Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Конституційно-правова відповідальність в системі видів юридичної відповідальності: теоретико-правовий аспект

 

Червяцова Аліна Олегівна

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В СИСТЕМІ ВИДІВ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ МВС України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор
Ярмиш Олександр Назарович,
Національний університет внутрішніх справ, ректор

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Колодій Анатолій Миколайович,
Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри кон-ституційного права;

кандидат юридичних наук, доцент
Богачова Людмила Леонідівна,
Національна юридична Академія України імені Ярослава Мудрого, до-цент кафедри теорії держави і права.

Провідна установа: Одеська національна юридична академія, кафедра теорії держави і права,
Міністерство освіти і науки України
(м. Одеса).

Захист відбудеться “12” червня 2004 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ра-ди К 64.700.03 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “11” травня 2004 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Кириченко В.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституція України проголошує відповідальність держави й органів публічної влади перед суспільством та особистістю: “Держава відповідає перед люди-ною за свою діяльність” (ч. 2 ст. 3 Конституції). Це положення могло б мати безумовну загально-соціальну цінність, але відсутність ефективних механізмів реалізації, на жаль, перетворює його на правову фікцію. Діє правило: правової вимоги немає там, де немає засобів, що забезпечують її ви-конання. В свою чергу, створення механізмів відповідальності публічної влади неможливе без ви-знання конституційно-правової відповідальності самостійним видом юридичної відповідальності, розробки її елементів, оскільки саме ця відповідальність може бути правовою формою втілення конституційного принципу відповідальності держави.
Становлення конституційно-правової відповідальності обумовлюють такі об’єктивні чинники як розширення сфери конституційно-правового регулювання, визнання провідної ролі Конституції (її норми є нормами прямої дії) в національній правовій системі, наявність численних фактів по-рушення конституційно-правових норм, до яких неможливо застосувати міри кримінальної, циві-льно-правової, адміністративної або дисциплінарної відповідальності. В юридичній літературі справедливо стверджується, що традиційний поділ юридичної відповідальності на види не є до-статнім: система видів юридичної відповідальності має бути доповнена ще одним видом – консти-туційно-правовою відповідальністю.
В умовах побудови демократичної соціальної правової держави актуальною стає вимога теоре-тико-правового обґрунтування конституційно-правової відповідальності як, насамперед, відпові-дальності вищих державних органів та посадових осіб, тобто тих структур, що повноважні при-ймати найважливіші політичні рішення.
Громадянське суспільство не може існувати там, де відсутня відповідальність носіїв державно-владних повноважень: якщо сила закону охороняється відповідальністю громадян, то ще більшою мірою вона вимагає відповідальності вищих посадових осіб держави. Звідси – виняткове політико-правове значення конституційно-правової відповідальності як інституту, що гарантує справедли-вість, свободу та верховенство права в сфері політичних відносин, а також науково-практичне значення досліджень, присвячених її проблемам.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослі-дження відповідає “Основним напрямкам наукових досліджень у сфері держави та права на 1998-2000 роки”, затвердженим загальними зборами Академії правових наук України 19.03.1998 р., “Тематиці пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 роки”, затвердженій На-казом МВС України № 635 від 30.06.2002 р., а також “Головним напрямкам наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 роки”, схваленим Вче-ною радою Національного університету внутрішніх справ (м. Харків) 23.03.2001 р.
Мета і задачі дослідження. Створення загальної теорії конституційно-правової відповідально-сті розглядається як одна з першочергових задач сучасної науки теорії держави та права, а також науки конституційного права. Між тим, ставлення до конституційно-правової відповідальності як такої, що існує в правознавстві, характеризується непослідовністю.
З одного боку, конституційно-правову відповідальність називають ключовим інститутом публі-чного права; з іншого, - теоретичне визначення місця конституційно-правової відповідальності в системі юридичної відповідальності, аналіз особливостей її виникнення та механізму дії не можна визнати достатніми. Зокрема зазначимо, що підручники з теорії держави та права здебільшого не згадують про конституційно-правову відповідальність, обмежуючи розгляд юридичної відповіда-льності її традиційними видами.
Отже, метою даного дослідження є теоретична розробка елементів конституційно-правової відповідальності (суб’єктів, підстав, процедур, санкцій), визначення місця конституційно-правової відповідальності в системі видів юридичної відповідальності, обґрунтування інших положень, ко-трі можуть бути покладені в основу загальної теорії конституційно-правової відповідальності.
Мета наукового дослідження зумовила постановку таких задач:
• визначити термін, яким має позначатися галузева відповідальність, встановивши співвід-ношення, що існує між поняттями “конституційне право” та “державне право”; “конституційно-правова”, “державно-правова”, “конституційна” та “публічно-правова відповідальність”;
• розкрити юридичну природу конституційно-правової відповідальності; окреслити її міс-це у системі видів соціальної відповідальності, співвідношення з відповідальністю моральною та політичною;
• виявити специфіку конституційно-правової відповідальності як самостійного виду юридич-ної відповідальності;
• розглянути проблему позитивності конституційно-правової відповідальності, розкрити по-няття і зміст позитивного аспекту;
• встановити коло суб’єктів та підстави конституційно-правової відповідальності, дослідити склад конституційного делікту;
• визначити сутність та зміст поняття “конституційно-правова санкція”, провести класифіка-цію конституційно-правових санкцій;
• проаналізувати окремі процедури конституційно-правової відповідальності (на прикладі відповідальності глави держави, уряду та міністрів).
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації конституційно-правової відповідальності.
Предмет складають особливості здійснення конституційно-правової відповідальності як само-стійного виду юридичної відповідальності, а також елементи конституційно-правової відповідаль-ності (суб’єкти, підстави, процедури, санкції) та їх правове регулювання.
Методологічна основа дослідження. Робота ґрунтується на системі загальнонаукових та спеціальних методів. У ході дослідження застосовувалися діалектичний, формально-логічний, структурно-функціональний, системно-структурний методи, метод моделювання та прогнозу-вання, історико-правовий, порівняльно-правовий та інші методи.
Зокрема, порівняльно-правовий метод використовувався при виявленні специфіки конституцій-но-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності, історико-правовий – при розгляді історії виникнення та становлення її окремих процедур; аналіз конститу-ційно-правової відповідальності в системі видів соціальної відповідальності спирається, головним чином, на системно-структурний метод; формально-догматичний метод покладено в основу фор-мулювання дефініцій (“конституційно-правова відповідальність”, “конституційно-правова санк-ція”, “конституційно-правовий делікт” тощо).
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали роботи класиків вітчизняної і зару-біжної юриспруденції, радянських учених, правознавців сучасності, таких як: С.А. Авакьян, О.О. Алексєєв,
О.С. Алексєєв, С.С. Алексєєв, М.В. Баглай, Б.Т. Базилев,
Н.О. Боброва, Буддеус (Buddeus), Ф. Гауке (Fr. Hauke), В.М. Гессен, М.Б. Горенберг, О.Д. Градо-вський, О. Есмен (Esmen),
Г. Єллінек (G. Jellinek), Ю.П. Єременко, Т.Д. Зражевська, О.С. Іоффе, М.М. Ковалевський, Н.М. Колосова, Б. Констан (В. Constan),
В.В. Копейчиков, О.О. Котляревський, М.О. Краснов, О.Е. Лейст, В.О. Лучин, Р. Моль (R. Mohl), Л.Р. Наливайко, В.Ф.Погорілко,
М.П. Ретвих, Ф.М. Рудинський, І.С. Самощенко, Самуелі (Samuely), О.Ф. Скакун, М.С. Строгович, Ю.М. Тодика, М.Х. Фарукшин,
О.Ф. Фрицький, В.М. Шаповал, М.Ф. Шаргородський,
Л. Штейн (L. Shteyn) та інші.
Наукова новизна дослідження й отриманих результатів. Дисертація є однією з перших віт-чизняних робіт загальнотеоретичної спрямованості з конституційно-правової відповідальності.
В юридичній науці вже мали місце спроби проведення комплексного аналізу цього інституту, проте з об’єктивних причин вони не охопили всіх питань конституційно-правової відповідальнос-ті, перш за все, її теоретико-правових засад.
Конституційно-правова відповідальність є для національної правової системи новим інститу-том, пов’язані з нею проблеми належать до найбільш спірних, теорія конституційно-правової від-повідальності проходить початковий етап становлення – все це свідчить про необхідність подаль-шої теоретичної розробки проблем даного виду юридичної відповідальності.
В дисертації ряд питань розглядається вперше або отримує нову постановку й вирішення; пере-глядаються деякі з раніше сформульованих теоретичних положень, що характеризують як юриди-чну відповідальність в цілому, так і конституційно-правову відповідальність зокрема: частина з них (з якими автор згоден) аргументується додатково, інші (які автор оспорює) – піддаються кри-тичному аналізу.

Наукова новизна дослідження, на думку дисертанта, полягає в наступному:
• певною мірою збагачено понятійно-категоріальний апарат теорії держави та права, теорії юридичної відповідальності та теорії конституційно-правової відповідальності, зокрема, запропо-новано авторське визначення таких понять як: “конституційно-правова відповідальність”, “кон-ституційно-правовий делікт”, “конституційно-правова санкція;”
• обґрунтовано юридичну природу конституційно-правової відповідальності: конституційно-правова відповідальність є відповідальністю юридичною, хоча може спиратися (відповідальність владних суб’єктів) на морально-політичні критерії, які, формалізуючись на рівні конституційного законодавства, набувають характеру правових;
• доповнено існуючу аргументацію щодо визнання конституційно-правової відповідальності самостійним видом юридичної відповідальності; на основі комплексного порівняльного аналізу конституційно-правової відповідальності та інших видів юридичної відповідальності показано її відмінність від кримінальної, цивільно-правової, адміністративної та дисциплінарної відповідаль-ності;
• запропоновано новий концептуальний підхід до вирішення дискусійної проблеми “позити-вності” конституційно-правової відповідальності, розкриття сутності й змісту “позитивного” аспе-кту: “позитивною”, як доводить автор, може бути лише конституційно-правова відповідальність держави, органів публічної влади та посадових осіб;
• при визначенні кола суб’єктів конституційно-правової відповідальності аргументовано конституційно-правову деліктоздатність держави та фізичних осіб, наведено окремі приклади кон-ституційно-правової відповідальності зазначених учасників правовідносин;
• на відміну від традиційного “негативного” розуміння правової санкції як наслідків проти-правної поведінки, у роботі запропонований ширший підхід до визначення поняття конституцій-но-правової санкції: встановлено, що конституційно-правові санкції можуть бути не лише негати-вними, але й нейтральними та позитивними;
• вперше в науці теорії держави і права, а також конституційного права проведено класифі-кацію конституційно-правових санкцій.
Елементи наукової новизни також властиві аналізу окремих процедур конституційно-правової відповідальності, що розглядаються на прикладі відповідальності президента, уряду та міністрів.
Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Результати (висновки, пропо-зиції, узагальнення) свідчать про те, що дане дослідження є самостійною науковою роботою, сприяє подальшому розвитку науки теорії держави та права і, зокрема, теорії юридичної відпові-дальності, а також науки конституційного права.
Результати роботи можуть мати застосування в таких сферах: науково-дослідницька сфера – подальше вивчення проблем конституційно-правової відповідальності та юридичної відповідаль-ності як такої; правотворча сфера – удосконалення конституційного законодавства України, зок-рема, розробка та прийняття єдиного нормативно-правового акту з конституційно-правової відпо-відальності - Закону “Про конституційно-правову відповідальність”; сфера правозастосування – створення ефективного механізму конституційно-правової відповідальності, перш за все, органів виконавчої влади, що гарантує додержання принципу конституційної законності; навчально-методична сфера – викладання таких дисциплін, як теорія та історія держави і права, конституцій-не право України, конституційне право зарубіжних країн, порівняльне правознавство (читання ле-кцій та спецкурсів, проведення семінарських занять, розробка навчальних програм та навчально-методичних посібників).
Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки та положення дисертації доповіда-лися та обговорювалися на науково-практичній конференції ад'юнктів та магістрів Університету внутрішніх справ (квітень 2000 р., м. Харків), VII Харківських міжнародних Сковородинівських читаннях “Практична філософія та правовий порядок” (вересень 2000 р., м. Харків), науково-практичній конференції молодих учених Національної юридичної академії “Актуальні проблеми правознавства України” (грудень 2000 р., м. Харків), на IV міській науково-практичній конферен-ції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених Харківщини” (січень 2001 р., м. Харків), науково-практичній конференції молодих учених “Сучасні проблеми юридич-ної науки та правозастосовчої діяльності” (грудень 2001 р., м. Харків), науково-практичній конфе-ренції молодих учених “Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті” (грудень 2002 р., м. Харків).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 13 публікаціях (нау-кові статті та тези доповідей), з них 8 - у фахових виданнях з юридичних наук.
Структура дисертаційного дослідження складається із вступу, трьох розділів та висновків. Обсяг дисертації – 184 сторінки (202 сторінки зі списком літератури). До тексту додається список використаних джерел (221 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, подається теоретична та методологічна основа роботи, визначаються об’єкт, предмет, мета й задачі дослідження, формулюються теоретичні по-ложення й висновки, до яких дійшов дисертант, розкривається їх наукова новизна та значення, на-водяться дані щодо апробації та публікацій результатів дослідження.
Перший розділ “Юридична природа конституційно-правової відповідальності” складається з чотирьох підрозділів.
Перший підрозділ “Конституційно-правова відповідальність: питання термінології” присвя-чено вирішенню проблеми найменування даного виду юридичної відповідальності, на позначення якого в юридичній літературі застосовуються різні терміни. Встановивши співвідношення, що іс-нує між поняттями “конституційно-правова”, “державно-правова”, “конституційна” та “публічно-правова відповідальність”, автор доводить, що більш прийнятним є термін “конституційно-правова відповідальність”.
У другому підрозділі “Природа конституційно-правової відповідальності. Співвідношення з відповідальністю моральною та політичною” обґрунтовується юридична природа конституційно-правової відповідальності. Необхідність такого обґрунтування обумовлена тим, що природа кон-ституційно-правової відповідальності визначається по-різному, причому припускається змішуван-ня юридичної, політичної і моральної відповідальності.
Автор доходить висновку, що конституційно-правова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, яка, у свою чергу, входить до системи соціальної відповідальнос-ті. Особливість конституційно-правової відповідальності полягає в тому, що вона може спира-тися на морально-політичні критерії, які, формалізуючись на рівні конституційного законодав-ства, стають правовими. Поведінку, що є негідною з точки зору політики або моралі, консти-туційно-правові норми визнають протиправною, неконституційною, тобто такою, що тягне юридичну (конституційно-правову) відповідальність.
Конституційно-правова відповідальність може спиратися й на правові критерії у “чистому вигляді”. У цих випадках норми конституційно-правової відповідальності, їх правове закріп-лення майже не відрізняються від формулювань інших видів юридичної відповідальності.
Третій підрозділ “Конституційно-правова відповідальність у системі юридичної відповіда-льності” містить загальнотеоретичне обґрунтування виокремлення даного виду юридичної відповідальності як самостійного та визначення його співвідношення з іншими видами.
Аргументація будується за наступною схемою.
1. Встановлюється критерій, що лежить в основі традиційного поділу юридичної відповідально-сті на види. Таким критерієм є галузева (матеріальна) ознака. Обов’язковим елементом, який вка-зує на необхідність виділення галузевої відповідальності у самостійний вид, є система санкцій, властивих лише цій галузі права. Спираючись на аналіз чинного законодавства, визначається су-купність конституційно-правових санкцій.
2. Санкція – обов’язковий, але не єдиний елемент юридичної відповідальності. Щоб обґрунту-вати існування конституційно-правової відповідальності, необхідно довести, що, крім санкцій, ця відповідальність має власний механізм реалізації, здійснює спеціальні функції, поширюється на особливе коло суб’єктів.
3. З метою виділення особливостей конституційно-правової відповідальності проводиться порі-вняння цієї відповідальності з відповідальністю кримінальною, цивільно-правовою, адміністрати-вною та дисциплінарною. Результати порівняльного аналізу переконливо свідчать, що конститу-ційно-правова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, який відрізня-ється від інших.
Четвертий підрозділ “Проблема позитивності конституційно-правової відповідальності” має два пункти.
У першому пункті ““Позитивна” і “негативна” юридична відповідальність: загальнотеорети-чні питання” аналізується проблема “аспектності” юридичної відповідальності як такої, що є принциповою для загальної теорії права: дається огляд та аналіз “позитивних” і “негативних” концепцій юридичної відповідальності, наводяться основні підходи до визначення змісту “по-зитивного” аспекту, а також основні заперечення, які висуваються проти “позитивістських” теорій.
У другому пункті ““Позитивний” аспект конституційно-правової відповідальності: поняття та зміст” загальнотеоретичні питання юридичної відповідальності (зокрема, “позитивний” аспект) розглядаються в контексті галузевих особливостей. Автор доходить висновку, що позитивною може бути лише конституційно-правова відповідальність держави, органів публічної влади та по-садових осіб. Позитивність конституційно-правової відповідальності зазначених суб'єктів обумов-лена специфікою їхнього правового статусу, який характеризується імперативністю: закон визна-чає цілі та задачі діяльності органів публічної влади (посадових осіб), у залежності від досягнення (виконання) яких можна судити про ефективність роботи носія владних повноважень, отже, про його “відповідальну” або “безвідповідальну” поведінку. Щодо відповідальності інших суб’єктів конституційного права, то її правовим виразом буде виключно ретроспективна відповідальність.
При розкритті змісту “позитивного” аспекту конституційно-правової відповідальності викорис-товується концепція управлінської відповідальності О.Е. Лейста.
Другий розділ “Суб’єкти та окремі процедури конституційно-правової відповідальності” складається з двох підрозділів.
У першому підрозділі “Суб’єкти конституційно-правової відповідальності” суб’єктами ви-знаються: держава, органи державної влади (посадові особи), органи місцевого самоврядуван-ня, громадські об’єднання, фізичні особи (громадяни, особи без громадянства, іноземці). Спра-ведливість цього висновку підтверджується конкретними прикладами, виходячи з аналізу кон-ституційної практики та норм діючого конституційного законодавства, як вітчизняного так і зарубіжного.
У другому підрозділі “Окремі процедури конституційно-правової відповідальності (відповіда-льність президента, уряду та міністрів)” розглядається порядок реалізації конституційно-правової відповідальності на прикладі відповідальності зазначених суб’єктів. Автор виходить із того, що процедури конституційно-правової відповідальності та порядок їх реалізації безпосеред-ньо залежать від форми державного правління. Основними процедурами конституційно-правової відповідальності президента, уряду та міністрів є: звіти глави держави, уряду та його членів, ін-терпеляції (запити), парламентські питання, вотум недовіри, а також імпічмент і подібні йому процедури. Підрозділ містить розгорнутий аналіз історії виникнення та розвитку, а також сутності та змісту зазначених процедур.
До структури третього розділу “Конституційно-правові санкції та підстави конституційно-правової відповідальності” входить два підрозділи.
Перший підрозділ “Конституційно-правові санкції” містить авторське визначення цього по-няття. На відміну від традиційного “негативного” розуміння санкції як наслідків протиправної поведінки, у роботі запропоновано більш широкий підхід до визначення поняття конституцій-но-правової санкції. Залежно від змісту конституційно-правові санкції можуть бути позитив-ними, нейтральними та негативними.
У другому підрозділі “Фактичні та юридичні підстави конституційно-правової відповідально-сті. Склад конституційного делікту” вирішується проблема підстав конституційно-правової від-повідальності. При цьому наголошується, що підстави позитивної відповідальності відрізняються від підстав її ретроспективного прояву.
Фактичною підставою ретроспективної конституційно-правової відповідальності є особливий вид правопорушення – конституційний делікт. В роботі дається визначення поняття конституцій-но-правового делікту, досліджується його склад та елементи (об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона).
У висновках підводяться підсумки наукової роботи, узагальнюється сутність основних науково-практичних та теоретичних результатів вивчення проблеми.
• Конституційне право, його правові норми та приписи забезпечуються не лише мірами кри-мінальної, цивільно-правової, адміністративної та дисциплінарної відповідальності, але й мають власний засіб правового захисту – галузеву відповідальність. Для її позначення слід використову-вати термін “конституційно-правова відповідальність”, який повною мірою відображає сферу за-стосування й демократичну сутність даного інституту.
• Конституційно-правова відповідальність є правовою відповідальністю. Її особливість полягає в тому, що ця відповідальність може спиратися на морально-політичні критерії, які, формалізуючись на рівні конституційного законодавства, виступають конститутивним елемен-том складу правопорушення. Звідси - морально-правовий і політико-правовий характер кон-ституційно-правової відповідальності.
• Конституційно-правова відповідальність – самостійний вид юридичної відповідальності, що має власний механізм реалізації, здійснює спеціальні функції, поширюється на особливе коло суб'єктів, спирається на систему конституційно-правових санкцій.
Наявність у конституційному праві власної, конституційно-правової, відповідальності зовсім не заперечує той факт, що на захист провідної галузі права спрямована система права в цілому. Кон-ституційно-правова відповідальність настає за порушення конституційно-правових приписів, але не всяка відповідальність за їх порушення буде конституційно-правовою відповідальністю. Тому слід відрізняти відповідальність за порушення конституційних норм і власне конституційно-правову відповідальність.
• Конституційно-правова відповідальність – передбачений конституційно-правовими норма-ми вид юридичної відповідальності, який полягає в обов’язку суб’єкта конституційно-правових відносин відповідати за юридично значиму поведінку (дію або бездіяльність). В залежності від ха-рактеру - правомірності чи неправомірності - поведінки конституційно-правова відповідальність має два прояви: позитивний і негативний.
Позитивна конституційно-правова відповідальність – відповідальність за правомірну діяль-ність; існує до/ незалежно від правопорушення. Позитивною може бути лише конституційно-правова відповідальність держави, органів публічної влади й посадових осіб. Враховуючи особли-вості законодавчої термінології, специфіку правового статусу державно-владних суб'єктів, “пози-тивний” аспект конституційно-правової відповідальності може бути визначений як стан відповіда-льності, що складається з відповідальності за що-небудь та відповідальності перед ким-небудь.
Негативна конституційно-правова відповідальність – відповідальність за правопорушення; ви-никає внаслідок порушення конституційно-правової норми (скоєння конституційного делікту), полягає у застосуванні до винної особи певних мір правового впливу, покладенні на неї обов’язку зазнати обмежень матеріального, нематеріального та (або) організаційного характеру.
• Коло суб’єктів конституційно-правової відповідальності збігається з колом суб’єктів кон-ституційно-правових відносин; виняток складають монарх і народ - юридично безвідповідальні суб’єкти.
• Конституційно-правова санкція – структурний елемент конституційно-правової норми, який встановлює наслідки дотримання чи порушення приписів даної норми, а також самі ці нас-лідки. Залежно від змісту конституційно-правові санкції можуть бути позитивними, нейтральними та негативними.
• Позитивні конституційно-правові санкції – передбачені нормами конституційного права міри схвалення та заохочення, застосування яких тягне для суб’єкта сприятливі наслідки; це – по-зитивна реакція з боку закону, суспільства та держави на факт правомірної поведінки.
До позитивних конституційно-правових санкцій слід віднести: визнання діяльності органа пуб-лічної влади (посадової особи) належною, переобрання на другий строк, продовження повнова-жень державно-владного суб’єкта, відзначення державними нагородами тощо.
• Нейтральні конституційно-правові санкції констатують настання певних юридичних нас-лідків, не схвалюючи і не засуджуючи поведінки, що їх спричинила: поведінка суб’єкта оцінюєть-ся не як така, що заслуговує на заохочення чи покарання, а як припустима, прийнятна.
Дана група санкцій є досить поширеною в конституційному праві, їх реалізація свідчить про нормальний розвиток конституційно-правових відносин. Нейтральними конституційно-правовими санкціями, зокрема, є різні форми набуття спеціального конституційно-правового статусу (отри-мання органом публічної влади або посадовою особою владних повноважень, легалізація об’єднання громадян, отримання особою громадянства, отримання статусу біженця тощо).
Втрата спеціального конституційно-правового статусу, залежно від підстав, також може бути нейтральною конституційно-правовою санкцією. Наприклад, це стосується припинення повнова-жень посадової особи за її власним бажанням або у випадку смерті.
• Негативні конституційно-правові санкції – передбачені нормами конституційного права мі-ри правового примусу, застосування яких тягне для суб’єкта несприятливі наслідки; це - негативна реакція з боку закону, суспільства та держави на факт протиправності.
Негативні конституційно-правові санкції – міри відповідальності та міри правового захисту – за способом законодавчого примусу, цілями та наслідками застосування поділяються на правопонов-люючі санкції, санкції припинення та штрафні (каральні) санкції.
• Правопоновлюючі конституційно-правові санкції – група конституційно-правових санк-цій, реалізація яких спрямована на поновлення порушеного права, має на меті компенсацію шкоди, завданої порушенням конституційно-правових приписів (скасування незаконних актів органів публічної влади, визнання результатів виборів або референдуму недійсними, відшко-дування державою спричиненої шкоди).
Санкції припинення – передбачені нормами конституційного права міри правового впливу, що мають на меті припинити протиправну поведінку, забезпечити належну реалізацію суб’єктом кон-ституційно-правових відносин покладених на нього обов’язків (попередження про недопущення протиправної діяльності, тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян, введення режиму надзвичайного стану).
Штрафні (каральні санкції) – міри конституційно-правової відповідальності, що мають на меті покарання правопорушників (вотум недовіри, розпуск парламенту, процедура імпічменту тощо).
• Фактичною підставою позитивної відповідальності виступає факт набуття суб'єктом спеці-ального конституційно-правового статусу (заснування державного органа, вступ на посаду та ін-ше). Юридичною підставою є конституційно-правові акти та норми, які регулюють порядок засну-вання органа (вступу на посаду), коло повноважень владного суб'єкта, процедури реалізації прин-ципу підконтрольності-підзвітності і так далі.
• Юридична підстава ретроспективної відповідальності – правова норма, що порушується; фактична підстава – протиправні дії (бездіяльність), які порушують цю норму. Юридичною під-ставою ретроспективної конституційно-правової відповідальності можуть бути не лише конститу-ційно-правові норми, оскільки у ряді випадків протиправні дії, що тягнуть конституційно-правову відповідальність, первісно порушують норми й інших галузей права, зокрема, кримінального. Фа-ктичною підставою ретроспективної конституційно-правової відповідальності є особливий вид правопорушення – конституційний делікт.
• Конституційний делікт – діяння (дія або бездіяльність) суб'єкта конституційно-правових відносин, що не відповідає конституційно-правовій моделі належної поведінки й тягне застосу-вання мір конституційно-правової відповідальності. Такою, що “не відповідає належній” визнаєть-ся будь-яка поведінка, яка відхиляється від конституційно-правової вимоги, порушує конститу-ційні заборони, виходить за межі дозволеного або суперечить загальним принципам і змісту кон-ституції.
Проведене дослідження свідчить про те, що конституційно-правова відповідальність є само-стійним видом юридичної відповідальності, який має виключне політико-правове значення, оскі-льки покликаний протистояти державному свавіллю, забезпечити правомірне, доцільне й ефектив-не здійснення державного управління, отже, – утверджувати справедливість, свободу та верховен-ство права в сфері політичних відносин.

 

 

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ ТАКІ РОБОТИ:

1. Червяцова А.О. Народний суверенітет: загальна характеристика// Вісник Університету внутрі-шніх справ. – 2000. – Спецвипуск. –
С. 76–79.
2. Червяцова А.О. “Позитивний” аспект конституційної відповідальності: визначення змісту// Право України. – 2000. – № 12. – С. 93-97.
3. Пащенко А.О. Конституційна відповідальність: проблема “позитивного” та “негативного” аспекту (загальнотеоретичні питання)// Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – № 12-1. –
С. 93-98.
4. Червяцова А.О. Оптимальні механізми конституційної відповідальності: моделі англійська та американська// Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2001. – № 1. – С. 60-69.
5. Пащенко А. О. Конституційний делікт як підстава конституційної відповідальності// Юриди-ческий вестник. – 2002. – № 1.
С. 86-89.
6. Червяцова А.О. Відповідальність міністрів (на прикладі Великобританії)// Вісник Національ-ного університету внутрішніх справ. – 2001. – № 15. – С. 173-178.
7. Пащенко А. О. Фактичні та юридичні підстави конституційної відповідальності// Право України. – 2002. – № 5. – С. 126-130.
8. Ярмиш О.Н., Пащенко А.О. Конституційно-правова відповідальність в системі юридичної відповідальності// Наше право. – 2003. - № 2. – С. 5-11.
9. Пащенко А.О. Конституционная ответственность – самостоятельный вид юридической ответственности: обоснование выделения // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Хар-кова. - Харків. – 2001. – № 506. – Частина 1. – С. 7–9.
10. Червяцова А.О. Легітимність державної влади: основні критерії// Практична філософія та правовий порядок: Зб. наук. статей. – Харків: Центр освітніх ініціатив, 2000. – С. 142-144.
11. Червяцова А.О. Конституційна відповідальність – самостійний вид юридичної відповідаль-ності: теоретичне обґрунтування виділення// Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (до 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини і основних свобод): Тези наукових по-відомлень учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених. – Харків, 2000. – С. 31-33.
12. Пащенко А.О. Держава як суб’єкт конституційно-правової відповідальності// Сучасні про-блеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: Тези наукових доповідей та повідомлень учасників наукової конференції молодих учених. – Харків, 2002. – С. 26-28.
13. Пащенко А.О. Конституційно-правова відповідальність державно-владних суб’єктів: про-блема конкретизації підстав// Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті: Тези науко-вих доповідей та повідомлень учасників наукової конференції молодих учених. – Харків, 2003. – С. 12-14.

АНОТАЦІЇ

Червяцова А.О. Конституційно-правова відповідальність в системі видів юридичної відповіда-льності: теоретико-правовий аспект. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Національний універси-тет внутрішніх справ, Харків, 2004.
Дисертацію присвячено загальнотеоретичним проблемам конституційно-правової відповідаль-ності як самостійного виду юридичної відповідальності.
В роботі обґрунтовується існування конституційно-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності; встановлюється її місце в системі видів соціальної і юридичної відповідальності, визначаються суб'єкти, фактичні та юридичні підстави; досліджується склад конституційного делікту (правопорушення), особливості конституційно-правових санкцій; розгля-даються окремі процедури конституційно-правової відповідальності (на прикладі відповідальності президента, уряду та міністрів).
Ключові слова: юридична відповідальність; види юридичної відповідальності; конституційно-правова відповідальність, правопорушення, конституційно-правовий делікт, санкція, конституцій-но-правова санкція.
Червяцова А.О. Конституционно-правовая ответственность в системе видов юридической от-ветственности: теоретико-правовой аспект. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – На-циональный университет внутренних дел, Харьков, 2004.
Диссертация посвящена общетеоретическим проблемам конституционно-правовой ответствен-ности как самостоятельного вида юридической ответственности. В работе обосновывается необ-ходимость признания конституционно-правовой ответственности самостоятельным видом юриди-ческой ответственности, определяется ее место в системе социальной и юридической ответствен-ности.
На основе сравнительно-правового анализа показывается отличие конституционно-правовой ответственности от иных видов юридической ответственности, ее соотношение с уголовной, ад-министративной, гражданско-правовой и дисциплинарной ответственностью. Исходя из особенно-стей сферы применения и специфики правового регулирования конституционно-правовой ответ-ственности, раскрывается морально-правовой и политико-правовой характер данного вида юриди-ческой ответственности.
Диссертация содержит определения, которые составляют понятийно-категориальный аппарат конституционно-правовой ответственности, а также положения, которые могут лечь в основу тео-рии данного вида юридической ответственности. В частности, решается вопрос о наименовании отраслевой ответственности, предложены определения таких понятий как “конституционно-правовая ответственность”, “конституционно-правовой деликт”, “конституционно-правовая санк-ция”, “субъекты конституционно-правовой ответственности”. Предложенные определения опира-ются на постулаты общей теории права, учитывают отраслевые особенности конституционного права, отражают авторскую позицию по ряду общетеоретических проблем, связанных с конститу-ционно-правовой ответственностью.
Раскрывая понятие конституционно-правовой ответственности, автор исходит из “двухаспект-ного” понимания юридической ответственности, предлагая новый подход к решению проблемы “позитивности” юридической ответственности. При этом отмечается, что “позитивной” может быть только конституционно-правовая ответственность властных субъектов конституционного права; основания и процедуры “позитивной” конституционно-правовой ответственности сущест-венности отличаются от оснований и процедур ее “негативного” проявления.
В работе рассматриваются фактические и юридические основания конституционно-правовой ответственности, круг ее субъектов, а также отдельные процедуры (на примере конституционно-правовой ответственности президента, правительства и министров).
При определении понятия конституционно-правовой санкции, в отличие от традиционного “не-гативного” понимания правовой санкции как неблагоприятных последствий противоправного по-ведения, предложен более широкий подход.
Результаты исследования позволяют сделать вывод, что конституционно-правовая ответствен-ность является самостоятельным видом юридической ответственности, имеет исключительное по-литико-правовое значение как институт, способный противостоять государственному произволу, обеспечить правомерное, эффективное и целесообразное осуществление государственного управ-ления, а значит, – справедливость, свободу и верховенство права в сфере политических отноше-ний.
Ключевые слова: юридическая ответственность, виды юридической ответственности; конститу-ционно-правовая ответственность, правонарушение, конституционно-правовой деликт, санкция, конституционно-правовая санкция.

Cherviatsova A.O. The Constitutional-law responsibility in the system of the legal responsibility types: theoretical and legal aspects. – Manuscript.
The thesis for a Candidate of Law Degree in the field 12.00.01 – theory and history of the state and law; history of political and legal studies. – National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2004.
The thesis is devoted to the theoretical problems of the constitutional-law responsibility as a separate type of legal responsibility. The author proves the existence of the constitutional-law responsibility; iden-tifies its place in the system of types of the legal and social responsibilities; defines subjects, factual and legal base of this type of responsibility; analyses the structure of the constitutional delict, features of the constitutional-law sanctions; considers the particular procedures of the constitutional-law responsibility (on the example of the responsibility of a president, government and ministers).
Key words: legal responsibility; types of the legal responsibility; constitutional-law responsibility; delict; constitutional delict; sanction; constitutional-law sanction.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking