Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Конституційні екологічні права людини й громадянина та їх забезпечення органами внутрішніх справ

 

ГРИЦКЕВИЧ Сергій Геннадійович

КОНСТИТУЦІЙНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ЛЮДИНИ Й ГРОМАДЯНИНА ТА ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12.00.02. – конституційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2002


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі конституційного
права Національної академії внутрішніх справ України.

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент Олійник Анатолій Юхимович
професор кафедри конституційного права Національної академії
внутрішніх справ України, полковник міліції (м. Київ).

Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки
та техніки України Фрицький Олег Федорович;

кандидат юридичних наук, доцент Лисенков Сергій Леонідович
проректор інституту Генеральної прокуратури України.

Провідна установа:
Національна юридична академія імені Я. Мудрого, м. Харків.

Захист відбудеться “17” квітня 2002р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.001.04 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступення кандитата юридичних наук у Київському
національному університете імені Тараса Шевченка
(01017, м. Київ, вул. Володимирська, 64).

З дисертацією можна ознайомитись у науковії бібліотеці
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(01017, м. Київ, вул. Володимирська, 64).

 

 

Автореферат розісланий “14” березня 2002р.

 

 

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук К.Г. Грищенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. В умовах подолання наслідків існування тоталітарної держави, перспективи створення в Україні правової держави і громадянського суспільства важливого наукового та практичного значення набуває проблема прав людини і громадянина, їх законодавчого закріплення, охорони та умов здійснення. Серед визначених Конституцією України політичних, економічних, соціальних, культурних прав людини екологічні права посідають особливе місце.
Проте, якщо в законодавстві ряду зарубіжних країн екологічні права людини і громадянина були закріплені ще в 70-х роках ХХ ст., то для громадян України вони досі залишаються новим різновидом конституційних прав і свобод.
Екологічна функція держави в умовах сьогодення має неперевершене значення, оскільки від неї залежать здоров’я і життя людини. Настав час значно посилити авторитарний характер екологічної функції Української держави. Тому актуальним залишається завдання активізації діяльності у зазначеному напрямку правоохоронних органів, і зокрема органів внутрішніх справ.
Органи внутрішніх справ можна віднести до функціональних спеціально уповноважених органів держави по охороні навколишнього природного середовища. Прийнято вважати також, що органи внутрішніх справ у зазначеній сфері наділено надвідомчою компетенцією.
На думку пошукача, надвідомчість компетенції органів внутрішніх справ пояснюється їх універсальністю по відношенню до найрізноманітніших завдань, які доводиться вирішувати останнім. Це повною мірою стосується і забезпечення конституційних екологічних прав і свобод людини та громадянина.
Хоча в Україні існує конституційне регулювання екологічних прав і свобод людини та громадянина, проте воно не досконале, а ряд важливих питань не врегульовано взагалі. Практика застосування відповідних норм фактично тільки починає формуватися.
Проблеми, пов’язані з діяльністю органів внутрішніх справ саме по забезпеченню конституційних екологічних прав і свобод людини та громадянина в Україні, потребують систематичного дослідження та вдосконалення, що зумовлено постійними змінами у суспільно-політичному житті. Розглядаючи практичну бездіяльність органів внутрішніх справ, які повинні забезпечувати реалізацію конституційних екологічних прав людини і громадянина, як фактор, що знижує ефективність охорони останніх, слід пам’ятати, що зазначена бездіяльність характеризується підвищеною соціальною небезпекою, оскільки при цьому не вживаються необхідні заходи щодо припинення правопорушень у зазначеній галузі. Адже загальновідомо, що безсилля влади, її бездіяльність тільки розбещує, провокує ескалацію злочинності.
Тому закріплені за органами внутрішніх справ повноваження в галузі забезпечення конституційних екологічних прав є не лише правами останніх, але одночасно виступають і обов’язком забезпечувати реалізацію зазначених прав у повному обсязі та на належному якісному рівні.
Існуючий стан справ і зумовив актуальність обраної теми дослідження. Зокрема, потребують наукового обґрунтування питання реалізації конституційних екологічних прав і свобод шляхом підвищення ефективності законодавчої та правореалізаційної діяльності державних правоохоронних органів (зокрема органів внутрішніх справ) по забезпеченню зазначеного виду прав. Серед них слід назвати такі проблеми: максимальне пристосування конституційного екологічного законодавства до практичного використання шляхом усунення дублювання нормативно-правових актів, відмінностей в розумінні термінології стосовно опису тих самих фактів і явищ; усунення невідповідності значної частини нормативно-правових актів (перш за все відомчих), що суперечать вимогам Конституції, сприяння більшому рівню їх доступності; усунення абстрактного, декларативного характеру правових норм, по можливості заміна їх нормами прямої дії; надання процесу законотворчості плановості, обґрунтованості, доцільності та послідовності, усунення відомчого впливу.
Необхідно підвищити рівень ефективності конституційних екологічних прав шляхом орієнтації їх на реалізацію основної мети – безпосередньої охорони людини, її права на життя та здоров’я в цілому. Слід також розробити і прийняти ряд важливих правових актів – про екологічну інформацію, екологічну безпеку, про відшкодування екологічної шкоди, прийняти базовий законодавчий акт прямої дії – Екологічний кодекс; удосконалити правову базу діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав та свобод людини і громадянина в Україні шляхом видання відповідного наказу Міністерством внутрішніх справ, внесення відповідних змін до Закону України “ Про міліцію”, прийняття законів “Про органи внутрішніх справ ”, “Про екологічну міліцію”, “Про діяльність органів внутрішніх справ в умовах надзвичайних ситуацій”.
Ось далеко не повний перелік причин, що зумовили вивчення та вирішення організаційних і правових проблем діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав людини і громадянина, які і є предметом дисертаційного дослідження.
Стан наукової розробки проблеми. Питанню конституційних екологічних прав, зокрема певним проблемам інституту екологічних прав громадян, загальній характеристиці окремих з них, забезпеченню їх органами внутрішніх справ присвячені наукові праці В.І.Андрейцева, І.А.Дмитренка, Н.Р.Кобецької, М.В.Костицького, С.М.Кравченко, М.В.Краснової, Н.Р.Малишева, Б.Г.Розовського, Ю.С.Шемшученка та ін.
Але в більшості згаданих праць тема екологічних прав громадян висвітлюється в контексті аналізу загальних питань охорони довкілля.
Зважаючи на роль та значення наукових розробок вітчизняних вчених, слід відзначити, що комплексні спеціальні дослідження питань конституційних екологічних прав людини й громадянина та їх забезпечення органами внутрішніх справ в сучасних умовах становлення і розвитку української державності не проводились.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до науково-дослідної програми кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ України, плану науково-дослідних робіт та тематичних планів і тем Національної академії внутрішніх справ України на 1996-2000 рр., плану наукових досліджень “Пріоритетні напрямки фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. згідно з п.п.1.2.2. “Актуальні проблеми розвитку української держави і права” (Рішення Колегії МВС України від 28 лютого 1995 р. №4 КМ/2).
Мета й основні завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження: з’ясування місця і ролі органів внутрішніх справ у сфері забезпечення конституційних екологічних прав людини і громадянина; визначення свого уявлення зазначеної проблеми та пропозицій щодо її вирішення шляхом розробки поняття конституційних екологічних прав людини і громадянина в Україні, критеріїв їх відмінності від інших видів конституційних прав, відповідності їх міжнародно-правовим нормам, комплексний аналіз нормативної вітчизняної та зарубіжної правової бази, наукового матеріалу, досвіду діяльності державних органів в галузі забезпечення реалізації конституційних екологічних прав людини і громадянина, теоретичне їх осмислення, заповнення прогалин, що мають місце в науці із зазначеної проблеми, пошук та опрацювання конкретних пропозицій щодо вдосконалення зазначеної діяльності органів внутрішніх справ.
Завдання дисертаційного дослідження:
Аналіз генези конституційних екологічних прав людини і громадянина, з’ясування їх відмінностей від інших конституційних прав і свобод.
2. Формулювання визначення та з’ясування системи конституційних екологічних прав людини і громадянина, юридичних гарантій їх забезпечення.
3. Визначення особливостей відображення змісту конституційних екологічних прав людини і громадянина у міжнародних правових актах, розкриття механізму їх імплементації до національного законодавства України.
4. Дослідження системи нормативно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ (зокрема міліції) по забезпеченню реалізації конституційних екологічних прав людини і громадянина, аналіз її на предмет відповідності міжнародно-правовим нормам.
5. Проведення комплексного аналізу компетенції, форм та методів діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав людини і громадянина у світлі сучасних теоретичних та практичних вимог на підставі ознайомлення з формами та методами діяльності поліцейських (міліцейських) структур в інших країнах.
6. Розробка конкретних пропозицій щодо вдосконалення норм чинного законодавства, яке регулює питання діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації конституційних екологічних прав людини і громадянина в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є загальні закономірності суспільних відносин, які виникають у процесі реалізації суб’єктами своїх повноважень у сфері забезпечення конституційних екологічних прав.
Предметом дослідження є відповідні конституційні, нормативно-правові, міжнародні норми, які становлять зміст конституційних екологічних прав людини і громадянина, організаційно-правові форми і методи, які використовуються в діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню досліджуваної групи конституційних прав в Україні.
Методологічна основа дисертаційного дослідження. В основу методології дослідження покладено комплексний підхід до використання методів, зокрема: системного, історико-правового, порівняльно-правового, структурно-функціонального, формально-юридичного, соціологічного, політологічного та ін. Основні теоретичні висновки та вироблені практичні рекомендації базуються на вивченні чинного законодавства України, визнаних міжнародних угод, практичних матеріалів, аналізі підходу до вивчення зазначених питань в зарубіжних країнах.
У ході дисертаційного дослідження використано теоретичні положення, розроблені в теорії держави і права, конституційному праві, кримінальному, цивільному, адміністративному, екологічному та адміністративному праві.
Теоретичною основою дисертації стали праці сучасних українських дослідників-правознавців: В.І.Андрейцева, І.А.Дмитренка, Б.Г.Розовського, М.В.Краснової, В.В Копєйчикова, А.М Колодія, В.В. Костицького, Н. Р. Кобецької, С.Л.Лисенкова, Н.Р.Малишева, А.Ю.Олійника, В.Ф.Опришко, В.Ф.Погорілка, О.Ф.Фрицького, В.М.Шаповала, Ю.С.Шемшученка та інших; вчених близького зарубіжжя: С.С.Алексєєва, Р.Д.Боголєпова, М.М.Брінчука, М.В.Вітрука, Л.В.Воєводіна, Б.В.Єрофеєва, В.О.Карташкіна, О.С.Колбасова, В.В.Лазарева, М.І.Матузова, В.В.Петрова, Ф.М.Рудинського, К.Б.Толкачова та ін.
Нормативною базою наукової праці є норми Конституції України, Законів України “Про міліцію”, “Про правовий режим надзвичайного стану”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного природного характеру”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Земельного і Лісового кодексів, Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, Указу Президента України “Про утворення місцевої міліції”, “Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні”, інших нормативно-правових актів України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в незалежній Україні монографічних досліджень функціонування конституційних екологічних прав, що розглядаються комплексно, через призму нормативно-правового регулювання конституційних екологічних прав людини і громадянина та діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації зазначених прав.
Це дає змогу автору сформулювати та обґрунтувати основні положення, які відображають новизну дослідження та особистий внесок здобувача в опрацювання проблеми.
У результаті проведеної дослідницької роботи сформульовано комплекс положень та висновків, що виносяться на захист, а саме:
дослідження дисертантом системи конституційних екологічних прав дозволило дійти висновку про те, що зазначеними правами доцільно вважати закріплену нормами Конституції якісно нову, самостійну групу можливостей, спрямовану на задоволення екологічних потреб та інтересів. Виходячи з цього, зміст конституційних прав становить собою можливості людини і громадянина проживати в безпечному для життя і здоров’я довкіллі та відшкодовування завданої порушенням цього права шкоди, вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, право на поширення зазначеної інформації та заборону її засекречення;
обгрунтовано думку про те, що зазначена система прав не є сталою та незмінною. Автор вважає можливим її розширення з урахуванням міжнародно-правових стандартів прав людини, доповнення існуючих новими видами екологічних прав та свобод, з метою забезпечення нормального існування людини, як біосоціального організму;
зазначивши, що концепцію права людини і громадянина на безпечне навколишнє середовище більш грунтовно відображено в українському законодавстві, ніж у міжнародному праві (Ю.С.Шемшученко) а це, в свою чергу, об’єктивно стримує процес закріплення зазначеного права за умов орієнтації на загальносвітові цінності, зумовлює невиправдане різночитання стосовно його розуміння та тлумачення, дослідник звертає увагу не необхідності приведення екологічного законодавства України у відповідність до близько 300 законодавчих актів Європейського союзу та міжнародних документів;
найбільш актуальним завданням, яке повинно сприяти реалізації конституційних екологічних прав, дисертант визначає підвищення ефективності законодавчої та правореалізаційної діяльності державних органів і, зокрема, органів внутрішніх справ у галузі забезпечення зазначеного виду прав;
відповідниий авторський аналіз дозволив виділити в системі нормативно-правового забезпечення органів внутрішніх справ конституційних екологічних прав людини і громадянина положення, які: а)розкривають зміст конституційних екологічних прав; б)стосуються особливостей діяльності зазначених органів; в) встановлюють види відповідальності за порушення згаданої категорії прав;
– обгрунтовано висновок про те, що особливостями діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації конституційних екологічних прав є такі: діяльність зазначених органів, що визначається компетенцією всіх їх функціональних підрозділів, повинна бути чітко сформульована та визначена законодавством; вказана компетенція визначається у відповідних сферах, серед яких розрізняють сферу охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, дізнання, виконання судових рішень та постанов тощо;
основними напрямками розвитку компетенції органів внутрішніх справ, як частини юридичних гарантій реалізації конституційних прав та свобод, автор вважає: створення умов для дійсної реалізації громадянами своїх прав та свобод; забезпечення їх безпосередньої реалізації; профілактика правопорушень, що посягають на екологічні права та свободи громадян; охорону (захист) зазначених прав та свобод людини і громадянина та їх відтворення у випадку порушення;
комплексний аналіз форм і методів діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав, характеристика їх змісту, дозволяє поділити форми на правові та неправові; доповнити доповнити існуючі форми діяльності міжнародно-правовою та інформаційно-правовою; до методів зазначеної діяльності запропоновано віднести способи, прийомим та засоби, які використовуються для досягнення поставленої мети і становлять зміст цієї діяльності (правова пропаганда, інформування, профілактичні заходи, заохочення громадян);
дослідження аналізу форм та методів діяльності зарубіжних правоохоронних структур дозволило дійти висновку про практику покладення обов’язку боротьби з порушеннями природоохоронного законодавства на спеціальні підрозділи, що наділені широкими повноваженнями, працівники слідства яких проходять регулярну підготовку та тренування з навичок розслідування екологічних злочинів. Автор робить висновок, що кваліфіковано виявляти та розслідувати екологічні правопорушення здатні лише спеціально підготовлені працівники органів внутрішніх справ, не обтяжені завданням попередження та боротьби з іншими видами правопорушень;
обґрунтовується пропозиція створення підрозділів екологічної міліції в системі місцевої міліції; підрозділи місцевої міліції запропоновано підпорядковувати відповідним управлінням (відділам) внутрішніх справ;
пропонується, з метою координації та взаємодії органів внутрішніх справ, створити спеціальний механізм а саме: у складі Міністерства внутрішніх справ, управлінь в областях створити структурні підрозділи по забезпеченню конституційних екологічних прав та екологічні комісії, під час планування державної програми з екологічної безпеки розширити поле діяльності органів внутрішніх справ, вивести її за межі суто природоохоронної, організувати її на підставі комплексного підходу до забезпечення екологічної безпеки, як складової конституційних екологічних прав; удосконалити спеціально-освітній рівень підготовки працівників органів внутрішніх справ;
автором внесено й інші конкретні пропозиції щодо змін і доповнень до чинного законодавства України, а також щодо прийняття нових нормативних актів, які забезпечать повнішу й ефективнішу реалізацію конституційних екологічних прав людини й громадянина та забезпечення їх діяльністю органів внутрішніх справ.
Наукове і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться в дисертаційному дослідженні, можуть сприяти процесу вдосконалення Основного Закону та національного законодавства в галузі регулювання конституційних екологічних прав людини і громадянина взагалі, а також удосконалення діяльності органів внутрішніх справ у зазначеній сфері правовідносин.
Крім того, сформульовані в дисертації висновки і пропозиції як теоретичні, так і практичні, можуть бути використані:
- в науково-дослідницькій діяльності – для подальшої розробки та вдосконалення теорії конституційного статусу людини і громадянина, забезпечення реалізації конституційних екологічних прав;
- у законотворчій роботі – як теоретичний матеріал для вдосконалення системи нормативно-правових актів, що регулюють діяльність правоохоронних органів, і передусім органів внутрішніх справ у зазначеній галузі;
- в навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з конституційного права; при викладанні курсів з дисциплін “Конституційне право”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування”, “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”,“Екологічне право”, в науково-дослідницькій роботі слухачів, курсантів і студентів ;
- у просвітницькій роботі - для правового виховання населення, підняття рівня правової культури населення, працівників органів влади, органів внутрішніх справ, усіх, хто цікавиться проблемами конституційно-правового розвитку України.
Теоретичні аспекти роботи використовувались автором у процесі викладання навчальних курсів “Конституційне право ”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування”, “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, “Юридична деонтологія”, “Екологічне право”, “Трудове право”, “Теорія держави і права”, в навчально-методичних посібниках для практичних занять та інших формах навчальної роботи.
Особистий внесок здобувача. Для отримання науково-теоретичного результату автором проаналізовано певний обсяг нормативно-правових актів та доктринальних джерел, що дало можливість обгрунтувати теоретичні положення і сформулювати практичні пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав людини і громадянина, а також удосконалення нормативно-правового регулювання останніх. Реалізуючи мету і поставлені завдання, було отримано результати, які характеризують новизну роботи. Це дає змогу характеризувати досягнуті здобувачем висновки й пропозиції як певний внесок у науку: а) в конституційне право; б) в екологічне право.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась на міжнародній та республіканських конференціях, зокрема:
- на міжнародній науковій конференції пам’яті П.І.Новгородцева “Ідея правової держави: історія та сучасність” (Луганськ, 23-24 листопада 2000 р.);
- на Всеукраїнській науковій конференції Національної академії внутрішніх справ України “ Україна між минулим і майбутнім” ( Прикарпатська філія, м. Івано-Франківськ, 20 квітня 2001 р.);
- на регіональній міжвузівській науковій конференції “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (Прикарпатський університет, юридичний факультет, м. Івано-Франківськ, 20 квітня 2001 р.);
- на міжвузівській науково-практичній конференції “Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності” (Донецьк, 27 квітня 2001 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в п’яти наукових публікаціях автора у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації визначені метою та завданням дослідження, логікою викладу. Дисертація складається із: вступу, двох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (204 найменування) та додатку. Обсяг рукопису - 178 сторінок друкованого тексту. Повний обсяг дисертації - 214 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначається його об’єкт, предмет, мета і завдання, стан наукової розробки проблеми, висвітлено теоретичну та методологічну основу дослідження, характеризується його нормативно-правова база, розкривається наукова новизна і практичне значення результатів роботи.
Розділ перший – “Поняття та зміст конституційних екологічних прав і нормативно-правове регулювання їх забезпечення органами внутрішніх справ”, що складається з трьох підрозділів, – присвячений дослідженню екологічних прав в системі конституційних екологічних прав і свобод людини та громадянина, етапам їх і нормативного регулювання, сформульовано їх поняття, значення та особливості, зміст екологічних прав як суб’єктивних прав особи, проведено їх класифікацію.
У підрозділі 1.1 автор спочатку досліджує сутність екологічних прав, а згодом звертається до визначення місця та ролі екологічних прав у системі конституційних прав людини і громадянина. Зроблено висновок, що визнання екологічних інтересів людини найвищою соціальною цінністю закріплено в основних правах, які називають конституційними та фундаментальними.
У відповідності зі ст. 21 Конституції України, основні екологічні права належать до категорії невідчужуваних непорушних прав людини, як такі, що складають в теорії права категорію природних прав людини. Дисертант притримується пропозиції вітчизняних дослідників (В.І.Андрейцева, Н.Р. Кобецької) розрізняти права громадян в галузі екологічних відносин та екологічні права громадян. Екологічні права є дещо вужчим поняттям, порівняно з правами громадян в галузі екологічних відносин. Відмічено також, що в загальній системі прав людини і громадянина названі права прийнято відносити до групи соціальних (або соціально-економічних прав), що на думку дисертанта, потребує перегляду та виділення конституційних екологічних прав в окрему групу конституційних прав.
Отже, систему конституційних екологічних прав людини й громадянина складають права: на безпечне для життя і здоров'я довкілля; на вільний доступ до інформації про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту та право на її поширення, на заборону засекречувати таку інформацію; на відшкодування шкоди, завданої порушенням зазначених прав.
З цими правами, вважає автор, межує ряд інших прав, які лише частково можна віднести до екологічних, проте вони є дуже важливими для людини і громадянина, оскільки розкривають деякі суттєві риси основних екологічних прав. Умовно їх запропоновано поділити на три групи, які відповідають трьом власне конституційним екологічним правам. До групи прав, які доповнюють право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, можна віднести право на життя і здоров'я, на особисту гідність, на належні безпечні і здорові умови праці. До групи прав, які доповнюють право на вільний доступ до інформації про стан довкілля, входить право на ознайомлення з відомостями про себе; доповнюють право на відшкодування шкоди, завданої людині екологічними правопорушеннями право на соціальний захист стосовно екологічно обумовлених захворювань тощо. Автором обмежене коло дослідження системи екологічних прав лише конституційними правами та свободами людини і громадянина, оскільки вони складають основу всієї зазначеної системи. Вносяться пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства України, зокрема: доповнити текст Конституції розділом “ Екологічні права та обов'язки громадян”, прийняти Закон ”Про реалізацію конституційних екологічних прав та обов'язків людини і громадянина в Україні.”
У підрозділі 1.2 досліджено та проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних учених щодо змісту зазначеної групи прав, акцентовано увагу на найбільш дискусійних питаннях. Основну увагу автор приділяє дослідженню одного з найважливіших із зазначеної групи прав – права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, як найважливішої гарантії здійснення особою права на життя. Аналізуються дискусійні питання: зокрема, з приводу визначення суб'єкта зазначеного права. Підкреслено актуальність питання відносно різноманітностей при тлумаченні назви та змісту права. Зроблено висновок, що практично всі терміни, які вживаються в літературі, є синонімами поняття “право на безпечне для життя і здоров'я довкілля”, тому логічною буде спроба нормативно--правової уніфікації зазначених понять. Вказано на відсутність єдиної точки зору і відносно я змісту зазначеного права. Зазначено, що для найбільш ефективного дотримання та забезпечення права на безпечне для життя і здоров'я людей довкілля велике теоретичне і практичне значення має детальне розкриття його змісту. Проте автором загострено увагу на обмеженості та однорідності існуючої системи закріплених нормативів, запропоновано своє бачення розвитку зазначеної системи. На думку дисертанта, пошук оптимального варіанту слід спрямовувати у напрямку, акцентованому на розробку сукупного індексу якості довкілля, що відображав би цей стан у певних площинах – біологічній, економічній, соціально-культурній, медичній, юридичній тощо. Запропоноване також більш широке тлумачення поняття “навколишнє середовище”, до якого належить відносити не лише природне оточення, але і сферу, що забезпечує сприятливі умови існування кожного окремого індивіда: стан здоров'я, соціальні та інші створені людиною умови, які впливають на неї та на середовище, в якому вона проживає. Зроблено висновок, що ефективність конституційних екологічних прав залежатиме від того, наскільки вони будуть зорієнтовані на реалізацію основної найважливішої мети – безпосереднього захисту людини, її права на життя та здоров'я в цілому. Поставлене завдання робить необхідним внесення ясності в саме поняття “здоров'я людини,”яке не має однозначного визначення. Автор приділяє увагу дослідженню прогалин та колізій чинного законодавства, пропонує шляхи їх усунення. Так, при розгляді змісту права на відшкодування завданої порушенням права на безпечне для життя і здоров'я довкілля шкоди зазначено, що її відшкодування базується на нормах цивільного права, але має свої особливості, які ще не знайшли свого законодавчого відображення. Дисертант приділяє особливу увагу розробці такого поняття, як шкода здоров'ю людини, її генетичному фонду. Для повноти переліку видів негативного впливу на довкілля запропоновано конкретизувати їх з врахуванням антропогенних, техногенних і природних аварій та катастроф, доповнити визначені В.І.Андрейцевим форми захисту екологічних прав (нормотворчу, управлінську, самоврядну, природоохоронну, антропоохоронну, судову) конституційною.
З урахуванням прогалин діючого законодавства, численних бланкетних норм, особливостей екологічної шкоди (масштабності, невідшкодованості, латентності, віддаленості проявів у часі) запропоновано розробити Закон “Про відшкодування екологічної шкоди.”
На основі аналізу стану нормативно-правового регулювання конституційного права громадян на екологічну інформацію вказано на існування проблем необхідності визначення понять “достовірна, повна та своєчасна екологічна інформація”, більш конкретного формулювання змісту зазначеного права, доцільність існування нормативно-правового акту, що повинен безпосередньо регулювати питання екологічної інформації – Закону “Про екологічну інформацію”.
У підрозділі 1.3 розглядаються особливості нормативно-правового регулювання забезпечення органами внутрішніх справ конституційних екологічних прав людини і громадянина. Автор поділяє існуючу думку, що таке правове регулювання повинне переслідувати наступну мету: визначення кола суспільних відносин, які потребують забезпечення зазначеним органами; чітке визначення повноважень різних функціональних підрозділів зазначених органів при здійсненні діяльності по забезпеченню реалізації прав та свобод громадян; закріплення видів і заходів відповідальності співробітників за невиконання або неналежне виконання зазначених повноважень (С.Л.Лисенков). Автор вважає, що нормативно-правове регламентування діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав складається з положень, які розкривають зміст зазначених прав, стосуються діяльності вказаних органів по їх забезпеченню, встановлюють форми покарання за порушення прав, що досліджуються
Автор обумовлює звуження сфери дослідження та визначає її предметом розгляд діяльності не всієї структури зазначених органів, а в основному міліції та слідства, оскільки саме вони реально є найпоширенішими в системі органів внутрішніх справ, що дозволяє їм здійснювати комплекс заходів, пов'язаних із забезпеченням зазначених прав. Виходячи з того, що для ефективного застосування закону необхідне прийняття більш конкретного нормативно-правового акту, автор вказує, що законодавчі норми не враховують змін, які відбуваються, насамперед конституційного розмежування повноважень між центральними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування (зокрема з питань забезпечення конституційних екологічних прав і свобод громадян). Дисертант поділяє думку, що таке розмежування повноважень повинно враховуватись при формуванні підрозділів міліції в двох блоках служб: кримінальної міліції (на рівні органів виконавчої влади) та міліції громадської безпеки (на місцевому рівні, в тому числі місцевої міліції). На базі останньої автор пропонує формування підрозділів екологічної міліції.
Автор вважає, що процесу законотворчості обов'язково повинна передувати детальна розробка критеріїв, каталога. Необхідно визначитись у переліку правових засобів, що дадуть змогу реалізувати конституційні екологічні права: а) визначення об'єктів конституційного екологічного регулювання; б) розробку складів екологічно-правомірної та протиправної поведінки, поняття екологічної провини; в) виділення принципів конституційних екологічних прав; г) розробку кола суб”єктів конституційних екологічних правовідносин, як абсолютних, так і відносних ( на зразок “власник”,”зацікавлена особа” тощо); д) регулюваня еколого-правових відносин повинно бути максимально зорієнтоване на попередження будь-якої шкоди здоров’ю та інтересам людини, навколишньому природному середовищу; е)крім закріплення матеріальних норм, необхідно передбачити процедурні механізми їх опосередкування. Зазначено необхідність законодавчого закріплення питань екологічної безпеки, як однієї із складових державної безпеки, протидії екологічному тероризму. Дослідник вважає, що логічно завершить формування системи державних органів, які забезпечують конституційні екологічні права, створення системи спеціалізованих екологічних судів, що не знайшло відображення в новому Земельному кодексі, та підрозділів екологічної міліції, оскільки на даний момент з цієї системи існують лише природоохоронні прокуратури.
Зазначено що нормативно-правова база діяльності органів внутрішніх справ за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру не відповідає вимогам часу.
Конституційні екологічні права регулюються в основному через призму природокористування. Мають місце неузгодженості між конституційним, екологічним, цивільним, кримінальним, адміністративним, господарським законодавством. Тому у дослідженні підкреслено необхідність прийняття базового законодавчого акту прямої дії – Екологічного кодексу. У ньому, зокрема, слід визначити права та обов'язки органів внутрішніх справ по забезпеченню зазначеного виду прав. Екологічне законодавство запропоновано доповнити Законами “Про державне регулювання навколишнього середовища у населених пунктах”, “Про заборону жорстокого поводження з тваринами”, “Про державне регулювання в галузі екологічної освіти”, “Про науково-біологічні експерименти із залученням людини, як об’єкту дослідження”, “Про генетично видозмінені організми”,“Про екологічну інформацію”, “Про екологічну безпеку”, “Про здійснення екологічного контролю закритих адміністративно-територіальних утворень, режимних об’єктів Збройних Сил України та державної екологічної експертизи озброєння, військової техніки, об’єктів та діяльності”. До діючого Закону “Про охорону навколишнього природного середовища” пропонується включити розділи: ” Механізм забезпечення екологічних прав і свобод людини та громадянина”, “Система органів державної влади по забезпеченню конституційних екологічних прав та свобод”, ”Охорона середовища проживання людини”, ”Забезпечення екологічної безпеки”. Цивільний кодекс запропоновано доповнити розділом “Відшкодування екологічної шкоди”.
На думку дисертанта, існуюча правова база діяльності органів внутрішніх справ потребує вдосконалення в напрямку орієнтації законодавчих актів на захист інтересів людини та громадянина, наданню їм пріоритетності порівняно з інтересами держави шляхом підготовки відповідного наказу Міністерством внутрішніх справ, внесення змін до законів “Про міліцію”,”Про оперативно-розшукову діяльність”, інтеграції модельного закону ”Про боротьбу з організованою злочинністю”, розробка законів “Про органи внутрішніх справ”, “Про екологічну міліцію”, ”Про діяльність органів внутрішніх справ за умов надзвичайних ситуацій”, внесення змін до Закону “ Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, де передбачити умови взаємодії з громадськістю по здійсненню зазначених функцій. З метою конкретного визначення повноважень та усунення дублювання функцій центральних органів виконавчої влади пропонується прийняття Закону “Про Міністерства, державні комітети та інші органи виконавчої влади”. Дослідником запропоновано імплементацію з міжнародного законодавства норм кримінальної відповідальності за екоцид та біоцид.
У розділі другому – “Компетенція, форми та методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав людини і громадянина”, що складається з чотирьох підрозділів -- розглянуто проблеми вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації конституційних екологічних прав людини і громадянина.
Автор у підрозділі 2.1 розглядає поняття компетенції, форм та методів зазначеної діяльності, шляхи їх удосконалення, здійснює їх конкретизацію в межах існуючої системи.
З метою з’ясування особливостей зазначеної компетенції, дисертант звертається до розгляду поняття забезпечення конституційних екологічних прав. Проаналізувавши широке розуміння зазначеного терміна, автор виходить з трактування забезпечення як створення необхідних умов для реалізації конституційних прав та їх охорони і захисту від правопорушень та відтворення порушеного права (А.Ю.Олійник, В.С.Заєць). Основними напрямками розвитку компетенції органів внутрішніх справ, як частини юридичних гарантій реалізації конституційних екологічних прав та свобод, автор вважає: 1) створення умов для дійсної реалізації громадянами своїх прав та свобод (планування та координація дій); 2) забезпечення безпосередньої реалізації прав та свобод громадян (наприклад, забезпечення права на захист конституційних екологічних прав); 3) профілактики правопорушень, що посягають на екологічні права та свободи громадян;4) охорону (захист) конституційних екологічних прав та свобод людини і громадянина; 5) відтворення порушених прав та свобод.
Аналізуючи пропозиції ряду дослідників, автор ділить всі форми діяльності органів внутрішніх справ на правові та неправові. До правових форм відносить правотворчу,виконавчо-розпорядчу, правоохоронну та правозастосовчу (А.Ю. Олійник) . Неправовими (організаційними) визначено регламентуючу, економічну ,контролюючу, виховну форми. Отже, під формою діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав людини й громадянина запропоновано розуміти зовнішньо виражені вчинки зазначених органів та їх посадових осіб, здійснені у межах режиму законності та їх компетенції для досягнення поставленої мети у досліджуваній галузі суспільних відносин. До методів діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав запропоновано віднести способи, прийоми та засоби, які використовуються для досягнення поставленої мети і становлять зміст цієї діяльності ( правова пропаганда, інформування населення, стимулювання ініціативи громадськості по сприянню, профілактичні заходи, заохочення громадян). Зазначено, що органам внутрішніх справ слід акцентувати увагу на методах переконання та заохочення, що сприятиме звуженню сфери адміністрування, примусових засобів впливу.
У підрозділі 2.2 досліджуються особливості повноважень органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав. Автором зазначено, що у структурі діяльності державного органу питання забезпечення прав людини і громадянина посідає значне місце, оскільки є його головним конституційним обов’язком. В межах системи правоохоронних органів великий обсяг повноважень покладено на органи внутрішніх справ. Це зумовлено, перш за все, універсальністю їх прав та обов’язків, що дозволяє активно, за допомогою найрізноманітніших форм та методів брати участь у забезпеченні здійснення людиною та громадянином конституційних екологічних прав. Автором також відмічено, що, маючи великі можливості щодо забезпечення реалізації конституційних екологічних прав, зазначені органи не вважають таку діяльність пріоритетною. Адже природоохоронну функцію виконують практично всі служби та підрозділи органів внутрішніх справ. Дисертантом запропоновано доповнення ст. 2 Закону “ Про міліцію” положеннями, що конкретизують її завдання стосовно забезпечення зазначених прав шляхом надання повноважень по: а) забезпеченню конституційних екологічних прав, як природних прав людини та норм екологічної безпеки; б) попередженню, припиненню та розкриттю екологічних злочинів та правопорушень в зазначеній галузі; в) наданню допомоги державним органам та органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, посадовим та службовим особам, громадянам та іншим індивідам в захисті зазначених прав та інтересів. В роботі виділено такі напрямки діяльності міліції по здійсненню її повноважень в досліджуваній галузі: адміністративний, профілактичний, оперативно-розшуковий, кримінально-процесуальний, виконавчий, охоронній.
У підрозділі 2.3 аналізуються форми і методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав, характеризується їх зміст, запропоновано шляхи вдосконалення. Форми забезпечення конституційних екологічних прав автор поділяє на правові ( нормотворчу, правореалізаційну, правоохоронну) та неправові (організаційну, виховну і профілактичну), розкриває їх зміст. На прикладах діяльності органів внутрішніх справ, прокуратури, екологічної інспекції, судів окремих областей України проаналізовано типові недоліки та проблемні питання діяльності по забезпеченню конституційних екологічних прав. Запропоновано конкретизувати форми та методи сприяння органів внутрішніх справ іншим природоохоронним органам. Охарактеризовано пропозицію виділити самостійний вид адміністративної діяльності органів внутрішніх справ по здійсненню заходів, пов’язаних з організаційним та правовим сприянням реалізації та захисту конституційних екологічних прав людини і громадянина, яку в літературі пропонують називати обслуговуванням населення ( евакуація та допомога особам, які постраждали від екологічних злочинів, екогенних катастроф тощо). Запропоновано активізувати та вдосконалити відомчу нормотворчу діяльність органів внутрішніх справ у зазначеній галузі, впорядкувати її нормативне регулювання. Автор підтримує точку зору І.А.Дмитренка та наголошує на необхідності розширення кола обов’язків зазначених органів у досліджуваній галузі по забезпеченню зазначеної категорії прав і свобод. Це пов’язане з появою та розвитком нових форм екологічної злочинності. Вказано, що існуюча нормативно-правова база діяльності органів внутрішніх справ не передбачає конкретного визначення форм та методів їх діяльності по протидії наростаючій загрозі екологічній безпеці України. Запропоновано з метою вдосконалення зазначеної діяльності нормативно врегулювати питання: визначення та закріплення міжнародно-правової та інформаційної форм діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав; поняття “надзвичайна ситуація” стосовно розвитку форм та методів діяльності останніх.
У підрозділі 2.4 сформульовано науково-теоретичні положення щодо формування та функціонування організаційно-правового механізму забезпечення реалізації конституційних екологічних прав шляхом удосконалення діяльності органів внутрішніх справ.
У дослідженні наголошено, що зусилля владних структур повинні спрямовуватися на забезпечення ефективного державного контролю за використанням природних ресурсів та станом довкілля, дотриманням норм екологічної безпеки, посилення юридичної відповідальності за екологічні правопорушення, створення екологічної міліції, екологічно орієнтованих підрозділів інших правоохоронних органів, за умови координації реалізації заходів у напрямку попередження екологічних правопорушень всіма зацікавленими органами. Запропоновано розробку державної програми по боротьбі з екологічними правопорушеннями,виведення діяльності органів внутрішніх справ за межі суто природоохоронної, організація її на базі комплексного підходу до забезпечення екологічної безпеки; визначено шляхи подолання психологічного бар’єру, пов’язаного із нерозумінням працівниками органів внутрішніх справ важливості завдань по забезпеченню конституційних екологічних прав – удосконалення екологічної освіти; введення до навчальних програм з кожного профілюючого предмету особливостей діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню досліджуваної групи прав. Для ефективного здійснення функції нагляду за виконанням конституційного екологічного законодавства пропонується надати органам внутрішніх справ повноваження по виданню обов’язкових приписів про усунення виявлених порушень, притягнення до адміністративної відповідальності, накладення штрафів.
Обгрунтовується доцільність створення екологічної міліції саме в якості структурного підрозділу органів внутрішніх справ у системі місцевої міліції.
У висновках підведені підсумки дисертаційного дослідження, сформульовані основні поняття та узагальнені результати дослідження, запропоновані конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень у чинне законодавство України та щодо прийняття нових нормативних актів.
У “Додатку” містяться результати соціологічного опитування, проекти положення про місцеву екологічну міліцію, посадової інструкції працівника місцевої екологічної міліції, перелік екологічних правопорушень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
Грицкевич С.Г. Забезпечення конституційних екологічних прав і обов’язків людини і громадянина в Україні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 1999. - № 4. - С. 85-92.
Грицкевич С.Г. Ознаки та загальна характеристика конституційних екологічних прав // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Збірник наукових статей. - 2000. - Випуск. IV. - С. 80-87.
Грицкевич С.Г. Єдність і взаємодія конституційних екологічних прав та обов’язків // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2001. - № 2. - С. 172-180.
Грицкевич С.Г. Право людини і громадянина на екологічну інформацію в Україні // Права людини та інформація: Збірник наукових праць. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. - С. 35-44.
Грицкевич С.Г. Конституційні екологічні права в системі конституційних прав людини і громадянина // Право України. - 2001. - № 8. - С. 54-57.

Грицкевич С.Г. Конституційні екологічні права людини й громадянина та їх забезпечення органами внутрішніх справ. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02. - конституційне право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено дослідженню місця і ролі органів внутрішніх справ у сфері забезпечення конституційних екологічних прав людини і громадянина, з’ясуванню відмінностей конституційних екологічних прав від інших конституційних прав і свобод, доведенню доцільності існування конституційних екологічних прав як окремої групи конституційних прав.
В роботі дисертант аналізує й визначає поняття конституційних екологічних прав людини і громадянина; критерії їх відмінності від інших видів конституційних прав; відповідності їх міжнародно-правовим нормам; здійснює комплексне дослідження нормативної вітчизняної та зарубіжної правової бази, наукового матеріалу, досвіду діяльності державних органів у галузі забезпечення реалізації конституційних екологічних прав людини і громадянина; здійснює пошук та опрацювання конкретних пропозицій щодо вдосконалення зазначеної діяльності, заповнення прогалин, що мають місце в науці із зазначеної проблеми.
Ключові слова: конституційні екологічні права, конституційні права людини і громадянина, забезпечення прав і свобод, форми і методи діяльності органів внутрішніх справ.

Грицкевич С.Г. Конституционные экологические права человека и гражданина и обеспечение их органами внутренних дел. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02. - конституционное право. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.
Диссертация посвящена исследованию места и роли органов внутренних дел в сфере обеспечения конституционных экологических прав человека и гражданина в Украине. В работе определяется отличие конституционных экологических прав от других конституционных прав и свобод. Соответствующий авторский анализ свидетельствует о целесообразности существования конституционных экологических прав, как отдельной группы конституционных прав, поскольку до сих пор они рассматриваются как разновидность социально-экономических прав.
Наиболее актуальной задачей, которая должна содействовать реализации конституционных экологических прав человека и гражданина, диссертант определяет повышение эффективности законодательной и правореализационной деятельности государственных органов, и в частности органов внутренних дел, в сфере обеспечения упомянутого вида прав.
Автор считает необходимым с целью усовершенствования существующего конституционного экологического законодательства принятие базового законодательного акта прямого действия - таким должен быть Экологический кодекс, который может стать вторым по значению после Конституции Украины.
Целесообразно также разработать и принять государственную программу по борьбе с экологическими правонарушениями, законы про экологическую информацию, экологическую безопасность, про компенсацию экологического вреда.
Предложено, с целью координации и взаимодействия органов внутренних дел, создать специальный механизм, а именно: 1) образование в составе Министерства внутренних дел, управлений в областях структурных подразделений по обеспечению конституционных экологических прав, создание в указанных структурах экологических комиссий, решения которых будут иметь значение рекомендаций; 2) при планировании государственной программы по экологической безопасности расширить поле деятельности органов внутренних дел, вывести ее за пределы сугубо природоохранной, организовать такую деятельность на основе комплексного подхода к обеспечению экологической безопасности как составляющей конституционных экологических прав; 3) усовершенствование специального образовательного уровня работников органов внутренних дел путем преподавания в ведомственных учебных заведениях нормативно-правовых основ обеспечения конституционных экологических прав, введение в программы профилирующих предметов изучения особенностей деятельности органов внутренних дел по обеспечению указанных прав.
Обосновывается предложение относительно усиления правовой регламентации деятельности органов внутренних дел в указанном направлении путем принятия Закона “Про органы внутренних дел”, в котором должны быть четко определены правовая база, права и обязанности, компетенция, формы и методы деятельности всех структурных подразделений системы органов внутренних дел по обеспечению экологических прав и свобод; внесение изменений и дополнений в Закон Украины “О милиции”; принятие Закона “Обеспечение конституционных экологических прав и свобод человека и гражданина в деятельности правоохранительных органов”; разработать Закон “Об экологической милиции”; внести изменения в Кодекс Украины об административных правонарушениях, которыми предоставить полномочия органам внутренних дел о привлечении к административной ответственности.
Предложено также создание в системе органов местного самоуправления специальных структур в форме подразделений местной экологической милиции.
Ключевые слова: конституционное экологическое право, конституционные права человека и гражданина, обеспечение прав и свобод, формы и методы деятельности органов внутренних дел.

Grytskevych S.G. Human and civil constitutional ecological rights and their ensuring by Internal affairs bodies. Manuscript.
Dissertation for acquiring of Academic Degree of the Candidate in law, specialty 12.00.02 – Constitutional Law – National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2002.
The dissertation is devoted to the investigation of the internal affairs bodies place and role in the sphere of ensuring the human and civil constitutional ecological rights, elucidation the differences between constitutional ecological law and other constitutional rights and freedoms, proving reasonability of existence of constitutional ecological rights as a separate group of constitutional rights.
In this work the author analyses and determines the notion of human and civil constitutional ecological rights, criteria of their differences from the other kinds of constitutional rights; accordance of this group to international legal norms. The author carries out the complex investigation of native and foreign law base, scientific materials, experience of state bodies activity in the sphere of realization ensuring of human and civil constitutional ecological rights. The author of dissertation accomplishes search and development of some concrete proposals concerning improvement of the said activity.
Key words: constitutional ecological rights; human and civil constitutional rights; ensuring of rights and freedoms; forms and methods of internal affairs bodies activity.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking