Мир Солнца

 

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Есть номера
-2% онлайн заказ


Із повним текстом дисертації Ви можете самостійно ознайомити у Національній бібліотеці ім. Вернадського у відповідності до законодавства України.

 


web clocks reloj para mi sitio
Contatore
web clocks relojes gratis para blog
Contatore
contatore visite contadores de visitas mailorder brides


Автореферати
Оплата Контакти
Союз образовательных сайтов



Союз образовательных сайтов


Кореляційні залежності між елементами криміналістичної характеристики та їх використання у методиці розслідування вбивств

 

СИНЧУК ВАСИЛЬ ЛЮДВИГОВИЧ

КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ЕЛЕМЕНТАМИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У МЕТОДИЦІ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ

Спеціальність 12.00.09 ? кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Журавель Володимир
Андрійович, Національна юридична академія України імені
Ярослава Мудрого, професор кафедри криміналістики

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Тіщенко Валерій
Володимирович, Одеська національна юридична
академія, завідувач кафедри криміналістики

кандидат юридичних наук, доцент Колесник Валерій
Аркадійович, Національна академія Служби безпеки
України, начальник кафедри криміналістики
Провідна установа: Національна академія внутрішніх справ МВС України,
кафедра криміналістики, м. Київ.

Захист відбудеться “21” грудня 2004 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 086. 01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою : 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий “ 12 ” листопада2004 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед злочинів проти життя і здоров’я людини найбільш небезпечни-ми є умисні вбивства. Розкриття та розслідування саме цієї категорії злочинів пов’язані з великим обсягом роботи та вирішенням складних розумових завдань. Відтак, удосконалення та оптимізація процесу розкриття і розслідування вбивств є одним з актуальних питань, які постають на сьогодні перед наукою криміналістикою. Згідно з цим із значної кількості аспектів зазначеної проблеми по-требують виділення і поглибленого дослідження насамперед питання щодо розроблення та впро-вадження у діяльність слідчих органів відповідних науково-методичних рекомендацій. Серед них приоритетне місце посідає криміналістична характеристика як один із засобів у розпорядженні слідчого, що надає йому можливість відшукувати в ситуаціях невизначеності та відсутності інфо-рмації найбільш вірогідні шляхи збирання доказів.
Зусиллями таких учених-криміналістів, як Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М.Васильєв, А.Ф.Волобуєв, В.К.Гавло, І.Ф. Герасимов, В.Г. Гончаренко, А.В. Іщенко, Л.Я.Драпкін, А.В. Дулов, В.А.Журавель, Н.І.Клименко, О.Н. Колесниченко, В.П.Колмаков,
В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.К.Лисиченко, І.М.Лузгін, В.Г.Лукашевич, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, М.В.Салтєвський, М.Я.Сегай, М.О. Селіванов, Л.О.Соя-Серко, В.В.Тіщенко,
В.Ю. Шепітько, В.І.Шиканов, О.О. Ейсман, М.П. Яблоков та ін., зроблено вагомий внесок у роз-роблення теоретичних основ криміналістичної характеристики злочинів.
Проблематика криміналістичної характеристики вбивств окремо досліджувалась у роботах С.А.Афанасьєва, В.І.Боярова, І.В.Борисенка, В.С.Бородуліна, О.Ю.Булулукова, В.С.Бурданової, Л.Г.Відонова, В.Ф.Глазиріна, В.В.Донцова Ю.П.Дубягіна, С.Ф.Здоровка, М.М.Китаєва, М.В.Костенко, Г.М.Мудьюгіна, А.В.Старушкевича, Б.Ф.Тимошенка, О.П.Тєльцова, А.О.Шульги та ін.
Водночас наукових розробок щодо створення практичної частини криміналістичної харак-теристики вбивств, механізму її застосування як робочого інструментарію слідчого здійснено поки ще недостатньо. І це дійсно проблема сьогодення, розв’язання якої можливе тільки за наявності виявлених кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики, вираже-них у кількісних показниках. Ця інформація стає підставою для побудови типових версій насампе-ред відносно суб’єкта злочину, що дозволяє значно звузити коло осіб, серед яких необхідно здій-снювати розшукові заходи.
Наведене потребує значної активізації зусиль учених-криміналістів щодо виявлення кількі-сних показників, які відображають специфіку кореляційних залежностей між елементами кримі-налістичної характеристики вбивств. Адже дотепер висловлені щодо даної проблематики суджен-ня за дуже рідкими винятками (насамперед система даних Л.Г.Відонова) мають суто декларатив-ний характер. Саме такий стан справ і є однією із головних причин нігілістичного ставлення як науковців, так і практичних працівників до розглядуваної категорії (відсутність серйозних розро-бок щодо впровадження криміналістичної характеристики у практичну діяльність слідчих органів надає підстави деяким ученим ставити питання не тільки про виділення криміналістичної характе-ристики як окремої самостійної теорії, а й про доцільність існування цієї категорії взагалі ? Р.С.Бєлкін).
Отже, незважаючи на значущість криміналістичної характеристики для розширення пізна-вальної сфери науки криміналістики, активізації конкретних напрямків практичної діяльності слі-дчих органів, її функція дотепер не отримала належного розвитку, який відповідає складним за-вданням, що стоять перед наукою і практикою в сфері боротьби зі злочинністю. Крім того, питан-ня виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств раніше не були самостійним напрямком наукового дослідження, а якщо і згадувались, то лише у загальному контексті розроблення методики розслідування вбивств без посилань на репре-зентативну вибірку кримінальних справ, без застосування сучасних комп’ютерних технологій і математичних методів щодо збирання і оброблення необхідних емпіричних даних. На сьогодніш-ній день в Україні відсутні монографічні роботи, присвячені даній проблематиці, а у дисертацій-ному аспекті ця проблема в криміналістиці спеціально не досліджувалася.
Названі обставини визначили наперед можливість віднести розглядувану проблему до чис-ла актуальних і стимулювали обрання теми цього дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана проблематика ди-сертаційного дослідження базується на планах наукових досліджень кафедри криміналістики На-ціональної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і становить складовий елемент цільової комплексної програми “ Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду і право-охоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави” (номер держреєстрації 0186.0.099031), а також Комплексної програми профілактики злочинності на 2001?2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. за №1376/2000.
Мета і завдання дослідження. Дисертаційне дослідження має на меті проведення широ-кого узагальнення кримінальних справ про вбивства, виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики зазначених злочинів і на підставі аналізу отриманих кількісних показників побудову схем та таблиць, які б відображали відомості стосовно суб’єкта та мотиву злочину, формулювання рекомендацій працівникам судово-слідчих органів щодо застосу-вання отриманих результатів у здійсненні розкриття та розслідування конкретного вбивства
Комплексність мети, її багатоплановість зумовили актуальність вирішення таких завдань:
- обґрунтувати необхідність формування нової концепції щодо розгляду структури окремої криміналістичної методики у вигляді інформаційно-пізнавальної моделі як важливого наукового підґрунтя для подальших досліджень у цій галузі;
- здійснити перетворення криміналістичної характеристики вбивств з теоретичної концеп-ції на робочий інструментарій слідчого, своєрідний орієнтир, на який потрібно рівнятися при ви-рішенні конкретних завдань розслідування;
- визначити умови, чинники і підстави для формування класифікаційних побудов цих кате-горій злочинів за криміналістично значущими ознаками;
- подати криміналістичну характеристику вбивств у вигляді інформацій-ної моделі, в якій на статистичному рівні відобразити кореляційні залежності між її елементами і на їх підставі здійснити розбудову типових версій щодо особи вбивці та мотиву злочину;
- розробити рекомендації щодо використання відомостей, відображених у криміналістичній характеристиці, в процесі розкриття та розслідування конкретного злочину;
- визначити сутність, сферу застосування, теоретичну і практичну значущість методу вияв-лення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристи-ки вбивств, розглянути можливість його віднесення до розряду окремонаукових (спеціальних) ме-тодів криміналістики;
- розробити з метою реалізації методу виявлення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств автоматизовану комп’ютерну систему як підґрунтя інформаційного забезпечення підтримки прийняття рішення слідчим, що провадить розслідування по конкретній кримінальній справі;
- запропонувати на базі сформованого банку даних із урахуванням імовірно можливих ви-хідних кримінальних ситуацій процедуру розбудови довідкових таблиць, у яких відображаються типові версії щодо особи вбивці та мотиву злочину;
- враховуючи узагальнені дані, що зосереджені у довідкових таблицях, які сформовані на підставі аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств, викласти рекомендації щодо розбудови складної моделі особи злочинців, котрі зникли з місця події, і алгоритмів їх пошуку.
Об’єкт дослідження ? умисні вбивства та процес їх розкриття та розслідування.
Предметом дослідження є закономірності виявлення кореляційних залежностей між еле-ментами криміналістичної характеристики вбивств і формування на їх підставі типових версій щодо особи вбивці та мотивів учинення злочинів.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є діалекти-ко-матеріалістичний метод наукового пізнання, що відображає взаємозв’язок теорії і практики, а також концептуальні положення криміналістики і загальної теорії статистики. У процесі здійснен-ня цього дослідження застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: систем-но-структурний ? для розбудови внутрішньої архітектоніки окремої криміналістичної методики вбивств та її криміналістичної характеристики; функціональний ? для аналізу динаміки окремих елементів криміналістичної характеристики вбивств; формально-логічний ? для визначення на-прямків дослідження криміналістичної характеристики вбивств; порівняльний ? для окреслення місця криміналістичної характеристики у структурі окремої криміналістичної методики; статис-тичний ? для узагальнення кримінальних справ про вбивства, оброблення вихідної інформації і формування банку даних, анкетування та інтерв’ювання слідчих прокуратури і співробітників ка-рного розшуку МВС України; кореляційного аналізу ? для визначення ступеня щільності та хара-ктеру залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств; моделювання ? для формування типових версій щодо особи вбивці та мотивів злочину, а також алгоритмів пошу-ку суб’єктів, що зникли з місця події.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати узагальнення 1100 кримінальних справ про вбивства, вчинені в Харківській області за період 1998 ? 2002 рр.; ре-зультати анкетування 150 слідчих прокуратури та співробітників карного розшуку органів МВС України, що проводилось за спеціально розробленою методикою; результати узагальнення та ана-лізу опублікованих матеріалів слідчої практики; дані статистичних звітів МВС України, Міністер-ства юстиції України, Генеральної прокуратури України.
При підготовці дисертаційного дослідження також використовувався особистий багаторіч-ний досвід слідчої діяльності здобувача.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що за характером і змістом роз-глянутих питань дисертація є першим у вітчизняній криміналістичній літературі монографічним дослідженням, в якому на базі положень загальної теорії криміналістики, а також репрезентатив-ної вибірки кримінальних справ здійснено комплексний аналіз криміналістичної характеристики вбивств, виявлено кореляційні залежності між її елементами і на їх підставі запропоновано мето-дику розбудови типових версій щодо особи вбивці та мотивів злочину. В роботі обґрунтовується низка нових положень і висновків, що мають важливе теоретичне і практичне значення та вино-сяться на захист:
1) аргументовано нову концепцію щодо розгляду структури окремої криміналістичної ме-тодики вбивств у вигляді інформаційно-пізнавальної моделі;
2) запропоновано авторський варіант криміналістичної класифікації вбивств і розглянуто її співвідношення з криміналістичною характеристикою цих злочинів;
3) запропоновано шляхи і напрямки перетворення криміналістичної характеристики вбивств з теоретичної концепції на робочий інструментарій слідчого, своєрідний орієнтир, на який потрібно рівнятися при вирішенні конкретних завдань розслідування;
4) криміналістичну характеристику вбивств подано у вигляді інформаційної моделі, в якій на статистичному рівні відображено кореляційні залежності між її елементами;
5) вдосконалено рекомендації щодо використання відомостей, відображених у криміналістичній характеристиці вбивств, у процесі розкриття та розслідування конкретного злочину;
6) вперше визначено сутність, сферу застосування, значущість методу виявлення і викорис-тання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств, роз-глянуто можливість його віднесення до розряду окремонаукових (спеціальних) методів криміналі-стики;
7) вперше розроблено автоматизовану комп’ютерну систему з умовною назвою “Вбивство”, яка надає можливість зберігати інформацію щодо елементів криміналістичної характеристики вбивств на електронних носіях і оперативно користуватися нею для формування довідкових таб-лиць, у яких відображено типові версії щодо особи вбивці і мотиву злочину;
8) вперше запропоновано процедуру розбудови кореляційних таблиць (рангова та парна кореляція), а також визначення ступеня щільності між елементами криміналістичної характерис-тики вбивств як підґрунтя для визначення найбільш імовірних версій;
9) вперше з огляду на узагальнені дані, що зосереджені у довідкових таблицях, які сфор-мовано на підставі аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характе-ристики вбивств, викладено рекомендації щодо розбудови складної моделі особи злочинців, котрі зникли з місця події, і запропоновано алгоритми їх пошуку.
Практичне значення одержаних результатів. Наведені в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути застосовані для підвищення ефективності:
- науково-дослідницької роботи ? як підґрунтя вдосконалення самої методики розсліду-вання вбивств і такої її складової частини, як криміналістична характеристика;
- практичної діяльності правоохоронних органів ? як рекомендації щодо оптимізації слід-чої і оперативно-розшукової діяльності, оскільки запропонована система моделювання типових версій дозволяє органам дізнання і досудового слідства максимально цілеспрямовано використо-вувати отриману інформацію, зосереджуючи свої зусилля на більш вузькому напрямку пошуку злочинця;
- навчального процесу ? як матеріал для підготовки відповідних розділів підручників і на-вчальних посібників з курсу “Криміналістика”, а також у навчальному процесі вищих юридичних закладів і факультетів України при читанні лекцій з криміналістики та проведенні практичних за-нять.
Апробація результатів дисертації. Наукові погляди, ідеї, теоретичні висновки та поло-ження, а також практичні рекомендації, отримані в результаті дисертаційного дослідження, відо-бражено в опублікованих автором наукових статтях та повідомленнях.
Основні положення дисертації доповідались на міжнародній науковій конференції “Мето-дологічні проблеми правової науки” (м. Харків, 2002), міжнародній науково-практичній конфере-нції “Актуальні проблеми криміналістики” (м. Харків, 2003), науково-практичній конференції “Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи”(м. Харків, 2004), регулярних семінарах слідчих працівників прокуратури Харківської області та м. Харкова.
Результати дисертаційного дослідження обговорювалися і були схвалені на засіданнях ка-федри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також використовуються в навчальному процесі і науково-дослідницькій роботі студентів за курсом “Криміналістика”.
За результатами дисертаційного дослідження до Генеральної прокуратури України, а також прокуратури Харківської області передано автоматизовану комп’ютерну систему “Вбивство” з до-повідною запискою щодо її користування і застосування. Окремі пропозиції автора впроваджено у діяльність слідчих органів прокуратури та УМВС окремих областей України, що підтверджується відповідними актами.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у семи статтях, опублікованих у фа-хових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, трьох тезах наукових доповідей.
Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження і композиційно складається із вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації стано-вить 222 сторінки, із яких основний текст ? 170 сторінок, додатки ? 30 сторінок, список викори-станих джерел ? 22 сторінки (210 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовуються вибір теми дисертації, її актуальність, визначаються об’єкт і предмет дослідження, його наукова новизна, сформульовані мета й завдання дослідження, його методологічна основа, розкривається практичне й теоретичне значення роботи.
Розділ 1. “Криміналістична характеристика як інформаційна модель і робочий ін-струментарій слідчого” складається з трьох підрозділів, у яких розглядаються шляхи і підходи щодо вдосконалення методики розслідування вбивств на підставі більш широкого застосування таких теоретичних концепцій, як криміналістична характеристика, типові версії, криміналісти-чна класифікація, слідчі ситуації тощо.
У підрозділі 1.1. “ Криміналістична характеристика у структурі елементів окремої ме-тодики розслідування вбивств” досліджуються проблема формування елементного складу стру-ктури окремої криміналістичної методики, місце криміналістичної характеристики у цій структурі та її співвідношення з іншими елементами.
В роботі аргументується пропозиція розглядати окрему криміналістичну методику вбивств як інформаційно-пізнавальну модель, розбудова якої може бути здійснена на підставі застосування предметних та функціональних прийомів дослідження. Предметна галузь, на думку автора, харак-теризує внутрішню архітектоніку моделі і складається з двох рівнів ? ретроспективного і перспе-ктивного. Перший рівень включає в себе криміналістичну характеристику, в якій за статистични-ми показниками відображені кореляційні залежності між її елементами, а також сформульовані на підставі аналізу цих кількісних показників типові версії відносно особи злочинця та жертви, моти-вів злочину та інших обставин. Другий, перспективний рівень, на відміну від ретроспективного, описує не сам злочин, а процес його розкриття та розслідування. Це своєрідна типова криміналіс-тична модель здійснення досудового слідства. Зазначений рівень включає в себе: а) типові слідчі ситуації відповідно до певного етапу розслідування; б) програми розслідування (мета, завдання та напрямки розслідування, зумовлені слідчими ситуаціями і обставинами, які підлягають з’ясуванню по конкретній категорії злочинів); в) типові системи слідчих дій і оперативно-розшукових заходів або їх сполучення, тобто тактичні операції як засоби впливу на слідчі ситуації, перевірки версій та вирішення стратегічних і тактичних завдань.
Разом з предметним у розглядуваній моделі автор виділяє і функціональний аспект, котрий розкриває специфіку руху та передачі інформації як у межах одного рівня, так і між елементами різних рівнів, тобто йдеться про наявність внутрішніх і зовнішніх каналів обміну інформацією. Зо-крема, у межах ретроспективного головним каналом руху інформації є “криміналістична характе-ристика ? типові слідчі версії”, а у межах перспективного ? “типові слідчі ситуації ? програма розслідування ? системи слідчих дій”. На думку дисертанта, такий підхід дійсно сприятиме реа-лізації завдання криміналістики щодо розроблення криміналістичних характеристик злочину і криміналістичних характеристик досудового слідства.
У підрозділі 1.2. “ Склад та призначення криміналістичної характеристики” докладно досліджується криміналістична характеристика вбивств, визначаються її склад і призначення, з огляду на запропоновану інформаційну концепцію окремої криміналістичної методики аналізу-ються генеза розвитку та сучасний стан цієї категорії, пропонуються варіанти використання відо-мостей, що відображені у криміналістичній характеристиці в ході розслідування конкретного вбивства.
З точки зору теорії криміналістична характеристика становить інформаційну основу фор-мування методики розслідування вбивств і дозволяє:
а) відокремити даний вид (підвид) злочинів від інших;
б) систематизувати криміналістично значущі відомості та розташувати їх у певній ієрархіч-ній послідовності;
в) відобразити на статистичному рівні кореляційні залежності між її елементами;
г) розробити типові версії щодо особи злочинця, обставин та мотиву злочину;
r) скласти підґрунтя для розбудови найбільш оптимальної програми (моделі) розслідування цієї категорії злочинів.
Практичне призначення криміналістичної характеристики полягає у тому, що вона є робо-чим інструментом слідчого, який він може використати у процесі розслідування конкретного зло-чину на підставі порівняння отриманих відомостей з тими типовими, що відображені у криміналі-стичній характеристиці і притаманні саме цьому виду злочинної діяльності. Найбільш оптималь-ною формою подання інформації, яку відображає криміналістична характеристика і яка може бу-ти використана у конкретному акті розслідування, є таблиці, схеми тощо (за даними анкетування 97% опитаних слідчих відзначили саме такі форми викладення відомостей криміналістичної хара-ктеристики як найбільш оптимальні).
Генеза та сучасний стан криміналістичної характеристики як наукової категорії і як інстру-мента розслідування свідчать про суттєве відставання розробок щодо останнього. На думку дисер-танта, для того щоб цій категорії придати нового імпульсу, необхідно криміналістичну характери-стику вбивств подати у вигляді інформаційної моделі, в якій на статистичному рівні відображені кореляційні залежності між її елементами і на їх підставі визначені типові версії, насамперед щодо можливих суб’єктів злочинів. При цьому треба взяти за правило, що кінцевим результатом дослі-джень криміналістичної характеристики є побудова типових версій. Якщо таких версій запропо-новано не буде, то можна вважати дослідження незакінченим і таким, що потребує додаткових розробок.
A ?iaio? cacia?a?ouny, ui криміналістична характеристика вбивств має складатися з тих елементів, які включають у себе блоки типових відомостей про різноманітні аспекти механізму вчиненого злочину і дозволяють встановити кореляційні залежності між ними. На думку автора, найбільш оптимальним є такий перелік цих елементів: особа злочинця та жертви злочину; мотив злочину; спосіб вчинення та приховування злочину; “слідова картина”; обстановка злочину (час, місце, знаряддя).
Перелічені елементи криміналістичної характеристики становлять певну систему і розгля-дати їх у відриві один від одного є недоцільним. Кожний елемент даного комплексу здатний тією чи іншою мірою вказувати на істотні моменти, що сприяють розкриттю злочинів, висуненню вер-сій, прогнозуванню можливих місць знаходження злочинців тощо. При цьому ці елементи необ-хідно розташовувати у певній ієрархічній послідовності за таких критеріїв: а) за рівнем інформа-тивності та ступенем значущості; б) за принципом інформаційного збагачення (накопичення інфо-рмації).
У підрозділі 1.3. “Криміналістична класифікація вбивств та їх криміналістична хара-ктеристика: співвідношення та взаємозв’язок” запропоновано авторський варіант криміналіс-тичної класифікації вбивств, показано взаємозв’язок останньої з криміналістичною характеристи-кою цього злочину.
Побудову криміналістичної класифікації вбивств необхідно здійснювати за таких засад:
- свого роду “чистої” криміналістичної класифікації злочинів об’єктивно існувати не може, тому що так чи інакше до неї входять об’єкти і елементи кримінально-правової класифікації;
- криміналістична класифікація повинна здійснюватись на підставі криміналістично значу-щих ознак;
- криміналістична класифікація є більш диференційованим утворенням, аніж кримінально правова, оскільки включає в себе такі різновиди злочинів, які виходять за рамки класифікаційних побудов, що застосовуються в КК;
- здійснення криміналістичної класифікації не є самоціллю, оскільки вона розглядається як підстава для побудови системи окремих криміналістичних методик.
З огляду на викладене в роботі пропонуються такі криміналістичні класифікаційні рівні вбивств і відповідні методики їх розслідування: родові, видові, підвидові (або мікрометодики). Дисертант докладно розглядає зазначені класифікаційні рівні, при цьому особливу увагу звертає на необхідність розроблення підвидових методик (або мікрометодик) розслідування вбивств, на-приклад, вбивств, вчинених на релігійному підґрунті, у процесі протистояння організованих зло-чинних угруповань, прихованих інсценуванням, тощо. Саме такого роду методики наближають наукові рекомендації до запитів практики, дозволяють побудувати чіткі алгоритми поведінки слі-дчого у тій чи іншій ситуації.
У роботі окремо досліджується зв’язок між криміналістичною класифікацією вбивств та їх криміналістичною характеристикою. При цьому сама криміналістична класифікація виступає сис-темоутворюючою формою різних за змістом криміналістичних характеристик.
Розділ 2. “Кореляційні залежності між елементами криміналістичної характеристики вбивств” складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню специфіки зв’язків між еле-ментами криміналістичної характеристики вбивств на підставі узагальнення та аналізу значного емпіричного матеріалу, розробленню методики встановлення ступеня щільності, рангової та пар-ної кореляції між цими елементами.
У підрозділі 2.1. “ Метод кореляційних залежностей у механізмі формування криміна-лістичної характеристики вбивств” дисертант доводить доцільність застосування положень те-орії статистики, зокрема методу виявлення і використання кореляційних залежностей між елемен-тами криміналістичної характеристики вбивств.
У роботі наголошується, що криміналістична характеристика вбивств як системне утворен-ня передбачає обов’язкове встановлення відносин між її елементами, які в свою чергу існують не ізольовано, а у нерозривному взаємозв’язку, тобто залежать один від одного. Наявність залежнос-тей між елементами криміналістичної характеристики вбивств є необхідною умовою реалізації її функціонального призначення. При цьому специфіка цих відносин полягає в тому, що залежність одного з елементів від іншого ( або інших) ускладнюється наявністю решти випадкових (ситуацій-них) факторів, а це, в свою чергу, зумовлює необхідність застосування саме кореляційних методів щодо їх виявлення і дослідження.
Кореляційні залежності можуть проявлятися між такими елементами криміналістичної ха-рактеристики вбивств:
- способом вчинення вбивства і обстановкою його вчинення;
- знаряддям вбивства і слідами його застосування;
- особистими властивостями особи вбивці і способом приготування, вчинення і прихову-вання вбивства;
- вбивцею і жертвою;
- місцем і часом вчинення вбивства і особою злочинця;
- мотивом злочинного діяння та особою злочинця;
- способом вчинення вбивства, знаряддями і наслідками злочину та ін.
Сфера застосування, теоретична і практична значущість методу виявлення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики злочинів надають дисертанту підстави щодо його віднесення до розряду окремонаукових (спеціальних) методів криміналістики. Сутність цього методу, на думку автора, полягає в тому, що аналіз залежностей між елементами криміналістичної характеристики дозволяє на основі дедукції зробити припущен-ня щодо наявності ще невідомих фактів, які стосуються події злочину. Іншими словами, виявлення у ході розслідування будь-якого елемента системи з тим чи іншим ступенем імовірності може вказувати на існування іншого, ще не встановленого елемента і визначати напрямки і засоби його пошуку. Саме в можливості розкриття конкретного злочину із використанням узагальнених даних про раніше розслідувані аналогічні злочини і полягає практичне інструментальне значення кримі-налістичної характеристики вбивств.
У підрозділі 2.2. “ Кількісні (емпіричні) показники як основа виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств” аналізуються кіль-кісні показники, які склали основу запропонованої дисертантом з метою реалізації методу вияв-лення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристи-ки вбивств автоматизованої комп’ютерної системи під умовною назвою “Вбивство”.
Зазначена комп’ютерна система розглядається як підґрунтя інформаційного забезпечення підтримки прийняття рішення слідчим, котрий здійснює розслідування по конкретній криміналь-ній справі, а саме щодо висунення робочих версій та обрання оптимальних систем слідчих дій сто-совно їх перевірки. До її структури входять два програмних модулі: “Вбивство ? діагностика” та “Вбивство ? типові версії”, і композиційно вона складається з банку даних (електронного архіву) і пошукових систем. Сам банк даних сформований на підставі проведеного вибіркового емпірич-ного спостереження і включає в себе 1100 кримінальних справ про умисні вбивства, вчинені у Ха-рківській області за період з 1998 по 2002 рр. Поданий банк даних є відкритою системою, яка мо-же збагачуватись (поповнюватись) за рахунок внесення до неї нових відомостей.
Узагальненні кількісні показники, що увійшли до банку даних, свідчать про таке:
- найбільш поширеними місцями вчинення вбивств є квартира та індивідуальний будинок потерпілого (69 % від загальної кількості кримінальних справ);
- за часом вбивства вчинялись: у ранкові часи ( з 6-00 до 10-30 години) ? 98 випадків (8,91%), вдень ( з 10-30 до 18-00 години) ? 292 (26,55%), у вечірні часи ( з 18-00 до 23-00 години) ? 398 (36,18%), вночі ( з 23-00 до 6-00 години) ? 312 (29,36%);
- найбільш поширеними знаряддями вчинення вбивств виявилися: побутовий ніж (52,60%), сокира (10,21%), молоток (3,54%), холодна зброя (7,60%), вогнепальна зброя (3,65%);
- серед способів найбільшу кількість становлять: одне поранення холодною або вогнепаль-ною зброєю, один удар (рукою, ногою, тупим предметом) ? 26,30%; декілька поранень, ударів ( до 5-6) ? 34,94%; чисельність поранень, ударів ( більше 5-6) ? 23,02%;
- жертвами умисних вбивств ставали: чоловіки ? 709 осіб (64,45%), жінки ? 391 (35,55%), які за віком розподілились на такі групи: новонароджена дитина - 14 років ? 18 осіб ( 1,64 %); 14 років - 21 рік ? 43 особи ( 3,91 % ); 21 рік - 30 років ? 166 осіб (15,09 %); 30 років - 40 років ? 255 осіб ( 23,18%); 40 років - 50 років ? 288 осіб (26,18 %); 50 років - 60 років ? 149 осіб (13,55 %); 60 років і старіші ? 181 (16,45 %);
- суб’єктами вчинення вбивств виступали: чоловіки ? 963 (87,55%), жінки ? 137 (12,45) таких вікових категорій: 14 років - 21 рік ? 91 особи ( 8,27 %); 21 рік - 30 років ? 296 (26,91 %); 30 років - 40 років ? 280 (25,45 %); 40 років - 50 років ? 238 (21,64 %); 50 років - 60 років ? 94 (8,55 %); 60 років і старіші ? 101 (9,18 %);
- злочинець і жертва були знайомі у 970 випадках (88,18%) і не були знайомі ? 130 (11,82%). За характером їх стосунки були: службові ? 20 (2,06%); побутові ? 511 (52,68%); ро-динні ? 325 (33,51%); інтимні ? 114 (11,75%);
- серед вбивць найчастіше зустрічалися: приятелі (24,02%), сусіди (14,85%), чоловіки (8,55%), сини (7,63%), співмешканці (5,15%), коханці (4,54%). Саме на ці категорії осіб слід звертати особливу увагу як на найбільш потенційно можливих вбивць;
- спільно із жертвою проживали 366 (33,27%) вбивць, за місцем вчинення злочину ( до 300 м) ? 247 (22,45%); у кримінальному радіусі ( від 300 м до 1500 м) ? 343 (31,18%); приїжджі склали 144 (13,09%) особи;
- найчастіше вбивці мали попередню судимість за такі злочини, як крадіжка (40%), хулі-ганські дії (17%), нанесення умисних тілесних ушкоджень (10%).
Кількісні показники, що увійшли до банку даних (електронного архіву) склали основу для виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств.
Розділ 3. “Використання даних криміналістичної характеристики вбивств при розро-бленні засобів встановлення особи злочинця” складається з двох підрозділів і присвячений по-будові типових версій щодо особи вбивці на підставі аналізу певного емпіричного матеріалу і ви-явлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств, а також розробленню алгоритмів щодо виявлення та розшуку злочинців, котрі зникли з місця події.
У підрозділі 3.1. “ Типові версії щодо особи вбивці як результат аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики” дисертант доводить, що роз-будову типових версій слід здійснювати на підставі аналізу певного емпіричного матеріалу і вияв-лення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств. Саме ці залежності надають слідчому можливість обирати той типаж (або декілька типажів) особи вби-вці, котрий найбільш повно відповідає картині досліджуваного злочинного діяння.
Сприяти більш широкому впровадженню в практику розслідування вбивств типових версій, що сформовані на підставі аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики цих злочинів покликана запроваджена дисертантом автоматизована комп’ютерна система “Вбивство”, котра дозволяє слідчому до заданої ним кримінальної ситуації отримувати відомості щодо особи вбивць, які вчиняли аналогічні злочини і інформація стосовно яких є у бан-ку даних. Отримані результати оформляються у вигляді довідкових таблиць, у яких відобража-ються інформація про стать і вік злочинця, його характерологічні ознаки (наявність судимості, не-гативні чи позитивні риси), стосунки з жертвою, місця проживання та мотиви вчинення злочину. Якщо взяти до уваги, що у банку даних зосереджена інформація стосовно 48 місць вчинення вбивств, 17 способів і 6 базових вікових груп злочинців, то вже ці показники дозволяють сформу-вати 4896 довідкових таблиць щодо особи вбивці та мотиву злочину.
В роботі наголошується, що синтез реальної інформації, яка отримана у ході здійснення розслідування по конкретній кримінальній справі і узагальненої інформації, що зосереджена у до-відкових таблицях, і є підґрунтям побудови уявних моделей злочинців, тобто дозволяє окреслити коло осіб, серед яких їх слід шукати у першу чергу.
У підрозділі 3.2. “ Алгоритмізація та творчий елемент у діяльності слідчого. Криміна-лістична характеристика як підстава побудови алгоритмів” відзначається, що складність за-вдань, які постають перед слідчим, потребує застосування різноманітних шляхів та засобів вико-нання розумових операцій, зокрема розроблення алгоритмів щодо виявлення та розшуку злочин-ців, котрі зникли з місця події. Це завдання, на думку автора, доцільно вирішувати у два етапи:1) розбудова уявної моделі зазначених категорій осіб; 2) розроблення програми їх розшуку.
Розбудова уявної моделі злочинця, що встановлюється, повинна здійснюватись на підставі інформації, яка є у розпорядженні слідчого, стосовно обставин вчинення конкретного злочину, а також узагальнених даних щодо осіб, які вчиняють злочинні діяння аналогічної категорії. Такі уза-гальнені дані зосереджені у довідкових таблицях, які формуються на підставі аналізу кореляцій-них залежностей між елементами криміналістичної характеристики. У ході розбудови складної моделі особи злочинця слідчий має змогу звернутися до таких довідкових таблиць і скористатися інформацією стосовно окремих груп осіб, що вчиняли злочини, аналогічні тому, що є у його про-вадженні.
Програма розшуку злочинця, що зник з місця події у своїй конструктивній частині може мати три аспекти. Перший пов’язаний із виявленням осіб, котрі схожі за своїми ознаками з тими, що відображені у вихідній моделі злочинця, та їх перевіркою на предмет причетності кожного з них до вчиненого злочину (шляхом перевірки алібі, вирішення ідентифікаційних завдань тощо). Другий аспект пов’язаний із вивченням оперативної обстановки у певному регіоні. При цьому не слід виключати можливість “виходу” на злочинця за рахунок виявлення і розкриття інших зло-чинних актів, що мали місце до і після вчинення злочину, що розслідується на певній території, до якої, як передбачається, може мати відношення встановлювана особа. Третій аспект програми пе-редбачає необхідність отримання додаткової інформації стосовно як обставин самого злочину, так і особи злочинця. Йдеться насамперед про відшукання тих джерел інформації, котрі на даному етапі розслідування ще не виявлені, але їх об’єктивна можливість випливає із узагальнених відо-мостей щодо злочину, обставин його вчинення (кримінальної ситуації), особи злочинця. Отримана в такий спосіб інформація використовується для вдосконалення розбудованих моделей та корек-тування програми пошуку злочинця.

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що проявляється в застосуванні методу встановлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств для побудови типових версій щодо особи вбивці та мо-тивів злочину. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:
1. Криміналістичну методику розслідування вбивств доцільно розглядати як інформаційно-пізнавальну модель, побудову якої здійснено на підставі застосування предметних та функціона-льних прийомів дослідження.
2. Дослідження криміналістичної характеристики необхідно здійснювати у двох напрямках: а) як теоретичну концепцію; б) як робочий інструментарій слідчого. Відповідно до зазначених ас-пектів і треба визначати її дефініцію, внутрішню архітектоніку, місце у системі криміналістики та функціональне призначення.
3. До елементного складу криміналістичної характеристики вбивств доцільно включати: особу злочинця та жертви злочину; мотив злочину; спосіб вчинення та приховування злочину; “слідову картину”; обстановку злочину (час, місце, знаряддя).
4. Підставою формування криміналістичної характеристики вбивств є сукупність якісної і кількісної інформації, тобто результати емпіричних і статистичних досліджень.
5. Концептуальною засадою застосування категорії “криміналістична класифікація злочи-нів” є розуміння необхідності здійснити її розмежування з кримінально-правовою класифікацією і забезпечити формування чіткої системи окремих криміналістичних методик. Найбільш придатни-ми є такі криміналістичні рівні вбивств і відповідні методики їх розслідування: родові, видові, під-видові ( або мікрометодики).
6. Термін “кореляційні залежності” повною мірою відповідає специфіці відносин між еле-ментами криміналістичної характеристики вбивств, де залежність одного з елементів від іншого (або інших) ускладнюється наявністю решти випадкових (ситуаційних) факторів, що, в свою чер-гу, зумовлює необхідність застосування саме кореляційних методів щодо їх виявлення і дослі-дження.
7. Метод виявлення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналіс-тичної характеристики вбивств дозволяє на основі дедукції зробити припущення щодо наявності ще невідомих, але тих, що стосуються події злочину фактів.
8. Більш широке запровадження у практику розслідування вбивств типових версій, що сфо-рмовані на підставі аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характе-ристики цих злочинів, можливе за рахунок впровадження автоматизованих комп’ютерних систем, які б дозволяли слідчому до заданої ним кримінальної ситуації отримувати відомості щодо особи вбивць, які вчиняли аналогічні злочини і інформація стосовно яких є у банку даних. Отримані ре-зультати доцільно оформляти у вигляді довідкових таблиць, у яких відображаються інформація про стать і вік злочинця, його характерологічні ознаки (наявність судимості, негативні чи позити-вні риси), стосунки з жертвою, місця проживання та мотиви вчинення злочину.
9. Автоматизовані комп’ютерні системи наочно ілюструють перевагу машинної форми збе-реження та оброблення інформації щодо криміналістичної характеристики вбивств порівняно з тими напівформалізованими таблицями, що свого часу були запропоновані у криміналістичній лі-тературі, оскільки здатні забезпечити формування типових версій щодо особи вбивці та мотиву злочину на підставі відносно мінімальної вихідної інформації, яка включає в себе різноманітні ва-ріації сполучень даних стосовно статі і віку жертви, а також місця і способу вчинення вбивства.
10. Розробку алгоритму розшуку злочинців, що зникли з місця події, необхідно здійснювати з урахуванням відомостей, відображених у криміналістичній характеристиці вбивств.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації:

1. Синчук В.Л. Криміналістична характеристика в дії (з практики розслідування криміналь-ної справи) // Вісник Академії правових наук України. Вип. 4(27). ? Х.: Право, 2001. ? С. 219-223.
2. Синчук В.Л. Типові слідчі ситуації в методиці розслідування вбивств // Вісник Академії правових наук України. Вип. 2(29). ? Х.: Право, 2002. ? С. 181-186.
3. Синчук В.Л. Розслідування вбивств: шляхи вдосконалення та оптимізації // Вісник Акаде-мії правових наук України. Вип. 3(30). ? Х.: Право, 2002. ? С. 166-172.
4. Синчук В.Л. Алгоритмізація і творчий елемент у діяльності слідчого // Проблеми закон-ності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відповід. ред. В.Я.Тацій. ? Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. ? Вип. 57. ? С. 180-184.
5. Синчук В.Л. Криміналістична класифікація вбивств // Вісник Академії правових наук України. Вип. 1(32). ? Х.: Право, 2003. ? С. 140-147.
6. Синчук В.Л. Типові версії в методиці розслідування вбивств: механізм формування // Віс-ник Академії правових наук України. Вип. 1(36). ? Х.: Право, 2004. ? С. 198-207.
7. Синчук В.Л. Криміналістична методика розслідування вбивств як інформаційно-пізнавальна модель // Вісник Академії правових наук України. Вип. 2(37). ? Х.: Право, 2004. ? С. 180-186.
8. Синчук В.Л. Моделювання як засіб розширення пізнавальної функції слідчого // Мето-дологічні проблеми правової науки: Матер. міжнарод. наук. конф. 13-14 грудня 2002 р., м. Харків. ? Х.: Право, 2003. ? С. 339-341.
9. Синчук В.Л. Щодо питань вдосконалення методики розслідування вбивств // Актуальні проблеми криміналістики: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. 25-26 вересня 2003р. м. Харків. ? Х.: Гриф, 2003. ? С. 84-88.
10. Синчук В.Л. Функції типових версій в методиці розслідування вбивств // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи : Матер. наук.-практ. конф. 22-23 квітня 2004р. м. Хар-ків. ? Київ-Харків: Юрінком Інтер, 2004. ? С. 200-203.
АНОТАЦІЇ
Синчук В.Л. Кореляційні залежності між елементами криміналістичної характерис-тики та їх використання у методиці розслідування вбивств. ?- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 ? кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. ? Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2004.
Дисертація являє собою дослідження на монографічному рівні проблем удосконалення та оптимізації розслідування вбивств на основі застосування методу виявлення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики цього виду злочинів. У роботі докладно розглядаються поняття криміналістичної характеристики вбивств як інформаційної моделі і робочого інструментарію слідчого, її елементний склад та призначення, взаємозв’язок з криміналістичною класифікацією. Надаються пропозиції щодо використання відомостей, відображених у криміналістичній характеристиці вбивств, у процесі розкриття та розслідування конкретного злочину. Запропоновано процедуру формування довідкових таблиць на підставі аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств, у яких відображено типові версії щодо особи вбивці і мотиву злочину. Викладено рекомендації щодо розбудови складної моделі особи злочинців, котрі зникли з місця події, і запропоновано алгоритм їх пошуку.
Ключові слова: методика розслідування; криміналістична характеристика вбивств, кореля-ційні залежності між елементами криміналістичної характеристики, типові версії, алгоритм пошу-ку.
Синчук В.Л. Корреляционные зависимости между элементами криминалистической характеристики и их использование в методике расследования убийств. ? Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 ? уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. ? Национальная юриди-ческая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2004.
Диссертация представляет собой исследование на монографическом уровне проблем усове-ршенствования и оптимизации расследования убийств на основе применения метода установления и использования корреляционных зависимостей между элементами криминалистической характе-ристики данной категории преступлений для построения типичных версий относительно личности преступника и мотивов преступления.
Обосновывается предложение рассматривать частную криминалистическую методику рас-следования убийств в виде информационно-познавательной модели, которая создана на основе использования предметных и функциональных приемов исследования и включает в себя два уров-ня ? ретроспективный и перспективный и четыре элемента ? криминалистическую характерис-тику, типичные версии, типичные следственные ситуации, системы следственных действий и опе-ративно-розыскных мероприятий.
Подробно рассматривается понятие криминалистической характеристики убийств, опреде-ляется ее оптимальный элементный состав и предназначение как теоретической концепции пост-роения методики расследования убийств и рабочего инструментария следователя. Обращается внимание на существенное отставание разработок практической сферы данной категории, что по-служило причиной нигилистического отношения к ней со стороны ряда ученых и практиков. Вне-сены предложения о путях активизации исследований криминалистической характеристики и, в частности, о необходимости ее разработки в виде информационной модели, в которой на статис-тическом уровне представлены корреляционные зависимости между элементами и на их основе определены типичные версии о личности преступника. Именно эти зависимости предоставляют следователю возможности выбирать тот типаж (или несколько типажей) убийцы, который наибо-лее полно отвечает картине исследуемого преступного деяния.
Определены условия и факторы формирования классификационных построений убийств с учетом криминалистически значимых признаков, предложен авторский вариант криминалистиче-ской классификации рассматриваемой категории преступлений, показано ее соотношение с их криминалистической характеристикой. При этом особое внимание обращается на необходимость разработки микрометодик расследования убийств, т.е. убийств, которые выходят за рамки соот-ветствующей нормы УК, не отражены в ней, однако имеют существенные криминалистические признаки, например, убийства совершенные на религиозной основе, в результате противостояния организованных преступных формирований, убийства сокрытые инсценировкой и др.
Определены сфера применения, теоретическая и практическая значимость метода установ-ления и использования корреляционных зависимостей между элементами криминалистической характеристики убийств, внесено предложение об его отнесении к разряду частнонаучных (специ-альных) методов криминалистики.
Разработана автоматизированная компьютерная система “Убийство”, которая рассматрива-ется как основа информационного обеспечения поддержки принятия решения следователем, осу-ществляющего производство по делу. В структуру указанной системы входят два программных модуля “Убийство ? диагностика” и “Убийство ? типичные версии” и композиционно она сос-тоит из банка данных (электронного архива) и поисковых систем. Банк данных сформирован на основе обобщения 1100 уголовных дел об умышленных убийствах, включает в себя разнообраз-ную информацию об элементах криминалистической характеристики данного вида преступлений и является открытой системой, которая может пополняться посредством внесения новых данных.
Автоматизированная компьютерная система “Убийство”, позволяет на основе заданной ис-ходной криминальной ситуации получать сведения относительно личности преступников, совер-шавших аналогичные преступления, информация о которых, имеется в банке данных. Полученные результаты оформляются в виде справочных таблиц, в которых отражается информация о поле и возрасте преступников, их характерологических особенностях (наличии судимости, негативных и позитивных чертах), взаимоотношениях с жертвой, местах их проживания, мотивах совершения преступления. Синтез реальной информации, которая получена в ходе расследования конкретного преступления и обобщенных данных, отраженных в справочных таблицах позволяет очертить круг лиц, среди которых необходимо искать преступника в первую очередь.
Изложены рекомендации относительно построения сложной модели личности преступника, скрывшегося с места преступления, и предложен алгоритм его розыска.
Ключевые слова: методика расследования, криминалистическая характеристика убийств, корреляционные зависимости между элементами криминалистической характеристики, типичны версии, алгоритм розыска.

Synchuk V.L. Correlation dependences between elements of criminalistic characteristics and their usage in murders investigation methods. – Manuscript.
Dissertation for scientific degree Candidate of legal sciences, speciality 12.00.09 – criminal procedure and criminalistics; forensic expertise. – Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine, Kharkiv, 2004.
The dissertation is a monographic level research of the problems of improvement and optimization of investigation of murders on the basis of method of defining and using correlation dependences between elements of criminalistic characteristics of these crimes castigatory.
The work deals with the concept of criminalistic characteristics as a theoretical concept of construction of murders investigation methods and working instrument of an investigator. The author shows the best element composition of murders investigation methods taking into account informational concept of definition of this category.
The author has developed the automated computer system “Murder”, which allows obtaining information about persons who have committed such crimes and information about whom is in data bank on the basis of the set initial situation. The results are in the form of matrix, which show information about sex and age of the criminals, their character features (presence of previous conviction, negative and positive features), mutual relations with the victim, place of living, motives of crimes.
The recommendations concerning construction of the complex pattern of criminal’s personality, who has disappeared from a scene of crime are given together with algorithm of his search.
Key words: investigation methods, criminalistic characteristics of murders, correlation dependences between elements of criminalistic characteristics, typical versions, algorithm of search.

 

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

 

Пошукова анотація: випробуванням Звільнення каяттям дійовим поруки примиренням відбування дисципліни Зворотна громадськістю іміджу Зв’язки Зґвалтування адвокатом влади громадянами податкової реформа Соціалістичної Земельні процесуальні Земля довірою Злочин наслідками дорожнього людяності ОВС банкрутством необережність віросповідання економіки підприємницької найму мотиваційній пересування вузами підприємницьких фінансових приватної трудових Змішані вини інформації захисту винагороди безпідставного шкоди рятування загрози доручення підстави Європи Зовнішньоекономічні сліди Ідеологія Локка Імідж Імміграційне слідчого дитини міграції морського Імплементація Імунітет Інвестиційні договори самоврядування вчителя технології банкрутства губернаторства громадянства представництва Чехословаччині самоврядування моральної Польща омбудсмана підсудності піклування поруки потерпілого консулів Президента Франції Інститутпрезидентства співучасті присяжних губернатора конституційного народовладдя державної адміністрацій ідеологія криміналістики Інтелектуальна культура безпека ООН розслідування органів податкової мореплавства Інформація Іпотека вугледобувну обґрунтування ЗУНР власності трудового Кадрове державному Казна Касаційне час господарської умисних ухилення поліція слідчих приховування некласичний осудними Князівська Кодифікаційна Кодифікаційні Кодифікація Колективні заробітної Колізії Командитні Компенсації місцевого Президента фармакотерапевтична землекористування криміналістичне досудовому Компроміс Комунікативна Конкурентне Конкуренція Консолідація Конституцiйне Конституційна політичних правової юрисдикція юстиція Директорії справами державними освіту приватну творчості життя збори світогляду допомогу контроль конфлікт прав гласності рівності ініціативи Конституційний Суд громадянські делікти екологічні виконавчої міліції поділу внутрішніх парламентаризму громадянина законодавчої безпеки виконавчої стримувань особисті політичні самоврядування омбудсмана відповідальності вищих регламентація грецької міжнародних Канади юстиції військовослужбовців громадських депутатів кордону народів міста депутата меншин органів парламентарів Рахункової Києва виборчого суддів уряду ЄС правотворчому поділу політичних людини громадянина виборів національної національних норми референдуму самоврядування туризму публічної міжнаціональних Конституціоналізм Конституція України Контрабанда Контроль бюджету підприємницькою адміністрацій провадження Контрольний примус Конфіскація внутрiшнiх Конфлікти реформування реалізму управління експертизи розслідування національних політики охорони Концесійні Концесія Координація криміналістичної Кореляційні Корпоративні


TOPlist Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
web tracking