Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Конституційні засади поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці

 

МИТРОВКА ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ПОДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ ТА ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

Спеціальність 12.00.02 – конституційне право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2007


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі конституційного права та порівняльного правознавства в Ужгородському національному університеті.

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор
БИСАГА Юрій Михайлович,
Ужгородський національний університет, завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
МАРЦЕЛЯК Олег Володимирович,
Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри конституційного і міжнародного права

кандидат юридичних наук, доцент
ФЕДОРЕНКО Владислав Леонідович,
Секретаріат Президента України, головний консультант Служби забезпечення зв’язків із Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України

Захист відбудеться “28” вересня 2007 р. о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.04 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03680, м.Київ, пл.Солом’янська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03680, м.Київ, пл.Солом’янська, 1.

Автореферат розісланий “17” серпня 2007 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.Б.Горова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні конституційний розвиток держави неможливий без урахування фундаментальних правових учень, що становлять основу сучасної демократичної держави. До них відносяться права людини, правова держава, верховенство права, парламентаризм, розподіл влади та ін. Вони складають своєрідну серцевину конституції.
В умовах розвитку України як демократичної держави особливого значення набуває проблема поділу державної влади. Правильне правове закріплення основних засад поділу державної влади сприяє злагодженій діяльності гілок влади, що забезпечує ефективну реалізацію функцій держави.
Актуальність дослідження зумовлюється тим, що після проведення конституційної реформи 2004 року в Україні було значно реформовано організацію державної влади. Тому необхідною є потреба в теоретичному осмисленні конституційних засад поділу державної влади в сучасному законодавстві, а також врахування закономірностей зарубіжного досвіду їх закріплення.
Реалізація принципу поділу влади перебуває у тісному зв’язку із європейською інтеграцією України, а, зокрема, засвоєнням та використанням європейських політичних і правових цінностей. Важливим у цьому відношенні є вивчення досвіду країн Європейського Союзу, зокрема Чеської Республіки.
Після утворення незалежної Чеської Республіки в цій державі було значно реформовано організацію державної влади. Поряд з цим, у вітчизняній юридичній науці є мало дослідженим сучасний стан механізму державної влади Чехії.
Крім того, сучасна модель державної влади Чехії є подібна до тієї, що була впроваджена конституційною реформою в Україні. Це зумовлює необхідність здійснення аналізу конституційного законодавства Чеської Республіки з метою виявлення позитивного досвіду цієї держави у закріпленні принципу поділу влади, що надасть змогу запропонувати подальші шляхи вдосконалення конституційного законодавства України.
Цим і обумовлюється актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний із державною науковою програмою “Правові засади розбудови державності”, планом науково-дослідної роботи “Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи” кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету на 2001–2007 рр. Тема дослідження пов’язана із комплексною темою “Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи у ХХ-ХХІ ст.”, яка розробляється науковцями Ужгородського національного університету та зареєстрована у державному реєстрі за № 0198U007793, одним з виконавців якої був дисертант.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний науковий аналіз загальних засад поділу державної влади, закріплення, організації та здійснення державної влади в Україні та Чеській Республіці, вивчення системи та видів органів державної влади, визначення основних форм механізму реалізації принципу поділу державної влади, визначення перспектив удосконалення конституційних засад поділу державної влади в Україні.
Поставлена мета досягається у ході вирішення таких завдань:
– визначити поняття конституційних засад поділу державної влади, їх ознаки та зміст;
– періодизувати етапи становлення принципу поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці;
– виявити систему органів державної влади у відповідності із функціональним розподілом влади в Україні та Чеській Республіці;
– визначити місце інституту Президента в системі державної влади України та Чеської Республіки, висвітлити обсяг повноважень глави держави та форми взаємодії з іншими органами влади, зокрема із законодавчою владою, його роль у системі органів виконавчої влади;
– встановити особливості правового статусу парламентів України та Чеської Республіки;
– дослідити організацію виконавчої та судової системи України та Чеської Республіки;
– з’ясувати поняття механізму реалізації принципу поділу державної влади, його систему;
– виявити проблемні питання механізмів реалізації принципу поділу державної влади в Україні та встановити перспективи їх удосконалення з урахуванням досвіду Чеської Республіки;
– сформулювати та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства з питань конституційних засад поділу державної влади.
Об’єктом дослідження є конституційно-правові засади організації державної влади в Україні та Чеській Республіці.
Предметом дослідження є конституційні засади поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці.
Методи дослідження. При підготовці дисертації автор застосовував загальнонаукові та спеціальні наукові методи пізнання, використання яких забезпечило достовірність положень і вирішення поставлених перед дисертантом цілей і завдань.
Методологічну основу дисертації складає загальнонауковий діалектичний метод, який дає можливість проаналізувати конституційні засади поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці у динаміці їх становлення та розвитку. Із застосуванням системного методу розглядається роль і місце, функції вищих органів державної влади в Україні та Чеській Республіці; історико-правового – процес становлення принципу поділу державної влади у вказаних країнах; системно-структурного й формально-логічного – аналізуються механізми реалізації принципу поділу державної влади; порівняльно-правового – порівнюється процес взаємодії системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Метод узагальнення застосовано при підготовці висновків.
Наукова новизна одержаних результатів насамперед визначається тим, що на основі сукупності теоретичних та практичних узагальнень, зроблених у результаті аналізу теоретичного матеріалу та нормативної бази щодо організації державної влади в Україні та Чеській Республіці, вперше в юридичній науці здійснено комплексне порівняльно-правове наукове дослідження, яке розкриває сутність конституційних засад поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці.
До основних наукових результатів дослідження належать такі:
– вперше одержано:
1) визначення поняття конституційних засад поділу державної влади як системи норм-принципів, які спрямовані на забезпечення єдності державної влади та її організаційно-функціонального розподілу між конституційно визначеною системою органів державної влади, що мають визначену сферу компетенції та врівноважені за допомогою механізмів взаємостримування та противаг;
2) визначення поняття механізму реалізації принципу поділу державної влади як сукупності взаємопов’язаних нормативно-правових і організаційно-правових (інституційних) елементів, що забезпечують практичний вплив конституційних норм на забезпечення врівноваженого функціонального розподілу державної влади;
3) вперше періодизовано в порівняльно-правовому аспекті становлення та розвиток конституційних засад поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці;
– набуло подальшого розвитку:
1) систематизація механізмів реалізації принципу поділу державної влади. Встановлено, що їх доцільно поділяти на нормативно-правові та організаційно-правові. Визначено систему нормативно-правових механізмів реалізації принципу поділу влади в Україні та Чеській Республіці, до яких віднесено: право Президента на “розпуск парламенту”, право відправити у відставку Уряд або його члена, право контрасигнації актів Президента Урядом, право вето Президента, імпічмент Президента, право на депутатське звернення до органів виконавчої влади та обов’язок членів Уряду надати відповідь на такий запит, гарантії незалежності представників системи вищих органів державної влади. До організаційно-правових механізмів реалізації принципу поділу державної влади автором віднесено такі: Президента, Конституційний Суд, Рахункову палату в Україні та Верховну контрольну адміністрацію в Чеській Республіці, інститут омбудсмана, Раду національної безпеки і оборони України, інститути державного управління судами та суддівського самоврядування, інститут участі народу у здійсненні правосуддя;
2) використання позитивного досвіду закріплення та реалізації принципу поділу державної влади Чеської Республіки у вітчизняній конституційно-правовій науці. Зокрема, використано досвід Чеської Республіки у сфері взаємовідносин законодавчої та виконавчої гілок влади, у сфері визначення місця та ролі окремих контрольних органів влади, правового статусу Парламенту, Президента, Уряду;
– вдосконалено конституційні засади поділу державної влади в Україні, які виражаються у такому:
1) вдосконалено змістове формулювання принципу поділу державної влади, яке закріплене в ст.6 Конституції України;
2) запропоноване вдосконалення правового статусу Верховної Ради України з точки зору підвищення ролі опозиції;
3) здійснено вдосконалення конституційно-правового статусу Президента, спрямоване на реальну можливість здійснення ним основних його функцій у сфері зовнішньої політики та національної безпеки;
4) запропоновано додаткові механізми врівноваження влади коаліції з опозицією;
5) запропоновано вдосконалення конституційного законодавства щодо підвищення ролі судової влади у механізмі реалізації принципу поділу влади.
Практичне значення одержаних результатів полягає у збільшенні наукових знань щодо закономірностей закріплення конституційних засад поділу державної влади в Україні та можливості використання позитивного досвіду Чеської Республіки у питанні реалізації принципу поділу влади у конституційному законодавстві України.
Одержані результати дослідження можуть використовуватися:
– у науково-дослідній сфері – для подальшого теоретичного дослідження в юридичній науці актуальних питань закріплення та реалізації принципу поділу державної влади в Україні та зарубіжних країнах;
– у правотворенні – у процесі розробки і вдосконалення законодавчих актів України щодо закріплення та реалізації конституційних засад поділу державної влади, організації державної влади, визначення правового статусу вищих органів державної влади, механізмів урівноваження гілок влади. Окремі положення дисертаційного дослідження можуть бути покладені в основу змін до Основного Закону України;
– у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін із конституційного права України, конституційного права зарубіжних країн, порівняльного правознавства, історії держави і права зарубіжних країн та інших;
– у виховній роботі – у правовому вихованні, підвищенні рівня правової свідомості та правової культури громадян, органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на кафедрі конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету, Міжнародному круглому столі представників наукових та ділових кіл “Україна – ЄС: досвід центральноєвропейських країн щодо євроінтеграційних процесів” (Ужгород, 11 травня 2005 р.), наукових конференціях: підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу юридичного факультету Ужгородського національного університету (м. Ужгород, 25 лютого 2005 р., 22 лютого 2006 р.); науково-практичній конференції “Механізм реалізації та захисту прав та свобод людини: міжнародний досвід та Україна” (м. Ужгород, 14 грудня 2005 р.), тези доповіді опубліковані; міжнародній науково-практичній конференції “Ціна свободи й незалежності: трансформація політичних систем в країнах Центральної та Південно-Східної Європи до та після 1989-1991 рр.” (м. Ужгород, 2-3 листопада 2006 р.); міжнародній науковій конференції “Європейська наука XXI століття – 2007” (м. Дніпропетровськ, 22 травня 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Регіональне врядування: зарубіжний досвід та українські реалії” (м. Ужгород, 18 червня 2007 року); круглому столі присвяченому дню Конституції України (м. Ужгород, 18 травня 2007 р.), тези доповіді опубліковані.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у шести наукових статтях у фахових юридичних виданнях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що мають вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 197 сторінок, у тому числі список використаних джерел – 16 сторінок (211 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У “Вступі” обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження; визначено мету й завдання дослідження, а також наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів; сформульовано положення, що виносяться на публічний захист, наведено результати апробації основних результатів.
У першому розділі “Загальна характеристика принципу поділу державної влади” аналізуються науково-теоретичні положення щодо сутності поділу державної влади, визначається поняття конституційних засад поділу державної влади, їх ознаки та зміст. Здобувачем досліджується становлення, конституційно-правове закріплення та реалізація конституційних засад поділу державної влади в історії української та чеської державності, здійснюється періодизація основних етапів розвитку принципу поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці.
Оскільки ключовим елементом дослідження є категорія принципу поділу державної влади, то здобувачем з’ясовано її характерні ознаки. Зокрема, принцип поділу державної влади має такі ознаки: 1) відображає узагальнене вираження однієї із найвищих духовних цінностей щодо недопущення концентрації влади; 2) об’єктивізується в конституційно-правових нормах, основними з яких є норми-принципи; 3) тісно взаємопов’язаний із суверенітетом народу; 4) виражається у розподілі функцій державної влади; 5) передбачає самостійність та незалежність окремих гілок влади у здійсненні своїх функцій; 6) реалізується за допомогою механізму стримування та противаг, який може мати три моделі застосування; 7) його зміст складають три елементи: єдність державної влади, поділ функцій державної влади, незалежність та рівновага гілок влади.
На основі теоретичного аналізу наукового матеріалу зроблено висновок, що у поглядах вітчизняних та зарубіжних вчених нема єдності щодо правової природи принципу поділу влади. Насамперед відсутні дослідження сучасних доповнень змісту цього принципу, зокрема концепції субсидіарності гілок влади.
Запропоноване авторське визначення конституційних засад поділу державної влади як системи норм-принципів, які спрямовані на забезпечення єдності державної влади та її організаційно-функціонального розподілу між конституційно визначеною системою органів державної влади, що мають визначену сферу компетенції та врівноважені за допомогою механізмів взаємостримування та противаг.
Аналіз історичних і чинних нормативно-правових актів, а також робіт учених-правознавців, що досліджували історію організації державної влади в Україні, дозволив виділити два основні періоди становлення та розвитку принципу поділу державної влади в Україні. Перший період – це доба відродження української національної державності 1917-1920 рр. В цей період Конституцією Української Народної Республіки було закладено основи розподілу влад, однак не було визначено дієвих механізмів взаємодії між законодавчою та виконавчою владами. Насправді найбільш дієвий механізм розподілу влади із певними врівноважуючими механізмами між гілками влади формально був закріплений лише в останній період існування Директорії. На основі теоретичного та нормативно-правового матеріалу періоду радянської влади в Україні автором обґрунтовується, що радянська теорія та практика державно-правового регулювання відкидала ідею розподілу влади і оголошувала її “буржуазною”. Другий період – після проголошення незалежності України, де принцип розподілу влади відроджується у конституційному законодавстві нашої держави. На першому етапі становлення принципу поділу державної влади (1991-1996 рр.) у нормативних актах було встановлено функціональний розподіл влади, визначено механізми взаємостримування гілок влади, але не було належним чином їх врівноважено, що знайшло своє вираження у верховенстві парламенту у системі розподілу влади. Після прийняття Конституції 1996 року у системі виконавчої влади спостерігається своєрідний дуалізм: виконавчою гілкою влади управляє, з одного боку, глава виконавчої влади – Прем’єр-міністр України, а з іншого, – Президент України.
Подано теоретичне узагальнення основних етапів становлення та розвитку принципу поділу державної влади в Чеській Республіці. Ці періоди в хронологічному аспекті можна поділити на такі: перший (1918-1920 рр.) визначається тим, що в Чехословаччині лише формально було закріплено принцип поділу влади; другий (1920-1938 рр.) – вперше реально забезпечується реалізація принципу поділу влади; третій (1938-1945 рр.) – спостерігається конституційна криза, пов'язана із ліквідацією конституційних інститутів; четвертий (1945-1960 рр.) – закріплюються ідеї соціалістичної форми влади; п’ятий (1960-1989 рр.) – запроваджується соціалістичне управління типове для Радянського Союзу; шостий (1989-1993 рр.) – відроджується реалізація принципу поділу влади, який отримав своє остаточне закріплення в Конституції 1993 року.
У другому розділі “Система поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці” здійснено аналіз системи органів державної влади у відповідності із функціональним розподілом влади в Україні та Чеській Республіці.
На основі системного аналізу норм Конституції України автор дійшов висновку, що функція Президента суттєво обмежує функцію Уряду у реалізації виконавчої влади на місцевості і це не співвідноситься із визначеною Конституцією роллю Президента України у системі розподілу влади. Запропоновано віднести повноваження Президента щодо призначення та звільнення голів місцевих державних адміністрацій до компетенції Кабінету Міністрів України.
У повноваженнях з керівництва національною безпекою та обороною Президент України фактично обмежений згодою Прем’єр-міністра, що обмежує його конституційну функцію. Це може призводити до конфлікту інтересів, що негативно впливатиме на врівноваження влади.
Президент Чеської Республіки на відміну від конституційної моделі України, Конституцією віднесений до системи органів виконавчої влади, а також виконує функцію глави держави. Хоча Президент Чеської Республіки здійснює призначення Голови Уряду та його членів, але, з іншого боку, не має права ініціювати відставки Уряду, що суттєво послаблює його роль у системі виконавчої влади.
Пропорційна система виборів, яка сьогодні існує в Україні, передбачає партійне структурування парламенту. Чеський парламент також є структурованим. Але у порівнянні з Верховною Радою України така структурованість полягає у його двопалатності. Разом з цим, у Конституції Чеської Республіки прямо закріплений вільний мандат депутата.
Через партійну структурованість парламенту України формування ним Кабінету Міністрів України призводить до “партійної” ідентифікації Уряду. Воно проявляється у тому, що Уряд одержує підтримку від свого партійного представництва у парламенті – парламентської коаліції. У системі ж органів парламенту Чеської Республіки не передбачено парламентської коаліції та опозиції.
З’ясовано, що особливістю чеської системи органів виконавчої влади у порівнянні з українською є відмінність системи місцевих органів виконавчої влади. У Чехії функція місцевої державної виконавчої влади делегована органам місцевого самоврядування, які відповідальні за її здійснення перед Урядом. Це суттєво підвищує роль місцевого самоврядування, а з іншого боку послаблює централізованість державного управління.
Аналізуючи систему вищих органів державної виконавчої влади в країнах, які досліджуються здобувач доходить висновку, що в кожній з них спостерігається дуалізм у реалізації виконавчої функції державної влади. Недосконалість механізмів взаємодії між Президентом та Прем’єр-міністром України призводить до багатьох політичних та правових конфліктів у конституційній практиці України. У Чехії дуалізм виявляється у тому, що Президент конституційно відноситься до системи органів виконавчої влади. Але уникнення конфлікту функцій Президента та Голови Уряду Чехії досягається механізмом повної контрасигнації повноважень, що пов’язані із здійсненням виконавчої функції Президента, із Урядом.
На відміну від України в Чеській Республіці вимоги щодо несумісності посади члена Уряду значно відрізняються. Член Уряду може бути одночасно й депутатом парламенту. Для посилення статусу члена Уряду України доцільним було б й в Україні запровадити подібне. На користь цієї думки можна навести такі аргументи: по-перше, це б посилило ступінь недоторканності міністра; по-друге, це б стримувало домінантну роль Прем’єр-міністра в Уряді, що в результаті призвело б до колегіальної роботи Уряду.
В Україні процедура формування Уряду викликає ряд проблем. Не встановленою є роль у ній Президента. Дисертантом виказується думка про те, що Президент тут виступає ініціатором механізму контролю за дотриманням конституційності процедури висунення кандидатури на посаду Прем’єр-міністра. Разом з тим, така функція повинна надавати Президенту лише можливість звернення до Конституційного Суду України із поданням про встановлення конституційності такої процедури та необхідністю надання такого висновку у 15-денний термін.
Здобувачем обґрунтовується, що наявна в українському законодавстві проблема призначення на посади Міністрів оборони та закордонних справ є штучною і не повинна пов’язуватись із строком призначення. Пропонується уточнення процесу призначення Міністрів оборони та закордонних справ. По-перше, необхідно зазначити в Конституції, що Президент України має право пропонувати кандидатури на посади Міністра оборони та Міністра закордонних справ не більше двох разів поспіль. При цьому, у разі відхилення кандидатури одна й та сама особа не може пропонуватись вдруге. По-друге, у разі відхилення кандидатур, поданих Президентом два рази поспіль, кандидатури на ці посади пропонуються Прем’єр-міністром України та коаліцією депутатських фракцій у парламенті. Разом з цим, прийняття рішення щодо цих кандидатур повинно прийматись вже не простою більшістю голосів від складу Верховної Ради, а не менше, ніж 2/3 голосів. По-третє, у разі не обрання парламентом кандидатури, поданої таким чином, Президент має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України.
До системи органів виконавчої влади в Чеській Республіці належить прокуратура, яка підзвітна та підконтрольна Міністерству юстиції. Незалежність прокуратури Чехії є відносною. З одного боку, вона забезпечує реалізацію своїх функцій через власну систему органів та управління, але з іншого – підконтрольна та підзвітна Уряду.
Важливе значення для реалізації принципу поділу державної влади в Україні має наявність в системі органів Верховного Суду України Пленуму, який наділений специфічними функціями. Такими важливими функціями цього органу є обрання Голови Верховного Суду України та надання висновку щодо наявності у діях Президента ознак державної зради або іншого злочину при порушенні процедури імпічменту. Дисертантом звертається увага на те, що практично весь Пленум складається із суддів, які обираються Верховою Радою України. Тому здобувач пропонує закріпити положення, що судді Верховного Суду України обираються Верховною Радою України за поданням Президента із погодженням із Вищою радою юстиції України.
У третьому розділі “Перспективи вдосконалення механізму реалізації принципу поділу державної влади в Україні з урахуванням досвіду Чеської Республіки” характеризуються проблемні питання правового регулювання механізмів реалізації принципу поділу державної влади в Україні. За допомогою порівняльно-правового методу дослідження виявляються та пропонуються шляхи їх вирішення шляхом використання позитивів конституційно-правового регулювання аналогічних питань в Чеській Республіці.
Досліджуючи правові взаємовідносини Президента з парламентом, було встановлено, що передбачений Конституцією України порядок “розпуску парламенту” має значні недоліки і потребує вдосконалення. Ця проблема полягає насамперед у тому, що потребує деталізації ч. 2 ст. 90 Конституції України щодо кожної із підстав дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.
Конституційна невизначеність питання повноважності Верховної Ради України наштовхує на висновок, що ця проблематика в Україні потребує свого нормативного вдосконалення та закріплення серед підстав дострокового припинення повноважень парламенту.
Аналізуючи норми Конституції України щодо припинення повноважень Уряду України та його членів, дисертант виявив певну неоднозначність. Вона полягає у наступному. По-перше, Уряд є відповідальним перед Президентом, але не має реальних механізмів реалізації цієї функції (окрім можливості ініціювати питання відставки Уряду перед парламентом). По-друге, п.12 ч.1 ст. 85 Конституції України допускає двозначне тлумачення права Верховної Ради України щодо “індивідуального” припинення повноважень членів Уряду. Разом з цим, ст. 115 Конституції України передбачає лише єдину форму відповідальності Уряду, що не співвідноситься із положеннями, визначеними в п.12 ч.1 ст. 85 та ч.1 ст. 113 Конституції України, які передбачають індивідуальну відповідальність членів Уряду та відповідальність Кабінету Міністрів України перед Президентом України.
Досліджено особливості недоторканності депутатів, Президента та суддів. Встановлено, що кожен із названих суб’єктів володіє високим ступенем незалежності. З’ясовано, що процедура імпічменту Президента України є складною у зв’язку з правовою невизначеністю окремих етапів її проведення.
Важливу роль у контролі виконавчої влади з боку парламенту відіграють депутатські звернення до членів Уряду. Певною мірою цей засіб є вагомим інструментом для опозиції парламенту отримувати інформацію від виконавчої влади з важливих питань державного управління, контролювати виконання законів. На основі дослідження процедури подання та розгляду депутатського звернення в Чеській Республіці зроблено висновок, що така процедура є більш ефективною, ніж в Україні. У зв’язку з цим запропоновано пропозиції з вдосконалення цього інституту в Україні.
На основі аналізу конституційних засад поділу влади в Україні зроблено висновок, що найважливішими інституційними механізмами реалізації поділу влади в Україні є інститут Президента та Конституційного Суду.
Важливу роль у реалізації функцій Президента України щодо внутрішньої безпеки та оборони держави відіграє Рада національної безпеки і оборони України. Поряд з цим, повноваження щодо головування Президента в цьому органі обмежені необхідністю контрасигнації із Урядом. Автором обґрунтовується необхідність зміни цієї процедури, оскільки це обмежує функції Президента, які, у свою чергу, є пріоритетними у порівнянні із функціями Уряду щодо забезпечення національної оборони та безпеки.
З’ясовано, що однією із функцій Вищої ради юстиції України є врівноваження гілок влади, що здійснюється через участь її у процедурі призначення суддів та здійсненням дисциплінарного контролю за суддями.
Встановлено, що потребує вдосконалення правове регулювання участі народу у здійсненні правосуддя в Україні. У законодавстві не деталізовано порядку участі у судовому процесі народних засідателів та суду присяжних. Це порушує конституційно визначений принцип щодо залучення народу у здійснення правосуддя.
Дисертантом обґрунтовано, що державне управління судами в Україні певною мірою ставить судову владу у залежність від виконавчої влади. Запропоновано відокремити Державну судову адміністрацію від державної виконавчої влади і ввести її до системи органів судової влади.
Важливим елементом інституційного механізму реалізації принципу поділу влади в Чеській Республіці є Верховна контрольна адміністрація. Статус цього органу закріплюється окремим розділом Конституції. Встановлено, що незалежність Верховної контрольної адміністрації Чехії забезпечується особливостями процедури призначення її членів та строком їхніх повноважень. Цей орган має широкі повноваження у сфері контролю за використанням коштів Державного бюджету і займає більш важливу роль у механізмі поділу влади, ніж Рахункова палата в Україні. Обґрунтовано необхідність застосування досвіду Чеської Республіки в цьому питанні та впровадженні його в Україні. Запропоновано формування Рахункової палати парламентом та Президентом.

ВИСНОВКИ

У “Висновках” дисертації узагальнюються результати дослідження, які характеризуються теоретичною новизною, пропозиціями щодо вдосконалення законодавства та рекомендаціями практичного характеру:
1) на основі теоретичного аналізу наукового матеріалу подано таке визначення конституційних засад поділу державної влади: це система норм-принципів, які спрямовані на забезпечення єдності державної влади та її організаційно-функціонального розподілу між конституційно визначеною системою органів державної влади, що мають визначену сферу компетенції та врівноважені за допомогою механізмів взаємостримування та противаг;
2) з’ясовано характерні ознаки принципу поділу державної влади, зокрема: по-перше, цей принцип відображає узагальнене вираження однієї із найвищих духовних цінностей щодо недопущення узурпації влади; по-друге, він об’єктивізується в конституційно-правових нормах, основними з яких є норми-принципи; по-третє, є тісно взаємопов’язаний із суверенітетом народу; по-четверте, виражається у розподілі функцій державної влади; по-п’яте, передбачає самостійність та незалежність окремих гілок влади у здійсненні своїх функцій; по-шосте, реалізується за допомогою механізму стримування та противаг, який може мати три моделі застосування; по-сьоме, його зміст складають три елементи: єдність державної влади, поділ функцій державної влади, незалежність та рівновага гілок влади;
3) здійснено періодизацію становлення та розвитку конституційних засад поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці. Становлення інституту поділу влади в Україні здійснювалось у два етапи. Перший етап (1917-1920 рр.) пов'язаний із відродженням української державності та намаганням утвердити принцип поділу влади в конституційному законодавстві. Другий етап розпочався після проголошення незалежності України. У Чеській Республіці принцип поділу влади вперше запроваджений на конституційному рівні в 1920 році. До початку Другої світової війни в Чеській Республіці цей принцип був реалізований у повній мірі. Після 1945 року і до 1989 року цей інститут лише формально закріплений у нормативних актах, але на практиці діє соціалістична форма влади, за якої фактично унеможливлювалась його реалізація. Відродження практичного застосування цього принципу в Чеській Республіці відбувається після 1989 року. Остаточна модель поділу влади була закріплена після 1993 року з прийняттям нової Конституції Чеської Республіки;
4) з’ясовано сутність механізму реалізації принципу поділу державної влади, під яким пропонується розуміти сукупність взаємопов’язаних нормативно-правових і організаційно-правових (інституційних) елементів, що забезпечують практичний вплив конституційних норм на забезпечення врівноваженого функціонального розподілу державної влади;
5) систематизовано та проаналізовано зміст нормативно-правових та організаційно-правових механізмів реалізації принципу поділу влади в Україні та Чеській Республіці. До нормативно-правових механізмів автором віднесено такі: право Президента на “розпуск парламенту”, право відправити у відставку Уряд або його члена, право контрасигнації актів Президента Урядом, право вето Президента, імпічмент Президента, право на депутатське звернення до органів виконавчої влади та обов’язок членів Уряду надати відповідь на такий запит, гарантії незалежності посадових осіб системи вищих органів державної влади. До організаційно-правових механізмів запропоновано відносити такі: Президента, Конституційний Суд, Рахункову палату України та Верховну контрольну адміністрацію Чеської Республіки, інститут омбудсмана, Раду національної безпеки і оборони України, інститути державного управління судами та суддівського самоврядування, інститут участі народу у здійсненні правосуддя;
6) обґрунтовано та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення конституційних засад поділу державної влади в Україні, зокрема запропоновано:
– доповнити Конституцію окремою статтею, в якій систематизовано викласти засади організації та здійснення державної влади в Україні;
– доповнити ст. 6 Конституції України частиною третьою такого змісту: “Президент України забезпечує рівновагу між органами законодавчої, виконавчої та судової влади при здійсненні ними своїх повноважень”;
– доповнити Конституцію розділом про незалежний орган контролю за використанням коштів державного бюджету органами державної влади. Сформулювати, що такий орган формується Верховною Радою України та Президентом України та є відповідальним перед Верховною Радою України. Рішення про його відповідальність приймається 2/3 від загального складу Верховної Ради України;
– внести зміни до Конституції, в яких зазначити, що голови місцевих державних адміністрацій призначаються та звільняються з посади Прем’єр-міністром України;
– внести зміни до Конституції, якими відмінити необхідність контрасигнації актів Президента, пов’язаних із головуванням у Раді національної безпеки та оборони та при призначенні і звільненні з посад глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, при прийнятті вірчих і відкличних грамот дипломатичних представників іноземних держав;
– внести положення, згідно з яким надати можливість Президенту звертатися до Конституційного Суду із питанням про встановлення конституційності процедури формування коаліції та обрання нею кандидата на посаду Прем’єр-міністра з обов’язком Конституційного Суду розглянути таке подання у термін не більше 15 днів;
– внести положення до Конституції України про спеціально уповноважений орган у системі правосуддя, що здійснює виконання рішень судів загальної юрисдикції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Митровка Я.В. Взаємовідносини Президента Чеської Республіки із парламентом, урядом та судовою владою // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2005. – № 4. – С. 82-87.
2. Митровка Я.В. Конституційно-правовий статус депутата (сенатора) Чеської Республіки // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2005. – № 5. – С. 108-112.
3. Митровка Я. В. Організація законодавчої та виконавчої державної влади в Чеській Республіці // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 30. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. 230-237.
4. Митровка Я.В. Особливості організації судів загальної юрисдикції Чеської Республіки // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2007. – № 7. – С. 155-159.
5. Митровка Я.В. Поняття принципу поділу державної влади // Юридична Україна. – 2007. – № 7. – С. 20-24.
6. Митровка Я.В. Дострокове припинення повноважень парламентів України та Чеської Республіки // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 2. – С. 74-78.
7. Митровка Я.В. Інститут омбудсмана в Україні та Чеській Республіці: порівняльна характеристика // Механізм реалізації та захисту прав та свобод людини: міжнародний досвід та Україна: Збірник матеріалів науково-практичної конференції 14 грудня 2005 р. – Ужгород, 2005. – С. 11-14.
8. Митровка Я.В. Удосконалення механізму реалізації принципу поділу державної влади в Україні: досвід Чеської Республіки // Збірник матеріалів круглого столу присвяченого дню Конституції України 18 травня 2007 р. – Ужгород, 2007. – С. 56-58.

АНОТАЦІЯ

Митровка Я. В. Конституційні засади поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право. – Київський національний університет внутрішніх справ. Київ, 2007.
У дисертації досліджуються теоретичні та практичні питання конституційних засад поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці. Визначено поняття конституційних засад поділу державної влади та з’ясовано їх ознаки. Здійснено періодизацію основних етапів становлення та розвитку принципу поділу державної влади в зазначених державах. У дисертації встановлено та проаналізовано систему поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці, визначено поняття механізмів реалізації принципу поділу державної влади, проаналізовано їх систему в Україні та Чеській Республіці.
Сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення та підвищення ефективності механізму реалізації принципу поділу державної влади в Україні з врахуванням вітчизняного позитивного досвіду та досвіду Чеської Республіки.
Ключові слова: конституційні засади поділу державної влади, принцип поділу державної влади, система поділу державної влади, взаємодія органів державної влади, механізм реалізації принципу поділу державної влади, Чеська Республіка.

АННОТАЦИЯ

Митровка Я. В. Конституционные основы разделения государственной власти в Украине и Ческой Республике. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 – конституционное право. – Киевский национальный университет внутренних дел. Киев, 2007.
В диссертации исследуются теоретические и практические вопросы конституционных основ разделения государственной власти в Украине и Чешской Республике. Сделано вывод о том, что в отечественной юридической литературе существующие определения принципа разделения власти не учитывают в полной мере современные подходы к его содержанию. Поэтому, на основе проведенного анализа природы принципа разделения власти, дано авторское определение понятия конституционных основ разделения государственной власти, установлены их характерные черты. Осуществлено периодизацию основных этапов развития принципа разделения государственной власти в Украине и Чешской Республике. В диссертации установлена и проанализирована система разделения государственной власти в Украине и Чешской Республике, определено понятие механизмов реализации принципа разделения власти, исследована их система в Украине и Чешской Республике.
Значительное внимание уделяется исследованию теоретических вопросов разделения государственной власти. А именно: исследуется взаимосвязь принципа разделения власти с принципом единости власти, народовластия, представительской демократии. Проанализированы модели разделения функций государственной власти, определены их признаки.
В диссертации исследуется история развития правового регулирования разделения государственной власти в Украине и Чешской Республике. Осуществлено сравнение исторического опыта применения принципа разделения государственной власти в Украине и Чешской Республике, на основе которого сделаны выводы о позитивных и негативных аспектах нормативного регулирования и практической реализации института разделения власти в исследуемых странах.
В исследовании произведён комплексный сравнительно-правовой анализ системы разделения власти в Украине и Чешской Республике, найдены отличия в конституционно-правовом статусе высших органов власти. Анализируется понятие, место и роль института Президента в системе государственной власти Украины и Чешской Республики, дано авторское определение института Президента. Учтён опыт Чешской Республики в определении правового статуса высших органов власти, на основе этого сформулированы конкретные предложения по усовершенствованию конституционного законодательства Украины в этой сфере. Предложены уточнения конституционного формулирования принципа разделения власти в Украине, а именно ст. 6 Конституции Украины.
Соискателем определено понятие механизмов реализации принципа разделения власти. Установлено, что их систему образуют нормативно-правовые и институционно-правовые механизмы. В диссертации систематизированы элементы нормативно-правовых и институционно-правовых механизмов реализации принципа разделения государственной власти в Украине и Чешской Республике, определены проблемы их реализации в Украине. Анализируется конституционное законодательство Украины и Ческой Республики, которое регулирует механизмы реализации принципа разделения власти. С помощью сравнительно-правового метода исследования определяются позитивы правового регулирования механизмов реализации принципа разделения власти в Чешской Республике и на этой основе предложено использование и апробация их в законодательстве Украины.
Сформулированы практические рекомендации по усовершенствованию и повышению эффективности механизма реализации принципа разделения государственной власти в Украине с учетом позитивного отечественного опыта и опыта Чешской Республики.
Соискателем предложены усовершенствования норм Конституции Украины о формировании коалиции депутатских фракций в Верховном Совете Украины, о досрочном прекращении полномочий парламента. Предложено усовершенствование статуса Кабинета Министров Украины, Президента Украины, Конституционного Суда Украины, предложены пути изменения статуса Счётной палаты Украины, Уполномоченного Верховного Совета Украины по правам человека и т.д. Правовое регулирование организации местной государственной исполнительной власти в Чешской Республике может быть использовано при реформировании местного самоуправления в Украине.
Ключевые слова: конституционные основы разделения государственной власти, принцип разделения государственной власти, система разделения государственной власти, взаимодействие органов государственной власти, механизм реализации принципа разделения государственной власти, Чешская Республика.

ANNOTATION

Mytrovka J.V. The constitutional principles of separation of powers in the Ukraine and Czech Republic. – Manuscript.
The dissertation to obtain the Scientific degree of candidate in juristic sciences 12.00.02 – the constitutional law. – Kyiv National University of the internal affairs. Kyiv, 2007.
Dissertation performs the research of theoretical implications and practical application in the separation of powers in the Ukraine and Czech Republic. There are definitions and descriptions of the constitutional principles of separation of powers. Establishing and developing of the principle of separation of powers are divided into periods. The systems of separation of powers in the Ukraine and Czech Republic were determined by dissertation. Dissertation has a conception of the implementation of principle and analysis of implementation in the both countries.
The practical suggestions in respect of improvement and advancement of effectiveness of the principle of separation of power in the Ukraine and Czech Republic are provided by dissertation in view of positive experience.
Key words: the constitutional principles of separation of powers, principle of separation of power, system of government, cooperation between state bodies, principle of separation of powers implementation, Czech Republic.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking