Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні

 

БИКОВ Олександр Миколайович

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.02 — конституційне право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ — 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент Академії правових наук Ук-раїни
ПОГОРІЛКО Віктор Федорович,
заступник директора Інституту держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України

Офіційні опоне-нти:
доктор юридичних наук, професор
БАЙМУРАТОВ Михайло Олександрович,
проректор Одеської національної юридичної ака-демії

кандидат юридичних наук
НІКІТЮК Віктор Олегович,
в.о. начальника Управління євроатлантичного
співробітництва Міністерства закордонних справ України

Провідна уста-нова:
Національна академія внутрішніх справ України

Захист відбудеться 23 листопада 2001 року о 15 годині на засіданні cпеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту.

Автореферат розіслано 23 жовтня 2001 р.

 

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради І.Б. Усенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення в Україні інститутів громадянського суспільства, демократичної, соціальної, правової держави передбачає правове забезпечення діяльності та створення необхідних передумов всебічного розвитку національних меншин як складових української поліетнічної нації. Це має своїм результатом утвердження консти-туційно-правового статусу національних меншин, як надійної гарантії їхніх прав та свобод. Законом України "Про національні меншини в Україні" 1992 року вперше законодавчо ви-значено, що до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між со-бою. Були прийняті закони, що проголошували для цих груп громадян певні додаткові права у галузі мови, культури, традицій тощо.
Проблеми прав та свобод людини і громадянина, в тому числі національних меншин, досліджували учені-політологи України І.М. Варзар, О.В. Картунов, І.О. Кресіна, І.Ф. Курас, О.М. Майборода, О.М. Мироненко, П.І. Надолішній, В.Ф. Панібудьласка, М.І. Пірен, В.А. Ребкало, Ю.І. Римаренко, С.Ю. Римаренко, А.Г. Слюсаренко, В.Ф. Солдатенко, М.В. Томенко, В.А. Чехович, Л.Є. Шкляр, М.О. Шульга, О.В. Шуба та інші.
Серед учених-юристів України цю проблему досліджували В.О. Нікітюк, М.П. Орзіх, П.М. Рабінович, В.Ф. Погорілко, О.Ф. Скакун, Ю.С. Шемшученко та інші.
Значну роль у дослідженні прав та свобод національних меншин відіграли праці російських учених В.О. Карташкіна, М.А. Ломагіна, О.А. Лукашової, Б.О. Страшуна, В.Є. Чіркіна та інших зарубіжних вчених.
Проте, незважаючи на широке визнання і проголошення прав та свобод національних меншин, ця проблема є малодослідженою. Зокрема, у вітчизняній науці конституційного пра-ва до останнього часу не існувало фундаментальних досліджень конституційно-правового статусу національних меншин. Тому проблема надання національним меншинам України адекватного конституційно-правового статусу потребує комплексного дослідження. Ця про-блема особливо актуальна для України, як держави унітарної з поліетнічним складом насе-лення. Дослідження конституційно-правового статусу національних меншин в Україні також пов'язане, по-перше, з необхідністю створення теоретичних основ та визначення системи конституційних прав національних меншин в Україні як однієї із складових конституційного права; по-друге, з потребою вдосконалення чинного законодавства відповідно до Конституції та Закону України "Про національні меншини в Україні"; по-третє, з необхідністю створення ефективних механізмів забезпечення основних прав та свобод національних меншин в Ук-раїні. Актуальність всебічного дослідження конституційно-правового статусу національних меншин зумовлена і процесом становлення демократичної, соціальної, правової держави, громадянського суспільства в Україні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов'язаний з розробкою планової наукової теми відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України "Тео-ретичні проблеми реалізації нової Конституції України" (номер державної реєстрації № 01960012890), одним з виконавців якої був дисертант.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є з'ясування консти-туційно-правового статусу національних меншин як суб’єктів конституційного права Ук-раїни, обгрунтування правосуб'єктності національних меншин у системі конституційного права України, а також вироблення механізму захисту їх прав і свобод.
Завданнями роботи є:
– визначити основні етапи становлення і розвитку конституційно-правового статусу на-ціональних меншин в Україні як суб'єктів конституційного права в період з 1917 по 2001 рік та дати наукову характеристику ставлення до національних меншин органів державної влади України на різних етапах розвитку держави;
– проаналізувати систему захисту прав і свобод національних меншин в Україні на сучас-ному етапі, стан розвитку наукової думки щодо проблем національних меншин;
– обгрунтувати конституційно-правовий статус національних меншин та визначити його основні елементи;
– охарактеризувати міжнародні нормативно-правові та організаційно-правові гарантії захисту основних прав і свобод національних меншин;
– здійснити аналіз форм самоорганізації національних меншин та механізму реалізації їх культурних, політичних, соціальних, економічних прав та свобод;
– виробити пропозиції щодо вдосконалення конституційно-правового статусу на-ціональних меншин в законодавстві України.
Об'єктом дослідження є конституційно-правові відносини за участю національних мен-шин України.
Предметом дослідження є конституційно-правовий статус національних меншин Ук-раїни як самостійних суб'єктів конституційного права України.
Методи дослідження. В основу методології дослідження покладені загальнотеоретичні принципи та підходи щодо визначення конституційно-правового статусу національних мен-шин. Методологічними засадами дисертації є принципи, методи і засоби, які забезпечують достовірність знання та вирішення поставлених перед дослідником завдань і цілей. Серед за-гальнонаукових методів використовувався насамперед принцип об'єктивності. Використання методів багатофакторності, моделювання і прогнозування дали можливість розробити пропо-зиції щодо вдосконалення законодавства про національні меншини в Україні. За допомогою системного та структурного методів дослідження визначено критерії класифікації та здійснено класифікацію основних індивідуальних та колективних прав і свобод національних меншин в Україні, розкрито елементи механізму реалізації основних прав і свобод національних меншин в Україні. Використання порівняльного та ретроспективного підходів дало змогу простежити еволюцію конституційно-правового статусу національних меншин Ук-раїни, їх місце в системі конституційного права України та здійснити аналіз правової думки щодо прав і свобод національних меншин в Україні. Спеціальні методи, зокрема формально-догматичний, дали змогу проаналізувати систему законодавства про національні меншини в Україні та виробити пропозиції щодо його вдосконалення. Використання політологічного аналізу та статистичних методів дало можливість дослідити систему гарантій та ступінь ре-алізації основних колективних та індивідуальних прав і свобод національних меншин в Ук-раїні.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і засобами їх розв'язання. Запропонована автором концепція становлення і розвитку кон-ституційно-правового статусу національних меншин в Україні полягає в тривалості, багатое-тапності і багатофакторності формування їх конституційно-правового статусу, системності їх індивідуальних і колективних прав та свобод. У межах проведеного дослідження отримано результати, що мають наукову новизну:
1. Сформульовано авторське визначення поняття "національні меншини України": це – громадяни України, які проживають на території України і які не є етнічними українцями та за чисельністю перебувають у меншості, відрізняючись від етнічних українців своєю мовою, культурою і традиціями, виявляючи національне самоусвідомлення. Вони є елементом суспільного ладу, а отже, усіх основних систем: політичної, економічної, соціальної, куль-турної та інших.
2. Визначено конституційно-правовий статус національних меншин в Україні, який включає систему їх колективних та індивідуальних прав, свобод і обов'язків, громадянство, юридичну відповідальність, правові принципи та гарантії прав і свобод.
Права і свободи національних меншин за сферою їх реалізації в суспільному житті по-діляються на: особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні та екологічні. За характе-ром суб'єктів та формою здійснення права і свободи національних меншин поділяються на індивідуальні та колективні.
3. Здійснено класифікацію юридичних гарантій прав і свобод національних меншин, які становлять порівняно розгалужену систему організаційно-правових та нормативно-правових гарантій. До системи організаційно-правових гарантій належать органи державної влади, інші інститути держави та інститути суспільства, суспільного ладу (політичні партії, засоби масової інформації тощо). Систему нормативно-правових гарантій прав та свобод на-ціональних меншин України становлять норми-принципи, процесуальні норми, юридична відповідальність та обов'язки. Міжнародні гарантії конституційно-правового статусу на-ціональних меншин поділяються на нормативно-правові та організаційно-правові.
4. Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та ор-ганізаційно-правових гарантій, які спрямовані на закріплення та розвиток конституційно-правового статусу національних меншин в Україні. Зокрема, автором розроблено проект структури Закону України "Про правовий статус національних меншин в Україні".
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки дисертації розширюють простір для подальшого теоретичного дослідження проблематики національних меншин України в юридичній науці. Рекомендації дисертації, можуть бути ви-користані в процесі удосконалення законодавства, яке регламентує права і свободи на-ціональних меншин в Україні, у діяльності державних установ, товариств та об'єднань на-ціональних меншин в Україні, а також у процесі викладання в юридичних та інших навчальних закладах.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані автором у трьох фахових публікаціях та виступах на міжнародній науково-практичній конференції "Право і культура: теорія і практика" (м. Київ, 15 – 16 травня 1997 року, тези доповіді опубліковані), на "круглому" столі "Формування парламентської більшості: стан, проблеми, перспективи" (Київ, лютий 2000 року, тези доповіді опубліковані) та інших.
За дорученням Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин дисертантом підготовлено науковий висновок на пред-мет визначення наявності в ряді друкованих засобів масової інформації України публікацій, які стосуються розпалювання національної, релігійної ворожнечі, ненависті, приниження честі і гідності людини та обмеження прав громадян України у зв'язку з їх національною на-лежністю.
Результати дисертаційного дослідження використовувались для підготовки магістрів пра-ва в Українському центрі правничих студій при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка при читанні у 1999 – 2000 та 2000 – 2001 навчальних роках спеціальних курсів "Місцеве самоврядування та реалізація прав національних меншин: конституційно-правові засади" і "Порівняльні аспекти прав та свобод національних меншин".
Структура дисертації. Мета і завдання дисертаційного дослідження визначили структуру роботи, яка складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку, в якому наведено авторський проект структури Закону України "Про правовий ста-тус національних меншин в Україні". Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінок, список використаних джерел – 378 посилань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність і ступінь дослідженості теми, зазначається зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначені мета та завдання, об'єкт та предмет дисертаційного дослідження, охарактеризовані його методологічна основа, розкри-вається наукова новизна роботи і практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про публікації результатів дисертації, структуру і обсяг роботи.
Перший розділ "Становлення і розвиток конституційно-правового статусу на-ціональних меншин в Україні та політико-правової думки з цих питань" присвячений дослідженню становлення та розвитку конституційно-правового статусу національних меншин в Україні в період Української Народної Республіки, Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії УНР, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Радянської Соціалістичної Республіки та суверенної України.
За доби УНР, наголошує автор, уперше за всю багатовікову історію України розпочалася ро-бота по створенню національно-персональної автономії для російського, єврейського, польського та інших народів. Національні меншини набули конституційно-правового статусу суб'єктів права. Політика влади гетьмана Павла Скоропадського, а пізніше і Директорії УНР була спрямована на звуження існуючих прав і свобод. Національні меншини поступово втрачали свій конституційно-правовий статус.
Дисертант зазначає, що за часів Західноукраїнської Народної Республіки для на-ціональних меншин була проголошена персональна автономія з правом їх представництва в уряді. Правовий статус одержали лише окремі найчисленніші національні меншини, зокрема німці, євреї та поляки.
Перша Конституція УСРР 1919 р. визначила термін "національні меншини" та заборонила будь-які форми дискримінації національних меншин або обмеження їх рівноправності. Кон-ституція УСРР 1929 р. надала можливість створити окремі адміністративні одиниці в місце-востях, де компактно проживала більшість населення тієї чи іншої національної меншини. Характерною особливістю Конституції УРСР 1937 р. була відсутність терміна "національні меншини". Невизнання національних меншин, зневага до них та заборона були характерними також протягом 30 – 50-х років.
Аналізуючи законодавство СРСР та УРСР щодо правового статусу національних меншин середини 50-х років, дисертант відзначає деякі позитивні зрушення стосовно захисту прав та свобод національних меншин. Але на початку 70-х років в Україні знову розгортається бо-ротьба проти так званого космополітизму та антисемітизму. Національне питання до часів перебудови було знято шляхом оголошення його вирішеним назавжди. Нормативно-правовими актами цього етапу термін "національні меншини" не було визначено.
В період перебудови були внесені зміни та доповнення до Конституції УРСР, прийняті за-конодавчі акти, спрямовані на демократизацію виборчої системи, рівноправність мов, свобо-ду совісті і віросповідання, освіту, культуру та місцеве самоврядування. Водночас термін "національні меншини" в нормативно-правових актах України за часів перебудови не був ви-значений, а національні меншини не набули конституційно-правового статусу суб'єктів пра-ва.
Автор виділяє ряд етапів становлення та розвитку законодавства України про національні меншини. Перший етап починається від проголошення Декларації прав національностей Ук-раїни (1 листопада 1991 р.) і тривав до прийняття Закону України "Про національні меншини в Україні" (25 червня 1992 р.). Другий етап розпочався після прийняття Закону України "Про національні меншини в Україні" і завершився прийняттям Конституції України (28 червня 1996 р.). Після прийняття Конституції України розпочався третій етап розвитку та станов-лення законодавства про національні меншини України.
Нормативно-правову базу щодо захисту прав і свобод національних меншин України ди-сертант поділяє на загальні та спеціальні законодавчі акти. Загальні законодавчі акти захи-щають права та свободи національних меншин як громадян України. В той же час вони не визначають термін "національні меншини". Його визначають, як правило, спеціальні законо-давчі акти.
Дисертант зазначає, що з проголошенням незалежності України народжуються нові нау-кові напрями, спрямовані на дослідження різних аспектів життя національних меншин. За цей період в Україні з'явилась низка наукових праць, автори яких досліджують правові пи-тання національних меншин. Але в цих працях не зроблено глибинного аналізу діючих нор-мативно-правових актів України. Щодо дослідження конституційно-правового статусу на-ціональних меншин в Україні, то такі праці фундаментального характеру взагалі відсутні.
У другому розділі "Система прав і свобод національних меншин в Україні та ме-ханізм їх реалізації" зазначається, що за змістом і сферою дії права і свободи національних меншин поділяються на: особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні та екологічні. За характером суб'єктів та формою здійснення дисертант поділяє права і свободи на-ціональних меншин на індивідуальні та колективні. На його думку, індивідуальні політичні права та свободи національних меншин в Україні є тотожними індивідуальним політичним правам та свободам громадян України. Колективні політичні права національних меншин в Україні в законодавчих актах представлені не повною мірою.
У дисертаційному дослідженні стверджується, що індивідуальні і колективні культурні, економічні, соціальні, екологічні права та свободи національних меншин є тотожними індивідуальним і колективним правам та свободам громадян України. Але в той же час в жодному законодавчому акті, які закріплюють економічні, соціальні, екологічні права, не ви-значено термін "національні меншини".
Автор зазначає, що обов'язки держави, державних органів і посадових осіб, а також гро-мадян України, в тому числі національних меншин, як складова частина їх конституційно-правового статусу, закріплені в нормативно-правових актах і є тотожними, як і для консти-туційно-правового статусу громадян України.
З проголошенням незалежності України, наголошує дисертант, створено понад 400 на-ціональних товариств, які мають всеукраїнський, місцевий та міжнародний статус. Основними видами цих організацій є товариства, спілки, громади. Їх органами є ради, загальні збори, правління. Статути і програми товариств визначають їх як культурні, просвітницькі, соціальні, економічні та інші. Важливою формою самоорганізації товариств та об'єднань національних меншин в Україні на сучасному етапі є створення та діяльність на добровільних засадах асоціацій та федерацій національно-культурних і культурно-просвітницьких об'єднань національних мен-шин. За сферами діяльності товариств та об'єднань національних меншин дисертант виділяє такі їх функції, як: політична, соціальна, культурна, мовна, інформаційна, наукова та інші. За спосо-бами діяльності розрізняються такі функції, як: координаційна, охоронна, захисна, організаційна, забезпечення розвитку тощо. Досліджуючи механізм реалізації політичних, соціальних та еко-номічних прав національних меншин в Україні, автор наголошує, що він здійснюється на загаль-нодержавному, регіональному та територіальному рівнях.
На основі проведеного аналізу статутів окремих товариств та об'єднань національних меншин, особливо Західного та Північного регіонів України, автором зроблено висновок про те, що ці документи передбачають надання громадським товариствам та окремим особам правової, гуманітарної та матеріальної допомоги, а також можливість здійснювати неприбут-кову зовнішньоекономічну діяльність. Характерним для товариств та об'єднань національних меншин є створення в їх структурах недільних шкіл, бібліотек, самодіяльних і художніх ко-лективів тощо. Всі товариства національних меншин проводять роботу по вивченню рідної мови. Окремі національно-культурні товариства України мають свої власні друковані засоби масової інформації.
Дисертант наголошує, що кожна з країн CНД гарантує всім національностям, які прожи-вають на її території, право вільного національно-культурного розвитку. Загальним для кон-ституцій країн СНД є державне регулювання відносин між національностями на основі принципів рівності перед законом, поваги їхніх прав і інтересів. Також досліджено досвід ре-алізації українською національною меншиною своїх прав і свобод у країнах CНД.
У третьому розділі "Юридичні гарантії забезпечення прав і свобод національних меншин в Україні" досліджено, що організаційно-правовими гарантіями прав і свобод на-ціональних меншин в Україні є органи державної влади, інші інститути держави та інститути суспільства, суспільного ладу. До конституційних інститутів серед організаційно-правових гарантій дисертант відносить політичні партії і соціально-економічні та соціально-культурні організації.
Дисертант зазначає, що істотною новацією в організації і діяльності парламенту є запро-вадження посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Однією із важли-вих гарантій прав і свобод національних меншин є створені при Президентові України до-радчі органи в особі Ради представників громадських організацій національних меншин України та Ради з питань мовної політики. В структурі Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади створені державні установи, діяльність яких спрямована на гаран-тування прав і свобод національних меншин. Дисертант поділяє їх на дві групи. До першої групи належать органи держаної влади, діяльність яких спрямована на гарантування захисту прав та свобод усіх громадян України. Другу групу становлять спеціалізовані державні уста-нови, діяльність яких спрямована на забезпечення гарантій захисту прав і свобод на-ціональних меншин (Державний комітет України у справах національностей і міграції, Комісія у справах осіб, депортованих за національною ознакою та Міжвідомча коорди-наційна рада з питань етнополітики).
Дисертант відзначає, що систему гарантій прав і свобод національних меншин становлять: норми-принципи, процесуальні норми, юридична відповідальність та обов'язки. Конституція України та інші нормативно-правові акти гарантують усім національним меншинам як грома-дянам України рівні індивідуальні політичні, економічні, соціальні та культурні права. У дослідженні зауважується, що окремі нормативно-правові акти, які входять до системи нор-мативно-правових гарантій захисту колективних прав та свобод національних меншин, мають розбіжності щодо норм права, які стосуються їх правового статусу. Це насамперед стосується Закону України "Про вибори народних депутатів України". У дисертації показано, що норми цього Закону щодо політичних гарантій колективних прав національних меншин висувати об'єднаннями національних меншин України своїх кандидатів у депутати на виборах до Вер-ховної Ради України суперечать нормам права Закону України "Про національні меншини в Україні".
Особливе значення для надання національним меншинам в Україні конституційно-правового статусу мають процесуальні принципи мови судочинства та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Усі види юридичної відповідальності як складової конституційно-правового статусу національних меншин в Україні є тотожними юридичній відповідальності, яка характерна і для конституційно-правового статусу громадян України. Автор підкреслює особливе значення для гарантій прав та свобод національних меншин по-ложення ст. 161 Кримінального кодексу України.
Дисертантом проаналізовано міжнародні нормативно-правові документи та діяльність універсальних і регіональних організацій щодо забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні. На основі аналізу здійснена класифікація міжнародних юридичних га-рантій забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні. Їх становлять ор-ганізаційно-правові та нормативно-правові гарантії.
У висновках дисертації сформульовано та узагальнено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, спрямовані на закріплення за національними меншинами консти-туційно-правового статусу. Поряд із загальнотеоретичними висновками та пропозиціями що-до вдосконалення законодавства про національні меншини в Україні викладено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-правових гарантій захисту прав і свобод національних меншин в Україні. Автором визначені основні етапи становлення і розвитку конституційно-правового статусу національних меншин в Україні як суб'єктів конституційного права з 1917 по 2001 рік та ставлення до національних меншин органів державної влади України на різних етапах її розвитку. Сформульована концепція становлення конституційно-правового статусу національних меншин в Україні, яка полягає в поступовості, багатоетапності й багатофактор-ності формування їх конституційно-правового статусу. Конституційно-правовий статус на-ціональних меншин в Україні являє собою систему їх колективних та індивідуальних прав, свобод і обов'язків, громадянство, юридичну відповідальність, правові принципи та гарантії прав і свобод. Здійснена класифікація прав і свобод національних меншин, визначена систе-ма індивідуальних і колективних прав та свобод національних меншин в Україні. Обгрунто-вана необхідність створення і постійного функціонування організаційно-правового та норма-тивно-правового механізму забезпечення та гарантування прав і свобод національних меншин, прийняття Закону України "Про правовий статус національних меншин в Україні".
В результаті дисертаційного дослідження запропоновані пропозиції щодо удосконалення законодавства України стосовно закріплення за національними меншинами в Україні консти-туційно-правового статусу, які сформульовані у висновках. Основними з них є:
1. Ввести посаду заступника Уповноваженого Верховної Ради України з прав на-ціональних меншин.
2. Закріпити на законодавчому рівні квоти для національних меншин, які не увійшли до складу Ради представників громадських організацій національних меншин України при Пре-зидентові України, з дорадчим голосом у Раді на паритетних засадах.
3. Створити при Раді з мовної політики при Президентові України спеціальний підрозділ з представників об'єднань та товариств національних меншин.
4. Запровадити термін "національні меншини" в основоположні нормативно-правові акти.
5. Закріпити статус мов національних меншин, зокрема, третій абзац ст. 10 Конституції України сформулювати в такій редакції: "В Україні гарантується вільний розвиток, викори-стання і захист мов усіх її національних меншин".
6. Поновити в паспортах громадян України дані про національність, що дасть можливість розв'язати проблему квотування місць у Верховній Раді України для представників від на-ціональних меншин та інші питання.
7. Законодавчо закріпити статус об'єднань, які представляють інтереси різних на-ціональних меншин в Україні, статус їх представницьких органів, а також правові засади те-риторіальної самоорганізації національних меншин. Для товариств та об'єднань національних меншин закріпити норму права щодо делегування ними своїх кандидатів на виборах до Вер-ховної Ради України.
8. Законодавчо закріпити створення навчальних закладів та курсів усіх форм власності для підготовки представників національних меншин. Передбачити в Державному бюджеті України виділення коштів для оплати за навчання представників національних меншин та забезпечити можливість їх цільового направлення в органи державної влади, в місця ком-пактного проживання національних меншин.
9. Розробити механізм передачі культових споруд та нерухомого майна, що раніше нале-жали національним меншинам і були експропрійовані в період з 1917 по 1991 рік, а в разі не-можливості передачі цього майна провести інвентаризацію з оцінкою його вартості на мо-мент проведення інвентаризації.
10. До Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" внести доповнення щодо реабілітації депортованих та репресованих народів, у тому числі тих, які були піддані репресіям за свою національну та релігійну належність.
У законодавстві про національні меншини передбачити право на соціальний захист людей похилого віку, які зазнали репресій або були піддані депортації.
11. Законодавчо закріпити право об'єднань та товариств національних меншин України на власну символіку та гарантії її захисту.
12. Прийняти Закон України "Про правовий статус національних меншин в Україні".

Основні положення дисертаційного дослідження викладено
у наступних публікаціях автора:

1. Биков О.М. Конституційний статус національних меншин в Україні. 1917–1991 рр. // Пра-во та культура: теорія і практика: Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ 15–16 травня 1997 р. / За ред.: Ю.С. Шемшученка, В.М. Кампо, М.М. Поплавського. – К.: Леся, 1997. – С. 59 – 63.
2. Биков О.М. Створення парламентської більшості в Верховній Раді України. Проблеми і перспективи: Матер. "круглого столу" "Формування парламентської більшості: стан, пробле-ми, перспективи". – К.: Вид. Дім "Юрид. книга", 2000. – С. 83 – 87.
3. Биков О.М. Внутрішньодержавні нормативно-правові гарантії забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні // Право України. – 2000. – № 8. – С. 51 – 55.
4. Биков О.М. Права та свободи національних меншин України у XX столітті // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 1. – С. 36 – 43.
5. Биков О.М. Внутрішньодержавні організаційно-правові гарантії забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні: Держава і право: Зб. наук. праць. Юрид. і політ. нау-ки. – К.: Ін-т д-ви і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Вид. Дім "Юрид. книга", 2000. – Вип. 5. – С. 80 – 89.

Биков О.М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні. – Руко-пис (225 стор.).
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02. – конституційне право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН Ук-раїни, Київ, 2001.
У дисертації досліджуються основні етапи становлення і розвитку конституційно-правового статусу національних меншин в Україні як суб'єктів конституційного права з 1917 по 2001 рік та ставлення до національних меншин органів державної влади України на різних етапах її розвитку. Проведено аналіз нормативно-правових актів України щодо прав і свобод національних меншин та здійснена класифікація їх прав і свобод. На основі матеріалів та ус-тановчих документів товариств національних меншин України проаналізовано форми само-організації національних меншин та механізм реалізації їх культурних, соціальних, еко-номічних прав та свобод. Значне місце в дослідженні посідає аналіз організаційно-правових та нормативно-правових гарантій захисту прав та свобод національних меншин в Україні.
Здійснено аналіз основних внутрішньодержавних нормативно-правових актів країн CНД щодо забезпечення та гарантування прав і свобод національних меншин.
Здійснена змістовна характеристика міжнародних нормативно-правових та організаційно-правових гарантій захисту основних прав і свобод національних меншин. На основі аналізу правової системи захисту прав і свобод національних меншин в Україні на сучасному етапі в роботі вперше сформульована концепція становлення конституційно-правового статусу на-ціональних меншин в Україні. Внесені практичні пропозиції до діючого законодавства щодо закріплення за національними меншинами в Україні конституційно-правового статусу. Об-грунтована необхідність прийняття Закону України "Про правовий статус національних меншин в Україні" та розроблений проект структури цього Закону.
Ключові слова: національні меншини, права і свободи національних меншин, консти-туційно-правовий статус національних меншин, нормативно-правові акти України, юридичні гарантії, товариства й об'єднання національних меншин, механізм реалізації прав і свобод, міжнародні нормативно-правові й організаційно-правові гарантії.

Быков А.Н. Конституционно-правовой статус национальных меньшинств в Украи-не. – Рукопись (225 стр.).
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специально-сти 12.00.02. – конституционное право. – Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киев, 2001.
Диссертация посвящена проблемам становления и развития конституционно-правового статуса национальных меньшинств в Украине. На основе теоретического анализа историче-ской и юридической литературы, международных и внутригосударственных нормативных ак-тов, обобщения практики деятельности организаций национальных меньшинств Украины да-ется обоснование относительно предоставления национальным меньшинствам в Украине конституционно-правового статуса.
Исследованы основные этапы становления и развития конституционно-правового статуса национальных меньшинств в Украине как субъектов конституционного права с 1917 по 2001 год и отношение к национальным меньшинствам органов государственной власти Украины на различных этапах ее развития. За период существования УНР была провозглашена нацио-нально-персональная автономия для наиболее многочисленных национальных меньшинств Украины, что свидетельствовало о предоставлении национальным меньшинствам конститу-ционно-правового статуса. Период советской власти характеризуется формально-равноправным статусом национальных меньшинств и фактически неоднозначным отношени-ем органов государственной власти к различным национальным меньшинствам на различных этапах развития советского общества и государства.
Проведен анализ нормативно-правовых актов Украины относительно прав и свобод на-циональных меньшинств и осуществлена классификация их прав и свобод. Национальные меньшинства рассматриваются как элемент общественного строя, а следовательно и элемент всех его систем: политической, экономической, социальной, культурной, духовной и других. Соответственно этому права и свободы национальных меньшинств в зависимости от сферы их реализации в общественной жизни подразделяются на: личные, политические, экономиче-ские, социальные, культурные и экологические. В зависимости от характера субъектов и формы осуществления права и свободы национальных меньшинств подразделяются на инди-видуальные и коллективные.
На основе материалов и учредительных документов организаций национальных мень-шинств Украины проведен анализ форм самоорганизации национальных меньшинств и ме-ханизм реализации их культурных, социальных, экономических прав и свобод. Сердцевину механизма реализации прав и свобод национальных меньшинств составляет организационная основа, которая приобрела развитие в последнее время.
Проведен анализ основных внутригосударственных нормативно-правовых актов стран CНГ относительно обеспечения и гарантирования прав и свобод национальных меньшинств.
Особое внимание в исследовании уделяется анализу организационно-правовых и норма-тивно-правовых гарантий защиты прав и свобод национальных меньшинств Украины. Сис-тему организационно-правовых гарантий составляет существующая система органов госу-дарственной власти (общие и специализированные), местного самоуправления, политические партии, средства массовой информации, а также общества и объединения национальных меньшинств. Определены основные нормативно-правовые источники гарантирования прав и свобод национальных меньшинств. Систему этих гарантий составляют нормы-принципы, процессуальные нормы, юридическая ответственность и обязанности.
Проведена содержательная характеристика международных нормативно-правовых и ор-ганизационно-правовых гарантий защиты основных прав и свобод национальных мень-шинств.
Сформулирована концепция становления конституционно-правового статуса националь-ных меньшинств в Украине. К действующему законодательству внесены практические пред-ложения относительно закрепления за национальными меньшинствами Украины конститу-ционно-правового статуса. Обоснована необходимость принятия Закона Украины "О право-вом статусе национальных меньшинств в Украине" и разработан проект структуры этого Закона.
Ключевые слова: национальные меньшинства, права и свободы национальных мень-шинств, конституционно-правовой статус национальных меньшинств, нормативно-правовые акты Украины, юридические гарантии, общества и объединения национальных меньшинств, механизм реализации прав и свобод, международные нормативно-правовые и организацион-но-правовые гарантии.

Bykov O.M. Constitutional-legal status of the national minorities in Ukraine. – Manuscript (225 p.).
Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of the Sciences (Law) on the speciality 12.00.02 – Constitutional Law. – The V.M. Koretsky Institute of State and Law of the Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 2001.
The main stages of formation and development of constitutional-legal status of the national minority in Ukraine as subjects of the constitutional law since 1917 till 2001 and the attitude of Ukrainian state authorities to the national minorities on different stages of its development are investigated and analysed in the dissertation. The analysis of normative-legal documents (acts) of Ukraine regarding the rights and freedoms of national minorities and classification of their rights and freedoms has been conducted. Based on the statutory documents of the minorities associations, the forms of their self-organization and the mechanism for the achievement of their cultural, social, economic rights and freedoms were analysed. Analysis of the organizational-legal and normative-legal guarantees of the minorities' rights and freedoms occupies an important part in the research. The analysis of the principal inter-state normative-legal acts of the CIS countries as regards to securing and guaranteeing rights and freedoms to national minorities has been made in this research. Based on the analysis of the legal system, which defends the minorities' rights and freedoms on the present stage, the concept for the development of the constitutional-legal status of the national minorities in Ukraine was formulated in this research for the first time. Practical propositions to the current legislation were put forward to secure the constitutional-legal status of the national minorities in Ukraine. The necessity to adopt the law of Ukraine "On the legal status of the national minorities in Ukraine" was grounded in this dissertation and the draft of this Law structure was developed.
The key word: national minorities, rights and freedoms of the national minorities, constitutional-legal status of the national minorities, normative-legal documents (acts) of Ukraine, legal guarantees, national minorities associations, a mechanism of the achievement of rights and freedoms, international organizational-legal and normative-legal guarantees.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking