Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Конфіскація за кримінальним законодавством України

 

Собко Ганна Миколаївна

КОНФІСКАЦІЯ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ – 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному університеті внутрішніх справ, МВС України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Меркулова Валентина Олександрівна, Одеський дер-жаний університет внутрішніх справ, перший проректор з навчальної та методичної роботи

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук,професор,
Фріс Павло Львович
завідувач кафедри кримінального права
і кримінології Прикарпатського юридичного інституту
Львівського державного університету внутрішніх справ

кандидат юридичних наук, доцент
Тростюк Зоя Аполлінаріївна
доцент кафедри кримінального права і процесу
Київського університету права НАН України

Захист відбудеться «06» жовтня 2008 р. о «14» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.02 Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України (01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України (01601, м. Київ, вул. Трьохсвя-тительська, 4).

Автореферат розісланий «05» вересня 2008 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук О.О. Кваша

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України як правової держави, ви-знання принципу верховенства права, подальша інтеграція України до світового співтовариства вимагають запровадження нових підходів до формування правової політики, пошуку сучасних засобів впливу на роз-виток суспільних відносин. При цьому обов’язковими умовами таких дій слід уважати як максимальне забезпечення проголошених у Конституції України прав, свобод особи, так і вжиття відповідних заходів, спрямова-них на усунення будь-яких шкідливих чинників впливу на особу та її пра-ва, на існування суспільства та держави.
Одним із таких елементів правової політики держави, що володіє до-статніми можливостями забезпечення стабільності розвитку суспільних відносин та здатністю сприяти захисту прав особи, суспільства, держави, є кримінально-правова політика. Останнім часом її розвиток іде шляхом гуманізації закону про кримінальну відповідальність, впровадженням но-вих форм та засобів впливу на злочинність. Саме тому перед наукою кримінального права постає важливе завдання, яке має велике теоретичне та практичне значення: відповідна до сучасних умов реалізація принципів кримінального права.
У цьому контексті набуває актуальності питання, що стосується реалі-зації відповідно до положень Основного Закону та принципів криміналь-ного права тих примусових заходів, які застосовуються до особи, що вчи-нила злочин. І не останнє місце серед цих питань займають проблеми до-сягнення цілей кримінального покарання, його ефективності, а також йо-го відповідності сучасним уявленням про роль та місце примусу у відно-синах держави і особи. До того ж за сучасних умов загострення криміно-генної ситуації в країні, істотного поширення організованої, також і еко-номічної злочинності, актуальною є проблема пошуку дієвих засобів бо-ротьби із її проявами, зменшення ступеня впливу її на особу, суспільство, державу, відшкодування тих збитків, що завдає їм злочинність. Це дося-гається через дію як усієї системи кримінально-правових заходів впливу, так і окремих її складових – покарань.
Історичний досвід, практичні напрацювання інших країн, власне пра-вове минуле в межах системи кримінальних покарань дозволяють виділи-ти конфіскацію майна, що знайшла своє закріплення як додаткове пока-рання в сучасному законі України про кримінальну відповідальність.
Але слід зауважити, що впродовж свого існування конфіскація майна, з огляду на її специфічний характер, зумовлений особливостями її соціа-льно-економічного змісту, правової форми реалізації, зазнавала істотних змін: від широкого її застосування до повного виключення зі сфери зако-ну про кримінальну відповідальність. У науці кримінального права і в дореволюційний період, за радянських часів та в наш час покарання у вигляді конфіскації майна було і є предметом гострих дискусій, зокрема щодо її ролі та ефективності як кримінального покарання, доцільності існування в сучасних умовах, обсягу та сфери застування в законі про кримінальну відповідальність, форми та змісту її правової регламентації свою позицію висловлювали: М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.М. Веселова, О.Г. Волеводз, О.В. Волох, X.І. Гаджієв, І.М. Гальперін, А.А. Гулий, Н.М. Гуторова, В.С. Давідов, В.Н. Дрьомін, В.К. Дуюнов, О.Ф. Килимок, Б.О. Кирись, О.Ф. Кістяківський, О.С. Костромін, А.В. Кузнецов, Д.В. Ліпатов, О.В. Лужбін, Ф.М. Марчук, Ю.Б. Мельникова, В.В. Мі-лінчук, А.Г. Міхайлянц, М.І. Панов, В.О. Пімонов, А.М. Савельєва, Д.І. Самгіна, П.О. Скобліков, М.С. Таганцев, О.Л. Цветинович, П.В. Ци-мбал, М.П Черненок., І.Я. Фойницький, О.І. Шинальський, П.С. Яні то-що. До речі, слід зауважити, що наслідком таких коливань серед науко-вців, практиків, законодавців стало те, що в Російській Федерації у 2003 р. конфіскація майна була взагалі виключена з закону про кримінальну відповідальність, але вже у 2006 р. знову повернута до нього, хоча в дещо іншому вигляді. Тому можна констатувати той факт, що в праві постсоці-алістичних держав, зокрема і України, проблеми, пов'язані з тим чи ін-шим аспектом існування конфіскації майна, у кримінальному праві та законодавстві є до кінця не вирішеними. Свідченням цього є істотні не-доліки, які мають місце під час реалізації норм, що стосуються конфіска-ції майна, у практичній діяльності органів досудового розслідування, су-ду, державних виконавців. Більше того, можна вказати на зменшення ефективності застосування цього покарання в частині його впливу на зло-чинність.
Ураховуючи наведене, можна констатувати наявність нагальної про-блеми, сутність якої стосується вдосконалення нормативно-правової рег-ламентації додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, що пов’язано з необхідністю проведення науково обґрунтованого досліджен-ня, спрямованого на аналіз існуючих щодо цього покарання точок зору науковців, історії його розвитку та сучасної практики його реалізації. Ця проблема також стосується врахування сучасної тенденції гуманізації кримінального законодавства при одночасному посиленні заходів кримі-нально-правового впливу на випадки вчинення тяжких та особливо тяж-ких злочинів, за умови забезпечення пріоритету захисту прав, свобод та законних інтересів людини.
Викладені міркування, що свідчать про недостатню розробленість пи-тання нормативної регламентації конфіскації майна в кримінальному за-конодавстві України зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоре-тичні і практичні проблеми дисертації досліджувалися в межах виконання планів науково-дослідної роботи кафедри кримінального права та кримі-нології Одеського юридичного інституту Харківського національного університету за темою «Актуальні проблеми реалізації кримінальної від-повідальності», яка є складовою частиною плану науково-дослідної робо-ти Одеського юридичного інституту ХНУВС за темою «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (державний реєстра-ційний номер 0103V002568).
Обраний напрям дослідження ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., за-твердженої Указом Президента від 25 грудня 2000 р. (№ 1376/2000), Ком-плексної програми профілактики правопорушень на 2006-2008 роки, за-твердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 березня 2006 року (№ 166-р), Комплексної програми профілактики правопору-шень на 2007-2009 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. (№ 1767).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, нормативно-правової бази, що регламентує конфіскацію майна, доктринальних поло-жень кримінального права та практики застосування цього виду криміна-льного покарання визначити сутність, мету, правову основу, порядок при-значення та виконання цієї додаткового виду покарання, а також розроби-ти шляхи вдосконалення конфіскації майна, як одного з видів додатково-го покарання.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні завдан-ня:
- провести історико-правове дослідження генезису кримінального покарання у вигляді конфіскації майна;
- проаналізувати досвід зарубіжних країн у частині правової регла-ментації конфіскації майна;
- виявити соціальну природу та нормативно-правову основу конфіс-кації майна;
- опрацювати поняття та виявити мету конфіскації згідно закону України про кримінальну відповідальність проаналізувати ефективність конфіскації майна як додаткового виду покарання;
- визначити порядок та умови призначення покарання у вигляді кон-фіскації майна в судовій практиці
- розкрити особливості виконання покарання у вигляді конфіскації майна;
- запропонувати науково обґрунтовані рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства та практики його застосування у сфері конфіскації майна.
Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з установленням та реалізацією додат-кового покарання у вигляді конфіскації майна.
Предметом дослідження є норми, якими встановлено покарання у ви-гляді конфіскації майна згідно закону України про кримінальну відпові-дальність, а також регламентовано її призначення та виконання.
Методи дослідження використано з урахуванням поставленої мети, завдань дослідження, його об’єкта й предмета. Застосування діалектично-го методу надало можливість дослідити природу і зміст покарання у ви-гляді конфіскації майна, її взаємозв’язок з іншими правовими явищами та поняттями, визначення місця і ролі цього додаткового покарання в систе-мі права України у співвідношенні з нормами конституційного, цивільно-го, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого права. Ви-користання історичного методу дозволило дослідити й охарактеризувати особливості виникнення та розвитку покарання у вигляді конфіскації, його роль у різних соціально-економічних умовах. Порівняльно-правовий метод дозволив провести узагальнення та виявити специфіку нормативно-правової регламентації конфіскації майна в законі про кримінальну від-повідальність демократичних країн, а також сприяв виявленню основних напрямків його вдосконалення у вітчизняному законодавстві. Формально-логічний та системно-структурний методи сприяли виявленню правової природи конфіскації майна, установленню характерних особливостей її змісту, а також формуванню відповідного понятійного апарату. Метод правового аналізу (догматичний метод) застосовано при аналізі змісту правових норм, що регламентують конфіскацію майна, та при опрацю-ванні пропозицій до законодавства України. Статистичний метод спрямо-вано на підтвердження положень дисертаційного дослідження даними судової статистики. За допомогою соціологічного методу проведено ви-вчення кримінальних справ (115 кримінальних справ) та опитування рес-пондентів (державних виконавців, слідчих та суддів – 170 осіб).
Дисертаційне дослідження базується на широкій джерельній базі, де поряд із літературою з кримінального права використано джерела з теорії держави та права, конституційного, цивільного, міжнародного, криміна-льно-процесуального, кримінально-виконавчого права, а також література з філософії, соціології, мовознавства, Конституція та законодавчі акти України та інших країн, рішення Конституційного Суду України, поста-нови Пленуму та узагальнення Верховного Суду України, інші норматив-но-правові акти.
Наукова новизна дослідження. Робота є першим у сучасній правовій науці Україні дисертаційним дослідженням проблем встановлення, рег-ламентації, призначення та виконання кримінального покарання у вигляді конфіскації майна.
Найбільш важливими результатами, які характеризують новизну дисе-ртаційної роботи, вважаємо такі положення.
Уперше:
- запропоновано визначення конфіскації майна, під якою про-понується розуміти додаткове кримінальне покарання, як санкція за вчи-нення злочину, яке полягає в примусовому безоплатному позбавленні особи права власності на неправомірно належне, використане або переда-не майно, що призначається за рішенням суду;
- акцентовано увагу на тому, що порядок та умови призначен-ня додаткового покарання у вигляді конфіскації майна в судовій практиці, які базуються на врахуванні нормативно визначених та апробованих су-довою практикою положеннях, виступають у вигляді певної системи, що за своєю сутністю є гарантією законного та обґрунтованого призначення покарання у вигляді конфіскації, та забезпечує дотримання прав особи, а також досягнення цілей кримінального покарання;
- запропоновано розглядати виконання покарання у вигляді конфіскації майна в широкому розумінні як систему стадій (процесуаль-на, судова, виконавча, наглядова), що у своїй сукупності та взаємозв’язку спрямована на досягнення загальної мети – безпосередньої реалізації конфіскації майна та забезпечення досягнення цілей кримінального пока-рання.
Дістали подальшого розвитку:
- аргументація на користь позиції щодо доцільності існування покарання у вигляді конфіскації майна та необхідності її збереження в кримінальному праві України, ураховуючи історичні, соціально-економічні, правові чинники та досвід інших країн, де зміні підлягає ли-ше характер обмеження та вид майна, що може бути конфісковане;
- теза про те, що існування в кримінальному законі загальної конфіскації майна (будь-якого майна особи) порушує право громадян на власність, проголошене в ст. 41 Конституції України. Позбавлення гро-мадянина права на добросовісно придбану власність шляхом призначення та виконання покарання у вигляді загальної конфіскації майна є необґру-нтованим та таким, що суперечить основним принципам права та сутнос-ті демократичної, правової держави;
- положення, спеціальна конфіскації - захід державного при-мусу і правовий наслідок злочину, а за своїм змістом є позбавленням винного особистого майна, що може бути здійснено тільки за рішенням суду, тому за цими ознаками вона належить до інституту кримінального покарання
- точка зору про охоплення єдиним поняттям „конфіскація”, ураховуючи наявність єдиної кримінально-правової природи випадків позбавлення особи майна, як кримінального покарання у вигляді конфіс-кації майна (ст. 59 КК України), так і спеціальної конфіскації в порядку ст. 81 КПК України;
- позиція, що вдосконалення діючої конфіскації майна (зага-льна конфіскація) повинне відбуватися одночасно із запровадженням у КК України конфіскації майна як виду покарання, де об’єктом конфіска-ції може бути тільки майно, яке тим чи іншим чином пов’язане зі злочи-ном або здобуте злочинним шляхом.
Запропоновано:
- доповнення до чинного законодавства (ст. 59 КК, 177, 315-1 КПК України), що мають на меті вдосконалення системи правових норм, яки-ми регламентовано конфіскацію майна.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що ви-сновки і пропозиції, наукові положення, сформульовані дисертантом, мають науково-теоретичне і практичне значення:
- у науково-дослідній сфері – матеріали дослідження можуть стати основою для подальшої розробки теоретичних проблем системи криміна-льних покарань, а також для вдосконалення засобів боротьби зі злочинні-стю;
- у законодавчому процесі – у результаті дослідження сформульо-вано пропозиції та рекомендації, які можуть бути використані при підго-товці нормативно-правових актів, у подальшому вдосконаленні криміна-льного законодавства України;
- у правозастосовній діяльності – результати дослідження можуть бути використані у слідчій та судовій практиці при провадженні та вирі-шенні кримінальних справ про злочини, за які може бути застосована до-датковий вид покарання у вигляді конфіскації майна;
- у навчальному процесі – матеріали дослідження використовують-ся в навчальному процесі Одеського державного університету внутрішніх справ при викладанні курсу кримінального права та спецкурсів. Матеріа-ли дисертації використовуються в навчальному процесі: акт впроваджен-ня в навчальний процес та науково-дослідну діяльність слухачів ОЮІ ХНУВС (19.04.2007)
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати, теоретичні положення, висновки, пропозиції та рекомендації, що містять-ся в дослідженні, доповідались і одержали схвалення й підтримку на Міжнародній науково-практичній конференції «Від громадського суспі-льства – до правової держави» (Харків); Міжнародній науково-практичній конференції «Кримінальний кодекс України 2001 р.: пробле-ми застосування і перспективи удосконалення» (Луганськ, 7-8 квітня 2006); Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми реаліза-ції кримінальної відповідальності: кримінально-правові та кримінально-виконавчі аспекти» (Одеса, 02.06.2007); Міжнародній науково-практичній конференції науково-педагогічного складу ОЮІ ХНУВС (Одеса, 15.06.2007).
Результати проведених досліджень також обговорювалися на засідан-нях кафедри кримінального права і кримінології Одеського юридичного інституту ХНУВС.
Публікації. Положення дисертації опубліковані в 10 наукових статтях, матеріалах та тезах конференцій, 7 з яких опубліковано у фахових видан-нях.
Структура дисертації. Робота складається зі змісту, вступу, двох роз-ділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Загальний обсяг роботи – 201 сторінка, у тому чи-слі список використаних джерел - 22 сторінки (220 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовуються актуальність теми дисертації, ступінь її на-укової розробки, методи дослідження, визначаються предмет та об’єкт, мета і основні завдання дослідження, наукова новизна роботи, розкрива-ється теоретичне та практичне значення дисертації.
У першому розділі „Загальні питання конфіскації як кримінально-го покарання” проаналізовано історичні та порівняльно-правові аспекти розвитку конфіскації майна, охарактеризовано її поняття, сутність, а та-кож соціальну і правову основи.
Підрозділ 1.1. „Генезис конфіскації майна в кримінальному праві” при-свячено дослідженню основних етапів та форм розвитку конфіскації май-на у кримінальному праві від часів появи держави та права до здобуття Україною незалежності.
Здобувачем відмічено, що примусове вилучення майна, яке згодом отримало назву „конфіскація”, як спосіб реагування на протиправні дії відоме з давніх часів, де порушення існуючих правил викликало приватну помсту, що могла супроводжуватися захопленням майна ворога. З виник-ненням держави, за умови погляду на правопорушення як посягання на авторитет публічної влади (публічні інтереси), захоплення майна було змінено у вид покарання, що призначається державними органами за вчи-нення злочинів.
Дослідження історії розвитку конфіскації, яка по своїй суті полягала в повному (іноді частковому) позбавленні особи права на власність, а отже засобів для існування, показує, що переважно, вона мала на меті: ослаб-лення політичних супротивників завдяки позбавлення їх економічних ресурсів; отримання додаткових джерел поповнення державної скарбниці.
Підкреслено, що з плином часу та розвитком суспільних, економічних, політичних відносин ставлення до конфіскації ставало більш негативним. Історичний аналіз вказує, що генезис будь-якого виду покарання в кримі-нальному праві зумовлений насамперед соціально-економічними факто-рами та характером держави. Тому побудова системи кримінальних пока-рань повинна співвідноситися з тими принципами, на яких заснована держава, які закріплені в її Основному Законі.
Підкреслюється, що розвиток конфіскації майна пройшов шлях від за-собу відшкодування завданої шкоди (маючи при цьому цивільно-правову природу) через засіб політичної (економічної) репресії (маючи при цьому соціально-політичну природу) до додаткового засобу індивідуалізації по-карання. Це яскраво демонструє генезис самого кримінального права, яке є похідним від соціально-економічних умов.
У підрозділі 1.2. „Порівняльно-правова характеристика конфіскації в кримінальному праві інших країн” розглянуто особливості існування кон-фіскації у зарубіжних країнах різних правових систем.
Відмічено, що характерною особливістю конфіскації майна в інших країнах, законодавство більшості з яких визнає допустимість її існування, є те, що вилучається, як правило, безоплатно тільки те майно, яке було знаряддям злочину або яке було одержане в результаті протиправної дія-льності, а сама конфіскація майна є одним із дієвих заходів боротьби зі злочинністю. Кримінально-правові норми багатьох держав виключають можливість повної конфіскації майна, на відміну від КК України (ст. 59), що пов’язано з визнанням непорушності інституту приватної власності, а право людини на власність, отриманої законно, у цих країнах є недотор-канним.
Автором виділені головні ідеї, на яких базується застосування конфіс-кації майна у зарубіжних країнах: 1) держава повинна максимально об-межити своє втручання в правовідносини майнового характеру; 2) дотри-муючись принципу провини при призначенні конфіскації, держава пови-нна позбавити злочинця засобів, одержаних у результаті злочинного про-мислу. Відповідні кримінально-правові норми цих країн пройняті вказа-ними положеннями.
Проведений аналіз зарубіжного законодавства підтверджує доціль-ність існування цього покарання в кримінальному праві України, де зміни в його правовому оформленні в чинному КК України повинні відносити-ся до підстав, умов та форм його реалізації.
У підрозділі 1.3. „Соціальна природа та нормативно-правові основи конфіскації майна” досліджено соціальні чинники існування конфіскації майна, а також її правова основа.
Автор погоджується з позицією, що система покарань є соціально зу-мовленою, віддзеркалюючи ієрархію суспільних цінностей, що знайшли відбиття у визнанні пріоритету охоронюваних законом прав. У цьому контексті положення ст. 3 Конституції України є базовим для всіх сфер діяльності держави, а тому саме з таких позицій треба вирішувати питан-ня, що стосуються конфіскації майна.
Дослідження існуючих пропозицій, в яких пропонується як повністю скасувати конфіскацію майна, так і розширити її застосування, показало, що вони базуються саме на посиланні на ті чи інші соціальні, економічні, моральні чинники, які пов’язані з цим покаранням, а по суті, стосуються не самої конфіскації як такої, а більше спрямовані вдосконалення форми її реалізації в кримінальному законодавстві. Тобто напрямком розвитку конфіскації є встановлення найбільш прийнятних для суспільства та дер-жави форм її закріплення.
Відмічається, що при встановлені конфіскації в системі покарань за-конодавець керувався не тільки доцільністю його збереження, але й принципом справедливості. В цьому плані конфіскація злочинно набуто-го майна, боротьба зі злочинним збагаченням за допомогою застосування конфіскації майна слід оцінювати як справедливі.
Реалізація соціальних чинників запровадження конфіскації майна не-можливе без нормативно-правової основи, яка закріплює її легальність, дозволяє співвіднести її з правовими принципами (конституційними, кримінально-правовими тощо). Дисертант на підставі аналізу міжнарод-но-правових актів, Конституції України, ЦК та КК України доходить ви-сновку, що у вітчизняному законодавстві повністю визнається конфіска-ції майна, яка за своєю сутністю виступає саме санкцією за вчинення пра-вопорушення. Правова основа конфіскації майна є базою для формування її законодавчої моделі в КК України, де одним із визначальних складових усієї нормативно-правової її конструкції є поняття «право власності», де визнання права приватної власності непорушним, зумовлює потребу ви-рішення питання, що є об’єктом конфіскації.
Автор дійшла висновку про те, що позбавлення громадянина права на добросовісно придбану власність шляхом загальної конфіскації майна в будь-якому випадку має необґрунтований характер, бо істотно обмежує право громадян на приватну власність. Тому уявляється необхідним при-вести КК України (ст. 59) у відповідність до міжнародних документів із прав людини, положень Конституції України для забезпечення захисту права громадян на власність (тобто добросовісно придбане майно) і усу-нути загальну конфіскацію, що обумовлено зміною економічного, полі-тичного і соціального ладу.
Підрозділ 1.4. „Поняття, мета та види конфіскації за кримінальним законодавством України” присвячено дослідженню існуючих норматив-них її визначень, ознак та видових проявів.
Звертається увага, що поняття «конфіскація майна» охоплюється ін-ститутом покарання, це не може не вплинути на нього, а зв'язок між ни-ми, окрім усього, полягає в тому, що на конфіскації повинна позначитися роль і значення покарання. На підставі аналізу існуючих нормативних та доктринальних визначень поняття «конфіскація» автором виокремлено ознаки, що його характеризують: примусовість; безоплатність; активні дії з вилучення; спрямовання майна в дохід держави; обмеження належного особі права власності на підставі судового рішення; суб’єкт - засуджений.
Вказується на подвійність мети конфіскації майна: сприяє відновлен-ню соціальної справедливості; як кримінальне покарання воно викорис-товується судами для виконання завдань, передбачених ст. 50 КК Украї-ни, де особливе місце в досягненні визначеної законом мети належить неминучості призначення і виконання цього виду покарання.
Підкреслюється, що зміст кожного кримінального покарання визначає його різновиди, які повинні бути відображені в законі. На цей час КК України передбачає застосування загальної конфіскації майна у вигляді кримінального покарання і залежно від її обсягу встановлює два види: повну і часткову. За об’єктами, які підлягають конфіскації, виділяють загальну і спеціальну конфіскацію майна. Щодо останньої, то підтримано позицію, що спеціальну конфіскацію майна можна розглядати, враховую-чи низку ознак, як покарання.
Дисертантом запропоновано визначення поняття „конфіскація майна” - примусове безоплатне позбавлення особи права власності на неправомі-рно належне, використане або передане майно, як санкція за вчинення злочину, що призначається за рішенням суду.
Розділ другий „Проблеми застосування та виконання конфіскації майна за чинним законодавством” складається із чотирьох підрозділів і присвячений аналізу практичної реалізації цього покарання.
У підрозділ 2.1. „Ефективність реалізації конфіскації майна як дода-ткового виду покарання” досліджується ефективність цього виду пока-рання та її функціональні можливості у боротьбі зі злочинністю.
Дисертант погоджується із позицією, що законодавча конструкція правової норми є першопричиною ефективності застосування покарання. Зокрема, сама по собі норма (ст. 59 КК України), за умови правильної її побудови, є одним із чинників досягнення ефективності застосування конфіскації.
Звернуто увагу, що в умовах гуманізації кримінального закону в Укра-їні сфера застосування конфіскації майна звужена. Обмеження здійснено з урахуванням мотиву злочину та ступеня їх суспільної небезпеки. Обид-ва критерії є обґрунтованими. На цій підставі автором заперечується про-позиція щодо розширення сфери застосування конфіскації (не обмежую-чись тільки корисливими злочинами та призначення її за злочини серед-ньої тяжкості), що не відповідає сучасній кримінальній політиці держави.
На погляд дисертанта, у конструкції норми (ст. 59 КК України) міс-титься недолік: спершу законодавцем визначено абсолютно вичерпне ко-ло злочинів (тяжкі й особливо тяжкі корисливі злочини), за вчинення яких конфіскація майна встановлюється, але потім запроваджено обме-ження щодо її призначення (лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України). Це реально звужує можливості застосу-вання конфіскації майна та значно знижує ефективність цієї норми, а та-кож створює певні труднощі на практиці, коли за обставинами справи є всі підстави для призначення такого додаткового покарання або, навпаки, не призначення. Якщо позбутися цієї суперечності, то це певним чином більш виважено буде відповідати положенням ст. 65 КК України.
Пропонується вдосконалення тексту ст. 59 КК України здійснити за рахунок окремого визначення матеріально-правових підстав її застосу-вання (конфіскація майна встановлюється за тяжкі й особливо тяжкі зло-чини, вчинені з корисливих мотивів), а окремо визначити фактичні умови призначення (конфіскація майна може бути призначена судом при засу-дженні особи за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину з кори-сливих мотивів, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом’якшують та об-тяжують покарання). У такому разі конфіскація майна, як додаткове по-карання, сприятиме оптимізації кримінально-правової охорони суспільст-ва від злочинів та додасть гнучкості кримінально-правовим санкціям, пристосувавши їх до особливостей вчинених злочинів і особи злочинця.
У підрозділі 2.2. „Призначення покарання у вигляді конфіскації майна в судовій практиці” вказується на роль процесу її призначення, що сприяє досягненню цілей і реалізації функціональних можливостей конфіскації, що, на думку дисертанта, окрім врахування відповідних статей КПК України, повинно пов’язуватися з встановленими КК України положен-нями, дотримання яких є запорукою законного та обґрунтованого засто-сування конфіскації майна – умовами застосування конфіскації.
До кола умов призначення конфіскації віднесено: вчинення особою тяжкого або особливо тяжкого злочину; злочин є корисливим; обвинува-льний вирок суду; суб’єкт (засуджений, повнолітній, власник майна); ви-значення обсягу (повна або часткова). Саме від їх належного встановлен-ня і залежатиме вирішення питання про конфіскації майна, що пов’язується із правильною кваліфікацією злочину.
Поряд з умовами застосування конфіскації майна існують умови, за наявності яких це покарання не призначається. До них віднесено: вчинен-ня злочину неповнолітнім (ст. 98 КК України); звільнення особи від від-бування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України); на підставі ст. 69 КК України; при звільненні особи від кримінальної відповідальності та покарання на підставах, передбачених КК України.
Відмічено, що призначення конфіскації майна являє собою певну сис-тему нормативно визначених приписів-умов, що забезпечують її законне та обґрунтоване призначення судами, що у своїй сукупності спрямована на реалізацію завдань кримінального закону, досягнення цілей покарання. А за своєю сутністю є відображенням сучасних тенденцій кримінально-правової політики держави, яка основним своїм вектором має пом'якшен-ня кримінальної репресії.
У підрозділі 2.3. „Виконання покарання у вигляді конфіскації майна" автором проведено аналіз цього аспекту, на підставі системного погляду на правозастосовну діяльність, що спрямована у тому чи іншому плані на досягнення кінцевого результату, – реалізацію рішення суду про конфіс-кацію майна.
Базовим положенням є думка автора про можливість погляду на по-няття „виконання” в широкому розумінні на основі міждисциплінарного підходу. Так, відмічається, що регламентація конфіскації майна пов’язана не тільки з нормами КК України, а й з іншими нормативними приписами (КПК, КВК України), що втілюються у відповідній діяльності органів до-судового слідства, прокуратури, суду, виконавчої служби. Відповідно, поняття „виконання конфіскації майна” цілком можна розглядати як пев-ний процес, реалізацію відповідної діяльності цих органів, що має власну структуру (етапи, стадії), яка забезпечує цілісність самої діяльності з ви-конання, а також сприяє досягненню певного результату від неї.
Такий підхід дозволив виявити кореляційні зв’язки між різними вида-ми правозастосовної діяльності, розкрити ступінь впливу кожного з них на кінцевий результат та виділити структуру виконання. Виділення стру-ктура засновано на двох критеріях: характер нормативно-правової регла-ментації; відношення та вплив відповідної діяльності на безпосереднє виконання конфіскації майна. На цій підставі дисертантом виокремлено процесуальний, судовий, виконавчий, наглядовий етапи. Наведено їх ха-рактеристику.
Дисертант поділяє точку зору науковців та практиків, що на процесуа-льний етапі мають місце численні порушення, що істотно впливає на мо-жливість досягнення цілей конфіскацією майна. Із метою вдосконалення процесуального етапу запропоновано: доповнити ст. 177 КПК України додатковою підставою для проведення обшуку (достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться вклади, цінності та інше май-но обвинуваченого); передбачити таку ж підставу для проведення ОРД.
З метою вдосконалення судового етапу запропоновано в порядку ст. 315-1 КПК України «Судові доручення» наділити суд правом доручати органу, який проводив розслідування, виконати слідчі дії для встановлен-ня наявності майна підсудного.
Виявлено недоліки виконавчого етапу: низька виконуваність рішень суду про конфіскацію майна засуджених; тривалий строк безпосередньо-го виконання вироку в частині конфіскації майна. Причиною цих негати-вних явищ є фактична відсутність майна, що підлягає конфіскації. Зроб-лено висновок про залежність кожного наступного етапу від досягнення завдань попереднього, що істотним чином впливає на реальну ефектив-ність застосування конфіскації майна, а отже і досягнення її цілей як кри-мінального покарання.
Як узагальнення наведено висновок про те, що фактичний негативний стан речей у сфері виконання конфіскації майна визначає низьку ефекти-вність безпосередньої її реалізації, що прямо впливає на суттєве зниження можливості досягнення нею цілей, які стоять перед кримінальним пока-ранням. Підкреслено, що основним фактором у цьому є недосконалість сучасної концепції законодавчої моделі конфіскації майна.
У підрозділі 2.4. “Перспективи подальшого розвитку інституту кон-фіскації майна” висвітлено шляхи вдосконалення цього виду покарання, враховуючи потреби підвищення його ефективності в боротьбі зі злочин-ністю.
На підставі проведеного дослідження (історичний, порівняльно-правовий аспекти, висновок про ефективність та доцільність існування конфіскації), на думку автора, основним напрямком її вдосконалення є зміна сутності конфіскації майна, що повинно позначитися на її функціо-нальних можливостях відносно цілей покарання, але при одночасному дотримані основоположних прав та свобод людини.
Акцентовано увагу, враховуючи наявність єдності кримінально-правової природи рішення про позбавлення особи майна, на тому, що до-цільно вести мову про існування загального родового явища – «конфіска-ція майна», а також існування його видових проявів (на цей час це ст. 59 КК України та ст. 81 КПК України), де вид визначається через характери-стику тих предметів (майна), на які спрямована конфіскація в кожному конкретному випадку та виконувану функцію. Автором підтримано точку зору, що спеціальна конфіскація виступає як кримінальне покарання, яке має зараз кримінально-процесуальну форму своєї реалізації, але її норма-тивно-правове врегулювання повинне мати місце не тільки в КПК Украї-ни, а й в КК України.
Суперечливість сучасної моделі застосування конфіскації майна, не залежно від джерел його походження, основоположним правам особи, необхідність забезпечення ефективної реалізації властивих їй функцій пов’язується дисертантом із посиленням її впливу на правовідносини з приводу права власності в частині, що стосується шляхів отримання осо-бою відповідних матеріальних благ. Де вдосконалення цього виду додат-кового покарання можливе завдяки зміні об’єктів, до яких конфіскація може бути застосована. Узагальнення та аналіз точок зору, висловлених у літературі, положень міжнародно-правових актів із цього питання, досві-ду зарубіжних країн дозволяє підтримати точку зору, що об’єктом конфі-скації повинне бути майно, отримане особою від злочинної діяльності, що є найбільш перспективною формою вдосконалення конфіскації.
Враховуючи те, що правове регулювання конфіскації майна має місце в низці законодавчих актів (ЦК, КПК, КК, КВК України), вказується на необхідність комплексного вирішення питання щодо вдосконалення її регламентації, у тому числі і в межах законодавства про ОРД. Бо основ-ною проблемою - є доказування протиправності отримання особою майна та інших видів прибутку. Її вирішення можливе завдяки врахуванню ци-вільно-правової природи конфіскації, яка не втратила свого значення, в частині перекладення тягаря доказування на відповідача (підсудного), це пов’язано з доведенням ним, що відповідне майно (кошти) отримано в результаті законної діяльності.
У висновках викладено основні результати дисертаційного дослі-дження, зокрема такі:
- генезис кримінального права є похідним від тих соціально-економічних умов, що склалися у тому чи іншому суспільстві;
- конфіскації майна пройшла шлях від засобу відшкодування за-вданої шкоди через засіб політичної або економічної репресії до додатко-вого засобу індивідуалізації покарання;
- аргументовано необхідність збереження цього заходу впливу на злочинність в сучасній системі покарань, що обумовлено соціально-економічними причинами;
- конфіскація майна, особливо повна, має значний каральний по-тенціал впливу на долю людини, тому, враховуючи, що покарання поля-гає в обмеженні прав і свобод засудженого, підкреслено, що вона може лише обмежувати, а не позбавляти особу повністю права власності;
- позбавлення громадянина права на сумлінно придбану власність шляхом конфіскації майна носить необґрунтований характер, тому слід привести КК України у відповідність з міжнародними документами з прав людини для забезпечення захисту права громадян на власність (тоб-то сумлінно придбане майно);
- доведено ефективність конфіскації майна як виду покарання, яка здатна сприяти боротьбі із злочинністю, особливо - з організованою. Але одночасно вказано на значні проблеми при її застосуванні, що обу-мовлено низкою чинників об’єктивного та суб’єктивного характеру.
- спеціальна конфіскації - захід державного примусу і правовий наслідок злочину, що за своїм змістом є позбавленням винного особисто-го майна, що може бути здійснено тільки за рішенням суду, тому за цими ознаками вона належить до інституту кримінального покарання;
- основним аспектом вдосконалення конфіскації майна повинно стати перехід від моделі загальної конфіскації до моделі конфіскації до-ходів, отриманих в результаті злочинної діяльності.

Список праць, опублікованих за темою дисертації:
1. Собко Г.М. Співвідношення права громадян на власність та конфіс-кації майна / Г.М. Собко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. - № 2 – С. 40-45.
2. Собко Г.М. Короткий аналіз історії конфіскації майна / Г.М. Собко // Правова держава. – 2007. - № 9. – С. 275-280.
3. Собко Г.М. Сутність та значення конфіскації за кримінальним за-конодавством України / Г.М. Собко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. - № 2.- С. 90-92.
4. Собко Г.М. Всесвітній досвіт у застосуванні конфіскації майна / Г.М. Собко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. - № 3. - С. 59-61.
5. Собко Г.М. Пропозиції по вдосконаленню повної конфіскації майна за кримінальним законодавством України і шляхи його вдосконалення // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. - № 4. - С. 55-56.
6. Собко Г.М. Деякі корисливі аспекти у застосуванні конфіскації майна в іноземних державах / Г.М. Собко // Від громадянського суспільс-тва до правової держави: матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – С. 308-312.
7. Собко Г.М. Поняття конфіскації майна як виду додаткового пока-рання і його мета / Г.М. Собко // Проблеми реалізації кримінальної відпо-відальності: кримінально-правові та кримінально-виконавчі аспекти: ма-теріали регіональної науково-практичної конференції (Одеса, 2 квітня 2007 р.). – Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007. – С. 82-85.
8. Собко Г.М. Застосування спеціальної конфіскації при розслідуванні злочинів вчинених із застосуванням транспортних засобів / Г.М. Собко // Проблеми розвитку транспортної галузі та удосконалення транспортного законодавства: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (Одеса, 15 червня 2007 р.). – Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007. – С. 54-55.

АНОТАЦІЯ
Собко Г.М. Конфіскація за кримінальним законодавством Украї-ни. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юри-дичних наук за спеціальністю: 12.00.08 – кримінальне право та криміно-логія; кримінально-виконавче право. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, м. Київ, 2008.
Дисертація висвітлює комплекс питань теоретичного і практичного характеру, пов’язаних з установленням, регламентацією та реалізацією додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. У роботі досліджено генезис кримінально-правових санкцій у вигляді конфіскації майна; зако-рдонний досвід форм її існування; розглянуто соціальні та нормативні витоки її встановлення, опрацьовано поняття та ознаки цього покарання; доведено необхідність змін тексту ст. 59 Кримінального кодексу України „Конфіскація майна”; визначено специфіку практики її призначення та виконання. Сформульовано низку пропозиції щодо вдосконалення чинно-го кримінального законодавства.
Ключові слова: конфіскація майна, кримінальне законодавство, пока-рання, право власності, ефективність покарання, спеціальна конфіскація.

ANNOTATION

Sobko G. Confiscation in criminal of legislation of Ukrain. Manuscript.
The thesis for the Candidate science degree of Law, speciality 12.00.08 – criminal law and criminology; criminal-executive law. The Koretsky Institute of State and Law. Kiev, 2008.
The thesis focuses on theoretical and practical complex of questions linked with formation, regulation and realization of supplementary punishment property’s confiscation. It was investigated the genesis of criminal – lawful sanction as property’s confiscation; international experience of its existence forns; considered social and normative sources of its formation; worked up the conseption and indications of this punishment; proved the necessity of textual changes of the Ukraine an Criminal code article # 59 “Confiscation of property”; defined the specific and practice of its appointment and execution. It was formulated a number of propositions for perfection of Criminal legislation currently inforce.
Key words: confiscation of property, criminal laislation, punishment, right of property, effectiveness of punishment, special confiscation.

АННОТАЦИЯ
Собко А.Н. Конфискация по уголовному законодавству Украины. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата юри-дических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и кримино-логия; уголовно-исполнительное право. Институт государства и права им. В.Н. Корецкого, м. Киев, 2008.
В диссертации освещается комплекс вопросов теоретического и прак-тического характера, связанных с установлением, регламентацией и реа-лизацией дополнительного наказания в виде конфискации имущества. В роботе исследован генезис уголовно-правовых санкций в виде конфиска-ции имущества. Отмечено, что история развития этого уголовного наказа-ния показывает, что наиболее часто конфискация имущества, которое по своей сути состояло в полном (иногда частичном) лишении лица права собственности, использовалось как социально-политическое средство бо-рьбы с противниками власти, а также средство получения нею дополните-льных средств. А развитие конфискации имущества прошло путь от средс-тва возмещения причиненного вреда (гражданско-правовая природа) через средство политической или экономической репрессии (социально-политическая природа) до дополнительного средства индивидуализации наказания (уголовно-правовая природа). Это ярко показывает генезис са-мого уголовного права, которое является обусловленным теми социально-экономическими условиями, которые сложились в том или ином обществе.
Зарубежный опыт форм ее существования указывает, что характерной особенностью института конфискации в этих странах является то, что изы-маться бесплатно только то имущество, которое было орудием преступле-ния или было получено в результате противоправной дельности, что свя-зывается с признанием института частной собственности, прав человека на собственность как неприкосновенных. Анализ зарубежного законодательс-тва показывает, что конфискация имущества используется вместе как один из действенных средств в борьбе с преступностью. В отечественном зако-нодательстве полностью признается институт конфискации имущества как таковой, где, по своей сути, он выступает не чем иным как санкцией за со-вершение правонарушения. А его существование, учитывая признание права частной собственности неприкосновенным, носит необоснованный характер в случае, когда имеет место лишение гражданина права на добро-совестно приобретенную собственность. Нормативно-правовые основы конфискации имущества охватывают как историю развития украинского государства, так и развитие способов и средств борьбы с преступностью. Проведенный анализ указывает на эффективность конфискации имущества как меры наказания, которая способна содействовать борьбе с преступнос-тью, особенно, с организованной, что обуславливает необходимость сохра-нения данного вида уголовного наказания в КК Украины. Однако, на эффе-ктивность конфискации имущества как меры наказания существенно влия-ет низкая результативность его фактического исполнения. Основными причинами такого положения является неэффективная дельность должнос-тных лиц, на которых законом возложено как обеспечение условий ее ис-полнения, так и непосредственная ее реализация. Под конфискации иму-щества автор предлагает понимать дополнительное уголовное наказание, которое состоит в принудительном лишении лица права собственности на неправомерно принадлежащее, использованное или переданное имущест-во, как санкция за совершенное преступление, которое назначается по ре-шению суда. Автором указывается, что основным аспектом усовершенст-вования конфискации имущества должен стать переход от модели общей конфискации к специальной. Данный вид конфискации является средством государственного принуждения, он есть обязательным правовым следстви-ем совершения умышленного тяжкого или особо тяжкого корыстного пре-ступления, а по своему содержанию является лишением виновного имуще-ства, которое принадлежит ему (как правило, орудия преступления или имущество, которое было получено в результате противоправной дельнос-ти), что может иметь место только по решению суда (ст. 41 Конституции Украины).
Ключевые слова: конфискация имущества, уголовное законодательс-тво, наказание, право собственности, эффективность наказания, специа-льная конфискация.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking