Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Адміністративно-правове регулювання та практика проведення масових заходів

 

ПОЛІЩУК ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ЗАХОДІВ

12.00.07 — теорія управління; адміністративне
право і процес; фінансове право

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків — 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Запорізького юридичного інституту МВС України.

Науковий керівник — кандидат юридичних наук, доцент
Пєтков Валерій Петрович,
Запорізький юридичний інститут МВС України, начальник кафедри адміністративного права
і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

Офіційні опоненти: — доктор юридичних наук, доцент
Остапенко Олексій Іванович,
Львівський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України, перший проректор з навчальної роботи;

— кандидат юридичних наук, доцент
Комзюк Анатолій Трохимович,
Університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.

Провідна установа: Одеська державна юридична академія Міністерства освіти України, кафедра адміністративного і фінансового права

Захист відбудеться “20” листопада 1999 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.700.01 при Університеті внутрішніх справ (61080, Україна, м.Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету внутрішніх справ (61080, Україна, м.Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий “18” жовтня 1999 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Гоц В.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Конституція України, прийнята 28 липня 1996 року окреслила основні принципи та ідеї розбудови демократичної, соціальної, правової держави, закріпивши, зокрема, право громадян України збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги, походи, і демонстрації. За цих умов значно зросла соціально-політична активність населення, яка проявляється в різних сферах суспільного життя і, зокрема, участі громадян в діяльності політичних партій, проведенні передвиборних кампаній, мітингів, демонстрацій, агітаційних зборів тощо.
Наслідком цього стало зростання числа масових заходів. Однією з найважливіших умов їх успішного проведення є забезпечення належного громадського порядку, тобто комплексу взаємопов'язаних заходів правоохоронної діяльності, в здійсненні яких беруть участь різні державні органи, основним з яких є міліція.
Якщо протягом 1988-1989 років на території України відбулося відповідно 32 та 946 масових заходів, то тільки за 9 місяців 1999 року їх кількість склала вже 11173, а число учасників досягло майже 16 мільйонів чоловік. Це обумовило значне зростання чисельності працівників міліції залучених до забезпечення громадського порядку під час їх проведення. Лише за 9місяців 1999 року вона склала вже близько 310 тисяч чоловік, без урахування взаємодіючих з ними правоохоронних формувань.
Гострота суспільних проблем, пов'язаних з реалізацією громадянами України права на мирні збори, мітинги, походи, демонстрації та інші масові заходи, підвищена соціальна небезпека злочинів, адміністративних проступків і екстремальних ситуацій, які нерідко виникають під час їх проведення, обумовлюють необхідність чіткого і всебічного правового регулювання відносин, що складаються в процесі їх проведення, у тому числі адміністративно-правовими нормами. Цей процес на сьогоднішній день потребує не просто удосконалення, а якісно нового оформлення. Тому зростає значення адміністративно-правового регулювання, необхідність наукового узагальнення практики здійснення, а також розвитку на даній основі відповідних приписів адміністративно-правових норм, які повинні будуватися на міцній правовій основі. У зв'язку з цим набула особливої гостроти необхідність прийняття Закону, який би регламентував порядок організації та проведення масових заходів на Україні і визначив механізм реалізації цього права громадянами.
Результати узагальнення практики діяльності органів внутрішніх справ в умовах проведення масових заходів дозволяють зробити теоретичні висновки про те, що забезпечення правопорядку в цих умовах можливо тільки шляхом комплексного використання науково-обґрунтованих правових, організаційних і тактичних принципів, форм і методів, які мають єдину цільову спрямованість.
Необхідність підвищення ефективності управлінської діяльності органів внутрішніх справ при проведенні масових заходів обумовлює актуальність і важливість глибокого і всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов'язаних з діяльністю різноманітних державних органів і громадських організацій в цій сфері, що дозволить успішно вирішувати поставлені перед ними завдання з охорони громадського порядку та безпеки при проведенні масових заходів.
В адміністративно-правовій літературі загальним проблемам державного управління та вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку присвячено чимало наукових праць. Серед них, в першу чергу, слід відзначити роботи О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, О.К.Безсмертного, Ю.П.Бітяка, І.П.Голосніченка, С.Т.Гончарука, Є.В.Додіна, М.М.Дорогих, М.І.Єропкіна, C.В.Ківалова, О.П.Клюшніченка, Л.В.Коваля, А.Т.Комзюка, О.П.Коренєва, О.І.Остапенка, І.М.Пахомова, В.П.Пєткова, Л.Л.Попова, В.К.Шкарупи; питанням забезпечення конституційних гарантій прав громадян у цій сфері — роботи В.В.Копєйчикова, П.М.Рабіновича, Н.І.Роздималіної.
Власне проблемам охорони громадського порядку при проведенні масових заходів присвячені роботи О.М.Алояна, В.Т.Болотнікова, Б.М.Ємельянова, В.І.Егліта, М.В.Караханова, В.М.Кравцова, В.Є.Помаскина. Проте, по-перше, всі вони ґрунтувалися на законодавстві колишнього Союзу РСР, а, по-друге, в цих роботах автори розглядали коло питань, пов'язаних переважно з внутрішньоорганізаційною діяльністю міліції. Дослідження проблем адміністративно-правового регулювання та практики проведення масових заходів в умовах незалежної України не проводилися.
Все вищезазначене в комплексі зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження будується на планах наукових досліджень Запорізького юридичного інституту “Правове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ” (п.3.2.). Цей напрямок дослідження відповідає також Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженій Указом Президента України від 17вересня 1996р. №837/96.
Об'єкт дослідження— суспільні відносини, що складаються в процесі діяльності органів внутрішніх справ при охороні громадського порядку в умовах проведення масових заходів.
Предмет дослідження складає організація та практика проведення масових заходів по створенню умов для реалізації громадянами своїх прав та свобод.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у всебічному вивченні стану правового регулювання порядку організації і проведення масових заходів в Україні, забезпечення конституційних гарантій прав громадян на їх проведення та розробка науково-обґрунтованих положень і рекомендацій щодо удосконалення нормативної бази і організаційної основи управління у цій сфері.
Виходячи із поставленої мети, в дисертації вирішуються такі завдання:
• провести науковий аналіз системи законодавства, яка регламентує забезпечення масових заходів в Україні;
• сформулювати на основі аналізу чинного законодавства пропозиції щодо вдосконалення системи правового регулювання порядку організації і проведення масових заходів;
• розкрити зміст системи гарантій реалізації прав і свобод громадян при проведенні масових заходів;
• охарактеризувати деякі види заходів адміністративного примусу і дати аналіз практики їх застосування щодо порушників порядку організації і проведення масових заходів;
• узагальнити існуючі пропозиції щодо удосконалення управлінської діяльності органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку при проведенні масових заходів;
• проаналізувати ефективність і дати характеристику формам взаємодії міліції з громадськими формуваннями та іншими правоохоронними органами.
Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використано як загальнонаукові методи (діалектичний, системного аналізу, структурно-функціональний, історичний тощо), так і спеціальні (порівняльно-правовий, статистичний, документального аналізу, експертних оцінок та ін.). Нормативну базу дисертації складають Конституція України, закони та інші законодавчі акти України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та відомств України.
В процесі виконання дисертації використано наукові праці ряду вчених у галузі теорії держави і права, конституційного, адміністративного, кримінального права, публікації в друкованих засобах масової інформації.
Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали МВС України про кількість масових заходів по Україні та в містах Києві, Запоріжжі з 1996 по перше півріччя 1999 року, соціологічне анкетування 118 громадян, 76 експертів, опитування та інтерв'ювання 82 учасників масових заходів, 55 працівників міліції, інших компетентних органів та організацій. Обсяг вивчених і узагальнених теоретичних і практичних матеріалів дозволяє зробити висновок про вірогідність і наукову обґрунтованість результатів виконаного дисертаційного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає насамперед у тому, що воно є першою в Україні системною науковою роботою з проблем адміністративно-правового регулювання порядку організації і проведення масових заходів, а також аналізу механізму реалізації прав і свобод громадян у сфері охорони громадського порядку при проведенні масових заходів. В дисертації вперше запропоновано визначення поняття масових заходів, обґрунтовано необхідність теоретичної розробки основних положень нового законодавства, яке регламентує забезпечення масових заходів в Україні, сформульовані рекомендації та конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи правового регулювання порядку їх організації і проведення, визначені шляхи вдосконалення управлінської діяльності органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку при проведенні масових заходів.
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження розширює та поглиблює існуючі уявлення про стан адміністративно-правового регулювання порядку організації і проведення масових заходів та практику діяльності органів внутрішніх справ щодо його застосування з урахуванням Конституції України та інших нормативних актів.
За результатами дослідження дисертантом підготовлені пропозиції до проекту “Тимчасового положення про порядок організації та проведення масових заходів на території України”, які направлялись від Національної академії внутрішніх справ до Міністерства внутрішніх справ України, а також до закону, який би регламентував порядок організації та проведення масових заходів на Україні, в прийнятті якого існує нагальна потреба. Підготовлена доповідна записка “Про стан правового забезпечення охорони громадського порядку і громадської безпеки при проведенні масових заходів в Україні”.
Окремі положення та пропозиції дисертації можуть використовуватися при підготовці підручників і навчальних посібників, методичних матеріалів, проведенні лекцій та інших занять у системі навчальних закладів юридичного профілю.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертація виконана автором самостійно з використанням останніх досягнень теорії управління, адміністративного права, новітніх нормативних актів України. Всі сформульовані в дисертації положення та висновки обґрунтовані на базі особистих теоретичних та практичних досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, пропозиції, рекомендації та висновки результатів дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності Запорізького юридичного інституту МВС України, доповідалися на науковій конференції ад'юнктів та докторантів Національної академії внутрішніх справ України “Правоохоронна діяльність в умовах утворення української державності” (23квітня 1996р., м.Київ); ІІ науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті професора ФедороваК.Г. (12-13травня 1997р., м.Запоріжжя), на науково-практичній конференції Запорізького юридичного інституту “Актуальні проблеми попередження, розкриття та розслідування злочинів органами внутрішніх справ” (28-29травня 1998р.).
Результати досліджень використовувалися дисертантом у навчальній та науково-дослідницькій роботі курсантів та слухачів Запорізького юридичного інституту МВС України.
Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення в трьох наукових статтях провідних фахових видань. Всі статті опубліковані без співавторів.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаної літератури (287 найменувань) та трьох додатків.
Обсяг дослідження становить 180 сторінок. Назви і розташування розділів та підрозділів зумовлені логікою викладення і результатами виконаного дослідження.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається її зв'язок з науковими планами МВС України та Запорізького юридичного інституту МВС України, мета і завдання дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержання, апробація результатів дисертації та публікації.
Розділ І “Адміністративно-правове забезпечення проведення масових заходів” містить три підрозділи. У першому підрозділі “Поняття та класифікація масових заходів” наводиться короткий історичний огляд становлення та розвитку масових заходів на території України, розкривається їх сутність та зміст в різні історичні періоди.
Невизначеність законодавством конкретних ознак, які відрізняють збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації та інші масові заходи один від одного, значною мірою, ускладнює їх правову регламентацію, ефективність якої залежить від чіткого визначення юридичного змісту кожної з політичних свобод. Дисертантом, виходячи із характерних ознак, аналізу існуючих у деяких законодавчих та нормативних актах України визначень і з урахуванням практики їх застосування, використовуючи порівняльно-правовий метод, дається визначення понять “масові заходи”, “збори”, “мітинг”, “демонстрація”, “вуличні походи”, “страйк”, “пікетування”. За те, щоб в законодавчому порядку містилися формулювання зазначених дефініцій висловились 13,5% опитаних громадян і 22,4% експертів. У зв'язку з цим дисертантом вносяться пропозиції щодо законодавчого їх визначення, що дозволить правильно застосовувати законодавство про порядок організації і проведення масових заходів. На думку автора, масові заходи — це організована, санкціонована, або несанкціонована форма активних дій великих груп людей в громадських місцях з метою виявлення їх волі, захисту своїх прав та свобод, законних інтересів, задоволення потреб в економічній, політичній, соціально-культурній, інших матеріальних і духовних сферах.
Дисертант, з урахуванням існуючих визначень поняття “масових заходів” і з метою розмежування його з іншими явищами, виділяє основні його ознаки: а)наявність великої кількості людей; б)організованість дій; в)наявність цілі.
Різноманітність видів масових заходів дозволила дисертанту класифікувати їх за видами на шість основних груп: 1)громадсько-політичні; 2)спортивні; 3)культурно-масові; 4)релігійні; 5)спеціальні; 6)змішані. Значну увагу приділено характеристиці цих видів. Така класифікація, на думку дисертанта, дозволить глибоко та всебічно дослідити сутність, поняття та зміст масових заходів, а також перебудувати роботу служб та підрозділів органів внутрішніх справ.
З урахуванням ряду параметрів масових заходів як санкціонованих, так і несанкціонованих дисертант класифікує їх також за такими ознаками: за змістом, значущістю, періодичністю проведення, за місцем проведення, за способом виникнення, можливістю участі, а також диференціює масові заходи за ознаками статики та динаміки. В роботі дається характеристика цих ознак, яка дозволить визначити ступінь участі органів влади в їх регулюванні.
У другому підрозділі— “Адміністративно-правове регулювання порядку організації і проведення масових заходів” підкреслюється необхідність вдосконалення, наукового узагальнення практики здійснення правового регулювання порядку організації і проведення масових заходів в Україні, у тому числі адміністративно-правовими нормами. Першочергове значення в цьому має здійснення в Україні адміністративної реформи, одним з основних завдань якої є удосконалення законодавчої бази адміністративних правовідносин, впровадження дійових науково-зважених процедур, для чого необхідні підготовка та прийняття нового адміністративного законодавства.
Дисертант, виходячи із загальних положень сутності правового регулювання, враховуючи особливості та характер відносин у досліджуваній сфері, формулює поняття правового регулювання порядку організації і проведення масових заходів як цілеспрямований вплив на суспільні відносини і поведінку учасників масових заходів за допомогою певних правових засобів з метою охорони конституційних прав та свобод їх учасників. У роботі розкривається зміст основних його елементів (правозабезпечення та правозастосування), визначається предмет правового регулювання та його ознаки. Автором зазначається, що ефективне регулювання можливе лише за умов суворої відповідності предмета та методу регулювання. З урахуванням існуючої класифікації методів правового регулювання за типами (загальнодозволений та дозвільний), дисертант значну увагу приділив аналізу діючого законодавства, в основі якого лежить дозвільний порядок на проведення масових заходів, коли їх учасники мали в адміністративно-правовій сфері тільки ті права, які прямо формулювались у конкретному нормативному акті.
В дисертації значне місце відведено аналізу законодавчих та нормативних актів, які на сьогоднішній день регламентують питання організації і проведення масових заходів в Україні. Зазначається, що складність та багатогранність масових заходів, підвищена суспільна небезпека злочинів, адміністративних проступків і екстремальних ситуацій, які нерідко виникають під час їх проведення, а також відсутність діючого законодавчого механізму, який би був гарантом політичних свобод громадян обумовлюють необхідність чіткого і всебічного правового регулювання суспільних відносин, що складаються в процесі їх проведення.
На підставі зазначеного аналізу дисертантом формулюються певні вимоги щодо організаторів масових заходів з урахуванням вимог ст.39 Конституції України щодо забезпечення їх мирного характеру, а також передбачені випадки обмеження цього права, яке може встановлюватися судом на підставі закону і лише в інтересах національної або громадської безпеки з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Значне місце в дисертації приділено досвіду розвинутих західних країн, в яких питання організації і проведення масових заходів врегульовані, як правило, на рівні загальнодержавного законодавства. Досягнення законодавств цих держав, а також запровадження цього досвіду стане передумовою прийняття істинно демократичного закону, який би закріпив механізм реалізації політичних, економічних, соціальних та культурних свобод громадян України.
У третьому підрозділі — “Правове забезпечення прав та свобод громадян при проведенні масових заходів” — розглядаються питання, що дозволяють простежити в історичному плані формування уявлень і понять про права людини. Значну увагу автором приділено проблемі охорони прав і свобод громадян при охороні громадського порядку в умовах проведення масових заходів. Автор підкреслює значимість адміністративно-правового статусу громадян і відповідної компетенції органів виконавчої влади, без належного визначення яких не можуть бути ефективно реалізовані права та свободи людини і громадянина збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації.
Дисертантом проаналізовані законодавчі та нормативні акти, які визначають права громадян та їх об'єднань на проведення зборів, мітингів, демонстрацій, вуличних походів, пікетів і страйків.
Звертається увага автора на особливості гарантій забезпечення права особистості в сфері охорони громадського порядку при проведенні масових заходів. Ці особливості обумовлені специфікою самого адміністративно-правового засобу охорони громадського порядку і повинні бути надійним захистом від можливих незаконних дій з боку працівників міліції, а також забезпечувати певну свободу дій посадових осіб у межах встановлених законом повноважень.
Піддана аналізу система міжнародних і вітчизняних законодавчих актів щодо відповідності їх Конституції України стосовно права громадян України на проведення мирних зборів, походів, демонстрацій. Зокрема зазначається, що в контексті гарантування громадянам права збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги, походи і демонстрації розмежовуються терміни “людина” та “громадянин”. Тобто якщо більшість статей розділу другого Конституції гарантує права та свободи кожній людині, то ст.39— виключно громадянам України.
В роботі дисертантом підкреслюється, що вдосконалення всіх механізмів та процедур захисту прав людини є необхідною умовою формування України як правової держави.
РозділІІ“Адміністративно-правовий вплив на протиправну поведінку учасників масових заходів” містить три підрозділи, де характеризуються сутність, особливості та види заходів адміністративного примусу, що застосовуються міліцією під час охорони громадського порядку в умовах проведення масових заходів.
У першому підрозділі “Адміністративно-попереджувальні заходи, які застосовуються міліцією під час охорони громадського порядку в умовах проведення масових заходів” автор, аналізуючи правоохоронну діяльність міліції на сучасному етапі розбудови правової держави, характеризує суспільні відносини, які є об'єктом їх охорони. Звертається увага на те, що поряд з роз'яснювальною роботою, як основним методом переконання громадян у необхідності свідомого й добровільного виконання правових вимог, припинення антигромадської поведінки в умовах проведення масових заходів застосовуються заходи адміністративно-примусового характеру. Вроботі аналізуються окремі види адміністративно-попереджувальних заходів, що застосовуються саме при проведенні масових заходів: це— перевірка документів, заборона чи обмеження руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг, особистий огляд і огляд речей.
При реалізації громадянами своїх прав на проведення будь-яких масових заходів можуть бути обмежені їх права під час застосування адміністративно-попереджувальних заходів. Дисертант дає визначення адміністративно-попереджувальним заходам порядку організації і проведення масових заходів, зазначаючи, що підставою для їх застосування є можливість настання небажаних чи шкідливих наслідків, таких як масові безпорядки, групові порушення громадського порядку, загибель людей тощо, на відміну від заходів адміністративного покарання, які застосовуються тільки при вчиненні правопорушення, і заходів припинення, що можуть бути застосовані як при наявності, так і при відсутності правопорушень.
У другому підрозділі “Заходи адміністративного припинення, які застосовуються міліцією під час охорони громадського порядку в умовах проведення масових заходів” визначаються сутність, функції, мета застосування та дається загальна і порівняльна характеристики цих заходів. Займаючи самостійне місце в системі заходів державного примусу, заходи адміністративного припинення служать гарантією недоторканості суспільних відносин у боротьбі з правопорушеннями в різноманітних ситуаціях що можуть виникнути під час охорони громадського порядку в умовах проведення масових заходів.
У роботі підкреслюється, що найбільш численні повноваження по застосуванню заходів адміністративного припинення (поряд з іншими органами та їх посадовими особами) належать міліції, яка виконує головну роль у забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів.
Слід констатувати, що на сьогоднішній день відсутня регламентація по застосуванню заходів адміністративного припинення, що розглядається автором як прогалина діючого адміністративного законодавства. Враховуючи, що заходи адміністративного припинення приймаються тільки на законодавчому рівні, пропонується прийняти єдине Положення про порядок застосування всього комплексу заходів адміністративного припинення, який би значно полегшив зусилля працівників міліції у боротьбі з усуненням протиправних ситуацій в умовах проведення масових заходів, створив додаткові гарантії суворого додержання законності в процесі застосування заходів адміністративного припинення.
Дисертантом розглянута система заходів адміністративного припинення загального і спеціального призначення, яка застосовується міліцією при охороні громадського порядку в умовах проведення масових заходів. Перші застосовуються до усіх осіб, які не виконують юридичні обов'язки або порушують встановлені нормою заборони. Другі використовуються лише в екстраординарних ситуаціях і тільки спеціально уповноваженими суб'єктами, які здійснюють охорону громадського порядку, забезпечують громадську безпеку. До першої групи відноситься: особисте адміністративне затримання та адміністративне доставляння, вимога припинити протиправну поведінку, реєстрація та офіційне застереження про неприпустимість антигромадської поведінки. До другої — застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї та інші подібні заходи виключного характеру. Дається загальна характеристика цим видам заходів адміністративного припинення, а також приділяється відповідна увага особливостям їх застосування міліцією.
У третьому підрозділі “Адміністративна відповідальність, яка застосовується до порушників порядку організації і проведення масових заходів” аналізуються загальні питання адміністративної відповідальності за правопорушення, які вчиняються в умовах проведення масових заходів.
Характеризуючи підстави адміністративної відповідальності, дисертант визначає їх як, перш за все, результат взаємодії нормативних і фактичних підстав — її нормативної основи, складу правопорушення і актів про її застосування.
Дисертант розглядає адміністративну відповідальність у двох аспектах: перспективному та ретроспективному Перспективна відповідальність для учасників та організаторів проведення масових заходів пов'язана з певними правилами поведінки, встановленими правовими нормами та існує незалежно від факту вчинення правопорушення. Ретроспективна відповідальність реально наступає щодо правопорушника у вигляді адміністративного стягнення. В дисертації обґрунтовується необхідність підвищення ролі ретроспективної відповідальності шляхом прийняття відповідних нормативних актів стосовно осіб, які порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Автором детально проаналізовані адміністративні стягнення, які накладаються на правопорушників при проведенні масових заходів, та внесені пропозиції щодо змін у деякі норми Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, дисертант пропонує доповнити перелік обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, з огляду на те, що адміністративні проступки, скоєні в умовах масового скупчення людей, нерідко стають приводом для виникнення групових порушень громадського порядку, заважають нормальному проведенню заходів і значно ускладнюють охорону громадського порядку та безпеки.
В роботі приділена певна увага питанню притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені під час проведення масових заходів, обґрунтовується доцільність встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб спортивних та видовищних заходів, організацій та споруд за грубі порушення порядку інформування органів внутрішніх справ про строки проведення масових заходів, за порушення правил експлуатації споруд, продаж вхідних квитків без вказівки місць або у кількості, яка перевищує їх число, а також адміністративну відповідальність спортсменів за вчинення хуліганських дій, що викликають нездорову реакцію глядачів, дестабілізують обстановку, ускладнюють охорону громадського порядку.
Дисертантом висловлено своє ставлення до вирішення дискусійного питання щодо суб'єктів адміністративної відповідальності, зокрема він обґрунтовує, що таким суб'єктом може бути тільки фізична особа, а відповідальність юридичних осіб доцільно врегулювати окремим нормативним актом. Якщо ж ініціатором масових заходів виступає об'єднання громадян, то воно письмово визначає уповноважених осіб — організаторів цих заходів, які особисто несуть відповідальність за їх організацію і проведення.
РозділІІІ “Діяльність міліції щодо охорони громадського порядку при проведенні масових заходів” складається з двох підрозділів. Перший підрозділ “Організація і тактика охорони громадського порядку при проведенні масових заходів” присвячено дослідженню змісту організації, тактичних основ адміністративно-правової охорони громадського порядку при проведенні масових заходів, деяких аспектів управлінської діяльності органів внутрішніх справ у цих умовах. Виходячи з того, що головний зміст діяльності органів внутрішніх справ під час проведення масових заходів складається із створення найбільш сприятливих умов їх проведення, дисертант визначає громадський порядок, з точки зору об'єкта адміністративно-правової охорони в умовах проведення масових заходів, як соціально-правову категорію, що розкриває її значення для забезпечення умов реалізації громадянами конституційних прав і свобод, обстановки спокою, сприятливих зовнішніх умов для гармонійного поєднання громадських, особистих інтересів, нормального спілкування в публічних місцях і поза ними.
Ці завдання вирішуються комплексно, на основі узгоджених дій усіх служб органів внутрішніх справ з урахуванням форм і методів їх роботи, розмежування компетенції і відповідальності. Виходячи з того, що однією з найважливіших умов успішного проведення масових заходів є забезпечення належного громадського порядку і громадської безпеки органами внутрішніх справ та іншими державними органами, в дисертації підлягає детальному розгляду проблема співвідношення цих категорій.
Дисертант, розглядаючи громадську безпеку при проведенні масових заходів як систему суспільних відносин, спрямовану на запобігання небезпечних наслідків для життя, здоров'я, прав і законних інтересів громадян, спокою населення, поваги до громадської моральності, честі та гідності людини, вважає, що таке розмежування дозволить встановити межі відносин, які охороняються відповідними органами державного управління, а також більш чітко визначити їх компетенцію у суміжних областях суспільного життя.
Аналіз чинного законодавства і практики його застосування дозволив дисертанту систематизувати нормативно-правові акти, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку при проведенні масових заходів, і дати їм характеристику.
В роботі розглядаються проблемні питання тактики — відпрацьованих і перевірених практикою форм та методів, способів і прийомів діяльності органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку в умовах проведення масових заходів. Зазначається необхідність вироблення основних можливих форм і шляхів маневрування прийомами в складних ситуаціях, які виникають у ході проведення масових заходів, у межах, які допускають правові норми.
Дисертант висловлює своє бачення проблеми підвищення ефективності управлінської діяльності органів внутрішніх справ і вносить конкретні пропозиції, які дозволять керівникам органів внутрішніх справ успішно вирішувати поставлені перед ними завдання з охорони громадського порядку та безпеки при проведенні масових заходів. Зокрема, автором вносяться пропозиції щодо необхідності видання спеціальних відомчих нормативних актів і методичних рекомендацій, які б чітко врегулювали управління органами внутрішніх справ при проведенні масових заходів, необхідності вдосконалення професійної підготовки співробітників, особливо служби охорони громадського порядку, як безпосередньо в органах внутрішніх справ, так і в навчальних закладах МВС України.
В другому підрозділі “Взаємодія міліції з громадськими формуваннями та іншими правоохоронними органами” підкреслюється значення взаємодії міліції з громадськими формуваннями та іншими правоохоронними органами в умовах проведення масових заходів. Дисертант підкреслює, що залучення громадськості до охорони громадського порядку при проведенні цих заходів має меншу можливість переростання їх до найбільш серйозних правопорушень, таких як групові порушення громадського порядку, масові безпорядки тощо. Зазначається актуальність встановлення тісних зв'язків міліції з населенням, взаємодії з громадськими формуваннями, Службою безпеки, Прикордонними військами, Національною гвардією та іншими. Автором аналізуються різноманітні форми взаємодії, перш за все це обопільний обмін інформацією, узгодження планів охорони громадського порядку при проведенні масових заходів, аналіз динаміки вчинення правопорушень під час їх проведення тощо.
В роботі значна увага приділена історії створення і діяльності добровільних народних дружин, висвітлені існуючі проблеми по створенню і функціонуванню цих формувань і намічені шляхи їх вирішення. З цього приводу автор вважає за необхідне термінове прийняття закону України, який би закріпив правовий статус громадських формувань.
Значна увага в роботі приділена аналізу діяльності громадських формувань на сучасному етапі та ефективність їх праці в деяких регіонах України. Звертається увага на деякі проблеми, які пов'язані із застосуванням членами громадських формувань заходів адміністративного примусу, зокрема адміністративного затримання, особистого огляду, вилучення речей і документів, спеціальних засобів. У зв'язку з цим дисертант висловлює думку про необхідність прийняття нормативного акта, який би встановив обмеження щодо оснащення недержавних структур спеціальними засобами, та внесення відповідних доповнень до адміністративного законодавства про покарання за їх порушення.
Обґрунтовується доцільність використання членів громадських формувань у виконанні функції спостереження за поведінкою учасників масових заходів. Вносяться пропозиції щодо підвищення якості роботи добровільних громадських формувань, перш за все шляхом розробки науково обґрунтованих рекомендацій по вдосконаленню цієї роботи в Україні.
ВИСНОВКИ
Результатом дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення ряду наукових праць, є сформульовані автором висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правового регулювання та практики проведення масових заходів. Основні з них такі:
1.Комплексний аналіз правового регулювання порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій дозволив зробити висновок про необхідність розробки та прийняття закону України, який би визначив юридичний зміст кожної з політичних свобод, адміністративно-правовий статус громадян і механізм реалізації цих прав та свобод.
2.З метою вдосконалення відомчого правового регулювання, перебудови роботи служб та підрозділів органів внутрішніх справ необхідно розробити єдину настанову та методичні рекомендації щодо діяльності органів внутрішніх справ в умовах проведення масових заходів.
3.Потребує вивчення, узагальнення та запровадження позитивного вітчизняного та зарубіжного досвіду забезпечення громадського порядку та безпеки при проведенні масових заходів.
4.Відсутність регламентації по застосуванню заходів адміністративного припинення потребує прийняття єдиного Положення про порядок застосування всього комплексу заходів адміністративного припинення, який би значно полегшив зусилля працівників міліції у боротьбі з усуненням протиправних ситуацій в умовах проведення масових заходів.
5.Доцільно встановити адміністративну відповідальність посадових осіб спортивних та видовищних заходів, організацій та споруд за грубі порушення порядку інформування органів внутрішніх справ про строки проведення масових заходів, за порушення правил експлуатації споруд, продаж вхідних квитків без вказівки місць або у кількості, яка перевищує їх число, а також адміністративну відповідальність спортсменів за вчинення хуліганських дій, що викликають нездорову реакцію глядачів, дестабілізують обстановку, ускладнюють охорону громадського порядку.
6.Назріла необхідність видання спеціальних відомчих нормативних актів і методичних рекомендацій, які б чітко врегулювали управління органами внутрішніх справ при проведенні масових заходів, необхідності вдосконалення професійної підготовки співробітників, особливо служби охорони громадського порядку, як безпосередньо в органах внутрішніх справ, так і в навчальних закладах МВС України.
7.Враховуючи відсутність окремого державного законодавчого акту, який би закріплював правовий статус громадських формувань з охорони громадського порядку, назріла необхідність термінового його прийняття у вигляді Закону України.
8.Необхідно на законодавчому рівні закріпити право застосування членами громадських формувань спеціальних засобів по охороні громадського порядку при проведенні масових заходів.
9.Існує потреба розробки спеціальних інструкцій (методичних матеріалів) про порядок взаємодії і координації зусиль державних органів при підготовці та проведенні масових заходів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові статті:
1. ПоліщукВ.Г. Деякі проблеми застосування адміністративно-правових засобів охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства про порядок організації і проведення масових заходів// Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1997.— №1.— С.64-68.
2. ПоліщукВ.Г. Роль громадських формувань в охороні правопорядку при проведенні масових заходів// Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1998.— №2.— С.79-85.
3. ПоліщукВ.Г. Правове забезпечення прав та свобод громадян при проведенні масових заходів// Вісник Запорізького юридичного інституту.— 1999.— №1.— С.130-139.
Тези виступів на конференціях:
4. ПоліщукВ.Г., ПєтковВ.П., Масові заходи: аспекти реформування законодавства та діяльність щодо охорони громадського порядку// ІІ науково-практична конференція, присвячена пам'яті проф. ФедороваК.Г. (12-13 травня 1997 року).— Запоріжжя, 1997.— С.146-150.
5. ПоліщукВ.Г., ФроловО.С. Процедура подання процесуальних документів про застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення// ІІ міжрегіональна науково-практична конференція “Концепція формування законодавства України” (листопад 1997р.).— Запоріжжя., 1997.— С.38-40.
АНОТАЦІЇ
ПоліщукВ.Г. Адміністративно-правове регулювання та практика проведення масових заходів. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 — теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право.— Університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 1999.
Дисертація присвячена проблемам адміністративно-правового регулювання порядку організації і проведення масових заходів на Україні, забезпеченню конституційних гарантій прав громадян на їх проведення, підвищення ефективності управлінської діяльності органів внутрішніх справ при проведенні масових заходів. В роботі характеризуються сутність, особливості та види заходів адміністративного примусу, що застосовуються міліцією під час охорони громадського порядку в умовах проведення масових заходів. Досліджується зміст організації, тактичних основ адміністративно-правової охорони громадського порядку при проведенні масових заходів, проблеми взаємодії органів внутрішніх справ з громадськими формуваннями в цих умовах. Вироблені пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства шляхом прийняття законодавчого акту, який врегулює порядок організації і проведення масових заходів на Україні.
Ключові слова: масові заходи, адміністративно-правове регулювання, права та свободи, органи внутрішніх справ.
ПолищукВ.Г. Административно-правовое регулирование и практика проведения массовых мероприятий.— Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 — теория управления; административное право и процесс; финансовое право. — Университет внутренних дел, Украина, Харьков, 1999.
Диссертация посвящена проблемам административно-правового регулирования порядка организации и проведения массовых мероприятий на Украине, обеспечению конституционных гарантий прав граждан на их проведение, повышение эффективности управленческой деятельности органов внутренних дел при проведении массовых мероприятий.
Проанализировано действующее законодательство о порядке организации и проведения массовых мероприятий и внесены рекомендации по его усовершенствованию на основе Конституции Украины, международных правовых актов. Исходя из анализа существующих законодательных и нормативных актов и с учётом практики их применения даны определения каждому из видов массовых мероприятий, осуществлена их классификация.
Сформулировано понятие, предмет, признаки правового регулирования порядка организации и проведения массовых мероприятий, раскрыто содержание основных его элементов (правообеспечение и правоприменение). С учетом существующей классификации методов правового регулирования по типам (общедозволительный и разрешительный) проанализировано действующее законодательство и внесены предложения по его совершенствованию.
С учётом особенностей гарантий обеспечения права личности в сфере охраны общественного порядка при проведении массовых мероприятий проанализированы законодательные и нормативные акты, которые определяют права граждан и их объединений на проведение собраний, митингов, демонстраций, уличных походов, пикетов и забастовок. Осуществлён анализ системы международных и отечественных законодательных актов, в том числе Конституции Украины относительно права граждан Украины на проведение мирных собраний, походов, демонстраций.
Характеризуются сущность, особенности и виды мер административного принуждения, которые применяются милицией при охране общественного порядка в условиях проведения массовых мероприятий. Выработаны также рекомендации о принятии единого Положения о порядке применения всего комплекса мер административного принуждения с целью устранения противоправной ситуации в условиях проведения массовых мероприятий.
В работе систематизированы ведомственные нормативно-правовые акты, регламентирующие деятельность органов внутренних дел по охране общественного порядка при проведении массовых мероприятий и дана их характеристика. Исследуется содержание организации, тактических основ административно-правовой охраны общественного порядка при проведении массовых мероприятий. Указывается на необходимость выработки основных возможных форм и путей маневрирования приёмами в сложных ситуациях, которые возникают в ходе их проведения, в пределах, допустимых правовыми нормами. Выработаны рекомендации, направленные на повышение эффективности управленческой деятельности органов внутренних дел и внесены конкретные предложения по решению задач в охране общественного порядка и безопасности при проведении массовых мероприятий.
Определены проблемы и намечены пути их решения в вопросе взаимодействия органов внутренних дел с общественными формированиями по охране общественного порядка при проведении массовых мероприятий.
Ключевые слова: массовые мероприятия, административно-правовое регулирование, права и свободы, органы внутренних дел.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

 

Пошукова анотація: інформаційно психофізіологічного інтелектуальної сторін суміжні архітектури мистецтва Інтернет правовідносини розвитку договір царської Аграрні правовідносини охорони господарського службі Європейського таємниця покарання юридичної військовослужбовців екологічні алкогольних наркотичних авторських таємницю суміжних державну рекламу лісового митних торговельної моралі волевиявлення свободи оподаткування керівника неповнолітніх посадових юридичних осіб засобів юридичних митних осіб процедура юстиція реформування судочинство засіб управління внутрішніх податкової міліції примус торговельного права послуги сільському митній проступки суди міліції монопольним автотранспортних експлуатації комунальної тваринного міграції проституції місцевих податкової інформаційної безпеки неповнолітніх освіту імміграційного внутрішніх біженців управлінської видворення провадження виконавчої грального кредитування безпеки місцевої суднових екологічної пожежної надзвичайних дозвільної благоустрою комунального кредитно міграційного нормотворчої залізничному нотаріальної масових автомобілебудування техногенної посадової міліцією детінізації податкового надзвичайного громадських громадянина інспекцій виконавця автомобільної іноземців керівників місцевого посадової міліції виконавчої працівника цінними громадських підприємницької прокуратури громадського відносини гарантії працівників корупцією арешту екологічної міського залізничному міліції підрозділів підприємництва звернень корупції контролю екологічну державного внутрішньої інтелектуальної автомобільної кадрів громадської дорожнього податкових митної земельних корупцією митних платників неповнолітніми дільничних охоронних служби місцевої відповідальності справи ліцензування підприємницької свобод вантажів статус гарантії строки координація територіальний дільничного митних пожежного податкової епідеміологічної суду примусу Кабінету президента народовладдя латентної правозастосовчої покарань людини земельних внутрішніх Акція Аліментні запозичення Антикризові Антимонопольні Антитерористична Запорізької Західною Апеляційне оскарження провадження Апеляційні Апроксимація суден Арешт Архівно Атестаційне Атестація Аудит Аутоагресивна Бандитизм податкових таємниця незаконним пожежами розповсюдженням зброї власність російських моніторингу адміністрацій механізму Вексель біхевіоризм Верховна Вестфальський відповідальність самоврядування представницької адміністративних партійної громадських жіночих місцевих представницької правоохоронної громадськістю дізнання МВС інформації корупцією внутрішніх розслідування соціальної вищою Юркевича Вибори СНД законодавство процес комісії співвідношення виконання Виконавча вексельних заповіту громадських


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking