Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-правове регулювання і забезпечення дотримання правил благоустрою населених пунктів в Україні

 

Пряхін Євген Васильович

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права і адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ Мініс-терства внутрішніх справ України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Остапенко Олексій Іванович,
Львівський державний університет
внутрішніх справ, професор кафедри
адміністративного права і
адміністративного процесу

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент
Коваленко Валентин Васильович,
Київський регіональний центр
АПрН України, заступник керівника

кандидат юридичних наук
Люблін Віталій Давидович,
Прикарпатський інститут
ім. М. Грушевського МАУП,
доцент кафедри правознавства

Провідна установа: Київський національний університет
внутрішніх справ МВС України,
кафедра адміністративного права
і процесу (м. Київ)

Захист відбудеться 11 травня 2007 р. о 1400 год. на засіданні спеціалізо-ваної вченої ради К 35.725.02 Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 26

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 26

Автореферат розісланий 4 квітня 2007 р.

 

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.З. Панкевич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринко-вої економіки наприкінці ХХ століття викликав кризу управління суспільством. Шлях виходу з неї вбачався у формуванні сучасної й ефективної системи державного управління, що складає основу ад-міністративної реформи, в ході реалізації якої плануються серйозні зміни у господарській діяльності держави, зокрема у її житлово-комунальній ланці.
Багатоманітність форм власності і господарювання в нових умовах життя виявила неспроможність ефективно працювати жит-лово-комунальному господарству України, яке базувалося на віджилих радянських командно-адміністративних засадах. З метою його реформування та адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, забезпечення потреб населен-ня та господарського комплексу якісними житлово-комунальними послугами відповідно до встановлених державних норм і стандар-тів 24 червня 2004 р. був прийнятий Закон України “Про Загально-державну програму реформування і розвитку житлово-комуналь-ного господарства на 2004-2010 роки”. Однак, нинішній стан населених пунктів України має численні істотні відмінності і особливості, що проявляються в рівнях їх соціально-економічного розвитку, у неузгодженості окремих законодавчих та нормативно-правових актів з містобудівним законодавством, у недостатньо чіт-кій визначеності загальнодержавної стратегії. Спостерігається надмірна концентрація населення і виробництва у великих містах, уповільнений розвиток більшості середніх і малих міст, селищ. Допускається стихійна забудова населених пунктів без урахування їх історичних та географічних особливостей. Загальнодержавною проблемою населених пунктів, особливо міст, є погіршення сані-тарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації.
Недостатня вивченість специфіки регулювання відносин у сфері благоустрою населених пунктів, брак належної уваги відпо-відних державних органів до вирішення багатьох повсякденних проблем, пов’язаних з функціонуванням цієї сфери, нерідко призводять до таких явищ, які провокують поглиблення антисоці-альних проявів у суспільстві, гальмують процеси державотворення. Спостерігається загрозлива тенденція зростання кількості правопо-рушень у сфері благоустрою, що пояснюється багатьма факторами, насамперед, відсутністю належного контролю, повільною розбудо-вою державних і громадських інститутів профілактики. Настала гостра необхідність вжиття дієвих заходів для забезпечення неухильного виконання загальнообов’язкових приписів, які діють у цій важливій соціально-економічній галузі. Держава в сучасних умовах, використовуючи можливості органів влади і управління та завдячуючи ініціативам громадськості, починає розвивати цивілізо-вані відносини у сфері благоустрою населених пунктів.
Розпочато усування прогалин у чинній нормативно-правовій базі, що сприяє регулюванню відносин у цій сфері. Так, 6 вересня 2005 р. прийнято Закон України “Про благоустрій населених пунк-тів”, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та ор-ганізаційні засади благоустрою населених пунктів.
Серйозні практичні кроки, які робляться на шляху вирішення актуальних проблем регулювання відносин у сфері благоустрою населених пунктів, заслуговують належного наукового узагальнен-ня й аналізу. Відповідною теоретичною базою для такого аналітич-ного осмислення стали наукові праці провідних фахівців з вітчиз-няної адміністративно-правої науки, зокрема В.Б. Авер’янова, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, І.Б. Коліушка, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.І. Остапенка, А.О. Селіванова. Поряд із працями з адміністративного права використані наукові розробки у сфері державного управління та місцевого самовряду-вання В.С. Журавського, С.А. Квітки, В.С. Куйбіди, О.Д. Лазора, В.Я. Малиновського, О.Ф. Фрицького, а також праці з проблем іс-торії та теорії містобудування А.В. Буніна, В.А. Бутягіна, Л.М. Грачової, Іржи Грузи, Генрі Дж. Коуена, Т.Ф. Саваренської.
Водночас стан досліджень суспільних відносин у сфері благо-устрою ще не відповідає вимогам сучасності, наявна недостатня їх нормативна урегульованість, відчувається нагальна потреба роз-робки дієвих підходів до реалізації в Україні адміністративної реформи, завдяки чому можуть бути досягнуті реальні позитивні зміни у сфері благоустрою населених пунктів. Враховуючи роль адміністративно-правового регулювання у забезпеченні благоуст-рою населених пунктів, її практичне і теоретичне значення, ми й обрали темою свого дослідження саме цю проблему.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри адміністративного права і адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ у межах теми “Організація та забезпечення профілактики правопорушень органами виконавчої влади”. Дослідження також безпосередньо пов’язане із впровадженням у життя Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, Концепції адміністративної реформи в Україні, ці-льової комплексної державної програми № 0186.0.070865 “Пробле-ми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні”, Концеп-ції сталого розвитку населених пунктів, схваленої постановою Вер-ховної Ради України від 24.12.1999 р. № 1359-XІV, положень нака-зу МВС України “Про затвердження Пріоритетних напрямів науко-вих та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внут-рішніх справ, на період 2004-2009 років” від 05.07.2004 р. № 755.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослі-дження полягає у визначенні адміністративно-правових засад, юри-дичної природи, сутності відносин, що виникають у сфері благо-устрою населених пунктів, їх місця в системі державного управ-ління, способів взаємодії між органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, самоорганізації населення і громадськими організаціями при вирішенні питань, пов’язаних з благоустроєм населених пунктів, підготовці науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення організаційних засад управління в цій сфері.
З огляду на поставлену мету визначені такі дослідницькі
завдання:
здійснити аналіз становлення та розвитку благоустрою насе-лених пунктів, його поняття, призначення та наявної системи;
з’ясувати роль адміністративного законодавства у регулюван-ні відносин у сфері благоустрою населених пунктів;
визначити та проаналізувати компетенцію органів, уповнова-жених займатися благоустроєм населених пунктів;
розкрити сутність та особливості взаємодії органів публічної влади у сфері благоустрою населених пунктів;
дослідити підстави адміністративної відповідальності за по-рушення Правил благоустрою території населеного пункту;
з’ясувати і визначити роль органів внутрішніх справ у сфері благоустрою населених пунктів;
сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в частині, що регулює діяльність у сфері благоустрою.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів.
Предметом дослідження – зміст законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів та їх реалізація в діяльності, пов’язаній з благоустроєм населених пунктів.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувалися загальнотеоретичні і спеціально-наукові методи пізнання правових явищ: історичний, індукції та дедукції, порів-няльно-правовий, статистичний, системно-структурний, формаль-но-юридичний, логіко-семантичний та інші. Їх застосування базу-ється на комплексному підході, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.
За допомогою історичного методу здійснено аналіз основних етапів розвитку поняття про благоустрій населених пунктів, роз-глянуто нормативно-правову базу щодо повноважень органів влади від початку їх виникнення і до сьогодення (підрозділ 1.1.); індук-тивного та дедуктивного методів – поглиблено понятійний апарат (підрозділ 1.2.); порівняльно-правового методу – здійснено порів-няння вітчизняного та зарубіжного законодавства (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1.); статистичного методу – узагальнено результати діяль-ності адміністративних комісій щодо адміністративної практики притягнення до відповідальності за порушення Правил благо-устрою території населених пунктів (підрозділ 2.1.); системно-структурного – досліджено співвідношення повноважень органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення у сфері благоустрою (підрозділ 2.2.); формально-юридичного – проаналізовано зміст законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність уповноважених органів у сфері благоустрою (підрозділи 1.3, 2.2.); логіко-семантичного – внесено пропозиції щодо вдосконалення віт-чизняного законодавства (підрозділ 2.3.).
Нормативно-правовою основою роботи стали положення Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України, зарубіжних країн. Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практики застосування адміністративного законо-давства, довідкові матеріали, статистичні дані Державного комітету статистики України та численні публікації у періодичних виданнях за 1994 – 2006 роки. Поглибленому вивченню проблеми слугували власні результати анкетування 300 працівників житлово-кому-нального господарства, 200 працівників органів внутрішніх справ та 500 пересічних громадян.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що за характером та змістом розглянутих питань дисертація є од-ним із перших вітчизняних досліджень діяльності уповноважених органів у сфері благоустрою населених пунктів, виконана з ураху-ванням змін соціально-економічного та правового характеру, що відбуваються в державі, зарубіжного досвіду. Вперше після прого-лошення незалежності України основні аспекти теми дисертаційної роботи були піддані комплексному правовому аналізу, у результаті чого сформульовано низку положень, які характеризуються науко-вою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення:
здійснено історико-теоретичний аналіз становлення і розвитку благоустрою населених пунктів як суспільного явища, його норма-тивно-правового забезпечення;
проаналізовано та визначено межі компетенції органів, упов-новажених займатися благоустроєм населених пунктів;
доведена об’єктивна доцільність здійснення контролю за дотриманням Правил благоустрою території населених пунктів з боку органів міліції, а також реагування на правопорушення, що вчиняються у цій сфері;
сформульовано авторське визначення поняття “благоустрій населених пунктів”.
Отримали подальший розвиток:
роль адміністративного законодавства в регулюванні суспіль-них відносин у сфері благоустрою населених пунктів;
характеристика механізму взаємодії органів державного управління, органів місцевого самоврядування, громадян та право-охоронних органів у реалізації завдань, пов’язаних з благоустроєм населених пунктів;
поняття адміністративної відповідальності за порушення Пра-вил благоустрою території населених пунктів та особливості про-вадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері благоустрою території населених пунктів;
положення щодо вдосконалення діяльності органів публічної влади та інституту сільського, селищного та міського голови в сфе-рі благоустрою.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:
у правотворчості – реалізація пропозицій, сформульованих у дисертації, буде сприяти вдосконаленню правового регулювання відносин у сфері благоустрою населених пунктів;
у правозастосовній діяльності – застосування одержаних ре-зультатів дозволить поліпшити практичну діяльність органів вико-навчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів у сфері благоустрою населених пунктів;
у правовиховній сфері – положення й висновки дисертації сто-совно благоустрою населених пунктів можуть слугувати матеріа-лом для підвищення рівня правової культури суспільства, підготов-ки фахівців нової генерації, зокрема, працівників міліції;
у навчальному процесі – матеріали дисертаційного досліджен-ня можуть бути використані при підготовці підручників та нав-чальних посібників з курсів “Адміністративне право України”, “Адміністративний процес”, “Адміністративна відповідальність”, освітянській діяльності учасників навчального процесу;
у науково-дослідній діяльності – матеріали дисертації можуть слугувати подальшому опрацюванню і вирішенню проблем, пов’язаних з благоустроєм населених пунктів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною закін-ченою науковою працею, де сформульовані положення, узагальнення та висновки, рекомендації і пропозиції, які обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень проблем, пов’язаних з благоустро-єм населених пунктів, опрацювання та аналізу відповідного законо-давства, науково-правових джерел, емпіричного матеріалу.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки, результати дослідження були обговорені на засіданні кафедри адміністративного права і ад-міністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ, оприлюднені у доповідях на науково-практичних конференціях “Взаємодія правоохоронних органів та державних структур у протидії екологічній небезпеці” (03.11.2006 р., Львів-ський державний університет внутрішніх справ) та “Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяль-ності в умовах формування громадянського суспільства” (30.04.2004 р., Львівський юридичний інститут МВС України); на науковій конференції “Юридичний процес як основа механізму правового регулювання в Україні” (27.05.2005 р., Львівський юри-дичний інститут МВС України); на міжвузівському науковому семінарі “Проблеми технологічного та кадрового забезпечення в техногенно-екологічній сфері” (02.06.2006 р., Львівський держав-ний університет безпеки життєдіяльності).
Основні результати та пропозиції дисертаційного дослідження знайшли впровадження у практичній діяльності районних відділів внутрішніх справ Львівського міського управління УМВС України у Львівській області у вигляді рекомендацій, спрямованих на вдосконалення їх співпраці з органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями в процесі контролю за дотриманням Правил благоустрою території м. Львова, у роботі Бібрської міської ради Львівської області під час розробки проекту Правил благоустрою території м. Бібрка, а також використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного універси-тету внутрішніх справ при проведенні занять з навчальних курсів “Адміністративне право” і “Адміністративна відповідальність” та Львівського державного університету внутрішніх справ при прове-денні занять з навчальних курсів “Адміністративне право України” і “Адміністративна діяльність ОВС”.
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях, чотири з яких надруковані у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, одна – у закордонному.
Структура та зміст дисертації зумовлені метою і завдання-ми, об’єктом та предметом дослідження. Вона складається зі всту-пу, двох розділів, які об’єднують 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (281 найменування, 22 сторінки), додатків (13 сторінок). Загальний обсяг дисертації становить 221 сторінка, з яких 183 сторінки – основна частина.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь дослідження проблеми, визначається мета і завдання, об’єкт та предмет, розкривається наукова новизна, висвітлюється теоретична та емпірична бази, вказується на зв’язок роботи з державними і науковими програмами, планами, концеп-ціями, практичне значення отриманих результатів, подаються відо-мості про їх апробацію та впровадження.
Перший розділ “Правові й організаційні основи регулю-вання процесу благоустрою населених пунктів” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. “Історія становлення та розвитку благоуст-рою населених пунктів” досліджено виникнення благоустрою насе-лених пунктів як суспільного явища. На його розвиток мали вплив такі фактори, як відокремлення ремесла від землеробства, розвиток людської цивілізації, виникнення місцевого самоврядування, війни, різні катаклізми, досягнення науки і техніки. Автор відзначає, що перші писемні відомості, які можна віднести до благоустрою, з’являються у Стародавній Месопотамії. В подальшому діяльність щодо благоустрою отримує розвиток та закріплюється в законодав-чих актах стародавніх Греції і Риму. Аналізуючи компетенцію управлінських апаратів тогочасних державних утворень, дисертант стверджує, що тоді не існувало відомств, які б мали чітко визначені компетенції у сфері благоустрою, наголошує, що на певному етапі розвитку держави благоустрій населених пунктів пов’язують з ді-яльністю органів внутрішніх справ, зокрема, поліції.
З часів утворення СРСР благоустроєм населених пунктів по-чинають займатися на загальносоюзному, республіканському та місцевому рівнях. З’являється відповідна нормативно-правова база: у Кодексі про адміністративні правопорушення передбачалася ад-міністративна відповідальність за порушення Правил благоустрою території населених пунктів, починають проводитись змагання за визначення населеного пункту найкращого благоустрою.
На підставі проведених досліджень зроблено висновок, що у становленні та розвитку благоустрою населених пунктів одну з провідних ролей відіграє адміністративне законодавство. В сучас-них умовах благоустрій населених пунктів в Україні починає набу-вати конкретних контурів, отримує необхідне правове підґрунтя для подальшого розвитку.
У підрозділі 1.2. “Характеристика поняття “благоустрій на-селених пунктів”. Вимоги до благоустрою населених пунктів” ана-лізується зміст поняття “благоустрій населених пунктів”, дається характеристика його складових. Дисертант дає власне визначення “благоустрій населених пунктів”, відмічає наявність речової та мо-ральної сторони благоустрою.
Суть благоустрою населених пунктів розкривається через призму його соціально-економічного призначення і ролі у раціо-нальному використанні та охороні території населеного пункту, за-хисті довкілля, облаштуванні, підтриманні в належному стані та по-ліпшенні населеного пункту, задоволенні потреб його жителів, фор-муванні та забезпеченні сприятливого для життєдіяльності середо-вища, санітарному та епідеміологічному благополуччі населення.
З’ясовуючи вимоги, що ставляться перед благоустроєм насе-лених пунктів, дисертант вбачає в ньому явище динамічне та бага-тогранне. Окреслюються основні напрями діяльності з благоустрою населених пунктів в Україні, пов’язані із забезпеченням комфорт-них умов для проживання і задоволення потреб населення.
У підрозділі 1.3. “Компетенція органів, що займаються благо-устроєм населених пунктів” досліджено роль, завдання та повно-важення Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства будівництва, архітектури і житло-во-комунального господарства України (далі – Мінбуд України), Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, орга-нів місцевого самоврядування, інших органів, в тому числі і міліції, та громадян у сфері благоустрою населених пунктів. Аналізується система нормативно-правових актів, які складають основу в регу-люванні суспільних відносин у сфері благоустрою.
Дисертант вказує на недосконалість системи координації діяльності між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, наявність дублювання функцій та вважає за до-цільне надати більше повноважень у сфері благоустрою населених пунктів органам місцевого самоврядування, а за органами виконав-чої влади пропонує залишити функцію контролю, оскільки це в повній мірі відповідає вимогам адміністративної реформи.
Другий розділ “Юридична характеристика дотримання Правил благоустрою території населених пунктів” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. “Адміністративно-правова характеристика відповідальності за порушення Правил благоустрою території на-селених пунктів” досліджено підстави та процедуру притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил благо-устрою території населеного пункту. Суть адміністративної відпо-відальності за порушення Правил благоустрою території населених пунктів, що передбачена ст. 152 Кодексу України про адміністра-тивні правопорушення (далі – КУпАП), розкривається через харак-теристику об’єкта і об’єктивної сторони, суб’єкта і суб’єктивної сторони цієї адміністративно-правової норми.
Звертається увага на те, що існує певна складність при з’ясуванні об’єктивної сторони цього правопорушення, оскільки така адміністративно-правова норма потребує конкретизації шля-хом звернення до іншого нормативно-правового акту – Правил бла-гоустрою території відповідного населеного пункту, де було вчине-но правопорушення.
Передбачені за порушення Правил благоустрою території на-селеного пункту адміністративні стягнення у вигляді попередження та штрафу, як свідчить практика, неефективні, бо не дають бажано-го результату. На думку дисертанта, необхідно посилити і конкре-тизувати профілактичну та виховну роботу, а також збільшити роз-мір штрафу. У зв’язку з тим, що досить важко збирати докази, які свідчать про винність особи у порушенні Правил благоустрою, пропонується ширше застосовувати сучасні технічні засоби, зокре-ма фотоапаратуру та відеотехніку, які наочно демонструватимуть дії винної особи та наслідки такої протиправної діяльності.
У підрозділі 2.2. “Проблеми взаємодії та координації між ор-ганами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, пра-воохоронними органами та органами самоорганізації населення щодо благоустрою населених пунктів” дисертант зазначає, що на-лежний рівень благоустрою населених пунктів насамперед зале-жить від ефективної взаємодії цих органів.
У сфері благоустрою населених пунктів взаємодія між компе-тентними органами виникає в процесі: а) управління у сфері благо-устрою; б) організації благоустрою; в) стандартизації і нормування благоустрою; г) фінансового забезпечення благоустрою; д) прове-дення інформаційної та роз’яснювальної роботи серед населення; е) контролю в сфері благоустрою.
При взаємодії між органами державної виконавчої влади чітко прослідковуються вертикальні взаємозв’язки, що фіксуються в на-казах, розпорядженнях, інструкціях, вимогах прозвітуватися. Гори-зонтальні, незалежні зв’язки частіше зустрічаються під час взаємо-дії між органами місцевого самоврядування. Дисертант зазначає, що труднощі під час взаємодії між органами виконавчої влади, міс-цевого самоврядування, правоохоронними органами та громад-ськістю у сфері благоустрою в першу чергу виникають через від-сутність відповідальності за невиконання покладених обов’язків щодо благоустрою населених пунктів та матеріальної зацікавленос-ті. Значну увагу приділено визначенню ролі органів та підрозділів міліції у процесі такої взаємодії. Саме міліція, на глибоке переко-нання дисертанта, повинна виконувати функцію контролю за до-триманням законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, в першу чергу – Правил благоустрою території населеного пункту.
У підрозділі 2.3. “Напрями вдосконалення діяльності із забез-печення благоустрою населених пунктів” розглядаються основні шляхи, що дозволять на більш високому рівні займатися благоуст-роєм населених пунктів і вирішувати нагальні проблеми у цій сфе-рі. Напрями вдосконалення цієї роботи дисертантом умовно розді-лено на заходи політико-правового, управлінського, соціально-економічного та еколого-санітарного характеру.
Відзначається важливість використання державою свого по-тенціалу у забезпеченні виваженої і послідовної політики у сфері благоустрою населених пунктів, що, насамперед, залежить від на-явності потрібної законодавчої бази та правильного її розуміння громадянами. У зв’язку з цим значну увагу приділено пропозиціям щодо вдосконалення нормативно-правової бази як шляхом розроб-ки нових, так і внесенням змін у вже чинні нормативно-правові акти. Зокрема, сформульовано пропозиції щодо необхідності роз-робки, прийняття та впровадження Концепції благоустрою насе-лених пунктів України, Програми благоустрою населених пунктів України, Планів благоустрою окремо взятих населених пунктів, проведення роз’яснювальної роботи, підготовки навчальних прог-рам, пов’язаних з вивченням питань благоустрою, налагодження ефективного контролю за благоустроєм населених пунктів.
У Висновках дисертації автором сформульовано теоретичні узагальнення та нові вирішення наукових завдань, які спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України та регулювання суспільних відносин у сфері благоустрою населених пунктів:
1. Сучасна нормативно-правова база України, що покликана регулювати адміністративно-правові відносини у сфері благоуст-рою, лише з прийняттям у 2005 р. Закону України “Про благоустрій населених пунктів” стала набувати конкретного змісту, розширюю-чи правову базу для її подальшого розвитку. Водночас сьогодні в Україні ще немає чіткої соціальної і правової концепції розвитку благоустрою населених пунктів. Жодна з політичних партій, буду-чи при владі або в опозиції, не приділяла належної уваги цій сфері людської діяльності. Тому існує потреба розробити Концепцію бла-гоустрою населених пунктів України та Програму перспективного розвитку благоустрою населених пунктів України. Цьому буде сприяти розробка і прийняття поточних Планів благоустрою конк-ретних населених пунктів.
2. Аналіз поняття “благоустрій населених пунктів” свідчить про майже однакове його розуміння і тлумачення у правовій літе-ратурі. На наше переконання, благоустрій населених пунктів – це сукупність робіт і заходів у місцях постійного проживання людей, що спрямовані на облаштування цих місць, підтримання їх у на-лежному стані, постійне поліпшення з метою забезпечення сприят-ливих умов проживання і задоволення потреб мешканців.
3. Закон України “Про благоустрій населених пунктів” упов-новажує суб’єкти управління інформувати про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів, однак не регламентується порядок такого інформування. У зв’язку з цим необхідно уточнити поло-ження про повноваження суб’єктів у сфері благоустрою в частині способів і термінів інформування населення про виконання заходів з благоустрою населених пунктів. Пропонується взаємне інформу-вання використовувати як спосіб взаємодії між органами влади і громадськістю та доручити здійснювати його інспекціям з благо-устрою населених пунктів на підставі спеціально розробленої для цього інструкції.
Інформація про реальний стан і рівень благоустрою населених пунктів повинна бути комплексною і базуватися не лише на даних та показниках, що характеризують наявність водопроводу та водо-відведення, каналізації, постачання газом, а й на відомостях про транспортне обслуговування, зовнішнє освітлення, сучасні техно-логії санітарного очищення, зелені насадження тощо.
4. З аналізу диспозиції ст. 152 КУпАП та ст. 439 проекту Ко-дексу України про адміністративні проступки очевидно, що законо-давець передбачає адміністративну відповідальність за порушення Правил благоустрою території населеного пункту, Правил щодо за-безпечення чистоти і порядку, Правил утримання та експлуатації об’єктів благоустрою і зон інженерного захисту території населених пунктів. Однак, протиправність цих порушень не має чіткого як
визначення, так і розуміння, що міститься у понятті “благоустрій на-селених пунктів”. Тут доцільно вживати лише термін “правила бла-гоустрою території населеного пункту”, оскільки інші поняття є то-тожними. Щоб уникнути помилок при визначенні і кваліфікації ді-янь, передбачених ст. 152 КУпАП щодо порушення Правил благоус-трою території населених пунктів, особам, уповноваженим складати адміністративні протоколи про такі проступки, необхідно звертатися до чинних у цих населених пунктах Правил благоустрою території.
5. Виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад згід-но зі ст. 255 КУпАП мають право уповноважувати посадові особи складати протоколи про порушення ст. 152 КУпАП. Справи про адміністративні проступки, пов’язані з порушенням Правил благо-устрою території населених пунктів, відповідно до ст.ст. 218 і 219 КУпАП підвідомчі розгляду адміністративними комісіями при ви-конавчих органах міських рад та виконавчими комітетами сіль-ських, селищних і міських рад. Для оперативності вирішення таких справ у тому випадку, коли особа не заперечує факту вчинення проступку та накладення стягнення, доцільно надати право розгля-дати їх посадовим особам, уповноваженим складати ці протоколи.
6. Порядок взаємодії між Кабінетом Міністрів України, Мін-будом України та місцевими державними адміністраціями у сфері благоустрою населених пунктів передбачає управління по вертика-лі і має певну правову врегульованість. Однак у системі органів ви-конавчої влади на місцях нема підрозділів, до компетенції яких входила б координація роботи по благоустрою населених пунктів з органами місцевого самоврядування. Таку функцію управління за умови надання відповідних повноважень може виконувати Управ-ління благоустрою та комунального обслуговування, що є у струк-турі Мінбуду України.
Взаємодія між органами виконавчої влади, органами місцево-го самоврядування, правоохоронними органами та органами само-організації населення у сфері благоустрою населених пунктів роз-глядається через здійснення ними заходів щодо управління, органі-зації, стандартизації і нормування, фінансового забезпечення, про-ведення інформаційної та роз’яснювальної роботи, контролю. Вона може виражатися як координація, субординація та реординація.
7. Для здійснення ефективного контролю за дотриманням за-конодавства у сфері благоустрою населених пунктів є потреба за-лучати органи та підрозділи міліції. У зв’язку з цим пропонується внести доповнення до п. 26 ст. 10 Закону України “Про міліцію” щодо обов’язку міліції забезпечувати контроль за дотриманням Правил благоустрою території населених пунктів.
8. Запропоновано для вдосконалення нормативно-правової ба-зи у сфері благоустрою населених пунктів прийняти нові Закони України (“Про місцеву міліцію”, “Про правовий статус сільських, селищних та міських голів”), а також внести зміни в уже чинні
нормативно-правові акти. З цією метою в КУпАП пропонується:
- виділити в окрему главу Кодексу адміністративно-правові норми, що регулюють відносини у сфері благоустрою населених пунктів;
- доповнити ст. 152 КУпАП частиною 2, у диспозиції якої перед-бачити відповідальність за повторне порушення Правил благо-устрою території населених пунктів, а в санкції – покарання штрафом для громадян у розмірі від трьох до семи неоподатко-вуваних мінімумів доходів та від семи до п’ятнадцяти неоподат-ковуваних мінімумів доходів для посадових осіб;
- п. 1 ст. 255 КУпАП, де наведено перелік статей, за порушення яких мають право складати протоколи посадові особи органів внутрішніх справ, доповнити ст. 152 КУпАП;
- доповнити ст. 255 КУпАП нормою, яка дасть право посадовим особам місцевих державних адміністрацій складати протоколи, про порушення Правил благоустрою.
Для вдосконалення окремих положень Закону України “Про благоустрій населених пунктів” пропонується:
- у ст. 1 при визначенні понять слово “територія” замінити слово-сполученням “територія об’єкту благоустрою”;
- ст.ст. 6-11 викласти в редакції, де ч. 1 передбачатиме обов’язки, а ч. 2 – права органів управління у сфері благоустрою населених пунктів;
- п. 5 ч. 1 ст. 8 викласти в такій редакції: “здійснення контролю за виконанням Правил благоустрою території населених пунктів, що відносяться до АР Крим”;
- надати місцевим державним адміністраціям повноваження з
контролю за дотримання Правил благоустрою та доповнити ст. 9 п. 4 такого змісту: “здійснення контролю за виконанням Правил благоустрою території населених пунктів”;
- ст. 10 доповнити п. 14 про надання права органам місцевого само-врядування брати участь у реалізації державної політики у сфері благоустрою, вносити з цього приводу необхідні пропозиції;
- оскільки ст. 16 значно зменшує диспозиційний зміст порушень Правил благоустрою, її варто доповнити п. 10 наступного змісту: “інші діяння залежно від особливостей населеного пункту”;
- для забезпечення дотримання Правил благоустрою підприємст-вами, установами і організаціями ч. 2 ст. 18 доповнити п. 8 тако-го змісту: “дотримуватися встановлених Правил благоустрою те-риторії населених пунктів”;
- вилучити пп. 4 і 5 з ч. 3 ст. 34 та подати їх окремо статтею 341, в якій визначити порядок та умови проведення громадського обго-ворення проекту Правил благоустрою території населених пунк-тів та внесення в них змін;
- доповнити ч. 3 ст. 40 Закону п. 5 такого змісту: “у разі виявлення фактів порушення благоустрою населених пунктів складати про-токоли з цього приводу”;
- п. 1 ч. 2 ст. 41 викласти в такій редакції “беруть участь разом з працівниками органів державного та самоврядного контролю у проведенні рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства у сфері благоустрою”;
- п. 10 ст. 42 викласти у такій редакції: “неналежному утриманні об’єктів та елементів благоустрою”.
У Законі “Про місцеве самоврядування в Україні”:
- п. 21 ч. 3 ст. 42 після слів “на відповідній території” доповнити словами “заходів щодо благоустрою населеного пункту” і далі по тексту;
- вилучити п. 1 ч. 3 ст. 43, що передбачає право обласних рад затвер-джувати Правила благоустрою території населених пунктів області.
9. Для підвищення рівня правової культури громадян та їх ак-тивної участі у благоустрої населених пунктів, запропоновано роз-робити за участю компетентних фахівці навчальні програми, за якими запровадити викладання у закладах освіти навчальної дис-ципліни з основ благоустрою населених пунктів, ознайомлення з Правилами благоустрою території відповідного населеного пункту.
10. При розгляді двох основних напрямів реформування жит-лово-комунального господарства в Україні, а саме: передачі житло-вого фонду від ЖЕКів іншим організаціям на конкурсній основі та створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, об-ґрунтовується доцільність таких нововведень з боку держави, що значно підвищать рівень благоустрою населених пунктів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пряхін Є.В. Повноваження вищого та центральних органів вико-навчої влади по благоустрою населених пунктів // Науковий віс-ник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 2. –
С. 154-161.
2. Пряхін Є.В. Допомога в благоустрої населених пунктів – не-від’ємний елемент діяльності ОВС по охороні громадського по-рядку // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. – 2004. – № 3. – С. 145-150.
3. Пряхін Є.В. Правові підстави розвитку благоустрою населених пунктів (Історичний екскурс) // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. – 2005. – № 2. – С. 259-265.
4. Пряхін Є.В. Про диференціацію та співвідношення повноважень місцевих та спеціальних органів виконавчої влади у сфері благо-устрою населених пунктів // Митна справа. – 2006. – № 4. –
С. 69-72.
5. Пряхин Е.В. Правовое регулирование благоустройства населен-ных пунктов в Украине // Materialete Conferintei stiintifico-practice internationale Chisinau. – 2005. – P. 303-306.

АНОТАЦІЯ

Пряхін Є.В. Адміністративно-правове регулювання і за-безпечення дотримання правил благоустрою населених пунктів в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридич-них наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і про-цес; фінансове право; інформаційне право. – Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів, 2007.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню законо-давчих, теоретичних та практичних проблем діяльності, пов’язаної з благоустроєм населених пунктів. Проаналізовано основні етапи роз-витку суспільних відносин у сфері благоустрою, розкрито компе-тенції органів публічної влади у регулюванні питань благоустрою.
Дано характеристику взаємодії органів з питань благоустрою. Сформульовано висновки та пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання і забезпе-чення благоустрою населених пунктів.
Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, адмі-ністративно-правова характеристика відповідальності, компетенція, проблеми взаємодії, напрями вдосконалення, правила благоустрою території населених пунктів.

АННОТАЦИЯ

Пряхин Е.В. Административно-правовое регулирование и обеспечение соблюдения правил благоустройства населенных пунктов в Украине. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юриди-ческих наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Львовский государственный университет внутренних дел, Львов, 2007.
Диссертация посвящена комплексному исследованию законо-дательных, теоретических и практических проблем деятельности, связанной с благоустройством населенных пунктов. Проанализиро-ваны основные этапы развития общественных отношений в сфере благоустройства, начиная со времен Древней Месопотамии до на-ших дней, отмечено постепенное возрастание роли административ-ного права в этом процессе.
Благоустройство населенных пунктов – это совокупность ра-бот и мероприятий в местах постоянного проживания людей, что направлены на обустройство этих мест, поддержание их в надле-жащем состоянии, постоянное улучшение с целью обеспечения благоприятных условий проживания и удовлетворения нужд насе-ления. Суть благоустройства населенных пунктов рассматривается через призму его социально-экономического назначения, качества и уровня использования территории населенных пунктов, обеспе-чения защиты окружающей среды, санитарного и эпидемиологи-ческого благополучия населения.
Компетенция органов публичной власти в сфере благоуст-ройства населенных пунктов раскрыта диссертантом через характе-ристику имеющихся полномочий органов исполнительной власти, органов местного самоуправления, органов самоорганизации насе-ления. В вопросах благоустройства населенных пунктов взаимо-действие между ними происходит во время управления, организа-ции, стандартизации и нормирования, финансового обеспечения, проведения информационной и разъяснительной работы, контроля. Большое значение в обеспечении такого взаимодействия имеют Правила благоустройства территории населенных пунктов.
В работе исследованы и систематизированы признаки и осо-бенности административной ответственности за нарушение Правил благоустройства территории населенных пунктов.
Предложено внести в действующее законодательство Украи-ны изменения и дополнения, направленные на усовершенствование порядка регулирования отношений, что возникают в процессе бла-гоустройства населенных пунктов.
Ключевые слова: административно-правовое регулирование, административно-правовая характеристика ответственности, ком-петенция, проблемы взаимодействия, пути усовершенствования, правила благоустройства территории населенных пунктов.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking