичних партій. Відповідно до чинного законодавства до них належать:
попередження про недопущення протиправної діяльності;
заборона політичної партії;
анулювання реєстраційного свідоцтва, що тягне за собою припинення ді-яльності партії;
відмова в реєстрації кандидатів у народні депутати України від політич-ної партії;
скасування рішення про реєстрацію кандидатів у народні депутати.
Зазначається, що попередження про недопущення протиправної діяльнос-ті та відмова в реєстрації кандидатів у народні депутати України від політичної партії не є заходами власне відповідальності, оскільки в них відсутній елемент карності для суб’єкта правопорушення.
Автором наголошується на важливості розширення кола санкцій, що мо-жуть застосовуватися до політичних партій – правопорушниць, за рахунок так званих “електоральних” санкцій: визнання такими, що втратили чинність, ре-зультатів виборів у частині голосів, відданих за політичну партію-правопорушника; зменшення кількості отриманих партією мандатів на 10, 25, 50% тощо.
Загалом, звуження кола санкцій у Законі України “Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 р. і вилучення з їх числа штрафу та тимчасової забо-рони окремих видів діяльності партії розглядаються дисертантом як негативне явище. Так, відповідно до чинного законодавства між попередженням про не-допущення протиправної діяльності та забороною партії не існує проміжних видів покарань, хоча можлива ситуація, коли попередження є занадто м'яким заходом, а заборона партії - недоцільною.
У висновках констатується, що у дисертації наведене теоретичне уза-гальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в з'ясуванні сутності, підстав та видів конституційної відповідальності політичних партій в Україні, формулюванні рекомендацій з удосконалення відповідного правового субінституту. Зокрема, йдеться про наступне:
1. Конституційна відповідальність політичних партій - це передбачений кон-ституційно-правовими нормами вид юридичної відповідальності, що є право-вим зв’язком між політичною партією та суспільством, за якого партія (суб’єкт відповідальності) будує поведінку відповідно до свого конституцій-ного статусу, а інші суб’єкти відносин, пов’язаних із здійсненням влади Українським народом (інстанції відповідальності), контролюють, оцінюють таку поведінку та (або) її результати, а у випадку негативної оцінки можуть застосувати санкції за встановленою процедурою.
2. Конституційна відповідальність політичних партій є видом родового понят-тя конституційної відповідальності, що, у свою чергу, входить у структуру юридичної відповідальності. Конституційна відповідальність політичних партій відрізняється від інших видів юридичної (цивільної, фінансової) та політичної відповідальності сферою застосування та має нормативно визна-чене коло підстав та санкцій.
3. Конституційна відповідальність політичних партій складається з органічної єдності її позитивного та негативного аспектів. Позитивний аспект полягає в реалізації партією функцій, виконанні обов'язків, дотриманні заборон, а та-кож в усвідомленні наслідків обраної моделі поведінки за умови існування свободи волі та можливості вибору; негативний – у застосуванні санкцій у разі порушення конституційних норм.
4. Моментом виникнення конституційної відповідальності є юридичний факт здобуття партією відповідного конституційно-правового статусу (реєстрація політичної партії); підставою застосування санкцій конституційної відпові-дальності є невиконання політичною партією покладених на неї конститу-ційних обов’язків або вчинення партією конституційного правопорушення (конституційного делікту).
5. Субінститут конституційної відповідальності політичних партій в Україні виступає гарантом існування конституційного ладу, оскільки забезпечує ефективність функціонування системи здійснення влади Українським наро-дом і дає змогу своєчасно й адекватно реагувати на протиправну діяльність партій.
6. Проведений аналіз вітчизняного законодавства висвітлив низку недоліків іс-нуючого механізму конституційної відповідальності політичних партій в Україні:
6.1. У законодавстві встановлено занадто обмежене коло санкцій конститу-ційної відповідальності, які можуть бути застосовані до політичних пар-тій. Відповідно до законів України “Про політичні партії в Україні”, “Про вибори народних депутатів України” до них можемо віднести лише заборону політичної партії, анулювання її реєстраційного свідоцтва та скасування рішення про реєстрацію кандидатів у депутати від політичної партії під час виборів. Попередження про недопущення протиправної ді-яльності та відмова в реєстрації кандидатів у народні депутати України не є заходами конституційної відповідальності, оскільки не містять кари для суб’єкта правопорушення;
6.2. Фрагментарність і непослідовність законодавства про вибори у частині конституційної відповідальності політичних партій, які порушили його вимоги:
6.2.1. Центральна виборча комісія має право лише попередити політичну партію про недопущення протиправної діяльності. Відповідно до ст. 51 Закону України “Про вибори народних депутатів України” кон-ституційний делікт не є підставою для скасування рішення про реєст-рацію кандидатів у народні депутати України.
6.2.2. Контроль за фінансуванням виборчої кампанії має декларативний характер, оскільки банки можуть відмовити ЦВК у наданні інформа-ції про рахунки партії та джерела їх поповнення, посилаючись на право нерозголошення банківської таємниці.
6.2.3. Декларативний характер має також вимога ч. 9 ст. 38 Закону Украї-ни “Про вибори народних депутатів України” про використання кош-тів виборчого фонду політичної партії лише у безготівковій формі, бо оплата праці агітаторів, виборчих штабів тощо вимагає готівки.
6.3. Невизначеність компетенції державних органів з контролю за конститу-ційністю діяльності політичних партій.
6.4. Відсутність взаємодії між органами конституційного і фінансового конт-ролю (щодо дотримання вимог законодавства про фінансування політич-них партій, їх виборчої кампанії) та між різними органами конституцій-ного контролю.
6.5. Відсутність спеціального органу конституційної юрисдикції уповнова-женого розглядати справи про порушення встановленого порядку здійс-нення влади Українським народом.
7. У результаті дослідження автором розроблено пропозиції з удосконалення субінституту конституційної відповідальності політичних партій в Украї-ні:
7.1. Визначення політичної партії доповнити положенням про те, що за свою діяльність вони несуть відповідальність перед Українським наро-дом. Статтю 2 Закону України “Про політичні партії” викласти у такій редакції: “Політична партія – це об'єднання громадян, яке створене для участі в політичному процесі з метою здобуття впливу на процес здійс-нення влади конституційними засобами, діє на постійній основі, має політичну програму та є відповідальним перед Українським народом”.
7.2. Передбачити заборону створення політичних партій з недемократич-ною внутрішньою структурою.
7.3. Детально викласти компетенцію органів, що контролюють діяльність політичних партій (Міністерства юстиції України та Центральної вибо-рчої комісії); у структурі Міністерства юстиції України передбачити спеціальний підрозділ (відділ, управління, департамент) охорони Кон-ституції України, який займатиметься попереднім розглядом справ про конституційні правопорушення політичних партій і громадських орга-нізацій України.
7.4. Під фінансуванням політичних партій законодавчо визнати всі дії, спрямовані на пряме і непряме фінансове і матеріальне забезпечення діяльності партій, що піддаються кількісній оцінці.
7.5. У Законі України “Про банки і банківську діяльність” зобов'язати бан-ки надавати ЦВК відомості про стан та джерела формування рахунків політичних партій.
7.6. Надати ЦВК право забороняти вихід друкованих матеріалів засобів ма-сової інформації та знімати з ефіру програми електронних ЗМІ у випа-дку порушення правил передвиборної агітації.
7.7. У Законі України “Про вибори народних депутатів України” за повтор-не порушення політичною партією законодавства про вибори передба-чити можливість скасування рішення про реєстрацію кандидатів від політичної партії (блоку).
7.8. Серед форм протиправної діяльності політичної партії окремо передба-чити:
повторне порушення законодавства про вибори;
обман виборців;
порушення правил передвиборної агітації.
7.9. Відновити практику використання штрафу та тимчасової заборони окремих видів чи всієї діяльності партій як санкцій конституційної від-повідальності.
7.10. Відновити у Законі України “Про вибори народних депутатів Украї-ни” положення про відмову у відшкодуванні витрат на передвиборну агітацію у випадку порушення політичною партією вимог проведення передвиборної агітації.
7.11. Доповнити існуючий перелік примусових заходів, що можуть бути застосовані до політичних партій, блоком так званих “електоральних” санкцій:
визнання такими, що втратили чинність, результатів виборів у частині голосів, відданих за політичну партію-правопорушника;
скорочення кількості мандатів, отриманих партією, на 25%; 50% тощо.
На думку здобувача, штраф і перелічені санкції повинні сприяти забезпе-ченню принципу диференціації покарання, дадуть змогу індивідуально підхо-дити до кожного випадку порушення партією законодавства про вибори.
Автор висловлює сподівання, що проведене дослідження сприятиме тео-ретичному обґрунтуванню та практичному становленню субінституту консти-туційної відповідальності політичних партій в Україні.

Основні положення дисертації розкрито в таких публікаціях здобувача:
1. Підстави застосування конституційної відповідальності політичних пар-тій // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 12.– С.91-94.
2. Стягнення, що можуть застосовуватися як заходи конституційної відпо-відальності партій: проблеми їх застосування // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 2. – С.80-83.
3. Конституційна відповідальність політичних партій в Україні: поняття та місце у системі забезпечення національної безпеки // Збірник наукових праць НА СБ України. – 2002. – № 5. – С.91-97.
4. Теоретичні питання інституту конституційної відповідальності політич-них партій в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 70-73.
5. Попередження та припинення протиправної діяльності екстремістських елементів у політичних партіях Службою безпеки України // Науковий вісник НА СБ України. – 2003. – № 16–17. – С. 77-84.
6. Деякі аспекти правової відповідальності політичних партій України // Самостійна Україна. – 1999. – квітень–червень. – С. 34-37.
7. Конституційна відповідальність політичних партій та український пар-ламентаризм // Парламентаризм в Україні: теорія та практика. Матеріали між-народної науково-практичної конференції. – К.: Інститут законодавства ВР України, 2001. – С. 316-320.
8. Актуальні проблеми юридичної відповідальності організацій // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конферен-ції. – К.: НА ВС України, 2001. – С. 243-245.
9. Правовий аналіз інституту конституційної відповідальності політичних партій в Україні // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільс-тва в Україні. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною уча-стю. – К.: Українська Академія державного управління при Президентові Укра-їни, 2001. – С. 104-107.
10. Проблеми конституційної відповідальності політичних партій під час виборів // Збірник наукових статей (за матеріалами ХІІ Харківських політологі-чних читань). – Харків: “Право”, 2001. – С. 145-147.
11. Вплив корупції на виборчий процес в Україні // Боротьба з корупцією: міжнародний досвід і його актуальність для України. Матеріали науково-практичної конференції. – К.: НА СБ України, 2002. – С. 53-57.
Полевий В.І. Конституційна відповідальність політичних партій в Україні. – Рукопис (202 с.)
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02. – конституційне право. – Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ, 2004 р.
Дисертація присвячена теоретичному дослідженню субінституту кон-ституційної відповідальності політичних партій в Україні та способам його практичного використання як засобу захисту суспільних відносин, які регла-ментуються конституційним правом. У роботі визначено зміст поняття кон-ституційної відповідальності партій, негативний (ретроспективний) та позити-вний аспекти цієї відповідальності. Проведено теоретичний аналіз підстав за-стосування конституційної відповідальності партій, складу конституційного правопорушення, санкцій, що застосовуються до партій. Розглянуто склад та компетенцію державних органів, уповноважених здійснювати контроль за конституційністю діяльності партій. Розкрито механізм притягнення до нега-тивної конституційної відповідальності партій, діяльність яких порушує чинне законодавство України.
На основі аналізу вітчизняного та світового досвіду сформульовано низ-ку рекомендацій щодо удосконалення національного законодавства шляхом конкретизації підстав застосування конституційної відповідальності партій, уточнення та розмежування компетенції державних органів, які здійснюють контроль за конституційністю діяльності політичних партій в Україні.
Ключові слова: конституційна відповідальність, політична партія, кон-ституційно-правовий статус політичної партії, підстави конституційної відпо-відальності, конституційне правопорушення, контроль, санкція.

Полевый В.И. Конституционная ответственность политических партий в Украине. – Рукопись (202 с.)
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических на-ук по специальности 12.00.02 – конституционное право. – Институт государ-ства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины, Киев, 2004 г.
Диссертация посвящена теоретическому исследованию института кон-ституционной ответственности политических партий в Украине и способам его практического применения в качестве средства защиты общественных от-ношений, урегулированных конституционным правом Украины.
Институт конституционной ответственности партий является новым для украинской системы права. Его возникновение связано с ростом роли партий в политической системе общества, становлением смешанной мажоритарно-пропорциональной, а затем пропорциональной избирательной системы Украи-ны.
В работе проводится комплексный анализ правового статуса и механиз-мов реализации ответственности политических партий как в Украине, так и за рубежом. На основании обобщения полученного материала произведена науч-ная разработка теоретических положений, а также практических предложений и рекомендаций по совершенствованию национального законодательства о кон-ституционной ответственности политических партий.
Ответственность партий, возникающая вследствие участия последних в процессе осуществления власти Украинским народом, признаётся конституци-онной, поскольку возникает в рамках предмета регулирования конституцион-ного права.
Анализ родового понятия конституционной ответственности позволил выделить общие признаки при формулировке понятия конституционной ответ-ственности политических партий. В работе дано определение конституционной ответственности политических партий, раскрываются негативный (ретроспек-тивный) и позитивный аспекты этой ответственности.
Конституционная ответственность рассматривается как элемент правово-го статуса политической партии. Поэтому утверждается, что факт приобретения группой граждан конституционно-правового статуса политической партии (ре-гистрация политической партии) является моментом возникновения отношений конституционной ответственности.
С этой точки зрения конституционная ответственность является институ-том, который, с одной стороны, стимулирует активное, правомерное поведение партий, направленное на реализацию их функций, а с другой – направлен на применение санкций к нарушителям сложившихся конституционных отноше-ний.
Основанием применения санкций конституционной ответственности при-знаётся конституционный деликт. Подробно рассматриваются противоправные формы деятельности партий, предусмотренные украинским законодательством. Детально анализируется исторический опыт запрета Коммунистической партии Украины в 1991 году.
Процесс правовой регламентации деятельности политических партий (институционализация) рассматривается как важное условие реализации кон-ституционной ответственности. Подчёркивается, что особое внимание в про-цессе институционализации должно уделяться участию политических партий в процессе выборов органов государственной власти и местного самоуправления, как основному способу реализации их цели (оказание влияния на процесс при-нятия властных решений на различных уровнях). Поэтому важное место в ра-боте отведено вопросам деятельности политических партий в предвыборный период.
Отдельно анализируется механизм реализации конституционной ответст-венности политических партий в качестве которого понимается совокупность элементов, позволяющих трансформировать “нормативность” данного правово-го субинститута в упорядоченность общественных отношений, связанных с деятельностью политических партий.
Детально изучается компетенция органов, осуществляющих регистрацию и контроль за деятельностью партий, возможности их взаимодействия и пути повышения эффективности данного контроля. Рассматриваются также санкции, которые могут быть применены к партиям в качестве мер конституционной от-ветственности.
Осуществлённый комплексный анализ позволил выделить основной круг проблем, связанных с реализацией конституционной ответственности полити-ческих партий, предложить пути их разрешения, сделать ряд рекомендаций по усовершенствованию национального законодательства, в частности, относи-тельно необходимости дифференциации санкций, применяемых к политиче-ским партиям, уточнения круга правовых оснований для привлечения к ответ-ственности.
Ключевые слова: конституционная ответственность, политическая пар-тия, конституционно-правовой статус политической партии, основания консти-туционной ответственности, конституционное правонарушение, контроль, санкция.

Poleviy V.I. The constitutional responsibility of the political parties in Ukraine. – Manuscript (202 pages).
Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Sciences (Law), on the speciality 12.00.02 – Constitutional law. V. M. Koretsky Institute of State and Law, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.
The Thesis is devoted to the theory of the constitutional responsibility institute of the political parties in Ukraine and to the practical ways of its implementation as the instrument of constitutional relations protection.
The essence of the political parties constitutional responsibility is defined in the integrity of its negative (to answer for) and positive (to be responsible for) as-pects. This Thesis studies the theoretical analysis of the party responsibilities basis, the structure of constitutional offense and the analysis of sanctions that can be used against parties. The structure and jurisdiction of the states controlling bodies for par-ties is also researched.
The Thesis includes the complex analyses of the responsibilities scheme of po-litical parties that violates the Ukrainian legislation.
The Ukrainians and foreign countries experience was used as the ground for recommendations on improving national legislation in the way of concretization of the constitutional responsibility basis and delimitation of the states organs jurisdic-tion.
Key words: constitutional responsibility, political party, status of political party, constitutional responsibility basis, constitutional offence, control, sanction.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking